Контрольна робота з логістики

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ЛОГІСТИКИ
ПЛАН

Вступ

1. Дефініція логістики.

2. Концепція та функції логістики.

Концепція логістики

Функції та цілі логістики

Висновки

Список використаної літератури
Вступ
Відносно новий для економіки термін «логістика» має багатовікову історію. Грецьке за походженням слово «логістика» е у всіх основних європейських мовах, але використовується у різних (переважно у двох) значеннях. В Стародавній Греції воно означало мистецтво міркування, виконання розрахунків. Спеціальних державних контролерів називали логістами, і в IV ст. до н.е. у Стародавній Греції їх було десять. За немає ніяких підстав вважати, що поняття логістики походить від грецького слова «логіка» чи прикметника «логічний». У Римській імперії це слово означало правила розподілу продуктів.

У сучасних європейських мовах слово «логістика» загалом використовується в двох значеннях: 1) математична логіка; 2) техніка і технологія транспортно-складських робіт у військовій і цивільній сферах. У деяких мовах (іспанській, італійській, англійській) це слово вживається тільки в другому значенні. Так, в найновішому виданні Американської енциклопедії логістика визначається як «управление перемещением и материально-техническим обеспечением вооруженных сил. Наряду с тактикой, стратегией й разведкой логистика является одним из четырех важнейших злементов военной науки… Термином „логистика“ может также обозначаться снабженческо-сбьітовая деятельность гражданских предприятий».

Як умовні синоніми до терміна «логістика» в різні періоди використовувались такі терміни, як «управління матеріалами», «тотальний розподіл», «рохрематика», «фізичний розподіл». З початку 90-х рр. термін «логістика» став використовуватися не тільки, в спеціальній літературі, але і в засобах масової інформації для означення нового напряму в науці — теорії і практики управління матеріальним і відповідним інформаційним потоком, тобто у всьому комплексі питань, пов'язаних з процесами обігу сировини, матеріалів, готової продукції, їх доставкою від постачальника до заводу-виробника і від заводу-виробника до кінцевого споживача відповідно до вимог та інтересів останнього.

За оцінками багатьох експертів, загострення конкуренції на світових ринках диктує необхідність впровадження логістики в практичну діяльність підприємств як одного з найважливіших факторів конкурентності компаній. Основний в недалекому минулому фактор масштабності виробництва себе вичерпує, і це показує японський досвід, коли дрібносерійне виробництво також може бути досить ефективним. Настав час, коли стратегія розвитку багатьох провідних фірм будується не на високих, а на «помірних» темпах економічного зростання, оскільки стало очевидним, що неоптимальні витрати компенсувати темпами росту не вдасться. Актуальність впровадження логістики підтверджується наведеними даними: витрати у сфері МТЗ становлять 20-30% валового внутрішнього продукту розвинутих країн; 95-98% часу перебування матеріалів на підприємстві припадає на виконання вантажних і транспортно-складських робіт, а один відсоток скорочення витрат на виконання логістичних функцій еквівалентний 10% приросту обсягу збуту; логістичні витрати в США в 1989 р. досягли 11,1% вартості валового національного продукту.

Викладене аргументує нагальну необхідність розбудови теорії та практики логістики.

1. Дефініція логістики

Логістика як нова, відокремлена і всеохоплююча теорія підприємницької діяльності почала використовуватися на підприємствах з початку 80-х років. Власне, поглиблення спеціалізації сформувало систему підвищених вимог підприємств до своїх партнерів із виробництва. І це знайшло своє відображення у створеному з метою виявлення і вирішення проблем, що виникають або можуть виникнути в майбутньому у виробництві чи бізнесі, найбільш узагальненому, всеохоплюючому понятті «логістика».

Формування загального визначення (дефініції) поняття «логістика» відбувалося (цілком закономірно) у взаємозв'язку з теоретичними проблемами, що виникали, з часом інтегруючись у системоохоплюючий механізм. Історично так склалося, що логістика була вперше широко задіяна у військовій галузі з метою комплексного забезпечення воюючих сторін, гарантій їх боротьби та готовності до дії. Доки ці проблеми спільно не реалізуються і мають лише репрезентативний характер, завдання заготівлі та забезпечення є досить проблематичними. Але у випадку їх інтеграції ті самі завдання вирішуються строгіше географічне, в часі, за кількістю та асортиментом. Тому цей загальний підхід мати у відповідному місці, у відповідний час відповідний матеріал відповідної якості та асортименту, і це, можливо, відповідає мінімальним витратам в заготівельній, виробничій та дистрибуційній сферах, і становить основу визначення терміна «логістика».

Зважаючи на те, що метою логістики є отримання потрібних товарів або послуг у потрібному місці, в потрібний час, за базисних умов та одержання підприємством найбільшого доходу, логістику можна трактувати як механізм досягнення компромісу (узгодження) між виконанням зобов'язань і необхідними для цього витратами, тобто і споживач задоволений рівнем виконання його замовлень, і витрати виробника (надавача послуг) є для нього бажаними. Слід враховувати, що як і в постачанні чи збуті, у сферу дослідження логістики потрапляють диспозиційні, торгові, транспортні процеси, процеси складування та пакування, виробничого планування та управління тощо.

Ось наводиться декілька визначень відомих теоретиків з логістики. Одне з них: місією логістики може бути визначений розвиток логістичної системи, який приводить до можливо найнижчих витрат на логістичному об'єкті. Інше: логістика є процесом планування, контролю та управління формуванням матеріального потоку, його складуванням та інтегрованою інформацією від місця виготовлення до місця споживання з метою пристосування до потреб споживача. Сам же автор пропонує таке визначення: логістика комплексно охоплює планування і управління потоком матеріалів, складових частин і виробів та необхідним інформаційним потоком включно з метою прискорення загального потоку і мінімізації загальних витрат для здійснення процесу постачання, виробництва та збуту продукції.

Наголошується також, що логістику слід розглядати як інтегровану функцію управління матеріалопотоками, а також як міждисциплінарну науку. Автор наводить трактування поняття логістики в документах національних логістичних товариств. Так, голова правління Німецького федерального об'єднання з логістики вважає, що це — основна функція управління і контролю матеріалопотоків як всередині фірми, так і поза нею. Англійська національна рада з управління розподілом трактує логістику як об'єднання двох або більше видів діяльності з метою планування, впровадження і спостереження за рівнем сировинного потоку, запасами незавершеного виробництва і кінцевою продукцією на шляху від її виробництва до споживання. Американська рада з управління логістикою вважає, що логістика — це процес планування, реалізації і управління ефективним економічним рухом і зберіганням сировинних матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції та пов'язаної з усім цим інформації з пункту надходження у пункт споживання з метою забезпечення відповідності вимогам споживача.

За основу також береться термінологічне трактування логістики, а саме: «Логистика — наука о планировании, контроле й управлений транспортированием, складированием й др. материальными й нематериальными операциями, совершаемыми в процессе доведення сырья й материалов до производственного предприятия, внутризаводской переработки сырья, материалов й полуфабрикатов, доведення готовой продукции до потребителя в соответствии с интересами й требованиями последнего, а также передачи, хранении, обработки соответствующей информации.»

Зважаючи на досягнення останніх років в європейській індустрії щодо впровадження якісно нових підприємницьких філософій і концепцій, здебільшого японського походження, враховуючи результати досліджень, викладені автором в, переконуємося в тому, що різноманітність визначень логістики пояснюється швидше формою (багатством національних мов), а не змістом. Разом з тим дефініція логістики закономірно вимагає збагачення визначення логістики, оскільки в цьому понятті на практиці інтегрується все більше нових сфер та функціональних галузей (технологічна підготовка виробництва, обробка відходів та утилізація, розробка товарів, науково-дослідна та конструкторська робота тощо). Не останнім доказом цього можна вважати створення відповідних логістичних центрів.

Враховуючи викладене, пропонуємо таке загальне визначення:

логістика — це наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками.Таке визначення враховує такі істотні елементи: по-перше, термінологічне тлумачення «заземлене» до певної системи, відповідно обмеженої, хоч і відкритої, але здатної адаптуватися до порушень в зовнішньому середовищі; по-друге, на основі теорії логістики чи без неї функціонально це завжди управління в його функціях планування, керування, контролю тощо; по-третє, ґрунтується на ефекті синергічного зв'язку. Суть його полягає в тому, що система з синергічними зв'язками (а в економіці вона для того і створюється штучно) забезпечує приріст загального ефекту кооперованих дій елементів системи до величини більшої, ніж сума ефектів тих самих елементів, що діють незалежно.

2. Концепції та функції логістики

КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ. Логістика як комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками в межах системи має грунтуватись на таких принципах.

1. Розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача в якості єдиного матеріального потоку, що передбачає виконання таких процесів, як транспортування, завантаження, розвантаження, переміщення, складування і зберігання матеріалів.

2. Впровадження організаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різних служб, що беруть участь в управлінні матеріальним потоком. Результат залежить від того, наскільки успішно вдається зв'язати в систему здійснення комплексу заходів щодо раціоналізації тари, уніфікування вантажних одиниць, удосконалення складування, оптимізації розміру замовлень і рівня запасів, вибору найвигідніших маршрутів переміщення матеріалів тощо.

Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які надходять від постачальників у вигляді предметів праці до виробничих підрозділів і, перетворюючись там на готові продукти праці, через канали розподілу надходять до споживачів. Циркуляція матеріальних ресурсів охоплює переміщення їх на склад підприємства, в цехи транспортування продукції незавершеного виробництва в межах цеху, між цехами і, нарешті, переміщення товарів завершеного виробництва за межі підприємства у сферу їх споживання. Розгляд цих формально різнорідних, а за змістом єдиних процесів як цілісного комплексу має важливе значення.

Очевидно, функції, пов'язані з формуванням матеріального потоку промислового підприємства, технологічно зв'язані, а витрати на їх виконання економічно залежні. Це означає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на інші, а намагання знизити окремі витрати без урахування інших можуть зумовити зростання сукупних витрат.

Недостатньо оперативні дії служб постачання можуть негативно позначитись на функціонуванні виробничо-диспетчерського відділу, спричинити перебої в його роботі, а отже, дезорганізувати діяльність служби збуту. Оптимізація функціонування виробничих підрозділів може призвести до перевантаження складів одними видами продукції та нестачі інших. Зниження витрат на транспортування за рахунок зменшення швидкості та надійності постачання або відмови від спеціального коштовного пакування, може дорого коштувати для підприємства і, зокрема, спричинити зростання витрат на зберігання запасів. Чим більший розмір партії деталей, котрі запускаються у виробництво, тим менші витрати на переналагодження устаткування, проте витрати на зберігання продукції незавершеного виробництва збільшуються. І навпаки, із зменшенням розміру партії витрати на зберігання знижуються, а на переналагодження устаткування — зростають. Від розміщення виробничих потужностей, складів, пунктів технічного контролю залежать транспортні витрати.

Ще кілька років тому основними для творців логістичних систем були проблеми стосовно фізичних потоків товарів і сировини. Під інформаційним забезпеченням фізичного логі-стичного процесу руху товарів від постачальника до споживача розуміли лише супроводжувальну інформацію. У міру розвитку й поширення логістичних систем на підприємствах і фірмах дедалі більшою відчувалась потреба в розвитку та впровадженні в практику логістичних інформаційних систем, котрі б давали змогу органічно поєднати в єдине ціле всі ло-гістичні субсистеми.

Формування інформаційної системи — складний і багатоплановий процес, у якому використовуються всі досягнення сучасної інформаційної технології, новітні комп'ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне керівництво виробничими процесами через використання адекватної інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забезпечення логісти -чної системи в цілому. Нові завдання, що ставляться перед організаторами та керівниками виробництв щодо впровадження логістичних принципів, вимагають від них створення такої інформаційної інфраструктури, яка б давала змогу збирати, організовувати і передавати інформацію відповідно до встановлених завдань. Успішний процес функціонування виробництва неможливий без ідентифікації, стандартизації джерел інформації, її обробки та передачі, тобто без створення комп'ютерної мережі виробництва. Про можливості такої мережі свідчать досягнення комунікаційних мереж західноєвропейських філіалів IBM. Наприклад, усі виробничі підрозділи фірми IBM в Німеччині об'єднані для інформаційного забезпечення через комп'ютерну мережу, що є основою комунікаційної системи PROFS (Professional Offise). Ця система дає змогу кожному, хто підключився до неї, зв'язатися з будь-яким підрозділом фірми. Сьогодні в цю систему об'єднані більш ніж 26 з 30 тис. робітників німецького філіалу IBM. Виробнича мережа поряд із системою PR OFS створює інфраструктуру для всього інформаційного потоку фірми. Крім того, ця мережа є інтегральною основою для іншої перспективної мережі, що об'єднує понад 300 тис. працівників IBM у Західній Європі.

Інформаційне забезпечення логістики потребує і відповідного програмного її забезпечення, завдяки якому вся логістична система, починаючи з субсистем, працювала б як єдине ціле. Головним при цьому є об'єднання усіх підрозділів через створену інфраструктуру (комунікаційну та інформаційну системи). Це дасть змогу кожному суб'єктові загального виробничого процесу зв'язатися з будь-яким його іншим суб'єктом. Комунікаційна система має охоплювати усіх постачальників і замовників даного підприємства.

Інформаційна логістика дає нові можливості для організації необхідної інформації відповідно до принципів, розроблених логістикою, в чітку систему, основна функція якої — одержання, обробка та передача інформації згідно з поставленими перед цією системою завданнями. На думку авторитетних спеціалістів деяких західних компаній, інформаційна інфраструктура, що створюється як у межах окремих виробничих одиниць, так і в усій фірмі на базі сучасних швидкодіючих ЕОМ, відповідного програмного забезпечення, перетворює інформацію з допоміжного (обслуговуючого) чинника на самостійну виробничу силу, яка може, на відміну від інших чинників, постійно та за короткий час підвищувати продуктивність праці й мінімізувати витрати виробництва. Проте, незважаючи на вже доведену на практиці ефективність застосування інформаційної логістики, вона є лише одним з елементів загальної логістичної системи, і успішне її функціонування можливе лише в разі переходу всього виробництва на логістичні принципи. У свою чергу, комплексний логістичний підхід у сфері закупівель, транспортування, складування, виробництва, збуту та розподілу абсолютно неможливий без інформаційної системи.

Основними положеннями комерційної логістики є:

1. Реалізація принципу системного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку у межах як підприємства, так і його підрозділів. Однак максимальний ефект можливий тільки при оптимі-зації або сукупного матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, або окремих значних його ділянок. При цьому всі ланки матеріального ланцюга, тобто всі елементи макро- та мікрологістичних систем повинні працювати як єдиний злагоджений механізм.

2. Відмова від випуску універсального технологічного та підйомно-транспортного обладнання, використання обладнання, яке б відповідало конкретним умовам. Оптимізація потоків за рахунок використання обладнання, що відповідає конкретним умовам роботи, можлива лише у разі випуску і масового використання широкої номенклатури різних засобів виробництва. Тобто застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками можливе лише за високого рівня науково-технічного розвитку.

3. Гуманізація технологічних процесів, забезпечення сучасних умов праці. Одним з елементів логістичних систем є кадри, тобто персонал, який відповідально виконує свої функції. Логістичний підхід зміцнює суспільне значення діяльності у сфері управління матеріальними потоками, створює об'єктивні передумови для залучення в галузь кадрів з більш високим потенціалом праці. При цьому адекватно мають вдосконалюватись умови праці.

4. Облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістики є мінімізація витрат на доведення матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживача. Вирішення цього завдання можливе лише за умов, коли система обліку витрат виробництва та обігу дає змогу виокремити витрати на логістику. Отже, виникає важливий критерій відбору оптимального варіанта логістичної системи — мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

5. Розвиток послуг сервісу на сучасному рівні. Сьогодні можливості різко підвищити якість продукції об'єктивно обмежені. Тому збільшується кількість підприємств, які вдаються до логістичного сервісу як до засобу підвищення конкурентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників однакового товару однієї якості, переваги матиме той з них, котрий в процесі постачання зможе забезпечити вищий рівень сервісу.

6. Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг призводить до невизначеності попиту на них, зумовлює різкі коливання якісних і кількісних характеристик матеріальних потоків, що проходять через логістичні системи. В цих умовах спроможність логістичних систем адаптуватись до змін зовнішнього оточення є важливим чинником стійкого становища на ринку.

Кінцева мета діяльності в галузі логістики виражається «шістьома правилами логістики»: 1) вантаж (потрібний товар); 2) якість (необхідної якості); 3) кількість (в необхідній кількості); 4) час (доставка в належний час); 5) місце (в потрібне місце); 6) витрати (з мінімальними витратами). Зрозуміло, що мета логістичної діяльності досягається тоді, коли ці б правил виконуються, тобто коли потрібний товар необхідної якості в належній кількості і в потрібний час доставлений у потрібне місце з мінімальними витратами.

Концепція комерційної логістики передбачає такі її напрями:

формування господарських зв'язків;

визначення потреби в об'ємах і напрямах перевезень продукції;

визначення послідовності проходження продукції через пункти складування;

оперативне регулювання поставок та перевезень;

формування і управління залишками товарів;

розвиток складського господарства;

надання комерційних і транспортно-експедиційних послуг.

Викладене вище показує значні переваги логістичної концепції управління перед традиційною (табл. 1).
--PAGE_BREAK--Таблиця 1
Порівняльний аналіз традиційної

та логістичноі концепцій управ­ління

Ознаки традиційної системи управління


Ознаки логістичної системи


Низький рівень виробничої інтеграції

Високий рівень виробничої інтегра­ції

Прагнення до максимальної продук­тивності

Забезпечення гнучкості

Оптимізація функцій виробництва

Оптимізація матеріального потоку

Високий рівень використання виробничих потужностей

Висока пропускна спроможність

Залишки матеріалів для забезпечення виробництва

Залишки у вигляді потужностей

Подовжений годинний цикл диспо­зиції

Дуже скорочений цикл диспозиції, добові та годинні проміжки


Високий рівень готовності вироблю­ваної продукції

Низький або середній рівень готов­ності продукції до кінцевого споживання

Колективне виробництво, орієнтова­не на виробничу програму та складу­вання

Виробництво орієнтоване на замов­лення з боку клієнтів, тобто на по­пит

ФУНКЦІЇ ТА ЦІЛІ ЛОГІСТИКИ. Основне завдання логістики — досягнення фірмою найбіль­шого прибутку. На жаль, логістика розглядається крізь при­зму досягнення фірмою стратегічних цілей і оптимізації її ос­новних оперативних процесів (наприклад, транспортування і зберігання вантажів). У зв'язку з цим розрізняють загальніта підпорядковані їм локальні завдання логістики.Для виконання загального завдання необхідно забезпечити з найменшими витратами максимальну пристосованість фірм до мінливої ринкової ситуації, збільшення їх частки товару на ринку та переваги перед конкурентами. Одним із загальних завдань ло­гістики є створення ефективної інтегрованої системи регулю­вання матеріальних та інформаційних потоків і контролю за ними, що забезпечувало б високу якість постачання продук­ції. З цим завданням тісно пов'язані такі проблеми, як забез­печення взаємної відповідності матеріальних та інформацій­них потоків, контроль матеріального потоку та передача да­них до єдиного центру, визначення стратегії і технології фі­зичного переміщення товарів, розробка способів управління операціями їх руху, встановлення форм стандартизації напів­фабрикатів та пакування, визначення обсягу виробництва,

Транспортування і складування, розбіжностей між бажаними та можливими закупівлями і виробництвами.

Прикладом локального завдання логістики є Оптимізація ви­робничих запасів та максимальне скорочення часу зберігання і транспортування вантажів. Недостатній зв'язок концепції логіс­тики з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупівля сировини, напівфабрикатів, комплек­туючих стає мотивом для початку випуску тієї чи іншої продук­ції без належного попиту на неї. Однак у нинішній ринковій ситуації такий підхід до випуску продукції може призвести до комерційного провалу. Орієнтація на мінімізацію витрат, безпе­речно, необхідна, але за оптимального рівня поєднання витрат і рентабельності основного та оборотного капіталу, задіяного в межах ринкової стратегії.

Цілями сучасної логістики є:

1) надходження всіх матеріалів у відповідних кількостях, якості й асортименті до місця споживання;

2) зміни запасів матеріалів у відповідь на інформацію про можливості їх швидкого придбання;

3) зміна політики продажу вироблюваних товарів на політи­ку виробництва товарів, що продаються;

4) зменшення оптимального розміру партії постачання та обробки до одиниці;

5) якісне виконання усіх замовлень у мінімальні строки. Досягнення сукупності поставлених цілей — це ідеал, до якого слід прагнути. І чим вищий виробничий та інфраструктурний потенціал, тим легше досягти цього ідеалу. Успішній реалі­зації даної концепції логістики окремими фірмами сприяє ство­рення ними системи оперативної доставки вантажів.У Німеч­чині, наприклад, замовлення на матеріали та вироби відповід­ного асортименту виконують протягом 24год.Замовлення, в яких враховуються індивідуальні потреби замовника, виконую­ться за 14 днів.
ВИСНОВКИ
Відносно новий для економіки термін «логістика» має багатовікову історію. У загальному розумінні економічна система — складна динамічна система, що частково або повністю охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу, споживання матеріальних благ. Входом у неї є матеріально-речові потоки природних, виробничих та трудових ресурсів, виходом — матеріально-речові потоки предметів споживання, інвестиційних товарів, оборонної та експортної продукції, надані послуги. Специфічні особливості економічних систем дозволяють розглядати їх і як складну інформаційну систему, і як кібернетичну систему, тобто систему з управлінням, і як адаптивну систему — останнє є вельми істотним з погляду логістичних систем. Здатність системи до адаптації може виражатися в здатності самоорганізовуватися. Одні з них відповідно до змін у зовнішньому середовищі змінюють спосіб функціонування системи, інші — змінюють структуру, організацію, систему управління, межі тощо.

Розповсюдження логістики як теоретичної концепції і практичного керівного інструменту відбулося дуже швидко. І це вимагає дослідження того, якого стану досягла логістика в науковому трактуванні, загальному розумінні і практичному застосуванні. Водночас не викликає сумніву, що логістика є господарським мисленням, керівною концепцією, яка характеризується розглядом загальної підприємницької оцінки і при послідовному організаційному переміщенні — компетентністю всіх пов'язаних з цим переміщень товарів.

Основне завдання логістики — досягнення фірмою найбіль­шого прибутку. На жаль, логістика розглядається крізь при­зму досягнення фірмою стратегічних цілей і оптимізації її ос­новних оперативних процесів (наприклад, транспортування і зберігання вантажів). У зв'язку з цим розрізняють загальніта підпорядковані їм локальні завдання логістики. Одним із загальних завдань ло­гістики є створення ефективної інтегрованої системи регулю­вання матеріальних та інформаційних потоків і контролю за ними, що забезпечувало б високу якість постачання продук­ції.

Цілями сучасної логістики є:

1) надходження всіх матеріалів у відповідних кількостях, якості й асортименті до місця споживання;

2) зміни запасів матеріалів у відповідь на інформацію про можливості їх швидкого придбання;

3) зміна політики продажу вироблюваних товарів на політи­ку виробництва товарів, що продаються;

4) зменшення оптимального розміру партії постачання та обробки до одиниці;

5) якісне виконання усіх замовлень у мінімальні строки. Досягнення сукупності поставлених цілей — це ідеал, до якого слід прагнути.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Гаджинский А. М.Основы логистики. — М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1995.

Дегтяренко В. Н.Основы логистики и маркетинга. -Ростов-на-Дону, 1992.

Залманова М. Е.Закупочная и распределительная логи­стика: Учеб. пособие. — Саратов: СПИ, 1992.

Залманова М. Е.Сбытовая логистика: Учеб. пособие по курсу «Логистика». — Саратов: Саратовский государст­венный технический университет, 1993.

Залманова М. Е.Управление системами переработки, хранения и доставки продукции. Логистическая концеп­ция: Учеб. пособие. — Саратов: СПИ, 1990.

Плоткин В. К.Управление материальными ресурсами: очерк по коммерческой логистике. — Л.: Изд-во Ленингр.фин.-экон.ин-та, 1991.

Райнхард Юнеманн.Материальные потоки и логистика. — Берлин: Изд-во Шкринчер, 1989.

Родников А. М.Логистика: Терминологический словарь. — М.: Экономика, 1995.