Методичні поради«ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН»Головним завданням державного стандарту базової й повно загальної середньої освіти в галузі «Суспільствознавство» є підготовка учнів до взаємодії із суспільним середовищем, до самореалізації їх як особистостей багатовимірного та різноманітного світу через засвоєння знань, формування відповідних компетенцій. Тому такі предмети, як історія, правознавство, суспільствознавство, практичне право та громадянознавство повинні не стільки інформувати, скільки формувати такі навички та уміння, які дозволять майбутньому громадянинові знайти своє місце в суспільстві, розуміти сутність процесів, які відбуваються у повсякденному житті, бачити їхню внутрішню природу, розуміти суспільно-історичні корені процесів і явищ. Сьогодні ми говоримо, що одним із найважливіших завдань школи є формування соціально адаптованої особистості. Це передбачає формування особистості та професіонала, патріота України, який усвідомлює свою приналежність до європейської цивілізації й чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки. Випускник школи має бути підготовлений до життя і праці у ХХІ столітті. Отже суспільствознавчі дисципліни покликані підготувати старшокласників до адаптації в суспільстві, створення для себе умов успіху. Чим це зумовлено? Складністю та неоднозначністю суспільного розвитку, зокрема ускладненням матеріального виробництва, що пов’язано з високою наукоємкістю, ускладненням фінансової, управлінської, соціально-технологічної інфраструктури. В демократичному суспільстві кожна особистість є незамінною і для держави, і для суспільства в цілому. Особистість формується у шкільному віці, і саме школа є провідною ланкою у процесі її формування. Оскільки міняються вимоги до школи, її завдання, то, очевидним є те, що неможливо нові завдання виконувати старими методами та засобами. Розвиток школи, прогрес в окремих напрямках її роботи може здійснюватися лише як інноваційний процес: заміна старих і неефективних засобів новими й більш ефективними для даних умов, використання нових технологій. Діяльність учнів повинна бути організована таким чином, щоб задовольнити їхні потреби не лише пізнавальні, а й потреби саморозвитку особистості, зокрема, таких потреб: у самоствердженні ( самоосвіта, самовиховання, самовизначення, свобода вибору); у самовираженні (спілкування, творчість, пошук, вияв здібностей та сил); захисті (самовизначення, профорієнтація, саморегуляція, колективна діяльність); само актуалізації ( досягнення особистісних та соціальних цілей, підготовка до адаптації у соціумі, соціальні потреби). Мова йде про особистість, яка буде творити державність у нових історичних умовах. В нормативних документах – Законі України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», концепцію національного виховання (1994), концепцію громадянської освіти і виховання та інших наголошується, що одним із найважливіших завдань освіти є виховання нового громадянина, орієнтованого на соціалізацію. Завдання формування творчої, соціально адаптованої особистості передбачене і у Законі України «Про загальну середню освіту», і у шкільних програмах : формування історичних знань; розвиток історичного мислення; виховання особистісних рис громадянина України; формування загальнолюдських духовних цінностей; сприйняття ідей гуманізму та демократії, патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі усвідомлення історичного досвіду; підготовка до свідомої активної участі особистості в житті суспільства. Проблеми соціалізації завжди були в центрі уваги зарубіжних і вітчизняних педагогів і психологів. Серед українських вчених це Є.Головко, В. Піча, Л. Осьмак. Вони підкреслюють роль сучасних інститутів у самоусвідомленні особистості, опанування нею свого соціального статусу, соціальної ролі та власного «Я». Соціалізація підростаючого покоління відбувається під впливом розвивального середовища, до якого можна віднести Всесвіт, державу, суспільство, етнос, ЗМІ. Але безпосередньо на дитину впливають такі інститути соціалізації, як сім'я, угрупування однолітків, різні неформальні об'єднання, молодіжні організації, школа та інші виховні заклади.Виходячи із завдань школи по формуванню основних компетентностей, можна виділити такі: Історія Соціальна компетентність Організація групових форм роботи («акваріум», «ажурна пилка», «навчаючись навчаю», АКС та інших. Формування навичок організації групової роботи. Робота в парах (запитання один одному, взаємо оцінка, взаємоконтроль та інше). Формування терпимості до різних поглядів, повага до думки іншого. Формування відповідального ставлення до своєї участі у спільній роботі, за реалізацію спільно прийнятого рішення. Залучення до обговорення соціально значимих проблем ( Роль ОУН –УПА, участь України в ВТО, НАТО, Європейському Союзі, національна ідея, соборність, федералізм, європейський вибір України тощо). Використання навчальних технологій на основі змагань.Полікультурна компетентність Заохочення учнів до терпимості до різноманітних думок з приводу інтерпретацій суспільного та історичного розвитку, перспектив та пріоритетів. Формування цивілізаційного підходу до розуміння шляхів розвитку суспільства. Ознайомлення учнів з різними культурами та цивілізаціями, формування переконання у значенні внеску кожної з них для розвитку світової цивілізації. Прийняття різноманітності світу, недопустимості однобічного, ідеологічно заангажованого сприйняття йогою Підвищення культурного розвитку учнів.Комунікативна компетентність Проведення диспутів, обговорень, «круглих столів», евристичних бесід, «мозкового штурму»; застосування методу «мікрофон по колу», тощо. Заохочення словникової роботи, ведення термінологічних словників, проведення колоквіумів. Використання історичних словників. Заохочення вживання історичної термінології, вживання історичних термінів у контексті. Заохочення учнів до активного спілкування. Словесний розбір виконаної роботи. Рецензування.Інформаційна компетентність Заохочення учнів до використання кількох джерел для вивчення навчального матеріалу. Використання учнями на уроках та під час підготовки домашніх завдань різноманітних додаткових, альтернативних джерел («Український історичний журнал», журнал «Історія в школі», газету «Історія України», статті та монографії провідних українських та зарубіжних істориків, а також літератури енциклопедичного характеру, довідників, словників, монографічної літератури, документів тощо). Рекомендації щодо перегляду певних телевізійних передач («Документ», «Подвійний доказ», «Свобода слова», «Намедни», «Історія міст України»); Заохочення до використання на уроках художньої літератури. Заохочення використання мемуарної літератури власної родини. Використання інформації, отриманої в музеях.Компетентність саморозвитку та самоосвіти Удосконалення загальноосвітніх та реалізація проблемно-пошукових методів ( узагальнення, виявлення та аналіз причинно-наслідкових зв’язків, виявлення загального та особливого, об’єктивного та суб’єктивного, здійснення порівняльного аналізу, аналіз джерел, абстрагування, пошук аналогій, перевтілення тощо). Залучення учнів до написання повідомлень, рефератів. Заохочення до участі в олімпіадах, вікторинах, виставах, виставок, круглих столах, семінарах тощо. Використання випереджальних завдань. Проведення практично-лабораторних робіт із застосуванням аналізу кількох джерел. Обговорення проблемних завдань. Залучення учнів до формулювання та вирішення проблем уроку, теми, курсу.Компетентність продуктивної творчої діяльності Залучення учнів до підготовки і участі шкільних історичних вечорів, свят, історичних вистав. Заохочення пошуково-дослідницької краєзнавчої роботи. Проведення на уроках рольових ігор, застосування перевтілень. Заохочення учнів до написання науково-фантастичних оповідань ( «У пошуках скарбів гетьмана Полуботка», «Загадка бібліотеки Ярослава Мудрого» Заохочення до історичних розвідок. На уроках правознавства сьогодні не достатньо озброїти учнів знанням понять, недостатньо навчити певному рівню теоретичному. Це все нічого не буде варте без навичок застосування отриманих знань на практиці. Але дуже важливо модернізувати і сам процес правової освіти. Реальність є такою, що кожен день відбуваються зміни у законодавстві, змінюється принципи формування державних органів, порядок їх формування та взаємодія між собою. Якщо кілька років тому важливим здавалося навчити учнів, якою є судова система, виборча система і так далі, то сьогодні ми бачимо, що реформування суспільства триває. Чи варто примушувати учня заучувати зміст законів, Конституції, якщо зміни відбуваються «на очах». Все це я пояснюю учням, вказуючи на специфіку предмета. Це і цікаво, і важко. Не кожен дорослий може не лише усвідомити суть змін, які відбуваються, не кажучи вже про від слідкування цих змін. Тому сьогодні, на мій погляд, важливо привчати учнів до того, що ми живемо в реформаторський час, допомогти, часто лабораторним шляхом (через вивчення проектів законів, концепцій ), зрозуміти їхню сутність, перспективи реформування. Вчитель може знайомити учнів із своїми поглядами на згадані проблеми, але, важливіше, щоб учні могли самостійно визначати власне ставлення до процесів, що відбуваються. Це їм жити у суспільстві завтрашньому. Вони не можуть залишатися до нього байдужими. Тому в цьому навчальному році більше уваги приділялося на уроках та на заняттях правового факультативу цим проблемам. Учні порівнювали також виборчі системи України, зокрема, змішану і мажоритарну. Соціальна компетентність – це складна система якостей особистості, яка формується із комплексу соціальних знань, соціальних мотивів, соціальних здібностей, навичок, звичок, способів діяльності, емоційно-чуттєвого досвіду, що суттєво впливають на соціальну поведінку особистості. Саме соціальна компетентність є найбільш універсальною, адже в широкому сенсі вона охоплює елементи всіх інших груп компетентностей: полікультурну, комунікативну, інформаційну, саморозвитку і самоосвіти, творчої діяльності. В конкретному більш вузькому значенні, соціальна компетентність – це здатність особистості до взаємодії, співпраці, вміння розв’язувати проблеми ненасильницьким шляхом, активна участь у соціальному житті, комунікативні навички. Головне, чого я хочу досягти, формуючи соціальну компетентність, це виховання небайдужої людини, яка дуже добре усвідомлює своє місце, свою роль у суспільстві, бачить змогу і необхідність впливати, змінювати, покращувати цю дійсність і творити своїми руками життя. Основними принципами такого підходу є такі: Соціальна мотивація навчання, опора на соціальний досвід учня; (наприклад, під час вивчення теми «Колективізація», на етапі мотивації запропонувати подумати, яким чином сучасна ситуація в селі пов’язана з проблемою, що вивчається, що може додати думка з цього приводу родичів, які пережили колективізацію та голодомор, або при вирішенні питання про злуку, подумати, як це стосується сьогоднішньої проблеми федералізації) Соціальний зміст навчання; Соціальні форми та активні ( інтерактивні) методи; Соціально значимий для учня результат (рефлексія) Соціалізації засобами правової освіти допомагають тижні правових знань. В нашій школі були вони проведені за минулий рік двічі. Один присвячений правам людини та дитини, другий – тиждень правових знань. Під час проведення таких заходів учні найбільше проявляють наявність провідних компетентностей. Скажімо, правовий бейн-ринг формує інформаційну компетентність, оскільки для підготовки до нього учням потрібно звертатися до багатьох джерел інформації(підручник, Конституція України, Закон України «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про вибори Президента», «Про місцеве самоврядування, словники). Крім цього вони опановують правову термінологію, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, інтерпретують правові явища та інше. Для впевненості у успіху їм потрібно перевірити, оцінити свої знання, отже вчаться самоаналізу, самоконтролю та самооцінці. Самооцінка відбувається вже на етапі формування учасників команд, адже самі учні оцінюють рівень підготовленості. І це є реальна оцінка, бо кожному класу хочеться перемогти. І до команди приймають не за гарні очі. Реалізуються навички роботи у команді, причому, часом в екстремальних, до певної міри умовах, коли наприклад розрив у одне очко. Хто знає, скільки разів у житті виникатимуть такі ситуації. І хто може виміряти, як наші учні поведуться в них, - цивілізовано мобілізуючи загальні зусилля, чи так, як іноді ми бачимо по телебаченню під час роботи депутатів? Уміння спілкуватися, уміння взяти відповідальність за колектив, підкоритися колективному рішенню, залишивши за собою право на власну думку… Чи усі ми можемо? Цьому діти вчаться і завдяки різним ігровим, змодельованим ситуаціям. Серед них – рольові. Невміння поставити на місце іншого, на мою думку, це одна з причин конфліктності в суспільстві. Тому важливі такі рольові ігри, коли учні займають різні позиції, їм доводиться висловлювати думку, з якою він не погоджується. Наприклад, така проблема, як двомовність. З’ясовуємо думку учнів з приводу даної проблеми, а потім можна запропонувати метод ПРЕС, коли сторони аргументують свою думку, намагаючись залучити на свій бік опонентів, а можливо й інше. Запропонувати тим, хто виступає за двомовність, спробувати пояснити позицію того, хто проти двомовності. Причому важливо висловлювати думку не якоїсь абстрактної людини, а конкретної. Тому що іноді за характеристикою суспільних явищ ми не бачимо конкретних людей. Як, наприклад за статистикою – думки конкретних людей. Так само моделюють ситуації учні на уроках громадянознавства для того, наприклад, щоб зрозуміти причини конфліктів, опанувати роль посередника у вирішенні конфлікту між двома учасниками. Під час тижня правових знань ми проводили також конкурс казок «на новий лад». Учні проявили свою творчість, проаналізували найважливіші права людини. Все це відбувалося у ігровій, гумористичній формі, невимушено. Вони переконалися, що будь яка життєва ситуація потребує аналізу, побачили необхідність у правозахисній діяльності, познайомилися хоча і з спрощеним судовим процесом. Традиційними є шкільні конкурси по правам людини та про міліцію. Шкільні конкурси мають переваги перед офіційними, всеукраїнськими. Вони не встановлюють таких жорстких рамок, як всеукраїнські. Проте значення мають велике. По-перше, вони дають можливість виявити потенційних учасників майбутніх в тому числі і всеукраїнських конкурсів, по-друге, вони привчають учнів до свободи висловлення власної думки, по-третє, такі конкурси виявляють проблеми, як їх бачать учнів, по-четверте, вони виховують небайдуже ставлення до оточуючого світу. Важлива роль засобів масової інформації. Широко застосовую на різних уроках можливості ЗМІ. Наприклад, на уроці з громадянської освіти під час вирішення проблеми «Як змінився світ за останні 60 років». Потрібно було «намалювати картину сучасного світу». Для мотивації нагадала епізод з фільму «П’ятий елемент», коли Лілу переглядає найважливіші епізоди останнього століття. Запропонувала учням з допомогою випуску новин, або одного номера газети змалювати таку картину. Проаналізувавши позитивне і негативне у світі, учні роблять висновок, про те, яким є наш світ. На жаль, учні дійшли висновку, що у світі більше негативного. Але зміст навчання має бути позитивним. Тому вчителеві потрібно допомогти побачити перспективи позитивного розвитку. Та ще важливіше залучити учнів до генерування думок, як змінити світ на краще. Таким чином вони відчувають свою причасність до сучасного світу, а головне відчувати відповідальність за творення майбуття, в якому їм жити. Доручення України до важливих міжнародно–правових актів, зокрема Європейської конвенції з прав людини, Конвенції з прав дитини та багатьох інших, навіть адаптація українського законодавства до світових та європейських стандартів, не матимуть результативності, якщо не буде сформоване у громадян України відповідне ставлення до них Найчастіше ж більшість із нас навіть не здогадуються про них. Необізнаність людини у правових питаннях значною мірою знижує запобіжну силу законів. Скажімо, яка користь з того, що існує право на життя, коли ведмідь, що зустрівся вам в лісі, про це не знає. Це ускладнює реалізацію особистістю своїх прав. Соціалізації випускника школи буде сприяти цілеспрямована робота по формуванню почуття власної гідності, усвідомлення своїх прав, а також можливості реалізувати їх на практиці, або відстояти, захистити порушене право. З цією метою на заняттях факультативу не лише знайомимося з правовими питаннями, але й з процесуальними. Для цього в кабінеті є зразки позовних заяв, а також різні форми договорів. Коли учні моделюючи судовий процес, заповнюють відповідні процесуальні документи, цим самим вони ліквідують прогалину між теорією і практикою. Формуванню полікультурної компетентності сприяє факультативний курс «Європейські студії» (не виключаючи, звичайно, й інші компетентності). Вибір саме такого курсу для учнів 10 класу зумовлений бажанням зацікавити учнів проблемами євроінтеграції ще до вивчення курсу історії другої половини ХХ та початку ХХІ століття. Маю надію на те, що засвоєння найважливіших проблем цього періоду історії буде з боку цих учнів більше усвідомленим. Крім того саме зараз є актуальною проблема європейського вибору України. Моє завдання допомогти побачити переваги і втрати України від такого вибору. Причому це має бути не моя думка, не моє бачення, а усвідомлений вибір самих учнів. Тому що роблячи сьогодні цей вибір, ми приймаємо рішення за них, чомусь думаючи, що наша думка є єдино вірною. Формуючи самоосвітню компетенцію учнів, залучаю їх до аналізу міжнародно-правових нормативних актів. Вони стосуються розвитку ЗМІ, демократизації, регіональної політики, мовної політики, політики культурного розвитку. Учні з'ясовують, чим може зацікавити Європу Україна. Яке місце займає вона і займатиме надалі. Тому ми знайомилися із міжнародними конкурсами, які проходять на теренах України ( імені Стефана Турчака, Б. Гмирі, С. Лафаря та інші), роки культури європейських країн в Україні та роки України в європейських країнах, доручення України до Болонського процесу, практика Європейського суду. Цікавою є проблема культурної різноманітності. Як підсумкову роботу учні готували проекти за країнами, які входять до Європейського Союзу. Їх цікавила не тільки історія, але й привабливі туристичні маршрути, кухня народів, які там проживають, їхні національні костюми, досягнення в культурі. Учні долучаються до створення матеріальної бази кабінету правознавства та громадянознавства. Сьогодні тут є таблиці, створені руками учнів, тексти важливих нормативно-правових актів, роздрукованих учнями. Все це сприяє формуванню не лише інформаційної компетенції та самоосвіти (адже щоб виготовити таблицю, учням потрібно проаналізувати кілька джерел), але й відчувають свою причетність до справи правового виховання інших учнів. Відчуття причетності до оточуючого життя, його подій та явищ – це результат соціалізації учнів . Соціалізації ми досягаємо шляхом формування соціальної компетенції. Учні 7-х класів почали створювати саморобну книжку «Історія бродячої собаки», а на уроках історії виконують такі завдання, як збір спогадів близьких, знайомих про важливі події вітчизняної історії (про голодомор, про чорнобильську трагедію, про Велику Вітчизняну війну). Під час тижня правової освіти учні проводять опитування, анкетування, виступають перед молодшими школярами з бесідами. Формування соціальної компетентності сприяють такі форми роботи, як роздуми, есе. Наприклад, вивчаючи у 10 класі тему «Розстріляне відродження», учням пропоную висловити думку про те, чому чесні, порядні, інтелігентні люди не змогли протистояти сталінізму, чи є сьогодні загроза сталінізму, чи є сьогодні такі люди. Соціалізації сприяє особистісно-орієнтована модель навчання. Можливо, дещо незвичною здалася учням пропозиція, зроблена учневі 10 класу, який щойно розповів про життя Айсидори Дунган, уявити, що потрібно поставити п’єсу про танцівницю, кого б із своїх однокласниць визначити на головну роль та на роль С. Єсеніна. Більш звичним є завдання типу «Уяви, що ти … , щоб ти зробив у такій ситуації?» , «вирішення проблеми політичних вбивств – історичний зріз». Учні не лише аналізують, наприклад, чи була випадковою смерть Кірова, Грушевського, але крізь історичну призму аналізують сучасні політичні вбивства і таке подібне. Кожна шкільна дисципліна покликана формувати громадянина. Тому, що громадянин це знаюча і вміючи людина. Особливе значення у вирішенні цих завдань вирішують суспільні дисципліни. ^ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА: Булгакова В. Роль проблемно - полілогічного навчання у формуванні соціально адаптованої особистості // Історія України. – 2006. - №1. – С. 8-13. Ляшенко І. Соціалізація школярів засобами правової освіти та виховання // Історія України . – 2002. - №43. – С.24-27. Моргун І. Формування соціальної компетентності учнів через вивчення історії // Історія України. – 2006. - №2. – С.17-20. Охріменко М. особистісно орієнтований підхід до формування активної громадської позиції учнів // Історія України. – 2002. - №45. – С. 24-27.Методичні поради«ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН»