Київський Національний університет імені Тараса ШевченкаРЕФЕРАТ З курсу «Інформаційні технології» На тему «Сучасні методи і засоби обробки інформації»Виконала Студентка 5 курсу Факультету кібернетики Кафедри ОМ Старун ЮліяКиїв, 2007 Зміст Зміст 3ВСТУП 41. Теоретичні методи 5 1.1 Математичне моделювання. 52. Автоматизовані методи. 8 2.1 Сутність системної обробки економічної інформації і нової інформаційної технології. 83. Комбіновані методи. 11 3.1 Інтеграція застосування засобів моделювання та економіко-математичних методів у сучасних інформаційних системах управління виробництвом на підприємстві 124. Засоби обробки інформації 14ВИСНОВКИ 18 ВСТУП Сьогоднішнє суспільство часто називають інформаційним. Ми не уявляємо наше життя без інформації, при чому актуальної, доступної та зручної для сприйняття. Роль інформація є виключно важливою в будь-яких галузях діяльності людини: від виробництва побутових дрібничок (де бізнес буде провальним без маркетингових досліджень) до пошуків у глибинах Всесвіту. Процеси інформатизації набувають сьогодні виключно важливого значення. Інформація як стратегічний продукт стає і предметом конкуренції, і засобом захисту та впровадження в життя базових національних інтересів. Здатність суспільства та його інституцій збирати, обробляти, аналізувати, систематизувати та накопичувати інформацію стала ключовою передумовою соціального та технологічного прогресу, фактором національної безпеки, основою успішної зовнішньої політики. Висока мінливість інформаційного середовища, викликана прогресом інформаційних технологій, змушує державу швидко адаптуватися до нових умов. Інакше їй загрожує інформаційне домінування більш розвиненої держави (групи держав), постійне перебування у чиїйсь інформаційній тіні. Інформаційні і телекомунікаційні технології, що містять у своїй основі глобальні телекомунікаційні мережі й інтелектуальні комп’ютерні системи, відкриють цілком нові можливості. Об’єднання таких систем і мереж уже сьогодні складає основу нової інфраструктури планети – інфосфери. Серед творців інфосфери вже панує інший спосіб мислення, нова етика і нова культура розуміння. Комп’ютер, інформаційна техніка і технологія виступають не просто як підсилювачі інтелекту – вони відкривають нові виміри свідомості. А жива комунікація, невід’ємна від інформаційних технологій, зв’язує ці виміри в єдине ціле, створюючи упорядковану систему нових знань. Становлення інформаційного суспільства спричинить по собі радикальні зміни в сфері виробництва і ділової активності людей, а також і у всій соціальній сфері. Майбутнім поколінням доведеться вирішувати проблему адаптації до життя в цьому суспільстві, де вирішальну роль буде грати не речовина й енергія, а інформація і наукові знання – чинники, що стануть визначати як загальний стратегічний потенціал суспільства, так і перспективи його подальшого розвитку… Первинна інформація, в тому стані, в якому вона існує в природі майже завжди є незручною та незрозумілою звичайній людині. Перш ніж дійти до нас, новини на телебаченні підлягають істотній переробці, метеорологи роблять висновки про можливість дощу на основі знімків атмосфери та певної кількості значень параметрів, що вимірюється приладами. Отже однією з основних проблем при роботі з інформацією є її обробка, тобто приведення первинної сировини у вигляді деякого вектору даних, або статистичної вибірки, або графічної інформації і т.ін. до того вигляду, який є необхідним для прийнятті рішення чи подальшого використання інформації. Загалом існує багато методів обробки інформації. Найбільш загально їх можна поділити на дві групи: 1) Теоретичні методи. 2) Автоматизовані методи. До перших можемо віднести: 1) Теоретична$і прикладна статистика; 2) Побудова та дослідження математичних моделей; Другі методи включають в себе будь-які варіанти, які пов’язані з автоматизованими інформаційними системами, програмами і т.ін. В Україні теоретична і прикладна статистика, економіко-математичні моделі рішення задач, інженерних розрахунків і т.п. розроблені досить добрі. Менш розвинена автоматизація процесів обробки інформації, управління виробництвом, прийняття рішень. Розглянемо детальніше теоретичні методи.^ 1. Теоретичні методи 1.1 Математичне моделювання. Розглянемо метод побудови математичних моделей на прикладі його застосування у галузі оцінок господарської діяльності підприємств. Застосування методів моделювання в аналітичному дослідженні господарської діяльності підприємств та їхніх структурних підрозділів є однією з передумов широкого використання економіко-математичних методів. Запровадження останніх сприятиме розширенню вивчення спектра факторів, що впливають на окремі аспекти діяльності суб'єктів господарювання, а отже, і визначенню можливих додаткових резервів підвищення ефективності виробництва. Ідеться передусім про постановку й розв'язання нових багатовимірних завдань аналізу, виконання яких за допомогою традиційних методів неможливе. На сучасному етапі економічного реформування, запровадження ринкових методів господарювання зростає потреба в оперативності прийняття управлінських рішень, у розрахунку й прогнозуванні варіантів можливих напрямків виробничої діяльності окремих підприємств. А це практично неможливо здійснити без застосування в аналітичному дослідженні економіко-математичних методів. Найпоширенішим у процесі простого економічного аналізу є використання методів елементарної математики. Вони застосовуються для обґрунтування потреби у виробничих ресурсах, для балансових та інших розрахунків. Для дослідження складніших економічних явищ застосовуються методи вищої математики, наприклад диференціальне та інтегральне числення, логарифмування. Використання в економічному аналізі методів навіть елементарної математики, зокрема методу математичних перетворень, спрощує вивчення впливу додаткових факторів на об'єкт дослідження. Метод математичних перетворень є найбільш ефективним у кратних економіко-математичних моделях, де значення підсумкового показника визначається як співвідношення факторних показників. Реалізація цих методів відбувається за трьома основними модифікаціями. ^ Перша модифікація передбачає подовження чисельника розрахункової моделі перетворенням одного або кількох факторних показників на алгебраїчну суму складових елементів цього показника (показників). Так, у розрахунковій моделі визначення витрат у розрахунку на одну гривню товарної продукції значення чисельника, тобто повної собівартості товарної продукції можна подати як суму окремих статей витрат, тобто витрат сировини і матеріалів, заробітної плати і т. д. ^ Друга модифікація, полягає у формального розкладанні факторної системи, пов'язане із подовженням знаменника базової факторної моделі також перетворенням одного або кількох факторних показників, зазначених у знаменнику, на алгебраїчну суму відповідних складових. У розрахунковій базовій моделі визначення показника рентабельності реалізованої товарної продукції маємо співвідношення прибутку від реалізації товарної продукції (чисельник) до її собівартості (знаменник). Проте значення показника собівартості можна подати як алгебраїчну суму окремих статей витрат, тобто матимемо відповідне подовження знаменника. У разі застосування третьої модифікації, тобто методу розширення, потрібне відповідне перетворення і чисельника, і знаменника розрахункової моделі помножуванням або діленням факторних показників на те саме значення якогось нового показника. Унаслідок цього можуть виникнути нові факторні показники. Так, базова модель визначення загальної фондовіддачі являє собою співвідношення обсягу товарної продукції до середньорічної вартості основних промислово-виробничих фондів. Розділивши чисельник і знаменник моделі на значення показника чисельності робітників промислово-виробничого персоналу, матимемо відповідно в чисельнику значення показника продуктивності праці в розрахунку на одного робітника промислово-виробничого персоналу, а в знаменнику - значення коефіцієнта фондоозброєності. В економічному аналізі застосовуються також і економетричні методи, які передбачають поєднання елементів теоретичної економіки, математики і статистики. Базується використання цих методів на економічному моделюванні абстрактних економічних процесів. Зрозуміло, що модель відображає тільки певні аспекти об'єктивної дійсності, що характеризуються факторними показниками, найбільш важливими для розв'язання даного конкретного завдання аналітичного дослідження. Прикладом можуть бути матричні моделі, що відображають зв'язок витрат і результатів виробництва.Застосовується в економічному аналізі і математичне моделювання розподільних відносин. Як приклад можна назвати побудову аналітичних таблиць з визначенням динаміки розподілу робітників за рівнем заробітної плати.Чільне місце серед математичних методів, що застосовуються в економічному аналізі, належить методам комплексної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємств. Сутність цих методів полягає у визначенні рейтингової оцінки кожного суб'єкта господарювання в системі сукупності певних показників. Існує багато різних варіантів розв'язання цього завдання, загальна постановка якого передбачає побудову вихідної матриці. Застосовуючи метод сум, можна розрахувати значення показника комплексної оцінки виробничо-господарської діяльності для кожного 7-го структурного підрозділу підприємства як суму показників системи.1.2 Статистичні методи. Вони займають велику частку сред методів обробки інформації, оскільки напряму пов’язані із методом її збору. Проте ми не будемо зупинятися на них докладно, оскільки їх детальний огляд ми знаємо з курсів аналізу данних та теорії ймовірностей. Ці методи грунтуються на збиранні та обробці статистичних матеріалів. Характерною рисою цих методів є врахування випадкових впливів та відхилень. Статистичні методи включають методи теорії імовірностей та математичної статистики. В управлінні широко використовують наступні з цієї групи методів: кореляційно-регресійний аналіз; дисперсний аналіз; факторний аналіз; кластерний аналіз; методи статистичного контролю якості і надійності та інші. Їх широко використовують при соціологічних дослідженнях, як підготовчий етап до побудови математичних моделей (для визначення певних параметрів і т.ін).^ 2. Автоматизовані методи. 2.1 Сутність системної обробки економічної інформації і нової інформаційної технології. Рішення окремих, або навіть багатьох задач без їх взаємозв'язку, як свідчить практика, не є ефективним. Тільки системна обробка одноразово зібраної первинної (фактичної) інформації при вирішенні всього комплексу задач принесе відчутну вигоду.Термін "система" використовується у широкому плані і має різне тлумачення. Однак з наукової позиції цей термін визначає як сукупність взаємопов'язаних та взаємозалежних елементів або частин, що утворює єдине ціле, направлене на досягнення єдиної мети. Тому термін "система" включає:- велику кількість взаємозв'язаних і взаємозалежних елементів або частин;- ця велика кількість утворює єдине ціле, так як вилучення якого-небудь елементу або частини порушить властивість цільності, тобто єдності;- зазначене єдине ціле має визначену мету або призначення, як і характерні для усієї сукупності елементів або частий, а не для якої-небудь комбінації з них. При дослідженості соціально-економічних і організаційних систем важливо установити загальні зв'язки поміж її елементами або частинами. Науковою основою для раціонального або ефективного управління тією чи іншою системою є системний підхід.^ Системний підхід - ця сукупність методологічних принципів і положень, які дозволяють розглядати систему як єдине ціле з погодженою діяльністю всіх її елементів або частин, які називаються інколи підсистемами. Це підсистеми в ряді випадків виступають як "самостійні системи низчого рівня. Такий підхід передбачає вивчення кожного елементу або частини (підсистеми) в його взаємозв'язку і взаємодії з іншими елементами або частинами (підсистемами); дозволяє спостерігати заміни, які відбуваються у системі як результат аміни її основних елементів або частин (підсистем);виявляти специфічні системні властивості, робити обгрунтовані припуски відносно закономірності розвитку системи та визначити оптимальний режим її функціонування. З цих позицій і розглянемо сутність системної обробки економічної інформації на соціально-економічному об'єкт і управління.Соціально-економічний об'єкт управління, будь-то підприємство або виробниче об'єднання, є організаційно-економічною системою. В цих об'єктах управління, взаємозв'язок керуючої і керованої систем визначається через інформаційну систему, в якій інформаційні сукупності, що характеризують нормативні, планові і фактичні явища та процеси, також щільно взаємозв'язані і взаємозалежні.Взаємозв'язок інформаційних сукупностей розглянемо на прикладі промислового підприємства, де конструкторська і технологічна інформація характеризує структуру і технологію виготовлення виробів; нормативна і розцінкова інформація є базою при плануванні виробництва цих виробів, довідкова ж інформація добре доповнює вищезазначену. Облікова (фактична) інформація характеризує процеси і явища, ар здійснюються у виробничо-господарській та іншій діяльності. Через цю, фактичну, інформацію визначається ступінь виконання плану виробництва по виготовленню виробів за всіма параметрами і відповідно до конструкторських і технологічних вимог. Слід відзначити, що елементи інформаційної системи - інформаційні сукупності в об'єкті управління не тільки взаємозв'язані і доповнять один одного, але і багаторазово повторюються. Ця характерна особливість (повторювання) дуже ефективно використовується при застосуванні ГТЕОЦ. Наприклад, якщо нормативно-планова і конструкторське-технологічна (тобто умовно-постійна) інформація зазначає ЩО, В ЯКІЙ (заданій) КІЛЬКОСТІ, ЯК, ДЕ, НА ЧОМУ. ЗА ДОПОМОГОЮ ЧОГО. В ЯКИХ УМОВАХ тощо треба робити, то фактична (облікова) інформація відповідає – ХТО, ЩО, В ЯКІЙ (фактичній) КІЛЬКОСТІ, ЯК, ДЕ. НА ЧОМУ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЧОГО, В ЯКИХ УМОВАХ тощо уже зроблено. Як бачимо, перша частина інформації - умовно-постійна - доповнюється другою частиною - фактичною. При цьому, як у першій, так і в другій частинах є багато спільного. Так інформація, що відповідає на запитання – ЩО, ЯК, ДЕ, НА ЧОМУ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЧОГО, і В ЯКИХ УМОВАХ - є в сбох частинах, і тільки інформація, яка відповідає на питання ХТО ЗРОБИВ і В ЯКІЙ КІЛЬКОСТІ є новим доповненням (тобто перемінною інформацією). При цьому, якщо фактичний показник В ЯКІЙ КІЛЬКОСТІ буде відповідати плановому, то він уже не буде новим доповненням. Якщо формування і обробка інформаційних сукупностей виконується вручну то ці загальні умовно-постійні показники в процесі управлінських і інших операція багаторазово переписуються фахівцями різних рівнів -конструкторами і технологами, плановиками і бухгалтерами, економістами і нормувальниками тощо.Інша справа, якір ці умовно-постійні показники один раз зафіксувати на машинних носіях, їх можна багаторазово використовувати фахівцями в своїй роботі, в тому числі і в обліку. Так, якщо доповнити їх фактичними показниками, що виникають у виробничо - господарській діяльності, то всю по інформаційну сукупність можна обробляти автоматично на ПЕОМ. Зазначені процеси можна здійснити використовуючи комплекси засобів обчислювальної і периферійної техніки, за допомогою якої раціонально виконується чотири групи основних операцій: збір і передача інформації в пеон, її обробка за заздалегідь розробленими алгоритмами і програмами, видача обробленої інформації користувачам, зберігання і пошук інформації. В залежності від експлуатаційних можливостей і ступеня застосувавши зазначеної техніки при виконанні цих операцій, здійснюється часткова і комплексна механізація операцій, часткова і повна автоматизація операція. Повна або комплексна автоматизація операцій на практиці і в літературі відома як машинна або автоматизована обробка економічної інформації. Застосування технічних засобів для автоматизованого виконання зазначених операцій дуже знижує трудомісткість збору і обробки фактичної (первинної) інформації, зменшує кількість помилок, звільнює багато часу у фахівців для виконання інших обов'язків. Більше того, створюються, таким чином, реальні умови для всебічного одноразового збору і багаторазової обробки інформації на різних дільницях, починаючи з тієї, де інформація виникає вперше, тобто з конструкторської підготовки виробництва. Конструкторська (склад виробу) інформація, яка зафіксована на машинному носії, на різних етапах управлінсько-виробничих процесів автоматизовано доповнюється технологічною, а потім нормативною, плановою і, наіхаггі, фактичною інформацією. Все це свідчить про те, що перехід від механізації або автоматизації на окремих ділянках обліку і планування до системної автоматизованої обробки економічної інформації по підприємству в цілому є об'єктивною необхідністю. Удосконалення технічних засобів і методів по збиранню і обробці економічної інформації, наприклад, поява ПЕОМ, які використовуються як АРМ Фахівців, свідчить про те, що є реальна можливість збирати первинну (фактичну) інформацію в ритмі виробництва, тобто близько до реального часу, здійснити перехід від рішення окремих обліково-планових і нормативних задач до системного рішення задач по управлінню підприємством в цілому. Цьому сприяє і впровадження комп’ютерної інформаційної технології, яка одержала назву нової інформаційної (безпаперової) технології. Основу нової інформаційної (безпаперової) технології, при якій застосовуються ПЕОМ, складають розподілені системи сучасної обчислювальної техніки, "приязне" програмне забезпечення, розвиток комунікацій, безпаперове (тобто екранне) видавання обробленої інформації користувачам. Користувачу, який не є програмістом, надана змога прямого спілкування з ПЕОМ за допомогою діалогового режиму. Програмно-апаратні засоби (бази даних, експертні системи, бази знань тощо), якими забезпечується ПЕОМ, створюють зручність у роботі, дозволяють не тільки автоматизувати процес зміни форми і місця розміщення інформації, але і змінити її зміст. Сучасні ПЕОМ не викликають інформаційну продуктивність, але надають можливість фахівцю підвищити продуктивність праці шляхом збільшення обсягів робіт, ар він виконує індивідуально. Таким чином, нова інформаційна (безпаперова) технологія є не що інше, як сукупність автоматизованих процесів руху (по каналах зв'язку) і обробки інформації тієї чи іншої предметної області (або їх сукупності), що видається користувачу на екран ПЕОМ. Для такої технології характерні: 1) праця користувача на ПЕОМ у режимі маніпулювання (не клавіатуру, мишу, сканер і бачить через засоби виводу - екран і принтер, а не знає як відбуваються ці процеси; 2) прохідна (наскрізна) інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації на основі інтегрованої бази даних, яка забезпечує єдину уніфіковану форму зображення, зберігання, пошуку, відображення, відновлення і захисту інформації; 3) безпаперовий процес обробки інформації, при якому на папері фіксується (за необхідністю) лише остаточний варіант розрахунків у вигляд; 4) документа, а проміжні версії і необхідні дані записані на машинні носії і доводяться до відома користувача через екран ПЕОМ; 5) інтерактивний (діалоговий) режим рішення задачі (одержання необхідних показників) з широкими можливостями для користувача; 6) можливість колективного виконання документів на основі об'єднаної каналами зв'язку групи ПЕОН, які працюють в одному режимі; 7) можливість адаптивної перебудови форм і способу подання інформації у процесі рішення задачі або при одержанні необхідних показників.^ 3. Комбіновані методи. 3.1 Інтеграція застосування засобів моделювання та економіко-математичних методів у сучасних інформаційних системах управління виробництвом на підприємстві Ефективність застосування економіко-математичних методів у моделях реалізації завдань аналітичного дослідження базується на широкому використанні засобів автоматизованої обробки відповідних інформаційних даних. Ідеться передовсім про впровадження в процес аналізу господарської діяльності підприємств сучасних комп'ютерних технологій, що створює належні передумови одержання якісної аналітичної інформації, потрібної для забезпечення процесу розробки науково обґрунтованих управлінських рішень. Найдоцільнішим варіантом (формою) реалізації такого інтеграційного процесу можна вважати впровадження сучасних інформаційних систем, що базуються на досконалих операційно-програмних засобах, інформаційних технологіях використання економіко-математичних методів і моделей, систем підтримки прийняття рішень. Сучасні інформаційні системи містять відповідний перелік функціональних завдань аналізу ринку, маркетингу, збуту готової продукції, технічної підготовки виробництва, техніко-економічного планування, матеріально-технічного забезпечення запасами, управління трудовими ресурсами, кадрами, управління фінансами, інвестиціями та інноваціями, управління основним та допоміжним виробництвом, управління якістю, бухгалтерським обліком та звітністю. Насамперед це комп'ютерні системи підтримки та прийняття рішень (СППР). Розв'язання завдань аналітичного характеру в таких комплексах забезпечує реалізацію функцій маркетингового дослідження. Комп'ютерною підтримкою охоплено й завдання, що вирішуються на організаційному рівні спеціалістами та технічними робітниками. Проте майже скрізь бракує комп'ютерної підтримки управлінської діяльності керівників вищого рангу, що є найбільш важливим функціональним призначенням аналітичної роботи на підприємстві. Прикладом такої системи може бути СППР СІМПЛАН, що її спеціально призначено для надання допомоги керівникам у подоланні невизначеності, властивої корпоративному плануванню. Ця система є динамічним поєднанням моделей, у тому числі й економіко-математичних, за трьома основними компонентами: 1) фінансові моделі;2) моделі маркетингу;3) моделі виробництва. Застосування методів моделювання в СППР СІМПЛАН дає можливість відображення за допомогою математичних формул зв'язків і залежностей між економічними явищами у сфері фінансів, маркетингу та виробництва. Певною мірою відповідає функціональному призначенню аналітичної роботи реалізація підсистеми економічного та статистичного аналізу, що дає змогу користувачам на основі порівняння альтернатив одержувати інформацію, яка відповідає визначеному критерію. Інакше кажучи, ідеться про застосування порівняльного аналізу для дослідження кількох варіантів можливих управлінських рішень і вибору найефективнішого з них. Такий "сценарій" проведення аналітичного дослідження може бути реалізований, наприклад, для визначення найприйнятнішого для підприємства варіанта виробничої програми з урахуванням реальних умов і наслідків виробничої діяльності.Запропонована структура моделі дослідження найбільшою мірою відповідає завданням перспективного економічного аналізу. Її реалізація базується на застосуванні комплексу економіко-математичних методів, а отже, потребує обробки інформаційних даних за допомогою сучасних комп'ютерних технологій, зокрема інформаційних систем стратегічного планування, тобто передовсім пакета прикладних програм PROJECT EXPERT 5, завданням якого саме і є моделювання та оцінка дій багатопрофільного, з широким асортиментом продукції підприємства, що працює на кількох ринках. Структурно пакет реалізовано у 7-х програмних блоках:1) блок моделювання;2) блок генерації фінансових документів;3) блок аналізу;4) блок групування проектів;5) блок контролю процесу реалізації проекту;6) блок-інтегратор;7) генератор звіту. На найбільшу увагу заслуговує блок аналізу. Реалізація його можливостей передбачає аналіз чутливості, аналіз ефективності проекту для окремих його учасників, розрахунок стандартних фінансових коефіцієнтів та показників ефективності, аналіз варіантів проектів. Модуль аналізу чутливості забезпечує можливість аналізу чутливості проекту до зміни різних параметрів (альтернатив). Це дає змогу оцінити вплив основних факторів на фінансовий результат реалізації проекту. У свою чергу, модуль розрахунку стандартних фінансових показників реалізує можливість визначення фінансових коефіцієнтів (показників ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності, структури капіталу), показників ефективності інвестицій, дисконтовані критерії періоду окупності, індексу прибутковості, внутрішньої норми рентабельності тощо. Модуль аналізу ефективності передбачає можливість порівняльної оцінки проекту з погляду різних його учасників (банків, інвесторів та ін.). І нарешті, модуль вартісного аналізу дає змогу порівняти показники ефективності різних варіантів реалізації проектів або груп різних проектів.Блок-інтегратор уможливлює аналіз результатів діяльності холдингових компаній.Певні аналітичні можливості мають також інтегрована інформаційна система "Галактика" (модуль фінансового аналізу в контурі адміністративного управління), система управління виробництвом ТЕСНNОСLАSS 2000 (модуль бухгалтерії та аналізу) і деякі інші системи. Однак локальний характер аналітичних завдань у цих інформаційних системах не дає змоги одержати комплексну аналітичну інформацію для ефективного забезпечення ^ управлінської системи підприємства. Отже, нагальним завданням є розробка спеціальної системи комп'ютерної обробки економічної інформації для підтримки управлінських рішень стосовно господарської діяльності підприємства.^ 4. Засоби обробки інформації При сучасному розвиненні програмного забезпечення існує безліч різноманітних програмних засобів обробки інформації, написаних на різних мовах програмування на основі вище перелічених методів. Різномаїття ПП пов’язано із специфікою кожної галузі, в якій проводиться обробка. Наприклад при обробці графічних зображень широко використовуються методи розпізнавання образів, криптографічні методи. Що базуються на перетворенні Фур’є тощо. Чи не кожна фірма може дозволити собі замовити у розробника ПП програму, що дозволить ефективно обробляти інформацію, пов’язану саме зі сферою діяльності цієї фірми. Такий підхід є навіть бажаним, оскільки автоматизовані системи обробки базуються на визначеній базі даних, структура якої може суттєво відрізнятися у різних підприємств, не кажучи вже про різні галузі. Одним із най розповсюджених засобів обробки інформації є пакет Microsoft Office, оскільки він встановлений майже на кожному комп’ютері. Його діапазон можливостей досить широкий, проте примітивний, якщо користувач не може безпосередньо працювати у програмному середовищі, на якому розроблений офіс. Серед засобів, доступних широкому класу споживачів є організація баз даних, відповідно виконання запитів та пошуку інформації, фільтрування інформації. Графічне представлення тощо. Сьогодні рідко який бухгалтер працює без програми 1С-бухгалтерія та 1С-підприємство, що слугує для зберігання та обробки бухгалтерської інформації. Програма автоматично генерує звіти, виходячи із введених даних про паперові документи. Для обробки графічних зображень (відсканованих) використовується ^ Fine Reader, що є чудовим прикладом розпізнавання інформації. Більш специфічним є програма АВВYY FormReader, який слугує для розпізнавання заповнених анкет. Програма працює за наступними принципами: Анкети розроблюються для полегшення їх подальшого розпізнавання. Заповнені анкети скануються; Кожна сторінка анкети автоматично розпізнається системою; Символи, що розпізнані невпевнено подаються на оцінку людині-оператору, яка їх виправляє; Розпізнана інформація перевіряється по завчасно створеним правилам та довідникам; Підтверджена інформація заноситься у базу даних. Для роботи із звуковими файлами використовують аудіо редактори. Наприклад ^ Sound Forge. Для специфічного та глибокого аналізу статистичних данних використовується пакет SPSS, який розроблено спеціально для обробки даних із застосуванням статистичних методів (перевірка гіпотез, графічне зображення тощо). В теперішній час внаслідок глобального поширення комп’ютерних систем в галузі автоматизації промислових процесів все частіше застосовуються системи збору даних і оперативного диспетчерського управління (SCADA – Supervisory Control And Data Acquisition System). SCADA – це тільки один з компонентів автоматизованих систем управління, які на сучасному етапі є складним комплексом програмних і апаратних засобів.Переважна більшість автоматизованих систем управління будується на базі промислових контролерів, які є первинними засобами збору, обробки інформації, регулювання технологічними параметрами, аварійної сигналізації, захисту і блокування (нижній рівень системи). Оброблена контролерами інформація передається до комп'ютеризованих систем, які є робочим місцем оператора-технолога, де відбувається подальша обробка даних процесу і представлення оператору в інтуітивно зрозумілому вигляді (верхній рівень АСУ ТП).SCADA-системи в ієрархії програмно-апаратних засобів промислової автоматизації знаходяться на верхньому рівні. Якщо спробувати стисло охарактеризувати основні функції, то можна сказати, що SCADA-система збирає інформацію про технологічний процес, забезпечує інтерфейс з оператором, зберігає історію процеса і здійснює управління процесом в тому об’ємі, в якому це необхідно.SCADA-система – це система супервизорного керування й збору інформації (Supervіsory Control And Data Acquіsіtіon). Це сукупність пристроїв керування й моніторингу, а також спосіб взаємодії з технологічним об'єктом. На сьогоднішній день під цим терміном розуміють набір програмних й апаратних засобів, для реалізації операторських робочих місць. При створенні інформаційної системи поєднуються в один функціональний вузол велика кількість локальних підсистем, які найчастіше мають різні програмні інтерфейси. Це значно ускладнює завдання узгодження таких підсистем й зменшує швидкодія системи в цілому. Тому доцільно приєднання локальних функціональних вузлів з однакової програмною платформою. SCADA - система реалізує цей підхід, тому її застосування в цей час повсюдне й актуально. Також розробляється апаратна частина безпосередньо для програмного пакета, що дозволяє створити інформаційну систему більш дешево й з мінімальними витратами часу. На сьогоднішньому ринку програмного забезпечення представлена велика кількість SCADA - систем. Найбільш популярні з них представлені в таблиці. SCADA- системи Фірма виробник Страна LabVIEW National Instruments США WinCC Siemens Германія Trace Mode AdAstra Росія RSView Rockwell Software Inc США Будь-яка SCADA - система повинна тією або іншою мірою забезпечувати ряд функціональних можливостей. Перелічимо основні можливості й засоби, які властиві всім системам і відрізняються тільки технічними особливостями реалізації: Автоматична розробка, що дає можливість створення програмного забезпечення без реального програмування; Засоби збору первинної інформації від пристроїв нижнього рівня; Засоби керування й реєстрації сигналів про аварійні ситуації; Засоби зберігання інформації з можливістю її наступної обробки; Засоби обробки первинної інформації; Засоби візуалізації процесів. Перераховані можливості таких систем у значній мірі визначають вартість і терміни створення програмного забезпечення, а також строки окупності. Одним з факторів, що впливає на вибір подібної системи - це програмно - апаратна платформа, на якій реалізована SCADA - система. Аналіз перерахування таких платформ необхідний, тому що від нього залежить відповідь на питання поширення SCADA - систем на існуючі чисельні засоби. Це означає, що прикладна програма, розроблена в одній операційної середовищу, може виконуватися в будь-який іншому операційному середовищі, що підтримує даний SCADA - пакет. Значне більшість SCADA - систем реалізовані на платформі Mіcrosoft Wіndows. Така система повинна мати засобу мережної підтримки. Очевидно, що для ефективного функціонування в різному промисловому середовищі SCADA - система повинна забезпечувати високий рівень мережного сервісу, тобто вона повинна підтримувати роботу в стандартних мережах (Ethernet, ArcNet) і протоколах (TCP/ІP, NETBІOS). Для проектування систем автоматизації немаловажні можливості графічного інтерфейсу. У кожній такій системі є графічний об'ектно-орієнтований редактор з набором анімаційних функцій. Одним з факторів визначального вибіру SCADA-системи є технічна підтримка фірми виробника. На сьогоднішній день провідні фірми виробники даних систем забезпечують досить різноманітну підтримку своїх користувачів. Вона складається у проведенні регулярних навчальних курсів, забезпечення сервісного обслуговування, організація "гарячої" лінії й допомога в рішенні проблем, пов'язаних з індивідуальними вимогами замовника системи, а також інформаційна підтримка за допомогою глобальної мережі Іnternet. Найбільш популярні SCADA - системи володіють перерахованими функціональними можливостями. Технологія програмування близька до інтуїтивного розуміння автоматизируемого процесу, що робить ці продукти легкими в освоєнні й доступними для широкого кола користувачів. Всі системи можна вважати відкритими, які мають відкритий протокол для розробки власних драйверів. Всі вони мають розвинену мережну підтримку, можливість включення Actіve-X об'єктів. Також слід зазначити, що побудова системи на основі SCADA - пакета різко зменшує набір необхідних знань в області класичного програмування, дозволяючи концентрувати зусилля по освоєнню знань у прикладній області. Таким чином, вибір такої системи виробляється із критерію якості технічної підтримки, якості навчання користувачів й якості додаткових послуг з освоєння й впровадження кінцевої системи керува