Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни")

ДИПЛОМНА РОБОТА
«Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльностісуб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ „Херсонські комбайни“)»

Херсон – 2006

Вступ
На сучасному етапі становлення торгових відносин важливезначення має державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У зв'язку знеобхідністю Україні зайняти своє місце у міжнародному державному регулюваннізовнішньої торгівлі, вона має вивчати та використовувати економічні механізмита інструменти, серед яких найбільш цивілізованим на даний час є митно-тарифнерегулювання, якнайважливіший механізм державного регулювання зовнішньоїторгівлі. У всьому світі воно є прикладом економічного регулювання і відповідаєвимогам ринкової економіки.
Як переконує історичний досвід багатьох розвинутих країн, митнаслужба є неодмінним елементом високоефективної організації життя суспільства іперш за все функціонування його економіки. Вирішуючи цілу низку конкретнихзавдань, митна система стає значним важелем підтримки рівноваги і створення усуспільному виробництві найсприятливіших умов для розвитку власної економіки. Щодо нашої країни, то поряд із цими завданнями митна система повинна стати і вжестає вагомим чинником ринкових перетворень.
Майже у всьому спектрі найважливіших проблем перехідноїекономіки вона вносить свою частку в позитивне їх вирішення. Це не важкопомітити навіть за побіжного аналізу найбільш узагальнених результатівдіяльності митної служби України. Так одною із характеристик економічногорозвитку являється «правильна» митна діяльність. Тому потрібно, аналізуючидіяльність та залежність від неї економічних показників, звертати увагу надосвід країн учасниць ЗЕД з розвинутою економікою (за останні 50 років обсягсвітової торгівлі збільшився у 14 разів, а виробництво тільки у 5,5 рази,каталізатором різкого збільшення обсягів світової торгівлі є значне зменшення середньозваженихтарифів у торгівлі промислово розвинутих країн.

Як відомо, митна служба робить вагомий внесок до державногобюджету. При цьому загальні надходження від ДСМУ зростають. Так, якщо у 2004році до державного бюджету було внесено 3,42 млрд. грн., то за 6 місяцівпоточного року вже 3,35 млрд. грн. При цьому особливо слід наголосити, щойдеться в основному про «живі» гроші, конче потрібні державі в умовах кризовогостану економіки.
Зрозуміло, що відсутність власного досвіду, особливостіперехідного періоду та недостатня готовність суспільства до ринкових відносин –усе це помітно вплинуло на недосконалість прийнятих правових норм, проте вони вжедіють, і це є суттєвим досягненням нашої держави. Постійно триває процесподальшої розробки митного законодавства. Але для створення ефективної митноїсистеми потрібно звертати увагу перш за все на вплив митної системи назовнішньоекономічну діяльність країни та на стан економіки з цілому. Томуаналіз митної діяльності посідає одне з перших місць як у національній так і усвітовій економіці.
Метою дипломної роботи є вивчення митної політики України,вплив її на регулювання зовнішньоекономічної діяльності, та внесення пропозиційщодо удосконалення митної системи в Україні на основі досліджень та аналізумитної діяльності країн – учасниць зовнішньоекономічної діяльності.
Для розкриття зазначеного дослідження слід вирішити такізадачі:
1. Проаналізувати митну політику та основні засоби їїздійснення на Україні.
2. Вплив митної політики на економічні показники в країні.
3. Вивчити основні методи митного регулювання та їх вплив назовнішньоекономічні відносини.
4. Визначити сильні та слабкі сторони митної системи наУкраїні.
5. Провести комплексний аналіз засобів регулювання торговихвідносин як в країнах СНД так і в інших країнах – учасницях ЗЕД.
Об'єктом, на основі якого проводиться аналіз митноїдіяльності являється суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Херсонськікомбайни».
Так як на даний час ця тема носить актуальний характер, томувона досліджується в багатьох зарубіжних та вітчизняних виданнях: Хетес А.Н.«Українська митниця у 2005–2010 рр.», Яковенко А.Н. «Українськамитниця – аналіз та перспективи».
Крім вищенаведеної літератури у дипломній роботівикористовувались роботи таких авторів як: Герчикова, Смітт, Котляренко.
митний політика зовнішньоекономічний

1. Теоретико-методологічні засади управління митнимиплатежами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
1.1 Особливості сучасної системи регулювання ЗЕД
Однією з найважливіших особливостей сучасних національнихсистем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є їх висока правовазабезпеченість. Так, в Україні Постановою Кабінету Міністрів у 1994 році утвореноМитно-Тарифну раду України, надано чинності Закону «Про Єдиний митний тариф».Окрім того зовнішньоторгова політика регулюється постановами Верховної РадиУкраїни й Указами Президента [2].
Друга, не менш важлива, особливість уніфікація системирегулювання зовнішньої торгівлі, яка базується на міжнародних договорах,конвенціях, угодах і правилах. Так, у законодавчому плані система регулюванняспирається на ГАТТ, «Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажутоварів», «Міжнародну конвенцію про спрощення і гармонізацію митних процедур» тацілу низку інших, які дозволяють суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності Українивести торговельні угоди, використовуючи накопичений світовий досвід.
Наступна особливість сучасних національних систем регулюваннякомплексний характер, який полягає у застосуванні багатьох взаємодіючих івзаємодоповнюючих інструментів регулювання, таких як економічне і адміністративнерегулювання, а також валютно-фінансові заходи.
Структура інститутів, які керують зовнішньоекономічною діяльністюяк у промислово – розвинутих країнах, так і у тих, що розвиваються, приблизно однакова.До неї за звичай входять Кабінет Міністрів, Міністерство зовнішньої торгівліабо зовнішньоекономічних зв'язків, митні органи. Центральний банк, Експортно-імпортнийбанк, Центральне статистичне управління, Міністерство закордонних справ,податкові відомства.
Міністерство зовнішньої торгівлі здійснює функції керування,регулювання і контролю в області зовнішньої торгівлі. Зокрема, деякими з йогофункцій є:
1) розробка проектів торгових договорів, угод і конвенцій з питаньзовнішньої торгівлі;
2) регулювання і контроль діяльності експортно-імпортнихоб'єднань, торгових представництв за кордоном і на території України;
3) регулювання митної політики;
4) вивчення питань стосовно перевезень зовнішньоторговихвантажів і контроль виконання планів перевезення товарів;
5) видача експортних та імпортних ліцензій, реєстраціяконтрактів. Торгові представництва країни у іноземних державах захищають за кордономправа цієї країни у області зовнішньої торгівлі.
Центральний банк будь-якої країни відіграє важливу роль укеруванні зовнішньоекономічною діяльністю за допомогою валютно-фінансовихінструментів і перш за все за допомогою регулювання курсу національної валюти,вплив якого при здійсненні валютних операцій досить великий. [15]
Експортно-імпортні банки здійснюють кредитні й розрахунковіфункції від імені держави, тому що кредитування зовнішньої торгівлі є важливимчинником у зовнішньоторговому процесі.
Митні органи державна установа, яка контролює експортно-імпортніна митному кордоні країни вони ведуть митну статистику, розробляють правила іпроцедури, справляють митні збори, мито і податки. Митні органи Українибезпосередньо здійснюють митну справу. Вони становлять систему органівуправління митною справою (митну систему), яка включає митно-тарифну радуУкраїни, в свою чергу Державний митний комітет України виконує функції робочогоапарату митно-тарифної ради, територіальні митні управління, митниці та іншімитні установи України.
На митно-тарифну раду покладаються:
– розроблення пропозицій щодо основних напрямів митно-тарифноїполітики України, включаючи пропозиції про встановлення, скасування або змінумитних ставок, надання тарифних пільг і преференцій, а також про зміни вноменклатурі Єдиного митного тарифу України;
– підготовка та розгляд проектів законодавчих актів Україниі міжнародних договорів України щодо митно-тарифного регулювання;
– розроблення заходів, спрямованих на захистукраїнського ринку при перевезенні на митну територію України і вивезенні замежі цієї території товарів.
Автомобільний транспорт, морські, річкові та повітряні суднамитних органів мають розпізнавальний знак і прапор. Опис прапору ірозпізнавального знаку затверджуються Верховною Радою України.
Державний митний комітет України створюється ПрезидентомУкраїни. Положення про Державний митний комітет України затверджується ПрезидентомУкраїни.
Територіальні митні управління створюються КабінетомМіністрів країни. Створення, реорганізація і ліквідація митниць та інших митнихустанов України здійснюється Державним митним комітетом України за погодженнямз Міністерством фінансів України.
Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з іншимидержавними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Державні органи, установи та громадські організації не маютьправа втручатися в службову діяльність митних органів України, крім випадків,передбачених законами України. (Стаття 5 із змінами, внесеними Законом №3892-ХЯвід 28.01.94)
Митні органи України при проведенні в життя митної політики позв'язуютьтакі головні питання: використання засобів митно-тарифного та позатарифногорегулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та іншихпредметів;
вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та іншихпредметів, що переміщуються через митний кордон України;
комплексний контроль разом з Національним банком України завалютними операціями;
здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товаріві додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів назовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;
боротьба з контрабандою й порушенням митних правил;
співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн,а також з міжнародними організаціями по питанням митної справи;
ведення митної статистики;
захист економічних інтересів України.
Міністерство закордонних справ здійснює зовнішньополітичнезабезпечення зовнішньоекономічних інтересів національних експортерів таімпортерів, а Кабінет міністрів країни координує діяльність органів, які берутьучасть у керуванні зовнішньоекономічною діяльністю. [19]
1.2Здійснення митно-тарифної політики
Тарифне регулювання міжнародної торгівлі в Україніздійснюється за допомогою Закону України «Про Єдиний митний тариф».
Єдиний митний тариф України – це систематизований звід ставокмита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митнутериторію – країни або вивозяться за межі цієї території.
Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Закономта міжнародними договорами України. Він базується на міжнародних визнанихнормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятиху міжнародній практиці принципів і правил митної справи. Ставки Єдиного митноготарифу України є єдиними для всіх суб'єктів: зовнішньоекономічної діяльності незалежновід їх форм власності та територіального розташування.
Цей закон визначає порядок справляння мита при експорті таімпорті товарів, види мита, тарифні пільги і преференції [4]. Він такожвизначає, що нарахування мита відбувається на базі митної вартості товарів, якаявляє собою ціну, фактично сплачену або ту, що належить до оплати за товари намомент перетину митного кордону України.
Загалом, митні тарифи будь-якої країни являють собою перелікитоварів, з яких справляється мито. Ці товари об'єднані у групи за характеромпоходження (рослинні, тваринні, промислові і т.ін) і за ступенем обробкитовару. Проти кожного товару (або товарної позиції) зазначається розмір мита,яке з нього справляється.
Імпортний митний тариф – центральний інструментмитно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який разом з внутрішньоюподатковою системою регулює економічний клімат країни.
Імпортний митний тариф застосовується з метою:
– створення сприятливих умов для розвитку вітчизняноговиробництва;
– регулювання конкурентного впливу іноземних товарів наринок України з метою розвитку рівної та справедливої конкуренції;
– формування раціональної структури споживчого ринку на основіфінансованої пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів;
– збільшення доходної частини Державного бюджетуУкраїни;
– покращення спіну платіжного балансу держави;
– вирішення торгівельно-політичних завдань увзаємовідносинах України з поземними державами, їхніми союзами та групами, в томучислі при проведенні переговорів щодо приєднання України до ГАТТ та вступу їїдо Світової організації торгівлі (СОТ).
Реалізації зазначених цілей певною мірою повинна відповідатиструктура митного тарифу, котру умовно можна розподілити на три рівня ставокмита які існують на даний час. Кожний рівень повинен відповідати стадії обробкипродукції-сировина, напівфабрикати та готові вироби. Це розподілення на рівнітакож в цілому відповідає основам побудови Гармонізованої системи опису та кодуваннятоварів (далі – ГС) та Товарним номенклатурам (ТН ЗЕД) багатьох країн світу.
Якщо розглядати структуру за рівнем ставок, то у якостімоделі можна взяти структуру, граничний рівень якої на даний час найбільшпристосований до економічних умов та проблем країн колишнього Радянського Союзу,зокрема:
– сировина та матеріали – 0–5%,
– напівфабрикати та комплектуючи вироби – 5–15%,
– готові вироби – 15–30%.
Імпортний тариф в Україні [8] будується на таких основнихположеннях митно-тарифної політики, як:
1) «ескалація митного тарифу» – це підвищення ставок мита помірі зростання ступеня обробки продукції;
2) «ефективний митний тариф» – це встановлення низьких ставокдля – товарів, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореноївартості;
3) поповнення доходної частини Державного бюджету за рахуноквстановлення високих ставок мита для товарів з малою еластичністю попиту;
4) відповідно до теореми симетрії Лернера імпортне мито – цеподаток і на і на експорт, оскільки воно підвищує реальний курс національноївалюти і робить експорт менш корисним;
5) здійснення структурної перебудови національної економіки іїї розвиток повинні призвести до раціоналізації тарифу і поступовому зниженнюставок імпортного мита по мірі підвищення конкурентоспроможності внутрішньоговиробництва, що поперед усім відображається на зростанні його експорту. Якщоекспорт товару збільшується, то необхідно робити зниження ставок імпортногомита на сировину та комплектуючи, які використовуються для його виробництва, азниження ставок на кінцеву продукцію може бути обумовлено торгівельно-політичнимиміркуваннями.
Формування діючого в певний відрізок часу митного тарифуповинно проводитись з врахуванням реального стану економіки країни. Для цього необхідновраховувати такі фактори: конкурентоспроможності вітчизняної продукції,можливості внутрішнього виробництва та строків освоєння продукції, ступенідефіцитності товару, рівень його виробничої та соціальної важливості,збереження та створення нових робочих місць, можливості залучення іноземних тастимулювання внутрішніх інвестицій тощо. В той же час врахування цих факторівможе призводити до відхилень від наведеної вище візової схеми побудови тарифу.Також періодичність коригування діючих на певний момент часу ставок імпортноготарифу визначається на базі динаміки розвитку економіки країни.
Експортний митний тариф застосовується обмеженим колом країн,які мають виключні природні ресурси. Так, у 2000 році в Україні були введені експортнемито на шкіряну сировину, брухт кольорових металів, що потім було скасовано.
Експортні мита накладаються на експортні товари при випускуїх за межі митної території держави. У більшості розвитих країн експортноготарифу просто не існує, а в США його введення навіть заборонене конституцією.Експортний тариф застосовується в основному країнами, що розвиваються, і каїнамиз перехідною економікою і накладається на товари традиційного експорту (кава вБразилії, какао в Гані, нафта в Росії). Основними функціями експортного тарифув цих країнах є:
– фіскальна – збір коштів до бюджету держави для фінансуваннявидаткових статей. В окремих країнах, що розвиваються, за рахунок і імпортноготарифу збирається до половини прибутків бюджету;
– балансувальна – застосовується як правило у випадку існуванняі відповідної різниці у рівні внутрішніх регульованих цін і вільних цінсвітового ринку на окремі товари.
До 1994 року в Україні застосовувався експортний митний тарифна достатньо широку номенклатуру товарів, що мав на меті фіскальні функції.Починаючи з 1994 в Україні проводиться ліберальна експортна політика, яка маєнаступні принципи:
– нарощування експортного потенціалу та ліберальнийекспортний режим регулювання;
– дія експортного мита стосується невеликої номенклатуритоварів протягом 2000 року – металобрухт; на даний час застосовуються ставки експортногомита на велику рогату худобу та шкіряну сировину, а також і проваджені звересня 2003 року ставки на насіння деяких видів олійних культур);
– з 2000 року введення експортного мита має на метізаборонні функції щодо вивезення зазначених вище товарів, оскільки фіскальнінадходження від його введення уданому випадку незначні [8].
Виходячи з цього, митом називається податок, якийсправляється у зв'язку з перетином товару кордону держави, здебільше, приввезенні іноземного товару в країну.
Обкладення митом товарів та інших предметів, якіпереміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до ЗаконуУкраїни «Про митний тариф». Ставки митних зборів визначаються КабінетомМіністрів України на підставі Митного кодексу України.
Мита і митні збори належать України, якщо інше не випливає зїї договорів.
Економічна дія мита полягає у тому, що воно збільшує цінуіноземного товару, який ввозиться у країну, створює різницю, часто доволізначну, у ціні одного і того ж товару на світовому ринку, й водночас надаючинаціональним виробникам ідентичного товару переваги у конкурентній боротьбі ззарубіжними виробниками на внутрішньому ринку. Мито встановлюється наступнимиметодами:
1) ставка мита встановлюється у формі процента від цінитовару. Таке мито називається митом від ціни або адвалерним;
2) ставка мита встановлюється у грошовому виразі у виглядіпевної суми, яка справляється з маси, обсягу або штуки товару. Мито, вираженетаким чином, називається специфічним;
3) мито яке поєднує обидва попередніх види митного обкладеннязветься комбінованим.
У сучасних митних тарифах використовуються всі ці види мита,проте зони по-різному реагують на зміну цін. При зростанні цін грошові зборивід адвалерного мита зростають пропорційно зростанню цін, а оскільки інфляція явищедоволі поширене практично у всіх країнах, то ставки адвалерного мита є більшефективними, ніж специфічне мито.
За своїм походженням мито може бути автономним абоконвенційним. Автономне мито – те, яке утворюється постановами державної владинезалежно від будь-яких угод з іншими країнами.
Конвенційне мито створюється шляхом підписання угоди абодоговору з іншою державою.
Залежно від країни походження товару ставка мита може бути пільговою,повною або преференційною; окрім того, існує іще регулююче мито, таке як антидемпінгове,спеціальне і компенсаційне.
Спеціальне мито застосовується:
– як захисний захід, якщо товари ввозяться на митнутериторію України у таких кількостях або на таких умовах, які завдають чизагрожують завдати
шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньоконкуруючих товарів;
– як запобіжний захід щодо учасниківзовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в ційгалузі, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках,що визначаються законами України;
– як захід у відповідь на дискримінаційні дії та (чи)недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на діїокремих країн та їх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересівсуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.
Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремомувипадку.
Антидемпінгове мито застосовується у випадках:
– ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизнянимвиробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджаєорганізації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні;
– вивезення за межі митної території України товарів заціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньоконкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає чизагрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України.
Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці міжконкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту на момент цьогоекспорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну територію України аборізниці між ціною об'єкта демпінгу з України і середньою ціною українськогоекспорту подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на той період часу.
Компенсаційне мито застосовується у випадках:
– ввезення на митну територію України товарів, привиробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщотаке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних абобезпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширеннювиробництва подібних товарів в Україні;
– вивезення за межі митної території України товарів,при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія,якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди державним інтересамУкраїни.
Ставка компенсаційного мита не може перевищувати виявленогорозміру субсидій.
Для встановлення фактів, що дають підстави для застосування спеціального,антидемпінгового і компенсаційного мита, проводиться розслідування.
Розслідування проводиться Міністерством зовнішньоекономічнихзв'язків за заявою українських або іноземних заінтересованих державних органів,підприємств, організацій, а також з ініціативи Митно-тарифної ради України.
За результатами розслідування на підставах, передбаченихстаттями 12 13 і 14 цього Закону застосовуються спеціальне, антидемпінгове, здебільшкомпенсаційне мито [21].
Основним недоліком митного тарифу того часу була класифікаціятоварів тільки до чотирьох знаків Товарної номенклатури зовнішньоекономічноїдіяльності. Подібна структура побудови тарифу перешкоджала приєднанню Українидо Державної Угоди з тарифів і торгівлі. Тому виникла потреба у формуваннівласної української версії, при цьому за основу була б взята гармонізованасистема опису і кодування товарів.
На сьогоднішній день введена дев'ятизначна класифікаціятоварної номенклатури. Це дає можливість упроваджувати гнучке регулюваннязахисту внутрішнього ринку захисними методами.
У той же час для ефективного функціонування механізмутарифного регулювання необхідне упровадження методів визначення митної вартостітоварів, які імпортуються в Україну відповідно до принципів ГАТТ.
Одним з інструментів регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності є нетарифне регулювання, яке полягає у необхідності видачі того чиіншого дозвільного документа незалежним державним органом, який має на то повноваженнязгідно з чинним законодавством України.
Ліцензії і квоти – головний метод нетарифного регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності. Вони обмежують самостійність суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності у відношенні вибору ринку і обсяг торгівлі, проте саме ці видизовнішньоекономічного нетарифного регулювання мають зараз найбільше поширення.
Рішення про введення режиму ліцензування і квотуванняекспорту (імпорту) приймається Кабміном за поданням Міністерства економіки звизначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування іквотування, та строків дії цього режиму. Квоти затверджуються – Кабміном, а їхреалізація здійснюється Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівліУкраїни.
Кабмін щорічно приймає постанови, у яких відображено переліктоварів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у поточномуроці. На виконання цих постанов Міністерство зовнішніх економічних зв'язків іторгівлі України видає наказ, який визначає порядок оформлення ліцензій і делегуєповноваження своїм міським і обласним управлінням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 2002 року №7Затверджені переліки товарів, зокрема передбачено ліцензування і квотуванняекспорту коштовного каміння і дорогоцінних металів, а також їх відходів і брухту.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про зовнішньоекономічнудіяльність», ліцензії на експорт зазначених товарів видаються Міністерством зовнішніхзв'язків і торгівлі, але, враховуючи виключний статус НБУ, уряд зробив винятокдля цього інституту й дозволив йому здійснювати у разі потреби вивіз коштовногокаміння і дорогоцінних металів без квот і ліцензій.
Головною причиною, яка змушує уряд зберігати режимліцензування і квотування у відношенні вивозу цих товарів, є те, що Українапоки що не має достатнього запасу коштовного каміння і дорогоцінних металів, аокремі їх види не видобуваються у нашій країні зовсім.
З цієї причини Президент України навіть видав Указ від 7травня 1999 року №561, яким забороняв вивіз брухту і відходів цих товарів, але,оскільки в Україні немає належних потужностей для їх переробки, то цей указбуло трохи змінено, що давало змогу вивозити брухт дорогоцінних металів ікоштовного каміння, але як давальницьку сировину. Окрім зазначених товарівуведено ліцензування і квотування також на експорт продукції текстильної промисловостій виробів з чорних металів. Введення квот на зазначені товари було спричиненообмеженнями ЄС, США та Індонезії у відношенні до певних видів товарів зУкраїни.
При здійсненні експортно-імпортних операцій особлива увагаприділяється сертифікації продукції, тобто наскільки вона відповідає зразковимвимогам норм і стандартів, які діють у тій чи іншій країні. Відповідністьпродукції (товару), що ввозиться і реалізується на території України,обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має підтверджуватисясертифікатом свідченням про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнанимДержавним комітетом України по стандартизації, метрології і сертифікації уповноваженим(акредитованим) їм органом.
Державний комітет України по стандартизації, метрології ісертифікації на підставі виданих сертифікатів чи свідчень відповідності про визнанняєдиного сертифіката включає сертифіковану продукцію в Єдиному реєстрі сертифікованоїв Україні продукції.
Органи митного контролю здійснюють митне оформлення імпортнихтоварів на підставі зазначеного Єдиного реєстру в порядку, установленому КабінетомМіністрів України.
Державний комітет України по стандартизації, метрології і сертифікаціїздійснює контроль за наявністю сертифікатів для товарів, що реалізуються юридичнимиабо фізичними особами на митній території України. (Стаття 18 у редакції Закону№333/97-ВР від 11.06.97)
Сертифікація в Україні поділяється на обов'язкову, ідобровільну та провадиться з метою:
1) запобігання реалізації продукції, шкідливої для життя,здоров'я і майна – громадян та навколишнього середовища;
2) сприяння споживачеві у компетентному виборі продукції;
3) створення умов для участі суб'єктів підприємницькоїдіяльності у міжнародній економічній співпраці та міжнародній торгівлі.
Державну систему сертифікації створює Державний комітетУкраїни зі стандартизації, метрології і сертифікації – національний орган, якийздійснює роботу по забезпеченню функціонування цієї системи.
Обов'язкова сертифікація має на увазі сертифікацію навідповідність обов'язковим вимогам нормативних документів і провадитьсявинятково у державній системі сертифікації.
Під час проведення сертифікації й у разі позитивного рішенняоргана із сертифікації заявнику видається сертифікат на право маркуватипродукцію спеціальним знаком відповідності, а гроші, витрачені заявником наобов'язкову сертифікацію, відносяться на її собівартість.
Згідно із затвердженим «Порядком митного оформлення імпортнихтоварів, які підлягають обов'язковій сертифікації в Україні» від 11.04.97 №1211,обов'язковій сертифікації не підлягають товари, що ввозяться:
1) як подарунок;
2) у режимі тимчасового ввозу;
3) як гуманітарна і технічна допомога;
4) як інвестиції у статутний фонд учасників господарськоїдіяльності;
5) у режимі реімпорту;
6) у режимі імпорту для подальшого реекспорту.
Підставою для митного оформлення у вільне користуваннятоварів, що підлягають обов'язковій сертифікації, є сертифікат відповідностітовару, виданий Держстандартом на конкретну партію товару.
Окрім того, існує також екологічний контроль, якому піддаютьсятранспортні засоби, вантажі, промислова сировина, відходи виробництва, токсичні,хімічні, радіологічні та інші шкідливі для навколишнього середовища і здоров'ялюдей речовини.
У практиці країн-членів ГАТТ існують та використовуються,окрім щойно названих, такі нетарифні способи регулювання як:
– адміністративні обмеження зовнішньої торгівлі з метоювиходу з важкої економічної ситуації (порушення рівноваги платіжного балансу, дефіциттоварів на внутрішньому ринку і т.ін);
– заходи проти недобросовісної конкуренції;
– добровільні обмеження експорту й імпорту;
– обмеження, які вводять з неекономічних міркувань: длязахисту національної безпеки, охорони навколишнього середовища і т.ін.
1.3 Митне регулювання ЗЕД в Україні
Сучасний механізм митного регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності в Україні представлений такими основними елементами як: митнавартість, вантажна митна декларація, механізм розрахунку й сплати митних зборів,мита, акцизних зборів і ПДВ.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 «Пропорядок визначення митної вартості товарів та інших предметів», митна вартість –це ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари чи інші предметина момент перетинання митного кордону України.
При визначенні митної вартості у неї включається ціна товару,зазначена у рахунку-фактурі, а також наступні фактичні витрати, якщо вони невключені у рахунок-фактуру, у залежності від умов поставки цих товарів згідно зПравилами Інкотермс (у редакції 1990 року):
– на транспортування, завантаження, розвантаження,перевантаження і страхування до пункту перетинання митного кордону України;
– комісійні і брокерські;
– плата за використання об'єктів інтелектуальноївласності, яка відноситься до цих товарів та інших предметів і яка має бутисплачена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова їх ввозу(вивозу).
Таким чином, правильне оформлення митної вартості багато вчому залежить як від фактурної вартості, так і від умов поставки. Згідно зУказом Президента України «Про використання міжнародних правил інтерпретаціїкомерційних термінів» від 04.10.94 застосування правил «Інкотермс-90» є обов'язковимдля усіх суб'єктів підприємницької діяльності при наданні нимизовнішньоекономічних договорів. Правилами обговорюються конкретні умови поставки,тобто хто, за чий рахунок здійснює транспортування продукції, фрахт,страхування вантажу, оформляє митні документи, проводить оплату податківзборів, як визначається ризик випадкової загибелі товару і т.ін.
Митною службою пропонується розроблена на основі правилсистема розрахунку митної вартості і основних видів витрат, які впливають нанеї. Так, якщо пункт поставки знаходиться на митній території України, то фактурнавартість збільшується на витрати з доставки товару до місця вивозу з митної територіїУкраїни. А якщо пункт призначення – за межами митної території України, тофактурна вартість відповідно зменшиться на витрати і доставку для перетинаннямитного кордону України.
Таким же важливим для формування митної вартості є питання:до якої групи валют відноситься валюта ціни контракту. Треба пам'ятати, що становленняціни у слабкій валюті ставить у більш вигідне положення покупця. У свою чергу,експортер виграє при виборі сильної валюти, яка має тенденцію до підвищення.
Іноді виникають проблеми з приводу можливості правильноговизначення митної вартості товарів та інших предметів. У разі неможливостівизначення митної вартості на основі наданих документів, митна вартістьвизначається на підставі цін на ідентичні товари, митне оформлення яких здійснювалосяраніше. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставінаданих документів і за відсутності інформації про ввіз ідентичних товарівмитна вартість визначається на підставі ціни на подібні товари, митнеоформлення яких здійснювалося раніше. У разі ж відсутності достовірної інформаціїоргани митної служби мають право використовувати цінову інформацію, якаміститься у їх базах даних, у каталогах торгових фірм та інших і звідниках.
Вантажна митна декларація згідно з Положенням про Вантажнумитну декларацію – це заява, яка містить відомості про товари та інші предметиі транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або прозміни митного режиму стосовно цих товарів, а також інформацію, потрібну дляздійснення митного контролю, оформлення, митної статистики, нарахування митнихплатежів. Вона застосовується під час декларування суб’єктамизовнішньоекономічної діяльності товарів та інших предметів, переміщуваних черезмитний кордон України.
Вантажна митна декларація заповнюється на товари, фактурнавартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 дол. США, а також на товари, не відзалежно від їх фактурної вартості.
Разом з ВМД подається її електронна копія, якавикористовується для прискорення проведення процедури митного оформленнятоварів і митної статистики зовнішньоекономічної діяльності.
При вивозі експортної продукції з митної території Українимитна вартість є базою для нарахування митних зборів. Розміри і ставки митнихзборів встановлюються Кабінетом Міністрів України, ставки вивізного мита передбаченіЗаконом України «Про Єдиний митний тариф», а акцизний збір непрямий податок на високорентабельніі монопольні товари, який включається у ціну товару) затверджується ВерховноюРадою України.
При нарахуванні податку на додану вартість база оподаткуванняоперацій з продажу товарів визначається виходячи з їх договірної вартості,визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору,вивізного мита, інших податків і зборів, за винятком ПДВ, які включаються вціну товарів. Товари, імпортовані в Україну, так як і при експорті продукції,оподатковуються митним збором, ввізним митом, ПДВ і акцизним збором.
Ввізне мито справляється при здійсненні митного оформленнятоварів, які возяться по вантажній митній декларації на територію України зметою вільного використання на цій території. Ввізне мито є диференційованим:
– до товарів та інших предметів, що походять з держав,які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальнімитні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційногомитного режиму згідно і міжнародними договорами за участю України,застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митнимтарифом України;
– до товарів та інших предметів, що походять з країн абоекономічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння,котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн абосоюзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільгищодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму,застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифомУкраїни;
– до решти товарів та інших предметів застосовуютьсяповні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифомУкраїни.
ПДВ і акцизний збір сплачуються разом зі сплатою мита імитних зборів.
Проте, згідно з Постановою ВРУ від 19.09.97 «Про стимулюваннявиробництва автомобілів в Україні» ввізне мито й ПДВ не справляються при імпортітоварів, які використовуються для будівництва і виробничої діяльності підприємствз виробництва автомобілів і запасних частин до них з інвестицією (у тому числііноземною) не менше 150 млн. дол. США [15].

1.4 Особливості проходження митного контролю та митного оформленняв Україні
Відповідно до порядку ведення обліку суб'єктів ЗЕД у митнихорганах, затвердженому Наказом Державного митного комітету України від 31.05.2000 р.№237 для здійснення ЗЕД, зокрема митного оформлення товарів, суб'єкту господарюваннянеобхідно стати на облік у митному органі по місцю своєї державної реєстрації.Для постанови на облік в митних органах суб'єкт ЗЕД подає наступні документи:
1. Установчі документи з нотаріально завіреними копіями.
2. Свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницькоїдіяльності.
3. Свідчення про реєстрацію як платника ПДВ.
4. Довідка органів статистики про занесення юридичної особи вЄдиний державний реєстр підприємств і організацій України і присвоєння кодівтериторії і кодів форми власності.
5. Довідка уповноваженого банку про наявність розрахункового (гривневого)і валютного рахунків із вказівкою прізвища, ім'я та по батькові головногобухгалтера, а також телефонних номерів підприємства.
6. Наказ по підприємству про призначення працівників,відповідальних за роботу з митницею з вказівкою їхніх прізвищ, імен та по батькові,паспортних даних, зразків підписів.
7. Довідка про проведення декларування валютних цінностей (рахунків),що належать резиденту України і знаходяться за її кордоном.
8. Документ, що підтверджує право власності суб'єктагосподарювання на його юридичну адресу.
9. Картки зі зразками підписів головного бухгалтера,керівника і зразками печатки.
Згідно зі статтею 83 Кодексу торговельного мореплавства України(КТМУ), введеного в дію постановою Верховної Ради (ВР) №227/94ВР від 09.12.1994 р.,Херсонський морський торговельний порт забезпечує державні органи нагляду, митніоргани, органи прикордонних військ необхідними приміщеннями і створює нормальніумови для їх роботи.
Порядок перетинання вантажів через митну границю Українирегулюється Митним кодексом України (МКУ) від 12.12.1991 р. №1970 XII, зі змінами тадоповненнями до нього.
Після прибуття в порт судна, судновласник (агент)зобов'язаний надати митному органу необхідні для проведення митного контролюдокументи на транспортний засіб (судно), документи на перевезений вантаж,валюту, цінності і т.д.
Згідно зі ст. 35 КТМУ, судновими документами вважаються:судновий патент, свідоцтво про право власності на судно, обмірне свідоцтво,свідоцтво про мінімальний склад екіпажу, список пасажирів, судновий журнал,суднове санітарне свідоцтво, санітарний журнал, машинний журнал, ліцензію направо користування радіостанцією, свідоцтво про вантажну марку, журналреєстрації заходів щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища, таінші документи, передбачені міжнародними договорами України для суден, що плаваютьза кордон.
За недотримання термінів подачі документів у відповідності зіст. 108 МКУ передбачені штрафи в розмірі від 1 до 10 мінімальнихзаробітних плат.
Після подання всіх необхідних документів, службові особи митногопункту в ХМТП починають митний контроль судна та вантажу. Під час митного контролюзаборонено причалювання до судна інших суден та плаваючих засобів без відповідногодозволу службових осіб митниці. За несанкціоноване причалювання передбаченоштрафи в розмірі від 0,5 до 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Митний контроль проводитися в присутності службових осібпідприємства та уповноважених представників вантажовласника. Службові особимитниці можуть запрошувати до участі в митному обстеженні судна (вантажу)відповідних спеціалістів. Крім того, митниця бере необхідні проби та зразки вантажудля проведення його дослідження. Після проведення митного контролю, на вантажі(суднові трюми) накладаються печатки, пломби та інші митні забезпечення./>
Останнім кроком митного контролю є митне оформлення вантажівта сплата вантажовласником необхідних митних зборів та мита. Обкладення митомвантажу здійснюється відповідно до ставок Єдиного митного тарифу України(ЄМТУ). Операції, що входять до митного оформлення і порядок їх здійсненнявизначаються Державним митним комітетом України (ДМКУ). Митні документиоформлюються українською мовою, або мовами митних союзів, якщо Україна є членомцих союзів. Зазвичай вантажі окрім митного контролю підлягають санітарному,фітосанітарному, радіологічному та іншим видам контролю. Митне оформлення можебути завершеним тільки після закінчення зазначених видів контролю.
Протекціонізм і лібералізація є основними формами зовнішньоекономічноїполітики держави.
Протекціонізм передбачає застосування державою комплексу усіхможливих способів у зовнішньоекономічній політиці для захисту національнихвиробників від зарубіжних конкурентів шляхом створення цільових (податки, митнізбори і т.ін.) і нецільових (квоти, заборони і т.ін) бар'єрів для небажанихімпортерів та інвесторів.
В умовах перехідного періоду протекціонізм здійснюється узалежності від стану економіки тієї чи іншої країни. Під час збільшеннявиробництва, при стабільності внутрішнього ринку державні протекціоністськізаходи не здійснюються, і, навпаки, криза в економіці, як правило, вимагаєзахисту національного виробника у створенні умов для його розвитку.
Лібералізація являє собою систему заходів, направлених наусунення або зниження бар'єрів на шляху міжнародної торгівлі. У основіконцепції лібералізації лежить принцип порівняльної переваги, сформульованийіще Адамом Смітом.
Цей принцип полягає у тому, що сукупний обсяг випускупродукції буде найбільшим тоді, коли кожний товар буде вироблятися у тійкраїні, де існує самий низький рівень витрат і собівартості.
В умовах перехідного періоду лібералізації зовнішньоекономічноїдіяльності також треба враховувати процеси створення цивілізованого ринку, завданнярозширення вітчизняного експорту продукції та імпорту необхідних товарів дляпідтримки соціальної стабільності у суспільстві. Треба виділити також іможливість досягнення додаткової користі від лібералізації, яка полягає в тому,що остання стимулює конкуренцію й обмежує монополію. Конкуренція іноземних фірму таких умовах посилюється й змушує вітчизняних виробників переходити на виробничітехнології з мінімально низькими витратами, підвищувати якість продукції,застосовуючи нові методи виробництва, і таким чином сприяти економічномузростанню. Лібералізація торгівлі, крім того, дає споживачам можливістьширокого вибору із запропонованого асортименту продукції.
За увесь час незалежності в Україні була проведена певнаробота по створенню механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності якважливої передумови проведення ефективної зовнішньоекономічної політики держави.Основою цієї політики в умовах переходу до ринкових відносин стала відмова відадміністративних методів і перехід до застосування економічних методів регулювання.Проте в Україні це питання вирішувалося не зовсім послідовно, рішенняприймалися, часто-густо без економічного і наукового підтвердження, безвивчення досвіду інших країн світу, які вже проходили цим шляхом, що принеслобільше шкоди, ніж користі національній економіці.
Курс на вільну торгівлю шляхом лібералізаціїзовнішньоекономічної діяльності, багато в чому зумовлений бажанням виконативимоги провідних міжнародних організацій, таких як МВФ, Всесвітній банк,ГАТТ/ВТО, останнього часу наштовхнувся на протидію зростання протекціонізму.Об'єднання цих форм зовнішньоекономічної діяльності – дуже важлива проблема.Тому дуже актуальним стає всебічне вивчення світового досвіду регулюваннязовнішньоекономічної діяльності з метою створення оптимального протекціонізмуяк системи заходів з тимчасового захисту внутрішнього ринку та державноїпідтримки конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Формування економічноефективної моделі зовнішньоекономічної діяльності України має на увазі пошукоптимальної комбінації заходів протекціонізму і лібералізації, які бвідповідали стратегічним інтересам країни у системі взаємовідносин в рамкахсвітової спільності.

2. Дослідження механізму управління митними платежами їхвпливу на діяльність суб'єктів ЗЕД на базі ВАТ «Херсонські комбайни»
2.1 Митна діяльність України та країн-учасниць ЗЕД: порівняльнийаналіз
В історії людства мито є одним із найдавніших податків. Якфіскальні, зони слугують отриманню прибутків державою, а як протекціоністські –захист внутрішньої вітчизняної економіки від небажаної конкуренції. Водночаскраїни, що підписали угоду про тарифи та торгівлю (ГАТТ), а тепер входять доСвітової організації торгівлі (СОТ) досягли угоди про скасування митнихподатків, які використовуються з торгівельно-політичними намірами.
Як відомо, Україна проводить планомірну роботу щодо вступу вСОТ. Зокрема, Державна митна служба України протягом 5 років уніфікує митнезаконодавство відповідно до вимог СОТ. Оскільки фіскальна функція є однією зосновних для митних органів, вона й першочергово потребує такої уніфікації зцілому. Над уніфікацією митних правил країни, які беруть участь у світовійторгівлі, а значить і контролюють переміщення товарів через кордони та стягуютьмитні податки, працює всесвітня митна організація (ВМО).
Скажімо з часу створення ВМО Німеччина є її членом, активноздійснює гармонізацію митного права, намагається спростити митні формальності,полегшити контроль міжнародний товарообіг. По оцінкам економістів ефективністьмитної діяльності Англія, як давній торговець з розвинутими інтенсивнимиміжнародними економічними відносинами спростила митне законодавство та митнерегулювання в цілому, і як Німеччина, Франція має високу питому вагу вЄвропейському союзі, членом якого Україна також прагне стати. По оцінкамекономістів ефективність митної діяльності вищезазначених країн, оцінена наоснові таких економічних показників як валовий внутрішній продукт, внутрішнійваловий доход та інші складає (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Ефективність митної діяльності країн – учасницьЗЕДКРАЇНИ ЕФЕКТИВНІСТЬ (в%) ФРАНЦІЯ 62 НІМЕЧЧИНА 66 АНГЛІЯ 78 ЯПОНІЯ 70 УКРАЇНА 48
Основними інструментами митної служби щодо виконання неюфіскальних функцій насамперед є митний тариф, порядок визначення митноївартості, митні режими, преференції відповідно до походження товарів.
Митний тариф Німеччини та Англії забезпечує класифікаціютоварів та визначення розмірів мита. За номенклатурою та величиною ставокмитний тариф цілком відповідає Спільному митному тарифу Європейського союзу, якийв свою чергу ґрунтується на Гармонізованій системі найменування та керуваннятоварів (ГС), створеній в межах ВМО. ГС є міжнародною системою класифікаціїтоварів, котру використовують понад 100 держав, яким належить 90% від усьогообсягу світової торгівлі.
Указом Президента України від 06.04.96 №255/96 затвердженопозицію трансформації митного тарифу України на 2000–2005 рр. відповіднодо системи ГАТТ\СОТ [26]. Згідно з цією концепцією ухвалені подальші рішеннящодо користування ставок мита. Найповніше вона реалізована в проекті новогоМитного кодексу України, в якому, зокрема, поєднано та уніфіковано два основнихнині діючих законодавчих документи: Митний кодекс та закон України «Про Єдиниймитний тариф».
Проектом нового Митного кодексу передбачено запровадженнясистеми побудови Митного тарифу України відповідно до вимог ГАТТ та визначено заходищодо реформування системи управління зовнішньо-торгівельним механізмом України.Для більшої гнучкості та оперативності цього механізму проект передбачаєнадання права КМУ змінювати ставку мита у визначених Верховною Радою Українимежах.
Структури митних тарифів Німеччини, України, Англії таФранції, базуючись на Гармонізованій системі опису та кодування збігаються. Такмитний тариф Німеччини розподілений на 21 розділ, 96 глав та понад 5000 – положень[27]. Крім точного визначення ставок мита вони є підґрунтям для складанняуніфікованої зовнішньо-торгівельної статистики. За допомогою такої торгівельноїсистеми можна замовити, продати та купити, застрахувати та перевезти будь якийтовар без зміни коду від виробника до кінцевого споживача.
В Україні теж спостерігаються певні зрушення щодо поліпшеннямитного регулювання міжнародних торгових відносин. Україна з 2000 року ведепереговори щодо приєднання до Генеральної угоди з тарифів та торгівлі ГАТТ) івступу до Світової організації торгівлі (СОТ). У зв'язку з цим уже з 2000–2002років національне законодавство України поступово приводиться до вимог ГАТТ іосновних угод Уругвайського раунду (1994 року), основним лейтмотивом яких виступаєлібералізація міжнародної торгівлі і зняття будь-яких обмежень в цій сфері[14]. Опираючись на показники (рис. 2.1), на основі яких можна відобразитиефективність митної діяльності України на – протязі 2000–2005 роках (на основісередніх економічних показників в Україні на зазначений період та зміною взаконодавстві).
Таблиця 2.2. Структура ставок єдиного митного тарифу заперіод 1999–2006 рр.Види ставок мита 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 Адвалерні 100,00 100,00 99,95 95,60 75,40 78,30 79,10 80,20 Специфічні - - - 1,40 1,60 18,00 17,70 16,10 Комбіновані - - 0,05 3,00 23,00 3,70 0,03 3,70

Дивлячись на табл. 2.2 та на діаграму (рис. 2.1) можнапобачити, що до 2000 року застосовувалися лише адвалерні ставки ввізного мита.У 2000 році рішеннями Уряду були запроваджені комбіновані та специфічні видиставок ввізного мита. У 2001 році комбіновані ставки почали активніше застосовуватисята становили 23%. Впровадження комбінованих та специфічних видів ставокввізного мита було направлено на запобігання заниженню суб'єктами ЗЕД митноївартості товарів і на стримування ввезення низькоякісної продукції. Тобто, цебув один з кроків щодо підтримки національного товаровиробника та захистувнутрішнього ринку. На даний час основу ставок ввізного мита складаютьадвалерні ставки. Специфічні і комбіновані ставки ввізного мита застосовуютьсядо деяких товарів з 1 – 24 групи ТН ЗЕД та підакцизних товарів.
Зменшення показника специфічних та комбінованих видів миттакож можливо пояснити реальними кроками виконавчої влади щодо вдосконаленняпорядку контролю за визначенням митної вартості та за уникненню у її заявлені уВНД.
У першому півріччі 2005 року показники адвалерної,специфічної та комбінованої ставок ввізного мита залишались незмінними, а у 2006році спостерігалось підвищення щодо використання адвалерних ставок у митномурегулюванні (рис. 2.1).
/>
1999  2000  2001  2002    2003    2004   2005     2006
Роки   Рис. 2.1.Динаміка застосування різних видів ставок ввізного мита

Показник середньоарифметичної стави ввізного мита в Україні у2003 році знизився на 1,7% і на 1.01.2004 року складав приблизно 11%, у 2004році цей показник ще зменшився і склав близько 10%, що свідчить про загальнутенденцію зниження рівня оподаткування товарів ввізним митом, і характеризує наданий час перехід загального рівня тарифного захисту від помірного довідкритого (табл. 2.2)
Таблиця 2.2. Вплив рівня митного тарифуВплив на імпорт Заборон ний Обмежувальний Помірний Відкритий Вільний Рівень тарифу У першому півріччі 2005 року показник номінальної ставкиЄдиного митного тарифу не змінився і залишався таким, як і на початку року.
2000  2001  2002 2003 2004 2005
Роки   />
Рис. 2.2. Економічна ефективність митної політики наУкраїні
Аналізуючи цю діаграму можна зробити висновок, щоефективність митної служби зростає. Це відбувається з причини прагнення Українидо встановлення митного законодавства аналогічного країнам учасницям ЄС. Однієюз причин спаду економічних показників в Україні у 2002 році є різке зниженнятарифів на деякі імпортуємі товари, що спричинило дисбаланс в політиці протекціонізмута в митній політиці в цілому, тому керівництво встановило межу, яка підтримуєбаланс та служить регулюючим елементом – це середньо зважена ставка ввізногомита відношення ставки на певний товар (Рт), помноженої на обсяг імпорту цьоготовару, до загального обсягу всіх товарів. Наприклад:
ставка ввізного мита на відеопрогравачі — 15%
вартість відеопрогравача — 150 $ США
кількість товарів 8000 шт.
загальний обсяг імпортуємого товару за рік – 500000
Середньозважена ставка ввізного мита дорівнюватиме 24%
Кінцевою метою трансформації митного тарифу України єдосягнення після закінчення перехідного періоду рівня середньозваженої ставкиввізного мита не більше ніж 14%. (рис. 2.3).
митний політика зовнішньоекономічний
/>
Рис. 2.3. Митне обкладення на Україні
Необхідно зазначити, що за результатами Уругвайського раундупереговорів у рамках ГАТТ до кінця 2005 року середній рівень митного обкладенняпромислових товарів (за винятком нафти) повинен бути знижений на 38–40%, тобтоз 6,3 до 3,9%.
В Україні ситуація інша, і це передусім пов’язано з станом їїекономіки.
На даний момент визначена верхня межа – це 30%. Кількістьставок ввізного мита, рівень яких перевищує встановлену межу, становить близько20% від їх загальної кількості. Потрібно зазначити, що концепцією трансформаціїмитного тарифу України передбачено поступове зниження верхньої межі, інаступний етап – це 20%. Проглядається тенденція до поступового зниженнясередньоарифметичної ставки ввізного мита, зокрема станом на 1 червня 2003 рокуця цифра становила 12,72%, які встановлені ставки ввізного мита 30% і більше.Становить близько 20% від загальної кількості товарних підсубпозицій.
На даний час кількість товарних підсубпозицій, на яківстановлена ставка мита 0%, в Тарифі нараховується близько 16%.
В основному на даний момент існує 7 тарифних коридорів зрівнями ставок 0, 2, 5, 10, 15, 20, та 30%.
Треба взяти до уваги що в таких країнах, як Німеччина таФранція для того, аби підприємства могли покладатися на однозначне використаннямитного тарифу, митні органи зазначених країн видають «офіційну довідку», яка єчинною в межах Європейського союзу. Правильна класифікація товару є важливимпоказником щодо не тільки суми визначення митних тарифів, а й для заборони наекспорт. Повернення стягнених за експорт сум чи визначення походження товарів.Офіційні митно-правові довідки при цьому є засобом правового захисту.
Згідно з митними тарифами Англії та Німеччини ставки мита є –переважно адвалерними, в Україні теж переважає тенденція до використання такихставок. Специфічні й комбіновані ставки мита переважно встановлені на сільськогосподарськута харчову продукцію, лікеро-горілчані і тютюнові вироби, продукцію легкоїпромисловості, автомобілі, відео техніку і на інші види здебільшевисоколіквідних товарів, які є традиційними об'єктами митної вартості.Відповідно, сума нарахованого мита залежить від митної вартості товарів, методивизначення якої можуть бути різними: звичайна конкурентна ціна, ціна угоди чифактично зазначена ціна є різним вартісним втіленням будь-якого товару. Длязабезпечення найновішої процедури в межах ГАТТ був розроблений кодекс про митнувартість, який використовується як Європейським союзом, так і багатьма іншими країнами.Крім того в митному кодексі Європейської співдружності питанням митної вартостівиділено розділ 2, який цілком узгоджений із статтею ГАТТ. У Законі України «Проєдиний митний тариф» питанню митної вартості присвячена лише стаття 16. Напрактиці митні органи України керуються десятками нормативних документів, якітією, чи іншою мірою регулюють порядок визначення митної вартості.
Найбільша розбіжність цих документів із статтею 7 ГАТТспостерігається у питаннях індикативних цін чи мінімальної митної вартості.
У Тарифі ставки ввізного мита вказуються в процентах відмитної вартості товарів (мито адвалерне), в натуральному грошовому вираженні(мито специфічне) і в комбінованому вигляді, який поєднує в собі двапопередніх.
У 2002 році з 9494 товарних підсубпозицій актамизаконодавства змінені лавки ввізного мита на 2714 товарних підсубпозицій (28.6%від загальної кількості), з них 1478 товарних підсубпозицій змінено постановоюКМУ.
У проекті нового митного кодексу України питанням митноївартості та методології її визначення присвячено окремий 10 розділ з 15-мастаттями. Усі методи визначення митної вартості товарів, що оцінюються,відповідають принципам та положенням 7 статті. Крім того, новим Митним кодексомпередбачено законодавче закріплення методів визначення митної вартості експортнихта імпортних товарів і запровадження декларування митної вартості. Останнєповністю відповідає світовим нормам і сприяє значному поповненню державногобюджету України.
Митні режими, що застосовуються як Україною так і Німеччиною,за містом та охопленням напрямків цілком збігаються. Також схожі між собою митнірежими Росії та України – це зрозуміло з причини тісних економічних політичнихдавніх зв'язків. Відмінності в митному законодавстві полягають в тому, щокраїни-учасниці ЄС такі як Англія, Німеччина, Франція схильні до зниженняставок ввізного мита та ведення політики лібералізму. Окрім того ці країни поступовотрансформують митний кодекс і покладають в основу майбутнього митного регулюваннянетарифний метод. Тобто в умовах зменшення дії на міжнародну торгівлю тарифнихфакторів зростає роль нетарифного регулювання. Складові цих методів:
1. Встановлення експортно-імпортних квот.
2. Ліцензування експорту і імпорту.
3. Експортні субсидії.
4. Недискримінація у зовнішній торгівлі.
Одним із позитивних рішень у Митному кодексі України єприйняття указу «Про створення територіальних митних управлінь» від 8 липня1994 року. Тобто це указ, який затверджує створення регіональних, обласнихмитних відділів та відділів на митних підприємствах, здійснюючих великі обсягиоперацій з пересуванням товару через кордони України та інших країн. Наприкладна ВАТ «ХБК» У 1999 році було створено такий відділ: «Відділ по оформленнюмитних декларацій», який мав важливе значення, так як скорочував витрати і часна митне оформлення при транспортуванні вантажів через митну територію України.Такі відділи були створені на великих підприємствах Миколаєва,Дніпропетровська, Запоріжжя. В середньому на таких підприємствах витрати натранспортування і доставку вантажу іноземному партнерові, (якщо це передбаченоу контракті) на своє підприємство, знизились на 30%. Тобто при «вчорашніх» 100 грн.витрат на транспортування тепер підприємство витрачає 70 грн.
Приведемо приклад: за контрактом 29.04 2005 «ХБК» транспортуєпродукцію у Росію. Товар – килими у рулонах (по 50 метрів у кожному), кількість– 100. За контрактом товар треба доставити до споживача 1.05.2005. На митниціоформлення ВМД коштує 10$, при цьому огляд та оформлення товару у святкові днікоштує 15$, +митні збори, +ПДВ. Отже витрати на митне оформлення ВМД становитьприблизно 40-45 $, + час мінімум 8–10 годин). На митному відділі упідприємстві процес митного оформлення спрощується, при цьому економиться 10-15$.Ця сума здається незначною, а якщо на місяць товар буде вивозитись за кордон50-100 разів, то за рік ця сума буде становити 10000–18500$. Отже, як свідчитьаналіз митних інструментів Німеччини, Англії, Росії, Франції, та порівняння їхз методами митної політики України, помітною є тенденція щодо уніфікаціїмитного законодавства України з європейськими зокрема та світовимзаконодавством. Ця трансформація буде проводитись послідовно (рис. 2.4)
/>
Рис. 2.4. Трансформація митної політики
Перспективи такої трансформації значною мірою стимулюютьсячерез зволікання з прийняттям нового Митного кодексу України, проект якого розробленодо вимог Всесвітньої митної організації. Але суперечності між застарілоюзаконодавчою базою та підзаконними актами, якими керуються на практиці митніоргани України, не дають змоги їм виконувати свої фіскальні функції повною мірою,що негативно впливає на процеси поповнення державного бюджету тазовнішньоекономічну діяльність в цілому.

2.2 Митно-тарифна політика України та її вплив на імпорт та експорттовару
Митну політику України у загальному вигляді можливо визначитияк систему політично правових, економічних, організаційних та інших заходів,заправлених на реалізацію і захист зовнішньоекономічних інтересів держави з метоюдинамічного здійснення політичних та соціально-економічних перетворень за умовформування ринкових відносин.
Митна політика являється однією із основних частин зовнішньоїполітики держави. Але в умовах формування та розвитку ринкових відносин митнаполітика придбала значення інструменту і засобу рішення внутрішньо-економічнихзадач: по-перше, вона призвана стимулювати всебічний розвиток вітчизняноїекономіки, надавати їй нові імпульси, по-друге зберігати її від проникненнядеструктивних елементів та руйнуючого впливу. Недооцінка значення усього наборумитних інструментів – правових, організаційних митних, тарифно-контрольних моженанести великий збиток економічним інтересам, які являються серцевиноювнутрішньої та зовнішньої політики сучасної української держави.
Враховуючи історичний досвід розвитку митної системи вцілому, порівнюючи його з формуванням сучасної митної системи в Україні, неможна недооцінювати роль інституту митно-тарифного регулювання.
На даний момент механізм існуючого митного регулювання наУкраїні не відповідає вимогам світової практики його застосування. Як показуєсвітова практика, основними методами митно-тарифного регулювання являються:
1. Захист вітчизняного виробника у тих галузях промисловості,які чітко наладжені та функціонують в країні, а не хаотичне регулювання ввозуімпортних товарів, виробництво яких на Україні відсутнє або по причині географічногорозміщення країни не можливе.
2. Поповнення державного бюджету за рахунок виконання суб’єктамиЗЕД експортно-імпортних операцій, причому не за рахунок збільшення розміру ставокмита а за рахунок збільшення обсягу угод зовнішньоекономічних операцій.
3. Можливість розрахунку економічності та ефективностізапланованої зовнішньо – економічної операції. Для цього, незалежно від країнипоходження товару необхідно встановити максимальну специфічну ставку мита накожний код товарної позиції для товарів, на які встановлена адвалерна ставкамита.
Таким чином якщо при ввезенні визначеного товару сума мита поадвалерній ставці, буде менш ніж сума при стягненні по максимальній ставці, тов цьому випадку повинен стягуватися еквівалент суми по максимальній специфічнійставці. Вживання такого механізму дасть можливість суб'єктам ЗЕД чітко і вірнорозрахувати цілеспрямованість та ефективність плануємої зовнішньоекономічноїоперації, та буде сприяти видаленню такого способу уникнення оплати мита, якзаниження митної вартості.
4. Крім того, необхідно враховувати наявність на внутрішньомуринку тих чи інших товарів, а саме обмежувати у визначені проміжки часуввезення в країну товарів, виробництво яких на даний момент являєтьсязбитковим, або їх наявність на внутрішньому ринку покриває попит населення. Длявживання такого механізму необхідно «коефіцієнт ліквідності товару» (показник наявностітовару на внутрішньому ринку) по кожному товару [24].
Суть цього коефіцієнту в тому, що чим більше або нижчепоказник «коефіцієнта ліквідності товару» тим у стільки ж разів більше абонижче адвалерна та максимальна специфічна ставка мита, в період вживання тогочи іншого «коефіцієнта ліквідності товару».
Для правильного доцільного регулювання ввозу товару насучасному етапі митної політики України такий метод встановлення мита: А) Длятовару на який встановлена адвалерна ставка мита:

Т = ТП*СА*КЛ*СС*ВК*ЕТ*ВС    (2.1)
де:
Т – митна вартість партії товару;
ТП – розмір суми мита;
СА – адвалерна ставка мита для конкретного товару;
КЛ – коефіцієнт ліквідності товару для коду даної позиції;
СС – максимальна специфічна ставка мита для конкретноготовару;
ВК – курс НБУ іноземної валюти в валюті України;
ЕТ – об'єм партії товару в одиницях вимірювання, на які
розповсюджується ставка максимального специфічного мита;
ВС – курс НБУ еквівалента специфічної ставки мита у валютіУкраїни на день подання ВНД до митного оформлення;
Б) для товару, на який встановлена специфічна ставка мита:
ТП = ЕТ*СС*КЛ*ВС             (2.2)
де:
ВС – курс НБУ еквівалента специфічної ставки мита у валютіУкраїни на день подачі ВМД на митне оформлення;
В) коефіцієнт ліквідності товару (КЛ) – характеризуєнаявність потрібної кількості товару на внутрішньому ринці у визначений періодчасу:
КЛ = В/100%
де:
В-показник заповнення внутрішнього ринку товаром (в%) на визначенийперіод часу.
Г) показник заповнення внутрішнього ринку (В) – характеризуєвідношення пропозиції на товар на внутрішньому ринку на протязі певного періодудо попиту на цей товар.
В = (П/С)*100%                      (2.3)
де:
П – пропозиція товару на внутрішньому ринку;
С – попит на товар на внутрішньому ринку – кількість товару,необхідна для задоволення потреба у ньому на внутрішньому ринці.
Таким чином, якщо підставити у формулу (2.2) значення показниказаповнення внутрішнього ринку (В) із формули (2.3), коефіцієнт ліквідностітовару можна представити у виді наступної залежності:
КЛ = П/С                       (2.4)
Для розгляду такого методу розрахунку зафіксуємо постійнимидля товару наступні величини:
1. розмір мінімальної товарної партії;
2. розмір митної вартості мінімальної партії;
Для переводу валют з одної в іншу зафіксуємо для умовного товарунаступні курси: 1 екю 1,16 дол. США, 1 екю – 5,5 грн., 1 дол., США 5 грн.
У запропонованій методиці усі розрахунки будемо проводити вдол. США, без застосовування курсів валют ВК та ВС.
Установимо постійні показники:
– розмір мінімальної партії (ЕТ) – 20040 кг.;
– розмір митної вартості мінімальної партії (Т) – 10000дол. США.;
– ставка мита (при КЛ = 1) – 20% (СА0) але не менше 0,5екю СС мах. 0) за кг.
Для приміщення методики розрахунку зафіксуємо попит (С) утоварі на внутрішньому ринку сталим і не залежним від часового періоду, урозмірі 1000 тонн.
Значення пропозиції (П) у товарі візьмемо любе, але зрозрахунком сезонних умов його наявності на внутрішньому ринку у певні часовіперіоди.
Приклад методики розрахунку для періоду з 01.01 по 31.03.
Коефіцієнт ліквідності:
КЛ1 = П1/С1 = 625000/ 1000000 (кг) =0,625
Зміна ставки ввізного мита:
для адвалерної ставки:
СА1 = СА0 * КЛ1 = 20% * 0,625 = 12,5%
для специфічної ставки:
ССмах1 = ССмах0* КЛ1                 (2.6)
= 0,5 (екю) * 0,625 = 0,3125 (екю)
Розмір суми мита при стягненні по адвалерній ставці (дол.США):
ТП (СА1) = Т*СА1 = 10000 (дол. США)*12,5% = 1250 (дол. США)
Розмір суми мита при стягненні по максимальній специфічнійставці (дол. США):
ТП(ССмах1) = ЕТ*СС мах1                     (2.7)
20040 (кг) * 0,3125 (екю) = 6250 (екю)
або
ТП(ССмах1) = 6250 (екю) * 1,16 (дол. США) =7250 (дол. США)
Так як ТП(СА1)
Кількість товару, необхідна для задоволення попиту на товарна внутрішньому ринку, тобто розрахункова величина зовнішньоторгового грузопотоку(кг):
У1 = С1 – П1 = 1000000 (кг) – 625000 (кг) = 375000 (кг)
Кількість мінімальних товарних партій, необхідних длязадоволення попиту у товарі на внутрішньому ринку:
КЕТ1 = У1/ЕТ               (2.8)
375000 (кг) / 20040 (кг) = 18,75
Сума надходжень в державний бюджет, при повному задоволенніпопиту на товар на внутрішньому ринці, тобто, коли КЛ1 = 1, складе (дол. США)
По аналогії розраховуються показники для других періодів.Результати розрахунку приведені в табл. 2.3.
У тих випадках, коли КЛ >1, збільшення зовнішньоекономічноговантажопотоку не відбувається, так як на даний період пропозиція товару навнутрішньому ринку перебільшує попит на товар (цукор).
Ввозити додатково товари у цей період не доцільно тазбитково, так як снує мінімальна вірогідність реалізації товару на внутрішньомуринці. Тому сума надходження грошових засобів від оплати ввізного мита будемінімальною, тобто виходячи з розрахунку суми мита, оплаченої при митномуоформленні одної мінімальної товарної партії (мінімально можливої величинизовнішньо-торгівельного вантажного потоку).
Таким чином проаналізуємо як з допомогою інструментівтарифного регулювання проводиться регулювання вантажопотоку та формуваннячастини державного бюджету. Усі розрахунки ведуться з допомогою програмногозасобу Місrosoft Ехсеl.
Таблиця 2.3. Розрахунок впливу зміни величини ввізного мита наекономічні показникиПОКАЗНИКИ ПЕРІОДИ 1 2 3 4 01.01.05 01.02.05 01.03.05 01.04.05 П, (кг) 625000 1125000 875000 137500 С, (кг) 100000 100000 100000 100000 КЛ 0,625 1,125 0,875 1,375 Розмір мінімальної товарної партії – ЕТ, (кг) 20040 20040 20040 20040 Зміна розміру ставки ввізного мита (СА та Ссмах) в залежності від КЛ 12,5% але не менше 0,3125 екю за 1 кг 22,5% але не менше 0,5625 екю за 1 кг 17,5% але не менше 0,4375 екю за 1 кг 27,5% але не менше 0,6875 екю за 1 кг Сума при стягенні по адвалерній ставці мита – ТП (СА), (дол… США) 1250 2250 1750 2750 Сума при стягненні по специфічній ставці мита 7250 13050 10150 15950 Кількість товару, необхідного для задоволення попиту – У, (кг), тобто розрахункова величина зовнішньо-торгівельного вантажопотоку. 375000 20040 125000 20040
Сума надходжень в держбюджет />гос. (дол. США) при повному задоволенні попиту 135937 13050 63437 15950 Кількість мінімальних товарних партій, необхідних для задоволення попиту-КЕТ. 18,75 12500

На основі даних, одержаних в результаті проведеногорозрахунку можна відобразити вплив величини пропозиції товару на внутрішньомуринку, на коефіцієнт ліквідності зроблено таблицю на основі якої створено тавідображена залежність, яка показує, наскільки при зміні ставки мита змінюютьсяі такі показники, як надходження грошових засобів при стягненні мита додержбюджету, імпорт товару а також, як з допомогою варіацій ставок мита наімпортний товар можна регулювати його надходження та ціноутворення.
Таблиця 2.4. Вплив величини пропозиції товару на внутрішньомуринку на коефіцієнт ліквідностіПРОПОЗИЦІЯ (ТИС ТОНН). КОЕФІЦІЄНТ ЛІКВІДНОСТІ РОКИ 600 0,7 2002 р. 1500 1,2 2003 р. 900 0,85 2004 р. 1400 1,38 2005 р.
Таким чином можна зробити наступний висновок: збільшенняпропозиції товару на внутрішньому ринці приводить до збільшення величиникоефіцієнту ліквідності, котрий в свою чергу впливає на збільшення розміруставки ввізного мита.
Крім того, коефіцієнт ліквідності, з допомогою зміни розміруставки ввізного мита, справляє суттєвий вплив на величинузовнішньоторговельного вантажопотоку, що можна представити у виді наступноїтаблиці (табл. 2.5).
Таким чином із таблиці можна зробити наступний висновок:зменшення величини коефіцієнту ліквідності приводить до збільшення величинизовнішньоторгового вантажопотоку за допомогою зменшення ставки ввізного мита(коефіцієнт ліквідності прирівнюється до рівня ставок мита).

Таблиця 2.5. Вплив ставки мита на величинузовнішньоторговельного вантажопотокуПеріоди 01.01.05 01.02.05 01.03.05 01.04.05 Пропозиція / вантажопоток (тис. тонн) 325 300 287 275 Ставка (в%) 0,2 0,3 0,35 0,4
В свою чергу, зовнішньо-торгівельний вантажопотік впливає навеличину надходжень грошових засобів в державний бюджет, від сплачення ввізногомита з ввезених товарів, тобто можливо прислідити залежність між величиноюнадходжень грошових засобів у держбюджет та коефіцієнтом ліквідності задопомогою таблиці (табл. 2.5).
Таблиця 2.6. Вплив величини ставки мита на надходження додержбюджетуПеріоди 1 2 3 4 Надходження до держбюджету (тис. грн.) 1400 1000 800 400 Ставка мита 0,2 0,3 0,35 0,4
Таким чином можна зробити наступний висновок: зменшеннякоефіцієнту ліквідності а значить і ставки мита приводить до збільшеннянадходження грошових засобів до держбюджету.
Розглянув вищенаведений матеріал можна визначити що:
1. При збільшенні попиту на товар на внутрішньому ринкурозмір стави ввізного мита повинен зменшуватися з метою насичення ринку такимтоваром.
2. При коефіцієнту ліквідності можливо планування надходженьгрошових засобів до держбюджету за рахунок регулювання вантажопотоку. Данні,отримані на основі розрахунків показують, що надходження до держбюджетузалежить від розміру ставки ввізного мита.

2.3 Тарифні методи регулювання та їх вплив на економікукраїни
Зовнішньоекономічна діяльність держави є реалізацією їїспівробітництва з іншими державами та інтеграцією у світове товариство. Ізавдяки тому, що кожна держава прагне обмежити надлишкову конкуренцію, їїзовнішня політика використовує ті чи інші заходи протекціонізму.
Україні, як молодій країні необхідно дуже уважно ставитись досвоєї зовнішньої політики, тому, що неправильні кроки можуть призвести досерйозних економічних наслідків.
Протекціонізм включає в себе тарифні та нетарифні заходирегулювання ЗЕД – головною його метою є зменшення попиту на імпортний товар, тазбільшення його на товари-замінники вітчизняного виробництва.
Тарифні методи регулювання ЗЕД
У переважної кількості країн митні тарифи застосовуються доімпорту товару з метою підвищення ціни імпортного товару та захисту тим самимвнутрішнього ринку.
Згідно з поняттям міжнародної економіки важливою являється несама форма, яку набуває митний тариф у кожному конкретному випадку, і навіть нерівень ставок по окремим товарам, а загальний рівень митного захисту країни.Якщо:
Р/> – внутрішня цінатовару,
Р/> – середнявнутрішня ціна товару, котру треба підтримувати,
РІм – ціна, по якій товар імпортується,
Рх – ціна, по якій товар експортується,
Т/> – ставкаспецифічного тарифу,
Т/> – ставкаадвалерного тарифу,
Т/> – ставказмінного тарифу,
то внутрішня ціна після обкладення специфічним тарифом складепросто суму ціни, про якій товар імпортується, та ставки тарифу:

Р/> = РІм + Т/>
Звідки (2.9)
Т/> = Рб – Рім-
Ставку специфічного тарифу завжди можна виразити в процентахвід вартості одиниці товару, на імпорт якого він накладається, зробив тим самимсхожим його з адвалерним тарифом складе:
Р/> = РІм х (1+Т/>),
Звідки (2.10)
Т/> = Р/> – РІм/ РІм
Якщо припустити, що експорт країни не обкладається митом тащо імпорт усіх товарів обкладається митом по єдиній ставці, то формула 6.2припускається, як узагальнена формула митного обкладення, яка показує, щорівень тарифу повинен бути рівний процентному перевищенню внутрішньої цінитовару над ціною, по якій такий же товар імпортується з-за кордону.
Змінний тариф [2.11], який сприяє підтримуванню постійногорівня внутрішніх цін, представляється як різниця між середньою внутрішньоюціною, рівень якої треба підтримувати, та імпортною ціною товара, яка можезмінюватися. Ставка змінного тарифу теж змінюється та підтримує середній рівеньвнутрішньої ціни незмінним.
Т/>=Р/> — РІМ                            (2.11)

Якщо врахувати, що тарифні ставки в усіх країнахдиференційовані в залежності від того, які товари імпортуються, то особливезначення набуває визначення не номінального рівня тарифного захисту, аефективного (див приклад 1).
Ефективна ставка тарифу – реальний рівень митного обкладеннякінцевих імпортних товарів, обчислений з урахуванням мита, яким вони обкладаються.Тобто рівень митного захисту обчислюється наступним чином, якщо:
ТЕ – ефективний рівень митного захисту,
ТN – номінальна ставка тарифу на кінцевий продукт,
ТIм – номінальна ставка тарифу на імпортовані частини та компоненти,
Тf – номінальний рівень митного захисту,
А – доля вартості імпортованих компонентів у вартостікінцевого продукту, то
ТЕ=TN-Ах *ТІМ/(1-А).                             (2.12)
3 формули 2.12 виходить, що:
1 – якщо у виробництві продукту не використовуються імпортні компоненти(А = 0), ефективний рівень митного захисту дорівнює номінальному (ТЕ = Тf);
2 – якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію та на імпортнікомпоненти однакова (Тf – ТIм), то ефективний рівень митного захисту зновудорівнює номінальному.
3– якщо ставка митного тарифу на продукцію більше, чим ставкатарифу на імпортні компоненти, тоді ефективна ставка на товар більшеномінальної; та навпаки:
4 – ставка ефективного рівня митного тарифу (ТЕ) зростає по мірізбільшення частки імпортних компонентів в продукції (збільшення коефіцієнтуА);
5 – ставка ефективного рівня митного тарифу падає по міріросту тарифу на імпортні компоненти (ТІМ); та навпаки:
6 – номінальна ставка митного тарифу може бути тількидодатною, ефективна ставка може бути як додатною так і від'ємною у випадку,коли тариф на імпортні компоненти значно переважає тариф на кінцеву продукцію.
Існує інший метод обчислення, як це показано у табл. 2.7.
Таблиця 2.7. Методи обчислювання ефективного митного тарифуЯКЩО то 1 2 А = 0 ТЕ = Тf 0 ТIм ТЕ >ТN ТN На основі розрахунку ефективного рівня митного захиступриймаються важливі рішення у сфері торгівельної політики. Припустимо, владабажає захистити національних товаровиробників готової продукції. Для цьогонеобхідно зробити ставку імпортного тарифу на готову продукцію нарівні вище ставки тарифу на імпорт проміжної продукції. В результаті реальноіснуючий рівень митного захисту буде перевищувати номінальний. Якщо державапоставила за мету захистити від іноземної конкуренції сектори, виробляючіпроміжну продукцію, то можна встановити високий імпортний тариф на проміжнупродукцію, в результаті чого номінальна ставка тарифу на готову продукцію будеозначати більш низький, а іноді й від'ємний рівень дійсного митного захисту.
Структура тарифів багатьох країн перш за вcе забезпечуєзахист національних виробників готової продукції, не сильно перешкоджаючиімпорту сировини та полу фабрикатів.
Тарифна ескалація – підвищення рівня митного обкладеннятоварів по мірі зростання степені їх оброблення. Тобто чим вище зростанняставки тарифу по мірі просування від сировини до готової продукції, чим вищерівень захисту виробників готової продукції від зовнішньої конкуренції.Наприклад рівень митного обкладення товарів із шкіри зростає по мірі рівняобробки шкіри. Так у США шкала тарифної ескалації складає 0,8 -3,7 – 9,2%, вЯпонії – 0 – 8,5 – 12,4, у Європейському Союзі 0 – 2,4 -5,5%. По даним ГАТТ,тарифна ескалація особливо важлива у розвинутих країнах.
Тарифна ескалація у розвинутих країнах стимулює виробництвосировини у розвиваючихся країнах.
Розглянемо вплив тарифних заходів протекціонізму насуспільний добробут громадян в Україні.
/>
Рис. 2.5. Вплив мита на суспільний добробут громадян
Де:
Di – попит на імпортний товар;
Рin – ціна товару після введення мита;
Рі – ціна товару до введення мита;
Qі, Оіn – пропозиція імпортного товару до і після введення мита;
Тм – розмір мита.
Після введення мита ціна імпортного товару збільшується ідорівнює Рin,
Ріn = Рі+Т*М,                         (2.13)
де: М – коефіцієнт, який враховує збільшення інших зіставнихціни товару (НДС, аналіз), М >1.
Витрати споживачів до введення мита:
Gі = Тm*Qіn + Тm*(Qі – Qin) / 2              (2.14)
де: Тm*Qіn – витрати споживачів, які залишились на ринку ісплачують більше за цей товар;
Тm*(Qі – Qin) / 2 – витрати споживачів, які залишили ринок;
Економічна роль тарифів
Вплив імпортного тарифу на економіку окремих країн різний тазалежить від економічної ваги країни. Китай у 1800 році по даному параметру бувмалою країною і з цієї причини був дуже чутким до порушенню правил митногорегулювання. У міжнародній економіці країна вважається малою, якщо зміна попитуз її боку на імпортні товари не приводить до зміни світових цін. Країнавважається великою, якщо зміна попиту на імпортні товари призводить до змінисвітових цін.
Вплив митного тарифу на економіку малої країни.
Розглянемо три стадії моделі [рис. 2.5]: до початкуторгівлі, коли товар виробляється та споживається тільки всередині країни, присвободі торгівлі, коли імпорт товару з-за кордону нічим не обмежено, та післявведення митного тарифу.
До початку торгівлі. Мала країна виробляє та споживає товар уточці Е, при цьому лінія Sd представляє собою пряму внутрішнього попиту, алінія Db – пряму внутрішньої пропозиції. Країна виробляє та споживає50 одиниць товару по ціні 9.5 дол. за штуку.
При свободі торгівлі. Країна відкривається для світовоїторгівлі та виявляє, що світова ціна на її товар (Рw) нижче, чим її внутрішняціна. Оскільки світовий ринок може поставити в дану країну необмежену кількістьтовару по ціні (Рw), крива пропозиції буде представлена горизонтальною прямою Sd+w, яка покаже об'ємтовару, доступний споживачам країни як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел.Рівність попиту та пропозиції в умовах свободи торгівлі буде досягнено у точці F, у якій об'ємпопиту на товар складе Q5, тоді як його внутрішня пропозиція – тільки Q1. Кількістьтовару, яка не вистачає – Q1 Q5 імпортується. У результаті імпорту внутрішня ціна товару впала зрівня Рd до рівню Рw, а місцеві товаровиробники продають на Q3 Q1 товару менше, чимторгівлі.
При свободі торгівлі ринкова ціна падає з 9.5 до 8 дол.,споживання росте до 80 одиниць, тоді як внутрішнє виробництво скорочується до20 одиниць. Щоб забезпечити споживання, країн імпортує 60 одиниць товару.
Після введення тарифу.
Влада вирішує захистити місцевих товаровиробників, які несутьзбитки по причині напливу більш дешевого товару з-за кордону, та зводитьімпортний митний тариф. Оскільки мова йде про малу країну, то фактвведення нею імпортного тарифу не впливає на рівень світових цін, котрийзалишається сталим. Це означає, що умови торгівлі країни не змінюються, авиростає тільки внутрішня ціна імпортного товару на розмір мита з Рw до Рw+t, за якурозраховується споживач.
Крива сумарної пропозиції переміщується вверх на величинуведеного тарифу (t) на рівень Sd+w+t. При новому рівні пропозиції рівністьвнутрішнього попиту та сумарної пропозиції досягається у точці G, у якій підзахистом імпортного тарифу внутрішнє виробництво збільшується на Q1 Q2, а внутрішнєспоживання падає на Q5Q4. Імпорт скорочується з Q1Q5 до Q2Q4. У результатівведення тарифу виникло скорочення внутрішнього споживання та збільшеннявнутрішнього виробництва товару, що, з свою чергу, привело до скороченняімпорту.
/>
Рис. 2.6. Вплив імпортного мита на економіку малоїкраїни
Після введення тарифу внутрішня ціна одиниці товарузбільшилась з 8 до 9 дол., його внутрішнє споживання скоротилось з 80 до 60одиниць, внутрішнє виробництво зросло з 20 до 40 одиниць та імпорт скоротився з60 до 20 одиниць.
До обкладення імпорту тарифом лишки споживання складали: a+b+c+e+f+g, тобто споживачі моглиспоживати товар у любій кількості, обмежених кривою сукупного внутрішньої тазовнішньої пропозиції та кривою внутрішнього попиту. У результаті того, Щокрива пропозиції після обкладення імпорту тарифом перемістилась угору навеличину тарифу, надлишок споживання обмежився тільки сегментами e+f+g. Втрата надлишкуспоживання склала а + b + с + d. У цілому в результаті обкладення імпортутарифом з'являються дві групи економічних ефектів перерозподільчі ефекти (ефектприбутку та пороговий ефект) та ефекти втрати (ефект захисту і ефектспоживання):
1. Ефект прибутку – являє собою об'єм збільшення доходівбюджету у результаті обкладення імпорту митом. Він розраховується як розмір імпортукраїни після введення тарифу, помножений на розмір мита, та графічнопредставляється прямокутником с. Ефект прибутку мне являє собою втрату дляекономіки країни, але являється втратою для споживачів. Оскільки їх прибуткистягуються державою в прибуток бюджету. Тобто відбувається переміщення прибуткуз приватного у державний сектор. На малюнку ефект прибутку складає: (60 -40)*1 (дол)=20(дол).
2. Пороговий ефект – являє собою перерозподілення прибуткувід споживачів до товаровиробників, продукція яких конкурує з імпортом. Являє собоюрізницю між додатковим прибутком, отримуваним товаровиробниками у результаті введенняімпортного тарифу та представляється на графіку чотирикутником а. На малюнку2.6. під захистом імпортного тарифу споживачі всередині країни куплять 40одиниць товару по ціні 8 дол. Місцеві споживачі витратили би тільки 320 дол.Таким чином, в результаті обкладення імпорту тарифом місцеві виробники отримали:360 – 320 = 40 (дол) додаткового прибутку. Оскільки у результаті введеннятарифу на імпорт місцеве виробництво виросте з 20 до 40 одиниць, збільшеніприбутки виробника приводять до росту його витрат на величину b або (40 – 20)*$1/2= 10 (дол).
Чистий ріст прибутку виробників складе: 40 – 10 = 30 (дол).Перерозподільчі ефекти не приводять до погіршання економічного положення країниу цілому.
3. Ефект захисту – відображає економічні втрати країни, якіз'являються у результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистомтарифу додаткової якості товару при більш високих витратах. По мірі того, якзростає захист внутрішнього ринку з допомогою тарифів, усе більша кількістьресурсів, не призначених спеціально для виробництва даного товару, задієтьсядля його виробництва. Це приводить до більш високих витрат виробництва попорівнянню з тими, які країна понесла б, купляючи товар бо більш низькій ціні уіноземного постачальника. Ефект захисту виникає у результаті того, що більшефективні у виробництві товари замінюються на внутрішньому ринці меншефективними у виробництві товарами. Рис. 2.1 показує, що витрати назбільшення внутрішнього виробництва товару з 20 до 40 штук ростуть вздовж кривоїSd з 8 дол., до 9дол., за одиницю. У той же час таке ж збільшення пропозиції могло би бутидосягнено за рахунок поставки з-за кордону додаткових 20 штук товару вздовжкривої Sd+w по ціні 8 дол., за одиницю. Втрати економіки представленітрикутником b та складають: 9–8+1 (дол) на кожну одиницю товару.
4. Ефект споживання – виникає у результаті того, що скорочуєтьсяспоживання товару у результаті росту його ціни на внутрішньому ринці. Намалюнку 2.1 цей ефект зображений трикутником d, представляючим (80 – 60)*$1/2= 10 (витрат), виникаючих у результаті того, що споживачі з-за введення тарифуне можуть купляти товар по більш низькій світовій ціні.
Вплив тарифу на економіку великої країни.
Якщо імпортуюча країна має велике економічне значення, тобтовведення нею імпортного тарифу може вплинути на рівень світових цін на данийтовар, то вплив імпортного тарифу на її економіку визначається наступним чином.Для великої країни імпортний тариф являється не тільки засобом захистувнутрішнього ринку від іноземної конкуренції. Скільки засобом покращення своїхумов торгівлі з зовнішнім світом. Оскільки велика країна являється крупнимімпортером товарів на світовому ринку, то обмеження його імпорту з допомогоюімпортного тарифу відчутно знижує сукупний попит на даний товар. Падіння цін наімпортні товари при постійному рівні цін на експортні товари веде до покращенню умовторгівлі країни. Але і велика країна може розраховувати на позитивний ефекттарифу, тільки якщо він не перекривається негативними ефектами втрати длянаціональної економіки у результаті його введення, які існують такі ж як і умалої країни. Розглянемо три стадії розвитку моделі: до початку, при свободіторгівлі та після введення імпортного тарифу (рис. 2.7).
/>
Рис. 2.7. Вплив імпортного мита на економіку великоїкраїни
А – до початку торгівлі. Велика країна виробляє та споживаєтовар у точці Е, при цьому лінія Sd представляє собою пряму внутрішньої пропозиції,а лінія Dd – пряму внутрішнього попиту. Країна виробляє та споживає 70одиниць товару по ціні 9.6 дол., за штуку.
В — при свободі торгівлі. Країна відкривається світовійторгівлі та знаходить, що світова ціна на її товар (Рw) нижче, чим її внутрішняціна (Рd).
Оскільки світовий ринок може поставити у дану країну тількивизначену кількість товару по ціні Рw, а при зменшенні ціни пропозиція товарутакож знизиться, пропозицію буде представлено нахиленою прямою (Sd+w). Вона показуватимеобсяг товару, доступний споживачам країни як із внутрішніх так і з зовнішніхджерел. Ціна світового ринку напряму залежить від кількості товару, закупляємого великою країною. Рівність попиту та пропозиції у вищезазначених умовахбуде досягнуто у точці F, у якій обсяг попиту на товар складе Q5, тоді як його внутрішняпропозиція – тільки Q1. Кількість товару Q1Q5, яка не вистачає імпортується. Урезультаті імпорту внутрішня ціна товару упала з рівня Рd до рівня Рw, а місцевітоваровиробники продають на Q3Q1 менше, ніж до торгівлі. При свободі торгівліринкова ціна товару падає з 9.6 до 8 дол., споживання зростає до 110 одиниць, тоді яквнутрішнє виробництво скорочується до 30 одиниць. Щоб забезпечити споживання, країнаімпортує 80 одиниць товару.
В – після введення тарифу. Влада дозволяє захистити місцевихвиробників, які несуть збитки із-за напливу більш дешевого товару з-за кордону,та вводить імпортний тариф. Оскільки мова йде про велику країну, то фактуведення нею імпортного тарифу значно впливає на рівень світових цін, якийпадає. Імпорт країни дешевшає, що при постійній ціні експорту означає, що умовиторгівлі країни покращуються. Але внутрішня ціна імпортного товару зростає нарозмір мита (t) з Рw до Рw+t. Крива сукупного попиту переміщується вгору навеличину введеного тарифу на рівень Sd+w+t. При новому рівні пропозиції рівністьвнутрішнього попиту та сукупної пропозиції досягається у точці G, у якій підзахистом імпортного тарифу внутрішнє виробництво збільшується на Q1Q2, а внутрішнєспоживання падає на Q5Q4 (рис. 2.7). У результаті введення тарифу відбуваєтьсязбільшення внутрішнього виробництва та скорочення внутрішнього споживання, що всвою чергу приводить до скороченню імпорту. Після введення тарифу внутрішняціна одиниці товару зростає з 8 до 8.8 дол., внутрішнє споживання скорочуєтьсяз 110 до 90 одиниць,внутрішнє виробництво зростає з 30 до 50 одиниць а імпорт скорочується з 80 до40 одиниць.
У результаті того, що крива пропозиції після обкладенняімпорту тарифом перемістилась угору на величину тарифу, втрата надлишкуспоживання склала: а + b + с + d. У цілому, як і у випадку з малоюкраїною, у результаті обкладення імпорту великої країни тарифом, виникаютьдві групи економічних ефектів – перерозподільчі та ефекти втрати.
Ефект втрати представлений сегментом b – ефектом захисту, якийприводить до втрату результаті меншої економічної ефективності внутрішньоговиробництва у порівнянні з закордонним та складаючим 8 дол. Перерозподільніефекти представлені сегментом а. Вони, як і у випадку малої країни означаютьперерозподілення прибутків від споживачів до виробників конкуруючої з імпортомпродукції. Вартісний обсяг ефекту перерозподілення обчислюється так же, як і увипадку малої країни, та складає 32 дол.
Основна відмінність впливу тарифу на економіку великої тамалої країни заключається в оцінці перерозподільного ефекту прибутку.
Мито є однією із статей доходів державного бюджету, крімтого, зміна мита призводить до зміни рівня деяких податків. Для визначеннявпливу підвищення мита на доходи бюджету можна використовувати наступну формулу:
/> (2.15)
мита
де:
/>Д – зміна доходівбюджету;
Т та Тn – початковий і збільшений розмір мита;
П та Пп – розмір податків до і після збільшення мита;
/>ТП – зміна сумимита і податків після підвищення мита;
Qі таQіn — обсяг товару, який ввозиться в Україну до іпісля збільшення мита;
/> – зміна обсягу товару,який ввозиться до України.
Таким чином, якщо /> велике по модулюта має знак «–», зміна доходів бюджету (/>Д)може бути від'ємною. Тобто якщо попит на імпортний товар є дуже еластичний, тозбільшення мита може викликати зменшення доходів бюджету.
Слід зауважити, що доходи бюджету зміняться відповіднимчином, якщо всі товари будуть ввозитись за однаковими умовами, тобто без пільг.
Після введення протекціоністських заходів збільшуєтьсязайнятість у галузях, які замінюють імпортний товар, але скорочується у сферіторгівлі, яка пов'язана з імпортом. Але збільшення рівня зайнятості може невикликати збільшення доходів населення, тому що дуже часто заробітна плата угалузях, які замінюють імпортний товар, набагато нижча від заробітної плати усфері імпортної торгівлі, отже зміна доходів населення може бути від'ємноюнавіть у випадках, коли кількість зайнятих збільшується.
Природно, що застосовуючи протекціонізм, країна повиннаочікувати такої самої реакції по відношенню до себе з боку інших країн. Заразми можемо спостерігати реакцію світового співтовариства на заборону ввезеннядеяких видів товару, тобто країни роблять адекватну реакцію і підвищують, абозабороняють Україні ввезення товару.
Тому застосовуючи політику протекціонізму Україна повиннавраховувати таку реакцію і адаптовуватись до неї.
2.4 Нетарифні методи регулювання
Нетарифні методи регулювання включають в себе два основніметоди: Квотування / контингентування
Ліцензування
1. Квотування.
Найбільш розповсюдженою формою кількісних обмежень являєтьсяквота або контингент – кількісна нетарифна міра обмеження експорту або імпортутовару визначеною кількістю або сумою на певний проміжок часу.
Квоти діляться на експортні та імпортні, глобальні таіндивідуальні.
Прикладом являється перешкоджання вивозу з України вивозутовару, який завдає шкоди економіці країни: цукор, зернові культури.
Дослідимо з допомогою рис. 2.8 як імпортна квота впливаєна економіку країни.
Припустимо, що внутрішня пропозиція товару в країні складе Sd а попит Dd (рис. 2.8).
Пропозиція того ж товару з-за кордону необмежено та складає Sw по світовій цініРw. У цій ситуаціївнутрішнє виробництво товару складе Q1, споживання – Q4, імпорт товару – Q4Q1. Країна вирішуєобмежити імпорт товару, вводячи імпортну квоту у розмірі Q3Q2.
/>
Рис. 2.8. Вплив квоти на економіку країни
У результаті скорочення імпортної пропозиції внутрішні ціни натовар піднімаються до рівня Рq, внутрішнє виробництво збільшиться до Q2, внутрішнійпопит скоротиться до Q3, імпорт зменшиться до розмірів квоти, тобто Q3Q2. Як і у випадкуімпортного тарифу, скорочення надлишку споживання складе суму сегментів а +b + с + d. Де сегмент а – порогівефект, b – ефект захисту, с – ефект доходів, d – ефект споживання. Сукупніекономічні втрати складуть b + d. Порогів ефект має те ж економічне значення, щоі у випадку імпортного тарифу – перерозподілення прибутку від споживачів довиробників.
2. Ліцензування
Ліцензування використовується багатьма країнами світу таявляється складовою частиною квотування. Ліцензування використовується длярегулювання імпорту, рідше експорту. Розвинуті країни частіше всьоговикористовують ліцензії як документ, який підтверджує право імпортера наввезення товару в рамках встановленої квоти.
3. Добровільне обмеження експорту – кількісне обмеженняекспорту, яке базується на обов'язку одного із партнерів по торгівлі обмежитиабо не розширювати об'єм експорту, прийнятому в рамках офіційного міждержавногоабо неофіційного договору про встановлення квот на експорт товару.
Припустимо, що внутрішня пропозиція товару у країні складає Sd, а попит складаєDd (рис. 2.8).Пропозиція того ж товару з-за кордону необмежена та складає з першої країни S1 по ціні Р1, а зіншої S2 по ціні Р2. В цій ситуації виробництво товару складе Q1. імпорт товару –Q7Q1, який весьприйдеться на першу країну, оскільки товари з другої країни дорогі.
Припустимо, що під загрозою санкцій з боку імпортуючої країнивлада першої країни вирішує добровільно обмежити експорт свого товару,впровадивши квоту на його експорт у розмірі Q5Q3.
У результаті скорочення зовнішньої пропозиції внутрішні цінина товар піднімаються до рівня Р3, внутрішнє виробництво збільшиться до Q3, внутрішній попитскоротиться до Q5, імпорт скоротиться до Q5Q3.
Як і у випадку імпортної квоти, надлишок споживання скоротитьсядо визначеної межі: а + b + с + d + е + f+ g + h + І+ j +k + 1/ При цьомупорогів ефект складе а + h, ефект захисту – b + с + І, ефект доходу – d + е+j+k, ефектспоживання – f + g + 1 (рис. 2.9).
Може бути, що введення обмежень однією країною приводить дорозширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір неукладено.
Може бути, що введення обмежень однією країною приводить дорозширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір неукладено. Той же товар з другої країни, ціні на який Р2 в умовах відсутностідобровільного обмеження експорту першої країни була не конкурентоздатна, післяйого введення став конкурентним так як Р2
/>
Рис. 2.9. Економічний ефект добровільного обмеженняекспорту
Може бути, що введення обмежень однією країною приводить дорозширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір неукладено. Той же товар з другої країни, ціні на який Р2 в умовах відсутностідобровільного обмеження експорту першої країни була не конкурентоздатна, післяйого введення став конкурентним так як Р2
Повні економічні втрати при цьому скоротяться до 2 дол.:
0.5*1/2 + 0.5*2 + 0.5*1/2 = 2 (дол.)
Взагалі добровільні обмеження експорту являються більшширокою групою мір, направлених на завоювання домінуючого положення на ринці.
2.5 Обчислення митної вартості, та вплив митного регулювання
При здійсненні експортно-імпортних операцій підприємством ВАТ«ХК» окрім витрат на матеріали, зарплату, транспортування з'являються і таківитрати, як сплата певної суми за проходження митного контролю, заповнення ВМД,розмитнення товару при імпорті.
Тому для правильного прогнозування ціноутворення післяпроходження митного контролю менеджери повинні враховувати таку вартість, якмитну вартість. Це необхідно для того, щоб спрогнозувати, як збільшиться ціна (наданий вид товару – сільгосптехніка при ввозі до іншої країни, Росії наприкладна умовах поставки СІР ВАТ «ХК» сплачує мито у розмірі 15% від вартості виробу)та вплине на реалізацію товару.
При цьому треба враховувати, що при визначенні митноївартості товару, витрати, понесені до моменту перетину кордону (якщо вони невключені в рахунок фактуру), прибавляється до митної вартості: за завантаження транспорту,страхування, сплачення ввізного мита. А витрати, які були після перетинутериторії – відраховуються.
Розглянемо протекціоністський метод регулювання при імпортіпродукції, розрахувавши митну вартість.
До України з Германії ввозиться комбайн по збиранню зерна Dominator Claas. Згідно договорукупівлі-продажу товар поставляється за умовами DDU Харків, вартістьйого по контракту, тобто фактурна вартість – 53000 дол. США. Враховуючи умови контрактув рахунок фактуру продавець включив усі витрати при поставці вантажу у Харків,в тому числі й зроблені після перетину митного кордону України. Вартістьтранспортування після перетину митного кордону 150 дол. США.
Таким чином митна вартість в даному випадку визначається якрізниця між фактурною вартістю та вартістю витрат на транспортування відкордону України до Харкова: 50000 -150 – 49850 (дол. США).
Розрахуємо митну вартість двигунів та кондиціонерів докомбайну Славутич. Згідно договору купівлі-продажу товар постачається заумовами EXW Лейпциг, вартість контракту – 200 дол. США за кондиціонер та18000 дол. США за двигун. По контракту кількість кондиціонерів – 5, двигунів – 2.Отже фактурна вартість у даному випадку складається з фактурної вартості плюсвартості витрат на транспортування до Одеси.
Фактурна вартість = 1000 + 32004 = 33000 дол.
Вартість завантаження на поїзд у Лейпцизі – 200 дол. США,транспортування вантажу до Одеси – 1200 дол.
Таким чином митна вартість буде дорівнювати: 250 + 1200 +33000 = 34450 дол. США.
Розрахуємо ціну та митну вартість контракту вартістьконтракту №643. Для розрахунку ціни на товар – пристрій до комбайну по збираннюкукурудзи Дон 1500 Б КМД 6 з комплектом ЗИП згідно з контрактом 6 штук. Усірозрахунки проводяться у рублях РФ. Ціні техніки з вартістю тари та пакуванняскладає 176400 руб. РФ. Згідно митного кодексу митні витрати складуть на данийвид товару 100 дол. США за 1 годину митного догляду, 20 дол. ВМД, 10 дол. США –інші витрати.
Вартість сертифікату походження – 20 дол. США.
Вартість сертифікату якості – 35 дол. США
Транспортні витрати до митного кордону (ст. Тополі), видтранспорту – залізниця; завантаження 50 дол. США, транспортування 120 дол. США.
Таким чином ціна за техніку складе (при діючому курсі 32рублі за дол. США)
Цт =100*32 + 20*32 + 320 + 640 +1120 + 50*32 +120*32 +176470=
=3200 + 640 + 320 + 640+11220 + 1600 + 3840 + 176470 = 187830руб.
Митне регулювання імпорту (тарифне або нетарифне) повиннобути урегульованим щодо встановлення ставок мита, так як збільшення ставки митаведе до скорочення імпорту, що породжує дефіцит на ринці, а занизька – профіцит,та створення натиску на національного товаровиробника з боку країн імпортерів.Наприклад зі збільшенням ставки ввізного мита на деталі до комбайнів, яківипускає ВАТ «ХК» воно втрачає постачальника, так як збільшується митнавартість, а отже і ціна, а зі зменшенням ставки мита відбувається збільшенняімпорту, що приводить до втрати цільового ринку всередині країни. Тобтоправильне встановлення ставок ввізного мита має велике значення для суб'єктівЗЕД (ВАТ «ХК» у нашому випадку).
На основі досліджень економістів у середньому при зменшенніставки мита на 5% (адвалерна ставка) поток товару збільшується на 40% усередньому [28]. Ставка тарифу, яка існує на даний момент на деталі досільгосптехніки складає 20% від загальної вартості. Обсяг імпорту у 2005 роціскладав 200 шт. приставок до зернозбиральних комбайнів, середня вартість одноговиробу -30000 грн. Зменшуватиме ставку поступово на 5% (табл. 2.8) Такожумовою, буде те, що оптимальний обсяг імпортного товару, необхідний длязадоволення потреб 300 [18].

Таблиця 2.8. Регулювання імпорту с/г технікиПоказники періоди 1 2 3 Ставка ввізного мита (адвалерна) (%) 20 15 10 Обсяг імпорту(шт.) 200 280 390 Фактурна вартість імпортованого товару (грн. за шт.) 30000 30000 30000 Надходження до держбюджету 1200400 1260000 1170000 Обсяг імпортованого товару, необхідний для задоволення потреб 300 300 300 Задоволення потреб на ринці імпортною продукцією (%) 66 93 130
На основі даної таблиці можна зробити висновок, щооптимальною ставкою при регулюванні імпорту товару буде 15%, так як при данійставці відбувається максимальне надходження до бюджету з оптимальнимзаповненням ринку України.
При регулюванні зовнішньоекономічної діяльності держава також«захищає» власних товаровиробників та створює їм режим максимального сприяння,при якому знижуються витрати на митний огляд, розмитнення товару при експорті.
Наведемо приклад механізму митного регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності підприємства на прикладі ВАТ «Херсонські комбайни»: ВАТ імпортує зРосії запчастини для виробництва комбайну «Славутич».
Код імпортованого товару: 392630000, що згідно зкласифікатором за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльностіозначає кріпильні вироби і фурнітуру для меблів і транспортних засобів.
Згідно з контрактом:
Ціна контракту: 380000 руб. РФ, що згідно з курсом рубля догривні (1 рубль = 0,17907 грн.), встановленим на той момент НБУ, складає60446,6 грн.
Поставка товару здійснюється частинами, тому згідно здоповненням №1 до контракту сума контракту складає 6550 рублів =1041,9 грн.
Умови поставки – ЕхWабо РСА М.Сімферополь.
ЕхW означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодопоставки у той момент, коли товар передано у розпорядження покупця на своємупідприємстві. Цей термін не може використовуватися у випадку, коли покупець неможе здійснити прямо або опосередковано потрібні формальності, пов'язані зекспортом. У таких випадках має застосовуватися термін FСА, що й відбулося уданому випадку, коли навіть у пункті контракту було зазначено, що митнеоформлення вантажу провадить продавець. Термін FСА означає, що продавецьвиконав свої зобов'язання, коли він передав товар, очищений від експортнихмитних зборів, перевізнику, у вказаному покупцем погодженому місці або пункті.
Згідно з Постановою КМУ №15 від 24 січня 2003 року такаімпортна операція не підлягає квотуванню і ліцензуванню.
Для визначення розміру митних платежів треба обрахувати митну вартість,яка буде дорівнювати:
Митна вартість = рахунок-фактура + транспортні витрати,тобто: (6550 рублів (рахунок-фактурна вартість)* 0,15907 (курс рубля догривні)) + (225 рублів (транспортні витрати)* 0,15907) = 1041,9 грн.+35,8грн.=1077,7 грн.
Перш ніж обраховувати митні платежі, треба зазначити, що заУгодою між Україною і Росією, а також Інструкцією Державної митної службиУкраїни №11/2–2782 від 20 березня 2002 року «Про застосування положень угодипро вільну торгівлю», згідно з якими, за наявності сертифіката походження СТ-1,товари, вироблені в Росії, не оподатковуються митом і ПДВ.
Згідно з «Інструкцією про Порядок заповнення вантажної митноїдекларації» у графі 4 декларації нараховуються умовні нарахування. Це робитьсяна той випадок, якщо підприємство використовує прибулі товари не для виробничихпотреб або не пред'являє оригінал сертифіката СТ-1. Ці суми вилучаютьсяподатковою інспекцією і накладається штраф.
Згідно з наказом Державної митної служби України від 1 жовтня2002 року №615 з цього товару не справляється акцизний збір.
Відповідно обраховується:
1) 003 – за митний огляд товарів (з 1 годину одного працівникамитниці) -20 дол. США, що з урахуванням курсу гривні до долара на той момент,буде складати: 20 дол. США*3,762 (курс НБУ) = 75,24 грн.
2) 010 – за митне оформлення вантажу при митній вартостіпонад 1000 дол. США – 0,2% митної вартості товарів, але не більше 1000 дол.СІЛА. При митній вартості у межах від 100 дол. США до 1000 дол. США (як унашому випадку) розмір ставки дорівнює 5 дол. США, тобто 5 дол.*3,762 =18,81грн.
3) 020 – пільгове мито складає 5% від митної вартості:1077,7*0,05= 53,88
4) 028 – ПДВ – 20%, який обраховується за формулою: (митна вартість+ акцизний збір + митні збори + мито)* 0,2=(1077,7+75,24+18,81+53,88)*0,2=1225,63*0,2=245,126грн.
Тобто нараховані суми платежів складають: митний огляд +митне оформлення вантажу + пільгове мито + ПДВ=75,24 + 18,81 + 53,88 + 245,126=393,056 грн.
А фактично підприємство платить тільки за митний оглядвантажу та його оформлення, що складає:
75,24 грн. + 18,81 грн. = 94,05 грн.
Отже, завдяки пільгам підприємство платить тільки близько 24%від нарахованої суми платежів.

3. Заходи щодо підвищення ефективності управління митнимиплатежами при здійсненні експортно-імпортних операцій
3.1 Створення рівноваги у митному регулюванні ЗЕД
Однією із важливіших тенденцій розвитку сучасної економіки єзначне зростання зовнішньо-торгівельного обороту. За останні 50 років обсягсвітової торгівлі збільшився у 14 разів, а виробництво тільки у 5,5 рази. Головнимкаталізатором різкого збільшення обсягів світової торгівлі є значне зменшеннясередньозважених тарифів у торгівлі промислово-розвинутих країн. Підписання двоі багатосторонніх угод у галузі міжнародної торгівлі, участь країн у різнихторгівельних блоках і зонах вільної торгівлі створює потужну базу длянарощування обсягів світової торгівлі. На сучасному етапі відбувається процеспоступового зниження тарифів у торгівлі між країнами, але разом з тим кожнадержава намагається використовувати свій ефективний інструмент для захистувнутрішнього ринку та стимулюванню експорту.
На сучасному етапі становлення ринкових відносин основнимдійовим інструментом стає нетарифний метод регулювання. В умовах зменшення діїна міжнародну торгівлю тарифних факторів підвищується роль нетарифних методіврегулювання. Складові цього методу: встановлення експортно-імпортних квот тастандартизації, ліцензування експорту – імпорту, експортні субсидії, принципнедискримінації у зовнішній торгівлі.
Питання нетарифного регулювання особливо загострюється вкраїнах, які за станом розвитку своєї економіки не можна віднести до високорозвинутих, оскільки вони перебувають на перехідному етапі економічногостановлення.
Процес переходу економіки України до ринкових відносин, авідповідно і лібералізація зовнішньо-торгівельних відносин тісно пов'язаний ізможливим вступом України до ВТО. Вона обмежує кількісно експортно-імпортнийтариф, а саме адвалерні ставки, які встановлюються у% відповідно до вартостітовару. Тобто на перший план в українській митній політиці починають виходитинетарифні методи, тому, що потреба у захисті національного ринку тастимулювання експорту залишиться, а метод тарифного регулювання за діючимиправилами використовувати буде неможливо.
Митні органи пропонують поступову зміну у методах регулюваннязовнішньої торгівлі, так як швидка трансформація може призвести до негативнихнаслідків (рис. 3.1).
/>
Рис. 3.1. Трансформація у регулюванні ЗЕД
Аналізуючи дану діаграму, можна запропонувати просту трансформаціюу регулюванні ЗЕД тарифного та нетарифного і зміну відповідно: 75% /25% на 50%/50%, що певною мірою збалансує два методи регулювання ЗЕД і призведе допоступового наближення митної системи до світового рівня.

3.2 Пропозиції щодо вдосконалення митно-тарифного регулюванняЗЕД
Як відомо, митно-тарифна політика будь-якої держави, яказдійснює радикальні економічні перетворення, повинна служити двом основнимцілям:
1. забезпечувати належний рівень надходжень до держбюджету ітим самим робити певний внесок у суспільні зусилля уряду по макроекономічнійстабілізації;
2. створювати рівні умови для конкуренції вітчизняних та іноземнихтоваровиробників, що на першому етапі може передбачити тимчасове застосування обмеженихзаходів захисту національних виробників, які здійснюють перебудову виробництва,його раціоналізацію та реструктуризацію, впроваджують нові методи управління з метоюпідвищення рівня зайнятості.
Потрібно зазначити, що держави з перехідною економікою, дояких належить і Україна, як і держави, що розвиваються, повинні приділяти увагузовнішнім джерелам державного бюджету, оскільки трансформаційні процеси векономіці, як правило, пов'язані з тимчасовим спадом виробництва. А це звужуєбазу податкових надходжень від джерел.
В Україні рівень оподаткування ввізного мита перевищує 30%,хоча, як показує міжнародна практика, рівень митно-тарифного регулювання(захисту) для забезпечення ефективності повинен бути невисоким – не більше 10-15%.У будь-якому випадку рівень оподаткування ввізного мита не повинен перевищувати30%. Перевищення цього бар'єру може призвести не до збільшення надходжень додержавного бюджету, а навпаки до скорочення цих надходжень. Понад те, дужевисокі ставки мита і податків на імпорт не захищають національнихтоваровиробників, а призводять до значного порушення умов конкуренції. Томуважливим для митної систем та економіки України в цілому є поступове зниженняставок ввізного мита до світових стандартів.
Також для ведення правильної митної політики України потрібновстановити «товарний класифікатор» нового типу, який відповідав би світовимстандартам, базуючись на Гармонізованій системі опису і кодуванню товарів – тобтоз рівнем національної деталізації до 10 знаків, щоб уникнути використання насьогодні так званих «буферних» вантажоперевозок із зазначенням тількиконкретного виду товару.
Важливе значення для митної системи та економіки України вцілому є прийняття нового закону: «Про єдиний митний тариф», який вступив усилу 1 червня 2005 року. Закон був прийнятий Декретом КМУ №4 – 93. В ньому булозатверджено те, що тепер верховні органи виконавчої влади втрачають можливістьвстановлювати та змінювати ставки ввізного мита на усі без виключення товари.Крім того новим документом закріплюється існуючий дев'ятизначний класифікатортовару (ТН ЗЕД), який відповідає Гармонізованій системі опису та кодуваннятоварів та комбінованій номенклатурі ЄС.
Особливе значення для чіткого нарахування мита має митнавартість, до якої входять: ціна товару, мито, митні збори, транспортування,комісійні та ін. Відомо, що заниження правопорушниками митної вартості товарівразом з їх декларуванням не своїм найменуванням, ввезенням або вивезенням позамитним контролем або з приховуванням такого контролю є одним з найпоширенішихвидів порушення митних правил і завдає великої шкоди бюджетові та економіціУкраїни, тому з метою усунення цих негативних тенденцій і захисту фінансово – економічнихінтересів держави вирішувалось питання щодо відділів «тарифів і митної вартості»товарів. Про позитивні результати їх роботи свідчить діяльність відділуКарпатської регіональної митниці [14]. Такі відділи мають свою електроннукартотеку, у якій існує інформація стосовно митної вартості п'яти тисяч різнихтоварів, які ввозяться на територію України. Тільки за 2004 рік відділом буливиявлені факти заниження митної вартості товарів деякими суб'єктами ЗЕД на сумумайже 750000 грн.
Загалом економічна ефективність цього відділу становила понад1,5 млн. грн. [12].Також з метою усунення правопорушень та завдання збиткубюджетові України пропонується знизити ставку на товари при їх ввезенні абовивезенні на 10%, при цьому, як свідчить статистика [18] зменшиться і такимчином збільшаться надходження в бюджет (табл. 3.1)
Таблиця 3.1. Вплив зниження ставки на надходження до бюджету»Існуюча ставка Запропонована ставка обсяг товару (ум. од) надходження в бюджет за ставкою Кількість правопорушень за ставкою існуючою запропонованою Існуючою Запропонованою 25% 20% 100000 15000 18000 40% 10% 12% 10% 100000 9000 11000 40% 10%
Тобто сучасна українська митна система повинна притримуватисьпринципу: «Краще отримувати менше але частіше, чим багато але рідко». Але прицьому треба враховувати стан економіки України, тобто встановити такий рівень митногообкладення при якому не завдавалося шкоди економіці і при цьому зменшуваласькількість правопорушень.
На сучасному етапі необхідно притримуватись певних стандартівякості, так як тільки при якісній продукції яка задовольняє вимоги до товаруможна експортувати товар за кордон.
У вирішенні проблеми якості та безпеки продукції умовно можнавиділити два основних напрямки:
1 Вплив на якість та безпеку на до ринковій стадії
2 Забезпечення якості та безпеки продукції на ринкуспоживача. Об'єктом впливу держави на кожному з цих напрямків являється мотиваціялюдей у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Держава повинна забезпечувати необхідну правову, технічну,організаційну та інформаційну інфраструктури, організовувати діяльність постандартизації та сертифікації, метрології, державному контролю та нагляду,ліцензуванню. Таким чином основною задачею являється підготовка пропозицій поформуванню державної політики якості та розробки засобів її реалізації.
3.3 Політика протекціонізму та лібералізму – шляхи подолання проблем
Україні, як молодій державі з перехідною економікою, потрібнодуже уважно ставитись до своєї зовнішньої політики, тому, що неправильні крокиможуть призвести до серйозних економічних наслідків.
Основними суперечностями на сьогоднішній день у митнійполітиці являються: протекціонізм та лібералізм стосовно експортних товарів.
Тобто перший метод захищає національного товаровиробника тавнутрішній ринок України від зростання заповнення його обсягу імпортнимтоваром, а другий навпаки стимулює в Україну імпорт певного виду товару.
Неправильне встановлення балансу між цими двома методамиприводе до негативних наслідків: заповнення імпортним товаром ринку України тавитіснення національного товаровиробника з нього, або навпаки дефіцит певноговиду імпортного товару, який на Україні виробляється у малих обсягах. Одним ізвирішень такого протиріччя у митній політиці є більш детальне дослідженнявнутрішнього та зовнішнього ринку та на основі аналізу створити рівновагу урегулюванні зовнішньої торгівлі та встановлення відповідних ставок на товар,який ввозиться / вивозиться.
Щодо імпорту товарів, то пропонується проста схемарегулювання, яка в залежності від впливу на економіку ввозу товарів відповіднотрансформується (табл. 3.2). При цьому враховуються не тільки економічніінтереси України, а й відповідність міжнародним стандартам у митномурегулюванні ЗЕД.
Наприклад Україна по відношенню до Росії та других країн СНДведе політику лібералізму так як має чіткі та інтенсивні стосунки з данимикраїнами і заінтересована у підтримуванні торгівельних відносин таким методом,тим паче що таку ж саму політику проводять і вищезазначені країни.
Таблиця 3.2. Регулювання імпорту на УкраїніІМПОРТ Вплив на економіку Відповідні дії щодо регулювання Впливає на стан економіки негативно Підвищення ставок ввізного мита до рівня 25 – 30% Не має значного впливу Регулювання ввозу у межах 15 -20% Впливає на економіку позитивно Політика найбільшого сприяння: зниження ставок ввізного мита, надання пільг
Стосовно експорту усе зрозуміло: чим більше ми торгуємо тимбільше ми маємо. Тобто створення режиму найбільшого сприяння очевидне, так якчим більше товару вивозиться, тим більше здвигається крива торгівельногобалансу вліво (тобто до позитивного значення). Але треба враховувати, що вивізтовару «стратегічного значення», тобто товару, вивезення якого завдасть шкодиекономіці України потрібно обмежувати шляхом підвищення ставок на експорттакого виду товару або кількісного обмеження його вивозу чи забороні (табл. 3.3).Наприклад при експорті олії, зернових культур потрібно вводити обмеження наекспорт (квотування), підвищувати рівень ставок вивізного мита до 30-40%.
Таблиця 3.3. Регулювання експорту на УкраїніЕКСПОРТ Вплив на економіку Відповідні дії щодо регулювання Позитивний вплив Режим найбільшого сприяння Негативний вплив Квотування, підвищення ставок

Ефективність створення митних управлінь
Велике значення для суб'єктів ЗЕД має створення регіональних митнихуправлінь та створення митних відділів.
Ефективність створення митних відділів полягає у тому, що приїх функціонуванні підприємство економить:
1 – час.
2 – грошові засоби.
Зобразимо умовно економію на вищевказаних показникахпідприємством ВАТ «Херсонські комбайни» при створенні на ньому митногоуправління.
На даний момент митний огляд на митницях становить: 100 дол.,за годину + за оформлення ВМД 20 дол. + 10 дол., – інші витрати. До 2004 рокумитний огляд проводився протягом 2 годин, на даний момент складає 3 години.
При імпорті сума витрат на митне оформлення складає приблизно145 дол., за партію товару.
При власному митному відділі ця сума скорочується. Так замитне оформлення товару при імпорті підприємство сплачує 120 дол. +розмитнення, та при експорті – 25 дол., за митний огляд. Таким чином загальнасума митного оформлення на митному кордоні складає: 220 + 80 = 310 (грн.); апри митному відділі: 120 + 25 = 145 (грн.).
Розрахуємо економію підприємством ВАТ «Херсонські комбайни» грошовихзасобів, при умові, що за перший рік експортовано 15 та імпортовано 16 партійтовару, за другий – відповідно 14 та 18, за третій 13 та 17, за четвертий 16 та12 партій.
Таким чином за перший рік загальна сума витрат без створеннямитного відділу складе (См):
См = (сума при імпорті + сума при експорті)*(загальнукількість партій)*(курс грн.) = 310*(15 + 16)*5.3 = 50933 (грн.).

Із створенням митного відділу витрати складуть (Св):
Св = 145*(15 + 16)*5.3 = 23823 (грн.)
Економія складе: Зп + См – Св (табл. 3.4.)
Таблиця 3.4. Економія витрат при створенні митного відділу наВАТ «ХК»Показник 2002 2003 2004 2005 Заробітна плата митного відділу Зп 9600 9600 10800 12004 Витрати на оформлення товару на митниці См., грн. 50933 36146 32860 60844 Витрати при митному відділі Св., грн. 33823 16907 15370 21518 Економія Е., грн… 17510 9639 6690 26326
3.4 Шляхи вдосконалення митних режимів експорту, імпорту та транзиту
Як відомо, Україна знаходиться на перетині важливихторгівельних шляхів між Європою та Азією. Тому товарні потоки через Україну зчасом набирають свою інтенсивність. Треба зазначити, що високі ставки на імпортне приводять до збагачення економіки країни, а навпаки спонукають появудисбалансу у регулюванні зовнішньої політики.
На сучасному етапі вантажопоток у напрямку Захід – Східпіднявся до 600 млн.$ на рік. грн. вантажопоток у напрямку Європа – Азіяоцінюються приблизно у 90 млн. Тонн, причому 30% – контейнерного типу. На 2003рік прогнозується зростання транснаціонального потоку між країнами західноїЄвропи та Азії, Північної Європи та країн Ближнього Сходу на 15 – 20%.
Географічне положення України дозволяє не тільки підтримуватизовнішньоекономічні зв'язки між країнами – учасницям ЗЕД, а й бути для них транзитноюкраїною. Про це свідчить високий рівень транзитності (коефіцієнт) який дорівнюємайже 3,1 одиниці. Загальний обсяг споживання транзитного вантажу по Україніскладає біля 190 млн. Тонн на рік, а з урахуванням переробки транзитнихвантажів у портах – більш ніж 223 млн. Тонн. На трубопроводи припадає 154 млн.тонн транзиту, на залізничний транспорт – 17,7 млн. тонн, на автотранспорт – 14млн. Тонн. Кожна тонна вантажу у середньому приносить біля 50-55 грн. Прибутку.Але впровадження додаткових зборів та платежів зменшує потенціал України яктранзитної. Це доводить така цифра, як зменшення обсягу транзитних потоків черезкраїну на 15,4% [29]. Також це доводить відмова Росії на проведення черезтериторію України нафтопроводів, відмову багатьох країн провозити вантажі урежимі транзиту через митну територію України, базуючись на високих ставках натовари, які перевозяться у режимі транзиту [25].
Одним із методів вирішення цієї проблеми являється орієнтаціящодо встановлення ставок до світового рівня а також впровадження нових методівщодо регулювання митної діяльності у сфері регулювання товаропотоків у режиміекспорту, імпорту та транзиту.
3.5 Впровадження оптимальної митної ставки при регулюванні імпортупродукції
Позитивний економічний ефект з'являється тільки якщо прибутоквід покращення торгівлі перекриває втрати, які з'являються з-за необхідностізбільшувати менш ефективне внутрішнє виробництво товарів та з причинискорочення внутрішнього споживання. Ставка тарифу може бути настільки високою,що перекриє імпорт взагалі, зробив експорт товарів у дану країну невигідним дляіноземних постачальників (рис. 3.2). Тому з'являється проблема знаходженняоптимального митного тарифу.
При невисокому оптимальному рівні тарифу на імпорт товарувеликою країною існує можливість находження його оптимальної ставки. Привідсутності тарифу (Т = 0) відношення благоустрою знаходиться на рівні Е1.Максимальний позитивний вплив тарифу на економіку досягається при оптимальномурівні тарифу Т0, при якому за рахунок перевищення від покращення умов торгівлінад витратами від введення тарифу економічний благоустрій зростає до рівня Е2.потім по мірі збільшення ставки тарифу, економічні втрати починають усе більшеперекривати одержання доходу до тих пір, коли рівень тарифу не стане настількивисоким та заборонним (Тр), що імпорт товару в країну втратить економічну суть.
/>
Рис. 3.2 Ставка оптимального митного тарифу
По причині того що у других країнах ставка мита не зміниться,тобто імпорт буде більш дешевим підвищення ставки тарифу уже ніяк не зможепозитивно впливати на економіку країни, оскільки імпорту просто не буде.Оптимальний тариф має наступні риси:
– Ставка оптимального тарифу завжди позитивна тазнаходиться у проміжку 0 та заборонною ставкою тарифу
– Ставка відносно невелика.
– Ставка оптимального тарифу обернена еластичностіімпорту – обсяг імпорту істото не змінюється при коливанні цін на нього.

3.6 Рішення економічної задачі з допомогою програмних засобівМісrosoftExcel
На прикладі ВАТ «Херсонські комбайни» можна розглянути процесвстановлення ставок імпортного мита з метою захисту продукції даногопідприємства від конкуренції.
На основі формул, які наведені у 2 пункті можна прослідити яксаме регулюється імпорт зернозбиральних комбайнів Dominator виробництваНімеччини.
На основі розрахунків з допомогою програми Місrosoft Excel розрахуємоефективний рівень захисту (Те), та оптимальну ставку митного тарифу (То).
Для цього введемо дані, з допомогою яких ми зможемо провестирозрахунки (табл. 3.5).
Таблиця 3.5Знаходження ефективної ставки митного захисту Показник Значення 2003 2004 2005 2006 Pd Внутрішня ціна товару (тис. грн.) 300 310 310 312 Рd' Середня внутрішня ціна товару (тис. грн.) 290 295 295 298 Ріm Імпортна ціна (тис. грн.) 280 280 295 270 Рх Експортна ціна (тис. грн.) 305 305 308 314 Тs Специфічна ставка 20040 30000 15000 42004 Таv Адвалерна (%) 7 11 5 14 Тv Перемінний тариф 10000 15000 18000 Тn Номінальна ставка (%) 6 10 7 9 Тіm Номінальна ставка на імпортні частини (%) 4 7 6 8 Те Ефективний рівень захисту 10.6 14.2 11 10.5 А Доля імпортованих частин у готовій продукції 0.7 0.7 0.8 0.6

Із проведених вище розрахунків можемо сказати, що зізбільшенням номінальної ставки тарифу збільшується і ефективний рівень митногозахисту, при зміні долі імпортованих частин у готовій продукції змінюється іТе.
Згідно з парадоксом Метцлера рівень митного захистуефективний до певної межі, тому для правильного впровадження митної ставкитреба розрахувати оптимальний рівень митного захисту.
Згідно з визначенням оптимального митного (То) захисту віндорівнює середньому арифметичному між номінальною та ефективною ставкою тарифу.Тобто, вставивши необхідні обмеження одержимо наступні дані (табл. 3.6),розрахунок яких ми одержимо за формулою:
То = Тп – (Тіm*А)/1 – А                           (3.1),
При цьому Тп = Таv* 10%
Таблиця 3.6. Розрахунок оптимальної ставки митного тарифуПоказник 2003 2004 2005 2006 Тn 6 10 7 9 Тіm 4 7 6 8 Те 10.6 14.2 11 10.5 А 0.7 0.7 0.8 0.6 То 8.3 12.1 9.3 9.75
Розрахуємо, як впливає ставка мита при імпорті на поповненнядержбюджету, та методи максимізації поповнення.

Таблиця 3.7. Вплив ставки мита на поповнення держбюджетуНайменування Вартість одного виробу (тис, грн) Адвалерна ставка проценту при імпорті продукції Поповнення бюджету від стягнення мита (тис, грн) кондиціонери 4 15% 0,6 Приставка до зернозбирального комбайну КМЗ 12 15% 1,8 Культиватор КПСП-4 20 7% 1,4 Сівалка СЗ – 5,4 14 7% 0,98 Двигун JmS 45 14% 6,3 Приставка до кукурудзозбирального комбайну ККМ 22 4% 0,88 Дозатори КП – 2 78 6% 4,68 Передня підвіска 3,5 6% 0,21 Всього 198,5 16,85
А також проаналізуємо, як максимізувати імпортеру товаруціну, щоб вона не перевищувала ліміту і при цьому давала прибуток країніімпортеру за допомогою табл. 3.8.
Таблиця 3.8. Максимізація ціни товару при її обмеженняхНайменування товару Вартість одного виробу адвалерна ставка мита Поповнення бюджету Кондиціонери 3000 15% 450 Приставка КМЗ 12004 15% 1800 Дозатори КП-2 13000 7% 910 Сівалка 10000 14% 1400 Всього 38000 4560

Висновки
На основі проведеного аналізу митної діяльності України требавідмітити, що вона являється основним регулятором зовнішньоекономічноїдіяльності країн, та при правильному її веденні має позитивний вплив наекономіку України. Тобто митна політика являється однією із складових зовнішньоїполітики України. Але в умовах формування розвитку ринкових відносин митнаполітика поступово стає інструментом і засобом рішення внутрішньо-економічнихзадач: по перше вона призвана стимулювати всебічний розвиток вітчизняноїекономіки, придавати їй нові імпульси, по друге – захищати її від проникненнядеструктивних елементів та руйнівного впливу.
Але на практиці, на основі детального аналізу митної політикиця тенденція не спостерігається. Порівнюючи рівень ефективної митної діяльностікраїн – учасниць ЗЕД та України, можна відмітити, що рівень митної діяльностіУкраїни не відповідає світовим стандартам та показникам ефективної митноїполітики країн – учасниць ЗЕД, тому треба всебічно дотримуватись встановлених вусьому світі порядків ведення митної політики. Одним із вирішенням цієїпроблеми являється зниження ставок на імпорт товару на 20 – 30%, встановленнята введення нових методів митного огляду, контролю та перевірки товарів,встановлення сталих стандартів щодо обчислення митної вартості товару та методуйого визначення (класифікації).
На основі досліджень політики лібералізму можна сказати, щовона відбувається тільки у напрямку вивезення товару, що має позитивний впливна торговий баланс України. Негативною стороною являється те, що у напрямкуімпорту товару ця політика зводиться до мінімуму. Зрозуміло, що перенасиченняімпортним товаром ринку України веде до витіснення національноготоваровиробника з аналогічним товаром, але треба враховувати, що при підвищенніставок з країнами – партнерами можуть з'явитися конфлікти, як це було уситуації з українським цукром, коли при підвищенні ввізного мита на транспортнізасоби з боку України, з боку Німеччини та Угорщини провелися заходи щодопідвищення ставок на український цукор. Тобто у напрямку імпорту на сучасномуетапі основним методом митної політики являється протекціонізм, при чомумаксимізація даної політики, що суперечить усім стандартам та правилам їїведення заганяє Україну у глухий кут, так як захищаючи свій ринок відзаповнення імпортної продукції та зачиняючи його. вона й сама втрачає доступ навнутрішні ринки країн – учасниць ЗЕД.
Також на сучасному етапі становлення ринкових відносин требаприділити увагу нетарифному методові регулювання ЗЕД, так як його роль у світізростає.
Аналізуючи транзитні операції можна визначити, що і у цьомувипадку Україна проводить некоректну політику, так як встановлює високі ставкина даний вид режиму. Треба враховувати, що при проведенні через свою територіюнафто – та газопроводів при нижчих тарифах бюджет України буде поповнюватися на7–10% більше, чим при існуючих ставках для режиму транзит.
Також треба враховувати, що митні тарифи мають ряд негативнихаспектів:
– вони уповільнюють економічний розвиток країни
– економічний благоустрій понижається у всіх випадках,окрім випадків, коли ефект покращення торгівлі перекриває економічні втрати, яківиникають від введення тарифу.
– Одностороннє введення тарифу нерідко приводить доторгових війн
– Тариф приводить до збільшення податкового обкладення громадян
– Тариф на імпортні товари підриває у непрямому впливіекспорт країни
Але існують і позитивні риси:
– Тариф – це захист тих галузей, які розвиваються
– Тариф стимулює виробництво товарів вітчизнянимитоваровиробниками
– Тариф сприяє надходженню доходу у бюджет країни
Отже перспективною формою реалізації планів щодо подальшогоудосконалення роботи митної служби є уніфікація вітчизняного митногозаконодавства і його поступове наближення до світових норм.
В центрі уваги повинен бути пошук найбільш спрощенихваріантів оформлення товарів і вантажів, що переміщуються через митний кордонУкраїни. Це певною мірою могло б стати чинником розвитку вітчизняноготоваровиробника, бо саме підвищення рівня організації та якості здійсненнямитного контролю покликане створювати усі необхідні для вітчизняноготоваровиробника умови для широкого виходу на зовнішній ринок.
Загалом пройдений шлях дає підстави констатувати, щонезважаючи на певні недоліки в розробці та удосконаленні правового поля в нашійдержаві починає свій розвиток і існує динамічна, організована та доситьефективна для свого рівня розвитку митна служба, здатна вирішувати складнізавдання, які ставлять перед нею життя і розвиток нашої економіки.

Література
1. Закони.Митний кодекс України. Постанова КМУ від 08.09.2000.
2. ЗаконУкраїни від 5 лютого 1992 р. №2098 -10. «Про Єдиний митний тариф України».
3. ЗаконУкраїни «Про ЗЕД» від 16 квітня 1991 року // Відомості Верховної РадиУкраїни. – 1993. – №18.
4. ЗаконУкраїни від 03.04.97. №170/97 – ВР «Про внесення змін до деяких законодавчихактів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, яківвозяться на митну територію України».
5. ЗаконУкраїни від 16 травня 2005 року «Про митний тариф України».
6. ЗаконУкраїни «Про охорону праці» від 14 жовтня 1994 року // Все про бухгалтерськийоблік. – 1999. – 28 квітня.-с. 5–12.
7. ДекретКабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року №4 – 93 «Про Єдиний митнийтариф України».
8. ДекретКабінету Міністрів України №255/96 «Про трансформацію митного тарифу України на2000–2005 рр., згідно з системою ГАТТ/СОТ».
9. ПостановаКМУ від 03.08. 98. №1213 «Про порядок внесення змін до ставки ввізного мита».
10. Україна.КМУ. 04.05.97 р. Постанова: «Про міри по спрощенню та упорядкуваннюмитного оформлення вантажів».
11. Україна.КМУ. 14.07.98 р. Постанова: «Про створення регіональних митних управлінь».
12. Указпрезидента України від 6 квітня 2000 року №250/96 «Про створення татрансформацію митного тарифу України на 2000–2005 р.р., згідно з системоюГАТТ/СОТ».
13. ЛистДСМУ від 16.07.99 р. №11/1–6489 та ДПАУ від 16.06.99 р. №8677 «Щодо застосуваннянорм Закону України про податок на додану вартість».
14. Буглай В.Б.,Ливенцев Н. Международные экономические отношения. Учебное пособие. – М.: Финансы истатистика, 2000. – 160 с.
15. Бурда Б.Н. Таможня:Факты. Страны. Века. // Оficсе. 2001. – №2.-с. 80 – 82.
16. Вовненко В.Н.З 15 вересня можна тимчасово ввозити лише один автомобіль. // Галицькіконтракти. – 2000. – №39.-вересень. – с. 70 – 72.
17. Зотова Н.В. Митниця:митне оформлення при ввезенні та вивезенні товарів // Приватний бізнес. – 2000.– №8. – с. 10 – 14.
18. Загребельний Ю.М. Коголишают льгот неоправданные льготы // Плюс-минус.– №45 – 46. -29 ноября с. 1. –3.
19. Киреев К.Н. Международнаяэкономика: Учебное пособие. — М.: Наука, 2004. – 540 с.
20. Копач В.С.Фіскальні функції митних органів України, Німеччини та Росії: порівняльнийаналіз // Фінанси України. -2004. – №3. – с. 47 – 50.
21. Митюков О.В. Правилатаможенного оформления транспортных средств, перемещаемых через таможеннуюграницу Украини // Бизнес. -1999. – 29 августа.-с. 22 – 25.
22. Морков А.Г.Аналіз впливу ставки мита на економіку країни // Митний брокер. – 2003. №4. –с, 18 – 22.
23. Макаренко О.В. Сучаснедержавне регулювання // Ехіm. Rероrt. – 2004. №6-с25
24.Нікішенко М.П. Про спрощення процедур митного оформлення при здійсненнізовнішньоекономічних операцій // Бізнес. – 1999. – 16 травня.-с. 10–18.
25. Павлов С.П. Створеннята вдосконалення фінансово – правової бази митних органів // ФінансиУкраїни. – 2004. – №3. – с. 10 – 17.
26. Петров И.Н. Практикатаможенного регулирования. — Москва: Наука, 1994 г. – 506 с.
27. Радионов М.П. Ставкиввозных таможенных пошлин //Внешняя торговля. – 2002. – №11.-С. 46 – 50.
28. Соколенко С.И. Современныемировые рынки и Украина. – Киев: «Демос». – 1999. – 355 с.
29. Хейес Т.Л. Таможняв 2005–2010 гг. // Митна газета. – 2001. – травень №10.-с. 1–3.
30. Хейес Т.Л. Таможняв 2005–2010 гг. // Свое дело. – 1999. 12 октября с. 7. –9.
31. Щербина Б.С. Проблемимитно-тарифногорегулювання // Митна справа. 2003. – №5.-с. 6 – 14.
32. Яковенко М.І.Митно-тарифнерегулювання – аналіз та перспективи. Київ: Наука. – 2003. – 488 с.