Міністерство освіти і науки України Управління професійної освіти і науки ОДА Івано-Франківське вище професійне сервісного обслуговування технікиТЕСТИ УСПІШНОСТІЯК ІНСТРУМЕНТПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУПідготувала: Гладун О.В.2009Інтерактивні методи – це, коли ми кажемо, слухаємоі робимо водночас.Ми запам’ятовуємо10% із того, що читаємо,20% із того, що чуємо,30% із того, що бачимо,50% із того, що бачимо і чуємо, 70% того, що самі кажемо, і 90% того, що говоримо і робимоІнтерактивні методи навчання Інтерактивні методи навчання пройшли багаторічну апробацію у навчальних закладах багатьох країн світу, деякі з них застосовуються і у вітчизняній педагогіці. Мета застосування інтерактивних методів полягає не тільки в спонуканні учнів до активної роботи, а й ініціюванні їх творчості, розвитку комунікативних навичок. Існують п'ять причин, які знижують якість проведення уроку:1) дуже часте й нецікаве фронтальне опитування;2) одноманітність використовуваних педагогом методів навчання;3) матеріал подається заради самого матеріалу (предмет заради самого предмету);4) завищений тиск на учнів з боку викладача з метою досягнення високих навчальних результатів;5) дуже швидке проходження матеріалу.^ Для того, щоб зацікавити учнів навчанням, необхідно:1) урізноманітнити використовувані методи навчання;2) підняти активність учнів;3) створити приємну невимушену атмосферу під час уроку;4) поставити за мету виховання особистості;5) складність матеріалу, що вивчається, привести у відповідність до рівня підготовленості учнів.Урок мас бути цікавим заходом з чіткими правилами, під час якого учитель і учені. співпрацюють на професійному та особистісному рівнях з метою отримання стійкого досвіду навчання на все наступне життя. Педагогічним тестом є система паралельних завдань специфічної форми, які розташовуються за принципом зростання відповідно до складності порядку, що дозволяє якісно й ефективно виміряти рівень і структуру підготовки учнів. Кожне тестове завдання має відповідати чітко визначеній формі, змісту, рівневі складності. Тільки якісні завдання забезпечують високу валідність (тест справді вимірює те, для чого його призначено) і надійність (наскільки точно тест вимірює дослідне явище) тесту. «Тест» - з англійської мови перекладається як «випробування», «перевірна робота». Основною метою тестового контролю є підвищення якості навчання. Правильно розроблені тести і добре налагоджене тестування дозволяють не лише здійснити ефективний контроль за роботою учнів та об´єктивно оцінити знання, але й допомагати учням при вивчені дисципліни, концентрувати увагу на вузлових питаннях, необхідних для її опанування. За метою використання та місцем у навчальному процесі розмежовують тести навчальні й контрольні. Навчальні тести використовуються на всіх етапах роботи над матеріалом і покликані відстежити рівень оволодіння матеріалом, закріпити або повторити його. Їх головна мета – виявити прогалини в знаннях, уміннях, навичках учнів, спрямувати їх на усунення недоліків у підготовці. З огляду на це перевіряти тести можуть самі учні. Контрольні тести проводяться як певний підсумок роботи над вивченням теми, вони мають комплексний характер, тобто перевіряють знання й уміння, здобуті й вироблені учнями в межах одного або кількох тематичних блоків.^ До методики конструювання тестів ставлять наступні вимоги: функціонально-структурний аналіз навчального матеріалу; виділення необхідних елементів знань; урахування видів пізнавальної діяльності при виконанні завдань; ефективна організація контролю. ^ Методика складання тестів: 1) весь програмовий матеріал даної групи поділяється на декілька частин, кожна частина якого займає 8- 10 годин вивчення; 2) визначається мета тестування; 3) у відповідності до програми і методичних вказівок визначаються знання, яких повинні набути учні при вивченні даної частини розділу; 4) проводиться поелементний аналіз даного розділу, виписуються всі поняття, засвоєння яких харакгеризує розділ; 5) аналізується і класифікується пізнавальна діяльність учнів при виконанні завдань; 6) складається структурна схема, в яку вписуються всі основні поняття, засвоєння яких характеризує тему; 7) встановлюються необхідні елементи знань цієї частини (розділу); 8) комплектується тест із такого числа питань і завдань контролюючої теми, який забезпечує 70% - 90% необхідних елементів знань теми (розділу); 9) рівні за трудністю завдання розподіляються за паралельними варіантами, при цьому їх класифікують за характером розумової діяльності при їх виконанні, починаючи з легких і закінчуючи важкими; 10) складається інструкція з виконання теста для учнів. Практика показує, що найбільш доцільно складати тест із 20–30% репродуктивних, 50% частково продуктивних і 20– 30% продуктивних завдань. Така структура теста відповідає структурі змісту вправ, прийнятих в підручниках і збірниках, такі тести дозволяють перевірити від 70% до 90 % необхідних елементів знань і практичних навичок контролюючого розділу. При конструюванні всіх видів тестів враховуються педагогічні і методичні вимоги, а також вимоги програм і зміст підручників. Характеристика окремих видів тестів. Тести, які мають репродуктивні завдання, складаються із 8-10 завдань, які потребують при виконанні одинакової розумової діяльності - репродуктивної і розраховані на 8-10 хв. Такий тест виконується учнями усно або напівписьмово. За допомогою них перевіряються елементи знань: формули, графіки, правила, теореми, означення, дії над числами. В загальній системі контролю ці тести застосовуються в поточному і тематичному обліку. Тести, які мають частково-продуктивні завдання, складаються із 8-10 завдань, для виконання яких вимагається не тільки опиратися на пам'ять, але і удаватись до продуктивного мислення. Такі завдання дозволяють перевірити знання, які зв'язані з функціональною діяльністю, тотожними перетвореннями, умінням розв’язувати нескладні дидактичні і пізнавальні задачі. Вони розраховані на усні і нанівписьмові обчислення. На виконання такого тесту учням потрібно 10-12 хв. Ці тести доцільно застосовувати для тематичного обліку. Змішані тести включають завдання трьох видів: репродуктивні, частково-продуктивні, продуктивні. Вони даються на друкованій основі і розраховані на глибоку письмову перевірку знань учнів на протязі 45 хвилин і застосовуються для підсумкового контролю. Під системою тестів розуміють сукупність тестів, призначених для виявлення засвоєння учнями всього матеріалу курсу, який вивчається. Кожен із цих тестів складається за раніше вказаними принципами і призначений для перевірки засвоєння крупних блоків: декількох параграфів, тем курсу, логічно пов'язанах між собою елементів змісту навчання. ^ Характерні особливості системи тестів: 1) основою конструювання тестів є принцип синтезованого методу контролю; 2) в систему тестів слід включати оптимальне число завдань; 3) завдання системи тестів повинні відповідати дидактичним принципам; будуватися на основі функціонально-структурного аналізу навчального матеріалу, виявлення структурних схем і елементів знань; перевіряти необхідні елементи знань навчального матеріалу; класифікуватися за рівнями пізнавальної діяльності учнів при їх виконанні; виявляти систематизовані знання учнями матеріалу, який перевіряється. Результати виконання тестів оцінюються в балах. Сумарна кількість балів, набрана учнем за виконання всього тесту, складає його рейтинг. За наявністю або відсутністю варіантів відповіді виділяють тести закритої та відкритої форм. Відкриті завдання або тести – твори дають можливість учневі вільно інтерпретувати усі наявні знання з метою досягнення кінцевого результату - вдалої та правильної відповіді. Закриті завдання обмежують творчий пошук учня, вимагають точної відповіді в межах пропонованих альтернатив.^ Види закритих тестових завдань:Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді. Цей формат апробований ще в 50-роках минулого століття. Він і сьогодні найуживаніший і дає змогу оцінити навчальні досягнення учнів на різних рівнях: знання, розуміння і застосування. ^ Тестові завдання з вибором кількох правильних відповідей У тестових завданнях цього формату учень мусить вибрати деяку кількість (наприклад, два, три чи чотири) відповідей із запропонованого списку варіантів. Тестове завдання такого формату так само, як і попереднього, діагностує знання, розуміння і застосування. ^ Тест на відповідь, коли треба узгодити ліву та праву колонку завдання Цей формат належить до категорії логічних пар і називається ще форматом розширеного вибору. Завдання цього типу складається з інструкції-завдання та двох колонок, у яких частини матеріалу позначено буквами (ліворуч) і цифрами (праворуч). Треба співвіднести цей матеріал і поряд з буквою записати цифру (декілька рядків із цифрами зайві).^ Тест – доповнення Завдання цього типу спонукає учня уважно прочитати пропонований текст і замість пропущених понять, термінів, дат або подій вписати ті, які, на його погляд підходять до тексту.^ Тест креативності, коли потрібно розташувати за сенсом хаотичності набір дат, прізвищ, подій, тощо.Альтернативний тест У текстових завданнях цього формату передбачено однозначну відповідь «так» або «ні». Якщо до нього додається питання «Чому?» або пропозиції «Відповідь обгрунтуйте», то він переходить з розряду закритих тестів в розряд відкритих.Види відкритих тестових завдань:Тестові завдання з пропусками. Вставте пропущений розділовий знак. Вставте пропущену букву в подані слова.Тестові завдання на доповнення. Продовжіть фразу: Основний закон України…..Завдання з короткою відповіддю.Завдання з розгорнутою відповіддю. Таке завдання перевіряє, як учні засвоїли комунікативну лінію програми, сформованість їхньої мовленнєвої компетенції. Учень мусить побудувати письмове висловлення, що передбачає обґрунтоване доведення (через ствердження чи спростування) запропонованої тези. Тестова перевірка знань, умінь і навичок може застосовуватися як на етапі вхідного контролю, так і на етапах проміжного та підсумкового контролю. Використання її на проміжному етапі дає можливість виявити прогалини в знаннях учнів та усунути виявлені недоліки. Для викладачів «плюси» тестового контролю знань пов´язані із скороченням часу на їх перевірку, можливість охопити процедурою контролю всю групу. Незважаючи на те, що сьогодні точаться суперечки щодо переваг та недоліків тестування виходячи з власного досвіду та досвіду своїх колег, на нашу думку потрібно використовувати комбінований варіант тестового контролю та контрольних завдань, який дає можливість учневі в повному обсязі продемонструвати свої інтелектуальні здібності, а викладачу здійснити контроль за ступенем засвоєння програмного матеріалу. Таким чином тестування залишається одним із найбільш прийнятних і перспективних інструментів оцінки знань учнів, а використання сучасних інформаційних технологій і програмного забезпечення дозволяє значно підвищити його ефективність.^ Правила розробки тестів Обов’язкові правилаТест повинен бути валідним. Валідність – міра відповідності тесту вимірюваним знанням, умінням і навичкам, стандартам і програмам навчання, для перевірки яких розроблено тест, а також результатам тестування. Тест складається із завдань – навчальних ситуацій з обмеженням ресурсів (часу, використання підручників, питань викладачеві та інше). Учень, що тестується, повинен вибрати найбільш відповідний, на його погляд, варіант відповіді із запропонованих або ж сам сконструювати такий варіант.^ Тест повинен мати необхідний і достатній рівень складності. Складність – міра розумових зусиль, необхідних для вибору відповіді. Ця міра називається вагою й визначається, як частка правильних і неправильних відповідей групи учнів, що тестуються.^ Тест повинен бути об'єктивним і надійним. Надійність – міра правильності й адекватності відображення тестом рівня знань учнів. Надійний тест забезпечує рівні права кожній групі учнів і кожному учневі в групі.^ Тест повинен бути стійким і мати шкалу. Стійкість тесту – міра збереження надійності й валідності при перенесенні тесту в інше, аналогічне середовище, міра рівнозначності й однорідності тестів для різних груп учнів. Шкала тесту – здатність тесту відображати результати навчальних досягнень згідно із встановленою шкалою оцінок або балів.^ Тест повинен бути репрезентативним. Репрезентативність тесту – міра повноти охоплення завданнями навчального матеріалу, програми, різних рівнів навчання.^ Тест повинен бути значимим і дискримінантним. Значимість тесту – міра необхідності, актуальності включення в тест ключових знань. Дискримінантність тесту – міра диференціації тестових завдань щодо максимального або мінімального рівня навчання.^ Тест повинен бути достовірним, науковим, несуперечливим. Вірогідність, науковість, несуперечність тесту – міра істинності тесту, погодженості, відповідності сучасному стану науки й технології, методиці навчання. Необхідно забезпечити погодженість завдань тесту як між собою (внутрішня погодженість), так і з іншими тестами (зовнішня погодженість).Рекомендовані правилаТестове завдання повинне бути сформульоване ясно й чітко, не допускати двозначного тлумачення й сприяти формулюванню правильної відповіді. Повинні працювати принципи: «як читається завдання легко, так і розуміється легко», «час, виділений на тестове завдання, повинен бути витрачений на пошук відповіді, а не на розуміння умови питання». Потрібно намагатися формулювати завдання у вигляді однієї пропозиції.^ Кожне завдання тесту повинне бути функціонально завершеним, тобто перевіряти конкретне знання, уміння або навичку.Бажано використати просту граматично правильну стверджувальну форму завдання у вигляді однієї пропозиції з 5-20 слів.Якнайрідше використовувати «нестрогі» слова типу «іноді», «часто», «завжди», «всі», «ніколи», «великий», «невеликий», «малий», «багато», «менше», «більше» і граматичні звороти на зразок: «Чому не може не...», « чи правда, що ...», « чи можливо...», подвійні заперечення і т.д.^ Відповіді повинні містити не більше 2-3 ключових слів за умовою питання.Бажано будувати відповіді однакової форми й довжини.Числові відповіді бажано впорядковувати за зростанням або убуванням, а якщо відповідь легко обчислити, то вона не повинна бути зазначена першою.Необхідно виключити можливість вибору правильної (або неправильної) відповіді інтуїтивно або асоціативно.Відповіді повинні бути незалежні, однаково привабливі для вибору, а вплив ймовірності вгадування правильної відповіді на загальний результат тестування повинен бути якнайменшим.Якщо тестове завдання розраховане на розуміння абревіатур і скорочень, то в умові й дистракторах (правдоподібних варіантах відповіді) тестового завдання вони можуть бути присутніми.^ У кожному завданні дистракторів повинна бути від 3 до 5.Всі дистрактори повинні бути підібрані грамотно, уміло, без підступів, але не довільно, а відповідно до типових помилок, що допускають учні щодо цього завдання.^ Жоден дистрактор не стає правильною відповіддю при зміні припустимих умов завдання. Аналогічно – правильна відповідь ніколи не може стати неправильною.Повторювані слова й словосполучення у відповідях повинні бути виключені й перенесені в основну частину умови.^ З відповіді до одного тестового завдання не можна одержувати яким-небудь чином відповідь до іншого завдання,Завдання повинне бути детермінованим. В учня не повинні виникнути питання з уточнення умови, дистрактора або побудові ефективного процесу пошуку правильної відповіді. Повинен працювати принцип: «Якщо в учня виникло запитання за тестовим завданням, то в нього недостатньо знань або вмінь з теми цього завдання, тому що розроблено надійний, апробований тест, який виключає подібні питання».^ Ні за яких умов завдання не повинне припускати наявність знань, що виходять за межі навчального матеріалу, програми.Кількість тестових завдань у тесті (довжина тесту) повинна складати 30-50.^ Довжина тесту (тобто кількість завдань) повинна бути більшою за кількість запитань, що пропонуються при тестування.Середній час тестування повинен становити 10-15 хвилин. Рекомендуємо наступні усереднені емпіричні дані: середній час тестування – від 0,5 до 2 хвилин на кожне питання. Потрібно підбирати такі завдання, які не вимагають більше часу.^ Більшість завдань у тесті повинні мати закриту форму.Тест повинен складатися з мінімальної кількості завдань, достатніх для повного визначення рівня навчання. Рекомендується уникати непотрібного дублювання знань, що перевіряються.^ Завдання в тесті повинні бути впорядковані щодо зростання рівня складності.Оцінку результатів тестування краще робити балами.Будь-яке тестування повинне закінчуватись не тільки виставлянням оцінок (балів), але й аналізом результатів тестування, виявленням рівня навчання і якості тестування.Необхідно вживати заходи до мінімізації «привабливості» використання шпаргалок, списування й відповідей «навмання», тому що ймовірність вгадування є високою й становить 0,2—0,25. Списування можна виключити наступними методами: підготовкою достатнього числа рівноцінних тестів, «перемішуванням» того самого набору завдань усередині групи, чітким виміром витрат часу й обмеженням у часі.^ Складність тесту не можна «підвищувати» уведенням додаткових фраз у питання тестового завдання.При формуванні тестів корисно проводити пробне тес-тування з метою визначення рівня знань учнів.^ При визначенні структури тесту важливо використати статистичні методи визначення граничних значень. Наприклад, нижнє граничне значення може відповідати кількості легких завдань, які повинні бути обов'язково виконані всіма учнями, що тестуються, а верхнє граничне значення – кількості складних завдань, які можуть бути не виконані.Якщо тестування проводиться в системі оцінок із двома варіантами відповідей («так», «ні»), то й результат тестування повинен бути оцінений у полярній шкалі: «залік – не залік», «атестований – не атестований», «зданий – не зданий».^ Учні, що мають однаковий і достатній досвід роботи з тестами, повинні перебувати в однакових умовах. Проводити комп'ютерне тестування знань одних учнів, а знань інших учнів у «паперовому» варіанті неприпустимо, навіть при повністю еквівалентних тестах.Тільки грамотні, цікаві питання й ситуації можуть викликати в учня прагнення відповісти, а не підібрати відповідь. На жаль, перерахованим вище вимогам відповідають не всі тести. Тест вважається робочим, якщо він відповідає всім обов’язковим правилам і хоча б половині рекомендованих правил. Чим більшій кількості правил відповідає тест, тим ближче він до ідеального варіанта.