Зміст
Історичні науки про виникнення релігії
Різні концепції походження релігії
Ранні форми релігії
Формування політеїзму. Давні вірування проукраїнців
Література
Історичні науки про виникнення релігії
Згідноданих археологіїлюдина виниклана землі десьмільйон роківтому назад.Розкопкамине виявленініякі данні, які б дозволялиприпуститинаявністьрелігійнихуявлень у прадавніхвидів людини: синантропаі неандертальця.В печерах, депроводилисярозкопки поселеньсинантропів, у великій кількостізнайдені знаряддяпраці і зброї: вироби з кварцуі кварциту, піщаника іроговика. Цегрубо обробленірублячи знаряддяз широким овальнимлезом. Синантрописистематичнокористувалисявогнем.
Розкопкинеандертальськихпоселень свідчать, що неандертальськаепоха булазначним крокомвперед у розвиткуматеріальноїі духовноїкультури. Тутвже з’являєтьсямисливськазброя, загони-ловушки.Це поряд з освоєннямвогню у значніймірі звільнилолюдей від природнихумов і давалоїм змогу значнорозширитизаняту нимитериторію. Унеандертальціввідбуваєтьсяперехід доосілості. Однакрозкопкинеандертальськихзахороненьне дають вагомихдоказів того, що неандертальцібули релігійними.Біля неандертальськихскелетів невиявлено такзваних супроводжуючихпредметів: зброї, знаряддяпраці, побутовихпредметів тощо, які дозволялиприпуститинаявністьрелігійнихуявлень пропотойбічнийсвіт.
Правда, неандертальськізахороненнямають однуособливість.Усі відоміскелети неандертальціввиявлені уприродних позахсплячих. З цьогочастина дослідниківробить висновок, що ці захороненняначебто пов’язаніз виконаннямпевних релігійнихритуалів. Вонивважають, щоу неандертальцівіснував культмертвих, культтварин, а такожкульт сонячногосвітла. Але відокремих частковихрелігійнихвірувань дорелігії — дистанціявеличезногорозміру.
І тількив епоху, якавідстає віднас приблизно50-100 тисячоліть, з’являютьсябеззаперечніознаки релігійнихвірувань. Цебула епохапереходу дородового ладуі появи кроманьйонця, якого вже можназа всіма підставамивіднести догомо сапієнс(людини розумної).Про виникненнярелігійнихвірувань говорять, зокрема, похованняз слідами обрядів, які свідчилипро виникненнявіри у надприроднийсвіт, а такожпам’ятникипервісногомистецтва — живопису іскульптури.Саме в них мизнаходимовідображенняздійснюючихв ті далекічаси магічнихритуалів.
Такимчином, безрелігійнаабо дорелігійнаепоха в історіїлюдства — цедородове суспільство.На цій стадіїлюдство перебувалоблизько мільйонуроків. Чому жтоді з точкизору науки іфілософіївиникла релігія?
Різні концепції походження релігії
Питанняпро природніпричини виникненнярелігії відноситьсядо часів античності, коли зародилисянаука і філософія.Але мабуть, воно повсталоще раніше. Вжеперші крокилюдей, які прагнутьосягнути світ, приводили додумки нічогоне прийматина віру, вважатиза істину лишете, що доведенорозумнимиаргументами, які ґрунтуютьсяна фактах. Таквиникаютьзачатки науковихзнань, прагненнязнайти земніпричини того, що відбувається.Прагненняпредставитина суд розуму(що сумнівається)і оточуючийсвіт і особистийвнутрішнійсвіт приводилолюдину до пошуківземних джерелрелігії.
Мабутьодна з найбільшдавніх спробпояснити земнепоходженнярелігії міститьсяу крилатихсловах античногопоета Станція:«Страх створивбогів». Вониуказують напсихологічнікорені релігії.Сили природиуявлялисялюдині як якісьворожі, таємничі, подавлюючі.Людина почалауособлюватиїх, тобто переноситина природніпредмети іявища своюособисту двоїступрироду (у людиниокрім тілаіснує і душевнийсвіт, тобтосвіт почуттів, настроїв, прагнень, думок тощо, якими вонакерується усвоєму житті).Людина сталанаділяти предметиі явища розумом, волею, характером, бажаннями тощо.Внаслідоктакого уособленнясил природивиникають першіуявлення проте, що за цимисилами ховаютьсядухи, боги, якіуправляютьними. По мірірозвитку релігійнихвірувань цісили, що створенніуявленнямилюдей, приймаютьвигляд надприроднихсил. Страх передворожими силамиприроди змінюєсвій зміст. Вінперетворюєтьсяна страх передцими надприроднимисилами. Фантазіялюдини сталаприписуватинадприроднимсилам людськіриси. А оскількилюдину можнаублажити, переконати, схилити на свійбік, заручитисяїї підтримкою, якщо гіднимчином звернутисядо неї, то разомз уявленнямипро богів, духіві страхом передними з’явивсяі культ богіві духів, тобтослужіння їм, уявлене спілкуванняз ними за допомогоюмолитв і іншихобрядів. Таквиникла вірау богів і їхкульт, тобторелігія.
Давньогречеськийфілософ Ксенофанпідмітив ітаку, рису релігійнихвірувань, щовитікає з психологіїрелігії якетнічний характеррелігійнихуявлень. Уособленняприроди неминученесе на собіриси родоплеміннихетнічних спільностей.Підкреслюючице, Ксенофанказав, що богицілком схожіз тими народами, які їм поклоняються.Широку відомістьнабули йогослова про те, що, якби бики, коні і левимогли створювативитвори мистецтва, то і боги опинилисяб биками, кіньмиі левами.
Датськийфілософ К’єркегор(1813-1855) поглибиввчення пропсихологічнікоріння релігії.Він указав нате, що тількилюдина усвідомлюєсвою смертність.І подолати цейстрах смертівона може лишетоді, коли звернетьсядо бога. Тількиідея бога, надіяна краще життяв кращому зсвітів даєлюдині можливістьпережити страхперед своєюнеминучоюкінцевістюі зберегти своюособу від деградації.
Ідеюпсихологічнихкоренів релігіїпрагматизмі фрейдизмпереробляютьв натуралістичну(біологічну)концепціюпоходженнярелігії. Так, прагматистІ. Джеймс наголошує, що хоча раціональнідокази буттябога неможливівсе ж і релігійнідогмати істиннів силу своєїкорисності.Релігія даєлюдині втіху, робить «легкимі радісним те, що при іншихобставинахє для неї підсумкомсуворої необхідності».Вона, згідноДжеймсу, придаєлюдині впевненість, що врешті-рештвсе буде добре, дає почуттямиру і гармонії, утверджуєжиття., дозволяєнасолоджуватисяжиттям і недумати про гореі зло, якимиповний світ: адже є бог ітурбуватисяпро нещасних– це його справа.
ЗгідноЗ. Фрейду (1856-1939)витоки релігіїлежать у безсвідомому«Воно», яке маєбіологічнийхарактер. «Першимактом історії»Фрейд наголошуєзлочин, що набравформу вбивствабатька абогруповоголідера синами-суперниками.Але в силуамбівалентностіпотягів за цимпослідувалорозкаяння, якепосилилосярозладом іхаосом, щопослідувализа цим злочином.Підсумкомявилося подавленняінстинктів,їх сублімаціяі народженнярелігії. Вбитийбатько воскресаєу виглядізвіра-тотема, на який переносятьсяпочуття дореальногобатька.
Від Эпікураі Лукреція Карабере свій початоквчення прогносеологічні, тобто теоретико-пізнавальні, корні релігії.Релігія непросто породженнястраху абообману, вважалиці античнімислителі. Вонавиникає внаслідокособливостейнашого пізнавальногопроцесу. Відреальних предметів, говорив ЛукреційКар, відділяютьсятонкі «привиди», образи, якісприймаютьсялюдиною. Якщоці «привиди»зштовхуютьсяу повітрі міжсобою і з’єднуються, то це приводедо виникненняуявлень прокентавра, русалкиі таке інше.
Ідеягносеологічнихкоренів релігіїпотім буларозвинута Л.Фейєрбахомі марксизмом.Можливістьстворенняфантастичнихобразів закладенавже у простомууявленні. Людинаможе з’єднуватив уявленніобрази того, що в дійсностіз’єднаним бутине може, створюючиобрази русалки, кентавра, ангелатощо. Ще більшіможливостіконструюваннярелігійнихуявлень закладенів мисленні. Усвоїх працях«Основні положенняфілософіїмайбутнього»,«Сутністьхристиянства»Л.Фейєрбахнезаперечливодовів, що логічнимджерелом, якрелігії, такі філософськогоідеалізмуз’являєтьсявідрив мисленнявід почуттєвоконкретногобуття. Релігіята ідеалізмвідокремлюють, відриваютьзагальні поняттявід їх матеріальноїоснови і перетворюютьїх в самостійнісутності.
Ідеясоціальнихкорнів релігії, найвірогідшіше, була впершевисловленаДемокрітом.Він, мабуть, був перший, хтопочав доводититочку зору, згідно з якоюрелігія виниклавнаслідоксвідомогообману народу.Вона є вигадканебагатьохлюдей, що діялиу своїх особистихінтересах.Народ ставжертвою обману, бо він був занадтодовірливимі темним. В епохуВідродженняшироке розповсюдженняотримав анонімнийтрактат «Протрьох великихобманщиків».В цьому трактатіМоісей, Христосі Мухамед, об’являлисявеликими обманщиками.Розповсюдженняними релігіїсеред народу, говорилосяв трактатівиявилосянадзвичайновигідним дармоїдам, які знаходилисяу кормила правлінняі відповідалоегоїзму попів.
Теоріяобману підтримуваласявільнодумцямиі просвітителямиХVІІ-ХVІІІстоліттях.
Вченняпро соціальнікорні релігіїмарксизм доводитьдо вчення проїї класовікорні. Він виходитьз того, що, незважаючи наусі свої різниці, усяка релігіявиникає первісно, як підсумокповсякденногодосвіду. Марксизмстверджує, щожиття людинибудується залогікою підкоренняне тільки природним, але і соціальнимсилам, якимизгідно релігійнійсвідомостікерує Бог. Іпідкоренняцим силам тотожньопідкореннюбогу. «Всякадуша та будепокірна вищимвластям, — проголошуєБіблія,- бо немавлади не відБога, існуючівласті від Богаустановлені.Тому той, хтоне підкоряєтьсявладі, противитьсяБожому установленню».Таке освященнявлади надзвичайновигідне тим,інтереси якихзахищає влада, бо допомагаєпоневолюватинарод. Влада, особливо владаімущих, отримуєв релігії могутнійідейний засібдля підтримкисвого панування.Таким чином, саме пануючиу суспільствіверстви держависпеціальнопідтримуютьі розповсюджуютьрелігію.
З критикоюуявлень прорелігію якпродукт страху, фантазії, обмануабо знаряддякласовогопригніченнявиступилипредставникисоціологіїрелігії – Р.Дюркгейм (1858-1917)у Франції, М.Вебер (1864-1920) у Німеччині.Згідно їх концепціїіндивідуальнапрактика немаєпотреби ні влогічних категоріях, ні в релігії.Зміст усякоїрелігії надаєтьсялише черезколективніуявлення і дії.Природа і цілібожества відміннівід цілей індивіду.Перша і універсальнаформа релігії- тотемізм. Предок– тотем – лишесимвол єдностісуспільства, що об’єднається.Клановий тотем, Зевс, Яхве вимагаютьвід індивідате ж саме, що ісуспільство– відмову відсвоїх інтересів, жертви і підкорення.Прагнення дозагально значимихуявлень, надумку представниківсоціологіїрелігії, — осьголовне джерелорелігії.
3. Ранніформи релігії
Релігіямає свою попереднюісторію, бовиникає у первіснічаси з самихтемних первіснихуявлень людейпро свою власнуі зовнішнюприроду, щооточує їх.
Однієюз прадавніх, а може й найпершоюформою релігійнихвірувань єтотемізм. Тотемізм- це віра у надприроднеродство міжгрупами (родами)людей і видамиматеріальнихпредметів, більшою частиноюз рослинамиі тваринами.Вони звутьсятотемами івідповіднодо їх імен, якправило, називаютьродову групу.Тотем не є звичайнимбожеством. Йогошанують, йомупоклоняються, вважаючи йогородичем, старшимбратом, батьком, покровителем.Тотемізм винику мисливськихспільностях.Кровородиннізв’язки, щопанували в них, були безсвідомоперенесеніна зовнішнійсвіт. Предмети, рослини, тварини, що оточувалилюдину, уявлялисяпов’язанимиз людиною такимиже кровородиннимизв’язками, які у роді абоплемені.
З переходомдо більш складнихформ родоплеменоголаду, починаючиз матріархату, тотемізм поступоворозпадається.Але його залишкиі пережиткизберігаютьсянадзвичайнодовго. Вониіснують у індійців, народів Океанії,Індонезії, упівнічнихнародів. Окремізалишки тотемізмузберігаютьсяу сучаснихрелігіях. Наприкладу християнствіобряд причащаннясимволізуєпоїдання тілаі крові ІсусаХриста.
Якщототемізм — цешануванняякихось предметів, то фетишизм- це віра у надприроднівластивостіякихось матеріальнихпредметів.Об’єктом фетишизмуслужили незвичайноїформи каміння, дерева, глиняніглечики, фігуриідолів тощо.Культ фетишизмузовні проявляєтьсяв тому, що фетишодягають вякийсь одяг, прикрашають, підносять йомудари, приносятьв його честьякісь жертвитощо. У давнічаси фетиш бувпредметомшанування сампо собі, а нетому, що в ньомувбачали присутністьякогось духу.У більш розвинутихнародів частозустрічаєтьсявже різницяміж фетишемяк матеріальнимпредметом, ідухом, що мешкаєв ньому. Фетишизмрозповсюдженийі в більш складнихрелігіях, наприклад, у християнствішанують мощі,ікони, хресттощо. В ісламіфетишизм проявляєтьсяв шануванні«черного каменя»в Кабу, шануваннімазаров (гробницьсвятих) тощо.В буддизміфетишизм проявляєтьсяу культі священнихступ (буддистськихпам’ятнихспоруд) тощо.
Наоснові тотемізмуі фетишизмуформуєтьсямагія — дії, обрядиі церемонії, зв’язані звірою у здібністьлюдини надприроднімшляхом впливатина предмети, рослини, твариниі інших людей, що оточуютьїї, а також надухів і богів.Магія, тобтовіра в те, щона навколишнійсвіт можнавплинути магічнимизасобами, зіллями, процедурами, заклинаннямитощо, виниклана грунтібезпорадностіпервісноїлюдини передприродою. Ізараз люди, немаючи змогиабо надії досягтичогось своїмивласними силами(«насолити»ворогові, схилитикогось на свійбік, уникнутихвороби тощо), частеньковипробовуютьзробити це задопомогоюмагії. Магіяє невід’ємноючастиною усіхсучасних релігій.Вона знаходитьсвій виразголовним чиному культовійїх стороні(молитвах, таїнствахтощо).
Безпосереднімпопередникомсучасних релігійє аніматизм, сутність якогополягає в тому, що предметиі явища розглядаютьсяяк живі і подібнілюдині. Аніматизм- це «оживлення»дійсності. Набазі аніматизмувиростає такарізновидністьрелігійноїсвідомості, як анімізм. Ванімізмі предметиі явища втрачаютьвидимістьсамостійногоіснування. Цевіра в те, що, начебто, нимиуправляютьособливі надприроднісили, тобтодухи або душі.Всі аніматичніобрази сутьуособлення.Неживі предметиі явища уявляютьсяяк істоти, щомають душу. Ідо цього часубагато людейвірять у домових, злих духівтощо. Віра вангелів, чортівтощо — це тежанімізм.
Корінняаніматичнихуявлень уходятьв усвідомленнялюдиною різниціі зв’язку своготіла і суб’єктивногосвіту свідомості.Та обставина, що людина убагатьох випадкахдіє свідомо, підкоряючисьсвоєму настрою, почуттям, наводилаїї на думку, щоїї внутрішнійсвіт — це породженняякоїсь нематеріальноїсили, тобтодуші. Явищасну, непритомностіі навіть смертістали легкопояснюватисяздібністю душітимчасово абоназавжди покидатилюдське тіло.Переносячиподібні уявленняпро душу на всіпредмети іявища, людинаотримала доступнідля неї засобипояснення, тогощо відбувається.Образи богівусіх релігій- це фактичноаніматичніобрази, тількибільш складніза своєю структурою.У цих образахпереплелисяуособленняприродних силі людськихвідносин.
Оскількиз уявленнямпро душу зв’язувалисядуже важливідля життєдіяльностілюдини функції, то вже у первісноїлюдини душастановитьсяпредметомособливоїтурботи. Життядуші починаєпов’язуватисяз загробнимсвітом, в якомуживуть душіусіх померлихпредків. Поступовоуявлення прожиття людськоїдуші пов’язуютьз життям богів.Формуютьсяуявлення пронебесну відповідальністьдуші передбогами абобогом за їїземне життя.Ці уявленняі були тим родючимґрунтом, наякому вирослиусі сучаснірелігії.
Всі формипервіснихрелігійнихвірувань, щобули згадані, як правило, неіснували окремо, а тісно перепліталисяміж собою. Протенерідко в томучи іншому регіоні, у тих чи іншихнародів, якийсьвид релігійнихвірувань виділявсясеред інших.Це підтверджуєтьсяне тількиархеологічнимизнахідками, але і сучаснимиспостереженнямиза життям народів, що відсталиу своєму розвитку.Так, у життісучаснихавстралійськихаборигеніврозповсюдженийтотемізм, вдеяких областяхАфрики — фетишизмтощо.
Формування політеїзму. Давні вірування проукраїнців
По мірірозпаду первіснообщинноголаду релігіїпереживаютьсуттєві зміни.Змінюютьсяяк зміст релігійнихуявлень, такі релігійно-культовапрактика. Урелігійнійсвідомостіна перший планвисуваютьсяуявлення проантропоморфні(тобто маючихлюдський вигляд)божества. Узв’язку з розділомроду на родовихобщинниківі родову знатьрелігія приймаєраніше не властивуїй функціюзасобу, якийстала використовуватиродова знатьдля зміцненнясвого пануючогоположення.Можновладнілюди сталипояснюватиі тим самимзміцнюватисвій пануючийстан посиланнямна надприроднепоходженнясвоєї влади.Виникають міфипро родствоплеміннихвождів і богів, розвиваєтьсякульт померлихвождів, а живівожді, князіі царі об’являютьсянадприроднимиістотами.
Відповідноз перебудовоюсуспільствана началахпанування іпідлеглостіперебудовуєтьсяі «небесна»ієрархія.Розробляєтьсяскладна системаієрархіївзаємовідношеньміж богами.З’являютьсяуявлення проголовного бога, а інші божестваоб’являютьсяпідлеглими.Головний богнаділяєтьсяфункціямитворця і властителясвіту. Класичнимприкладом такоїрелігії, якасклалася наранніх етапахрозвитку класовогосуспільства,є давньогрецькийполітеїзм. Начолі сонмубогів давнігреки ставилиЗевса. ЙомупідкорялисяГея — богиняродючості, Аполлон — богсонця, Нептун- бог моря, Плутон- бог підземногоцарства, Марс- бог війни тощо.
Давньоримськийполітеїзм малочим відрізнявсявід давньогрецького.Головним богомдавні римлянивважали Юпітера– бога неба, клятв і договорів.Сатурна вважалибогом сівби.Богом війнивважався Марс.Діана вважаласябогинею мисливства, Венера – богинеюкраси і т.п.
Длярелігійнихвірувань проукраїнцівхарактернеуявлення щодоприроди, яксвіту живихістот – духів.Проукраїнцівірили і поклонялисялісовикам, водяним, русалкам, упирям (вампірам).Вони вірилив перевтіленнялюдей у звірів(оборотні, вурдалаки).Божествомнебесногосвітла вонивважали Сварога.Богинею плодородючостівони вважалиМати-землю.Вони вірилив безсмертядуші, загробнежиття. Головнимбогом на їхдумку є Перун– творець блискавок.Волос вважавсябогом худоби, Стриборг –богом вітрівтощо.
Пізнішев тих країнах, де процесцентралізаціївлади привівдо виникненнядеспотичнихрабовласницькихдержав, у релігійнійсвідомостітакож відбулисяаналогічнізміни. Виникаютьмонотеїстичнірелігії, тобторелігії, яківизнають лишеодного бога.Наприклад, назміну давньоримськомуполітеїзмуприйшла монотеїстичнарелігія християнство.Поряд з змінамизмісту релігійнихуявлень змінюваласяі практично-культоваі організаційнасторона релігії.З’являютьсяпрофесійніслужителікульту — шамани, жерці тощо.Служителірелігійногокульту набуваютьпідтримку таавторитет істають першимиідеологамикласовогосуспільства.Раніше розрізненіслужителікульту утворюютьрелігійніорганізаціїцеркви, якіпочали об’єднувати, спрямовуватиі контролюватирелігійнудіяльністьв масштабахцілих країн.Так і склалисямайже всі сьогоднішнітрадиційнірелігії християнство,іслам, буддизмта інші.
Література
Чекер Р.О. Релігія – основа буття. Навчальний посібник.- К. 2008.
Титаренко О.С. Основи філософії і філософських знань. – К. 2007.
Бабичев Р.К. Релігієзнавство. К. – 2006.
Хомич К.С. Основи релігійних знань. К. 2008.
Петров В.К. Релігія – все що необхідно знати. К. 2004.