Азар'єв Віктор Валентинович. Особливості механізмів зсідання крові корів різних типів вищої нервової діяльності за впливу технологічного стресу.: дис. канд. наук: 03.00.13 - 2008.Анотація до роботи:Актуальність теми. Однією із захисних функцій крові є її зсідання. Фізіологічна суть цього явища полягає в тому, що розчинний білок крові – фібриноген під впливом ферменту тромбіну перетворюється в нерозчинний фібрин. Нитки фібрину утворюють основу згустку, який припиняє кровотечу (Кудряшов Б.А., 1960; Филатов А.Н., Котовщикова М.А., 1963; Баркаган З.С., 1980; Андреенко Г.В., 1981; Бышевский А.Ш., 1990; Сомаль А.Б., 1990; Балуда В.П., 1995; Макогоненко Є.М., 1997; Зубаиров Д.М., 2000; Левченко В.І. та співавт., 2002). Зсідання крові регулюється трьома основними механізмами: біоелектричними (Русяев В.Ф., 1988); гуморальними (Маркосян А.А., 1960; Молчанова Л.В., 1963; Ляпина Л.А., 1968; Калишевская Т.М., 1968; Карачаров А.Т., 1971; Бабич В.П., 1972; Иванов В.И., 1974; Богомолова Е.К., 1975; Гурьянов А.И., 1975; Кудряшов Б.А., 1975; Киричук В.Ф., 1976; Петрищев Н.Н., 1976; Мудровская Л.В., 1986;) та центральною нервовою системою (Вогралик В.Г., 1953). Головну роль у зсіданні крові виконують вищі відділи ЦНС, які здійснюють найбільш тонке пристосування організму до умов довкілля (Вогралик В.Г., 1953; Черниговский В.Н., Ярошевский А.Я., 1953; Маркосян А.А., 1966; Горизонтов П.Д., 1981; Калиман В.А., 1969; Ройтруб Б.А., 1975; Солоденко Н.М., 1977; Глухов В.П., 1982; Желтова О.П., 1973; Ломазова Х.Д., 1973; Мадатова В.Н., 1988). Виходячи з регуляторних впливів вищої нервової діяльності на різноманітні автономні нервові процеси в організмі, можна припустити, що зсідання крові зумовлюється силою, врівноваженістю та рухливістю процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Отже, визначення взаємозв’язку між типологічними параметрами вищої нервової діяльності та особливостями механізмів зсідання крові має як теоретичне, так і практичне значення. Вивчення цього питання дасть можливість більш детально дослідити формування адаптаційних механізмів, зокрема фізіолого-біохімічні процеси зсідання крові. Отримані результати дозволять з’ясувати нейрогуморальні механізми регуляції та розробити науково обґрунтовані підходи до розуміння закономірностей зсідання крові.^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до наукової теми ”Вивчити особливості нейро-ендокринної регуляції фізіологічних функцій організму продуктивних тварин за умов дії антропогенних чинників довкілля” (номер державної реєстрації 0102U 006958).^ Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було з’ясування взаємозв’язку між силою, врівноваженістю та рухливістю процесів збудження чи гальмування у центральній нервовій системі та функціонуванням системи підтримання агрегатного стану крові корів.^ У ході дослідження вирішувалися такі завдання: дослідити взаємозв’язок типологічних особливостей вищої нервової діяльності та функціонування внутрішнього і зовнішнього шляхів формування активності протромбінази; дослідити взаємозв’язок типологічних особливостей вищої нервової діяльності з функціонуванням антикоагулянтної системи; дослідити взаємозв’язок типологічних особливостей вищої нервової діяльності з функціонуванням фібринолітичної системи; дослідити роль типологічних особливостей вищої нервової діяльності в регуляції кількості тромбоцитів у периферичній крові; з’ясувати зв’язок між типологічними параметрами вищої нервової діяльності та адаптивними змінами в системі підтримки агрегатного стану крові.^ Об’єкт дослідження – система підтримання агрегатного стану крові корів з різними типами вищої нервової діяльності.Предмет дослідження – кров яремної вени корів.Методи дослідження – фізіологічні (визначення типу вищої нервової діяльності), клінічні, гематологічні (визначення кількості лейкоцитів та тромбоцитів у периферичній крові), біохімічні (протромбіновий час, активований парціальний тромбопластиновий час, тромбіновий час, концентрація фібриногену, толерантність плазми крові до гепарину, ретракція кров’яного згустку та фібринолітична активність), статистичні.^ Наукова новизна одержаних результатів. Вперше одержані дані про взаємозв’язок типологічних показників вищої нервової діяльності (сили, врівноваженості та рухливості процесів збудження і гальмування) з окремими ланками системи гемостазу, зокрема, за умов стресу у тварин різних типологічних груп встановлені суттєві зміни функціонування тромбоцитарно-судинної ланки гемостазу. Для тварин сильного врівноваженого рухливого типу характерне найбільше зниження кількості тромбоцитів – на 41 %, а для тварин слабкого типу – найменше, на 24,5 %. Встановлено, що максимальна активація кінцевого етапу прокоагулянтної ланки відбувається в крові тварин слабкого типу (16,5 %). Максимальне зниження антикоагулянтного потенціалу спостерігалося у крові тварин сильного неврівноваженого та слабкого типів. У крові тварин слабкого типу встановлено істотне зниження ретракції згустку після зміни умов утримання. У корів сильного врівноваженого рухливого та сильного врівноваженого інертного типів відмічено підвищення спонтанного фібринолізу на зміну умов утримання. У процесі роботи модифіковано метод визначення типологічних показників вищої нервової діяльності корів, на який отримано патент України. Отримано патент на пристрій для фіксації голови та шиї великої рогатої худоби при діагностичних та терапевтичних маніпуляціях; пристрій для подачі харчового подразника при визначенні типологічних параметрів вищої нервової діяльності. ^ Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть бути використані при викладанні курсу “Фізіологія тварин”, а також у подальших дослідженнях системи гемостазу. Нами було модифіковано існуючий метод визначення типологічних параметрів вищої нервової діяльності, який дає можливість отримати більш точні дані щодо рухливості процесів збудження та гальмування в центральній нервовій системі, а також статистично обробляти отримані результати. Розроблений пристрій для фіксації голови та шиї великої рогатої худоби, який може використовуватись при діагностичних та терапевтичних маніпуляціях у зазначених ділянках тіла. Результати досліджень використані при розробленні методичних рекомендацій “Корекція регуляційних механізмів нейро-ендокринної системи організму тварин за умов стресу на дію антропогенних чинників” для спеціалістів ветеринарної медицини, агропромислових підприємств, працівників і студентів аграрних навчальних закладів.^ Особистий внесок здобувача полягає у самостійному проведенні всього обсягу експериментальних досліджень, проведенні статистичної обробки отриманого цифрового матеріалу, підборі та опрацюванні наукової літератури, здійсненні аналізу отриманих результатів і обґрунтуванні висновків за участю наукового керівника, підготовці матеріалів до опублікування та написанні дисертаційної роботи.^ Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації обговорені та ухвалені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету (м. Київ, 2005, 2006, 2007 рр.,); Міжнародній конференції, присвяченій 20-річчю факультету ветеринарної медицини (м. Суми, 2005 р.); науково-практичній конференції Агрофорум-2006 (м. Суми, 2006 р.); IV Всеукраїнському з’їзді товариства патофізіологів (м. Львів, 2006 р.).Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано чотири статті у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, одні методичні рекомендації, одержано три патенти України на корисні моделі та дві тези доповідей на конференціях.