І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця І Сло­бідки/ І їх боротьба проти царизму. / початок XX ст

ПАРТІЙНИЙ АРХІВ КИЇВСЬКОГО ОБКОМУ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ М.РИЕАКОВ НАРИС ІСТОРІЇ ДАРНИЦЬКО -ДНІПРСВСЬКОї РАЙОННОЇ ПАРТІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСТА КИЄВА г.Киев | 1974 г.ЗМІСТ стор. Від автора І - ШГлава І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця і Сло­бідки/ і їх боротьба проти царизму. / початок XX ст. 1 лютий 1917 року/ 1-20і а ї./ло;Глава Д. Більшовики Дарницького^району в боротьбі за ' перемогу Велико! Жовтневої Соціалістичної революції і встановлення Радянської влади /березень 1917 — лютий 1918 року/ 1 21 - 28Глава Ш. Дарницька / Слобідська/ партійна організація в період іноземної інтервенції та громадян­ської війни/ 1918 і 1920 рр./ 29 - 51^ Глава ІУ.Дарницька партійна організація в період від­будови народного господарства/ І92І-І925роки/ 52-84Глава У. Дарницька партійна організація в роки ство­рення соціалістичної економіки/І926-1932 рр./ 85 - 118Глава УІ .Дарницька районна партійна організація в роки завершення соціалістичної реконструкції на­родного господарства і зміцнення соціалістич­ ного ладу / 1933 - 1941 роки/ 119 - 170^ Глава УП.Партійна організація Дарницького району в пе­ріод Великої Вітчизняної війни / червень 1941 року - 1945 рік/ 171 - 211Глава УШ. Дарницька районна партійна організація в період відбудови народного господарства і дальшого розвитку соціалістичного суспіль­ства / 1945 - 1955 роки/ 212-225Глава Ц§ Дарницька районна партійна організація в період розгортання комуністичного будів­ництва / 1956 І 1970 роки/ 226 - 257^ ВІД АВТОРА Комуністична партія нашої країни пройшла славетний шлях від неве­личких гуртків до багатомільйонної армії - авангарду трудящих.їїартія Леніна загартувалася в полум"ї трьох революцій. її велетенська діяль­ність і боротьба відіграли рішучу роль в долях нашої Батадівщини.всьо- го світового розвитку. Самовідданим слукінням трудовому народу Комуністична партія за­воювала любов і довір"я радянських людей, повагу трудящих усього сві­ту .Більш як 56 років минуло з часу перемоги Великої Жовтневої револю­ції, яка відкрила нову еру в історії людства. З вершин двсятирічч пар­тія, радянський народ осмислюють пройдений шлях, щоб ще краще розв"я- Ізувати нові завдання. Історичний досвід нашої партії - досвід її перемог і поразок,її успіхів і невдач, нестримного руху вперед до тріумфу ідей комунізму - {цей багатющий досвід КПРС увійшов в інтернаціональну скарбницю марк­сизму -ленінізму, в теорію і практику міжнародного робітничого руху, соціалістичної революції, будівництва соціалізму і комунізму. Разом з пролетаріатом і селянством Росії трудящі України під проводом більшовицьких організацій боролися проти царизму і капіталіз­му, проти внутрішньої і зовнішньої контрреволюції."Ставши на шлях бу­дівництва соціалізму, український народ в сім"! радянських народів здобув справжню свободу, національну соціалістичну державність,добувся їє бувалого піднесення економіки і розквіту культури" - говориться у іривітанні ДО КПРС з приводу 50 річчя утворення компартії України. У боротьбі за встановлення 1 зміцнення Радянсько! влади, за пере- іоі7 соціалізму і будівництво комунізму в СРСР великий вклад внесли Ірудящі столиці Радянсько! України Києва під керівництвом своє! партій- (о! організації: Зараз Київоька міська партійна організація - це най - Іільша міська партійна організація нашої реоцубліки, партійна організа­ція міста-героя, яка мав чудові революційні, бойові і трудові традиції. - П - Ознайомлення, вивчення трудящими цих традицій - важлива ланка в систе- 1 ні комуністичного виховання радянських людей. Разом з усією комуністичною партією Радянського Союзу Київська міська партійна організація -бойовий загін КИ України - пройшла славний шлях боротьби і перемог. Під керівництвом ЦК КПРС і ЦК КПУ комуністи Києва послідовно очолювали революційну боротьбу мас проти царизму і буржіазії, за побудову соціалізму і комунізму, за зміцнення дружби на­родів СРСР, за виховання трудящих в дусі пролетарського інтернаціона­лізму. Київська партійна організація разом з усією партією пройшла ве­ршку школу ідейного загартування та організаційного зміцнення. Б гост­рій боротьбі проти дрібнобуржуазних і націоналістичних партій-есерів, [анархістів, бундовців, сіоністів» українських буржуазних націоналі­стів та інших вона добивалась зміцнення єдяості робітничого класу, союзу робітників і селян. На всіх етапах історії більшовицької партій Київська міська пар­тійна організація вела непримиренну боротьбу проти меншовиків, троць- кістів, правих опортуністів та інших антиленінських елементів за зміц­нення партійних рядів* Сьогодні комуністи Київа спрямовують творчу енергію трудящих на успішне перетворення в життя рішень XXIУ зиїзду КПРС і ХХІУ з"1зду ШУ, на виконаная завдань четвертого визначального року п"ятирічки, (а дострокове виконання 9-ої п"ятирічки, на посилення ідейно-політич- юї роботи в маеах, на виховання їх в дусі ленінських ідей. Враховуючи, що майже нема праць з історії Київсько! міської пар- іійної організації, автор зробив спробу висвітлити діяльність одного {загонів міської партійної організації - партійно! організації Ліво­бережної частини міста - Дарницького району.Дійсно це іоторія партій- оі організації двох районів: Дарницького і Дніпровського, бо поділе- ш - яя Дарниці на два райони відбулося тільки в 1969 році. Зараз Лівобережна частина Київа - це велике . індустріальне мі ото з населенням в 450 тисяч чоловік, де нараховується майже 100 промисло­вих підприємств, десятки культурно-освітніх закладів. Районі партійні організації складаються з багатьох тисяч колоністів, як і своєю само­відданою працею запалюють сотні тисяч робітників і службовців на успішне виконання величезних завдань 9-ої п"ятирічки. Нарис висвітлює історію партійної організації Дарницького і Дні­провського районів міста Києва,починаючи з початку нашого століття, з перших соціал-демократичних організацій, II боротьбу за проведення в життя ленінських накреслень, рішень зяїздів і Пленумів ЦК, ті вели­чезні зміни, які сталися в економіці та культурі досліджуваного району за роки Радянської влади до кінця 8-ої п"ятирічки /1970 р./ При написанні нарису автор використав твори В.І Леніна, рішення КПРС і КПУ, архівні матеріали з партійних і державних архівів Київа і Чер­нігова, спогади учасників революційних подій, статистичні збірники, періодичну пресу, фонди Народного адузею історії Дарницько-Дніпровськог Автор висловлює подяку працівникам Партійного архіву Київського Ьбкому КП України за велику допомогу в підготовці цього"Нариса". Автор ГЛАВА І. Зародження соціал-демскратианих організа­цій в Лівобережній частині Києва/дарниця і Слобідки/ і їх боротьба проти царизм. / початок XX ст. - лютий 1917 року/ Революційна боротьба трудящих Дарниці*/ почалася на початку XX століття, в тсй час, коли вся хода соціально-економічного і політич­ного розвитку Росії привела II до перетворення в вузловий пункт всіх І протиріч імперіалізму» осереддям усіх видів гніту, який переплітався і з поліцейським деспотизмом царизму та грабуванням іноземного капіталу. ? Все це значно погіршувало становище народних мас, поглиблювало ооці- • альні протиріччя та створювало передумови для буржуазно-демократичної 1 революції.х X х Населені пункти Лівобережної частини Києва: Стара та Нова Дарни- I ця;Слобідки;Передмістна,Манільська, Кухмістерська, Воскресенська'рсела; I Осокорки та Познякж, хутір Березняк були розташовані на лівому березі і Дніпра проти Києва і до Жовтневої революції адміністративно не входи­ли до складу Києва, а належали до Броварської, потім до Микільсько- |Слобідської волості Остерського повіту Чернігівської губернії, але | економічно і політично були зв"язані з Києвом. Після скасування кріпосного права в 1861 році, розвиток капіта­лізму на Україні, як у всій Росії пішов швидкими темпами.Відбувається швидкий розвиток міста та промислових центрів, виникають нові галузі | і промисловості, розвивається машинна індустрія. Зростав пролетаріат, спостерігається розшарування та зубожіння селянства. В.І Леніж від­носив Чернігівщину до районів найменьшого розвитку капіталізму,але в і своїх працях він показав, що й тут капіталізм бурхливо прокладав собі [■лях. І/ Під назвоюаДарвнф"мж маємо на увазі всі населені пункті, які за­раз входять до окладу ЛівобережаоІ частини м.Києва, тобто до Дарницького і Дніпровського районів.У мовно мж називаємо ІхІіво- Велике значення для розвитку капіталізму мало будівництво за­лізниць.Одна з перших залізниць на Укра! ні .Курсько -Киї воька, пройшла повз хутір Дарниця у 1869 році. Саме тоді тут з"явилися перші робіт­ники. Це були залізничники, які обслуговували невелике шляхове гос­подарство "Разьезда Л 11"2/, де пізніше виникла станція і залізничний вузол Дарниця. Бурхливий розвиток капіталізму вплинув і на цей від­сталий в економічному відношенні район. Перш за все це видно з зро­стання населення. Якщо за 100 років/ з 1766 по 1859/ населення Ліво­бережної частини Києва збільшилось на 23,4$, то тільки з 1861 року до 1897 р./ тобто меньв ніж за 40 років/ - в 4,6 рази і на кінець XIX ст. налічувало близько 10 тисяч жителів?/. В 1885 і 1898 рр. стали до ладу перші промислові підприємства Дарницького району 1 лісопильні заводи в селі Кухмістерська Слобід­ка, в 1890 році - шкіряний завод І.Л.Шиеля, в 1898 році - шпалопро­сочувальний завод Б.О.Гуревича І Ю.Рютгерса. Будуються дрібні під­приємства - шкіряні та лайкові заводи, судноремонтні майстерні, дро- в"яні склади тощо. В 1900 році в Лівобережній частині Києва нарахо­вувалось приблизно до 400 - 500 робітників, тобто 4,5 - 5£ від кіль­кості населення цього райоиуЗначну кількість населення складали кустарі та ремісники. Виробництвом предметів з лози на Чернігівщині займалися 73 поселення, 2384 дворів.НІ в якій губернії кількість ро­бітників цього промисла не доходила майже до половини цієї цифри. Лозоплітіння було розвинено в Оотерському повіті / особливо села Воскресеиська Слобідка, Мжкільсьиа Слобідка, Осокорин/ де їм займа­лися 1730 дворів, 4519 кустарів, 22 поселення/.2/ Карта "Плай г.Києва с окреотноотями 1871-1873 гг."1таб КВО. /Картографічний відділ Державної публічної бібліотеки УРСР м.Києва/* В/ За підрахунком автора. Щ/ Те же.^ 5/ 1.П.П і А В Т 0 В - Краткий оОзор куотараях ороинелов Чержн- говсвоі губернии.ЧЛ9І4,стр.І5,І9.- З - Такім чином, для досліджуваного району характерна незначна концентрацій виробництва, розпорошення робітничого клаоу по дрібним підприємствам, наявність великої кількості селян, ремісників, куста- рів,незначна кількість пролетаріату. Селища Лівобережної частини Києва умовно можна розподілити на три груни: І/ Селища, населені переважно робітниками/ Передмістна Слобідка, Дарниця/. 2/ Селища з змішаним окладом / робітники, ремісники та оеляии/. Це Микільська та Кухмістерська Слобідки. З/ Селища з перевагою ремісиичого населення та значною кількістю селяи / Позняки, Осокорки, Боскресенська Слобідка/. Серед селищ виділялася Передмістна Слобідка, де наприкінці XIX століття мешкало 3500 жителів, а в 1УІ7 році - 7200®'.Тут, в задні­провській частині Києва наприкінці XIX ст. часто бував і вів револю­ційну пропаганду соратник В.1 Леніна А.В.Луначарський. Значна частина иителів Слобідки була робітниками заводу"Ароенал" і революційно на­строєним атуденггвом. Це обумовило перетворення II в центр револю­ційного руху Лівобережної чаотини Києва. В тяжких умовах доводилося жити і працювати робітникам Слобідок 1 Дарниці. На ваводі"Ароенал" царювала звіряча експлуатація, прини­ження людини, образи та повне політичне безправ'я?/. В тяжких умовах жили та працювали Дарницькі 8алі8ничники.12-ти годинний робочий день, штрафи, неоправедлива оплата та дуже важкі умови праці /жара,дим,кі- 6/ Див."Первая всесоюзная перепиоь населення Роосийокой нмперин оо денним 1897 года" під ред.Н.Тройницького СПБ 1905р.отор.266 та "Список селений Черниговокой губернии по уевдам и волостям" по перепиаи 1917 года11, вид.П Ч.І9І9, отор.7І ./передні отна Сло­бідка була розташована на острові, де зараз місце відпочинку Гідропарк".В 1942 році II опалили німецько-фашистоькі загарбникV» 7/ Докладніше див. О.В. Куркотов "Орденояооннй "Ароенал". І К.І968, отор.ІЗ. поть/ скорочували життя трудівників та перетворювали їх в інвалі- дів8/. Робітники лісопильних та фанерного заводів жили в брудних ба­раках. Технічне оснащення підприємств було на дуже низькому рівні. Всі трудоміські роботи виконувалися вручну. Працювали 12 годин на добу. Такі ж важкі були й умови праці на Дарницькій бойні. Відсутність] техніки безпеки часто приводила до нещасних випадків. Разом з чолові- І ками працювали й жінки. їм приходилось піднімати фляки вагою до п'яти І пудів^ Ще в гірших умовах жили та працювали ремісники, яких багато було в оелах Позняки, Осокорки, Воскресенська Слобідка/ плетіння ко­шиків з лози, рибальських сіток тощо/. Працювали вони по 14 годин на добу, а заробляли - 4,5 коп. в день-решетник, 9 копійок - ситник, 10 копійок - лісопильні® і тілжи декотрі 40 - 50 копійок. Нещадна капіталістична експлуатація і політичне безправ'я викли­кали протести з боку робітників, піднімали їх на боротьбу проти експлу ататорів, пробуджували їх класову свідомість. Треба також мати на увазі, що експлуатацію робітників на дріб­них підприємствах/ а таких було багато в районі, що ми досліджуємо/ була сильніша, ніж на великих, бо хазяї, щоб втримати конкурентну боротьбу, збільшували прибуток за рахунок ще більшого вижиманш поту і крові своїх робітнків. Світова економічна криза 1900-1903 років особливо гостро і хво­робливо проходила в Росії. На Україні, як і в цілому по Російській ім­перії,були закриті сотні підприємств, тисячі робітнків викинуті на вулиці, позбавлені роботи. Серйозно позначилвоь криза і на становищі трудящих Київщини та Чернігівщини. В рови кризи значно посилилась 8/Докладніше про становище робітник ів-залізннчннкіи Моековоько- Київсько-Воронезької залізниці дивноь: І. М а р у т а "Очеши і по истории революционного и профеоснон&дьного движеиня на НИЩ" ч.І.Курськ. 1925, стор.13,14,27.9/ Докладніше дивноь газету"Харчовик" 28 вереоня 1967 р./Орген Г Дарницького м"яоокомбіи революційна боротьба. В 1900 році в Києві відбулося 20 страйків. Посилюються заворушення і серед студентів, вистуа яких в Києві в році Сіув жорстоко придушений властями, а найактивніші його учасники віддані в солдати. В.І.Ленін в статті "Віддача в солдати 183-х студентів" закликав робітників прийти на допомогу студентам і спільними зусиллями дати відсіч самодержавству. Щоб не прицустити цього, в Києві за наказом Київського губернатора в Передмістну та Манільську Слобідку в березні року була направлена козача сотня "для сприяння місцевій полі­ції*®/ . В цьому ж році на Слобідці вже розповсюджується нелегальна література 1 поліція розшукує та заарештовує революціонерів*1/. Київ, як революційний центр, мав великий вплив на робітників Слобідок, які починають брати активну участь у соціал-демократичному русі. На початку XX століття Київський комітет розгорнув велику про­пагандистську діяльність, видавав прокламації, листівки. В 1902-4903 роках він видав 62 листівки і дев"ять номерів " Киевского социал- демократичеокого листка"* З/. Ця література розповсюджувалася не тіль­ки на Київщині, а й на Чернігівщині. Так, у травні 1902 реву слобід­ські пролетарі познайомились з листівкою Київського комітету "Долой самодержавне". Робітника, який приніо II, було заарештовано і висла- ! ио у Сибір під особливий нагляд поліції*®/. 10/ "Искровокие организации на Украияе" К.І950, стор.348, або ЦЦІА УРСР, Ф 442, оп.851, спр.25, арк.4. II/ Див."0б8ор важнейших дознаний,производившихся в хандармских управленнях за 1901 год" б/д, отор.62,138. і12/ "Нариси історії Київської області партійної організації" у К.І967, отор. 33/ Далі "Нариои..."/. ІЗ/ ЦДЙА. УРСР Ф 317, оп.І,опр. 1922, арк.1,34/ Листівка надрукована в збірнику "Лиотовки революционннх ооциал-демократнчеоких орга- низацнй Украиш 1896-1904 г.г. " К. 1963, втор. 230/. Підведення революційного руху вимагали об"єднання розрізнених І ооціал-демократичних організацій в революційну оартію. Вирішальну І роль у створенні марксистської парті! відіграла організована В.І Ле­ніним нелегальна політична газета "Мокра", діяльність яко! становила новий етап у боротьбі революційних соціал-демократів за створення РСДРІІ. Київ був одним з опорних пунктів для транспортування зза кордону і розповсюдження в РооіІ іокрівоьких видань. Тільки з травня 1902 року по травень 1903 року Київоьким комітетом РСДРП було роз­повсюджено в місцевому підпіллі близько 10 пудів іокрівоьхнх видань*4^ Ленінську "Искру" знали 1 підпільники Передмістної Слобідки, куди II доотавляа робітник А.Л.Кжсельов*®'. Слобідські соціал-демократи організували підпільний іурток, який збиравоя на квартирі робітника Семена Печьонкіна. В гурток входжли крім нього, подружжя А.Л. та Т.А.Киоельови, Б.Жинжирова, Т.Бориспіль- | ська, К.Ярко, Д.Самсонов, Ф.Дятел, С.Лапшин та інші, разом 18 членів, які мали 8вмязок з Києвом та знаходились під"великим впливом Київської організації" , Керувала іуртаом революціонерка К.Е.Реріх.якц/ як 14/ Див."Нариои..." стор.ЗО. 15/«ДДК иоельов/Кесле р / 1881-1938 рр. - робітник, Слобідський революціонер, член РСДРП з 1902 року. В радянський чао вів отав визначним партійним і державним діячем.Працював членом колегії Саратовської хубчека, керівником ВДК і Партколе- гіі ЦК КП/б/У,Генеральним прокурором 1 Наркомом юстиції УРСР. Його дружина т.А.Киоельова /Пикаревич/1886-1973 рр. - член . РСДРП/бУ з 1903 року, в тсй чао робітниця Київської иолбзобоУ фабрики Дувана. За участь в демонстрації в Києві 2-3 лютого та в оходці в ГолооІІвському лісі 29 червня 1902 року за ними встановлено особливий нагляд поліції./ див. ЦДІА УРСР ф.224 оп.І, спр.65І, арк.біб/. 16/ В. Щербаков" Нарно з історії соціал-демократі! на Чернігівщині".Х.І93І, отор.61, та І.ПДудко "Ленін 1 Чер­нігівщина" Х.І967, отор.39.вказано в жандарськоцу повідомленні /готувала "з робітничої молоді свідомих агітаторів в масі"17/. Підпільники провели вість таємних сходок, але І березня 1903 року по доносу зрадника А.Целкунова/ Тро- фіменка/ були заарештовані; в них були знайдені " Манифест Коммуни- стической иартии" Маркса і Енгельса та інша нелегальна література*^/. Всі обвинувачені були віддані під особий нагляд поліції, але свою діяльність не припинили. Під впливом "йскрн" соціал-демократи викривали шовіністичну по­літику царизму, який намагався вляхом розпалювання національної во­рожнечі відвернути маси від революційної боротьби проти самодержав­ства. Так, в квітні 1903 року в Передністнїі Слобідці була розкинута листівка Київського комітету РСДРП "Кому ну хни еврейскке погрош?", яка звинувачувала уряд в Кишинівському погромі./ Під впливом"Яскри" посилюється революційна боротьба пролетаріа­ту. Особливо організовано пройшов у Києві загальній політжчшв страйк влітку 1903 року, в якому активну участь взяли також трудяві Ліво­бережної частини Києва. Таж, 28 липня 1908 року на лісопильному за­воді в Кухмістерській Слобідці прсСвов страйк, який почався тривож- І7/ВДА УРСР Ф. І439,оп.І, спр.63, арв.І52.Джв. також 4. 275, оп.І, сцр.І9, арв.52 зв,28 вересня 1902 року Департамент поліції просив Київську охранку з'ясувати особу Катерини Бдуардівни Реріх.міщанку з міста Фрідріх- штадта, ученицю музично-драматичноі стужі! Іесневич-НосовеІ/жан­дармська кличка К.В.Рвріх -аВіра"/Дивись"Еалое" Л II 1906 р.Ш, стор. 190/.К.Реріх обвинувачується в зберіганні нелегальної літера­тури, в революційній діяльності серед робітників Си»рано-В"язем- ської залізниці, К.Реріх була знайома 1,можливо, зв'язана револю­ційною діяльність*) з А .В Ду начарс ьким, якого вона в ласті зве "То­ля".В 1903 році К»Е.Реріх було тричі заарештовано: в Ііередмістній Слобідці, в Коростшмві та в Києві.Наприкінці 1908 реву або на початку 1904 року вона емігрувала до Швейцарі! Дальніва !! доля нам невідома./ Див. там же і 275, оо.І, спр.19,арк.2,6.7-зв, Іб-зв.17,30,32-82-яв,45,49; *.442,00.854, спр.4§4,арж.8 зв-9/.І8/Т а м же Ф.ЗІ8, оп.І,сир.268,ари.70 зв.7І та В.Вврбаиов"Нарис з історії соціал-демократії ва Черв і гі ввив і" Х.І95І, стор.63.19Д а в же Ф.275 оп.І, спр.2, ари.191/ Листівку надруковано в збірнику "Іистовжи революциевввх социаи-иемократжческих оргааиза- циі Украй» 1896-4904 гг." К.І963. стор.391-893.ним гудком кочегара Федіра Бутко. Поліція по-звірячому подавила отраік і заарештувала кочегара2^/. Селища Київського Лівобережжя знаходились на стику двох губерній і !х"опікали" поліція і жандарми і Києва і Чернігова .Але, не зважати на це, піднесення революційної боротьби влітку 1908 року примусило Остерського повітового справника просити Чернігівського губернатора про збільшення к і лис ост і поліції в повіті, мотивуючи своє прохання тим що селища Дарниця, Бровари та інші..."потребують пильного нагля­ду..., потребують людей досвідчених, цілком розвинених та знаючих справу"2*^ П з"Ізд РСДРП завершив напружену боротьбу революційних соціал- демократів иа чолі з В.І.Леніним за створення марксистської партії в Росії. Розкол РСДРП на більшовиків та меншовиків привів до розмежу­вання слобідських соціал-демократів на два табори .Як згадує найстарі­ший член нашої партії/з 1903 р./ Т.А.Кисельова " В 1903 році напере­додні П з"1зду РСДРП, один з керівників нашої Слобідської організації соціал-демократів С.Печьонкін організував декілька зборів з метою ознайомлення нас і обговорення проекте Статуту та Програми партії. Таємні сходки ми проводили в різних місцях - на Слобідці, іулявці, Солом"янці, в Голосіївському лісі. Після з"їзду К.Реріх, я й мій чо­ловік А.Л.Киоельов, ПечьонкІн, С.Нетесін, Б.Жинжирова стали иа пози­ції більшовиків, а декілька на чолі з М.Бронштейном - на позиції мен­шовиків22' . Після з"їзду меншовикам удалооя окопатися в Київському комітеті РСДРП і на деякий час перетворити його в свій опорний цункт. Для допомоги більшовикам Києва сюди приїхала вооени 1903 ржу сім"я Б.І.Леніна. Діяльність Ульянових в Києві- немеркнучий зразок само­відданого служіння оправі партії, робітничому класові. 120/ Там ж є Ф 274, оп.І, спр.2, арк.303-304. 21/ Чернігівський облдержархів /далі ЧОДА/ Ф 127,оп.І,спр.9554, , арк.І зв./Іоправник добився збільшення поліцейської варти в повіті/. |22/ 3 особистого архіву автора. Значну роль у зміцненні ооціал-демократичних організацій на той час відігравав Поліський комітет РСДРП, створений в січні 1904 року у Гомелі на чолі з більшовиком М.К.Володимировим, який аідтримував постійний зв"язак З В Л.Леніним. В січні 1904 рску почалася російсько-лпонська війна. Більшовиць кі організації розгорнули боротьбу за здійснення ленінської тактики, почали роз"яснювати народові грабіжницький характер війни, яка прино сила величезні прибутки поміщикам 1 капіталістам, злидні і смерть ро бітникам та селянам, закликали до боротьби за перетворення імперіа­лістичної грабіжницької війни у революційну війну самодержавства. Про це йдеться у листівці Поліського комітету "Для чего должен уми­рать руоский солдат?",яка разом з листівками Київського комітету "Кому помогать?", "Кому нужна война?" розповсюджувалися серед жите­лів Слобідки у 1904 році.23/ Одним ^люблених місць сходок Київської та Слобідської молоді був Труханів острів, де молоді революціонери зчіпляли бортами кілька лодок і улаштовували, по виразу начальника Київської охранки,під­полковника А.Спиридовича,"плавучу аудиторію"24/. Так, в травні 1903 ржу та в червні 1904 року поліція заарештувала тут робітншів та ремісників, молодь 16-22 років та вилучила велику кількіоть неле- | гальної літератури2^/. Таким чином, передреволюційний період /1901 -1904 рр./ - це чао розгортання революційної діяльності в Лівобережній робітничій околиці Києва. Напередодні революції 1905 року тут під наглядом поліції пере­бувало 23 чоловіка - найбільш активних революціонерів26// 21 по Сло­бідкам та два - по Дарниці: К.І. Хелмовоький 1 В.ВЛковенкв/. Вони ■ 23/ ЦДІА УРСР Ф 1439, оп.І, опр.107,арк.31,31 зв. 24/ 0. С п и р ид о в и ч "Записки жандарма".!.І928. отер. 148. 25/ Див. ЦДІА УРСР Ф 274,оп.І,опр.746,арк.23-24,185,205 зв. та І 275, оп.І, опр.4І7, арк.І-14. І 26/ ЧОДА Ф 584, оп.І ,спр.4І .арк.87-83/21 по Слобідкам та 2 ио Дарниці: К.І.Хелмовоький та В.В.Яковенко/. створили першйиіскровський гурток в цій частині Києва, організову­вали сходки, демонстрації, розповсюджували нелегальну літературу, яка містила в собі"догляди і міркування, які засуджують встановле­ний законами державний устрій та відверто збуджують до бунтівних дій протж існуючого в державі суспільного ладу ..^'^Революційна про- | паганда велася не тільки серед робітників і ремісників Слобідок і Дарниці, але й серед солдат військових частин. Так, житель Дарниці К.І.Хелмовоький обвинувачувався в державному злочині за те, що нама- І гався вести пропаганду в 42-й артилерійській бригаді за допомогою каноніра Яблонського23/. В спільній боротьбі проти царизму росла інтернаціональна солі- дарніоть борців. Серед них ми бачимо і українців, 1 росіян, і ввреїв, і поляків, і литовців. В боротьбі приймали участь оооби різних полі­тичних напрямків, але найбільшим впливом користувалися соціал-демо­крати іскрівці. їм доводилось працювати в складних умовах, бо розпо- рошеність робітничого клаоу, наявність значної кількості дрібних підприємств, ремісників, дрібних службовців, кустарів - утруднювала боротьбу за згуртування трудящих і негативно впливала на розвиток революційного руху. X X X Нове велике піднесення революційної боротьби ариніо 1905 рік. Кривава неділя 9 оІчня 1905 року поклала початок першої революції в Росії. В цей чао в Київському комітеті РСДРП переважали меншовики, не спрямовували робітників на активні м|Ьтупи проти царизму Дню під тиском революційно настроєних робітників Київський комітет зму- 27/ ЦДІА УРСР І 318, оп.І,спр.268,арк.ІО 28/ 3 "Политического обзора Чернжгавокой губернжи за 1904 год", надісланого шефу жандармів в Петербург в березні 1905 року / див. там же І І4з9, оп.І, опр.161. арк.З-зв. 42-га бригада в той чао знаходадаоя в м .Ніжині/. шений був 12 січня оголосити загальний страйк, а 16 січня виоуотити листівку "Рабочие и работнивд Києва на борьбу" з закликом до бороть­би з самодержавством. Б Слобідці ця листівка розповооднувалася 21 січня 1905 року29/. В січні та лютому значно поширюється розповсюдження нелегальних листівок у Слобідці. В квітні 1905 року на Дарницькому артилерійському полігоні роз­кидана прокламація "Солдатская памятка",яка закінчувалася словами: "Солдат, памГятай, перед тобою одне з двох: або стати вбивцею,народ­ним катом і залишитися рабом, вмирати на війні за царя, або завоюва­ти собі і всьоцу російському народові свободу та права. Іншого вихо­ду нема"30/. Революція в країні наростала з кожним днем, набираючи справді всенародного характеру. Начальник Київської охранки підполковник Спи- ридович в ивітні 1905 рску направив великі козачі загони в Передніст- ну і Манільську Слобідки, бо в Броварському лісі весь час проходили сходки та збори. Серед учасників їх багате слобідчан: Д.Самсонов, Ф.Раздобудько,М.Красюк, Ю.Кацман, С.Шик, С.1ашин, К.Ярко, М.Ролль, 1.Грабовецький, Д.Каганович, НДедогостер, брати Горчакови,Г.Кали­нове ький, В.Кочаровський та багато інших3*'. Навеснїу&літку 1905 року революційний рух у Росії нестримно зро­став, а Київський комітет гальмував виступи місцевих робітників.На­передодні І Травня влада зосередила в різних частинах міста велжу кількість солдат/ В Слобідку І Травня було послано цілу роту32/,але29/ І а м же, фір.315, арк .804,305-306.80/ Та м же, сщ).ЗІ9,арк.ІІІ зв, спр.318,арк.345.ЗІ/ Т а м же, спр.326, а{к.57«, зв,60-61.32/ Там же, арк.62-6^ зв.,63-63 зв.82.меншовики зірвали загальний політичний страйк, призначений на 2 травня Більшовики Києва, незважаючи на протидії меншовиків, проводили знач- * ну роботу в масах. І травня більшовики взяли участь в маївці ^ в Ка­детському гаю. 2 травня це свято київоькі пролетарі відзначили ці і частковим страйком деяких підприємств. Робітники не припинили бороть­би й в наступні дні. Озброєні рішеннями Ш з"їзду партії, київські більшовики посилю­вали пропаганду і агітацію серед трудящих, згуртовували передових робітник ів. Значною подією революційного руху 1905-1907 р.р. в Лівобережній частині Києва була демонстрація в Передмістній Слобідці 6/19/ червні І 1905 року, в якій взяли участь багато жителів Слобідки.Студент Київ­ського університету А.Горчаков, й.Кацман та К.Ярко виступили з анти­урядовими промовами про те, що царський уряд згине так, як ескадра у острова Цусіма33/. Демонстранти несли червоні прапори, співали ре­волюційні пісні, розкидали багато листівок і вчинили збройний опір поліції. Було заарештовано 19 чоловік. Восени 1905 рску революційний рух охопив всю краї ну .В жовтні місяці революційна боротьба вилилася в могутній загальноросійськМ політичний страйк. 10 жовтня в Києві почався отрайк робітників і службовців Московсько-Киево-Воронезької залізниці /станція Дарниця належала до цієї залізниці/, а II жовтня - службовців управління Південно-Західно і залізниці. Страйком керували більшовики 0.ГЛІЖІХ- тер та Г.М.Кржижановоький. В місті виникла перша Рада робітничих де­путатів на чолі з робітником Ф.П. Алекоеєвнм, створюються профспілки. Намагаючись встановити тісний зв"язои з Києвом, з Конотопа бу­ло направлено групу з 12 агітаторів, яка прибула до Дарниці, але за 33/ Там же, спр.176,арк.7,20,26 та 1. 0 л 11и к,0. Гора "Селянський рух иа Чернігівщині і 1905-1907 р.р." К.І959,стор.69.наказом поліції біля отанці! Дарниця було розібрано залізничну ко­лів, щоб попередити всякий зв"язок міх залізничниками®^/. Під впливом робітничого руху і більшовицьких закликів 8 новою силою розгорнувся селянський рух. На Чернігівщині він охопив майне всі повіти і місцями вилився у справжні повстання. Робітники та се­ляни застосовували по виразу В.І.Деніна насильство у відношенні до насильників над народом". Так, у вереоні 1905 року - спроба вбити пристава третього стану Остерського повіту .В жовтні - в Чернігів­ську іуберніо були введені війська з Київського, Варшавського і Ві­денського військових округів. Губернію оголошено в стані посиленої охорони®®/. Жовтневий виступ пролетарів Росії примусив царя видати 17 повт- ня 1905 року маніфест про"громадянські свободи" I окликати законо­давчу Думу з залученням до виборів уоіх верств населення. Одночасно зь цим Губернатори одержали наказ про створення загонів з покидьків, ворів та ірабителів, яких народ назвав "чорною сотнею".Реальною^све- бодов" була хвиля кривавих погромів, яка прокотилася по країні в ховтні місяці. 19 ховтня 1905 реву чорносотенці влаштували в Слобід­ці єврейський погром, де вбили та поранили майхе 60 жителів3®/Лідм царські власті намагалися відвернути увагу робітнків від політичної боротьби, посіяти ворожнечу між народами 1, тим оамим, поле плити боротьбу 8 революцією. В листопаді 1905 року в Києві проходив страйк поштово-телеграф­них службовців, в якому приймали учаоть також працівжихи пошт і теле -^ 34/ "Всеобщая Октябрьокая политичеокая отачка" М.І955, стор.35/ Партархів Інституту історії КЛ України ари Ш КПУ Ф 57.оп.І, І спр.56, арк.6.9: "Нариси Історії Чернігівської облаоної партій­ної організації* Ч.І970, отор.28.36/ Т а м хе, опр.326, арк.132-133, 135.графу Дарниці, які гіпсували дріт та порушили зв"язок Нове піднесення революційного руху в Києві було викликано груд­невим збройним повстанням у Москві. Щоб запобігти виступові робітни­ків Києва, власті провели масові арешти. В віч на 9 грудня в місті було заарештовано 56 чоловік, особливо серед залізничників. В Перед- міотній Слобідці поліція заарештувала ватажків слобідських револю­ціонерів - СЛапшина, Ю.Кацмана, Г.Калиновоького та інш.33/ Власті гарячково направляли підкріплення в найбільш важливі пункти. В Остер ському повіті формуються нові загони охоронців, за наказом Чернігів­ського губернатора 0.Хвостова щиро виділяються кошти на зброю, обмун дирування тощо. З лютого 1906 року кількість кінної варти в повіті збільшилась вдв ічі39/. Грудневий страйк 1905 раку закінчився поразкою. В Києві розгром лено "Шулявську республіку" і заарештовано керівників Київської Ради Грудневе збройне повстання було найвищою точкою революції. Пісж його придушення настав період спаду революційної боротьби, почалася кривава розправа над революційними робітниками і селянами. Але ні численні арешти, ні жорстокі переслідування не зламали духу пролета­ріату. Він продовжував боротьбу, вів, за словами В.І Леніна, ар'єр­гардні бої, докладав героїчних зуоиль, щоб не дати властям остаточно задушити революцію. Не склали зброї 1 трудящі Лівобережної частини [Києва. В 1906-1907 рр. в Броварському ліці проходили антиурядові оходки, кожна збирала більш як 100 чоловік,з збройними оутичками з поліцією. І травня 1907 раку проведена велика маївка в Броварському лісі40/. 37/ Див."Революция 1905-1907 гг. в Роооии. Документ и иа-гаркали" І АН СРСР М.,І956, ч.Ш, кн.І, стер.203. 38/ ЦДІА УРСР | 1439, оп.І, опр.177, арк.161-161 зв. 39/ ЧОДА Ф.І28, оп.Г$Тзі74,арк.5,І7-І9. 40/ Див.ЦДІА Ф 1439. оп.І,опр.177,арк.160-160ав. 161-162; сор.843, І арк.19,141 -142,163-163 зв.,177-178 зв, опр.бії арк.зЗз зв.Проте, боротьба робітничого класу не набрала такого розмаху,як у 1905 році. Виступи не мали колишнього наступального характеру. Більшовики Слобідки вели боротьбу проти дрібно-буржуазних та націоналістичних партій: меншовиків, есерів, анархістів, бундівців. Хоч вплив цих партій серед робітників був незначний, вони відвертали робітників від політично! боротьби і своїми діями ще більш посилювали репреоії влади проти трудящих і гальмували масовий революційний рух. Б квітні 1907 року біля Микільської Слобідки поліція знайшла велику кількість анархістської літератури. Після поразки першої російської революції настав один з найваж­чих періодів в історії більшовицької партії та її місцевих організа­цій. З особливою силою обрушився уряд на бойовий авангард робітничо­го класу - більшовицьку партію. Всюду лютував розгнузданий чорносо­тенний терор. Якщо навесні 1907 року Київська організація РСДРП на­лічувала 1235 членів партії, то на початок 1909 реву їх залишилось тільки 804іЛ У цей чао Слобідка входила до Слобідського підрайону Подільської районної організації РСДРП міста Києва. Царизм розпалював національну ворожнечу і влаштовував криваві єврейські погроми, але океровані більшовиками робітники виступали проти великодержавно-шовініотичної політики царизму. Так, в серпні 1908 року біля 300 робітників-жителів Слобідки далк рішучу відсіч чорносотенцям з місцевого відділення Чїоюза истинно-руокого народе", після чого за 24 жителями було встановлено нагляд поліції4**. В 1908 році більшовицькі сили в Києві були аначно послаблені [численними арештами. В Слобідці заарештовано робітник а-друкаря С.Р. Нетеоіна /І871-1958 рр,/ на квартирі якого поліція знайшла велику кількість нелегальної літератури 43Л Але більшовики продовжувалиСамовіддано працювати. 41/ "Нариси..." стор.79142/ ЦДІА УРСР Ф 1439, оп.І, опр.920, арк.4-5,24-25. 43/ Там же, опр.910, арк.12,16. і Революційна діяльність трудящих Лівобережної чаГЛАВА П. Більшовики Дарницького району в боротьбі за перемогу Великої Жовтневої Соціалістично! революції І встановлення Радянсько! влади / березень 1917 - лютий 1918 року/ Після перемоги лютнево! революції олобідоьк! більшовики вийшли з підпілля а розпочали відкрита проводити революційну роботу в ма­сах на поглиблення 1 дальший розвиток революції. На Київщині на той час найбільш сильним і численним більшовиць­ким колективом була організація РСДРП м.Києва, яка налічувала в своє­му складі 200 чолов 6 березин обирається Київський тимчасові комітет РСДРП/б/, який відразу х розгорнув активну роботу. А 14 бе­резня прийнято рішення про утворення в Києві районних комітетів пар­тії. Оскільки у Слобідці проживало багато робітників заводу"Арсенаї", більшовицька група- заводу приділяла велику увагу роботі серед жите­лів Слобідки. На печатку березня 1917 року за вказівкою Т.Т.А.В.Іва­нова та и.І.Гаушко не