Актуальні питання вакцинопрофілактикиВід створення, англійським вченим Дженером, першої вакцини проти натуральної віспи пройшло більше 200 років. До сьогоднішнього дня людство не винайшло більш ефективного і безпечного способу захисту населення від інфекційних захворювань ніж профілактичні щеплення. Саме завдячуючи використанню засобів специфічної профілактики була ліквідована на всій земній кулі натуральна віспа. Щороку медичні працівники використовуючи антирабічну вакцину рятують життя сотням людей, які були покусані хворими на сказ тваринами. Так в 2011 році проти сказу було щеплено 834 особи, жодна людина не захворіла. Епідемічна ситуація з дифтерії, яка в 90-х роках мала місце на території України ще раз переконливо підтвердила ефективність щеплень у боротьбі з інфекційними хворобами. Слід зазначити, що в нашій області за період із 1991 по 1995 роки захворіло на дифтерію 429 чоловік, із яких 20 померло. Цьому передувала масивна пропаганда непотрібності щеплень проти дифтерії. Значна частина людей почала відмовлятись від щеплень. Серологічні дослідження, які проводились в 1990-1991 роках показали, що серед населення області лише 40% мали імунітет до дифтерії. Провівши в 1995-1996 роках додаткову імунізацію, проти дифтерії, в ході якої було щеплено майже 800 тисяч чоловік, вдалось зупинити епідемію цієї інфекції. Починаючи із 2000 року в нашій області реєструється 2-4 випадки дифтерії. В 2011 році захворіла лише 1 людина. За останні роки суттєво знизився рівень захворюваності епідемічним паротитом та краснухою. Проте, ці інфекційні хвороби, як і ряд інших захворювань, що керуються специфічними засобами профілактики, поки що продовжують реєструватись на території Вінниччини. Так за 2011 рік в області зареєстровано 70 випадків епідемічного паротиту, 166 випадків захворювання кашлюком, 141 випадок краснухи, по 1 випадку дифтерії та правцю. Щорічно виявляється від 700 до 900 нових випадків туберкульозу. При наявності збудника, в природі постійно існує ризик виникнення епідемій того чи іншого захворювання. Інфекційним захворюванням з крапельним шляхом передачі властивий циклічний перебіг, який спостерігається кожні 5 років. Так за період з 2000 по 2010 роки в Україні зареєстровано два епідемічних підйоми захворюваності на кір (у 2001-2002 та 2005-2006 роках), під час яких захворюваність на кір в країні зростала у десятки разів. В області останній підйом захворюваності зареєстрований у 2006 році, під час якого перехворіло 3131 особа. Померла 1 людина. Протягом 2011 року відмічався ріст захворюваності кором у західних регіонах України. Всього було зареєстровано 1513 випадків підозри захворювання на кір. На території області, за минулий рік зареєстровано 7 поодиноких випадків кору, які не пов’язані між собою. Випадки реєструвались на території м. Ладижин, Бершадського, Муровано-Куриловецького та Теплицького районів. Лабораторно підтверджено 2 випадки, у м. Ладижин та Бершадському районі. Протягом поточного року виявлено 36 випадків підозри на кір серед населення. Із них 21 випадок серед дорослого населення та 15 серед дитячого. Випадки реєструвались на 12 адміністративних територіях. Основним та надійним засобом профілактики захворювання на кір є своєчасна вакцинація дітей, згідно термінів, визначених Календарем профілактичних щеплень. Наявність не щеплених дітей та дорослих створюють умови для формування вогнищ інфекції та її розповсюдження. Специфічна профілактика – це питання національної безпеки держави. Згідно із Законами України “Про захист населення від інфекційних хвороб” та “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу в Україні є обов’язковими і включаються до календаря щеплень. Згідно із ст. 8 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” - профілактичні щеплення проти інфекційних хвороб включених до календаря щеплень та профілактичні щеплення за епідемічними показами проводяться для громадян безоплатно; - поставки медичних імунобіологічних препаратів для проведення профілактичних щеплень, включених до календаря здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України, а для проведення щеплень за епідемічними показаннями – за рахунок коштів місцевих бюджетів. Більшість вакцин, які використовуються в області в Україні на превеликий жаль не виробляються, тому ми використовуємо препарати закордонного виробництва. Зокрема виробництва Росії (БЦЖ, поліомієлітна), Бельгії (АаКДП, гемофільна інфекція, гепатит В, КПК (пріорікс), Франції ( КПК, паротитна, АаКДП, гемофільна, поліомієлітна інактивована, поліомієлітна жива). Вітчизняного виробництва АДП, АДП-М, АД-М, АП анатоксини. Закуповує препарати МОЗ України і централізовано через ДП «Укрвакцина» препарати постачаються в регіони. У відповідністю із ст.13 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” Державний контроль якості, ефективності та безпечності вакцин здійснює Центр імунобіологічних препаратів МОЗ України. Для профілактичних щеплень застосовуються вакцини як вітчизняного так і закордонного виробництва, зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку. Установи Держсанепідслужби здійснюють контроль за дотриманням умов транспортування, зберігання, використання та знешкодження вакцин. У зв’язку з недостатнім фінансуванням впродовж трьох останніх років МОЗ України не в повному обсязі забезпечує лікувально-профілактичні заклади області вакцинами. Так в 2011 році область недоотримала 50,0% від річної потреби вакцини для профілактики туберкульозу, 30,0% вакцини для профілактики дифтерії, правця та кашлюка, 80,0% вакцини для профілактики гемофільної інфекції, майже 40,0% вакцини для профілактики кору, краснухи та епідпаротиту. Взагалі не постачались в область АДП, АДП-М та АД-М анатоксини. В поточному році область отримала від 5,0% до 40,0% вакцин. В даний час в ЛПЗ повністю відсутні вакцина проти гемофільної інфекції, інактивована вакцина проти поліомієліту. Практично вичерпаний запас вакцини проти вірусного гепатиту В, проти дифтерії правця та кашлюка. Незабезпечення лікувально-профілактичних закладів достатньою кількістю вакцин було однією з причин недоохоплення обов’язковими профілактичними щепленнями дітей першого року життя. Так в 2001 році в області було охоплено щепленнями проти кашлюку, дифтерії та правцю охоплено 52,7% дітей (в Україні – 45,9%), проти поліомієліту – 72,2% (в Україні - 54,3%), проти гемофільної інфекції – 28,5% (в Україні – 26,2), проти гепатиту В –16,7% ( в Україні – 21,6%), проти кору, епідпаротиту та краснухи – 69,0% (в Україні – 67,0%). За результатами серологічних досліджень, проведених в 2011 році, рівень популяційного імунітету в області склав: проти дифтерії – 86,3%, проти правця – 96,2%, проти кору – 86,4%, проти краснухи – 80,6%. Проблемним питанням для області залишається значна кількість відмов від профілактичних щеплень, що в першу чергу є наслідком антивакцинальної компанії яка проводиться в засобах масової інформації, зокрема в центральних. Згідно даних ЛПЗ на сьогодні від профілактичних щеплень відмовляються майже 9,0 тисяч дітей та підлітків а від проб Манту 25 тисяч дітей. Найбільш значна кількість відмов від щеплень та проб Манту в м.Вінниці, Липовецькому, Жмеринському, Тростянецькому, Барському, Погребищенському, Муровано-Куриловецькому районах. В області, профілактичні щеплення проводяться в 1196 постійнодіючих кабінетах щеплень. Згідно із ст. 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” – медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов’язані надати об’єктивну інформацію особам, яким проводяться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення; – профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Згідно наказу МОЗ України №595 від 16.09.2011року “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів”, безпосередньо перед проведенням щеплення, здійснюється медичний огляд з обов’язковою термометрією для виключення гострого захворювання. Протипокази до проведення щеплень визначає лікар, остаточне рішення про можливість чи неможливість проведення щеплень приймає імунологічна комісія лікувально-профілактичного закладу. Перелік протипоказів затверджений наказом МОЗ України №595 від 16.09.2011року. Цим же наказом визначений порядок проведення профілактичних щеплень в Україні. Даним наказом затверджений календар профілактичних щеплень в Україні, який містить 4-ти розділи: Загальні положення щодо організації профілактичних щеплень. Щеплення за віком, або обов’язкові щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, кашлюка, правця, поліомієліту, кору, краснухи, епідпаротиту, гемофільної інфекції. Рекомендовані щеплення. (вітряна віспа, гепатит А, папілома вірус, рота вірус, пневмококова та менінгококова інфекція). Щеплення, які проводяться на ендемічних та ензоотичних територіях та за епідемічними показами; (туляремія, бруцельоз, гарячка Ку, чума, черевний тиф, сказ, кліщовий енцефаліт, жовта гарячка, холера). З метою комплексного вирішення проблем пов’язаних з специфічною профілактикою інфекційних захворювань та на виконання Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки», 30.06.2010 року 31 сесією 5 скликання Вінницької обласної Ради затверджено “Обласну Програму імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2010-2015 роки ” з відповідним фінансовим обґрунтуванням. Стан виконання плану з імунопрофілактики щомісячно контролюються фахівцями управління охорони здоров’я та курортів облдержадміністрації і обласної санепідстанції. Сказ (гідрофобія) – смертельне захворювання. Інкубаційний період від 10 днів до 1-го року і більше. В середньому – 20-60 днів після укусу. Епізоотична ситуація зі сказу є вкрай складною. За 2011 рік управлінням Державної ветеринарної медицини сказ лабораторно підтверджено у 220 тварин (за 2010 рік – 188 ). У 2011 році на сказ хворіли різні тварини, для Вінницької області це перш за все лисиця – 172 випадки, кішки – 21, собаки – 15, велика рогата худоба – 5, борсуки – 3, куниці – 2, тхір – 1, видра – 1. З початку 2012 року сказ підтверджено у 63-х тварин, в т.ч. у 44 лисиць, 9 котів, 8 собак. Єдиним засобом попередження сказу у людей є щеплення. У 2011 році за медичною допомогою з приводу покусів тваринами звернулось 3282 особи, в т.ч. 172 особи – які були покусані скаженими тваринами. Антирабічні щеплення були призначені 834 особам. Починаючи з 2008 року, випадків захворювання на сказ людей не виникало.