Електроосвітлювальна та опромінювальна установка в телятнику

Зміст
Вступ
1. Аналіз об’єкту проектування.Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь в приміщеннях об’єкту проектування
2. Вибір джерела світла
3. Вибір системи і виду освітлення, нормосвітленості, коефіцієнтів запасу використання світлового потоку
4. Розрахунок освітлення основнихприміщень методом коефіцієнту використання світлового потоку
5. Перевірка точковим методомвідповідності фактичної освітленості нормованій в контрольних точках (знайкращою і найгіршою освітленістю) в основному приміщенні
6. Розрахунок освітлення в допоміжнихприміщеннях за методом питомої потужності, або за прямими нормативами
7. Світлотехнічна відомість проекту
8. Вибір та розрахунок опромінювальноїустановки УО-4М
9. Компоновка освітлювальної таопромінювальної мереж
10. Вибір та розрахунок проводів,спосіб їх прокладки
11. Вибір і розрахуноккомунікаційно-захисних апаратів і щитів
12. Складання специфікації насвітлотехнічне обладнання, провідники і матеріали
13. Розробка заходів щодо правильноїексплуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об’єктіпроектування
14. Техніко-економічне обгрунтуванняефективності опромінювальної установки
Список використаної літератури

Вступ
Електричне освітлення та оптичне випромінювання є важливим технологічнимфактором, за допомогою якого можлива інтоксикація різноманітних процесівсільськогосподарського виробництва. Воно відіграє важливу роль ужиттєдіяльності людей і тварин, суттєво впливає на урожайність рослин.
Неможливо собі уявити якусь сучасну підприємницьку діяльність людей утемну пору доби без електричного освітлення. Тому, для забезпечення потребнародного господарства і різних видів засобів, фабрик тощо, наша промисловістьвипускає 2,5 млрд. шт… ламп у широкому асортименті і різного призначення.Останнім часом розвивається ринок іноземних джерел оптичного випромінювання ісвітильників всесвітньо відомих фірм. На потреби освітлення в сільськомугосподарстві витрачається більше 15% від усієї використаної електроенергії.
Якість освітлення, економія електричної енергії, матеріальних і трудовихресурсів знаходяться в прямій залежності від рівня інженерних рішень, які миприймаємо, в першу чергу на стадії проектування освітлювальних та опромінювальних установок.
Проектування освітлювальних установок пробує творчого підходу звикористанням інженерних рішень.
Проектування освітлювальних і опромінювальних установок повиннобазуватись, перш за все, на максимально використаних уже діючих перевіренихпрактикою наукових і інженерних рішень, технічних проблем, їх економічномуаналізі, оцінці умов застосування та можливості вдосконалення і модернізації.
В свою чергу ми, як майбутні працівники сільськогосподарськоговиробництва, в плані електричної енергії, повинні навчитись і засвоїти, якнайкраще використовувати електроенергію без втрат матеріальних цінностей даногогосподарства на такий товар, як електрична енергія.
Отже, в даний курсовій роботі ми повинні спроектуватиелектроосвітлювальну та опромінювальну установку в телятнику, вибрати джерело світла та типсвітильника.

1. Аналізоб’єкту проектування. Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь в приміщенняхоб’єкту проектування
Як об’єкт проектування вибираємотелятник на 122 голови телят, довжина якого 78 м, а ширина 9м. Висота стелі3,5м. Він має 3 приміщення, характерис-тики яких наведені в таблиці 1.
Специфікація приміщень Таблиця 1
 Nп/п
Назва
приміщень К-ст
Довжина
А, м
Ширина
В, м
 Висота
Н, м
 Площа,
м2
Освітленість,
Лк 1 Щитова  1  4,5  2,8  2,0  12,6  50 2 Тамбур  1  4,5  3,3  2,0  14,85  20 3
Приміщення для
телят  1  78  9  3,5  702  100
Коефіцієнти відбиття поверхонь в приміщеннях об’єкту проектування:
1  стеля 50 % ;
2  стіни 50 % ;
3  підлога 30 %
2. Вибір джерела світла
Із всього вибору ламп, що випускаються промисловістю серед джерел світладля освітлення приміщень найбільше використовують лампи розжарювання ілюмінесцентні лампи. В основних виробничих приміщеннях призначених для утриманнясільськогосподарських тварин і птиці при системі загального рівномірного освітленнярекомендуються газорозрядні лампи; для підсобних приміщень, а також вівчарень –лампи розжарювання. Лампи розжарювання допускається також використовувати і вприміщеннях основного виробничого призначення.
З газорозрядних ламп в даний час набули широкого розповсюдженнялюмінесцентні лампи низького тиску типу ЛБ, ЛБР, що мають переваги передлампами розжарювання: висока світловіддача, великий строк служби ірізноманітний спектральний склад випромінювання. Але вони мають і своїнедоліки: висока собівартість, наявність ПРА, залежність роботи лампи відякості напруги живлення, температури і вологості в приміщенні..
Лампи розжарювання випускаються в широкому асортименті, прості забудовою, дешеві та надійні в експлуатації. Недоліки: низька світловіддача таобмежений строк роботи.
При рівнях нормативної освітленості до 50 лк при виборі джерела світлаперевагу надають лампам розжарювання. Джерела світла, як і інші світлотехнічнівироби потрібно вибирати згідно діючим стандартам на напругу мережі 220 В.
Зовнішнє освітлення слід виконувати за допомогою ламп розжарювання.
3. Вибір системи і виду освітлення, норм освітленості, коефіцієнтівзапасу використання світлового потоку
Для основного приміщення вибираємо систему загального освітлення зрівномірним і локалізованим розміщення світильників.
В освітлювальних установках існують такі види освітлення: робоче,чергове, аварійне, охоронне, архітектурне, декоративне та інші.
В нашому випадку ми застосовуємо лише робоче та чергове освітлення.Світлотехнічна арматура є частиною світильника, яка призначена дляперерозподілу світла лампи, для її кріплення і підключення до системи живлення,для захисту лампи від механічних пошкоджень і ізоляції її від навколишньогосередовища.
Світильник складається із світлотехнічної арматури і лампи, тому прикомплектних поставках вибираємо тип світильника під лампу. Тип світлотехнічноїарматури (світильника) вибирамо із врахуванням його світлорозподілу (класусвітлорозподілу або кривої сили світла), умов навколишнього середовища восвітлюваному приміщенні і економічності.
В нашому випадку приймаємо світильники класу прямого світла (П), для якихнайменша відносна відстань між світильниками має найменше значення. При цьому збільшуєтьсякількість світильників в приміщенні і зменшується їх одинична потужність.
В основних приміщеннях, висота яких становить 3,5 м, можна використатисвітильники з люмінісцентними лампами. У допоміжних виробничих приміщенняхможна використовувати світильники з лампами розжарювання. Розрахунокелектричного освітлення приміщення для телят виконуємо за методом використаннясвітлового потоку, що застосовується при розрахунках загального рівномірногоосвітлення горизонтальної поверхні в закритих приміщеннях, а також робимо перевіркуза допомогою точкового методу. Інші приміщення розраховуємо по питомійпотужності.
Коефіцієнт запасу вибираємо в залежності від характеристики приміщення ітипу джерела світла по галузевим нормам освітлення, спеціальній довідковійлітературі. При розрахунку освітленості в любій точці враховуємо світловіпотоки найближчих світильників. Для урахування дії віддалених світильників івідбитих потоків в розрахунковій формулі використовуємо коефіцієнт додатковоїосвітленості. Його значення залежить від коефіцієнтів відбивання стін і стеліприміщення і від світлорозподілу світильників, тобто від їх типу. Коефіцієнтзапасу для освітлювальних установок сільськогосподарських приміщень з лампамирозжарювання приймається рівним 1,15 (Л.1 дод 7).
4. Розрахунок освітлення основних приміщень методом коефіцієнтувикористання світлового потоку.
Довжина приміщення для телят – А = 78 м, ширина – В = 9м, площа – S = 702м2, висота– Н = 3,5м.
Коефіцієнти відбиття — rс = 50 %; rст = 50 %; rп =30 % .
Навколишнє середовище –нормальне.
Прийнята система загального рівномірного освітлення.
Вид освітлення — робоче.
Коефіцієнт запасу — к = 1,3, коефіцієнт нерівномірності освітлення – Z =1,15.
Світильники з люмінісцентними лампами ЛСП15 1 х 40. Найвигідніша відноснавідстань — l = L / Нр= 1,5.
Число світильників в приміщенні визначаємо з умови найкращої відносноївідстані між ними по відомих параметрах приміщення: довжині, ширині ірозрахунковій висоті.
Розрахункова висота визначається по формулі:
Hр = H – hс – hр ,
де Hр – розрахункова висота, м;
Н – висота приміщення, м;
hс – відстань від стелі до світлового центру світильника;
hр – рівень робочої поверхні над підлогою, м .
Нр = 3,5 – 0,8 – 1 = 1,7 м
Для прийнятого типу світильника по кривій силі світла (КСС) приймаємо значеннянайвигіднішої відносної відстані між світильниками  і визначаємо розрахунковувідстань між світильниками L,
L = l Hр, м
де L – відстань між світильниками, м.
l – найвигідніша відносна відстань.
l для даного типу світильника має слідуючі значення: = 1,4  1,6;
Вибираємо l = L / Нр= 1,5.
L = 1,5· 1,7 = 2,55 м
Приймаєм L = 2,6 м.
Визначаємо кількість світильників по довжині приміщення
/>
Nа =/>; Lc = 0,5 • L;
де А – довжина приміщення, м;
Nа – кількість світильників в ряду
Nа =/>
Приймаємо Nа – 29 шт
Визначаємо кількість світильників по ширині приміщення
Nв = />= />
Приймаємо Nв – 4 шт
Визначаємо кількість світильників в приміщенні:
N = Nа ·Nв= 29 · 4 = 116 шт

Визначаємо розрахунковий світловий потік лампи
Фл = />
де Ен− нормована освітленість у приміщенні, Ен= 100 Лк;
S – площа приміщення, S = 702 м2;
N – кількість світильників у приміщенні
Кз – коефіцієнт запасу, Кз = 1,3;
z – коефіцієнт нерівномірності світлового потоку для світильників з ЛЛ: z= 1,15;
η – коефіцієнтвикористання світлового потоку.
Для визначення η приймаємо коефіцієнт відбиття світлового потокуберемо згідно табличних данних [Л.1, дод.5]
Далі визначаємо індекс приміщення по формулі:
і = />=/>
Отже згідно (Л1 дод 5) коефіцієнт використання світлового потоку 41%
Отримані дані підставляєм у формулу:
Фл = /> лм
По[Л.1 дод.1]вибираєм лампу світловим потоком наближаючи до розрахункового
Вибираєм лампу ЛДЦ 40, Рл = 40 Вт

Фл = 2340 лм
Визначаємо фактичну освітленість :
Еф = Ен · />
де m – кількість ламп у світильнику
Еф = 100 · />лк
Визначаєм відхилення освітленості
Е % = />
Для сільськогосподарських приміщень допускається відхилення фактичноїосвітленості від нормованої в межах -10% … +20 %, розрахунки виконані вірно.
Визначаєм встановлену потужність освітлювальних установок:
Руст = Рл · N = 40 ·116 = 4640 Вт

5. Перевірка точковим методом відповідності фактичної освітленостінормованій в контрольних точках (з найкращою і найгіршою освітленістю) восновному приміщенні
Точковий метод застосовуємо при розрахунку місцевого, локалізованого тавуличного освітлення, а також загального рівномірного освітлення світильникамипрямого світла та негоризонтальних площин.
Намічаємо контрольні точки на робочій поверхні з вірогідними мінімальнимита максимальними освітленостями.
Розрахункова формула :
/>
еі=/>
де Е – горизонтальна освітленість в точці розрахунку, лк;
Іa- сила світла від світильника в напрямку до точки розрахунку,кд;
a — кут між віссю симетрії світильника та напрямком до точкирозрахунку, град;
n –кількість світильників, освітленість від яких враховується в даній точціповерхні.
Еі – освітленість у даній точці, створенавід і-го світильника.
Нр – розрахункова висота підвісу світильника, м.
Послідовність перевірки освітленості в точці розрахунку точковим методом
Визначається тангенс кута падіння світлового променя в точку розрахунку .

tg a = d / Нр ,
де d – відстань від точки розрахунку до проекції осі симетрії світильникана площину, яка їй перпендикулярна і проходить через точку розрахунку, м. Данувідстань вимірюють на плані приміщення з урахуванням масштабу.
Нр – розрахункова висота підвісу, м.
1) tg a1 = 1,35/1,7 = 0,79
2) tg a2 = 2,5/1,7 = 1,47
1) tg a3 = 3,5/1,7 = 2,06
2) tg a4 = 5,6/1,7 = 3,3
По знайденому тангенсу вираховуємо  та сos3 :
a1 = 38 сos3a = 0,49.
a2 = 56 сos3a = 0,17.
a3 = 64 сos3a = 0,08
a4 =73 сos3a = 0,02
Користуючись [Л.1 дод.8] (І1)т = 150 кд; (І2)т= 106 кд; (І3)т = 80 кд; (І4)т= 54 кд
Визначаємо силу світла :
Іa= (Іa)т Фл / 1000 ,
де ( Іa)т – сила світла світильника з умовною лампою 1000лм
Фл – світловий потік вибраної лампи, лм.

Іa1 = 150 · (2340 / 1000) = 351 кд
Iα2 = 106·(2340/1000) = 254 кд
Iα3 = 80•(2340/1000) = 187 кд
Iα4 = 54 • (2340/1000) = 126 кд
Визначаємо загальну освітленість в розрахунковій точці сумуючиосвітленості від кожного світильника і розрахунки зводимо в таблицю 2.
Рорахунку в точці А.
Таблиця 2 d, м Hр, м tg a
/> сos a
сos3 a
Іaтабл., кд
І, кд
еi, лк 1 1,35 1,7  0,79 38 0,78 0,49 150 351 60 2 2,5 1,7 1,47 56 0,56 0,17 106 254 15 3 3,5 1,7 2,06 64 0,44 0,08 80 187 6 4 5,6 1,7 3,3 73 0,29 0,02 54 126 1
ЕA=e1+e2+e3+e4=60+15+6+1=82 лк
Для точки В розрахунки проводимо аналогічно точці А.
Розрахунок в точці В
Таблиця 3 d, м Hр, м tg 
/> сos 
сos3 
Ітабл., кд
І,, кд
еi, лк 1 1,3 1,7  0,7 35 0,81 0,51 155 362 58 2 1,3 1,7 0,7 35 0,81 0,51 155 362 58 3 2,8 1,7  1,6 58 0,5 0,25 106 248 11 4 2,8 1,7 1,6 58 0,5 0,25 106 248 11
ЕB=2е1 + 2е3= 138 лк
Отже ми бачимо що даний метод набагато точніший ніж метод коефіцієнтавикористання світлового потоку. Внаслідок того, що розрахунок проводивсяметодом використання світлового потоку, результати перевірки дещо не співпали.
6. Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях за методом питомоїпотужності, або за прямими нормативами.
Розрахунок освітлення для щитової
Нормована освітленість ЕН=50лк. Довжина приміщення А = 4,5 м,
Ширина В = 2,8 м, площа S = 12,6 м2, висота Н = 2 м
Коефіцієнти відбиття — rс = 50 %; rст = 50 %; rп = 30 % .
Навколишнє середовище – нормальне.
Прийнята система загального рівномірного освітлення.
Вид освітлення — робоче.
Розрахункову потужність лампи визначаєм за формулою:
Р = />
де S – площа приміщення, м2 ;
Рпит – питома потужність, Вт/м2 ;
N – кількість світильників, шт;
N – кількість ламп у світильнику, шт.
Рр = />= 139,44 Вт
Світильники типу НСП-021-200
З [Л.1 дод.1] вибираємо тип лампи розжарювання: Г 220-230-150

Фл = 2090 лм
Розрахунок освітлення для тамбура
Нормована освітленість ЕН=20 лк, довжина А = 4,5 м, ширина В = 3,3, площа S = 14,85 м2,висота Н = 2 м.
Коефіцієнти відбиття- rс = 50 %; rст = 50 %; rп = 30 % .
Навколишнє середовище –нормальне.
Прийнята система загального рівномірного освітлення.
Вид освітлення — робоче.
Розрахункову потужність лампи визначаєм за формулою:
Рр = />= 197,5 Вт
Світильники типу НСП-021-200
З [Л.1 дод.1] вибираємо тип лампи розжарювання: Г 220-230-200
Фл =2920 лм.
8. Вибір та розрахунок опромінювальної установки для опромінення телят увиробничому приміщенні
Розраховуємо опромінювальну установку УО-4М в приміщеннні для телят 78Ч9висотою 3,5 м з джерелом випромінювання ДРТ – 400
Телята розташовані у 2 ряди. Отже приймаємо 1 установку.
Рекомендованадоза опромінення корови за добу НЕР=120…140(мер•год)/м2.
Установкакомплектується лампами ДРТ 400. Коєфіціент запасу k=1,3
Еритемнийпотік лампи Ф=4750 мер.
Висота підвісу світильників Нр=2 м.
Швидкість руху опромінювача V=18 м/год.
Коефіцієнт арматури К/>=1,3.
Максимальний кут дії опромінювача α=67/>
Визначаємо кількість проходів опромінювальної установки за добу за формулою:
n=/>
Тепер підставимо значення у дану формулу:
n=/>
Приймаємо 4 прохода за добу.
Визначимофактичну висоту підвісу опромінювачів
hфакт=(2ЧnЧФЕРЧКaЧsina)/(p2ЧVЧHЕР)
hфакт=(2Ч3,7Ч4750Ч1,3Ч0,923,142Ч18Ч120)=2,1 м
hфакт=2,1 м
9. Компоновка освітлювальної та опромінювальної мереж
Вибір та розрахунок проводів, спосіб їх прокладки.
Джерелами живлення освітлювальних установок сільськогосподарськихоб’єктів більш частим служать трансформаторні підстанції, які живляться від енергосистем,в окремих випадках місцеві електричні станції, приймаються переважно трьохфазнічотирьохпроводні мережі змінного струму з напругою 380 / 220 В із заземленоюнейтралью та 220 В при ізольованій нейтралі або на постійному струмі.
Зниження напруги у найбільш віддалених ламп в нормальному режимі роботиліній не повинно перевищувати 7,5% номінальної.
Живильні щитки роміщуємо в службовому приміщенні.
В даному приміщенні все освітлення і опромінювальні установки розбиті на6 груп:
1 група – 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;
2 група – 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;
3 група – 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;
4 група — 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;
5 група — опромінювальна установка УО-4М (2000 Вт).
6 група – 4 (3Ч150 Вт, 1Ч200 Вт) світильника з лампами розжарювання, 1розетка (розрахункова потужність 1300 Вт);
Вибір марки проводів, способів пркладки мережі і розрахунок перерізпроводів.
Для приміщення для телят вибираємо кабель ВВГ зі способом прокладки натросу.
В допоміжних приміщеннях вибираємо провід ППВ зі способом прокладкибезпосередньо по поверхні стіни.
Розрахунок перерізу проводів.
Переріз проводів освітлювальної мережі вибирають їз умови довгостроковогонагріву і достаньої механічної міцності з наступною перевіркою перерізу повтраті напруги. При цьому втрати напруги в мережі не повинні перевищуватидопустимих значення.
Втрати напруги в освітлювальних мережах приймаємо рівними 2,5 %.
При виборі перерізу проводів необхідно виконувати умови.
Іроб ≤ Ідов. доп,

де Іроб – робоча (розрахункова) сила струму освітлювальноїмережі, А;
Ідов. доп – довгострокова допустима сила струму для перерізупроводу, А.
Робочий струм групи і вводу в приміщення визначаємо по виразу: длятрифазної мережі
Іроб = Р //>Uн cosφн,
Для 1 групи: Р=1160 Вт Іроб = 1160//>380 =1,77 А;
Для 2 групи: Р=1160 Вт Іроб = 1160//>380 =1,77 А;
Для 3 групи: Р=1160 Вт Іроб = 1160//>380 =1,77 А;
Для 4 групи: Р =1160 Вт Іроб = 1160//>380 =1,77 А;
Для 5 групи: Р =2000 Вт Іроб =2000//>380 =3,04 А;
для однофазної мережі
Іроб = Р /Uн cosφн,
Для 6 групи: Р =1950 Вт Іроб =1960/220 = 8,9 А;
Вибираємо для першої групи чотирижильний кабель перерізом 1,5 мм2ВВГ 4(1´1,5), Ідов. доп = 18А, що задовольняє Іроб≤ Ідов. доп, 1,77 ≤ 18 А.
Для 2-5 груп розрахунок проводимо аналогічно.
Для 6 групи вибираємо трижильний провід перерізом 1,5 мм2ППВ(3´1,5),Ідов. доп = 18А, що задовольняє Іроб ≤ Ідов.доп, 8,9 ≤ 18 А.
Вибираємо кабель на вводі.
Потужність найбільш завантаженої фази
Рф=4163 Вт.

Струм фази Іф=18,9 А.
Вибираємо кабель АВВГ4(1Ч4) з Ідов. доп = 24А, що задовольняєІф ≤ Ідов. доп, 18,9 ≤ 24 А.
Для чергового освітлення використовуємо 5% світильників у кожномуприміщенні, і вказівники виходу з приміщення.
Проведемо провірку по напрузі
1 група
/>
/>
або 1,8%
Втрати напруги в інших групах розраховуємо аналогічно.
2 група – 2%
3 група – 1,5%
4 група – 2,1 %
5 група – 1,5%
6 група – 2,2%
10. Вибір і розрахунок комунікаційно-захисних апаратів і щитів
Для захисту від короткого замикання освітлювальних мереж використовуємоавтоматичні вимикачі. Вибір і електромагнітних уставок вимикачів для захистумережі від короткого замикання виконується за умовою:
Іуст ≥ Іроб,
де Іуст – номінальний струм уставки автоматичного вимикача, А;
Іроб – розрахунковий струм освітлювальної лінії, А.
Приймаємо розподільчий освітлювальний щит ПР11 – 3074 – 21У3 згабаритними розмірами 600х650х150 мм
Автомат вводу приймаємо ВА – 5135 – 34
Вибираємо автоматичні вимикачі серії АЕ 2023 для 1 ч 5 груп
АЕ 1031 для 6 групи
11. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники іматеріалиФорма Зона Позиція Позначення Назва К-сть Примі-тка 1 ПР11 – 3056 – 21У3 Щит освітлення 1 2 Щит керування установкою УО-4М 1 3 НСП 021Ч200 Світильник з лампами розжарювання 6 4 ЛСП15 1Ч40 Світильник з люмінісцентними лампами 116 5 Г220-230-150 Лампа розжарювання 5 6 Г220-230-200 Лампа розжарювання 1 7 ЛДЦ40 Лампа люмінісцентна 116 8 ВА 5135 – 34 Автоматичний вимикач триполюсний 1 9 АЕ 2023 Автоматичний вимикач триполюсний 5 10 АЕ 1031 Автоматичний вимикач однополюсний 1 11 Вимикач однополюсний 1 12 Розетка 13 УО-4М Опромінююча установка 14 Коробки розподільчі 200 15 Скоби монтажні 10000 16 Анкер 8 17 Трос сталевий 240 18 АВВГ 4(1 х 4) Ввідний кабель 50 19 ППВ (3 х 1,5) Провід трьохжильний 100 20 ВВГ 3(1 х 1,5) Кабель трьохжильний 400

12. Розробка заходів щодо правильної експлуатації електрообладнання,техніки безпеки та екології на об’єкті проектування
Живлення освітлювальних установок повинно виконуватись від окремогорозподільчого щитка шкафного типу. Щиток повинен мати вхідний автоматичнийвимикач для вимикання усієї освітлювальної мережі, а також атоматичні вимикачіабо запобіжники які забезпечують захист від перевантажень або короткихзамикань.
В освітлювальних щитках потрібно вказувати номер освітлювальної групи таномінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача або плавкої вставкизапобіжника.
Найменша висота підвісу світильників з лампами розжарювання допускається2,5…3 м., а світильників з люмінесцентними лампами – 2,5 м при умові щоконтактні частини недоступні для випадкового дотику (особливо в теплицях).
При підключенні патронів світильників до електричної мережі гвинтовурізьбу приєднують до нульового провода.
Корпуси світильників необхідно заземлювати гнучкими перемичками міжзаземленим контактом корпусу та нульовим проводом.
З’єднання проводів, прокладених у трубах, виконуються в з’єднувальнихкоробах.
Прокладання освітлювальних мереж в трубах виконується тільки притехніко–економічному обгрунтуванні необхідності даного способу.
Вимоги електробезпеки до освітлювального обладнання:
1  забезпезпечити безперервністьта надійність роботи джерела світла та освітлювального обладнання в конкретнихумовах навколишнього середовища;
2  вимагати для виконаннямонтажних робіт мінімальних затрат коштів і дефіцитних матеріалів (особливоміді та стальних труб);
3  забезпечити безпеку відносноможливості пожежі, вибуху та ураження електричним струмом;
13. Техніко-економічне обгрунтування ефективності опромінювальноїустановки
Так як лампи розжарювання не зможуть забезпечити в достатній міріультрафіолетове випромінювання. Необхідно використовувати опромінювальніустановки випромінюють ультрафіолетовий спектр випромінення.
Ультрафіолетові промені входять до складу сонячного спектра. Йогоелектромагнітні хвилі мають різну довжину і частоту коливань, від чого залежитьі їх дія: чим коротші хвилі, тим частіші їх коливання і тим більша їх енергія.
Ультрафіолетові промені знаходяться за межами видимої частини сонячногоспектра після видимих фіолетових променів. Довжина їх хвиль—у межах від 180 до400 мілімікрона (ммк) — одна тисячна мікрона.
Для практичних цілей ультрафіолетові промені прийнято поділяти, взалежності від довжини хвиль і їх специфічної дії, на три частини: А —довгохвильові з довжиною хвиль від 380 до 320 ммк, В — середньохвильові здовжиною хвиль від 320 до 280 ммк і С — короткохвильові з довжиною хвиль від280 до 200 ммк.
Ультрафіолетові промені довгохвильові і середньохвильові відзначаютьсясвоєю активною біологічною, вітамінізуючою, антирахітичною і стимулюючою дієюна тваринний організм. Короткохвильові промені мають специфічну бактерицидну ібактеріостатичну дію, тобто при певній дозі вбивають мікроорганізми абозатримують їх розвиток.
Ультрафіолетове випромінювання характеризується еритемними ібактерицидними потоками. Еритемний потік викликає еритему, тобто почервоніннялюдської шкіри і наступну її пігментацію. Через те, що спектральна частинабіологічної і еритемної дії ультрафіолетової
радіації збігається, загальнобіологічна дія оцінюється по еритемномупотоку.
Максимальну еритемну дію мають промені з довжиною 297 ммк. Бактерициднийпотік оцінюється по його дії. Найбільшу бактерицидну дію мають промені здовжиною хвиль 254 ммк.
За одиницю еритемного потоку прийнято 1 вт випромінювання з довжиноюхвилі 297 ммк. Ця одиниця називається ер. У практиці користуються одиницею у1000 разів меншою—мер (міліер).
Ультрафіолетове опромінювання телят, особливо молодняка, уже міцноувійшло в практику вирощування телят.
Опромінені телята краще ростуть і розвиваються, підвищується їх життєздатністьі продуктивність. В одному з дослідів А. Є. Новикової в радгоспі «Петровське»Ухтомського району Московської області опромінювали 110 телят механізованоютролейною установкою з лампою ПРК-2. 70 телят, які знаходилися в однаковихумовах, але не опромінювалися, були контрольними. Дослідні телята пройшли 40сеансів опромінювання: 20 від народження до відлучення і 20 від відлучення до4-місячного віку.
Добовий приріст відлучених телят контрольної групи становив 280 г, тодіяк приріст телят опромінюваної групи дорівнював 417 г.
В цьому ж радгоспі в результаті опромінювання 300 телят при допомозімеханізованої установки з лампою ПРК-2 було одержано 27% додаткової продукції.Собівартість цієї продукції знизилась на 26%.
Розрахунками встановлено, що витрати на обладнання телятникамеханізованою установкою для опромінювання за перші 2—3 місяці окупаютьсядодатковою продукцією від цього заходу.
В останні часи проведені дослідження по годівлі телят концентрованимикормами, які перед згодовуванням опромінювалися ультрафіолетовими променями.Дані дослідів свідчать, що використання опромінюваних кормів при відгодівлімолодих телят підвищує їх приріст на 15—22% порівняно з відгодівлеюнеопроміненими кормами.

Список використаної літератури
1. «Електричнеосвітлення та опромінення» методичні рекомендації щодо виконання курсовоїроботи для студентів вищих навчальних закладів по підготовці молодшихспеціалістів із спеціальності 5.091903 „Електрифікація і автоматизація с.г."2002р.
2. «Електричнеосвітлення та опромінення» методичні вказівки для виконання курсовоїроботи. Київ. Видавництво НАУ 1998.
3. Баев В.И.«Практикум по электрическому освещению и облучению» – М.:Агропромиздат. 1991
4. ЖилинскийЮ.М., Кумин В.Д «Электрическое освещение и облучение» – М.: Колос1982 г.
5. «Применениеэлектрической энергии в с/г. производстве». Справочник. Под ред. Акад.ВАСХИИЛ П.И. Листова, сост. А.М. Гомелин: «Колос», 1974 г.