Інструмент Європейськогосусідства і ПартнерстваУкраїна Стратегічний документ 2007-2013 Зміст:Резюме1. Завдання співпраці Європейського союзу/європейського співтовариства з Україною1.1. Загальні зовнішньополітичні цілі ЄС1.2. Стратегічні завдання співпраці Європейського Союзу/Європейського Співтовариства з Україною2. огляд політичного порядку денного України2.1. Загальні аспекти2.2. Внутрішня політика2.3. Зовнішня політика3. Політична, економічна та соціальна ситуація3.1. Аналіз політичної ситуації3.2. Аналіз економічної ситуації та структури торгівлі3.3. Аналіз соціального розвитку3.4 Аналіз екологічної ситуації4. Огляд допомоги, Що надавалась ЄС РанІше і Надається зараз4.1. Допомога ЄС Україні протягом 1991-2006рр.4.2. Основні уроки засвоєні для нового програмного циклу4.3. Взаємодоповнюваність і координація з іншими донорами4.4. Узгодженість політики співпраці ЄС з іншими ключовими політиками ЄС („поєднання різних політик”)5. Стратегія Реагування ЄС5.1. Основні завдання5.2. Інструменти і засобиДодатки:Додаток 1Список абревіатур та скороченьДодаток 2Коротко про УкраїнуДодаток 3Україна – національний екологічний оглядДодаток 4Пріоритети інших донорів, включаючи держави-члениДодаток 5Врахування принципу „поєднання різних політик” у контексті Стратегічного документуДодаток 6Допомога ЄС Україні протягом 1991-2006рр. РезюмеЦей Стратегічний документ (СД) розроблений для України на період 2007 - 2013рр. Уся допомога Україні протягом цього часу, в основному, надаватиметься в межах нового Інструменту європейського сусідства і партнерства (ІЄСП), який розробляється з метою сприяння розвиткові зони процвітання та добросусідства між Європейським Союзом і партнерськими країнами, що підпадають під дію Європейської політики сусідства (ЄПС).1Після подій кінця 2004 року, що призвели до Помаранчевої революції, Україна невпинно продовжувала впровадження низки амбіційних реформ для впровадження демократії та ринкової економіки у країні та наближення України до ЄС.Основним завданням співпраці України та ЄС на цьому етапі є розвиток щораз тісніших стосунків, які виходять за рамки попередньої співпраці з метою поступової економічної інтеграції та глибшого політичного співробітництва, включаючи зовнішню політику та політику безпеки.Допомога ЄС протягом періоду, окресленого даною Стратегією, матиме на меті підтримку впровадження Україною цілої низки амбіційних реформ на підставі політичних завдань, визначених Угодою про партнерство і співробітництво (УПС) від квітня 1998р. і Планом дій Україна-ЄС від лютого 2005р.Національна індикативна програма (НІП) терміном на 2007-2010рр. трансформує вищеназване у підтримку трьох основних сфер:і) демократичний розвиток та якісне управління;іі) регуляторні реформи і зміцнення адміністративного потенціалу;ііі) розвиток інфраструктури, зокрема у сфері транспорту, енергетики, навколишнього середовища, при тісній співпраці з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та іншими міжнародними фінансовими установами.Цей новий Стратегічний документ для України був розроблений при тісній співпраці з українськими органами влади і цілком відображає національні пріоритети. Під час розробки документу проведено консультації з державами-членами, іншими донорами та громадськими організаціями. 1. Завдання співпраці Європейського союзу/європейського співтовариства з Україною1.1. Загальні зовнішньополітичні цілі ЄСЄС впроваджує свої цілі та інтереси, діючи як світовий економічний і політичний гравець, використовуючи різні інструменти: від Спільної зовнішньої політики та політики безпеки, допомоги і торгівлі до зовнішнього виміру внутрішньої політики ЄС.Зокрема, ЄС намагається сприяти процвітанню, солідарності, безпеці і сталому розвиткові у світі.Для ЄС велике значення має правильне визначення принципу „поєднання різних політик”. Йдеться про те, що в світлі стратегічних завдань зовнішніх відносин ЄС, необхідно забезпечити послідовність політики, яка стосується усіх доступних інструментів у роботі з Україною.1.2. Стратегічні завдання співпраці Європейського Союзу/Європейського Співтовариства з Україною.Національні, регіональні і глобальні стратегічні завдання разом формують підхід ЄC до співпраці з Україною:^ Взаємовигідна співпраця, яка сприяє переходу УкраїниВ Угоді про партнерство і співробітництво (УПС) від 1 квітня 1998р. ЄС і Україна зобов’язалися налагодити партнерство, яке сприятиме ближчим політичним та взаємовигідним торговельним й інвестиційним відносинам одночасно з економічною, соціальною, фінансовою, науковою, технологічною та культурною співпрацею. Це партнерство має на меті, зокрема, сприяти переходу України до зрілої демократії та ринкової економіки.Імплементація Європейської політики сусідства(ЄПС) та Плану дій Україна-ЄСЗавдання ЄПС, розпочатої в контексті етапу розширення 2004р., полягає у тому, щоб ЄС поширив свою стабільність, безпеку та процвітання на сусідні держави у відмінний, від членства в ЄС, спосіб. ЄПС розроблена, аби запобігти появі нових ліній розмежування в Європі та запропонувати сусіднім державам тіснішу політичну, економічну та культурну співпрацю і співробітництво у сфері безпеки. Це також перегукується з одним із стратегічних завдань ЄС, визначених у Європейській стратегії безпеки від грудня 2003р., а саме зі зміцненням безпеки у країнах, що оточують ЄС. Партнери ЄПС очікують на досягнення тіснішої співпраці з ЄС, можливість бути учасником програм ЄС та на участь у внутрішньому ринку ЄС, надаючи велику підтримку своїм власним політичним і економічним реформам. Щодо України, спеціальні завдання були встановлені в Плані дій Україна-ЄС, спільно затвердженому у лютому 2005. Комісія надала дані середньострокової оцінки виконання Плану дій у листопаді 2006 року.^ Питання безпекиУ Європейській стратегії безпеки від 12 грудня 2003р. ЄС визнає, що, як союз 25 держав з понад 450 млн. населенням, які виробляють чверть світового валового внутрішнього продукту (ВВП), він є глобальним гравцем.Одним із основних політичних наслідків Європейської стратегії безпеки є потреба для ЄС „сприяти тому, щоб на схід від Європейського Союзу і вздовж його кордонів у Середземномор’ї існувало коло добре керованих країн, з якими ми могли б підтримувати відносити тісної співпраці”. Окрім цього, Європейська стратегія безпеки чітко усвідомлює важливість сприяння міжнародному порядку, заснованому на принципі ефективних багатосторонніх відносин.ЄС та Україна прийняли План дій у галузі юстиції та внутрішніх справ ЄС у грудні 2001р. Він розглядає виклики безпеки з різних боків та був інтегрований у План дій.2^ Завдання щодо політики розвиткуПолітика розвитку ЄС визначається важливим завданням – зниження рівня бідності з додатковими цілями - впровадження якісного управління і поваги до основних прав і свобод людини.3 Одночасно, робиться акцент на необхідності впровадження диференційованого підходу, який враховував би індивідуальні обставини і потреби.Україну звикли вважати країною з перехідною економікою, відповідно до даних списку одержувачів допомоги Комітету зі сприяння розвитку Організації з економічної співпраці та розвитку (ОЄСР). З валовим національним доходом (ВНД) на душу населення у 1 260 дол. США ( метод Атласа у 2004р.)4 та внесенням до категорії країн, що мають рівень доходу нижче середнього, у грудні 2005р. Україну було включено до нового єдиного списку Офіційних одержувачів допомоги для розвитку. 2. Огляд політичного порядку денного України 2.1. Загальні аспектиПісля подій кінця 2004 року, які призвели до Помаранчевої революції, під керівництвом Президента України В.Ющенка Україна невпинно продовжувала впровадження низки амбіційних реформ для впровадження демократії та ринкової економіки в країні.Керівництво України чітко проголосило, що впевнено прямує до виконання Плану дій Україна-ЄС, спільно укладеного між Україною та ЄС 21 лютого 2005р., як ключового документу для проведення реформування. Відповідно до цього, сучасні політичні завдання України можна окреслити так:2.2. Внутрішня політика^ Зміцнення демократії, захист основних прав і свобод людини: Україна зобов’язалася зміцнювати стабільність та ефективність інституційного забезпечення демократії, захисту основних прав і свобод людини - основи для ширшого утвердження верховенства права.^ Зміцнення судової системи: Уряд оголосив про свій намір здійснювати судову і правову реформи з метою забезпечення незалежності судової гілки влади, зміцнення адміністративних можливостей і втілення неупередженого й ефективного провадження правосуддя.^ Ефективна боротьба зі злочинністю та корупцією: Уряд оголосив боротьбу з корупцією першочерговим завданням. Програма закликає до широких економічних та соціальних реформ і встановлення конкурентних умов на ринку.^ Реформа державного сектора: Уряд проголосив про намір сприяти всесторонній реформі державного сектора, включаючи адміністративну і регуляторну реформи, про необхідні для покращення державного управління.^ Покращення інвестиційних умов: Активне вирішення широкого кола проблем, які впливають на інвестиційні умови з точки зору зміцнення довіри інвесторів, є ключовим компонентом урядового підходу до подальшого економічного зростання. Завдання містять поліпшення прозорості, передбачуваності і спрощення регулювання.^ Надання соціальних послуг: Уряд зобов'язався продовжувати реалізацію заходів, спрямованих на боротьбу з бідністю та на покращення соціальних послуг і доступу до охорони здоров'я, звертаючи особливу увагу на інфекційні захворювання.2.3. Зовнішня політикаІнтеграція в ЄС: Це один із пріоритетів зовнішньої політики уряду. Дія Угоди ЄС та України про партнерство і співробітництво закінчується у 2008р. Триває підготовка до початку переговорів щодо Посиленої угоди, із Угодою про вільну торгівлю як ключовим елементом, що замінить Угоду ЄС та України про партнерство і співробітництво. А тим часом Україна повністю використовує План дій Україна-ЄС для наближення до ЄС.^ Вступ в НАТО: Керівництво України ставить за мету вступ у НАТО. Нинішній уряд пов'язує вступ у НАТО з позитивними результатами референдуму. Однак, у зв’язку з поширеним спротивмо населення щодо членства в НАТО, цей процес щонайменше затримається. У 2005р. був розпочатий „Посилений діалог Україна-НАТО”.^ Співпраця з Росією: Україна визнає, що двостороння співпраця з Росією є важливою для України і що Росія є ключовим сусідом з великими політичними, економічними та соціальними інтересами в Україні. Події щодо Українсько-Російської газової угоди в кінці 2005 – на початку 2006 р. довели наявність великої взаємозалежності між двома державами і важливість відносин між ними для ЄС.^ Регіональна роль: Україна чітко зобов’язалася відігравати конструктивну роль у регіоні, включаючи сприяння врегулюванню Придністровського конфлікту в Молдові та підвищенню співпраці в рамках ГУАМ.5^ Сприяння торгівлі: Проблеми торговельної політики займають центральне місце в економічній стратегії уряду. Швидке завершення процесу вступу в СОТ - пріоритетне завдання уряду. Як тільки завершиться процес вступу в СОТ, уряд розпочне першу стадію переговорів щодо Зони вільної торгівлі як частини Посиленої угоди з ЄС.3. Політична, економічна та соціальна ситуація3.1. Аналіз політичної ситуаціїЗагальні аспектиПолітична ситуація в Україні та стан безпеки у державі зазнають впливу через географічне розташування між Польщею, Румунією і Молдовою на заході, Білоруссю на півночі і Росією на сході. Політичний, економічний та культурний вплив Росії досі залишається значним після отримання Україною незалежності у 1991р. та розпаду Радянського Союзу. Здебільшого, це спостерігається у східних регіонах, де проживає російська національна меншина, яка становить близько 20% усього населення України.Помаранчева революція заклала підвалини для розвитку міцніших стосунків між ЄС та Україною, а також вивела зовнішню політику України на шлях європейської інтеграції. Новий уряд під керівництвом Прем’єр-міністра Віктора Януковича обрав „євро-прагматичний” підхід – євро-інтеграція не як нагальна, а як довгострокова ціль.^ Внутрішня ситуаціяУкраїна продемонструвала вперше у своїй історії проведення вільних і чесних парламентських виборів в історії 26 березня 2006р. Це стало віхою демократичного розвитку країни. Після виборів настав складний період політичної нестабільності. Президент В.Ющенко прийняв кандидатуру свого колишнього суперника на президентських виборах 2004р. Віктора Януковича, який був Прем’єр-міністром уряду президента України Л.Кучми (2002-2004), і призначив його Прем’єр-міністром на початку серпня 2006р. Спроба протягом літа-осені 2006р. створити уряд національної єдності разом з Партією Регіонів В.Януковича і блоком „Наша Україна” В.Ющенка не була успішною.Новий уряд зіштовхнувся з серйозними проблемами. Перші місяці його роботи показали, що існують труднощі „співіснування” між Президентом і новим Прем’єр-міністром. Це створило напружену ситуацію в країні. Крім того, Україна зустрілась з чималою кількістю коротко- та середньотривалих структурних труднощів, включаючи економічні й адміністративні реформи, відокремлення приватних інтересів від політичних, міграційні проблеми.^ Зовнішня ситуаціяПозитивним наслідком Помаранчевої революції стала цілковита зміна ставлення міжнародної спільноти до України. Це позначилось на покращенні стосунків з Європейським Союзом і США. Український уряд зобов’язався сприяти інтеграції з Європейськими інституціями. Президент В.Ющенко і Прем’єр-міністр Віктор Янукович наголосили, що європейський вибір України є незворотнім і її зовнішньополітичний курс зосереджуватиметься на імплементації Плану дій Україна-ЄС.Водночас, уряд звертається до обговорення стратегічно-політичних цілей членства в ЄС, яке отримало широку підтримку українського населення. З меншим ентузіазмом уряд продовжує співпрацю з НАТО, але наполягає на бажаному членстві в НАТО в майбутньому, яке залежить від результатів референдуму.Стосунки з Росією ускладнилися після Помаранчевої революції і «досягли піку» у суперечці про ціни на газ в кінці 2005 – на початку 2006рр. Перший закордонний візит Прем’єр-міністра В.Януковича був саме до Росії. Під час цих відвідин, В.Янукович брав участь у неофіційному саміті Євразійського економічного співтовариства. Положення коаліційної угоди щодо необхідності винесення питання членства України в НАТО на референдум, ймовірно, відкладе тертя з Росією на якийсь час. Крім цього, слід зазначити також і неврегульовані спори з Росією, включаючи питання демаркації державних кордонів та присутність Російського чорноморського флоту в Севастополі. Щодо останнього питання, то позиція України - не продовжувати дію двосторонньої угоди після її закінчення у 2017р. і вимагати сплати за присутність/оренду української інфраструктури Російським чорноморським флотом за ринковими цінами.У Придністровському конфлікті український уряд відіграє ключову роль, намагаючись поряд з ЄС та іншими партнерами допомогти в його врегулюванні. Підтримка Україною Місії допомоги ЄС з прикордонної допомоги (EUBAM), що діє на кордоні України з Молдовою, а також підтримка нового митного режиму з Молдовою, який, у свою чергу, заохотив придністровські фірми реєструватись у Молдові, – були основними результати цих зусиль. Новий український уряд підтвердив свою підтримку EUBAM і нового митного режиму.Зовнішня ситуація України і надалі тісно залежить від її внутрішнього розвитку. Як тільки Україна по-справжньому здійснюватиме поступ, втілюючи усі внутрішні реформи та приймаючи європейські стандарти, стосунки між ЄС і Україною поглибляться та стануть тіснішими.ПерспективиПомаранчева революція дала унікальну можливість Україні реалізувати свої європейські сподівання і перетворитися на нову демократичну державу. Незалежні та чесні парламентські вибори у березні 2006р. стали ще одним важливим кроком у цьому напрямі. Великі сподівання покладені на новий уряд як у самій країні, так і за її межами. Їх втілення вимагає важкої праці, досягнення згоди і постійного проведення реформ за допомогою ЄС та інших донорів.^ 3.2. Аналіз економічної ситуації та структури торгівліУкраїнська економіка занепала після отримання незалежності: у 1999р. ВВП опустився приблизно на 41% порівняно з 1990р. Об’єм виробництва почав зростати, починаючи з 2000р., завдяки покращенню зовнішньої ситуації та державної політики. У 2004р. він досяг приблизно 61% рівня 1990р., із реальним зростанням ВВП на 9,6% у 2003р. і 13% у 2004. Одночасно, державний борг до ВВП – впав від 50% у 1998-99рр. приблизно до 25% у 2004р.У 2005р. негативні зміни в торгівлі (зросли імпортні ціни на енергію, в той час, як світові ринкові експортні ціни на українську сталь впали) разом з повільним вкладенням інвестицій через нестабільну політичну ситуацію призвели до падінь показників в економічній галузі. Ріст ВВП знизився до 2,6% порівняно з 12,1% у 2004. Проте у 2006р. економічна ситуація покращується. Досвід падіння ВВП 2005р. був врахований, і прогнози зростання для 2006р. знаходяться в межах 5 відсотків.Інвестиційний клімат залишається непередбачуваним у зв’язку з прийняттям нечітких законів та їх свавільним застосуванням. У 2005р. до України могли надійти значно більші прямі зовнішні інвестиції у фінансовий сектор та сталеву індустрію. Завдяки цим інвестиційним рішенням прямі іноземні інвестиції (ПІІ) становили 7,3 млрд. дол. США у 2005р. а у першому півріччі 2006р. - 1,7 млрд. дол. США. Через відсутність помітного вдосконалення інвестиційного клімату значне збільшення ПІІ може виявитися короткотерміновим. Наприклад, політичні заходи повинні бути вжиті в таких сферах, як боротьба з корупцією, більш прозоре визначення подальшої приватизації з повним дотриманням верховенства права, ухвалення закону про акціонерні товариства, несумісність між цивільним і господарським кодексами та судовою системою, удосконалення прозорості і передбачуваності й подальше зменшення ліцензування і контрольних режимів.У той час, як торгівля України з ЄС зросла за минулі роки, збільшення імпорту перевищило зростання експорту. У 2005р. торговельний баланс став негативним (-1,1 мільярдів доларів США), а сальдо поточного платіжного балансу зменшилося від 10,5% в 2004 до 3% ВВП у 2005. Експорт товарів збільшився на 5% (41% у 2004), а імпорт на 25% (26% у 2004). Щодо участі України в багатосторонній торговельній системі, то протягом останніх двох років уряд України зобов’язався прискорити вступ до СОТ, що повинно відбутися у 2006р. або на початку 2007р.Стосовно питання енергетики, Меморандум взаєморозуміння був підписаний на саміті Україна-ЄС у Києві 1 грудня 2005р. Він встановлює спільну стратегію розвитку інтеграції українського енергетичного ринку до ЄС і складається з таких секторів, як:ядерна безпека;інтеграція на ринки газу й електроенергії;підвищення безпеки енергоносіїв та транзиту гідровуглеводнів;- підвищення ефективності і стандартів безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі.Також передбачається підвищення ефективності діяльності енергетичного сектора, відновлюваної енергетики й заходів для боротьби зі зміною клімату. Питання управління споживанням енергоносіїв стало ключовим для України після подій у 2006р. Були засновані спільні групи з імплементації, що складалися з представників Комісії й українських органів влади для кожної з чотирьох дорожніх карт, а також для розробки дорожньої карти з підвищення ефективності та відновлюваної енергетики. ^ 3.3. Аналіз соціального розвитку.У щорічній доповіді ООН з людського розвитку Україна у 2005р. займає 78 місце. Індекс людського розвитку (ІРЛ) в ній становить 0,766. Ці показники кращі, ніж у всіх інших країнах, що одержують допомогу в рамках Європейської політики сусідства (ЄПС), окрім Ізраїлю. Рівень крайньої бідності є низьким, але частка населення, що живе за межею бідності - приблизно 455 дол. США за рік (а це 2 423 українських гривні за обмінним курсом 2002р.), склала 25,6% у 2002р. Сюди входить населення, яке проживає в маленьких містах, селах, та сім'ї з малими дітьми. Завдяки впевненому економічному зростанню і збільшенню державних витрат на мінімальні заробітні плати та пенсії, рівень бідності впав порівняно з минулими роками і становить приблизно 20% усього населення. Проте цей позитивний розвиток не відповідав істотним збільшенням офіційної зайнятості, а тіньова економіка продовжує відігравати головну роль соціального буфера. За міжнародними стандартами, нерівність прибутку є низькою (коефіцієнт Джіні 0,3). Гостро стоїть питання пошуку роботи за кордоном, через складний економічний стан держави. Торгівля жінками у напрямку до Західної Європи продовжує захоплювати чимало жінок і дітей.Кількість населення України зменшилась з 51,6 млн. у 1991р. до 48,0 млн. у 2004р., відображаючи суттєве зростання смертності, зокрема серед чоловіків, різке зниження народжуваності й істотну хвилю міграції. Збільшення хвороб, через надмірне вживання алкоголю та паління, стало важливим чинником у рості чоловічої смертності, разом з відродженням таких інфекційних хвороб, як туберкульоз, дифтерія і холера. Рівень ВІЛ/СНІДУ швидко зростає, вражаючи 1% дорослого населення - це є найвищий показник у Європі. Рівень інших хвороб, що передаються статевим шляхом, наприклад сифіліс, також зріс.Материнська смертність, почавши спадати з 1992, залишається приблизно у п'ять разів більшою за середній показник в ЄС. Україна все ще зіштовхується з соціальними наслідками Чорнобильської аварії 1986р. та з великою кількістю людей, що стали інвалідами в результаті вибуху. Невирішеним питанням, особливо для найбіднішої частини населення, залишається доступ до охорони здоров'я.У той час, як Україна демонструє хороші показники письменності серед дорослого населення - 99,6% (2002р.), а початкову освіту здобувають 84% (2002р.), освітня система усе ще страждає від нерівності доступу, впливаючи на якість і низьку ефективність використання ресурсів.^ Аналіз екологічної ситуації6Україна має великі труднощі у сфері охорони навколишнього середовища. Забруднення повітря стає соціальною проблемою та питанням охорони здоров'я. На якість води впливає її забруднення, а існуючі системи водовідведення та очищення стічних вод потребують оновлення і створення нової системи. Важливим питанням є управління відходами, зокрема запобігання, збирання, поводження, переробку й остаточне видалення. Вирубка лісу і нелегальне знеліснення –теж вагомі проблеми у сфері охорони природи. На Україну також впливають транскордонні і глобальні екологічні проблеми, наприклад використання й охорона спільних вод і зміна клімату. Національна стратегія охорони навколишнього середовища, розроблена на період з 1998 по 2008рр., стала основою для розвитку секторних програм низки питань охорони довкілля. Рамкове законодавство з охорони навколишнього середовища розроблене в багатьох сферах, але ще потребує наступного розвитку та вдосконалення. Підзаконні акти все ще належним чином не розроблені і не впроваджуються. Не забезпечується виконання екологічного законодавства і через відсутність адміністративних засобів та недостатність ресурсів, особливо на регіональному і місцевому рівнях.^ 4. Огляд допомоги, Що надавалась ЄС РАНІШЕ і Надається зараз4.1. Допомога ЄС Україні протягом 1991-2006рр.ЄС є найбільшим донором для України. Європейське співтовариство надало фінансову допомогу в розмірі понад 2,4 мільярди євро, починаючи з 1991р. Серед них: допомога в рамках програми ТАСІС (включаючи національний, регіональний, транскордонний компоненти та сферу ядерної безпеки), макрофінансова допомога, підтримка у рамках тематичних бюджетних ліній, таких, як Європейська ініціатива з демократії і прав людини та гуманітарна допомога, надана Департаментом із гуманітарної допомоги ЄС.7Відповідно до ^ Стратегічного документу (СД) 2002-2006р., допомога була зосереджена на трьох пріоритетних сферах: і) підтримка інституційної, правової й адміністративної реформи, іі) підтримка приватного сектора і допомога економічному розвитку, ііі) підтримка у вирішенні соціальних наслідків перехідного періоду. Протягом перших чотирьох років дії СД (2002-2005) 43% доступних ресурсів були надані для розвитку першої сфери, 28% для другої і 13% для третьої. Останні 16% надавались „ програмам малих проектів”, включаючи допомогу громадським організаціям (Програма з партнерства в інституційному розвитку), митну справу, статистику та програми Темпус.^ Регіональна співпраця зосереджувалась, зокрема, на питаннях, що стосуються тіснішого міждержавного співробітництва у сферах транспорту, енергетики та сталого управління природними ресурсами, головним чином води. Україна відігравала активну роль у роботі Групи високого рівня з питань розширення головних транс’європейських транспортних коридорів на територію сусідніх держав і регіонів, а також у Міністерських конференціях із транспорту та енергетики „ЄС- Чорне море – Каспійський басейн” у листопаді 2004р. в Баку та наступних засіданнях робочих груп. Питання сфери юстиції та внутрішніх справ стосувались подальшого інтегрованого управління кордонами, боротьби з організованою злочинністю та міжнародним тероризмом й покращення міграційних процесів і надання притулку.^ Транскордонне співробітництво зосереджувалось на економічному та соціальному розвитку в прикордонних районах, ефективному управлінні кордонами і міжлюдських контактів через Фонд малих проектів транскордонного співробітництва та його наступника – Програми сусідства (ПС). Україна входить до чотирьох ПС, а саме: Польща-Білорусь-Україна, Словаччина –Угорщина-Україна, Румунія-Україна і CADSES (Центральноєвропейський, Адріатичний, Дунайський, Південносхідноєвропейський простір). Декілька оголошень зі запрошенням подавати пропозиції вже були опубліковані, були обрано проекти й укладено угоди в рамках Програм Польща-Білорусь-Україна та Словаччина-Угорщина-Україна. Для CADSES перше оголошення зі запрошенням подавати пропозиції і відбір проектів були у середині 2006р. Двостороння програма з Румунією знаходиться на стадії планування і перше оголошення очікується у грудні 2006р.ЄС також надає Україні підтримку, виконуючи свої зобов’язання за Оттавським договором, у рамках проекту, метою якого є знищення приблизно 6,7 млн. протипіхотних мін, зосереджених на території України.У галузі ядерної безпеки, починаючи з 90-х років, ЄС надавав широку підтримку Енергоатому як оператору атомних електростанцій в Україні щодо оновлення/модернізації електростанцій, згідно з міжнародно визнаними стандартами ядерної безпеки. Позики Євратома/ЄБРР надавались Україні для „Програми модернізації” ІІ блоку Хмельницької та IV блоку Рівненської атомних електростанцій.ЄС також надавав технічну допомогу Державному комітету ядерного регулювання України. Окрім цього, ЄС є найбільшим вкладником у проекти з відновлення Чорнобильського регіону, як шляхом надання прямого фінансування, так і через фонди, якими керує ЄБРР, наприклад Фонд ядерної безпеки і Чорнобильський фонд «Укриття». Останній був заснований у 1997р. з метою здійснення Плану заходів на об’єкті «Укриття», для приведення пошкодженого IV блоку Чорнобильської АЄС у екологічно безпечний стан. Загальна вартість проектів, за цим фондом, перевищує 1 млрд.дол. США. Програма ТАСІС з ядерної безпеки фінансувала і декілька інших проектів на території Чорнобиля, такі як Промисловий комплекс для поводження з твердими радіоактивними викидами .Беручи до уваги проведену роботу, Меморандум про взаєморозуміння (МВ) щодо співробітництва в енергетичний галузі, підписаний на саміті ЄС-Україна у грудні 2005р., містить взаємну згоду на проведення оцінки безпеки атомних електростанцій України до кінця 2006р. Така повна оцінка перевірить відповідність міжнародним стандартам ядерної безпеки та вимогам і визначить потреби для додаткових дій, включаючи і питання фінансування.ЄС також робить щорічний внесок в Український науково-технологічний центр, який є міжурядовою організацією, заснованою низкою країн-донорів, що займаються питанням нерозповсюдження технологій виробництва ядерної зброї і дослідженням зброї масового знищення. Починаючи з 1994р., Центр підтримав понад 845 проектів та 12 500 науковців.^ 4.2. Основні уроки, засвоєні для нового програмного циклуКомісія нещодавно цілком завершила оцінку програми ТАСІС.8 Оцінка національної стратегії для України була закінчена у 2003р. Її головні рекомендації включені у Національну індикативну програму 2004-2006рр., але залишаються актуальними і для нового програмування.Вищезазначені висновки свідчать, що, загалом, важливість допомоги, наданої у рамках ТАСІС, була високою і відповідала існуючим потребам. Проте протягом перших декількох років програма керувалася переважно підходом «зверху вниз». Це було, з одного боку, наслідком потреби створення інституцій у державах з перехідним періодом і, з другого боку, результатом недостатнього залучення національних органів влади. Для України дане питання стояло менш гостро, ніж для інших країн ТАСІС. До того ж Національні індикативні програми (НІП) були занадто деталізовані, що до певної міри обмежило можливість пристосувати їх на рівні визначення проектів і не дало змоги гнучко реагувати на виявлені потреби. ЄC при створенні нових програм зверне особливу увагу на визначення стратегічних пріоритетів і завдань, а не на конкретні дії чи механізми виконання. Державні органи влади залучені до процесу від самого його початку і показали набагато вищий рівень зацікавленості і співучасті, внаслідок покращення політичної структури, забезпеченої Європейською політикою сусідства (ЄПС) і Планом дій Україна-ЄС.У висновку, зробленому ТАСІС, було зазначено, що програма характеризується великою кількістю “автономних” проектів технічної допомоги, зокрема для проведення інституційних і адміністративних реформ. Це призводить до досягнення позитивних результатів на проектному рівні,9 але обмежує вплив на секторному і на рівні національної політики через відсутність безперервності і послідовності довготривалого секторного планування. Схожий висновок був зроблений у 2003р. в оцінці державної стратегії та тематичної оцінки здійснення якісного управління в країнах, серед яких Україна була однією з детально аналізованих країн.Щодо основних пріоритетних сфер, охоплених попередньою програмою ТАСІС для України, оцінка виділила проекти в сфері юстиції та внутрішніх справ (ЮВС) як такі, що добре координувались і підлягали моніторингу оціночною системою ЮВС. На відміну від вищесказаного, є проблеми з результатами проектів і життєздатністю таких результатів у сфері охорони здоров'я, переважно через затримки у виконанні пілотних проектів і сумнівних політичних зобов'язань у даній сфері. У питанні економічного розвитку Комісія досягла найбільшого успіху, займаючись питаннями, пов'язаними зі створенням сприятливого клімату для бізнесу й інвестицій. Цей висновок також підтверджується останньою ( у жовтні 2005р.) оцінкою ЄC щодо підтримки розвитку приватного сектора в третіх країнах, в якій зазначено, що “ЄC має відносно більший вплив в макро- та інституційних сферах і менший вплив на фінансових ринках”. Громадянське суспільство і місцеві ініціативи, як частина Програми з партнерства в інституційному розвитку, були визнані успішними, завдяки більшій гнучкості, ніж великі проекти.Вищезазначені результати у тих чи інших сферах повністю взяті до уваги при визначенні майбутніх пріоритетних сфер надання допомоги ЄС Україні. Питання сфери юстиції та внутрішніх справ і регуляторна реформа є центральними у Плані дій Україна-ЄС і залишаться ключовими для підтримки ЄС у майбутньому. У сфері якісного управління, правової й адміністративної реформ майбутня допомога будуватиметься на вже проведеній роботі, але буде спрямована на збільшення впливу за допомогою більш інтегрованого й узгодженого планування. ^ 4.3. Взаємодоповнюваність і координація з іншими донорамиХоча деякі донори, включаючи держави-члени ЄС, поступово знижують свою діяльність в Україні, велика кількість донорських організацій досі її продовжує.Основними донорами, окрім ЄС, є Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку і Програма розвитку ООН, США, Канада та деякі держави-члени ЄС, зокрема Німеччина, Швеція, Великобританія, Голландія, Польща і Словацька Республіка. Свою діяльність також розпочав Європейський інвестиційний банк.Діяльність донорів зосереджена на питаннях управління, економічної реформи та розвитку, соціальної реформи й захисту. Зокрема, Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку є активними донорами у сфері розвитку інфраструктури.10ЄС зараз залишається активним донором у всіх вищезазначених сферах.За цією новою стратегією, допомога ЄС продовжує наполегливо зосереджуватися на питаннях, пов’язаних зі здійсненням управління і регуляторних аспектах економічної реформи. Підтримка розвитку інфраструктури, при тісній співпраці з ЄІБ, ЄБРР та іншими міжнародними фінансовими установами, буде лише посилюватися. У сфері соціальної реформи ЄС зосередиться на структурних змінах у соціальних секторах та їх наближенні до стандартів ЄС. Як головний вкладник у Глобальний фоТематичні програми18П’ять тематичних програм стануть доступними з 2007р.19 Програма „Міграція та надання притулку” буде мати пряме відношення до України, інші - опосередковано стосуватимуться її (серед них „ Людський та соціальний розвиток – інвестування в людей” і „ Навколишнє середовище та стале управління природними ресурсами, включаючи енергетику”). Оскільки усі вищезазначені сфери також є об’єктами національних, регіональних чи транскордонних пакетів ІЄСП, то додаткова діяльність буде залучена, якщо це справді становитиме додаткову цінність.Інструмент із ядерної безпеки20Після 2006р. допомога ЄС у сфері ядерної безпеки буде надаватися в рамках нового інструменту. Очікується, що підтримка сприятиме продовженню покращення безпеки атомних електростанцій, державного органу регулювання, покращеному управлінню ядерними відходами та проектам відновлення ЧорнобиляІнструмент зі стабільностіОсновна мета Інструменту зі стабільності – забезпечення ефективного, вчасного, гнучкого та масштабного реагування на кризові ситуації, їх виникнення чи на продовження політичної нестабільності.Щодо України, то це особливо стосується Придністровського конфлікту, який продовжує ставити під сумнів територіальну цілісність Молдови та загрожує безпеці України. Україна робить нові зусилля для допомоги Молдові у врегулюванні цього конфлікту. Майбутня підтримка таких зусиль може надаватися в рамках Інструменту зі стабільності.Однаково важливими для України можуть бути питання впливу, завданого протипіхотними мінами чи іншими вибуховими пристроями цивільному населенню. Заходи щодо цього можуть, при потребі, передбачатись Інструме