Тема
Технічне обслуговуваннягазорозподільного механізму КамАЗ
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРИНЦИП ДІЇ
2.ДЕТАЛІ ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ
3.ДІАГНОСТУВАННЯ Й ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
4. МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІГАЗОРОЗПОДІЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ ТА СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ
5.ЗАХОДИ БЕЗПЕКИПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Для дотримання експлуатаційних параметрівавтотранспортних процесів, визначених результатами екологічного нормування,необхідне постійне технічне удосконалення автомобілів, спрямоване на зниженнятоксичності відпрацьованих газів і рівня шумів.
Науково-технічні та експериментальні дослідженнявітчизняних і закордонних фахівців свідчать, що найпродуктивнішими є триосновних напрями екологічного удосконалення рухомого складу автотранспорту.
Перший напрям пов'язаний з широким застосуваннямнейтралізаторів відпрацьованих газів і нетоксичних антидетонаторів палива, щодасть змогу вже в найближчі десять років знизити токсичні викиди автотранспортуу 20 разів і більше.
Другий напрям передбачає конструктивні удосконаленнясистем двигунів на базі науково-технічного прогресу. Реалізація заходів цьогонапряму сприятиме скороченню викидів шкідливих речовин в 9-10 разів.
До третього напряму належать заходи з розширеннямережі автомобільного сервісу та контролю токсичності відпрацьованих газів, якізабезпечать зменшення викидів двигунів у 3-4 рази порівняно з існуючими.
Протягом тривалого часу зусилля конструкторів булискеровані на безперервне підвищення потужності автомобілів завдяки високомуступеню стиску робочої суміші і застосуванню високооктанового бензину, прицьому не брали до уваги вплив автомобілів на навколишнє середовище. Сьогоднітоксичність відпрацьованих газів є одним із найважливіших показниківудосконалення конструкції сучасного двигуна. Тому все більше уваги приділяєтьсяаналізу відпрацьованих газів, склад яких достатньою мірою характеризуєекономічність роботи двигуна та ступінь забруднення навколишнього середовищаавтомобільним транспортом.
Практичний резерв зниження токсичності відпрацьованихгазів в найближчому майбутньому пов'язаний з удосконаленням деяких елементівсистеми живлення і запалювання, карбюраторних двигунів, а також іззастосуванням малотоксичного палива і паливних присадок. Знизити вмістконцентрації оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах можна завдякинайбільш рівномірному розподілу горючої суміші по циліндрах двигуна і усуненнюперерв запалювання. Зменшення максимальної нерівномірності горючої суміші з 35до 10% дає змогу знизити вміст оксиду вуглецю і вуглеводів у відпрацьованихгазах відповідно на 21 і 12% при практично незмінній кількості оксидів азоту.
Сьогодні до автомобільних двигунів висувають високівимоги, нерідко суперечливі за змістом.
Дослідження свідчать, що бензиновий двигун, в частині,що залежить від системи сумішоутворення, в першу чергу, від карбюратора івпускного трубопроводу, має значні потенційні можливості для частковоговирішення проблеми зниження токсичності. Застосування багатокамернихкарбюраторів дає змогу збільшити не тільки потужність двигуна, але йзабезпечити при цьому задовільні показники токсичності і паливної економічностіна режимах часткових навантажень, найбільш характерних для реальних умовексплуатації. Отримати очікувані результати, поліпшити роботу тількикарбюратора або випускного трубопроводу у більшості випадків практичнонеможливо. Тому найбільш доцільним є комплексний підхід до дослідження іудосконалення сумішоутворювальної системи повітряний фільтр-карбюратор-впускнийтрубопровід-впускні канали.
В Україні і за кордоном (у США, Англія, Японія,Німеччина, Італія, Франція) розроблені і знайшли практичне застосування методикомплексної модифікації карбюраторних двигунів з широким застосуваннямавтоматичних систем автомобільного двигуна, які впливають на процесисумішоутворення і згоряння, з метою досяг/>/>/>/>/>нення максимально повного згорянняпалива на всіх робочих режимах і відповідно зниження токсичності газів.
Розробляються перспективні двигуни з нетрадиційнимробочим процесом, який відповідатиме майбутнім жорстким нормам при використанніпалив звичайного вуглеводневого типу, а саме, поршневі зі ступеневим згорянням(США, Японія), роторнопоршневі, газотурбінні, двигуни Стірлінга та Ранкіна. Алев найближчому майбутньому поза конкуренцією все ж таки залишатиметься два видидвигунів: дизель — для вантажних автомобілів (в багатьох зарубіжних країнахдизель встановлюють і на легкових автомобілях) і бензиновий карбюраторнийдвигун — для легкових.
1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРИНЦИП ДІЇ
Газорозподільний механізм призначений для своєчасного впуску в циліндриповітря, випуску відпрацьованих газів і забезпечення герметичності циліндра натактах стиску і розширення.
Газорозподільний механізм двигунів, які вивчаються,клапанного типу з верхнім розміщенням клапанів (по два клапани на циліндр) інижнім розміщенням розподільного вала. Він складається із клапанів з пружинами,розподільного (кулачкового) вала з шестернями і деталей, що передають рух відвала на клапани.
/>
Рис. 1.1. Схема газорозподільного механізму:
1 — розподільний вал; 2 — штовхач; 3 — напрямна штовхачів;
4 — штанга; 5 — прокладка кришки головки; 6 — коромисло;
7— контргайка; 8 — регулювальний гвинт; 9 — болт кріплення кришки головки; 10 — сухар; 11 — втулка тарілки; 12 — тарілка пружини; 13 — зовнішня пружина; 14 — внутрішня пружина;
15 — напрямна втулка клапана; 16—шайба; 17— клапан (випускний); А — тепловий зазор
У двигуна КамАЗ-740 колінчастий вал через шестерний привідпередає обертання розподільному валу (рис.1.1). При повороті розподільного валайого кулачок підіймає штовхач 2, а разом з ним і штангу 4, яка верхнім кінцемупирається в регулювальний гвинт коромисла 6. Коромисло повертається навколоосі і переміщує клапан 17 вниз. Відкривається отвір каналу в головці циліндра,а пружини 13 і 14, заздалегідь стиснуті (щоб утримати клапан у закритомуположенні), ще більш стискаються.
Клапан відкритий повністю, коли штовхач знаходиться навершині кулачка. При подальшому повороті розподільного вала штовхач починаєопускатися, а клапан під дією пружин рухається вгору. Коли кулачок виходитьз-під штовхача, тиск на клапан припиняється, і він під дією пружин впритулсідає в сідло, щільно закриваючи отвір головки циліндра.
Особливістю механізму газорозподілу двигунів ЯМЗ-236 іЯМЗ-238 є наявність роликових штовхачів. Деталі приводу клапанів цих двигунівзображені на рис. 1.2.
/>
Рис. 1.2. Деталі приводу клапанів двигунів ЯМЗ:
1 — контргайка; 2 — коромисло; З — регулювальний гвинт; 4 — штанга;
5 — замкова шайба; б — упорна шайба; 7 — втулка тарілки; 8 — сухар клапана; 9 — тарілка пружин клапана; 10 — болт кріплення осі коромисла; 11 — вісь коромисла; 12 і 13 — пружини клапана; 14 — шайба пружин клапана;
15 — впускний клапан; 16 — конічна пробка; 17 і 24 — втулки осі штовхачів;
18 — напрямна втулка клапана; 19 — випускний клапан; 20 — вісь штовхачів середня; 21 — втулка розпірна; 22 — вісь штовхачів крайня; 23 — штовхач
За один робочий цикл чотиритактного двигуна клапаниповинні відкривати і закривати отвори головки циліндрів тільки один раз. Прицьому розподільний вал робить один оберт, що забезпечується відповіднимпередаточним числом приводу.
При попередньому розгляді робочого процесу двигунабуло прийнято, що відкриття і закриття клапанів відбуваються в мертвих точках.Проте насправді відкриття і закриття клапанів не збігаються з положеннямпоршнів у мертвих точках. Це пов'язано з тим, що час, протягом якого відбуваютьсятакти впуску і випуску, дуже малий, і при максимальній частоті обертанняколінчастого вала двигуна він становить тисячні частки секунди. Тому якщовідкриття і закриття впускних і випускних клапанів відбуватимуться точно вмертвих точках, то наповнення циліндрів горючою сумішшю і очищення їх відпродуктів згоряння будуть недостатніми.
Потужність двигуна в значній мірі залежить віднаповнення циліндрів свіжим зарядом повітря і ступеня очищення їх відвідпрацьованих газів. Щоб у циліндри надходило більше повітря, впускний клапанвідкривається з випередженням, тобто до приходу поршня у ВМТ. Наповненняциліндра починається не від всмоктуючої дії поршня, а під впливом інерційногонаповнення повітрям, що рухається впускним трубопроводом. Закривається впускнийклапан із запізненням, тобто після приходу поршня в ВМТ, тому що повітряпродовжує надходити в циліндр за інерцією і тиск у ньому ще нижчийатмосферного.
Випускний клапан відкривається теж з випередженням,тобто до закінчення такту робочого ходу, і частина газів, що знаходяться підневеликим тиском, викидається з циліндра. Це знижує протидію тиску газів, щозалишились у циліндрі, зменшуючи витрату потужності на їхнє виштовхування.Закривається випускний клапан із запізненням, тобто після ВМТ, що забезпечуєкраще очищення камери згоряння від відпрацьованих газів. У якийсь момент обидваклапани виявляються одночасно відкритими. Настає, так зване перекриттяклапанів, при якому гази, що виходять з циліндра, сприяють підсосу свіжогоповітря в циліндр, що збільшує його наповнення та краще очищення відвідпрацьованих газів.
Тривалість відкритого положення клапанів, виражену вградусах кута повороту колінчастого вала, називають фазами газорозподілу. Нарис. 1.3 наведено діаграму фаз
/>
Рис 1.3 Діаграма фаз газорозподілу
Газорозподілу двигунів КамАЗ-740, з якої видно, приякому положенні шатунної шийки відносно мертвих точок відкриваються ізакриваються клапани. Діаграма фаз забезпечується формою і взаємним положеннямкулачків розподільного вала, а також певним зазором між стрижнями клапанів іносиками коромисел.
Фази газорозподілу підбирають експериментальнимшляхом, залежно від частоти обертання колінчастого вала при максимальнійпотужності двигуна і конструкції його впускних і випускних газопроводів.
Привід розподільного вала здійснюється відколінчастого вала через шестерні приводу агрегатів. Установка шестерень приводурозподільного вала і агрегатів двигуна КамАЗ-740 показана на рис. 5.4. На торцікожної шестірні вибиті мітки «0» або риски, збіг яких повинен бути забезпеченийпри збиранні двигуна для забезпечення правильності фаз газорозподілу.
/>
Рис. 1.4 Установка шестерень приводу агрегатів двигуна КамАЗ-740:
1 — болт кріплення роликового підшипника;
2, 13 — проміжні шестерні;
3 — вал приводу паливного насоса високого тиску;
4 — шпонка;
5,8 — кулькові підшипники;
6 — шестірняприводу паливного насоса високого тиску;
7 — розподільний вал з шестірнею;
9 — стопорна шайба;
10 — болт кріплення осі;
11 — конічний дворядний роликовий підшипник;
12 — шпонка;
14 — упорне кільце;
15 — стопорне кільце;
16 — ведуча шестірня колінчастого вала
2. ДЕТАЛІ ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ
Розподільний вал сталевий, робоча поверхня йогокулачків і опорних шийок цементована і загартована струмами високої частоти.Профіль кулачків неоднаковий для впускних і випускних клапанів. Розподільнийвал встановлений у розвалі блока циліндрів на підшипниках ковзання,виготовлених у вигляді сталевих втулок, залитих антифрикційним сплавом. Накінець розподільного вала насаджена прямозуба шестірня. Від осьового зміщеннярозподільний вал фіксується підшипником задньої опори, встановленим у корпусі.
Штовхачі клапанів двигуна КамАЗ-740 сталеві, порожнисті, тарілчастоготипу з циліндричною напрямною частиною. Для підвищення працездатності парикулачок — штовхач на торець тарілки штовхача наплавлений вибілений чавун.Торець штовхача, що контактує з штангою, закінчується сферичним гніздом дляупора нижнього кінця штанги. Штовхачі клапанів встановлюються в напрямних,прикріплених до блока циліндрів болтами.
Штовхачі двигунів ЯМЗ-236 і ЯМЗ-238 роликові. Всі вонивстановлені на спільній нерухомій осі, закріпленій у розвалі між циліндрами.Виступ штовхача, що спирається на кулачок розподільного вала, має ролик,встановлений на осі, що обертається в голчастих підшипниках. Сам же штовхачколивається на нерухомій осі в латунних втулках. У корпус штовхача запресованасталева п'ята зі сферичною виїмкою для штанги, що входить у неї.
Штанги штовхачів порожнисті із запресованими наконечниками. Нижнійнаконечник має опуклу сферичну поверхню, верхній — виконаний у вигляді абосферичної чашки для упора регулювального гвинта коромисла (КамАЗ), абосферичним (ЯМЗ).
Коромисла клапанів — це сталеві ковані двоплечі важелі із запресованимибронзовими втулками. Носик коромисла довгого плеча загартований до високогоступеня твердості. Для зменшення ходу штовхача і штанги, а також зниження силінерції, коромисла виконані нерівноплечими. В коротке плече коромисла вкрученийрегулювальний гвинт з контргайкою для встановлення необхідного зазору міжкоромислом і торцем стрижня клапана.
До кожного коромисла через отвір у стояку підводитьсямасло. Підшипниками коромисел служать бронзові втулки.
Клапанні механізми. Кожний клапанний механізм призначенийдля відкриття і закриття впускних і випускних каналів залежно від положеннякулачків розподільного вала. Клапанний механізм складається з клапана, сідлаклапана, напрямної втулки, двох пружин, упорної шайби, тарілки, втулки тарілки,двох сухарів.
Окрім цього, на верхній частині напрямної впускногоклапана встановлюється манжета ущільнювача, яка призначена для запобіганняпроникненню масла в циліндри двигуна при такті впуску.
У кожному циліндрі встановлюються два клапанитарілчастого типу (впускний і випускний). Клапани виготовляються звисоколе-гованої сталі з подальшим загартовуванням. Для підвищення корозійноїстійкості і зменшення зносу на робочу поверхню головки випускного клапананаплавлено шар спеціального сплаву.
У конструктивному відношенні обидва клапани однакові.Клапан складається з тарілки і стрижня.
Збільшений діаметр впускного клапана покращуєнаповнення циліндра свіжим зарядом повітря.
Перехід від тарілки до стрижня виготовлено плавним, щозабезпечує клапану необхідну міцність і покращує відведення тепла від тарілки.Стрижень клапана у верхній частині має виточку для сухарів. Для забезпеченнящільної посадки в сідло тарілка має конусний поясок.
Сідла клапанів виготовляються із спеціального чавуну.Перед запресуванням сідла клапанів охолоджуються в рідкому азоті, а головкациліндрів нагрівається. Кожний клапан має дві пружини, що виготовляються зпружинного дроту і мають протилежну на-вивку. Наявність двох пружин на одномуклапані підвищує надійність роботи механізму газорозподілу, зменшує розмірипружин, а також усуває небезпеку резонансу, оскільки при попаданні в резонансоднієї пружини друга це коливання гасить. Пружини одним боком упираються вшайбу, що встановлюється на головці циліндра, а іншим — у тарілку. Усерединітарілки є втулка, що утримується на стрижні клапана за допомогою сухарів,внутрішній буртик яких входить у виточку стрижня клапана. Контакт між втулкою іупорною тарілкою — тільки по нижньому торцю. Така конструкція кріпленняклапанних пружин забезпечує при роботі двигуна прокручування клапанів, щосприяє рівномірному зносу робочих фасок, запобігає утворенню нагару і підвищуєдовговічність клапанів. Прокручування клапанів відбувається таким чином. Привідкритті клапана пружини стискаються. При стисненні пружин тертя між тарілкоюі втулкою збільшується і внаслідок скручування пружини клапан прокручуєтьсянавколо своєї осі на деякий кут. Прокручування відбувається у бік скручуванняверхнього кінця зовнішньої пружини. При закритті клапана пружини розпрямляютьсяі їх верхні кінці разом з тарілкою повертаються у вихідне положення.Прокручування клапана з втулкою у зворотному напрямі не відбувається, оскількивнаслідок зменшення зусилля пружини тертя між тарілкою і втулкою зменшується, врезультаті чого момент тертя між ними стає недостатнім, щоб подолати інерційниймомент клапана. При подальшому циклі відбувається прокручування клапана ще надеякий кут.
3. ДІАГНОСТУВАННЯ Й ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Основними контрольними параметрами механізмугазорозподілу єтепловий зазор між клапаном і коромислом, витрата газів, стан сполученняклапан-гніздо.
При поглибленому діагностуванні або за наявності ознакінших несправностей контролюють фази газорозподілу, зношення кулачківрозподільного вала, щільність клапанів, пружність клапанних пружин.
Для орієнтовного визначення розмірів зазорів уклапанах без зняття клапанних кришок користуються автостетоскопом, якимпрослуховують стуки при малій частоті обертання колінчастого вала. Якщовиявлено чіткі металеві стуки потрібно зупинити двигун, відкрити клапаннукоробку й перевірити розміри зазорів щупом або діагностичним пристроєм КИ-9918.Двигун допускається до експлуатації при помірних стуках клапанів, штовханів ірозподільного вала на малих обертах холостого ходу. Якщо є потреба, тонеобхідно перевірити зазори клапанів і відрегулювати їх. Але це пов'язано ззупиненням і частковим розбиранням двигуна і виправдане лише в разі регулюваннятеплового зазору. Потребу такого регулювання потрібно встановити. для чоговикористовують віброакустичні методи.
Дослідження вібрацій, які формуються механізмом системигазорозподілу, показали, що зі зміною розмірів теплового зазору суттєвозмінюється інтенсивність вібрації кришки головки блоку в зоні контрольованогоклапана. Це й покладено в основу діагностування. Діагностичними зонамивстановлення датчика) є гайки кріплення кришки головки блоку. Найкращі умовидля виділення вібраційних імпульсів створюються на низькій частоті обертанняколінчастого вала (приблизно при п = 1000 хв-1).
Для роздільного визначення нещільності клапанівгазорозподілу використовують прилад К-69М, індикатор витрат газів КИ-4887-И такомпресорно-вакуумну установку КИ-4942 .
Діагностування клапанів за витоком повітря та їх регулювання
За витоком повітря клапани діагностують звикористанням приладу К-69М, подаючи стиснене повітря в контрольований циліндрвід компресорно-вакуумної установки. Для цього служить спеціальний робочийнакінечник, від якого повітря надходить в отвір для свічки або в отвір дляфорсунки. Вентиль 1 повинен бути закритий, а вентиль 4 відкритий. Робочийнакінечник приєднують до штуцера і стиснене повітря подається безпосередньо зресивера поза приладом, який реєструє витік. З камери згоряння повітрянадходить частково в картер крізь щілини між циліндром і поршневими кільцями, ачастково крізь нещільності впускного і випускного клапанів. З колектора повітрячастково потрапляє крізь відкритий клапан у камеру згоряння відповідногоциліндра. В отвір для свічки (для форсунки) встановлюють спеціальний індикатору вигляді скляної трубочки з гумовим накінечником і закріпленим у ній стрижнемз ворсинками. Другий кінець трубочки закритий гумовою пробкою з отвором.
Якщо якийсь клапан контрольованого циліндра прилягаєнещільно, то стиснене повітря, потрапляючи у відповідний циліндр крізьвідкритий клапан, виходить в атмосферу через індикатор і відхиляє йоговорсинки. Чим більша нещільність клапана, тим більший кут відхилення ворсинок.Місце встановлення індикатора визначають за схемою, яка наводиться в інструкціїі на кришці приладу, відповідно до порядку роботи двигуна. Недоліком цьогометоду є те, що він не дає змоги визначити об'єм витоку; ним можна лишеконстатувати, є витік повітря чи немає.
Більш інформативним є метод роздільного діагностуванняклапанів, який грунтується на подаванні повітря в контрольований циліндр звикористанням індикатора витрат газів КИ-4887-ІІ. Для діагностуванняколінчастий вал двигуна встановлюють за кутом повороту колінчастого вала у такеположення, щоб впускний і випускний клапани контрольованого циліндра булизакриті, а в інших циліндрах двигуна клапани не перекривалися.
Діагностуючи чотирициліндрові двигуни, спочаткувстановлюють поршень контрольованого циліндра в положення верхньої мертвоїточки в кінці такту стиску, а потім прокручують колінчастий вал проти ходу абоза ходом обертання ще на 90°. При цьому випускний і впускний тракти двигуна небудуть з'єднані між собою.
Для перевірки випускного клапана стиснене повітря відкомпресорної установки через ресивер надходить у циліндр. Стиснене повітря зкамери згоряння проривається частково крізь кільцеві ущільнення в картер, ачастково крізь нещільності впускного клапана потрапляє у впускний трубопровід ізвідти відсмоктується компресором через рідинний манометр, витратомір і дросельіндикатора КИ-4887-ІІ у впускну систему компресора. Відсмоктування повітрярегулюють дроселем і контролюють рідинним манометром так, щоб під часвимірювання тиск у впускному трубопроводі дорівнював атмосферному. Цимзабезпечується збільшення точності вимірювань за рахунок уникнення витрат крізькільцеві ущільнення циліндрів і впускного трубопроводу. Витрати повітря,виміряні витратоміром приладу, характеризують нещільність впускного клапана.
Нещільність випускного клапана визначають аналогічно,але для цього витратомір КИ-4887-ІІ приєднують до випускного трубопроводу. Якщовитік повітря хоч би крізь один клапан перевищує допустиме значення, потрібнозняти головку циліндрів і притерти клапани до гнізд.
Двигун допускається до експлуатації при помірнихстуках клапанів, штовхачів і розподільного вала на малих обертах холостогоходу. У разі потреби теплові зазори в клапанах регулюють.
Необхідність регулювання клапанів, крім стуків,визначає втрата потужності двигуна з одночасним збільшенням шуму в клапанномумеханізмі.
Регулювання зазорів у клапанах — трудомістка операція, оскільки набагатьох двигунах потрібно виконати демонтажні роботи. Тепловий зазор вимірюютьщупом або приладом КИ-9918. Розміри зазорів наводяться в інструкціях зексплуатації.
Зношення кулачків розподільного вала визначаютьштангенглибиноміром або штангенциркулем при розміщенні поршня у верхній мерів;точці на такті стиску. Спочатку вимірюють відстань від поверхні головки циліндрівдо торця клапана, після чого прокручують колінчастий вал двигуна до повноговідкриття клапана і знову вимірюють названу відстань. Різниця між вимірюваннямибуде величиною переміщення клапана. Якщо вона менша за допустиме значення, торозподільний вал двигуна потрібно замінити.
Утворений нагар в умовах експлуатації можна вивести при знятій головніблоку і без зняття її.
При знятій головці нагар виводять металевими скребкамиабо щітками. Перед цим його розм'якшують гасом.
Без зняття головки нагар виводять, заливаючи в коженциліндр прогрітого двигуна 150...200 см3 суміші, яка складається згасу (80%) та моторної оливи (20 %). Потім міняють свічки на зношені і декількаразів прокручують колінчастий вал, вмикаючи двигун на 20...3О хв через кожні10...12 год (за цей час пом'якшений нагар вигоряє).
Після виведення нагару потрібно замінити оливу вкартері двигуна, а перед запуском у кожен циліндр залити по 20...30 см3свіжої моторної оливи.
Тепловий зазор регулюють при повністю закритихклапанах, починаючи з першого циліндра, коли він перебуває у верхній мертвійточці на такті стиску. Перед тим потрібно перевірити і в разі потребипідтягнути гайки головки блоку циліндрів. Спочатку підтягують гайки, до яких єпідхід. Якщо гайки прокручуються, з головки знімають валик з коромислом ідинамометричним ключем підтягують усі гайки. Після того, як зняті деталі (крімкришок) будуть поставлені на місце, перевіряють і, якщо потрібно, регулюютьзазори. Для цього встановлюють поршень першого; циліндра у верхню мертву точку притакті стиску. Після перевірки та регулювання клапанів і декомпресійногомеханізму в першому циліндрі регулюють зазори клапанів інших циліндрів.
Трудомісткість перевірки клапанів пристроєм КИ-9918становить 0,1 люд.-год (з використанням щупа — 0,7 люд.-год) з похибкою ±0,02мм (з використанням щупа — ±0,05 мм). Використовуючи цей пристрій, можнаперевіряти не лише тепловий зазор у верхньоклапанному механізмі, але й фазигазорозподілу, а також визначати положення верхньої мертвої точки поршняконтрольованого циліндра.
/>
Рис.3.1 Пристрій КИ-9918:
1-пружина;2-рухома каретка; 3-напрямна; 4 — вісь;
5-корпус(нерухома каретка); 6-відтискний кулачок;
7-стержень;8 -індикатор; 9 — важіль; 10 — кулачок гальма;
11-накінечникіндикатора; 12-валик декомпресора
/>
Рис. 2.2Перевірка й регулювання теплового зазору
1 — коромисло;2 — контргайка; 3 — регулювальний гвинт
Регулювання зазорів у механізмі привода клапаніввідбувається тільки на холодному двигуні. Попередньо необхідно зняти кришкукоромисел, трубку вакуумного регулятора й деталі системи вентиляції картера.
Колінчастий вал варто повернути в таке положення, приякому мітка (другий паз по ходу) на шківі колінчастого вала збігається зпокажчиком на кришці розподільних шестерень, а обидва клапани першого циліндрабудуть закриті (коромисла клапанів повинні вільно гойдатися в межах зазору).Регулювання зазору між коромислом і клапаном показано на рис. 2.2. У такомуположенні вала встановити зазор клапанів першого циліндра й, затягнувшиконтргайку, знову перевірити зазор (див. рис. 2.2).
Потім повернути колінчастий вал на півоберта йвідрегулювати зазори клапанів другого циліндра. Далі, повернувши вал ще напівоберта, відрегулювати зазор клапанів четвертого циліндра.
Після повороту вала ще на півоберта відрегулюватизазор клапанів третього циліндра.
Зазначені в характеристиці автомобіля величини зазорівне слід зменшувати навіть при наявності помітного стукоту. Зменшення зазорувикликає нещільне прилягання клапана до сідла й небезпека його прогоряння.
Підвищений шум клапанів, хоча й неприємний на слух,але не викликає порушення нормальної роботи двигуна.
Основними роботами при технічному обслуговуваннігазорозподільного механізму є підтяжка гайок (болтів) кріплення головкициліндрів, перевірка і при необхідності регулювання зазорів між клапанами ікоромислами, а також прослуховування працюючого двигуна для виявлення стуків,заміна зношених або зламаних деталей.
Зазор у клапанному механізмі повинен гарантуватищільне прилягання клапана до сідла при подовженні стрижня від нагрівання і уразі осідання головки в сідлі через зношування фасок.
У разі зменшення зазору істотно скорочується час,протягом якого клапан знаходиться в закритому стані, у зв'язку з чим значнозростає його температура. Відсутність зазору викликає різке підвищеннятеплового стану випускного клапана і може призвести до обгорання конусногопояска його тарілки.
Зменшення теплового зазору помітно впливає наперекриття клапанів і особливо позначається при роботі двигуна на холостомуходу. На цьому режимі внаслідок великої тривалості одночасного відкриття обохклапанів можливе проникнення відпрацьованих газів з випускних трубопроводів уциліндри і навіть назад у впускні трубопроводи, що призводить до нестійкогозгоряння робочої суміші і нерівномірної роботи двигуна.
Таким чином, при наявності малих зазорів незабезпечується герметичність циліндрів, двигун не розвиває повної потужності,клапани перегріваються, що може викликати їх підгорання.
Збільшення теплового зазору викликає порушення фазгазорозподілу (клапани менше часу будуть знаходитись у відкритому положенні), іпосадка клапана відбувається з великою швидкістю, що призведе до зростанняударного навантаження на деталі, стуків, значного спрацювання і зменшенняпотужності двигуна.
Зазор у клапанному механізмі вимірюється щупом міжноском коромисла і торцем стрижня клапана в положенні, коли клапани закриті.Регулюють зазор регулювальним гвинтом, закрученим у коротке плече коромисла.
Регулювання зазорів проводять на холодному двигуні нераніше ніж за ЗО хв після його зупинки. При цьому подачу палива вимикають, аавтомобіль загальмовують стоянковим гальмом.
Розглянемо регулювання теплового зазору на прикладідвигуна КамАЗ-740. Зазори одночасно регулюють на двох головках попарно впорядку роботи циліндрів двигуна. Перед перевіркою зазору слід підтягти болтикріплення головки, гайки кріплення стояків коромисел, щоб виключити можливудеформацію штанг. Рекомендується також попередньо збільшити зазор, викручуючирегулювальні гвинти з коромисел.
Перевірку і регулювання теплових зазорів починають зустановки колінчастого вала. З цією метою прокручують колінчастий вал до тихпір, поки фіксатор на картері маховика не увійде до прорізу маховика. При цьомумітки на муфтах приводу паливного насоса повинні знаходитися вгорі. Якщо міткизнаходяться внизу, необхідно підняти фіксатор і прокрутити колінчастий вал наодин оберт.
У даному положенні колінчастого вала поршень першогоциліндра не доходить 18° до ВМТ у кінці такту стиску.
Після цього колінчастий вал прокручують за ходомобертання ще на 60°. Тоді поршень першого циліндра знаходитиметься на початкутакту робочого ходу, а поршень п'ятого циліндра — в кінці такту стиску(відповідно до порядку роботи двигуна 1-5-4-2-6-3-7-8). Отже, впускний і випускнийклапани в обох циліндрах закриті. Величина зазорів повинна бути: для впускногоклапана 0,25-0,3 мм; для випускного клапана 0,35-0,4 мм.
Необхідний зазор контролюють щупом. Відпускаютьконтргайку, і утримуючи її ключем, повертають викруткою гвинт так, щоб щуп звідчутним зусиллям переміщався в зазорі. Після цього, утримуючи гвинтвикруткою, затягують контргайку, та ще раз щупом перевіряють зазор і, невиймаючи його і повертаючи штангу, переконуються, що вона обертається вільно.Таким же чином регулюють і клапани інших циліндрів відповідно до порядку роботидвигуна.
4. МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ ТАСПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ
У процесі експлуатації нормальна роботагазорозподільного механізму може бути порушена, оскільки гарячі гази руйнуютьпосадочні поверхні тарілок клапанів і їх сідел, на фасках клапаніввідкладається нагар. Це призводить до порушення щільності прилягання клапана досідла, внаслідок чого можливі витоки газу і перегрів клапана. Поступовозношуються тертьові поверхні деталей механізму, порушується зазор між клапанамиі коромислами. Це призводить до зміни фаз газорозподілу. Найпомітніша зовнішняознака несправності механізму — стук у зоні розташування клапанів, розподільнихшестерень і розподільного вала.
Технічний стан двигуна в основному визначається станомкривошипно-шатунного і газорозподільного механізмів. Порушення їхньоїнормальної роботи виражається в зменшенні компресії і появі стуків при роботідвигуна.
Першою ознакою недостатньої компресії є великадимність випуску при малій і середній частотах обертання колінчастого вала(чорний колір відпрацьованих газів), що зменшується у міру збільшення частотиобертання.
Димність випуску при недостатній компресії викликанавитоком повітря з циліндра під час ходу стиснення. При цьому кількість повітря,яке залишилося в циліндрі, виявляється недостатньою для повного згорянняпалива, що залишається в циліндрі наприкінці стиску.
Основними причинами недостатньої компресії принесправному газорозподільному механізмі є: нещільне прилягання клапанів досідел, що може бути викликане поганим станом робочих поверхонь клапанів ісідел, поломкою або надмірною усадкою пружин клапанів, заїданням стрижнів,клапанів у напрямних втулках, а також малим зазором між стрижнем клапана іноском коромисла.
Для визначення величини компресії на прогрітомудвигуні в кожний циліндр по черзі встановлюють компресиметр (замість форсунки)і закріплюють його за допомогою скоби форсунки. Після цього запускають двигун ізаписують свідчення манометра при мінімальній частоті обертання на холостомуходу (550-650 хв^1). При 600 хв_1 нормальна величинакомпресії повинна бути не менше 3 МПа, а різниця по циліндрах не повиннаперевищувати 0,2 МПа.
Виявлення причин недостатньої компресії починають зперевірки стану пружин клапанів і затягування гайок кріплення головки. Потімперевіряють стан клапанів: щільність прилягання їх до сідел, відсутністьзаїдання при переміщенні, величину зазору між клапаном і коромислом.
При порушенні герметичності впускних клапанів димінняспостерігається з повітряного фільтра.
Технічний стан клапанного механізму двигуна без йогорозбирання можна перевірити за допомогою пневмотестера моделі К-272. Йогоперевіряють шляхом виміру відносного витоку повітря, що вводиться всерединуциліндра через отвір для форсунки при непрацюючому двигуні в такому положенніпоршня, коли в циліндрі, який перевіряється, клапани закриті. Величинивідносних витоків вказані в інструкції приладу. Цінність його в тому, що віндозволяє роздільно оцінити знос циліндрів, стан поршневих кілець і клапанів,нещільність у прокладці між блоком і головкою циліндрів.
Стан газорозподільного механізму рекомендуєтьсяконтролювати також методом прослуховування працюючого двигуна за допомогоюстетоскопа.
Стуки при роботі двигуна мають різний характер, і їхпричини розглянуті нижче. Сильні металеві стуки, що посилюються при збільшеннічастоти обертання колінчастого вала, свідчать про поломку пружин клапанів абозаїдання клапанів.
Збільшений зазор між носком коромисла і стрижнемклапана викликає металевий стукіт, що чітко виділяється при будь-яких обертахколінчастого вала двигуна на фоні більш спокійного і глухого шуму рештиклапанів. У цьому випадку необхідно відрегулювати зазор.
5. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ
Робітникові часто доводиться працювати у несприятливих умовахпри високій або надто низькій температурі повітря, підвищеній вологості, напротягах, у приміщеннях з підвищеною кількістю пилу або пари отруйних речовин.Усі ці фактори можуть призвести до професійних захворювань дихальних органів, очей,шкіри та й усього організму. Постійні струси (вібрація) і шуми, що виникають уприміщеннях, де працюють робітники, також спричинюють деякі види захворювань.Щоб запобігти тимчасовим або хронічним професійним захворюванням, сліддодержуватись правил гігієни праці на виробництві.
Підвищення і зниження температури в приміщенні, атакож протяги спричинюють захворювання дихальних шляхів і легенів, а триваларобота при низькій температурі може зумовити обморожування. Тому можливеколивання температури в закритих приміщеннях для нормальних умов праці від 10до 20 °С. При важкій фізичній праці можна працювати при більш низькійтемпературі. Відносна вологість повітря за цих самих умов має бути не більше 60%, а швидкість руху повітря — не більше 0,3 м/с.
Більшість опоряджувальних машин і механізмів під часроботи не створює таких шумів, які б негативно впливали на організм робітника.Значно погіршують здоров'я робітника шум і безпосередня вібрація інструмента,який він тримає в руках. Тому працювати слід у рукавицях, оскільки воничастково амортизують удари, і лише справним інструментом з допустимоюамплітудою коливання.
Робочі місця мають бути достатньо забезпеченіприродним або штучним світлом. Для створення природного освітлення необхіднослідкувати за тим, щоб приміщення, в якому виконуються опоряджувальні роботи,було очищене від зайвих матеріалів і пристроїв, а шибки вікон і зовнішніхдверей — від пилу і бруду. Якщо природного освітлення недостатньо, обладнуютьштучне. Електричні лампи мають освітлювати робоче місце так, щоб на поверхні,що опоряджується, не створювались різкі тіні від оточуючих предметів і пучкипроменів не потрапляли в очі.
/>
Рис. 1. Респіратор: а-ПРБ-1; б-Ф-46
Для захисту від шкідливих виробничих факторівкористуються спеціальними індивідуальними захисними пристроями та одягом.
Для захисту тіла людини, наприклад, застосовуютьспеціальний одяг (комбінезон або штани і куртки) та взуття, органів зору — спеціальні окуляри (ПО-1, № 5, ОЗ-Н тощо) з гумовою або шкіряною оправою, якащільно прилягає до обличчя. У зимовий час внутрішню поверхню скла окулярівзмащують спеціальними сумішами, щоб воно не запотівало. Захисні окуляри зпрямою вентиляцією відзначаються тим, що не запотівають, оскільки оправа неприлягає до обличчя. їх застосовують для захисту очей від дрібних, твердихчасток під час насікання кам'яних поверхонь, розколювання і оброблення кромоккерамічних плиток, циклювання опоряджувального шару декоративної штукатуркитощо.
Для захисту органів дихання застосовують респіратори іпротигази. Для очищення повітря, що вдихає людина, від пилу і бризок фарб таінших сумішей -респіратори ШВ-1, ПРБ-1, РМП-62, Ф-46 (рис. 1), для очищенняповітря від пилу і парів легких розчинників — респіратор РУ-60М, обладнанийпатроном з активованим вугіллям; для роботи в умовах, коли в повітрі є високіконцентрації отруйних газів, парів і пилу, — фільтруючі протигази типу БКФ, ПШабо ПШ-2.
Особиста гігієна на виробництві
Для збереження здоров'я і працездатності робітників набудівельних майданчиках обладнують тимчасові побутові приміщення, в яких вониможуть відпочити під час обідньої перерви, прийняти їжу. Кількістьсанітарно-побутових приміщень і їхні розміри залежать від кількості робітників,що водночас працюють на даному об'єкті.
Перед початком роботи робітник повинен одягтися успецодяг, а свій одяг і взуття акуратно розмістити у спеціальній шафі. Післязакінчення робочого дня спецодяг чистять від пилу, бруду, сушать у спеціальнихприміщеннях і ховають в індивідуальну шафу або вішають у спеціально відведеномудля цього місці.
У район розміщення побутових приміщень подається вода.Для пиття слід застосовувати воду, яку зберігають у спеціальних бачках зкришками і кранами. Бачок, заповнений водою, має бути весь час закритий. Сируводопровідну воду вживають за допомогою спеціально обладнаних фонтанчиків.Відстань від місця, де є вода, до робочих місць повинна бути не більше 75 м.Всі ці заходи спрямовані на те, щоб кожен робітник мав змогу дотримуватисьособистої гігієни на виробництві.
Після закінчення роботи обличчя і руки треба добревимити. Якщо шкіра на руках тріскається, після миття їх треба змаститигліцерином або спеціальним кремом.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ
1. БабушкоС.М. Ремонт тракторов и автомобилей. – К.: Высшая школа. 1982. – 344с.
2. ДзюбаП.Я. Программированное пособие по устройству автомобиля. – К.: Урожай, 1985. –576с.
3. КисликовВ.Ф., Лущик В.В. Будова і експлуатація автомобілів: Підручник. К.: Либідь,2002. – 400с.
4. Костів Б.І. Експлуатація автомобільного транспорту: Підручник. — Львів: Світ, 2004. –496 с.; іл
5. ПолянськийС.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. –624с.
6. РодичевВ.А., Родичева Г.И. Тракторы и автомобили – М.: Высш. школа, 1982. – 320с.
7. ТокаренкоВ.М. Практикум по устройству, техническому обслуживанию и ремонту автотранспорта.– К.: Урожай, 1989. – 350с.