ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИТрофімова Лариса ВіталіївнаУДК 342.97 : 35.075.5Організаційно-правове забезпечення діяльностіюридичних підрозділіворганів державної податкової служби України12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право.АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукІрпінь – 2003 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі адміністративного права та адміністративної і кримінально - процесуальної діяльності Академії державної податкової служби України Державної податкової адміністрації України. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор ^ Шкарупа Віктор Костянтинович, Академія державної податкової служби України, начальник кафедри адміністративного права та адміністративної і адміністративно-процесуальної діяльності Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор^ Пєтков Валерій Петрович, Національний університет внутрішніх справ, начальник Кіровоградської філії;кандидат юридичних наук, доцент^ Коломоєць Тетяна Олександрівна, Запорізький державний університет, заступник декана юридичного факультету. Провідна установа: Національна академія внутрішніх справ України (м.Київ), кафедра адміністративного права Захист відбудеться "2" липня 2003р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.02 в Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м.Ірпінь, вул. Садова,53.З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м.Ірпінь, вул. Садова,53.Автореферат розісланий “30” травня 2003р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Забарний Г.Г. ^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИАктуальність теми. В сучасних умовах в Україні проходить становлення правової держави. Зміст єдності і розмежування трьох гілок державної влади – законодавчої, виконавчої, судової полягає в необхідності належного правозастосування в усіх галузях законодавства та в його окремих формах, якими слід розглядати юридичне обслуговування суб’єктів усіх форм власності і населення у суспільстві в цілому і податкових відносинах зокрема. Забезпечення розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави залежить в першу чергу від належного виконання своїх функцій державними органами. Соціально-економічні перетворення постійно вимагають пошуку та запровадження нових методів і механізмів, спрямованих на поліпшення економічної ситуації країни. Головне місце займають правові форми і методи управління економікою, правове забезпечення законності діяльності і дисципліни в усіх сферах господарювання і на різних рівнях органів виконавчої влади. Реалізувати вказані завдання, ефективно захищати законні права та економічні інтереси і безпеку держави, підприємств, установ та організацій покликані юридичні служби. Українська держава зацікавлена у функціонуванні професійної і сучасної юридичної служби. Уряд України постановою від 27.08.1995р. затвердив Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, в якому зазначив про необхідність вдосконалення правової роботи у сфері громадського виробництва, створення правових і організаційних основ для ефективної діяльності юридичної служби щодо забезпечення законності в роботі міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади щодо попередження порушень прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій і громадян. Юридичне обслуговування діяльності органів державної податкової служби України (далі – ОДПС) – це засіб, за допомогою якого збираються необхідні документи (докази) для підтвердження юридичних фактів та аргументів, на підставі яких провадиться застосування норм права. Завдяки цьому досягається забезпечення конституційних норм щодо охорони прав і захисту інтересів як платників податків так і держави, а саме реально використовуються норми податкового права у процесі виконання бюджету. Потреба удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності юридичних служб постійно зростатиме, про що свідчить Указ Президента України від 11.12.2001р. №1207/2001 “Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів”, постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.2001р.№1693 “Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади”. Роль юридичних підрозділів ОДПС як частини апарату, що організовує правову роботу та виконує специфічні функції в юридичній практиці, полягає в забезпеченні умов для зміцнення законності в сфері оподаткування і посилення трудової та службової дисципліни, попередження правопорушень з боку як податківців так і платників податків шляхом підвищення рівня правової культури в суспільстві. Положенням податкової доктрини щодо діяльності ОДПС присвячували свої роботи вчені і практики: М.Я.Азаров, Л.К.Воронова, П.Т.Гега, І.І.Лонюк, В.Т.Капріца, М.М.Касьяненко, М.П.Кучерявенко, Т.Є.Кушнарьова, П.В.Мельник, П.С.Пацурківський, В.І.Полюхович, В.М.Попович, Л.А.Савченко, Г.М.Самілик, Т.В.Сараскіна, Г.О.Усатий та ін., але їх дослідження не відображають ролі юридичних підрозділів в системі ОДПС, не визначають їх організаційно-правове забезпечення. При підготовці дисертації були використані наукові праці вчених фахівців з адміністративно-правової науки: В.Б.Авер’янова, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, А.С.Васильєва, Р.Ф.Васильєва, В.Г.Гончаренка, Долгополова А.М., Г.Г.Забарного, Р.А.Калюжного, В.М.Кампо, Л.В.Коваля, Т.О.Коломоєць, В.О.Коновалової, Ю.Ф.Кравченка, С.В.Кувакіна, Г.І.Лелікова, Н.Р.Нижник, О.В.Петришина, В.П.Пєткова, А.О.Селіванова, В.М.Селіванова, В.О.Шамрая, В.К.Шкарупи, В.В.Цвєткова та ін.. Неможливо провести дослідження без використання загальнотеоретичних праць зарубіжних і вітчизняних вчених, зокрема, С.С. Алексєєва, С.Н.Братуся, А.Б.Венгерова, С.І. Вильнянського, Ю.І.Гревцова, С.Д.Гусарєва, І.Я.Дюрягина, В.П.Казимирчука, В.Т.Калмикова, В.Н.Карташова, В.Н.Кудрявцева, В.І. Леушина, А.В.Малько, М.Н.Марченко, М.І.Матузова, П.Є.Недбайло, В.С.Нерсесянца, В.П.Реутова, О.Ф.Скакун, М.Я.Соколова, О.Д.Тихомирова та ін.. В опублікованих роботах фахівців у галузі адміністративного і фінансового права містяться оригінальні гіпотези, цікаві ідеї та пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання діяльності, юридичної практики та правової роботи ОДПС, що були враховані автором даного дослідження. У той же час недостатньо досліджені ефективність діяльності юридичних підрозділів і їх взаємодія з галузевими управліннями в структурі ОДПС. Сьогодні гостро відчувається потреба в розробці і удосконаленні понятійного апарату, що стосується юридичної практики, виявленні закономірностей виникнення, становлення і функціонування юридичних підрозділів ОДПС, аналізі, систематизації і узагальненні юридичної практики ОДПС як об’єктивного явища реальної дійсності. Наведені аргументи повною мірою обґрунтовують актуальність і важливість проведення комплексного наукового дослідження організаційно-правових засад діяльності юридичних підрозділів ОДПС.^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Роботу виконано в рамках планів Академії державної податкової служби України, як частину науково-дослідної роботи “Удосконалення адміністрування податку на додану вартість у сфері зовнішньоекономічної діяльності ”(номер державної реєстрації № 0102U005745), тема дисертації затверджена її вченою радою. Робота виконана в контексті заходів з реалізації Концепції адміністративної реформи, затвердженої Указом Президента України від 22.07.1998р. № 810/98 та Стратегії реформування системи державної служби в Україні, затвердженої Указом Президента України від 14.04.2000р. №599/2000. Цей напрямок дослідження знайшов підтвердження і в Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25.12.2000р. №1376/2000. Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України і досягнень адміністративно-правової науки, узагальнення юридичної практики та правової роботи ОДПС з’ясувати історичний розвиток юридичних підрозділів, визначити поняття юридичної практики ОДПС, удосконалити структуру юридичної служби в системі податкових органів для проведення ефективної модернізації в межах адміністративної реформи і зміцнення законності в діяльності органів державної влади. Для досягнення мети були визначені такі завдання: дослідити етапи розвитку юридичних підрозділів ОДПС; розкрити зміст діяльності працівників юридичних підрозділів ОДПС; проаналізувати вітчизняні й зарубіжні правові акти та існуючі в науковій літературі погляди вчених щодо поняття “юридична практика” та “правова робота”; визначити поняття “юридична практика ОДПС” і її принципи; здійснити аналіз впливу юридичної практики ОДПС на зміни податкового законодавства; визначити місце юридичних підрозділів в системі ОДПС; здійснити аналіз організаційної побудови юридичних підрозділів ОДПС, зовнішньої та внутрішньої взаємодії її елементів; охарактеризувати функції правового забезпечення діяльності ОДПС; визначити причини плинності кадрів серед юристів ОДПС та запропонувати заходи вирішення проблеми; запропонувати рекомендації щодо удосконалення правового регулювання діяльності юридичних підрозділів ОДПС та пропозиції до змін у законодавство.^ Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, що складаються у сфері діяльності юридичних підрозділів ОДПС.Предметом дослідження є організаційні засади діяльності юридичних підрозділів ОДПС та чинне законодавство України, інші нормативно-правові акти, відомчі акти ОДПС з питань організації діяльності юридичних підрозділів, юридична практика ОДПС. ^ Методи дослідження. У роботі використано окремі загальнонаукові методи: за допомогою логіко-семантичного вдосконалено понятійний аппарат (підрозділи 1.1,1.2); на основі статистичного узагальнення вивчалась думка, проводилось опитування (підрозділи 1.2, 2.4), за допомогою системно-функціонального – визначено шляхи удосконалення нормативної бази діяльності і організаційної побудови юридичних підрозділів ОДПС (підрозділи 2.1,2.2,3.2). Серед конкретнонаукових методів – головні: порівняльно-правовий та історико-правовий, що надали змогу дослідити формування юридичних підрозділів в системі ОДПС (підрозділ 2.1). Статистичні дані використано при виробленні, за результатами аналізу супроводження справ у судах за участю податкових органів, пропозицій щодо удосконалення діяльності юридичних підрозділів у взаємодії з галузевими управліннями ОДПС (підрозділи 2.3,3.2,3.3). Нормативну базу роботи склали Конституція і закони України, міжнародно-правові документи, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України та відомчі нормативні акти ДПА України, що регламентують питання діяльності юридичних підрозділів ОДПС як складової частини органу виконавчої влади. Емпіричну базу дослідження становлять публікації в періодичних виданнях, довідкова література, статистичні та аналітичні матеріали про діяльність юридичних служб , а також звітні дані ДПА України та ДПА у Дніпропетровській області. У процесі дослідження теми були вивчені юридична практика органів ДПС і судова практика за участю органів ДПС, результати розгляду скарг (апеляцій) і звернень платників податків, проведено вибіркове опитування працівників юридичних підрозділів та студентів юридичних факультетів.^ Наукова новизна роботи полягає в тому, що дана дисертація є першим у вітчизняній науці адміністративного права спеціальним комплексним монографічним дослідженням, присвяченим діяльності юридичних підрозділів ОДПС, в якому здійснено поглиблений аналіз діяльності юристів у структурі ОДПС та їх організаційно-правового забезпечення, систематизовано функції щодо правового забезпечення діяльності ОДПС, внесено окремі пропозиції щодо удосконалення діючого законодавства і розробки нових нормативно-правових актів. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків. Основні з них такі: - удосконалено поняття і проведено розмежування термінів “юридична практика” та “правова робота”; уперше визначено етапи розвитку юридичних підрозділів ОДПС, шляхи підвищення ефективності їх участі в системі ОДПС; дістало подальшого розвитку визначення місця юридичних підрозділів в системі державних податкових органів; обгрунтовано взаємозв’язок реформування діяльності юридичних підрозділів в ОДПС із здійсненням в Україні адміністративно-правової реформи; уперше визначено поняття юридичної практики ОДПС як складового елементу функціонування правової системи і частини процесу правового регулювання, що одночасно є віддзеркаленням позитивних і негативних сторін у стосунках платників податків і податковим органом, що враховує набутий і напрацьовує новий досвід в результаті нормотворчої і правозастосовчої діяльності та вносить об’єктивно-реальні зміни в суспільстві, формуючи правову культуру населення; обгрунтовано, що за характером виконуваної роботи і відповідною кваліфікацією працівники підрозділів правового забезпечення – державні службовці є юристами і саме тому такі підрозділи доцільно назвати юридичними, врахувавши їх історичний розвиток і досвід юридичного департаменту Російської Федерації, а також те, що правове забезпечення здійснюють не лише юристи, але і керівники та інші посадові особи ОДПС; узагальнено причини плинності кадрів серед працівників юридичних підрозділів і запропоновано заходи щодо їх усунення; уперше проаналізовано структуру юридичних підрозділів ОДПС і внесено пропозиції щодо її вдосконалення, окремі з яких знайшли практичне впровадження; обгрунтовано необхідність закріплення процедур адміністративного оскарження рішень (дій, бездіяльності) ОДПС в кодифікованому документі, а вирішення значних конфліктних справ і спорів передбачити в межах адміністративного судочинства - податковими судами; доведено необхідність введення нової кваліфікації: юрист-економіст, юрист-фінансист при підготовці фахівців права в Академії ДПС України для юридичної служби ОДПС з метою зменшення дублювання функцій і конфліктних ситуацій та судових спорів, враховуючи складність спеціального податкового законодавства; обгрунтовано необхідність внесення змін до чинного правового регулювання відносно неприпустимості надання податкових роз’яснень і застосування податкового компромісу податковими органами як у науково-теоретичному так і в практичному плані;^ Практичне значення отриманих результатів полягає в обгрунтуванні теоретичних положень і нових висновків у сфері діяльності юридичних підрозділів ОДПС. Отримані результати дисертаційного дослідження можуть бути використані : у науково - дослідницькій сфері – положення, які містяться у дисертації поглиблюють основні засади теорії управління і можуть бути підгрунтям для подальшої розробки окремих питань при здійсненні поетапної модернізації діяльності ОДПС; у правотворчості – при вдосконаленні чинного адміністративного і фінансового законодавства України; у правозастосовчій сфері – запропоновані заходи спрямовані на удосконалення системи взаємодії структурних підрозділів ОДПС; у навчальному процесі – при написанні підручників, навчальних посібників, довідкової та методичної літератури, викладанні відповідних навчальних дисциплін з курсів “Адміністративна діяльність ОДПС”, “Податкове право”, “Фінансове право”, “Правове забезпечення діяльності ОДПС”; у правовиховній сфері – висновки і пропозиції, що містяться в дисертації можуть слугувати матеріалами роботи з підвищення рівня правової культури населення і фахового рівня працівників державної податкової служби. Основні положення дослідження використані автором при підготовці навчальної і робочої програми, лекцій з курсу “Правове забезпечення діяльності ОДПС” для студентів Академії державної податкової служби України (акт впровадження №4 від 28.11.2002р.). Положення дисертації використовувалися в навчальному процесі під час викладання дисциплін “Фінансове право” та “Податкове право” в Національному гірничому університеті (акт впровадження №4 від 2.12.2002р.). Результати дослідження у вигляді структурних змін юридичних служб впроваджені в практичній діяльності ДПА у Дніпропетровській області та ОДПС України (акт впровадження від 9.12.2002р., акт впровадження від 20.01.2003р.). За результатами наукового дослідження підготовлено методичні рекомендації щодо проведення документальних перевірок з питань дотримання суб’єктами підприємницької діяльності порядку оподаткування податком на додану вартість зовнішньоекономічних операцій (№ 0102U005745, протокол №13 від 22.10.2002р.). Висновки та пропозиції щодо вдосконалення діяльності юридичних підрозділів ОДПС направлені до ДПА України та впроваджені у практику діяльності як ДПА у Дніпропетровській області так і в цілому служби правового забезпечення ОДПС України.^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Всі сформульовані в дисертаційному дослідженні положення та висновки обґрунтовані і розроблені на базі особистих теоретичних і практичних досліджень автора. ^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри адміністративного права та адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності Академії державної податкової служби України. Окремі положення дисертації доповідались автором на науково-практичних конференціях “Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи України на рівні регіонів та шляхи її кадрового і професійного забезпечення”(Дніпропетровськ,5–6.12.2000р.), “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення”( Ірпінь,1–2.12.2000р.), “Юридична освіта і правоохоронна діяльність: перспективи нового тисячоліття” (Дніпропетровськ,30–31.05.2001р.), “Митна політика України на сучасному етапі”(Дніпропетровськ,8–9.11.2001р.), “Бюджетно-податкова політика в Україні” (Ірпінь,19–20.12.2001р.), “Становлення і розвиток правової системи України” (Київ,21.03.2002р.), “Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України ”(Ірпінь,19–20.12.2002р.), “Проблеми кодифікації законодавства України” (Київ,14.05.2003р.), II, III, IV міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, 4–5.05.2001р., 16-17.05.2002р., 15–17.05.2003р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична інформація про правопорушення і методи її аналізу” (Хмельницький,22–23.05.2002р.). Публікації. Основні теоретичні висновки, пропозиції, практичні рекомендації відображені в п’яти наукових публікаціях та у чотирьох тезах надрукованих за матеріалами науково-практичних конференцій. Ідеї і розробки, що належать В.К.Шкарупі, у співавторстві з яким є наукова праця, у дисертації не використовувалися.^ Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних позначень, трьох розділів, які вміщують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження складає 179 сторінок комп’ютерного тексту. Список використаних джерел включає 198 найменувань. Додатки (в т.ч. діаграми і таблиці) займають 30 сторінок.^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок з науковими програмами і планами, об’єкт і предмет, мета і завдання, методи дослідження, наукова новизна роботи і практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача в їх одержанні, наводяться дані про апробацію результатів дослідження та публікації.^ Розділ перший “Загальна характеристика юридичної практики ОДПС” складається з трьох підрозділів і cтосується загальнотеоретичних питань юридичної практики ОДПС. У підрозділі 1.1 “Поняття юридичної практики та її значення в правовій роботі ОДПС” дається поняття правової роботи та юридичної пратики ОДПС, характеризується роль і місце юридичної практики в правовій роботі ОДПС. Юридична практика досліджується як складне багатоманітне явище, як один з найважливіших елементів функції правозастосування в державному управлінні. У процесі аналізу здобутків учених з державного управління, економістів, юристів, а також у результаті з’ясування особливостей юридичної практики в системі виконавчих органів в Україні зроблено висновок, що юридична практика – це цілепокладена діяльність, яка пов’язана з правовими нормами і спрямована на реалізацію і застосування законодавства в сукупності з набуттям навичок і знань у правознавстві та юриспруденції, враховуючи результати перевірки на достовірність певних настанов, положень або висновків у суспільному житті, що впливає на перетворення об’єктивної дійсності і розвиток пізнання. Автор розглядає термін “правова робота” в ОДПС у вузькому і широкому значенні: береться до уваги роботу юридичних підрозділів (правового забезпечення, правового забезпечення та апеліцій департаменту модернізації, юридичного забезпечення департаменту акцизного збору); вказується на різноманітність форм і методів роботи по застосуванню норм права керівниками і іншими посадовими та службовими особами податкових органів. З метою удосконалення роботи по виконанню бюджету, реформування податкової системи, враховуючи напрацьований досвід юридичної практики, податківцями вносяться пропозиції щодо змін у законодавство і було ініційовано розробку проекту Податкового кодексу України. Автор вважає за доцільне назву підрозділів “правового забезпечення” змінити на “юридичний департамент (відділ), юридичне управління” тому, що вона більш повно відповідає завданням і функціям, які виконують юристи. На підтвердження приводяться результати анкетування працівників юридичної служби ОДПС та досвід роботи правників у США і Росії. Щодо розмежування понять юридична практика і правова робота автор наводить такі аргументи: юридичною практикою слід вважати цілепокладену діяльність, яка пов’язана з правовими нормами і спрямована на реалізацію і застосування законодавства в сукупності з набуттям навичок і досвіду в суспільно-правовому житті та юриспруденції, враховуючи результати перевірки на достовірність певних настанов, положень або висновків, що впливає на перетворення об’єктивної дійсності і розвиток пізнання, тоді як правова робота – це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення умов дотримання законності, що здійснюється правовими формами і методами усіма органами управління, організаціями, посадовими особами і громадянами в усіх сферах суспільного життя. Тобто, юридична практика є складовим і важливим елементом правової роботи, які взаємопов’язані між собою. У підрозділі 1.2 “Юридична практика ОДПС як складова частина правової системи України” розглядається інститут правової системи і її елемент юридична практика. Дисертант зазначає, що юридична практика тісно взаємозв’язана з іншими елементами, постійно змінюється сама і впливає на інших, а тим самим на суспільство в цілому. Як складова частина правової системи держави і правової роботи органів виконавчої влади юридична практика ОДПС є діяльністю з нормотворення і застосування правових приписів, взятих в єдності з процесом накопичення соціально-правового досвіду, що направлені на зміни в суспільному житті і на формування податкової культури населення. Аналізуючи думки вчених щодо елементів правової системи дисертант дійшла висновку, що як важливий складовий елемент юридична практика ОДПС не тільки займає самостійне місце в структурі правової системи держави, але й має важливе значення для становлення правової держави Україна і відіграє ключову роль у механізмі правового регулювання процесів, що відбуваються в суспільстві. Саме в результаті правотворчої (нормотворчої) та правореалізаційної (включаючи правозастосовчу, правоохоронну) діяльності податківців проявляються як позитивні, так і негативні сторони взаємовідносин з платниками податків і іншими членами суспільства. Автор приділяє увагу аналізу завдань юридичної служби ОДПС. Дисертант пропонує у проекті загальної частини Податкового кодексу закріпити такі принципи: законність, гуманізм, демократизм, професіоналізм, нормативність, процесуальність, стабільність, системність, обов’язковість, справедливість, ідеологічність, рівність (сторони судових процесів, суб’єкти відповідальності за порушення законодавства). У підрозділі 1.3 “Вплив юридичної практики на вдосконалення податкового законодавства” дисертант зазначає, що державна податкова служба повинна виступати гарантом фінансової стабільності держави, її економічного зростання та соціального прогресу, адже податкова система, головною метою якої є забезпечення надходження коштів до бюджету, може мати значний позитивний вплив на діяльність і поведінку платників податків. Саме ставлення до сплати податків і розуміння такої необхідності є свідченням правосвідомості як з боку фізичних та юридичних осіб, так і з боку самих податківців. Автор підкреслює, що правова освіта і правове виховання кожної людини (податківців і платників податків) органічно взаємопов’язані і мають велике значення у формуванні свідомості законослухняного громадянина. В дисертації аналізуються погляди вчених-юристів на недосконалість нормативно-правової бази з питань оподаткування, на підставі чого зроблено висновок, що вдосконалити правову базу можливо при виявленні загальних закономірностей формування правового рішення і визначення основних правоутворюючих категорій “потреба” та “інтерес”. Одним із напрямів підвищення ефективності права є узгодженість різних потреб та інтересів, а це можливо при врахуванні аналізу юридичної практики. Автор, погоджується з думкою Пацурківського П.С., що всі фінансово-правові норми – імперативні і що, диспозитивних фінансово-правових норм немає в принципі, і не може бути, обгрунтовує неприпустимість застосування податкового компромісу при конфлікті інтересів і видання ОДПС податкових роз’яснень, які передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III. Враховуючи конституційні засади організації діяльності та межі повноважень державних органів і їх посадових осіб дисертант вказує на недоцільність первинного розгляду скарг платників податків на рішення ОДПС і можливості його скасування контролюючим органом нижчого рівня(де платник знаходиться на обліку), який проводив перевірку, оформляв акт, виносив рішення. На підставі чого внесено пропозицію – передати такі повноваження до компетенції спеціалізованих (податкових) судів адміністративної юстиції, створення яких передбачено судовою реформою. Автор зазначає, що саме таким чином юридична практика ОДПС активно впливатиме на зміни (аналіз і внесення пропозицій) законодавства і на позитивний імідж податкової служби. Важливе значення автор відводить узагальненню судової практики за участю податкових органів, з’ясуванню спірних та проблемних питань правозастосування, оподаткування, аналізу конкретних юридичних фактів як важливому елементу юрисдикційної діяльності ОДПС, використовуючи який можливо удосконалювати діюче законодавство, і сприяти реформуванню податкової системи, виправляти такі недоліки як наділення ОДПС невластивими їй функціями. На підставі чого робить висновок, що необхідно конституційно закріпити надання статусу суб’єкта зоконодавчої ініціативи Верховному Суду України. Дисертант зазначає, що доцільно шляхом внесення доповнень до п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” закріпити право на звернення до суду з позовами про визнання установчих документів суб’єктів підприємництва недійсними і угод, що протирічать закону, які прямо чи опосередковано впливають на оподаткування.^ Розділ другий “Правові засади діяльності юридичних підрозділів ОДПС” складається з чотирьох підрозділів. У підрозділі 2.1“Місце юридичних підрозділів в системі ОДПС та їх структура” відображено генезис формування юридичних підрозділів через призму розвитку ОДПС, з початку проголошення України незалежною, демократичною державою. Кожен історичний етап розвитку ОДПС відрізнявся особливостями організації та змісту роботи юридичних підрозділів. Узагальнення результатів робіт вчених свідчить про необхідність вирішення досліджуваної проблеми і в сучасних умовах, коли в державі відбуваються реформаційні процеси, особливого змісту набуває юридичне обслуговування діяльності ОДПС з метою ефективної реалізації і застосування норм права, забезпечення законності в реалізації податкової політики. Тому функціонування і розвиток юридичних служб має важливе значення як в галузях господарства так і в органах державної влади. Автор робить висновок, що головним в роботі юридичних підрозділів ОДПС є забезпечення умов дотримання законності і дисципліни та організація правової роботи, яка включає всі аспекти юридичної практики, скерованої на правомірне застосування, неухильне дотримання та попередження невиконання вимог діючого законодавства. Аналізуючи значення впливу юридичної практики на об’єктивні зміни в суспільстві автор вважає, що місце юридичних підрозділів в системі ОДПС є не тільки важливим, а й необхідним. Враховуючи досвід діяльності Міністерства податків і зборів Росії, дисертант вносить пропозицію про створення юридичного департаменту(на базі правого забезпечення) в структурі ДПА України до якого б увійшли управління апеляцій, відділ юридичного забезпечення департаменту акцизного збору і відділ правового забезпечення та апеляцій департаменту модернізації. Є ще один аргумент, який визначає місце юридичних підрозділів в системі ОДПС. Для російських колег юристів характерним є розгляд скарг на акти податкових органів нижчого рівня і спорів між платниками податків і податковими органами. Нині в ОДПС України є колегіальні комісії з розгляду спірних питань під час проведення перевірок суб’єктів підприємництва. Розкриваючи структуру юридичних підрозділів в системі ОДПС автор констатує, що виконання більшості функцій і процедур галузевими департаментами і управліннями неможливе без чіткого знання і правильного застосування норм Конституції України, кодексів, законів та інших нормативно-правових актів, судової практики. Тому введення в структуру таких управлінь юридичних груп (посад юридичних працівників) за рахунок внутрішнього перерозподілу чисельності з підпорядкуванням директору юридичного департаменту (на рівні облДПА-управління, на рівні ДПІ- відділу) сприяло б забезпеченню точного та однакового розуміння і застосування норм права. У підрозділі 2.2 “Функції юридичних підрозділів ОДПС” вказується, що основними елементами правового статусу працівників юридичних підрозділів ОДПС є їх права і обов’язки. Проаналізувавши наукові роботи вчених, які досліджували поняття “функція”, автор робить висновок, що функція правового забезпечення в діяльності ОДПС не є допоміжною, а відноситься до основних функцій. Фактично термін “правове забезпечення” тлумачиться як комплекс заходів по забезпеченню державної дисципліни та законності у діяльності податкових органів, найбільш повного здійснення своїх прав і виконання обов’язків, широкого використання правових засобів для вдосконалення діяльності, захисту законних прав та інтересів держави і підприємств, організацій та громадян, які є платниками податків. Аналізуючи процедури окремих функцій, дисертант робить висновок про безпідставне їх дублювання. Щодо функціональної структури державних податкових органів, то основою їх діяльності є саме досягнення цілей, виконання завдань, використання методів та повноважень. Загалом, органи державної податкової служби виконують значну кількість функцій і тих, які покладені на юридичну службу: законотворчу, методичну; організації роботи державних податкових адміністрацій (інспекцій); вдосконалення структури, форм та методів діяльності податкових органів; контрольну діяльність (складається з внутрівідомчого контролю та контролю за дотриманням законності та запобіганню порушень податкового законодавства); координації діяльності з фінансовими, правоохоронними органами, статистики, державною митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами. Автор робить висновок, що діяльність юридичних підрозділів повинна набути оновленого значення, а їх функції необхідно конструктивно розширити так як за змістом і цілями діяльності вони повинні захищати інтереси держави і забезпечувати дотримання законності діяльності держаної податкової служби. У підрозділі 2.3 “Взаємодія юридичних підрозділів з галузевими управліннями ОДПС і іншими державними органами ” аналізуються правові основи внутрішньої і зовнішньої взаємодії юридичних підрозділів з галузевими управліннями і іншими державними органами. Управління ОДПС як різновид державного управління призначене забезпечувати взаємодію систем, підсистем, підрозділів, служб як єдиного цілого з метою виконання поставлених завдань. Основними чинниками, що сприятимуть вирішенню поставлених завдань, є не тільки зовнішня взаємодія з іншими державними органами (виконання судових рішень виконавчою службою, участь представників органів прокуратури в розгляді судових справ), але і внутрішня узгодженість дій між структурними підрозділами і службами ОДПС. Автор визначає напрямки організації взаємодії, проводить аналіз повноважень юридичних підрозділів щодо здійснення заходів у названих умовах, робить висновок , що основними формами взаємодії структурних підрозділів ОДПС при здійсненні контролю за визначенням податкових зобов’язань, погашенням податкового боргу та інших завдань повинні бути: наради представників галузевих підроз