Сучасна оцінка та перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області

Реферат
Тема магістерської роботи: Сучасна оцінка та перспективи розвиткуоздоровчої рекреації в Запорізькій областіСтудентки: ДікоОльги Федорівни
Науковий керівник: Марченко О.А. кандидат географічних наук, доцент.
Предмет дослідження: процеси становлення оздоровчої рекреації Запорізькоїобласті.
Об'єкт дослідження є оздоровчий комплекс Запорізької області.
Мета магістерської роботи: надання сучасної оцінки стану оздоровчоїрекреації в Запорізькій області; обґрунтування проблем становлення та перспективрозвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області.
Задачі магістерської роботи:
— надання сучасної оцінки формування оздоровчої рекреації в Запорізькійобласті;
— аналіз просторово-часових закономірностей оздоровчої рекреації вобласті;
— виявлення основних існуючих проблем оздоровчої рекреації в Запорізькійобласті,
— обґрунтування перспективних планів розвитку оздоровчої рекреації вобласті.
Загальний зміст: у першому розділі роботи розкрита функціонольно-компонентнаструктура оздоровчої рекреації, яка необхідна для задоволення потреб населенняна відновлення здоров'я, фізичних сил, підвищення працездатності. Цьому сприяєбальнеотерапія, грязелікування, що використовується як злікувально-профілактичною метою, так і з метою медичної реабілітації.
Надані основні критерії оцінки лікувальних властивостей води заособливостями складу; медичні показники різних типів мінеральних вод та методиі принципи їх застосування; типи грязей за їх різноманітністю походження,складу властивостей, описані основні методики грязелікування. Розкриті:кліматичні фактори, їх характеристика з лікувально-оздоровчою метою, методизастосування, види климатотерапії, параметри, протипоказання.
Разом з природними лікувальними ресурсами описані фактори фізичноїприроди, апаратної фізеотерапії та механізм їх дії на організм людини. Крімцього розкрита одна з базових послуг, без споживання якої неможливе самеперебування на курорті, розкриті фізіологічні норми харчування для основнихгруп і на основі норм харчування в лікувально-профілактичних закладах, показанірізноманітні дієти, та яким чином організується, в умовах курортних закладів,активні види оздоровлення (ЛФК, спортивно-масова робота).
Надана загальна характеристика природних ресурсів Запорізької області,визначені умови, що сприяють розвитку рекреаційної діяльності. Розкритосучасний стан функціонування курортно-оздоровчих закладів області.
У третьому розділі проаналізовані проблеми використання рекреаційнихресурсів, стан природокористування, екологічні проблеми, що пов'язані зрекеаційною діяльністю, та визначені пріоритетні напрямки подальшого розвиткуоздоровчої рекреації в Запорізькій області.
За результатами дослідження сформульовані висновки: визначимо, що найбільшогорозвитку в Запорізькій області набула лікувальна оздоровча рекреація. Яксвідчать статистичні дані серед оздоровчих закладів переважають закладивідпочинку та санаторно-курортні заклади. Саме вони концентрують найбільшукількість відпочиваючих.
В Запорізькій області знаходиться 6,4% санаторно-курортних (оздоровчих)закладів України, хоча рекреаційний потенціал реалізовано не в повній мірі.Номенклатура послуг санаторіїв доповнена лікувальними послугами: загальнеобстеження, кліматотерапія, дієти, грязьові та солові ванни тощо. Практично всізаклади курортного типу орієнтовані на середній клас споживача. В останні рокикількість закладів відпочинку зменшилась, і кількість відпочиваючих зменшиласьмайже втричі. Це пов'язано не тільки з недоступністю цін на путівки, зменшеннямсереднього життєвого рівня населення, а й низькою конкурентноздатністю галузіна фоні різноманіття та доступності вибору курортно-оздоровчих послуг в іншихрекреаційних комплексах України, або за кордоном.
Крім того в Запорізької області ми прийшли до висновків, що дитячарекреація в області не отримала свого належного розвитку, на її долю припадаєлише 17,6% загального показника. При цьому в області існують дуже вагоміпоказники природних та історичних рекреаційних ресурсів, на базі яких дитячарекреація може належного свого належного розвитку. Кризи в галузі надає ще йте, що зменшення чисельності оздоровлених дітей відбувається за рахунокпільгових категорій, зокрема, дітей — сиріт, малозабезпечених дітей, хворих натуберкульоз, постраждалих від аварій на ЧАЕС.
Зробивши просторово-часовий аналіз функціонування дитячих закладівоздоровлення, можемо визначити, що найбільш перспективними для подальшогорозвитку галузі є Якимівський район, м. Запоріжжя, м. Бердянськ, також дитячарекреація, за певних умов, може отримати певний розвиток в Приазовському таПриморському районах.
А ось часовий аналіз показав, що чисельність дітей, оздоровлених в 2005році зменшилась в 2-3 рази в порівнянні з 1990 роком. Це дуже негативнийпоказник в соціально-економічному розвитку області, країни. Тому проаналізувавшифункціонування цієї галузі та її перспективні плани, можна зробити висновки, щонайбільш реальним в умовах Запорізької області є втілення наступних заходів:
1. Покращення екологічної ситуації в області:
— охорона водних рекреаційних ресурсів, очищення водойм від мулу,водоростей, сміття;
— проблема образії берегів;
— заходи для покращення атмосферного повітря в області;
— штучне облисіння територій, насадження полізалесних лісосмуг.
2. Забезпечити раціональне використання природних, соціально-економічнихта культурно-історичних рекреаційних ресурсів. Для вирішення багатьох проблемпотрібна підтримка держави та бюджетні кошти.
3. Покласти відповідальність (практичну) за рекреаційні заклади належниморганізаціям, відомствам.
4. Створення спеціалізованих дитячих рекреаційних закладів:
— активного відпочинку та фізкультури (спортивні табори);
— впровадження нових закладів розваг (відеосалони, гральні автомати,комп'ютерні зали, дитячі майданчики, клуби, тренажерні зали та інше);
— табори для творчих дітей (від гуртків, домів дітей та юнацтва,музичних, художніх шкіл);
— оздоровчі табори з елементами навчання (розмовляють тільки іноземноюмовою).
5. Розвиток дитячого туризму в області:
— розробка нових туристичних маршрутів для широкого загалу дітей та юнацтва;
— організація та відновлення існуючих дитячих туристичних клубів.
6. Модернізація та реконструкція діючих оздоровчих закладівпідприємствами, яким вони належать (до 2010 року).
— транспортне забезпечення — підтримання автошляхів у належному стані, створенняобладнаних автостоянок, будівництво і ремонт існуючих.
7. Втілення в дію цінової політики, особливо для пільгових категорійдітей.
8. Вдосконалення інвестиційної політики.
9. Перспектива розвитку охорони здоров'я людини передбачає реалізаціюнаступних вимог: організацію управління діяльністю в системінормативно-правового забезпечення (лікувальні програми, перелік методик,обладнань, технологій, форм надання оздоровчих послуг): кадрове забезпеченняохорони здоров'я; нормативно-технологічне забезпечення; інформаційнезабезпечення; наукове забезпечення, впровадження системи охорони і укріпленняздоров'я.
10. Проведення належних рекламних кампаній, як в Запорізькій області, такі за її межами.
Враховуючи потенціал рекреаційного комплексу, доцільно створити фондрозвитку рекреації в Запорізькій області. Регіональні, місцеві державні органиуправління повинні проводити ліцензування закладів оздоровлення, рекреаційноїдіяльності та сертифікацію рекреаційних послуг.
Аналізуючи аспекти стратегічної програми розвитку Запорізькогорекреаційного комплексу, можна відокремити, що більшість положень спрямоване назабезпечення доступності та ефективності санаторно-курортного лікування дітей,реабілітацію хворих, профілактику захворювань, тобто формування повноцінноїздорової нації країни.
Одержані результати можуть бути використані у закладенні перспективних планів врозвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області; в реалізації обласногорегіонального мінімуму виконання Закону України та Державної курортно-оздоровчоїпрограми про внесення змін до Закону України «Про курорти Приморськихтериторій»; в підготовці методичних розробок для системного застосування підчас вивчення навчальних дисциплін «Рекреаційна географія» та інші в вищихнавчальних закладах.
Рік виконання магістерської роботи: 2007
Місце виконання: МДПУ
Магістерськаробота містить 157 сторінок тексту, 9 таблиць, 12 рисунків, список літератури з56 найменувань, 11 додатків.
Зміст
Вступ
Розділ І. Функціонально-компонентнаструктура оздоровчої рекреації
1.1 Бальнеологія. Методи застосуваннямінеральних вод
1.2 Грязелікування. Особливості оздоровчоїдії на організм людини
1.3 Кліматотерапія. Види кліматотерапії
1.4 Фізіотерапія
1.4.1 Штучні фізичні факториелектромагнітної природи
1.4.2 Лікувальні фактори механічноїприроди
1.4.3 Лікувальні фізичні факторитермічної водної природи
1.5 Дієтотерапія.
1.6 Активні види оздоровлення
Розділ ІІ. Сучасна оцінка розвиткуоздоровчої рекреації
2.1 Загальна характеристика природнихресурсів Запорозької області
2.2 Сучасна оцінка функціонуваннякурортно-оздоровчих закладів області
Розділ ІІІ. Перспективи розвиткуоздоровчої рекреації в Запорізькій області
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність теми. Відпочинок, як і праця, є невід'ємними складовимижиттєдіяльності людини. Але, якщо трудова діяльність та її суспільні результатидавно дослі­джуються багатьма науками (економікою, соціологією, географією таін.), то теоретичне осмислення процесу і методів відновлення психофізіологічнихсил людини стали об'єктом спеціального вивчення лише у другій половині XX століття. Таке осмисленняздійснюється, зокрема, в межах рекреалогії.
Про рекреалогію як самостійну галузь наукового пізнання почали го­воритив 90-х роках XX століття. Це було значною мірою обумовленотим, що численні проблеми рекреації вже не могли бути розв'язані в ме­жахгеографії, соціології, медицини чи валеології, оскільки рекреаційна діяльністьнабула значення міждисциплінарного об'єкта.
Становлення рекреалогії відбувалося принаймні у двох напрямах. Один ізних представлений теоретико-методологічними розробками в різ­них галузяхприродничих і суспільних наук, а другий полягає в осмислен­ні рекреації якспецифічної «сфери суспільної діяльності, пов'язаної з відновленням здоров ялюдини.
На сьогоднішній день в Україні, як і в цілому світі, важко уявити собісистему охорони здоров'я населення без санаторно-курортного лікування тавідпочинку
Погоджена програма розвитку лікувально-оздоровчих закладів спрямована назабезпечення доступності та ефективності санаторно-курортного лікування,реабілітацію хворих та профілактику захворювань, створення умов для поверненнядо повноцінного життя і праці населення України та формування здорової нації,оздоровлення населення, раціонального використання і збереження унікальнихприродних ресурсів, матеріальної та лікувальної бази, покращення екологічногостановища на курортах, запровадження ефективних механізмів фінансування тауправління, збереження кадрового потенціалу.
Тому вище визначені обставини зумовили вибір теми, об’єкту та предметумагістерського дослідження.
Тема наукової роботи сформована як “Сучасна оцінка та перспективирозвитку оздоровчої рекреації”.
Об'єктом дослідження є оздоровчий комплекс Запорізької області.
Предмет дослідження: процеси становлення оздоровчої рекреації Запорізькоїобласті.
Гіпотеза: сучасна оцінка формування оздоровчої рекреації в Запорізькій області,обґрунтування її проблем та перспектив які можуть бути використані призакладенні основ подальшого розвитку ТРК регіону.
Мета:надання сучасної оцінки стану оздоровчої рекреації в Запорізькій області;обґрунтування проблем становлення та перспектив розвитку оздоровчої рекреації вЗапорізькій області.
Досягнення поставленої мети ґрунтується на вирішенні комплексувзаємопов'язаних завдань:
— надання сучасної оцінки формування оздоровчої рекреації в Запорізькійобласті;
— аналіз просторово-часових закономірностей оздоровчої рекреації вобласті;
— виявлення основних існуючих проблем оздоровчої рекреації в Запорізькійобласті,
— обґрунтування перспективних планів розвитку оздоровчої рекреації вобласті.
Методи дослідження: компонентного аналізу, картографічний, теоретичного тапрактичного узагальнення статистичних даних, власних спостережень тадосліджень.
Результатом магістерської роботи є наукова новизна, яка міститься внаступних положеннях:
— проведено аналіз просторово-часових закономірностей оздоровчоїрекреації і в Запорізькій області;
— проаналізована динаміка функціонування оздоровчих закладів вЗапорізькій області;
— надана сучасна оцінка функціонування оздоровчих рекреацій в області;
— обґрунтовані перспективні плани розвитку оздоровчої рекреації вЗапорізькій області.
Практичне значення: матеріали магістерської роботи можуть використовуватись узакладенні перспективних планів в розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькійобласті; в реалізації обласного регіонального мінімуму виконання Закону Українита Державної курортно-оздоровчої програми Про внесення змін до Закону України“Про курорти”, “Приморських територій”; в підготовці методичних розробок длясистемного застосування під час вивчення навчальних дисциплін «Рекреаційнагеографія» та інші в вищих навчальних закладах.
Апробація результатів дослідження. Основні результати магістерськоїроботи доповідались та обговорювались на науковій конференціїпрофесорсько-викладацького складу та студентів МДПУ (2006-2007 н.р.);опубліковані у двох наукових статтях.
Обсяг і структура роботи: магістерська робота викладена на 157 сторінкахкомп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, спискувикористаної джерел (56 джерел). Робота містить таблиці, рисунки.

Розділ І. Функціонально-компонентна структураоздоровчої рекреації
 1.1  Бальнеологія.Методи застосування мінеральних водГоловним лікувальним фактором на курортахтрадиційно є мінеральні води, що широко використовуються для зовнішнього тавнутрішнього використання і мають широкий спектр лікувальних показників.Бальнеологічний курорт — курорт, де вякості основного лікувального фактору використовують природні лікувальні води.Води можуть застосовуватись зовнішньо (ванни, басейни та інше), для питноголікування, інгаляцій та інших процедур. Існують декілька різновидів курортів, вяких поєднуються різні види лікування на основі бальнеологічних факторів.Основним лікувальним фактором бальнеологічного курорту є води мінеральнихджерел: з вуглекислими водами, сульфітні води, радонові води, азотнимислабомінералізовані води.[55]
Існує багато визначень бальнеології, що у сукупності даєповне визначення цієї місткої курортної галузі.
Бальнеологія (відлат. balneum — баня, купання і logos — наука, вчення) — розділ медичної науки,що вивчає походження та фізико-хімічні властивості мінеральних вод, методи їхвикористання з лікувально-профілактичного метою при зовнішньому та внутрішньомувикористанні, медичні показання та протипоказання до їх використання.Бальнеологію складають бальнеотерапія, бальнеотехніка, бальнеографія (опискурортів).[8]
Бальнеотерапія —зовнішнє лікування мінеральними водами, використання природних та штучно виготовленихмінеральних вод з метою профілактики та лікування різних захворювань тамедичної реабілітації. До бальнеотерапії можна віднести також використаннямінеральних вод для того, щоб їх пити, промивати кишечник, робити інгаляції таінше. Бальнеотерапія включає методи лікування, профілактики та відновленняпорушення функцій організму природними та штучно виготовленими мінеральнимиводами на курортних та поза курортних умовах.
Деякі автори добальнеотерапії неправильно відносять грязелікування, морські ванни, купання влиманах, в ропі (ропні ванни).[55]
Мінеральні водидіють на організм завдяки температурі, хімічному складу, гідростатичному тиску.Крім того, нервові рецептори піддаються подразненню газами (CO2, H2S,NO2), та радіоактивними речовинами (радон), що проникають до кровічерез шкіру, слизові оболонки та дихальні шляхи.
Мінеральні водипри бальнеотерапії використовують у вигляді ванн при захворюванняхсерцево-судинної системи та інших внутрішніх органів, нервової системи, органівруху та опори, шкіряних захворюваннях.[25]
Лікувальна діябальнеотерапевтичних процедур здійснюється через нервову систему та кров. Призовнішньому застосуванні мінеральні води впливають на рецептори шкіри:термальний, хімічний, радіаційний та інший вплив, зокрема, впливають натерморегуляційні механізми, підвищують чи понижують теплообмін, а відповідно, ірівень окисно-відновлювальних процесів. Кожен тип мінеральних вод виявляєспецифічну дію на організм, обумовлено головним чином наявністю в них такзваних ведучих хімічних складників.[8]
При зовнішньомузастосуванні завдяки хімічному впливу на шкіру змінюється функціональний станїї рецепторів, тому сприяє також вплив тиску на шкіру, маси води (різного прирізних лікарських методиках) та її температури. При зовнішньому та внутрішньомувикористанні мінеральних вод дієву роль грають такі фактори, як колір, запахводи, що приймається усередину, а також обстановка, в якій хворий отримуєбальнеотерапевничні процедури.
Протипоказання добальнеотерапії є порушення кровообігу, інфекційні захворювання гострої стадії,злоякісні пухлини, туберкульоз в активній фазі, цирози печінки, хронічнізахворювання нирок, хвороби крові гострої стадії, загальне виснаження.
Бальнеолікарня —медичний заклад для проведення процедур (ванн, душів, промивання, зрошення,інгаляцій та інше) переважно з використанням мінеральних вод. Нарівні зсамостійними загальнокурортними бальнеолікарнями, які знаходяться в ваннихбудівлях, на курортах функціонують бальнеолікувальні відділення у складісанаторіїв. Складаються бальнеолікарні, як правило, на базі тих джерелмінеральних вод які наявні. Загальнокурортні бальнеолікарні зазвичайрозраховані на 20-70 ванн. При деяких бальнеолікарнях обладнюють лікувальнібасейни. Для збереження природних лікувальних властивостей газосілового складумінеральної води її температура при нагріванні не повинна перевищувати 45-500С,а матеріал, з яких виготовляють всі бальнеотехнічне упорядження та спорудження,повинен відповідати спеціальним вимогам.
Бальнеотехніка —галузь техніки і бальнеології, що забезпечує охорону природних бальнеологічнихресурсів (мінеральних вод та лікувальних грязей) від виснаження, забрудненнявід псування. До основних завдань бальнеотехніки можна віднести: розробкараціональних технологічних схем експлуатації родовищ мінеральних вод талікувальних грязей; упорядження споруд та насосних станцій, що займаютьсяперекаченням мінеральних вод, системи зовнішніх трубопроводів для їхтранспортування до місць вживання та скидання відпрацьованих мінеральних вод; оснащенняванних будівель внутрішніми трубопроводами і бальнеотехнічним устаткуванням дляпроведення лікувальних процедур; устаткування резервуарів для зберіганнямінеральної води; підготовка, нагрівання, подача та відведення лікувальнихгрязей до грязелікарень; улаштування басейнів та грязесховищ.[7]
На територіїнашої країни розповсюджені різні за складом та властивостями лікувальнімінеральні води. Тому різноманітні за складом води використовуються влікувальних цілях. Головним чином використовуються підземні води, що булививедені на поверхню, іноді з великої глибини.
Мінеральні води — представляють складні розчини, в якихкомпоненти знаходяться у вигляді іонів недисоційованих молекул, розчиннихгазів. Вони складаються з тих речовин, що присутні в організмі людини, їхлікувальна дія направлена на відновлення порушеної рівноваги. Хімічний складмінеральних вод відомий і його можливо вивести в лабораторних умовах, однакдосягти такого лікувального ефекту, що надають води, які сформовані завдякивимиванню хімічних елементів з геологічних порід, дуже важко.
Мінеральними лікувальними водами називають води, що вміщуютьу підвищених концентраціях різні мінерали (менше органічні) компоненти, щоволодіють будь-якими специфічними фізичними властивостями (підвищена температура,радіоактивність, та інші.) і завдяки цьому вони здатні впливати на організмлюдини лікувальною дією. В залежності від хімічного складу та фізичнихвластивостей мінеральні води використовують в якості зовнішнього чивнутрішнього лікувального засобу.[55]
Це виходить зтого, що мінеральні води виконують лікувальну дію не одним іоном чи газовимкомпонентом, не одною фізичною властивістю, а комплексом речовин тафізико-хімічних особливостей, що складаються в природних мінеральних водах урізних комбінаціях.
Процес виникненнямінеральних вод дуже складний і на сьогодні недостатньо вивчений. За характеромгенезису мінеральних вод розрізняють походження самої підземної води, таприсутніх у ній газів, і утворення її іоносільового складу. У формуваннімінеральних вод беруть участь процеси інфільтрації поверхневих вод, похованняморських вод під час опадонакопичення та інше. Склад мінеральних водобумовлений історією геологічного розвитку, характером тектонічних структур,літологією, геотермічними умовами та іншими особливостями території. Найбільшвпливовим фактором, що зумовлює формування газового складу мінеральних вод, єметаморфічні процеси. Виділяючи при цьому летучі продукти (CO2, HClта інші), які надходять у підземні води, та надають їм високу агресивність, щозумовлює лужність порід, які вміщують воду, та формуванню хімічного складу,мінералізації і газонасичення води. Іоносільовий склад мінеральних водформується за участю процесів розчинення, осадження, обміну ті інших.
Гази, щорозчиненні в мінеральних водах, слугують показниками геохімічних умов, в якихвідбувалось формування цієї мінеральної води.
В поверхневійзоні земної кори, де переважають процеси окислення, мінеральну воду складаютьгази повітряного походження — азот, кисень, вуглекислота. Вуглеводородні газита сірководень свідчить про відновлювальну хімічну обстановку, що властивабільш глибинним надрам. Висока концентрація вуглекислоти, вказує на формуванняв умовах метаморфічної обстановки.[10]
На поверхню землімінеральні води виходять у вигляді джерел, а також виводяться на поверхнюсвердловинами. Для практичного освоєння виявляють родовище підземнихмінеральних вод з суворо визначеними експлуатаційними можливостями (запасами).Мінеральні води є невичерпними ресурсами для подальшого розвиткусанаторно-курортного лікування.
Мінеральні водивикористовують на курортах для питного лікування, ванн, купалень, душах,інгаляцій, полоскань. Їх використовують внутрішньо, використовують такожпривозні води та води розлиті у пляшки. Лікування водами у пляшках повинновідповідати визначеному режиму, дієтою та додатковими лікувальними факторами(фізіотерапією, медикаментозним лікуванням і. т. інше).[7]
Лікуваннямінеральною водою повинно проводитись за призначенням лікаря та під йогоконтролем.
У якості основнихкритеріїв оцінки лікувальних властивостей води виділяють наступні головніособливості складу мінеральних лікувальних вод, які водночас є основою для їхоцінки, та позначення: газовий склад, ступінь вмісту газу, іонний склад,загальна мінералізація, вміст біологічно активних мікроелементів, температура,радіоактивність, кислотність та лужність.[8]
Газовий склад. Всі підземні мінеральні води в тій чиіншій кількості вміщують природні гази, склад і кількість яких залежить відгеологічних та геохімічних умов формування вод.
Основнимикомпонентами газового складу вод зазвичай є:
Вугільнийангідрит (CO2), азот (N2), метан (CH4), меншесірководень (H2S) та інші гази — кисень (О2), гелій (Не),аргон (Аr), радон (Rn) та інші — в підземних водах вміщують зазвичай у дуженевеликих кількостях і не визначається їх основний газовий склад.
При оцінцімінеральних вод за складом газу до того чи іншого типу враховуються гази, щовміщуються в кількості більше 10% загального об’єму всіх газів, що є у воді.[55]
За газовим складомможуть бути виділені вуглекислі, метанові, азотні, а також води більш складногогазового складу — азотно-вуглекислі, вуглекисло-метанові та інші.
Сірководень уводах присутній, як правило лише у складі з метаном чи вуглекислотою, даючисірководно-метанові чи сірководно-вуглекислі води.
Ступінь газонасиченості. Важливе значення для характеристикимінеральних вод має ступінь газонасиченості, тобто загальний вміст газів налітр води. Газонасиченість мінеральних вод коливається в широких межах — віддекількох десятків мільйонів до декількох літрів і навіть десятків літрів газуна літр води.[8]
Найбільшоюгазонасиченістю володіють зазвичай вуглекислі води, найменшою — азотні, щопояснюється різною розчинністю у воді вугільного ангідриду (СО2) таазоту (N2). За ступенем газонасиченості можна виділити такі групивод: слабо газонасичені (менш 0,1 л/л); середньо газонасичені (від 0,1 до 1л/л); високо газонасичені (більш 1л/л).
Іонний склад.Основним компонентом іонного складу багатьох мінеральних вод взагалі є аніони —хлор (Cl), сульфати (SO4) та гідрокарбонати (HCO3),значно менше карбонати (CO3) та катіони — натрій (Na), кальцій (Ca),та магній (Mg) та деякі інші.[43]
Особливо важливезначення іонний склад має для оцінки питних мінеральних вод та відносно меншезначення при використанні вод для зовнішнього використання (вважається, що іоничерез шкіру проникають в душе в обмеженій кількості).
В залежності відпроцентного складу окремих іонів склад мінеральних вод може бути простим, щовизначається двома чи трьома іонами (води хлоридні, натрієві, сульфатні,магнієво-кальцієві), чи більш складні, які визначаються чотирма чи п’ятьма, аіноді і шістьма іонами (хлоридно-гідрокарбонатні чи кальцево-натрієві та інші).
Загальнамінералізація вод (сума аніонів, катіонів без розчинених у воді газів в грамахна літр) є важливим показником оцінки вод, які у багатьох випадках обмежуютьможливість їх використання в натуральному вигляді для внутрішньогозастосування, а в деяких випадках для ванн.
За мінералізацієюрозрізняють води: слабо мінералізовані (до 1 г/л); середньо мінералізовані (от1 до 10 г/л); високо мінералізовані (от 10 до 50 г/л); розсіл (більше 50 г/л) утому числі розсоли (більше 150 г/л).
До групи слабомінералізованих вод входять мінеральні води, іонний склад яких не має суттєвогозначення для їх бальнеологічної оцінки. Лікувальне значення цих вод визначаютьінші властивості: підвищена температура, радіоактивність, наявність біологічноактивних мікрокомпонентів або газів.
Мінеральні водипереважно невеликої мінералізації і ті, що вміщують іони кальцію, сприяютьвиведенню з нирок, нирочних лоханок та січового міхура бактерій, слизу, піску інавіть дрібних компонентів.[55]
До групи водсередньої мінералізації відносяться більшість найбільш цінних питних, в першучергу вуглекислих мінеральних вод.
Води великоїмінералізації використовують переважно для ванн. Розсоли застосовують тількидля ванн, у натуральному вигляді (без розбавлення прісною водою). Звичайнотільки при мінералізації не більш 120-150 г/л[8].
Вміст біологічно активних мікрокомпонентів. Крім основнихкомпонентів іонного та газового складу, що визначає хімічний тип вод, вбагатьох водах підвищених концентраціях вміщуються ті чи інші біологічноактивні мікрокомпоненти, у перших випадках, що зумовлює основні лікувальнівластивості вод (наприклад сірководень), а у інших — додаткові важливіособливості дії вод.
За своїмзначенням для оцінки мінеральних вод всі мікрокомпоненти можуть бути поділеніна 3 групи: 1) Мікрокомпоненти, що мають переважне значення при внутрішньомузастосуванні мінеральних вод — бром (Br), йод (J), миш’як (As), залізо (Fe), атакож органічні речовини; 2) Мікрокомпоненти, котрі можуть мати значення як привнутрішньому, так і при зовнішньому застосуванні вод — мета борна кислота (НВО2)та кремнієва кислота (НSiO2); 3) Мікрокомпоненти, що мають значеннялише при зовнішньому застосуванні вод — сірководень (H2S).
Віднесеннясірководню до специфічних компонентів обумовлено тим, що в загальному газовомускладі вод він часто займає незначне місце, але при цьому має важливетерапевтичне значення.
Біологічноактивні речовини, що вміщуються в деяких водах, всмоктуються шлунково-кишковимтрактом, виявляють специфічну дію. Так залізо попереджує розвиток анемії, йодстимулює окисно-відновні процеси в організмі, підсилює функцію щитовидноїзалози. Бром сприяє процесам гальмування центральної нервової системи.
Температура. Температура мінеральних вод одне з важливихвластивостей, що визначає їх цінність, методи та техніку практичногозастосування в курортній справі.
На сьогодніприродні води за температурою можна поділити на 7 груп. В курортній справі докатегорії гарячих вод (термальних) відносять води з температурою від 35-420С.Вони є найбільш цінними та зручними для лікувального використання у виглядіванн, так як не потребують підігрівання, чи охолодження.[55]
Радіоактивність.До радіоактивних вод відносять води, що вміщують у підвищених концентраціяхрадон (Rn до 200 нKu/л). При підвищеному вмісту у цих водах радію водипозначаються як радоно-радієві. При підвищеному вмісті у водах тільки радію(при незначному вмісті кількості радону) води називаються радієвими. Ранішерадіоактивні (радонові) води неправильно відносили до групи газових вод на тойоснові, що радон є газом. Однак на сьогодні вони виділені в самостійну групувод. Так як їх лікувальна дія обумовлена не радоном як газом, а тими що живитьнедовготривалими продуктами його розпаду (RaA, RaB, RaC та інші) —радіоактивним випромінюванням, в основному />промінням.Серед природних мінеральних вод зустрічаються води з різною радіоактивністю, щовизначається природними геологічними умовами їх формування та гідрологічнимиумовами надходження радону з порід у воду.
Кислотно-лужність.Згідно сучасних уявлень про фізично-хімічні властивості природних водкислотно-лужність вод виявляється концентрацією вуглеводних іонів, щовиражається величиною pH. Концентрація іонів вуглеводів, обумовлює можливістьіснування у водах різних форм слабих кислот (H2CO3, H2S,H2SiO3, H3PO4, органічних кислот),є важливим показником оцінки мінеральних вод (особливо питних) вод, які досьогодні не збільшуються. В залежності від умов формування кислотно-лужність(pH) природних мінеральних вод коливається в широких межах від 2,0-3,0 і нижче8,5-9,5. За величиною pH виділяють 6 груп.[17]
Мінеральні водивикористовуються у вигляді ванн, купань, душів, промивання та зрошення,інгаляцій, а також питного лікування.
Ванни. З бальнеологічних процедур, що впливають на шкіру,найбільш використовують різного роду ванни. В основі дії ванн лежить впливводи, різної температури на багаточисленні нервові закінчення (рецептори) нашкірі. В наслідок подразнення шкіряних терморецепторів відбуваються рефлекторнізміни системи кровообігу, інтенсивності процесів обміну речовин в організмі.
При прийманнігарячих ванн посилюється кровопостачання шкіри та хронічних запалювальнихосередків. В результаті посилення кровообігу в шкірі в організм надходять ізванн значна кількість тепла, що веде до підвищення інтенсивності окислювальнихпроцесів, зокрема, до окислення патологічних продуктів, виникаючих взапалювальних осередках та їх виведення з організму, а також до прискореннявідновлювальних процесів в патологічних осередках. Покрашення кровопостачанняшкіри сприяє покращенню її фізіологічної функції, а також функції імуногенезу.
При прийоміхолодних ванн спочатку відбувається швидке звуження шкіряних судин, якезмінюється їх розширенням. Під впливом холодних процедур підвищується тонуснервової системи та м’язів. Ці процедури надають тонізуючу дію, та ведуть дотренування терморегуляційних механізмів організму.
Ванни так званихіндиферентних температур (близьких до температури шкіри) не виявляютьподразненої дії на терморецептори шкіри, не викликають пов’язаного з тимперерозподілом крові в організмі; отже не пред’являють підвищені вимоги досерцево-судинної системи. Вони знионижують підвищену збудженість нервовоїсистеми, викликають розвиток гальмування у корі головного мозку. Тому ці ваннишироко застосовуються під час лікування гіпертонічної хвороби при судинних там’язових спазмах, дистоніях, (розладнання рухових функціях). Внутрішніх органіві гіперстанічних формах неврозах.
Принципивикористання різних мінеральних ванн, їх плив в залежності від температуривідносно зберігається. Однак їх дія має цілий ряд особливостей, що обумовленаїх фізико-хімічним складом та властивостями. В деяких мінеральних ваннах (газових, які складають фармакологіческі активні речовини, наприкладсірководень) ці особливості цілком суттєві, вони ні як не впливають на основнуреакцію організму на температуру ванни.[55]
Питання про те,чи проникають через непошкоджену шкіру до внутрішньої середи організму різніречовини, що вміщуються у мінеральних ваннах, досі залишається відкритим. Якщоможна рахувати точно доведеним, розчинені у воді гази (вуглекислота,сірководень, радон та інші) проникають до організму під час прийманнямінеральних речовин (різних солей), що вміщуються в лікувальних водах,переконливих доказів про їх проникнення в організм через непошкоджену шкірупоки що не отримано. Більшість бальнеологів в цей час заперечують такуможливість. Є причини вважати, що деякі органічні речовини, що містяться вмінеральних водах можуть проникати в організм людини через непошкоджену шкірулюдини, правда, в мінімальних кількостях.
За сучаснимиуявленнями, солі, що в розчинені в мінеральних водах, не проникають приприйманні ванн до організму. Але цей факт не заперечується, тому, що дія мінеральнихванн відрізняється від ванн з прісної води. Однак з цього не слід робитивисновки, що фізико-хімічний склад та властивості мінеральної води не маютьзначення при її зовнішньому використанні і, що хворому байдуже, яку мінеральнуванну йому призначають.[55]
Хоча під часприйому мінеральних ванн розчинені в них солі не проникають до організму, вониподразнюють нервові закінчення на шкірі, шкіра отримує при цьому не лишетемпературні, але і хімічні подразнення. Тому мінеральні ванни взагалі діютьактивніше чим прісні ванни тієї ж температури, їх активність прямо залежить відступеня мінералізації води. Крім того, під час приймання мінеральної ваннидеяка частина розчиненої солі адсорбується шкірою, утворюючи на ній так званий“сільовий покрив”, якій продовжує надавати подразнюючу дію після виходу хворогоз ванни. Занадто висока мінералізація води (так звані розсоли) — це подразнюючадія, яка іноді є такою великою, що може викликати патологічні зміни на шкірі.Тому під час використання таких вод їх розводять прісною водою, чи призначаютьпісля ванни прісний душ.[29]
Деякі мінеральніводи володіють різко вираженою лужною реакцією. Особливістю дій таких вод є їхпом’якшувальна дія на шкіру, що особливо важливо при деяких шкірянихзахворюваннях. Мінеральні води, що володіють кислою реакцією, діють на шкіру іслизові оболонки “дубящим” чином, знижується інтенсивність запалювальнихпроцесів в них. Завдяки цьому кислі води з успіхом використовують при деякихшкіряних захворюваннях.
Найбільшвиявленими особливостями відрізняється дія ванн з мінеральних вод, що вміщуєзначну кількість розчинених газів (вуглекислота, азот, метан), або хоча бпорівняно невелика кількість особливо активних у біологічному відношенні газу —сірководню і радону. На тіло, що приймає ванну, вміщується велика кількістьгазів, випадає багатокількісні дрібні бульбашки цього газу, що створює особливудію на шкіру. Як відомо, індиферентна температура води і газів різна: у водивона близька температурі шкіри — 34-350С, а у газів дорівнюєприблизно — 20-230C.
При вживанні цієїгазової ванни рецептори шкіри зазнають різко різних подразнень в залежності відтого, прилягає до даної ділянки шкіри вода або бульбашки газів.[8]
Якщо уявити, якпри цьому відбувається рух бульбашок газу (одні з них відриваються від шкіри ідо цих ділянок знову прилягає вода, а на інших ділянках бульбашки виникаютьзнову), стає зрозуміло, в які своєрідні умови потрапляє у таких ваннахтерморегуляційний апарат шкіри, та тісно пов’язані з нею судини, при тепловомуподразненні шкіри і як наслідок, їх тренування.
Тому газові, впершу чергу вуглекислі, ванни з успіхом застосовують в тих випадках, колинеобхідно тренування нервово-судинного апарату.
Вуглекислота,проникає до шкіри, викликає загальне розширення судин і не веде за собоюзначного підвищення вимог до роботи серця. І тим пояснюється широке їхзастосування при багатьох захворюваннях серцево-судинної системи. Крім тоговуглекислота, що потрапляє до організму через шкіру, викликає підвищення концентраціїїї у тканинах, а це в сою чергу викликає рефлекторне підвищення дихальноїфункції, що також корисно при дихальних захворюваннях.[41]
Сірководні ванни сприяють різному розширенню шкіряних судин(реакція почервоніння), що значно покращує роботу серця. Дія сірководню різкопокращує функцію шкіри та перебіг регенеративних процесів в ній, підживлює її.Ці ванни сприятливо впливають на процес обміну речовин, підсилюють виведення зорганізму продуктів розпаду білків та нормалізують жировий обмін, а також підсилюютьпроцеси імуногенезу. В наслідок підсилення обміну речовин підсилюєтьсявиведення з організму різних токсичних продуктів, які виникають в організмі,так і тих, що потрапляють зовні.
Висока активністьсірководневих ванн робить їх дуже цінними при лікуванні низки захворювань,особливо пов’язаних з порушенням обміну речовин, при хронічних запалюваннях тазапалюваннях обміну у кістках, суглобах, м’язах та периферійних нервів, прихронічних професійних отруєннях, при шкіряних, гінекологічних та інших захворюваннях.
Радонові ванни. Радіоактивний газ радон в деяких мінеральнихводах діє своїм випромінюванням як на поверхню шкіри, так і на внутрішніоргани, проходить таким чином під час прийому ванн до внутрішнього середовищаорганізму через шкіру при диханні. Багаточисленні клінічні спостереженняпоказали, що радонові ванни мають знеболювальну дію, сприятливо діють на деякізахворювання суглобів, стимулюють обмін речовин. Радонові ванни індиферентнихтемператур сприятливо діють при гіпертонічних захворюваннях, неврозах зсерцево-судинним проявленням та інші.[55]
Купання. Купання в басейні з мінеральною водою аналогічно дієвідповідних ванн, але має ряд суттєвих особливостей. Купаючись, хворірухаються, причому рухатись значно легше у воді чим на повітрі: по-перше, тілолюдини значно легше у воді, по друге в теплій чи в гарячий воді знімаються всівідчуття болю, які часто обмежують рух в повітрі. Причому у ряді захворювань,що супроводжується обмеженням рухливості у суглобах, купання має перевагу передприйманням ванн. При купаннях в басейнах нижні кінцівки та тазова областьзазнає великий тиск, чим грудна клітина, що сприяє кращому відтоку крові талімфи з них. Це особливо важливо при хронічних запальних процесах злокалізацією в цих областях. Під час купання на тілі людини, що купаєтьсязначно більше, чим під час прийманні ванн, продуктів розпаду радону, які такожмають властивості радіоактивності. Такій наліт має суттєве значення в діїрадіоактивних речовин.[[8]
Промивання та зрошення. Мінеральні води використовуються длярізного роду промивань та зрошень — гінекологічних, кишкових та інше, дляполоскання горла та глотки і в деяких інших процедурах. При цих процедурахмеханічним та хімічним діям мінеральних вод підлягають безпосередньо ті чи іншіслизові оболонки. Ці методи використання мінеральних вод цілком ефективні приряді захворювань шлунково-кишкового тракту та інших захворювань.
Питне лікування. З методів внутрішнього використаннямінеральних вод найбільш розповсюджено питне лікування. При прийомі внутрішньовони виявляють подразнюючу дію на рецептори слизових оболонок верхніх відділівшлунково-кишкового тракту (порожнині рота, шлунку та частково дванадцятипалукишку).
Подразненнярецепторів шлунково-кишкового тракту мінеральною водою викликає перед чимрефлекторні зміни шлункової секреції. Багаточисленні експериментальнідослідження на тваринах та клінічні спостереження хворих показують, щоподразнення мінеральною водою рецепторів у слизовій оболонці шлунку стимулюютьшлункову секрецію, при цьому виділяється велика кількість шлункового соку, якиймає велику переварюючу властивість. При подразненні рецепторів у слизовійоболонці дванадцятиперстної кишки спостерігається зворотній ефект: кількістьшлункового соку, його кислотність, переварюючи сила зменшується.[55]
Якщо ж мінеральнуводу випити разом з прийманням їжі чи за 10-15 хвилин до нього, вона не встигаєперейти у майже незмінному вигляді до дванадцятипалої кишки, і надовгозалишається у шлунку, подразнюючи рецептори його слизової оболонки, стимулюючипри цьому шлункову секрецію.[45]
Ці властивостімінеральних вод використовують при питному лікуванні захворювань шлунка, щосупроводжується тим чи іншим порушенням шлункової секреції. Час приймання водипризначається в залежності від того, який ефект — стимулюючий чи гальмуючийнеобхідно отримувати у даного хворого. Необхідно відмітити, що таку дію нашлункову секрецію викликають мінеральні води різного хімічного складу.Гідрокарбонатно-натрієві води (лужні) добре розчиняючи слиз, яку у великихкількостях покриває слизову оболонку шлунку і при деяких його захворюваннях.Води, що вміщують у великій кількості сульфатні іони, навпаки, згортають слиз,і він міцно фіксується на слизовій оболонці.
Відомо, щокальцій володіє протизапальною дією, тому води, що вміщують значну кількістькальцію, сприятливо діють при запальних захворюваннях. Сіркокислі солі,викликають так званий бульбашковий ефект — виділення до дванадцятипалої кишкижовчі, що накопичилась в жовчному міхурі. Тому при захворюваннях, щосупроводжуються застоєм жовчі, переважно застосовуються мінеральні води, що удостатній кількості вмішують іони сульфату та магнію. Таким чином хімічнийсклад мінеральної води в значній мірі визначає їх дію на організм при питномузастосуванні та лікуванні, тому це треба враховувати при виборі курорту.
При питномулікуванні значення має і температура води, що приймається. Застосування водихолодної підсилює перестатику шлунково-кишкового тракту, а при підвищеномуподразненні м’язів шлунку, кишечнику та жовчних шляхів може викликати їх спазм.Тому взагалі призначають підігріту воду, а холодну воду призначають лише принеобхідності підсилення перестатики шлунку.[8]
Встановлено, щодеякі мінеральні води, переважно невисокої мінералізації, які вміщують іоникальцію, володіють вираженою діуретичною (речовинною) дією. Проходження посечогінним шляхом великою кількість сечі сприяє вимиванню з них хворобнихбактерій, продуктів запалення (слизу), м’яких та більш великих кристалівсечових солей (сечового піску), а іноді дрібних компонентів. Іони кальцію, щовміщуються в таких водах, благо сприяє зменшенню запалювальних явищ, а настанняпри питному лікуванні нормалізації мінерального обміну понижує можливістьподальшого утворення сечових компонентів.
Інгаляція. Це лікувальний метод вдихання повітря, якенасичено дрібним розпиленням мінеральної води. При цьому дрібні краплинки мінеральної води,проникаючи достатньо глибоко в дихальні шляхи, а з докладів деяких авторів,вони досягають легеневих альвеол.
Прирозбризкуванні мінеральної води в апараті для інгаляцій відбувається виникненнядрібних заряджених електричних часточок, так званих “аероіонів”, що правда взначно меншій кількості, чим при розпиленні прісної води в спеціальнихапаратах, які називаються гідроаероіонізаторами. Тому при інгаляції має місце ідія аерофонів на організм.
Попадаючи наповерхню слизових оболонок дихальних шляхів, невеличкі частки мінеральної водизволожують їх, те сприяє розрідженню слизу, що покриває її (особливо приінгаляціях, лужних та лужно-сільових вод), а також подразнюють багато чисельнірецептори, що знаходяться у цих оболонках. Інгаляція впливає не тільки місцево(на слизові оболонки зовнішніх дихальних шляхів), але і різнобічно загальнудію. Однак механізм їх дії вивчено поки що недостатньо.
Інгаляціївикористовують головним чином при захворюваннях зовнішніх дихальних шляхів, яківпливають на організм, подразнюючи слиз, та мають відхаркувальну дію. Крімтого, на сьогодні інгаляції використовують для загальної дії на організм, такпри лікуванні хворих гіпертонічною хворобою, бронхіальною астмою та деякимиіншими захворюваннями.
Використовуютьтакож інші методи внутрішнього використання мінеральних вод: промивання шлунку,зрошення слизової оболонки роту.
Вибір потрібнихдля даного хворого процедур, будування плану його лікування визначається впершу чергу особливостями захворювання та реактивності цього хворого, а такожможливостями санаторію та досвідом лікаря, що лікує. Важливо не перевантажуватихворого, а поступово тренувати його послаблені фізіологічні механізми[8].
Правильноорганізований режим хворого та належним чином проведений курскліматобіологічного лікування на курорті і в санаторії завжди призводять добільшого чи меншого значного покращення стану хворого і протягом часупатологічного процесу найважливіше зміцнення організму, підвищення опорухворого до несприятливих впливів, підвищення їх працездатності, тобто має більшпрофілактичне значення.
1.2  Грязелікування. Особливостіоздоровчої дії на організм людини
 
Грязелікування(полоїди) — осадки різних водоймищ, різних природних утворень, що складаються зводи, мінеральних та органічних речовин і представляють собою однорідну тонкодисперсну пластичну масу, яку застосовують в підігрітому стані длягрязелікування. Вони виникають під дією геологічних, кліматичних,гідрогеологічних, біологічних та інших природних факторів. Матеріалом длявиникнення лікувальних грязей слугують мінеральні частки, органічні речовини(залишки рослинних, тваринних організмів), колоїдні частки органічного танеорганічного складу, вода. Формування грязі відбувається під впливоммікроорганізмів, число яких в одному грамі сухої грязі може досягати одногоміліарду (іноді більше). В наслідок біохімічних процесів, що відбуваються з їхучастю, лікувальні грязі збагачуються так званими біогенними компонентами(поєднання вуглеводу, азоту, сірки, заліза та інше), багато з яких (наприклад,сірководень) мають високу терапевтичну активність.[ 55]
Структура лікувальних грязей — представляє собою складнуфізико-хімічну систему, що складається з грязьового розчину грязі, таколоїдного комплексу. Грязьовий розчин, лікувальні грязі складають від 25 до97% маси грязі, є похідними води, (чи рапи), що покриває грязьові відкладення іскладається з води, та розчинені в них солі, органічних речовин, газів.Мінералізація грязьового розчину коливається від 0,01 г/л в торорах тасапропелях до 350 г/л в сульфідних мулових грязях; реакція може бути як кислою,та і лужною (у сульфідних грязях). Грязі з високою мінералізацією грязьовогорозчину чи кислою реакцією створюють більш виражений вплив на організм, внаслідок того можна застосовувати при більш низьких температурах. [39]
Склад грязі(грубодисперстна її частина) включає глинисті та пісчані частини різноївеличини, слаборозчинені солі кальцію і магнію, грубі органічні рештки. Більшцінні для лікувального застосування грязі тонкого складу — з розміром частинокменш 0,01 мм. Наявність в лікувальній грязі частинок більше 0,25 мм визначають так звану засміченість грязі, чи допускають не більше 2-3%.
Колоїднийкомплекс (тонко дисперсна частина) включає мінеральні частки розміром менш 0,001 мм, органічні речовини, важкі органічні та органічно-мінеральні поєднання (наприклад, сірку,кремнієву кислоту, гідросульфід заліза).
Види лікувальних грязей. За вмістом органічних рештоклікувальні грязі поділяють на органічні (більше 10% сухої речовини), танеорганічні (10% сухої речовини). — сульфідні мулові грязі.
Органічні речовинивизначають такі важливі властивості лікувальної грязі, як теплоємність,здатність підтримувати тепло, здатність до адсорбції та інше. Мікрофлора іоргано-мінеральний комплекс, смолоподібні, пенициліноподібні та інші речовинилікувальної грязі визначають антибактеріальні властивості. Грязей (головнимчином неорганічних) і властивість до їх регенерації (відновленнябальнеологічних властивостей після застосування), що дозволяє багаторазововикористовувати їх без зниження лікувальної ефективності. Наявність біологічноактивних речовин (так званих біогенних стимуляторів), які викликаютьнеспецифічну стимулюючу дію на функцію організму, дозволяє виготовляти злікувальних грязей ряд медичних препаратів.[8]
Різні типилікувальних грязей за їх різноманітністю походження та складу, мають рядзагальних фізичних властивостей: пластичність; теплові властивості(теплопровідність, теплоємність, здатність до утримання тепла); здатність доадсорбції.
Пластичністьлікувальної грязі виявляє її здатність добре утримуватися на тілі. Торф’янігрязі менш пластичні, менш мулові. Для підвищення пластичності деякі сапропеліз високою вологістю (вище 80%) перед процедурами зневоднюють шляхомвідстоювання та ущільнення. Висока властивість утримувати тепло та відсутністьконвенційної тепловіддачі — дозволяє проводити грязьові процедури при більшвисокій температурі, чим водні.
Органічні грязі(торфи, сапропелі) володіють більш вираженими тепловими якостями, чимнеорганічні. Адсорбдційні властивості грязей сприяють виведенню зі шкіримікробів під час процедури. Оцінка якості лікувальної грязі на придатність длялікувального використання основана на характеристики їх складу та властивостей,що відповідають соціальним схемам фізико-хімічних аналізів та санітарнимнормам.
За походженнямлікувальні грязі розподіляються на декілька типів: торф’яні, сапропелі,сульфідно мулові, сопочні.[26]
Торф’яні грязі. Виникають в заболоченій місцевості в наслідокнеповного розпаду рослин в умовах надмірного зволоження та недостатньоїкількості кисню. Торф — це рештки рослин, що розклалися, які виникають підвпливом мікроорганізмів в умовах недостатньої кількості кисню та в умовахнадмірного зволоження. Вони складаються з органічних речовин. Основнебальнеологічне значення має ступінь розкладу торфу — відношення між кількістюрозклавшихся та не розклавшихся решток.
З лікувальноюметою використовують торф, у якого ступінь розкладу не нижче 40%. При меншнизькому проценту торф менш гнучкий.[22]
Лікувальні торфиподіляють на мінеральні (загальна мінералізація розчину торфу більш 2 г/л),прісноводні (загальна мінералізація розчину торфу менш 2 г/л), а прісноводні всвою чергу на високопопельні (попілу більш 20%) та низкопопельні (попілу менш20%). Мінералізовані торфи всі високопопельні. Вони можуть бути сірководневими(до 50мг/л сірководню у торф’яному розчину, взагалі нейтральною реакцієюсередовища) та кислими (великорослими).
Сапропелі — мулові відкладення переважно органічногоскладу (більш 10%), які виникають в прісних чи низько мінеральних, головним чиномматерикових озерах (з органічним надходженням мінеральних речовин з розвиненоюбіологічною середою). Внаслідок мікробіологічного розпаду водоростей та інших рослинних та твариннихзалишків. Представляють собою железоподібну пластичну масу різного кольору, звисокою вологістю (65-95%), низькою мінералізацією грязьового розчину (звичайноменш 1 г/л)та невеликим вмістом сульфідів (до 0,15%).
Сульфідно-мулові грязі — мулові відкладення переважномінеральні (соляні) приморських та материкових озер, в які надходять найбільшакількість розчинених мінеральних речовин (особливо сульфатних іонів). Сульфіднігрязі бідні органічними речовинами (менш 10%) і, як правило, багаті сульфідамизаліза та солі, що розчиняється у воді. Представляють собою пластичну масу чорногочи темно-сірого кольору (в наслідок присутності гідросульфідів заліза), тавологістю 40-70% і вмістом сульфідів від 0,05-0,5% та більше.
Сопочні грязі. Продукт діяльності так званих грязьовихвулканів, та інших утворень, що розміщені в областях, що складаються глинистимитовщами. Це глинисті утворення, що викидаються на поверхню під тиском газів тапідземних вод, світло-сірого кольору з вологістю 40-60% мінералізаціїгрязьового розчину від 20 до 30 г/л та вмістом сульфідів до 0,15%. У сопочнихгрязей мало органічної речовини, але підвищена кількість деяких хімічнихелементів (брому, бора, йоду).[55]Терапевтичнийефект грязелікування залежить від фізико-хімічних властивостей лікувальнихгрязей, та від методів використання (аплодія, грязелікувальних ванн, поєднаннягрязей з електролікуванням), продовження і кількість процедур, також від стануорганізму, характеру перебігу захворювання і деяких інших факторів. Діялікувальних грязей на організм обумовлює перш за все термічними, хімічними імеханічними факторами.Тепловийвплив лікувальних грязей визначається їх теплоємністю і можливістю утримуватитепло. Найбільшою теплоємністю (кількість тепла, необхідного для підігріву 1 г грязі на 10С). Володіють торф лікувальний, сапропелі. Теплопровідність (кількістьтепла, переносимє в 1 с через 1см2 січення грязі на відстань 1см під впливом різниці температур 10С), залежне від складу і вологості грязі,більш виражена у сульфідних мулових грязей. Вона має суттєве значення приправильному дозуванні процедур — їх тривалості, температури грязі та інші.Вираженоювластивістю утримувати тепло 1 час на 1 г грязі при даній теплоємності і теплопровідністю змінює свою температуру на 10С володіють торфи ісапропелі. Вона чим вище, тим більше теплоємність і тим менше теплопровідність.Тому при однаковій температурі грязі організм підлягає більшому тепловомувпливу у випадку застосування мулових грязей, чим при використанні торфів ісапропелів.[27]Зурахуванням фізико-хімічних властивостей лікувальних грязей встановлені різнімаксимальні межі їх нагріву під час грязелікування. Для сульфідних мулових — 440С,для сапропелевих — 460С і для торфів — 480C. Під впливом тепла на місті прикладання грязі відбувається помітне розширення судин,прискорення потоку крові у них, підвищення температури, прискорення процесівобміну.[8]Хімічнийфактор лікувальних грязей, пов’язаний з наявністю в них органічних інеорганічних поєднань, мікроелементів, газів та інших речовин, що викликаютьподразнення рецепторів шкіри і шкіряних судин. Деякі складники (головним чиноморганічні кислоти, сірководень, азотисті речовини) проходять крізь шкіру,потрапляють у кров і можуть впливати на функції різних органів і систем. Крімтого, крізь шкіру проходить біологічно активні речовини, що містяться у грязях(ферменти вітаміни, гормоноподібні речовини та інші).Механічнийфактор має значення головним чином під час проведення грязьових ванн тазагальних аплікацій або при внутрішньому застосуванні грязі. При цьому грязьовамаса виявляє тиск на рецептори кров’яних судин, шкіри та слизових оболонок,органів черевної порожнини. Вважається, що тиск шару грязі на тканині сприяєпоширенню в них тепла на велику глибину. Уцілому грязьові процедури впливають на рефлекторно-гуморальну (тобтоздійснюється через нервову та ендокринну систему) впливає на різні органи. Такяк процедури грязелікування використовуються багато разів за визначеною схемою,відбувається поєднання суми лікувального ефекту. Здійснюється, в основному,благотворний вплив на функції внутрішніх органів, на процеси кровотворення, атакож здійснює заспокійливу дію, підвищує тонус вегетативної нервової системи,зміни імунологічної реактивності організму, знижує інтенсивність алергічнихреакцій, сприяє перебігу процесів регенерації тканин. З цим з загальною дієюлікувальної грязі виявляють виражений місцевий (осередок поранення) ефект —протизапальний, знеболюється та покращується трофіка тканин. Тому використаннялікувальних грязей можливо роздивлятись як один з ефективних методів лікуваннядеяких хронічних запальних захворювань.[8]Реакціяз боку організму, що викликано використанням лікувальної грязі, продовжуєтьсядеякий час і після закінчення процедури. Повторення процедури укріпляє тамобілізує адаптаційні механізми. Вираженість реакції організму залежить нетільки від термічних, хімічних та механічних факторів, але і від площігрязьової аплікації та місця її прикладення: більш інтенсивно діють на організмвеликі аплікації. При призначенні грязелікування враховується характер тастадія перебігу захворювання, вік хворого та стан його здоров’я у цілому і іншіфактори, що дозволяють максимально індивілізувати грязелікування. Лікуваннягрязями призначають при захворюваннях органів опорно-рухового апарату (а саме,хребта, суглобів, м’язів) трофічних виразів та ранах, захворювань та наслідківтравм центральної та периферійної нервової системи, гінекологічнихзахворюваннях, хворобах шлунку та кишечнику, шкіри, деяких судиннихзахворюваннях. Його проводять у вигляді загальних та місцевих процедур (накурортах — переважно у грязелікувальних відділеннях санаторію). До загальнихпроцедур відносяться грязьові ванни та загальні грязьові аплікації, до місцевих— місцеві аплікації, а також грязьові компреси (на шкіру кладуть марлевусерветку з шаром грязі в 1-2 см накривають клейонкою, ватою та закріплюютьбинтом).[10]Температурагрязі, тривалість процедур, їх кількість на курс лікування встановлюєтьсяіндивідуально — в залежності від характеру патологічного процесу, наявністюсупутних захворювань, стану серцево-судинної системи та інше. Частішегрязелікування призначають в комплексі з іншими видами терапії, наприклад всполученні з мінеральними ваннами, методами фізіотерапії, лікувальноюфізкультурою масажем, медикаментозним лікуванням та інше. При сполученні зрізними методиками електролікування (так зване електрогрязелікування)прикладаються на шкіру чи слизові оболонки грязьові коржі, які слугуютьодночасно електродом, через які проходить електричний струм.Застосовуютьсярізноманітні методики проведення грязелікувальних процедур. Незалежно відбагатовікового досвіду використання лікувальних грязей, питання нераціональноговикористання цього дивовижного дару природи не втрачає своєї актуальності.[8]Всімполоїдам при їх правильному використанні притаманна висока терапевтичнаефективність. Однак слід мати на увазі, що при призначенні лікувальних процедурнеобхідно брати на увагу тип лікувального полоїду, що має різні органічнівластивості, неоднаковий хімічний склад. Розрізняютьзагальні і місцеві, обмежені за площею, грязьові аплікації. На сьогоднізагальні грязьові аплікації, коли лікувальні грязі накладають на все тіло,включаючи області серця, голови, застосовують рідко. Широко використовуютьсямісцеві аплікації, при деяких захворюваннях лікувальну грязь накладають навизначену частину тіла: на область кисті (“рукавички”), ступні та гомілки(“шкарпетка”, “чобіток”), таза та верхній частини стегна, таза, грудної клітиниі рук, а також на область живота, проекції окремих органів (шлунок, печінка таінше).Грязерозчинніпроцедури. При багатьох осередках уражень, коли необхідно одночасно впливати,наприклад на суглоби кінцівок, хребта, скелетні м’язи, нерідко застосовуютьгрязерозчинні ванни. Лікувальну грязь розчиняють теплою водопровідною водою чимінеральною. При використанні водопровідної води ванна виявляє більш щадячудію, чим при розведенні грязі мінеральною водою. Грязерозчинні процедури проводятьу вигляді місцевих ванн для рук і ніг, а також у вигляді загальних чи “сидячих”ванн, коли хворий занурюється у ванну до поясу.Урозчинній ванні циркулюють хімічні інгредієнти лікувальної грязі, які щільноторкаються при лікувальному впливі. Успіх лікування забезпечує методикалікувальної процедури, адекватність її температури, кількість процедур, їхрозстановки. Суттєве значення має характер перебігу патологічного процесу тафункціональний стан адаптивних систем організму на момент приймання процедур.Напочатку розвитку грязелікування лікувальні методи були пов’язані з здатністюпідігріву полоїду, природничим шляхом.Грязьовіаплікації. Мулові сульфідні грязі не потребують спеціальної підготовки допроведення процедур, в той же час торф’яні грязі не потребують обробки. Торфспочатку підсушують, а потім подрібнюють та знову добавляють воду. Приподрібненні виділяються різні випадкові включення. Найкращою якістю володієторф’яна маса при об’ємних співвідношеннях води до торфу 1:2. така масапластична, зручна для аплікаційного грязелікування. З прісного торфу можнавиготовити мінералізований торф різної солоності — від одиниці до десятківграмів на літр.[55]Існуютьспеціальні агрегати для замішування та нагріву торфомаси. За відсутностірозміщення відбувається змишувалками, а підігрів — теплою водою (39-420С).Зараз найбільше розповсюдження отримали грязелікувальні процедури у виглядігрязьових аплікацій, що призначаються як у стаціонарних, так і в поліклінічнихумовах. При підготовці процедур з сапропелевої грязі, що була отримана зверхніх горизонтів, перед використанням її частково зневоднюють.[17] Існуютьнаступні методики аплікаційного грязелікування: -   місцеві (локальні), коли аплікацію прикладаютьбезпосередньо на осередки уражень; паролокальні, коли лікувальну грязьприкладають поряд с осередком ураження, для уникання загострення патологічногоосередку з багатьма рецепторами шкіри. Складаються оптимальні умови прониканнямікрокомпонентів через непошкоджену шкіру. Лікувальна грязь, що потрапляє уводне середовище вилущується, тобто з неї виділяються мінеральні речовини таінші компоненти, що підсилюють подразнюючу дію на шкіру. Існуєметодика грязьових розтирань, коли лікувальну грязь, підігріту до температури38-420С, наносять на невелику ділянку тіла та розтирають щітками не більш 10хвилин, після чого грязь змивають теплою водою (36-370С) та оброблену ділянкуукутують вовняним покривалом.Використовуютьтакож метод газогрязьових ванн. Вихідним матеріалом для нього є муловасульфідна грязь та мінеральна вода. Таке лікування призначається хворимоблітируючими захворюваннями периферичних судин, периферичної нервової системи,вегето-судинних дистоніями і деяким хворим з ураженням опорно-рухового апарату.[8]Поєднаніметоди грязелікування користуються високою популярністю. До таких методіввідносяться одночасний вплив грязелікувальних процедур з реформованимифакторами. Поєднання впливу надає лікувальному фактору нову якість, коли цюпроцедуру можна назначати особам, що мають протипоказання до застосуванняпроцедур загального впливу (наприклад, грязерозчинні ванни) чи треба впливатина невеликі ділянки тіла хворого. Таке лікування дуже часто є найбільшефективним та щадячим у порівнянні дії енергійного монофактора.Основнимипоєднаними методами грязелікування у санаторно-курортних закладах є:гальваногрязелікування; електрофорез препарату лікувальної грязі;гальваногрязь-електрофорез; грязефонотерапія; діаденамогрязелікавання.Пригальваногрязелікуванні підігріту лікувальну грязь вміщують у марлеві чи бавовнянімішки, які у свою чергу накладають на хвору ділянку. На мішки накладаютьелектроди, які приєднуються з апаратом для гальванізації.Гідрофільнупрокладку або фільтрувальний папір обох електродів змащують грязьовимпрепаратом.Грязеіндуктотерапія— метод впливу лікувальної грязі та перемінного магнітного поля високоїчастоти. Грязефонотерапія— метод впливу лікувальної грязі в поєднанні з ультразвуком.[8]
1.3  Кліматотерапія. Види кліматорапії
Вивчаєвикористання кліматичних факторів у лікувально–оздоровчих цілях. З усіхрозділів медичної кліматології вона представляє найбільший інтерес, так як відїї можливостей залежить вибір місця відпочинку, використання лікувальнихвластивостей того чи іншого курорту та інші. Кліматотерапія сприяє відновленню адаптаційнихздатностей організму, що знижуються при порушенні єдності організму з зовнішнімсередовищем. При цьому на організм діє комплекс кліматоподібних подразниківобласті постійного проживання хворого чи інший природної зони(лікувально-оздоровчої місцевості). В кліматотерапії використовується: впливзміни клімату. Зміна кліматичних районів може впливати стимулювати підвищенняопору організму, спричинювати перелом у перебігу хвороби, особливо прим’язоплинних патологічних процесах; метеорологічні умови у звичайному дляпацієнта кліматі. Лікування у місцевих здравницях (місцеві санаторії,санаторії-профілакторії), рекомендують насамперед хворим з порушенням адаптаціїі підвищеною метеочутливістю; спеціальні кліматичні впливи (гіпоксикаторів,газокамер та інші)[20].
Клімат різнихділянок землі формується під впливом усіх кліматоутворюючих факторів, основнимиз яких є:
-          сонячнарадіація, забезпечує надходження на землю світла, тепла та ультрафіолету;
-          атмосфернациркуляція, з якою пов’язано переніс повітряних мас в атмосферних вихрах(циклонах та антициклонах) та наявність зон поділу повітряних мас (атмосфернихфронтів);
-          підстилаючаповерхня, що визначає перерозподіл сонячної радіації та атмосферної циркуляціїв залежності від характеру земної поверхні.Сонячна радіація — джерело енергії усіх процесів, що відбуваються ватмосфері. За рахунок сонячної радіаціївідбувається передача тепла Сонцем через космічний простір. Для характеристикиклімату важливе знати, як у визначеному місті розподіляється суша та море.Віддаленість від берегів територій відображається на режим температури,вологості, опадів.Взначній мірі клімат залежить від характеру підсилюючої поверхні, під якоюрозуміють компоненти земної поверхні, що взаємодіють з атмосферою.Зрозвитком людського суспільства з’явився новий фактор, що впливає на кліматпланети, — антропогенний.Розглянемокліматичні характеристики окремих факторів.[55]Режимсонячної радіації. Сонячна радіація, що надходить на землю, енергія сонячноговипромінювання в вигляді потоку електромагнітних хвиль. На всю поверхню Землінадходить більше 100000 калорій на 1 см2 в хвилину. Цю радіаціюпоглинають рослинність, поверхня морів (поглинена радіація). Вонаперетворюється в тепло, яке витрачається на прогрів шарів атмосфери, рухуповітряних та водних мас, на створення різноманітних форм життя на Землі.Сонячнарадіація надходить на Земну поверхню у вигляді: прямої радіації. Надходженнярадіації безпосередньо від сонця, не закритої хмарами; розсіяна радіація.Надходження радіації від небесного схилу чи хмар, розсіюванного сонячногопроміння; теплова радіація. Надходження відбувається з атмосфери, щонагрівається в наслідок впливу прямої та відбитої радіації.Прямата розсіяна радіація надходить лише удень. Разом вони складають сумарнурадіацію.Сонячнийспектр включає: інфрачервоні випромінювання (ІЧ). Визначає надходження тепла назелену поверхню, що виявляються в температурному режимі; світловевипромінювання, обумовлює інсоляційний (світловий) режим; ультрафіолетовевипромінювання (УФ), з яким пов’язана біологічна активність Сонця. Длявідпочинку та лікування важливе значення мають світловий та ультрафіолетовийрежими. [24]
Радіаційний(інсоляційний) режим залежить від тривалості сонячного сіяння, під якогоможливо проведення різних рекреаційних занять. Режим ультрафіолетової радіації залежить від біологічної активностісонця. З ультрафіолетом пов’язані життєво важливі процеси, під його впливом ворганізмі людини виробляється вітамін D, величина ультрафіолетового випромінювання визначаєтьсявисотою сонця над горизонтом (кут падіння сонячних променів) та залежить відгеографічної широти місцевості. При виборі місця відпочинку увагу требазвертати на літній надлишок ультрафіолетового випромінювання. Жителям помірнихширот відпочивати на півдні слід в літньо-весняні місяці. При виборі місця проживання більшу роль відіграєнедостатність ультрафіолетового випромінювання взимку. Його поповнюютьпостійним випромінюванням в фотаріях.[8]Термічнийрежим характеризується тривалістю без морозного, сприятливого для літньоїрекреації купального періоду, а також відчуття тепла людиною в холодний зимовийперіод та забезпеченості теплом в теплий період. Період сприятливий для зимовоїрекреації, встановлюється, коли середньодобові температури досягають — 50С(але не нижче –250С). При цій температурі можливі усі види зимовоговідпочинку.Періодсприятливий для літньої рекреації, встановлюється, коли середньодобовітемператури вище — 150С, коли можливі усі види літнього відпочинку.Тривалістькупального сезону визначається числом днів з температурою води вище 17-180С.Воцінках впливу погоди та клімату на організм людини виходять перед усім зхарактеристики його теплообміну, виділяють відповідно комфорту, субконфортну(відносно сприятливу) та дискомфортну (несприятливу) погоду. Застосовуєтьсярізні методи рахування теплового балансу організму та ряд комплекснихпоказників характеризують вплив погоди на людину (індекс суворості Г. Ботмана,Оцінка суворості зим за І.М. Оськіним, еквівалентні-ефективні температури таінші).Тепловідчуттялюдини визначається сукупним впливом температури, вологості повітря ташвидкості вітру. А в зимній період тепловідчуття оцінюється умовнимитемпературами по методу Арнольді, згідно якого швидкість вітру 1м/с знижуєтепловідчуття людини на 20С при цьому вологість повітря на увагу неприймається.Влітній період тепловідчуття людини визначається ефективними (ЕТ) таеквівалентно-ефективними температурами (ЕЕТ), в деяких враховують всі ці трикомпоненти тепловідчуття. Їх рахують за двома шкалами: нормальної(тепловідчуття за погодою одягненої людини на відпочинку, що виконує легкенавантаження); основної (тепловідчуття оголеної людини під час прийманняповітряної ванни, на відкритих та зачинених ділянках місцевості).Тепловідчуттяпри прийомі сонячних ванн визначається радіаційними еквівалентно-ефективнимитемпературами (РЕЕТ), які на 60вище ЕЕТ. Тепловідчуття в літнійперіод поділяється: на холодний (ЕЕТ менше 80); прохолодний (ЕЕТ8-160); комфортний (ЕЕТ 17-220); перегрів (ЕЕТ 220).Длярекреації важливо врахувати термічний дискомфорт як перегрів в літній періодтак і переохолодження в зимовий. Для оцінки ступеня сприятливості спекотної татеплої погоди в теплий період використовують показники величини потовиділеннята температуру поверхні тіла; для визначення ступеня дискомфорту від холоду взимній період враховують температуру повітря, швидкість вітру, величинусонячної радіації та вологість повітря. Так визначають зони комфорту, в межахяких навантаження на терморегуляційні механізми мінімальні, що забезпечуєнормальне функціонування організму. Для оцінки впливу холодних процедур —повітряних ванн та морських купань — введена величина “холодного навантаження”.Повітрянімаси. Відрізняючись за своїми властивостями, починають переміщуватися вгоризонтальному та вертикальному напрямі. Причиною їх переміщення єнерівномірний нагрів землі, як наслідок, різність атмосферного тиску. Вона діє,як сила, що викликає рух повітря.Затмосферною циркуляцією пов’язано переміщення повітряних мас. Загальнуциркуляцію визначають зони підвищеного (антициклон) та низького (циклон)атмосферного тиску. Зона між суміжними повітряними масами називаєтьсяатмосферним фронтом. Його проходження пов’язані зі зміною погоди; перепадамитемператури, вологості, тиску повітря, зміни швидкості та напряму вітру,випадінням опадів та іншими дискомфортними явищами. Вітровийрежим. З вітровим режимом пов’язаний вплив повітряного потоку на організмлюдини на рівні зросту. За цими умовами поділяють: аеростатичні (штиль) 0 м/с;слабодинамічні — тихий вітер (менше 1 м/с); середньодинамічні — легкий вітер(1-4 м/с); сильнодинамічні — слабкий вітер (більш 4 м/с).Пришвидкості вітру більш 7-8 м/с рекреаційні заняття здійснювати нерекомендується.Режимвологості. Вологість повітря — вміст водяного пару в повітрі. Враховується 2основні характеристики вологості — абсолютна та відносна вологість. Відчуттялюдиною вологості повітря пов’язано з відносною вологістю повітря, абсолютнувологість людина не відчуває. Для рекреаційних цілей важлива відносна вологістьв денні години.Дляздорових людей найбільш сприятлива відносна вологість 40-60%. З абсолютноювологістю пов’язано таке дискомфортне явище, як засуха, розвиваєтьсягідротермічний дискомфорт. Засушливість погано переноситься хворими назахворювання серцево-судинної системи, бронхіальної астми.Режимопадів. Атмосферні опади — продукти конденсації водяного пару, що випадають зхмар у вигляді дощу, моросі, граду та інші.Характервипадання опадів дуже важливий для проведення рекреаційних занять. Іноді дощі,після досить тривалої спеки, не заважають відпочинку та лікуванню (за умовамикороткочасності) та освіжають повітря.Медико-біологічнийвплив біоклімату на організм людини. Всі біокліматичні параметри оцінюють заступенем сприятливості їх впливу на організм людини. При цьому несприятливіфактори, впливають на підвищене навантаження на адаптаційні системи організмулюдини, що пов’язано з подразненням. Метеорологічні у мови, що приводять доменш вираженої напруженості пристосованих механізмів в організмі людини,називаються тренувальними. Для всіх людей у тому числі для ослаблених хворих,що знаходяться на санаторному лікуванні, сприятливі щадячі кліматичні умови.Біокліматичніпараметри заносять у біокліматичний паспорт курортів, де дається характеристикамісцевого біоклімату.Заданими багатолітніх спостережень рахують параметри біоклімату та вносятьпоправки на місцеві умови курорту. Дуже важливо при оцінці біоклімату врахуватитакі дискомфортні явища погоди, як переохолодження та перегрів, надлишок танедостатність УФ-випромінювання, зміна (контрастність погоди), спека,гігротермічний дискомфорт, повітряні навантаження, опади, грози та інше. Вонишкодять людині. За різних метеорологічних умов виключається усі види рекреаційноїдіяльності.Наоснові розрахунків біокліматичного потенціалу складаються карти окремихмедико-кліматичних параметрів та біокліматичного потенціалу, виділяючи райониза ступенем сприятливості для туризму, відпочинку, лікування. Проводять,виходячи зі значення біокліматичного потенціалу, зонування територій заступенем комфортності. В наслідок того виділяють наступні зони комфортності:комфортну — щадячій тренувальний режим; відносно комфортну — щадячій таподразнюючий режими переважання тренуючих умов; дискомфортну — подразнюючіумови екстремальну — подразнюючі умови, що загрожують життю людей.Розподіленнямедико-кліматичних умов за категоріями дає рекомендації з планування тапроектування профілю курортних зон, організацію санаторно-курортного процесу, підвищеннюефективності санаторно-курортного лікування та організації оздоровчоговідпочинку. [55]Фізичнийстан нижніх шарів атмосфери в визначений час (дня, доби) в даній місцевостіназивають погодою.Погодамінлива, а клімат відносно постійний. В залежності від стійких основнихметеорологічних факторів виділяють наступні типи погоди: 1 тип — вельмисприятлива погода (з стійким рухом основних метеоелементів); 2 тип — сприятливапогода (зі змінною основних метеоелементів помірного характеру); 3 тип несприятливапогода (з нестійким рухом основних метеоелементів); 4 тип — вельми несприятливапогода (з стрибкоподібними змінами основних метеоелементів, з сильним вітром,шквалами, грозами).Кліматвиявляє як позитивний, так і негативний вплив на організм людини. Позитивнийвплив звично використовують у рекреаційній діяльності для організаціїкліматолікування. Від негативних факторів потребується захист у виглядікліматопрофілактики. Використання кліматичних факторів має дуже великеоздоровче значення у зв’язку з тренуючім впливом клімату на природні механізмистимуляції життєдіяльності організму, що відпрацьовано еволюцією.Людиприлаштовуються до обумовлених кліматичних умов. Прилаштованість людини довизначених кліматичних умов називається кліматичною адаптацією. При змінікліматичний умов організм людини випробовує значні адаптаційні навантаження,яких повинно уникати. При організації відпочинку і лікування обов’язковонеобхідно враховувати і вибирати зони з найменшим рівнем адаптаційнихнавантажень. Пристосуваннялюдини до нових кліматичних умов відбувається поступово, в продовж визначеногочасу — адаптаційного періоду. Він може тривати від декількох днів до місяця. Ужителів міст, що перебувають в умовах штучного мікроклімату (житло, одяг),значно слабший механізм адаптації. При організації відпочинку і лікування підвпливом тривалого знаходження людини у природних умовах, особливо призастосуванні кліматопроцедур, значно підвищується стійкість організму донесприятливих впливів оточуючого середовища. [8]Допозитивних факторів біоклімату, що використовуються у кліматотерапії,відносять: тривалий інсоляційний режим; сприятливий режим (термічний, вологій,вітряний), що дозволяє організовувати загальні і спеціальні види аеротерапії(повітряні ванни, прогулянки); стійкий погодний режим; тривалий купальнийперіод.Оптимальнимвраховується рівновага сприятливих погодних умов і зимових рекреаційних занять.Курорти середньої смуги володіють добрими кліматичними умовами вираженістюдискомфортних умов порівняно з південними курортами, особливо приморськими.Останні, кращі за кліматичним умовам тільки у оксамитовий сезон (вересень — жовтень). Зима на півдні дощова, особливо на узбережжі.Рівенькомфортності для людей, що постійно проживають у різних природних зонах,неоднакові. При переміщені з півночі на південь і навпаки люди змінюють звичнікліматичні умови, і їх організм випробовує значні труднощі. При виборіпівденних курортів необхідно пам’ятати, що в адаптаційний період лікуванняактивний відпочинок протипоказаний.Крімтого, при переміщенні з заходу на схід чи зворотно відпочиваючі ламають своїбіологічні цикли. Тимчасоваадаптація може протікати досить хворобливо. Особливо небезпечна змінакліматичних зон та часових поясів, так як при цьому відбувається і кліматична ітимчасова адаптація. З поверненням з курорту відбувається період реадаптації,що супроводжується нерідко загостренням хвороби. Оптимальними умовами у цьомусмислі володіють місцеві курорти (курорти, що розташовані в одній кліматичнійзоні з місцем проживання відпочиваючих, де період адаптації мінімальний).Привиборі сезону для лікування необхідно враховувати ряд дискомфортних проявів, щопредставляють реальну загрозу для організму людини: надлишок ультрафіолету,який характерний для літніх місяців і представляє серйозну небезпеку становлятьблизько південні години даного періоду. Надлишок ультрафіолету супроводжуєтьсянадмірною біологічною активністю Сонця, може призвести до розвитку онкологічнихзахворювань, сонячної алергії, загостренню серцево-судинних захворювань,діабету, захворювань печінки та нирок; термічний дискомфорт, що викликаєтьсяперегрівом літом чи переохолодженням взимку; духота — велике влаговміщенняповітря, при якому щільність водяного пару перевищує 18 мб (прояви можливі влипні); сильний вітер (зі швидкістю 7 м/с несприятливий для людей, щостраждають серцево-судинною патологією, бронхіальною астмою). [55]Дискомфортніявища біоклімату відносяться до області ризику для відпочиваючих. Їм необхідновраховувати при переміщенні хворих на той чи інший курорт, а у випадкусамостійної покупки клієнтом — попереджувати його через тур-фірму пронебезпеку.Принеобхідності напрямку відпочиваючого на курорт з несприятливими біокліматичнимиумовами необхідно запропонувати йому сезон найменшої небезпеки.Людинареагує на різкі зміни погоди, особливо атмосферного тиску, вологості,температури, виділяють навіть особливий тип метеозалежних людей, ця залежністьпроявляється у всіх людей по-різному: перепад температур в 60надобу; перепад атмосферного тиску в 5 мм за добу; перепад вмісту кисню в повітрі5 г/м3.Люди,що страждають порушенням артеріального тиску, захворюваннями серцево-судинноїта дихальної системи, опорно –рухового апарату, по-різному реагують на цізміни. Так, у гипотоніка виникає хвороблива реакція на зниження атмосферноготиску, а у гіпертоніка — на його різке підвищення. Для гіпертоніків змінапогоди більш небезпечні, чим гипотоніків, оскільки у гипотоніків психологічната фізіологічна реакція на зміну погоди співпадають, а у гіпертоніків ні. Ці“ножиці” між фізичною та психологічною реакцією на зміну погоди призводять донаступу таких грізних ускладнень як інфаркт, інсульт, стенокардія, гіпертонічнакриза.Механізмвпливу зміни температури та тиску на організм людини визначається коливаннямщільності кисню в повітрі, яке залежить від цих двох величин, а вміст киснюобумовлює окислювальні процеси в організмі людини. Різкі перепади щільностікисню в організмі людини дає хворобливу реакцію.Привизначених метеорологічних і температурних факторів (температура нижче 00С,відносна вологість вище 85%, атмосферний тиск нижче 100,5 і вище 102 кПа,швидкість вітру більше 8 м/с, магнітна індукція вище 100 мкТл), а також прирізьких змінах погоди виникає порушення життєдіяльності людини — метеорологічніреакції. Вони пов’язані з порушенням існуючих механізмів індивідуальноїадаптації та частіше формуються у людей похилого віку з послабленоюреактивністю та високою метеолабільністю. При некоректному використаннікліматолікувальних факторів вони можуть викликати подібні реакції, відіграютьроль правокуючого фактору загострення захворювання. Тривалеперебування хворих в місцевостях з визначеним кліматом виявляє лікувальнихвплив при багатьох захворюваннях.Прирізних поєднаннях кліматичних факторів можуть бути ефективно використані длястимуляції механізмів довготривалої адаптації організму. При цьому на фонізагальних неспецифічних реакцій організму проявляються специфічні афекти,характерні для окремих кліматолікавальних факторів. Таким чином, не дивлячисьна комплексний характер дії кліматолікувальних факторів за перевагою одного зних, умовно виділяють різні види кліматотерпії: аеро-, геліо-, таласотерапію таінші.Середспеціальних методів впливу можна виділити такі, що розглядаються нижче. [8,55]Аеротерапія— лікувальне використання свіжого повітря на відкритій місцевості. Що вміщує всебе прогулянки, тривале перебування (сон) в спеціальних кліматопавільонах таверандах (цілодобову аеротерпію) і вплив повітря на повністю чи частковооголеного пацієнта (повітряні ванн).Фізіологічната лікувальна дія повітря обумовлена охолодженням людини і підвищеннямзабезпеченості організму киснем. Подразнення механорецепторів та термочутливихструктур шкіри та слизових оболонок верхніх дихальних шляхів прохолоднимповітрям призводить до збільшення дихального об’єму та альвеолярної вентиляціїз наступним нарощуванням парціального тиску кисню в альвеолах, що поєднується зним підвищення частот серцевих скорочень, ударного об’єму лівого шлунку такров’яного тиску призводять до збільшення поглинання кисню кров’ю таприскоренню доставки до тканин. Активізація захоплення та доставка кисню дотканин посилюється на відкритому повітряному просторі, вміст кисню у якомувище, чим в закритих приміщеннях. Аерофони, терпени, і озон, що знаходиться вкисні, підвищують окислювальний потенціал.Підвищеннястійкості дихальної системи відбувається завдяки перебудові на енергетичнийбільш економний режим її функціонування. Компенсація порушених при хворобі процесівзахоплення кисню легенями при підвищенні його вмісту в повітрі доповнюєтьсябільш досконалим та енергетично меншими витратами реакціями системноїгеодинаміки. Їх досконалість призводить до збільшення толерантності хворих дофізичного навантаження, відновлення кровопостачання головного мозку і міокарду.[8]Змінавпливів холодного та теплого повітря підвищує терморегуляційний тонус м’язів,шиї, тулуба і кінцівок, в наслідок чого підвищуються теплопродукція організму.При повторені процедур знижується чутливість термосенсорних структур бронхів таформується позитивні умовні рефлекси на холодний фактор. Підвищеннятеплопродукції в цих умовах відбувається за рахунок включення гормональногомеханізму термоадаптації, з активацією симпатико-адреналінової системи. Внаслідок зниження терморегуляторного тонусу виникнення тепла в значній міріпов’язано з відокремленням клітинного дихання. Довготривалеперебування на відкритому повітрі в місцевості з живописним ландшафтом сприяєформуванню позитивних психоемоційних реакцій, ефективному відновленню порушеноїрівноваги, гальмуючо-збуджуючих процесів у корі головного мозку. [55]Лікувальніафекти: вентиляційний, тонізуючий,судиннорозширюючій, катоболітичний (енергетичний).Показання захворювання серцево-судинної системи (хворобисерця без порушення ритму, атеросклероз мозкових та периферійних судин,ішемічна хвороба серця, стенокардія напруги, нейроциркулярна дистонія,гіпертонічна хвороба), захворювання органів дихання (хронічні неспецифічнізахворювання органів дихання, туберкульоз легень у фазі розсмоктуванняущільнення), хронічні захворювання органів травлення та обміну речовин беззагострення, функціональні захворювання нервової системи.Параметри. Аеротерапію проводять за різною температурою івологістю повітря, швидкістю вітру, визначаючи прохолодні властивості повітря.Виділяють зони охолодження (1-170С), комфорту (17-210С) інагрівання (більше 210С).Методика: в лікувальній практиці використовують знаходженняхворих на свіжому повітрі на верандах, балконах спальних корпусів санаторіїв.Дозуванняпроцедур: відбувається виходячи зтривалості впливу з урахуванням ЕЕТ. Цілодобовий курс проводять в декількохрежимах: 1)слабший (тривалість процедур до 1-2 часів за температурою нижче 100Сі до 2-3 годин при температурі повітря вище 100С); помірному(тривалість процедур 3-6 годин при температурі повітря нижче 100С ідо 6-9 годин при температурі повітря вище 100С) інтенсивний(тривалість процедур 9-12 годин при температурі повітря нижче 100С іцілодобова при температурі повітря вище 100С). [24]Курслікування складає 10-20 процедур. Повторний курс аеротерапії проводять через5-6 місяців.Повітряніванни. Дозований вплив свіжого повітря на повністю чи частково оголене тіло, упорівнянні з цілодобовою аеротерапією холодні повітряні ванни є більшінтенсивними термічними подразниками. В наслідок посиленого насичення тканинкиснем і стимуляції симпатико-адреналінової системи проходить активаціяклітинного дихання та різних видів обміну. В структурі теплопродукції ведучуроль починають грати зміни метаболізму тканин під впливом сильного подразненнятермомеханосенсарного поля, оголеного тіла, гормонів та щитоподібної залози,які активують процеси фосфоритування вуглеводів, окислення жирних кислот тапереамінування білків. Стероїдні гормони, що виділяються, стимулюють кровообіг.В наслідок у крові знижується початково підвищенні рівні холестерину,атерогенних D-ліпопротеідів, активізується ресинтез глікогену таінактивація токсинів системою печінки, знижується активність секреції слизибронхами та виникнення антитіл, підвищується клітинний імунітет, що призводитьдо активації регенерації і відновлення обміну речовин.Підвищеннятемператури ванн, що приймаються, сприяє зниженню частоти серцевих скорочень тадихання, зниження кров’яного тиску і периферійного опору судин. Реакціїсерцево-судинної та дихальної системи виражені не різко. Повітряні ванни легкопереносяться, захищають організм від перегріву.Лікувальніефекти: тонізуючий, катаболічний,термоадаптивний, судиннорозширюючий, бронхотренуючий.Показання:захворювання серцево-судинної системи(захворювання серця, без порушення ритму, після інфарктний кардіосклероз,ішемічна хвороба серця, стенокардія, нейроциркуляторна дистонія, гіпертонічнахвороба), захворювання легенів, хронічні захворювання органів травлення таобміну речовин поза загострення, наслідки захворювання і травмкістково-м’язової системи, наслідки травм центральної та периферичної нервовоїсистеми, хвороби крові, захворювання шкіри, хронічні захворювання лор-органів.Протипоказання: гострі респіраторні захворювання, загостренняхронічних захворювання периферійної нервової системи (невропатії, невралгії,радикуліт), суглобів, нирок, хронічні захворювання серцево-судинної системи знедостатністю кровообігу, гостра пневмонія, бронхіальна астма, з частиминападами, бронхоектанична хвороба, часті рецедивуючі ангіни, ревматизм. [26]Параметри: повітряні ванни проводять при різних значеннях ЕЕТ.За термічною характеристикою розрізняють холодні повітряні ванни (при ЕЕТ від 1до 80С), помірно холодні (від 9 до 160С), прохолодні (від17 до 200С), індиферентні (від 21 до 220C) та теплі (більш 220С).Методика: Частково чи повністю оголених хворих розміщують вкімнатах при відчинених вікнах, верандах та балконах, спеціально пристосованихдля цієї мети, кліматопавільонах, в парках на узбережжі моря. При холодних чипрохолодних ваннах хворі під час процедур виконують фізичні вправи,інтенсивність яких залежить від умов погоди. В залежності від ступеня оголеностітіла виділяють повні повітряні ванни (з повним оголенням тіла) та полу ванни (зоголенням тіла до поясу).Дозуванняповітряних ванн здійснюється за холодним навантаженням — різниця міжтепловідачею та теплопродукцією, відносно одиниці поверхні тіла. В залежностівід ЕЕТ для оголеного хворого її досягають за різною тривалістю впливу. Длявизначення тривалось впливу необхідно при фіксованому ЕЕТ знайти час, щовідповідає призначеній холодовому навантаженню. Для курсового проведенняповітряних ванн використовуються декілька режимів впливу. Курс лікуванняскладається з 10-20 процедур. Повторний курс повітряних ванн проводять через1-2 місяці.Аерофітотерапія— лікування з застосуванням насиченого летючими речовинами рослин повітря.Ароматичні речовини, що виділяються рослинами (фітонциди, терпени, ефірні оліїта інші) під час дихання потрапляють до верхніх нових проходів адсорбуються нарецепторних білках — мембраночуттевих рецепторів. Їх стимуляція активує клітиничуттєвої головки, посилаючи свої аксони до чуттєвої кори, що обумовлюєзбудження вищих вегетативних центрів та визначає емоціонально-мотиваційніреакції на різні фітоорганічні речовини. Зростаючи аферентні потоки від обохрецепторів модулюють процеси вищої нервової діяльності, вегетативну регуляціювищеральних функцій. В наслідок того при вдиханні летючих ароматичних речовин ухворого змінюється тонус підкоркових центрів головного мозку, змінюється йогореактивність та психоемоційний стан, напрямок цих процесів визначаєтьсяструктурою чуттєвих подразників і є неоднаковим для летючих речовин різнихрослин. Деякі адоранти можуть викликати загибель мікроорганізмів у верхніхдихальних шляхах. [55]Лікувальніефекти: бронхолітичний, тонізуючий,седативний, спазмалітичні, гіпотензивний (знищуючий тиск), бактерицидний.Показання: хронічні неспецифічні захворювання легень (бронхіт,бронхіальна астма, пневмонія, що супроводжуються лор-захворюваннями).Протипоказання:індивідуальна непереносимістьконкретного адоранту, гострі респіраторні захворювання.Параметри: лікувальна концентрація ефірних олій, рослин вфітоаеротерарії досягає 0,4-06 мг/м3.Методика: в літній час аерофітотерапію проводять в парковихзонах, бесідках, засаджених (оточених) ефірними-олійними рослинами. Хворірозташовуються в них на лави чи у шезлонгах на відстані 50-60 см. Для отримання тонізуючого ефекту застосовують гвоздику, жасмин, ірис, лаванду, лаврблагородний, полин, розмарин, горобину, смородину, тополю чорну, чорний перець,шавлія; для седативного — апельсин, валеріану, герань запашну, лимон, мандарин,троянду, ромашку, сантолин, цикламен; для адаптогенного — м’яту, часник. [8]Узимовий період процедури проводять у спеціальних приміщеннях з відкритимикватирками — фітоаераріях. Лікарські речовини в них розпиляють за допомогоюфітогенераторів: АФ-01; АГЕД-01 (випаровуються летючі компоненти ефірних олійбез підігріву, що перешкоджає їх порушенню). Хворі здійснюють прогулянки попериметру таких приміщень, у центрі яких встановлено фітогенератор. Для отриманняфітоаеразолей використовують спеціальні розчини адорантів.Зпочатку і в кінці процедури хворі дихають глибоко, а в інший час — внормальному ритмі. Процедури проводять через 1-2 години після прийому їжі.Дозуванняпроцедур: аерофітотерапії здійснюються затривалістю впливу і концентрації адоранту в розчині, що розпилюється.Тривалістьвпливів 30-40 хвилин, що проводятьсящоденно, курс лікування 15-30 процедур.Спеліотерапія— лікування під час перебування в умовах мікроклімату природничих та штучнихпечер (соляних копій, шахт та інше). Основним діючим фактором повітряногосередовища соляних шахт та печер є мікро дисперсний аерозоль солей натрію,кальцію, калію і магнію, а також негативні аерофони. При диханні такимиаерозолями та аерофонами призводить до розрідження мокроти та прискорення їївиділення з повітряноносних шляхів упритул до бронхіол, покрашення бронхіальноїпроводимості, посилення вентиляції легенів та його утилізації різними тканинамиорганізму, посилення функції верхнього дихання підвищення хвилинного об’єму тажиттєвої ємності легень, призводить до пониження кров’яного тику в легеневійартерії та сприяє підвищенню скорочувальної функції серця. У хворихгіпертонічною хворобою понижується артеріальний тиск. Адаптація організму доспецифічного мікроклімату спеліолікарень супроводжується активацієюсимпатико-адреналінової системи, посиленням вироблення гормонів ендокриннимиорганами. Мала кількість мікроорганізмів в повітрі у печерах та сольових шахтахпризводить до зниження сенбілізації організму та зменшенню вмісту антитіл.Аерозолі солі гальмують розвиток мікрофлори дихальних шляхів, перешкоджаютьрозвиток запалювального процесу. Тиша та незвичайна обстановка печери,відновлює процеси гальмування в корі головного мозку. Створення присутності аерофонівзапаху, свіжого та насиченого повітря позитивно діє на хворих, створює відчуттясвіжості, легкості дихання та психоемоційного комфорту. [8]Геліотерапія— лікувальне застосування сонячного випромінювання. Вона включає вплив повітряна повністю чи частково оголеного хворого (сонячні ванни). Особливими діючимифактором геліотерапії є оптичне ви проміння сонця, що включає в себеінфрачервоне, видиме, і ультрафіолетове випромінювання сонця, що досягає земноїповерхні, відсутні короткохвильові ультрафіолетові проміння, що практичноповністю поглинаються озоновим шаром атмосфери.Інтенсивністьі спектральний склад оптичного випромінення сонця визначається висотою йогоположення на горизонті, прозорістю атмосфери. Понижує прозорість атмосфериводяний пар (туман, хмари), що здатні затримувати до 20% інфрачервоноговипромінювання, а пил і дим до 40% ультрафіолетового випромінювання.Максимальна спектральна щільність ультрафіолетового випромінювання сонця (4%)влітку у південних районах спостерігається в 10-11 годин. В ранкові та вечернігодини в наслідок збільшення шляху проходження промінь сонця в атмосферіпоглинає оптичне випромінювання з малими довжинами хвиль (ультрафіолетовихпроменів) збільшується до 35 разів, а їх доля в спектрі сонячного випромінюванняне перевищує 1 %. Зі зменшенням географічної широти спектральна щільністьдовжини хвильового ультрафіолетового випромінення знижується.Необхідновраховувати, що при геліотерапії крім прямих сонячних променів на хворого дієрозсіяне випромінювання від небосхилу (60% інтенсивності прямого випромінюваннясонця) та відбитті від поверхні землі і різних об’єктів (30%).Крімдобових коливань спектральної щільності сонячного випромінювання існують ісезонні ритми. [8]Лікувальнадія сонячного випромінювання визначається поєднанням реакції, що виникають ворганізмі при одночасному впливі випромінювань окремих діапазонів іінфрачервоного, баченого і ультрафіолетового. В їх основні фотофізичні іфотохімічні процеси, що відбуваються при поглинанні різних квантів оптичноговипромінювання. Разом з тим оцінки фізіологічного впливу сумарноговипромінювання сонця необхідно враховувати взаємне послаблення ефектівінфрачервоного випромінювання (феномен фотореактивності). Посилення процесівсинтезу маланіна і міграція клітин Лангенгарса в дерму під впливом довжинихвильового ультрафіолетового випромінювання призводять до компенсаторноїактивації клітинного і гуморального імунітету. В наслідок стимуляції епіфіза таінших підкоркових центрів посилюється вища нервова діяльність, мозковийкровообіг і тонус мозкових судин, що виявляє виражений нейрорегуючий вплив навнутрішні органи і тканини. Крім того, пігментація (засмага) шкіри косметичноприваблива і її широко використовують на практиці курортного лікування.Впроцесі курсового впливу сонячного випромінювання запуск специфічних інеспецифічних фітобіологічних реакцій відновлює нормальне співвідношенняпроцесів вищої нервової діяльності, що суттєво підвищує реактивність організмудо факторів зовнішнього середовища.Сполученимвпливом усіх ділянок оптичного спектру обумовлена різність реакції на сонячневипромінювання. Спочатку виникає гіперемія шкіри, що викликана інфрачервоним ібаченим випромінюванням, а потім (через 6-12 годин) з’являється еритема,обумовлена середньохвильовим ультрафіолетовим випромінюванням. Через 3-4 днівона вгасає, і починається лущення стовщення епідермісу. В ці ж термінипроявляється пігментація шкіри (засмага) викликана довгохвильовимультрафіолетовим випромінюванням.Лікувальніефекти: пігментуючий, вітамінотвірний,імуностимулюючий, катаболітичний, тонізуючий, судинорозширяючий.Показання:захворювання міокарду і клапанногоапарату серця, без порушення ритму, після інфарктний кардіосклероз (5-6місяців), ішемічна хвороба серця, стенокардія, нейроциркулярна дистонія усіхформ, гіпертонічна хвороба, наслідки захворювань і травм кістково-м’язовихсистем, хронічні загострення легень, бронхіт, трахеїт, пневмонія, обмеженийтуберкульоз легень, функціональні захворювання нервової системи з помірновираженими порушеннями, захворювання нирок залишки явища після перенесенихзахворювань і травм центральної периферійної нервової системи, хвороби шкіри(екзема, нейродерміт, псоріаз), гіповітаміноз D, хронічнізахворювання лор-органів (отит, риніт, фарингіт, ларингіт). [55]Протипоказання: гострі респіраторні захворювання, загостренняхронічних захворювань периферійної нервової системи (неврит, невралгія,радикуліт), суглобів, нирок, ішемічна хвороба серця, стенокардія, прогресуючіформи туберкульозу, ревматизм, бронхіальна астма з частими нападами, органічніураження центральної нервової системи. Параметри: сонячні ванни приймають при різних значенняхтемператури і вологості повітря, швидкості вітру, щільності сумарного сонячноговипромінювання. Для комплексної оцінки теплових умов сонячних ванн вводятьпоняття “радіаційна еквівалентна-ефективна температура” (РЕЕТ), величинузнаходять по номограмі.Методика. Для прийому сонячних ванн хворих розміщують лежачина тапчанах, їх голови повинні знаходитись в тіні, а очі закриті сонцезахиснимиокулярами. В лікувальній практиці застосовують загальні, місцеві, сонячніванни. При загальних ваннах випромінюють все тіло людини, а при місцевих —окремі ділянки тіла, коміркову, поперечну зону кінцівок. В залежності від умоввипромінювання виділяють сонячні ванни сумарної, розсіяної і відбитої радіації.Ванни розсіяної радіації проводять в хмарні дні, а ослаблених людей під тентамиі екранами, жалюзійними і решітками. З урахуванням сезону і погоди сонячніванни приймають у спеціально оснащених соляріях, на відкритих майданах, пляжах,чи під навісами і парасольками.Дозування сонячних ванн здійснюється за щільністю енергіїсумарного випромінювання. Тривалість ванн розсіяної радіації приблизно у 2 разибільше чим прямої. Курсове використання сонячних ванн відбувається за 3режимами. Тривалість сонячних ванн залежить від часу року, часу доби тагеографічної широти. Курс лікування складає 12-24 процедури. Повторний курссонячних ванн проводять через 2-3 місяця.Таласотерапія— лікувальне застосування морських купань. У широкому розумінні включає в себевикористання природних фізичних факторів, пов’язаних з перебуванням наузбережжі рік, озер та інших водоймищ. [55]Прикупанні на організм одночасно діє термічні, механічні і хімічні фактори морськоїводи. Гідростатичний тиск води стимулює кровоток. Для підтримання рівноваги таподолання опірності мас води, що рухаються, той, хто  купається виконуєінтенсивні рухи, які підвищують його м’язовий тонус. У розчиненій морській водіхімічні речовини (кальцій, магній, калій, хлор, бром, йод, фітонциди морськихводоростей) під час купання осідають на шкірі і викликають хімічне подразненняїї нервових провідників. Накопичуюсь у сальних та потових залозах, під часвипарування води, вони дифундирюють у шкіру у продовж тривалого часу оказуютьлікувальні ефекти аеро- і геліотерапії.Купаннязбуджує центральну нервову систему і вегетативні підкоркові центри, активуютьобмін речовин та змінюють функції серцево-судинної, дихальної та інших системорганізму. Під час купання виділяються активні форми гормонів, підвищуютьреактивність організму і резерви його адаптації. Краса моря та узбережнийландшафт виявляє виражений психоемоційний вплив на хворого, викликає відчуттярадості і оптимізму, віри у найскоріше одужання.Підчас морських купань відбувається органічні зміни терморегуляції хворого. Упершій фазі (нейрорефлекторної чи первісного охолодження) в наслідок раптовогоохолодження тіла у хворого виникає спазм судин шкіри і розширюються глибокісудини внутрішніх органів. Рефлекторні збудження переважно парасимпатичноїнервової системи призводить до брадикардії, підвищення кров’яного тиску. В ІІфазі (креативної) за рахунок активації різних видів обміну в організміпідвищується удільна вага метаболічної теплопродукції та наступає гіпереміїшкіри, прискорюється і поглиблюється дихання, 2-3 рази збільшується ступіньутилізації кисню і підвищується інтенсивність клітинного дихання тканин. Притривалому перебуванні у воді настає третя фаза (вторинного охолодження), яка характеризуєтьсязастудою, тремтінням, симпатичним пило моторним рефлексом (“гусячою шкірою”).Поріз судин шкіри призводить до застойної венозної гіперемії (ціанозу) іохолодження тіла, яке може викликати переохолодження хворого та загостренняхвороби. Тому при купаннях необхідно попереджувати розвиток третьої фазиреакції терморегуляції, для виявлення, якої застосовують прості методи оцінкифункціонального стану (зміни частити пульсу, дихання, артеріального тиску ітемператури). [8]Лікувальніефекти: тонізуючий, катаболічний,судиннорозширюючий.Показання: ішемічна хвороба серця, стенокардія,післяінфарктний кардіосклероз (один рік), нейроциркулярна дистонія погіпертонічному та змішаному типам, гіпертонічна хвороба, наслідки захворювань ітравм кістково-м’язової системи і периферійної нервової системи, хронічнінеспецифічні захворювання легень, захворювання органів травлення і обмінуречовин, функціональні захворювання нервової системи.Протипоказання:гострі запальні хвороби, загостренняхронічних захворювань внутрішніх органів і периферійної нервової системи(невропатії, невралгія, радикуліт), суглобів, ревматизм, порушення мозковогокровообігу, атеросклероз судин нижніх кінцівок, органічні захворюванняцентральної нервової системи.Параметри:лікувальні купання проводять при різнійтемпературі води і ЕЕТ повітря. Процедури виконують у воді морів, річок, озер,лиманів, штучних водоймищ (басейнів інші). Після купань хворі відпочивають належанках лікувальних пляжів, кліматопавільонах і аеросоляріях. У прохолоднийперіод купання проводять в штучних закритих, відкритих водоймищах з підігрівомводи. Температура води — 21-240С, повітря 22-250С.Методика:купання вміщують в себе плаваннявільним стилем, брасом чи на спині в спокійному повільному темпі (15-30 рухів/мін).Ті з хворих, що не вміють плавати, переміщуються ногами по дну та виконуютьплавальні рухи руками. Перед процедурою хворі у продовж 10-15 мін.відпочивають.Дозування: купань здійснюють по холодовому навантаженню взалежності від температури води її досягають при різній тривалості впливу.Длякурсового проведення повітряних ванн використовують декілька режимів впливу. Напочатку курсу лікування призначають купання по режиму слабої холодовоїнавантаження, потім при задовільному стані на ІІ половині курсу лікування — зарежимом сильного холодового навантаження.Тривалістькупань, що проводяться 2-3 р. в день купань — от 3 –30 мін. Курс лікуванняскладає 12-20 процедур. Повторний курс морських купань проводять через 1-2місяці. [8]
 1.4 ФізіотерапіяУсанаторно-курортній практиці разом з природним лікувальними ресурсами широкезастосування знаходять методи апаратної фізіотерапії.Фізіотерапія— (греч. physis — природа, terapia —догляд, лікування) — медична дисципліна, що вивчає дію на організм фізичних факторів,застосованих для лікування хворих, профілактики захворювань і медичноїреабілітації оскільки предметом вивчання цієї медичної науки є різні лікувальніфізичні фактори, у курортології з фізіотерапією багато спільного в областілікувального застосування природних фізичних факторів. Взагалі курортологія нерозглядає спеціально апаратні методи лікування, а у фізіотерапії не вивчаєтьсякурортографія, організація курортної справи та ряд інших курортологічнихнапрямків.Багаточисленніметоди фізіотерапії застосовані на дії фізичних подразників, які представляютьприродне оточення людини (світ, тепло, холод, механічний вплив, різні формиелектрики).Фізичніапаратні методи лікування на курортах застосовують як доповнення до основноїтерапії. Вони мають здатність потенціювати дію природних лікувальних факторів,значно прискорювати процеси реабілітації, дозволяють зменшити вживаннялікарських засобів. Лікарі-курортологі без явних показань звично намагаються непризначати фізіотерапевтичні процедури, роблять опір у лікуванні на природніфактори. Але в ряді випадків в систему бурхливого розвитку лікарськихоздоровчих технологій, створення і впровадження новітніх методів лікування,штучні фактори (наприклад, штучна спеліотерапія у спеціально оснащенихприміщеннях), баротерапія, детензор, методи моніторингу очистки кишечнику, СПА- технології), використовують на курортах більш активно чим природні.Найбільшвиражений лікарський лікувальний ефект більшістю факторів настає в наслідоккурсового лікування. Його тривалість становить 6-12, на частоту 14-20 процедур.Підсумування наслідків лікарських засобів після кожної процедури забезпечуєтьсявпродовж 2-4 місяців, а у комплексі з природними лікувальними факторами(бальнеолікування, грязі, клімат) впродовж 6-12 місяців.Механізмдії фізичних факторів. Найбільш загальні форми механізму дії фізичних факторівможна уявити наступним чином. Енергію діючого фактору організм поглинає, якфізичне тіло. В цій фазі всі процеси підкоряються фізичним законам, якимивизначається глибина проникнення діючого фактору в організм, тип тканин, в якихнайбільшим ступенем відбувається поглинання енергії і виникають первісні ефектипоглинань (створення тепла, вільних радикалів, збуджених молекул та інше). [8]Результатомдії фізичних факторів є неспецифічні і специфічні реакції організму.Неспецифічнадія. Розвиток хвороби має свої закономірності. Вплив на ці синдроми фізичнимиметодами полягає в основі синдромального підходу до фізіолікування.Особливістюфізіотерапії є неспецифічність дії багатьох фізичних факторів. Неспецифічністьнеобхідно приймати як дію, що призводить до однакового результату в наслідокдії на організм різними за природою фізіотерапевтичними факторами тадосягаються східні біологічні ефекти. Врезультаті фізіотерапевтичного впливу на організм пацієнта наступає рядефектів: протизапальний, знеболюючий, посилення кровообігу і процесів обміну,підвищення захисних сил організму та інші.Посиленнякровообігу та процесів обміну. За допомогою циркуляції крові клітини і органиоб’єднуються в єдину функціональну систему. Недостатність кровообігу приноситьнебажані наслідки в діяльність цієї системи та грає суттєву роль в розвитку іпрогресуванні багатьох захворювань.Посиленняциркуляції крові, підвищення сумарної площі внутрішньої поверхні капілярногоруслу, інтенсифікація процесів фільтрації кисню дозволяє покращити харчування іпостачання киснем тканин, підвищити рівень процесів обміну. Все це призводитьдо прискореного усунення дефектів і ушкоджень тканин, гальмування дистрофічних процесів.Протизапальнийефект. Неспецифічна противозапальна дія в зоні запалення характеризуєтьсязмінами проникнення клітинних мембран, швидкості окисно-відновних процесів,створення біологічно активних продуктів. [55]Судиннареакція, що викликана застосуванням фізіотерапевтичних факторів,супроводжується посиленням розсмоктувальної дії і розпаду продуктів запалення.Патологічний осередок відмежовується від здорових тканин, що також сприяєусуненню запалення. Локальне підвищення інтенсивності артеріального,капілярного і венозного кровообігу призводить до руйнування грубих,з’єднувальних тканин, рубців, спаєк. Особливо вираженою протизапальною дієюволодіють електроультрамагнітні поля і перемінні електричні струми високоїчастоти.Знеболювання.Знеболюючий (анальгетичний) ефект має як місцеве, так і рефлекторне(сегментативне і центральне) пошкодження. Той чи інший вид впливу підвищуєпоріг подразнення та знижує збудженість рецепторів чутливості болю.Знеболювальна дія фізичних факторів визначає їх застосування при захворюваннях,що супроводжуються болями, незалежно від причин їх виникнення. [17]Стимуляціямісцевого кровообігу, посилення раптового і лімфатичного відтоку призводять доліквідації відтоку і здавлення нервових закінчень, що також сприяє знеболюванню.Специфічнадія. Фізичний фактор може надавати специфічну, чи виборну дію. Подібний ефектвраховується при виборі методів лікування визначеного захворювання, яккомпоненти патологічного лікування. Специфічні і неспецифічні компоненти в діїфізичних факторів невід’ємні один від одного. Провести межу між неспецифічнимиі специфічними діями деяких лікувальних факторів достатньо важко. Багато з нихволодіють декількома ефектами, в таких випадках можна орієнтуватися подомінуючому ефекту впливу. Специфічним для низькочастотних імпульсних струмів єспазмолітичний лікувальний ефект. Нарівні центральної нервової системи лікувальні фізичні фактори впливають нацентри нервової регуляції кровообігу, обміну речовин і імуногенезу. [55]Дляцього застосовують імпульсні і низькочастотні струми з частотою не більше 50імп/с, імпульсні магнітні поля високої амплітуди. Специфічний лікувальний ефектпритаманний високочастотному терапевтичному ультразвуку. Ультразвук роз’єднує,розрихлює патологічні розростання з’єднуючої тканини у вигляді рубців, спаек,так як в них відбувається найбільша затримка акустичної енергії.Глибинапроникнення якого відповідає рівню залягання периферичних нервових елементів.Основніпринципи лікувального застосування фізичних факторів. Раціональне використаннялікувальних фізичних факторів передбачає дотримання диференційованого виборувиду енергії, що використовується, і конкретних методик проведення процедур дляконкретного пацієнта. При цьому необхідно враховувати обґрунтованість застосуванняконкретного фізичного фактору, характер основних клінічних проявів,індивідуальні особливості перебігу хвороби, стан організму і специфічністьлікувальної дії вибраного фактору. Виходячи з цього можна сформулювати загальніпринципи застосування фізичних факторів в лікувальних і профілактичних цілях.Принципєдності етиопатогенетичної і симптоматичної фізіотерапії реалізується на основіспецифічних властивостей кожного лікувального фактору і його вплив на визначеніфункції організму хворого. Згідно цього принципу призначені фактори повинніодночасно усувати (послаблювати) причину даного захворювання, активновтручатися в його розвиток (патогенез) і ліквідувати прояв основних симптомівзахворювання. [55]Принципіндивідуального лікування фізичними факторами зазначає, що необхідно лікуватине хворобу, а хворого. Виходячи з цього при використанні фізичних факторівнеобхідно враховувати: вік, стать і конституцію хворого; наявністьсупроводжувальних хвороб; наявність індивідуальних протипоказань призастосуванні конкретного фізичного фактору; реактивність організму і ступіньтренування адаптційно-компенсаторних механізмів; біорітмічну активністьосновних функцій організму.Біокеруючарегуляція дозволяє оптимізувати режими впливу для визначеного хворого і процесадаптації до лікувальних фізичних факторів, а також забезпечення швидкоговідновлення гомеостазу пошкоджених тканин.Принципкурсового лікування фізичними факторами.Найбільш виражений лікувальний ефектбагатьох фізичних факторів наступає в результаті проведення курсовоголікування. Його тривалість складає для одних захворювань 6-8, для інших 8-12,рідше 14-20 процедур. В цьому випадку морфофункціональні зміни, що виникаютьпісля проведення початкової процедури, поглиблюються і закріпляютьсянаступними. В залежності від динаміки клінічних проявів патологічного процесупроцедури проводять щоденно чи з перервою в один-два дні. Підсумуваннялікувальних ефектів фізичних факторів забезпечує тривалі наслідки курсуфізіотерапії. Разом з тим тривале використання одного фізичного факторузбільшує адаптацію до нього і суттєво знижує ефективність лікувальної дії.Необхідно враховувати, що віддалені результати застосування деяких фізичнихфакторів (механолікувальних, термолікувальних) в деяких випадках більшсприятливі, чим безпосередні. [8]Принципоптимального лікування фізичними факторами. Фізичні фактори володіютьнеоднаковою терапевтичною ефективністю при лікуванні конкретного захворювання.Виходячи з цього параметри лікувального фактору і методика його застосування повиннібути оптимальними, тобто максимально відповідати характеру і фазі патологічногопроцесу. Так, загальне ультрафіолетове випромінювання при добрій реактивностіхворого призначають за основною схемою, у ослаблених хворих — повільній схеми,а у фізично міцних — за прискореною схемою випромінювання.Імовірнийхарактер процесів в організмі обумовлює відсутність сприятливих ефектівлікувальних фізичних факторів у 5-10% хворих.Принципдинамічного лікування фізичними факторами.Згідно цього принципу фізіотерапіяповинна відповідати плинному стану хворого. Параметри фізичних факторівнеобхідно коректувати протягом всього періоду лікування хворого, так якпочаткове призначення швидко перестає відповідати фазі патологічного процесу істану хворого. Таке варіювання сприяє зменшенню адаптації хворого до впливуфізичного фактору, суттєво знижуючи їх клінічну ефективність. [55]Необхіднотакож враховувати можливість посилення лікувальних ефектів фізичних факторівпри деяких захворюваннях (наприклад, ультрафіолетове випромінювання шкіри) чиослаблення на фоні проводимої лікарської терапії. Крім того, в процесіобстеження у хворого можуть бути виявлені супутні захворювання, які частовимагають зміни тактики фізіотерапії.Принципкомплексного лікування фізичними факторами. Полісистемність патологічногопроцесу диктує необхідність фізичних факторів. Воно здійснюється в двохосновних формах: сполученого і комбінованого.Сполученелікування передбачає одночасний вплив на патологічний осередок декількомафізичними факторами. Висока ефективність комплексного лікування фізичнимифакторами основана на прояві нових лікувальних ефектів, а також на збільшеннітривалості наслідку. [55]Необхіднопам’ятати і про сумісність різних фізіотерапевтичних процедур. Не рекомендуютьпризначення в один день двох загальних процедур, послідовне використанняфакторів антагоністів, пригничуючих і збуджуючих центральну нервову систему. Недопускати одночасне проведення різнонаправлених процедур (теплових іохолоджуючих), особливо при гострих і хронічних процесах, двох процедур на однурефлексогенну чи проекційну зону. Необхідно також пам’ятати про несумісністьзастосування на одне поле електро- і лазеротерапію, високочастотну електро- імагнітотерапію, а також різних видів фототерапії. Не рекомендується сполученнярізних фізичних факторів з акупунктурою. В курортній практиці необхідноврахувати, що неможливе проведення в один день бальнеолікування і більшістьфізіопроцедур, це збільшує термін курортного лікування. [14]Такимчином, для отримання вираженого клінічного ефекту фізіотерапії необхіднодотримуватися принципам коректного призначення лікувальних фізичних факторів.1.4.1 Штучні фізичні факториелектромагнітної природиЯкбуло відмічено для лікування хворих на курортах можуть застосовуватися різноманітніфізичні фактори.Лікувальніфізичні фактори електромагнітної природи. Це достатньо велика група фізичнихметодів, що часто застосовується у лікуванні. Назвою “електротерапія” в дійснийчас позначають групу фізіотерапевтичних методів, заснованих на впливіелектричного струму на організм. Методи розрізняють в залежності від струму, щовикористовується. Струм може бути змінним чи постійним, мати різну силу(ампер), напругу (вольт), частоту (герц). Саме ці параметри струму у кінцевомурахунку визначає ефект лікування ними.Впливелектромагнітного поля на організм людини може здійснюватися як через різніфізичні середовища (наприклад: повітря, воду), так і шляхом безпосередньогоконтакту тканин, що знаходяться під напругою з провідниками (електродами). Методилікувального використання електромагнітного поля і випромінювань завзаєморозташуванням їх джерел і організму умовно можуть бути поділені наконтактні і дистанційні. Контактні методи передбачають дію на хворогоелектричним струмом, сила, напрям, форма і частота якого можуть змінюватися.При дистанційних методах на хворого в ближній зоні діє електричне і магнітнеполе, а в дальній — електромагнітне випромінювання, яке також може змінюватисяза амплітудою силових характеристик: форми і частоти. Електричні сигнали,поширюючись в організмі, викликають задані зміни різних процесівжиттєдіяльності людини: збільшують потік крові, посилюють лимфообіг, змінюютьшвидкість процесу відновлення тканин, активізують ферментні системи, сприяютьвиведенню молочної кислоти, виявляють знеболювальну і протизапальну дію,покращують загальне самопочуття, настрій, нормалізує сон, підвищуює тонусвегетативної нервової системи. Гальванізація — змінаспіввідношень різних іонів в тканинах. Для нормального стану різних тканин, такождля збудження чи гальмування функцій організму, вирішальне значення маєспіввідношення між одно — і двохвалентними іонами, в основному між кількістюіонів натрію і калію, з одного боку, і іонів кальцію та магнію з іншого. Підвпливом постійного струму в шкірі під електродами виникає струм проводимості,відбувається підвищення збудження тканин, зміна pHсередовища, явище полімеризації. Перераховані зрушення викликають чіткісуб’єктивні відчуття: поколювання, печіння, біль.Лікувальніефекти: противозапальний,лімфодренуючий, гіпоальгезуючий, седативний (на аноді), судиннорозширюючий,міорелаксуючий, секреторний (на катоді). [55]Показання: захворювання шлунково-кишкового тракту (хронічнийгастрит, хронічний гепатит, коліт, виразкова хвороба шлунку), захворюваннякістково-м’язової системи, захворювання периферійної системи, захворювання ЦНС,гіпертонічна хвороба.Лікарськийелектрофорез. Передбачає використання постійного струму длявведення лікарських речовин (при змочуванні прокладок на тому чи іншому електроділікарськім розчином). При цьому до розглянутих вище механізмів дії постійногостану додаються лікувальні ефекти речовини, що вводиться. Частка лікарськоїречовини, що проникає до організму шляхом електрофорезу, складає не більше5-10%, що використовується під час процедури, при такому способі введеннялікувальні речовини накопичують локальні поверхневі зони ураження та проникаютьу кровоток і виявляють загальну дію. Імпульснаелектротерапія — вплив на організм з лікувальною метою постійногоструму за імпульсною методикою для досягнення загального (центральної дії) чилокального (периферичної дії) ефекту.Дометодів центрального впливу відносяться електросонтерапія — лікувальний впливімпульсних струмів на гіпогенні структури головного мозку. В силу динамічногохарактеру діяльності головного мозку при електросонтерапії наступає 2 фази:гальмування і активація. Перша проявляється під час процедури і супроводжуєтьсядрімотним станом, сонливістю, рідкою частотою серцевих скорочень і дихання.Через годину після закінчення процедури наступає друга фаза, що проявляється увідчутті бадьорості та свіжості, пониження стомлення, покращення настрою іпідвищення працьовитості.Лікувальніефекти: заспокійливий, снодійний,спазмолітичний.Показання:захворювання центральної нервовоїсистеми (ЦНС), особливо з порушенням сну, неврастенія і захворюваннясерцево-судинної системи (початкові стадії атеросклерозу судин мозку,стенокардія, гіпертонічна хвороба), виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалоїкишки, бронхіальна астма та інші. [8]Електроанальгезія(електростимуляція) — лікувальний вплив імпульсними струмами на системуголовного мозку. Сутність методу заключається у впливі на власну міцну захиснусистему організму —ендорфінну систему. Мозок постійно виробляє особливуречовину — ендорфін, що володіє багатьма лікувальними властивостями. При різнихзахворюваннях кількість ендорфіну, що виробляється багатократно збільшується,що позитивно впливає на стані хворого.М’якийелектричний вплив через поверхневі головні електроди в спеціальному строговитриманому режимі відбувається вибірково на захисні механізми мозку.Збільшується в мозку і крові бета-ендофінів, які іноді називають гормономрадості, надає нормалізуючий вплив на ряд порушених функцій організму, невпливає на процеси, що нормально протікають.Лікувальніефекти: анальгетичний,судиннорозширюючий, трофостимулюючий, заспокійливий.Показання: різні види болю (остеохондроз, неврити, невралгії,різні головні болі), нейроциркуляторна дистонія, стенокардія, неврастенія, порушеннясну, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки.Електростимуляція— лікувальне застосування слабих імпульсних струмів для відновлення органівтканин, що втратили нормальну функцію. Ця імпульсна електротерапія периферійноїдії, головне призначення якої — боротьба з болем. Застосовують для переважноїстимуляції ушкоджених нервів і м’язів.Лікувальніефекти: міонейростимулюючий,судиннорозширюючий, трофікостимулюючий, протизапальний.Показання:м’язова атрофія, остеохондроз зкореневими синдромами, мляві параліч, гіподинамія, при суглобних і травматичнихураженнях та інші.Короткоімпульснаелектроальгезія (крізь шкірна електронна гідростимуляція). При цьомуметоді слабкі імпульсні струми діють за принципом “клин клином”, тобтостимулюють чутливість нервових волокон, що є антагоністами болепровіднихнервів. Вони також стимулюють механізм “зворотного контролю”, тобто підвищуютьболісний поріг і сприяють звільненню нейропептидів, що є внутрішнімианальгетиками. Дія мікроструму специфічна, так як вона впливає на проводженнятільки чутливих нервових волокон, не збуджуючи рухливі нерви і м’язи. [8]Лікувальніефекти: анальгетичний,трофостимулюючий, протизапальний.Показники:різні периферичні больові синдроми.Діодинамічнатерапія — лікувальний вплив на організм імпульсними діодинамічними струмами.Діадинамічні струми є різновидами імпульсних постійних струмів з поставленимиритмом, формою імпульсів. При впливі на нервові провідники шкіри виникаютьвихідні по нервових волокнах, формуючи осередок збудження у корі і активуючиелементи ствола мозку. У результаті наступає анальгетичний ефект. В ушкодженихтканинах і органах посилюється кровотік, відбувається слабшання, спазм м’язів,покращується трофіка тканин, які потенцірують одночасним вводженням лікарськихречовин (діадинамофорез).Лікувальніефекти: міонейростимулюючий,анальгетичний, судиннорозширюючий, трофостимулюючий.Показання:гострі і підгострі захворюванняпериферичної нервової системи, гострі травматичні пошкодження кістково-м’язовоїсистеми, артрит, гіпертонічна хвороба, ряд захворювань шлунково-кишковоготракту (ШКТ), гінекологічні захворювання. Ампліпультерапія — лікувальний впливна організм синусоідального модульованого струму. Це змінений електричний струмчастотою 5000 Гц, модульований за амплітудою (ампліпульс — амплітудніпульсації). Підведений до тіла хворого, він викликає в належних тканинахзначні струми проводимості, збуджуючи нервові і м’язові волокна. Отриманийнейроміостимулюючий ефект виражений міцніше, ніж від постійного струму, алепоступається діодинамічним струмом. Ціструми надають вплив і на гладку мускулатуру внутрішніх органів, щовикористовується в терапевтичних цілях.Лікувальніефекти: міонейростимулюючий,анальгетичний, судиннорозширюючий, трофостимулюючий.Показання:захворювання центрально нервовоїсистеми з руховими, вегето-судинними і трофічними порушеннями, захворюваннямипериферійної нервової системи з больовим синдромом, захворювання органівдихання і шлунково-кишкового тракту, захворювання суглобів і органів малоготазу.Інтерференцтерапія — методлікувального використання інтерференційних струмів, виникаючих в наслідокскладання двох електромагнітних коливань схожої амплітуди і близької частоти. Врезультаті відбувається їх інтерференція і поява струму обумовленої частоти. Ціструми мають подвійну амплітуду вихідних струмів і діють краще на глибокітканини. Вони викликають ритмічне скорочення гладких м’язів судин і внутрішніхорганів, що посилює в них кровотік і лимфообертання. За рахунок цьогодосягається покращення трофіки внутрішніх органів. Лікувальніефекти: міонейростимулюючий,анальгетичний, судиннорозширюючий, спазмолітичний, трофостимулюючий.Показання:больові синдроми з переподразненнямбольових провідників (невралгія, радікулопатія, підпоясний лишай), захворюванняі травми кістково-м’язової системи, ангіоспазми, гіпертонічна хвороба,захворювання органів шлунково-кишкового тракту, захворювання суглобів і органівмалого тазу. [55]Флюктуорізація— лікувальне використання перемінних струмів, в яких спонтанно змінюєтьсячастота і амплітуда. Через випадковість характеру зміни вказаних параметрівструмів адаптація до них знижена, а чутливість нервових провідників шкірислизових велика. Крім того, ці струми виявляють виражений місцевий трофічнийефект.Лікувальніефекти: місцевий, міостимулюючий,анальгезуючий.Показання: захворювання периферичної нервової системи, збольовим синдромом (нейроміозіт, невралгія, міальгія), захворювання ясен, більпісля вилучення зубів, внутрішньоротові абсцеси.Ультратонотерапія— лікувальнезастосування змінних струмів високого напруження. Ці струми ще називаютьсянадтональними, підкреслюючи, що їх частота перевищує верхній поріг слуховогосприйняття людиною акустичних коливань. Лікувальніефекти: судиннорозширюючий, спазмолітичний,міорелаксуючий.Показання: неврит і невралгія черепно-мозкових нервів,запалювальні захворювання шкіри і слизової порожнини рота, носа, зовнішньоговуха, лишаї, трофічні виразки.Місцевадарсонвалізація — лікувальний вплив на окремі ділянки тіла хворого слабкимімпульсним змінним струмом середньої частоти і високої напруги. Найбільшийефект впливу цих струмів досягається в поверхневих тканинах, де і реалізуєтьсяосновні лікувальні дії. Модульовані низькочастотними імпульсами струмисередньої частоти викликають подразнення нервових закінчень в шкірі, щопризводить до зміни їх збудженості і активації мікроциркуляції. При цьомукороткочасний спазм шкіряних судин змінюється їх довгим розширюванням.Виникаючий між електродом і шкірою іскровий розряд призводить до виникненнямікронекрозів і виділенню з них біологічно активних сполучень, стимулюючихдругорядні гуморальні механізми імунітету. Крім того, ці струми володіютьбактерицидною дією, що також використовується в терапевтичних цілях.Лікувальніефекти: судиннорозширюючий,трофостимулюючий, протизапальний, протисвербіжний, бактерицидний.Показання: захворювання периферійної нервової системи, збольовим синдромом (нейроміозіт, остеохондроз, невралгія, парестезія),нейроциркуляторна дистонія, варикозна хвороба, трофічні виразки, екзема,простати. Франклінізація— лікувальний вплив на організм постійного електричного поля високої напруги.Метод заснований на тому, що в провідних тканинах організму хворого, вміщеногов постійне електричне поле, виникають слабкі струми провідності, знижуючизбудження і провідність вільних нервових кінцівок шкіри і слизових оболонок. Цепризводить до зменшення свербіння і інтенсивності потоків вихідної імпульсаціїіз больового осередку. [55]Лікувальніефекти: седативний, гіпотензивний,протисвербіжний.Показання:функціональні захворювання центральнонервової системи (неврастенія, астенія, мігрень, розладнання сну),нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу, гіпертонічна хвороба,шкіряний свербіж, нейродерміт. В даний час в курортній практицівикористовується обмежено, зважаючи на наявність інших більш ефективних приданих захворюваннях методів.Ультрависокочастотнатерапія (УВЧ) — лікувальне використання електричної складовоїперемінного електромагнітного поля високої і ультрависокої частоти.Електричнеполе УВЧ взаємодіє з тканинами протягом всього між електронного простору,створюючи струми проведення високої щільності і викликаючи два типа ефекту:нетепловий і тепловий. Тепловий ефект пов’язаний зі створенням коливаньсубклітинних структур і зміни фізико-хімічних властивостей тканин, а тепловий —з поглинанням електричної енергії тканинами і перетворення її в тепло.Нагрівання органів і тканин викликає стійку, глибоку і довшу гіперемію в зонівпливу, посилення регіонального кровотоку і лімфообертання, що призводить допокращення мікроциркуляції, посилення тканинного обміну. Лікувальніефекти: протизапальний, секреторний,судиннорозширюючий, трофостимулюючий, імунносупресивний, ензим стимулюючий.Показання: гострі запальні захворювання шкіри і підшкірноїклітковини, гострі і підгострі захворювання внутрішніх органів, захворюванняпериферичних судин, алергічні захворювання. На курорті УВЧ-терапія звичайновикористовується в екстрених випадках, а не для планового лікування.Магнітотерапія —використовується в лікувальних цілях постійного, імпульсного аборізночастотного магнітного поля.Востанні роки цікавість до магнітного поля (МП) взагалі і магнітотерапії зновузріс в силу ряду об’єктивних причин. В основному це обумовлено встановленнямтісного зв’язку розповсюдження більшості захворювань (серцево-судинних,психічних) зі зміною напруги і інших характеристик магнітного поля Землі, щовідкриває нові горизонти в профілактиці і терапії. Під впливом магнітного полявідбувається виражені зміни в струмах проведених структурах живого організму.Це активує діяльність ферментів, підвищує проникнення кліткових мембран,поліпшує обмін речовин і процеси циркуляції. [8,55]Лікувальніефекти: виявляються в вираженійпротизапальній, протинабряковій і трофічній дії, в седативному ізнеболювальному впливі, в зміцненні регенеративних процесів пошкоджених тканин.Магнітні поле гарно переноситься, поступово розвивається терапевтичний ефект. Післяоднократних впливах реакції організму, або окремих систем зберігаються до 6діб, а після курсових і довгих однократних процедур протягом 30-45 днів.Імпульсніі змінні магнітні поля призводять звичайно до більш стійких і виражених змін,чим при постійному магнітному полі. Порівнянні дослідження показують меншутерапевтичну ефективність останніх.Достатньочутливою до дії магнітного поля вважається серцево-судинна система. Змінивиявляються з боку серця, гемодинаміки і крові. Велика кількість праць показуєвплив магнітного поля на згортання крові.Визначенізміни спостерігаються при магнітотерапії і з боку обміну речовин. При порушеннійого у хворих метаболічний ефект магнітного поля носить переважно нормалізуючийабо стимулюючий характер. Останній особливо виражений при впливі магнітногополя невеликої і середньої інтенсивності.Лікувальніефекти: седативний, гіпотензивний,протизапальний, протинабрякливий, болезаспокійливий.Показання:для постійної магнітотерапії —радикуліти, нейроциркуляторна дистонія, варикозна хвороба, захворюваннякістково-м’язової системи; для імпульсної магнітотерапії — захворювання іпошкодження периферійної нервової системи, захворювання кісток і суглобів,трофічні виразки; для низькочастотної магнітотерапії із використаннямсудиннорозширюючих, гіпотензивних ефектів — ішемічна хвороба серця,гіпертонічна хвороба, захворювання периферичних судин, пошкодження периферійноїнервової системи, хронічні запалювальні процеси внутрішніх органів; для більшчастотної магнітотерапії з використанням протизапальних, судиннорозширяючих,імуносупресивних ефектів — підгострі і хронічні запалення внутрішніх органів,виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, м’язові контрактури іангіоспазми, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, хронічний бронхіт.СВЧ–терапія дециметрового діапазону. Під дією електромагнітних хвиль низькоїінтенсивності відбувається поглинання енергії електромагнітного поля молекуламипов’язаної води, білковими і ліпідними сполученнями кліток внаслідок збігу їхчастотних діапазонів. За рахунок цього розвивається нетепловий ефект. Призбільшенні щільності потоку енергії до нього приєднується тепловий ефект інагрів тканин, особливо багатих водою, кров, лімфа, внутрішні органи, м’язи.Розподіл тепла відбувається на більшу глибину (9-11) і достатньо рівномірно.Однак цей вплив дає тільки локальний ефект.Лікувальніефекти: протизапальний, секреторний,судиннорозширюючий, імуносупресивний.Показання: підгострі і хронічні захворювання внутрішніхорганів (бронхіт, холецистит, андексіт, простатит), виразкова хвороба,ревматизм, ревматоїдний артрит, бронхіальна астма, деформуючий остеартроз.СВЧ– терапія сантиметрового діапазону. Механізм дії сантиметрових хвиль подібний змеханізмом дії дециметрових хвиль, ознак проникнення значно менше (3-5 см). Ці хвилі застосовують переважно для направленого впливу на ендокринні центри і на біологічноактивні зони, для впливу на парасимпатичні центри нервової регуляції. [22]Лікувальніефекти: протизапальний, секреторний,імуносупресивний, судиннорозширюючий.Показання:підгострі і хронічні захворюванняпериферійної нервової системи (невралгія), органів дихання, малого тазу,дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта і суглобів в стадії загострення.КВЧ– терапія — застосування з лікувальною метою електромагнітниххвиль міліметрового діапазону. Цей метод що активно розвивається в останніроки, заснований на виробництві передачі міцності, не викликаючи помітних змінтемператури тканин, але визначаючи потоки інформації, регулюючи напрямкифункціонування організму.Надтовисокочастотна міліметрохвильова терапія (КВЧ — терапія) — новийметод в фізіотерапії. Існуючи методики застосовують виходячи із загальногоемпіричного досвіду, накопиченого клініцистами в процесі практичноговикористання. Такий вплив викликає типові для психічного стресу коливання рівнябіологічно активних речовин в тканинах мозку і соматичної периферії. Крім того,він стабілізує тканини дихання і викликає активацію гуморального і клітинногоімунітету і імунні зрушення, обумовлені міліметровим впливом, маютьпротивірусну і антимікробну направленість, що може бути використане дляпрофілактики і лікування вірусних захворювань. Вплив КВЧ шляхом складноголанцюга перетворень вмикає в організмі міцні механізми саморегуляції, врезультаті чого досягається яскраво виражений терапевтичний ефект. Таким чином,лікування полягає в ініціації резервів, що є в організмі для боротьби зпатологією.Лікувальніефекти: нейроадаптивний,імуностимулюючий.Показники: метод КВЧ –терапії використовують для лікуваннятаких розповсюджених захворювань, як виразкова хвороба шлунку ідванадцятиперстної кишки, ішемічна хвороба серця, деякі онкологічні ігінекологічні захворювання, гіпертонічна хвороба. Розробляється йогозастосування в дерматології, урології. КВЧ випромінювання відрізняєтьсяневеликою проникаючою властивістю. Випромінювання апаратів КВЧ – терапіїконцентрують випромінювання на площі до 4 см2, так більшрозповсюдженим є застосування цього методу шляхом впливу на біологічні активніточки (БАТ).Лікувальнезастосування електромагнітних хвиль оптичного діапазону (фототерапія). Світлопредставляє собою електромагнітні коливання, що володіють властивостями часток(квантів, фотонів), і хвиль. Між енергією кванта і довжиною хвилі існуєзворотна залежність: чим коротша довжина світлової хвилі, тим більша енергія їїквантів, і навпаки.Основнийдіючий фактор — світло терапія — сигнали штучного електромагнітногомонохроматичного, поліхроматичного або некогерентного випромінювання вдіапазоні баченого світла, характеризуються: ритмом їх подачі (постійно,ритмічно, аритмічно); кольором (хроматичним, ахроматичним); рівнем освітленнясвітлового поля; модуляціями (зміною форми); рівномірністю освітлення полябачення. [55]Прийнятоподіл оптичного спектру: інфрачервоне випромінювання (довжина хвиль 780 нм),бачене (780-380 нм) і ультрафіолетове (380-100 нм).Частішевсього об’єктом взаємодії електромагнітного поля оптичного діапазону зорганізмом є шкіра. Коефіцієнт відображення оптичного випромінювання слабопігментованої шкіри досягає 43-55% і залежить від багатьох факторів. Так,наприклад, у чоловіків він на 5-7 нижче, чим у жінок. Пігментована шкіравідображає світ на 6-8% слабше. Нарощування кута падіння світла на поверхнюшкіри збільшує коефіцієнт відображення до 90%.Характервзаємодії оптичного випромінювання з біологічними тканинами залежить від їїпроникаючої можливості. Різні шари шкіри не однаково поглинають оптичневипромінювання різної довжини хвилі. Глибина проникнення світла нарощується припереході від ультрафіолетового випромінювання до помаранчевого з 0,7-0,8 до 2,5нм, і для червоного випромінювання складає 20-30 мм. В ближчому діапазоні інфрачервоного випромінювання і на довжині хвилі 950 нм, проникаючаздатність досягає максимум і складає 60-70 мм, а в середньому і дальніх діапазонів різко зменшується до 03-05 мм. [8]Такимчином, електромагнітні поля і випромінювання мають визначну площу — часоверозподілення енергії, яка при взаємодії електромагнітного поля з біологічнимитканинами трансформується в інші види (механічну, хімічну, теплову і інші). Прицьому кожний із типів розглянутих електромагнітних полів і випромінюваньвикликає властиві тільки йому фізико-хімічні процеси, які визначаютьспецифічність лікувальних ефектів.Інфрачервоневипромінювання (ІЧ – випромінювання) — застосування з лікувальною метоюінфрачервоного випромінювання. Джерелом інфрачервоного випромінювання є кожненагріте тіло. Інтенсивність і спектральний склад цього випромінюваннявизначають температурою тіла. Організм людини також є потужним джереломінфрачервоного випромінювання і добре поглинає його (феномен радіаційноготеплообміну). Інфрачервоне випромінювання складає до 45-50% сонячноговипромінювання, що падає на Землю. В штучних джерелах світла (лампах розпаленняз вольфрамовою ниткою) на його долю припадає 70-80% енергії всьоговипромінювання.Утворюванняпри поглинанні енергії інфрачервоного випромінювання тепла призводить долокального підвищення температури випромінених шкіряних покривів на 1-20Сі викликає місцеві терморегуляційні реакції поверхневої судинної сітки. Судиннареакція розвивається фазно. Вперше виникає короткочасний (до 30 с), незначновиражений спазм поверхневих судин шкіри, потім збільшення локального кровотокуі зростання об’єму циркулюючої в тканинах крові. Лікувальніефекти: протизапальний, лімфодренуючий,судиннорозширюючий.Показання: підгострі і хронічні негнійні запалювальнізахворювання внутрішніх органів, опіки і відмороження, мляво заживаючи рани івиразки, захворювання периферійної нервової системи з болісним синдромом,міозит, невралгія, наслідки травм кістково-м’язової системи.Хромотерпія— лікувальне застосування різних спектрів баченого випромінювання. На долюбаченого випромінювання припадає до 15% випромінювання штучних джерел. Вприродних умовах організм практично ніколи не піддається впливу тільки баченоговипромінювання, оскільки в спектрі його ламп накалювання завжди переважаютьінфрачервоні промені. Тому при баченому випромінюванні в організмі виникаютьреакції, властиві інфрачервоному випромінюванню. Однак роль баченоговипромінювання в процесі життєдіяльності людини виключна: з його допомогоюорганізм отримує більш ніж 90% інформації про зовнішній світ.Зниженнятривалості дня призводить до сезонної емоційної депресії, основними симптомамиякої є гіперсомнія, анергія, зміна апетиту.Білийцвіт збільшує зменшене в п’ять разів при сезонній депресії зміст мелатоніна вголовному мозку і адаптивну функцію епіфіза. Він відновлює співвідношення фазсну і бадьорості у хворих. При поглинанні баченого випромінювання в шкірівідбувається виділення тепла, активізується загальні і місцеві реакціїмікроциркуляції.Лікувальніефекти: психостимулюючий, тонізуючий.Показання:стомлення, неврози, сезонна емоційнадепресія, розладнання сну, мляво заживлюючи рани, жовтуха у новородженних.Ультрафіолетовеопромінювання (ІФО) — лікувальне застосування випромінювання ультрафіолетовогоспектру. При поглинанні квантів ультрафіолетового випромінювання в шкірівідбуваються такі фотохімічні і фотобіологічні реакції: руйнація білковихмолекул (фотоліз), виникнення більш складних біологічних молекул(фотобіосинтез) або молекул з новими фізико-хімічними властивостями(фотоізометрія), а також виникнення біорадикалів. Сполучення і вираженість цихреакцій, а також проявлення послідуючих лікувальних ефектів визначаютьсяспектральним складом ультрафіолетових променів.Довжиннохвильовіопромінювання — лікувальне застосування довжиннохвильового ультрафіолетовоговипромінювання. Ультрафіолетові промені довжиннохвильвого діапазону стимулюютьпроцеси виникнення меланіну в клітинах шкіри. Меланін — чорний пігмент,посилення продукції якого призводить до компенсаційної активації синтезу рядугормонів гіпофізу, з послідовним посиленням секреторної діяльності наднирків іпосилення імунної відповіді. [55]Ухворих псоріазом і виникає пігментація і зникають бляшки на уражених ділянкахшкіри. В процесі курсового лікування по визначеній схемі відбувається повневідновлення структури шкіри. Такий метод лікування цих захворювань називаєтьсяфотохіміотерапією.Лікувальніефекти: меланіноутворення,імуностимулюючий, фотосенбілізуючий.Показання:гострі запальні захворювання внутрішніхорганів (особливо дихальної системи), захворювання судин і кісток різноїетіології, опіки і відмороження, мляво заживаючи рани і виразки, втома,псоріаз, екзема, витіліга, себорея.Середньохвильовеопромінювання — лікувальне застосування середньохвильовогоультрафіолетового випромінювання. При поглинанні його квантів, що володіютьзначною енергією, в шкірі виникають низькомолекулярні продукти фотолізу білка іфоторадікалів, активуючи імунну відповідь і фактори неспецифічного імунітету.Це призводить до формування обмеженої гіперемії шкіри — еритеми. Вона виникаєчерез 3-12 годин від моменту опромінювання, зберігається до трьох діб, маєчіткі межи і рівний червоно-фіолетовий колір. Повторне ультрафіолетовеопромінювання активізує бар’єрну функцію шкіри, знижує її холодову чутливість іпідвищує резистентність до дій токсичних речовин. Після неодноразовихсередньохвильових ультрафіолетових випромінювань у хворого може з’явитисьслабко виражена нестійка пігментація, яка згодом швидко зникає. [8]Прилокальному опроміненні покращується скорочення міокарду, що суттєво зменшуєтиск в малому колі кровообігу. Середньохвильові ультрафіолетові випромінюваннявідновлюють секрецію бронхів, стимулюють гемополиз, кислотообразуючу функціюшлунку і виділяючу спроможність нирок. Посилюються також процеси десенсибілізаціїорганізму до продуктів фотодеструкції білків і захисні імунобіологічні реакціїорганізму.Лікувальніефекти: вітамінообразуючий,трофостимулуючий, імуномоделюючий (суберитемні дози), протизапальний,анальгетичний, десенсобілзуючий (еритемні дози).Показання:гострі і підгострі запальнізахворювання внутрішніх органів (особливо дихальної системи), наслідки травмкістково-м’язової системи, захворювання периферійної нервової системи,захворювання судин і кісток, D-гіповітаміноз, вторинна анемія, рожа.Короткохвильовеопромінювання — лікувальне застосування короткохвильового ультрафіолетовоговипромінювання. Ультрафіолетові випромінювання короткохвильового діапазонувикликають виражений антибактеріальний і антигрибковий ефект.Приопроміненні крові короткохвильовими ультрафіолетовими променями відбуваєтьсястимуляція клітинного дихання формених елементів крові, збільшується її іоннепроникнення, що при аутотрансфузії ультрафіолетом опроміненої крові викликаєзбільшення кількості оксигемоглобіну і підвищення кисневої ємності крові. Порядз реакціями системи крові УФ – випромінювання викликає розширення судинмікроциркуляційного русла, нормалізує згортаючу систему крові і активізуєтрофометаболічні процеси в тканинах. [8]Лікувальніефекти:  бактерицидний і мікоцидний,імуностимулюючий, катаболічний, гіпокоагуліруючий.Показання:гострі і підгострі запальнізахворювання шкіри і носоглотки, внутрішнього вуха, рани з небезпекоюприєднання анаеробної інфекції, туберкульоз шкіри, при гнійних запалювальнихзахворюваннях, ішемічній хворобі серця, гіпертонічній хворобі, пневмонії,хронічному бронхіті, гіпорацидному гастриті, виразковій хворобі, гостромусальпінгофориті, хронічному пієлонефриті, нейродерміті, псоріазі, рожі,цукровому діабеті.Лазеротерапія— лазерне випромінювання в лікувальних методах, використовують відноснонещодавно. Лазерне випромінювання, що одержується за допомогою створенихлюдиною пристроїв, є абсолютно новим екологічним фактором і не має аналогів вприроді. Звично його характеризують як вузький пучок виключно високоїяскравості випромінювання.Особливуувагу в теперішні роки мають імуномоделюючи ефекти низько інтенсивноголазерного випромінювання. Багато авторів пов’язують імуномоделюючий ефектнизькоінтенсивого лазерного випромінювання зі впливом на рецепторний апаратімунокомпетентних клітин. В клінічних дослідженнях встановлено нормалізуючийвплив низькоінтенсивного лазерного випромінювання на функціональний станімунної системи, причому в більшому ступені змінюючи кількісні показники,характеризуючи клітковий імунітет. Імуномоделююча дія низькоінтенсивноголазерного випромінювання залежить від локалізації впливу, початковофункціонального стану імунної системи і дози лазерного випромінювання. [8]Лазервикликає терапевтичний ефект тільки в тому випадку, якщо його випромінюваннядосягає структури і оброблює її з достатньої інтенсивністю. Але інтенсивністьвипромінювання знижується на його шляху до структури у відповідності зкласичними оптичними законами. На втрати впливають відбиття, дисперсія, заломленняі поглинання.Лазерневипромінювання, просякає в тканинах, змінює напрямок під впливом відбиття ізаломлення. Якщо скерувати бачене випромінювання лазера на шкіру, то з’явиться“ореол” приблизно з сантиметровим поперечником, викликаний розсіюванням. Це євираження дисперсії. Тому важливо, щоб випромінювання попадало на шкіру підкутом, як найбільш близьким до прямого.Стимулюючийвплив лазерів найбільш чітко проявляються, якщо тканини знаходяться у станірепаративної регенерації. При цьому значення має фактор часу. Для більшостітканин найбільш ефективними є експозиції від 30 сек. до 3 хвилин. Максимальнадія лазеротерапії в основному проявляється на 7 день опромінення і ефективна домісяця.Посиленняклінічної ефективності лазерного впливу досягається сполученням його зпостійним магнітним полем (магнітолазерна терапія). При цьому суттєво зростаєпросякнююча спроможність лазерного випромінювання, зменшується коефіцієнтвідображення на межі розподілу тканин і забезпечує максимальне поглинання лазерноговипромінювання. Вказані особливості суттєво підвищують терапевтичнуефективність магнітолазерного впливу на патологічний процес.Лікувальніефекти: протизапальний,репаративно-регенеруючий, гіпоальгезівний, імуностимулюючий, бактерицидний.Показання: захворювання і пошкодження кістково-м’язової іпериферійної нервової системи, захворювання серцево-судинної системи, дихальноїсистеми, травної системи, захворювання сечостатевої системи, пошкодження ізахворювання шкіри і рани, що тривало не заживлюються, трофічні виразки, опіки,захворювання лор-органів, діабетичні ангіопатії.Світлодіоднафототерпія (фотодіодна і фотодинамична терапія). Дослідження показали, що вобласті терапевтичного впливу при щільності потужності випромінювання не більше2,5 мВт /см2 когерентність випромінювання значення не має. Головнимпараметром є довжина хвилі випромінювання. Тому для терапевтичного впливувинайшли дешеві світодіоди червоного (довжина хвилі 660 нм), зеленого (довжинахвилі 540 нм), синього (довжина хвилі 470 нм) і інфрачервоного (довжина хвилі840-950 нм) випромінювань.Впливаєподібно лазеротерапії. В результаті специфічної відповіді організму виникаютьбіологічні ефекти трьох груп: імунокореція; нормалізація обмінних процесів;відновлення мікроциркуляції крові.Перевагоюцього напрямку є: значне скорочення доз призначених фармпрепаратів або відмовавід них; скорочення (в 2-3 раз) реабілітаційного періоду; високийпрофілактичний потенціал; відсутність побічних ефектів, неінвазивність іекологічна безпека.Ціметоди лікування показують добрі результати. [55]1.4.2. Лікувальні факторимеханічної природиВоснові лікувальних методів лежить вплив на тканини організму людини механічнихфакторів (напруги, вібрації, акустичних коливань і змінених параметрівповітряного середовища). Так, лікувальний масаж представляє собою механічнихвплив на тканини за допомогою рук, вібрація — періодичні механічні коливанняпід час безпосереднього контакту тканин з їх джерелом, акустичні коливання —періодичний вплив на тканини через повітря, воду, інші середовища.Основнимихарактеристиками механічних факторів є: атмосферне тиснення; парціальнетиснення; звукове тиснення; коливальне зміщення часток середовища; напруженийтиск.Перепадатмосферного тиску можливо створити штучно на земної поверхні в обмежених відзовнішніх середовищах, просторах — барокамерах, нагнітаючи і відкачуючи з нихповітря. В результаті можливо домогтися створення зайвого (гіпербарія) абонедостатнього (гіпобарія) тиску.Перепадиатмосферного тиску повітря або загального тиску газової суміші неминучепризводить до зміни парціальних тисків, створюваних їх газів. При цьому разом зтиском змінюється їх щільність. Звуковийтиск — амплітуда періодичних коливань атмосферного тиску, виникає в результатістиснення і розрядження часток середовища.Розглядаючидію механічних факторів на організм, слід мати на увазі, що відбуваються ворганізмі рухи тканин, при механічному впливі пояснюється взаємодія сили, масиі прискорення. Розглянуті явища визначають як біомеханічні властивості живихтканин і органів, а також механічні явища, що відбуваються як з цілиморганізмом, так і з окремими його органами.Середвсіх біологічних тканин найбільш пружними є кістки. Для більшості м’яких тканинхарактерні невизначеність початкового і природного стану, нестискаємість іанізотропія внутрішніх напружень. Деформування м’яких тканин можуть досягати200%Основнимоб’єктом неспецифічної дії механічного фактору є рідке середовище організму.Рідке середовище складає найбільшу частку організму, їх пересування забезпечуєобмін речовин і постачання клітин киснем, тому механічні властивості і потікрідини представляє для медиків і біологів особливу цікавість. Подібно твердимтілам, рідина менш стискаєма і володіє більшою щільністю; подібно газам, приймаєформу судин, в яких знаходиться. З підвищенням температури і зниженням тискурухомість молекул рідини збільшується.Підвпливом механічної дії розширюються діючи капіляри, а також починаютьфункціонувати запасні капіляри, завдяки чому посилюється приток крові дотканин, поліпшується постачання їх киснем, збільшується функціональнаактивність, прискорюються процеси заживання і відновлення. Цей механізм значноефективніший, чим збільшення кровообігу при форсуванні праці серця, щовідбувається, наприклад, при фізичному навантаженні. Прискорення циркуляціїартеріальної крові сприяє кращому відтоку венозної крові. [55]Специфічнийвплив з’являється під час впливу на м’язи, особливо при їх атрофії тастомленні. В тому випадку підвищується тонус, покращується живлення м’язів, їхскорочувальна функція, еластичність, підвищується, а також зменшується вжерозвинена м’язова атрофія. Помітно підвищується працездатність м’язів,збільшується об’єми і вага, швидше відновлюється функція стомленого м’язу. Діямеханічних методів ефективніше відновлює працездатність втомленого м’язу, чимпросто відпочинок. При цьому шкіра стає пружною, підвищується її опір дотемпературних і механічних факторів. Підсилюється обмін речовин і шкірянедихання на ділянках тіла в області дії, виникають біологічного активніречовини, що стимулюють обмінні та відновлювальні процеси. Механічний вплив навизначені шкіряні зони рефлекторно впливає на ряд органів і тканин, пов’язанихнервовими шляхами з цією зоною.Внаслідок механічного впливу знімається больовий синдром, відновлюється рухливаактивність хребта, підвищується переносність навантажень, нормалізуєтьсяфункції тазових та інших органів.Враховуючи,що основним об’єктом впливу є рідке середовище організму, а специфічнимиоб’єктами шкіра, м’язи, хребет, можна визначити основні показники цього впливу.Це захворювання опорно-рухового апарату, кров’яної системи, особливо викликаніпорушенням відтоку крові. [8]Усірекомендовані механічні впливи проводяться тривало, систематично, окремимикурсами, частіше всього раніше проведеного лікування, чи як засіб профілактикивід рецидивів захворювань.Створенняв тканинах аперіодичної напруги використовують з лікувальною метою у виглядімасажу і мануальної терапії.Періодичніколивання під час безпосереднього контакту з їх джерелом (вібрації) прийняторозподіляти у відповідності з віброчутливістю сприймаючих їх саматосенсорнихмеханорецепторів м’язів і шкіри. Виділяють низькочастотну вібрацію до 40 Гц івисокочастотну з частотою 40-250 Гц. Практично всі існуючі класифікаціїмеханічних коливань пов’язані з слуховим сприйняттям людини. До звуків, щочуються, традиційно відносять акустичні коливання з частотою 16-2000 Гц, менш16 Гц — інфразвук, більш 20000 — ультразвук. В медицині використовуютьпереважно коливання ультразвукового діапазону (ультразвук). [55]Наряду зі змінами атмосферного тиску повітря найбільш широко в лікувальнійпрактиці застосовують газові суміші з зміненим парціальним тиском різнихкомпонентів повітря. Крім зміни повітря в фізіології використовують насиченняповітря різними солями чи рідкими лікарськими речовинами (аерозолі).Увідповідності з механічними факторами, що використовуються виділяють різніметоди їх лікувального використання.Масаж— дозований механічний вплив на оголене тіло хворого спеціальними прийомами, щовиконується руками масажиста у визначеній послідовності і сполученнях. Крімлікування масаж проводять також для профілактики захворювань (гігієнічниймасаж), зміцнення м’язів, зменшення втоми, підвищення витривалості (спортивниймасаж), покращення трофіки тканин (косметичний масаж).Заджерелом механічних впливів виділяють масаж ручний, анаротний, і комбінований(гідромасаж, пневмомасаж). Ручний масаж розділяють на класичний,сегменторно-рефлекторний і регіонально-точечний.Припроведенні масажу посилюється трофіка шкіри, підвищується її еластичність,покращується кровопостачання тканин. Відбувається також очищення компонентівшкіри від шлаків, ліквідуються застійні явища в тканинах, прискорюєтьсявенозний відтік та збільшується артеріальний кровоток, що призводить допідвищення систематичного знищення діастологічного артеріального тиску. Масажгрудної клітини викликає брадикардію, нормалізує ритм дихання, збільшує їїглибину і рівень вентиляції легень. Масаж живота приводить до посиленняперистальтики кишечнику і підвищенню секреторної функції шлунково-кишковоготракту. [55]Лікувальніефекти: тонізуючий, судиннорозширюючий,трофічний, дренуючий, седативний.Показання: захворювання і наслідки травм кістково-м’язовоїапарату, захворювання центрально-нервової системи, захворювання і травмипериферійної нервової системи, захворювання серцево-судинної системи,захворювання органів дихання та травлення та інші.Масаж— один з найпопулярних процедур на курорті.Мануальнатерапія — дозований механічний вплив на суглоби за допомогоюспеціальних прийомів, що виконуються лікарем. За допомогою цього методу частішевсього відновлюється рухливість окремих хребтів, рухливістьсегментативо-анатомічного комплексу двох сусідніх хребців, поділяючого їхміжхребтового диску, і двох дуготросчатих суглобів, а також подовчних ікоротких зв’язок. Підвпливом направлених рухів, що виконуються у визначеному положенні хворого,виникають короткочасні механічні напруження у суглобах. Вони призводять довідновлення рухливості хребтових сегментів і інших суглобів у повному об’ємі.Такі дозовані механічні зусилля призводять до ослаблення болю суглобних м’язів,зменшують чи ліквідують защімлення нервових коринців. Розрив рефлекторноїбілясуглобної міофікації призводить до відновлення рухливості хребта як єдиноїструктурно-функціольної системи. Зниження підвищеної м’язової напруги, що єреакцією всього організму на блок хребтового сегменту, викликає зменшенняспазму м’язів стіни і ліквідує аномальну захисну позу. [8]Мануальнатерапія підсилює знижений обмінний кровопотік в тканинах і інтенсивність їхметаболізму, відновлює мікропружіння вільних нервових закінчень суглобів ізв’язок, що грають кардинальну роль у формуванні болів в суглобах і зменшує їхпідвищену чутливість, що суттєво зменшує больові відчуття пацієнта.Лікувальніефекти: гіпоалгезивний, спазмолітичний,міорелаксуючий.Показання:захворювання і пошкодження зфункціональними блокадами поперечно рухливих сегментів, мігрень,вертеброцефалгія, деформація хребта неврогенного характеру, сколіоз, дорсалгія,гострий корінний синдром, хронічна момбалгія, дегенеративні зміни в задніхміжхребтевих суглобах і зв’язках, торакалгія, цервикалгія, консартроз.Тракционнатерапія — пасивні і активні витяги хребта за допомогоюспеціальних пристосувань — блоків, кільців і поясів. Розрізняють сухі іпідводні витяги (у тому числі в мінеральній воді), вертикальні і горизонтальні.Акупунктура— (лат. Acus —голка, punctio — колоти) — лікувальнадія на біологічно активні точки (БАТ) за допомогою металічних голок. Згідносучасних знань, такі точки є морфофункціонально відокремленими ділянками, щорозташовуються у підшкірній жировій клітчатці. Вони вміщують крихкуз’єднувальну тканину і тісно пов’язані з поряд лежачими нервовими провідниками.Всилу виражених нейрорефлекторних зв’язків кожної точки з визначеними органамивиникають різноманітні місцеві, сегментарні і генералізовані реакції. Внаслідокцього акупунктура виявляє виражений нейроадаптивний вплив на системи регуляціїгомеостазу. Стимуляція БАТ відновлює динамічну рівновагу між процесамизбудження і гальмування в структурах головного мозку і може бути ефективновикористана для корекції функціонального стану хворого. Отримані дані свідчатьна користь реалізації лікувальних ефектів акупунктури за допомогоюнейрогуморальних механізмів. При цьому механічна стимуляція БАТ подразнюємеханорецептори шкіри, викликаючи акупунктурну аналгезію, а також формуєнайбільш виражену реакцію внутрішніх органів в межах сегменту, що стимулюється.Лікувальніефекти: анальгетична, спазмолітична,судиннорозширююча.Показання:захворювання системи кровообігу(гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, стенокардія, захворюваннясудин), органів дихання (бронхіальна астма, хронічний бронхіт), хвороби органівтравлення, вегето-судинні дифузії, остеохондроз хребта і інші захворюваннянервової системи з больовим синдромом, діабет, хронічний панкреатит, невралгія.Такяк акупунктура є класичним нелікарським методом, що не потребує складногообладнання і малотравматична, вона знайшла широке застосування в курортнійпрактиці.Вібротерапія— лікувальний вплив механічними коливаннями, здійснюється при безпосередньомуконтакті випромінення (вібратора) з тканинами хворого.Вибірковезбудження механорецепторів при впливі вібрації призводить до розширення судин,покращення локального кровотоку і трофіки тканини. Вібрація біологічноактивнихзон викликає реакції в рефлекторно пов’язаних з ними м’язами і внутрішнімиорганами.Лікувальніефекти: знеболюючий, судиннорозширюючийі трофічний, міорелаксуючий.Показання:захворювання і травми периферійноїнервової системи (невралгії, неврити, радикуліти), захворюваннясерцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, нейроциркуляторна дистонія),стомлення, порушення сну. [55]Ультразвуковатерапія — лікувальний вплив ультразвуку. В силу високогоградієнту звукового тиску та значних зрушень напруг в біологічних тканинахпружні коливання ультразвукового діапазону змінюють проводимість іонних каналівмембран різних клітин і активують мембранні екземи, сприяють зменшенню ірозсасуванню набряків, знімають стискання нервових закінчень в зоні впливу. [8]Зарахунок підвищення зв’язування біологічно активних речовин активізуютьсямеханізми неспецифічної імунологічної резистентності організму.Призбільшені інтенсивності ультразвуку виділяється значна кількість тепла. Втканинах відбувається підвищення температури на 10С. Нагрів тканинипризводить до послаблення болю і зменшення м’язового спазму. Місцеві розширеннясудин мікроциркуляторного руслу призводять до збільшення об’ємного кровотоку,підвищення ступеня їх забезпечення киснем, що суттєво прискорює регенерацію восередку запалення. Крім того ультразвук усуває спазм гладком’язевих елементівшкіри і судин.Лікувальніефекти: протизапальний, катоболітичний,спазмалітичний, дефіброзируючий, бактерицидний.Показання:загальні і дегеноативно-дистрофічнізахворювання суглобів з вираженим больовим синдромом (артрити, артроз),наслідки травм і ушкодження кістково-м’язової системи, запальні захворюванняпериферійних нервів (неврит і невралгія), захворювання внутрішніх органів. Внаслідок такої широти показань і гарного клітинного ефекту ультразвук єдостатньо популярною процедурою на курорті.Лікарськийультрафонорез — з’єднувальний вплив на організм ультразвукових коливань і тими,що вводяться за їх допомогою лікарських речовини. За рахунок значногорадіаційного тиску ультразвуку молекули лікарських речовин одержують великурухливість і переміщуються в глибину тканин. Ультразвуком викликається підвищенняшкіри, створює сприятливі умови для проникання молекул лікарських речовин ворганізм. [55]Лікарськіпрепарати, що вводяться ультразвуком проникають до епідермісу і верхні шаридерми через вивідні протоки сальних залоз і достатньо легко проникають черезпори кровоносних і лімфатичних судин. На відміну від електрофорезу приультрафонофорезі кількість лікарських речовин, що накопичується в шарі, менше ідіють вони продовж не тривалого часу, що не дає створювати їх значнихконцентрацій в зоні ураження або паталогічного осередку.Кількістьвведених в організм лікарських речовин складає 1-3% нанесених на поверхню шкіриі залежить від частоти ультразвукових коливань, чим вона менше, тим більшакількість уведеної речовини. Ультразвукові коливання потенціюють лікувальніефекти судиннорозширяючих, протизапальних і розсмоктувальних речовин, місцевиханестетиків, імунодепресантів і антикоагулянтів, а також послаблюють їх побічніефекти.Лікувальніефекти: потенційовані ефектиультразвукової терапії і специфічні ефекти введеної ультразвуком лікарськоїречовини.Показники:визначають з урахуваннямфармакологічних ефектів вводимих лікарських речовині і показників дляультразвукової терапії. Особливо цікавий для курортів фонофорез пелоїдів, щодозволяє поєднувати ефекти грязелікування і ультразвуку.Баротерапія—лікувальний вплив повітряного газового середовища з її компонентами, щознаходяться під різним тиском.Локальнабаротерапія — лікувальний вплив стислим або розрядженим повітрям,на тканини хворого. Локальний вплив повітрям з тиском нижче атмосферногоназивають вакуумним масажем. Пониження тиску на обмеженій ділянці шкіри суттєвозмінюють нормальне співвідношення градієнтів тиску в підлежних кров’яних талімфатичних судинах, що призводить до нарощування двобічного обміну речовин взоні мікроциркуляції і підвищує інтенсивність катаболізму підлежлих тканин. Прилокальному зменшенні атмосферного тиску (негативному тиску) суттєвозбільшується проникнення судин шкіри, аж до розриву стінок підлежних капілярів.[55]Прилокальному збільшенні атмосферного тиску (барокомпресії) знижується градієнтгідростатичного тиску і зменшується фільтрація рідини і проходу газів черезстінки судин. В наслідок того створюються сприятливі умови для засвоюваннякисню тканинами, що прилягають стимулюючи препаративні процеси загоювання ран ітрофічних виразок.Поєднанняперіодів локального підвищення та зміни атмосферного тиску сприяє покращеннютонусу судин м’язового типу і підвищення проникливості капілярів. Це призводитьдо збільшення обміну речовин і покращенню кровопостачання скелетних м’язів.Лікувальніефекти: спазмолітичний,судиннорозширюючий.Показання:остеохондроз шейно-грудного,поперечно-кресцового відділу, хребта, невралгія, пневмонія в стадії одужання.Гипобаротерпія — лікувальнийвплив повітря під зниженим атмосферним тиском. При зниженні атмосферного тиску(гіпобарії) зменшується вміст кисло роду у повітрі і парціальний тиск вальвеолярному повітрі, що призводить до зменшення швидкості переносу газів втканинах і розвитку тканинної гіпоксії. В наслідок збудження рецепторівактивізується дихальний центр. Не дивлячись на розвинений бронхоспазм іпідвищений опір дихальних шляхів, повітря легше проходить в дихальні шляхи.Збільшується об’єм дихання, артеріальний тиск під час процедури підвищується, апісля лікувального курсу знижується. Ці зміни справляють тренуючу дію назовнішнє дихання хворих і на їх серцево-судинну дію.Лікувальніефекти: гемостимулюючий,катаболітичний, імуностимулюючий.Показання:хронічні запальні хвороби легень(хронічний бронхіт, бронхіальна астма), токсичне ураження крові, цукровийдіабет, неврастенія, вегето-судинні дисфункції, хронічні запалювальні хворобижіночих статевих органів.Гіпербаротерапія —лікувальний вплив повітря при підвищеному атмосферному тиску, пов’язаний зізміною характеру газових потоків. В наслідок збільшення щільності газів, щовдихаються, підвищується запальний опір повітряного потоку. Гіповентиляція ведедо накопичення СО2 в альвеолярному газі і артеріальній крові.Активуються процеси окислення фосфолікування і репаративної регенерації легень.Крім того гіпербарія перешкоджає формуванню нових бульбашок газу і розвиткугазової емболії — закупорки кров’яних судин (лікувальна рекомпресія). [8]Лікувальніефекти: рекомпресійний, бронходренуючий.Показання: хронічний бронхіт, бронхіальна астма, декомпресійнахвороба, баротравма легень.Вкурортній практиці застосовуються мало. Це відноситься також до додатковоївентиляції легень.Аероіонотерапія— метод лікувального застосування аероіонів повітряного середовища. В повітріпід впливом різних фізичних факторів (електричного поля високої напруги,жорсткого ультрафіолетового випромінювання ті інші) відбувається іонізаціямолекул повітря, на кожну з яких осідає 10-15 нейтральних газових молекул,виникає значна кількість легких аероіонів.Проникаючив дихальні шляхи сприяють виділенню з клітин біологічно-активних речовин.Хімічно активні атоми і молекули стимулюють метаболічні процеси, посилюютькровоток в судинах бронхів і альвеол, активують репаративні процеси дихальнихшляхів.Примісцевому застосуванні (нашкірному) аероіони впливають на шкіряні рецептори,знижуючи запальні хвороби.Лікувальніефекти: муколітичний, бронходренуючий,бактерицидний.Показання:пневмонія, хронічний бронхіт, бронхіальнаастма, захворювання периферійної нервової системи. Частіше на курортахвикористовують груповий метод аероіонізації.Аерозольтерапія— метод лікувального використання аерозолів лікарських речовин.Аерозольдисперсна система, що складається із багатьох дрібних рідких частоклікарської речовини, зважених в однорідному середовищі — газі, суміші газів,повітря. Інгаляційнатерапія має ряд особливостей і має перевагу перед іншими методами. Унікальністьцього методу складається в тому, що такий шлях введення лікарських речовин єприродним, фізіологічним, що не травмує цілісність тканин, не навантажує і єдоступним, забезпечує максимальну ефективність при найменших фармакологічнихвитратах.Інгаляціярозріджує в’язку слиз, покращує функцію блимаючого епітелію.Завдякиобільної сітці капілярів і великої поверхні альвеол легенів лікарські засобиможуть всмоктуватися легенями дуже швидко. При такому способі введенняречовини, що вдихаються, не змінюються, як при надходженні їх у шлунок, так якзниження активності препарату в печінці виключається. Речовини, що введені влегені у вигляді інгаляцій, діють майже в 20 разів швидше і сильніше, ніж приприйманні внутрішньо.Суттєвоюперевагою інгаляційной терапії є висока концентрація препарату в дихальнихшляхах, при незначній кількості і концентрації в організмі, за рахунокрозбавлення після поглинання. [55]Приінгаляції лікарські речовини надходять до організму у вигляді аерозолів.Аерозолі як лікарська форм представляє собою розчини, емульсії лікарськихречовин, що знаходяться під тиском газу.Великезначення при інгаляції має температура. Гарячі розчини з температурою вище 400Сподавляють функцію блимаючого епітелію. Холодні розчини (25-280С інижче) викликають охолодження слизової оболонки дихальних шляхів. Оптимальнатемпература аерозолів частіше всього 37-380С.Вякості лікарських препаратів можуть бути використані штучні соляні розчини,відвари трав, лікарські препарати, з добавленням рослинних олій (евкаліптової,піхтової, м’ятної, облепіхової), а також мінеральні води. Інгаляцію проводятьчерез рот чи через ніс.Інгаляціячерез рот, як правило призначають для лікування бронхолегеневих захворювань. Впершу чергу вона впливає на запалену і набрякну слизову оболонку, а також накількість секрету, його продукцію і його виведення. Іншою важливої їївластивістю є місцевий вплив на мускулатуру бронхів (зняття бронхоспазму).Інгаляціючерез ніс призначають для лікування хворих ринітами, синситами. Ніс єнайефективнішім аерозольним фільтром, що затримує майже всі частки діаметромбільш 1 мкм, тому інгаляції лікарських речовин через ніс для лікуванняпацієнтів із захворюваннями бронхів марне.Ефективністьінгаляцій напряму залежить від її тривалості. Так як при дозуванні необхідновраховувати, що концентрація їх збільшується в перебігу інгаляцій, а більш 50%лікарських речовин утікає не досягаючи дихальних шляхів.Методиотримання і подачі аерозолів повинні відповідати виконанню конкретних задач.Для подачі аерозолів використовують парові інгалятори, компресорні інгалятори,ультразвукові інгалятори, дозовані розсіювачи.Лікувальніефекти: муколтичні, потенційовані,фармакологічні, ефекти інгальованої лікарської речовини. [55]Показання:гостра пневмонія, хронічний бронхіт,бронхіальна астма, туберкульоз легенів, професійні захворювання легень, супутнізахворювання лор-органів, гострі респіраторні вірусні захворювання, пошкодженняшкіряного покрову і слизових оболонок, опіки і трофічні виразки.Аерофітотерапія — використаннярізних натуральних ефірних олій для створення емоційної гармонії з лікувальноюметою. Приміщення насичено летючими компонентами ефірних олій, це відбуваєтьсяза допомогою апаратів для аерофітотерапії. [55]Седативним(заспокійливим) ефектом володіють летючі пари валеріани, апельсину, лимону,герані пахучої, мандарину, ромашки, жасмину, іриса, лаванди, лавраблагородного, полину, смородини, чорного перцю і шалфею.Якщозвичайний аероіон існує близько 10 секунд, то, з’єднавшись з мікрочасткою водита ефірною олією в 3-4 рази довше, що забезпечує лікувальний ефект. Аероіонипроникають в організм не лише через легені і бронхи, але і через шкіру тіла.Показаннявизначаються лікувальними властивостямиречовини, що розпилюється.Галотерпія — лікувальнізахворювання органів дихання в умовах регулювання дихального середовищамікроклімату соляних печер.Аерозольхлориду натрію потрапляє по дихальним шляхам до рівня дрібних бронхів івикликає амплітуду руху від блимаючого епітелію бронхів. В наслідокзбільшується максимально вентиляція легень і життєва ємність легень, зменшуєтьсязадишка і хрипіння в легенях. [55]Внаслідок удосконалення галотерапії були створені наземні лікувальні приміщення,що моделюють мікроклімат підземних печер.Лікувальніефекти: мукалтичний, протизапальний,антиалергічний.Показання:хронічні неспецифічні захворюваннялегень (бронхіт, бронхіальна астма, трахеобронхіт), пневмонія, захворюваннялор-органів, захворювання шкіри (екзема, нейродерміт). [8]1.4.3 Лікувальні фізичні факторитермічної водної природи.Теплоі холод застосовувались з лікувальною і профілактичною метою з давніх часів.Длялікувально-профілактичного застосування тепла і холоду в курортних умовах можебути використані різноманітна середа: вода, повітря, пісок, глина, парафін.Насприймання і відчуття тепла і холоду організмом людини впливає використаннятеплоносія, його фізичні властивості і інші параметри, як: теплоємність,теплопровідність, розмір поверхні тіла, що підлягає впливу, тривалістьтемпературного впливу. Теплоємність води порівняно з іншими теплоносіяминайвища і рівна 1, завдяки високій теплоємності вода також при невеликійрізниці між її температурою і температурою тіла, може віднімати чи підводити доорганізму тепло в великій кількості.(Теплоємність— кількість тепла, що виражено в малих калоріях, яке необхідно для нагрівання 1 г речовини на 10C). Теплопровідність— властивість тіл передавати тепло, що визначає процес поширення тепла. Одна ітаж температура різних теплоносіїв викликає різне тепловідчуття. У порівняннівплив парафіну і води, перше з температурою 55-600С супроводжуєтьсясприятливим відчуттям, так як парафін має низьку теплопровідність, вода затаких температур може викликати опіки.Різницяміж температурою носія і поверхньою тіла. Чим більше різниця, тим більшепроникливо сприймається організмом термічний вплив.Тривалістьтемпературного впливу. Під впливом тепла деякі процеси відбуваються дуже швидко(підвищення м’язової активності, зміна тонусу судин поверхні тіла,потовиділення). Короткочасні холодові впливи (не різкі) підвищують тонусм’язів, збільшують їх силу. Теплові процедури навпаки знижують тонус іпрацездатність скелетних м’язів, викликають відчуття втоми. Короткочасниймісцевий вплив холоду і тепла викликає підвищення розпалення периферійнихнервів, більш тривалий холодний чи тепловий вплив призводить до зниженнячутливості, надає болезаспокійливу дію. Локальний вплив води (місцеві ванни),на окремі активні області викликають зміни тонусу судин визначених областей.Загальні холодні і горячи процедури нетривалої дії надають тонізуючу, збуджуючудію на нервову систему, а тривалі, навпаки, викликають втому, загальнуслабкість, пригнічення нервової системи. [8]Теплоі холод в першу чергу діє на шкіру, яка є складним органом, приймає активну учатьв життєдіяльності організму. Тепло і холод подразнюють велику кількістьнервових закінчень (рецепторів) шкіри, а через них впливає на центральнонервову систему, регулює всі реакції організму.Задопомогою тепла можна впливати через шкіряні покрови на кровопостачаннявнутрішніх органів. При розширенні судин звужуються судини внутрішніх органів інавпаки при звужені судин шкіри кровоносні судини внутрішніх органіврозширюються (виключення складають судини нирок, селезінки, головного мозку ісерця). При місцевому впливі тепла і холоду судинна реакція шкіри і внутрішніхорганів, що знаходяться з нею в одному сегменті, протікає в одному напрямку(області грудної клітини, чолі при охолодженні судини звужуються, призігріванні брюшних стінок, поперечні судини розширюються).Загальніхолодні, а також особливо горячи процедури є серйозним навантаженням для серцяі можуть викликати негативний ефект. Необхідно врахувати при призначеннізагальні водні процедури. З теплових процедур без використання природнихлікувальних факторів найбільше поширення в курортній практиці отрималипарафінотерапія, озонокерітотерапія, бані.Парафінотерапія. — парафінпредставляє собою суміш високомолекулярних вуглеводів. В наслідок невисокоїтемператури плавлення (40-650С) парафін зручний під час проведенняпроцедур. В наслідок теплового впливу парафіну відбувається посилення процесівобміну і виникнення біологічно активних речовин. Це стимулює процесирегенерації і збільшення кількості функціонуючих капілярів. Тепло парафінудопомагає зняти біль і скованість в уражених суглобах, стимулює приплив кровідо хворого місця, розслабляє мускули і робить лікування корисним до початкувправ, масажу і іншої фізичної терапії.Порядз тепловим, парафін, виявляє механічну дію, здійснює тиск на шкіру.Лікувальніефекти: покращення кровообміну іживлення тканин, посилення обміну речовин, пом’якшення хронічних осередківзапалення.Показання:радикуліти, неврити, невралгії,порушення опорно-рухового апарату.Озокеритолікування.Озокерит (гірський віск) суміш твердих вуглеводородів парафінового ряду,газообразних вуглеводородів, мінеральних олій, смол, діоксиду вуглеводорода ісікроводороду. Температура плавлення (52-850С) з усіх теплоносіїв,що використовуються у озокериті найбільш високі теплоутримуючи і компресійнівластивості. Його теплоутримуюча здатність в 4 рази вище ніж у парафіну. Навідміну від парафіну озокерит вмішує біологічно активні речовини, що проникаютьпід час процедури в організм через непошкоджену шкіру. Таким чином, озокеритстимулює неспецифічні фактори імунітету шкіри і сприяє формуваннюструктурно-впорядкованих еластичних рубців з’єднувальної тканини. Так якозокерит поступово віддає тепло, це викликає поступове розширення судин намісці накладання аплікації. Це важлива властивість дозволяє проводитиозокеритолікування хворим з функціональним порушенням серцево-судинної системи.Лікувальніефекти: розсмоктуючий, протизапальний,знеболючий.Показання теж що і для парафінотерапії. [55]Бані— поєднальнелікування і гігієнічний вплив на хворого гарячим повітрям і холодною прісноюводою.Насьогодні використовуються 2 типа бань: парова і сухоповітряна.Паровабаня — лікувальний вплив на організм насиченого гарячого повітря високоївологості і холодної прісної води. Парова баня як стресовий фактор покращуєфункціональні резерви організму, підвищує її реактивність і рівеньрезистентності. Відвідування бані знімає напругу механізмів регуляції функційвнутрішніх органів і скелетних м’язів.Лікувальніефекти: катаболічний, секреторний.Показання:захворювання серцево-судинної системи,хронічні неспецифічні захворювання органів дихання, хронічний бронхіт,дискенезія жовчного міхура, цукровий діабет.Сухоповітрянабаня — лікувальний вплив на організм сухого гарячого повітря теплогоопромінення тканин нагрітої холодної прісної води. Теплове опромінення викликаєкороткочасний спазм судин шкіри, який швидко знімається, їх розширення зарахунок активізації адренергічних волокон та виникнення локальних регуляторівкровотечі. На фоні тенденції до пониження діастологічного тиску і швидкостікровотоку відбувається виражене розширення коронарних судин і підсиленняфункцій міокарду. Гаряче повітря розширює бронхи, зменшує їх секреторну функціюі підвищує швидкість газообміну.Поглибленняв холодну воду приводить до виділення нейроадреналіну шкірою і звуження судиншкіри. В холодній воді у хворих підвищується легенева вентиляція.Періодичнівпливи різнонаправлених термічних факторів (тепло і холод) підвищують стійкістьцеребральних механізмів регуляції судинного тонусу до різнонаправленихподразників і стабілізує тиск у хворих артеріальною гіпертенденцією. Вониформують довгочасну стійку адаптацію механізмів терморегуляції людини іактивують механізми його неспецифічної резистентності до факторів зовнішньоїсереди, активують гальмуючи процеси у корі головного мозку, зменшуютьстомлення, розслаблюють м’язи, створюють відчуття бадьорості і свіжості. [55]Лікувальніефекти і показання: сходні злікувальними ефектами парової бані лише різниця, що м’який вплив сухоповітряноїбані легше переноситься організмом.Гідротерапія використанняпрісних вод з лікувальною метою. Воду для фізіотерапії можна використовувати яку стані рідини, пару чи льоду. Вода є дуже зручним для проведення процедуртеплоносієм, що дозволяє достатньо швидко підвести до організму чи віднятибільшу кількість тепла.Успіхводолікування в значній мірі залежить від того, наскільки раціональновикористовуються методи лікування в залежності від індивідуальних потреб.Напрактиці використовують наступну градацію температури води: дуже холодна (нижче120С); холодна (18-240С); прохолодна (24-300С);індиферентна (30-370С); тепла (38-420С); гаряча (вище 430С).Дужепрохолодну, холодну і прохолодну воду використовують тільки для короткочаснихпроцедур, що забезпечує гартування, стимулює роботу імунної і гормональноїсистеми, покращує кровообіг. Тривалість впливу процедури коливається віддекількох секунд (обливання, контрастний душ, обливання і розтирання холодноюводою) до декількох хвилин (ванн).Найбільшсприятливо водні процедури діють, якщо їх приймають одразу після теплого ліжка,сонячної ванн. Легкий озноб на початку процедури, вказує на процес посиленоготеплообміну, — явище цілком нормальне.Ванниз температурою індиферентної зони знімають м’язову напругу. Їх розслаблююча діяобумовлена відштовхуючою силою води. Теплі ванни знімають втому, сприяютьглибокому послабленню і хорошому сну. Тривалість теплих ванн – не більше 20 хв.Гаряча вода сприяє кращому проникненню в шкіру активних компонентів цілющихречовин (рослинних чи мінеральних), що додають в лікувальну ванну.Вкурортній практиці знайшли застосування такі гідропроцедури, як вологіукутування, лікувальні душі, штучні ванни, підводний масаж.Вологеукутування лікувальна дія на тіло хворого гідрофільною тканиною, змоченої водоюкімнатної температури.Впершій фазі (10-15 хвилин) відбувається виділення тепла із організму і зниженнятемператури тіла. Подразнення теплочутливих структур і механорецепторіввикликає короткочасний спазм судин шкіри і викликає тонізуючу дію.Вдругій фазі, 20-40 хвилин після початку процедури відбувається розширення судиншкіри, збільшується маса крові, що в ній циркулює і призводить до ослабленнясудинного тонусу, зниженню артеріального тиску і частоти дихання. Післяпроцедури хворий приймає дощовий душ (1,5-2 хвилини, температура води — 34-350С),потім витирається і відпочиває (10-20 хвилин). Курс 10-12 процедур.Лікувальніефекти: судиннорозширюючий, тонізуючий,заспокійливий, потогінний.Показання: неврастенія, нейроциркулятона дистонія та інше.Найкращійефект досягається при використанні даного методу в комплексі з іншимитепловодопроцедурами.Души— лікувальний вплив на організм струменями води різної форми, напрямку,температури і тиску. Ударяючись об тіло хворого, струмінь води викликаєкороткочасну періодичну деформацію різних ділянок шкіри з наступнимподразненням багаточисельних механорецепторів і термочуттєвих структур. Внаслідок змінюється тонус судин і скелетних м’язів. При цьому холодні і гарячідуші виявляють різні ефекти: гарячі підвищують судинний і м’язовий тонус, ахолодні, навпаки, знижують.Дощовий(голчастий і пиловий) душі. В залежності від діаметру отворів душової насадкипотік води, що проходить і падає на оголеного хворого може бути у вигляді дощу,гострих струменів чи водяного пилу. Температура води 39-200С, тискводи 100-150кПа.Струєвийдощ (Шарко). При проведенні душу Шарко на тіло, що знаходиться навідстані 3-4 м від душової кафедри на оголеного хворого направляється потік водиспочатку вітром, а потім компактним струменем. Температуру води постійнознижують з 36-340С (перші 2-3 процедури) до 200С (в кінцікурсу лікування), а тиск води постійно підвищується з 150 до 250 кПа.Циркулярнийдуш — лікувальний вплив на тіло оголеного хворого багатьма горизонтальнимиструйками води із системи вертикальних труб з тонкими отворами. Температуруводи постійно знижують з 36-340С при перших процедурах до 250Сдо кінця курсу лікування, а тиск підвищують від 100 до 150 кПа.Підводнийдуш — масаж. Одна з найпопулярніших процедур. Тіло хворого,поміщують в ванну ємністю 400-600 л чи в спеціальний басейн, впливаютькомпактним струмом води із вміщеним в воду на відстані 15-20см від тіланаконечником. Напрямок руху струму води змінюють за загальними правиламимасажу. Температура води масажного струму 35-370С, її тиск залежитьвід області дії і може бути від 100 до 400 кПа.Лікувальніефекти: тонізуючий, седативний,спазмолітичний, судиннорозширюючий, імунностимулюючий.Показання: функціональне порушення серцево-судинної і нервовоїсистеми, депресивні стани, гіпертонічна хвороба І і ІІ стадії, гіпотонічнахвороба та інші. [8]Ванни— лікувальні впливи на хворого, занурюваного в водне середовище. При їхпроведенні на хворого (на відміну від душу) механічні, термічні і хімічніфактори діють упродовж всієї процедури. В залежності від хімічного стану водирозрізняють прісні, газові і ароматичні. Із лікувальних інгредієнтів частішевсього використовують йодобромний концентрат, хвою, скипидар, рослинні відвари.Вкурортній практиці частіше використовують наступні види ванн: хвойні (щовикликають заспокійливу дію); гірчичні (сприяють розширенню судин уріженню чипоглибленню дихання); шалфейні (виявляють протизапальну знеболюючу дію);крохмальні (виявляють протисвербіжну і підсушуючу дію); скипидарні (виявляютьсудиннорозширюючу і болезаспокійливу дію); перлинні — з подачею стислогоповітря у вигляді бульбашок (добре впливають на деякі захворювання нервовоїсистеми); вуглекислі (ефективні при захворюваннях серцево-судинної системи);вихрові (для верхніх і нижніх кінцівок); контрастні ванни — чергування гарячої(38-420С) і прохолодної (10-240С) (тренуючий фактор длясудин); кисневі ванни.Можнасказати, що прісні ванни достатньо розповсюджені, але при наявності природнихмінеральних вод вони все ж таки виконують допоміжну роль і використовуються увипадках протипоказання до застосувань основного природного фактору.1.5 ДієтотерапіяПослугихарчування відносяться до базових послуг, без споживання яких неможливе самеперебування на курортах. [8]Длянормалізації фізіологічних процесів на всіх рівнях асиміляції їжі необхіднакорекція надходження речовин з їжею. Ця корекція передбачає: індивідуалізаціюхарчування хворих за калорійністю і хімічними інгредієнтами, наприклад прицукровому діабеті; використання дієти для відновлення відповідності міжпошкодженими ферментативними системами організму і механічним складом їжі. Привідсутності ферменту лактози використовують кисломолочні продукти, якірозщеплюють глікоген пшеничного хлібу, виключають хліб і борошно; пристосуваннядієти до порушених процесів усмоктуваних харчових речовин (виключення важкоперетравності клітковини, заміна їжі продуктами, які попередньо підлягаютьферментному розщепленню); облік взаємодії харчових речовин. При недостатностіпереварювання жиру відбувається зв’язування кальцію жиром. Дефіцит кальцію ведедо накопичення вільної щавлевої кислоти. В результаті можливе виникненнящавлевокислих солей, що веде до появи каміння в сечовивідних шляхах інеобхідності різкого обмеження: 1 проникнення, 2 упровадження жиру; частковезаміщення технологічної обробки і прийомів їжі тим самим впливає на пошкодженіферментні системи. Їжу більш ретельно здрібнюють і підсилюють термічну обробкупродуктів під час приготування їжі для хворих зі зниженою секрецію шлунку,компенсація підвищених втрат окремих речовин через добавки до їжі біологічноактивних речовин. [8]Вбудь-якому випадку дієтичне харчування повинно: не тільки покривати фізіологічніпотреби, але і бути лікувальними засобом; виявляти вплив на клінічну картинухворого, характер патологічного процесу; підвищувати опір організму повідношенню до несприятливих умов зовнішнього середовища; нормалізуватиактивність гормонів шляхом зміни реакції середовища.Буливстановлені фізіологічні норми харчування для основних груп населення, дітейрізного віку, людей похилого віку. Лікувальне харчування, базується нафізіологічних нормах, передбачає організацію харчування хворих, з різноюпатологію з урахуванням особливостей перебігу в хворих процесів обміну і станомокремих функціональних систем. На основі цих норм в лікувально профілактичнихзакладах харчування організується за 15 лікувальними дієтами з урахуванняменергетичної цінності раціону, його хімічного складу, механічних ітемпературних компонентів. Окрім вказаних якісно-кількісних взаємовідношеньраціону велике значення надається біоритмологічної адекватності харчування, щовизначає режим прийому їжі. Під режимом харчування розуміють число прийомівїжі, розподілення добового раціону при прийомі (за хімічним складом, вмістуенергії, набору продуктів).Особливостіорганізації лікувального харчування в санаторіях. Так як санаторії єлікувально-профілактичними закладам, основні положення дієтичного харчування єобов’язковим при організації харчування відпочиваючих в них людей. [55]Всанаторно-курортних умовах підвищується енерговитрати організму, так як заняттялікувальною фізкультурою, прогулянки сприяють збільшенню витрати енергії. Томудля санаторно-курортних закладів передбачається збільшення енергетичноїцінності харчування на 20-25%, що повинно складати приблизно 3500-3800ккал/добу, а також виключення найбільш, жорстких дієт. В раціоні збільшуєтьсякількість білку тваринного походження, мінеральних солей, вітамінів,клітковини, пектину, добове споживання рідини — як вільної, так і тієї, щонадходить в організм з продуктами харчування.Лікувальнехарчування на курортах, в санаторіях, пансіонатах і профілакторіях, як правило,рекомендується призначати в комплексі з іншими лікувальним заходами.Вбільшості санаторіїв широке застосування знайшли дієти №1,2,5,8,9,10,15, яківикористовують для лікування основного контингенту хворих. Вспеціалізованих відділеннях і санаторіях застосовуються і інші дієти (№3,4а,6,10а,10в,11,14), номенклатура яких залежить від профілю лікувальногозакладу.Роздивимосяосновні дієти.Дієта№1 застосовується при хронічнихзахворювання шлунку і дванадцятиперстної кишки, що характеризується порушенняммоторної і секреторної функції шлунку. Ця дієта з вмістом білків, жирів івуглеводів, калорійністю в межах фізіологічної норми при помірному вмістіхімічних, механічних і термічних факторів, які добре впливають нашлунково-кишковий тракт. Виключаються страви і продукти, що володіютьподразнюючою і вираженою сокогінною дією. Режим харчування 5 разів на день.Дієта№2 застосовується при хронічнихзахворювання печінки і жовчного міхура без стадії загострення. Дієта сприяєвідновленню діяльності печінки і жовчного міхура шляхом хімічного щадіння,обмеження тугоплавких тваринних жирів, виключення страв, що вміщують ефірніолії, холестерин, дуже холодні страви і газовані напої. Необхідно збагаченняраціону ліпотропними речовинами, носіями вітамінів, нерафінованими рослиннимиоліями. У цілому дієта повноцінна, з нормальним вмістом білку ілегкозасвоюваних вуглеводами, обов’язково при чіткому режимі харчування 5-6разів в день невеликими порціями в один і той же час.Дієти№7, 10 мають схожі характеристики ітому в умовах санаторію можуть бути поєднані. Основні показання до застосуваннязахворювання серцево-судинної системи з помірно вираженими порушеннямикровообігу, хронічні захворювання нирок без недостатності функції. Дієтинацілені на нормалізацію обміну речовин, підвищення виведення із організмурідини, інших продуктів обміну речовин, нормалізацію кров’яного тиску. Дієтиповноцінні, з вмістом жирів і вуглеводів в межах фізіологічної норми, зобмеженням повареної солі, рідини, збагачення раціону солями калію, вітамінами,ліпотропними речовинами. Рекомендуються страви з продуктів моря, рослиннінерафіновані олії, соки з м’якоттю, хліб грубого помолу. Режим харчування 4-5разів в день.Дієта№8 в основному застосовується принадлишковій масі. Вона фізіологічно повноцінна з обмеженням калорійності восновному за рахунок легкозасвоюваних вуглеводів і частково тваринних жирів. Вхарчуванні підвищуються кількість овочів і фруктів, продуктів моря, стравбагатих харчовими волокнами. Виключаються збуджуючі апетит продукти і страви,кондитерські вироби, солона їжа. Дуже важливий режим, часто дрібного харчуванняз досяжним об’ємом для досяжності відчуття насиченості. Дієта№9 застосовується при цукровому діабетілегкої і середньої тяжкості. Мета дієти — відновлення вуглеводного обміну,поліпшення функцій центральної нервової системи, серцево-судинної системи.Дієта з помірним пониженням енергоцінності за рахунок легкозасвоюванихвуглеводів і жирів тваринного походження, обмеження жирних кислот іхолестерину, виключення цукру і кондитерських виробів. Необхідне отриманнядостатньої кількості повноцінного білку, ліпотропних речовин, вітамінів,харчових волокон. Режим харчування 4-5 разів на день.Дієта№15 перехідна дієта від лікувальногохарчування до раціонального. Дієта фізіологічно повноцінна, насичена білками,рослинними маслами, вітамінами. Режим харчування 4 рази на день. [8]Прискладанні лікувального харчування враховується як кліматичні, так і місцеві,національні особливості. В добових раціонах повинно широко використовуватисяфрукти, овочі місцевого виробництва, вводитися національні страви.Прискладанні харчування необхідно враховувати, що в санаторні умови хворіпотрапляють у стадії ремісії, тому щадяче харчування їм не завжди підходить.Тривалещадяче харчування може призвести до подальшого розвитку патологічного процесу.Своєчаснийперехід на розширене харчування в санаторіях сприяє відновленню порушенихфункцій. Цей перехід важливий і тому, що призначена на довгий час сувора дієтаобтяжлива для хворого і в кінцевому результаті він відмовляється він неї. В цихвипадках дієту слід складати таким чином, щоб виключити з неї небажані страви іпоступово перевести хворого на звичайне харчування.Особливоїуваги потребує організація харчування дітей в дитячих санаторіях і закладахсанаторного типу. Строге щадіння в дитячому віці негативно виявляється нарозвиток організму в цілому, заважає нормалізації обміну речовин і знижуєприродний імунітет к інфекційним захворюванням. Сирі овочі, фрукти, соєвіпродукти, хліб із муки грубого помолу необхідно вносити в раціон всіх дітей ідорослих, тому що вони сприяють нормальному функціонуванню травного апарату іпідвищують захисні властивості організму.Лікувальнехарчування на курортах і в профілакторіях будується у відповідності зфізіологічними потребами організму і регулюється нормативними документами,обов’язковими для виконання в санаторно-курортних організаціях.Надобу раціон хворого визначають виходячи із енергетичної цінності, тобтокалорійності, із хімічного складу (кількість білків, жирів, вуглеводів,мінеральних солей, води, вітамінів, екстрактивних речовин), із фізичнихвластивостей; із маси (об’єму), консистенції, температури їжі, із режимухарчування. [55]Набірпродуктів і порядок їх зміни визначено законодавством.Воснову будови харчових раціонів в санаторіях заведена групова заказна системалікувального харчування.Підній розуміють принципи розробки ряду добових харчових раціонів з правом виборуна кожному лікувальному столу із двох-трьох страв або строгим режимомхарчування, де вибір страв не дозволяється. Це визначає доцільністьзастосування харчових раціонів при різноманітних захворюваннях і стану зврахуванням стадії і характеру ходу патологічного процесу. Для всіх дієт,особливо для дієт №8 і 9, в меню заказу повинно бути вказано хімічний склад ікалорійність страв.Привизначені лікувального раціону необхідно врахувати як загальний, так і місцевийвплив на організм дієти або спеціального режиму харчування. Немаловажну роль вдиференційованому застосуванні лікувального санаторного харчування грає тактикайого проведення. В поняття “тактика” входить ряд моментів, забезпечуючихпланомірність проведення лікувального харчування і мають з часом визначальнезначення для ефективності дієтотерапії.Основніз них є: координація харчового раціону з енергетичними затратами організмухворого; правильне складання режиму харчування з врахування хімічного складумінеральних вод і раціону; динамічність призначення лікувального харчування звикористанням системи навантаження; задоволення смакових звичкок хворого;залучання всього персоналу санаторію до забезпечення лікувального харчування, асамого хворого до його дотримування.Режимхарчування повинен бути збудован таким чином, щоб кожний прийом їжі як погодинам, так і по кількісному-якісному складу поєднувався з терапевтичнимвпливом санаторно-курортних факторів. Час харчування хворих залежить відкількості прийомів їжі і загального розпорядку дня в санаторіях. Перерва міжокремими прийманнями їжі не повинна перевищувати 5 годин в денний час, а між останнімвечірнім прийомом їжі і сніданком 10-11 годин.Длясанаторіїв загального профілю і будинків відпочинку найбільш доцільнийчотирьохразовий режим харчування. Четвертий прийом їжі передбачає прийом кефіруза 1-2 години до сну. Цей режим може змінюватися в залежності від профілюкурорту і характеру бальнеопроцедур. Дрібне харчування (5-6 разове),призначають хворим з захворюваннями органів травлення, порушення обміну речовин(виразкової хвороби, хронічним гастритом, ожирінням і інші).Вякості прикладу розглянемо розподілення раціону (табл. 1.5.1.)Таблиця 1.5.1 Режим харчування Години прийому їжі Розподілення раціону, % Трьохразове Четирьохразове 1 варіант Четирьохразове 2 варіант П’ятиразове Сніданок 8.00-8.30 30 20 25 20 Обід 13.30-15.00 45 45 40 35 Підвечірок 17.00-17.30 - - 10 10 Вечеря 19.00-20.00 25 25 25 25 Друга вечеря 21.00-22.00 - 10 - 10 Прийомїжі у визначений час має важливе значення для вироблення умовних рефлексів іналагодженої роботи не тільки органів травлення, але й всіх органів і систем.Важлива і тривалість прийому їжі. Розпорядок санаторію, пансіонату повинен бутитаким, щоб прийом їжі кожним хворим у їдальні займав не менше 20-25 хв. перехідвід однієї дієти до іншої, за медичними показниками, повинен відбуватися поступово.Задовольняти смакові звички хворого має значення в тактиці проведеннялікувального харчування. Лікувальне харчування по груповій системі можнарекомендувати: побудова меню, в якому практикується повторення, крім такихнайчастіше застосовуємих страв, як супи, картопля смажена; забезпеченняретельної кулінарної обробки їжі всі страви лікувального харчування повиннібути смачними і приємними на вигляд; забезпечення затишної обстановки обідньогозалу і відповідної сервіровки столу; встановлення системи попередньогозамовлення страв (на всі столи, крім найбільш строгих).Досвідпоказує, що дотримуючись цих рекомендацій, можливо досягти вдоволення смаковихзвичок хворого і забезпечити повне споживання їжі, що готується. [8]Алепри індивідуальних замовленнях треба враховувати, що мінімальна калорійністьнабору продуктів складає 2000 ккал, а максимальна до 5000 ккал.Неповинновводитися в раціон великої кількості білку. Це може призвести до негативноговпливу на організм, так як від підвищеної кількості білку страждає передусімфункція печінки, нирок. В раціон треба вводити більше овочів, зелені, фруктів.Ці продукти забезпечують організм мінеральними солями, вітамінами, клітковиною.Широко застосовувати в харчуванні рибні страви, морську капусту та інші.Хімічнийсклад і калорійність дієт регулюється не тільки закладкою продуктів у страви,але й підбором буфетних продуктів (хліб, масло, цукор).Головнимлікарем санаторію для щойно прибувших хворих визначаються чергові столи(дієти). Призначають орієнтовну дієту в залежності від санаторно-курортноїкарти (№ 1,5,9,15)Остаточнадієта призначається з урахуванням характеру захворювання.
1.6. Активні види оздоровленняПопулярностіактивних видів відпочинку і оздоровлення на курортах сприяє наявність:матеріальної бази для занять (пляж, басейн, спортзал, спортивний майданчик таінші); спеціалістів лікувальної фізкультури (ЛФК), інструкторів по спорту;вільного часу для занять; вираженого лікувального і оздоровчого ефекту фізичнихвправ; загальної оздоровчої направленості перебування на курорті і рекреаційноїатмосфери.Всіактивні види оздоровлення, в тому числі і ті, що використовуються в умовахкурортного лікування і оздоровлення, можна об’єднати в 2 великі групи: власнеЛФК; спортивно-масова робота. Термін“лікувальна фізична культура” введено ще в 1929 р., але до цьоговикористовувався термін “кінезитерапія”, що означає лікування рухом. В наш часпід лікувальною фізичною культурою розуміють:1)   розділ клінічної медицини, що вивчає раціональнезастосування фізичної культури і зміни, що виникають у хворих під впливомфізичних вправ;2)   метод неспецифічної терапії, що використовує засобифізичної культури для відновлення здоров’я і працездатності хворого;3)   метод лікування, заснований на використанні фізичнихвправ, що широко застосовується в санаторно-курортних умовах з метою зміцненняздоров’я, лікування і медичної реабілітації хворих, попередження прогресуванняхвороб та їх ускладнень.Лікувальнафізкультура виявляє як загальну дію на організм, так і сприяє нормалізаціїфункції серцево-судинної системи, органів дихання, опорно-рухового апарату, такі місцеву дію відновлення діяльності уражених органів.[8]Основнимипринципами застосування ЛФК є: індивідуально дозоване фізичне тренування;підбір вправ і їх сполучення в залежності від характеру захворювання і йогоперебігу, віку і стану здоров’я хворого; регулярність та тривалістьзастосування; поступове збільшення фізичного навантаження в процесі лікування.Вправиможуть бути активними і пасивними, призначеними для рук, ніг, черевного пресута інше; направленими на виправлення статури, тренування дихання і координаціюрухів, розслаблення м’язових груп та інше.Доосновних видів ФК відносяться: ранкова гігієнічна гімнастика. Проводитьсявранці до сніданку, в теплу пору року на відкритому повітрі. Тривалість 5-20хв. Призначується строго індивідуально; лікувальна гімнастика — комплексфізичних вправ для впливу на організм в цілому чи місцево на хвору ділянку тілачи орган. Лікувальну гімнастику проводять не частіше 1 разу на день. Тривалістьзаняття залежить від стану хворого, його тренування; пішохідні прогулянки —лікувальна процедура, доступна всім не тільки в санаторіях, домах відпочинку,але і в звичайному житті. Під час прогулянок необхідно дотримуватися співвідношеннядихання і ходіння. Правильне сполучення дихання, яке найбільш повно і ефективнозабезпечує потреби організму в кисні і дозволяє повністю виділяти з тканин ікрові кінцеві продукти обміну речовин, в тому числі вуглекислий газ. Ходінняпід час прогулянки повинно супроводжуватися вільними рухами; теренкур —дозоване ходіння за маршрутом, призначається відпочиваючим в санаторіях длятренування серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, дихальноїсистеми. [10]ЗаняттяЛФК, як правило проводять під наглядом інструкторів в першу половину дня іпризначають з урахуванням прийому інших процедур.Спортивнамасова робота носить оздоровчий характер, але не є строгою лікувальноюдіяльністю. Однак при заняттях спортивно-масовою діяльністю, так же як при ЛФК,необхідно дотримуватись основних рухових режимів.Доосновних форм спортивно-масової роботи можна віднести: ігри (настільний теніс,великий теніс, волейбол, бадмінтон, футбол, шахи та інші), спортивні свята.Вони можуть проводитись в спортивних залах та на спортивних майданчиках, так іна водоймищах. Розрізняють ігри малорухливі, рухливі і спортивні. Рухливі іспортивні мають особливе значення в дитячих лікувально-профілактичних закладах;плавання; ближчий туризм — одноднівні походи в межах території курорту. Проводятьсяпід керівництвом методиста-спеціаліста по ЛФК. Загальна тривалість походу неповинна перевищувати 8 годин, а тривалість пішохідного маршруту 15 км; спортивні танці, аеробіка, шейпінг. [8]Основнірежими рухливої активності на курортах. В основу організації занять по фізичнійкультурі в санаторіях та будинках відпочинку покладена групова система їїзастосування. Відпочиваючим, залежно від стану здоров’я, призначають щадячий читренуючий режим. Розподіляє за групами методист-інструктор в процесі занятьфізичною культурою.Щадячийрежим рекомендують особам старшого і похилого віку (жінкам старше 50, чоловікамстарше 55 років), а також тим, що мають ті чи інші відхилення у стані здоров’я:знижену адаптацію організму до фізичних навантажень чи слабкий фізичнийрозвиток.Ранковагімнастика з цією групою проводиться упродовж 12-17 хвилин. Кількість вправ10-14. Число повторень 4-6. Стрибки, біг, підскоки замінюють ходінням.Прогулянкив перші два тижні відпочинку проводяться по рівній місцевості і пересічноюпротяжністю 6-8 км, з кутом підйому, що не перевищує 5-100, зсередньою швидкістю ходіння 3,5-4 км/ч з однією-двома 10-хвилиними зупинками. Вкінці відпочинку дозволяється участь в одноденних походах протягом 16-18 км.Підчас гри (волейбол, настільний теніс, бадмінтон) проводять відпочинок черезкожні 20-35 хвилин. Загальна тривалість гри не більше 60 хв. можлива участь втовариських зустрічах та змаганнях.Плаваннядозволяється при хвилюванні моря не більше 2 балів і температурі води не нижче200С. Тривалість плавання від 2 до 15 хвилин в середньому темпі(20-25 гребків в хвилину). В другій половині відпочинку дозволяється участь узмаганнях з плавання на дистанцію 50-100 м.Тренуючийрежим призначають особам молодого віку і середнього віку (жінки до 50, чоловікидо 55), практично здоровим, або тим, що мають незначні відхилення від стануздоров’я, що відображаються на загальному стані, задовільному чи добромуфізичному розвитку. [55]Ранковагімнастика. Тривалість 12-17 хвилин. Кількість вправ 15-20, включає ігри збігом. Число повторень 8-12.Ігри.Дозволяються всі спортивні ігри, участь у товариських зустрічах і святах.Плаваннядозволяється при хвилюванні моря не більше 2 балів і температурі води не нижче180С. Дозволяється плавання в будь-якому темпі тривалість від 5 до30 хвилин з участю у змаганнях і спортивних святах.Спортивно-оздоровчабаза. Застосування активних засобів оздоровлення в значній мірі залежить відстану спортивної бази та наявності підготовлених спеціалістів. Фінансуваннярозвитку спортивної бази у національних санаторно-курортних закладах традиційновідбувалося по залишковому принципу. Але в останній час ринок примушуєкерівництво курортних закладів займатися залученням клієнтів, тому активнопочали будувати відкриті басейни, аквопарки, тенісні корти.Заостанні часи значно збільшилось кількість відпочиваючих, що регулярнозаймаються фізкультурою і спортом. Для заняття з таким контингентом требаспеціалісти. Роботу по фізичній культурі в закладах відпочинку здійснюєінструктор фізичної культури.
Розділ ІІ. Сучасна оцінкаоздоровчої рекреації в Запорізькій області
2.1 Загальнахарактеристика природних ресурсів Запорізької областіЗапорізька область має дуже вигідне географічне положення, сприятливікліматичні умови, багатий рослинний та тваринний світ, унікальні природніландшафти, історичні та культурні природні пам’ятки.Запорізька область розташована на південному сході України, між 46015і 48008 північної широти та 34010 і 37015східної довготи. Область займає площу27,2 тис. км2. Географічне положення області вигідне. Воно маєвеликі власні енергетичні ресурси. Вона знаходиться поблизу великих ринкових таморських шляхів.[40]Територіямає в цілому рівнинну поверхність, але на ній помітно виділяється підвищення тазниження. Найбільш підвищена місцевість на середньо-східній частині області,так звана Приазовська височина.ГіпсометричнеПриазов’є являє собою плато, поверхня його хвиляста з нахилом убік Азовськогоморя. На узбережжі Азовського моря розвинені зсувні утворення і ерозійні явища,спричинені дією наземних і підземних вод, для цього району характерна активнагеологічна діяльність моря. Вона виявляється в інтенсивному руйнуванніберегового уступу і просуванні моря в бік суші, цим пояснюється і утвореннялиманів у гирлових частинах Приазовських рік. В наслідок акумулятивноїдіяльності моря виникло ряд кіс: Бердянська, Обіточна, Федотова.[16]Приазовськаберегова рівнина західніше р. Молочної переходить у Причорноморську, яка впівнічно-східному напрямі зливається із Запорізькою внутрішньою рівниною.Запорізька внутрішня рівнина межує з південно-східними окраїнамиПридніпровської височини, її хвиляста поверхня поступово збільшується в бікДніпра. Дніпро, вирвавшись з тісних гранітних обійм кристалічного масиву запорогами утворює острів Хортицю. [2]Такдля лікувально-оздоровчого відпочинку, найбільш сприятлива пересічнамісцевість, так як вона дає відпочиваючим на прогулянки порівняно невеликівідстані, отримувати навантаження, які необхідні для тренувань серцево-судинноїсистеми, дихальної системи та опорно-рухового апарату. Це дуже важливе так якна цей час гіподинамія стає однім з суттєвих пороків міських жителів.Помірноконтинентальний, приморсько-степовий клімат Запорізької областіхарактеризується вираженою посушливістю. Випаровування значно перевищуєкількість атмосферних опадів, річна сума яких у межах степової зони змінюєтьсявід 300 до 450 мм, збільшуючись на північ. [36]Південнеположення області, близькість морського басейну обумовлює тривалий вегетаційнийперіод який досягає 210-220 днів на рік. Літо сухе, спекотне, з великоюкількістю сонячних днів. Зима помірно холодна, м’яка, з частими відлигами,значні морози бувають рідко.Характернимдля області є перевага протягом року східних та північно-східних вітрів. Уприбережних районах у теплі роки спостерігаються бризи.Середньорічнатемпература повітря коливається від 8,50до 100C; у липні територія області розташована між ізотермами від 260Сна півночі і північному сході до 300на крайньому південному сході.Максимальна температура повітря досягає 38-400— це район містаБердянськ, який є найбільш теплим кутком Запорізької області. Сонячний періоддосягає більш 2380 годин.Усічні ізотерма – 60, як найбільш низька липнева ізотерма, охоплюєтільки окраїни північного сходу області. Ізотерма – 50С проходитьчерез Запоріжжя, опускається на південний схід та виходить за межі області.Ізотерма у –40С перетинає запорізьку область майже по прямій лініївід чорноземного на заході до Бердянська на півдні. [48]Уподовжвесняних місяців дують сильні вітри то холодні, то теплі та сухі. На прикінціквітня, або на початку виникають пилові бурі.Азовськеморе також має помітний вплив на місцевий клімат. Цей вплив позначається нанеширокій узбережній смузі і проявляється у вигляді пом’якшення температури,збільшення швидкості вітру і вологості повітря. У повітрі вміст кисню у 1,5більше ніж на узбережжі Чорного моря.Повітрянасичене озоном, бромом, йодом, і хлоридами, степовим різнотрав’ям, солями імікроелементами, що зумовило створення багаточисельних санаторіїв,профілакторіїв баз відпочинку, дитячих оздоровчих таборів. [54]Водніоб’єкти використовують організації для пляжного купального відпочинку.Купальний період визначається числом днів з температурою води вище 170С.Тривалість купального періоду на Азовському морі складає —120 днів. При виборіводного об’єкту для купання враховується характер берегу (пологий, терасований,крутий), ступінь зручності, підходу до води і розмір пляжної смуги та їїформування (пісок, галька, глина, трав’яний покрив та інші), наявність мілини,характер дна. [31]Крімтого враховується швидкість течії (для річок) та імовірність штормів вкупальний період (для морів).ВЗапорізькій області є багато малих річок та декілька притоків Дніпра, якінаселення здавна використовує, як для рибної ловлі, так і для відпочинку —пляжний відпочинок, купання, плавання, катаннях на човнах та інші видивідпочинку. Найбільша річка України — Дніпро, 138 км або 6% своєї  протяжності в межах Запорізької області. Дніпро також приймає декілька притоківз лівого боку. Найбільша з них є річка Конка. Крім того до річок Дніправідносяться Вовча, Жеребець, Мокра Московка, Верхня Терсо, Гайчур, Янгул. РічкаБерда — степова річка Приазов’я. Перед Азовським морем вона створює Бердянськийлиман та впадає до моря біля міста Бердянськ.Другаза протяжністю річкою Приазов’я є Обіточна. На захід від Обіточної тече річкаЛозовака і впадає в Азовське море біля с. Райнівка, на захід від Лозоватки доАзовського моря впадає річка Корсак. [52]Дорічок, які безпосередньо не пов’язані з Азовським морем відносяться річкаМолочна з притоками Токмак, Чунгул, Юшанли та Тащенак, яка впадає до молочноголиману. [16]Напівдні область омивають води Азовського моря. Довжина берегової лінії в межахобласті складає 306 км. Типова риса — присутність морських заток. ПлощаАзовського моря складає 37,6 тис км2 при середній глибині 11 метрів.Оздоровчий ефект купання посилюється завдяки підвищеної мінералізації морськихвод завдяки можливості отримувати таласотерапію (купання в природнихмінеральних водах). Вода біля берега достатньо чиста і прогрівається до 280С.ВідЗапоріжжя до Дніпропетровська знаходиться водосховище Дніпровської ГЕС (озероім. В.І Леніна). В озері є до 40 видів різних риб.НижчеДніпрогесу Дніпро роз’єднується на два рукави: лівий — новий Дніпро та правий —старий Дніпро. Між якими знаходиться острів Хортиця.ПівденнішеЗапоріжжя починається Каховське море, яке з’явилося після спорудження дамбибіля міста Каховки. [16]Назапорізькому узбережжі Азовського моря розташовано ряд солоних водойм — озер ілиманів. На схід Бердянська паралельно берегу моря розташовані різні за формоюта розмірами озера. У всіх цих озерах значні поклади лікувальних грязей. Напівдень від м. Ногайська, що на березі моря, розташоване озеро Цілющий Лиман,довжина якого 3-5 км, ширина 500 м, найбільша глибина 1 м. Місцеві жителі здавна використовують його грязі, як лікувальні.Молочнийлиман — це велике водоймище, відокремлене від Азовського моря пересипом. Вінмає довжину 32 км і ширину 5 км, глибина його не перевищує 2 м. Грязі лиману і зокрема району гирла р. Тащенак давно відомі як лікувальні.Накрайньому південному заході області в сушу вдається великий Утлюкський лиман,який на відміну від Молочного лиману широко сполучається з морем. Упівнічно-західній частині лиману добувають лікувальні грязі, які використовуєКирилівський курорт.Догідромінеральних ресурсів можна віднести мінеральні води та лікувальні грязі.Головним лікувальним фактором є мінеральні води, які використовують як длязовнішнього так і для внутрішнього застосування.Мінеральнілікувальні води вміщують у підвищених концентраціях різноманітні мінеральнікомпоненти і мають різноманітні специфічні фізичні властивості в наслідок чоговони можуть впливати на організм людини. Вони мають широкий спектр лікувальнихпоказників. Для бальнеологічних цілей використовуються головним чином підземнімінеральні води. [48]Натериторії Запорізької області використовують підземну йодо-бромнухлоридно-натрієву воду для лікувальних ванн з мінералізацією від 12 до 60 г/л,мінеральна хлоридно-натрієва вода підземного джерела мінералізацією 48-50г/лдля лікувальних ванн, хлоридно-натрієва слабо лужна середньої мінералізаціїмінеральна вода “Кирилівська” (6-8 г/л), хлоридно-натрієва слабко лужнамінеральна вода “Бердянська” для внутрішнього прийому з мінералізацією 3-5 г/л.“Бердянська” вода відноситься до слабо мінералізованих, слабко лужних питнихвод. За хімічним складом вона аналогічна питним водам “Миргородська” і“Куяльник”. Іонно-сольовий склад води різноманітний, вона вміщує більш 50хімічних елементів таблиці Менделєєва у вигляді різноманітних сполук. Солінатрію, що входять до складу води “Бердянська” регулюють обмінні процеси,стимулюють секреторний апарат травлення, активують жовчовидільну функціюпечінки. Іони калію посилюють тонус і рухливу активність шлунку і кишечнику,солі магнію знімають спазм жовчного міхура та сприяють регулярному виходу жовчіу кишковий тракт, знижують рівень холестерину в крові, приводить до зниженняцукру в крові. Включення в комплекс санаторно-курортного лікування питної мінеральноїводи “Бердянська” підвищує на 30% результати ефективності санаторноголікування. Сіркокислотнісолі натрію, що входять до складу води регулюють водний обмін. Іони каліюактивізують роботу шлунку і кишечнику, сприють синтезу глікогену в печінці. Розчинисолі магнію надають спазмолітичну дію на жовчний міхур, сприють виходу жовчі укишковий тракт. [56]Солікальцію надають протизапальну дію, володіють вяжучею властивістю ізбезводнювальною дією.Крімтого, в межах Приазов’я використовують мінеральні води за бальнеологічним типом“Миргородська”, “Нафтуся”, “Свалява”.Широковідомою стала лікувальна вода з свердловини с. Ботієве (“Бабанівський фонтан”),розташоване в долині нижньої течії річки Корсак. Великим попитом користуєтьсяМелітопольська мінеральна вода. Лікувальними властивостями наділеніартезіанські води Приазов’я (с.Георгіївна, с. Примпосад та інші), із значнимзмістом сірководню.Лікувальнігрязі (пелоїди) представляють собою опади різних водоймищ, та інші природніутворення, які складаються з води, мінеральних та органічних речовин, щовикористовуються для грязелікування. Вплив грязей на організм людини пов’язаноз вмістом в їх складі органічних речовин, мікрофлори, солей та інших біологічноактивних речовин. Органічні речовини визначають такі важливі властивостілікувальної грязі, як теплоємність, здатність утримувати тепло. Мікрофлора таорганічно-мінеральний комплекс, смолоутворювальні пенициалиноподібні та іншіречовини лікувальних грязей пояснює її антибактеріальні властивості, властивостірегенерації (відновлення бальнеологічних властивостей після використання). [37]ВЗапорозький області використовують грязі найбільш активні во всій Україні,аналог відомих курортів Саки і Карлові Вари. Мулово-сульфідні грязі — основнийлікувальний фактор, ефективно впливаючий як на місцевий запальний процес, так іна всі основні функції організму — кровообіг, дихання, обмін речовин.Використовуються лікувальні лиманні грязі і цілющі голубі глини, які успішнозастосовуються при лікуванні таких захворювань як: артрит, артоз та інші.Використаннямінеральних вод, цілющих грязей і глин Приазов’я в медико-курортних ціляхрекомендовано Одеським Н І І. За комплексним набором природних цілющих факторівПриазов’я переважає навіть унікальні можливості Мертвого моря. [33]Кріммінеральних вод та грязей використовують рідкісні види природної сировини, доякої відносять продукти, озокерит, лікувальні трави та інші.Ландшафтніресурси також необхідні для здоров’я відпочиваючих. Одна з складових ландшафтурослинний покрив. Значення дуже велике, так як з ним пов’язано безпосереднійвплив ландшафту, що виявляється іонізаційним та фітонцидним властивостямрослин. Особлива важлива роль лісової місцевості, яка сприяє підвищенню вмістукисню в повітрі та його іонізацію, виявляє очищуючу дію на організм людини. Фітонциди(летючі речовини, які виділяються деревинною рослинністю) мають стерелізуючийвплив на визначені мікроорганізми. Так Запорізька область знаходиться в межахунікального клімату, що увібрав в себе дивні врачуючи сили степу, лісу івеличної річки Дніпро та Азовського моря. В межах долини ріки Дніпророзташований хвойно-листяний ліс і стик повітряних фронтів, що призвели довиникнення озонового колодязю. [40]Крімтого функціональні особливості ландшафту важливі його естетичні властивості.Краса пейзажів впливає на емоційний вплив відпочиваючих, піднімаючи при цьомуїх життєвий тонус. Надзвичайно різноманітними є природно-заповідні ресурсикраю. Вони представлені різними природно-ландшафтними об’єктами: Старобердянськийландшафтний заказник загальнодержавного значення, Радионівський лісовийзаказник, Алтагірський зоологічний заказник загальнодержавного значення,гідрологічний заказник “Молочний лиман”, Коса Обіточна — ландшафтнийзагальнодержавний заказник — це місце гніздування водно-болотних птахів,прилегла територія є нерестовищем ряду цінних видів морських риб. [20]Заплавар. Берди, який є унікальним доброзбереженим в умовах антропогенно зміненогоПівнічного Приазов’я природним комплексом.Сиваш— ландшафтний загальнодержавний заказник де зберігалися у приданому станікомплекси водно-болотної та степової рослинності з популяціями рідкісних видіврослин та місцем гніздування і оселення різних видів птахів.КосаФедотова — ландшафтний загальнодержавний заказник з унікальною водно-болотноюстеповою рослинністю. Великі та Малі Кучугури — орнітологічнийзагальнодержавний заказник – це місце гніздування водно-болотних птахів,мілководдям цінними нерестовищами риб.Дніпровськіпороги — загально геологічний, загальнодержавний заказник (м. Запоріжжя, острівХортиця). Тут багато історичних пам’яток, музеїв, пам’ятників.Кам’янімогили — філіал українського державного степового заповідника, це унікальнийосередок степової, лугової, лісової та наскальної рослинності. [42]ОтжеЗапорозька область має в цілому сприятливі природні умови та ресурси длярозвитку рекреаційної діяльності. Природні ресурси області виявляються дужерізноманітними, що треба використовувати для відпочинку та оздоровленнянаселення України і області, і має всі на це підстави.
2.2      Сучаснаоцінка функціонування курортно-оздоровчих закладів області
 
Найбільшого розвитку в Запорізькій області набула оздоровчарекреація та туризм.
На території області в 2004-2005 оздоровчому сезоні кількістьсанаторно-курорт­них (оздоровчих) закладів тривалого перебування порівняно з2003/04 оздоровчим сезоном залишилась на тому ж рівні. Загальна їх кількістьстановила 205, що на 3,5% більше проти 1995 року та на 10,2% — проти 2000 року.Незважаючи на загальне збільшення, кількість санаторно-курортних закладівзменшилась на 18,7%, з 2000 роком — на 7,1%. Так як зріст відбувся за рахунокзакладів відпочинку проти 1995 року — на 10,7%, 2000 року — на 15,3%.
Як свідчать статистичні дані оздоровчих закладів переважаютьзаклади відпочинку — 81,0%, саме вони концентрують найбільшу кількістьвідпочиваючих; санаторно-курортні склали 19,0% (з них 20,5% — дитячі). Такізаклади забезпечують рекреантів повноцінним харчуванням (на 80%), надаютьобладнані пляжі (на 46%), організують дозвілля, екскурсії (на 23%). ВЗапорізькій області знаходиться 6,4% санаторно-курортних (оздоровчих) закладівУкраїни, хоча рекреаційний потенціал реалізовано не в повній мірі. (додатки 1,2)[49]Таблиця 2.2.1.Динаміка санаторно-курортних (оздоровчих) закладів 1995 2000 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05 Оздоровчі заклади довгострокового перебування — всього 198 186 169 209 205 205
Санаторно-курортні заклади
у тому числі 48 42 41 41 40 39 Санаторії; з них 20 18 17 16 16 15 дитячі 12 9 8 8 8 8 пансіонати з лікуванням 1 - 1 1 1 1 санаторії-профілакторії 27 24 23 24 23 23
Заклади відпочинку
у тому числі 150 144 128 168 165 166 будинки і пансіонати відпочинку 9 7 6 7 7 9 Бази та інші заклади відпочинку 141 137 122 161 158 157 Крім того, самостійні заклади 1-2 денного перебування 1 3 1 1 1 1
Складено за даними головного управління статистики в Запорізькійобласті.
В загальній кількості оздоровчих закладів 155 перебували уприватній власності, 37-у державній, 13-у комунальній. 
/>
Рис. 2.2.1.Розподіл санаторно-курортних (оздоровчих) закладів за типами у 2004-2005 році. Складено за даними головногоуправління статистики в Запорізькій області.
/>
(відсотків)
 
Рис. 2.2.2.Розподіл санаторно-курортних (оздоровчих) закладів за формами власності у 2004-2005 році. Складеноза даними головного управління статистики в Запорізькій області.
/>
Рис. 2.2.3.Розподіл санаторно-курортних (оздоровчих) закладів за причинами з яких вони непрацювали протягом 2004-2005 року. Складено за даними головного управліннястатистики в Запорізькій області.
Загальна площатериторії, яку в 2004-2005 оздоровчому сезоні займали 206 оздоровчих закладів(включно з самостійним закладом 1-2 денного перебування), становила 683,5 га, з ним звільнені від земельного податку – 47 (22,8%) на 120,19 га (17,6%).[50]
На самостійномубалансі перебувало 65 (31,6%) оздоровчих закладів.
Протягом2004-2005 оздоровчого сезону не працювало 28 (13,7%) санаторно-курортних(оздоровчих) закладів тривалого перебування на 1,9 тис. місць (ліжок) та 1самостійний 1-2 денного перебування на 52 місця. З її кількості:
·       4санаторію-профілакторію на 220 ліжок (1 – із-за відсутності коштів наексплуатацію закладу, 3 – з інших причин);
·       24 бази таінші заклади відпочинку на 1,7тис. місць (8 – через відсутність коштів наексплуатацію закладу, 6 – перебування на капремонті, 10 – з інших причин).
На березі Азовського моря знаходиться 158 (76,7%) оздоровчихзакладів, які працювали у 2004-2005 році, у тому числі 9 — санаторного типу, 149 — відпочинку.
Із загальної кількості санаторно-курортних (оздоровчих) закладів19 (з них 18 — відпочинку та 1 санаторного типу) належали підприємствам іорганізаціям інших областей України (Київської, Дніпропетровської, Донецької,Луганської, Кіровоградської). [46]
У 2004-2005 оздоровчому році в санаторно-курортних (оздоровчих)закладах у місяць максимального розгортання кількість ліжок (місць) становила28,6 тис, що порівняно з минулим оздоровчим роком на 9,6% менше, у тому числі всанаторних закладах — на 30,1, в закладах відпочинку — на 4,0%. (додаток 3)

Таблиця2.2.2
Кількість осіб, які були оздоровлені за типами санаторно-курортних(оздоровчих) закладів області 1995 2000 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05 Оздоровлено в закладах тривалого перебування (3 дні і більше) 248903 173200 157686 207183 216337 214837 у тому числі в Санаторіях 43455 32348 35002 36256 39748 37315 з них у дитячих 7146 6052 7593 7829 8232 9452 пансіонатах з лікуванням 768 — 1177 1834 4200 1873 санаторіях-профілакторіях 44896 24254 20594 23656 20240 19804 курортних поліклініках 497 - - - - -
будинках та пансіонатах
 відпочинку 9855 4552 5492 13357 25201 6254
базах та інших закладах
відпочинку 149432 112046 95421 132080 126948 149591 Оздоровлено протягом 1-2 днів у самостійних закладах 1 -2-денного денного перебування 15644 1984 - - - - у закладах довгострокового перебування 16010 8581 9098 14078 18196 17562
Складено за даними головного управління статистики вЗапорізькій області.
За оздоровчий сезон 2004-2005 року в санаторно-курортних(оздоровчих) закладах, що знаходяться на території області, було оздоровлено214,8 тис. осіб. Порівняно з минулим оздоровчим сезоном кількість оздоровленихпротягом тривалого часу зменшилась на 0,7%, кількість осіб, які відпочивалипротягом одного-двох днів — на 3,5%. (додатки 4,5)
/>
Рис. 2.2.5. Динаміка кількості ліжок (місць) у місяцьмаксимального розгортання в санаторно-курортних (оздоровчих) закладах області. Складено за данимиголовного управління статистики в Запорізькій області.
 
Таблиця 2.2.3Розподіл оздоровлених за формами власностісанаторно-курортних (оздоровчих) закладів, в яких вони відпочивали у 2004-2005році (тис. осіб) В санаторних закладах В закладах відпочинку Всього 59 155,8 у тому числі в закладах, що перебували у власності державній 11,9 19,2 комунальній 4,7 3,7 Приватній 42,4 132,9
Складеноза даними головного управління статистики в Запорізькій області.
Із загальної кількості оздоровлених у 2004-2005 році в закладахтривалого та 1 -2 денного перебування: 13,0 тис. осіб (5,6%) — іноземнігромадяни, в основному з колишнього СРСР ( з них майже 93,3% з Росії). (додаток 6)[46]

Таблиця 2.2.4.
Розподіл іноземних громадян оздоровленихпротягом 2004-2005 року у санаторно-курортних і оздоровчих закладах області, покраїнах, з яких вони прибулиНазва країни, з якої прибули іноземці
Кількість
оздоровлених
іноземців кількість фактичнопроведених ліжко-днів (людино-днів) всього в середньому на одну особу всього 13034 138385 10,6 Австралія 1 12 12 Болгарія 3 3 1 Чеська республіка 4 16 4 Фінляндія 1 7 7 Франція 4 25 6,3 Німеччина 83 1213 14,6 Греція 4 27 6,8 Ізраїль 11 133 12,1 Італія 5 34 6,8 Нідерланди 2 9 4,5 Польща 75 537 7,2 Словаччина 1 1 1 Словенія 1 24 24 Іспанія 1 1 1 Швейцарія 2 6 3 Туреччина 1 1 1 Сполучені штати 5 11 2,2 Країни, що утворилися 3 колишнього срср, крім україни — всього 12830 136325 10,6 Азербайджан 8 46 5,8 Білорусь 796 8772 11 Естонія 6 79 13,2 Грузія 3 9 3 Казахстан 6 48 8 Латвія 13 136 10,5 Литва 10 138 13,8 Молдова 20 264 13,2 Російська федерація 11968 126833 10,6 /> /> /> /> /> />
Складеноза даними головного управління статистики в Запорізькій області.
Кількість осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, взагальній кількості оздоровлених у 2004-2005 році в закладах тривалогоперебування становила 2920 (1,4%) осіб, збільшення проти 2003/04 року в 2,1раза. Із загальної кількості осіб цієї категорії відпочило у:
• санаторіях — 1913 осіб (у тому числі в дитячих — 219);
• пансіонатах з лікуванням — 680;
• санаторіях-профілакторіях — 8;
• базах відпочинку — 319.
Із загальної кількості осіб, які лікувались і відпочивали усанаторно-курортних (оздоровчих) закладах, 75,5% (175,4 тис.) оздоровлені учервні-серпні 2005 року, у тому числі 13,6 (23,9)- в санаторних закладах, 86,4%(151,5 тис.)- в закладах відпочинку.
В області продовжується реалізація Державної програми відпочинкута оздоровлення дітей на період до 2008 року (постанова Кабінету МіністрівУкраїни від 16.012003 року № ЗЗ) з метою удосконалення організації повноцінноговідпочинку, оздоровлення дітей, а також стимулювання діяльності дитячихоздоровчих закладів. [49]
Серед стійких, найбільш суттєвих проблем розвитку ТРК областінеобхідно відзначити посилення його спеціалізації на оздоровлення дітей. Цьомув найбільшій мірі сприяють як наявні природні рекреаційні ресурси (тепле море,піщані пляжі, зручні береги), так і історико-культурні рекреаційні ресурси.
В закладах відпочинку та лікування, що знаходяться на територіїобласті, за оздоровчий сезон 2004-2005 року покращали стан здоров'я 48,9 тис.дітей віком 0-17 років (з них 36,7 тис. – 0 — 14 років).
Динамікакількості оздоровлених дітей в санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
/>Тис.  
/>Всього
/>У закладахвідпочинку
/>У санаторнихзакладахРис. 2.2.6. Віком 0-14 років. Складено за данимиголовного управління статистики в Запорізькій області.
Тис.
/>
              1995         2000         2001     2001/02    2002/03   2003/04   2004/05
/>Всього
/>У закладахвідпочинку
/>У санаторнихзакладахРис. 2.2.7. Віком 15-17 років. Складено за данимиголовного управління статистики в Запорізькій області.
Із загальної кількості оздоровлених дітей 52,4% (25,6 тис.) — дітиЗапорізької області. Крім того, у санаторно-курортних і оздоровчих закладахінших регіонів України було оздоровлено 7,3 тис. дітей області (віком 0-17років), у тому числі 4,6 тис. (63,6%) — у Криму. [18,20]
Таблиця 2.2.5.
Міграція дітей віком 0-17 років з метою оздоровлення усанаторно-курортних і оздоровчих закладах у 2004-2005 роціРегіони, з яких прибули діти Оздоровлено Оздоровлено в червні-серпні всього З них постраждалі в наслідок аварії на ЧАЕС всього З них постраждалі в наслідок аварії на ЧАЕС У групах змінах цільового призначення Всього 48917 857 42752 637 1594 АР Крим 31 - 29 - - Області Вінницької 268 23 115 22 12 Волинської 119 3 43 3 - Дніпропетровської 4058 84 3727 49 46 Донецької 2378 48 2049 21 24 Житомирської 539 42 266 32 - Закарпатської 123 - 82 - - Запорізької 25609 147 22600 81 1345 Івано-Франківської 214 - 182 - - Київської 2058 179 1722 111 47 Кіровоградської 506 - 452 - - Луганської 2568 2 2312 1 - Львівської 530 ЗО 470 20 23 Миколаївської 156 - 43 - - Одеської 46 2 29 2 7 Полтавської 815 1 636 1 6 Рівненської 297 31 232 31 - Сумської 625 2 518 2 20 Тернопільської 115 2 37 2 - Харківської 2031 - 1888 - 12 Херсонської 79 2 41 2 - Хмельницької 176 1 131 - - Черкаської 361 1 258 1 30 Чернівецької 95 13 36 12 - Чернігівської 1432 214 1333 214 3 м.Київа 1060 24 983 24 19 м.Севастополя 4 - 4 - - Інші країни 2624 6 2534 6 - Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.
В літній період 2005 року у закладах відпочинку та лікування, щознаходяться на території області, було оздоровлено 115,2 тис. дітей іпідлітків, з них в:
• позаміських оздоровчих таборах — 54,8 тис;
• таборах санаторного типу — 3,5;
• таборах праці та відпочинку — 0,1;
• таборах з денним перебуванням — 20,9;
• в інших таборах — 1,0;
• в санаторних закладах — 12,7;
• в закладах відпочинку (пансіонатах, базах) -36,2 тис. (додатки7,8,9,10)
Таблиця 2.2.6.
Динаміка основних показників діяльностідитячих оздоровчих закладів (таборів) оздоровлено дітей 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Всього
61035
64666
75727
76817
77782
80295
75748 у тому числі Позаміських оздоровчих 49397 55116 59976 60312 60100 54848 52688 санатороного типу 2455 2794 2120 3904 4127 3474 3158 праці і відпочинку - - 1148 727 371 92 -
відпочинку для старшокласників
та учнівської молоді - - 78 501 200 363 1160
Складеноза даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації №139 від22.04.2005 року були прийняті «Заходи щодо організації оздоровлення тавідпочинку дітей і підлітків влітку 2005 року». Особлива увага зверталасьна організацію повноцінного відпочинку та оздоровлення дітей-сиріт, позбавленихбатьківського піклування, дітей-інвалідів, дітей, які постраждали внаслідокЧорнобильської катастрофи, дітей із багатодітних та малозабезпечених сімей,дітей працівників органів внутрішніх справ і військовослужбовців, які загинулипід час виконання службових обов'язків.
У 2004-2005 році у санаторно-курортних (оздоровчих) закладахзбільшилась в 1,5 раза проти 2003-2004 року кількість оздоровлених дітей віком0-17 років, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Серед дітей оздоровлених в дитячих оздоровчих закладах (таборах)влітку 2005 року кількість «дітей-чорнобильців» склала 1686 осіб,сиріт та позбавлених батьківського піклування -4386, інвалідів — 752, дітей змалозабезпечених, багатодітних та неповних сімей — 12898.
На оздоровлення дітей пільгових категорій, згідно розпорядженняголови обласної державної адміністрації від 22.04.2005 року №139, фактично буловикористано коштів:
• управлінням молоді та спорту — 329,1 тис. грн.;
• управлінням у справах освіти і науки — 2018,6;
• службою у справах неповнолітніх — 180,8;
• за оперативними даними з місцевих бюджетів — 1927,5 тис. грн.
На оздоровлення дітей пільгових категорій, згідно розпорядженняголови обласної державної адміністрації від 22.04.2005 року №139, фактично буловикористано коштів:
• управлінням молоді та спорту — 329,1 тис. грн.;
• управлінням у справах освіти і науки — 2018,6;
• службою у справах неповнолітніх — 180,8;
• за оперативними даними з місцевих бюджетів — 1927,5 тис. грн.

/>

Рис 2.2.8. Кількість оздоровлених дітей та підлітків з числапостраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС за типами санаторно-курортних(оздоровчих) закладів у 2004-2005 році. Складено за даними головного управління статистики вЗапорізькій області.
В санаторно-курортних закладах, розташованих на території області,в червні-серпні 2005 року із загальної кількості (42,8 тис.) оздоровлених дітейі підлітків 1594, або 3,7% були оздоровлені в групах (змінах) цільовогопризначення.
Дитяча рекреація займає останнє місце в функціонально-компонентнійструктурі Запорізькій області.
Якщо зробити територіальний аналіз розвитку дитячої рекреації вобласті, то лідерами є Якимівський район та м. Бердянськ. Бердянськ та Запоріжжяберуть на себе оздоровлення дітей хворих на туберкульоз.
Географія прибуття дітей — рекреантів в Запорізьку область — всяУкраїна та діти з-за кордону [11]
/>Низький рівеньрозвитку дитячої рекреації в Запорізькій області — є однією із найголовнішихпроблем функціонування ТРК, тому як показник захворюваності дітей області зкожним роком зростає.
У 2004-2005 році кількість працівників в санаторних закладахстановила 3,1 тис. осіб. Хворі знаходились під наглядом 214 лікарів та 649 осібсереднього медичного персоналу. В закладах відпочинку відпочиваючихобслуговували 2,6 тис. працівників, з них лише 37 лікарів і 65 осіб середньогомедичного персоналу. (додаток 11)
/>
Рис 2.2.10. Розподіл середньооблікової чисельності працівниківсанаторно-курортних і оздоровчих закладів у 2004-2005 році. Складено за даними головногоуправління статистики в Запорізькій області.
 
Таблиця 2.2.8.
Середньооблікова кількість працівників санаторно-курортних іоздоровчих закладів у 2004-2005 році Всього У тому числі лікарі середній медперсонал інший персонал Заклади тривалого перебування 5614 251 714 4649 у тому числі Санаторії 2009 128 431 1450 з них дитячі 628 33 165 430 санаторії для хворих на туберкульоз 147 7 34 106 з них для дітей 147 7 34 106 пансіонати з лікуванням 80 5 9 66 Санаторії-профілакторії 970 81 209 680 Курортні поліклініки - - - - Бальнеологічні лікарні, грязелікарні тощо - - - - Будинки відпочинку - - - - Пансіонати відпочинку 223 4 11 208 бази та інші заклади відпочинку 2332 33 54 2245 дитячі оздоровчо-санаторні поза міські заклади цілорічної дії - - - - Самостійні заклади 1-2 денного перебування - - - - Всього 5614 251 714 4649
Складеноза даними головного управління статистики в Запорізькій області.
Лікувальні і оздоровчі зони покликані забезпечувати процеспоновлення здоров'я людей і, в першу чергу, працездатного населення, сімей здітьми, але далеко не все населення області може дозволити собі організованийвідпочинок.
На зміни вартості путівок в санаторно-курортні установи впливаєбагато чинників, серед яких основними є коливання цін на продовольчі товари,медикаменти та комунальні послуги.
З січня 2002 року по вересень 2005 року в області послугисанаторно-курортних організацій подорожчали на 84,3%. За цей же період ціни напродовольчі товари зросли на 34,9%, електроенергію, газ, тепло та воду — всередньому на 32,2, медикаменти — на 10,4%. При цьому в 2002 році ціни на санаторно-курортніпослуги значно випереджали ріст цін на електроенергію, газ, тепло та воду,медикаменти, продовольчі товари. В 2003 році індекс цін послугсанаторно-курортних організацій становив 112,2%, в 2004 році — 109,8%.
За 9 місяців 2005 року індекс цін на послуги санаторно-курортнихорганізацій склав 127,1%, що на 17,1 в. п. більше, ніж за відповідний періодпопереднього року. Одночасно електроенергія, газ, тепло та вода подорожчали на12,0%, продовольчі товари та медикаменти — на 6,6 та на 3,6% відповідно.Найвідчутніше підвищення цін на послуги санаторно-курортних організацій булозареєстроване в січні та червні поточного року — на 14,3 та на 5,9% відповідно. [30]/>        1          2       3      4         5      6       7        8        9       10     11      12
2004 рік        2005 рік
Рис. 2.2.11. Індекси цін на послуги санаторно-курортнихорганізацій (до попереднього місяця, відсотків)
Складеноза даними головного управління статистики в Запорізькій області.
Практично всі заклади курортного типу орієнтовані на середній класспоживача. Так, вартість путівок відносно не дорога і становить 500-900 грн. за24 доби. Це передбачає і відповідний середній рівень якості обслуговування.Якщо харчування організовується на порівняльне високому рівні — м'ясо-молочніпродукти, свіжі овочі, фрукти, баштанні, кондитерські вироби, десерти, то умовипроживання значно відстають від нього. Насамперед відзначимо, що більшість закладіввідпочинку та оздоровлення (97%) — літнього типу. У переважній більшості вонине мають систем опалення, кондиціонування повітря, багато з них розміщені унекапітальних приміщеннях. Останнє особливо характерне для відпочинку. Частоокремі будівлі (будиночки, корпуси) не мають або недостатньо забезпечені питноюі гарячою водою, каналізаційною мережею. Це негативно впливає на їхрентабельність.
У 2004 році санаторно-курортними організаціями області буловироблено послуг на суму 36855,5 тис. грн. проти 35765,8 тис. грн. у 2003 році.Доход від реалізації цих послуг складав 43679,7 тис. грн., що у фактичних цінахна 16,1% більше рівня попереднього року. Частка доходу від реалізаціїсанаторно-курортних послуг незначна і складала 2,4% загального доходу підприємствсфери послуг області.
/>

 (тис.грн.)
                                    0          10000    20000       30000    40000     50000
/>Доход – всього
/>У тому числі віднаселення
/>* Без урахуванняобсягів бюджетних закладів
/>**Обсяги послуггоспрозрахункових підприємств
Рис 2.2.12. Обсяги доходів у сфері санаторно-курортних послуг
Складено за данними головного управління статистики
Обсяг реалізованих санаторно-курортних послуг населенню становив9519,2 тис. грн. (21,8% загального доходу), підприємствам та організаціям — 10816,8 (24,8), іншим споживачам — 23343,7 тис. грн. (53,4%).
Санаторно-курортні заклади області користуються попитом не тількисеред мешканців України, а і у жителів інших країн. Доход від реалізації послугнерезидентам у 2004 році складав 377,9 тис. грн., що становить 0,9% загальногодоходу санаторно-курортних послуг. У порівнянні з попереднім роком цей показникзбільшився на 35,2%.
При виробництві послуг значну частку займали матеріальні та іншіопераційні витрати. Матеріалоємність послуг за 2004 рік хоч і залишилась нарівні попереднього року (66,7%), але значно перевищила обласний рівень (45,1%).
За 10 місяців 2005 року підприємствами з госпрозрахунковою формоюфінансування вироблено санаторно-курортних послуг на суму 39596,8 тис. грн., щоу фактичних цінах на 22,2% більше відповідного періоду попереднього року. Доходвід реалізації цих послуг склав 47187,7 тис. грн., з яких 11125,6 тис. грн.,або 23,6% оплачено безпосередньо населенням.
Обсяг реалізованих послуг з основного виду діяльності становив46009,0 тис. грн. (97,5% загального обсягу). За основним видом діяльностівиконано 34562 замовлення. Середня вартість одного замовлення склала 1331,2грн.
Фактичні витрати на один ліжко-день в закладах тривалого і 1-2денного перебування (в середньому за рік) склали 44,0 грн. (у 2003/04оздоровчому сезоні — 36,0), з них: у санаторіях — 74 грн.; у пансіонатах злікуванням — 65; у санаторіях-профілакторіях — 57; у пансіонатах відпочинку –73; на базах та інших закладах відпочинку – 40грн.

Розділ ІІІ. Перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькійобласті
Головною умовою перспективного розвитку рекреації Запорізької області є,насамперед: раціональне використання та розширене відтворення й охорона природнихрекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявноїматеріально-технічної бази, збільшення частки виробленого в галузінаціонального доходу, віддача інвестованих матеріальних та грошових засобів;забезпечення комплексу кваліфікованими кадрами; засвоювання ринку рекреаційнихпослуг з метою найповнішого задоволення потреб населення у відпочинку таоздоровленні. Названі складники ефективного розвитку рекреації таким чиномуособлюють його основні напрями.
Насамперед, звернемося до природно-географічної основи рекреації —відповідних рекреаційних ресурсів, їх основу становлять приаквальні рекреаційнікомплекси на узбережжі Азовського моря, Дніпра. За останні десятиріччя їхексплуатація супроводжувалася непродуманими і навіть шкідливими з точки зоруекології заходами. А це прямі збитки в рекреації. Адже, несприятливийекологічний стан і відпочинок та оздоровлення людей несумісні. Якщо у 80-і рокинесприятливими екологічними чинниками природокористування у рекреаційних зонахта в безпосередній близькості від них було суцільне розорювання, зрошуваннятериторій, то в 90-і роки — розвиток стихійного туризму та відпочинку, ізстворенням автостоянок у безпосередній близькості до води, витоптуваннячисленних стежок та інше. [4]
Рекреаційне природокористування викликає необхідність відновлення нетільки природних ресурсів, але і природних умов, які становлять середовищеіснування людей. [5]
Проблема раціонального природокористування полягає в забезпеченнівсебічного й ефективного використання, відновлення і збереження природних умові ресурсів рекреації з врахуванням об’єктивно існуючих потреб.
Для її вирішення потрібно глибоко і всебічно обґрунтувати наукові іпрактичні заходи, які б планомірно забезпечили і цілеспрямовано управлялирозвитком рекреаційного природокористування.
Природо-рекреаційні ресурси повинні використовуватись бережно й економно,повинні охоронятися і примножуватися. Для цього необхідно проводити їх облік,кількісну і якісну оцінку, визначати придатність і альтернативність їхвикористання.
Облік стану природної рекреації і визначення їх значення повиннібазуватися на системі природно-ресурсних кадастрів. [7]
Основна мета яких створення кадастру природних рекреаційних ресурсів —виявлення шляхів найефективнішого використання всіх природних передумоврозвитку рекреації. Для цього в кадастрі повинна міститися комплекснахарактеристика природних рекреаційних ресурсів, включати детальних облік ікласифікацію, якісну і кількісну оцінку економічної ефективності освоєння,аналіз використання і його основні перспективи, а також найважливі заходи зохорони сукупності рекреаційних ресурсів.
Створення кадастрів повинно допомогти не тільки зберегти і правильновикористовувати весь комплекс рекреаційних ресурсів, але і примножувати їх,резервувати для майбутнього.
Питання про створення рекреаційного кадастру ускладнюється недостатністювивчення запасів деяких родовищ природно-рекреаційних ресурсів, відсутністюєдиної системи обліку їх використання і оцінки.
На сьогодні одним із важливих напрямів раціонального використаннярекреаційних ресурсів є штучне обліснення територій, насадження садів тавиноградників, полезахисних лісосмуг. Вони виконують не тільки загальновизнануекологічну роль у сухо-степовій зоні, але одночасно є важливими осередкамивідпочинку із складними умовами вирощування дерев на піщаних ґрунтах, припостійних посухах та дефіциті води якраз у рекреаційних районах. На жаль, заостанні роки ця робота в області ведеться на недостатньому рівні. За обсягаминових насаджень та типами їх збільшення Запорізька область посідає одне зостанніх місць в країні, хоча насадження багаторічних рослин є необхідним. Заостанні роки у містах, особливо в обласному центрі, проводиться практикавпорядкування прилеглої території приватними підприємствами. Міста, окрімтротуарного покриття, та зовнішнього оздоблення фасадів будинків, прикрашаютьдекоративні насадження, трав'яні газони. Проте генерального плану таких заходівне існує. Тому відсутність спільної стратегії впорядкування, перш за все,обласного центру, не дозволяє в повній мірі використовувати приватний капітал. [11]
Важливе значення має охорона та відновлення водних рекреаційних ресурсів.Насамперед, це очищення водойм від мулу, водоростей, сміття. Це має великезначення в акваторіях, відведених для купання. Особливо актуальною цядіяльність є в сезон відпочинку на курортах Кирилівки, Приморську, Запоріжжя.Що стосується лиманів, то відсутність сильних хвиль або течій спричиняютьінтенсивне заростання різноманітними водоростями. Вони створюють незручностідля відпочинку на воді, засмічують берег. Робота, яка проводиться по їхліквідації дуже незначна. Тому на міському пляжі, пляжах санаторіїв та будинківвідпочинку необхідно передбачити спеціальні посади прибиральників пляжів.Значно краща ситуація в цьому плані на пляжах та акваторії Азовськогоузбережжя. [13]
Одним з ландшафтних аспектів освоєння природних ресурсів стало все більшевикористання природних ландшафтів з лікувальною метою і для відпочинку людей,тобто рекреаційне використання ландшафтів.
Охорона ландшафтів у процесі їх рекреаційного використання є одним зважливіших розділів охорони природи. [18]
Ненормоване рекреаційне використання ландшафтів часто призводить допорушення ґрунтового і рослинного поривів, погіршення умов проживання тварин,забруднення середовища. Таким чином, рекреаційна територія при неправильному їївикористанні досить швидко втрачає своє значення і стає малопридатною длявідпочинку. Так для того, щоб це не відбувалось потрібно як точніше визначити,виходячи з фізико-географічних умов місцевості, допустиме для неї максимальненавантаження. Розробляються правила повідки відпочиваючих, застосовуютьсяспеціальні практичні заходи охорони природи рекреаційних територій. Вониспрямовані на регулювання чисельності відвідувачів і режиму їх поведінки, наоптимальне розміщення споруд служби відпочинку. Дотримування відповіднихнауково обґрунтованих норм і правил забезпечує невизначено довге використанняландшафтів для лікування і відпочинку, дозволяють зберегти їх рекреаційнуцінність. [9]
Небезпечною проблемою рекреаційних водних ресурсів є абразія берегів. Десерйозну небезпеку для рекреаційного потенціалу територій становить забрудненнявод, рік, морів, де головним джерелом є промислові підприємства, комунальнегосподарство. Ця проблема повинна вирішуватися шляхом вдосконаленнятехнологічних засобів очистки вод.
На природні рекреаційні комплекси сильно діють технологічні процесирекреаційної діяльності: вилучення мінеральних вод, забруднення морських вод.
Основний напрямок охорони — створення раціональної технологічної схеми їхспоживання, контроль за нормами витрат, поповнення за рахунок розвиткиресурсів. [13]
Окремі види рекреації суттєво впливають на акваторіальні-територіальнікомплекси. [19]
При купанні з тіла людини змиваються значна кількість мікробів і іншихбактерій — відбувається мікробне забруднення. Крім того одним з поширених видіврекреації є відпочинок з використанням моторних судин. Велику небезпекустановлять канцерогенні викиди суднових моторів, перш за все бензапірену.
Забруднення також відбувається і іншими речовинами, які поступають звихлопними газами, особливо негативно впливають на прибережний ландшафт.
Науково-методичне обґрунтування раціонального водокористування — один зважливих аспектів задоволення зростаючого попиту населення на рекреаційніресурсні послуги. [21]
В науковому плані першочерговими є кілька наступних завдань. Перш за все— розробка генеральної схеми рекреаційного використання водних об’єктів наперспективу.
Другим завданням є розробка наукових основ оптимізації рекреаційноговодокористування з метою максимального обмеження негативного впливу воднихрекреацій на оточуюче середовище, наукове обґрунтування рекреаційнихнавантажень на різні типи акваторіально-територіальних комплексів.
Розробка практичних заходів, спрямованих на регулювання розвиткурекреаційного водокористування, забезпечення оптимальних умов для масовоговідпочинку населення біля води. Але звичайно для здійснення теоретичних основрекреаційного природокористування вимагає ряду соціальних, економічних,екологічних, географічних, гідрологічних, фізико-хімічних і медико-біологічнихдосліджень. [51]
Для вирішення цих проблем потрібна підтримка держави та бюджетні кошти.На даній час передбачено створення системи стандартів з охорони природи(ресурсів). [25]
Ефективне функціонування рекреації має забезпечити раціональневикористання соціально-економічних та культурно-історичних рекреаційнихресурсів. Ми вважаємо, що в області необхідно розробити план генеральноїзабудови та реконструкції рекреаційно-курортних зон. Відзначимо, що збудовані вних рекреаційні заклади належать різним організаціям, відомствам, областямУкраїни, їх будівництво, розміри, особливості архітектури, облаштованістьтериторії залежали, насамперед, від наявних коштів та матеріальних ресурсів. Врезультаті поряд стоять часто абсолютно різні за стилями, етажністю, розмірами,комфортністю, озелененням заклади відпочинку. Це значно порушує естетикувідпочинку. За останні роки недоліки в архітектурно-ландшафтному плануванні доповнюютьсятакими негативними чинниками, як невпорядкована приватна забудова, непродуманерозміщення різноманітних за якістю будівель, (торгівельних палаток, літніхкафе), що не відповідає загальній ландшафтній композиції місцевості.
Не прикрашають місця відпочинку стихійні ринки, які особливо популярні заостанній період. Наведені факти свідчать про першочергову необхідністьвпорядкування закладів інфраструктури рекреаційної діяльності. Зокрема це:створення мережі невеликих закладів громадського харчування з дешевими, алерізноманітними стравами як європейської, так і національної кухні, магазинів,торговельних кіосків з традиційними товарами для відпочиваючих, добревпорядкованих ринків плодоовочевою продукцією, сучасних популярних центріввідпочинку та оздоровлення (фітнес-центрів, спортивних клубів, тренажернихзалів, басейнів з морською водою). На жаль, практика такої діяльності відсутняв рекреаційно-курортних зонах. [52]
Якщо індустрія активного відпочинку та фізкультури є новим перспективнимнапрямом розвитку рекреації, то нові заклади розваг впроваджуються в практикурекреаційних послуг більш інтенсивно. Так, в переважній більшості закладіввідпочинку відкриті відеосалони, встановлені гральні автомати, організованікомп'ютерні зали, діють бібліотеки, дитячі майданчики з невеликими ігровимиатракціонами. Разом з тим у закладах сімейного відпочинку необхідно запровадитипосади організаторів відпочинку для дітей, вихователів. Це дозволило бвідпочивати більш змістовно дітям, а дорослим вільніше себе почувати.Безумовно, такі послуги сприяли б популяризації курортів Запорізької області. [54]
Значною проблемою в рекреаційній діяльності краю є транспортнезабезпечення. Основний обсяг перевезень рекреантів здійснюють залізниці таавтотранспорт. В літній період організовані додаткові залізничні та автобуснімаршрути, діють маршрутні таксі, які сполучають обласний центр з рекреаційнимицентрами, переважно Азовського узбережжя. [41]
Але найбільшої популярності серед рекреантів зажив автомобільнийтранспорт. Подорожі на власному автомобілі забезпечують відпочиваючим найбільшвільне, не регламентоване використання свого часу; мобільність при відвідуваннірекреаційних об'єктів та доступ до різних видів послуг, які розділенітериторіально. Але в Запорізькій області багато автошляхів не підтримуються вналежному стані. [56]
Тому управлінням автотранспорту обласного та районних центрів доцільнорозробити та впровадити плани будівництва нових та ремонту існуючих автошляхів,а для зменшення впливу неорганізованих відпочиваючих (автотуристів) створеннярозгалуженої мережі кемпінгів і обладнаних стоянок. Особливо нагальноюеколого-економічною проблемою є транспортне забезпечення курорту Кирилівка(особливо коси Федотової). Досить відзначити, що на території курорту відсутня магістральнийавтошлях, під’їзні шляхи до закладів відпочинку, впорядковані автостоянки. Цестворює значні незручності у пересуванні, справляє враження запустіння, знижуєпрестиж відпочинку на цьому курорті. Вважаємо, що будівництво автошляху можливой необхідно здійснити за рахунок коштів обласного і державного бюджету,закладів, приватних інвесторів. Окрім недостатнього транспортного сполучення,для Азовської курортно-рекреаційної зони характерні: низький рівень поштовогообслуговування, відсутність сучасного телефонного зв'язку та його мережі убагатьох закладах відпочинку, недостатня забезпеченість закладами громадськогохарчування. Поряд із віддаленістю від обласного центру, це створює проблеми увикористанні значного потенціалу рекреаційних ресурсів Азовського узбережжя.Зокрема, мова йде про його недовикористання. До вже названих причин, яківикликали це явище, слід віднести і слабку рекламу Азовських курортів,недостовірну інформацію про санітарно-епідеміологічне становище на Азовськихпляжах. Відсутність же прямого автомобільного сполучення з Азовським таДніпровським курортами не дозволили гнучко реагувати на потреби ринкурекреаційних послуг, повною мірою використати наявний рекреаційний фонд. [40]
Таким чином, ми розглянули пріоритети рекреаційного природокористування,які б забезпечили ефективний розвиток територіально-рекреаційного комплексуЗапорізької області. З іншого боку, раціональному природокористуванню в сферірекреаційної діяльності сприятиме розширений та узгоджений розвиток всіх видіврекреаційної діяльності, які є в краї.
Всі умови є в Запорізькій області й для розвитку міжнаціональноготуризму. Для досягнення цієї мети розвиток туризму повинен стати державноюполітикою. На жаль, про його масштабний розвиток говорити не можна. Мова йде переважнопро відвідання області представниками діаспори, зарубіжними бізнесменами,нащадками представників колишньої німецької, єврейської громад. На нашу думку,до першочергових заходів по становленню міжнародного туризму необхідно віднестиекономічні реалії: розробити пізнавальні маршрути для широкого туристичногозагалу та для спеціалістів (фермерів, біологів, орнітологів) за об'єктами ПЗФ;відновити зв'язки та підготувати програму відвідування представників колишніхколоністів та національних меншин, життєдіяльність яких пов'язана з Таврією;встановити нові та відновити раніше існуючі зв'язки з містами-побратимами. [43]
Крім того головним у плануванні перспективного розширення територійландшафтно-природних ресурсів повинно стати визначення їх цінності тапріоритетів у формуванні подальшої інвестиційної політики. Для вирішення цихпроблем першочергово необхідно:
1)                  законодавчозакріпити функціональний розподіл особливо цінних територій. З цією метою требаприскорити введення в дію закону “Про курорти”, розробити нові закони “Проприморські території”;
2)                  визначитинауково обґрунтовані пріоритети резервування, функціонального використання,охорони курортно-рекреаційних і природно-заповідних земель з врахуваннямрегіональних особливостей;
3)                  розробитикадастр земель курортного, рекреаційного, природоохоронного іісторико-культурного призначення;
4)                  скластиновий реєстр та визначити границі територій які резервуються під курорти, зонимасового відпочинку і туризму та природоохоронні об’єкти рекреаційного призначення.
Серед перспективних напрямів рекреаційної діяльності відзначимо розвитоксанаторно-курортних закладів, оздоровлення дорослих і дітей. Крім уже вказанихзаходів, першочергове значення мають модернізація та реконструкція діючихрекреаційних підприємств та об'єктів до 2010 року. [39]Дляподальшого розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області перспективниминапрямками є відкриття відеосалонів, майданчиків з ігровими атракціонами. Цедозволить більш змістовно відпочивати дітям і почувати себе вільніше дорослим.[27]Спортивніклуби, тренажерні зали, басейни з морською водою, фітнес-центри, студіїспортивного танцю в рекреаційних закладах сприяли б популяризації курортівЗапорозької області.Враховуючиспеціалізацію рекреації області на оздоровчі і рекреаційні заклади важливезначення має обґрунтування та впровадження в практику довгостроковоїкомплексної програми туристично-екскурсіонного обслуговування. [38]Вобласті є всі умови й для розвитку міжнаціонального відпочинку та туризму.Найголовнішою проблемою рекреації в області залишається механізм залученняінвестицій з метою вдосконалення матеріально-технічної бази ТРК та відтворенняприродних рекреаційних ресурсів. Загалом він повинен спиратися на нові методигосподарювання, маркетингових досліджень та специфікацію можливих туристичнихпослуг, податкову політику та систему місцевих зборів, ціноутворення нарекреаційні послуги. При цьому питання визначення і порядку стягнення місцевихкурортних зборів доцільно розв’язувати з урахуванням конкретних регіональнихособливостей. [29]Перспективнимджерелом надходження коштів є також впровадження платежів за використанняприродних рекреаційних ресурсів. Розміриставок плати встановлювати на основі оцінки затрат на збереження і відтворенняресурсного потенціалу районів; санаторно-курортного оздоровлення і лікування,туризму, екскурсії, відпочинку; компенсаційних витрат, пов’язаних зрекреаційним використанням території. При цьому треба врахувати нормативнограничну рекреаційну місткість території. [30]Черезнаукове обґрунтоване управління цими складовими можна успішно регулювативзаємовідносини з навколишнім середовищем. Адже використання туристичних,рекреаційних ресурсів в регіонах ставить під повний контроль взаємовідносинилюдини і природи та можливим джерелом поповнення бюджету. Враховуючи великіпотенціальні можливості рекреації, доцільно створити і фонд розвитку рекреаційЗапорізької області, регіональні, місцеві державні органи управліннярекреаціями ТРК, повинні проводити також ліцензування діяльності закладівоздоровлення та сертифікацію рекреаційних послуг, як для зовнішнього так длявнутрішнього рекреаційних ринків. [25]
Таким чином, обґрунтування перспективних напрямів майбутнього розвиткурекреації в Запорізької області має чітку територіальну зумовленість. Цепов'язано, насамперед, з територіальними відмінностями у природних рекреаційнихресурсах, у їх поєднаннях, умовах та напрямках експлуатації.
Крім того, необхідно відзначити, що ефективна діяльність, раціональнеприродокористування в Запорізької області неможливо без науково обґрунтованогоринкового механізму господарювання. Тільки адаптація комплексу до нових умовекономічної діяльності у поєднанні з всебічною оцінкою рекреаційної ресурсноїємності території дозволить йому виконати свою найважливішу місію — якнайкращезабезпечити оздоровлення, відпочинок, дозвілля громадян.
Основними складниками ринкового механізму господарювання в Запорізькоїобласті на перспективу є насамперед корпоратизація та акціонування підприємствтериторіально-рекреаційної галузі. [23]
Найголовнішою проблемою залишається механізм залучення інвестицій з метоювдосконалення матеріально-технічної бази та відтворення природних рекреаційнихресурсів. Загалом він повинен спиратися на нові методи господарювання йекономічну свободу виробників рекреаційних благ, проведення маркетинговихдосліджень та сертифікацію можливих туристичних послуг; податкову політику ісистему місцевих зборів, ціноутворення на рекреаційні послуги. При цьомупитання визначення і порядку збору місцевих курортних податків доцільнорозв'язувати з урахуванням конкретних регіональних особливостей.
Перспектива розвитку охорони здоров’я людини може бути досягнуте завдякивиконанню таких поставлених завдань:
-        розробкаперспективних і збільшення об’єму існуючих заходів по укріпленню здоров’я іпрофілактики захворювань;
-        укріпленняі збереження здоров’я, скорочення строків відновлення, використання сучаснихметодів і технологій.
Ці завдання вимагають реалізацію наступних вимог:
1.           Організаціяуправління діяльністю в системі охорони і укріплення здоров’я.
З метою оптимізації організаційно-технічного забезпечення системи охорониі укріплення здоров’я здорової людини, а також інших лікувально-профілактичнихзакладів передбачається комплекс заходів, а саме:
-        впровадженняінформаційних технологій та створення бази існуючих закладів в сфері охорониздоров’я і виявлених послуг;
-        розробката обґрунтування нормативно-правової документації, впровадженнянауково-технологічної продукції і методик високих технологій в практику роботизакладів, що задіяні в сфері охорони здоров’я;
-        розробкабазових критеріїв ефективності і показників діяльності, економічногостимулювання медичних працівників і медичної профілактики. [22]
2.           Нормативноправове забезпечення.
-     розробити та підтвердитиположення о ліцензуванні діяльності закладів;
-     розробитилікувальні програми по охороні здоров’я населення;
-     розробитиштатну структуру, перелік методик,технологій і обладнання для типових кабінетів і центрів оздоровлення людей;
-     розробитиформи надання оздоровчих послуг.
3.           Кадровезабезпечення охорони здоров’япередбачає комплекс заходів повдосконаленню технологій, підготовки викладачів і спеціалістів в областісистеми охорони і укріплення здоров’я людини (лікарів, сестринського персоналу),підвищення їх кваліфікації, та розширення діапазону професійної діяльності іспектру медичних послуг, що надається. Планується:
-        розробкаі апробація системи атестація, сертифікації і ліцензування лікарів відновлюючоїмедицини;
-        розробкапрофесійних стандартів для всіх рівнях діяльності по охороні здоров’я;
-        створенняосвітніх програм з сучасними науково-методичним забезпеченням;
-        удосконаленняучбових і учбово-методичних матеріалів по охороні і укріпленню здоров’я людинидля освітнього потенціалу і використання в практичної діяльності. [32]
4.           Нормативно-технологічнезабезпечення побудови і розміщення кабінетів (центрів здоров’я). Максимальневикористання потужностей і необхідності розгортання нових:
-        розширенняфункцій і ролі існуючих лікувально-профілактичних закладів, які потребуютьрозвиток матеріально-технічної бази за рахунок обладнання, реконструкції діючихзакладів і побудова нових;
-        створеннянових і реконструйованих відділень, санаторно-курортних закладів.
5.           Інформаційнезабезпечення. Передбачає створення системи інформаційного забезпеченнянаселення і медичних працівників по проблемам системи охорони та укріпленняздоров’я населення (використання електронних та інших засобів масовоїінформації).
6.           Наукове забезпечення впровадженнясистеми охорони і укріплення здоров’я.
-        створеннякомплексних програм по вдосконаленню тих що є в наявності і розробки новихтехнологій в сфері охорони здоров’я;
-        науковеобґрунтування і розробка оптимальної структури дитячих оздоровчих організацій.
-        розробкаєдиних критеріїв ефективності оздоровчих послуг;
-        багаторівневийпідхід з урахуванням оздоровчих профілактичних заходів з урахуванням загальнихпотреб населення в цілому, так і специфічних потреб населення різних регіонів,окремих соціально професіональних і вікових груп.
-        пріоритетоздоровчих і профілактичних засобів в області суспільної охорони здоров’я. [8]

Висновки
Вдале географічне розташування Запорізької області, природнокліматичніумови, наявність теплого Азовського моря, лікувальних грязей, мінеральних вод,зумовили унікальність природних і лікувальних факторів курортів, основною метоюяких є зміцнення здоров’я населення, збереження його працездатності таполіпшення демографічної ситуації в Україні.
Так визначимо, що найбільшого розвитку в Запорізькій області набулалікувальна оздоровча рекреація. Як свідчать статистичні дані серед оздоровчихзакладів переважають заклади відпочинку та санаторно-курортні заклади. Самевони концентрують найбільшу кількість відпочиваючих.
В Запорізькій області знаходиться 6,4% санаторно-курортних (оздоровчих)закладів України, хоча рекреаційний потенціал реалізовано не в повній мірі.Номенклатура послуг санаторіїв доповнена лікувальними послугами: загальнеобстеження, кліматотерапія, дієти, грязьові та солові ванни тощо. Практично всізаклади курортного типу орієнтовані на середній клас споживача. В останні рокикількість закладів відпочинку зменшилась, і кількість відпочиваючих зменшиласьмайже втричі. Це пов’язано не тільки з недоступністю цін на путівки, зменшеннямсереднього життєвого рівня населення, а й низькою конкурентноздатністю галузіна фоні різноманіття та доступності вибору курортно-оздоровчих послуг в іншихрекреаційних комплексах України, або за кордоном.
 Крім того в Запорізької області ми прийшли до висновків, що дитячарекреація в області не отримала свого належного розвитку, на її долю припадаєлише 17,6% загального показника. При цьому в області існують дуже вагоміпоказники природних та історичних рекреаційних ресурсів, на базі яких дитячарекреація може належного свого належного розвитку. Кризи в галузі надає ще йте, що зменшення чисельності оздоровлених дітей відбувається за рахунокпільгових категорій, зокрема, дітей — сиріт, малозабезпечених дітей, хворих натуберкульоз, постраждалих від аварій на ЧАЕС.
Зробивши просторово-часовий аналіз функціонування дитячих закладівоздоровлення, можемо визначити, що найбільш перспективними для подальшогорозвитку галузі є Якимівський район, м. Запоріжжя, м. Бердянськ, також дитячарекреація, за певних умов, може отримати певний розвиток в Приазовському таПриморському районах.
А ось часовий аналіз показав, що чисельність дітей, оздоровлених в 2005році зменшилась в 2-3 рази в порівнянні з 1990 роком. Це дуже негативнийпоказник в соціально-економічному розвитку області, країни. Томупроаналізувавши функціонування цієї галузі та її перспективні плани, можназробити висновки, що найбільш реальним в умовах Запорізької області є втіленнянаступних заходів:
1. Покращення екологічної ситуації в області:
— охорона водних рекреаційних ресурсів, очищення водойм від мулу,водоростей, сміття;
— проблема образії берегів;
— заходи для покращення атмосферного повітря в області.
— штучне облисіння територій, насадження полізалесних лісосмуг
2. Забезпечити раціональне використання природних, соціально-економічнихта культурно-історичних рекреаційних ресурсів. Для вирішення багатьох проблемпотрібна підтримка держави та бюджетні кошти.
3. Покласти відповідальність (практичну) за рекреаційні заклади належниморганізаціям, відомствам.
4. Створення спеціалізованих дитячих рекреаційних закладів:
— активного відпочинку та фізкультури (спортивні табори);
— впровадження нових закладів розваг (відеосалони, гральні автомати,комп’ютерні зали, дитячі майданчики, клуби, тренажерні зали та інше);
— табори для творчих дітей (від гуртків, домів дітей та юнацтва,музичних, художніх шкіл);
— оздоровчі табори з елементами навчання (розмовляють тільки іноземноюмовою).
5. Розвиток дитячого туризму в області:
— розробка нових туристичних маршрутів для широкого загалу дітей таюнацтва;
— організація та відновлення існуючих дитячих туристичних клубів.
6. Модернізація та реконструкція діючих оздоровчих закладівпідприємствами, яким вони належать (до 2010 року).
-транспортне забезпечення — підтримання автошляхів у належному стані,створення обладнаних автостоянок, будівництво і ремонт існуючих
7. Втілення в дію цінової політики, особливо для пільгових категорійдітей.
8. Вдосконалення інвестиційної політики.
9. Перспектива розвитку охорони здоров’я людини передбачає реалізаціюнаступних вимог: організацію управління діяльністю в системінормативно-правового забезпечення (лікувальні програми, перелік методик,обладнань, технологій, форм надання оздоровчих послуг): кадрове забезпеченняохорони здоров’я; нормативно-технологічне забезпечення; інформаційнезабезпечення; наукове забезпечення, впровадження системи охорони і укріпленняздоров’я.
10. Проведення належних рекламних кампаній, як в Запорізькій області, такі за її межами.
Враховуючи потенціал рекреаційного комплексу, доцільно створити фондрозвитку рекреації в Запорізькій області. Регіональні, місцеві державні органиуправління повинні проводити ліцензування закладів оздоровлення, рекреаційноїдіяльності та сертифікацію рекреаційних послуг.
Аналізуючи аспекти стратегічної програми розвитку Запорізькогорекреаційного комплексу, можна відокремити, що більшість положень спрямоване назабезпечення доступності та ефективності санаторно-курортного лікування дітей,реабілітацію хворих, профілактику захворювань, тобто формування повноцінноїздорової нації країни.

Список використаних джерел
1.        Алаев Э.Б.Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. — М.:Мысль, 1983. — 232с.
2.        БадіонО.П., Дігтяр Ю.М. СтежкамиПівнічногоПриазов'я: путівник/Асоціація «Екологічна освіта»; Дитяче екологічнеоб'єднання «Ехо». — Запоріжжя:Поліграф, 2002. — 254 с.
3.        БалабановГ.В., Горленко І.О., Пістун М.Д. Суспільна географія в Україні// Укр. географ.ж-л,1996. — №2. — С. 15-20.
4.        БебчукБ.У., Варламова О.С.,Гусев А.А. Особенности экономических оценок природопользования в условияхперехода к рынку // Экономика и математические методы. — 1992. — Т.28. — №5-6.- С.742-753.
5.        Буравченко А.О.,Гаврилишин І.П. Туризм і ринок праці// Проблеми розвиткутуризму в Україні і завдання відновлення історичної пам'яті народу засобамитуризму. — Тези доп. Всеукраїнськ. наук.-практ.конф. Ч.І. — Київ-Косів, 1994.
6.        Веденин Ю.А.Динамика территориальных рекреационных систем. -М.: Наука, 1982. — 190с.
7.        Веденин Ю.А. Социально-экономическиеаспекты развития территориальных рекреационных систем. — В кн.:Социально-экономические и географические аспекты исследования территориальныхрекреационных систем. — М. — 1980. — С. 16-30.
8.        ВетинеевА.М., Журавлёва Л.Б. Куротное дело: Учебное пособие – Москва: Кнорус, 2006 –650 с.
9.        Войнаренко М. Локальні виробничі системи тамережі підприємств // Нові виробничі системи іприскорений розвиток регіонів. -К.: Логос, 2002. -С.87-95.
10.      ГидбубутА.В., Мезенцев А.Г.Курортно-рекреационное хозяйство: Региональный аспект. — М.: Наука, 1991. — 91с.
11.      ГнюбкинИ.Б. Экологический туризм на охраняемых территориях -туризм которому принадлежит будущее //Актуальные вопросы развития инновационной деятельности в государствах спереходной экономикой. -Симферополь: СОНАТ, 2001. — С. 208-209.
12.      Гуляев В.Г.Туризм: экономика и социальное развитие. -М.: Финансы и статистика, 2003. — 304 с.
13.      Дементьева Г.,Сердюк Е. Методологические основы экономической оценки природно-рекреационногоназначения // Экономика Украины. — 1992. -№11.-С.60-64.
14.      Елозина Е.Н.Анализ экономико-экологических методов повышения эффективности функционированияи развития рекреационного хозяйства Украины. — Одесса: ОГМИ, — 1995. — 32с.
15.      Елозина Е.Н.,Ковалев В.Г. К вопросу об оптимизации управления рекреационной сферой //Совершенствование организации и управление развитием рекреационного хозяйства вприморских зонах.- Одесса: ИПФЭЭИ, -1995
16.      ЕнциклопедіяЗапорізької області — Запоріжжя: Дике поле, 2004 р. – 738 с.
17.      Ермилов В.С. Опытсанитарной охраны курорта Гопри // Курортология и физиотерапия: Республиканскиймежведомственный сборник. — К., 1992. — Вып.25. — С.25-26.
18.      ЄвдокименкоВ.О. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації). — Чернівці: Прут, 1996. — 287с.
19.      Живицкий А.В.Научные основы оценки социально-экономической эффективности рекреационногоприродопользования // Автореф.дис.… д.э.н. -Одесса: ИПФЭЭИ НАН Украины, — 1995. — С. 95.
20.      Живицкий А.В.Рекреационный потенциал (социально-экономические аспекты освоения) // Экономикаи организация природопользования в Причерноморской регионе — К.: Наукова думка, — 1987. — С. 103.
21.      Живицкий А.В.Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования в морскихбассейнах // Оптимизация использования охраны и воспроизводства природныхресурсов. — М.: ЦЭМИ АН СССР, -1986.
22.      Жученко В.Г. Розвитоктуристично-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи//Регіональні перспективи. — 2001.-№1.
23.      Закон України «Про екологічнуекспертизу» від 9лютого 1995 р. (№45/95-ВР).
24.      Игнатенко А.Н.Рекреационные территориальные системы: научные основы развития ифункционирования. — К.: УМК ВО приМинвузе УССР, 1989.
25.      Игнатенко Н.Г.,Руденко В.П. Природно-ресурсный территории: Географический анализ и синтез. — Львов: Вища школа,1986.
26.      Корецкий Л.М.,Смаль И.В. Научно-методические аспекты экономико-географического исследованиятерриториально-рекреационных систем// Методологические проблемы современной географии.Сб.науч.трудов. К.: Наук.думка, 1993.
27.      КоротунІ.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні умови та ресурси України: Навчальнийпосібник до курсу «Природні ресурси України» для студентівекологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. -Рівне, 2000.
28.      КрачилоМ.П. Экономико-географическиепроблемы туризма и его эффективность. Автореф.дисс.… д.г.н. — К., — 1992 – 36 с.
29.      Лущик А.В.Влияние хозяйственной деятельности на подземные воды Крыма // Проблемы экологиии рекреации Азово-Черноморского региона. Материалы международной региональнойконференции. — Симферополь, 1994. -С.137-141.
30.      Мамутов В.К.,Амоша А.И., Дементьева Т.Н. Рекреация: социально-экономические и правовыеаспекты. — К. Наук. думка, 1992.
31.      Маринич О.М., Палієнко В.П., Руденко Л.Г. Основні етапи і напрямигеографічних досліджень у Національній академії наук України// Укр. геогр.журн. — 1998. — №3 (23).
32.      Марченко О.А. Суспільно-географічнеобгрунтування раціонального використання та охорони рекреаційних ресурсів Херсонськоїобласті. Автореферат дисертації к.геог.н.,- Одеса, — 2000 — 20 с.
33.      МацолаВ.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. -Львів, 1997.
34.      Оздоровленнядітей у дитячих оздоровчих таборах (закладах) влітку 2005 року. Статистичнийзбірник. Запоріжжя: Головне управління статистики. 2005 р. — 35 с.
35.      Оздоровленнядітей у дитячих оздоровчих таборах (закладах) влітку 2005 року. Статистичнийзбірник. – Запоріжжя: Головне управління статистики. — 2006 р. -  33 с.
36.      Оздоровлення та відпочинок населення влітку 2005 року. Економічна доповідь. –Запоріжжя: Головне управління статистики. — 2005 р.
37.      Ольшевский В.Развитие рекреационной инфраструктуры // Экономика Украины. – М:  1991. — №4.
38.      Организациятуризма: Учеб. Пособие /А.Л. Дурович, Н.И. Кабушкин, Т.М. Сергеева и др.: под ред. Н.И… Кабушкина — Мн.: Новое знание, 2003. — 632 с.
39.      Оценкасоциально-экономическое эффективности мероприятий по охране и улучшениюрекреационных ресурсов (Методический аспект) / Живицкий А.В. и др. — К., 1985
40.      Панов І. Екологічний туризм //Краєзнавство, географія, туризм. – 1998.- №11.
41.      Позаченюк Е.А.Введение в геоэкологическую экспертизу. – Симферополь.: Таврия, 1999. — 413с.
42.      Прейгер Д.,Малярчук І.Розвиток іноземного туризмув Україні вконтексті розбудови міжнародних транспортних коридорів //Економіка України.1998. -С. 20-28.
43.      Про станта перспективи розвитку туризму в Україні (інформаційно-аналітичний матеріал допарламентських слухань), -К., 2000.
44.      Рекреационныесистемы. / Подред. Н.С. Мироненко, М. Бочарова, М.: МГУ,1986.-С. 126.
45.      Русанов И.В.Территориальная организация кратковременного отдыхе населения центрарекреационного объединения. Автореф.дис., — Л., 1984 -18с.
46.      Санаторно-курортнелікування. Статистичний бюлетень. — Запоріжжя.: Головне управління статистики.,- 2005 р., 55 с.
47.      Смаль І.В. Територіальна структура рекреаційної системи Чернігівськоїобласті України. Автореф.дис… к.г.н. -К., 1993. — 19с.
48.      СмальІ.В. Туристичні ресурси України. -К., 1996. 396 с.
49.      Статистичнийзбірник. Запорізька область, 2002. – Запоріжжя., — 2003. -432с.
50.      Статистичнийзбірник. Запорізька область, 2003. – Запоріжжя., – 2004.-432 с.
51.      ТкаченкоО. Про поняття курортно-оздоровчих та рекреаційних зон в екологічномузаконодавстві // Вісник Академії правових наукУкраїни. – 1998. -№1(12).-С.139-142.
52.      Топчиев А.Г.Геоэкология: географические основы природопользования. — Одесса: Астропринт,1996. — 392с.
53.      ТопчиєвО.Г. Суспільно-географічне дослідження: методологія, методи, методики.Навчальний посібник. – Одеса; Астропринт, 2005. – 632 с.
54.      ТопчиєвО.Г. Теоретичні основи регіональної економіки. — К: Вид во УАДУ, 1997. -137с.
55.      ФоменкоН.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник. К.: Центрнавчальної літератури, 2007. –312 с.
56.      Яцков В. Проблемы ресурсосбережения // Экономика Украины — 1994. — № 9-С.45-52.

Додаток 1
Мережасанаторно-курортних і оздоровчих закладів по містах та районах у 2004-2005 році
Складено заданими головного управління статистики в Запорізькій області.
/>

Додаток 3
 
Кількість ліжок (місць) усанаторно-курортних і оздоровчих закладах у 2004-2005 році, по містах тарайонах
 
Всього у закладах тривалого перебування
У тому числі
У закладах о одно-дводен-ного перебу вання
у санаторіях
 У пансіонатах з лікуванням
У сана­торіях про­філак­торііях
 
У пансіо­натах  відпо­чинку
 На бази відпо­чинку
Всього
З них дитячих
із загальної кількос­ті- санаторії для хворих на туберкульоз
Всього
З них дитячих
область
Запоріжжя
Бердянськ
Енергодар
Мелітополь
райони
Бердянський Василівський
Вільнянський
Запорізький
Оріхівський
Приазовський
Приморський
Токмацький
Якимівський
28557
2629
6104
116
201
130
145
246
1310
50
576
4733
101
12216
2631
623
1505
-
101
-
-
-
-
-
-
-
101
301
1019
357
460
-
101
-
-
-
-
101
-
180
120
60
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
180
120
60
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
252
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
252
-
-
1819
1258
-
116
100
-
145
150
-
50
-
-
-
-
1211
-
815
-
-
-
-
-
-
-
256
140
-
-
22644
748
3784
-
-
130
-
96
1310
-
320
4341
-
11915
52
-
-
-
-
-
-
-
52
-
-
-
-
-
Складено заданими головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 4
 
Кількість осіб, які оздоровлені у2004-2005 році протягом тривалого часу, по містах та районах
 
Всього  оздоровлено протягом тривалого часу
У тому числі
у санаторіях
 У пансіонатах з лікуванням
У сана­торіях про­філак­торііях
 
У пансіо­натах  відпо­чинку
 На бази відпо­чинку
Всього
З них дитячих
із загальної кількос­ті- санаторії для хворих на туберкульоз
Всього
З них дитячих
область
Запоріжжя
Бердянськ
Енергодар
Мелітополь
райони
Бердянський
Василівський
Вільнянський
Запорізький
Оріхівський
Приазовський Приморський
Токмацький
Якимівський
214837
22744
64634
644
2650
46
906
2195
1744
-
4099
35898
1273
78004
37315
6014
27309
-
1187
-
-
-
-
-
-
-
1273
1532
9452
1800
5192
-
1187
-
--
1273
-
678
276
402
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
678
276
402
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
1873
-
-
-
-
-
-
-
--
1873
-
-
19804
14980
-
644
1463
-
906
1811
-
-
-
-
-
-
6254
-
3073
-
-
-
-
-
-
-
2100
1081
-
-
149591
1750
34252
-
-
46
-
384
1744
-
1999
32944
-
76472
Складено заданими головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 5
 
Кількість осіб, які відпочивали у2004-2005 році протягом одного-двох днів по містах та районах
 
 
 
Всього
оздоровлено протягом одного- двох  днів У тому числі у санаторіях
 У пансіонатах  відпочинку
У санаторіях профілакторііях
  Всього З них дитячих
область
Запоріжжя
Бердянськ
Енергодар
Мелітополь райони Бердянський
Василівський
Вільнянський
Запорізький
Оріхівський
Приазовський
Приморський
Токмацький
Якимівський
17562
746
4549
-
-
-
-
643
1723
-
647
2370
-
6884
23
-
23
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
15
-
15
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
218
-
144
-
-
-
-
-
-
-
-
74
-
-
17321
746
4382
-
-
-
-
643
1723
-
647
2296
-
6884
Складено заданими головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 6
 
Розподіліноземних громадян, оздоровлених протягом 2000-2005 року у санаторно курортнихі оздоровчих закладах по містах та районах Оздоровлено протягом тривалого часу
  всього іноземних громадян
у % до загальний кількості оздоровлених
всього іноземних громадян
у % до загальний кількості оздоровлених
область
Запоріжжя
Бердянськ
Енергодар
Мелітополь Бердянський
Василівський
Вільнянський
Запорізький
Оріхівський
Приазовський
Приморський
Токмацький
Якимівський
12858
85
6801
-
-
-
-
-
-
-
48
3125
-
2799
6,0
0,4
10,5
-
-
-
-
-
-
-
1,2
8,7
-
3,6
176
-
114
-
-
-
-
-
-
-
32
30
-
-
1,0
-
2,5
-
-
-
-
-
-
-
4,9
1,3
-
-
Складено заданими головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 7
 
ДИТЯЧІ ОЗДОРОВЧІ ЗАКЛАДИ (ТАБОРИ), ЯКІ ПРАЦЮВАЛИ ВЛІТКУ ПО МІСТАХ ТАРАЙОНАХ
Мережа дитячих оздоровчих закладів (таборів) та кількість оздоровленихдітей влітку 2006 року
Кількість дитячих оздоровчих закладів (таборів) — 366
/>Кількість оздоровлених дітей– 75748

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 8
 
Дитячі оздоровчізаклади (табори), які працювали влітку по містах та районах (кількість таборів) кількість таборів 2000 2001 2002 2003 2004 2005
2006 Область 193 160 269 297 361 378 366 Запоріжжя 45 38 40 42 34 32 31 Бердянськ 31 15 32 25 17 37 24 Енергодар 3 3 5 4 2 2 2 Мелітополь 15 13 14 13 5 5 5 Токмак 8 2 2 5 4 4 2 райони Бердянський 21 21 21 16 9 23 22 Василівський 11 14 20 29 30 27 - Великобілозерський - - - - - 2 2 Веселівський 1 1 1 1 4 9 22 Вільнянський 29 31 34 32 33 33 29 Гуляйпільський - - - 15 16 13 16 Запорізький 1 1 25 23 21 21 24 К-Дніпровський - - 2 2 3 3 2 Куйбишевський 1 1 2 - 5 2 2 Мелітопольський 2 1 1 4 - - - Михайлівський 1 1 8 10 10 8 8 Новомиколаївський - - - 6 10 9 12 Оріхівський 4 1 27 19 23 24 25 Пологівський - 1 1 2 1 - 22 Приазовський 2 2 18 23 23 15 13 Приморський 2 3 4 3 37 33 34 Розівський - - - 2 6 4 3 Токмацький - 1 2 5 3 8 6 Чернігівський 9 1 - 6 14 17 17 Якимівський 7 9 10 10 51 47 43
Складено за даними головного управліннястатистики в Запорізькій області.

Додаток 9
Дитячі оздоровчізаклади (табори), які працювали влітку по містах та районах (кількість місць) кількість місць 2000 2001 2002 2003 2004 2005
2006 область 18922 18901 20407 20828 22292 18689 19012 Запоріжжя 5987 6034 6230 6224 1807 1642 1580 Бердянськ 4450 4060 4830 4962 4662 3880 4570 Енергодар 680 780 780 800 - - - Мелітополь 2090 1810 2020 1900 - 240 - Токмак 503 200 250 600 - - - райони Бердянський 240 530 530 520 720 720 720 Василівський 150 150 - - - - - Великобілозерський - - - - - - - Веселівський 90 90 90 90 - - - Вільнянський - - 80 80 570 575 625 Гуляйпільський - - - - - - - Запорізький 180 180 180 180 455 395 275 К-Дніпровський - - 200 200 416 180 180 Куйбишевський 200 200 - - 150 150 155 Мелітопольський 520 240 400 400 - - - Михайлівський 302 302 302 302 - - - Новомиколаївський - - - - - - - Оріхівський 220 220 220 220 - - - Пологівський - - - - - - - Приазовський 650 342 342 492 785 450 - Приморський 620 840 1080 700 3291 2495 2495 Розівський - - - - - - - Токмацький - 303 303 303 - - - Чернігівський - - - - - - - Якимівський 2040 2620 2570 2855 9436 7962 8412
Складено за даними головного управліннястатистики в Запорізькій області.

Додаток 10
Дитячі оздоровчізаклади (табори), які працювали влітку по містах та районах (кількість місць) оздоровлено дітей 2000 2001 2002 2003 2004 2005
2006 область 61035 64666 75727 76817 77782 80295 75748 Запоріжжя 18858 18645 19051 19903 6341 5851 5531 Бердянськ 13102 13237 14618 13863 14551 20160 18891 Енергодар 3099 3493 3657 3865 441 436 401 Мелітополь 7218 6767 7171 5625 617 634 640 Токмак 2380 813 1254 1990 197 176 167 райони Бердянський 1515 3396 3032 2976 2725 3826 3531 Василівський 1308 1330 1559 2019 1941 1913 - Великобілозерський - - - - - 54 44 Веселівський 195 279 443 358 95 270 934 Вільнянський 1377 1518 1731 1238 2787 2746 2874 Гуляйпільський - - - 862 883 716 737 Запорізький 479 735 1909 1518 1579 1427 1538 К-Дніпровський - - 233 268 466 225 185 Куйбишевський 50 84 100 - 409 262 180 Мелітопольський 763 630 1576 1996 - - - Михайлівський 1281 1404 2333 1781 249 200 184 Новомиколаївський - - - 246 451 453 490 Оріхівський 577 772 2979 1535 669 858 1124 Пологівський - 160 160 44 22 - 1336 Приазовський 2046 1135 2289 3822 5367 3470 704 Приморський 1673 1589 3482 1935 8866 9568 7769 Розівський - - - 77 165 107 140 Токмацький - 1624 1450 1224 172 244 125 Чернігівський 353 60 - 119 356 365 695 Якимівський 4761 6995 6700 9553 28433 26334 27528
Складено за даними головного управління статистики в Запорізькійобласті.