ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬБезугла Ю.Є. Харківський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівліІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВСучасний стан економіки на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова. Її можна здійснювати, з одного боку, за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації та санації потенційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншого — через ліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств. В більшості джерел інформаційну систему розуміють досить вузько — як сукупність технічних засобів, які служать для накопичення, зберігання, обробки і передачі інформації [1-3]. До визначення інформаційної системи іноді включають компоненти системи, а також сфери діяльності, в яких ця система використовується. Хоча, по суті, у цьому визначенні увага зосереджується лише на технічних засобах. Завдяки новим інформаційним технологіям можна оптимізувати й раціоналізувати управлінську функцію за рахунок застосування нових засобів збирання, передачі й перетворення інформації. Інформаційні технології змінили спосіб роботи людей і форми конкуренції підприємців. Останні сьогодні не лише автоматизують ті види праці, що раніше виконувалися вручну, а й активно застосовують нові способи використання інформаційних технологій із метою конкурентної боротьби. Якщо в минулому для досягнення успіху в цій боротьбі фірми повинні були обирати між стратегіями вартості або диференціювання, то нині треба брати до уваги обидва критерії. Сучасна технологічна революція має свої відмінні риси, що визначають її унікальність у новітній історії людства. Вони полягають у тому, що інформаційні технології, за влученим висловом авторів одного з американських досліджень, є «інструментами мислення, які збільшують інтелектуальні можливості людини так само, як технології промислової революції збільшити її мускульну систему». Реструктуризація вимагає значних витрат, торкається інтересів практично всіх працівників, що повинні бути зацікавлені в її проведенні, бо вона супроводжується появою нових навичок, видів діяльності, нових підрозділів, змін у менеджменті. Одним з важливих способів реструктуризації є виділення з існуючої структури підприємства самостійних бізнес-одиниць, юридично самостійних і несамостійних, повністю чи частково економічно відособлених, відповідальних за всю діяльність, необхідну для здійснення покладених на них функцій. Реструктуризація повинна забезпечити виживання підприємства і відновлення його конкурентоздатності. Для виживання необхідно зберегти основні фонди, ключові технології. ядро трудового колективу. Для цього необхідно прийняти оперативні заходи для поліпшення власного капіталу, забезпечити ліквідність, санувати (оздоровити, провести систему заходів щодо запобігання банкрутства) баланс. Часто для цього необхідно продавати непотрібне для виробничих цілей майно, цінні папери, що приносять прибуток на інших підприємствах. Пріоритетними стають заходи, спрямовані на зниження витрат, підвищення обігу підприємства. Реалізація концепції реструктуризації пред'являє до всіх учасників високі вимоги, що відрізняються від звичної повсякденної роботи й залежить від ряду факторів: фінансового стану; наявності необхідних ресурсів; ефективної роботи з консультантами; чітко визначених цілей і очікуваних результатів. Останнім часом у різних країнах проводили дослідження впливу інформаційних технологій на продуктивність праці. Наприклад, у Великобританії на основі аналізу безлічі виробничих характеристик встановлено, що на підприємствах, які мають електронні мережі, середня продуктивність праці вища, причому її зростання під дією цього чинника оцінюється приблизно в 5%. За результатами досліджень, проведених в Німеччині, можна дійти висновку, що застосування таких прямих операційних мереж, як і виробничі й логістичні системи контролю, впливає на продуктивність праці істотніше, ніж поліпшення менеджменту або планування. У компаніях із розвиненими комп'ютерними мережами працює більше «білих комірців» і спостерігається підвищена офшорна активність. Одне з перших досліджень з електронного комерційного зв'язку між бізнесом було проведено в Німеччині. Його результати засвідчили: професіоналізм кадрів і розмір фірми є найважливішими чинниками, що визначають можливість використання електронних засобів і ефективність цього процессу [2]. І все-таки сучасні управлінські технології змінюють способи взаємодії компаній зі своїми співробітниками, партнерами і постачальниками. А впровадження технологій інформаційного суспільства знижує вартість трансакцій і дистрибуцій, перебудовує взаємини компаній зі своїми клієнтами, підвищує конкуренцію між постачальниками й полегшує доступ до них постачальниками й полегшує доступ до них потенційним клієнтам.Література: 1. Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник/ А. Г. Загородній, М. В. Корягін, А. В. Єлісєєв, Л. М. Полякова та ін.. -2-е вид., перероб. і доп.. -Львів: Львівська політехніка, 2004. -453 с. 2. Степаненко О.П. Сучасні комп’ютерні засоби і технології для інфомаційної фінансової системи // Нові комп’ютерні засоби, обчислювальні машини та мережі: Зб. наук. пр. /НАН України. Ін-т кібернетики ім. В.М. Глушкова. – Київ, 2001. – С. 25–31. 3. Мазур И.И. Реструктуризация предприятий и компаний: справочное пособие / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро и др. – М.: Высшая школа, 2000. – 348 с.Бервенова Т.М., аспірант Донецький національний університетАнтикризове управління та інформаційні технологіїСучасний стан економіки України, наявність великої кількості підприємств-банкрутів (станом на 01.07.2011 у Донецькій області в процесі відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом перебувало 862 підприємства (в процедурі розпорядження майном – 97 підприємств, санації – 37, ліквідації – 728), з них 60 – державного сектору економіки), нездатність передбачати і вчасно реагувати на кризові прояви, відсутність досвіду реалізації ефективних управлінських рішень вимагають широкого впровадження на підприємствах систем діагностики стану підприємства [1]. Антикризове управління — це управління, яке має комплексний характер і спрямовано на передбачення небезпеки кризи, аналіз її симптомів і усунення загроз появи кризових ситуацій, а в разі їх появи — аналіз і прийняття швидких заходів щодо зниження рівня їх негативних наслідків. Проблемам комплексного дослідження та моделювання систем антикризового управління підприємством присвячені роботи Балашова В.Г., Бандуріна О.В., Василенка В.О., Градова А.П., Ірікова В.О., Короткова Е.М., Лапенкова В.І., Леонтьєва С.В., Лютера В.І., Таля Г.К., Блосфельда Г.-П. та ін.З метою попередження кризи, виявлення причин, що зумовлюють кризові явища, та розробки антикризових заходів на підприємствах виникає необхідність створення системи раннього попередження та реагування з використанням сучасних інформаційних технологій. Функції цієї системи включають наступні: загальні (планування, організація, облік, аналіз, контроль, мотивація), специфічні (інвентаризація, діагностика, санація, реінжиніринг, бенчмаркінг, ризик-менеджмент) та оперативні (збирання інформації, організація документообороту, оцінювання фінансового стану, управління інформаційними комп’ютерними технологіями, оформлення організаційно-правової документації). Модель системи раннього попередження й реагування залежить від організаційної будови та структури управління підприємства і складається з окремих підсистем однією з яких є інформаційно-технічна підсистема, яка забезпечує функціонування комп'ютерної мережі, налагоджує безперебійну роботу інформаційних систем (оператори, бухгалтери комп'ютерного набору, адміністратор комп'ютерних мереж). Автоматизована інформаційна система підтримки антикризового управління підприємством повинна задовольняти таким вимогам: простота вивчення системи; ефективність у використанні; інтелектуальність: на основі наявних знань система формує певні висновки, допомагаючи менеджерам у процесі прийняття рішень і поповнюючи базу знань новими знаннями; інтегрованість: усі модулі автоматизованої інформаційної системи мають добре взаємодіяти між собою; помилки: система повинна бути спроектована таким чином, щоб запобігати появі помилок і дозволяти користувачам легко виправити помилку, якщо її було допущено; існування дружнього інтерфейсу. Інтегрована автоматизована система антикризового управління підприємством будується на основі багатокомпонентної організації діяльності підприємства, до складу якої входять автоматизовані інформаційні системи фінансового управління та обліку, виробничого і логістичного управління, маркетингового й інвестиційного управління, управління персоналом, загального керування. Кожна з цих систем є, з одного боку, самостійною і включає в себе необхідні етапи антикризового управління, а з іншого боку, добре інтегрується в єдину автоматизовану інформаційну систему антикризового управління підприємством. Ефективність використання інформаційних технологій в системі антикризового управління загалом визначається за допомогою критерію:Σairiti→ min, де r – загальна кількість ресурсів, що витрачаються на антикризове управління (матеріальні, інтелектуальні, трудові); ri – і-й тип ресурсу;t – час стабілізації функціонування підприємства; ti – час, необхідний для здійснення антикризового управління за і-м типом ресурсу;ai – важливість ресурсу ri для антикризового управління підприємством. У загальному випадку, ця задача декомпонується на дві підзадачі: Планування (вибір оптимальної траєкторії досягнення цілі); Оперативного управління (реалізація обраної на першому етапі траєкторії в умовах випадкових збурень). При цьому у процесі планування мінімізується, в основному r, а при оперативному управлінні – t . Вагоме значення для створення належного інформаційного забезпечення діагностики мають різноманітні Інтернет джерела - портали та сайти, на яких розміщується змістовна інформація, а саме: діючі нормативно-інструктивні матеріали та законопроекти, що знаходяться на розгляді, наприклад, www.liga.net, www.rada.gov.ua; галузеві аналітичні огляди кон'юнктури відповідних сегментів ринку, наприклад, www.business.ua, www.dengi-info.com, www.apk-inform.com, www.ukrfood.com.ua, www.quote.ru; інформаційні матеріали стосовно проходження справи про банкрутство – www.liga.net/bankrupt; пропозиції щодо купівлі-продажу матеріальних активів у перебігу ліквідаційної процедури – www.spfu.gov.ua; інша змістовна інформація, яка може бути отримана за допомогою пошукових систем [2].Таким чином, впровадження інформаційних систем підтримки антикризового управління забезпечує фінансово-економічну стабільність суб’єкта господарювання, а також є невід’ємною частиною механізму подолання та попередження розвитку криз.Література:Режим доступу: http://www.donoda.gov.ua/main/ua/1620.htmРежим доступу: http://library.if.ua/book/6/679.htmlБондаренко С.В.Бесарабов В.О.Донецький національний університет економіки і торгівліімені Михайла Туган-Барановського^ ОСНОВНІ ЕТАПИ АНАЛІЗУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІУ сучасних умовах світового соціально-економічного розвитку, особливо важливою областю стало інформаційне забезпечення діяльності підприємств, що складається в зборі і обробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Будь-яка система управління підприємством включає дії, спрямовані на те, щоб гарантувати виконання поставлених завдань. Як при плануванні, так і при здійсненні управління підприємство повинне мати дані про зміну поведінки об'єктів управління, аби за потреби своєчасно змінювати напрямки та пріоритети розвитку. Результати огляду сучасної літератури доводять, що питанням аналізу інформаційних потоків на підприємстві приділена значна кількість наукових робіт. Деякі сторони управління та аналізу інформаційних потоків на підприємствах розглядаються у наукових публікаціях таких авторів як В.А. Верба, О.Г. Додонов, Д.И. Ісаєв, Н.Ю. Рєкова [1-4]. Метою роботи є вивчення основних етапів аналізу інформаційних потоків на підприємстві. Інформаційні потоки — це впорядкована кількість інформаційних документів, що циркулюють в інформаційній системі [2]. Етапи аналізу інформаційних потоків: Встановлення потреби в інформації. Потреби в інформації випливають з необхідності вирішення проблем прийняття рішення. Точнішому плануванню і пов’язаному з ним кращому рішенню (яке відображається у вигляді більших прибутків) протистоять витрати на придбання інформації, тому що керівництво повинно використовувати для виявлення потреб в інформації різні персональні та речові засоби (наприклад, витрати на отримання інформації, витрати на утримання персоналу, витрати на утримання приміщень для архівів, телефонні витрати та інші). Отримання та ввід інформації. Отримання інформації може опиратися на внутрішньоорганізаційні джерела інформації (наприклад, облік звітності, інформація отримана від співробітників), або ж на поза організаційні джерела інформації (наприклад, офіційна статистика, консультанти організації). Вибір між внутрішніми та зовнішніми джерелами інформації є не тільки питаннями витрат, так, як певні дані можна отримати лише з певних джерел. Нагромадження інформації. У випадку мінімізації витрат на інформацію рано чи пізно приходять до проблеми нагромадження інформації. Все це пояснюється громіздкістю початкових даних, які поступають від першоджерел. Якщо на момент поступлення інформації не існує актуальної потреби в прийнятті рішення, тоді цілком не обов’язково затримувати цю інформацію. Якщо ж пізніше виникне ситуація, коли необхідно буде звернутися до старих даних, у такому випадку слід шукати дану інформацію серед первинного статистичного збору. Обробка інформації. Дуже часто інформація потрібна не в тій формі, в якій вона була зібрана. У цьому випадку потрібно обробити цілий ряд окремих відомостей для того щоб сформувати її у зручному для використання вигляді. Передача інформації. Отримання і обробка інформації коштують дорого. В процесі передачі інформації необхідно вжити організаційні заходи для оптимізації внутрішніх потоків інформації, як правило, інформація поступає не в ті відділи, яким вона вимагається для обґрунтування прийняття рішення. Представлення інформації структурним підрозділам або зацікавленим службам. Певна важлива інформація повинна бути надана особам, що відповідальні за прийняття рішення. Найкращими інструментами, що можуть використовуватися для здійснення цієї основної функції інформаційного господарства є ті, які можуть швидше, достовірніше і точніше проводити обробку інформації та даних. Проведений аналіз організації інформаційних потоків на підприємстві, дозволяє стверджувати: в основі будь-якого бізнес-процесу лежить інформація: чи то початкова (отримана із зовнішнього середовища), чи то вихідна, отримана з попереднього бізнес-процесу. На цьому принципі побудовані будь-які процеси в організації; на „вході" ми маємо первинну інформацію (вона може бути первинною як із навколишнього середовища, так із іншого підрозділу), а на „виході" ми отримуємо кінцевий результат діяльності або підрозділу, або процесу, тобто продукт діяльності. Література: Верба В. А. Підсистема управління розвитком на підприємстві: концептуальні засади створення і функціонування / Верба В. А. // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : науковий журнал.- Вип. 1-2; Голов. ред. О. П. Степанов. — К.н : Книжкове вид-во НАУ, 2009. Додонов О. Г. Інформаційні потоки в глобальних комп’ютерних мережах / О. Г Додонов, Д. В. Ланде— К.н : Накова думка, 2009. — 295 с. Исаев Д. И. Информационный аспект корпоративного управления стратегического менеджмента /Исаев Д. И. // Экономический вестник Ростовского государственного университета, 2008. — т.6. — № 3. Рекова Н. Ю. Синергетичний підхід до вирішення проблем інформаційного забезпечення системи стійкого розвитку промислового підприємства / Рекова Н. Ю. // ВІСНИК Донбаської державної машинобудівної академії №3Е (14), 2008.Виноградов В.В., аспірантДонецький національний університет економіки і торгівліімені Михайла Туган-Барановського^ ЗАВДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВАУскладнення завдань розвитку економіки України, виникнення нових стратегічних орієнтирів, подолання ресурсних обмежень при їх досягненні, ставить сьогодні дослідження теоретичних і практичних проблем управління інноваціями в системі маркетингового менеджменту торговельного підприємства в розряд актуальних. Для підвищення якості управління інноваційними процесами в системі маркетингового менеджменту торговельного підприємства, необхідно вивчити причинно-наслідкові зв'язки між компонентами торговельних процесів, що дозволить створити формалізоване уявлення управлінням інноваційною діяльністю, в якому кожен компонент проведеної системи при інноваційній дії викликає ряд змін. З безлічі відгуків на дії організаційно-економічного механізму впровадження інновацій у систему маркетингового менеджменту торговельного підприємства важко віддати перевагу найбільш значущим, і тому необхідно проводити їх інтегральні оцінки, що вимагають узагальнення і згортки інформації і приведення до єдиної кількісної ознаки або узагальненого параметра. Останнім часом цю проблему досліджують такі вчені як Ю. Адлер [5], В. Гейц [1], І. Павленко [7], Г. Савіцкая [6], В. Федулова [2], О. Чубукова [3] та інші. Аналіз публікацій показує, що інтегральна оцінка стану торговельного підприємства за результатами інноваційної діяльності з урахуванням різноманіття фінансових і техніко-економічних показників необхідна не тільки для оцінки поточного стану підприємства і розробки рекомендацій щодо його поліпшення, але і для прогнозування результатів інноваційної діяльності [1-4] тієї, що характеризується впровадженням нововведень в стабільний стійкий стан виробничої системи для ухвалення необхідних рішень. Важливим напрямом інноваційної політики є вибір пріоритетів науково-технічного розвитку. Завдання інформаційного забезпечення у зв'язку з цим зводиться до освітлення і оцінки позицій торговельного підприємства у ряді сучасних напрямів розвитку науки і техніки, виявленні масштабів інноваційної діяльності (витрат на нововведення), типів інновацій, пов'язаних з розробкою і впровадженням нових продуктів, або нових виробничих методів. Така інформація сприяє визначенню галузевих напрямів державної підтримки. У розвитку даного напряму інформаційного забезпечення представляє інтерес оцінка рівня новизни інновацій в поєднанні з експертною спрямованістю інноваційної діяльності в структурі маркетингового менеджменту торговельного підприємства. З розвитком інноваційної діяльності змінюються погляди на інформаційні параметри, відбувається перехід від інформації у вигляді символічного опису до інформації, що характеризує необхідні дії, направлені на підтримку управлінських рішень, координацію і корекцію управління інноваційною діяльністю. Нами розроблено та запропоновано модель, яка дозволяє оцінити ефект від введення на підприємстві інформаційної системи маркетингового менеджменту за допомогою прогнозування основних економічних показників діяльності фірми. Передбачені можливості гнучко коригувати структуру інформаційної системи маркетингового менеджменту, а так само коригування внутрішніх змінних моделі значно розширюють сфери використання розроблених принципів управління параметрами моделі і переконливо доводять роль інформаційного ресурсу на підприємстві як основного чинника успішного управління інноваційними процесами в системі маркетингового менеджменту торговельного підприємства. Таким чином, забезпечення інформаційними ресурсами іноваційного процесу торговельного підприємства за всією вертикаллю управління може зробити свій внесок в організацію роботи підприємства з урахуванням інноваційних перспектив розвитку.Література:Україна у вимірі економіки знань // За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: Основа, 2006 – 592с.Інноваційний розвиток економіки // За ред. д-ра екон. наук, проф. Л.І. Федулової. – К.: Основа, 2005. – 552с.Чубукова О.Ю. Інформаційна економіка // Актуальні проблеми економіки. – 2001. - № 11. – с. 14 – 17.Федулова Л. Напрямки підвищення результативності наукової сфери в Україні // Економіст. – 2005. – с. 58-61.Адлер Ю. П. Планирование эксперимента при поиске оптимальных решений. М.: Наука, 1976. – 132с.Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 662с. Павленко І.А. Економіка та організація інноваційної діяльності: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 204с.Войтюшенко Н.Н., к.э.н., доцентДонецкий национальный университет экономики и торговлиимени Михаила Туган-Барановского^ «ОБЛАЧНЫЕ ВЫЧИСЛЕНИЯ» В УКРАИНЕОблачные вычисления – новый исторический этап в информационных технологиях, технологический прорыв. Это ощущается во всем мире. По данным исследования таких компаний как Gartner, IDC, IBM, McKinsey, Merrill Lynch, Computer World предполагается значительный рост предоставляемых услуг в данном секторе и соответственно доходов до 2015 г. (до 27,4% среднегодового темпа роста, что почти в 5 раз превышает прогнозируемые темпы роста традиционных IT-продуктов) [1]. Среди наиболее ожидаемых преимуществ от внедрения решений на базе облачных вычислений отмечается сокращение расходов за счет оплаты технических и программных средств по факту использования, возможность доставки ресурсов по требованию и совместной работы, улучшение управляемости информационных технологий, улучшение возможностей резервирования и уровня готовности систем. Активно развиваются различные виды «облаков»: публичные (созданные глобальными поставщиками информационных услуг, которые размещены в ЦОДах по всему миру и общедоступны); частные (развертываются компаниями для собственных нужд); гибридные (используются лучшие качества публичного и частного облака при решении поставленной задачи). Все сказанное касается США и стран Западной Европы. В Украине внедрение таких технологий точечное, да, и проекты реализованы не в рамках корпоративного рынка [1,3], поэтому можно сказать, что в стране нет ещё cloud-рынка. Основными причинами такой ситуации являются: отсутствие доверия к зарубежным производителям «облачных» сервисов. Бизнес не готов доверить свои данные третьим компаниям; отсутствие стандартизации в области «облачных» технологий - механизмы работы с клиентом не унифицированы, а соответственно клиент не может до конца понять, будут ли его данные и он сам в безопасности при работе с тем или иным производителем; законодательные ограничения, которые регулируют хранение, как минимум, данных государственных организаций на территории Украины. Кроме того, целый ряд вопросов по защите своей информации и ее использовании через облачные структуры в суде законодательно не решен; технические и технологические ограничения - необходимо постоянное беспрерывное соединение с интернетом, при чем канал должен быть с широкой пропускной способностью. Не все украинские компании могут похвастать такой сетью; психологическая неготовность и боязнь потери контроля над собственными данными. Все выше перечисленное уже вызывает определенный уровень недоверия. Ставится под сомнение безопасность и надежность информации в «облаках». Само по себе «облако» является надежной системой, но, если кибер-преступникам все же удастся проникнуть в него, они могут получить практически неограниченный доступ к огромным и разнообразным массивам информации. Что касается надежности, то, если информация не будет зарезервирована где-то еще, то ее восстановление может стать непосильной задачей. Что, собственно, справедливо и для локальной базы данных; Тем не менее, на данный момент имеется активный интерес множества крупных и средних компаний, основанный на распространяемой информации о выгодах облачных вычислений, имеются востребованные сервисы из перечня «облачных» для нашего рынка – это почтовый сервис, приложения по работе с документами, сервисы по оценке безопасности сетевого периметра на уязвимость. Одним из первых на территории Украины в корпоративном сегменте был продан именно почтовый сервис от компании Google. Сервисы по оценке безопасности сетевого периметра частично уже используются в банковском и телекоммуникационном секторах. Большинство банков, входящих в ТОП-20, уже внедрили те или иные элементы облачной модели IТ в свои инфраструктуры. Причем украинский бизнес склонен отдавать предпочтение частным облакам или, в крайнем случае, гибридным по причинам перечисленным ранее. Этому способствует наличие поставщиков «облачных» решений на отечественном рынке – региональных представителей всемирно известных корпораций Microsoft, HP, Cisco, Apple, партнерских фирм (BSClouds, Softline Cloud и др.), отечественных фирм (ООО «Инфомедиа»). Хорошо известная в Украине фирма «1С» уже практикует «облачные» эксперименты - держатель лицензии может получить правомочие сдачи в аренду одного или нескольких программных продуктов, например, «1С:Бухгалтерия 8», «1С:Управление торговлей 8», «1С:Комплексная автоматизация 8» и т.д. Таким образом, можно сказать о медленном, но все-таки вхождении украинских фирм в среду «облачных вычислений».Література: 1. Косогон В. Перспективы cloud computing в Украине: будет «облачно» / ^ IT Business week - Global Business [Электронный ресурс]: Режим доступа http://itbusiness.com.ua/it-business-week/global-buisiness/30616--cloud-computing-lr-.html 2. Смычников А. Мнение эксперта. О перспективах и реалиях использования технологий облачных вычислений в Украине [Электронный ресурс]: Режим доступа http://iproject.kiev.ua/ru/publications/item/133 3. Плакса М. 1С начинает большие маневры в «облаках» [Электронный ресурс]: Режим доступа http://old.ibusiness.ru/companies/537754/^ Волкогон С.А.Орлова В.А., к.э.н, профессорГосударственная налоговая администрация в Донецкой областиДонецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского^ ВЛИЯНИЕ НАЛОГОВОГО КОДЕКСА НА РАЗВИТИЕ МАЛОГО БИЗНЕСА В ДОНЕЦОЙ ОБЛАСТИМалый бизнес является приоритетом развития любого государства с переходной экономикой, зеркальным отражением процесса демократических реформ. Ведь в реальной экономической системе вопрос о необходимости развития предпринимательства гораздо более сложен, нежели может показаться на первый взгляд. Доля общих поступлений в свободный бюджет области не велика (по состоянию на 1 мая 2011 года субъектами малого и среднего бизнеса – физическим лицам региона уплачено в местный и государственный бюджет 175 млн. грн., что составляет 2,4% от общих поступлений), недооценивать или приуменьшать его роль нельзя. Дело в том, что как раз на эту разновидность бизнеса возложены сложные задачи по модификации социальных и экономических преобразований в развитии государства. Важнейшая составляющая которых - обеспечение дополнительных рабочих мест, что можно видеть на примерах сферы торговли, посредничества и транспортного обслуживания, где наиболее широко представлен как раз малый и средний бизнес. Целью данного исследования является анализ влияния Налогового Кодекса на развитие малого бизнеса в Донецкой области. Участие государственной налоговой службы Донецкой области в реализации государственной политики поддержки малого предпринимательства направлено, прежде всего, на принятие мер по совершенствованию действующего законодательства, созданию стабильной и доступной системы налогообложения, менее обременительной для налогоплательщиков и экономически выгодной для государства. Предпринимательство в регионе продолжает развиваться, доказательством чего служит тот факт, что по сравнению с 1 мая прошлого года налоговые поступления от данных субъектов увеличилась на 38 млн грн. Сегодня как никогда очень важно создание равноправных, партнерских отношений с бизнесом. Государственная налоговая администрация заинтересована, что бы предприниматель и наемный работник уплачивал налоги в бюджет своевременно и в полном объеме, но и в том, чтобы они стабильно и успешно работали как можно дольше. Таким образом, изучив ситуацию с субъектами предпринимательской деятельности - физическими лицами можем сказать, что в Донецкой области по состоянию на 1 апреля 2010 года было зарегистрировано 188500 субъектов предпринимательской деятельности – физических лиц, а по состоянию на 1 апреля 2011 года эта цифра составляет 194587. То есть, мы видим не уменьшение, а увеличение количества субъектов предпринимательской деятельности (более чем на 6 тысяч субъектов). При этом, поступление налога на доходы физических лиц из зарплаты наемных работников в текущем году составили 13,9 млн грн., что больше поступлений 2010 на 3 млн грн. Вместе с тем сотрудники налоговых органов не намерены вмешиваться в деятельность добросовестных налогоплательщиков. В текущем году планируется существенно уменьшить количество проверок субъектов хозяйствования. При этом пристальное внимание сотрудников налоговой службы будет направленно на наиболее рисковых налогоплательщиков. Так, на протяжении 4 месяцев 2011 года налоговой службой Донецкой области проведено 586 проверок субъектов предпринимательской деятельности, что на 159 проверок меньше, чем за аналогичный период прошлого года. В то же время эффективность их проведение возросла более чем в 1,4 раза. Сегодня больше всего критикуется норма Налогового кодекса, которая не позволяет юридическим лицам относить на расходы средства, уплаченные физическими лицами – предпринимателям, которые находятся на едином налоге. На основе проведенного анализа: из 110 тысяч предпринимателей, которые работали в регионе в течении 2010 года по упрощенной системе налогообложения, свыше 82 тысяч (75%) не имели отношений с предприятиями –юридическими лицами Донецкой области. Поэтому на их деятельность введение этой нормы Налогового кодекса не будет влиять, они будут работать, как и раньше. В то же время, еще 27 тысяч СПД - физических лиц имели договорные отношения с юридическими лицами – предприятиями области. Проанализировав их деятельность, у специалистов налоговой службы есть все основания утверждать, что 2 тысячи из них фактически выполняют функции наемных работников юридических лиц области, и зарегистрированы плательщиками единого налога только с целью экономии работодателя. Чаще всего такая схема используется в розничной торговле, а так же в предоставлении услуг по бухгалтерскому учету, аудиту, консалтингу и тому подобное. Типичной является ситуация, когда предприятие платит за проведение аудита физическому лицу – предпринимателю, который в то же время работает бухгалтером в этой же фирме. Эти 2 тысячи предпринимателей, которые работают на упрощенной системе, что составляет всего 1,8% от их общего количества в регионе, прекратят свою деятельность и станут штатными работниками предприятий реального сектора экономики. Мы считаем, что ГНА необходимо придерживаться цивилизованных решений спорных вопросов, предотвращать возможные конфликтные ситуации при применении налогового законодательства. В то же время, работа по устранению недостатков в законодательстве, которые препятствуют развитию предпринимательства, сможет дать наибольшую отдачу только при совместной работе. Одна налоговая служба не имеет возможности самостоятельно решить отдельные вопросы, которые находятся в стыке действий полномочий различных ветвей власти и только совместная работа, как с органами местного самоуправления, так и с представителями общественных организаций, может существенно влиять на поступление налогов в бюджет. Так же отметим, что в дальнейшем налоговым органам следует продолжать работу, направленную на стабилизацию партнерских отношений с налогоплательщиками и с общественными организациями, которые защищают их интересы. Таким образом, на основе проведенного анализа результатов влияния Налогового кодекса на развитие малого бизнеса, мы можем сделать вывод, что успех рыночных преобразований в большой мере определяется тем, как удастся реализовать потенциал малого предпринимательства, этого динамичного и мобильного сектора экономики. Позитивные результаты развития предпринимательства в Украине показывают, что оно является одним из средств устранения диспропорций товарных рынков, создания дополнительных рабочих мест и сокращению безработицы, развитие конкуренции, быстрого насыщения рынка товарами и услугами.Галинская Ю.В.Сумской государственный университет^ ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОГО ПОДХОДА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОЙ РЕНТЫ НА ОСНОВЕ ДИНАМИКИ МИРОВЫХ ЦЕН НА ПРИРОДНЫЕ РЕСУРСЫНа сегодняшний день классическое определение ренты звучит как получение любого регулярно получаемого дополнительного дохода от капитала, имущества или земли [1]. Классическая формула определения ренты состоит из замыкающих затрат и текущих издержек на добычу определенного природного ресурса:R=Z-I, (1) где R – рента, Z- замыкающие затраты, I- текущие издержки на добычу ресурса.Соответственно рента является ценообразующим фактором, которую присваивают собственники природных ресурсов. Именно цена сегодня определяет конъюнктуру на рынке природных ресурсов. В связи с этим наша задача исследовать методологические основы и методические подходы определения и долгосрочного прогнозирования мировых цен на природные ресурсы. В условиях международного разделения труда и глобализации для стран с одинаковыми климатическими условиями совершенно теряет смысл понятие замыкающих затрат (Z), поэтому в основе нашего подхода лежит увязка мировых цен (как заменителя Z) с текущими издержками на их добычу. Мы считаем, что именно замыкающие затраты выражают экономический результат возникающий при малом увеличении ресурсов данной продукции, и соответственно общественно оправданный предел затрат исходя из потребностей страны в ресурсе в целом. Исходя из этого именно замыкающие затраты (Z) можно считать мировыми ценами на природные ресурсы. Для того чтобы спрогнозировать долгосрочные цены на основные природные ресурсы необходимо провести анализ методов долгосрочного прогнозирования, проследить динамику цен по уходящим годам и определить основные факторы влияющие на формирование цены в будущем. Объектом прогнозирования в данном случае должен являться усредненный уровень цен, отражающий общую долговременную, устойчивую тенденцию (или тренд) в движении цены, без учета возможных отклонений от тренда в ту или иную сторону под воздействием факторов чисто конъюнктурного характера. Вполне очевидно, что под влиянием этих факторов будут наблюдаться кратковременные периоды относительно более высоких или более низких цен, однако выявление и должный учет таких отклонений от основной долговременной тенденции будет являться задачей среднесрочного прогнозирования. Основным фактором, определяющим долгосрочную динамику цен на природные ресурсы, является, изменение издержек производства, что в свою очередь обусловлено колебаниями в стоимости това