Відтворення основних фондів автомобільного транспорту

План 1. Відтворення основних фондів автомобільного транспорту 2. Економічна ефективність капітальних вкладень 3. Показники плану, порядок розробки і затвердження їx 1. Відтворення основних фондів автомобільного транспорту Задоволення зростаючих потреб народного господарства в автомобільних перевезеннях потребує розширеного відтворення основних фондів. Розширене і просте відтворення основних фондів провадиться за рахунок капітальних

вкладень. Витрати, які пов'язані з розширеним і простим відтворенням основних фондів, називаються капітальними вкладеннями. Капітальні вкладення у виробничу базу автотранспортних об'єднань здійснюються будівництвом нових і реконструкцією діючих об'єктів, придбанням основних транспортних засобів (автомобілів, причепів), гаражного устаткування (верстатів, підйомників, автокарів тощо). За рахунок капітальних вкладень також будуються об'єкти житлово-комунального

і культурно-побутового призначення. Кошти на капітальні вкладення виділяються автотранспортним об'єднанням централізовано за державним планом з урахуванням потреби поповнення об'єктів основних фондів, які вибули з експлуатації через знос, а також розширеного відтворення основних фондів. Капітальні вкладення можуть здійснюватися також і за рахунок децентралізованих коштів самих автотранспортних об'єднань. Джерелом таких коштів насамперед є фонд розвитку виробництва

і фонд соціально-культурних заходів та житлового будівництва. Капітальні вкладення за призначенням об'єктів, які будуються, поділяються на виробничі (будівництво гаражів, профілакторіїв, механічних майстерень, ремонтних заводів) і невиробничі (будівництво житлових будинків, дитячих закладів, шкіл). За структурою робіт і витрат вони поділяються на капітальні вкладення в будівельні, монтажні, бурові

та розвідувальні роботи; в устаткування, яке не потребує монтажу; в інструмент і інвентар; інші капітальні роботи. Під структурою капітальних вкладень розуміють співвідношення окремих видів робіт і витрат, зроблених за рахунок коштів, виділених для цієї мети. До робіт капітального будівництва належать: будівництво, розширення і переобладнання будинків і споруд, включаючи роботи з монтажу залізобетонних, металевих та

інших конструкцій; санітарно-технічні роботи (освітлення, водопостачання, каналізація, теплофікація; роботи із спорудження повітряних ліній зв'язку, мережі радіо – і електропередачі (радіомачти, радіовежі та опори і для антен, повітряні лінії передачі електроенергії); планування і освоєння території забудови (знесення будинків, розрівнення майданчиків); іригаційно-осушувальні роботи, озеленення і впорядкування території (саджання садів, виноградників,

декоративних дерев). Отже, капітальним будівництвом називається процес створення -і розширеного відтворення основних фондів. До робіт з монтажу устаткування, крім встановлення, складання технологічного, виробничого та іншого устаткування, належить також спорудження промислових електричних мереж. Устаткування, яке потребує монтажу, – це підйомно-транспортне, технологічне, електро- і теплосилове устаткування, яке може бути введено в експлуатацію після складання й прикріплення до

фундаменту або інших опор (міжповерхові перекриття несучих конструкцій). До устаткування, яке не потребує монтажу, належать автомобілі, причепи, вантажно-розвантажувальні машини та інші транспортні засоби, а також верстати, що містяться у виробничих приміщеннях, та інше гаражне устаткування, яке може бути введено в експлуатацію без додаткових витрат. При спорудженні об'єктів виробничого призначення, а також для відтворення зносу основних фондів за

рахунок капітальних вкладень купують інструменти і інвентар, які включають до основних фондів (інвентар для заправляння автомобілів пальним, вимірювальні пристрої, виробничий і господарський інвентар). До інших капітальних вкладень належать витрати на технічний нагляд за об'єктами, які будуються, витрати, пов'язані з відведенням земельних ділянок, переселенням (крім витрат на спорудження нових жител), а

також витрати, які не збільшують вартість об'єктів основних фондів (витрати на підготовку експлуатаційних кадрів, консервацію будівництва тощо). Автотранспортні об'єднання, що здійснюють будівництво нових об'єктів або провадять реконструкцію діючих, повинні витрачати кошти, призначені для капітальних вкладень відповідно до затверджених титульних списків і виділених лімітів фінансування. Титульний список – це поіменний перелік об'єктів, які будуються

і реконструюються і включені до плану капітального будівництва. В ньому конкретизуються завдання щодо введення в дію об'єктів основних фондів, а також річні обсяги капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт на весь період будівництва. Під лімітом фінансування розуміють максимальну планову суму коштів на фінансування капітальних вкладень. До ліміту належать бюджетні асигнування і власні кошти автотранспортних об'єднань на поточний рік,

розподілені за кварталами. Автотранспортні об'єднання, яким виділено кошти на капітальні вкладання відповідно до титульного списку і затвердженого плану, називаються титулодержателями (забудовниками). Залежно від обсягу капітальних вкладень роботи з їх освоєння можуть виконувати автотранспортні об'єднання власними силами – господарським способом або спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями за договором – підрядним способом. Господарським способом здійснюється будівництво невеликих sa кошторисною

вартістю об'єктів, строк спорудження яких не перевищує одного календарного року. При підрядному способі будівництва між автотранспортним об'єднанням і будівельною організацією укладається спеціальний договір-підряд, яким регулюються умови виконання робіт, встановлюються календарні строки їх виконання за окремими об'єктами ї графік поставки устаткування. Будівельно-монтажні організації оснащені передовою технікою будівельної

індустрії, механізмами, мають постійні кваліфіковані кадри, тому підрядний спосіб виконання будівельно-монтажних робіт економічно ефективніший. В автотранспортних об'єднаннях освоєння капітальних вкладень організує відділ капітального будівництва або працівники технічного нагляду. Якщо будується нове автотранспортне підприємство, то керівництво будівництвом здійснює дирекція будови. Капітальні вкладення фінансуються через Будбанк СРСР.

Будбанк здійснює всі розрахунки між забудовником і підрядчиком за виконані будівельно-монтажні роботи, а також між забудовником і постачальником устаткування, яке фінансується за рахунок коштів капітальних вкладень. 2. Економічна ефективність капітальних вкладень Для визначення ефективності капітальних вкладень аналізуються фактори, які впливають на її підвищення або зниження, а саме: – зміна трудомісткості виготовлюваної продукції, що дає змогу вивільнити

нову частину робочої сили внаслідок капітальних вкладень або потребує додаткового залучення робочої сили; – зміна матеріалоємкості продукції, що дає змогу вивільнити додаткові кошти виробництва в народному господарстві або збільшити витрати цих коштів; – скорочення тривалості будівництва та зниження його кошторисної вартості. В автотранспортних об'єднаннях головним критерієм ефективності капітальних вкладень є підвищення продуктивності праці і зниження собівартості перевезень.

Ефективність можна підвищити поліпшенням використання виробничих потужностей, збільшенням обсягів перевезень, скороченням трудомісткості продукції, яка випускається цехами допоміжного виробництва, зниженням норм витрат сировини, матеріалів, палива, транспортних витрат при перевезенні вантажів і пасажирів. При впровадженні нової техніки за рахунок капітальних вкладень для обчислення ефективності використовують такі показники: 1. Питомі капітальні витрати (питома фондоємкість) – сума виробничих

фондів (основних виробничих фондів і оборотних коштів) на одиницю річного випуску продукції (обсяг перевезень) до впровадження заходів щодо нової техніки. Вони позначаються Кс (старі), крб/ткм. 2. Питомі капітальні витрати після впровадження заходів щодо нової техніки позначаються Кн (нові), крб/ткм. 3. Різницю в сумі капітальних вкладень після і до впровадження нової техніки (Кн – Кс). 4. Собівартість одиниці продукції (ткм, пасажиро-км, платні

км) до впровадження заходів щодо нової техніки, Sc, коп/ткм. 5. Собівартість одиниці продукції (ткм, пасажиро-км, платні км) після впровадження заходів щодо нової техніки, яка позначається Sн, коп/ткм. 6. Різницю собівартості перевезень до і після впровадження заходів щодо нової техніки (Sc – Sн). 7. Обсяг виробленої продукції (перевезень) Q (т),

Р (ткм), кількість капітальних ремонтів Nк. p.