Тема: Виконання відкритих електропроводок у трубах
Монтаж відкритих електропроводок у трубах
Сталевітруби використовуються для захисту проводів і кабелів від механічних пошкодженьпри прокладанні їх в бетонних підлогах або по підлозі, по стінах, при виконаннівводів у будівлі, при захисті від пилу і т. п.
Увиробництві сталеві труби для влаштування електропроводок застосовують упожежонебезпечних та вибухонебезпечних зонах складів з паливно-мастильнихречовинами, легкозаймистими рідинами, лаками та фарбами, вкормопріготовітельних цехах, млинах, цехах фарбування деталей і т. д. Длясталевих трубопроводів зазвичай застосовують тонкостінні електрозварні (безрізьблення ) або спеціальні електротехнічні труби. Останні можуть мати покінцях трубну різьблення і одну сполучну муфту. Водогазопровідні труби мають покінцях також трубну різьблення і сполучну муфту. Їх використовують переважнодля електропроводок у вибухонебезпечних зонах.
Сталевітруби виготовляють без захисних покриттів (чорними) і оцинкованими всередині ізовні.
У сухихнезапорошених приміщеннях, що не містять пари й гази, що негативно діють наізоляцію та оболонки проводів і кабелів, з'єднання сталевих і неметалевих трубі введення їх в кожухи апаратів, ящиків і відгалужувальних коробок неущільнюється.
У запилених приміщеннях іприміщеннях, що містять пари й гази, що негативно діють на ізоляцію та оболонкипроводів і кабелів, і в місцях, де можливе попадання в труби води та емульсії,а також при прихованій прокладці, труби з'єднують муфтами на різьбі зущільненням. У цих приміщеннях ущільнюютьсятакож вводи труб в кожухи апаратів, ящиків, відгалужувальних коробок.
Сталеві труби повинні матиантикорозійне покриття. Тому після прокладки їх фарбують кузбасслаком.
Розмітка трас електричних мереж
Розмітка є початковою і найвідповідальнішою стадієюмонтажу електроустаткування освітлювальної електроустановки. Мета розмітки —визначити в натурі трасу електропроводок, а також розміщення і взаємнерозташування всіх елементів електроустановки, керуючись наявною технічноюдокументацією.
Розмітку трас відкритих електропроводок і основнихосей для встановлення електроустаткування здійснюють за заданими в проектіпозначками чистої підлоги або стелі, нанесеними будівельниками в приміщенняхспоруд, а також проектними відстанями від ферм, колон та інших будівельнихконструкцій. Позначку чистої підлоги наносять на попередньо очищену і підбіленуповерхню у вигляді чорної смуги завширшки 10—12 мм і завдовжки 120—150 мм.
Роботи з розмітки починають із замірювань іприв'язування трас електропроводок до місць розташування електроустаткування.Потім визначають місця пробивання в будівельних конструкціях: отворів, гнізд,ніш, колодязів тощо. Одночасно визначають місця встановлення коробок ікріпильних деталей.
Розмічальні розміри повинні відповідати проекту, аякщо вказівок у проекті немає,— БНіП.
Проходи через будівельні конструкції повиннірозташовуватися на одній лінії і в одній площині з кабелями й проводами, щопрокладаються. Проводи і трубні прокладки відкритих електропроводок повиннібути найменш помітними і не порушувати архітектурних оформлень приміщень. Трасаелектропроводки повинна проходити вздовж карнизів і архітектурних ліній,відступаючи від них на віддаль не менш як 25 мм.
Замірювання здійснюють сцеціальні особи(заміряльники), виконуючи ці роботи спільно з електромонтажниками за допомогоюінструментів і пристроїв, що застосовуються під час розмічальних робіт.
Під час заімірювань уточнюють траси і координатипідходу електричних мереж до встановлюваного електроустаткування тарозподільних пристроїв з «прив'язуванням» їх до будівельних контурів, осейбудівель, позначок чистої підлоги та інших орієнтирів. Особливу увагу при цьомуприділяють правильній розмітці кутів згину, в місцях повороту і переходу траселектричних мереж в інші просторові положення з урахуванням нормалізованих кутівповороту і радіусів згину.
За даними замірювань траси заміряльники складають: наскладні ділянки мереж — ескізи заготовок; на заготовки, які не потребуютьескізів.
На ескізах, у заготівельних відомостях ісупроводжувальній технічній документації зазначають технічні дані, які вичерпнохарактеризують ці електричні мережі. Для зображення елементів електричноїмережі на ескізах застосовують умовні позначення. Ескізи заготовок нескладнихтрас виконують у площинних зображеннях, а складних трас — у просторовомузображенні. Для зручності складання ескізів монтажними організаціямизастосовують спеціальні віддруковані друкарським способом бланки з нанесеною наних площинною або об'ємною масштабною сіткою.
На ескізах замірювань електропроводок освітлювальнихелектроустановокзазначають:
марку, перерізи і кількість жил проводів і кабелів;
способи виконання з'єднань окремих ділянок заготовок івідгалужень від них (паянням, зварюванням, опресовуванням тощо);
способи окінцювання жил проводів і кабелів дляприєднання їх до світильників, приладів та апаратів (товкачиком, кільцем абонаконечником із зазначенням його типу);
умовне розпізнавальне забарвлення фаз і маркуваннякінців жил проводів і кабелів;
загальну довжину і розміри окремих ділянокелектропроводок із зазначенням місць їх відгалуження та розташуваннявідгалужувальних коробок;
довжину ділянок відгалужень до світильників іприладів, а також висоту підвішування і тип світильника.
Монтаж сталевих труб
Труби заготовлюють вмайстернях електромонтажних заготовок за допомогою верстатів і спеціальнихпристосувань по кресленнях проектної документації або ескізами, складенимивиконробом або майстром з натурних вимірів.
При заготівлі трубиоглядають: вони не повинні мати тріщин, вм'ятин та інших дефектів. Внутрішню і зовнішню поверхню труб очищують відокалини й корозії за допомогою спеціальних механізмів і пристосувань.
Сталевітруби, очищені з внутрішнього і зовнішнього боків, асфальтовим покривають лакомабо олійною фарбою для захисту від корозії. Зовнішню поверхню труб, якіпрокладають у бетоні, не очищають від корозії і не фарбують. Трубифарбують на фарбувальних машинах або в спеціальних ваннах. Сушать їх усушильних печах з продувкою підігрітим повітрям.
Відкрите прокладання проводів у трубах може бутиущільненим або неущільненим. Ущільнення трубного прокладання проводів полягає вгерметизації місць нарізного з'єднання труб одна з одною і з коробкаминамотуванням на нарізку конопляного волокна, просоченого суриком або білилами.Ущільнені прокладки труб необхідні в разі монтажу електропроводок у трубах, якіпрокладаються в приміщеннях вибухонебезпечних, особливо сирих та з хімічноагресивним середовищем для захисту ізоляції й проводів від пошкоджень такорозії. Ущільнення трубопроводів повинно витримувати встановлений нормамивипробувальний тиск, величини якого визначаються характером приміщення інавколишнім середовищем.
Для влаштування відкритих електропроводок у сухих,вологих, жарких, запилених та пожежонебезпечних приміщеннях застосовуютьсталеві тонкостінні (електрозварні) труби, а в сирих і особливо сирихприміщеннях — труби з вініпласту. Відкриті герметизовані проводки увибухонебезпечних приміщеннях виконують переважно в сталевих водогазопровіднихтрубах. У кожному випадку вибір труб і спосіб їх прокладання визначаютьсяпроектом залежно від призначення електропроводки, категорії приміщення, умовнавколишнього середовища та особливих вимог, що ставляться до електропроводки.
За індустріальним методом монтажу заготовлення труб,трубних пакетів і блоків (рис. 1, а—г) здійснюють на заводі або вМЕЗ за комплектувальними відомостями. До обсягу робіт із заготовлення входятьочищення труб, згинання їх під необхідним кутом, обробка кінців труб длявиконання прийнятого способу з'єднування між собою і з коробками (нарізними муфтами,зварюванням тощо), пофарбування та складання труб в пакети і блоки.
/>
Рис. 1. Трубні заготовки:
а — труби, зігнуті під нормалізованимикутами; б — пакети зігнутих труб; в — пакети і блоки прямих труб; є —блоки труб із спільними фланцями
Неущільнені електрозварні труби, що вкладаютьсявідкрито, з'єднують одна з одною нарізною з'єднувальною муфтою (рис. 2, а), муфтоюз клиновою обоймою (рис. 2, б), зварюванням у гільзі (рис. 2, в) абохомутом з гвинтами (рис. 2, г). Вініпластові труби в ущільненихтрубопроводах з'єднують муфтами на клею, гарячим насадженням або зварюванням, ав неущільне-них — у муфтах без склеювання і зварювання.
/>
Рис. 2. Способи з'єднування відкрито прокладуваних тонкостіннихсталевих труб:
а — нарізною муфтою; б — муфтою з клиновоюобоймою; в — зварюванням у гільзі: г — хомутом з гвинтами
Для зручності з'єднування труб та введення іх упротяжні й відгалужувальні коробки рекомендується дотримуватися відстаней міжосями труб, наведених у табл. 11.
Одиночні труби кріплять до поверхонь будівельнихелементів скобами і дюбелями (рис. 3, а) або закріпками (рис.3, б).
Для кріплення кількох труб, що прокладаються поруч,застосовують спеціальні опорні конструкції (рис. 3, в, г, д, є). Кріпленнязварюванням (рис. 3, д) допускається лише в разі прокладанняводогазопровідних труб, які мають нормальну товщину стінки.
При використанні сталевих труб електропроводки якзаземлюючого провідника повинні бути забезпечені надійний контакт труб міжсобою та безперервність електричного кола на всьому протязі труб.
/>
Рис. 3. Способи кріплення сталевих труб до поверхоньбудівельних елементів:
а — одиночної груби скобою з лапками; б— закріплювачем; в — кількох труб виносною скобою на дюбелях; г —на кронштейнах; д — на вмазуваній скобі з приварюванням до неї труб; є— пакетів труб у лотках
Відстань між точками кріплення відкрито прокладенихсталевих труб повинна становити: 2,3—2,5 мм при їх діаметрі до 26 мм; 2,8—3,0при їх діаметрі від 32 до 40 мм; 3,5—4,0 м при їх діаметрі від 50 мм і вище.
З'єднування електропроводок, які прокладаються в трубах,і відгалуження від них здійснюють у з'єднувальних, відгалужувальних тапротяжних коробках і ящиках.
Кількість коробок і ящиків, що підлягаютьвстановленню на трасі трубної прокладки проводів, визначається довжиною іскладністю траси. Найбільша довжина трубопроводу між двома сусідніми коробкамизалежить від кількості згинів труб на цій ділян ці й не повинна становитипонад: 50 м — на ділянці з одним згином, 40 м — з двома згинами, 20 м — зтрьома згинами, 10 м — з чотирма згинами.
Труби прокладають з нахилом у бік протяжних івідгалужу-вальних коробок не менше ніж на 3 мм на кожний метр трубної лінії.При цьому в трубах не накопичуватиметься волога у випадку конденсації в нихпари, що міститься в повітрі.
Відгалужувальні й протяжні коробки трубних проводок усирих і особливо сирих приміщеннях повинні мати спеціальні воло-гозбірні трубкиз пристроєм для зливання вологи, що накопичується в них. Встановлювані нафітинзі або трійнику пробки, а також муфти на вологозбірниках монтують напрядиві, просоченому суриком.
Сталеві труби з'єднують між собою і з коробкамирізними способами (рис. 50, а—є). У сухих і непильних приміщенняхта за відсутності газів, агресивних відносно ізоляції проводів, допускаєтьсяз'єднувати сталеві труби манжетами без ущільнень. Якщо труби використовують якзаземлюючі провідники, то в місці їх з'єднання повинен бути створений надійнийелектричний контакт приварюванням гнучкої або жорсткої металевої перемички (рис.4, є).
Перехід проводок у сталевих трубах через температурніабо осадочні шви будинку виконують за допомогою фітингів, яківстановлюють по обидва боки від шва на відстані 300 мм від останнього із'єднують металевим рукавом.
Трубу приварюють до коробки або на трубу і патрубок,при варений до коробки, нагвинчують муфту. Для створення міцного контакту міжтрубою і коробкою нагвинчують на кінець труби дряпаючі гайки (рис. 4, г) так,щоб вони щільно прилягали до очищеної до блиску металевої стінки коробки.
/>
Рис. 4. Способи з'єднування сталевих труб міжсобою і з коробками:
а — зварюванням у іільзі і до патрубкакоробки; б — вводом труби безпосередньо в коробку; в — муфтою нанарізці; г — дряпаючими гайками; д — муфтою з контргайками; є —зварюванням з перемичкою в обхід муфти і коробки; 1 — гільза;
2 — патрубок коробки; 3 —нарізна муфта; 4 — дряпаюча гайка; 5 — контргайки; 6 — обходи(перемички) для створення безперервного електричного кола
Марки, перерізи та кількість прокладуваних у трубахпроводів і кабелів, а також внутрішні розміри труб визначаються проектом. Данідля вибору розмірів сталевих труб у разі прокладання в них одножильних проводівнаведені в табл. 1.
Таблиця 1. Дані для вибору сталевих труб у разіпрокладання в жильних проводів ПР, АПР, ПРТО, АПРТО, ПВ, ПРА і АПРВ
/>
Затягують проводи в сталеві труби вручну або задопомогою затяжних пристроїв. Проводи у вертикально прокладених магістралях(стояках) повинні бути надійно закріплені за допомогою клиць або затискачів,які встановлюють на кінцях труб або в протяжних коробках. Точки закріпленняпроводів повинні знаходитись одна від одної на відстані, що не перевищує 30 мпри перерізі проводів до 50 мм2 і 20 м при перерізі проводів 70 мм2і вище.
Загальний вигляд освітлювальної електропроводки,виконаної в сталевих тонкостінних трубах, зображений на рис. 5.
/>
Рис. 5. Загальний виглядосвітлювальної електропроводки, виконаної тонкостінними сталевими трубами:
1 — підведення електроживлення дорозподільного щитка; 2 — розподільний щиток;
3 — протяжна коробка; 4 —відпаювальна коробка підведення проводів до вимикача і світильника; 5 —внмнкач; 6 — світильник
Після фарбування та сушіння трубирозрізають за розміром, нарізають на них різьблення, згинають і т. д.
Труби, щозастосовуються для монтажу електропроводок з ущільненням місць з'єднань,повинні мати різьбу на обох кінцях. На водогазопровідних трубахрізьбу нарізують на верстатах за допомогою нарізних плашок, а на тонкостінних — накочують за допомогою накатних плашок. Задиркизнімають на верстатах конусними фрезами або рейберамі.
Згинають труби на трубогибам зелектричним або гідравлічним приводом. Труби з високою точністю діаметром до 24мм можна згинати за допомогою ручного трубогибу типу ТРП-24 (рис. 6).
На трубогибахсталеві труби згинають у холодному стані звареним швом усередину чи назовні повідношенню до кута вигину для того, щоб шов не розійшовся. Меч уколіна не повинні мати сплющеної форми і вм'ятин.
При заготівлі трубслід дотримуватися певних радіуси вигину. Їх значення приймають взалежності від діаметру і умов прокладки труб. У всіх випадках прокладки радіусвигину труб в залежності від їх діаметра, способу та умов прокладки не повиненбути меншим:
— Десятиразового зовнішнього діаметратруб при їх прокладанні в бетонних масивах, а також відкрито і приховано зкабелями в свинцевою, алюмінієвої і полівінілхлоридної оболонці;
— Шестикратного зовнішнього діаметратруб, прокладають приховано, якщо розкриття їх не становить великих труднощів;
— Чотириразового зовнішнього діаметратруб при відкритому прокладанні.
/>
Рис. 6 — Ручний трубогиб ТРП-24:
1 — ролик; 2 — мала шестерня; 3 — важіль; 4 — хомут; 5 — струмкової сектор; 6 — велика шестерня; 7 — плита.
При монтажі трубних електропроводокрекомендуються наступні нормалізовані кути поворотів: 90, 105, 120, 135 і 150°; нормалізовані радіуси вигину: 400, 800 і 1000 мм. Радіуси вигину 800 і 1000мм рекомендуються для труб, замонолічіваемих в бетонних фундаментах, і припрокладанні в них кабелів з однопрово-лочнимі жилами. Радіус вигину 400 ммкращий для труб діаметром 25-70 мм, які прокладають у перекриттях (наприклад,при вертикальному вихід з перекриття на стіну).
Сталеві труби з'єднують з ущільненнямі без ущільнення.
Без ущільнення труби з'єднують муфтоюна різьбі, муфтою з клиновой обоймою, муфтою типу ТР (сталевий манжетою),зварюванням в сталевий гільзи (рис. 7).
З'єднання з ущільненням виконуєтьсярезьбовой муфтою з підмотки на різьблення труби прядив'яного або лляноговолокна, просоченого розведеним на оліфі суриком, фторопластовою ущільнювальноїстрічкою ФУМ або іншими матеріалами, які не порушують безперервністьелектричного кола. Муфту, свінчівая з згону, спеціальним трубним ключемнагвинчують на трубу до кінця різьби. На зганяння біля торця муфти намотуєтьсятовстий бандажік з тієї ж пряжі і притискається контргайки (рис. 8).
/>
Рис. 7 — З'єднання сталевих труб:
а — муфтою на різьбі; б — манжетою зклиновой обоймою; в — манжетою на гвинтах; г — сталевий гільзою; д — муфтою зрозтрубами; е — гільзою з листової сталі; ж — трубної муфтою ТР.
При вводах в оболонкиелектрообладнання ущільнених трубопроводів на криволінійних ділянках траситрубної використовують гнучкі вводи (рис. 9).
Труби прокладають так, щоб у них ненакопичувалася волога від конденсації водяних парів, що містяться в повітрі. Нагоризонтальних ділянках траси труби повинні мати ухил (не менше 3 мм на метртрубної траси) в бік відгалужувальних і протяжних коробок.
/>
Рис. 8 — З'єднання труб муфтою нарізьбі:
1 — зганяння; 2-різьба; 3 — муфта; 4– Контргайка
/>
Рис. 9 — Виконання криволінійногоділянки трубної електропроводки при введенні в оболонку електродвигуна задопомогою гнучкого вводу:
а — загальний вигляд; б — гнучкийвведення; 1 — сталева труба; 2 — гнучкий введення; 3-електродвигун; 4 — вступнакоробка; 5 — вступна муфта; 6 — металорукав з полімерним покриттям; 7 — трубнамуфта.
Під час прокладання труб в підлогахвиробничих приміщень шар бетону над сталевою трубою, в якому вона замонолічена,не повинен бути менше 20 мм, а над неметалевими трубами — менше 50 мм. У місцяхперетину труб між ними залишають зазор не менше 10 мм.
Відкрито прокладені труби кріплять доопорних підстав скобами, хомутами, накладками. Відстань між точками кріпленнятруб на горизонтальних і вертикальних ділянках траси не повинна перевищувати2,5 м при діаметрі труби до 20 мм, 3 м — при діаметрі до 40 мм і 3,5-4 м — придіаметрі 50 мм і більше.
Труби до затягуванняв них проводів і кабелів закріплюють на опорних поверхнях, виконують всі видизварювальних робіт з їх заземлення і кріплення, всередину кожної труби вводятьсталевий трос або сталевий дріт.
Провід затягують утруби ділянками між суміжними відгалужувальними коробками або між коробкою івимикачем, розеткою або щитком.
При прокладцісталевих труб, що підлягають заземлення або використовуються в якостізаземлюючих провідників, потрібно забезпечити безперервність електричного колазаземлення як між ними, так і між трубою і металевими корпусами електричнихмашин і апаратів. Для створення надійного контакту між трубою і металевимивідгалужувальними та протяжними коробками або металевими кожухами апаратіввикористовують настановні заземлюючі гайки і контргайки, які кріплять на трубіз обох сторін стінки апарата або відгалужувальних коробки. Дряпає виступи цихгайок звертають в сторону стінки коробки або кожуха апарату. Приз'єднанні труб без ущільнень за допомогою хомутів, манжет або гільзбезперервність заземлення у місць з'єднання труб забезпечується приварювання доних металевих перемичок. Якщо трубу з'єднують змашиною або апаратом, застосовуючи гнучкий введення або металорукав, то докінця труби приварюють заземлюючий прапорець, що служить для закріпленнязаземлюючого провідника, або встановлюють муфту типу ТР з гнучкою мідноїперемичкою.
Список використаної літератури
1. Атабеков В. Б. Ремонтэлектрооборудования промышленных предприятий: Учебник для сред, проф.-техн.училищ. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. школа, 1979. — 256 с, ил. —(Профтехобразование. Энергетика).
2. КтиторовА. Ф. Злектрослесарь строительный: Учеб. для проф.-тех. училищ. -М.: Стройиздат,1990.- 383 с: ил.
3. Кисаримов Р.А. Справочник електрика