Організація туризму уФранції
Зміст
Вступ
1.Соціально-економічні передумови та особливості історії розвитку туризму уФранції
2.Державна політика у сфері туризму. Організація туристської діяльності
3.Французька модель розвитку туризму
4.Географія туризму у Франції
Висновок
Списоквикористаних джерел
Вступ
Франція — найбільшвідвідувана країна у світі. Це цілком виправдано, тому що країна багатарізноманітними пам'ятниками і пам'ятками, цінуємо туристами і частоунікальними.
Подання пробагатство культурно-історичного потенціалу країни дає перелік об'єктів,занесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Але наявність вкраїні ресурсного потенціалу, навіть самого багатого, недостатньо для розвиткутуризму. Поряд з природним та історико-цивілізаційними факторами, важливоюпередумовою туристської діяльності є високий рівень соціально-економічногорозвитку країни.
1. Соціально-економічніпередумови та особливості історії розвитку туризму у Франції
Франція є однієюз найбільш високорозвинених країн світу. Потужна індустрія і високотехнологічневиробництво дозволяють Франції створювати туристські проекти будь-якоїскладності і капітало — ємності.
У Франціїналічується близько 40 тис. культурних пам'яток. Але не тільки вони притягуютьвеличезну кількість туристів. Національні традиції та обряди, ремесла,гастрономічне мистецтво, а також різні культурні події — ось що, як правило,залучає велику кількість відвідувачів. Це різні карнавали і фестивалі, свята таінші події.
Франція єлідером за кількістю прийнятих туристів — в 2007 році країну відвідало більше80 млн. чоловік. Крім того, щорічно приймається не менша кількістьекскурсантів.
Після Другоїсвітової війни Франція відразу ж стала докладати зусиль до залучення іноземнихтуристів. Для цієї мети був розроблений і здійснений цілий ряд заходів. Франціястала першою країною в Європі, яка проголосила політику «відкритих дверей». Длятуристів із низки країн були скасовані в'їзні візи. Активно відновлюваласяготельне господарство. Був введений «туристський курс» обміну іноземної валюти.При проїзді по залізниці іноземним туристам надавалася знижка. Але, незважаючина пільги, Франція була однією з найбільш «дорогих» країн для туристів. Саме зцієї причини з 60-х років намітилася тенденція скорочення тривалостіперебування іноземних туристів у Франції. Одночасно з цим значно більше французівстало від'їжджати за кордон, зростання туристичних витрат був вище, ніж прирістдоходів від міжнародного туризму.
Погіршенняекономічних показників туризму стало викликати серйозне занепокоєння уряду таділових кіл Франції. Тому в програмі економічного і соціального розвитку на1966-1970 рр… був відведений спеціальний розділ заходам із заборони зростаннядефіциту туристського балансу. Розроблено ряд заходів на залучення іноземнихтуристів і скорочення виїзду французьких туристів за кордон. Відкрилися новінавчальні заклади з підготовки кадрів для індустрії туризму, багато уваги ізасобів приділялася поліпшенню автомобільних доріг. В кінці 60-х років бувприйнятий і реалізований план розвитку прибережного та сільського туризму напівденно-західному узбережжі Франції. У 1967 р. в Парижі було засновано«Товариство з розвитку національного туризму» з метою відволікання французькихтуристів від поїздок за кордон.
У 70-80-і рр…в'їзний туризм у Франції розвивався досить швидкими темпами. У 1985-1994 рр…середньорічний приріст туристських прибуттів становив 4,7%, а доходів — 13,1%.В даний час Франція має позитивне туристичне сальдо. У країні створена сучаснаіндустрія туризму. Після прийняття Шенгенської угоди та скасування візовогорежиму між країнами Об'єднаної Європи все більше туристів воліє відвідуватиФранцію в уїк-енд, а тривалі відпустки проводити в інших країнах.
2. Державна політика усфері туризму. Організація туристської діяльності
Системадержавного регулювання туристської діяльності у Франції має складнуорганізаційну структуру. Її очолює міністр туризму, наділений аудиторськими таконтрольними повноваженнями. Йому підпорядковується Генеральна інспекція зтуризму. Вона виконує представницькі функції, контролює роботу іноземнихтуристських офісів у Франції та французьких — за кордоном, здійснює нагляд задіяльністю інших туристських організацій, а також відстежує ситуацію нафранцузькій і зарубіжних туристських ринках.
При міністрітуризму утворений Національна рада з туризму у складі 200 чоловік. Цейконсультативний орган об'єднує представників галузі, граючи важливуконсолідуючу роль. Він виконує наглядову, дорадчу та погоджувальну функції.Національна рада бере участь у розробці державної політики, обговоренніпроектів, законодавчих актів та інших питань у галузі туризму.
Неодноразовіуправлінські реформи у Франції увінчалися поділом функцій контролю та виконанняв області туризму. Для втілення в життя основних напрямів розвитку туризму уФранції, визначених міністром туризму, створено національну туристськаадміністрація — Управління туризму і його підрозділи на місцях. Управліннярозробляє та проводить державну політику в галузі туризму. Воно, зокрема,регламентує туристську діяльність на основі спеціальних нормативних документів(положення про класифікацію туристських об'єктів та ін.), здійснює збір,систематизацію та поширення статистичної інформації про туризм, реалізуєсоціальні програми із забезпечення відпочинку населення, зайнятості у сферітуризму та підготовки кадрів для туристичної індустрії, координує діяльністьрізних туристських організацій.
Середорганізацій, що вносять великий внесок у розвиток національного туризму,важливе місце займає «Дім Франції». Він був створений в 1987 р. підкерівництвом міністра туризму. Особлива форма його організації — об'єднання зекономічною метою — обрана не випадково. Держава, приватні підприємства таасоціації туристської індустрії та інших галузей — всі вони керуються загальнимекономічним інтересом у розширенні внутрішніх і в'їзних туристичних потоків і,як наслідок, збільшення доходів від туризму. Для цього вони сконцентрували силиі засоби в «Будинку Франції» на принципах державно-приватногопартнерства. «Дім Франції» має головний офіс у Парижі і 33регіональних бюро в 28 країнах світу, в тому числі в Росії. Вони формуютьпривабливий образ Франції і просувають країну як туристський напрям у світі.
Інша організація- ОДІТ Франс — у формі «об'єднання з користю для суспільства»утворена при міністрі туризму для проведення досліджень у галузі туризму,моніторингу туристського ринку, надання консалтингових послуг та проведенняекспертизи туристських проектів.
План підвищенняякості туристського обслуговування, ініційований міністром туризму, став дієвимінструментом консолідації всіх зацікавлених сил — працівників туристськогобізнесу, їх професійних об'єднань, органів управління на місцях, які бралиучасть у його реалізації, починаючи з визначення умов присвоєння марки ізакінчуючи її рекламою. Був розроблений логотип марки, який відбив головну ідею- Франція в центрі боротьби за якість обслуговування. Він виконаний у вигляді«Q» — початкової літери слова «якість» (qualite), в центрякої поміщений контур країни. Марка якості присвоюється підприємствамтуристської індустрії, які дотримуються санітарні норми і правила безпеки,відповідають встановленим класифікаційним вимогам, вдаються до незалежнимзовнішнім аудиторським перевіркам якості обслуговування, виконують національнідобровільно взяті зобов'язання (всього їх 96) щодо підвищення якості, відповіднимчином реагують на рекламації клієнтів. Марка якості присвоюється міністромтуризму за поданням відбіркової комісії. Діяльність туристських підприємств, щодіють під маркою якості, суворо контролюється. Крім незалежних аудиторськихперевірок, які організовують самі підприємства як неодмінна умова для отриманнярозпізнавального знака, держава зі свого боку здійснює контроль, і у випадкуневідповідності встановленим вимогам може позбавити підприємство марки.
Марку якостімають готелі трьох міжнародних брендів "Ібіс", «Меркур» і«Новотель», Національна федерація засобів розміщення «Ложі деФранс», Асоціація рестораторів Франції та ін.
У 2003 р.французький уряд прийняв національну стратегію сталого розвитку, складовоючастиною якої є стійкий розвиток туризму. У цьому контексті проблема якості втуризмі набуває більш широкий зміст: отримання соціальних і економічних ефектіввід туристської діяльності при раціональному використанні природних ресурсів ізниження шкоди навколишньому середовищу. Робота в цьому напрямку почалася ще в2000 р., коли Франція головувала в Євросоюзі. Тоді на загальноєвропейськомурівні було прийнято рішення про більш тісної кооперації 15 країн — членів ЄС зметою сталого розвитку туризму і реалізації відповідних пілотних проектів у містах,гірських і приморських курортах, сільських місцевостях. Починаючи з 2002 р.щорічно проводиться європейський форум з туризму, на якому обговорюютьсяініціативи і налагоджується діалог між державним і приватним секторами в галузісталого розвитку туризму.
Велику увагу уФранції приділяється організації туризму осіб з обмеженими фізичнимиможливостями.
Туризм є одним зоб'єктів регіональної політики у Франції. Розвиток туризму сприяє згладжуваннятериторіальних відмінностей у країні, зміцненню її цілісності. У зв'язку з цимрегіональна політика в галузі туризму проводиться не тільки в традиційнихтуристських районах Франції, де він виступає важливим чинником економічногозростання, але й у менш відомих районах, де туристська індустрія створюєдодаткові робочі місця.
Відносини міжЦентром і регіонами будуються на договірній основі. Раз на п'ять років регіониукладають договори з Центром, у тому числі в галузі туризму. У них визначаютьсяосновні напрями роботи на майбутній період і виділяються суми фінансування.
На локальномурівні держава всіляко заохочує місцеві ініціативи та проекти туристськогооблаштування територій, які розраховані на залучення внутрішніх та іноземнихвідвідувачів і базуються на принципі якості.
Важливимнапрямом державної політики в галузі туризму є створення позитивного образукраїни як туристського напрями та його просування на світовому ринку подорожей.У Франції ці завдання вирішуються за допомогою підвищення якості туристичнихпродуктів, з яким має асоціюватися образ цієї країни. Така ідея закладена вмаркетинговій стратегії на 2005-2010 рр.., Розробленої «БудинкомФранції».
Кріммаркетингової стратегії, «Дім Франції» оновив проводяться ним акціїта кампанії. Одна з них — кампанія «Ласкаво просимо до Франції»,спрямована на залучення іноземних туристів. Інша акція націлена на просуванняприморських районів Франції як всередині країни, так і за її межами.
Франція є однимз ініціаторів створення Євросоюзу. Розширення та поглиблення інтеграційнихпроцесів стало потужним фактором розвитку туризму в регіоні та модернізаціїфранцузькій індустрії туризму.
Перехід на єдинуєвропейську валюту — євро зробило сильний вплив на розвиток французькоготуристського ринку. Франція була в числі 12 країн, що утворили Єврозону. Цязона в 2000 р. охопила ринок з більш ніж 300 млн. потенційних споживачівтуристських продуктів і 1,8 млн. туристських діб. Введення євро в обіг сприялоактивізації туристської діяльності у Франції, незважаючи на вкрай несприятливийфон — економічний спад, війну в Іраку, епідемію атипової пневмонії,перешкоджали розвитку туризму в світі. Воно супроводжувалося зменшеннямдержавного втручання у сферу туризму і перебудовою туристської індустрії країни- готельного, транспортного та тур-операторського секторів. З переходом на єврознизилися ризики, пов'язані з валютними операціями, впали витрати по фінансовихопераціях, зросла стійкість європейських фінансових ринків. Зросла прозорістьцін і загострення конкурентної боротьби призвели до зниження цін на туристичніпоїздки та розширенню туристського споживання, як внутрішнього — в межахЄврозони, так і зовнішнього — з боку прибувають до Єврозони іноземних туристів.
Франція розвиваєміжнародне співробітництво в кількох напрямках: в області організації ірегулювання туристської діяльності, у сфері професійного туристського освіти, усфері економіки туризму, в галузі просування Франції на туристичному ринку.
Франція відіграєзначну роль у міжнародних організаціях, особливо ЮНВТО та Міжнародному бюро ізсоціального туризму (БІТС).
У країні створенасучасна інфраструктура туризму. Налічується близько 197 тис. підприємствтуристичного профілю, в тому числі 39 тис. готелів та інших засобівколективного розміщення, 106 тис. ресторанів, 47 тис. кафе, 4 тис. турагентств. У туристський сектор вкладаються значні інвестиції, основна частинаяких була спрямована в готельно-ресторанний комплекс.
3. Французька модельрозвитку туризму
Характерноюособливістю останнього періоду розвитку туризму стала так звана горизонтальнаінтеграція капіталів на ринку. Концентрація і централізація капіталу нанаціональному і міжнародному рівні і протікає одночасно процесінтернаціоналізації виробництва і капіталу в індустрії туризму Франції призвелидо утворення потужних туристських транснаціональних компаній та зміцненню їхпозицій на глобальному туристському ринку. Основою інтеграції у Франціїз'явилися засоби розміщення. Французька модель організації відпочинку отрималавоістину ідеальне втілення в «Середземноморському клубі» — ланцюгатуристських сіл, створюють особливу атмосферу взаєморозуміння і єднаннявідпочиваючих, які забезпечують високий рівень обслуговування, що надаютьширокий вибір спортивних розваг і працюють за принципом «всевключено». Крім 130 клубних готелів, у розпорядженні компанії є мережа обслуговуючиходнойменних тур агентств і субагенти.
4. Географія туризму уФранції
Французи — високозабезпечених нація, яка входить до групи країн лідерів з виїзноготуризму. Однак чудові внутрішні рекреаційні ресурси дозволяють стримувати темпирозвитку виїзного туризму. В даний час більше 80% французів проводять своївідпустки всередині країни. Існують чітко виражені піки відпускних періодів:виробничі відпустки і шкільні канікули в липні-серпні, короткі різдвяніканікули, канікули в лютому і під час Пасхи. Французькі туристи віддаютьперевагу Іспанії, Італії, Великобританії, Німеччини. З віддалених регіонівпріоритети французів орієнтовані на США, колишні французькі колонії в Африці,французькі заморські департаменти і території (Гваделупа і Мартініка,Французька Полінезія та Нова Каледонія, о. Реюньйон). Виїзний туризм в останні30 років розвивається значно меншими темпами, ніж в'їзний.
Розвитоквнутрішнього туризму у Франції стикається з двома основними проблемами — скороченням тривалості перебування в місцях призначення і сезонністютуристського попиту. Туристські поїздки стають менш тривалими, але більшчастими.
Франція — найбільш відвідувана країна Європи та світу. З 1950 по 2005 р. обсяг в'їзноготуристського потоку в цю країну зріс у 25 разів, з 3 млн. до 76. Франціятрадиційно сильно залучена у внутрішньо регіональний туристський обмін. Накраїни цього регіону, в основному сусідні держави — члени ЄС, припадає 90%міжнародних туристських прибуттів. Найбільше туристів приїжджає зВеликобританії, Німеччини, Італії, Швейцарії, Іспанії і Нідерландів. Значнимиджерелами доходів є також японський і американський ринки.
У 1990-і рр…найбільшою популярністю серед іноземних туристів користувався відпочинок наФранцузькій Рив'єрі, на другому місці — відвідини Парижа, потім заняттягірськими видами спорту в Альпах, а також купальні-пляжний туризм на узбережжіАтлантики в Аквітанії і Середземного моря в районі Лангедок-Руссільон. Напочатку XXI ст. виразно простежується тенденція до проникнення туристськихпотоків вглиб країни. Іноземні туристи їдуть не тільки на Лазурний Берег ігірськолижні курорти в Альпах, але відвідують внутрішні райони (перш за всеБургундію) і відкривають для себе споконвічну Францію, захоплюючись прекраснимизамками і палацами в долині Луари.
Подальшийрозвиток індустрії в'їзного туризму у Франції залежить від вирішення низкипроблем. Будучи світовим лідером за кількістю міжнародних туристськихприбуттів, вона займає лише третю позицію за обсягом надходжень відміжнародного туризму, і позитивне сальдо її платіжного балансу за статтею«Туризм» постійно зменшується. Поїздки в країну стають все коротшими,а конкуренція з боку нових туристських напрямів посилюється.
У перспективіпозиції Франції на світовому туристичному ринку будуть залежати від того, чи зможевона залучити нові категорії клієнтів, зокрема численних транзитних туристів,які прямують до Іспанії, Португалії і Італії через її територію. У цьомунапрямку Франція вже зробила ряд кроків. Вона визначила перспективні туристичніринки (Південна Америка, Центрально-Східна Європа і Росія, Азія (Китай, Індія,країни Південно-Східної Азії), Близький Схід, ПАР) і приступила до їх освоєння,значно розширила спектр пропонованих туристських продуктів (діловий туризм,природо орієнтирний туризм, культурно-пізнавальний туризм, спеціальні видитуризму). Особливе значення в плані зміцнення позицій Франції як туристичногонапряму має державна підтримка галузі та просування національного туристичногопродукту за кордоном.
Висновок
У Франціїзосереджена величезна кількість культурних цінностей, країна володієпрекрасними природними умовами, а також безліччю місць, пов'язаних з життям ідіяльністю різних історичних особистостей. На розвиток на туризму впливаютьсоціально-економічні та економіко-географічні чинники, такі як високий рівеньзагальноекономічного розвитку, зростаючі доходи населення, високаурбанізованість, наявність необхідної транспортної і соціальної інфраструктури,а також відносна близькість до інших основних туристським регіонам світу,високий рівень індустрії туризму, великий досвід його організації, а такожполітичні чинники. Організації туризму у Франції приділяється величезна увага збоку держави.
Франція — найбільш відвідувана країна у світі. Ця країна має величезні можливості длярозвитку практично всіх видів туризму.
Список використанихджерел
1.touristsnotes.net
2.www.alpedufrance.ru
3.www.tour-defrance.ru
4.www.infrance.ru
5.www.clubmed.ru