УВАГА!Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2—12 кл.” належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун” згідно з “Угодою № 17/70-05 на випуск підручників (навчальної літератури) від 27.07.2005 р.” між Міністерством освіти і науки України та видавництвом “Перун”.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАСучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її до європейського та світового простору зумовлюють розглядати іноземну мову як важливий засіб міжкультурного спілкування. Основне призначення іноземної мови як предметної галузі шкільного навчання — сприяти в оволодінні учнями уміннями і навичками спілкуватися в усній і писемній формах відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб.^ Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві. Основними комунікативними уміннями є: уміння здійснювати усномовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній формах); уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів; уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею; уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань; уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння мовою іноземною; уміння використовувати у разі необхідності невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів. Розвиток комунікативних умінь неможливий без оволодіння мовними засобами реалізації усного і писемного мовлення. Проте знання лексичного і граматичного матеріалу ще не забезпечує становлення комунікативних умінь. Необхідні уміння оперування цим матеріалом, а також використання його для породження і розпізнавання інформації у певних сферах спілкування. Комунікативні мовні компетенції формуються на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного, соціолінгвістичного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою і складаються з: мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні; соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається; прагматичної компетенції, яка пов’язана зі знаннями принципів, за якими висловлювання організовуються, структуруються, використовуються для здійснення комунікативних функцій та узгоджуються згідно з інтерактивними та трансактивними схемами. У процесі навчання іноземної мови формуються загальні компетенції, які складаються з: декларативних знань, що включають знання світу, соціокультурні знання та міжкультурне усвідомлення; соціокультурна компетенція передбачає засвоєння учнями знань соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається, культурних цінностей та морально-етичних норм свого та інших народів, а також формування умінь їх використовувати у практичній діяльності; практичних та міжкультурних умінь і навичок, таких як соціальні вміння, навички повсякденного життя тощо; “компетенції існування”, яка пов’язана з індивідуальними особливостями поведінки, мотивацій, цінностей, ідеалів та типу особистості; загальнонавчальних компетенцій (вміння вчитися), що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої дiяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем. Під час навчання реалізуються також освітня, виховна і розвивальна цілі. Освітня мета передбачає формування в учнів таких особистісних якостей як: — усвідомлення функцій іноземної мови у навчальному процесі й у суспільстві; — усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої сприймається дійсність; — розуміння особливостей власного мислення; — зіставлення іноземної мови з рідною;— оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається (країнознавство, лінгвокраїнознавство); — залучення учнів до діалогу культур (іншомовної та рідної);— уміння використовувати у разі необхідності різноманітні стратегії для задоволення дидактичних потреб (працювати з книжкою, підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).Засобами іноземної мови відбувається виховання учнів, яке здійснюється через систему особистісних стосунків із новою культурою і процесом оволодіння нею. Цьому сприяє виховання в учнів: — позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя; — культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому світі; — емоційно-ціннісного ставлення до всього, що нас оточує; — розуміння важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування. Оволодіння іноземною мовою сприяє розвитку в учнів: — мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей; — готовності брати участь в іншомовному спілкуванні; — бажання до подальшого самовдосконалення у галузі володіння іноземною мовою; — уміння переносу знань і навичок у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності. Усі цілі навчання досягаються у комплексі, підпорядковуються головній меті та реалізуються у процесі її досягнення і сприяють таким чином різнобічному розвитку особистості учня. Оволодіння учнями іноземною мовою сприяє розвитку в них здібностей використовувати її як інструмент спілкування в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, вона розглядається як засіб міжособистісної взаємодії в умовах багатонаціонального і полiкультурного світового простору.Сучасний розвиток міжнародних зв’язків між державами слугує передумовою для активізації знань про культурні особливості країн і народів, мова яких вивчається. Цьому сприяє міжкультурний підхід до вивчення іноземної мови. Вона є суттєвим елементом культури народу — носія цієї мови і засобом передачі її іншим, допомагає учням пізнати духовне багатство іншого народу, краще розуміти власну культуру і культуру свого народу, підвищує рівень їхньої гуманітарної освіти, сприяє входженню у світову спільноту.Зміст навчання іноземної мови у середній школі залежить від соціального замовлення суспільства і детермінується певним станом його історичного розвитку. Програмою для середньої школи визначено той мінімум, яким мають оволодіти учні на кожному етапі навчання (у початковій школі, в основній школі, у старшій школі) і у кожному класі. Етапи навчання характеризується різною тематикою для спілкування, різним обсягом навчального матеріалу, різними методами, формами і видами навчальної діяльності відповідно до рівня розвитку учнів, їхніх інтересів і досвіду. У зв’язку з цим етапи мають свої цілі і завдання. У початковій школі (2—4 класи) важливо зацікавити учнів у вивченні іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування. Початкова школа має забезпечити наступність і безперервність процесу навчання іноземної мови у всьому курсі середньої школи, сформувати базові навички і вміння, необхідні для подальшого розвитку комунікативної компетенції в основній і старшій школі. Вона має виховувати комунікативні потреби у пізнанні інших країн і народів, у пошуку друзів не тільки для спілкування, але й для розв’язання певних проблем власної життєдіяльності. На цьому етапі здійснюється формування навичок і вмінь спілкування в усній і писемній формах у межах визначених сфер і ситуацій у відповідності до вікових особливостей учнів і їхніх інтересів, на основі використання для цього прийнятих мовленнєвих зразків. Учні вчаться виконувати нескладні творчі вправи і завдання, спрямовані на розвиток креативного мислення, у них формуються вміння переносити засвоєний навчальний матеріал в інші ситуації спілкування, давати оцінку певним явищам і діям.Для успішної реалізації освітньо-розвивального потенціалу іноземної мови у початковій школі необхідно сприяти тому, щоб процес залучення учнів до вивчення предмета не тільки розширював їхній світогляд, але й сприяв би глибшому розумінню власної культури та її ролі в духовному та моральному розвитку людства. Процес навчання іноземної мови у початковій школі організовується відповідно до мережі годин, визначених навчальним планом, і з урахуванням можливості збільшення їх кількості за рахунок варіативної частини. У зв’язку з цим для повноцінного забезпечення навчального процесу вчитель, окрім підручника, який використовує у своїй роботі, може залучати інші засоби, адаптуючи їх до умов навчання. Рівень володіння іноземною мовою на кінець четвертого класу відповідає рівню А1 згідно з “Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”.В основній школі (5—9 класи) розпочинається етап систематичної й послідовної роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння спілкуванням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, у тому числі того, який сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій. Чіткіше проявляється функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування і як інструмента в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Оволодіння іноземною мовою все частіше розглядається не як накопичення певної суми знань про мову, а як певний рівень сформованості навичок і вмінь використовувати мову для усного і писемного спілкування, як механізм пізнання інших народів і культур. Тематика для спілкування охоплює різноманітні галузі знань, серед них і ті, які були об’єктом вивчення на уроках з інших навчальних предметів (міжпредметні зв’язки), і з власного життєвого досвіду. Зростає доля самостійної роботи учнів, урізноманітнюються види навчальної діяльності, активно використовуються мовленнєві ситуації, що наближають навчальне спілкування до реальних умов. Учні оволодівають уміннями читати різножанрову літературу, розуміти радіо- і телепрограми доступного рівня складності. Рівень володіння іноземною мовою на кінець дев’ятого класу відповідає рівню А2+ згідно з “Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”.У старшій школі (10—12 класи) систематизується та узагальнюється мовний, мовленнєвий та комунікативний досвід учнів, набутий ними на попередніх етапах вивчення мови. Методи і види навчальної діяльності все більше набувають форм, наближених до реальних умов спілкування. Широко використовуються творчі, проектні, групові, інтерактивні форми роботи учнів. Зміст освіти диференціюється відповідно до профілю навчання. Розвиваються уміння професійно спрямованого використання іноземної мови відповідно до певної галузі знань. Практикується введення інших курсів, які викладаються іноземною мовою. Можливе викладання курсів, пов’язаних з орієнтацією на професію вчителя іноземної мови, з лінгвокраїнознавством, з країнознавством, з перекладом, з використанням комп’ютерних технологій у навчанні іноземних мов тощо.Рівень володіння іноземною мовою на кінець дванадцятого класу відповідає рівню В1+ згідно з “Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”. Враховуючи те, що вводиться вивчення другої іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах, та те, що на вивчення другої іноземної мови навчальним планом відводиться менша кількість годин, то, звичайно, рівень володіння уміннями й навичками у всіх видах мовленнєвої діяльності буде дещо відрізнятися від результатів, досягнутих у вивченні першої іноземної мови (як за якісними, так і за кількісними показниками). Вважається недоцільним у навчанні другої іноземної мови надавати перевагу якомусь одному або двом—трьом видам мовленнєвої діяльності. Навчальний процес організується у такий спосіб, щоб сприяти формуванню в учнів умінь і навичок усного (говоріння, аудіювання) і писемного (читання, письмо) мовлення. Процес навчання всіх видів мовленнєвої діяльності має здійснюватися паралельно і взаємопов’язано. Варто зазначити, що у 5-му класі, з огляду на вікові особливості учнів і їхній навчальний досвід, не рекомендується введення вступних (пропедевтичних) курсів. Навчання варто розпочинати відразу з формування в учнів навичок і вмінь з певної теми. У зв’язку з цим фонетичний аспект мовлення має засвоюватися безпосередньо у практичній діяльності під час оволодіння тематичним лексичним і граматичним матеріалом. Робота над вимовою здійснюється постійно упродовж усього курсу навчання.Слід зазначити, що значна кількість вправ і завдань, а також видів навчальної діяльності, які широко використовувались у навчанні першої іноземної мови і співвідносилися з віковими особливостями учнів, не завжди будуть методично доцільними для навчання другої іноземної мови. Необхідно застерегти від прямого перенесення всіх видів навчальної діяльності, які використовувались у початковій школі під час навчання першої іноземної мови, на початковий етап у вивченні другої іноземної мови. Учитель має добирати такі види вправ і завдань та використовувати такі види навчальної діяльності, які б співвідносилися із зазначеними вище чинниками. Всі вправи і завдання мають бути комунікативно спрямованими, а навчальні дії учнів — чітко вмотивованими. В основі навчання лексики й граматики лежить принцип випереджаючого усного засвоєння мовленнєвих зразків через комунікативні завдання, після чого йде аналіз та подальше використання цього матеріалу в мовній практиці. Згідно з комунiкативним підходом до навчання новий мовний матеріал (лексичний і граматичний) спочатку пред’являється у певному контексті, а вже потім активізується в усному і писемному мовленні за допомогою відповідних вправ і завдань. Вони мають бути комунікативно спрямованими і сприяти формуванню в учнів знань не тільки про значення нової мовної одиниці, але й про її формоутворення та функції (застосування) у мовленні. На основі цих знань мають формуватися відповідні мовні навички. Такий комунікативно-когнітивний підхід до сприймання мовного матеріалу сприяє усвідомленому його засвоєнню і адекватному використанню у практичній мовленнєвій діяльності. Навчання усного і писемного спілкування відбувається у межах сфер і тем, передбачених програмою для навчання першої іноземної мови. Звичайно, рівень володіння кожним видом мовленнєвої діяльності буде дещо нижчим, ніж його аналог у вивченні першої іноземної мови. Він відповідатиме рівню А2+, визначеному і описаному в загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти. Навчально-виховний процес здійснюється з опорою на такі основні дидактичні та методичні принципи: 1. Принцип комунікативної спрямованості навчання забезпечує таку організацію навчального процесу, який веде до належного рівня практичного оволодіння іноземною мовою в усній і писемній формах. 2. Принципи ситуативності та тематичної організації навчального матеріалу створюють умови для адекватного здійснення ідеї комунікативності. За змістом оволодіння мовою відбувається у межах тем, визначених програмою, а основною формою організації спілкування вважається мовленнєва ситуація. 3. Принцип урахування особливостей рідної мови, а також досвід, набутий учнями у її вивченні, дозволяють прогнозувати можливі труднощі у навчанні іноземної мови і таким чином раціоналізувати навчальний процес. 4. Принцип свідомості навчання розглядається як загальнометодичний принцип, який враховує якісну своєрідність оволодіння іноземною мовою. Він передбачає не тільки усвідомлене використання мовних одиниць відповідно до їх значення, форми і особливостей вживання у мовленні, але й до ситуацій спілкування та сфери мовленнєвих функцій кожної мовної одиниці.5. Принцип урахування вікових особливостей учнів зумовлює відбір методичних підходів та змісту для спілкування на кожному етапі навчання іноземної мови. 6. Принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності враховує спільні психологічні механізми, спирається на використання максимуму відповідних аналізаторів для досягнення належного рівня сформованості умінь і навичок, не суперечить ідеї усного випередження, оскільки мовлення, насамперед, існує в усній формі. Тривалість усного випередження залежить від конкретних умов і етапу навчання.Відповідно до комунікативно орієнтованого підходу до навчання іноземних мов пріоритет надається комунікативно спрямованим завданням і вправам, які забезпечують оволодіння мовою як засобом спілкування. Проте це не означає, що у навчальному процесі ігноруються мовні вправи, що сприяють засвоєнню нормативного мовлення у фонетичному, лексичному і граматичному відношеннях. Відповідно до чинних умов навчання іноземної мови такі вправи відіграють допоміжну роль і зазвичай використовуються у контексті з комунікативними завданнями і підпорядковані їм.^ НІМЕЦЬКА МОВА2-й клас Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична ОсобистіснаПублічнаОсвітня Я, моя сім’я і друзіВідпочинок і дозвілляЛюдинаПриродаСвята i традиціїШкола — привітатися;— попрощатися;— представити себе;— представити когось;— познайомитися;— називати когось / щось;— ставити запитання і відповідати на них;— повідомляти про когось / щось;— закликати до дії та реагувати на заклик;— давати елементарну характеристику комусь / чомусь;— повідомляти про належність когось / чогось певній особі;— розуміти та виконувати вказівки (команди);— повідомляти про спроможність виконувати дії;— вітати зі святом;— просити вибачення / висловлювати подяку та реагувати на них. Hallo!Guten Morgen/Tag/ Abend!Gute Nacht!Tschüs!Auf Wiedersehen!Ich heiße ...Wie alt bist du?Ich bin ... Jahre alt.Ist/Sind das ...?Wer/Was ist das?Das ist mein/meine ...Das sind meine ...Das ist ein/eine ...Das sind ...Das ist kein/keine ...Das sind keine ...Was hast du?Ich habe einen/eine/ein/ keinen/keine/kein ...Hast du einen/eine/ein ...? Gib/Geben Sie mir bitte ...Ich laufe gern/nicht gern Schi.Was macht er/sie?Was machen sie? Ich/er/sie kann/kann nicht ... Члени сім’ї.Вік.Іграшки.Числа до 20.Кольори.Частини тіла.Предмети одягу.Тварини.Пори року.Погодні явища. Місяці.Дні тижня.Назви свят.Предмети в класній кімнаті. Шкільне приладдя. Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях).Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання мовленнєвих структур.Іменник: Однина і множина іменників. Артикль: Означений і неозначений. Дієслово: Теперішній час (Präsens) слабких і сильних дієслів. Дієсловa-зв’язки sein i haben в однині і множині у Präsens. Наказовий спосіб (Imperativ). Модальне дієслово können у Präsens.Прикметник: Коротка форма прикметників.Займенник: Особові займенники y називному і давальному (Dat.) відмінках. Присвійні займенники mein, dein. Числівник: 1—20. Заперечення: nein, nicht i kein. Усі звуки німецької мови.Довгі й короткі голосні.Приглушення приголосних у кінці складу і слова.Відсутність пом’якшення приголосних. — вживання та вибір привiтань;— вживання та вибір форм звертання;— вживання та вибір вигуків.Правила ввічливості. — розрізняти і продукувати незнайомі звуки;— розуміти і зв’язувати незнайомі звукові відрізки;— уважно стежити за презентованою інформацією;— ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи. ^ МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯНа кінець 2-го класу учні: Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — розрізняють загальновживані слова, які проговорюються дуже повільно, з високою якістю артикуляції та підтверджуються невербальними засобами;— реагують невербально на запитання, які вимагають простих відповідей;— демонструють розуміння ключових слів у висловленні, які проговорюються дуже повільно та з довгими паузами;— розрізняють мовлення головних дійових осіб простих коротких оповідань, які промовляються ретельно, повільно, за допомогою наочності та інших засобів;— розуміють короткі прості вказівки, сформульовані повільно;— розуміють основну ідею адаптованого аудіо/відеозапису. — представляють себе, своїх друзів, батьків, продукуючи прості, здебільшого ізольовані речення;— дають елементарні інструкції;— повідомляють про місцезнаходження предмета;— описують предмет шкільного вжитку, іграшку, тварину, погоду (називають їх, говорять, які вони (великі, маленькі тощо);— роблять короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал;— повідомляють про здатність виконувати певні дії учнем чи іншими особами.Обсяг висловлювання — не менше 4 речень. — ставлять загальні та нескладні спеціальні питання;— відповідають на них згідно з мовним матеріалом і ситуацією спілкування;— реагують на прості, в дещо уповільненому темпі, репліки вчителя і однокласників;— обмінюються репліками на рівні мікродіалогу.Висловлення кожного — не менше 4 реплік. — знають букви алфавіту;— читають про себе та вголос і розуміють слова, словосполучення, речення, тексти, що містять мовний матеріал, засвоє- ний в усному мовлені.Обсяг — не менше 150 друкованих знаків. — за зразком відтворюють графічний образ букв, слів, словосполучень, речень;— самостійно описують предмети шкільного вжитку, іграшку, тварину, описують себе, своїх друзів, батьків.Обсяг — не менше 4 речень ^ НІМЕЦЬКА МОВА3-й клас Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична ОсобистіснаПублічнаОсвітня Я, моя сім’я і друзіВідпочинок і дозвілляЛюдинаПриродаСвята і традиціїШкола — представляти співрозмовників / третіх осіб;— запрошувати інформацію про співрозмовника / третю особу;— описувати когось / щось;— повідомляти про смаки, уподобання;— виражати своє ставлення до когось / чогось;— запрошувати на свято, в гості тощо;— реагувати на чиєсь запрошення;— повідомляти про когось / щось;— називати дії;— повідомляти про діяльність;— розповідати про повсякденні дії;— запитувати з метою отримання більш детальної інформації;— реагувати на репліки вчителя та однокласників;— визначати час / проміжки часу;— просити повторити інформацію; — висловлювати схвальну / несхвальну оцінку предметам, діям, ситуаціям тощо;— висловлювати прохання та реагувати на нього. Ich bin krank/gesund. Kann ich dir (Ihnen) helfen? Kannst du mir helfen? Ich fahre mit ... Ich habe ... Die Lehrerin liest eine Geschichte. Das Auto fährt schnell. Sie spielt und der Vater liest ein Buch. Kannst du morgen kommen? Das möchte ich nicht. Nein, ich kann heute nicht. Людина (професії, види діяльності).Опис зовнішності.Числа до 100.Щоденні обов’язки.Дім, квартира.Захоплення.Навчальні предмети.Свята. Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях).Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання мовленнєвих структур.Іменник: Утворення складних іменників. Іменники в Akk. Артикль: Вживання означеного артикля перед іменниками у сполученні з порядковим числівником.Вживання іменника без артикля, якщо іменник означає рід занять, професію або національність.Дієслово: haben; Futurum I.Прикметник: Ступені порівняння.Займенник: Особові займенники в Dat. Присвійні займенники sein, ihr, unser, euer, ihr. Вказівний займенник dieser.Числівник: 21— 100. Порядкові числівники до 31.Прийменник: in з іменником у Dat. i Akk. Прийменник mit з іменниками і займенниками в Dat. Удосконалення навичок і вмінь, набутих на першому році навчання, а саме: — усі звуки німецької мови;— довгі й короткі голосні;— приглушення приголосних у кінці складу і слова;— відсутність пом’якшення приголосних;— наголос у складних словах;— фразовий наголос;— відсутність наголосу y службових словах.Поділ речень на смислові групи. — знання культурних реалій спільноти, мова якої вивчається, пов’язаних з повсякденним життям;— вживання та вибір привітань;— вживання та вибір форм звертання;— вживання та вибір вигуків.Правила ввічливості. — розрізняти і продукувати незнайомі звуки;— розуміти і зв’язувати незнайомі звукові відрізки;— уважно стежити за презентованою інформацією;— усвідомлювати мету поставленого завдання;— ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи;— активно застосовувати мову, що вивчається. ^ МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯНа кінець 3-го класу учні: Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — реагують на запитання, які вимагають відповідей “так/ні” чи інших простих відповідей;— розуміють мовлення вчителя у повільному темпі, з довгими паузами, підтверджені невербальними засобами;— розуміють інструкції, сформульовані ретельно та повільно на вербальному та невербальному рівні;— розуміють діалогічне мовлення в достатньо повільному темпі з довгими паузами та чіткою інтонацією;— розуміють основні ідеї віршованого чи писемного тексту, який звучить у повільному темпі за підтримкою невербальних засобів. Текст побудований на засвоєному матеріалі. — описують місце (помешкання, клас), явище (погода, свято), об’єкт (людина, сім’я, іграшки, предмети шкільного вжитку, тварини);— роблять короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал;— висловлюють вдячність, задоволення, спонукання;— повідомляють про виконання повсякденних дій та дій, що відбуваються в момент мовлення, в межах засвоєного мовного матеріалу та адекватно до тем спілкування;— спонукають до виконання дії (наказують, пропонують тощо);— вказують час дії (день, місяць, пору року);— коментують свої дії та дії інших людей.Обсяг висловлювання — не менше 6 речень. — ставлять загальні та спеціальні запитання;— відповідають на них згідно з мовним матеріалом і відповідно до ситуації спілкування;— підтримують елементарне спілкування у межах мікродіалогів етикетного характеру;— висловлюють пропозицію та відповідають на чиюсь пропозицію згодою/незгодою; — висловлюють твердження і відповiдають на чиєсь твердження схваленням/несхваленням;— реагують на чіткі репліки вчителя, пред’явлені у відносно уповільненому темпі;— звертаються з проханням повторити фразу/слово або за роз’ясненням незрозумілого; — використовують стягнені форми, жести і міміку.Висловлення кожного співрозмовника — не менше 6 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні. — знають алфавіт та основні звукобуквені зв’язки;— читають уголос та про себе з повним розумінням короткі прості тексти, що містять мовний матеріал, засвоєний в усному мовленні;— читають і розуміють нескладні короткі тексти, де значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки.Обсяг — не менше 200 друкованих знаків. — пишуть слова, словосполучення, короткі речення;— пишуть адресу;— оформляють лист, листівку-вiтання;— описують помешкання, погоду, свято, сім’ю, людину;— пишуть на слух до 6 речень. ^ НІМЕЦЬКА МОВА4-й клас Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична ОсобистіснаПублічнаОсвітня Місце проживанняПомешканняВідпочинок і дозвілляПрирода і навколишнє середовищеПодорожСвята і традиціїШкільне життя — запрошувати та надавати інформацію про особи / об’єкти / явища / події / факти;— описувати особи/ місця / об’єкти / явища / події / факти;— описувати дії, зображені на малюнках, фото тощо;— характеризувати та оцінювати когось / щось;— виражати емоції;— робити короткі повідомлення про події та факти;— розповідати про прочитане, почуте, побачене;— запитувати про чиїсь враження, думки, ставлення;— висловлювати свої враження, думки, ставлення. Ich wohne in ...Was gibt es hier?/Gibt es hier ...? — Hier gibt es .../Ja,/Nein, hier gibt es (keinen/keine/ kein ...).Wie komme ich zu ...?Wohin gehst du? — Ich gehe in/auf/zu ...Unser Haus ist aus ...Wir wohnen in der Stadt/auf dem Dorf.Wir haben ... Zimmer. Das sind ...Im .../In der .../in meinem Zimmer gibt es/steht/hängt/liegt ...Was machst du/macht ihr am liebsten?Das macht mir (keinen) Spaß.Was liest/siehst du lieber/am liebsten fern?Was kannst du/kann man für die Natur tun/machen?Was feierst du im Winter? — Karneval.Wie kommst du zum Karneval? — Ich komme als ... zum Karneval. Населені пункти.Покупки.Види дозвілля.Види помешкань.Умеблювання.Подорожування.Види транспорту.Вільний час.Улюблені дитячі герої.Опис природи.Довкілля.Свята. Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях).Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання мовленнєвих структур.Дієслово: Дієслова в 2-й особі однини і множини.Прикметник: Ступені порівняння прикметників на рівні лексичних одиниць (gern, lieber, am liebsten).Займенник: Особові займенники в Akk. Присвійні займенники sein, ihr, unser, euer, ihr, Ihr.Безособовий займенник man (man kann).Речення: Питальні речення з модальним дієсловом können. Питальне речення з woher? Безособовий зворот es gibt.Прийменник: ohne. Удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих на першому і другому роках навчання. Знання культурних реалій спільноти, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами: — повсякденне життя;— умови життя;— норми поведінки;— соціальні правила поведінки; — вживання та вибір привiтань;— вживання та вибір форм звертання;— вживання та вибір вигуків.Правила ввічливості. — ефективно використовувати навчальні можливості у навчальних ситуаціях:— уважно стежити за презентованою інформацією;— усвідомлювати мету поставленого завдання;— ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи;— активно застосовувати мову, що вивчається. ^ МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯНа кінець 4-го класу учні: Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — розуміють мовлення в дещо уповільненому темпі, ретельно артикульоване, з довгими паузами;— розуміють інструкції, прості вказівки;— розуміють основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які побудовані на засвоєному мовному матеріалі;— розуміють запитання та інструкції, сформульовані ретельно і повільно. — роблять короткі повідомлення про повсякденні й минулі дії, події;— роблять короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал;— коментують зображене на малюнку або фото;— описують свій клас, кімнату, ігри і забави, погоду, сім’ю, свято, людей, тварин;— порівнюють особи, предмети відносно певної ознаки;— висловлюють своє ставлення до об’єктів, явищ, подій;— висловлюють певні емоції;— спонукають до дії (закликати, запропонувати, наказати);— використовують позамовні засоби (жести, міміку).Обсяг висловлювання – не менше 8 речень. — розуміють і реагують на повсякденні вирази, спрямовані на задоволення потреб конкретного типу відповідно до ситуацій спілкування в межах мовного матеріалу, набутого протягом початкової школи;— ініціюють і закінчують діалог;— ведуть короткі діалоги етикетного характеру;— підтримують спілкування, використовуючи діалоги різних типів;— беруть участь у розмові на прості та звичні теми, використовуючи при цьому всі види запитань;— використовують стягнені форми, характерні для діалогічного мовлення;— емоційно забарвлюють діалог, використовуючи відповідну інтонацію, жести, міміку, вигуки, характерні для мовленнєвої поведінки носіїв мови.Висловлення кожного — не менше 6 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні. — читають вголос та про себе з повним розумінням короткі тексти, що містять мовний матеріал, засвоєний в усному мовленні;— розуміють основний зміст різнопланових текстів;— читають і розуміють нескладні короткі тексти, де значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки.Обсяг — не менше 300 друкованих знаків. — пишуть слова, словосполучення, речення;— оформляють лист, листівку-вiтання;— описують свій клас, кімнату, ігри, погоду, сім’ю, свято, людей, тварин;— пишуть на слух до 8 речень. ^ НІМЕЦЬКА МОВА5-й клас Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетичн