№4, Вересень 2010Вересень відкрив новий політичний сезон в Україні, який відзначився рядом резонансних змін в різних сферах суспільного життя країни та продовжив існуючі тенденції у вітчизняній політиці. Серед таких тенденцій, перш за все, слід відмітити збільшення кількості дій Служби безпеки України, до яких була привернута суспільна увага протягом всього місяця. Так у вересні до СБУ на допит викликалися кілька чиновників з уряду Юлії Тимошенко (зокрема – колишній віце-прем’єр-міністр Олександр Турчинов) та адміністрації Київського міського голови Леоніда Черновецького. Крім того, Служба безпеки України провела перевірку діяльності кількох неурядових організацій, які є грантоотримувачами міжнародних фондів, що отримало неоднозначну оцінку української громадськості. Показовим виявився випадок затримання Службою безпеки України історика Руслана Забілого, який займається дослідженням діяльності ОУН-УПА й теми Голодомору, та звинувачення його у спробі розголошення державної таємниці. Резонансною подією стало також схвалення Верховною Радою Україна, а пізніше і Київською міською радою рішення про ліквідацію районних рад в місті Києві. Як наслідок, столиця фактично випала з передвиборчої кампанії 2010 року, адже жодних місцевих виборів в цьому році тут проводитися не буде. Верховна Рада стабільно приймала рішення, необхідність схвалення яких декларувалася Президентом та урядом, що позитивно відзначилося на рівні довіри громадян до парламенту (соціологічні дослідження свідчать про його зростання протягом останнього часу). Тим не менше, рівень конфронтації у Верховній Раді залишався високим, кілька разів опозиція блокувала парламентську трибуну. Також у вересні продовжився процес приєднання опозиційних депутатів (перш за все – з фракції Блоку Юлії Тимошенко) до парламентської коаліції. Жваві дискусії як у парламенті та виконавчій владі, так і в усьому суспільстві викликав проект нового Податкового кодексу. Зрештою він був прийнятий Верховною Радою в першому читанні, однак очікується його суттєве доопрацювання (про що говорив і Президент) перед остаточним схваленням. Протягом місяця відбувалися перестановки у складі Конституційного Суду. А у кінці вересня КС став головним об’єктом суспільної уваги у зв’язку з відкриттям провадження щодо конституційності закону «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року (так звана «політреформа 2004 року»). Як наслідок даного провадження, вже 1 жовтня політреформа була визнана неконституційною, й свою чинність відновила Конституція України зразка 1996 року. Серед подій вересня також слід відзначити спроби ревізії мовного статус-кво (у парламенті був зареєстрований новий законопроект «Про мови») та бурхливу суспільну реакцію на нього – починаючи від вуличних акцій протесту і закінчуючи відкритими зверненнями науковців та провідних громадський діячів)Неабияку суспільну увагу також привернули візити президента до Німеччини, Китаю та США. Україно-Російські стосунки продовжували покращуватись, про що свідчать зустрічі українського та російського президентів та відповідні декларації глав обох держав. Не зважаючи на таку насиченість подіями, на нашу думку основною темою політичного життя вересня стали місцеві вибори та усі пов’язані з ними особливості загальнонаціональної політики. Не вдаючись тут ще раз у традиційну для нас тему аналізу недоліків та лакун відповідного законодавства (яке, до речі, у черговий раз було змінене вже у ході виборчої кампанії) варто відзначити такі особливості цьогорічної виборчої кампанії, котрі, більшою чи меншою мірою, є приманними усім регіонам України, як активне застосування адміністративного ресурсу; низький рівень компетентності виборчих комісій та, як наслідок, наявність значних порушень в їх діяльності; фактичний фальстарт виборчої кампанії, котру більшістю політичних сил було розпочато ще у другій половині серпня; використання маніпулятивних технологій, передусім у зовнішніх засобах агітації, що у поєднанні з відсутністю обов’язкової виборчої програми, значно деформує сприйняття виборцями певних політичних сил; значний брак часу, який відчувають усі суб’єкти процесу через значне скорочення виборчим законом часових термінів всіх процедур, а також недосконалість й, навіть, абсурдність деяких положень діючого Закону про місцеві вибори. Загалом ми змушені констатувати, що чинну кампанію можна охарактеризувати як досить брудну та багату на порушення у найрізноманітніших формах.Окремим чинником, що глибоко обурює та викликає занепокоєння, Мережі підтримки реформ, є випадки політичного тиску та прямого фізичного насильства щодо представників громадськості та журналістів, котрі роблять вибір на користь об’єктивного висвітлення кампанії (окрема Заява Мережі щодо ситуації, котра сталась з регіональним координатором МПР у Херсоні, подана наприкінці Дайджесту).Більш докладно про усі перелічені тенденції та регіональні особливості у цьому числі Дайджесту «Моніторинг регіонів. Пульс Країни», що спеціально присвячено темі перебігу виборчої кампанії. ^ Перебіг виборчої кампанії. Основні характеристики та тенденції Волинська областьЗагальна атмосфера кампанії Виборча кампанія проходить в конкурентних умовах. Партії націонал-демократичного спрямування намагаються спекулювати тематикою можливого об’єднання та узгодження дій, провладні партії здійснюють цей процес на практиці. Певний перекіс в бік провладних сил спостерігається у складі та керівництві територіальних виборчих комісій (далі докладніше).Основні гравці виборчої кампанії Серед традиційних учасників кампанії варто виділити: ВО «Батьківщину», яка є найбільш рейтинговою політичною силою регіону; «Нашу Україну», що значно втратила свій вплив, але має шанси отримати представництво у місцевих радах; Народну партію, яка має шанс отримати представництво у окремих місцевих радах, в першу чергу по мажоритарних округах; Партію регіонів, яка позиціонує себе як партія влади і підтримується місцевими чиновниками середньої ланки. Нові гравці на політичній арені: ВО «Свобода», «Сильна Україна» та «Фронт Змін», що суттєво наростили свою підтримку через втрату довіри виборців до БЮТ та «Нашої України» й можуть розраховувати на 4-10 % підтримки виборців та представництво у більшості місцевих рад регіону.Наявність тиску влади та застосування адмінресурсу У даний час випадків відкритого тиску влади та застосування адмінресурсу не спостерігалось.Залученність громадянського суспільства до кампанії Регіональне представництво громадської мережі ОПОРА - кампанія довготермінового та короткотермінового спостереження за виборчим процесом;^ Центр Політично Аналізу та Виборчого Консалтингу – моніторинг виборчого процесу, консультування суб’єктів виборчого процесу та виборчих комісій, щотижневий відео-чат «Вибори по-волинськи» спільно з інтернет-виданням «Волинські новини»;^ Незалежний прес-центр «Волинський вибір - 2010» - дискусійний майданчик представників різних політичних сил, кандидатів та представників ГО з представниками місцевих ЗМІ.Характерні риси кампанії: Наш прогноз, висловлений у попередньому дайджесті, щодо зміцнення позицій голови Волинської облдержадміністрації ^ Бориса Клімчука в області підтвердили і столичні структури та експерти. Так, тижневик «Коментарі» склав рейтинг голів ОДА за економічними показниками кількох останніх місяців, який дозволяє оцінити досягнення нової регіональної влади. Порівняно червневими результатами Борис Клімчук піднявся з восьмого на четверте місце. Підтвердженням «економічних досягнень» нової волинської команди слугують й результати рейтингу Міністерства економіки. В цьому рейтингу областей за всіма сферами соціально-економічного розвитку (за січень-червень) Волинь зайняла 8-ме місце, що в порівнянні з аналогічним періодом 2009-го краще на 15 пунктів. Причин на наш погляд тут дві: минулорічний кризовий рік не міг бути успішним для дотаційної області; ручний стиль управління господарством області дає свої короткострокові результати. Таким чином початок виборчої кампанії для волинського «губернатора» складається якнайкраще: Київ дає сигнал, що «все в порядку», місцеві опозиціонери не протестують і не заважають, а місцеві чиновники середньої ланки чемно взяли до виконання «батьківську рекомендацію» - не брати участі у виборах. Залишився дріб'язок - провести своїх депутатів в місцеві ради, і тоді «спокій і мир» запанують на Волині.^ Кримінал шукають «антикриміналісти» Досить цікавим і новим способом привернути увагу є ініціатива активістів волинської громадської ініціативи «АнтиКримінальний Моніторинг» звернутися до окружного адміністративного суду з позовом, у якому вимагають притягнути до кримінальної відповідальності колишнього голову облдержадміністрації Миколу Романюка через службову недбалість. Ми не будемо гадати, хто ж є справжнім замовником та ініціатором даної події, оскільки зрозуміло, що співкоординатор даної ініціативи Андрій Сажнєв є лише виконавцем. Проте, чітко зрозуміла мета даної акції - вкотре нагадати виборцям, що у Миколи Романюка не все бездоганно зі службовою біографією. Чи доведуть правоохоронці припущення антикриміналістів, чи ні - це вже не так важливо, головне що публічно виголошена тема, до якої протягом виборчої кампанії будуть повертатись, щоб завдати неприємних «уколів» ймовірному кандидату на посаду міського голови. ^ Партія сказала «треба», комсомол відповів «...» Однією з родзинок цьогорічних виборів Луцького міського голови можна назвати кампанію з висування-невисування директора філії «Волинське головне регіональне управління» «ЗАТ КБ «Приватбанк» та депутата Волинської обласної ради Миколи Романюка. Минулий тиждень ознаменувався новими PR-ходами у його кампанії. Команда екс-голови ОДА використала застарілу технологію у вигляді публікації у ЗМІ відритих листів трудових колективів з проханням до Миколи Романюка балотуватися на посаду Луцького міського голови. Зазначені листи були оприлюднені за підписами директора дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №1» ПАТ «АК «Богдан Моторс» Володимира Гунчака, директора Спільного українсько-швейцарського підприємства «Луцькенергоком» М. Іщука, генерального директора ЗАТ «Перлина» Тяпунової Т.Л., директора ТзОВ «Волинькисень» Зінчука С.Я. Ініціатори даної переписки використали технологію популярну в радянські часи, коли для створення ефекту масової підтримки і любові до певного партійного функціонера йому писали листи трудові колективи і окремі робітники. Тільки в ті часи кандидат був зазвичай один, а тут на посаду міського голови претендують понад десяток осіб. Цікаво було б побачити протоколи зборів трудових колективів цих підприємств, від яких нібито писали листи їх керівники. Чи можливо самі працівники й не в курсі, кого вони просять бути міським головою? Як ми і передбачали, отримала своє продовження історія з соціологічними рейтингами. Тепер вже молодіжна громадська організація на чолі з державним службовцем Богданом Калішем (заступником начальника Головного управління з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю облдержадміністрації) провела опитування громадян на предмет того, кого вони бачать майбутнім Луцьким міським головою. Звісно, соціолог за освітою, Богдан Каліш знає, що такого роду опитування, яке провела його ГО соціологічним назвати не можна, тому ми не будемо вдаватися в глибокий аналіз його результатів. Натомість напрошується один висновок - обласна виконавча влада відкрито і цілеспрямовано у різний спосіб допомагає Миколі Романюку у нарощуванні його особистого рейтингу. І за що така увага і підтримка? Нарешті партія «Сильна Україна» в особі заступника голови ^ Костя Бондаренка підтвердила, що вона зацікавлена у висуванні Миколи Романюка на посаду Луцького міського голови. Наші експерти та багато інших аналітиків припускали такий розвиток подій ще раніше, тому ця інформація не стала новиною. ^ Реклама рухає кандидата Тривалі дискусії щодо участі Миколи Романюка у якості кандидата на посаду Луцького міського голови схоже завершені. Минулого тижня по всьому Луцьку з'явились білборди та сітілайти з його зображенням. Якість рекламної продукції пропонованої штабом Миколи Ярославовича, на думку експертів Центру досліджень регіональної політики, є досить високою. Аналізуючи рекламну кампанію Миколи Ярославовича, окремі експерти пригадали йому компартійне минуле саме через стилістику і кольорову гаму використану при розробці зовнішньої реклами. Вибір такого стилю реклами може бути невипадковим і розрахованим саме на виборців, які відчувають ностальгію за часами «стабільності та застою». Інші аналітики припускають, що використання червоних та синіх кольорів у зовнішній рекламі Миколи Романюка може свідчити про бажання його команди залучити на свою підтримку як прихильників Юлії Тимошенко, так і Віктора Януковича. Відтак кожен крок у ході виборчої кампанії Миколи Романюка і його штабу, швидше всього, буде досліджуватись опонентами на предмет прив'язки до чогось комуністичного чи комсомольського. Слід відзначити, що і сам Микола Ярославович схоже свідомо обрав тактику використання ретро стилю під час агітації, і не боїться спекуляцій на тему свого минулого. ^ Більшість у волинських ТВК мають провладні партії Вночі 15 вересня Центральна виборча комісія не без проблем затвердила склад територіальних виборчих комісій по всій Україні. Аналізуючи персональний склад територіальних виборчих комісій області в розрізі партійності можна зробити висновок, що у всіх ТВК є представники опозиційних політичних партій, у 12 ТВК керівниками є представники ВО «Батьківщина», однак, більшість в усіх ТВК все таки отримали представники провладної коаліції. В умовах згортання демократії та свободи слова, провладна більшість в тервиборчкомах змушує громадськість звернути особливу увагу на законність прийнятих комісіями рішень. Політичні репресії повертаються? 24 вересня цього року у місті Володимирі-Волинському правоохоронцями було затримано ^ Юрія Сороку, який є рідним братом Анатолія Сороки, потенційного кандидата на посаду Володимир-Волинського міського голови. Факт затримання брата Анатолій Сорока пов'язує з політичною діяльністю. На його думку саме критика діючого Володимир-Волинського міського голови стала головною причиною затримання. Завдання правоохоронних органів якомога оперативніше розібратись в даній ситуації, оскільки будь-яке затягування чи бездіяльність по цій справі будуть свідчити про замовний характер та безпідставність затримання брата опозиційного політика. Натомість діючому міському голові Петрові Саганюку прив'язка до затримання може завадити стати міським головою втретє. Ми припускаємо, що дане затримання вплине на виборчу кампанію у Володимирі-Волинському та може сприяти об'єднанню опозиційних кандидатів проти діючого міського голови. Подача документів на реєстрацію партійних списків у ТВК Цікаво проходив процес подачі документів для реєстрації кандидатів в ТВК. Ще 28 вересня, тобто за день до офіційного дня подачі документів, біля приміщення Луцької міської виборчої комісії була черга з представників політичних партій, які прагнули першими подати документи в комісію. Адже, як відомо з закону про місцеві вибори, порядок розміщення партій у виборчому бюлетені буде залежати від дати подання документів, тобто «хто швидше - той вище у списку». Цілу ніч чергу тримали представники семи політичних сил: 1. Партії регіонів, 2. Молодої України, 3. Нашої України, 4. Народної партії, 5. Батьківщини, 6. Єдиного центру, 7. Сильної України. Саме в такій послідовності (за винятком Нашої України та Народної партії, які домовились про обмін місць в черзі) партії подали свої документи в міську ТВК зранку 29 вересня і, в разі реєстрації кандидатів у виборчому списку, будуть розміщені у виборчому бюлетені. Події на обласному рівні проходили більш бурхливо. Аналогічно місту, 28 вересня біля кабінетів обласної виборчої комісії була жива черга з представників партій, що хотіли встигнути першими подати документи для реєстрації кандидатів у депутати по багатомандатному виборчому округу. Тут ТВК була готова розпочати прийом документів з 00:00 29 вересня. Однак перед самим початком процесу подачі документів розгорілась суперечка, хто ж має заходити першим, яка ледь не дійшла до бійки. Як виявилось, представник ВО «Батьківщина» хотів поза живою чергою подати документи першим, однак регіонали, які і тут зайняли місце заздалегідь, не пропускали бютівця. Додало масла в конфлікт й непорозуміння між головою обласної ТВК (від ВО «Батьківщина») та секретарем комісії (від Партії регіонів) через зникнення журналу вхідної документації. Суперечка тривала ледь не пів ночі. Голова ТВК навіть змушений був викликати правоохоронців, щоб хоч якось втихомирити політиків. В результаті ситуація була врегульована і представники партій подали документи в такій послідовності, в якій тримали чергу: 1. Партія регіонів, 2 Молода Україна, 3. Народна партія, 4. Наша Україна, 5. Єдиний Центр, 6. Батьківщина. Скоріш за все робота обласної виборчої комісії буде дуже заполітизованою, і ще не раз виникатимуть суперечки та конфлікти. Наступним питанням, яке може спровокувати конфлікт, буде офіційна реєстрація кандидатів у депутати.^ Серед інших цікавих подій варто відзначити наступні: У громадському об'єднанні «Луцьк - наш дім» підбили підсумки інформаційної кампанії збору підписів на підтримку висування депутата облради Володимира Бондаря, кандидатом на посаду Луцького міського голови. Підтримати намір Бондаря висуватись на посаду мера Луцька схвально оцінили більше 14 тисяч лучан. Тисячним тиражем у Луцьку вийшло соціально-економічне видання - «Стратегія розвитку Луцька 2010-2020» під авторством депутата Луцької міської ради Андрія Козюри. Книга складається з шести розділів, присвячених житлово-комунальному господарству, підприємництву, енергозбереженню, екології, туризму. Також у книзі йдеться про розвиток Луцька як наукового та освітнього центру. 14 Вересня представники трьох громадських організацій Луцька під час круглого столу незалежного громадського прес-центру «Волинський вибір-2010» висловили занепокоєння якістю підготовки, проведення та демократичністю місцевих виборів 31 жовтня 2010 року. На думку експертів (Михайла Находа, Михайла Шелепа та Тараса Літковця) стислі строки проведення виборчої кампанії, недосконалість закону, погана якість списків виборців, а також небезпека застосування адміністративного ресурсу становлять загрозу для проведення чесних, прозорих та демократичних виборів. 17 вересня у Луцьку під стінами обласного управління СБУ відбулась акція «Приходь, здавайся!» на підтримку українського історика Руслана Забілого, якого правоохоронні органи підозрюють у бажанні незаконної передачі секретної інформації. За повідомленням інтернет-видання «Волинські новини», голова обласної організації «Національного Альянсу» студентка Луцького національного технічного університету Майя Москвич офіційно звинуватила свого викладача, декана факультету бізнесу Тараса Божидарніка у погрозах виключення її з університету за участь у акції «Приходь, здавайся!»Донецька область Політичне середовище Донецької області характеризується низькою конкурентністю, домінуванням адміністративних факторів над електоральними чинниками, відсутністю нових політичних проектів. Більшість політичних сил, окрім Партії регіонів, відчувають дефіцит місцевих кадрів, які б мали авторитет серед виборців регіону. Спроби політичних конкурентів Партії регіонів посилити свої позиції в Донецькій області супроводжуються інформаційними або внутрішньо-організаційними конфліктами. Відсутність електоральної інтриги компенсується внутрішніми процесами у Партії регіонів, яка займає домінуюче становище в регіоні. Станом на кінець вересня у більшості міст та районах Донецької області не має визначеності щодо кандидатів від Партії регіонів на посади всіх рівнів, що спричиняє конкуренцію та конфлікти серед однопартійців. Партія регіонів публічно заявляє, що всі кандидати будуть названі на партійних конференціях. У той же час місцеві експерти та джерела в органах влади повідомляють, що така стратегія регіоналів не дозволить місцевим лідерам висунутись кандидатами від інших політичних сил, оскільки вони після остаточного рішення Партії регіонів не матимуть часу для консультацій з іншими партіями. Невизначеність щодо кандидатів Партії регіонів вже спричиняє на місцях гострі політичні конфлікти. Наприклад, в м. Слов'янськ за право бути висунутими від Партії регіонів конфліктують між собою три потенційних кандидати на посаду міського голови: діючий міський голова Слов'янська В. Рибачук, колишній міський голова А.Левіт та депутат міської ради Н. Штепа. Кожен з потенційних кандидатів проводить на місцевому рівні агітаційну кампанію із залученням народних депутатів України від Партії регіонів. Цей конфлікт навіть супроводжувався “війною” соціологів, коли два регіональні соціологічні центри оприлюднювали протилежні результати опитувань щодо довіри до основних кандидатів на посаду міського голови Слов'янська. Аналогічні конфлікти спостерігаються також в інших містах та районах. Фактично, Партія регіонів, навколо якої об'єднані місцеві лідери, у ручному режимі регулює рівень виборчої конкуренції. Поза тим, мери найбільших міст Донецької області напередодні старту виборчої кампанії спромоглись посилити свої позиції у внутрішній ієрархії Партії регіонів. Якщо раніше мери найбільших міст не займали керівних посад в місцевих організаціях Партії регіонів, то зараз вони їх очолюють. Обрання міських голів Донецька, Маріуполя, Макіївки та Краматорська головами осередків Партії Регіонів супроводжувалось конфліктними явищами, оскільки попередні лідери партійних організацій виконували функції контролю за діяльністю місцевої влади та були представниками обласного керівництва. Треба зазначити, що найбільш активними конкурентами Партії регіонів на поточний момент виступають обласні організації “Єдиного центру” та “Сильної України”. Донецька обласна організація “Єдиного центру” має намір висунути свого лідера, місцевого бізнесмена А. Амбрасьонка на посаду мера Донецька, що вже викликало гостро негативну реакцію з боку Голови ОДА А. Близнюка (Близнюк публічно звинуватив Амбрасьонка у кримінальних злочинах). “Сильна Україна” також проявляє медійну та організаційну активність на місцевому рівні. ВО “Батьківщина”, яку з липня 2010 р. в Донецькій області очолює народний депутат України, дніпропетровський бізнесмен Г. Арютюнов не здійснює інформаційної або організаційної діяльності. Інші політичні сили також не виявляють суттєвої активності. Окремо необхідно розглядати передвиборчу ситуацію в Маріуполі, де відбувся суттєвий перерозподіл економічних та політичних ресурсів. Втрата В. Бойко контролю над ММЗ ім. Ілліча, який перейшов під контроль народного депутата України Р. Ахметова, може суттєво вплинути на передвиборчу ситуацію. З одного боку, Партія регіонів посилила свій вплив на політичну ситуацію в місті (В. Бойко вже запрошений до вступу в ПР), з іншого не виключається поява місцевого проекту, який буде апелювати до виборців, які незадоволені згортанням новим власником заводу соціальних стандартів. Остання теза підтверджується тим, що свою передвиборчу кампанію в Маріуполі розпочав Ю. Тернавський, який до цього входив до топ-менеджменту ММК ім. Ілліча.До основних політичних груп Донецької області належать:^ 1. Партія регіонів. За наявною інформацією обласний список Партії Регіонів буде очолювати особисто голова облдержадміністрації А.Близнюк. На посаду мерів Донецька, Макіївки, Маріуполя, Краматорська будуть претендувати діючі міські голови, про що вже повідомив голова ОДА. А.Близнюк. В інших містах та районах Партія регіонів ще не назвала своїх кандидатів.^ 2.Комуністична партія України. Обласна організація КПУ, яку очолює народний депутат України М.Кравченко, заявила про те, що вона не має намір висувати свого кандидата по посаду міського голови Донецька. КПУ в Донецькій області має розгалужену мережу осередків, а тому націлена на подолання прохідного бар'єру до місцевих рад.3. “Сильна Україна” Обласну організацію до 23.09.2010 року очолював місцевий бізнесмен, син секретаря РНБО І.Богатирьов, що сприяло організаційному та медійному зростанню “Сильної України”. 24.09.2010 р. ЗМІ Донецької області повідомили про складання І.Богатирьовим повноважень голови регіональної організації “Сильної України” з невідомих причин. Експерти зазначають, що кадрові перестановки в місцевій організації “Сильної України” негативно вплинуть на її перспективи в Донецькій області. Треба зазначити, що в місцевих ЗМІ проходить інформаційна кампанія проти одного з лідерів “Сильної України”, бізнесмена В. Дрегера. В. Дрегер відомий широкому загалу у контексті корпоративних конфліктів, що активно використовують його конкуренти. “Сильна України” провела в Донецькій області праймеріз, де була визначена десятка найбільш авторитетних представників партії. Багато з переможців праймеріз є маловідомими на місцевому рівні, тільки І.Богатирьов та В. Дрегер мають певний рівень згадуваності у ЗМІ. У той же час, “Сильна Україна” досі не повідомила про своїх кандидатів на посади міських голів та очільників партійних списків на вибори всіх рівнів.^ 4. “Єдиний центр”. “Єдиний центр” – єдина політична сила, крім Партії регіонів, яка заявила про свого кандидата на посаду міського голови Донецька. Висуванцем “Єдиного центру” став лідер його обласного осередку, бізнесмен А. Амбрасьонок. Амбрасьонок вже провів кампанію зовнішньої реклами під гаслом “Вже скоро Ми повернемо Вам Донецьк”, яка викликала негативну реакцію з боку Партії регіонів та голови Донецької ОДА. Голова облдержадміністрації А.Близнюк під час своєї прес-конференції заявив, що Амбрасьонок не має права балотуватися на посаду мера, оскільки “він вкрав все, що тільки можна”. Управління СБУ в Донецькій області проводило в серпні 2010 р. в межах кримінальної справи за статтею “заволодіння чужим майном” обшук в обласному офісі “Єдиного центру”, що викликало неоднозначну громадську оцінку. Враховуючи низьку електоральну інтригу виборів міського голови Донецька, експерти зазначають, що Амбрасьонок може стати єдиним опозиційним кандидатом на цю посаду. Голова обласного осередку ЄЦ має певний рівень впізнаваності серед мешканців Донецька, здійснює політичну та благодійну діяльність. Єдиний центр виступив ініціатором підписання політичними силами Донецької області ^ Меморандуму “Про взаємодію та співробітництво на місцевих виборах в Донецькій області”, до якого приєднались ВО “Батьківщина”, УНП, Народна партія, Фронт змін, “Наша Україна” та СПУ. Партія Регіонів виступила проти підписання Меморандуму, заявивши, що його справжньою метою є висування А. Амбрасьонка кандидатом на посаду мера Донецька.^ 5. ВО “Батьківщина”. У липні 2010 р. обласну організацію ВО “Батьківщина” очолив народний депутат України, дніпропетровський бізнесмен Г.Арютюнов, який заявив про намір активізувати діяльність цієї політичної сили в регіоні. Поза тим, на поточний момент жодної активності ВО “Батьківщина” в Донецькій області не зафіксовано, окрім приєднання до Меморандуму “Про взаємодію та співробітництво на місцевих виборах в Донецькій області”. В місцевих ЗМІ конкурентами ВО “Батьківщина” розміщуються матеріали про окремих лідерів місцевої організації, в яких ті звинувачуються у зв'язках з криміналітетом.^ 6. Народна партія В.Литвина. Народна партія має в Донецькій області одну з найбільш потужніших мережу місцевих осередків. Поза тим, на поточний момент жодної активності Народної партії в Донецькій області не зафіксовано, крім приєднання до Меморандуму “Про взаємодію та співробітництво на місцевих виборах в Донецькій області” та централізованого розміщення біл-бордів В.Литвина. Народна партія не повідомляла про своїх кандидатів на посади міських голів та депутатів рад.^ 7. Фронт змін. Фронт змін не виявляє жодної активності в Донецькій області, що пов'язано з фінансовими та організаційними складнощами в діяльності обласної організації. Останнє згадування Фронту змін в місцевих ЗМІ пов'язано з підписанням Меморандуму “Про взаємодію та співробітництво на місцевих виборах в Донецькій області”. Об'єктивні результати соціологічних опитувань в Донецькій області не оприлюднювались. Беззаперечним лідером на посаду міського голови Донецька є діючий мер О.Лук'янченко про що свідчить низька зацікавленість політичних сил у цих виборах. З великою ймовірністю можна стверджувати, що чинні міські голови найбільших міст Донецької області не матимуть суттєвих проблем при переобранні на повторний термін. До місцевих рад Донецької області за експертними розрахунками гарантовано проходять Партія Регіонів, КПУ та “Сильна Україна” (поза тим, експерти зазначають, що на електоральні позиції “Сильної України” може негативно вплину заміна місцевого лідера І.Богатирьова). Треба зазначити, місцева влада публічно заявляє про прийнятні для неї результати на місцевих виборах. Голова Донецької області неодноразово заявляв журналістам, що Партія Регіонів має отримати не менше 70% голосів виборців по багатомандатним округам та перемогти у всіх мажоритарних округах. Ці показники також доводяться до місцевих посадовців та партійних функціонерів.Ця виборча кампанія в Донецькій області не стала стартовим майданчиком для місцевих лідерів. “Партизація” виборів та централізація політичних процесів в регіоні обмежила місцевих лідерів в їх політичній активності. Є лише окремі випадки: в Горлівці голова Пайтелімоновської селищної ради, висуванець “Сильної України” Є.Клеп створює значну конкуренцію чинному міському голові, в Слов'янську депутат міської ради, голова благодійного фонду Н.Штепа конкурує з чинним мером. Але це не є системним явищем.Передвиборча активність виборців регіону знаходиться на середньому рівні та визначається умовами різних територій. За результатами опитування, яке проводилось на замовлення Партії регіонів та оприлюднювалось головою ОДА А.Близнюком, намір взяти участь у голосуванні мають 56% мешканців регіону. Інших даних не має. В Донецькій області зафіксовано два конфліктних випадки, які були пов'язані із застосуванням насильства до журналістів. 14 вересня 2010 року було здійснено напад на головного редактора газети “Діловий Донбас” Г. Березовського. Журналіст зазнав нападу невідомої людини з ножем та був вимушений застосувати пневматичну зброю до нападника. В результаті конфлікту постраждала випадкова перехожа. Журналіст пов'язав інцидент зі своєю професійною діяльністю та розслідуванням діяльності комунального підприємства “Керівна кампанія Будьонівського району Донецька”. У той ж час, ГУМВС в Донецькій області поширило заяву, в якій йшлося про те, що нібито журналіст «прострелив» ногу випадковому свідку побутової сварки двох чоловіків. 20 вересня 2010 р. журналіст газети “Громадська правда”, позаштатний журналіст ”Радіо свобода” ^ А. Фурманюк заявив про побиття його та близьких родичів працівниками органів внутрішніх справ. За словами Фурманюка, під час конфлікту його та невідомих людей він був жорстоко побитий міліцією. Журналіст не виключив, що інцидент пов'язаний з його критичними статтями про діяльність правоохоронних органів. Міське управління ОВС заявило, що міліціонери не застосовували насилля до журналіста, а лише припиняли гострий побутовий конфлікт. Інцидент вже став публічним, про його обставини іноземні журналісти запитали Президента України під час його перебування у США. Агітаційні матеріали у місцевих ЗМІ активно розміщують Партія регіонів, “Сильна Україна” та “Єдиний центр”. В Донецькій області агітаційні та рекламні акції проводять Партія регіонів, “Сильна Україна”, “Єдиний центр”, Народна партія В. Литвина та партія “Нова політика”. Партія регіонів розміщує біл-борди та сіті-лайти із зображенням Президента України під гаслом “Будуємо нову країну”, розміщує рекламні матеріали у ЗМІ. “Сильна Україна” розміщує біл-борди із місцевими переможцями регіонального “праймеріз” та рекламні матеріали у ЗМІ. Народна партія В. Литвина розміщує білборди із зображенням лідера та гаслом “Обери нормальних”. Єдиний центр розміщує біл-борди із зображенням регіонального лідера А. Амбрасьонка та розгорнув наметову мережу, де розповсюджується партійна преса.Місцеві ЗМІ, які контролюються ПР, періодично розміщують критичні матеріали про лідера єдиноцентрістів А. Амбрасьонка та одного з лідерів “Сильної України” В. Дрегера.Незалежному спостерігачу від «Опори» та Комітету виборців України стало відомо про факт застосування адміністративного ресурсу на корись місцевої організації Партії регіонів. 24 вересня 2010 р. відбулась конференція Кіровської в м. Донецьк районної організації Партії регіонів. Середні загальноосвітні навчальні заклади району отримали вказівку забезпечити явку на партійний захід працівників шкіл – по 5 осіб від одного закладу. При цьому, належність представників до ПР не була обов'язкова. Відповідальними за явку вчителів були призначені директори шкіл. Спостерігачем від Опори та Комітету виборців України була перевірена дана інформація і повністю підтверджена.Сумська область Політичний ландшафт в Сумській області не можна назвати монолітним. Навпаки, електоральна картина є досить строкатою, хоча і прогнозованою по окремих містах та районах області. Серйозне політичне протистояння на сьогодні спостерігається тільки в обласному центрі – Сумах. Причина – принципове небажання чинного міського голови Геннадія Мінаєва висуватися на виборах від Партії регіонів. Варто відзначити, що тут конфлікт зайшов занадто далеко. Серед інструментів, якими його сьогодні змушують до співпраці, відзначимо: - заведені кримінальні справи “проти посадових осіб Сумського міського виконкому”, причому постанови про відкриття карних справ не бачив навіть мер; - обшуки по цим справам в приватних помешканнях в найближчого оточення сумського градоначальника на минулому тижні (ряд начальників управлінь); - спроба працівниками УБОЗу імітувати дачу хабара самому меру у минулу п’ятницю, 17 вересня (зірвалася через обережність самого мера) з подальшим його арештом і фізичне блокування з метою недопущення його до реєстрації кандидатом на посаду Сумського міського голови. Сам мер Сум Геннадій Мінаєв в інтерв’ю місцевим ЗМІ заявляє, що цей тиск на нього безпосередньо пов'язаний з тим, що він “не йде в одній колоні на вибори з Партією регіонів”. Пікантності ситуації додає великий електоральний рейтинг довіри до мера Сум. ^ За даними соціологічного опитування, проведеного Центром досліджень регіональної політики з 13 по 19 вересня 2010 р. (опитано 780 респондентів, похибка в межах 2,5%), на запитання: "Наскільки Ви задоволені тим, як працює Сумський міський голова Геннадій Мінаєв?", "повністю задоволених" виявилося 18% сумчан а "переважно задоволених" було зафіксовано ще 50%. "Переважно не задоволених" роботою мера - 12,7% сумчан, а "зовсім не задоволених" - 9,4%. Вагалися з відповіддю - 9,9% жителів обласного центру Сумської області. Відповіді сумчан на це запитання у вересні 2010 р. серйозно різняться в бік зростання від попередніх опитувань. Зокрема