Основні орієнтири виховання 8 - 9 класиВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ Основна школа Підлітковий вік – складний відповідальний період становлення особистості (за Л. І. Божович, це період другого народження особистості), в якому формується соціальна спрямованість і моральна свідомість: моральні погляди, судження, оцінки, уявлення про норми поведінки, запозичені у дорослих. Шлях оволодіння ними відбувається через реальні стосунки, через оцінку їхньої діяльності дорослими. Наприклад, не одразу підлітки усвідомлюють, що волю загартовує і навчання, що відкрите визнання своїх помилок свідчить про сміливість, що усвідомлення своєї провини – крок до відповідальності. Знання моральних норм та еталонів взаємин розуміють не завжди глибоко, важко сприймають моральний релятивізм, тому оцінки вчинків інших категоричні, безкомпромісні. Моральні переконання ще не є нестійкими, проте вони стають специфічними мотивами поведінки. З’являються власні погляди, оцінки, які можуть швидко змінитись, але й протилежну точку зору підліток буде відстоювати так само пристрасно, як іншу.Важливі зміни відбуваються у мотиваційній сфері: потреба в самоповазі, в самоствердженні, у визнанні товаришів, у позитивному ставленні з боку друзів. З’являється орієнтація на майбутнє: мрії, ідеали, перспективні плани, віддалена мета. Проте для підлітка характерна й відмова від поставленої мети всупереч її об’єктивній значущості, бо воля ще слабка. Підлітки частіше діють за найбільш сильним мотивом, власною ж поведінкою вони ще не володіють, і самі визнають відсутність у себе вольових якостей. Завданням педагогів є розвиток у підлітків вольової поведінки, використовуючи для цього емоційно привабливі цілі, підтримуючи їх наміри й уявлення про можливість досягти власного рівня домагань. За Л. І. Божович, у підлітків у вольовому акті ще слабо представлена виконавська частина. Очима підлітків основною причиною їх неуспішності в школі є лінощі. Практика свідчить, що не менше значення має забезпечення пізнавальної мотивації, розвиток інтересів. Для підлітків є характерною легкість виникнення переживань, емоційної напруги. Їм важко стримувати свої радість, горе, образу, гнів. Їхні емоції відрізняються ригідністю – інертністю, негнучкістю, навіть тенденцією до самопідтримування. Підлітки “купаються ” у власному горі, або в почутті провини. Вони відчувають задоволення від будь-яких переживань, відчувають потребу в сильних емоційних насиченнях. Суперечливі прагнення, які виникають досить часто, ще більше підсилюють загальний емоційний фон, що призводять до виникнення стану афекту. Афективний стан може бути досить тривалим і виникати з незначного приводу. Треба вчити підлітків володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх, говорити про них, виявляти в культурних формах. Відбувається інтенсивний розвиток самосвідомості: виникає інтерес до свого внутрішнього світу, що веде до поглиблення та ускладнення процесу самопізнання. Підліткова рефлексія спрямована на розуміння самого себе особлива увага приділяється власним якостям особистості, тому підвищується чутливість до оцінок з боку оточуючих, виникає орієнтація на реальні досягнення. Рефлексія відкриває недосконалість “Я”, що глибоко та гостро переживається. Найбільший сплеск рефлексивності в учнів 7-8 класів. Зростає критичність з приводу власних недоліків, наприклад, вже в 6 класі з’являються діти, які не вважають себе здібними до жодного з предметів. Моральна мотивація ще не є стійкою, тому підліток легко піддається навіюванню, таким формам соціальної поведінки, які роблять його дорослим у власних очах. Образи “Я”, які створює в своїй свідомості підліток, дуже різноманітні: це фізичне “Я” (уявлення про свою зовнішність), про психічне “Я” (про риси характеру, про свої здібності тощо). Але ставлення до всіх цих рис свого “Я” залежить від системи цінностей, яка формується завдяки впливу членів своєї сім’ї та ровесників. Саме тому одні гостро переживають відсутність зовнішньої краси, а інші – фізичної сили, дехто всю увагу спрямовує на підвищення результатів у спортивних видах діяльності. Образ “Я” ще нестабільний, уявлення про себе рухливе. Іноді випадкова фраза, комплімент або посмішка надовго порушують спокій душевного життя підлітка. З образом “Я” пов’язана самооцінка . Для підлітка важливо знати не тільки, який він є , але й наскільки значущими є його індивідуальні особливості для оточуючих, а тому й для самого себе. Постійного відбувається порівняння: “Я такий ,як усі ” або “я не такий, як усі”. В ідеалі самооцінка повинна складатися із порівняння самого себе сьогоднішнього із самим же собою, але учорашнім: “Я вчора і я сьогодні, а яким я стану (повинен стати) завтра?”. Це складно, проте ефективно. Самооцінка має загальний характер та ще й занижена: підлітки перебільшують свої недоліки, успіхи дещо занижують. Але за заниженою самооцінкою може ховатись високий рівень домагань, на основі чого розвивається феномен "дискомфорт успіху“. Підліток, маючи таку самооцінку, знецінює досягнення своїх ровесників, радіє їхнім невдачам. Така конфліктна самооцінка виникає за умови завищених вимог з боку батьків, або песимістичних уявлень про можливості свого сина чи доньки. У підлітка тоді виникає сильна реакція навіть на справедливі зауваження. Він шукає зовнішні причини для виправдовування своїх реальних невдач або тих, що прогнозуються. Такий “афект неадекватності” вимагає пошуку психологічного захисту у вигляді знецінення успіхів інших. Висока самооцінка повинна поєднуватись із здатністю диференційовано оцінювати свої досягнення і в той же час бачити недоліки та перспективи покращання результатів за рахунок усунення недоліків. Підлітки адекватно оцінюють товаришів, але завищують свою самооцінку. Загальне позитивне ставлення до себе, до своїх можливостей повинно залишатися незмінним, а недоліки - сприйматись як тимчасові, які можна усунути. Самооцінка поступово емансипується від оцінок оточуючих і набуває все більшого значення як регулятор власної поведінки. Крім реального “Я” виникає і “Я–ідеальне”. Якщо рівень домагань високий, а свої можливості усвідомлюються недостатньо, тоді “Я–реальне” буде дуже відрізнятися від “Я–ідеального”. Такий стан веде до невпевненості в собі, а в поведінці це виявиться в образливості, впертості, навіть в агресивності. Якщо “Я–ідеальне” сприймається досяжним, воно спонукає до самовиховання, здійснення якого сприяє розвитку саморегулювання. Саморегулювання вміщує в собі вільну постановку мети та вибір засобів її досягнення. Деякі підлітки (3%) розробляють навіть програму самовдосконалення, але не всі мають силу волі та наполегливість, щоб здійснити її. Здатність ставити мету, усвідомлювати засоби її досягнення, використовувати свої можливості, передбачати результати є показником високої зрілості особистості, що з’явиться пізніше. В учнів основної школи виникає потреба в життєвому самовизначенні (закінчується 9 клас), спрямованості на майбутнє, визначенні свого життєвого шляху, майбутньої професії. Ця потреба конкретизується в новій соціальній позиції, яка розгортається на наступному віковому етапі.^ ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІВраховуючи вікові особливості учнів основної школи, у роботі з ними доцільно використовувати такі форми роботи: година спілкування, класні збори, година класного керівника, анкета думок, зустріч, відверта розмова, просвітницький тренінг, ярмарок солідарності, конкурс, гра-експрес, спартакіада народних ігор, родинне свято, родинна вітальня, рольова гра, вікторина, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС) (жива газета, випуск газети, свято-презентація, усний журнал та інше), проект, школа етикету, операція, виставка-конкурс, ведення літопису класного колективу, фестиваль, колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, турнір, гра-анкета, колаж, ігрова програма, пошукова гра, акція (милосердя, благодійна, екологічна та інші), екологічна стежка, художня галерея, конкурс-ярмарок, виставка творчих робіт, трудовий десант, конкурс-інсценізація, конкурсна програма, інтелектуальна гра.^ ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІОрієнтовні теми для виховної діяльності1. Ціннісне ставлення до себе «З чого починається пізнання».“Чи любиш ти себе?». “Яка людина заслуговує на повагу інших”“Ким бути і яким бути”. «Створення життєвого проекту саморозвитку»“Світ моїх захоплень”. “Фізична краса не постійна, а духовна краса – вічна”. „Туризм як різновид фізичної активності – складова здорового способу життя”. „Ігри та змагання на місцевості з техніки туризму”.“Кроки до успіху”. «Я» – частинка Всесвіту»“Як подолати невдачу?” “Наодинці із собою”.“Промова на захист добра, милосердя, честі, любові”. “Я” на арені суспільного життя”. “Сам собі вихователь”. “Кодекс чесної особистості”.“Шлях до себе”.^ 2. Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей “Що означає бути підлітком?” “Твій справжній друг”. “Ти живеш серед людей”.”Народження істини, а не загострення стосунків”. “Взаєморозуміння. На чому воно ґрунтується?” “Розкажи мені про мене”. “Собори наших душ.”“Що таке людське серце?”“Умій бути вдячним” .“Будувати життя, чи пристосовуватись до обставин.”“Чому буває самотньо?” “Уроки добрих справ” “Що внутрішня, що зовнішня краса тобі одній дарована, людино!” “ Дисципліна – свобода, чи необхідність?”«Правила користування мобільним зв’язком у громадських місцях».«Твоя інформаційна безпека».^ 3. Ціннісне ставлення до праці „Бережи свій час і час інших”.„Як правильно організувати свою працю?” „Економіка домашнього господарства”.“Школа – мій дім, я – господар у нім”. “Виконуй кожну справу добре сьогодні і можеш не турбуватись про завтра”. “Що я знаю про майбутню професію?”“Ваш вибір: можу + хочу + треба.” “Освіта – шлях до майбутньої професії”.“Країна потребує професіоналів. Як ним стати?”“Праці ми шану співаємо”.“Таємниця майстерності”. “У світі професій”. “Мої здібності. Як обрати професію”.“Мій перший мільйон”. ^ 4. Ціннісне ставлення до природи «Біологічний хокей»(КВК).“Екологічний бумеранг”. “Екологічне лото” «Зелений дивосвіт».«Ми – в природі, природа – в нас». “Замість ялинки – зимовий букет”“Осінній дивограй”«Світ дерев» “Дзвони Чорнобиля”.«Мальовнича моя Україна: розробка сценарію фільму» «Світ природи в народному епосі» «Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи» (див. додаток) 5. Ціннісне ставлення до Культури і мистецтва “Музика яку ми слухаємо. Музика яку ми любимо”. “Кобзарська дума”. «Чи розуміємо ми оперу?» ”Театр у моєму житті”. «Мистецтво і мода». «Наш край у творах мистецтва».“І на тім рушникові”.“Купальські вогні”. “Новорічна вистава”. “Різдвяні комедії”. «Духовність особистості і мистецтво”. «Естетика побуту»«Уроки шляхетності»«Тонкощі етикету» «Культура поведінки: ідемо до театру (музею, кінотеатру, цирку, на виставку тощо)» ^ 6. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ “Країна, в якій я живу”. „Що ти знаєш про Україну?”. „Моя Україна, демократична і вільна, я з нею пов’язую долю свою”. «Трагедія українського народу»(Голодомор 1932-1933р.р.). „Я–громадянин і патріот держави”.“Право,обов’язок,свобода та ідповідальність”. «Збережемо наш скарб – рідну мову». «Джерела духовності мого краю». „Історія моєї родини – в історії мого краю”.«Видатні люди мого краю». „Допоможемо ветеранам”“Козацькі сурми”.„Виконую Кодекс класу (школи)” „Українці за кордоном . Що таке діаспора?”.„Колосок пам’яті”.^ Рекомендації щодо планування роботи класного керівникаСтруктура циклу управлінської діяльності – психолого-педагогічне діагностування; – прогнозування; – визначення мети та завдань діяльності; – визначення змісту, вибір засобів, методів, форм організації життєдіяльності; – планування (моделювання)навчально-виховного процесу; – реалізація плану (організація діяльності); – аналіз оцінювання, облік результатів (діагностування нової ситуації). ^ Структура плану будь-якого виду має включати такі розділи: – характеристика педагогічної ситуації (обсяг і ґрунтовність характеристики можуть бути різними залежно від масштабу запланованого); – навчальні, виховні, розвивальні завдання (окремо для кожної запланованої форми або етапу роботи) – зміст і основні форми навчальної та виховної роботи (діяльність педагога і вихованців може плануватися за видами, за тематичними періодами, за рівнем діяльності колективу тощо); – очікувані результати і показники ефективності роботи, критерії оцінювання запланованої роботи. За формою плани також можуть бути різними: план-графік, план-сітка, календарний, циклічний, конспект тощо. У плані будь-якої форми мають бути зазначені: – конкретні види занять, доручень колективні (спільні) справи вихованців; – відповідальні виконавці та учасники запланованої діяльності, які надаватимуть їм допомогу; – матеріально-технічне забезпечення педагогічного процесу; – терміни і форми контролю, обліку, оцінювання ефективності виконаної роботи. Вибір форми плану повинен бути зрозумілим для всіх учасників (що робимо, з ким, коли, як). ^ Колективне планування та оформлення плану виховної роботи Щоб досягти бажаних результатів, необхідно використовувати спеціальну технологію залучення учнів, батьків та інших представників класного колективу до спільної діяльності щодо складання плану. Структура плану може включати такі розділи: 1. Аналіз виховної роботи за минулий рік. 2. Цілі та завдання виховної діяльності. 3. Психолого-педагогічна характеристика класу. 4. Основні напрями діяльності та справи класного колективу. 5. Індивідуальна робота з учнями. 6. Робота з батьками. 7. Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі.Сьомим компонентом структури плану роботи класного керівника може бути розділ “Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі”. Об’єктами дослідження за цим напрямом можуть бути обрані:а) розвиток особистості учнів; б) формування класного колективу;в) рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу.Основні орієнтири виховання10-11 класи^ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ Старший шкільний вік, що охоплює період розвитку дитини від 15 до 18 років, у віковій психології прийнято вважати старшим підлітковим віком. Одним із важливих аспектів психічного розвитку старшокласників є інтенсивне дозрівання, провідна роль у якому відводиться розвитку мислення. У цьому віці учні виявляють більше самостійності в заняттях, у них інтенсивно розвиваються моральні сили, формуються і визначаються риси характеру, відбувається становлення світогляду. Основною особливістю особистісного розвитку старшокласників є помітний розвиток самосвідомості, самооцінки, що ґрунтується на самостійному аналізі й оцінці власної діяльності й не завжди через складність цього процесу є об‘єктивним. Старший шкільний вік є сенситивним у формуванні світогляду, виробленні стратегії життя, визначенні життєвих планів, формуванні вміння творити власну долю, активно відповідально та ефективно реалізовувати громадянські права й обов‘язки. Разом з розвитком абстрактного й цілісного мислення в учнів старших класів відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, виникає прагнення до його самовдосконалення, намагання зробити його більш виразним, точним. Старшокласники вже вільно користуються комп‘ютером, Інтернетом, енциклопедичними словниками і зіставляють інформацію з різних джерел. У старшокласників помітно розвивається само спостережливість, вміння аналізувати поведінку. Для них характерне поглиблене усвідомлення психологічних процесів. Помітно зростають сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль. Інтереси стають зрілішими і водночас тривалішими, стійкішими, міцнішими. Розвиваються пізнавальні інтереси, зокрема – до самостійних видів навчальної роботи. Пізнавальна діяльність учнів старших класів характеризується новими вміннями і розвиненими здібностями, як-от: багатство словникового запасу, уміння розвивати допитливість, сприймати інформацію та визначати нові ідеї, володіти достатнім обсягом інформації, застосовувати засвоєний матеріал за нових умов, критично мислити, розв‘язувати складні проблеми, засвоювати причинно-наслідкові зв‘язки, встановлювати приховані залежності, інтегрувати й синтезувати інформацію, досконало аналізувати ситуацію, передбачати наслідки, оцінювати процес і результати, міркувати, будувати гіпотези, застосовувати ідеї на практиці, узагальнювати та робити висновки. Під час навчання у цей період виникають нові мотиви професійного та життєвого самовизначення. Старшокласники, визначаючи систему цінностей, керуються планом свого індивідуального розвитку та соціальною значимістю життєвих цілей. Соціальні мотиви старшокласників стають диференційованими й дієвими, що зумовлює використання у роботі з ними ^ ТАКИХ ФОРМ:ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ диспут, брифінг, відверта розмова, етичний тренінг, ярмарок професій, конкурс, ділова зустріч, тестування, екологічний десант, турнір ораторів, моделювання розвивально-виховних ситуацій, музична вітальня, тематична дискотека, клуб веселих та кмітливих, шоу-програма, проект, благодійна акція, брейн-ринг, сократівська бесіда, телефон довіри, філософський стіл, складання індивідуальних програм саморозвитку, дебати, похід, екскурсія, бенефіс, колаж, бал, презентація, агітбригада, прес-шоу, теле-ревю, аукціон, експедиція, круглий стіл, прес-конференція, фоторепортаж, мобільний консультаційний пункт, презентація-захист, Інтернет-форум, відкрита кафедра, вернісаж, творчий портрет, школа лідера, театральна вистава, тематичний діалог, конкурс творчих робіт, захист проектів, поетична вітальня, само тестування, публічна вистава, літопис класного колективу, вікторина, інтелектуальна гра, трудові загони, табори праці та відпочинку, шкільні лісництва, учнівські виробничі бригади.^ ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ Людина народжується для вічності”. „Сходинками до вершини успіху”„Твоє майбутнє – в твоїх руках” „Зроби свій вибір на користь здоров’я”.«У кого немає в душі минулого, у того не може бути майбутнього», «Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе», «Чарівне слово «дякую», «Добра людина та, що робить добро», «Не зраджуй у дружбі, материнстві, батьківстві», «Поведінка старшокласників у громадських місцях», «Правда життя», «Зупинимо СНІД, поки він не зупинив нас», «Знати, щоб жити!», «Сходинки фізичного розвитку», «Техніка і способи психічного впливу на соматичний стан організму», «Шлях до самореалізації», «Як подолати конфлікт?», «Я та інші», «Народжений бути унікальним», «Духовні потреби та ідеали мого «Я», «І буде син, і буде мати, і будуть люде на землі», «Формування української народності. Походження назв «Україна», «українці», «Зустріч з народними умільцями краю», «Літопис мого роду», «Традиції моєї родини», «Сімейні реліквії», «Статева культура – основа сім‘ї та усвідомлюваного батьківства», «Українська сім‘я – основа держави», «Батьки і діти».^ ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ «Моральний ідеал та його місце в житті людини», «Моральні якості, особливості їх вияву в різних сферах діяльності людини», «Моральна мотивація», «Моральні основи взаємин юнаків і дівчат»,”Цінуй честь сім’ї”. «Моральні основи сім‘ї. Еволюція сімейних відносин», «Духовні скарби народу. Найстрашніші втрати – духовні», «Про віру, культуру, освіту», «Мистецтво жити гідно», «Що таке совість?», «Культура поведінки закоханих», «Милосердя в нашому житті», «Правила техніки мобільної культури», «Інформаційне суспільство України», «Я в реалі, я у віртуалі…», «Подорож мережею Інтернет».Обов’язок. Відповідальність. Совість.”“Конфліктна ситуація: народження істини, а не загострення стосунків”.“Інтелігентна людина: яка вона?”^ ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ “Скільки коштує безгосподарність?”, “Бути економним — вимога часу”, “Економіка навколо нас”, “Економіка нашої школи, її бюджет і режим економії”, “Я обираю своє майбутнє!”, “Здоров'я і вибір професії”, “У світі професій”, “Смітникам — НІ! Чистоті — ТАК!”, “Коли робота приносить радість”, “Ти і ринок праці”, “Риси та якості фахівця”, “Держава потребує професіоналів”, “Підліткова праця: правознавчий аспект”, “Трудові канікули^ ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ “Жити в злагоді з природою”, “Вплив канцерогенів у продуктах харчування на організм людини”, “Зелений паросток майбутнього”, “Ліси для нащадків”, “Майбутнє лісу в твоїх руках”, “Парки — легені міст і сіл”, “До чистих джерел”, “Екологічний вісник”, “Рослини лікують”, “Вясняний вернісаж”, “Екологічні наслідки Чорнобиля”, “Екологічна етика”, “Екосвіт очима митців”, “Декларація прав природи”, “Світ навколо мене та я в ньому”, “Книга скарг Природи”, “Біль твоєї землі, Україно!”, “Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи”.^ ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА “Історія танцю: від міфів до сучасності”, “Залучаємось до прекрасного”, “Видатні українські діячі культури і мистецтва рідного краю”, “Україна поетична”, “Поетичний олімп рідного краю”, “Мій музичний вибір”, “Поезія кохання”, “Чарівні фарби, залишені пензлем...”, “Краса рідної мови”, “Обрядова культура України”, “Інтерактивний театр”, “Архітектурні дива”, “Ландшафтні перлини України”, “Культура телефонної розмови”, “Світ ІКТ”, “Подорож мережею Інтернет”, “Позитив і негатив спілкування у “чаті”, “Твоя інформаційна безпека”, “Мистецькі канікули”.^ ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ “Я — українець!”, “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину”, “Загальнолюдське і національне”, “Основи правосвідомості особистості”, “Славетні постаті України”, “Конституційні основи держави”, “Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України”, “Політична культура”, “Толерантність та політична культура”, “Національні та етнокультурні традиції”, “Історія та сучасність рідного краю”, “Соціальна компететність молодої людини”, “Презентуємо учнівське самоврядування”, “Взаємодія та співпраця з громадськими дитячими об'єднаннями та молодіжними організаціями”, “Насильство та як його уникнути”, “Сучасне рабство. Торгівля людьми”, “Захист Вітчизни — обов'язок громадянина”, “Сучасні гендерні стереотипи”, “Колосок пам'яті”. ^ Рекомендації щодо планування роботи класного керівникаСтруктура циклу управлінської діяльності – психолого-педагогічне діагностування; – прогнозування; – визначення мети та завдань діяльності; – визначення змісту, вибір засобів, методів, форм організації життєдіяльності; – планування (моделювання)навчально-виховного процесу; – реалізація плану (організація діяльності); – аналіз оцінювання, облік результатів (діагностування нової ситуації). ^ Структура плану будь-якого виду має включати такі розділи: – характеристика педагогічної ситуації (обсяг і ґрунтовність характеристики можуть бути різними залежно від масштабу запланованого); – навчальні, виховні, розвивальні завдання (окремо для кожної запланованої форми або етапу роботи); – зміст і основні форми навчальної та виховної роботи (діяльність педагога і вихованців може плануватися за видами, за тематичними періодами, за рівнем діяльності колективу тощо); – очікувані результати і показники ефективності роботи, критерії оцінювання запланованої роботи. За формою плани також можуть бути різними: план-графік, план-сітка, календарний, циклічний, конспект тощо. У плані будь-якої форми мають бути зазначені: – конкретні види занять, доручень колективні (спільні) справи вихованців; – відповідальні виконавці та учасники запланованої діяльності, які надаватимуть їм допомогу; – матеріально-технічне забезпечення педагогічного процесу; – терміни і форми контролю, обліку, оцінювання ефективності виконаної роботи. Вибір форми плану повинен бути зрозумілим для всіх учасників (що робимо, з ким, коли, як). ^ Колективне планування та оформлення плану виховної роботи Щоб досягти бажаних результатів, необхідно використовувати спеціальну технологію залучення учнів, батьків та інших представників класного колективу до спільної діяльності щодо складання плану. Структура плану може включати такі розділи: 1. Аналіз виховної роботи за минулий рік. 2. Цілі та завдання виховної діяльності. 3. Психолого-педагогічна характеристика класу. 4. Основні напрями діяльності та справи класного колективу. 5. Індивідуальна робота з учнями. 6. Робота з батьками. 7. Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі.Сьомим компонентом структури плану роботи класного керівника може бути розділ “Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі”. Об’єктами дослідження за цим напрямом можуть бути обрані:а) розвиток особистості учнів; б) формування класного колективу;в) рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу.^ Рекомендації щодо планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти Структура циклу управлінської діяльності, спрямованої на виконання будь-яких педагогічних завдань, і логічна послідовність його складових можуть бути подані таким чином: – психолого-педагогічне діагностування; – прогнозування; – визначення мети та завдань діяльності; – визначення змісту, вибір засобів, методів, форм організації життєдіяльності; – планування (моделювання)навчально-виховного процесу; – реалізація плану (організація діяльності); – аналіз оцінювання, облік результатів (діагностування нової ситуації). ^ Структура плану будь-якого виду має включати такі розділи: – характеристика педагогічної ситуації (обсяг і ґрунтовність характеристики можуть бути різними залежно від масштабу запланованого); – навчальні, виховні, розвивальні завдання (окремо для кожної запланованої форми або етапу роботи); – зміст і основні форми навчальної та виховної роботи (діяльність педагога і вихованців може плануватися за видами, за тематичними періодами, за рівнем діяльності колективу тощо); – очікувані результати і показники ефективності роботи, критерії оцінювання запланованої роботи. За формою плани також можуть бути різними: план-графік, план-сітка, календарний, циклічний, конспект тощо. У плані будь-якої форми мають бути зазначені: – конкретні види занять, доручень колективні (спільні) справи вихованців; – відповідальні виконавці та учасники запланованої діяльності, які надаватимуть їм допомогу; – матеріально-технічне забезпечення педагогічного процесу; – терміни і форми контролю, обліку, оцінювання ефективності виконаної роботи. Вибір форми плану повинен бути зрозумілим для всіх учасників (що робимо, з ким, коли, як). ^ Колективне планування та оформлення плану виховної роботи Щоб досягти бажаних результатів, необхідно використовувати спеціальну технологію залучення учнів, батьків та інших представників класного колективу до спільної діяльності щодо складання плану. Структура плану може включати такі розділи: 1. Аналіз виховної роботи за минулий рік. 2. Цілі та завдання виховної діяльності. 3. Психолого-педагогічна характеристика класу. 4. Основні напрями діяльності та справи класного колективу. 5. Індивідуальна робота з учнями. 6. Робота з батьками. 7. Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі.Сьомим компонентом структури плану роботи класного керівника може бути розділ “Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі”. Об’єктами дослідження за цим напрямом можуть бути обрані:а) розвиток особистості учнів; б) формування класного колективу;в) рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу. Під час дослідження процесів, що відбуваються у класі, класному керівнику необхідно звернути увагу на такі важливі аспекти життя колективу, як: – організація соціально значущої спільної діяльності; – наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності; – активність і самореалізація учнів у спільній діяльності; – стан емоційно-психологічних відносин; – стан ділових відносин; – наявність зв’язків з іншими групами та окремими індивідами; – розвиток учнівського самоврядування.