Інформаційний вісник2 (34) 2010Київ 2010 ББК 78.34(4Укр) Б 59Бібліосвіт : інформ. вісн. – Вип. 2 (34) 2010 / [редкол. : Г. Саприкін (голов. ред.), Т. Сопова (відп. ред.), С. Чачко, Т. Якушко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К. : [б. в.], 2010. – 63 с.Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), С. Чачко, Т. ЯкушкоРедактори: С. Чачко, М. Стельмах© ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2010ЗМІСТ Досвід зарубіжних колег Е. Букерштейн Вивчаємо інновації у бібліотечному концептуальному центрі Нідерландів 4 М. Хейг Порівняльний аналіз американської та української бібліотечних систем 12 Досвід роботи Л. Артеменко Методична служба – генератор нових ідей 17 О. Усенко Нове покоління вибирає здоровий спосіб життя 26 С. Бутенко Популяризація творчості обдарованої молоді 31 Вісті з регіонів Л. Нянько Навчання у методистів – традиція! 38 С. Воробель Навчання на Тернопільщині 42 Т. Ігнатова Молодь обирає книгу 44 Бібліотечні ноу-хау звідусіль У столиці Австрії відкрили бібліотеку просто неба 47 Чи маю право? 48 В. Паянок Філія, представництво суб’єкта господарювання Конкурси. Вікторини. Премії А. Лежайська Збережи минуле заради майбутнього 50 Пам’яті колеги Валентина Григорівна Іванова 63 ^ Досвід зарубіжних колегВивчаємо інновації у бібліотечному концептуальному центрі НідерландівЕрік Букерштейн, співробітник відділу комунікацій та інновацій Бібліотечного концептуального центру, м. Дельфт (Нідерланди)Переклад ^ М. Стельмах, завідувачки сектору електронних видань ДЗ «ДБУ для юнацтва»У Дельфті (Нідерланди), містечку середніх розмірів (його населення складає 100 тис. чол.), відомому знаменитою картиною «Дівчина з перлиною в сережці» та блакитними керамічними виробами – Дельфтським фаянсом, знаходиться бібліотека, котра могла б здатись звичайнісінькою публічною бібліотекою, але ж вона така особлива! Найкраще було б охарактеризувати її як медіа-центр, фонд якого поєднує у собі три унікальні колекції: музика і фільми; література; твори мистецтва. Завдяки цим трьом складовим заклад являє собою дещо більше, ніж звичайну бібліотеку. Солідні фонди та компетентні співробітники є справжнім джерелом натхнення та енергії для жителів міста. Це найбільш відвідувана громадська установа міста. Понад 500 тис. чол. відвідує бібліотеку щорічно, а кожен школяр є її читачем. Девіз установи – «Візьми в бібліотеці цілий світ» – якнайкраще відображає концепцію закладу як загальнодоступного культурно-інформаційного центру. Я працюю у відділі комунікацій та інновацій бібліотеки протягом трьох років та беру активну участь у багатьох її рекламних акціях. У цій статті я розповім про наше бачення місії закладу та ознайомлю вас із декількома інноваційними проектами, які ми запровадили (напр., відправлення мобільних знімальних майстерень до шкіл та надання користувачам можливості скачувати матеріали бібліотеки за допомогою безпровідного зв’язку Bluetooth).^ Місія бібліотеки у світі, що змінюється. Бібліотека вважає своїм основним завданням стати та залишатися найбільш прогресивною у світі. Демонструючи творчий підхід, використовуючи технічні інновації і розвиваючи наукове розуміння, центр прагне бути незамінним джерелом натхнення для співробітників, відвідувачів та партнерів у Дельфті, Нідерландах та цілому світі. Таким чином, бібліотека гарантуватиме доступ до незалежного, об’єктивного та вільного інформаційного потоку, що є необхідною умовою збереження демократії сьогодні та у майбутньому. Майбутнє концептуального центру пов’язано не лише зі змінами всередині установи, але й зі стосунками з оточуючим світом, які є дуже важливими для центру та міста в цілому. Життя у суспільстві змінюється дуже стрімко. Спілкування стає швидшим та простішим, ніж будь-коли. Міграція та збільшення чисельності населення робить суспільство більш складним. Мережа знищує стіни та кордони між людьми, тож час та відстань стають неважливими. ЗМІ, пошукові сервери, чатові сайти, однорангові мережі1 надають інформацію 24 години на добу. Навіть стільникових телефонів у Нідерландах більше, ніж мешканців. Люди часто мають декілька імен у цифровому просторі, за допомогою яких можна отримати доступ до їх домену. Тож у нас виникає більше запитань, ніж відповідей, незалежно від того, наскільки розумним є пошуковий сервер. Цей факт відкриває для бібліотек додаткові можливості.^ Лідер у генеруванні, зберіганні та розповсюдженні історій. Дійсно, концептуальний центр – це звучить гордо, але що саме робить наш заклад «бібліотечним концептуальним центром»? Перш за все, коли ми об’єднали наші фонди, то усвідомили, що матеріали, які ми видаємо користувачам, визначають рівень нашого закладу. Чи має значення, на якому носієві знаходяться оповідання: у книжці, на CD, DVD чи у файлі MР3? А може, це буде витвір мистецтва? Ми можемо припустити, що світ, у якому житимуть наші діти, буде цілком іншим. Можливо, книги високо цінуватимуться у музеях чи приватних колекціях, але у бібліотеці мають бути лише цифрові носії інформації. Та все ж, ми глибоко переконані у тому, що люди завжди будуть любити історії та потребувати їх. Саме тому ми працюємо над збереженням наших історій шляхом оцифрування фондів та відряджаючи наших Шаначі (народних співців) у світ, аби ті зібрали найкращі історії бібліотек та надаючи їм трибуну для висловлення власних думок у бібліотеці (проект «Агора»). Наш центр завжди прагне бути на крок попереду. І якщо існує бібліотека 2.0, наша бібліотека буде 3.0. Керівництво концептуального центру вважає вкрай важливим розширення горизонтів за межі бібліотечних мурів та державних кордонів, аби бути у курсі найновіших світових досягнень і, таким чином, підтримувати обслуговування клієнтів на високому рівні. Одним з прикладів того, як нам вдається це робити, є проект «Шаначі Тур 2007» (Shanachie Tour 2007). Слово «Шаначі» походить з ірландської мови та є іменем стародавнього співця. Цей чоловік користувався великою пошаною та подорожував Ірландією, розповідаючи різні історії в обмін на їжу та ночівлю. У такий же спосіб троє бібліотекарів (зі мною включно) вирушили у подорож, у ході якої ми мали перетнути США за три тижні. Ми проїхали 5 тис. миль у спеціальному фургоні, збираючи та розповідаючи історії, а також знаходячи нових друзів та обмінюючись цінними ідеями. Уся подорож знята на відео, викладена у блозі та доповнена красивими фото на www.shanachietour.com. Ця подорож викликала шквал емоцій. Наша глибока віра у незамінність бібліотек та бібліотекарів надихнула багатьох людей. Тому дуже важливо було поділитись такою красою та результатами важкої та натхненної роботи. Працівники нашої бібліотеки глибоко переконані в тому, що створення глобальної бібліотечної мережі допоможе нам утримувати позиції у суспільстві та закласти міцні підвалини демократії (Кошти на реалізацію проекту надійшли із зовнішніх джерел та від спонсорів, котрі поділяють наші погляди та готові інвестувати у бібліотеку майбутнього).^ Бібліотека як видавець історій. Для того, аби бути в змозі продукувати, зберігати та ділитись історіями у сучасному світі, коли питання авторських прав є предметом гарячих дебатів, наш центр вважає за необхідне розглянути можливість видання власних матеріалів. Тому багато наших проектів тісно пов’язані з цим питанням. Один з наймасштабніших проектів, над яким ми зараз працюємо, називається «ілюстрований сценарій твого життя». На величезних екранах нашої бібліотеки можна влаштувати виставку будь-чого, що є важливим для Вас як для відвідувача та для всієї спільноти. Уявіть собі, що ваша бабуся збирається святкувати свій 85-й день народження. Було б чудово влаштувати у нашій бібліотеці виставку фотографій з її життя, чи не так? Наша знімальна група взяла б інтерв’ю у її родичів та друзів; можна також продемонструвати твори мистецтва та музику у крос-медіальному режимі; це стане своєрідним подарунком для кожного мешканця зокрема та міста загалом. Відвідувачі оглянуть виставку, впізнають знайомі речі, згадають своє минуле та поділяться власними історіями. Це дуже ефективний спосіб зміцнення соціальної згуртованості. Інший проект, котрий також пов’язаний з цим аспектом (і не тільки в один спосіб), – це майстерня центру. Завдяки солідному гранту, котрий надійшов з Національного фонду інновацій у бібліотечній галузі, бібліотека мала змогу закупити обладнання для мобільної майстерні, оснащеної камерами, акустичними системами, редакторськими програмами та усім необхідним для зйомки документальних фільмів, телепередач для веб-сайту. З цим обладнанням працівники бібліотеки відвідують школи, надаючи старшокласникам можливість створювати свої власні фільми. Наприклад, можна зняти фільм про боротьбу з підлітковим алкоголізмом. Завдяки такій роботі бібліотека опиняється у центрі суспільного життя та сприяє росту своєї популярності серед підлітків. Юним користувачам подобається працювати в майстерні, писати сценарії, зчитувати розкадровки та підбирати саунд-треки до власних фільмів. Тож концептуальний центр успішно працює над поверненням підлітків до бібліотеки.^ Починаємо серйозніше ставитись до ігор. Один із документальних фільмів, знятих співробітниками центру, має назву «Хто не грає, той програє». Більшість матеріалів для фільму було відзнято у Чикаго. Протягом тижня ми спілкувались з модератором соціальної мережі Майклом Сфензом та палким прихильником комп’ютерних ігор Дженні Левайн. Ми дізнались про те, що у Чикаго ряд бібліотек приділяє значну увагу своїм відвідувачам-підліткам та активно пропагує різні види ігор. Стає зрозуміло, що ці бібліотеки залучають значно більшу кількість підлітків, а книгообіг серед них сягає аж 70 %. Тож ми отримали урок, яким не можна знехтувати. Повернувшись додому, ми розмістили відзняте відео на нашому веб-сайті (www.dok.info/index.php?cat=home&video_id=63) та розповіли про набутий досвід на бібліотечній конференції. Тож зараз, через рік, ми спостерігаємо зростання кількості бібліотек, котрі закуповують ігрові приставки для своїх юних відвідувачів. Це, звичайно, чудово, але цього недостатньо. Наш центр вирішив розвинути саму ідею комп’ютерних ігор. Спільно з Дельфтським технічним університетом ми запропонували ідею проведення загальнонаціональної конференції, присвяченої ролі ігор в освіті та підвищенні рівня комп’ютерної грамотності. Окрім конференції, у концептуальному центрі та університетській бібліотеці планується проведення вечірок, на яких присутні матимуть можливість насолоджуватись комп’ютерними іграми. Також, із січня по липень 2008 р. студенти різних навчальних закладів мали можливість працювати над створенням комп’ютерної гри. І звичайно ж, ця гра буде тісно пов’язана з бібліотеками та історіями. Власна воля та співпраця з нашими партнерами є головними складовими успіху незвичних заходів, котрі вживає наша бібліотека. Ми не думаємо про фінансовий аспект, а генеруємо нові ідеї розвитку за межами бібліотеки. З нашими партнерами ми зможемо запровадити нові види послуг, аби ефективніше презентувати бібліотеку людям. Хорошим прикладом такої роботи є автомат U для завантаження інформації за допомогою функції Bluetooth. Матеріали, вибрані нашими спеціалістами, напр. бібліотечний журнал, календар подій чи аудіокнигу, можна завантажити з таких автоматів, а їх, у свою чергу, встановити у різних місцях за межами бібліотеки. Розміщення автоматів U на залізничних станціях, у лікарнях та в кінотеатрах відкриває для нас широкі можливості рекламування власних послуг. Люди, у стільникових телефонах яких передбачено функцію Bluetooth, зможуть скачати матеріали на свої телефони та ознайомитись з ними у дорозі або там, де їм буде зручно це зробити. І якщо нам вдасться викликати їхній інтерес, вони обов’язково завітають до бібліотеки. Також, разом з дитячим садком, наш центр організовує літній табір. Ідея його створення виникла, коли ми усвідомили, що кон-цепція бібліотеки майбутнього має виходити поза бібліотечні мури та ґрунтуватися на ідеї встановлення тісного контакту з людьми. А як найкраще це зробити, як не через літній дитячий табір? Граючись та розважаючись, діти вчаться випускати газету або телешоу; а ще вони вчаться ставати «зірками» (як у телешоу «Американський ідол»), попередньо пройшовши курс навчання співу, танцю та акторського мистецтва. ^ Бібліотекарі ХХІ століття. Із запровадженням вищезазначених змін та нових видів послуг стало зрозуміло, що перед бібліотекарями ХХІ ст. постають дедалі нові виклики. Необхідно модернізувати принципи організації роботи; також спеціалісти мають оволодіти новими навичками. Бібліотекар сьогодні – це медіа-гід завтра. Він має допомагати людям орієнтуватись у розмаїтті інформації, а також розповідати про нові технології, що з’являються на ринку, та про те, як ними користуватись. Очевидно, що професія бібліотекаря вимагає безперервного навчання протягом усього життя. Аби завжди мати чітке уявлення про те, що відбувається, наш центр залучає менеджерів по роботі з клієнтами. Тож у штаті нашого центру ви знайдете менеджерів проектів, контент-менеджерів та позаштатних менеджерів з маркетингу. Така практика виявилась дуже ефективною у підтриманні використання різних складових фонду, внаслідок чого, в свою чергу, підвищується рівень обертаності та прибутковості, оскільки люди беруть більше матеріалів (книг, CD, DVD, творів мистецтва, сплачуючи за деякі з них незначні суми грошей). Той факт, що старе приміщення нашої бібліотеки стало замалим та має бути знесеним, змушує нас продумувати нові варіанти дизайну нашого центру. Нова будівля, котра відкрилась 21-го травня 2007 р., стала справжнім джерелом натхнення як для працівників, так і для відвідувачів. Ми завжди радо вітаємо нові ідеї, а поповнення нашого бюджету новими коштами дало нам можливість закупити ряд нових ґаджетів2, як, наприклад, наші музичні стільці. Сконструйовані у стилі 70-х рр. минулого ст., та обладнані цифровими медіа-плеєрами, з мікрофонами та сидінням, що обертається навколо своєї осі, вони створюють абсолютно нові можливості (нову атмосферу) для сприймання музики. Також відвідувачі матимуть змогу переглядати фільми на великих екранах. Співробітники бібліотеки можуть поновлювати матеріали у будь-який час, тож відвідувачі завжди мають змогу ознайомитись з новинками музики чи кінематографу. Окрім модних стільців, наша бібліотека обладнана ігровими консолями Nintendo Wii та PlayStation. І діти, і дорослі можуть використовувати їх зранку до вечора. Також книжкові стелажі у молодіжному відділі рухаються на коліщатках, тож ми можемо вивозити їх у інші зали для різноманітних заходів. А у одному з затишних куточків центру розташувалась міні-кав’ярня, де відвідувачів пригощають сніданком та чудовими кавою та чаєм. А ще у нашій бібліотеці проходять лекції, читання, музичні вистави майже увесь тиждень, тож люди залюбки проводять годинку-другу у бібліотеці, а функція Wi-Fi приваблює і студентів, котрим зручно навчатись у нас. Мистецький відділ бібліотеки організовує постійно діючі виставки. Усі ці заходи разом роблять центр місцем, у якому хочеться проводити час та клубом, до якого хочеться вступити. Саме на це направлена уся наша робота. Коли люди, найважливіший фонд нашої бібліотеки щасливі, – це означає, що у бібліотеки є майбутнє. Наразі бібліотека працює над новими додатками до веб-сайту та новими засобами рекламування закладу. Тож завітайте на наш сайт: www.dok.info та будьте у курсі найцікавіших подій. Також ми чекаємо на ваші ідеї та допомогу у розбудові всесвітньої бібліотеки майбутнього.Досвід зарубіжних колегПорівняльний аналіз американської та української бібліотечних систем^ Д-р Марія Хейг, доцент факультету інформатики, Університет Вісконсин-Мілуокі mhaigh@uwm.edu,www.tomandmaria.com/mariaВступ. Україна і Сполучені Штати Америки – дві дуже різні країни за історичним та економічним розвитком. Україна – країна, що розвивається; вона ще не завершила переходу від централізованої системи управління Радянського Союзу до незалежного економічного і культурного стану. Сполучені Штати Америки на сучасному етапі є розвинутою капіталістичною країною, головною супердержавою світу. Порівнюючи основні статистичні дані щодо ситуації у Сполучених Штатах Америки та в Україні, бачимо наступне: населення США (301 млн. чол.) в 6,5 рази перевищує населення України (46 млн. чол.). Загальна кількість бібліотек у Сполучених Штатах Америки у 2006-2007 рр., за даними звіту Американської бібліотечної асоціації (АБА), складала 117 341 тис., а в Україні, за даними статистики, розміщеними на сайті Національної наукової бібліотеки ім. Вернадського, – приблизно 45 тис. Це означає, що в США на 2500 жителів припадає одна бібліотека, а в Україні одна бібліотека припадає на 1000 жителів. Отже, згідно статистичних даних, українське населення краще забезпечене бібліотеками, ніж американське. За даними звіту АБА за 2006 р., у Сполучених Штатах Америки налічується: 9 207 публічних бібліотек, 9 047 центральних бібліотек, 7 502 філії. В цілому в США налічується 16 549 бібліотечних будинків (приміщень). У країні нараховується 3 527 академічних та 9 247 спеціалізованих бібліотек (корпоративних, медичних, юридичних, релігійних тощо). Шкільні бібліотеки в США, як і в Україні, складають переважну більшість – майже 94 тис. (дві третини); решта – це урядові бібліотеки (1 193) і бібліотеки збройних сил (306) [1].^ Бібліотеки та економіка. Американським бібліотекарям давно відомо, що коли економіка в країні занепадає, використання публічних бібліотек зростає. Офіційно економічна рецесія після терористичного акту 11 вересня 2001 р. була зареєстрована тільки на короткий період, хоча економічне сповільнення, скорочення кількості робочих місць у багатьох галузях економіки тривало значно довше. Внаслідок спаду економіки відвідування бібліотек значно зросло. У квітні 2007 р. АБА звітувала, що кількість відвідувань бібліотек склала 2 млрд. 99 % американських бібліотек забезпечують безкоштовний доступ до Інтернету. Оскільки вдома доступ до Інтернету мають 69 % населення, бібліотеки забезпечують відповідними послугами найбідніші верстви. А що відомо про економічне становище бібліотекарів, які обслуговують цих користувачів? Пересічна заробітна платня в Сполученних Штатах Америки становить 36 тис. дол. на рік, враховуючи як найбідніші верстви, що живуть за рахунок державної підтримки, так і керівників корпорацій, які отримують до 12 млн. дол. на рік. Заробітна платня в різних професійних групах, звичайно, відрізняється. Так, за даними сайту http://www.payscale.com/, програмісти заробляють від 62 до 78 тис. дол. на рік; менеджери крамниць у середньому, – 41 тис. дол. на рік; дрібні офісні службовці, відповідно, 38 тис. дол. Для порівняння: за даними звіту АБА за 2006-2007 рр., початкова річна платня бібліотечного каталогізатора складає 16,5 тис. дол., бібліотекаря в публічній бібліотеці – 22 тис. дол. Це особливо дивно з огляду на те, що для отримання бібліотечної освіти в США необхідно захистити магістерську дисертацію, попередньо здобувши ступінь бакалавра. Багато студентів, які здобувають бібліотечну освіту, вже мають звання магістра в якійсь іншій ділянці і магістратура з бібліотечної справи є для них уже другою. Важливий елемент у бібліотечній освіті – це отримання диплому університетської програми, акредитованої АБА.^ Професія бібліотекаря. АБА було засновано як фахову організацію і професійну спілку в 1876 р. у м. Філадельфія. Вона була створена приблизно одночасно з Американською юридичною Асоціацією та Американською медичною асоціацією. Дотепер особливістю подібних асоціацій залишається те, що вони визначають стандарти та вимоги до даної професії. Це досить унікальне досягнення. Так, наприклад, технічні організації намагались створити асоціації, які би визначали кваліфікаційні вимоги до комп’ютерної професії. Проте, їхні зусилля виявились марними [4]. Головною місією Американської бібліотечної асоціації з самого початку було «запровадження координації розвитку, вдосконалення бібліотечних, інформаційних послуг та бібліотечної професії з метою підвищення рівня навчання та забезпечення доступу до інформації для всіх» (http://www.ala.org/ala/ourassociation/governingdocs/ alagoverning.htm, стаття 6 Статуту Американської бібліотечної асоціації). Українська Бібліотечна Асоціація була заснована в 1995 р. за дуже подібними принципами: «Основною метою діяльності УБА є всебічне сприяння розвитку бібліотечної справи і забезпечення права читачів та споживачів інформації на якісне і своєчасне бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування, а також захист соціальних та інших спільних інтересів членів УБА» (http://www.uba.org.ua/, Статут Української бібліотечної асоціації). Таке формулювання свідчить про значний прогрес у розвитку професії бібліотекаря в Україні, враховуючи, що місія радянського бібліотекаря була визначена ще Н. Крупською відразу після Жовтневої революції 1917 р. Головним у цій місії було служіння радянській пропаганді і відбір інформації з метою донесення до читачів лише ідеологічно правильних її фрагментів. Як писала Крупська, «є книжки, які організують, і книжки, які дезорганізують». Функція радянських бібліотек і бібліотекарів полягала, зокрема, у відсортовуванні в спеціальні закриті колекції «дезорганізуючих» книжок [3]. Свою місію забезпечення вільного доступу до інформації для всіх Американська бібліотечна асоціація сприймає дуже серйозно. АБА має офіс у столиці США, Вашингтоні, головним завданням якого є адвокаті (лобіювання інтересів) бібліотек та бібліотекарів. АБА також збирає матеріали та інформації про можливі гранти і про те, як дотримуватися нових законів та постанов адміністрації, або ж як і з яких причин з ними не погоджуватись. Так, наприклад, контроверсійний «Патріотичний акт», тимчасово впроваджений президентом Бушем після 11 вересня 2001 року, Американська бібліотечна асоціація вважає незаконним та таким, що зводить нанівець основні принципи бібліотечної справи. Акт вимагає, аби бібліотеки відкрили уряду всі особисті бібліотечні дані про читачів. Тобто уряд хоче отримати детальну інформацію про те, хто що читає та які книжки отримує в бібліотеці. Отже, якщо хтось, наприклад, читає багато про іслам, він потрапляє під особливий нагляд. АБА категорично виступає проти цього акту і закликає бібліотеки не передавати ніяких даних про читачів, бо це є порушенням фундаментальних прав людини в Сполучених Штатах Америки. АБА видало резолюцію з приводу Патріотичного акту, яку було спрямовано до президента та голови Верховного Суду (http://www.ala.org/, Резолюція щодо Патріотичного акту). Дотепер бібліотеки не погодились з актом президента. Як уже згадувалось вище, однією з головних функцій Американської бібліотечної асоціації, поза визначенням загальних політичних позицій щодо професії бібліотекаря, є визначення стандартів професійної бібліотечної освіти. Для майбутніх бібліотекарів дуже важливо отримати освіту з програми, акредитованої АБА. На 2007 рік Американська бібліотечна асоціація акредитувала 61 програму в 56 університетах США. В деяких університетах акредитовано кілька програм. Дедалі поширенішими стають дистанційні програми бібліотечної освіти [2]. У 2006 р., за даними АБА, існувало 20 акредитованих програм, що пропонували освіту на ступінь магістра з бібліотечних і інформаційних наук повністю онлайн, та 25 програм, що пропонували деяку частину курсів онлайн.Висновки. Українська та американська освітні системи дуже відрізняються одна від одної. На відміну від бібліотечної освіти в Україні, в Америці передумовою набуття кваліфікації бібліотекаря є отримання ступеня магістра. Для цього юнаки та дівчата намагаються потрапити до шкіл, акредитованих АБА. Американська бібліотечна асоціація відіграє керівну роль у визначенні місії бібліотекаря, її політичного та соціального місця в суспільстві, і, головним чином, основних складових бібліотечної освіти. На відміну від Американської, Українська бібліотечна асоціація виникла, після того, як система бібліотечної освіти вже була чітко сформована сімдесятьма роками радянської влади. Бібліотечну освіту в Україні й надалі надається в Інститутах культури, де поруч з бібліотекарями та іншими спеціалістами інформаційної професії вчаться співаки, дизайнери, спеціалісти зі створення розважально-ігрових і шоу-програм, фахівці з готельно-ресторанного бізнесу тощо. З часу свого заснування УБА визначила місію, дуже подібну до місії АБА; відтак можна сподіватись, що в майбутньому УБА буде відігравати важливе місце у визначенні фундаменту бібліотечної освіти.Бібліографія 1. Library and Information Studies: Directory of Institutions Offering Accredited Master’s Programs, 2006-2007: American Library Association: Office of Accreditation. 2. Haigh, Maria. Divided by a Common Degree Program? Profiling Online and Face-to-Face Information Science Students // Education for Information. – 2007. – V. 25. – № 2. – PP. 93 – 110. 3. Haigh, Maria. Escaping Lenin’s library: Library and Information Science education in independent Ukraine // The International Information & Library Review. – 2007. – V. 39. – № 2. – PP. 72–79. 4. Haigh, Thomas. Inventing Information Systems: The Systems, Men and the Computer, 1950-1968 // Business History Review. – 2001. – V. 15. – Spring. – PP. 15 – 61.Досвід роботиМетодична служба – генератор нових ідей Л. Артеменко, головний методист Житомирської ОЮБ Становлення методичної роботи бібліотек для юнацтва нашої країни відбувалося в період їх створення. Науково-методичний відділ Житомирської обласної бібліотеки для юнацтва було створено у 1980 році. Штат налічував 4 працівники. Свої основні завдання методисти вбачали в навчанні та підвищенню професійного рівня бібліотекарів області, у пошуках нешаблонних підходів та рішень в роботі з юнацькою категорією користувачів. Першим завідувачем науково-методичного відділу стала Аліна Смуляр, яка нині очолює бібліотеку Житомирського технологічного коледжу. Разом з нею працювали Олена Осіна, Наталя Харитонова, Таїсія Чабак. Вони розповсюджували нові ідеї, які з’являлися в бібліотечному середовищі; були порадниками у справі поліпшення методичної роботи усієї галузі; наполегливо, творчо і натхненно зміцнювали авторитет бібліотеки та зробили вагомий внесок у створення мережі юнацьких структурних підрозділів. Зміни, які проходили в ідеологічній, економічній та культурній галузях, особливо позначилися на статусі бібліотеки, на її ролі в суспільстві. Це був період випробовувань, пошуку свого місця в суспільному житті. В той час відділ було реорганізовано, у штаті залишився лише один працівник. У різні роки тут працювали Ольга Білова, Ольга Микитюк, Зінаїда Гриб, Тамара Колосович, Людмила Майзус, однак під їх керівництвом відділ виконував функції методичного центру для бібліотек усіх систем і відомств області. Зміна соціальних умов диктувала трансформацію змісту діяльності бібліотеки, суть якої полягала в переосмисленні історичного досвіду в новому контексті. Особлива увага працівників відділу приділялася розкриттю творчості раніше заборонених поетів і письменників: М. Руденка, В. Підмогильного, М. Хвильового, В. Барки, О. Теліги, О. Ольжича, В. Стуса, В. Симоненка, Л. Костенко. Розроблені матеріали надсилалися до районних та міських книгозбірень, де через брак коштів на комплектування не вистачало новинок літератури, видань, які б по-новому розкрили історичні події. Часто наші матеріали були єдиним джерелом для сільського бібліотекаря, вчителя, учня у висвітленні життєвого шляху цих постатей. Фахівцем бібліотечної справи, спеціалістом, який досконало знав специфіку методичної роботи, відчував пульс життя, шукав нові ефективні підходи до методичної діяльності та віддавав роботі свої знання та досвід, був головний методист Тетяна Козаренко. Ще багато добрих справ могла б зробити Тетяна Іванівна, але, на жаль, передчасно пішла з життя. Та час не зупиняється. Найголовнішими функціями відділу нині є консультативна допомога, аналітична діяльність, підвищення професійного рівня бібліотекарів, дослідницька та інноваційна робота. З огляду на те, що якості бібліотечного спеціаліста мають відповідати потребам та реаліям сучасного життя, питання підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, що обслуговують юнацтво, постійно перебуває у полі зору методичного відділу. Також бібліотека проводить низку заходів із підвищення професійної кваліфікації бібліотекарів області, серед яких чільне місце займають школи директорів. Вони проводяться спільними зусиллями трьох бібліотек. Під час таких навчань порушуються проблемні питання роботи з молодіжною аудиторією, а саме: «Юнацькі структурні підрозділи: орієнтири розвитку», «Інноваційні форми бібліотечно-бібліографічного обслуговування юнацтва», «Формування та використання електронних ресурсів бібліотек в обслуговуванні юнацтва» тощо. Суттєву роль у роботі методичного відділу відіграють виїзди на місця, під час яких надається конкретна методична допомога, вирішуються проблемні ситуації. Головний методист та працівники інших відділів бібліотеки спільно з працівниками обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича та бібліотеки для дітей беруть участь у комплексних обстеженнях діяльності ЦБС області. Здійснюються тематичні виїзди, вивчаються конкретні аспекти діяльності бібліотечних установ. Але найбільш досконалою формою підвищення кваліфікації залишаються обласні семінари. Вони проводяться в різних формах та на різні теми: «Бібліотека – центр читання і формування інформаційної культури особистості», «Бібліотека і молодь: нові потреби, нові вимоги», «Бібліотека – молодий читач: моделі співпраці», «Головні аспекти в обслуговуванні юнацтва». До участі в обласних семінарах щорічно запрошуються не лише працівники районних та міських бібліотек області, а й голови методичних об’єднань шкіл, коледжів, ліцеїв, ПТУ, вузів. Під час семінарів слухачі мають можливість отримати корисну і цікаву інформацію про зміст і форми роботи з юнацтвом, познайомитися з представниками різних організацій, які запрошуються до участі, поділитися досвідом цікавої роботи з молоддю, що проводиться бібліотеками області, взяти участь у практичних заняттях, які пропонують працівники інших установ (наприклад, тренінгах психологів, лікарів, правознавців). Такі семінари – це, перш за все, можливість обговорити проблеми, які хвилюють молодь, вислухати пропозиції, обмінятися досвідом, поспілкуватися. Актуальною потребою для бібліотекарів залишається самоосвіта. Кожен працівник намагається систематично знайомитися з фаховими виданнями («Бібліотечна планета», «Бібліосвіт», «Бібліотечний форум», «Бібліотека», «Шкільна бібліотека»), переглядати періодичні видання, нові надходження літератури, засвоювати досвід роботи інших бібліотек країни. З метою забезпечення та апробації нововведень, індивідуального консультування та конкретної методичної допомоги проводяться одноденні практикуми-стажування для окремих категорій фахівців та новопризначених спеціалістів з районних та міських ЦБС. Чимало років відділ плідно співпрацює з Житомирським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, іншими навчальними закладами. Спільно організовуються семінари-навчання для керівників методичних об’єднань, вчителів-предметників, бібліотекарів шкіл та вузів. Працівники беруть участь у міських освітянських семінарах, серпневих конференціях. Налагоджено тісну співпрацю з Житомирською філією ДАККіМ, позаштатними викладачами якої є працівники бібліотеки. Вони пропонують консультації з різних напрямків роботи з молоддю, а також беруть активну участь у виїзних навчаннях на базі районів, надаючи як методичну, так і практичну допомогу бібліотечним працівникам. Навчання на базі закладів культури районів є чи не єдиною доцільною формою підтримки професійного статусу сільських працівників культури в умовах сьогодення. Останніми роками активізувалась соціологічна та дослідницька діяльність бібліотеки. Відділ проводить різнопланові міні-дослідження та анкетування з конкретних проблем молодіжного середовища: «Бібліотека очима читача», «Я вивчаю рідний край», «Краща книга року», «Кращі газети та журнали року» та ін. Ми постійно беремо участь у Всеукраїнських соціологічних дослідженнях, які організовує Державна бібліотека України для юнацтва: «Бібліотеки для юнацтва як методичні центри» (2002 р.), «Структурно-кількісні аспекти бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні» (2005-2006 рр.), «Сучасна молодь: інформаційні потреби та можливості їх задоволення бібліотекою», «Інформаційна культура користувача обласної бібліотеки для юнацтва» (2006 р.), «Ефективність надання платних послуг у бібліотеках України для юнацтва» (2007 р.), «Втрачений читач» (2008 р.), «Веб-спілкування та нетикет: ставлення бібліотекарів та користувачів» (2009 р.). Важливим напрямком методичної роботи є видавнича діяльність. Щорічно бібліотека видає 10-15 методичних матеріалів. Це і поради, і узагальнення досвіду роботи, і сценарії масових заходів, конкурсів, вікторин, і збірники матеріалів науково-практичних конференцій та обласних семінарів, а також кращих робіт учасників всеукраїнських та обласних конкурсів. Особливо хотілося б відзначити такі видання, як «Бібліотека і соціальні пробле- ми молоді», «Бібліотека і молодь: нові потреби нові вимоги», «Сильніше зброї – сила слова» (до 135-річчя від дня народження Лесі Українки), «Погляд у минуле» (про увічнення пам’яті видатних діячів УНР і ЗУНР), «Молодь проти наркоманії», «Любов, що водить сонце і світила», «В серці зріє величне, сутнє» (до 70-річчя від дня народження М. Сингаївського, поета-земляка, перекладача, публіциста), «Житомирщина на перехресті думок», «Я відданий душею Україні» (до 70-річчя від дня народження В. Грабовського, українського поета-земляка), «Легенди рідного краю» тощо. У рамках проекту «Відродження національної, духовної, культурної та історичної спадщини» працівниками бібліотеки складено більше 80 сценаріїв, які розповсюджуються в бібліотеках області і користуються популярністю серед користувачів та бібліотекарів не лише Житомирщини, але й усієї України. Протягом останніх років було видано цілий ряд матеріалів з узагальненням досвіду роботи обласної бібліотеки. Перш за все, варто назвати рекламний проспект про обласну бібліотеку для юнацтва Житомирської обласної ради «Друг і порадник» (2006 р.). У виданні «Правова культура молоді» (2007 р.) узагальнено досвід роботи школи правових знань «Підліток» бібліотеки для юнацтва Житомирської обласної ради. Це дало можливість активізувати популяризацію правових знань у бібліотеках регіону згідно з Обласною комплексною програмою профілактики злочинності на 2006-2010 роки. У 2009 р. у виданні «Чудодійна краса мистецтва» подано аналіз досвіду роботи літературно-мистецької вітальні «Від серця до серця», а у виданні «Мій отчий край – земля моя у росах» – лекторію «Юний краєзнавець, що працюють при Житомирській ОЮБ. Методист – головний популяризатор інноваційних бібліотечних процесів. Безпосередня участь у підготовці та проведенні нетрадиційних масових заходів дає змогу помічати певні нюанси в роботі з юнацькою аудиторією, аналізувати їх і враховувати у подальшій методичній діяльності, популяризувати такі ефективні форми роботи, як круглі столи, диспути, дискусії, конкурси, вікторини, турніри, презентації книг. Інноваційною формою роботи є мультимедійні презентації. Нова аналітична функція ме