На основе данных отечественных и зарубежных исследований, литературы, полученной от НГО "Earth Forever Foundation" и местной власти, собственных изысканий организации "Ласточка", анализируется экологическая ситуация в городе Херсоне и области, связанная с загрязнением поверхностных и подземных вод. А так же, представляется краткий отчет о пребывании представителей общественной организации на 4 Европейском Молодёжном Водном Парламенте, проводимом в сентябре 2003 года в Болгарии и о мероприятиях по Водной кампании в Херсоне в сентябре-ноябре 2003 года.Херсон2003Европейский Молодёжный Водный Парламент,"Молодежь за водные ресурсы и демократию в европейских странах с переходной экономикой"С 1 по 7 сентября 2003 года в городе Старая Загора (Болгария) состоялся 4-тый Европейский Молодежный Водный Парламент, который объединил усилия представителей молодёжи, учебных заведений, международных организаций, НПО из развитых стран, стран с экономикой переходного типа и мэрии города. Целью работы Парламента было улучшение информирования молодых лидеров экологического движения относительно проблем воды, санитарии и гигиены, и необходимость внедрения демократических механизмов участия общественности в процессе принятия решений по этим проблемам. В работе Парламента принимала участие молодежь 16-18 лет из 15 стран мира: Армения, Бельгия, Босния и Герцеговина (Тузл и Баня Лука), Эквадор, Франция, Греция, Киргизстан (Бишкек и Ош), Молдова, Нигерия, Румыния (Брашов и Решица), Россия (Санкт-Петербург и Екатеринбург), Словакия, Болгария, Канада. Украину представляли 3 организации:Всеукраинская экологическая общественная организация "МАМА-86";Молодежный клуб им. Вернадского, Одесса;Херсонская городская детская общественная экологическая организация "Ласточка", Херсон.Партнеры Парламента:1. Европейская водная солидарность - Страсбург (Франция); 2. Совет по сотрудничеству в области водоснабжения и канализации - Женева (Швейцария); 3. ВЭОО "МАМА-86" - Киев (Украина); 4. Высшая школа по изучению иностранных языков Ромена Роллана - Старая Загора (Болгария); 5. Молодежный городской Совет - Старая Загора (Болгария).Финансовые доноры:Швейцарское агентство по развитию и сотрудничеству;Международный секретариат по воде (Монреаль);Совет по сотрудничеству в области водоснабжения и канализации (Женева);Городской Совет (Старая Загора); ООО "Водоснабжение и канализация" (Ст. Загора).Диана Искрева - координатор Парламента вела подготовительную работу, во время которой на веб-сайте организации "Earth Forever Foundation" была создана страница с двухсторонним общением www.earthforever.org/parliament/. В будущем планируется работа по информационной сети, в направлении "вода, санитария и гигиена". В рамках проекта был объявлен конкурс на лучшую работу: 1. Научное исследование; 2. Плакат; 3.Рассказ. В день открытия 4-того Европейского Молодежного Водного Парламента международным жюри, под руководством Марии Желевой (первый Президент Парламента -1999 г.), были торжественно награждены наиболее активные участники и победители разных конкурсов:Высшая школа Ромена Роллана (Болгария);ВЭОО "МАМА-86" - за проведение водной кампании (Украина);3. ХГДОЭО "Ласточка" - за лучшую научную работу Херсон (Украина).В номинации "лучший рассказ" были награждены сертификатами:Групповая работа из Санк-Петербурга;Андрей Трофин, Румыния;3. Климентина Русева, Болгария. За "лучший плакат" были награждены сертификатами:1. Мария Ковальчук, Киев, Украина;2. Лилия Порошчай, Херсон, Украина;3. Стивен Блюмен, Бельгия. Во время деятельности Парламента проводились пленарные заседания и работа в группах, где готовились документы, велась подготовка к Водному Фестивалю. Были организованы мероприятия по представлению своих организаций (стенды, рассказы, доклады), национальных особенностей государств - участников Парламента (песни, танцы, национальная кухня, сувениры). Освещены проблемы питьевой воды, загрязнения поверхностных и подземных вод, водозависимых заболеваний. Проходили обсуждения относительно дальнейшей общей работы молодежи по проблемам воды, санитарии и гигиены в учебных заведениях. Были подготовлены и проведены выборы трёх лидеров 4-го Европейского Парламента. Ими стали ученики из Румынии (А.Бортис), Болгарии (К.Колева) и России (В.Дементьев). Они будут представлять интересы молодежи, и оглашать результаты работы Парламента на следующих международных конференциях по проблемам воды.6 сентября 2003 года в помещении мэрии города Старая Загора состоялась торжественная общая сессия Парламента, на которой были провозглашены:Декларация 4-го Европейского Молодежного Водного Парламента;Клятва Парламентария (на национальном языке каждой страны).Инициатива относительно создания Молодежной сети по проблемам воды, санитарии и гигиены.Уполномоченные представители организаций, которые подтвердили желание работать в этой сети, подписали официальный документ - "Намерение о сотрудничестве". На событии присутствовали представители местной власти и СМИ. Парламент закончился в Центральном городском парке Водным Фестивалем, концертом и выпусканием воздушных шариков с пожеланиями от участников Парламента.ДЕКЛАРАЦІЯ (украинский перевод) Ми, молоді люди та тренери молоді з 15 країн Європи, Кавказу, Центральної Азії, Латинської Америки та Африки, зібралися у Старій Загорі, Болгарія, для проведення Європейського Молодіжного Парламенту для того, щоб обмінятися знаннями і досвідом та об’єднати зусилля, які спрямовані на забезпечення вирішення питань стійкого управління водними ресурсами, якості води, санітарії та гігієни. Виходячи с того, що вода є обмеженим природним ресурсом і лімітованим народним добром, що конче необхідне як для людини, так і для всіх живих істот. Ми усвідомлюємо, що людина залежить від води для підтримки як власної гігієни, так і для підтримки умов санітарії у громадських місцях, таких як: школи, університети та офіси; Знаючи, що погіршення якості води є наслідком забруднення води токсичними елементами, іншими шкідливими хімікатами, біологічним забрудненням та нерегулярним водозабезпеченням, які часто стають основними причинами неможливості досягнення необхідного рівня гігієни у природному середовищі і призводять до проблем здоров’я для багатьох людей; Глибоко розуміючи життєву необхідність безпечної води для гарантування стійкого розвитку суспільства, ми зобов’язуємося:Підняти обізнаність громадськості щодо питань водного управління шляхом ініціювання та проведення різноманітних заходів та дій: фестивалів Води, мирних демонстрацій та парадів; видання брошур, плакатів та проведення кампаній у ЗМІ. Цілями цієї діяльності буде посилення просвітньої роботи, сприяння зміні відносин та залученню до практичних дій громадян, особливо школярів, щодо вирішення проблем охороні водних об’єктів та раціонального водоспоживання;Посилити контроль та моніторинг, що спрямовані на захист водних ресурсів; а також лобіювання органів влади щодо гарантування ефективного штрафування за порушення встановлених норм використання водних ресурсів. Ми прагнемо посилити взаємодію організацій (а саме, неурядових організації) для забезпечення роботи у секторі інформаційного обміну, просвіти та спілкування (ІПС). Ця робота буде проводитися у співпраці з відповідними структурами влади, бізнес колами та організаціями, які відповідальні за водопостачання і санітарію.Створити у навчальних закладах комітети з водопостачання, санітарії та гігієни (ВСГ, англійською: WASH - Water Supply, Sanitation and Hygiene), до складу яких будуть входити представники школярів та фахівців, які обрані на демократичних засадах. Завдання ВСГ комітетів полягає у посиленні контролю за дотриманням умов необхідної гігієни, забезпеченні належної чистоти та безпеки шкільних туалетів, обладнанні їх окремо для дівчат та хлопців, забезпеченні та покращанні існуючих умов для миття рук. Ми піднімаємо свій голос за посилення існуючого законодавства та обов’язкове впровадження ефективних заходів, які передбачені ним у цій галузі.Ініціювати зустрічі між молоддю та представниками владних структур для обговорення питань ВСГ і забезпечення позитивних змін у їх вирішенні як на локальному і національному рівнях, так і на міжнародному. Посилити участь молоді у процесах прийняття рішення щодо проблем ВСГ.Створити Молодіжну ВСГ мережу (Youth WASH Network), яка б сприяла забезпеченню прав людини на безпечну питну воду, відповідні умови санітарії і гігієни та покращанню безпеки довкілля і здоров’я людей. ^ ВОДНІ РЕСУРСИ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІКупцова Олена Євгенівна - ХМДГЕО "Ластівка" (перше місце в номінації "за кращу наукову роботу")Херсонська область входить в економіко-географічну зону Українського Причорномор’я, яке включає Автономну Республіку Крим, Одеську та Миколаївську області.Причорномор’я має сприятливе економічно-географічне положення. Воно омивається з півдня Чорним та з південно-східної сторони Азовським морями. В центральній частині регіону з півночі-сходу на південь-захід тече річка Дніпро, яка поєднує регіон з Придніпров’ям, Києвом, Черкасами, Дніпропетровськом, Запоріжжям та іншими промисловими центрами, значними з економічної (екологічної) точки зору. На півдні-сході регіон межує з Північно-Кавказьким економічним районом Росії, на півночі-сході та півночі з Придніпров’ям, на півночі-заході з Центральним регіоном України, на заході з Молдовою, на південному заході з Румунією. Таким чином, внутрішні регіони України, особливо Кіровоградська, Запорізька, Донецька, у яких достатньо розвинута промисловість та складна екологічна ситуація мають значний вплив і на ситуацію в Причорноморському регіоні [1]. В Херсонській області налічується 19 малих річок із заплавами довжиною 745 км, 77 озер, одне Каховське водосховище, 22 лимани загальною площею 10,34 тис. га, акваторії Чорного та Азовського морів загальною площею 470 тис. га. Середня густота річкової сітки становить 0,1 км/км2. 1 Основою водних ресурсів м. Херсона та багатьох районів області є Дніпро. Тільки у межах України довжина річки складає 981 км. і протікає вона повз вісім областей, у тому й екологічно небезпечні. З огляду на це, місто Херсон живиться виключно підземними водами.В держуправлінні екобезпеки на початок 2001 року зареєстровано 1076 водокористувачів із водних об’єктів. З них тільки 650 мають дозвіл на спецводокористування. Таке водоспоживання без спеціального дозволу приводить до нераціонального використання води. У 1999 році із природних водних об’єктів області забрано всього 1467 млн. м³ води, в тому числі: з поверхневих водойм - 1329 млн. м³, з підземних джерел – 137,9 млн. м³. Рік від року водоспоживання з підземних джерел зменшується і в 2001 році в порівнянні з 1995 – було на рівні 53,31% [2].Використано води в 1999 році –1466,9 млн. м³, в тому числі: на господарськопобутові потреби – 55,08 млн. м³, на виробничі потреби – 13,64 млн. м³, на зрошення - 715,5 млн. м³, на сільськогосподарське водопостачання - 58,61 млн. м³. В структурі водоспоживання спостерігається тенденція до зменшення обсягів використання води (Табл. 1.) Найбільша частина води, з огляду на посушливий клімат, припадає на зрошення 59-44%, на інші потреби сільського господарства припадає всього 7-4%, на комунальні – 3%. В порівнянні з 1995 р. скидання води у промисловості зменшилося на 8,34 млн. м³, у комунальному госп-ві - на 20,1 млн. м³, взагалі споживання води зменшилося на 7,63%, а з підземних джерел на 34,7%. ^ Таблиця 1. - Скидання зворотних вод в поверхневі об’єкти області Роки ** Категорія очищенняпо області В поверхневі водні об’єкти Промисло-вість Сільське господарство ^ Комунальне гос-во млн. м 3 % млн.м 3 % млн. м 3 % млн.м 3 % 1 2 3 4 6 7 8 9 9 10 1995 О * 62,2 34,44 9,84 94,42 0 0 52,37 84,25 НО 58,53 32,41 0,14 1,34 58,36 54,03 0,029 0,05 НДО 10 5,54 0,082 0,79 0,156 0,14 9,76 15,70 НЧБО 49,86 27,61 0,36 3,45 49,5 45,83 0 0 Всього 180,59 100 10,422 100 108,016 100 62,159 100 1996 О 49,74 28,75 5,719 92,98 0 0 44,02 83,55 НО 62,35 36,04 0,327 5,32 61,8 54,14 0,227 0,43 НДО 8,71 5,04 0,071 1,15 0,189 0,17 8,438 16,02 НЧБО 52,20 30,17 0,034 0,55 52,17 45,70 0 0,00 Всього 173,00 100 6,151 100 114,159 100 52,685 100 1997 О 48,44 27,24 4,492 89,32 0 0,00 43,95 94,32 НО 7,574 4,26 0,247 4,91 7,319 5,80 0,008 0,02 НДО 3,021 1,70 0,268 5,33 0,113 0,09 2,638 5,66 НЧБО 118,8 66,80 0,022 0,44 118,8 94,11 0 0,00 Всього 177,835 100 5,029 100 126,232 100 46,596 100 1998 О 43,76 22,54 2,948 89,85 0,015 0,01 40,8 98,09 НО 10 5,15 0,122 3,72 9,88 6,62 0 0,00 НДО 1,256 0,65 0,153 4,66 0,31 0,21 0,793 1,91 НЧБО 139,1 71,66 0,058 1,77 139 93,16 0 0,00 Всього 194,12 100 3,281 100 149,205 100 41,593 100 1999 О 42,15 23,66 1,848 88,89 0,014 0,01 40,29 97,64 НО 1,339 0,75 0,112 5,39 1,02 0,76 0,207 0,50 НДО 1,028 0,58 0,119 5,72 0,144 0,11 0,765 1,85 НЧБО 133,6 75,01 0 0,00 133,6 99,13 0 0 Всього 178,12 100 2,079 100 134,778 100 41,262 100 2000 О 35,96 28,36 1,01 52,06 0 0,00 34,95 96,10 НО 2,06 1,62 0,05 2,58 1,86 2,10 0,15 0,41 НДО 1,54 1,21 0,45 23,20 0,08 0,09 1,02 2,80 НЧБО 87,27 68,82 0,43 22,16 86,56 97,79 0,26 0,71 Всього 126,8 100 1,94 100 88,52 100 36,37 100 2001 О 37,02 34,21 0,802 22,71 0 0,00 36,22 98,08 НО 0,278 0,26 0,234 6,63 0,04 0,06 0,004 0,01 НДО 1,126 1,04 0,442 12,51 0,014 0,02 0,67 1,81 НЧБО 69,8 64,51 2,055 58,18 67,71 99,93 0,034 0,09 Всього 108,2 100 3,532 100 67,76 100 36,93 100 * Очищені: О – нормативно; НО- без очистки; НДО- недостатньо; НЧБО - нормативно-чисті без очистки.** - складено за матеріалами держуправління екології та природних ресурсівМає місце велика ступінь зносу каналізаційних мереж та очисних споруд, або вони не працюють, чи відсутні взагалі. З 18 райцентрів області очисні споруди відсутні в 9 - Нижніх Сірогозах, Великому Рогачику, Великій Лепетисі, Горностаївці, Каланчаку, Голій Пристані, Великій Олександрівні, Новій Воронцовці, Новотроїцькому. В перерахованих райцентрах з численністю населення в кожному більше 2-х тис. чол., в яких взагалі відсутні очисні споруди, стічні води вивозяться, або скидаються в земляні накопичувачі. Це негативно позначається на рівні життєзабезпечення населення районів області.Всі каналізаційні мережі Херсонської області знаходяться у незадовільному стані. Експлуатується більше 300 км аварійних каналізаційних споруд. Так, магістральний напірний колектор, що приймає стічні води м. Скадовська та всієї оздоровчої зони повністю зношений. Існує постійна загроза забруднення Джарилгацької затоки, так як резервного трубопроводу немає, а розпочате будівництво призупинене із-за відсутності коштів. У сезон відпочинку зафіксовані скиди недостатньо очищених вод у затоку. У структурі забруднення виділяються завислі речовини, сухий залишок, хлориди. Така ситуація є грубим порушенням санаторних вимог у курортних зонах. Ще гіршим станом характеризується очистка стічних вод в іншому курортному населеному пункті - Залізному Порту. У складі курортної зони "Залізний Порт" функціонує 27 оздоровчих закладів, які експлуатуються на протязі 20-ти років. Такий екологічний стан у зонах відпочинку неприпустимий тому що існує реальна загроза для здоровя населення. Можливе виникнення епідемій (наприклад, холера та інші інфекційні хвороби ШКТ) коли шкода для здоровя відпочиваючих перевищить користь від відпочинку та оздоровлення [4,5]. Виконано перегрупування даних Управління екологічної безпеки Херсонської області щодо переліку основних водокористувачів – забруднювачів водних об’єктів відносно приймачів скиду. Воно дозволяє зробити компонентний аналіз за структурою скидів до кожного приймача окремо, що має велике значення через накопичення. Спостереження, що системно проводились за три роки (1998-1999р.р.) свідчать, що за обсягом скидів виявлена тенденція до зменшення питомої ваги обсягу забруднюючих речовин. В цілому становище вважається задовільним, але слід відзначити, що в сільському господарстві тенденція зменшення забруднення має місце, швидше, через нестачу добрив, ніж через поліпшення стану водозахисних споруд. За обсягом випуску у відкриті водойми недостатньо очищених скидів найбільшим водокористувачем-забруднювачем водних об’єктів в 1999 році був ВУВГК м. Каховка – 1434,71 млн. куб. м. Приймач найбільш забрудненого промислового скиду – Каховське водосховище, яке на сьогодні є об’єктом особливої уваги екологів. Але система статистичної звітності, існуюча в Україні в галузі охорони навколишнього середовища, не орієнтована на оцінку реакції екосистем та груп населення на вплив критичних параметрів води, що потрапляє у відкриті водойми, а відображає лише натуральні об’єми забруднюючих речовин [ 3].На нашу думку, невизначеність, яка пов’язана з забрудненням у минулому, не виконання загального принципу економіки “забруднювач сплачує” гальмує процес реструктуризації економіки у майбутньому. Це приводить до ще більшого занепаду природоохоронної діяльності, а з боку забруднювачів, веде до зношення очисних споруд. Негативний вплив на життєзабезпечення населення та його здоров’я, значні економічні збитки формує у області транзитне забруднення. Херсонщина опинилася практично в найгіршому становищі в Україні по відношенню до транзитного забруднення, бо вона розташована у нижній течії Дніпра та на узбережжях морів, які акумулюють забруднюючі речовини. Це положення ще більше ускладнилося через розвиток потужних промислових екологонебезпечних виробництв у промислових центрах Придніпров'я (м. Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Марганець, Орджонікідзе, Енергодар) та м. Кривий Ріг на р. Інгулець. . В області існує 15 випусків стічних вод у водойми, в тому числі 13 господарсько-побутових стічних вод. З загальної кількості випусків 7 з очисткою, яка не задовольняє вимогам, останні без очистки, 6 з них - господарсько-побутові стічні води (Каланчацький, Нововоронцовський, Генічеський райони та м. Херсон). Сучасний якісний стан водних ресурсів області неоднорідний. При відносній стабільності морських екосистем, екосистеми Каховського водосховища, пониззя Дніпра та річок Інгулець і Каланчак перебувають у стані екологічної напруги, а якість підземних вод, якими майже на 100 % забезпечуються потреби питного водопостачання, має стійку тенденцію до погіршення. Позитивні зміни, що останніми роками спостерігаються в прибережній смузі Чорного та Азовського морів, є результатом суттєвого зниження скидів зворотних вод, забруднених агрохiмiкатами та органікою, що особливо згубно впливає на екосистеми заток. За санітарними показниками якості вода відповідає вимогам до зон рекреації. Хімічне забруднення Каховського водосховища, пониззя Дніпра та р. Інгулець носить транзитний характер, про що свідчить значне зниження вмісту забруднюючи речовин з півночі на південь (2-3 рази у порівнянні з Дніпровським водосховищем). Кількісні і якісні показники хімічного забруднення р. Інгулець майже на сто відсотків визначаються скидами високомiнералiзованих вод Кривбасу. Показники якості води за 1997- 1999 роки не відповідали ГДК в більшості проб з р. Інгулець по ХСК, БСК5, сухому залишку, хлоридам, амонію, залізу, магнію, а такий показник, як розчинений кисень не відповідав нормативам ні в одній пробі з трьох точок спостереження. В межах Херсонської області також спостерігається природне очищення транзитних поверхневих вод від хімічного забруднення. Хімічне забруднення у поєднанні з надзвичайно високим ступенем зарегульованостi течії є основним чинником екологічних ускладнень у функціонуванні річкових екосистем. Зоопланктон характеризується нестабільністю i низьким розвитком. В цілому стан планктоценозу показує на антропогенну екологічну напругу з її підвищенням в напрямку пониззя. Так, Українсько-Канадською експедицією по визначенню екологічного стану Дніпра (1994 р.) було встановлено, що води ріки належать до 5-6 класів якості (дуже забруднені). Цей висновок підтверджують і пізніші дослідження [2]. Кількість розвіданих підземних водних ресурсів складає 18%, а водовідбір з них у шість разів перевищує водовідбір з експлуатаційних запасів. На більшості водозаборів, що експлуатують прогнозні ресурси, вода не відповідає вимогам стандарту “вода питна” за вмістом солей. Із-за відсутності належних умов організації та дотримання зон санітарної охорони джерел водопостачання та експлуатації водопроводів це може призвести до непередбачуваних наслідків захворюваності населення на інфекційні хвороби, наприклад, гепатит, дизентерія. На території Херсонщини буріння призвело до значного вичерпання запасів і погіршенню якості підземних вод. Після заборони використання підземних вод на зрошення склалися умови до покращання обстановки в області. Найбільш сприятлива гідрохімічна обстановка спостерігається на території Цюрупинського і Голопристанського районів. Невідповідність питної води стандартам на жорсткість, як свідчать дослідження багатьох вчених, [4,5,6] веде до погіршення здоровя населення і підвищення рівня смертності. Було встановлено тісний зв’язок між вмістом кальцію у воді і передпологовою та післяпологовою смертністю дітей незалежно від соціальних факторів та географічної широти, смертністю від респіраторних захворювань, а також утворенням каменів у нирках та жовчному міхурі. Екологічним управлінням було оцінено ризики, що до джерел забруднення підземних і поверхневих вод, а також ризик господарсько-питного водопостачання території Херсонської області в межах басейну р. Днніпро. Найменший ризик водопостачання припадає на території Верхньорогачицького, Великолепетиського, Нововоронцовського, Високопільського районів. Найбільший - на Білозерський р-н та місто Херсон, рівень ризику від 0,66 до 4,7 (рис.1.). Стосовно Каховського, Бериславського, Великоолександрівського районів ризик споживати недостатньо якісну воду – середній і дорівнює 0,2-0,66. Якщо співставити цю карту з картами типів джерел забруднення, мінералізації, захворюваності кишково-шлунковими хворобами можна припустити безпосередній вплив забруднення території та самопочуттям населення. Так, деякі тенденції взаємозв’язку між забрудненням та здоров’ям співставляються по картам з додатків і є робочою гіпотезою щодо впливу навколишнього середовища та рівнем смертності і захворюваності населення Херсонської області [ 2,6].Реальну загрозу забруднення підземних вод являють господарські об’єкти, поверхневі приймачі рідких та твердих відходів, склади пального, отрутохімікатів та мінеральних добрив на територіях Голопристанського, Цюрупинського та Каховського районів, де експлуатаційний водоносний горизонт не має природної захищеності. З за гострого дефіциту питної води для господарсько-питного водопостачання використовуються підземні води з мінералізацією до 2,0-4,0 г/дм³. Використовуються навіть підземні води з четвертинних відкладень, які не відповідають стандарту по бактеріологічним показникам. Каховський від 0,06 до 0,2; від 0,2 до 0,66; від 0,66 до 4,7.Рисунок 1. – Схематична карта ризику господарсько-питного водопостачання на території Херсонської області в межах басейну р.Дніпро.При оцінці початкової та поточної мінералізації спостерігається стійка тенденція до погіршення якості води на протязі короткого періоду часу. Це має місце в свердловинах Високопольського та Великоалександрівського районів, а також в місті Херсон та Білозерському районі. (рис. 2). Більш ніж на третині водопроводів області виявлені порушення санітарних норм та правил, біля 20% артезіанських свердловин не мають огородження зон суворого режиму, більше 30% водонапірних башт протікають, більша частина водопровідних мереж амортизована. В багатьох населених пунктах у зв’язку з незадовільним станом насосно-силового обладнання відмічаються часті перебої у подачі населенню питної води. Найбільш тяжке становище з водопостачанням склалось у Бериславському, Високопільському, Горностаївському, Генічеському районах, де забруднена бактеріями кожна 5-10 проба води. Стабільне погіршення якості підземних вод відмічається на території Іванівського, Генічеського (території, що примикають до Запорізької області), східної частини Каховського, Горностаївського і Білозерського районів. Інтенсивна експлуатація водних ресурсів сприяє перетіканню мінералізованих вод із суміжних водоносних горизонтів. Р 1998 рік 2001 рікисунок 2 - Мінералізація підземних вод по спостереженнями за 1998 та 2001 р.р. в Херсонській області. За останні 20 років мінералізація підземних вод на цих ділянках підвищилась з 1,3-2,0 г/дм³ до 3,0-4,5 г/дм³. Для території Чаплинського р-ну до вводу в експлуатацію свердловин на зрошення були характерні прісні підземні води з мінералізацією до 1 г/дм³, тепер – 1,5 – 2,0 г/дм³. Відносна стабілізація гідрохімічної обстановки простежується на території Новотроїцького р-ну за рахунок зменшення відбору підземних вод для цілей зрошення. Мінералізація тут складає 1,3 – 2,9 г/дм³ Витрати води становлять 21% від загального відбору, хоча фактичні вони вищі при такому недосконалому обліку води. Інтенсивне використання підземних вод, що перевищувало прогнозні експлуатаційні запаси, стало однією з основних причин їх хімічного забруднення. Це виявляється у збільшенні мінералізації, загальної жорсткості, підвищеному вмісту хлоридів та сульфатів. Прогнозні ресурси підземних вод з мінералізацією до 3 г/л становлять в Херсонській області 4,05 млн.м3 на добу, що складає 65% прогнозних ресурсів Причорноморського артезіанського басейну. В південно-західній частині території на одного мешканця припадає 2,3-5,5 м3 на добу, на решті території – 0,2-0,5 м3 на добу, тоді як в середньоукраїнський показник дорівнює 1,15м3 на добу. [62] Несприятлива гідрохімічна обстановка спостерігається на території селища Камишани та м. Херсона. На першій площадці міського водопроводу (центр міста), мінералізація в окремих свердловинах досягає 4,0г/дм³. Вміст у підземних водах нітратів у кількості 245 мг/дм³ пов’язаний з діяльністю Херсонського морського порту. На його території відвантажуються та зберігаються міндобрива. Забруднення підземних вод нафтопродуктами пов’язане з діяльністю АТ “Херсоннафтопереробка”. Виконані у 1994-1996 роках роботи спільно з німецькою фірмою “ГЕСКО” по очищенню підземних вод від нафтопродуктів покращили екологічний стан на території заводу. У свердловинах, шар нафтопродуктів на поверхні води склав - 0,6-1,3мг/дм3, що свідчить про розповсюдження забруднення нафтопродуктами на південно-західних територіях від заводу у бік балки р. Вірьовчина [2].Таким чином, вся недостатньо очищена вода повинна подаватися виключно на промислові потреби, тому що людський організм не адекватно реагує на воду низької якості. Вода є основою життєдіяльності людини. Вона складає приблизно коло 67% людського організму і 95-75% організму ембріону та новонародженої дитини відповідно. [4, с.124] Як визначалося вище, постійне вживання неякісної питної води веде до багатьох вад розвитку, зниження імунітету, захворювань внутрішніх органів: нирок, печінки, жовчного міхура, ШКТ та інших захворювань, а хімічні домішки можуть впливати на організм різнобічно, як самостійно так і в комплексі один з одним [7,8] Крім того, напружена екологічна ситуація має негативний вплив на організм людини не тільки завдяки водним факторам, але і завдяки забрудненню атмосферного повітря, ґрунту, електромагнітного та радіаційного випромінювання, якості харчових продуктів. Це спричиняє синергічну дію на здоровя населення. Тому охорона довкілля, перехід підприємств на безпечні технології, стандарти ISO 9000 та 14000, дотримання вимог законодавства в природоохоронній сфері повинно приводити до покращення екології та функціонування держави згідно з концепцією сталого розвитку.^ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРАПрирода Херсонської області. Фізико-географічний нарис / Під. Ред. М.Ф. Бойко.- К.: Фітосоціоцентр, 1998. – 120 с.Стан навколишнього природного середовища в Херсонській області за 1997-2001 рік: Доповідь / Державне управління екологічної безпеки в Херсонській області. – Херсон, 2000. Статистичний щорічник Херсонська область - Херсон, 1998.-286 с.; 1999.-300 с.; 2000.-320 с. Бакач Тибор. Охрана окружающей среды. Пер. с венгер. - М.: Медицина, 1980. - 216с.Мерелюк Г.В. Загрязнение окружающей среды и здоровье населения. - Кишинев: Штиннца,1984.-142 с.Купцова О.Є Використання водних ресурсів // Тавр. наук. вісник. - 1999.- №11. –С.65-70.Купцова О.Є. Санітарно-дієтологічні фактори і групи зовнішніх умов. // Вісник ТУП. – 1999.- №3, сер2.- С.140-142. Купцова О.Є. Теоретичні основи формування еколого-орієнтованої системи життєзабезпечення // Тавр.наук.вісник. - 2002. - № 23, С.153-158^ РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТ: www.wsscc.org, http://wsfindia.org/youthforum.phpwww.rec.org/ http://www.training.org.ua/ http://www.forumsyd.se/ http://www.undpsust.kiev.ua/ www. biodiv.org/ www.eea.eu.int/ www.unece.org/www.europa.eu.int/comm/dgs/ www.unep.org/ www. who.int/ www.ebrd.com/www.alter-eco.org.ua/ www.ecopravo.lviv.ua/ www.iso14000.ukrntec.com/index.html http://kucpeoswallow.narod.ru/index.html http://www.city.kherson.ua/^ СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ВОДНЫХ РЕСУРСОВ В Г. ХЕРСОНЕ ВОДОСНАБЖЕНИЕ В настоящее время водоснабжение города осуществляется Водоканалом из Верхне-Сарматского водоносного горизонта 153 скважинами. Подается и распределяется вода шестью насосными станциями водопровода (НСВ), имеющими энергоемкое, морально устаревшее оборудование. Ежесуточная подача для города - 120-130 тыс. м3 питьевой воды. Из них, 55 скважин подают около 58 тыс. м3 воды/сутки с отклонением от ГОСТ по солевому составу (употребление этой воды разрешено Минздравом и Госстандартом Украины). В городе в летний, жаркий период ощущается дефицит питьевой воды, который достигает 30-40 тыс. м3/сутки. Из 153 скважин 111 имеют 100%-ный износ и эксплуатируются на 10-15, а некоторые и на 20 лет сверх нормативного срока эксплуатации. Контроль качества питьевой воды осуществляется аккредитованной лабораторией Водоканала по графику, утвержденному Городской санэпидемстанцией. Из практического опыта тампонирования скважин, дающих некачественную воду, и бурение в непосредственной близости от них новых скважин, установлено, что качество воды вновь пробуренных скважин соответствует ГОСТ. Исходя из этого, необходимо скважины, дающие воду с отклонениями от ГОСТ, затампонировать и пробурить новые. Ориентировочно бурение одной скважины в среднем стоит 200 тыс. грн. Необходимо пробурить, как минимум, 50 скважин, на что потребуется около 10 млн. грн. За период 1992-2002 гг затампонировано и пробурено всего 10 скважин, качество воды в которых соответствует ГОСТ. Подача воды непосредственно потребителям осуществляется водопроводными сетями, общая протяженность которых 813 км. Из них 346 км имеют 100% износ, эксплуатируются сверхнормативные сроки и находятся в аварийном состоянии. Для обновления водопроводных сетей необходимо в среднем производить замену не менее 4% в год от общего количества водопроводных сетей. За период с 1992 по 2002 год включительно фактически переложено 58,7 км. Износ сетей значительно опережает их обновление.ВОДООТВЕДЕНИЕ Отведение стоков в г. Херсоне осуществляется сетями канализации, протяженность которых 284 км, из них 141 км или 50% имеют 100% износ и находятся в аварийном состоянии. В наиболее аварийном состоянии находятся самотечные коллектора большого диаметра (свыше 300 мм) 47 км, со 100% износом 37 км или 78%; самотечные уличные, внутриквартальные и дворовые сети 156 км, с износом 100% 63 км или 40%. Не в лучшем состоянии напорные трубопроводы от канализационных насосных станций (КНС) до городских очистных сооружений (ГОС), протяженность которых 79 км, в т.ч. имеющие 100% износ 39 км или 50%. За период 1992-2002 гг было необходимо переложить, как минимум, 26,5 км сетей канализации, из-за отсутствия средств в местном бюджете за этот период переложено всего 6,5 км за счет средств Водоканала. Только в 2002 г. на напорных трубопроводах произошло 65 аварийных повреждения и с каждым годом их количество растет.^ ОЧИСТКА СТОКОВ Городские очистные сооружения канализации (ГОС) мощностью 100 тыс.м3 очистки стоков в сутки были построены в 1974 г. С 1982 г. по 1987 года была проведена их реконструкция и после ввода в эксплуатацию четвертого пускового комплекса, без блока доочистки, площадь очистных составила 85,32 га и мощность очистных была доведена до 250 тыс.м3 в сутки. В настоящее время ГОС работают с производительностью 110-150 тыс. м3 в сутки. На ГОС сточные воды проходят полный цикл механической и биологической очистки до требований природоохранных нормативов. Очистка проходит поэтапно, стоки, поступающие от канализационных насосных станций из приемной камеры ГОС через механические решетки, где задерживается крупный мусор, попадают на песколовки, в которых удаляются твердые нерастворимые примеси. Далее стоки подаются на первичные отстойники, в которых происходит очистка от всплывающих и оседающих примесей (сырой осадок, жиры, масла). После завершения механической очистки стоки подаются на биологическую очистку в аэротенки, где смешиваются с активным илом - специально выращенными микроорганизмами, удаляющими из стоков растворенные загрязнения. Из аэротенков смесь стоков и активного ила поступает на вторичные отстойники, в которых активный ил отделяется от стоков, и они поступают на доочистку в природных условиях -биологические пруды. После биологических прудов очищенные сточные воды, поступают в р. Веревчину. Извлеченный в процессе очистки осадок удаляется для сушки на специально оборудованные песковые площадки и иловые карты площадью 35 га. В описанной технологии задействованы 3 насосных станции с 30 насосными агрегатами, десятки километров трубопроводов диаметром от 65 мм до 1400 мм. Лабораторией ГОС постоянно ведется контроль всех этапов процесса очистки сточных вод, качеством поступающих и очищенных стоков.Выражаем свою благодарность за предоставление информации о современном состоянии водных ресурсов в г. Херсоне Панченко Артему Викторовичу - начальнику управления экологии и природных ресурсов (Горисполком)^ АДРЕСА УЧАСТНИКОВ ПАРЛАМЕНТА