Індивідуальний навчальний план 9 Організаційно-методичне забезпечення кмсонп 10 Структура навчальної дисципліни (курсу) та залікового кредиту 10 Структура навчальної діяльності студента 11

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИЗАТВЕРДЖЕНО Ректор _________________ Коцан І.Я. „____”___________ 2008р.положенняпро організацію навчального процесув кредитно-модульній системіпідготовки фахівціву Волинському національному університеті імені Лесі Українки 1. Загальні положення 21. 1. Загальна характеристика КМСОНП 31.2. Основні терміни і поняття 41.3. Принципи впровадження 61.4. Вимоги до впровадження 71.5. Керівництво процесом та контроль за виконанням. 82. Планування навчального процесу. 82.1. Навчальний план. 82.2 Індивідуальний навчальний план 93. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП 103.1. Структура навчальної дисципліни (курсу) та залікового кредиту 103.2. Структура навчальної діяльності студента 113.5. Контроль успішності студента 134. Особливості переведення, відрахування та поновлення студентів 155.Стипендіальне забезпечення студентів 166. Особливості нормування навчального навантаження 167. Перелік матеріалів Міністерства освіти і науки України щодо запровадження КМСОНП 16Додатки. 17 1. Загальні положенняПолітичні і соціально-економічні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, її інтеграція в світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на розвиток нового громадянина, забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців із вищою освітою. Україна приєднанням до Болонської угоди підтвердила бажання і готовність до інтеграції в освітній і науковий простір Європи, у зв’язку з чим активно здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України принципів Болонського процесу. У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість із яких сформулювали згодом принципи Болонської декларації. Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і надбаннями національних систем освіти і науки, зможе бути мобільною на європейському ринку праці. Через рік чотири країни — Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина — підписали так звану Сорбонську декларацію, завдання якої спрямовані на створення відкритого європейського простору вищої освіти, що має стати більш конкурентоспроможним на світовому ринку освітніх послуг. Основна ідея цих документів — циклова та ступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ECTS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти та надання йому права продовжувати навчання за освітніми програмами магістра і докторська підготовка з дотриманням положень Лісабонської угоди. Загалом визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб’єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та післявузівському етапах підготовки; посилення конкуренто­спроможності Європейської системи освіти, відповідність ступенів і циклів підготовки, посилення науково-дослідницької компоненти освіти на основі наукової інтеграції країн-учасниць угоди. У зв’язку з цим рішеннями Колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 p. (протокол № 2/3- 4) та від 24 квітня 2003 p. (протокол №5/5-4) передбачено проведення з 2004/2005 навчального року педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі — КМСОНП) у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, а рішенням колегії від 24.03.2005 року вищі навчальні заклади зобов’язано запровадити КМСОНП з 2005/2006 навчального року для студентів усіх напрямів підготовки і спеціальностей. Основним завданням упровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців є викорстання передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, що аналогічна ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів при переході з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий аспект запровадження кредитної системи накопичення — можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо. Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання досягнень студента повинно стати основою для вирішення ще однієї задекларованої в Болоньї мети — створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників на теренах Європи. Обов’язковою також є наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю та оцінки якості освіти. Це Положення розроблено відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 48 „Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, від 23.01.2004 р. № 49 „Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки” та Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затвердженого наказом МОН України від 23.01.2004 р. № 48, наказу № 774 від 30.12.2005 р. „Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, рекомендацій Міністерства освіти і науки України „Щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації”, „Щодо структури та ведення індивідуального навчального плану студента”, „Щодо структури залікового кредиту та порядку оцінювання навчальних досягнень студентів” № 774 від 31.12.2005 р. Положення конкретизує викладені в міністерських документах загальні принципи організації навчального процесу за кредитно-модульною системою та забезпечує умови для впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. ^ 1. 1. Загальна характеристика КМСОНП Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти в європейському та світовому освітньому і науковому просторі. Основними завданнями КМСОНП є: - адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці; - забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована на основі вимог замовників та побажань студента і сприяє його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві; - стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти; - унормування порядку надання студентові можливості отримати професійні кваліфікації відповідно до ринку праці.^ 1.2. Основні терміни і поняттяАкадемічна довідка оцінювання знань (додаток до диплома) – документ, який засвідчує навчальні досягнення студента. ^ Академічний календар — календарні терміни навчального процесу та вивчення окремих дисциплін протягом академічного року.Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, що присвоюється особі, яка засвоїла програму вищої освіти з терміном навчання три - чотири роки і успішно пройшла підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з отриманням ступеня магістра, дозволяє працювати на первинних посадах на ринку праці.^ Договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом – документ, який визначає напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень, джерело і порядок фінансування, порядок розрахунків та інші умови навчання. Індивідуальний навчальний план студента — документ, що формується на основі переліку змістових модулів освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Інформаційний пакет — документ, який містить загальну інформацію про університет, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо.Кваліфікація — сертифікація досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.^ Кредитно-модульна система організації навчального процесу — модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Структурними елементами системи є: кредит — одиниця вимірювання часу, необхідного студенту для засвоєння певної складової навальної програми. Кредит враховує всі форми навчального навантаження студента: аудиторні заняття, самостійну роботу, індивідуальну роботу, підготовку до іспитів, науково-дослідницьку роботу тощо; заліковий кредит (ЗК) — одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів; кредит є відносною одиницею і вимірює час, в середньому необхідний студенту для засвоєння змістового модуля. Кредит враховує всі форми навчального навантаження студента: аудиторні заняття, самостійну роботу, підготовку до екзаменів, науково-дослідницьку роботу, олімпіади тощо. Для денної форми навчання загальна кількість кредитів за навчальний рік становить 60;змістовий модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми поточного та підсумкового рейтингового контролю;модуль — задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.Куратор – науково-педагогічний працівник (як правило, професор або доцент), який надає рекомендації студенту щодо формування індивідуального навчального плану та контролює його виконання. ^ Куратор ECTS від університету – особа, яка відповідає за виконання вищим навчальним закладом норм ECTS, сприяє практичному втіленню ECTS та координує роботу кураторів ECTS від факультетів. ^ Куратор ECTS від факультету – науково-педагогічний працівник, який координує роботу кураторів, відповідає за підготовку інформаційного пакету за навчальними напрямами і спеціальностями. Магістр — академічний ступінь (кваліфікація), який отримують бакалаври (дипломовані фахівці) в результаті засвоєння основної освітньої програми вищої освіти з тривалістю навчання один — два роки; дає право на займання основних посад на ринку праці, продовження навчання в аспірантурі. ^ Модульна технологія навчання – одна із сучасних педагогічних технологій, що передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь.^ Модульна побудова навчального матеріалу – структурування навчального матеріалу на основі модульної програми.Модульна програма – система засобів та прийомів, за допомогою яких досягається інтегруюча дидактична мета сукупності всіх навчальних модулів конкретної навчальної дисципліни.^ Навчальна дисципліна (у вищому навчальному закладі) — педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи і т. ін. (система змістових модулів, об’єднаних за змістом освіти) будь-якої галузі діяльності (або сукупності галузей діяльності) з визначенням необхідного рівня сформованості у студентів певної сукупності знань, умінь і навичок, передбачених для засвоєння.Навчальний об'єкт — обсяг навчальної інформації, яка має самостійну логічну структуру і зміст та дає можливість оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності. ^ Навчальний елемент — автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або вміння, який використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальний елемент починається з декларації про той об'єм знань і/або умінь, яким повинна оволодіти особа, яка навчається, містить відповідний теоретичний матеріал, різні тести і вправи. Навчальні елементи групуються у змістові модулі, що є структурними одиницями навчального курсу (дисципліни).^ Науково-методичне забезпечення вищої освіти — комплекс навчальної, наукової літератури, методологічних, дидактичних і методичних розробок згідно зі стандартами вищої освіти. Програма навчання — перелік курсів (навчальних дисциплін), необхідних для здобуття студентом відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Програма також визначає напрями навчання і необхідні для отримання кваліфікації вимоги.^ Програма навчальної дисципліни — документ, що визначає мету, зміст, обсяг, порядок вивчення дисципліни, рівень сформованості вмінь і знань, навчально-методичне забезпечення. ^ Результати навчання — специфічні інтелектуальні і практичні навички (компетенції), отримані в результаті засвоєння змісту освітньої програми навчання.^ Рейтингова система оцінювання – система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань і вмінь, що передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю.^ Рейтинг (рейтингова оцінка) – кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.Система освіти — сукупність взаємодіючих освітніх програм та державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережа освітніх установ, що реалізують їх незалежно від організаційно-правових форм, типів і видів; система органів управління освітою і підвідомчих їм установ та організацій.Спеціальність — сукупність знань, умінь, навичок із певної галузі знань та практичної діяльності, здобутих у процесі цілеспрямованої підготовки та досвіду практичної роботи, підтверджених відповідним документом про освіту.^ Трансфер кредитів — „перенесення кредитів” у розумінні визнання вищим навчальним закладом залікових одиниць або кваліфікацій, отриманих студентом в іншому навчальному закладі (в тому числі закладі іншої країни).^ Якість вищої освіти — відповідність вищої освіти як соціальної системи соціально-економічним потребам, інтересам особи, суспільства і держави, що відображає компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовільняти як особисті духовні й матеріальні потреби, так і потреби суспільства.^ 1.3. Принципи впровадження Для впровадження КМСОНП доцільно дотримуватися ряду принципів.  Принцип порівняльної трудомісткості кредитів - досягнення кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.Принцип кредитності - декомпозиція змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів сегменти, які забезпечують: а) на рівні індивідуального навчального плану — набір (акумулювання) відповідної трудомісткості кількості кредитів, які узгоджені з установленою нормою виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу; б) на рівні вивчення навчальної дисципліни — набір (акумуляція) відповідної для цієї дисципліни кількості кредитів, що включає в себе виконання необхідних видів діяльності, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.  Принцип модульності - організація процесу оволодіння студентом змістовими модулями і виявлення специфічного для модульного навчання використання методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента. Принцип методичного консультування - наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників освітнього процесу.Принцип організаційної динамічності - забезпечення можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.Принцип гнучкості та партнерства передбачає побудову системи освіти таким чином, щоб зміст навчання і шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.Принцип пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язку ґрунтується на створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.Принцип науковості та прогностичності полягає у побудові (встановленні) стійких зв’язків змісту навчання з науковими дослідженнями.Принцип технологічності та інноваційності потребує використання ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців із вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.Принцип усвідомленої перспективи забезпечується створенням умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення  Принцип діагностичності - можливість оцінювання рівня досягнення та ефективності, цілей освіти та професійної підготовки, сформульованих і реалізованих у КМСОНП.^ 1.4. Вимоги до впровадження Для впровадження КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ECTS: - інформаційний пакет — документ, що містить загальну інформацію про університет, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо; - договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, правила і джерела фінансування, система розрахунків); - академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі накопичення кредитів і за шкалою успішності на національному рівні, і за системою ECTS. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету. Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є лекційні, практичні, семінарські, лабораторні, індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів. На основі навчального плану спеціальності формується індивідуальний навчальний план студента, який включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку згідно з варіативною частиною освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов’язкову складову індивідуального навчального плану студента. Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу і природничо-наукового циклу при підготовці студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими у встановленому порядку. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки. Поділ навчального матеріалу дисципліни на залікові модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються та ухвалюються відповідною кафедрою, затверджуються методичною комісією факультету і доводяться до відома студентів та викладачів. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.Додаток 1. Зразок інформаційного пакету. ^ 1.5. Керівництво процесом та контроль за виконанням.Куратором ECTS від університету є проректор з навчальної роботи, який відповідає за виконання вищим навчальним закладом норм ECTS, сприяє практичному втіленню ECTS та координує роботу кураторів ECTS від факультетів. ^ Кураторами ECTS від факультетів є декани. Вони координують роботу кураторів, відповідають за організацію навчального процесу на факультетах в умовах кредитно-модульної системи. Кураторами призначаються науково-педагогічні працівники, які надають рекомендації студентам щодо формування індивідуального навчального плану та контролюють його виконання. ^ 2. Планування навчального процесу.2.1. Навчальний план. Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу (ВНЗ), який складається відповідно до освітньо-професійної програми (ОПП) та освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми проведення підсумкового контролю, а також обсяг часу, передбачений на індивідуальну й самостійну роботу студентів.^ Графік навчального процесу. Тривалість навчального року становить 52 тижні (з 1 вересня до 31 серпня). Навчальних тижнів на рік - 42 (включаючи екзаменаційну сесію). Тривалість семестрового контролю і державних атестацій не повинна перевищувати 3-х тижнів на семестр, сумарна тривалість канікул за рік - не менше 8-и тижнів. Тривалість практик та періоди їх проведення визначаються чинними Державними освітніми стандартами (ОКХ, ОПП, базові навчальні плани тощо) підготовки фахівців за спеціальностями.План навчального процесу включає: 1. Цикл навчальних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки. 2.1. Цикл навчальних дисциплін природничо-наукової підготовки. 2.2. Цикл навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки. 3.1. Цикл дисциплін вільного вибору ВНЗ. 3.2. Цикл дисциплін вільного вибору студентом. Перший цикл навчальних дисциплін є уніфікованим. Кількість кредитів і загальний обсяг годин з інших циклів навчальних дисциплін встановлюється факультетами залежно від специфіки фахової підготовки. Кредит передбачає всі види навчальної діяльності: лекції, практичні заняття, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу, підсумковий контроль, дипломну (магістерську) роботу, всі види практики чи інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням. Практики (навчальні та виробничі) можуть становити окремий кредит. На один навчальний рік відводиться 60 кредитів, на семестр – 30 кредитів. Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки бакалавра з терміном навчання 4 роки становить не менше 240 кредитів без державної атестації. На державну атестацію кредити відводяться окремо. Один кредит – 36 годин. Загальний обсяг годин на підготовку бакалавра становить 8640, із них не більше 50% - аудиторна робота; 50 % - індивідуальна та самостійна робота студента. Тижневе аудиторне навантаження студента не повинно перевищувати 30 годин. Кількість кредитів для освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр” повинна становити не менше 60 кредитів, загальна кількість годин - 2160 годин. Тижневе аудиторне навантаження не повинно перевищувати 18 годин. Загальна кількість заліків та екзаменів на заліково-екзаменаційну сесію – не більше 10 форм контролю.Додаток 2. Зразок навчального плану. ^ 2.2 Індивідуальний навчальний план Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС) згідно з вимогами ECTS та „Тимчасового положення про впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004р., а також відповідно до наказу МОН №774 від 30.12.2005р. є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента, типи індивідуальних завдань, систему оцінювання, а також оцінки поточної і підсумкової діяльності та державної атестації випускника. Індивідуальний навчальний план студента формується на основі базового навчального плану підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра або магістра у розрізі років (семестрів) та включає нормативні і вибіркові дисципліни. Він відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця з певної спеціальності. Нормативні дисципліни, що входять до робочого навчаль­ного плану відповідного семестру, є обов'язковими для включення до ІНПС. Навчальні дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини. Їх формування здійснює студент за участю куратора, з урахуванням власних потреб та інтересів щодо майбутньої фахової діяльності. Навчальні дисципліни, вивчені додатково, включаються до індивідуального навчального плану (за бажанням студента) при наявності офіційного документа, виданого установою (в тому числі закордонною), що має право на надання послуг з вищої освіти. У кожному з циклів дисциплін, які входять до навчального плану (гуманітарної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки) студент має мож­ливість вибрати вибіркові дисципліни (в межах передбаченої варіативної складової), які в сукупності з нормативними (обов'язковими) формують його індивідуальний навчальний план. Формування вибіркової складової ІНПС освітньо-професійного рівня „Магістр” здійснюється випускаючою кафед­рою. У цьому випадку індивідуальні потреби студента реалізують­ся шляхом вибору ним тієї чи іншої магістерської програми зі спеціальності. При зарахуванні на старші курси Волинського національного університету імені Лесі Українки студентів – випускників навчальних закладів, з якими укладено договори про співпрацю, дисципліни, що складають академічну різницю, включаються до індивідуального навчального плану на І рік навчання. Сумарна трудомісткість навчальної роботи з дисциплін, що включені до ІНПС, у кожному семестрі повинна складати не менше 30 кредитів (не менше 60 кредитів на рік). Індивідуальний навчальний план студента складається студентом на кожний навчальний рік (на наступний навчальний рік складається в кінці поточного) у розрізі семестрів, підписується студентом, куратором, затверджується деканом факультету, проректором із навчальної роботи. Протягом усього періоду навчання до ІНПС викладачами університету вносяться дані щодо поточної і підсумкової успіш­ності студента з нормативних та вибіркових навчальних дисцип­лін та результати державної атестації. Студент несе персональну відповідальність за виконання індивідуального навчального плану. Контроль за виконанням ІНПС здійснює куратор академічної групи. Куратор призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету. У рамках виконання своїх функцій кура­тор підпорядкований деканові, який є куратором ЕСТS від факультету. На куратора покладається виконання таких основних завдань: надання кваліфікованих консультацій щодо формування ін­дивідуального навчального плану студента, його виконання протя­гом усього періоду навчання; ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріа­лами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організа­цію навчального процесу за кредитно-модульною системою; погодження індивідуального навчального плану студента та подання його на затвердження деканові факультету, проректору з навчальної роботи; контроль за виконанням індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження нав­чання студента або щодо його відрахування. Куратор має право: відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуаль­ним навчальним планом; подавати пропозиції деканові факультету щодо переведен­ня на інший курс, відрахування та заохочення студента.^ 3. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.^ 3.1. Структура навчальної дисципліни (курсу) та залікового кредиту Навчальна дисципліна (курс) складається з декількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. Заліковий кредит — це завершена задокументована частина змісту навчальної дисципліни, вивчення якої для студентів, як правило, завершується підсумковим оцінюванням (тестуванням, заліком або семестровим екзаменом). Заліковий кредит складається з модулів (частина програми навчальної дисципліни поєднана із формами навчання — лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів), кожний із яких у свою чергу складається із змістових модулів (одна або декілька тем). У заліковому кредиті оцінюються всі види навчальної діяльності студента, що формують компетенції.Таблиця 1. Опис навчального курсу Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчального курсу Напрям: шифр та назва напрямуСпеціальність: шифр та назва спеціальностіОсвітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр / магістр Кількість кредитів, відповідних ECTS: к-ть кредитів Загальна кількість годин: к-ть годин Тип курсу: обов’язковий / за вибором Рік підготовки: (1, 2, 3...) Семестр: 1/2 Лекції: к-ть годин Семінари: к-ть годин Практичні (лабораторні): к-ть годин Самостійна робота: к-ть годин Індивідуальна робота: тип індивідуального завдання, к-ть годин Модулів: к-ть модулів Змістових модулів: к-ть модулівВид контролю: залік ^ 3.2. Структура навчальної діяльності студента Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчальної дисципліни (курсу), а відповідно й оцінку результатів виконання певного виду робіт, які складають зміст змістового модуля.Таблиця 2. Структура залікового кредиту. Тема Кількість годин, відведених на: лекції практичні заняття самостійну роботу індивідуальну роботу Змістовий модуль I. Назва Тема 1. Назва. Тема 2. Назва і т.д. ^ Змістовий модуль II. Назва і т.д. Всього годин