Рольсереднього класу
Основоюсоціальної стабільності в сучасному світі є потужний і численний середній клас.У більшості країн з розвиненою економікою він охоплює понад 60% населення.
У всьомуцивілізованому світі середній клас виступає основним внутрішнім інвесторомдержави, піклуючись про майбутнє процвітання своєї країни і подальших поколінь.Підтримка фінансового ринку інвестиціями в державні цінні папери, страхові,пенсійні, інвестиційні і взаємовигідні фонди забезпечують його представникампевний рівень доходу. Через накопичення і участь в різних системах страхуваннясередній клас забезпечує інвестиційний потенціал країни.
Середній клас виконуєфункцію найпотужнішого економічного “донора“ шляхом сплати податків, формуванняфінансової основи діяльності державної і місцевої влади. Як основний платникподатків він формує державний та місцеві бюджети, фінансує необхідні соціальнітрансферти, створює можливості розширення фінансування науки, освіти, охорониздоров’я, культури. Сплачуючи податки, середній клас здатний підтримуватисоціально пасивне населення і тим самим виступати гарантом реалізації державнихсоціальних програм.
Маючи певні матеріальніможливості, середній клас створює масовий попит на споживчі товари і послуги.Високий платоспроможний попит, що пред’являється представниками середньогокласу, сприяє формуванню масштабного внутрішнього ринку. Масовий попит створюєбазу для масового виробництва, що сприяє економічному зростанню, створеннюнових робочих місць і підвищенню добробуту населення.
Середній класперебирає на себе відповідальність за стабільний розвиток суспільства тазміцнення основних принципів демократії, оскільки порушення цих принципів можепривести до згортання демократичних процесів і встановленню в країнітоталітарного або авторитарного режиму. Його представники справедливо вважаютьдемократію ефективним компромісом між інтересами різних верств населення,своєрідною формою соціально-політичного консенсусу суспільства.
Середній класзавдяки домінуванню в громадських і політичних організаціях визначає моральністандарти суспільства, через участь у виборчому процесі виконує функції носіядемократії та політичних свобод. Саме його наявність є передумовою й чинникомяк соціально-політичної та економічної стабільності суспільства, так і йогогромадянської активності.
Отже, розвитокекономіки, демократії, становлення громадянського суспільства і формуваннясереднього класу — це паралельні процеси.
Структура тапотенціал середнього класу в Україні
Для розумінняобразу середнього класу важливе виділення його сучасної структури. Допредставників середнього класу відносять стійкий прошарок людей — власниківнерухомості, земельних ділянок, акцій, дрібних і середніх підприємців,фермерів, науково-технічну, військову та гуманітарну інтелігенцію,висококваліфікованих робітників (“білі” й “золоті” комірці), фахівців середньоїланки керування, фінансистів, менеджерів. Його складають представникивиробничої і невиробничої сфер, що одержують середній по своїх розмірах доход увигляді прибутку або заробітної платні.
В країнах ізсоціально зорієнтованою економікою до середнього класу належать навіть такзвані “вразливі верстви населення” – пенсіонери, інваліди, багатодітні танеповні сім'ї. До середнього класу, як за рівнем доходу, так і за якістю життя,їм дозволяє увійти існуюча розгалужена та диверсифікована система соціальногозабезпечення.
У квітні 2007 р.Інститутом проблем управління було проведено соціологічне дослідження процесів,що характеризують становлення середнього класу в Україні. До середнього класусуб’єктивно відносять себе 33,6% (2004 р. – 29,4%) респондентів. За данимидослідження, більшість представників середнього класу проживає в обласнихцентрах та великих містах Сходу, Південного Сходу, в Криму та в м. Києві.Натомість у західних областях відповідна частка населення є нижчою. Наведеніцифри засвідчують бажання громадян віднести себе до середнього класу більш за звичкою,аніж це відповідає дійсності.
Аналіз соціальноїструктури сучасного українського суспільства свідчить про інше – наявність лишеневеликого прошарку населення, який можна класифікувати як середній клас.Використання зазначених міжнародних критеріїв призводить до висновку про те, щов сучасній Україні так можна класифікувати лише до 10% населення. Його основускладають в першу чергу вище керівництво транснаціональних компаній, які зараздіють в Україні, вітчизняних фінансово-промислових груп, керівництвохолдингових компаній, крупних і середніх підприємств, державні службовці вищогорангу. Специфіка середнього класу в Україні полягає в тому, що він по-перше бувстворений не на базі розвитку реального виробництва, а внаслідок«вміло» проведеної приватизації і необхідного доступу добюрократичних інституцій, що здійснювали це роздержавлення, і по-друге,зорієнтований переважно на обслуговування класу багатих.
Пошук прототипівсереднього класу серед елементів соціальної структури суспільства виявляєпевний прошарок, який має достатній освітній, культурний та економічнийпотенціал і претендує на виконання відповідних функцій. Оцінки такогопотенціалу визначають приблизно 40-45% українських громадян, які маютьпотенційні можливості входження до середнього класу – належну освіту,професійну підготовку, бажання працювати і, не очікуючи від когось допомоги,самостійно забезпечити прийнятний рівень життя собі і своїй родині.
Аналізуючиосновні процеси становлення середнього класу в Україні, потрібно враховувати ітаке. У структурі нашого населення є певна частина людей, яка отримує достатньовисокі (вищі за середні) доходи, однак не може бути віднесена до середньогокласу. Це особи, пов’язані з тіньовим капіталом та бізнесом, корумпованіпосадові особи органів державної влади, ті, хто співпрацює з кримінальнимиструктурами тощо. Вони не зацікавлені в соціально-економічній та політичнійстабільності суспільства.