МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУБЕНСЬКИЙПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ
Дипломнаробота
Натему: Люмінесцентні світильники
Виконав: учень групи № 14
Куц Олександр Миколайович
Перевірив: викладач:
Колісник Володимир Миколайович
Лубни2007
Зміст
Вступ
1. Влаштування та основне обладнання освітлювальнихелектроустановок, їх характеристики та будова
2. Характеристика люмінесцентних ламп
3. Схеми вмикання
4. Основні несправності
5. Охорона праці
Використана література
Вступ
Застосування електричної енергії внародному господарстві висунуло на одне з перших місць проблему виробництваелектротехнічних матеріалів високої якості, що повністю відповідають вимогамтехнічного прогресу і виготовляються з вітчизняної сировини за допомогоюнайсучаснішої технології.
Сьогодні причину значних грошових затрат наексплуатацію електрообладнання у багатьох випадках можна пояснити неякіснимвиконанням слюсарно-ремонтних робіт, передчасним спрацюванням деталей іспряжень. Без правильно організованого, високоякісного ремонту неможливораціонально використовувати електроустановки, підвищити продуктивність праці.Крім того, в результаті ремонту відновлюється технічний ресурс машин,збільшується загальний строк їх служби в господарстві, що також знижуєсобівартість робіт.
Правильний вибір електротехнічнихматеріалів дозволяє збільшити ККД електричних машин та апаратів, зменшити їхмасу і габаритні розміри, підвищити надійність роботи та знизити вартість їхвиробництва і експлуатації.
Під час ремонту часто доводиться замінюватиодні матеріали іншими без зниження технологічних показників і надійностіобладнання, тому електрикам всіх спеціальностей і слюсарям по ремонту іналагодженню електрообладнання необхідно знати властивості електротехнічнихматеріалів. Такі знання також дають можливість правильно експлуатуватиелектрообладнання, запобігати аваріям, відновлювати властивості матеріалів, якізмінилися за час експлуатації тощо.
Найбільш зручним видом енергії впромисловості, побуті та будівництві є електрична. Це пояснюється тим, що воназ найменшими непродуктивними витратами може бути транспортована чи перетворенав інші види енергії (механічну, теплову, світлову), причому це перетвореннябуде екологічно чистим, що неможливо при використанні інших видів енергії. Самезавдяки такій властивості електрична енергія практично єдина, яку застосовують уміському цивільному чи промисловому будівництві. Обсяг використання електричноїенергії на споруджуваних об'єктах також зростає. Збільшується й обсяг робіт,пов'язаних з монтажем електротехнічного устаткування та електричних мереж упроцесі будівництва.
Зараз при висотному будівництві в житловихбудинках 16 і більше поверхів заввишки використовуються лише електроплити, а цепов'язано із збільшенням потужності електричних мереж живлення як у самихбудинках, так і в мікрорайонах і житлових масивах. При цьому зростаютьпотужності та кількість трансформаторних підстанцій, кількість і площа перерізукабелів, потужність розподільної апаратури. Це потребує збільшення кількостіробітників електротехнічних спеціальностей (зокрема, електромонтажниківосвітлювальних; силових мереж і електроустаткування), загальної кількостіробітників будівельних спеціальностей, підвищення рівня професійноїмайстерності робітників усіх електротехнічних спеціальностей.
Набуття нових професій в умовах переходу доринкової економіки має масовий характер. Це потребує скорочення часу дляоволодіння професією і впровадження інтенсивних методів навчання, щоутруднюється через відсутність відповідної літератури з дозуванням навчальногоматеріалу. Подання навчального посібника у формі запитань і відповідей даєзмогу зосередити увагу учнів на конкретних питаннях, пов'язаних з їх майбутньоютрудовою діяльністю, та значно спростити процес засвоєння матеріалу, що маєпідвищити ефективність навчання.
Запитання та відповіді в посібникуохоплюють всі питання навчальної програми для спеціальностей «Електромонтажник зосвітлення та освітлювальних мереж», «Електромонтажник з силових мереж таустаткування».
Посібник дає уявлення про сучаснііндустріальні методи монтажу освітлювальних і силових електроустановок, проспоживачів електричної енергії, про найсучасніші джерела та пристрої дляосвітлення, про монтаж кабельних і повітряних ліній, електропередачі, пробудову та принципи дії електроустаткування й електроапаратів, про влаштуваннята монтаж шинопроводів, пристроїв заземлення, а також трансформаторнихпідстанцій.
У посібнику наведено дані про значнукількість сучасного електроустаткування та монтаж електротехнічних пристроїв.Це дає змогу учням при їх майбутній трудовій діяльності на виробництві вибиратиустаткування, найбільш сприятливе для конкретних умов його застосування.
Особливу увагу в посібнику приділеноіндустріалізації електромонтажних робіт як засобу скорочення термінубудівництва, підвищення його якості, зниження собівартості та зростання продуктивностіпраці.
Здебільшого подано посилання на чиннінормативні документи (правила влаштування електроустановок, будівельні норми таправила), що регламентують виконання електромонтажних робіт у будівництві. Цезроблено для того, щоб прищепити учням навички користуватися цими документамита підвищити рівень кваліфікації випускників ПТУ.
Електротехніка та її значення дляпідготовки висококваліфікованих робітників
Різноманітність електричних і електроннихприладів та апаратів вимагає від спеціаліста-електрика глибоких знань.Недосвідченість, недостатня кваліфікація можуть призвести до тяжких наслідківдля людей і обладнання.
Сучасні вимоги до знаньвисококваліфікованого робітника сягають за рівнем майже інженерних. Щоб якісновиробляти, налагоджувати та експлуатувати сучасні електротехнічні пристрої,треба мати глибокі знання, набути вмінь і навичок. Професія електрика дужецікава, і щоб засвоїти її, треба сумлінно вчитися. Тоді праця буде творчимпроцесом, а працівник – творцем, який отримує від праці не лише матеріальне, ай моральне задоволення.
Електротехніка – наука про технічневикористання електричних явищ
Усі об'єкти матеріального світу побудованоз молекул, а молекули – з атомів, що складаються з елементарних частинок. Цічастинки характеризуються масою спокою, часом життя, електричним зарядом,магнітним моментом тощо. Частинки пов'язані з атомом речовини або можуть бутивільні.
Виходячи з корпускулярної теорії побудовиречовини, вважається, що кожна частинка зосереджена в обмеженій областіпростору речовини, а між частинками – вакуум.
В електротехніці розглядають частинки, якімають електричний заряд і магнітний момент. Це протони та електрони. Протон маєпозитивний заряд, електрон – негативний. За модулем ці елементарні зарядиоднакові і дорівнюють 1,602∙10–19 кулона. Маси протона і електрона різні:відповідно 1,67∙10–27 кг та 9,1∙10–31 кг. Окрім сил всесвітньоготяжіння, на заряджені частинки діють набагато більші електричні сили. Взаємодіютьчастинки через свої поля. Поля розташовуються у просторі безперервно і діють навеликі відстані.
У кожному атомі будь-якої речовиникількість додатних і від'ємних зарядів однакова, тому тіло має загальнийнейтральний заряд. Під дією зовнішніх сил тіло та його частинки, наприкладвільні електрони, можуть рухатись у просторі. Швидкість їх руху залежить відзовнішніх сил, які на них діють. Швидкість електричного чи електромагнітногополя залежить тільки від середовища. Так, у вакуумі вона дорівнює швидкостісвітла. Зміна стану частинок тіла спричинює зміну стану поля і навпаки. Тобтоміж частинками і полем є взаємозв'язок. Під впливом зовнішніх сил виникаютьрізноманітні електричні явища.
Електротехніка – наука про практичневикористання явищ, що зумовлені електричними зарядами та їх рухом у просторі.Електротехніка розглядає тіла з великою кількістю елементарних зарядів. Здостатньою точністю можна розраховувати їхню спільну дію за інтегрованимипоказниками, не враховуючи їхньої природної дискретності.
Місце електротехніки у прискоренні науково-технічногопрогресу
Важко навіть уявити собі сучасний імайбутній світ без електротехніки як галузі науки і техніки. В умовах сучасноїнауково-технічної революції електротехніка як наука дає можливість успішнорозв'язувати складні проблеми високоефективного перетворення різних видівпервинної енергії (механічної, теплової, ядерної, сонячної та ін.) велектричну, оптимального використання електроенергії в технологічних процесахщодо цілеспрямованого перетворення речовин. Без електротехніки не існували бсучасні інформаційні системи від цехових (автоматизовані системи керуваннятехнологічними процесами) до світової мережі Інтернет.
Усе це стало можливим завдяки відкриттям тавинаходам багатьох вчених, винахідників, інженерів. Наведемо деякі з них:
1600 р. – англієць Гільберт ввів у наукутермін «електричний», як сукупність явищ, пов'язаних з наявністю і дієюелектричних зарядів;
1753 р. – М. Ломоносов запропонував теоріюатмосферної електрики;
1785 р. – француз Ш. Кулон встановив законвзаємодії електричних зарядів (ще раніше, у 70-х рр. 18 ст., цей закон відкриванглійський учений Г. Кавендіш, проте його праці було надруковано лише у 1879р.).
1800 р. – італієць А. Вольт винайшовгальванічний елемент;
1802 р. – В. Петров сконструював електричнудугу та зазначив галузі її використання.
1820 р. – фізик з Данії X. Ерстед пояснивдію електричного струму на магнітну стрілку, а француз А. Ампер – встановивзакон взаємодії електричних струмів;
1827 р. – німецький фізик Г. Ом виявивспіввідношення між струмом, напругою та опором електричного кола (закон Ома);
1831 р. – англійський фізик М. Фарадейвідкрив явище електромагнітної індукції, Е. Ленц – найважливіші положенняелектромагнітної індукції та теплової дії струму;
1834 р. – Б. Якобі винайшов двигунпостійного струму, 1838 р. – гальванопластику, 1840 р. – створив теоріюелектромашин, 1850 р. – літеродрукуючий телеграф;
1847 р. – німецький фізик Г. Кірхгофвстановив закони розподілу електричних величин у розгалужених колах постійногоструму;
р. – О. Столєтов запропонував методикуекспериментального дослідження феромагнітних матеріалів;
р. – О. Лодигін сконструював лампурозжарювання;
1873 р. – Д. Максвелл створив теоріюелектромагнітного поля; 1877 р. – В. Чиколєв винайшов дугову лампу здиференційним регулятором;
р. – Т. Едісон сконструював лампу звугільною ниткою;
р. – Д. Лачинов довів можливість передачіелектроенергії на великій відстані;
р. – М. Бенардос запропонував дуговеелектрозварювання з вугільним електродом;
р. – В. Чиколєв створив електропривідшвейної машини;
р. – М. Слав'янов запровадив зварювання зметалевим електродом;
р. – М. Доліво-Добровольський створивтрифазну систему і вперше в світі передав електроенергію трифазним струмом навіддаль;
1893 р. – американський інженер Ч.Штейнметц запропонував для розрахунку електричних кіл метод комплекснихвеличин.
1895 р. – О. Попов винайшов і створивперший в світі радіоприймач і радіотелеграф.
Значну увагу розвитку електроенергетикиприділялося в Радянському Союзі. Згідно з планом «ГОЕЛРО» і подальшим йогорозвитком побудовано мережу гідро-, тепло- та атомних електростанцій. Істотнийвклад у розвиток цієї галузі внесли вчені Г. Кржижановський, О. Вінтер, Р.Классон, В. Миткевич, М. Костенко, Л. Нейман, М. Шателен, Г. Петров, І. Глєбов,В. Попков та ін.
Необхідність раціональнішого використанняелектроенергії, підвищення коефіцієнта корисної дії (ККД) генераторів іспоживачів. Розгорнулися дослідження з використання нетрадиційних джереленергії. Розроблені і впроваджуються сонячні батареї для живлення автономнихспоживачів невеликої потужності. У місцевостях, де дмуть сильні вітри, використовуютьсявітроелектростанції. Споруджуються комплекси, що повністю забезпечують своїпотреби в енергії нетрадиційними джерелами. Розробляються і впроваджуютьсявисокоефективні системи дистанційного керування, контролю і сигналізації.Електроенергією користуються важка і легка промисловість, транспорт,нафтопереробна промисловість, побутова техніка, наука і культура. У різнихгалузях народного господарства ми спостерігаємо використання електрики як сильнострумової,так і слабкострумової. Останню відносять до електроніки.
Електроніка більше ніж енергетика увійшла вжиття: реалізуються найскладніші та найдосконаліші системи й апарати: віделектронного годинника до всесвітньої інформаційної комп'ютерної мережіІпіегпеі; від простого електронного регулятора до штучного інтелекту; віднайпростішого радіоприймача до найскладніших електронних систем спостереженняза підводним, наземним, повітряним та космічним простором; від електронногомікрозонду в медицині для дослідження органів людини до міжпланетних ракетнихзондів для дослідження інших планет.
Основні напрями розвитку електроенергетики таелектричної промисловості
На сучасному етапі розвитку промисловостівиникли важливі питання раціонального використання та якості електроенергії, атакож екологічні проблеми, пов'язані з енергетикою. Аналізуючи наслідкибурхливого зростання кількості виробленої електроенергії, вчені дійшли висновкупро необхідність раціональнішого використання електроенергії, підвищення коефіцієнтакорисної дії (ККД) генераторів і споживачів. Розгорнулися дослідження звикористання нетрадиційних джерел енергії. Розроблені і впроваджуються сонячнібатареї для живлення автономних споживачів невеликої потужності. У місцевостях,де дмуть сильні вітри, використовуються вітроелектростанції. Споруджуютьсякомплекси, що повністю забезпечують свої потреби в енергії нетрадиційнимиджерелами. Розробляються і впроваджуються високоефективні системи дистанційногокерування, контролю і сигналізації. Електроенергією користуються важка і легка промисловість,транспорт, нафтопереробна промисловість, побутова техніка, наука і культура. Урізних галузях народного господарства ми спостерігаємо використання електрикияк сильнострумової, так і слабкострумової. Останню відносять до електроніки.
Електроніка більше ніж енергетика увійшла вжиття: реалізуються найскладніші та найдосконаліші системи й апарати: віделектронного годинника до всесвітньої інформаційної комп'ютерної мережіІnternet; від простого електронного регулятора до штучного інтелекту; віднайпростішого радіоприймача до найскладніших електронних систем спостереженняза підводним, наземним, повітряним та космічним простором; від електронногомікрозонду в медицині для дослідження органів людини до міжпланетних ракетнихзондів для дослідження інших планет.
1. Влаштування та основне обладнанняосвітлювальних електроустановок, їх характеристики та будова
1. Освітлювальні електроустановки – цескладний комплекс електротехнічних пристроїв, призначених для освітлюванняоб'єктів.
Ці установки складаються із джерел світла,електроустановочних виробів, освітлювальної арматури, електропроводок, ВРП,щитів, щитків, апаратів захисту й керування та ін.
2. Світловим потоком F називається частинапроменистого потоку, що сприймається зором людини як світло. Світловий потіквиражається в люменах (лм).
3. Проводом називається виріб, якийскладається з однієї не-ізольованої або однієї й більше ізольованих жил, зверхуяких залежно від умов прокладання та експлуатації можуть бути неметалеваоболонка та (чи) обплетення дротом або волокнистими матеріалами.
4. Номінальний переріз струмопровідних жилпроводів і кабелів вибирається згідно з чинними нормативними документами: 1;1,5; 2,5; 4; 6; 10; 10; 25; 35; 50; 70; 95; 120; 150; 185; 240; 300; 400; 500;625; 800; 1000 мм2.
5. Для розподілу електричної енергії всилових і освітлювальних мережах, а також для енергопостачання електроустановоквикористовують установочні проводи. Вони бувають з гумовою, полівінілхлоридноюта поліетиленовою ізоляцією. Струмопровідні жили виготовляють з мідних,алюмінієвих і алюмомідних дротів.
Установочні проводи випускаються зізоляцією на напругу 380, 660 і 3000 В. Для захисту ізоляції від механічнихпошкоджень, а також від діяння вологи та світла використовують оболонку з гуми,пластмаси чи бавовняної пряжі, просоченої протигнильною сполукою.
6. В умовному позначенні установочнихпроводів їх конструктивні елементи можуть зустрічатися в різних комбінаціях,але більшість проводів мають таку структуру позначення: