--PAGE_BREAK--Одним з пріоритетних напрямків діяльності у сфері митної служби є виконання планових показників надходжень до Держбюджету України.
За IV квартал 2008 р. та січень 2009 р. стягнуто платежів на суму 39 млн. 276,6 тис. грн., за аналогічний період 2007 – 2008 рр. – 4 млн. 797,9 тис. грн.
За IV квартал 2008 р. та січень 2009 р.сектором контролю митної вартості на м/п «Керч» прийнято297 рішень про визначення митної вартості, зних у 127 випадках було здійснено коригування митної вартості, що складаєблизько 42 % від загальної кількості рішень. Загальне збільшення митної вартості склало 13014,9 тис. грн., додатково стягнуті 4070,8 тис. грн. платежів, що на 3923,6 тис. грн. більше, ніж за аналогічний період.
За аналогічний період 2007 -2008 рр. сектором контролю митної вартості та номенклатури Керченської митниці було прийнято248 рішення про визначення митної вартості, зних у 84 випадках було здійснено коригування митної вартості, що складалоблизько 34 % від загальної кількості рішень. Загальне збільшення митної вартості у IV кварталі 2007 р. та січень 2008 р. складало 2570,6 тис. грн., та було додатково стягнуто 147,2 тис. грн. платежів [10].
У зоні діяльності митного поста «Керч» систематично працюють підприємства, які забезпечують основні платежі від імпорту товарів: ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», Керченське УВП УТОС «КРИМ-ПАК», ВАТ «Південна мануфактура «Пролив», які імпортують сировину та товари промислової групи для виробничих потреб (жерсть, риба морожена, суднові матеріали, комплектуючі та обладнання).
За інформацією, наданою цими підприємствами, про планування імпортних поставок по укладеним угодам на 2009р., очікується отримання технічного обладнання для виробничих потужностей ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» (машина-сталевоз, кран магнітної траверси, станки для згинання труб та інше) та зварювального дроту та прокату для будівництва суден. Керченське УВП УТОС «КРИМ-ПАК» не має можливості працювати у 2009 році на повну потужність у зв’язку з браком обігових коштів –підприємству не відшкодовано ПДВ на суму більше як 8 млн.грн ВАТ «Південна мануфактура «Пролив» вийшло на проектну потужність і планує отримувати стабільні поставки риби мороженої на протязі 2009р. у обсягах на рівні 2008 р.
Оформлення стабільної номенклатури товарів підприємствами зони діяльності митного поста «Керч» забезпечить у середньому 2,3 млн. грн. платежів в місяць, що складає 27,6 млн. платежів на 2009рік.
З липня 2008 року основну питому вагу митних платежів у окремі місяці складають платежі від імпорту чвертей курячих морожених ТОВ «Союзконтракт-Регіон». На 2009 рік очікується оформлення морожених курячих четвертей зі сплатою платежів на суму 25,0 млн.грн.
Беручи до уваги поступове зменшення питомої ваги платежів від оформлення товарів за листами про погодження митного оформлення з інших митниць, на 2009 р. можливо очікувати не більше 20% від загального обігу, що складає 13,1 млн.грн.
Таким чином, у 2009р. на митному посту «Керч» очікується забезпечити надходження до Держбюджету близько 65,7 млн.грн платежів, з них 38,1 млн.грн – за рахунок збільшення об'ємів оподаткованого імпорту [10].
2.3. Аналіз організаційної структури митного поста «Керч» Кримської митниці
Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 23.07.08 № 804 «Про ліквідацію Керченської митниці та створення митного поста «Керч» Кримської митниці» [9] структура Кримської митниці перетерпіла деяких змін. З метою забезпечення раціонального використання кадрового потенціалу та матеріально-фінансових ресурсів Державною митною службою України створено митний пост «Керч». Це нововведення затверджено наказом Держмитслужби від 23.09.08 №1034 «Про створення митного поста та внесення змін до деяких наказів Держмитслужби» [11]. Відповідно до наказу, митний пост “Керч” створено в зоні діяльності Кримської митниці. Дані зміни набрали чинності з 1 жовтня 2008 року. Також, згідно з цим наказом було внесено певні зміни до наказу Держмитслужби від 26.04.06 №335 «Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій» [12] в частині визначення зони діяльності Кримської митниці та кодів підрозділів митного оформлення. Відтепер до зони діяльності Кримської митниці входять також Ленінський район та місто Керч. Для митного посту «Керч» Кримської митниці встановлено код 60010 00 00. Отже, підпункт 6 Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організаційдоповнено рядками: «М/п „Керч“ 60010 00 00»; «Відділ митного оформлення N 1 60010 00 16»; «Відділ митного оформлення N 2 60010 00 17»; «Відділ митного оформлення N 3 60010 00 18»; «П/п „Керченський морський порт “Комиш-Бурун» 60010 10 00 (15)"; «П/п „Керченський рибний порт“ 60010 11 00 (15)»; «П/п „Керченський морський порт“ 60010 12 00 (15)»; «П/п „Акваторія ВАТ “Суднобудівний завод „Залив“ 60010 13 00 (15)»; «П/п „Керч-аеропорт“ 60010 14 00 (13)»; «П/п „Крим“ (поромний) 60010 15 00 (16)». [13]
Таким чином на сьогоденній митній карті України відтепер можна побачити таку структуру Кримської митниці:
Кримська митниця
м. Сімферополь, вул. Мальченко, 22, т. 276558
Митні пости „Євпаторія”
„Керч”
„Красноперекопськ”
„Сімферополь аеропорт”
„Феодосія”
„Ялта”
Відповідно до проекту положення [8], митний пост “Керч” є структурним підрозділом Кримської митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль і митне оформлення товарів та транспортних засобів, справляння податків і зборів, виконує інші завдання, передбачені законодавством України з питань митної справи. Структура і штатний розпис митного поста формується у межах загальної штатної чисельності й фонду заробітної плати митниці. Положення про структурні підрозділи митного поста затверджуються наказами Кримської митниці. Митний пост підпорядковується начальнику митниці, його заступникам відповідно до напрямків роботи та заступнику начальника митниці – начальнику митного посту «Керч».
Митний пост «Керч» Кримської митниці складається з трьох підрозділів: відділи митного оформлення №1, №2, №3 [Додаток А]. У відділах митного оформлення працюють головні, ведучі, старші інспектори та інспектори.
Штатна чисельність відділу митного оформлення №1 складає 26 одиниць, фактично працює — 23 посадові особи. Відділ розташований безпосередньо у пункті пропуску «Крим-Пором», розташованому за адресою: м. Керч, с. Жуковка, пункт пропуску працює цілодобово: 4 зміни по 5 чоловік.
Штатна чисельність відділу митного оформлення № 2 складає 26 одиниць, фактично працює — 24 посадові особи. Відділ постійно розташований в пункті пропуску «Керченський морський порт», що знаходиться на відстані 1 км. від адміністративного будинку Керченської митниці та від 5 до 20 км. від інших морських пунктів пропуску. Для здійснення митних процедур співробітники відділу виїжджають до інших пунктів пропуску зони діяльності відділу. Зонами діяльності відділу є морські та повітряний пункти пропуску: Керченський морський порт, Керченський рибний порт, Пункт пропуску акваторія ВАТ „Судно будівельний завод „Залів”, Керченський морський порт „Комиш — Бурун”, „Аеропорт Керч”.
Відділ митного оформлення №3 розташований за адресою: м. Керч, вул. Фурманова 9, налічує 8 осіб, з них 3 головних інспекторів, 2 ведучих інспекторів, 1 старший інспектор. Митне оформлення зовнішньоекономічних вантажів суб’єктів ЗЕД здійснюється співробітниками відділу за змінним графіком. Митний контроль та митне оформлення товарів й транспортних засобів здійснюється за принципом „єдиного офісу”, за участю представників державних контрольних органів: санітарно-епідеміологічного, прикордонного, ветеринарного, фітосанітарного та екологічного контролю.
До основних завдань відділів митного оформлення відносяться:
1) здійснення митних процедур щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
2) здійснення контролю за виконанням зобов’язань, наданих при розміщенні товарів і транспортних засобів у відповідні митні режими;
3) підготовка та подання керівництву митного органу пропозицій щодо вдосконалення законодавства України з питань митної справи;
4) взаємодія в межах своєї компетенції з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з підприємствами, на території яких знаходяться або можуть знаходитися товари та транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено законом на митні органи [14].
Відділи митного оформлення відповідно до покладених на них завдань виконують такі функції:
1) здійснюють митний контроль та огляд товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (крім товарів, що переміщуються транзитом через пункти пропуску зони діяльності митного поста «Керч» Кримської митниці). Під час проведення митного контролю визначає форми та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
2) здійснюють облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
3) здійснюють усне опитування громадян і посадових осіб підприємств.
4) у разі необхідності перевірки правильності класифікації та/або визначення митної вартості та/або країни походження товарів формують та направляють запит до підрозділу, до компетенції якого віднесено або контроль за виконанням вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення, або контроль за правильністю визначення митної вартості, або перевірку правильності визначення країни походження товарів.
5) готують та подають керівництву митниці, митного поста пропозиції щодо вдосконалення законодавства України з питань митної справи [14].
Керівництво митним постом «Керч» Кримської митниці здійснює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Державної митної служби України. Начальник митного поста має заступників. Повноваження заступниківвизначаються начальником Кримської митниці.
2.4. Основні проблеми менеджменту на митному пості «Керч» Кримської митниці та оцінка їх впливу на результати діяльності
Як вже зазначалося раніше, у зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської митниці функціонують 6 пунктів пропуску, акредитовано 183 суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Це занадто великий спектр роботи для працівників митного органу, особливо цей факт став відчутним у зв’язку з ліквідацією Керченської митниці та створенням митного поста «Керч». На даний момент штатна чисельність митного поста «Керч» складає 70одиниць, з яких 8 осіб перебувають у декретній відпустці, тобто фактично працюють 62 посадові особи.
Митний контроль та митне оформлення товарів, транспортних засобів та громадян, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється співробітниками відділу митного оформлення №1 — у пункті пропуску«Крим» тавідділу митного оформлення №2 — у 4 морських та повітряному пунктах пропуску. Митний контроль та митне оформлення здійснюється цілодобово черговими змінами по 3-5 інспекторів.
Штатна чисельність відділу митного оформлення №1 складає 26 одиниць, з яких фактично працює — 23 посадові особи. Відділ розташований безпосередньо у пункті пропуску «Крим-Пором». У березні почалося морське пасажирське сполучення «Керч – порт Кавказ (РФ)», ведуться переговори щодо відкриття морського пасажирського сполучення «Керч – Туапсе (РФ)», «Керч – Анапа (РФ)». Переміщення пасажирів на лінії «Керч – порт Кавказ (РФ)» буде здійснюватись з використанням катамарану на 154 пасажира. Планується здійснення до 6 рейсів за добу, у літній період кількість рейсів буде збільшена, що, у свою чергу, ще більш ускладнює і без того напружений графік роботи працівників відділу. [10]
Штатна чисельність відділу митного оформлення № 2 складає 26 одиниць, з яких фактично працює — 24 посадові особи. Відділ постійно розташований в пункті пропуску «Керченський морський порт», що знаходиться на відстані 1 км від адміністративного будинку Керченської митниці та від 5 до 20 км. від інших морських пунктів пропуску. Тому для здійснення митних процедур співробітники відділу виїжджають до інших пунктів пропуску зони діяльності відділу. Цей факт значно ускладнює роботу працівників відділу, а також робить довшим виконання їх безпосередніх обов’язків з контролю та оформлення товарів і вантажів. Крім того до сфери діяльності відділу віднесені 4 морських та повітряний пункти пропуску, тому п’яти інспекторів у цілодобових чергових змінах є явно замало для таких обсягів роботи.
Розпорядженням КМУ від 03.12.08 № 1503 – Р [15] на території державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» відкритий пункт пропуску через державний кордон для міжнародного морського вантажного, пасажирського та поромного (залізнично-поромного) сполучення з постійним і цілодобовим режимом функціонування. За інформацією керівництва ДП «Керченський морський торговельний порт» у третьому кварталі 2009 р. планується початок роботи поромного сполучення «Керч – Поті (Батумі)», планується здійснювати до 150 суднозаходів на рік з переміщенням до 1,05 млн. т вантажів.
Найближчим часом у зоні діяльності митного поста «Керч» планується будівництво сучасного заводу по виробництву цементу. На теперішній час укладено ряд угод на будівництво першої черги технологічної лінії з перспективою введення її в експлуатацію протягом 2-х років. Повне завершення будівництва очікується завершити за 4 роки. Контракти на будівництво передбачають ввезення з країн Європи високотехнологічного обладнання вартістю 89 млн. євро, переважна частина якого буде надходити морським транспортом через пункт пропуску «Керченський морський порт «Комиш – Бурун».
На території пункту пропуску «Керченський морський порт «Комиш – Бурун» розпочинаються роботи по будівництву розвантажувально-навантажувального комплексу (до 100 тис. т. вантажів одночасного зберігання) та будівництво митного ліцензійного складу.
Планується забезпечити переміщення вантажів через пункт пропуску «Крим» на залізничному комплексі до 7000 т. на добу, у планах відкриття другої черги комплексу, що надасть можливість одночасного опрацювання двох поромів. На стадії завершення знаходяться проектні роботи по будівництву ТОВ «Антельфтермінал» терміналу по перевантаженню нафтопродуктів і ароматичних вуглеводнів з місцеположенням у пункті пропуску «Порт-Крим» з планованим річним об'ємом обробки вантажу на рівні 1,5 млн. тонн. Орієнтовна номенклатура товарів: світлі нафтопродукти (бензин всіх марок, дизельне паливо), ароматичні вуглеводні (бензол, стирол, етиленгліколь і т.д.), спирти (метанол, ізопрополовий, ізобутиловий). [10]
ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», який є одним з суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, акредитованих митним постом «Керч» Кримської митниці, укладено перспективні угоди з іноземними компаніями на будівництво не тільки корпусних конструкцій, а і по устаткуванню корпусів судовим обладнанням з максимальною готовністю судна до здачі замовнику. У найближчий час планується введення у дію нафтотерміналу для переміщення через митний кордон України нафтопродуктів у режимі «експорт», «транзит». Загальний об’єм нафтопродуктів, що може зберігатися у терміналі - 3000 т одночасного зберігання.
У даний час проводиться погодження проекту постанови Кабінету міністрів України «Про надання акваторії у користування державному підприємству «Керченський морський рибний порт». У разі підписання даної постанови значно зросте кількість митного оформлення суден закордонного плавання та вантажів, що переміщуються на цих суднах. Так згідно інформації начальника ДП «Керченський морський рибний порт» протягом 2008 р. в акваторії району D якірної стоянки № 471 було оброблено 6776 тис. т вантажів та 1400 морських та річкових суден. На даний час митне оформлення суден та вантажів в акваторії району D якірної стоянки № 471 не здійснюється.
Протягом 2009 року у пункті пропуску «Керченський рибний порт» планується будівництво газового терміналу з метою здійснення переміщення через митний кордон України зрідженого газу у режимі «транзит». [10]
Таким чином, унапрямку динаміки обсягів здійснення митних процедур, пов’язаних з економічним розвитком регіону перед митним постом «Керч»відкривається перспектива великої кількості роботи, що, у свою чергу, сприяє суттєвому навантаженню на посадових осіб митного органу.
Не дивлячись на такі обсяги роботи та відносно малу штатну чисельність працівників митного поста «Керч», випадків затримання митного оформлення транспортних засобів та їх простою з вини співробітників митного поста «Керч» не зафіксовано. Скарг від суб’єктів господарювання та керівників підприємств до керівництва митного поста «Керч» не надходило.
Тим не менш за наявною інформацією керівники підприємств та пунктів пропуску направляли листи до Ради міністрів АРК про існуючі складнощі при вирішення питань, пов’язаних з виконанням митних процедур та формальностей у Кримській митниці, що призводить до значних витрат часу та коштів. Також зверталася увага на недостатню чисельність співробітників митного поста, що здійснюють митні процедури у пунктах пропуску. Отже, можна сподіватися, що зваживши на усі ці скарги від суб’єктів ЗЕД та розуміючи об’єктивну необхідність існування на території міста Керч та Ленінського району АР Крим самостійної установи, керівництво Державної митної служби України прийме рішення про створення Керченської митниці.
Крім того, посадові особи митного органу під час проведення опитування та анкетування [Додаток Б] визначали такі важливі проблеми у роботі митного поста «Керч», як недостатній кваліфікаційної підготовки працівників митного органу, організація та оплата праці, удосконалення системи мотивації персоналу, покращення процесу планування та контролю за виконанням планових показників.
Основна проблема в процесі планування, на думку респондентів, полягає у вимозі до суворої відповідності діяльності митного органу запланованим попередньо показникам. А це не завжди виявляється можливим, особливо в умовах сьогоденної економічної кризи.
Орієнтовна структура плану митного органу, як зазначали у своїх відповідях респонденти, повинна включати: внутрішню та зовнішню кон'юнктуру, яка склалася на початок планового періоду (динаміка експортно-імпортних операцій, здійснення яких очікується від акредитованих суб’єктів ЗЕД); основні напрями, тенденції та прогноз розвитку економіки (макроекономічні показники, інвестиції та зовнішньоекономічна діяльність тощо).
Загальна схема організації розробки планів на рівні країни та регіонів охоплює: характеристику економічної кон'юнктури (стан економіки, ринків, дієвість державного регулювання економіки; виконання бюджету); розрахунки макроекономічних показників з метою орієнтування товаровиробників та інформування всіх ланок виконавчої влади про збалансованість фінансових ресурсів з мінімально необхідними суспільству обсягами виробництва найважливіших видів продукції, а також визначення можливих обсягів експорту й імпорту; інформування регіональних органів, міністерств і відомств про державні потреби в тих чи інших видах ресурсів, робіт і послуг, а також визначення економічних і правових підойм для стимулювання виробництва; підготовку міністерствами й відомствами, регіонами й підприємствами проектів планів; формування на основі цих проектів індикативного плану діяльності Державної митної служби України.
Розробка економічних прогнозів і планів повинна здійснюватися на базі ретроспективного аналізу економічної кон'юнктури, науково-технічного потенціалу, обсягів експорту-імпорту та становища зовнішньоекономічної діяльності у цілому. Прогнози та плани соціально-економічного розвитку держави повинні базуватися на системі економічних, науково-технічних, зовнішньоекономічних, галузевих і регіональних прогнозів і планів, а також на намірах інституціональних одиниць з урахуванням укладених державних контрактів. [16, c.225]
Економічні прогнози й плани мають бути основною базою для формування державного бюджету, здійснення грошово-кредитної політики та інших економічних дій на основі єдиної методології та організації роботи всіх рівнів управління.
На жаль, на сьогодні система планування діяльності митних органів в Україні не є досконалою і потребує певних удосконалень та поліпшень. Не став виключенням у цьому питанні також продолжение
--PAGE_BREAK-- і митний пост «Керч» Кримської митниці.
Таким чином, як бачимо, проблеми менеджменту на митному пості «Керч» є і вони потребують вирішення.
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМАТИКА ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОГО ПОСТА «КЕРЧ»
3.1. Проблеми планування діяльності митного поста в умовах сучасної економічної кризи
В умовах світової економічної кризи, яка виникла восени 2008 року, митний пост «Керч» опинився в складних умовах нестабільного економічного та соціально-політичного середовища, в якому неможливо обійтись без ефективної та адаптивної до зовнішніх умов системи планування. В умовах невизначеності зовнішнього середовища митний пост «Керч» не може повністю контролювати виконання планових показників щодо забезпечення надходження митних платежів та зборів до Державного бюджету України, тому керівництво митного поста вимушене постійно пристосовуватися до зовнішньоекономічного середовища (вимог уряду, зовнішньоекономічної політики держави) та враховувати непередбачувані зміни у діяльності суб’єктів ЗЕД, які також планують свою роботу на основі неповної інформації, тобто в умовах відносної невизначеності ринкового середовища. Таке значне підвищення рівня невизначеності, яка породжується нестабільністю, підвищує роль планування в організації діяльності та управлінні митним постом «Керч».
Загальноекономічні принципи планування діяльності митних органів визначені в Наказі Державної митної служби України №530 від 25.06.07 «Про затвердження Порядку планування діяльності митної служби України». [7] Проаналізувавши систему планування, запропоновану для митних органів України згідно із цим Порядком, стає зрозумілим, що така система планування не пристосована до мінливих умов зовнішнього середовища та не забезпечує своєчасну реакцію на зміни зовнішньоекономічного середовища і ситуацій, що складаються у світовій економіці. Про це свідчить сьогоденна кризова ситуація, яку можна було передбачити заздалегідь при плануванні очікуваних показників надходження податків і зборів до Держбюджету України по митному посту «Керч», коли методи коригування на основі оцінки невизначеності були б включені до методики планування. Для виправлення цієї ситуації потрібно відповідним чином удосконалювати існуючу систему планування діяльності митного поста «Керч» та Державної митної служби України в цілому. До важливих напрямків покращення системи планування в сучасних зовнішньоекономічних умовах насамперед потрібно віднести: удосконалення інформаційного забезпечення, методології, системи планів, підвищення кваліфікаційного рівня посадових осіб митного поста, застосування комп’ютерної техніки, впровадження ефективних елементів контролінгу. На зміну традиційному перспективному плануванню має прийти стратегічне, зорієнтоване на довгострокову перспективу, яке визначає основні напрями планування діяльності митного поста «Керч» та Державної митної служби України взагалі.
Можливості планування в умовах світової економічної кризи обмежені рядом об’єктивних і суб’єктивних причин. Керівництво митного поста «Керч» не володіє достатніми (повними) даними про теперішнє та майбутнє і не в змозі передбачити всі зміни, які можуть відбутися в зовнішньоекономічному середовищі. Проте повністю усунути невизначеність неможливо, а значить і цілком спланувати свою діяльність також. Контроль над плануванням діяльності митного поста може здійснюватись декількома засобами: контроль за проведенням суб’єктами ЗЕД експортно-імпортних операцій, перевірка правильності визначення ними митної вартості, контроль за дотриманням ними вимог законодавства щодо митного контролю та митного оформлення [17].
Таким чином, керівництву митного поста «Керч» необхідно точно планувати свою діяльність, згідно вибраних цілей і прогнозувати її результати в контексті конкретної ринкової ситуації. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову та неперевірену інформацію про можливості діяльності акредитованих підприємств та інших суб’єктів ЗЕД та про зовнішньоекономічну ситуацію.
Вирішення проблем планування діяльності митного поста «Керч», що діє в умовах світової економічної кризи, лежить в побудові адаптивної системи планування. Таке планування дозволяє керівництву митного поста моделювати чисельні можливі плани не тільки для того, щоб вибрати з них найбільш прийнятні, але і щоб мати в своєму розпорядженні запасні рішення, забезпечуючи швидку і раціональну реакцію у випадку, коли непередбачувані події не дозволять дотримуватися прийнятого рішення. [17] Головним результатом такого планування є визначення цілей, стратегій і програм, які дозволять керівництву митного поста «Керч» найуспішніше зустріти невизначене майбутнє і виконати планові показники щодо поповнення Державного бюджету України у повному обсязі.
Основне завдання планування діяльності митного поста «Керч» – це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні та кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни, виходячи із розробленої і прийнятої у законодавчому порядку соціально-економічної доктрини. Виконується дане завдання як у розрахунку на один фінансовий рік (поточне планування діяльності митного поста), так і на більш тривалу перспективу (прогнозування діяльності митного поста).
При плануванні діяльності митного поста «Керч» реалізуються не тільки фіскальні завдання, але і закладаються основи оптимізації тактики і стратегії діяльності митного органу в галузі регулювання і контролю.
Планування базується на оцінці ефективності діяльності митного поста в цілому з позиції виконання ним фіскальних завдань і впливу на економіку регіону, а також на аналізі причин розходжень між плановими і фактичними сумами надходжень митних платежів та зборів до Державного бюджету. [18, c.67-71]
Поряд з багатьма розробками у цій сфері, постає нагальна потреба у визначенні тих основних чинників як об’єктивних, так і суб’єктивних, які мають вплив (прямий чи опосередкований) на процес планування надходжень від митного поста «Керч» до Державного бюджету України.
Обчислення бази планування та прогнозування надходжень від митного поста «Керч» до Державного бюджету здійснюється на підставі:
• основних напрямків економічного і соціального розвитку території, що входить до зони діяльності митного поста «Керч», тобто м. Керч та Ленінського району АР Крим;
• облікових даних про кількість суб’єктів ЗЕД, що здійснюють експортно-імпортні операції в зоні діяльності митного поста, суми нарахованих митних платежів та зборів з урахуванням пільг і преференцій;
• діючих ставок справляння митних зборів та інших обов’язкових платежів при митному оформленні та контролі;
• нових законодавчих актів, що вводяться в плановому періоді;
• прогнозних розрахунків діяльності окремих підприємств, акредитованих у зоні діяльності митного поста «Керч», які мають визначальне значення в надходженнях;
• даних про надходження за звітний період та очікуваних до кінця періоду, про залишки заборгованості у перерахуванні митних платежів і зборів та переплати.
Що стосується окремих податків та зборів, то відмітимо наступне. При розрахунку суми податку на додану вартість використовують прогнозні макроекономічні показники Міністерства економіки, управління економіки держадміністрації АР Крим, окремих платників податків і розрахунки за іншими митними платежами до бюджету.
Розрахунок надходжень податку на додану вартість здійснюється з урахуванням наступних чинників:
1. Очікування надходження базового року.
2. Очікування надходження із врахуванням впливу зростання недоїмки і переплат.
3. Впливу за рахунок зміни контингенту суб’єктів ЗЕД:
• нараховані суми податку по суб’єктах ЗЕД, що припинили свою роботу в зоні діяльності митного поста «Керч»;
• нараховані суми податку по суб’єктах ЗЕД, що розпочали здійснення експортно-імпортних операцій в зоні діяльності митного поста «Керч».
4. Впливу змін у законодавстві:
• за рахунок запровадження пільг або преференцій щодо певних країн (зона вільної торгівлі із країнами СНД);
• за рахунок зменшення чи збільшення показників, які створюють основу для нарахування податку на додану вартість (митна вартість, ввізне та вивізне мито, акцизний збір, антидемпінгове та спеціальне мито, митний збір за митне оформлення поза робочим часом або поза зоною розташування митного органу).
Розглянемо причини виникнення ризику планування надходжень по ПДВ. Їх можна поділити на об’єктивні та суб’єктивні. [19, c.192-194] До об’єктивних причин, що призводять до значного ступеня ризику планування ПДВ, належать:
• значні коливання попиту з боку світового ринку на український експорт;
• нестабільність і мала потужність внутрішнього ринку;
• зміни податкової бази внаслідок надання пільг з ПДВ в зоні діяльності митного поста «Керч», тобто у м. Керч та Ленінському районі (вільні економічні зони і території пріоритетного розвитку);
• нестабільність цін світового ринку енергоносіїв;
• тінізація економіки та розповсюдженість схем ухилення від сплати ПДВ, одержання незаконного відшкодування з бюджету.
До суб’єктивних причин невідповідності планових і фактичних показників
належать такі:
• недосконалість наявних методів прогнозування ПДВ;
• завищення планових показників ПДВ під час затвердження бюджету у Верховній Раді України;
• відсутність в наявних прогнозах урахування впливу темпів інфляції на очікувану величину надходжень ПДВ до бюджету тощо.
При плануванні цього податку необхідно враховувати думки щодо зменшення його ставки, які обумовлені наступними чинниками:
– цей податок – єдиний непрямий податок у основній групі;
– він є ненадійним податком, особливо в кризові часи;
– його використання супроводжується відомими зловживаннями (контрабанда імпорту та фіктивний експорт).
– відволікається з обігу оборотний капітал підприємств-експортерів.
Планування надходжень акцизного збору від митного поста «Керч» до Державного бюджету України здійснюється на основі Декрету КМУ від 26.12.92р. № 18-92 “Про акцизний збір” (зі змінами і доповненнями) та інших нормативно-правових актів. Частка акцизів у доходах зведеного бюджету коливається у межах від 5,5 до 9,0 відсотка. Водночас, порівняно з іншими країнами, надходження є значно меншими, що опосередковано свідчить про наявність широкого тіньового сектора, слабкого митного контролю, а також є наслідком застосування низьких податкових ставок. Так, на кінець 90-х рр. у країнах ЄС надходження від акцизного збору становили в середньому 3,5% ВВП, зокрема, у Польщі – 4,5%, Угорщині – 4,0%, Латвії – 3,8%, тоді як в Україні – від 1,3 до 1,9% [18, c.68]. У зоні діяльності митного поста «Керч» головний ресурс зростання надходжень до бюджету полягає у зменшенні обсягів тіньового виробництва підакцизних товарів, насамперед лікеро-горілчаних (Багеровський коньячний завод) виробів. Так, за незалежними експертними оцінками, частка тіньового сектора у випуску цієї продукції коливається у межах 30–40%.
При проведенні розрахунків по акцизному збору необхідно враховувати вплив наступних чинників:
• наявність пільг згідно з чинним законодавством;
• збільшення (зменшення) кількості експортно-імпортних операцій по переміщенню в зоні діяльності митного поста «Керч» підакцизної продукції,;
• підвищення (зниження) ставок;
• закінчення дії або введення у дію пільгових та преференційних ставок.
Необхідність прогнозування надходжень від зовнішньоекономічної діяльності обумовлена наступними обставинами. Надходження від зовнішньоекономічної діяльності становлять значну частку в структурі доходної частини державного бюджету [Додаток В]. В Україні цей показник за шістнадцять років розвитку зріс у десять разів: 2% – у 1992 р., 10% –у 1996 р., 15,2% – у 2000 р., у 20% – у 2004 р. та 20,4% – у 2008 р.
Для порівняння: у Великобританії митниці дають у державну скарбницю до 40% усіх доходів, у Німеччині та Франції – до 30% [18, c.70-71].
Планування надходжень від зовнішньоекономічної діяльності здійснюється під дією різних чинників. До першої групи чинників, що суттєво впливають на обсяг надходжень від зовнішньоекономічної діяльності, належать зміна нормативно-правової бази України та законодавства країн-контрагентів, залучення України до системи міжнародних дорожніх перевезень, а також зміна митних правил України.
До другої групи чинників належать: зміна кон’юнктури ринку, зростання (зниження) темпів виробництва в окремих галузях економіки, структурні зміни в економіці, що фактично неможливо передбачити.
До третьої групи чинників належать кількісні чинники, а саме: інфляційні процеси в економіці країни, зміна планових макроекономічних показників (зокрема, курсу гривні до долара США та євро). [17]
Планування сум податкових надходжень до державного бюджету здійснюється наступним чином:
1. Аналізується загальна тенденція надходження податків до Державного бюджету й обсяги експорту та імпорту товарів, що оподатковуються визначеним видом податку протягом останніх трьох років на митному пості «Керч».
2. Розраховується річне середнє значення наявного на митному пості «Керч» податкового навантаження на одиницю імпорту визначеної групи товарів (окремо за кожен із трьох останніх років).
3. З метою визначення податкового навантаження за кожним видом податку, яке братиметься для прогнозних розрахунків, аналізуються причини зменшення (збільшення) упродовж трьох років середньорічного значення наявного на митному пості «Керч» податкового навантаження.
4. З урахуванням законодавства, що діятиме у період, за який здійснюється планування, визначається податкове навантаження у розрізі видів податків.
5. У розрізі видів податків розраховується запланована загальна сума надходжень до Державного бюджету. [19, c.302]
Одним з основних недоліків існуючої системи планування діяльності митного поста «Керч» є відсутність комплексного аналізу і прогнозування надходжень митних платежів та зборів до Державного бюджету України. Передусім, для формування короткострокових й довгострокових надходжень митних платежів та зборів від митного поста «Керч» необхідно забезпечити аналіз динаміки експортно-імпортних операцій на основі планів і прогнозів діяльності суб’єктів ЗЕД, акредитованих у зоні діяльності митного поста (м. Керч та Ленінський район), обліку темпів інфляції в державі та АР Крим зокрема, очікуваної динаміки бартерних операцій і товарообігу тощо. Необхідно оцінювати вплив одних платежів та зборів на інші (наприклад, збільшення ставки ввізного мита призводить до збільшення основи нарахування для обчислення податку на додану вартість). Вводити нові платежі та збори необхідно на основі принципів комплексної оцінки загального фіскального ефекту з урахуванням соціально-економічних факторів розвитку економіки в зоні діяльності митного поста «Керч». Крім того, важливим є визначення впливу обкладення митними платежами та зборами суб’єктів ЗЕД на динаміку здійснення ними експортно-імпортних операцій в зоні діяльності митного поста «Керч» і на цій основі розробляти фундаментальні принципи вдосконалення системи планування діяльності митного поста.
3.2. Розробка заходів щодо вдосконалення системи планування на митному пості «Керч»
Сприяючи зовнішній торгівлі, митні органи спрощують і прискорюють процедури на кордоні і при оформленні переміщуваних товарів. При цьому товарообіг України щорічно|щорік| збільшується. Проте|однак| оптимізація митних процедур не повинна відбуватися|походити| на шкоду|шкоду| контрольним заходам. Тому зростає роль постаудиту в діяльності митних органів, підвищується важливість і значущість підрозділів митної інспекції.
Заставою успішної роботи митної служби, результативної боротьби з|із| переміщенням контрабандних і контрафактних товарів, іншими митними правопорушеннями є|накликав| грамотне планування|планерування| діяльності митних органів в цілому|загалом| і митного поста «Керч», зокрема.
У цьому контексті можна говорити про доцільність налагодження|налагоджування| тісної взаємодії всіх структурних підрозділів митниці, необхідність координування сумісних|спільні| дій, а також важливість |обміну не тільки|не лише| позитивним, але і негативним|заперечним| досвідом планування діяльності,|дослідом| щоб уникнути його повторення із митними органами інших країн, зокрема Російської Федерації. [20]
Так нещодавно Управління митної інспекції Федеративної митної служби Росії зазнало деяких структурних змін|розказував|. У структурі Управління [Додаток Г] були створені три нові відділи – планування|планерування| інспекційної діяльності і регіонального координування; перевірок осіб|облич, лиць|, що здійснюють оптову і роздрібну реалізацію товарів іноземного виробництва; методології і практики застосування|вживання| митного законодавства РФ при митному контролі після|потім| випуску товарів. Ці обставини поклали на митну службу Російської Федерації додаткові зобов'язання, які було виправдано позитивними результатами в роботі. Підсумки діяльності підрозділів митної інспекції за 3 місяці 2009 року: за цей період часу було проведено 2289 перевірок, зокрема 1144 митних ревізії. По їх результатах було донараховано більше 600 млн. рублів до Державного бюджету Російської Федерації|карбованців|, збуджено 2582 адміністративних і 127 кримінальних справ, митні платежі по яких досягають 250 млн. рублів|карбованців|. Відзначаючи загальну|спільну| позитивну динаміку в роботі підрозділів митної інспекції, керівництво митної служби РФ відзначає, що в деяких митних інспекціях використані ще не всі резерви, і пропонує розробити систему оцінки внеску|вкладу| кожного підрозділу митної інспекції в загальну|спільну| справу|річ|. Також обговорення потребує питання про те, як повинна будуватися робота митної інспекції, по яких критеріях слід проводити відбір об'єктів перевірок і митних ревізій, як досягти 100% результативності митних ревізій. [20]
Як відповідь на поставлені питання можна розглянути|розглядувати| позитивний досвід|дослід| роботи митної інспекції Приволзького митного управління [21], побудованої|спорудити| за багаторівневим принципом.
На першому етапі тут відбувається|походить| збір|збирання| інформації, що цікавить, як по лінії функціональних відділів постів і митниць, так і по правоохоронній лінії. Отримана|одержувати| інформація аналізується з урахуванням|з врахуванням| кодів товарів, розміру їх заявленої митної вартості, мір тарифного і нетарифного регулювання і так далі.
Отже, розглянувши досвід|дослід| роботи митної інспекції Приволзького митного управління, можна дійти висновку щодо необхідності створення|створіння| власного програмного продукту на митному пості «Керч», а також електронного Реєстру, який би містив|утримував| повну|цілковиту| і достовірну інформацію про кожного учасника ЗЕД з|із| вказівкою результатів їх перевірок і митних ревізій.
Повинні розроблятися пріоритетні напрями|направлення| діяльності митного поста «Керч» і обиратися об'єкти перевірок. На основі отриманих|одержувати| на першому етапі планування даних необхідно складати аналітичну базу перевірок як планованих|планерувати|, так і вже проведених. Паралельно повинен розроблятися механізм оцінки учасників зовнішньоекономічної діяльності як потенційних об'єктів майбутніх|прийдешніх| перевірок. Вся ця робота потребує|виробляє, справляє| використання численних|багаточисельних| митних програмних продуктів. [22, c.30-31]
Як і в митній інспекції Приволзького митного управління, перед митним постом «Керч» постає питання щодо захисту прав інтелектуальної власності, яке повинно вивчатися змістовно та поглиблено. |розказувала|Робота відділу перевірок осіб|облич, лиць|, що здійснюють оптову і роздрібну реалізацію товарів іноземного виробництва, на даний час|нині| в митній інспекції Приволзького митного управління проводиться у двох напрямках|направленнях| – контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності, здійснюваний спільно з|із| правовласниками, і контроль за випущеними у вільний обіг|звертання, обіг| комп'ютерами і побутовою технікою.
При розкриті|розтинати| схеми ухилення|догляду| від сплати|виплати| митних платежів по цих групах товарів виникають проблеми, з|із| якими стикаються в судовій практиці при відстоюванні|обстоюванні| інтересів право власників як посадові особи митних органів РФ, так і України. Основною проблемою є вільне|вільне| трактування законодавства первинними судовими інстанціями, а також сумніви органів прокуратури на місцях|місце-милях| щодо правомірності митних ревізій, особливо тих, що проводяться відносно контрафактних товарів. У зв'язку з цим в митній інспекції Приволзького митного управління сформована база негативного досвіду|досліду| судових справ, проводиться |речей|постійна систематизація цього досвіду та подальший|дальшого| аналіз, а також вироблення механізмів притягнення порушників авторських прав до відповідальності. [21]|поширення| Подібну практику при розкритті тіньових схем було б доцільно запровадити і при плануванні діяльності митного поста «Керч» Кримської митниці.
Ще одним важливим|поважним| питанням при плануванні діяльності митного поста «Керч» є заходи по посиленню митного контролю відносно «фірм|фірма-виготовлювачів|-одноднівок|одноденок|». Одним з них за досвідом російських колег є посилений контроль відносно учасників ЗЕД, що вперше|уперше| проводять|виробляють, справляють| митне оформлення товарів. Цей захід як експеримент два місяці застосовується в Центральному митному управлінні Російської Федерації, і вже має свої позитивні результати. Так, 2900 фірм|фірма-виготовлювачів| і організацій за цей період часу вперше|уперше| виступили|вирушали| як учасники зовнішньоекономічної діяльності, при цьому близько 40% з|із| них мали ознаки «фірм|фірма-виготовлювачів|-одноднівок|одноденок|». [22, c.25] продолжение
--PAGE_BREAK--