АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРЕВЕНТИВНИХ МЕХАНІЗМІВМартиненко О.А., доктор юридичних наук Бєлоусов Ю.Л., кандидат соціологічних наукСтаном на 22 липня 2010 року Факультативний протокол до Конвенції ООН проти катувань підписали 64 країни, 54 країни стали учасниками протоколу шляхом ратифікації або приєднання. У 24 країнах були створені національні превентивні механізми (далі – НПМ). Кожна країна на власний розсуд вирішувала проблему виконання вимог ОРСАТ та надання мандату НПМ національним інституціям. Проте, зважаючи на усю множинність підходів, можна запропонувати схематичний розподіл існуючих моделей національних превентивних механізмів на 4 класи, взявши за основу специфіку центральної інституції, на яку державою було покладено виконання мандату НПМ. У цьому аналітичному огляді пропонуються до розгляду моделі, які отримали умовні назви «Омбудсман» (13 країн), «Омбудсман +» (4 країни), «Національні спеціальні органи» (10 країн) та «Багатокомпонентні НПМ» (5 країн). Означені моделі, наведені нижче, мають свою специфіку, яка стосується наступних аспектів:принципи формування та повнота законодавчого закріплення повноважень НПМ;ступінь взаємодії з органами влади та неурядовими організаціями під час реалізації мандату НПМ;обов’язковість щорічної звітності перед урядом та громадянським суспільством, а також ступінь конфіденційності результатів роботи;обсяг та умови бюджетного фінансування роботи НПМ.^ Модель «ОМБУДСМАН»Азербайджан Комісар з прав людини (омбудсман) був призначений в якості НПМ урядом Азербайджану в січні 2009 р. Відповідно до цього у структурі офісу омбудсмана було створено відділ, відповідальний за реалізацію мандату НПМ, та виділено додаткове бюджетне фінансування. Албанія Законом №9688 від 15 квітня 2008 року в якості НПМ було визначено інституцію так званого Народного Адвоката (омбудсмана). У зв’язку з цим в структурі Офісу Народного Адвокату було створено спеціальне відділення з попередження тортур, п’ять працівників якого виконують вимоги мандату НПМ. Серед повноважень НПМ албанським законодавцем була окремо прописано відвідування місць несвободи. На першій стадії своєї діяльності НПМ було організовано круглий стіл для представників міністерств та неурядових організацій, а також здійснено впродовж 5 місяців 2008 р. перші 45 візитів до місць несвободи, які включали військові частини, психіатричні заклади, притулки для біженців та нелегальних мігрантів.Вірменія У квітні 2008 року уряд Вірменії вніс зміни до закону про Офіс захисника прав людини (омбудсмана), які покладали на цей офіс функції НПМ. Неурядові організації не погодилися з таким рішенням та поставили вимогу щодо включення представників неурядових організацій в НПМ за моделлю «Омбудсман +». Офіс омбудсмана запевнив правозахисників, що він має намір широко залучати неурядові організації до роботи НПМ, проте суттєвих змін у цьому напрямку не зроблено. Грузія Громадський захисник Грузії (омбудсман) був визнаний як НПМ лише в 2009 р.- 2 роки після строку, який вимагає ратифікація ОРСАТ для заснування національних превентивних механізмів. Для законодавчого закріплення статусу НПМ було внесено зміни у національне законодавство, що регулювало діяльність омбудсмана. Цими змінами також було передбачено створення у структурі офісу омбудсмана так званої Групи спеціальної превенції, на яку покладалось би виконання мандату НПМ. Члени цієї групи мають мати належний рівень освіти та професійного досвіду, відповідні моральні якості, не мати зв’язків з жодною політичною партією та не бути залученими до політичної активності. Одночасно відповідальним за виконання мандату НПМ був визнаний і заступник Громадського захисника. Представники громадського суспільства можуть залучатися до виїздів Групи спеціальної превенції, проте зустрічі цієї групи з омбудсманом мають конфіденційний характер. Громадський захисник та члени Групи спеціальної превенції мають право на відвідування усіх місць несвободи, проведення приватних інтерв’ю та отримання необхідної інформації. Законом передбачено право омбудсмана подавати пропозиції щодо розгляду нових законопроектів та змін до чинного законодавства. Естонія Від самого початку Естонія для виконання вимог ОРСАТ розглядала можливість створення як нового національного органу, так й призначення в якості НПМ вже існуючих моніторингових механізмів. Проте згодом, враховуючи бюджетні витрати, уряд вирішив призначити відповідальним за виконання мандату НПМ Канцлера юстиції (омбудсмана) У зв’язку з цим Офіс канцлера здійснив перевірку національного законодавства з метою впевнитися, що чинні законодавчі акти не вступають у протиріччя із покладеними на Офіс Канцлера обов’язками. Це, зокрема, стосується обов’язку розслідувати усі скарги, що поступають до Офісу, в тому числі – скарги від засуджених до позбавлення волі. Окрім розслідування індивідуальних скарг, Офіс Канцлера запланував здійснення планових візитів до в’язниць, яких має бути відвідано сім протягом чотирьох років. При цьому зостається незрозумілим, наскільки часто та регулярно будуть відвідуватися інші місця несвободи – поліцейські підрозділи, центри для мігрантів та психіатричні заклади. Також потребує на вдосконалення склад команд візитерів, оскільки наразі вони включають переважно юристів.Іспанія В Іспанії право на відвідування місць несвободи надано Офісу національного омбудсмана та офісам омбудсманів в автономних округах. Додатково така можливість надається й неурядовим організаціям, об’єднаним в Мережу протидії катуванням. При визначенні моделі НПМ уряд положив початок досить жорстким дискусіям, запропонувавши обрати як НПМ або Національного омбудсмана, або створивши «змішаний» тип НПМ. У свою чергу, Національний омбудсман запропонував призначити його офіс як НПМ одночасно із створенням Консультативної ради, яка б надавала допомогу НПМ, але не мала б права здійснювати візити спільно з Офісом омбудсмана. Неурядові організації, які входили в мережу протидії катуванням, бойкотували цю пропозицію та запропонували створити новий НПМ як незалежний національний орган. Зі свого боку, Омбудсман Каталонії запропонував створити НПМ у складі Національного омбудсмана, Омбудсмана Каталонії та консультативної ради від громадськості. Як результат, 15 жовтня 2009 року уряд вніс зміни до національного законодавства, призначивши Офіс омбудсмана відповідальним за здійснення функцій НПМ. У самому офісі функції НПМ делеговані заступнику омбудсмана, який одночасно є главою Консультативної ради, яка взаємодіє з НПМ з питань технічного та правового забезпечення, проте не є складовою частиною НПМ. В Офісі омбудсмана, не зважаючи на відсутність додаткового бюджету, був утворений відділ НПМ, а Національний омбудсман розпочав налагодження взаємодії з офісами регіональних омбудсманів.Кіпр У липні 2009 року Офіс Комісару для Адміністрування (омбудсмана) був визначений як НПМ, хоча спочатку розглядався варіант залучення до НПМ ще однієї інституції – Національного інституту з прав людини. Омбудсману для виконання функцій НПМ доручено інспектувати та моніторити лише пенітенціарні заклади, що робить незрозумілим його роль стосовно осіб, які перебувають у інших місцях несвободи.Коста Ріка Після низки міжвідомчих консультацій, які проводилися під головуванням міністерства закордонних справ, в якості НПМ президентським указом від 19 лютого 2007 р. було визначено Офіс омбудсмана. Після виділення додаткового бюджету в структурі Офісу було створено відповідний відділ НПМ, де працюють 3 особи: два юристи та один політолог, що має досвід у здійсненні моніторингу місць несвободи. Працівники пройшли заочний курс навчання в офісі Комісара ООН з прав людини. Відділ НПМ має право залучати до роботи працівників інших департаментів Офісу Омбудсмана, включаючи медиків для здійснення своїх візитів, а також використовувати приміщення, автотранспорт та офісне обладнання. Президентським указом кількість місць для відвідування НПМ обмежена лише 3 міністерствами: міністерством громадської безпеки (поліцейські кімнати для затриманих), міністерством юстиції (пенітенціарні заклади) та директоратом міграції (центри для мігрантів). Це обмеження є більш суворим, аніж це передбачено ОРСАТ, або ж встановлено в цілому для Офісу Омбудсмана. Для виправлення цього положення та закріплення юридичного статусу НПМ Офісом Омбудсмана було підготовлено законопроект, в якому закріплювалися функції НПМ, право на відвідування усіх без винятку місць утримання затриманих осіб, а також виділення необхідних матеріально-технічних ресурсів.Люксембург У 2010 році Офіс омбудсмана був призначений урядом для виконання мандату НПМ, оскільки жодна інша інституція чи організація не моніторить місця несвободи. Омбудсман, призначений у 2004 році терміном на 8 років, має в своєму офісі 4 юристи. Після призначення НПМ в структурі офісу було створено відділ з 2 осіб для координації діяльності та виконання вимог ОРСАТ. Офіс планує залучати зовнішніх експертів для здійснення візитів, а також здійснювати свою діяльність спільно з такими національними неурядовими організаціями, як Консультативна комісія з прав людини та Комітет з прав дитини. Візити мають носити плановий та регулярний характер. За результатами візитів органам влади будуть надаватися рекомендації, а в разі їх невиконання вони будуть опубліковані для залучення громадськості у процес виконання вимог ОРСАТ.Македонія Згідно закону, Офіс омбудсмана був призначений як НПМ, у здійсненні функцій якого можуть брати участь неурядові та благодійні організації, зареєстровані в Македонії. При цьому роль неурядових організацій прописана нечітко. Наразі не можна казати про модель «Омбудсман +», оскільки зміни у законодавстві на передбачають правових підстав та повноважень при здійснення організаціями мандату НПМ. До того ж у країні немає чітко вираженого бажання неурядових організацій залучатися до діяльності НПМ. Очікується, що в структурі Офісу буде створено окремий відділ, відповідальний за роботу НПМ.Польща Рада Міністрів резолюцією від 25 травня 2005 р. закріпила мандат НПМ за Комісаром із захисту громадянських прав (омбудсманом). Функціонально мандат НПМ виконують наступні 3 спеціалізованих департаменти Офісу Комісара: Департамент кримінально-виконавчого права, який координує діяльність НПМ; Департамент захисту іноземців, охорони здоров’я та питань громадського управління; Департамент прав солдатів та офіцерів. Три названі департаменти налічують 17 чоловіків та 12 жінок, з яких місця несвободи відвідують 17 чоловіків та 9 жінок. Під час візитів до них приєднуються працівники місцевих представництв Офісу Комісара, а також зовнішні експерти – психологи, психіатри та інші фахівці. Після кожного візиту протягом 2-3 тижнів складається звіт, а відповідні рекомендації надсилаються органам влади. Діяльність НПМ має певні складнощі фінансового забезпечення, оскільки загальний бюджет, виділений омбудсманом у 2008 р. для НПМ, складав 362 тис. євро, що було визнано недостатнім. За підрахунками омбудсмана, бюджет у 646 тис. євро мав би бути достатнім для збільшення штату НПМ та здійснення більшої кількості виїздів до місць несвободи. Саме ці причини обмежили кількість виїздів, які у 2008 р. були здійснені лише до 76 місць несвободи. Наразі НПМ планує поширити мережу закладів, які підлягають відвідуванням, включивши до них центри для іноземців та шукачів притулку, а також будинки соціального забезпечення. Омбудсман кожні 2-3 місяці проводить зустрічі із Асоціацією по імплементації ОРСАТ, яка включає вчених та представників неурядових організацій. Асоціація надає допомогу в аналізі та обговоренні проблем, дотичних до діяльності НПМ, а також підтримує омбудсмана в його зусиллях здобути додаткові надходження до бюджету НПМ.Сенегал В Сенегалі місця несвободи традиційно відвідуються багатьма неурядовими організаціями, серед яких можна вказати Сенегальський комітет з прав людини, Групу католицьких священиків, Парламентську мережу з прав людини. Законом 2009 р. передбачено створення інституції Національного Спостерігача за місцями позбавлення волі, яка є дуже схожою із функціями Французького Генерального інспектора. Для приведення функцій Національного Спостерігача у відповідність до мандату НПМ знадобилось ініціювання декількох змін до законодавства, які стосувалися доступу НПМ до необхідної інформації та можливості опубліковувати звіту за результатами візитів.Чеська Республіка Громадський захисник прав (омбудсман) був визнаний органами державної влади в якості НПМ. Аргументами для такого вибору були інституціональна та фінансова незалежність омбудсману, а також попередній досвід моніторингу місць несвободи у поєднанні з повноваженнями омбудсмана у чеському суспільстві. Статус НПМ було закріплено відповідною поправкою до чинного законодавства, якою встановлювався обов’язок чеського омбудсмана відповідати усім критеріям, що встановлені ОРСАТ для НПМ. Так, зокрема, до введення НПМ робота омбудсмана будувалась таким чином, що візити до місць несвободи відбувалися лише як реакція на отримані скарги. Наразі мандат омбудсмана передбачає постійне здійснення інспекцій до широкого кола місць несвободи, які включають пенітенціарні заклади, поліцейські та військові підрозділи, заклади для іноземців та шукачів притулку, заклади, що надають соціальний захист та медичну допомогу, а також заклади юридичного та соціального захисту дітей. З 2006 року НПМ здійснює також моніторинг таких місць, як соціальні притулки, будинки для літніх людей та психіатричні шпиталі. Для виконання покладених повноважень у структурі Офісу омбудсмана був створений департамент НПМ, який функціонально відокремлений від департаменту, що розглядає скарги громадян. Склад департаменту НПМ сформований з 12 юристів з дотриманням гендерного балансу. Працівники департаменту можуть додатково наймати на короткий термін зовнішніх експертів (лікарів, психіатрів, психологів тощо) для виконання окремих завдань. Крім того, омбудсман встановив тісну взаємодію департаменту НПМ з неурядовими організаціями з метою виконання мандату ОРСАТ. Це стосується обов’язкового інформування неурядових організацій перед здійсненням кожного візиту працівників НПМ до місць несвободи, а також практики залучення цивільних фахівців (лікарів, психіатрів, психологів тощо) до команди візитерів.ФінляндіяФінляндія підійшла дуже виважено до ратифікації Протоколу, який підписала ще в 2003 році. В ній була створена міжурядова робоча групі по ратифікації протоколу, яка вже на першому засіданні дійшла висновку, що парламентській Омбудсмен Фінляндії є найбільш пристосованою інституцією для виконання функцій національного превентивного механізму. Парламентській омбудсмен Фінляндії відповідає всім необхідним умовам, які висуває протокол до превентивних механізмів: незалежність, наявність мандату на здійснення візитів до місць позбавлення полі та утримання, доступ в місця утримання, повноваження перевіряти осіб, які позбавлені волі, наявність ресурсів та професійних знань, право вносити рекомендації. Але цим його повноваження не обмежуються: на відміну від України, омбудсмен Фінляндії має повноваження щодо порушення кримінальної справи або притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності.Модель «ОМБУДСМАН +»Данія Від самого початку функції НПМ були покладені на Датського Парламентського Комісара з цивільних та військових питань. Однак у квітні 2009 р., після дворічної дискусії на національному рівні, Комісар уклав офіційну угоду з Датським інститутом з прав людини та НУО «Реабілітаційний та дослідницький центр для жертв катувань», згідно якої усі три інституції мають здійснювати функції НПМ. Підписаний між цими інституціями Меморандум про взаєморозуміння передбачає, що вони будуть також разом у роботі Ради по реалізації ОРСАТ та Робочій групі по реалізації ОРСАТ. Рада має виконувати при цьому роль загального керівництва, в той час як Робоча група буде здійснювати візити до місць несвободи. В той же час очікується, що дві неурядові інституції у складі НПМ будуть надавати Комісару необхідну експертну допомогу в галузі міжнародного гуманітарного права та медицини. Перші візити, кількість яких планувалась 5-6 щороку, висвітлили низку додаткових питань, на яких буде зосереджувати увагу НПМ. Це стосується відносин між пенітенціарними працівниками та в’язнями, різних аспектів проявів дискримінації та застосування сили, питання доступу до медичної допомоги та реакції держави на звіти Європейського комітету проти тортур. Датський інститут з прав людини та НУО «Реабілітаційний та дослідницький центр для жертв катувань» залучаються до оцінки законопроектів та діючого законодавства, що стосуються виконання мандату НПМ. Республіка Молдова Змінами до законодавства було визначено, що Національний Центр з прав людини (Офіс омбудсмана) набуває статуту НПМ та відповідає за реалізацію мандату. Законодавчо було утворено також Консультативну раду з 12 представників громадянського суспільства на чолі із Головою. За допомогою місії ОБСЄ у Молдові було розроблено та подано для розгляду статут Консультативної ради, в якому були визначені цілі та керівні принципи діяльності ради, процес відбору, призначення та звільнення її членів, зміст привілеїв та імунітетів членів ради, а також напрямки діяльності ради як національного НПМ. Цей статут було прийнято парламентом 31 січня 2008 р. Члени Консультативної ради були відібрані комісією з 5 осіб, 2 з яких були Парламентськими адвокатами, ще двоє – представниками правозахисних організацій та один – представником академії. Проте надалі розпочався конфлікт між Офісом омбудсмана та членами Консультативної ради. Омбудсман, як голова Консультативної ради, вбачав функції ради виключно як допоміжні та дорадчі, тоді як члени ради бачили себе як НПМ. Як результат конфлікту, 5 з 10 представників НУО, що входили до складу Консультативної ради, вийшли з неї за різними підставами. У зв’язку з цим Молдова має вирішити низку питань щодо законодавчого роз’яснення, що є НПМ, які є його функції та визначити права членів НПМ стосовно можливості доступу до необхідної інформації та здійснення раптових візитів до місць несвободи. Законодавчо потрібно також врегулювати матеріально-технічне забезпечення роботи НПМ, а також проведення обов’язкового навчання його членів з питань здійснення візитів та складання об’єктивних звітів.Словенія Після ратифікації ОРСАТ у 2006 р. було визначено, що роль НПМ візьмуть на себе Офіс омбудсмана спільно з неурядовими організаціями. Такі організації, за погодженням з Офісом омбудсмана, мали мати статус неурядових та гуманітарних, а також пройти процес тендеру. Тендер оголошувався публічно, а організаціям, що пройшли відбір, надавалося право здійснювати функції НПМ разом із омбудсманом протягом року. Офіс омбудсмана оголошує новий тендер кожного року. В процесі тендеру перевага надавалась тим неурядовим організаціям, що мали більший досвід у захисті прав людини, особливо в сфері запобігання катувань та нелюдського поводження. Для участі у тендері кожна організація мала подати свідоцтво про реєстрацію, короткий звіт про діяльність, а також декларацію стосовно неучасті у моніторинговій діяльності тих членів організації, які раніш притягувалися до кримінальної відповідальності. У першому тендері (2007-2008) право на виконання мандату НПМ було надано 2 організаціям – Інституту миру та НУО «Правно». За результатами другого тендеру (2008-2009) було відібрано 3 організації: Словенський Червоний Хрест, Примус інститут та НУО «Правно». В Офісі омбудсмана виконання мандату НПМ покладено на 6 працівників: п’ятьох юристів, доктора психології та експерта з безпеки населення, які працюють з урахуванням додаткового бюджету, отриманого Офісом омбудсмана для здійснення функцій НПМ. Представники неурядових організацій під час виконання мандату НПМ отримують грошову компенсацію за витрати на транспорт, їжу та проживання, а також винагороду за написання звіту (100 євро) і участь у візиті (5 євро за кожну годину роботи). Спільна діяльність омбудсмана та неурядових організацій відбувається згідно укладеного контракту за результатами тендеру. В контракті обговорюються умови взаємодії та зобов’язання щодо виконання мандату НПМ. Згідно цього контракту час, місце та програма візиту, а також склад команди візитерів визначаються омбудсманом для кожного випадку окремо. Команда візитерів комплектується із службовців Офісу омбудсмана та членів неурядових організацій. Як правило, омбудсман приймає особисту участь у кожному візиті. Програма відвідувань передбачає візит до кожного пенітенціарного та психіатричного закладу, центру для іноземців та шукачів притулку щонайменше раз на рік, до кожного поліцейського відділку – один раз на два роки. До програми також будуть включені щорічні візити до будинків пенсіонерів. Як правило, усі візити здійснюються без попередження. Напередодні візиту команда візитерів проходить інструктаж та знайомиться з матеріалами попереднього візиту до цього закладу. Після візиту кожним членом команди готується короткий звіт із обов’язковим наданням рекомендацій. Звіти подаються омбудсману протягом 8 днів після здійснення візиту. Омбудсман визначає особу, відповідальну за підготовку загального звіту, а у випадку незгоди з частиною експертів – доручає підготувати їх звіти в якості додатків з викладенням окремої думки. Звіти згодом направляються до відповідних органів влади для відповідного реагування.Франція Франція ще до ратифікації ОРСАТ мала свої НПМ, тому саме вони розглядалися від самого початку як офіційні НПМ, призначені державою після ратифікації ОРСАТ. Таких інституцій є щонайменше дві. Це Національна комісія з питань безпеки, яка відповідає за роботу із скаргами членів парламенту стосовно діяльності поліцейських місць утримання заарештованих осіб. Це також Республіканський Медіатор, інститут із широким мандатом омбудсмана. Проте становлення НПМ відбувалося досить складно. У квітні 2007 р. Республіканський Медіатор виклав в офіційному повідомленні модель власної діяльності в якості НПМ. Натомість Національна консультативна комісія з прав людини подала на розгляд свій проект, який передбачав створення нового національного органу як НПМ. Але після виборів 2007 р. цей проект був забутий і нове керівництво Міністерства юстиції запропонувало абсолютно новий механізм, названий Генеральним інспектором місць несвободи, який був закріплений відповідним законом у жовтні 2007 р. Паралельно цьому Комісією з інституційних реформ у грудні 2007 р. було рекомендовано створення Офісу омбудсмана з фундаментальних прав, до якого передбачалося включити як офіс Генерального інспектора, так й інституцію Республіканського Медіатора. Врешті-решт у квітні 2008 р. французький уряд вирішив заснувати нову національну агенцію – Захисника прав громадян. Як передбачається, ця агенція буде сформована з трансформованого Офісу Республіканського Медіатора. Офіс Генерального інспектора місць несвободи буде виконувати роль НПМ протягом певного часу, а згодом буде включений до складу Офісу Захисника прав громадян. Генеральний інспектор при цьому буде обіймати в новій агенції посаду одного із заступників. За своїм статусом Генеральний інспектор призначається на посаду президентом країни за поданням парламенту строком на 6 років без права продовження повноважень. До штату його офісу входить 21 асистент, відібраних за професійними якостями, серед яких 3 жінки. Генеральний інспектор має право відвідувати безперешкодно усі заклади, де утримуються особи, позбавлені волі або обмежені у свободі пересування. Причиною візиту Генерального інспектора може бути або подання членів уряду чи парламенту, або власне рішення інспектора. У формуванні нових агенцій та законодавчого забезпечення їх діяльності велику роль відіграли неурядові організації. Саме вони запропонували до розгляду такі положення, як процедуру призначення персоналу до НПМ, гарантії їх незалежного статусу, концепцію превентивних та регулярних візитів, доступ до необхідної інформації. Завдяки їх активній позиції Національна Асамблея внесла декілька законодавчих змін стосовно професійного складу та процедури призначення НПМ, а також зняття зайвих обмежень під час візитів до місць несвободи. ^ Модель «НАЦІОНАЛЬНІ СПЕЦІАЛЬНІ ОРГАНИ»Гондурас Від самого початку гондураським конгресом обговорювалося призначення президентським указом моделі НПМ, яка б включала три компоненти – Офіс омбудсмана, Офіс Генерального прокурора та неурядові організації. Однак ця модель не знайшла свого формального втілення. Натомість Комісія конгресу з прав людини запропонувала створити новий Національний Комітет з попередження тортур в якості НПМ, який і був затверджений у вересні 2008 року. До складу Комітету входить 3 експерти: один призначений виконавчою владою, другий – законодавчою владою та третій – інститутами громадського суспільства. Допомогу в роботі Комітету надає секретаріат, а також спеціально створена Консультативна рада. Остання формується з 1 представника Офісу омбудсмана, 1 представника Генеральної прокуратури, 1 службовця Міністерства юстиції та 2 представників громадянського суспільства.Ліхтенштейн Функції НПМ з початку 2008 р. покладені на нову Комісію виправних закладів, до законодавчої бази діяльності якої були внесені зміни у відповідності з вимогами ОРСАТ. Нова комісія, таким чином, виконує подвійну функцію. По-перше, Комісія виправних закладів діє відповідно до Акту про виконання вироків, який передбачає візити до пенітенціарних установ. По-друге, як НПМ комісія зобов’язана моніторити усі місця позбавлення волі. До складу Комісії входить 1 адвокат (номінований Асоціацією адвокатів), 1 лікар (номінований Медичною асоціацією), 1 колишній офіцер пробації та 1 фахівець з досвідом роботи в установах виконання покарань. Згідно закону, щонайменше 2 члени Комісії мають бути жінками та представниками громадського суспільства. Члени Комісії призначаються рішенням уряду на 4 роки, є незалежними за своїм статусом державними службовцями та можуть бути звільнені з посади лише урядом за негативними підставами. Законом передбачається здійснення візиту кожні 3 місяці без попереднього повідомлення, а також можливість здійснення додаткових візитів. Після візиту члени Комісії протягом 14 днів надсилають уряду звіт та рекомендації, при цьому звіт має статус конфіденційного документу. У 2009 р., наприклад, члени Комісії здійснили 6 пенітенціарних візитів, відвідали кімнату для затриманих на митниці та декілька кімнат для затриманих у поліцейських підрозділах.Маврикій У лютому 2009 року на Національну комісію з прав людини було покладено виконання функцій НПМ, що призвело до ревізійного огляду законодавства з метою привести нормативне забезпечення діяльності Комісії у відповідність з вимогами ОРСАТ. Як НПМ, Комісія має чітко визначений мандат, що передбачає проведення розслідування за отриманими скаргами, а також право здійснювати візити до усіх поліцейських та пенітенціарних підрозділів з метою вивчення умов утримання та поводження. Національна комісія розпочала свою роботу ще у 2001 році, включаючи в себе голову та 3 інших службовців. Увесь персонал Комісії призначався президентом за поданням прем’єр-міністра на строк та з умовами, які президент вважав доцільним. Наразі Комісія налічує 8 членів: двоє з яких є представниками прокуратури, двоє – представники урядових структур, 1 – представник Офісу омбудсмана, 2 представника неурядових організацій та один медичний експерт від поліції. Бюджет Комісії затверджується парламентом в ході голосування за пропозицією уряду.Мальдіви Функції НПМ на Мальдівах виконує Національна Комісія з прав людини, хоча це не закріплено жодним законодавчим актом або змінами до чинного законодавства. Станом на 2009 рік структура Комісії передбачала посаду Секретаря та 3 інспекторів. Жоден з них не має юридичної чи медичної освіти, проте витримується принцип гендерного паритету – 2 з членів Комісії є жінками.Малі У березні 2006 року президентським указом було створено Національну комісію з прав людини, за якою цим же указом було закріплено статус НПМ. Більше 25% членів Комісії були призначені від різних міністерств, при цьому для більшості членів Комісії не було встановлено жодних вимог щодо наявності професійного досвіду у здійсненні візитів або оцінці місць затримання осіб. Указом також не закріплено гарантій або повноважень членів Комісії, які мали б забезпечити їм виконання вимог ОРСАТ. Так, наприклад, в указі не закріплено право на конфіденційне спілкування із затриманими, право на доступ до місць несвободи, гарантії безпеки для тих, хто співпрацює з Комісією. Замість встановлення процесу діалогу між різними органами влади шляхом подання звітів та рекомендацій, Комісії надано право лише інформувати уряд стосовно умов тримання затриманих осіб.Мексика Національна Комісія з прав людини, створена у 1992 році, є однією з найбільших інституцій такого типу в світі, маючи в кожному штаті місцеву філію з різним ступенем автономії або повноважень. Одночасно Комісія є об’єктом гострої критики правозахисних організацій через низьку ефективність роботи. Хоча результатом національної дискусії щодо моделі НПМ був висновок про переваги саме «змішаної» форми, урядом Мексики було прийняте остаточне рішення, яке закріпляло статус НПМ лише за однією інституцією - Національною Комісією з прав людини. Для виконання мандату у структурі Комісії був створений Відділ НПМ з 13 фахівцями на чолі із директором. Персонал відділу має різний професійний досвід, в тому числі – досвід моніторингу пенітенціарних закладів. При цьому повноваження Комісії як НПМ є певним чином обмеженими. Так, візити Комісії можуть бути обмежені владою з причин національної оборони чи громадської безпеки, представники місцевих органів влади мають супроводжувати членів Комісії під час візитів та визначати місце для інтерв’ю із затриманими. Не зважаючи на об’єктивну необхідність взаємодії з місцевими правозахисними організаціями, Комісія розпочала свою діяльність самостійно та на власний розсуд, проте невдовзі оголосила про створення Консультативної ради, куди запросила біля 12 правозахисних організацій. Одночасно Відділ НПМ намагається налаштувати взаємодію з комісіями з прав людиною кожного штату.Нігерія В Нігерії не існувало регулярної діяльності або систематичного механізму незалежного відвідування місць несвободи до того часу, коли у вересні 2009 року Департамент юстиції не утворив Національний комітет з превенції тортур, на якого було покладено функції НПМ. Комітету надано право відвідувати місця для утримання затриманих та заарештованих осіб, а також проводити розслідування скарг щодо застосування тортур. До складу Комітету входить 19 представників широкого кола інституцій – неурядових організацій, Комісії з прав людини, працівників пенітенціарного департаменту, міністерства юстиції тощо.Чілі У листопаді 2009 року уряд Чілі заснував Національний інститут з прав людини, на який у грудні 2009 року було покладено виконання мандату НПМ. При цьому законодавством не було закріплено будь-яких спеціальних положень для виконання функцій НПМ. Тому представники НПМ мають право відвідувати лише державні місця обмеження свободи, що унеможливлює здійснення вимог ОРСАТ в частині, яка стосується приватних місць, де можуть утримуватися затримані особи. До складу Інституту входить 11 членів, яких обирають за представницькими квотами. Керівництво здійснюється Радою та директором. До складу Інституту входить Консультативна рада, яка також має 11 членів. Двоє членів ради призначаються президентом, двоє – сенатом, двоє – нижньою палатою, один – деканом юридичного факультету, 4 члени – призначаються неурядовими організаціями, спеціально зареєстрованими для цього Національним інститутом (у 2009 році таких було 38).Швейцарія Законом було запропоновано створення одного національного НПМ в особі вже існуючої Національної комісії попередження катувань. Така пропозиція базувалася на декількох аргументах: на вже існуючій підтримці Комісії з боку урядів кантонів, на більш швидкій ратифікації вже існуючого механізму, на оптимальному співвідношенні ефективності та бюджетних витрат. Відбір членів НПМ передбачав затвердження їх кандидатур Федеральною Радою за поданнями міністерства юстиції та міністерства іноземних справ. Комітетом з протидії тортурам була надана рекомендація зробити процес відбору кандидатів відкритим для громадськості, оголосивши відбір для представників цивільного суспільства, що й було зроблено міністерством юстиції у 2009 році, коли було оголошено публічний тендер на заміщення 12 посад членів Комісії. Як результат, Федеральна Рада призначила на 4 роки перші 12 членів Комісії за рекомендацією Федерального офісу юстиції та Департаменту іноземних справ. Члени Комісії, з яких 5 жінок та 7 чоловіків, мають різний професійний досвід за фахом: медичний експерт, юристи, колишній поліцейський, суддя, експерт з прав людини, психолог, психіатр, соціальний працівник, експерт з пенітенціарних питань. Законом передбачено можливість здійснювати раптові візити, а також враховано усі можливі визначення місць несвободи, що дозволяє інспектувати широкий круг закладів – від поліцейських відділків до будинків для літніх людей. Від початку передбачалося, що члени Комісії будуть працювати на волонтерських засадах, не маючи секретаріату та офісних приміщень. Цей аспект був предметом широких дискусій не тільки серед правозахисних організацій, але й на рівні кантонів та політичних партій. Як результат, було визначено, що члени Комісії будуть отримувати 300 франків щодня із розрахунку 20 робочих днів на рік для кожного з членів. Проте наявність допоміжного персоналу у вигляді секретаріату не передбачається. Уругвай У країні функціонує Парламентський Комісар, який за логікою речей міг бути призначений для виконання мандату НПМ. Проте уряд вирішив створити у грудні 2008 р. Національний інститут з прав людини, якого в Уругваї, разом із декількома країнами Латинської Америки, не існувало тривалий час. Відповідним законом передбачається не лише визнання Інституту в якості НПМ, але й подальше створення парламентом незалежної комісії з 5 осіб, призначеної для розвитку державної політики в галузі прав людини. Функціонування Національного інституту як НПМ передбачається у тісній співпраці із міністерством закордонних справ.^ Модель «БАГАТОКОМПОНЕНТНІ НПМ»Мальта У вересні 2007 року було призначено 2 комісії в як