Комунальний заклад освіти Жовтоводська середня загальноосвітня з профільними класами школа №8Реферат на тему:«Час змін у ядерній енергетиці»Виконала: учениця 11 класу Філіппова ЮліяКерівник: вчитель фізики Мантрова С.І.м. Жовті Води 2011ПланВступ. Енергетика сьогодні.Час змін у світі атомної енергетикиАзія: удар для атомного лобі;Хто наступний у Європі?АЕС - нерентабельні.Політичний аспект світової енергетики.Невирішене питання безпеки «мирного» атома.Глобальна проблема енергозабезпечення світу.Висновки.Використана література.Завдання дослідження. Проаналізувати вплив світових подій на розвиток атомної політики, визначити основні загрози для людства глобального масштабу і визначити стратегії розвитку АЕС.^ Мета досдідження. Проаналізувати сучасний стан атомної політики у провідних країнах світу, визначити основні тенденції розвитку і подальшого впровадження даного виду енергії, виявити потенційні ризики і перспективи використання «дешевої» атомної електроенергії.1. У сучасному світі атомна енергетика займає досить важливе місце. Варто відзначити, що виробництво електрики за допомогою даного способу розпочалось ще 50 років тому і майже дві третини усього населення світу використовують атомну енергію як першочергове і невід’ємне джерело у виробництві та інфраструктурі промисловості. Із швидким розвитком індустріальних країн збільшуються і розміри споживання електроенергії, а тому необхідно шукати більш дешеві невичерпні ресурси, які сприятимуть нарощуванню потужності забезпечення нею світу. Використання атомної енергетики на даному етапі розвитку людства є досить ризикованим, оскільки для підтримання належного стану експлуатації реакторів необхідне постійне і досить значне фінансування з боку держави, що, іноді, так і не забезпечується. Світовий досвід відображає як позитивні наслідки використання даного виду отримання бажаної енергії, так і негативні. Яскравим прикладом останніх можуть бути катастрофа у Гаррісбурзі у березні 1979 року, у Чорнобилі у квітні 1986 року, вибух на Фукусімі в Японії в березні 2011 року та ін. Можна навести ще величезний ряд таких подій, які мали катастрофічний вплив на світ загалом і в більшості випадків це було пов’язано саме з неприпустимими недоліками в конструкції АЕС, недбалому нагляді, помилками, які були спричинені стресовими ситуаціями, а також застосуванні невірних інструкцій з експлуатації і т.д. Поряд із цими факторами існують і інші загрози, які також можуть призвести до наслідків світових масштабів. Серед них виділимо протиправні дії третіх осіб, терористичні акти і вплив природних катаклізмів. Останній із вище перелічених став першопричиною виникнення аварійної ситуації і викиду в атмосферу радіоактивних речовин у великій кількості. Проблема Японії викликає особливу увагу міжнародної спільноти і на фоні останніх подій більшість високорозвинених країн піднімають питання розробки нових стратегій розвитку енергетики.2. Аварія на японській АЕС «Фукусіма» змінила ставлення людей до атомної енергетики в цілому світі. Цю тенденцію підтверджує опитування, проведене міжнародною компанією Ipsos у 24 країнах, де зосереджено близько 60 відсотків населення планети. У 21 з 24 держав більшість респондентів висловилися за закриття АЕС. Лише в Індії, США та Польщі більша частина громадян усе ще виступають за подальше використання атомної енергетики. Особливо помітна зміна настроїв в Азії: в Китаї, Японії та Південній Кореї кількість противників атомної енергії після подій на «Фукусімі» подвоїлася. До трагедії на «Фукусімі» саме Азія, більше за будь-який інший континент, робила ставку на розвиток атомної енергетики. Японія, приміром, покривала 29 відсотків своїх потреб в енергії за рахунок 55 атомних реакторів та планувала збудувати ще 15. У Північній Кореї діє 21 реактор, що виробляє понад третину усієї необхідної електроенергії, заплановано будівництво ще 11 установок. Амбітні плани з будівництва нових АЕС були в Індії та Китаї, де частка атомної енергії поки що низька – близько 2 відсотків. Індія планує збудувати 23 атомні електростанції, КНР – 77. Японська АЕС Фукусіма до руйнівного землетрусу й цунамі Хвиля антиатомних настроїв в Азії швидко докотилася і до політиків. Офіційно на континенті ніхто не відмовлявся від атомної енергетики, хоча Китай і вводив на деякий час мораторій на будівництво нових АЕС. Однак страх перед новою атомною катастрофою змусив уряди цих країн форсувати програми розвитку альтернативних, відновлювальних джерел енергії. Найбільший виробник атомної енергії – Сполучені Штати Америки – ось уже 20 років не будує нових реакторів. 1979 року країна заледве не стала жертвою великої ядерної катастрофи на АЕС Three Miles Island у штаті Пенсільванія. Щоправда, ще більше, ніж повторення колапсу, американці бояться залишитися без світла. Тому, згідно з опитуванням газети USA Today, 53 відсотки мешканців країни вважають, що відмова від ядерної енергетики поставить під загрозу енергетичну безпеку США. Європа вперше зіштовхнулася з наслідками атомної катастрофи ще 1986 року в Чорнобилі і винесла з цього перші уроки. Після аварії на ЧАЕС деякі західноєвропейські країни вирішили відмовитися від ядерної енергетики та згорнули програми з будівництва нових реакторів. Катастрофа на японській «Фукусімі» стала наступною віхою. Першою про відмову від атомної енергетики заявила Німеччина. До 2022 року всі атомні електростанції ФРН будуть виведені з експлуатації. Згодом проти будівництва АЕС висловилися на референдумі італійці. До 2034 року від атомної енергії відмовиться Швейцарія. Після пошкодження реакторів ситуацію на АЕС Фукусіма досі не вдалося взяти під контрольУ найбільш складній ситуації опинилася Франція, де 75 відсотків попиту на електроенергію покривається за рахунок АЕС. Якщо правляча консервативна партія Ніколя Саркозі далі підтримує розвиток галузі, то «зелені» й соціалісти – а з ними й дві третини французів – вимагають відмови від використання ядерних технологій. Консенсусу з приводу розвитку атомної промисловості в Парижі більше нема.Після пошкодження реакторів ситуацію на АЕС Фукусіма досі не вдалося взяти під контрольУпродовж десятиріч виробництво енергії за допомогою мирного атому вважалося доцільним як з екологічної, так і з економічної точок зору. Але нині експерти застерігають, що економічні ризики й витрати у випадку катастрофи надто великі. Ніхто у світі не береться страхувати ризики, пов'язані з наслідками аварій на атомних реакторах. Величезні економічні втрати в результаті аварії на «Фукусімі» або на Чорнобильській АЕС лягають на плечі всієї світової спільноти. Антиатомні протести в Німеччині після атомної катастрофи в ЯпоніїДехто вважає, що і без врахування цих ризиків атомні реактори нерентабельні. За розрахунками Ребекки Гармс, голови фракції «зелених» у Європарламенті, будівництво нової АЕС коштує 7 мільярдів євро, плюс мільярд на закриття станції і 600 мільйонів – на захоронення ядерних відходів. Нинішні вітрові та сонячні електростанції – дешевші, стверджує вона. До речі, понад 90 відсотків населення в країнах, де проводилося опитування Ipsos, висловлюються за активніше використання енергії сонця, вітру та води.3. Багато країн світу прагнуть до посилення політики щодо атомної енергетики. Серед них можна виділити наступні: Китай, США, Індія, Росія та Японія, які в сукупності становлять половину світового населення. Оскільки даний вид енергії забезпечує незалежність і безпеку електропостачання, то такі країни як Південна Корея, Аргентина, Бразилія, Канада, Україна та деякі країни Центральної та Східної Європи прагнуть до підвищення частки атомної енергії в своїй економічній системі. Найбільшим світовим експортером електрики є Франція, яка створює майже 75% електроенергії завдяки атомним станціям. А Італія, навпаки, виступає найбільшим імпортером даного виду енергії, оскільки вона не має власних ядерних станцій. Виходячи із наведених даних, доцільно було б зробити висновок, що перспективи подальшого розвитку для цієї галузі досить очевидні, але і наслідки від непередбачених обставин можуть бути руйнівними для всього людства.4. Найактуальнішим на даному етапі виступає невирішене питання безпеки атомної енергії. В світлі останніх подій в Японському регіоні, провідні країни Європейського Союзу активно почали проводити засідання щодо пошуку та розробок актуальних стратегій розвитку без використання небезпечної атомної енергетики і пошуку альтернативних варіантів отримання бажаного результату без шкідливого впливу на оточуюче середовище. Це значить, що в майбутньому на зміну атомній енергетиці може прийти втілення інноваційних розробок, що сприятимуть забезпеченню стабільного розвитку країни без ймовірності ризику вибуху АЕС. Активістка екологічного руху Майоко Накахара на нещодавній демонстрації у Токіо висловила почуття багатьох японців. «Я була занепокоєна політикою у ділянці атомної енергетики вже давно. Якщо ми не скористаємося з цієї нагоди, то хто знає, коли антиядерний рух знову набере такого розмаху. Тож я тут, щоб сказати: нам слід позбутися ядерної енергетики», – заявила еколог. Зростання занепокоєння змусило кілька країн, зокрема й Китай, заморозити плани будівництва нових реакторів. У Німеччині уряд на три місяці закрив 7 найстарших атомних реакторів. Та чи достатньо серйозною є аварія у Фукусімі та спогади, які принесла зі собою річниця Чорнобильської катастрофи, щоб поставити під сумнів майбутнє атомної енергетики? Американський фахівець із ядерних проблем Джеймз Актон вважає, що відповідь буде різною у різних країнах. «Там, де громадська думка щось значить, думаю, Фукусіма матиме негативний вплив на дальше зростання обсягів атомної енергії», – зауважує він. Країни, де громадську думку враховують найбільше, якраз відповідають перелікові держав, де є найбільше АЕС. У Сполучених Штатах їх 104, у Франції – 58, в Японії – 54. Але, на думку Актона, у тих країнах, де громадська думка не відіграє великої ролі у формуванні політики уряду, атомна енергетика і далі розвиватиметься. Серед таких країн – Росія, що має нині 32 АЕС, це четверте місце у світовому переліку. Дослідник зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру Віталій Федченко зазначає, що Москва, як виглядає, має намір і далі розвивати атомну енергетику. «Наскільки мені відомо, згідно із програмою, яку Росія ухвалила кілька років тому щодо розвитку атомної енергетики, 25 відсотків усієї електроенергії країни має бути атомною, – зауважує він. – Ця програма досі чинна, принаймні офіційно. Наскільки я знаю, на політичному рівні це рішення є, і я не знаю про існування якихось серйозних дебатів щодо цього». Найбільше розширюється виробництво атомної енергії у країнах Азії. Китай має нині 13 АЕС, а будує ще 27. Для цієї країни розвиток атомної енергетики є частиною енергетичної стратегії. Те саме бачимо й в інших країнах Азії: В’єтнам, Індонезія. Ці країни, а також Марокко на півночі Африки, заявили про намір почати виробництво атомної енергії приблизно у 2020 році. Плани цих менших країн можуть нині серйозно потерпіти через аварію в Японії. Адже вони мусять позичати мільярди доларів на будівництво АЕС на міжнародних ринках капіталу, а це після Фукусіми коштуватиме значно дорожче. Бо ринки капіталів тепер вбачатимуть у таких вкладеннях більший ризик. Тим часом, за даними Європейської атомної компанії «Euratom» планують запустити реакторну техніку, яка буде оснащена високим рівнем безпеки за інноваційними розробками, виступатиме більш простою у використанні. Прогнозують, що дана модель матиме менші габарити, і виступатиме стійкою до військового зловживання. Опис майбутньої атомної енергії досить перспективний, адже це вирішить питання забезпечення електроенергією багатьох країн, які внаслідок певних географічних або інших факторів, поки що не в змозі отримувати даний життєво важливий ресурс із таких джерел як сонячні батареї, вітряки, використання енергії припливів і відпливів і таке інше. Запуск перших зразків подібних реакторів планують на 2030 рік, але що стосується масового використання, то воно переноситься на дещо пізніший період. Комерційна експлуатація даного пристрою може бути тільки з 2040-2045 року.5. Зараз перед людством постає питання вирішення глобальної проблеми енергозабезпечення і її вплив на існування життя на планеті. Людська діяльність у деяких випадках має непередбачуваний характер, який може призвести до фатальних наслідків. Останні дані свідчать про те, що даний вид отримання енергетики є найрозповсюдженіший, оскільки у світі функціонує майже 440 атомних реакторів. У США атомна енергія складає 20% електрики, а у Європі та Японії ця частка становить більше, ніж 30%.Пропоную розглянути основні проблеми використання атомної енергетики: - високий ризик справності реакторів; - небезпечне транспортування радіоактивних вантажів; - терористична небезпека; - проблема радіоактивних відходів; висока залежність від інших країн у разі відсутності достатньої кількості відповідних ресурсів; - економічна недоцільність у разі недостатньої фінансової державної підтримки атомного сектору; - вичерпність природних ресурсів (робота 1-го атомного блоку потребує більше 120-ти залізничних цистерн прісної води) і т.д. Проблема вичерпності природних ресурсів досить важлива, оскільки за даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), урану у світі залишилося всього на 40 років. Тому враховуючи зазначені дані можна вважати перспективи розробки нових стратегій розвитку атомної діяльності недоцільними, адже при відсутності урану - необхідного ресурсу - робота АЕС втрачає сенс і її здійснення буде неможливим. Маємо наступний розподіл запасів викопних джерел енергії: Ø нафта – 40 років; Ø природний газ – 62 роки; Ø вугілля – 224 роки; Ø уран – 40 років. Ще одним мінусом використання енергії АЕС є заподіяння шкоди навколишньому середовищу, оскільки під час роботи станції відбуваються викиди парникових газів, які руйнують клімат. Такі процеси виникають під час видобутку і збагачення урану. Можна передбачити, що з часом такі викиди будуть збільшуватись внаслідок зменшення кількості даного ресурсу, а тому для його видобутку необхідно буде знімати більшу кількість супутніх порід. Якщо розглянути прямі та непрямі викиди вуглекислого газу у порівнянні з викидами інших типів електростанцій, то матимемо наступні показники зазначені в таблиці 1. Таблиця 1 ^ Прямі та непрямі викиди СО2 для різних типів електростанцій Види палива Викиди СО2 г/кВт-год Вугільна ТЕС 924 Газова ТЕС 448 Теплоелектроцентраль 150 Атомна станція 73-230 Щодо нової енергетичної стратегії України планується до 2030 року на території держави побудувати 15 нових реакторів, але доки плани та реальні дії верхівки нашої влади не співпадають, і, натомість, за проведеним аналізом сучасного стану атомних енергоблоків на діючих АЕС України у 2010 році дійшли висновку, що старі реактори повинні закривати внаслідок невідповідності їх стану експлуатації. При цьому енергетики планують продовжити час роботи реакторів ще на 15 років. Такі дії призведуть до підвищення ризику виникнення аварій.6. Враховуючи все вище перелічене, можна виявити наступні особливості щодо того, що на даному етапі людство не готове відмовитись від використання відносно «дешевої» атомної електроенергії і знайти їй альтернативний екологічно-безпечний замінник. Чітко усвідомлюючи катастрофічні наслідки минулого, загрозливий стан сучасного і потенційний руйнівний вплив майбутнього, діяльність людини спрямована не на поліпшення ризику повільної загибелі всього світу, а навпаки, прискорення цих процесів. Саме цей фактор і виступає суперечливим, адже маючи наглядні приклади неодноразового радіаційного нещадного впливу із незворотними довготривалими процесами, рішення, які приймаються, мають дещо іншу тенденцію. Нинішня невизначеність у відношенні атомної енергії відбиває глобалізацію американської позиції «німбізм», що походить від перших літер іноземного виразу «not in my back yard», що дослівно означає – «не на моїй території». Майже всі хочуть користуватися атомною енергією, але ніхто не відчуває подібного прагнення піддаватися пов’язаному з нею ризику. А тому досить очевидно, що така ситуація матиме економічні і стратегічні наслідки. Радіаційна днина б’є на сполох Радіаційні стогнуть небеса Двадцятий вік – як доля, а не спомин Як хліб душі, як мамина сльоза. Людство прагне Всесвіт осягнути І себе у ньому зрозуміть. А тривожне „бути чи не бути” – Грізно над планетою висить.7. Список використаних джерел 1. Lovins A.B. (2005): Nuclear power: economics and power protection potential. Rocky Mountain Institute –www.rmi.org/sitepages/pid171.php@E05-08 2. ESA 2010. Euroatom Supply Agency. Annual Report 2009. http://europa.eu.int/comm/euroatom/ar/ar2009.pdf 3. http://technocentre.net.ua/uk/nuclear-basics/why-we-need-nuclear-power/atomna-energija-sogodni.html 4. Офіційний сайт НЕЦУ - http://www.necu.org.ua/atom-buklet-09/ 5. Офіційний сайт МАГАТЕ http://www.iaea.org/Publications/Factsheets/Russian/du_rus.pdf 6. idruchniki.ws/.../chornobil_svitova_spilnot... 7. www.ch20.org/ukr/nip5_ukr.pdf - 8. newsru.ua/finance/18mar2011/aenerg.html9. www.radiosvoboda.org/.../9504964.html 10. Барбашев С.В. «Мир атомной энергии», Запоріжжя «Дикое Поле»,2007.