6. ВідходиВсі відходи в залежності від фізичних, хімічних і біологічних характеристик загальної маси відходу або окремих його інгредієнтів поділяються на 4 класи небезпеки: I-й - надзвичайно небезпечні; II-й - високо небезпечні; III-й - помірно небезпечні; IV-й - мало небезпечні. Більшість відходів, які належать до ІV класу небезпеки, видаляються на полігони твердих побутових відходів. Відходи хімічної і гірничо-добувної промисловості накопичують на спеціальних накопичувачах. Решта відходів, які належать до ІІ і ІІІ класів небезпеки, зберігаються на території підприємств. Левову частку відходів, що утворюються в області, складають промислові відходи. До промислових відходів відносяться відходи сфер виробництва та сфер споживання. Серед них найбільшу небезпеку для довкілля і здоров’я населення становлять неутилізовані токсичні промислові відходи. Найбільша кількість промислових відходів зосереджена на породних відвалах шахт ДП «Львіввугілля» (понад 5109802 тис. тонн гірничої породи та 106650 тис. тонн золи) та ЗАТ «Львівсистеменерго (близько 25 млн. тонн гірничої породи), золошлаконакопичувачах Добротвірської ТЕС (понад 9,5млн. тонн золи), накопичувачах Роздільського ДГХП "Сірка" (близько 4 млн. тонн фосфогіпсів), Стебницького ДГХП "Полімінерал (3,8 млн.тонн шламів і хвостів збагачувальної фабрики та 21,3 млн. тонн твердої фази), в амбарах Львівського дослідного нафтомаслозаводу (понад 200 тис. т кислого гудрону), Дрогобицького НПК „Галичина” (понад 43 тис. тон нафтошламів, змішаних з кислим гудроном), складах АТ «Агросервіс» (близько 300 тон непридатних та заборонених до використання пестицидів). Всього в області за результатами інвентаризації нараховується близько 800 тон непридатних пестицидів, приблизно половина з них невідомого походження і невизначеного хімічного складу. Оскільки власники пестицидів змінювались неодноразово, на даний час встановити відповідальних за їх утилізацію неможливо. Потенційну загрозу для довкілля несуть імпортовані ДП «Спецсервіс» та ТОВ «ОСМА-Ойл» з Угорщини відходи та виготовлені з них модифікатори типу МГ. Всього на території області розміщено 18,928 тис. тон модифікатора та 1174 тонн нейтралізованих гудронних залишків. Для вирішення питання зберігання та утилізації зазначених небезпечних відходів держуправлінням проводиться постійний контроль за їх зберіганням та координація дій щодо їх утилізації. Так, Львівським дослідним нафтомаслозаводом спільно з ТОВ «Алвема» (Донецька обл.) розпочаті роботи щодо вирішення питання утилізації кислих гудронів, ВАТ «Миколаївцемент» спільно з Добротвірською ТЕС та Роздільським ДГХП «Сірка» розробляється документація щодо можливості використання золошлаку та відходів фосфогіпсів у виробництві цементу, та ВАТ «Миколаївцемент» опрацьовується питання використання альтернативних видів палива у виробництві цементу. Від польської фірми «Полекотех» надійшла пропозиція 100% інвестування в утилізацію кислих гудронів, що належать Львівському нафтомаслозаводу. Протягом 2005 року з Львівської області для утилізації на ТзОВ "Елга" (м. Шостка) вивезено 40,77 тонн заборонених та непридатних до використання пестицидів. З цією метою з Державного фонду ОНПС було використано 200 тис. грн., з обласного фонду ОНПС 250 тис. грн. За кошти підприємців утилізовано 6 тонн. Подальша черговість знешкодження непридатних пестицидів встановлена Регіональною програмою заходів з безпечного поводження із забороненими і непридатними для використання в сільському господарстві пестицидами у Львівській області на 2005-2010 роки, затвердженої рішенням львівської обласної ради від 23 червня 2005 року № 377. В області функціонують ліцензовані підприємства з переробки, знешкодження, видалення, транспортування та утилізації промислових відходів: НТП “Галекоресурс”- збір і передача на утилізацію спеціалізованим підприємствам відпрацьованих люмінесцентних ламп; ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод” та з ТОВ “Галсана”- переробка відпрацьованих мінеральних олив; ТзОВ НВП “Маст” – збирання та утилізація відпрацьованих мінеральних олив; ЗУАТ “Вторкольормет”, ПП „Весна плюс”, Львівська філія ТзОВ „Торговий дім „ІСТА” - збір і передача на утилізацію спеціалізованим підприємствам відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів; Жидачівський ЦПК, Львівська фабрика вторсировини, ВАТ “Львіввторресурси” - збір, переробка макулатури і відходів текстилю; Вагонне депо Дрогобич Львівська залізниця - спалювання нафтошламів; ТзОВ „Вторсервіс” – переробка поліетиленової плівки; ТзОВ „Інтер-ПЕТ” – переробка поліетиленових пляшок. Розпочаті роботи по розробленню Регіональної програми поводження з токсичними відходами. На території Львівської області налічується майже 2 тисячі населених пунктів, в яких щорічно утворюється приблизно 1 млн. куб.м побутових відходів. Ці відходи практично без сортування (частково відділяється папір і незначна частина скляної тари) вивозяться на сміттєзвалища, яких у області є 53 міських і селищних та понад 500 сільських. На 80% з них не проводять запобіжних заходів для захисту підземних вод і повітря від забруднення. Окремою надзвичайно складною екологічною і соціальною проблемою є питання функціонування Львівського міського сміттєзвалища, розташованого біля с. Грибовичі Жовківського району, на яке щороку вивозиться біля 1 млн. м3 побутових та невелика кількість мало небезпечних промислових відходів. Сміттєзвалище втричі перевищило передбачені санітарними нормами терміни функціонування. Незважаючи на неодноразові вимоги держуправління екоресурсів і облсанепідстанції на даний час відсутнє альтернативне рішення щодо місця розміщення нового полігону для Львова. Для вирішення проблем у сфері поводження з відходами згідно з Регіональною програмою у сфері поводження з твердими побутовими відходами у Львівській області необхідно побудова 5 сміттєпереробних заводів із сучасними лініями сортування. На даний час ведуться роботи з будівництва підприємства промислової переробки побутових відходів потужністю до 100,0 тис. т. на рік для мм. Червонограда, Соснівки і смт. Гірник та розпочаті роботи щодо реконструкції полігону ТПВ Стрийсько-Дрогобицького регіону з подальшою метою побудови сміттєпереробного заводу для Стрийсько-Дрогобицького регіону. В 2005 році держуправлінням започаткована практика лімітування утворення відходів суб’єктам господарювання, які не здійснюють розміщення власних відходів, що дозволить покращити контроль умов зберігання та утилізації (перероблення) відходів. Протягом 2005 році видано 58 дозволів на розміщення та погоджено таку ж кількість лімітів на утворення та розміщення відходів на 2006 рік, погоджено 72 ліміти на утворення відходів в 2006 році. Повідомлено 351 суб’єкт господарювання області про необхідність отримання дозволів на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів на 2007рік, що на 135 більше, ніж на 2006 рік.Пріоритетними завданнями у сфері поводження з відходами в області є: використання золи та золошлаку Добротвірської ТЕС; виробництво керамічної цегли із використанням відходів вуглезбагачення ЗАТ «Львівсистеменерго»; використання фосфогіпсів Роздільського ДГХП «Сірка»; упровадження нових методів збирання комунальних відходів, що дозволять використовувати цінні компоненти з них; збільшення повторного використання відходів шляхом встановлення лімітів на розміщення ресурсоцінних відходів; знешкодження накопичених в області непридатних та заборонених пестицидів; утилізація кислих гудронів та нафтошламів, розміщених на Львівському сміттєзвалищі та Дрогобицькому НПК «Галичина»; забезпечення екологічно безпечного зберігання та знешкодження імпортованих відходів з Угорщини та виготовлених з них модифікаторів типу «МГ».^ Фактичний стан накопичення промислових відходів у 2005 роціПоводження з відходами І - ІІІ класів небезпеки у 2005 р. ^ Фактично утворилось Одержано відходів від інших підприємств Дооблік відходів за підсумками проведення інвентари- зації, т наявність відходів на 01.01.06р у спеціально відведених місцях та на території підприємств Використано відходів ^ Знешкоджено (знищено) відходів всього у т.ч. на території підприємств ВСЬОГО 1675,138 3483,306 164,496 281812,12 82328,987 1250,964 1264,394 Відходи, що містять метали та їхні сполуки 134.514 513.802 0.794 128.871 122.159 0.502 2.081 Відходи, що містять алюміній та його сполуки 3.913 6.88 - - - Відходи, що містять залізо та його сполуки 0.15 - - 0.15 - Відходи, що містять нікель та його сполуки 7.624 - - 0,53 0,53 - - Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи) 16.295 22.342 0.284 2,197 1,905 0.12 0.3 Відходи, що містять свинець та його сполуки (у тому числі батареї акумуляторні цілі чи розламані) 105.526 484.58 0.09 21,724 20,204 0.232 1.781 Відходи, що містять хром та його сполуки 0.019 - - 93,464 88,564 Відходи, що містять цинк та його сполуки - - 0.42 - - Інші відходи, що містять метали та їх сполуки 0.987 - - 0,856 0,856 - - Відходи, що містять неметали та їхні сполуки 12.134 - 0.872 54,638 53,713 3.157 7.915 Відходи, що містять кремній та його сполуки (за виключенням хлорсиланів і кремнійорганічних мономерів) 0.059 - - 0.059 - Відходи, що містять фосфор та його неорганічні сполуки - - 0.872 0,035 - - - Відходи, що містять солі хлорної кислоти 1.1 - - - - Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки 10.975 - - 3.098 7.915 Відходи, що містять корозійні речовини 0.06 - - 2,189 2,189 - - Відходи, що містять кислотні розчини чи кислоти у твердому стані, відпрацьовані кислоти 0.06 - - 1,956 1,956 - - Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші 90.345 9.429 17.282 239097,603 39894,439 13.719 1.463 Відходи, що містять органічні сполуки фосфору - 0.749 9.508 10,881 10,881 - - Відходи, що містять органічні сполуки хлору (за виключенням хлорорганічних розчинників та хлорфенолів) - 8.68 6.145 14,825 14,825 Відходи, що містять формальдегід 0.032 - - 0.032 - Відходи, що містять феноли та фенолові сполуки (у т.ч. хлорфеноли) 0.97 - - - - Відходи, що містять галогеновані органічні розчинники 6.942 - - 0,22 0,22 0.025 - Відходи, що містять органічні розчинники (за виключенням галогенованих розчинників) 14.023 - - 3,301 3,301 12.977 - Відходи, що містять поліциклічні чи гетероциклічні ароматичні органічні сполуки 64.35 - - 39827,71 39827,71 0.22 - Відходи, що містять поліхлоровані дифеніли, поліхлоровані терфеніли, поліхлоровані нафтални, полібромовані дифеніли, у тому числі мастила трансформато 0.117 - - 0,117 0,117 Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукц 1.856 - - 0,653 0,653 0.255 1.463 Відходи виробництва, виготовлення та використання синтетичних смол, каучуку, латексу, пластифікаторів, клеїв та інших зв'язувальних матеріалів 1.65 - - 0,051 0,051 0.15 - Відходи оброблення металевих та пластмасових поверхонь включно з відходами гальванічного виробництва 0.345 - 1.629 38,05 34,886 - - Відходи, що містять бенз(а)пірен та інші поліароматичні вуглеводні 0.06 - - 0.06 - Відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди 2.725 4.2 61.435 600,352 566,941 - 1 Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди 2.725 4.2 61.435 599,766 566,351 - 1 Відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи 1.6 - - 2,2 2,2 - - Відходи виробництва та приготування фармацевтичної продукції 1.6 - - 2,2 2,2 - - Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки 522.609 1214.222 1.69 653,529 605,568 607.992 619.738 Нафтовідходи та нафтошлами 199.068 1159.161 1.69 567,966 524,5 351.791 615.81 Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри 302.369 55.061 - 82,293 79,459 241.261 3.378 Відходи, що містять відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводнево-водяні суміші та емульсії 12.208 - - 3,27 1,609 10.974 - Відходи, забруднені нафтопродуктами - грунт, деревина, дрантя 8.964 - - 3.966 0.55 Інші відходи 12.65 - 0.35 0,7 0.224 - 6.1. Поводження з небезпечними хімічними речовинами.За характером дії згідно з ГОСТ 12.0.003-74 шкідливі речовини поділяють на: токсичні (спричинюють отруєння всього організму або пошкоджують окремі системи і зумовлюють паталогічні зміни печінки, нирок); подразнюючі (викликають подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, очей, легень); алергічні (провокують напади астми); мутагенні (зумовлюють порушення генетичного коду; така дія характерна для свинцю, марганцю, радіоактивних ізотопів); канцерогенні (наслідком їх дії є розвиток злоякісних новоутворень. До цього призводить потрапляння в організм небезпечних доз циклічних амінів, ароматичних вуглеводів, хрому, нікелю, азбесту); речовини, що впливають на репродуктивну (дітородну) функцію організму (ртуть, свинець, стирол, радіоактивні ізотопи) Отруєння, що настає внаслідок потрапляння токсичних речовин до організму, відбувається в гострій, підгострій і хронічних формах. Гострі отруєння виникають внаслідок дії великих доз отрути і супроводжуються порушенням функції життєво важливих органів. Хронічні отруєння проявляються поступово внаслідок тривалого надходження невеликих кількостей отрути в організм. Поводження з отруйними хімічними речовинами регулюється ст.52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 р. № 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів". Однак Перелік отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюються за наявності дозволу, відповідно до постанови КМУ від 20.06.1995 р. № 440, містить не конкретизовані назви хімічних речовин, а назви їх хімічних груп, що потребує додаткових заходів для застосування дії зазначеної Постанови до певних хімічних сполук під час проведення інспекційних перевірок. У зв’язку з цим судом була задоволена скарга про неправомірність наданого припису щодо отримання дозволів на поводження з сірчаною та соляною кислотами. Підприємствами області у виробничих процесах широко застосовуються небезпечні хімічні речовини: соляна, сірчана, плавикова, азотна, мурашина кислоти, ціаніди, формальдегід та інші. Ведеться постійний інспекційний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства при поводженні з цими речовинами. В 2005 році видано 36 дозволів на використання та зберігання таких речовин, що на 3 дозволи більше, ніж у 2004 році. Це свідчить про незначне посилення інспекційного контролю за дотриманням виконання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з отруйними хімічними речовинами.^ 6.2. Радіоекологічна безпекаПроблема негативного впливу радіації на навколишнє природне середовище постає дедалі гостріше, що пов’язано із невпинним зростанням кількості радіоактивних речовин техногенного походження. Техногенні джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) все ширше застосовуються в медицині, промисловості , наукових дослідженнях та інших галузях. На території Львівської області ліцензовано 40 суб’єктів господарської діяльності, що провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії (8 з яких використовують радіоізотопні ДІВ). Ліцензування медичних закладів територіальними органами Мінприроди не розпочато, незважаючи на те, що саме рентгендіагностика (загальна, стоматологічна рентгенографія) та радіоізотопні методи лікування вносять головний вклад у дозу, отриману людиною від антропогенних джерел радіації. Ряд промислових процесів супроводжується винесенням на земну поверхню відкладів, в яких концентрація природних радіонуклідів перевищує рівень природного місцевого фону. Так, видобуток кам’яного вугілля, що вміщує незначну кількість природних радіоактивних елементів, призводить до їх попадання на земну поверхню. На Львівщині найвищі показники щільності радіонуклідів спостерігаються на териконах і хвостосховищах Червоноградського гірничопромислового району Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Спалювання на теплових електростанціях вугілля приводить до осідання на поверхню грунту біля ТЕС та накопичення в золосховищах пилу, попелу, золи із підвищеним вмістом радіоактивних речовин. В області функціонує Львівський державний міжобласний спецкомбінат Українського державного об’єднання „Радон” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Львівський спецкомбінат обслуговує територію західно-центрального регіону (7 областей) і, починаючи з 1989 року, є найбільшим накопичувачем ДІВ (радіоактивних відходів) у Львівській області. В результаті перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства з питань радіаційної безпеки на Львівському державному міжобласному спецкомбінаті УДО „Радон” встановлено, що всупереч вимогам Закону України „Про поводження з радіоактивними відходами” Українським державним об’єднанням „Радон” не розроблено наукове обгрунтування можливих сценаріїв аварійних ситуацій на пункті захоронення радіоактивних відходів. Крім цього, всупереч положенням Комплексної програми поводження з радіоактивними відходами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №480 від 29.04.1996 року, із змінами та доповненнями від 25.12.2002 року (Постанова КМУ №2015), на Львівському державному спецкомбінаті не проведено переоснащення та перепрофілювання. В даний час радіоактивні відходи (радіоактивні джерела) зберігаються навалом в технологічних контейнерах біозахисту, ящиках, бочках, що не забезпечує герметичність їх зберігання та не створює бар’єру можливої міграції радіонуклідів і може призвести до ускладнення проведення аварійних робіт по локалізації радіоактивного забруднення. В області не розроблено радіаційно-екологічного паспорта території та регіональної програми захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання. Держуправлінням надіслано лист-вимогу до облдержадміністрації вжити заходів щодо розроблення програми захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та радіаційно-екологічного паспорта Львівської області, оскільки замовником таких документів повинні виступати місцеві державні адміністрації (ст.ст. 9, 10 Закону України „Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання”, п.2. Порядку розроблення регіональних програм захисту населення від впливу іонізуючих випромінювань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1999 р. № 973).