інноваційні освітні процеси в системі позашкільної освіти СумщиниТихенко Л. В. Інноваційні процесив системі позашкільної освіти СумщиниУ статті визначено пріоритетні напрями спільної діяльності науки і практики з метою здійснення модернізації освітнього середовища та спрямованості позашкільного навчально-виховного мікросоціуму на забезпечення ефективності впровадження інноваційних процесів у системі позашкільної освіти в регіоні.Ключові слова: інноваційний освітній процес, ціннісні орієнтири, модернізація освітнього середовища, позашкільна освіта, позашкільний навчально-виховний мікросоціум. Тихенко Л. В. Инновационные процессыв системе внешкольного образования СумщиныВ статье определены приоритетные направления совместной деятельности науки и практики с целью модернизации образования и направленности внешкольного учебно-воспитательного микросоциума на обеспечение эффективности внедрения инновационных процессов в систему внешкольного образования в регионе.^ Ключевые слова: инновационные процессы, ценностные ориентиры, модернизация образования, внешкольное образование, внешкольный учебно-воспитательный микросоциум.Tykhenko L. V. Out of School Educational SystemInnovation Processes in Sumy RegionThe priorities of pedagogical science and practice team-work with the purpose of the system of education modernizing and out of school education and upbringing microsocium turning to effective innovation processes using in the regional out of school education are defined in the article.Keywords: innovation processes, the system of education modernizing education and upbringing,, out of school education, out of school education and upbringing microsocium.Актуальною проблемою сучасної педагогічної науки є розроблення нової стратегії розвитку національної освіти, що забезпечить прискорення інтеграції України в європейський освітньо-науковий і культурний простір. Соціально важливого значення набувають теоретичні засади та рекомендації вітчизняних учених і педагогів-практиків щодо детермінації інноваційних освітніх процесів у контексті концептуальних ідей Болонської декларації. Це зумовлює необхідність кардинального оновлення змісту навчання й виховання, розроблення й практичного впровадження новітніх освітніх технологій, спрямованих на реалізацію основних вимог Болонського процесу: переорієнтацію на компетентнісний підхід, нові інформаційні технології, неперервність самоосвіти, формування навичок співпраці, а також утвердження в системі загальної середньої освіти принципу профільності навчання, суспільне визнання нових стандартів освіти та незалежної оцінки результатів навчання [6]. Однією з ключових вимог Болонського процесу є підвищення якості освіти. В умовах конкуренції знань в освітньому просторі України актуальною є проблема підвищення якості шкільної та позашкільної освіти і, як наслідок – розроблення об’єктивних критеріїв її оцінки (інформаційно-діагностичних, мотиваційних, виховних), що вказують на успішність оволодіння знаннями, вміннями та навичками, мотивацію навчальної діяльності, інструменти самооцінки та самопізнання [6]. Сучасною психолого-педагогічною наукою зроблено суттєвий внесок у створення науково-методичного підґрунтя для формування освітнього середовища позашкільних навчальних закладів і забезпечення креативної спрямованості його невід’ємної складової – навчально-виховного мікросоціуму. Значними є наукові доробки щодо дослідження проблеми формування творчої особистості, розвитку психолого-педагогічних теорій розвивального навчання й виховання. Науково-теоретичною основою навчально-розвивальної та виховної діяльності сучасних позашкільних навчальних закладів є: педагогічна спадщина С.Русової, В.Сухомлинського, К.Ушинського; праці Л. Виготського, Д. Ельконіна, В. Роменця, С. Рубінштейна з проблем формування творчої особистості; В. Давидова, П. Гальперіна, А. Запорожця, О. Леонтьєва щодо теорії розвиваючого навчання; І. Беха, В.Вербицького, В. Рибалки, Г.Костюка, С. Максименко, В. Мачуського, В. Моляка, В. Паламарчук, Г. Пустовіта, А. Сиротенка з проблем виховання та розвитку особистості в шкільному та позашкільному навчальному процесі; Ю.Жука, В.Бикова щодо дослідження процесів формування та розвитку навчально-виховного середовища та освітнього соціуму як його невід’ємної складової; О.Сухомлинської та ін. щодо дослідження особливостей функціонування педагогічних систем; В.Вербицького, Г. Пустовіта з проблем екологічного виховання; Л. Ковбасенко, Р. Науменко, Л. Павлової, Г. Пустовіта, Т. Сущенко щодо організаційно-педагогічних засад діяльності позашкільних навчальних закладів [7; 9]. На часі необхідним є визначення пріоритетних напрямів спільної роботи вчених і педагогів-практиків. В.Сухомлинський наголошував, що перетворення наукових істин у живий досвід творчої праці – найскладніша сфера дотикання науки до практики [5]. Досвід підтверджує, що постійна творча взаємодія наукової думки та практичного досвіду педагогів сприятиме розв’язанню завдань підвищення якості позашкільної освіти. Серед них, на наш погляд, слід виокремити удосконалення науково-методологічних засад діяльності навчальних закладів; удосконалення системи навчальної, розвиваючої та виховної роботи; широке впровадження в педагогічну практику наукових методів педагогічного моделювання; активізацію інтеграційних процесів щодо використання освітньо-розвиваючих і здоров’язбережувальних технологій; психологічний супровід суб’єктів навчально-виховного процесу. Зазначене сприятиме постійному вдосконаленню науково-методичної бази, здійсненню модернізації освітнього середовища (удосконалення матеріально-технічних і психолого-педагогічних умов навчальних закладів, активізація навчально-виховного мікросоціуму; робота щодо формування в Україні цілісного освітнього та інформаційно-методичного простору). Відтак, колективний педагогічний досвід із забезпечення сталого розвитку позашкільної освіти в контексті концептуальних ідей Болонського процесу набуває підвищеного соціального значення [3]. Означені пріоритети визначили гуманізацію позашкільної освіти метою творчої діяльності педагогічних колективів. Це передбачає і психологізацію навчально-виховного процесу, і формування нових моделей роботи дитячих та юнацьких творчих об’єднань, і впровадження інноваційних моделей навчально-виховної роботи [7]. Слід зазначити, що науково-методичне забезпечення позашкільних навчальних закладів дозволяє здійснювати навчально-виховний процес на основі сучасних особистісно орієнтованих методик і технологій, спрямовує діяльність закладів на постійне підвищення науково-методичної компетентності й професійної майстерності педагогів. Відтак, на сьогодні діяльність позашкільних навчальних закладів має досить розроблене науково-методичне підґрунтя, що сприяє підсиленню активності й креативної спрямованості позашкільного навчально-виховного мікросоціуму та забезпечує ефективність інноваційних процесів у системі позашкільної освіти в регіоні (рис.1).^ Рис. 1. Соціально-педагогічні функції системи позашкільної освіти СумщиниНавчити вчитись, навчити жити (культура побуту, здоровий спосіб життя), навчити жити разом (культура людських взаємостосунків), практична направленість навчання були і є актуальними завданнями діяльності педагогічних колективів. Саме тому сучасні системи освітньо-розвивальної роботи позашкільних навчальних закладів спрямовані на постійне розширення поля креативності вихованців, формування в них стійкої внутрішньої мотивації до навчально-пізнавальної та творчої діяльності, розширення соціального досвіду, формування позитивної «Я – концепції». Це не лише забезпечує самореалізацію вихованців у обраних видах навчально-творчої діяльності, а й сприяє їх професійному самовизначенню та соціальній адаптації [8]. Успішність навчально-розвивальної та виховної роботи педагогічних колективів значною мірою залежить від органічного поєднання творчої праці та кращого досвіду досвідчених педагогів із новаторськими ініціативами молодих колег. Саме такий підхід є основою для визначення шляхів розвитку закладів і впровадження різнопланових інновацій. Так, для системи роботи Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю характерними є такі групи інновацій: організаційно-технологічні, методичні, процесуальні. До числа організаційно-технологічних інновацій належать: організація роботи пересувного позашкільного навчального закладу, мобільного консультпункту Сумського територіального відділення МАН України; розроблення й реалізація обласних освітніх і науково-освітніх програм «Край мого дитинства», «Кольори мого родоводу»; ініціювання й проведення в області «Року позашкільної освіти». ^ Методичними інноваціями є: розроблення науково-методичних проблем, пов’язаних із розвитком творчих здібностей дітей та учнівської молоді, підвищенням креативної спрямованості позашкільного навчально-виховного мікросоціуму, інтеграцією освітньо-розвивальних і здоров’язбережувальних технологій; розроблення методик розвитку творчих здібностей вихованців в процесі навчально-творчої діяльності в позашкільний час; діяльність обласних профільних методичних об’єднань педагогів позашкільних навчальних закладів.^ Процесуальними інноваціями є: організація психологічного супроводу суб’єктів навчально-виховного процесу; упровадження програм психолого-педагогічних тренінг-курсів, нових навчально-виховних програм розвивального спрямування; розширення освітнього середовища як результат співпраці з вищими навчальними закладами, науковими організаціями, науково-виробничими підприємствами, закладами культури тощо; організація навчально-виховної роботи за новими напрямами позашкільної освіти; упровадження наскрізних виховних програм народознавчого, екологічного, валеологічного, дослідницького, патріотичного спрямування тощо [7]. Цілеспрямована робота педагогів області над упровадженням інноваційних процесів у діяльність позашкільних навчальних закладів стала основою для формування в позашкільному освітньому просторі регіону:системи раннього творчого розвитку дитини як інноваційного напряму навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку (в області успішно працюють п’ятнадцять таких творчих об’єднань);системи організації науково-дослідницької діяльності учнівської молоді (діяльність Сумського територіального відділення МАН України та двадцяти двох НТУ загальноосвітніх і позашкільних закладів області);обласних профільних методичних об’єднань педагогів, що діють з метою вироблення спільних підходів до розв’язання актуальних методико-педагогічних і ключових організаційно-технологічних завдань, визначають пріоритетні напрями роботи. Особливе значення надається координації роботи педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів над методико-педагогічними проблемами, розробленню нових підходів, методик і технологій, узагальненню перспективного педагогічного досвіду колективів і творчих груп. Провідна роль у цій діяльності належить Сумському обласному центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю – координаційно-методичному осередку позашкільної освіти в регіоні. Науково-методичні матеріали, розроблені педагогами закладу, використовуються як в Україні, так і в Білорусі, Росії. Основними напрямами науково-методичної роботи педагогічного колективу Центру є створення ефективної системи роботи з проблеми формування творчих здібностей дітей та учнівської молоді в позашкільному освітньому просторі; удосконалення соціально-педагогічної моделі закладу як комплексного позашкільного навчального закладу та координаційно методичного центру позашкільної освіти в регіоні; узагальнення матеріалів з досвіду роботи педагогів з науково-методичної проблеми «Шляхи оптимізації навчально-виховної, організаційної та методичної роботи у сучасному позашкільному навчальному закладі» та низки актуальних методико-педагогічних проблем; організація методичного та психологічного супроводу діяльності позашкільних навчальних закладів регіону (рис. 2).^ Рис. 2. Напрями науково-методичної діяльності Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддюОзначене сприяє не лише самореалізації вихованців у обраних ними видах навчально-творчої діяльності, а і їхньому професійному самовизначенню та соціальній адаптації. Важливим стимулом в роботі за цим напрямом стало укладення угоди про співпрацю Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю з лабораторією діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України щодо розроблення науково-методичної проблеми «Педагогічні засади оптимізації виховного потенціалу навчального процесу в позашкільних навчальних закладах». З цією метою педагогічним колективом Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю запропоновано нову форму роботи позашкільного навчального закладу, а саме: розроблено та апробовано в межах області новий соціально-педагогічний проект – пересувний багатопрофільний позашкільний навчальний заклад. Система роботи закладу включає різні види навчально-пізнавальної діяльності школярів, а саме: туристсько-краєзнавчу, еколого-натуралістичну, науково-технічну, художньо-естетичну, соціально-реабілітаційну тощо. Навчально-виховний процес за організовано відповідно до здібностей, інтересів учнів, що надає їм можливість реалізувати себе в різних сферах навчально-творчої діяльності. Пріоритетність у роботі з дітьми надається їхній індивідуальності та самобутності як носіїв певного соціального досвіду. Протягом 2008–2010 років акцент у науково-методичній роботі Центру було зроблено на визначення особливостей упровадження компетентнісного підходу в систему навчально-дослідницької роботи еколого-натуралістичного спрямування.^ Провідною ідеєю діяльності педколективу було визначення шляхів підвищення ефективності навчально-виховної та розвивальної роботи в контексті формування компетентностей особистості. Такий підхід забезпечив можливість організації навчально-виховного процесу на основі сучасних особистісно орієнтованих методик і технологій; спрямував діяльність методичних об’єднань на підвищення науково-методичної та професійної компетентностей педагогів. Важливою умовою інтелектуально-творчого розвитку є збереження й укріплення фізичного й психічного здоров’я вихованців. У наш час – час бурхливого розвитку інформаційних технологій, безперервних суспільно-політичних змін – ця проблема набула особливого соціального значення. Саме тому, на нашу думку, в основу діяльності позашкільних навчальних закладів має бути покладено ідею інтеграції навчально-розвиваючих і здоров’язбережувальних технологій. Методологічною основою для формування систем роботи з формування культури здоров’я вихованців є концепції цілісності педагогічного процесу Ю. Бабанського та гуманістичного виховання В. Сухомлинського, а також сукупність ідей щодо визнання людини вищою цінністю суспільного розвитку; провідної ролі активності самої особистості в процесі її розвитку; єдності природи, людини і суспільства; системного та цілісного підходу до соціально-педагогічних явищ. Застосування такого підходу забезпечує збагачення змісту профільних навчально-виховних програм (розширення знань та уявлень вихованців про здоров’я, культуру здоров’я, здоровий спосіб життя; підвищення їхньої мотиваційної спрямованості на збереження й зміцнення власного здоров’я); створення організаційно-педагогічних умов для роботи профільних творчих об’єднань (розширення сфери навчально-творчої взаємодії вихованців із природним середовищем, формування елементарних навичок загартування, фізичного розвитку, здорового способу життя); упровадження сучасних форм і методів навчально-виховної роботи як складових особистісно орієнтованих профільних педагогічних технологій позашкільної освіти; зорієнтованість навчально-виховного процесу на реалізацію освітньої соціально-педагогічної концепції «Сім’я – дошкільна установа – школа – позашкільний і вищий навчальні заклади» [1]. Слід зазначити, що постійне підвищення наукоємності освітньо-розвивальної роботи позашкільних навчальних закладів зумовлює підвищення вимог щодо психолого-педагогічної компетентності педагогів, розроблення та впровадження відповідних моделей психологізації навчально-виховного процесу. За такого підходу психологізація освітньо-розвивальної діяльності позашкільних навчальних закладів розглядається нами як така, за якої набуті вихованцями знання, уміння й навички стають основою для розкриття їхнього особистісного, інтелектуального та творчого потенціалу. Це передбачає: постійне вдосконалення професійних і творчих здібностей педагогів; розроблення та впровадження авторських психолого-педагогічних програм, спрямованих на розкриття творчого потенціалу вихованців; психологічний супровід навчально-виховного процесу; інтелектуально-творчу діяльність вихованців за програмами спецкурсів розвивального та дослідницького спрямування; участь у конкурсних заходах різних організаційних рівнів. Слід зазначити, що процес удосконалення організаційно-технологічних засад позашкільної освіти буде ефективним за умов постійної підтримки з боку влади, адже виховання підростаючого покоління коштує дорого, а його перевиховання – значно дорожче. За визначенням ЮНЕСКО, сьогодні позашкільна освіта «…є відкритою неформальною паралельною освітою, спроможною швидко й мобільно реагувати на зміни в соціальному середовищі, на різноманітність потреб і мотивів соціуму, здібностей дітей» [4; 6]. Об’єднання в регіонах зусиль ініціативних педагогів-практиків, створення профільних методичних об’єднань і творчих груп, співпраця з науковцями у галузі педагогіки і психології, соціологами, іншими фахівцями – це саме той фактор, що не лише забезпечить упровадження інновацій, розроблення ефективних методик і технологій, а й сприятиме розвитку позашкільної освіти в цілому. Отже, на підставі зазначеного можна стверджувати, що інноваційність, креативність, стабільність розвитку позашкільної освіти сприяє її утвердженню в сучасному суспільстві як самодостатнього й соціально активного явища, одного з потужних факторів модернізації освітнього простору України.Література Вербицький В.В. Теоретико-методологічні засади формування практичного розуму цілеспрямованого учня / Теоретико-методологічні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів : зб. матеріалів наук.-практ. конф. / Кол. авт. – К.: 2006 – С. 35-42. Русова С. Позашкільна освіта. Засоби її переведення. / С. Русова – К.: Дзвін. – 1918. – 88 с. Порівняльна педагогіка: Навчальний посібник. / А. А. Сбруєва – Суми : Університетська книга. – 2004. – 320 с. Сиротенко А.Й. Громадянське виховання учнівської молоді у позашкільній роботі / Теоретико-методичні основи виховання творчої особистості в умовах позашкільних навчальних закладів : зб. матер. наук.-практ. конф. / Кол. авт. – К.: 2006. – С. 4-8. Сухомлинський В.О. Вибрані твори : у 5-ти т. / В.О. Сухомлинський – К.: Рад. Школа. – 1976-1977 – Т. 4. – С. 40; 402. Тихенко Л.В., Брацихін В.М. Болонський процес і розвиток творчих здібностей учнів в МАН / Тези доповідей науково-технічної конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів фізико-технічного факультету. / Кол. авт. – Суми : Сум ДУ. – 2007. – С. 214-216. Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в креативному позашкільному навчально-виховному мікросоціумі. З досвіду роботи Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю / Бондар Л.М., Перепелиця Н.В., Сидоренко Н.Ю. [за ред. Л.В. Тихенко] – Суми : Нота-бене – 2008 р. – 68 с. Тихенко Л.В., Бондар Л.М. Формування і розвиток позашкільного навчально-виховного мікросоціуму: практичний аспект / Формування та розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в креативному освітньому соціумі : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф.– Суми: Університетська книга. – 2008. – С. 78-84. Тихенко Л.В., Ніколаєнко С.І. Розвиток творчих здібностей учнівської молоді в освітньо-виховній системі «Мала академія наук України»: навч.-метод. посібн. / Л.В. Тихенко, С.І. Ніколаєнко – Суми : Університетська книга, 2007. – 120 с.