АНАЛІЗ (САМОАНАЛІЗ) ВИХОВНОЇ РОБОТИ, ВИХОВНОГО ЗАХОДУ, ГОДИНИ СПІЛКУВАННЯ Успішне керівництво виховним процесом у групі передбачає володіння системою аналітичних знань, умінням педагога оцінити зміни у виховному процесі, прогнозувати шляхи його розвитку, удосконалення форм і методів виховної роботи. Кваліфікований аналіз (самоаналіз) передбачає можливість оцінити ефективність виховного процесу, системи виховної роботи, її складових частин; визначити фактори, що впливають на результативність виховного процесу; виявити недоліки і їхні причини. Педагогічний, психолого-педагогічний самоаналіз допомагає подивитися на себе немовби з боку, оцінити свій професіоналізм, побачити переваги й недоліки у своїй професійній діяльності, у той же час цей найважливіший засіб самооцінки, самовиховання й самоосвіти педагогів. У процесі самоаналізу розглядаються аспекти професійної підготовки педагога, його поводження, стилів керівництва процесом виховання, взаємодії й взаємин з учнями. Аналіз результативності тематичного періоду, семестру, навчального року формує в педагога почуття відповідальності, дисциплінує його, стимулює до здорової конкуренції, до самовдосконалення педагога в особистісному й професійному аспектах, у розвитку класного колективу. Педагогічний аналіз роботи класного керівника не є критикою, це один з видів методичної допомоги класному керівникові з боку адміністрації, колег по роботі. Такий аналіз виступає як особлива форма виявлення протиріч й їхнього вирішення у взаємодії з іншими суб'єктами навчально-виховного процесу. Роль педагогічного аналізу важко переоцінити. Чим глибше й обґрунтованіше педагог проводить аналіз, проникає в сутність керованих ними процесів, тим ефективніше його дії щодо вдосконалювання керованої ним системи. Аналіз тісно пов'язаний із цілепокладанням, плануванням і прогнозуванням. Чим глибше аналіз, тим вірніше й конкретніше будуть визначені цілі й завдання розвитку й діяльності. Чим конкретніше цілі, тим оптимальніше буде визначений зміст роботи й добір форм і методів роботи. У результаті аналізу (самоаналізу) виховного процесу класний керівник визначає: • результат виховного процесу; • доцільність вибору форм і методів роботи, ефективність їхнього застосування, ступінь впливу на результат; • фактори, що обумовили досягнення результатів; • досягнення й недоліки в організації виховного процесу, їх причини; • успіхи й невдачі проведеної роботи на різних її етапах, усунення причин виявлених невдач; • невикористані можливості й резерви для подальшого вдосконалювання виховного процесу; • шляхи розвитку виховної системи, класного колективу. Виходячи із принципів педагогічного аналізу, можна визначити принципи самоаналізу виховної роботи класного керівника, її структурних складових: виховних заходів, годин спілкування і т. п. 1. Самоаналіз повинен бути об'єктивним і передбачати: визначення істотних рис аналізованого об'єкта, урахування кількісних і якісних характеристик; виявлення причинно-наслідкових зв'язків, які є основою розпізнавання істотних сторін виховного процесу; вивчення класним керівником кожного окремого явища; визначення діалектичності єдності об'єктивного й суб'єктивного при первинності об'єктивного. 2. Необхідно розглядати сукупність явищ навчально-виховного процесу в їхньому взаємозв'язку й взаємодіях. 3. Необхідно розглядати всі явища навчально-виховного процесу в групі у взаємодії й взаємозв'язку з навчально-виховним процесом у паралелі, в навчальному закладі в цілому. 4. Розглядати предмет самоаналізу в процесі його розвитку розкривати його суперечливий характер, ураховувати кількісні і якісні зміни, перехід з одного стану в інший, розглядати предмет аналізу з урахуванням зв'язку між сьогоденням, минулим і майбутнім. 5. Самоаналіз передбачає дослідження виховного процесу як динамічної, цілісної системи, що взаємодіє із зовнішнім середовищем, що характеризується наявністю зовнішніх і внутрішніх зв'язків. 6. Програма аналізу повинна ґрунтуватися на вивченні декількох чільних факторів, тому що докладний аналіз всіх явищ виховання робить його громіздким, розсіює увагу. 7. Й основу аналізу повинен бути покладений комплексний підхід, що укладається у виділенні тих сторін, які підлягають вивченню з різних позицій: • єдність мети й напряму самоаналізу, їхня субординація й координація, підпорядкування часткових (другорядних) цілей головній; • відповідність методу вивчення змісту аналізованих явищ; • взаємодія різних систем знань, погодженість дій всіх учасників аналізу; • урахування ролі моральних, ціннісних і психологічних факторів. 8. Необхідно забезпечити цілеспрямованість аналізу, що передбачає чітку ієрархію, глибоке усвідомлення головних і другорядних цілей і завдань. Необхідне планування, оскільки план — це моделювання дій з досягнення поставлених цілей. 9. В аналізі повинні брати участь всі суб'єкти виховного процесу класу (проведеного виховного заходу), що дозволить побачити виховний процес із різних сторін, забезпечити активну позицію й відповідальність кожного за результат роботи. Класному керівникові необхідно побачити зв'язок між використовуваними методами й досягнутим результатом, з'ясувати причини успіху й невдач. 10. Організація аналізу (самоаналізу) передбачає реалізацію виховних цілей і завдань. Участь в аналізі всіх суб'єктів виховного процесу формує в них активність, відповідальність за ухвалені рішення, розвиває аналітичні вміння, дисциплінує, стимулює потребу в самовдосконаленні. 11. Висновки аналізу (самоаналізу) повинні бути конкретними, для результативності їх треба систематизувати. У виховних цілях необхідно дотримуватися гласності, знайомити суб'єктів виховного процесу з динамікою змін (успіхів у досягненні різних цілей) на основі аналізу, акцентувати на цьому увагу.