Європейська конвенція про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів (ETS N 120) (укр/рос) Страсбург, 19 серпня 1985 року Статус Конвенції див. ( 994_416 ) ( Конвенцію ратифіковано Законом N 2791-III ( 2791-14 ) від 15.11.2001 ) Дата підписання: 19.08.1985 Дата набуття чинності: 01.05.2002 Офіційний переклад Держави-члени Ради Європи та інші держави-учасниці Європейської культурної конвенції ( 994_213 ), що підписали цю Конвенцію, враховуючи, що метою Ради Європи є досягнення більшого єднання між її членами; занепокоєні насильством і неналежною поведінкою з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів, та їхніми наслідками; усвідомлюючи, що ця проблема може поставити під загрозу принципи, які викладені у резолюції (76) 41 Комітету Міністрів Ради Європи, відомої як "Європейська хартія спорту для всіх"; підкреслюючи важливий внесок спорту та особливо футбольних матчів між національними збірними та клубними командами європейських держав, з огляду на їхню регулярність, у міжнародне взаєморозуміння; враховуючи, що органи державної влади та незалежні спортивні організації мають окремі та водночас взаємодоповнюючі обов'язки у боротьбі з насильством і неналежною поведінкою з боку глядачів, та з огляду на те, що спортивні організації також мають обов'язки у питаннях безпеки та що в цілому вони мають забезпечувати упорядковане проведення заходів, які вони організовують; вважаючи, крім того, що для досягнення цієї мети такі органи та організації повинні об'єднати свої зусилля на всіх відповідних рівнях; враховуючи, що насильство є сучасним соціальним явищем, яке має серйозні наслідки та причини якого знаходяться, головним чином, поза межами спорту, а також, що спорт часто стає ареною для вибухів насильства; сповнені рішучості вживати спільних та об'єднаних заходів щодо запобігання та контролю проблеми насильства та неналежної поведінки з боку глядачів під час спортивних заходів, погодились про таке: Стаття 1 ^ МЕТА КОНВЕНЦІЇ 1. Для запобігання та контролю над насильством та неналежною поведінкою з боку глядачів під час футбольних матчів Сторони зобов'язуються вживати, в межах своїх відповідних конституційних положень, заходів, які є необхідними для здійснення положень цієї Конвенції. 2. Сторони застосовують положення цієї Конвенції до інших видів спорту та спортивних заходів, які можуть спричинити насильство або неналежну поведінку з боку глядачів, з урахуванням особливостей таких видів спорту та спортивних заходів. Стаття 2 ^ КООРДИНАЦІЯ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ Сторони координують політику та заходи своїх міністерств та інших державних установ щодо боротьби з насильством та неналежною поведінкою з боку глядачів, у разі необхідності створюючи координуючі органи. Стаття 3 ЗАХОДИ 1. Сторони зобов'язуються забезпечити розробку та вжиття заходів, які спрямовані на запобігання та контроль над насильством та неналежною поведінкою з боку глядачів, які, зокрема, передбачають: a) забезпечення залучення достатньої кількості ресурсів для охорони громадського порядку і боротьби з вибухами насильства та неналежною поведінкою, як на безпосередньо прилеглих до стадіонів ділянках і стадіонах, так і на шляхах, якими користуються глядачі; b) сприяння тісній співпраці та обміну відповідною інформацією між поліцейськими підрозділами різних населених пунктів, яких це стосується або може стосуватись; c) застосування або, у разі необхідності, прийняття законодавства, яке передбачає призначення відповідних покарань або, коли це необхідно, вжиття відповідних адміністративних заходів щодо осіб, визнаних винними у вчиненні правопорушень, пов'язаних з насильством або неналежною поведінкою з боку глядачів; 2. Сторони зобов'язуються сприяти відповідальній організації та належній діяльності клубів уболівальників, а також призначення з числа членів таких клубів відповідальних осіб, які надаватимуть допомогу в організації та інформуванні глядачів під час матчів і супроводжуватимуть групи уболівальників, що виїжджають на матчі, які відбуваються на полях суперників. 3. Сторони, у співпраці з клубами, організованими вболівальниками та туристичними агентствами, заохочують координацію, якщо це можливо з правової точки зору, організації подорожей з пункту відправлення для того, щоб перешкодити потенційним порушникам порядку відвідувати матчі. 4. Сторони докладають зусиль для забезпечення, коли це необхідно, шляхом запровадження відповідного законодавства, яке передбачає покарання за його порушення, або за допомогою будь-яких інших відповідних засобів, того, щоб у разі можливих вибухів насильства та неналежної поведінки з боку глядачів спортивні організації та клуби, в разі необхідності разом з власниками стадіонів і органами державної влади, відповідно до визначених внутрішнім законодавством повноважень, вживали навколо стадіонів і на стадіонах практичних заходів з метою запобігання або контролю над насильством чи неналежною поведінкою, включаючи: a) забезпечення того, щоб дизайн та матеріальна інфраструктура стадіонів гарантували безпеку глядачів, безпосередньо не сприяли зіткненням між глядачами, дозволяли ефективно контролювати натовп, мали належні бар'єри або огорожу і дозволяли діяти охороні та поліції; b) ефективне відокремлення груп уболівальників команд-суперників і розміщення груп уболівальників, що прибувають з інших місць, на окремих трибунах у разі відвідання ними матчів; c) забезпечення такого відокремлення через суворий контроль за продажем квитків та вжиття особливих запобіжних заходів безпосередньо перед матчем; d) виведення наявних або потенційних порушників порядку, також осіб, що знаходяться у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, із стадіонів та матчів або заборону входу таким особам на стадіони та матчі, якщо це можливо з правової точки зору; e) обладнання стадіонів ефективною системою зв'язку з глядачами та забезпечення повною мірою використання такої системи, програм матчів та інших рекламних матеріалів з метою заохочення глядачів до коректної поведінки; f) заборону глядачам приносити на стадіони алкогольні напої; обмеження, а краще заборону продажу та будь-якого розповсюдження алкогольних напоїв на стадіонах, а також забезпечення продажу всіх напоїв у безпечній упаковці; g) проведення перевірок з метою забезпечення того, щоб глядачі не приносили на стадіони предмети, які можуть бути використані в актах насильства, або піротехнічні вироби чи подібні предмети; h) забезпечення співпраці між відповідальними особами та відповідними органами перед матчами для визначення шляхів здійснення контролю за натовпом та спільного застосування відповідних правил. 5. Враховуючи потенційну важливість засобів масової інформації, Сторони вживають відповідних соціальних і просвітніх заходів для запобігання насильству у спорті та насильству, пов'язаному зі спортом, зокрема підносять спортивні ідеали через просвітні або інші кампанії, підтримуючи, особливо серед молоді, поняття чесної гри з метою поглиблення взаємної поваги як серед глядачів, так і серед спортсменів, а також сприяють більш активному заняттю спортом. Стаття 4 ^ МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 1. Сторони тісно співпрацюють з питань, які охоплюються цією Конвенцією, та в разі необхідності сприяють співпраці між відповідними національними спортивними органами. 2. Перед міжнародними матчами або турнірами за участю клубів чи національних збірних, відповідні Сторони пропонують своїм компетентним органам, особливо спортивним організаціям, визначати матчі, під час яких можливі вибухи насильства чи неналежна поведінка з боку глядачів. Після визначення такого матчу компетентні органи приймаючої країни організовують консультації між цими сторонами. Такі консультації проводяться якнайскоріше та не пізніше ніж за два тижні до дати проведення матчу, і на них визначаються процедури, загальні та запобіжні заходи, яких має бути вжито до, під час та після матчу, включаючи, в разі необхідності, заходи на додаток до тих, що передбачені в цій Конвенції. Стаття 5 ^ ВИЯВЛЕННЯ ПРАВОПОРУШНИКІВ ТА ПОВОДЖЕННЯ З НИМИ 1. Сторони, дотримуючись існуючих правових процедур та принципу незалежної судової влади, докладають зусиль для забезпечення того, щоб глядачі, які вчиняють акти насильства або іншої кримінальної поведінки, виявлялися та переслідувалися в судовому порядку з дотриманням належних правових процедур. 2. У разі необхідності, особливо коли йдеться про глядачів, що прибули з інших місць, і відповідно до міжнародних угод, які можуть бути застосовані, Сторони розглядають питання про: a) передачу до країни їхнього проживання провадження у кримінальних справах, порушених проти осіб, яких було затримано у зв'язку з насильством або іншою кримінальною поведінкою під час спортивних заходів; b) видачу осіб, підозрюваних у насильстві або іншій кримінальній поведінці під час спортивних заходів; c) передачу осіб, визнаних винними у насильстві або іншій кримінальній поведінці під час спортивних заходів, для відбуття покарання у відповідній країні. Стаття 6 ^ ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ 1. Для посилення безпеки та запобігання насильству Сторони зобов'язуються тісно співпрацювати зі своїми відповідними національними спортивними організаціями та клубами і, в разі необхідності, з власниками стадіонів з питань, які стосуються проектування та змін матеріальної інфраструктури стадіонів або здійснення інших змін, включаючи зміни щодо входів та виходів стадіонів, що є необхідними для посилення безпеки та запобігання насильству. 2. Сторони зобов'язуються, в разі необхідності та у відповідних випадках, застосовувати систему критеріїв відбору стадіонів, що забезпечувала б безпеку глядачів та запобігала б насильству між ними, особливо тих стадіонів, які використовуються для проведення матчів, на яких можуть збиратися численні або некеровані глядачі. 3. Сторони зобов'язуються заохочувати свої національні спортивні організації до постійного перегляду їхніх реґламентів для того, щоб контролювати чинники, які можуть призвести до вибухів насильства з боку спортсменів або глядачів. Стаття 7 ^ НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ Кожна Сторона надсилає Генеральному секретарю Ради Європи однією з офіційних мов Ради Європи всю відповідну інформацію стосовно законодавчих або інших заходів, вжитих нею для дотримання положень цієї Конвенції, незалежно від того, чи стосуються ці заходи футболу або інших видів спорту. Стаття 8 ^ ПОСТІЙНИЙ КОМІТЕТ 1. Для цілей цієї Конвенції створюється Постійний комітет. 2. Будь-яка Сторона може бути представлена у Постійному комітеті одним або більшою кількістю делегатів. Кожна Сторона має один голос. 3. Будь-яка держава-член Ради Європи або інша держава-учасниця Європейської культурної конвенції ( 994_213 ), яка не є Стороною цієї Конвенції, може бути представлена у Комітеті спостерігачем. 4. Постійний комітет може одностайно ухваленим рішенням запропонувати будь-якій державі, яка не є членом Ради Європи і Стороною цієї Конвенції, а також будь-якій заінтересованій спортивній організації бути представленою спостерігачем на одному чи більше з його засідань. 5. Постійний комітет скликається Генеральним секретарем Ради Європи. Його перше засідання проводиться упродовж одного року від дати набуття чинності цією Конвенцією. В подальшому він збирається на засідання щонайменше один раз на рік. Крім того, він збирається на засідання на вимогу більшості Сторін. 6. Кворум для проведення засідання Постійного комітету складає більшість Сторін. 7. З урахуванням положень цієї Конвенції, Постійний комітет складає та ухвалює консенсусом свої власні правила процедури. Стаття 9 1. Постійний комітет відповідає за здійснення нагляду за застосуванням цієї Конвенції. Зокрема, він може: a) переглядати положення цієї Конвенції та розглядати будь-які необхідні зміни до них; b) проводити консультації з відповідними спортивними організаціями; c) надавати рекомендації Сторонам щодо заходів, яких необхідно вжити для цілей цієї Конвенції; d) рекомендувати відповідні заходи для інформування громадськості про діяльність, яка здійснюється в рамках цієї Конвенції; e) надавати Комітету міністрів рекомендації стосовно запрошення держав, які не є членами Ради Європи, приєднатися до цієї Конвенції; f) висувати будь-які пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності цієї Конвенції. 2. Для виконання своїх функцій Постійний комітет може за своєю власною ініціативою проводити засідання груп експертів. Стаття 10 Після кожного засідання Постійний комітет надсилає Комітету Міністрів Ради Європи доповідь про свою роботу та стан виконання Конвенції. Стаття 11 ПОПРАВКИ 1. Поправки до цієї Конвенції можуть пропонуватися будь-якою Стороною, Комітетом міністрів Ради Європи чи Постійним комітетом. 2. Будь-яка пропозиція щодо внесення поправки повідомляється Генеральним секретарем Ради Європи державам-членам Ради Європи, іншим державам-учасницям Європейської культурної конвенції ( 994_213 ), а також кожній державі, що не є членом Ради Європи, яка приєдналася або якій запропоновано приєднатися до цієї Конвенції відповідно до положень статті 14. 3. Будь-яка поправка, запропонована Стороною чи Комітетом міністрів, повідомляється Постійному комітету щонайменше за два місяці до засідання, на якому вона має розглядатися. Постійний комітет надає Комітету Міністрів свій висновок стосовно запропонованої поправки, в разі необхідності, після консультацій з відповідними спортивними організаціями. 4. Комітет Міністрів розглядає запропоновану поправку та будь-який висновок, наданий Постійним комітетом, і може прийняти поправку. 5. Текст будь-якої поправки, ухвалений Комітетом Міністрів відповідно до пункту цієї статті, надсилається Сторонам для прийняття. 6. Будь-яка поправка, прийнята відповідно до пункту 4 цієї статті, набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення місячного періоду від дати, на яку всі Сторони проінформували Генерального секретаря про її прийняття. ^ ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 12 1. Цю Конвенцію відкрито для підписання державами-членами Ради Європи та іншими державами-учасницями Європейської культурної конвенції ( 994_213 ), які можуть висловити свою згоду на обов'язковість для них цієї Конвенції шляхом: a) підписання без застереження щодо ратифікації, прийняття чи затвердження; або b) підписання за умови ратифікації, прийняття чи затвердження з подальшою ратифікацією, прийняттям чи затвердженням. 2. Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи затвердження здаються на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи. Стаття 13 1. Ця Конвенція набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення місячного періоду від дати, на яку три держави-члени Ради Європи висловили свою згоду на обов'язковість для них цієї Конвенції відповідно до положень статті 12. 2. Стосовно будь-якої держави, яка підписала цю Конвенцію і яка висловлюватиме свою згоду на обов'язковість для неї Конвенції після набуття нею чинності, Конвенція набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення місячного періоду від дати підписання або здачі на зберігання ратифікаційної грамоти документа про прийняття або затвердження. Стаття 14 1. Після набуття чинності цією Конвенцією Комітет Міністрів Ради Європи після консультацій зі Сторонами може запропонувати приєднатися до Конвенції будь-якій державі, що не є членом Ради Європи, у рішенні, що ухвалюється більшістю голосів, передбаченою статтею 20d Статуту Ради Європи ( 994_001 ), та одностайним голосування представників Договірних держав, які мають право засідати у Комітеті Міністрів Ради Європи. 2. Стосовно будь-якої держави, що приєдналася до Конвенції, Конвенція набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення місячного періоду від дати здачі на зберігання документа про приєднання Генеральному секретарю Ради Європи. Стаття 15 1. Будь-яка держава під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або свого документа про прийняття, затвердження чи приєднання може визначити територію (території), до якої застосовуватиметься ця Конвенція. 2. Будь-яка Сторона у будь-який інший час після цього заявою на ім'я Генерального секретаря Ради Європи може поширити дію цієї Конвенції на будь-яку іншу територію, визначену в цій заяві. Стосовно такої території Конвенція набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення місячного періоду від дня отримання такої заяви Генеральним секретарем. 3. Будь-яка заява, зроблена відповідно до двох попередніх пунктів, може стосовно будь-якої території, визначеної в цій заяві, бути відкликана шляхом подання відповідного повідомлення на ім'я Генерального секретаря. Таке відкликання набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення шестимісячного періоду від дати отримання такого повідомлення Генеральним секретарем. Стаття 16 1. Будь-яка Сторона може в будь-який час денонсувати цю Конвенцію шляхом подання відповідного повідомлення на ім'я Генерального секретаря Ради Європи. 2. Така денонсація набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення шестимісячного періоду від дати отримання повідомлення Генеральним секретарем. Стаття 17 Генеральний секретар Ради Європи повідомляє держави-члени Ради Європи, інші держави-учасниці Європейської культурної конвенції ( 994_213 ) та будь-яку державу, яка приєдналася до цієї Конвенції, про: a) будь-яке підписання відповідно до статті 12; b) здачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або будь-якого документа про прийняття, затвердження чи приєднання відповідно до статті 12 або 14; c) будь-яку дату набуття чинності цією Конвенцією відповідно до статей 13 і 14; d) будь-яку інформацію, надану згідно з положеннями статті 7; e) будь-яку доповідь, складену на виконання положень статті 10; f) будь-яку пропозицію щодо внесення поправки чи будь-яку поправку, ухвалену відповідно до статті 11, і дату, від якої ця поправка набуває чинності; g) будь-яку заяву, зроблену згідно з положеннями статті 15; h) будь-яке повідомлення, зроблене згідно з положеннями статті 16, і дату, від якої денонсація набуває чинності. На посвідчення чого нижчепідписані належним чином на те уповноважені представники підписали цю Конвенцію. Вчинено у Страсбурзі дев'ятнадцятого дня серпня місяця 1985 року англійською і французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії цієї Конвенції кожній державі-члену Ради Європи, кожній державі-учасниці Європейської культурної конвенції ( 994_213 ) та будь-якій державі, якій запропоновано приєднатися до цієї Конвенції. Европейская Конвенция о предотвращении насилия и хулиганского поведения зрителей во время спортивных мероприятий и, в частности, футбольных матчей Государства-члены Совета Европы и другие государства-стороны Европейской конвенции по вопросам культуры ( 994_213 ), подписавшие настоящую Конвенцию, считая, что целью Совета Европы является достижение более тесного союза между его членами; обеспокоенные насилием и хулиганскими действиями зрителей во время спортивных мероприятий и, в частности, футбольных матчей, а также вытекающими из этого последствиями; осознавая, что эта проблема представляет собой угрозу для принципов, зафиксированных в Резолюции (76)41 Комитета министров Совета Европы, известной как "Европейская хартия "Спорт для всех"; подчеркивая важный вклад, который вносят в международное взаимопонимание спорт и, в особенности, футбольные матчи в силу их частого проведения между национальными сборными и местными командами европейских государств; учитывая, что как государственные власти, так и независимые спортивные организации несут свою, но взаимодополняющую ответственность в борьбе против насилия и хулиганского поведения зрителей, поскольку спортивные организации имеют также обязательства в вопросах безопасности и, в более широком плане, должны обеспечивать нормальное проведение организуемых ими мероприятий, учитывая также тот факт, что эти власти и организации должны в этих целях объединить свои усилия на всех надлежащих уровнях; принимая во внимание тот факт, что насилие является крупномасштабным социальным явлением наших дней, причины которого в основном находятся за пределами спорта, и что спорт часто становится ареной вспышек насилия; преисполненные решимости сотрудничать и предпринимать совместные действия, направленные на предотвращение и подавление насилия и хулиганского поведения зрителей во время спортивных мероприятий, согласились о нижеследующем: Статья 1 Цель Конвенции 1. Стороны в целях предотвращения и подавления насилия и хулиганского поведения зрителей во время футбольных матчей обязуются принимать, в рамках их соответствующих конституционных положений, необходимые меры для претворения в жизнь положений настоящей Конвенции. 2. Стороны будут применять положения настоящей Конвенции к другим видам спорта и спортивным мероприятиям, с учетом особых требований последних, в отношении которых существуют опасения насилия или хулиганского поведения. Статья 2 Координация на уровне страны Стороны координируют политику и действия, предпринимаемые их министерствами и другими государственными органами, по борьбе с насилием и хулиганским поведением зрителей посредством создания, в случае необходимости, органов по координации. Статья 3 Меры 1. Стороны обязуются обеспечить выработку и осуществление мер, направленных на предотвращение и подавление насилия и хулиганского поведения зрителей, в частности, с тем чтобы: a) обеспечить мобилизацию в достаточном объеме поддержания порядка для противодействия актам насилия и хулиганским действиям как на стадионах, так и в непосредственной близости от них, а также вдоль путей следования зрителей; b) содействовать тесному сотрудничеству и обмену соответствующей информацией между задействованными силами полиции различных населенных пунктов или теми силами, которые могут быть задействованы; c) применять или, в случае необходимости, принять законодательство, предусматривающее соответствующие наказания или, в случае необходимости, соответствующие административные меры для лиц, признанных виновными в совершении правонарушений, связанных с насилием или хулиганскими действиями зрителей. 2. Стороны обязуются поощрять организованность и хорошее поведение клубов, болельщиков и назначение из их числа представителей, призванных содействовать контролю и информации зрителей по случаю матчей и сопровождать группы болельщиков, отъезжающих на матчи, проходящие в других местах. 3. Стороны поощряют, насколько это юридически возможно, в местах отъезда зрителей координацию в вопросах организации поездок при сотрудничестве клубов организованных болельщиков и бюро путешествий, с тем чтобы не допустить отъезда и присутствия на матчах потенциальных зачинщиков беспорядков. 4. В случае угрозы взрывов насилия и хулиганских действий стороны следят - и в случае необходимости принимают соответствующее законодательство, включающее санкции за несоблюдение или другие надлежащие меры, - за тем, чтобы спортивные организации и клубы, а также, в случае необходимости, хозяева стадионов и государственные власти на основе полномочий, установленных внутренним законодательством, предпринимали конкретные действия вокруг стадионов и на стадионах для предупреждения или подавления такого насилия или таких хулиганских поступков и, в частности: a) добивались того, чтобы проектирование и планирование стадионов гарантировали безопасность зрителей, не способствовали насилию среди них, позволяли обеспечивать эффективный контроль за толпой, включали установку соответствующих заграждений или перекрытий и позволяли обеспечить вмешательство служб безопасности и сил порядка; b) надежно разделяли группы болельщиков команд противников, выделяя для групп приезжающих болельщиков, когда они допускаются на стадион, отдельные трибуны; c) обеспечивали такое разделение за счет строгого контроля за продажей билетов и принимали особые меры предосторожности в период, непосредственно предшествующий матчу; d) выводили со стадионов и с матчей или не пропускали на них, насколько это юридически возможно, известных или потенциальных зачинщиков беспорядков и лиц, находящихся в состоянии алкогольного опьянения или наркотического воздействия; e) устанавливали на стадионах эффективную систему связи с публикой и следили за ее использованием в полном объеме, а также обеспечивали зрителей программами матчей и другими проспектами, поощряющими их правильное поведение; f) запрещали пронос зрителями алкогольных напитков на стадионы; ограничивали и, предпочтительно, запрещали продажу и любое распространение алкогольных напитков на стадионах и обеспечивали, чтобы все имеющиеся напитки находились в безопасных емкостях; g) обеспечивали контроль, с тем чтобы не допустить пронос зрителями на стадионы предметов, которые можно использовать для актов насилия, а также пиротехнических средств или других подобных предметов; h) обеспечивали до матча сотрудничество между лицами, ответственными за связь, и заинтересованными властями в целях принятия мер по контролю за толпой, с тем чтобы благодаря согласованным действиям применялись соответствующие правила. 5. Стороны принимают надлежащие меры в социальной области и области образования, имея в виду потенциальную важность средств массовой информации для предупреждения насилия в спорте или во время спортивных мероприятий, в частности содействуя спортивному идеалу путем проведения образовательных и других кампаний, закрепляя понятие честной игры, в особенности среди молодежи, в целях содействия взаимному уважению как среди зрителей, так и среди спортсменов, а также поощрения более широкого активного участия в спортивной деятельности. Статья 4 Международное сотрудничество 1. Стороны осуществляют тесное сотрудничество в областях, охватываемых настоящей Конвенцией, и поощряют аналогичное сотрудничество, в случае его целесообразности, между заинтересованными национальными спортивными властями. 2. Перед началом международных матчей или соревнований между представителями клубов или командами заинтересованные стороны предлагают своим компетентным властям, в частности спортивным организациям, указать матчи, в связи с которыми следует опасаться актов насилия или хулиганского поведения зрителей. В случае, если такого рода матч указан, компетентные власти принимающей стороны принимают меры для организации консультаций между соответствующими властями. Такие консультации организуются в возможно короткий срок; они должны быть проведены не позже чем за две недели до установленной даты матча и касаться распоряжений, действий и мер предосторожности, которые необходимо принять до и после матча, в том числе, по необходимости, дополнительных мер, помимо тех, которые предусмотрены в настоящей Конвенции. Статья 5 Установление личности нарушителей и обращение с ними 1. Стороны, соблюдая существующие правовые процедуры и принципы независимости судебной власти, стремятся обеспечить, чтобы зрители, совершающие акты насилия и другие наказуемые действия, были идентифицированы и преследовались в соответствии с законом. 2. В надлежащем случае, в частности в том, что касается присутствующих зрителей, и соблюдая соответствующие международные соглашения, стороны предусматривают: a) передачу судебного разбирательства, начатого в отношении лиц, задержанных в связи с актами насилия и другими наказуемыми действиями, совершенными во время спортивных мероприятий, стране, в которой проживают эти лица; b) требование о выдаче лиц, подозреваемых в совершении актов насилия или других наказуемых действий, совершенных в ходе спортивных мероприятий; c) передачу лиц, признанных виновными в насильственных действиях или других наказуемых актах, совершенных в ходе спортивных мероприятий, соответствующей стране для отбытия там наказания. Статья 6 Дополнительные меры 1. Стороны обязуются осуществлять тесное сотрудничество со своими национальными спортивными организациями и компетентными клубами, а также в случае необходимости - с хозяевами стадионов в том, что касается мер по планировке и осуществлению изменений в структуре стадионов, а также других необходимых изменений, включая доступ на стадионы и выход из них, с целью повышения безопасности и предупреждения насилия. 2. Стороны обязуются проводить в жизнь, в случае необходимости и целесообразности, систему, устанавливающую критерии для выбора стадионов, учитывающие интересы безопасности зрителей и предупреждения насилия между ними, особенно в том, что касается стадионов, на которые матчи могут привлечь многочисленные или неуправляемые толпы людей. 3. Стороны обязуются поощрять свои национальные спортивные организации к постоянному пересмотру их правил в целях контроля за факторами, способными вызвать вспышки насилия со стороны спортсменов или зрителей. Статья 7 Передача информации Каждая сторона передает Генеральному секретарю Совета Европы на одном из официальных языков Совета Европы всю соответствующую информацию по вопросу о законодательстве и других мерах, которые она принимает в целях соблюдения положений настоящей Конвенции, идет ли речь о мерах, касающихся как футбола, так и других видов спорта. Статья 8 Постоянный комитет 1. В целях настоящей Конвенции учреждается Постоянный комитет. 2. Каждая сторона может быть представлена в Постоянном комитете одним или несколькими делегатами. Каждая сторона имеет право на один голос. 3. Любое государство-член Совета Европы или участник Европейской конвенции по вопросам культуры ( 994_213 ), не являющееся участником настоящей Конвенции, может быть представлено в Комитете одним наблюдателем. 4. Постоянный комитет может принятым единогласно решением разрешить любому государству, не являющемуся членом Совета Европы и не являющемуся участником настоящей Конвенции, а также любой заинтересованной спортивной организации направить своего наблюдателя на одно или несколько заседаний Совета в качестве своего представителя. 5. Постоянный комитет созывается Генеральным секретарем Совета Европы. Он проводит свое первое заседание в течение одного года, считая с даты вступления в силу настоящей Конвенции. Он собирается впоследствии не реже одного раза в год. Кроме того, он собирается каждый раз, когда большинство сторон выражает соответствующую просьбу. 6. Большинство сторон составляет необходимый кворум для проведения заседания Постоянного комитета. 7. При условии соблюдения положений настоящей Конвенции Постоянный комитет устанавливает свои внутренние правила и принимает их путем консенсуса. Статья 9 1. В обязанности Постоянного комитета входит наблюдение за применением настоящей Конвенции. Он может, в частности: a) постоянно пересматривать положения настоящей Конвенции и рассматривать изменения, которые могут оказаться необходимыми; b) проводить консультации с заинтересованными спортивными организациями; c) направлять сторонам рекомендации относительно необходимых мер по осуществлению настоящей Конвенции; d) рекомендовать соответствующие меры для обеспечения информирования публики относительно работы, предпринимаемой в рамках настоящей Конвенции; e) направлять в Комитет министров рекомендации, относящиеся к приглашению государств, не являющихся членами Совета Европы, присоединиться к настоящей Конвенции; f) формулировать любое предложение, направленное на повышение эффективности настоящей Конвенции. 2. В целях осуществления своей задачи Постоянный комитет может по своей собственной инициативе предусматривать заседания групп экспертов. Статья 10 После каждого заседания Постоянный комитет направляет Комитету министров Совета Европы доклад о своей работе и о функционировании Конвенции. Статья 11 Поправки 1. Поправки к настоящей Конвенции могут быть предложены какой-либо стороной, Комитетом министров Совета Европы или Постоянным комитетом. 2. Любое предложение о внесении поправки сообщается Генеральным секретарем С