--PAGE_BREAK--
1.2. Аналіз використання машинно-тракторного парку (МТП)
Наявність тракторів і їх наробіток по марках навелено в таблиці 1.5
Таблиця 1.5
Наявність тракторів по марках та їх наробіток
продолжение
--PAGE_BREAK--
Як видно з таблиці 1 .5 кількість тракторів в господарстві за останні три роки зменшилась і відповідно знизився річний обсяг робіт, що приводить до розтягування агротехнічних строків виконання операцій, а як наслідок втрата врожаю сільськогосподарських культур. Для ефективного використання МТП в господарстві необхідно встановити двохзмінний робочий день у напружений період вирощування сільськогосподарських культур .
Таблиця 1.6 Показники використання самохідних сільськогосподарських машин
рік
комбайни і їх марки
кількість, шт
обсяг робіт
виробіток, Га
за сезон
за день
1
2
3
4
5
6
2005
зернозбиральні ДОН-1500
1
974
270
11,3
СК-5 «НИВА»
6
704
5,1
кормозбиральні ДОН-680
1
970
402
5,6
КПС-5Г
2
568
8,3
бурякозбиральні КС-6
1
97
52
2,9
РКС-6
1
45
2,6
2006
зернозбиральні ДОН-1500
4
911
225
11,3
СК-5 «НИВА»
1
686
5,1
кормозбиральні ДОН-680
1
1023
411
5,6
КПС-5Г
1
612
8,3
бурякозбиральні КС-6
1
72
37
2,9
РКС-6
1
35
2,6
2007
зернозбиральні ДОН-1500
1
849
285
8,9
СК-5 «НИВА»
4
564
4,7
кормозбиральні ДОН-680
1
1262
515
14,7
КПС-5Г
2
747
11,7
бурякозбиральні КС-6
1
100
53
2,8
РКС-6
1
47
2,5
Як видно з таблиці 1.6 за останні три роки кількість зернозбиральних комбайнів зменшилось. Комбайни відпрацювали свій ресурс і вони були списані. Неспроможність господарства поновити парк зернозбиральних комбайнів приводить до того, що збільшується навантаження на працюючі комбайни, затримуються строки збирання врожаю, а отже збільшуються І втрати. На збирання врожаю залучаються наймана техніка, але звичайно з запізненням і вирощений урожай повністю зібрати не вдається.
Матеріально-технічна база технічного обслуговування машин включає комплекс будівель і споруд, обладнання, засоби механізації і зв'язку. До складу матеріально-технічної бази входять такі об'єкти: ремонтна майстерня з пунктом технічного обслуговування і діагностики, авто гараж, машинний двір, нафтогосподарство, склад, будівля для відпочинку механізаторів; пересувні засоби для обслуговування МТП, заправний агрегат, агрегат технічної допомоги: засоби оперативного управління роботою МТП внутрігосподарський радіотелефонний диспетчерський зв'язок.
До складу сектора технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки входять: ремонтна майстерня, матеріально-технічний склад, службово0побутове приміщення, майданчик для тракторів і сільськогосподарських машин, майданчик для миття машин.
Головним об'єктом даного сектора є ремонтна майстерня для поточного ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки. В ремонтній майстерні одночасно може знаходитись на ремонті і обслуговуванні сім тракторів. Споруда майстерні не типова, до її складу входять токарний цех, слюсарно-інструментальний цех, зварювальний цех, кузня, компресорна та кімната адміністративно-побутового призначення.
В господарстві будувалась типова майстерня, але із-за відсутності коштів будівництво законсервоване.
Планування і організацію технічного обслуговування і ремонту тракторів виконує завідуючий машинним двором тракторної бригади.
В господарстві зберігання техніки здійснюється на відкритих площадках і закритих складах. За постановку техніки на зберігання несе відповідальність завідуючий машинним двором.
1.3 Аналіз показників вирощування та зберігання озимої пшениці
Економічна ефективність виробництва озимої пшениці в господарстві за 2005-2007 роки наведено в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7.
Як видно з таблиці посівна площа озимої пшениці не стабільна.Це пояснюється тим, що в окремі роки в наслідок несприятливих кліматичних умов частина посівів гине .
Основною причиною зниження урожайності озимої пшениці є відсутність коштів для придбання техніки.
1.4 Існуюча в господарстві технологія вирощування озимої пшениці .
В ТОВ агрофірма „Україна" озима пшениця вирощується на основі існуючого комплексу машин загального і спеціального призначення. В сівозміні озима пшениця розміщена після кукурудзи на зелений корм і силос та кормових сумішей (горох, овес, ячмінь) на зелений корм.
Основний обробіток грунту включає в себе традиційний обробіток поля агрегатом Т-150 + ЛДГ-15А
Оранка здійснюється на глибину 22...24 см агрегатами у складі Т-150+ПЛН-5-35+ККШ-6. При оранці здійснюється обробка поля азотними і фосфорними добривами агрегатами Т-150 + РУМ-8.
Органічні добрива вносяться агрегатом ЮМЗ-6Л +РОУ-6; Т-150+ПРТ-10.
Передпосівна культивація здійснюється за два тижні до посіву препаратами від шкідників та хвороб. Завантаження зерна в агрегат ГАЗ-53-УЗСА-40 здійснюється механізовано навантажувачем ЮМЗ-6Л + ПФ-0.75.
Сівба озимої пшениці здійснюється агрегатом Т-150К + СП-11А + СЗ-3.6А (3 шт).
Зимовий догляд за посівами заключається в проведенні снігозатримання на всій площині посіву агрегатом Т-150 + СВШ-7.
Ранньою весною проводяться підживлення добривами по мерзлому грунту, а також боронування посівів для закриття вологи і покращення повітрообміну кореневої системи сходів озимої пшениці.
Спеціалісти у весняно-літній період проводять обслідування посівів на предмет зараження кореневою гниллю, борошнистою росою, наявності злакових мух .
За 3-4 дні до збирання проводяться обкошування полів, прокошування загінок з наступним обмолотом валків.
Збирання проводяться по мірі дозрівання пшениці роздільним способом (246 га) та прямим комбайнуванням (164 га). На скошування у валки застосовують агрегати СК-5 + ЖВН-6А та ЮМЗ-6Л + ЖВС-6. На підбирання валків використовують комбайни Дон-1500 та СК-5 ,.Нива". Між скошуванням пшениці у валки та підбиранням валків встановлюється термін 5...6 днів.
Пряме комбайнування пшениці здійснюється комбайнами Дон-1500 та СК-5 ,.Нива". Транспортування зерна автомобілями САЗ-3507, КамАЗ-5320. Подальший обробіток зерна відбувається на току агрегатом ЗАВ-40.
Укладка соломи в скирти здійснюється агрегатом МТЗ-80 + УСА-10.Стягування соломи проводиться агрегатами К-700 + ВНК-11, Т-150 + ВТУ-1О + Т-150 Така технологія збирання поживних решток підвищує затрати часу на збирання, суттєво впливає на його собівартість в сторону збільшення.
Слід також відзначній, що інтенсивна технологія вирощування та збирання озимої пшениці передбачає формування технологічної колії шириною 1800 мм. що дозволяє проводити обробіток посівів гербіцидами та стимулюючими препаратами аж до фази викидання колосу. В існуючій технології все це відсутнє. Тому при проектуванні механізованого процесу вирощування та збирання пшениці потрібно все це враховувати
1.5 Забезпеченність комплексом машин
Для вирощування озимої пшениці на площі 410 га в господарстві є слідуючий комплекс спеціальних машин.
Таблиця 1.8.
Назва машини
марка
Кількість
Плуги
ПЛН-4-35
3
ПЛН-5-35
3
Культиватор
КПС-4
14
КПГ-250
8
Борона
БДТ-7
2
БЗСС-1,0
48
Лущильник
ЛДГ-15
3
ППЛ-10-25
3
Розкидач органічних добрив
ПРТ-10
1
Розкидач мінеральних добрив
1РМГ-4
8
РТТ-4,2
1
РУМ-8
1
Машина для внесення рідких добрив
РЖТ-8
2
АПЖ-12
2
Обприскувач
ОПШ-15
1
ОП-1600
1
Сівалка
СЗ-3,6
7
СЗТ-3,6
7
Коток
3ККШ-6А
10
3КВГ-1,4
6
Жатка
ЖРС-4,9А
1
ЖВН-6
4
Комбайн
ДОН-1500
1
СК-5 «Нива»
4
Волокуша
ВНК-11
1
ВТУ-10
1
Як видно з таблиці 1.8. в господарстві в основному є достатня кількість спеціальних машин для вирощування, збирання і обробітку озимої пшениці.
Механізаторами господарство забезпечене в достатній кількості, що дає змогу у напружені періоди використовувати техніку у дві зміни.
1.6 Обгрунтування теми проекту
Озима пшениця одна з найбільш цінних продовольчих і фуражних культур. По урожаю зерна озима пшениця випереджає майже всі зернові культури. Стабільністю і рівнем врожайності озимої пшениці в структурі зернової групи в Україні досягаг майже 50 %. Середньорічне валове виробництво озимої пшениці складає більше половини валового збору зерна, а в окремі роки її заготівля перевищувала дві третіх загального продажу зерна державі (З).
Урожайність озимих культур в більшості районів України перевищує урожайність ярових. Потенціальна продуктивність багатьох найновіших сортів озимої пшениці складає понад 10,0 т/га. Але в несприятливі роки високий потенціал озимих не реалізується, а іноді спостерігається повна загибель озимих посівів.
Щоб знизити дію несприятливих факторів у такі роки потрібно проводити в агротехнічні строки оперативні роботи. Потрібно впроваджувати у виробництво досягнення науки і передового досвіду. У рослинництві це насамперед, стосується технології механізованого вирощування, яке не-редбачає механізацію всіх трудомістких процесів, виконання їх в оптимальні строки при добрій якості виконуваних робіт, що позитивно позначається на рівні врожаю, дозволяє значно скоротити витрати коштів на одиницю роботи.
І при правильному впровадженні і дотриманні технології вирощуванні озимої пшениці досягаються сталі і високі врожаї, незалежно від погодних умов.
Актуальною проблемою при вирощуванні озимої пшениці є також перехід на екологічно чисті технології, з максимальним використанням агротехнічних і біологічних заходів захисту рослин від бур'янів, шкідників І хвороб, поєднання технологічних операцій з метою меншого впливу машин на грунт
При існуючій технології вирощування озимої пшениці правильність вибору агротехнічного заходу і строків його проведення залежали в основному від досвіду та інтуїції агронома, то при сучасних технологіях строки виконання і агротехнічні заходи обумовлені технологічними картами.
Вивчення всіх проблем і факторів, а також в деякій мірі, покращення існуючої технології впрошування озимої пшениці для умов конкретного господарства, впровадження в виробництво більш продуктивних і досконаліших машин і є основною задачею дипломного проекту.
продолжение
--PAGE_BREAK--2. Проектований технологічний проект виробництва озимої пшениці
2.1 Місце озимої пшениці в сівозміні
Виходячи з умов господарювання, його механічної оснащеності, а також враховуючи передовий досвід господарств у вирощуванні та збиранні озимої пшениці, розробляємо перспективний механізований процес вирощування та збирання озимої пшениці по індустріальній технології із господарств і вищевказаних факторів, що впливають на технологічний процес вирощування пшениці [3]. Виходячи з того, що найкращими попередниками для озимої пшениці є однорічні та багаторічні трави, зернобобові, кукурудза на силос зелений корм, вибираємо попередники: кукурудза на зелений корм — 260 га. однорічні трави на сінаж — 150 га.
Після цих культур для одержання запланованого урожаю необхідно вносити як мінеральні, так і органічні добрива у відповідності до запланованих норм внесення. Із застосуванням добрив, за даними Миронівського науково-дослідницького інституту селекції та насінництва, урожай збільшується на 1.3-1,4 т/га. Одночасно Із збільшенням урожаю, при внесенні добрив під всі попередники, помітно поліпшувалися показники якості зерна. Удосконалення організації і технології проведення збиральних робіт, ретельна підготовка техніки, оптимальне регулювання машин в полі в залежності від конкретних умов роботи з застосуванням спеціального комплекту пристосувань та інструментів. використання збирально-транспортних комплексів дозволяють знизити втрати врожаю зерна в 3...4 рази, підвищити продуктивність зернозбиральних комбайнів на 30...50 %.
2.2 Внесення добрив
Серед зернових культур озима пшениця найвимогливіша до родючості грунту. При врожаї більше 4,0 т/га вона виносить з грунту майже 120 кг азоту, 45-55 кт фосфору і 50 -80 кт калію [12]. Крім того, значна частина елементів живлення залишається в корінні та пожнивних рештках. Такої кількості легкозасвоюваних поживних речовин у грунті не буває. Тому для одержання високих і стабільних врожаїв озимої пшениці при одночасному поліпшенні якості зерна необхідно вносити невистачаючу для певного врожаю дозу добрив.
Внесення органічних добрив та мінеральних добрив позитивно впливає на зимостійкість, ріст і розвиток, нагромадження корисних речовин, ефективніше використання води та продуктів зерна .
Науковими дослідженнями встановлено, що інтенсивні сорти різняться специфічністю живлення протягом вегетаційного періоду. Високопродуктивні сорти характеризуються особливо активним використанням азоту і калію до середини фази колосіння, фосфору до початку формування зерна У зв'язку з цим для високопродуктивних сортів необхідна підвищена кількість елементів живлення в цілому і з урахуванням особлизостей кожною сорту, а також по основних елементах їх розвитку
Мовну дозу фосфорних і калійних добрив доцільно вносити під основний обробіток грунту, а також як правило за 2-3 рази [4].
До внесення мінеральних добрив пред'являються слідуючі агротехнічні вимоги.
При подрібненні добрив діаметр горошин повинен бути не більше 5 мм. При змішуванні — середнє арифметичне відхилення від потрібного співвідношення компонентів повинно бути не більше 10 %, допускається подрібнення гранул до розміру 1 мм не більше 5 %. При внесенні відхилення середньої фактичної дози внесення від загальної не більше 10 %, нерівномірність розподілу добрив не більше 15 %. Перекриття суміжних проходів не більше — 6 % від ширини захвату агрегату.
На поворотні смути, що обробляються, теж вносяться мінеральні добрива. Час між внесенням і заробкою добрив повинен становити не більше 12 годин.
Виходячи з характеристики агрегатів підбираємо комплекс машин для підготовки і внесення добрив. При цьому завантаження здійснюється агрегатом ЮМЗ-6Л + ПЕ-0.8Б, подрібнення — агрегатом ЮМЗ-6Л +І АІР-20, змішування добрив — агрегатом ЮМЗ-6Л +СЗУ-20, а внесення — агрегатом МТЗ-80 + 1РМГ-4.
Всі ці машини відповідають агротехнічним вимогам виконуваних операцій, задовольняють критерієві зменшення приведених затрат і органично вписуються в комплекс машин по інтенсивній технології вирощування озимої пшениці.
2.3 Основний обробіток грунту
Для створення оптимальних умов росту і розвитку озимої пшениці в сівозміні різних кліматичних зон застосовують обробіток грунту залежно від йою властивостей, окультурення, попередників і забур'янення.
Своєчасний доброякісний обробіток грунту під озиму пшеницю дозволяє зберегти запаси води, поліпшити поживний режим, зменшити забур'яненість посівів, запобігти ураженню рослин хворобами і шкідниками, створює умови для появи дружніх сходів і формування доброго врожаю.
Необхідно правильно поєднувати глибокий, звичайний і поверхневий обробіток із застосуванням полицевих, плоско різних, дискових, голчастих та інших ґрунтообробних знарядь. Застосування будь-якого способу обробітку повинно забезпечувати необхідні умови для високоякісної сівби, загортання насіння на оптимальну глибину та дружнього його проростання .
Про ефективність різних прийомів основного обробітку під озиму пшеницю свідчать дані УНДІЗ (таблиця 2.1)
Таблиця 2.1. Ефективність різних прийомів основного обробітку під озиму пшеницю .
Основний обробіток грунту включає лущення дисковими лущильниками або дисковими боронами стерні попередника, шо провокує ріст бур'янів, які знищуються при подальшому обробітку.
Структурний склад комплексів машин для основного обробітку грунту при звичайній та інтенсивній технологіях вирощування озимої пшениці між собою принципово не відрізняються.
В нашому випадку загальна площа вирощування озимої пшениці
410 га складається із двох площ, які були зайняті попередниками кукурудза на зелений корм 260 га та однорічні трави на сінаж 150 га. Застосовуємо агрегати
Т-150 + ЛДГ-1 5 А; ДТ-75М+КПГ-250+БИГ-3; Т- 1 50+БДТ-7Л; ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) + С-11У.
При дискуванні і лущенні стерні агрегати рухаються човниковим способом із петльовою формою повороту. Особливої розбивки поліз на загінки для виконання цієї операції не потрібно поворотні смути обробляються подвійним проходом агрегату при виконанні останнього проходу з однієї сторони і завершення обробітку всієї площи з другої сторони. Оранка полів здійснюється затінковим способом із розбивкою поля на загінки, площа кожної з яких рівна денному виробітку агрегату. Загінки нарізаються таким чином, щоб мали найменшу кількість борозен.
Крім того розбивки поля на загінки сприяє зменшенню кількості клинових залишків недоораної площі. Обробіток клинів пов'язаний з великою кількістю поворотів, в результаті чого перевитрачається паливо і зменшується продуктивність агрегату. Ширина поворотної смуги повинна бути кратною ширині захвату агрегату. Для орного агрегату з навісним плугом вона повинні складати 12… 15. а напівначіпним — 18. ..21 [5].
Після обробітку грунту вищевказаними операціями і часткового проростання бур'янів проводиться суцільна культивація по всій площині агрегатом ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) + С-11У.
Суцільна культивація проводиться для роз рихлення шару грунту на задану глибину, знищення сходів бур«янів, покращення повітряного і водного
2.4 Передпосівний обробіток грунту
Для того, щоб підготувати грунт до посіву проводять передпосівну культивацію агрегатом ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) т С-1 І У на глибину 6-8 см. Необхідно, щоб проміжок часу міх передпосівною культивацією і посівом був мінімальним, доцільніше, щоб ці дві операції виконувалися в один день.
2.5 Підготовка насіннєвого матеріалу
Насіння для сівби краще використовувати з насіннєвих ділянок, на яких агротехніка звичайно вища від звичайних, а також перехідних фондів. тобто з врожаю попереднього року. Необхідно зазначити, що в господарствах не завжди є можливість закладати фонди насіння. При цьому велике значення мають строки збирання та його післязбиральна обробка. Насіння зібране на початку воскової стиглості, після обробки має схожість 85 %, а при збиранні повній стиглості 93 %. Тому, щоб одержати доброякісне насіння з нового урожаю йог необхідно збирати в кінці воскової стиглості або повної стиглості. Після цього підсушують протягом 5..7 днів на повітрі при температурі 30- 50 °С протягом 2- З годин залежно від вологості
Для одержання дружніх сходів, необхідно висівати насіння із силою росту не менше 80 %. На останнє помітно впливає маса насіння, від якої
(таблиця 2.2).
Таблиця 2.2.
Маса зернових, мг
10
15
20
25
30
35
40
45
50
Кількість зародкових коренів
2,3
2,4
2,6
3
3,2
3,6
3,8
4
4,2
продолжение
--PAGE_BREAK--
Перед сівбою, згідно з інтенсивною технологію вирощування озимої пшениці в усіх зонах України, не пізніше ніж за 1 ..3 дні насіння протруюють із зволожуванням (10 л води на 1 т зерна ) проти гнилі кореневої, головневих хвороб та борошнистої роси байтаном (2 кт на 1 т насіння) або вітаваксом (2.8 кт ). фундазолом (2… З кт на 1 т). внаслідок чого посіви формують більший урожай. Обробляють при допомозі агрегату: електродвигун + ПСШ-ЗА.
2.6 Сівба
Від своєчасної та доброякісної сівби залежить дружність і повнота сходів, подальший ріст і розвиток рослин та формування урожаю. Порушення нього процесу сівби призводить до помітних втрат зерна.
Із заходів, які забезпечують високу продуктивність пшениці, важливе місце займають терміни сівби, вони впливають на накопичення зеленихречовин у листках та вузлах, кущення восени, зимостійкість рослин, стійкість проти шкідників і хвороб, а також визначають у великій мірі рівень можливого врожаю та якості зерна.
Від строків сівби залежить і ефективність окремих агротехнічних заходів-попередників. обробітку грунту, норми висіву насіння, удобрення та ін. Пшениця ранніх строків сівби більше втрачає вологи, важче переносить весняну та літню посухи. Урожай таких посівів у посушливі роки зменшується. Пізні строки сівби також негативно впливають на урожай, так як рослини в осінній період не можуть розкущитися або мають недостатню кількість стебел, листя, не утворюють вторинної кореневої системи. Такі посіви легко піддаються вимерзанню, випріванню, за зиму зріджуються, а не рідко і зовсім гинуть.
Найкращий розвиток рослин в осінній період і стійкість проти несприятливих умов при зимівлі та добрий урожай забезпечують такі строки сівби, у яких вегетація триває 55. ..70 днів, а сума середньодобових температур становить 500 ...580 градусів. Для посіву озимої пшениці пропонується агрегат ДТ-75М + СЗ-З.бА(Зшт) + СП-11А.
Кращим способом сівби, який забезпечує рівномірне розміщення зернин у рядках є вузькорядний, він забезпечує приріст врожаю на 0,2...0,3 т/га (3)
Агротехнічні вимоги до посіву озимої пшениці:
- допустиме відхилення глибини заробки насіння і мінеральних добрив не більше 15 %:
- відхилення норми висіву насіння — не більше 5 %
- відхилення норми висіву добир — не більше 7 %:
- відхилення норми висіву окремими висіваючими апаратами не більше 3 %. відхилення ширини стикових міжрядь суміжних проходів не більше +/- З см. по схилах більше 6 % — не більше +/- 10 см:
- Огріхи та незасіяні ділянки не допускаються
- Засіяне поле прикочують кільчасто-шпоровими катками.
У зв'язку з тим, що інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці передбачає догляд за посівами в період кущення, виходу в трубку, колосіння і цвітіння, для проходу агрегату необхідно утворювати технологічну колію на засіяному полі.
Складаємо ешелонний агрегат з трьома сівалками СЗ-3.6А і зчіпки
СП-11Л. При ешелованому агрегатуванні трьох сівалок СЗ-3.6А і зчіпки
СП-11А середню сівалку приєднуємо безпосередньо до бруса зчіпки, а
бокові через подовжувачі зчіпки. Так як в комплекті зчіпки СП-11А постовляється тільки один подовжувач, другий необхідно виготувати у майстерні господарства.
Для того щоб залишити незасіяними смуги технологічної колії на передній сівалці необхідно відключити 6. 7. 18. 19 висіваючі апарати сошників. Тоді технологічна колія буде мати ширину 1800 мм і забезпечить проходження по ній трактора із стандартними рушіями розміром 12.4 Х 38. Ширина незасіяної смуги становить 450 мм.
Посів ведеться човниковим способом. Ширина поворотної смуги рівна чотирьом проходам агрегату.
Якість сівби контролюють по трьох основних показниках:
- дотримання норми висіву
- глибина заробки
- дотримання ширини стикових міжрядь
При оцінці якості роботи на посіві враховують також такт показники. як нерівномірність висіву окремими висівними апаратами, огріхи та обхід
2.7 Догляд за посівами
Догляд за посівами відіграє значну роль в технологічному процесі вирощування та збирання озимої пшениці. Дотримання заходів, що посилають зимостійкість посівів, ретельний догляд за посівами протягом осінньо-зимового та весняного періодів, спрямований на підвищення життєздатності рослин, менше їх зрідження за весняно-літній період вегетації, покращує умови формування продуктивності стеблостою.
Перша операція по догляду за посівами проводиться взимку це снігозатримання, як захід попередження вимерзання посівів, пошкодження льодовою кіркою та для накопичення води в фунті. Виконується агрегатом Т-150К т СВШ-7. Під сніговим покровом 10-15 см і зниженні температури до -22 -25 °С рослини пошкоджені не будуть .
До негативних факторів зимівлі належить і різке коливання температур із сильними відлигами, що приводять до танення снігу і утворення на посівах льодової корки .
У весняний період догляд за посівами починається із підживлення агрегатом ДТ-75М + СЗ-3.6А (3 шт) + СП-11 А.
Збудники хвороб зернових — в основному грибки, що передаються через грунт, насіння та залишки попередніх культур. Найпоширеніші хвороби іржа, борошниста роса, гниль коренева, сспторіох та і».
Заходи захисту від перерахованих хвороб виконуються комплексно. Покрашенню фітосанітарного стану сприяє дотримання порядку чергування культур в сівозмінах, правильне застосування системи добрив і обробітку грунту, знищення бур'янів та підбір імунних сортів.
Боротьба з бур'янами у системі догляду за рослинами посідає важливе місце, її здійснюють відповідно до зональних науково-обгрунтованих систем землеробства. Правильне поєднання агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур'янами невід'ємна частина інтенсивної технології вирощування озимої пшениці. Технологію обробітку посівів пшениці пегтимилами навелено нижче.
Приготування розчину відбувається безпосередньо в полі. Транспортування води здійснюється агрегатом Т150К + РЖТ-8. приготування розчину агрегатом МТЗ-80 + АПР «Темп», а внесення агрегатом МТЗ-80 + ОПШ-15. Агрегати при роботі рухаються технологічними коліями.
Штанговий обприскувач ОПШ-15 має колію 1350 мм, але в господарстві його можливо переобладнати на колію 1800 мм [9]. Для цього зрізається жолоб, до якого, кріпляться півосі коліс, на його місце приварюється новий подовжений жолоб та подовжені колінчасті півосі для убезпечення дорожнього просвіту 500 мм. При ширині захвату 10,8 м частину розпилювачів по краям штанги відключають .
2.8 Збирання врожаю
З метою повного використання технічних можливостей зернозбиральні комбайни повинні працювати на швидкостях близьких до розрахункових.
Залежно від агро кліматичних умов, стану хліба та наявності техніки спеціалісти господарств вибирають однофазні (пряме комбайнування) чи двохфазний (зкошування у валки із наступним обмолотом) спосіб збирання.
Двофазний спосіб найбільш ефективний для більшості зон країни, що вирощують зернові культури. Його використовують при вбиранні забур'янених посівів, а також на посівах із підсівом трав, маючи густоту стеблистою не менше 300 рослин на 1 квадратний метр і висоту не нижче 0.6 м. Скошувати у валки при цьому способі починають у фазі середини воскової стиглості, яку визначають по таких показниках: стебло становиться повністю жовтим, ендосперм зерна білий, в кульку зерно не скатується, нігтем ріжеться, вологість має 25-35 %
Висоту стерні встановлюють у межах 16… 18 см. Хліби підвищеною соломистістю укладають на більш високу (16… 18 см) стерню, а низькорослі і полеглі на низьку (8...12 см). Оптимальна товщина валка 10. .18см. а ширина його не повинна перешкоджати підбору. Косовицю слід вести на постійній швидкості, щоб не утворювалися купи хлібної маси, не потрібно зупиняти (без потреби) комбайн чи жатку до виїзду за поворотну смуту. При об'їздах перешкод валки слід укладати на стерню не ближче ніж 1.5 м від краю керешкоди Втрати при скоту ванні не повинні перевищувати при стоячому стеблистою — 1 %. а при полеглих хлібах — 2 %.
Прямим комбайнуванням збирають рівномірно достиглі посіви із густотою стеблистою менше 300 рослин на квадратний метр, а також низькорослі. Збирання хлібів починають на початку повної стиглості, коли вологість зерна не перевищує 20 %. Оптимальна висота зрізу залежить від густоти і висоти стебел (таблиця 2.3).
Оптимальна висота зрізу при прямому комбайнуванні
Таблиця 2.3
висота стебла / густота рослин шт/м
200
300
400
500
600
700
висота стерні, м
0,65...0,70
0,13
0,13
0,14
0,14
0,15
0,15
0,71...0,80
0,13
0,14
0,15
0,15
0,18
0,18
0,81...0,90
0,14
0,15
0,17
0,18
0,18
0,18
0,91...1,0
0,16
0,17
0,18
0,2
0,2
0,22
1,01...1,10
0,18
0,18
0,2
0,22
0,22
0,25
1,11...1,2
0,21
0,22
0,24
0,25
0,28
0,3
1,21...1,3
0,23
0,25
0,27
0,27
0,3
0,35
1,31...1,4
0,25
0,28
0,3
0,3
0,34
0,35
При збиранні похилих хлібів висоту зрізу зменшують так. щоб різальний апарат знаходиться нижче колоса. Втрати зерна в цьому випадку допускаються такі ж як і при розподільному способі збиранні врожаюПри прямому комбайнуванні, як і у випадку обмолоту валків, солому і полову слід вивантажувати прямолінійними рядами. Копиці повинні бути до місця скирдувнннм в найкоротші строки. Втрати при cкирдуванні соломи допускаються не більше 5 %.
Недолік способу прямою комбайнування, полягає в тому, що збирання починають тоді, коли хліб уже достиг, що підвищує небезпеку втрати врожаю. Потрібно пам'ятати, що при досягненні повної стиглості біологічний урожай і якість зерна на корені залишається незмінними лише протягом 4...6 днів, а потім проходять «всихання» врожаю, понижується його якість; зменшується абсолютна вага зерна, погіршується борошномельна і хлібопекарна якість, посилюється випадання зерна з колосу і обламування цілих колосків.
В результаті втрати хлібів зростають часом до 25...30 % Якість збирання, як правило оцінюють за кожним комбайном На період збирання зернових доцільно на групу комбайнерів, що працюють в одному полі, виділити одного із них як контролера якості.
2.9 Післязбиральна обробка зерна
Перевезене на тік зерно доробляється на зерноочисному комплексі ЗАВ-40, який має встановлену потужнісгь двигунів 57 кВт, дві лінії обробки зерна, шо включають машину попередньої очистки. два блоки вітрорешітних та два блока триєрів. Очищене зерно накопляється в двох бункерах об"ємом 40 м і по мірі накопичення вивантажуються в автомобілі та відправляються на збереження чи на здачу .
На основі агротехнічних вимог, площі, урожайності, вибраних попередників, розрахованих агрегатів складаємо технологічну карту на вирощування озимої пшениці. Розрахунки проводяться на ЕОМ.
2.10 Структурний і кількісний склад комплексу машин для проектованого технологічного процесу
На кожну операцію технологічного процесу призначаються по декілька конкуруючих між собою агрегатів. Критерії оптимального вибору МТА були прийняті і мінімальні затрати праці. Розрахунки проводилися на ЕОМ. Дані розрахунків наведено в графічній частині. .
Стрктурний і кількісний склад комплексу машин наведено в таблиці 2.4.
Комплекс машин для вирощування та збирання озимої пшениці для технології, шо проектується .
Таблиця 2.4.
Назва і марка машини
Необхідна кількість, шт
енергитичні машини
1
трактори Т-150 К
ДТ-75М
7
МТЗ-80
5
ЮМЗ-6Л
5
Автомобілі ГАЗ-53
1
САЗ-3507
3
Комбайни Дон-1500
1
СК-5М «Нива»
4
Сільскогосподарські машини
КПГ-250
7
ЛДГ-15А
1
БИГ-3А
1
БДТ-7А
1
КПС-4
6
3ККШ-6А
5
СЗ-3,6А
12
1РМГ-4
5
2ПТС-4М
1
2ПТС-4-887
4
РЖТ-8
1
ОПШ-15
2
АИР-20
2
СЗУ-20
2
ПЕ-0,8Б
3
АПР «Темп»
1
ПФ-0,5
2
УЗСА-20
1
СП-11
4
СГ-21
1
С11У
2
ЖРС-4,9
2
ЗАВ-40
1
АЦА-3,85
1
КВ-40
1
Як видно із таблиці майже всі машини в наявності в господарстві, але й є такі, яких немає або їх недастатня кількість. Ці машини можна замінити іншими, але з меншою продуктивністю або з більшими затратами праці .
3.Конструктивне вдосконалення копновоза-волокуші (розробка)
3.1 Огляд існуючих технічних засобів та обґрунтування необхідності вдосконалення
При вирощуванні зернових колосових культур за інтенсивною технологією необхідно дотримуватися агростроків виконання технологічних операцій.
При збиранні не зернової частини урожаю необхідно звозити солому до місця скиртування в найкоротші строки і з найменшими втратами.
Існують такі способи збирання соломи:
- укладання комбайном копиць в ряди з наступним стягуванням до місця скиртування агрегатами у складі К-700А + ВНК-1 1 або Т-150 +
+ВТУ-10 + Т-150, або МТЗ-80 + ПФ -0,5 Б навантажує причіп 2ПТС-4-887 і звезенням до місця скиртування;
- потоковий спосіб — подрібнення соломи через ПУН-5 і подачею подрібненої маси в причіп 2ПТС-4-887 і з наступним транспортуванням соломи до місця скиртування або вивантаженням із причепів на поле (при недостатній кількості тракторів або причепів) з послідуючим транспортуванням.
При збиранні соломи тросовою волокушею потрібні два трактори з однаковим тяговим зусиллям і два допоміжні працівники для розтягування тросів. Робота часто виконується з порушенням правил техніки безпеки, що призводить до травм людей. Також на роботу двох тракторів потрібно витратити більше палива ніж для одного, який агрегатується з пропонованою волокушею.
Після проходу волокушами ВТУ-10 і ВНК-1 1 на полі залишається скручена солома, яку потім дуже важко згромаджувати і скиртувати. Обидві волокуші при роботі забруднюють солому.
Застосування методу навантаження в причепи агрегатом ПФ-0,5Б з наступним перевезенням також призводить до високих прямих затрат оскільки операція виконується двома тракторами.
В господарстві більшість полів розташована недалеко від центральної садиби і тут буде вигідно застосувати пропоновану волокушу.
Тому пропонований метод збирання соломи можна вважати ефективним, оскільки він не потребує допоміжних робітників і виконується одним трактором Т-150К. Застосування копновоза-волокуші дає змогу в короткі строки, з меншими затратами і з більшою ефективністю очистити поле
продолжение
--PAGE_BREAK--3.2 Будова та принцип роботи машини
Копновоз-волокуша призначена для збирання соломи з копиць і перевезення до місця скиртування.
Вона складається з таких основних частин :
- рама нижня
- борт передній
- борти бокові
- стійка задня
- опорні колеса з паралелограмним механізмом і поворотними колонками
Рама нижня — зварна конструкція, яка складається з передньої балки, плити і задньої балки, до якої кріпляться нижні клини. З верхньої сторони балок приварено бокові борти.
Балки зварено із швелера: 12ГОСТ8240-72 / ВС1 ЗЛС ГОСТ535-58
А фасони на боковину із листа Б-ЛН-5 ГОСТ19903-74 / В-С1 2ЛС ГОСТ14637-63
До лівого борта і правого борта на '/з від його краю приварено кронштейни для гідроциліндрів, якими розводяться і зводяться борти волокуші. Борти шарнірне кріпляться до переднього борта, який в свою чергу теж являються зварною конструкцією, до якої прикріплені кронштейни навіски волокуші і приварені кронштейни циліндрів. Знизу до балки кріпиться п'ять клинів, на яких утримується соломиста маса. В передній частині волокуші на обох бортах знаходяться опорні колеса з поворотними колонками та паралелограмним механізмом, який кріпиться однією стороною до гідроциліндра, а другою до корпусу поворотної колонки .
В транспортному положенні борти волокуші зведені і паралелограмний механізм знаходиться у верхньому положенні, трактор рухається вперед.
При переведені в робоче положення з допомогою гідросистеми, гідро циліндрами розводяться бокові борти волокуші, за допомогою гідроциліндрів паралелограмного механізму піднімаємо опорні колеса, внаслідок чого конструкція опускається. Рухаючись заднім ходом, наїжджаємо на ряд копиць, при заповненні волокуші трактор зупиняємо, зводимо, а за допомогою гідроциліндрів, борти і паралелограмним механізмом піднімаємо волокушу в транспортне положення. Транспортуємо до місця скиртування, де знову розводимо гідроциліндрами борти, опускаємо волокушу і від'їжджаємо. Солома залишається, після цього знову переводимо волокушу в транспортне положення і знову повертаємо до ряду копиць.
Оскільки волокуша, при транспортуванні, нижньою частиною не торкається грунту, а нижні клини добре утримують солому, втрати соломи зменшаться, забруднення зменшиться, солома не буде скручуватися, що значно полегшить очистку поля і скиртування .
З.З Міцнісний розрахунок
Вихідні дані:
1.Об'єм камери – V=40 м 3: 2.Габаритні розміри: висота H=2845 мм, довжина L=5000 мм, ширина В =2830 мм, ΔB=2085 мм.
3.Вантаж, що транспортується — солома вологістю Wc= 12...15 %. 4.Кут розведення бокових стінок у =22. 5.Густина соломи p=0.04 т/м"
Визначаємо зусилля, що діють на задню та бічні стінки копновоза в кінці завантаження, а також силу опору переміщенню копновоза (W).
Сила тяжіння соломистої маси в коповозі дорівнює:
Mg
=
G
=
V
*
p
*
g
(3.1)
Де G-сила ваги
g— прискорення вільного падіння
V
— об'єм камери4
р – густина соломистої маси
G
=9.81*40*40=15969 H
Будемо вважати, що сила тиску на задню стінку та бічні стінки розподілена по закону трикутника [17]
q1=q2=p*μ(3.2)
p— коефіцієнт бічного тискуна дно копновоза
μ–коефіціент бічного тиску μ= 0,4. Сила тиску на дно копновоза:
p=G/A(3.3)
де
G
-сила тяжіння соломи А- площа дна копновоза
Площа дна копновоза
A= L(B+ 2∆b)(3.4)
L— довжина стінки копновоза
В- ширина задньої стінки
∆b
-відхилення бічної стінки.
А = 5.0(2.830 + 2 -2.085) -35 м2.
Тоді сила тиску на дно копновоза
p
= 15969 / 35 =448.5 Н/м2
тоді q1=q2=448.5 * 0.4 =179,4 Н /м2
Рис. 3.1.Розрахункова схема агрегату.
Рівнодійна на задню стінку буде рівна :
F1 = q1 * B* H(3.5)
ДеF1– рівнодійна на задню стінку
q1— сила тиску на задню стінку
B– ширина стінки
Н- висота стінки
F1= 179,40 * 2,830 * 2,845 = 1444,410 Н
Точка прикладання сили знаходиться від дна на відстані:δ=(1/3)*Н(3.6)
де Н — висота стінки.
δ= (1 / 3) * 2,845 = 0,948 м.
Сила номінального тиску на бічні стінки буде рівна.
Fn= (q2* H* L) / cosγ(3.7)
де Fn— сила тиску на бічні стінки;
H-висота бічних стінок;
L— довжина бічних стінок;
γ— кут розведення бічних стінок.
Fn=(179,40 -2,845 -5,0)/ 0,928 = 2691H
Сила тертя соломи по бічній та нижній стінках
FT1 = FN * fT (3.8)
FT2 = F1fT (3.9)
Де fT— коефіцієнт тертя соломи по сталі. fT.= 0,18;
FN— сила номінального тиску на бічні стінки;
F1— рівнодійна на задню стінку;
FT1=2691*0,18 =484,38 Н,
FT2= 1444,41 * 0,18 — 260,00 Н.
Загальна сила тертя, а також сили внутрішнього тертя на переміщення шарів соломи:
W= (FT2+ FT1) * β0 (3.10)
де FT2— сила тертя соломи по задній стінці;
FT1 — сила тертя соломи по бічній стінці;
β0 -коефіцієнт, що враховує фактори переміщення соломи,
β=1,25 …1,35.
W=(260 + 484,38* 2)*1,35= 1658,83H
Сила опору на перекочування коліс:
W2=2Tk/dk,(3.11)
де dk— діаметр колеса, dk= 765 мм;
Tk— сила опору на перекочування.
Tk= Gзаг*k+Gцап*f
*dц/2 (3.12)
де Gзаг— загальна сила, що діє на колеса; Gцап— вага цапфи, Gцап= 76 Н;
dц— діаметр цапфи, dц= 0,45 м;
k-коефіцієнт тертя кочення гумового колеса по стерні, k
=0.015… 0,030;
f— коефіцієнт тертя в цапфі колеса, f= 0,15 .
Gзаг=( G+ Gмаш) /2 (3.13)
де Gмаш— вага машини, Gмаш= 12000 Н;
G— вага соломи, G= 15696 Н.
Gзаг= (15696 + 12000)/ 2 = 13848 Н
Tk= 13848 * 0,030 * ((76*0,15*45)/2)= 671,94 Н
Рис. 3.2.Схема до розрахунку сил опору на перекочування коліс.
Сила опору на підйом (на похилій поверхні поля):W3= Gзагм*sinβ(3.14)
де Gзагм— загальна вага машини з вантажем; β-кут нахилу поля, β= 20°
Gзагм= 12000 + 15696 =27696 Н,
W3= 27696 * 0,342 = 9472,03 Н.
Рис. 3.3.Схема визначення сил опору при русі на підйом.
Сила опору вітру:
W4 = pmax* Aпр (3.15)
де АІП,- проекція площини передньої стінки.
A пр=H(2∆B+ B), (3.16)
A пр= 2,845(2*2,085 +2,830) = 20м2
ТодіW4 = 300* 20 = 6000 Н.
Загальна сила опору пересуванню:
W= W1+ W2+ W3+ W4
де PKP— сила тяги трактора на гаку, для Т-150К PKP=30 кН.
W= 1658,83 + 1756,70 + 9472,03 + 6000,00 =18887,56 18887,56 30000
Умова виконана, отже копновоз-волокушу можна агрегатувати з трактором Т-150К.
Визначаємо навантаження на гідросистему трактора та на шарніри бічної стінки
Рис. 3.4.Схема до визначення навантаження на гідросистему трактора.
Відстань від шарніра О до точки прикладання сили:
a= (1/3)*L*cosα(18) a= (1/3)*5.0*0.928 = 1.73 м
Σ M0= 0 FN*a*FN*(b/cosγ)= 0 γ=32o
Fn=( FN*a* cosγ) / b Fn=( 2691*1.73*0.834) / 2.2 = 1764.8 H
Реакція в шарнірі О :
Fy=FN— Fn* cosγ, Fy=2691 – 1764.8* 0.834=1471.87 H, Fx= Fn*sinγ— FN*fT
Рис. 3.5.Схема до визначення реакцій в шарнірі О.
Так як Fn*sinγ
= 0, тоFx= 484,38 Н.
Звідси сумарна реакція буде рівна:
FΣ= √ FX2+ FY2
FΣ= √ 1471.87 2 + 484.38 2=1549.52 H
Розрахунок на міцність шарнірів кріплення бічної стінки копновоза-волокуші. Визначаємо діаметр осі з умови міцності на згин [17]
σзг = Мзг / Wу(3.21)
де Мзг.- згинаючий момент у небезпечному перерізі осі;
Wу— осьовий момент опору перерізу осі.
Мзг=FΣ/ 8 l(3.22)
Де FΣ— сумарна реакція в шарнірі;
l— ширина кронштейна, l= 0,095 м.
Мзг=1549,52/ 8* 0,095=2038,8 Н*м Wу= (πd3 )/32 ≈ 0.1 d3
Рис. 3.6.Схема до розрахунку на міцність шарнірів кріплення бічної стінки копновоза. Тоді
d
= 10*√ Мзг/ 0.1* [σ]32 (3.24)
де [σ]32 = (1,4 ...І, б)[σ]32 — допустимі навантаження при пульсуючому згині, [17].
[σ-1]32 = σ-1/ S111— допустимі навантаження при знакозмінному згині
Приймаємо матеріал Ст.5, [17].
Допустимі навантаження при пульсуючому згині:
σ-1= 245 МПа, S111= 2…2,5 (коефіцієнт запасу міцності).
[σ-1] = 245/2.5=98 Мпа [σ-1]32 = 1,5 * 98 = 147 МП
Звідси: d
= 10*√ 2038,8/ 0.1* 147 = 21 мм
Приймаємо по ГОСТ 9650-71 діаметр осі d=25 мм
3.4 Розрахунок продуктивності копновоза-волокуші
Розраховуємо продуктивність пропонованого МТА — трактора Т-150К та копновоза-волокуші, умовно позначеної нами КВ-40.
Визначаємо довжину робочого ходу, [16]:
Lp=(VKB/VK)*6+Lдод (3.25)
де VKB– об»єм копновоза-волокуші. VKB= 40 м3 ;
VK– об»єм копиці, приймаємо VK
— 14 м3
Lдод— додатковий шлях копновоза-волокуші, приймаємо Lдод= 3 м.
Lp=(40/14)*6+3=20 м
Робочу швидкість копновоза-волокуші під час підбирання соломи приймаємо VP= 2км/год.
Тоді час робочого ходу копновоза-волокуші під час підбирання соломи,[16|: TPX= LP*10-3 / VP(3.26)
TPX= 20*10-3 / 2 = 0,01 год
Аналогічно визначаємо час, необхідний для транспортування і вивантаження соломи, [16]:
TTRB=(LBHTP/VTR)+Tдод(3.27)
де LBHTP— віддаль внутрішньогосподарських перевезень,
VTR— швидкість при транспортуванні, VTR=10 км/год;
Tдод — додатковий час на розвантаження, Tдод= 0,03 год
TTRB=(3/10)+0,03 = 0,33 год
Час циклу рівний сумі часу робочого ходу та часу необхідного для транспортування і вивантаження, [6]
Tц= Tрх+ Tтрв, Tц= 0,01 + 0,33 = 0,34 год (3.28)
Визначаємо кількість циклів за зміну :
Кц = (Тзм-(Тто-Тп+Тф)) / Тц
Де Тзм – нормативний час зміни Тзм = 7 год
Тто – час на технічне обслуговування
Тп – час на переїзди
Тф – час на фізиологічні потреби оператора агрегату
Тто = 0,025 * Тзм (3.29)
Тто = 0,025 * 7 = 0,175 год
Тц+Тф = 0,025 * Тзм (3.30)
Тп + Тф = 0,025 * 7 = 0,175 год
Тоді кількість циклів на зміну :
Кц = (7- (0,175+0,175)) / 0,34 = 19,56
Приймаємо кількість циклів за зміну Кц= 19
Копновоз-волокуша за 1 цикл виконує роботу:
Wц =Vкв*р*Lвнтр (3.31)
Де Vкв – об»єм копновоза-волокуші
р – густина соломи
Lвнтр – внутрішньогосподарська відстань перевезень
Wц =40*0,04*3 = 4,8 т*км ,
При кількості циклів за зміну Кц = 19
Wзм= Wц*19
Wц= 4,8*19=91,2 т*км
Час зміни становить:
(3.32)
Тзм=Тц*Кц
Тзм=0,34*19=6,46
Годинна продуктивність агрегату:
Wгод= Wзм / Тзм
Wгод= 91,2/6,46=15 т*км/годь (3.33)
Коефіцієнт використання часу зміни, [6]:
τ = Тзм/Т зм
τ = 6,46/7=0,92 (3.34)
продолжение
--PAGE_BREAK--3.5 Техніко-економічна оцінка конструктивної розробки
Для техніко-економічної оцінки розробки необхідно визначити затрати на виготовлення конструкції, очікувану економічну ефективність капітальних вкладень, річний економічний ефект [6].
Затрати на виготовлення конструкції виконуються і залежать від місця виконання робіт, і обчислюються за формулою:
Су.конц = Ск.д+Со.д.+Сп.д+Ссб.н+Соп (3.35)
де Ск.д— вартість виготовлення корпусних деталей;
Со.д-затрати на виготовлення оригінальних деталей;
Сп.д— вартість деталей, що купуються,
Ссб.н— повна заробітна плата (з нарахуваннями ) виробничих працівників, що зайняті на складання конструкції;
Соп –загально виробничі накладні витрати на виготовлення конструкції
Вартість виготовлення корпусних деталей: Ск.д=Q*Сг.д (3.36)
де Q-маса матеріалу (по кріпленню) на виготовлення корпусних деталей, рами, каркасів, кг
С г.д.- середня вартість 1 кг готових деталей, грн
Ск.д=800*0,23+350*1,2 = 604 грн
Витрати на виготовлення оригінальних деталей визначаємо по формулі: Со.д.= Спр.н.+См (3.37)
де С пр.н- заробітна плата з нарахуванням працівників, що виготовляють оригінальні деталі, См-вартість матеріалу заготовок
повна заробітна плата: Спр.н=Спр+Сд+Ссоц (3.38)
де Спр і Сд- основна і допоміжна заробітні плати працівників
С соц-нарахування по соціальному страхуванню
Основна заробітна плата працюючих: С пр=tср * Сг*Кд (3.39)
де tср – середня трудомісткість виготовлення окремих оригінальних деталей, приймаємо tср = 2 години-для валів, tср= 1,2 год –для втулок
Сг – годинна ставка робітників, що обраховується по середньому розряду, приймаємо Сг=3,47
Кл- коефіціент що враховує доплату до основної заробітної плати рівний 1.03 [6]
Спрв= 2* 3.47*1,03*12=85,77 грн
Спр.вт= 1,2*3,47*1,03*20=85,77 грн
Додаткова заробітна плата: Сд= (5...12)Спр/100=8*85,77/100=6,86 (3,40)
Нарахування на соціальному страхуванню :
Ссоц=Rсоо*(Спр+Сд)/100 (3.41)
де Rсоц=4.4% -відрахування на соц.страхування
Ссоц=4.4*(85,77+6,86)/100=4,075
Вартість матеріалу заготовок: См=Сз*Qз (3.42)
де Сз-ціна кілограму матеріалу
Qз-маса заготовки См=300*4=1200 кг
Тоді вартість оригінальних деталей: Сод=27,92+1200=1227,9 грн
Повна заробітна плата працюючих, що зайняті на складанні конструкції: Ссб.п=Ссб+Сд.сб+Ссоц.сб (3.43)
де Ссб і Сд.сб- основна і додаткова заробітні плати працюючих на сборці
Ссоц сб- нарахування по соціальному страхуванню
Основну заробітну плату робітників розраховуємо за формулою:
Ссб=Тсб*Сч*Кд (3.44)
де Тб-нормативна трудомісткість збирання конструкції, годин, яку знаходимо із виразу: Тсб= Кс*Σtсб (3.45)
де Кс- коефіціент що враховує відношення між повним і оперативним часом збирання і рвіний Кс= 1,08
Σtсб – сумарна трудомістікстьзбирання складових частин конструкції
Σtсб= 547,98 хвилин
Тсб=1,08*547,98=591,82 хвилини
Ссб=591,82*0,5*1,03=305,3 грн
Додаткова заробітна плата: Сд.сб=8*305,3/100=24,424 грн
Нарахування на соціальне страхування
Ссоц.сб=4,4(305,3+24,424)/100=14,51 грн
Загальновиробничі накладні витрати на виготовлення конструкції:
Соп=Спр*Rоп/100 (3,46)
де Спр-основна заробітна плата працюючих, що приймають участь в виготовленні конструкції, грн :
Rоп- процент загально-виробничих витрат, приймаємо Rоп=15%
Спр=85.77+305,3=330,06 Сон=330,06*15/100=49,51
Тоді витрати на виготовлення конструкції будуть рівні: Сц.кон=2668,464
Очикувану загальну економічну ефективність капітальних вкладень для даної конструкції розраховуємо по формулі: Ес=Ер/Сц.кон (3,48)
де Ер-очикувана річна економія від зниження собівартості при втіленні проектованої конструкції, грн
Сц.кон-затрати на виготовлення конструкції, грн
Ег=(С1-С2)/Nр (3,49)
де С1, С2-собівартість продукціївідповідно до іпісля здійснення капітальних вкладень, грн
Nр-річна завантаженність
Ер=(166,9-98,76)*25=1703,5 грн тоді Ес=0,64 грн
Строк окупності капітальних вкладень, що плануються на втілення розробки обраховуємо по формулі :
Qгод=Сц.кон/Ег (3,50)
Qгод= 2668,464/1703,5=1,6 роки
4.Охорона праці при вирощуванні озимої пшениці
Законодавство з охорони праці є частиною трудового права і повинне забезпечувати здорові та безпечні умови праці, сприяти зростанню її продуктивності.
Основні принципи законодавства з охорони праці базуються на положеннях, закріплених Конституцією України. Крім Конституції, у нашій країні діють закони та інші державні акти, постанови Кабінету міністрів і відомств та норми з охорони праці, наведені у правилах внутрішнього розпорядку підприємств та організацій.
Важливе значення має Кодекс законів про працю Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров»я у процесі трудової
діяльності відображено у Законі України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, в якому закріплено гарантії прав громадян на охорону праці, порядок організації охорони праці на виробництві, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про праці, порядок організації встановлено відповідальності працівників за порушення законодавства. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації
4.1 Правове забезпечення охорони праці в господарстві
Охорона праці — це система всебічних методів направлених на створення здорових та безпечних умов праці. Сучасне сільськогосподарське виробництво укомплектоване різноманітними складними машинами і механізмами, енергетичними матеріалами і речовинами, управління та праця на яких неможлива без знань охорони праці та техніки безпеки і вчасне проведення інструктажів дадуть можливість запобігти появі та виникненню
--PAGE_BREAK--