Людина як елемент системи "людина - машина - середовище

оорганзмами можут сприяти розвитку в органзм патологчних процесв, що порушують знижують працездатнсть. Для оцнки впливу повтряного середовища на стан життдяльност людини необхдно враховувати вс його фзичн, хмчн властивост, а також брати до уваги бактерологчний склад та наявнсть рзномантних механчних домшок пил, дим, сажа. Найбльш виражений вплив несприятливо температури повтря на органзм проявляться у виробничих умовах де в силу особливостей технологчного процесу можуть створюватися дуже висок або дуже низьк температури.

Пд вплив несприятливо температури повтря пдпада дуже велика кльксть працюючих на вдкритому повтр робтники сльского господарства, будвельно, лсово промисловост т.н При д на органзм несприятливих температур повтря змнюються процеси терморегуляц. Тривала дя високих температур повтря призводить до обезвожування тканин, посилення розпаду тканинного блку, згущення кров, порушення роботи серцево-судинно системи та дяльност шлунково-кишкового тракту.

Видлення зоганзму онв хлору, вживання велико клькост води ведуть до пригнчення шлунково секрец зниженя бактерицидност шлункового соку, що створю сприятлив умови для розвитку запальних процесв в шлунково-кишковому тракт. Вплив високих температур повтря негативно позначаться на функцональному стан центрально нервово системи, посилюються процеси гальмування, послаблються увага, порушуться точнсть та координаця рухв, уповльнюються вдповдн реакц, що ведуть до зниження якост рооти збльшення побутового та виробничого

травматизму. Рзке перегрвання органзму може призвеси до теплового удару, що проявляться у вигляд слабкост, запаморочення, шуму у вухах рзкого збльшення ритму дихання серцебиття. При тяжкй форм теплового удару температура тла пдвищуться о 40С, вдмчаться нервове-психчне збудження. Внаслдок профлактичних заходв тяжки випадки перегрвання органзму в наш час не спостергаються. Окрм високих температур, людина часто пдпада пд дю низьких температур.

В цьому випадку загальн тепловитрати превищуть теплопродукцю, що приводить до дефциту тепла, зниження температури тканин, охолодження органзму. При охолодженн рзко пада температура шкри, особливо вдкритих длянок. одночасно погршуться тактлива чутливсть, особливо рук, що позначаться на працездатност людини та рвн травматизму. При подальшому охолодженн змнються функцональний стан центрально нервово системи, що пов язано з наркотичною дю холоду, рзко послаблються реакця на больов подразники наста стан сонливост.

З медично практики вдомо, що мсцеве охолодження, особливо нг, сприя розвитку простудних захворювань, що пов язано з рефлекторним зниженням температури слизово оболонки носа. Фзичн чинники повтряного середовища дють на органзм людини комплексно. Рзне поднання х може чинити як сприятливу так несприятливу дю. Це дозволя створювати так поднання фзичних чинникв, коли несприятлива дя одного зних компенсуться сприятливою

дю ншого. Наприклад, умови теплового комфорту людини збергаються при температур повтря 20С, 85 вдносно вологост нерухомому повтр, або при температур повтря 35С, 33 вдносно вологост рухомост повтря 10,5 мс. Подбн умови теплового комфорту були експериментально встановлен також для людини при рзних поднаннях фзичних властивостей повтряного середовища пд час ходння на вдкритому повтр з швидкстю 2,5 кмгод табл. 2. Таблиця 2. Рзн поднання метеорологчних чинникв, що забезпечують

стан теплового комфорту людини Температура повтряШвидксть втру, мснтенсивнсть сумарно радац, калхвсм18-240-20-0,418-242-40,4-0,818-24 4-6понад 0,8 Залежно вд характеру харчування,одягу, об му предметно дяльност, тепловий стан людини змнються в широких межах, тому комплексна дя вказаних чинникв також буде рзною. Отже, визначення оптимального поднання рзномантних фзичних чинникв повтряного середовища необхдною умовою для запобгання х несприятливо д на органзм розробки вдповдних профлактичних рекомендацй.

Вода чинник житдяльност. Серед велико клькост чинникв зовншнього середовища життво вахливих для людини необхдно видлити воду. З одн сторони, вода фзологчно ггнчно необхдним елементом, а з ншо вона може стати джерелом хвороб порушень здоров я. ц порушення можуть бути пов язаними з вдповдною змною складу, якост води або недостатньою клькстю. Чиста вода необхдна людин не тльки в побут на виробництв, але для повноцнного вдпочинку, задоволення фзичних потреб. Роль води ворганзм людини надзвичайно велика, бо вона унверсальним

розчинником велико клькост речовин, середовищем в якому проткають хмчн та фзико-хмчн реакц, пов язан з обмном речовин. З допомогою вои пдтримуться нормальна структура життдяльнсть тканин органзму. Вона прийма активну участь в процесах терморегуляц. Загальний вмст води в органзм становить в середньому 23 ваги людини 51-66. Ф.Ф. Ерсман писав, що наявнсть достатньо клькост води притому тако вои, яка за своми властивостями вдповдала

б фзичним та фзологчним потребам органзму, становить не тльки питання суспльного здоров я, але напряму питання життя. За даними ВООЗ понад 500 млн. людейщорчно стражда вд захворювань, що передаються через воду. Щорчно через них вмира понад 5 млн. дтей. Давно вдомо про зв язок мж захворюваннями холерою, брюшним тифом, дизентирю водою, забрудненою збудниками цих хвороб, як збергають життздатнсть у вод до проникнення в органзм людини. За даними ВООЗ показники смертност вд цих захворювань коливаються вд 0 до 50 на 100 000

людей залежно вд ефективно боротьби з забрудненням води, яка використовуться для питних потреб. Через воду предаюьтся кишков хвороби, водна лихоманка, туляремя. Не виключаться предача водним шляхом поломелту, врус якого потрапля у водн джерела з стчними водами. Певну роль водний факор вдгра в розповсюдженн сибрки та туберкульозу. Шляхи зараження джерел водопостачання можуть бути рзними.

Однак найбльше розповсюдженим масовим постйним чинником зараження водойомв злив неочищених господарсько-фекальних стчних вод мських каналзацйних мереж. Вимоги до води в загальних рисах так o вода повинна задовльняти смаков потреби населення за своми органолептичними властивостями o не повинна мстити токсчних радоактивних речовин, збудникв нфекцй o вмст у вод мнеральних речовин мкроелементв повинен вдповдати фзологчним потребам органзму. Харчування. Харчування явля собою потужний засб оздоровлення населення,

що веде до зниження захворювань смертност, пдвищення працездатност та продовження життя. В.Г. Хлопн писав Добре харчування основою народного здоров я, тому що збльшу опр органзму хвороботворному впливу вд нього залежить розумовий фзичний розвиток народу його робоча здатнсть бойова сила. На органзм людини негативно д як нестача так надлишок харчування, про що свдчить соцальний характер даного явища. Важливим показником харчування точне знання хмчного складу харчових продуктв, наявнсть

рзного роду домшок та вдсутнсть речовин, як можуть чинити несприятливу дю на органзм. Деяк отрутохмкати мають особливо високу токсичнсть, велику стйксть, здатнсть легко мгрувати, накопичуватися в органзм негативно впливати. Дуже небезпечн важк метали свинець, миш як, мдь, цинк, сурма, олово та н. про величину деяких токсичних елементв в попел вуглля, яке спалються на планет мльярдами тон у вигляд аерозолю розсються на величезних земельних просторах, насичуючи х рзними хмчними елементами, свдчать

дан табл. 3. Як видно з табл. 3 попл вуглля ма хмчних елементв в десятки сотн разв бльше нж у створенй природою земнй кор. х надходження збльшуться з кожним роком, що призвело до накопичення хмчних елементв в грунтах мграц х в органзм людини по ланюгу грунт рослина людина, або ж грунт - рослина тварина людина. Таблиця 3 Середня кльксть деяких токсичних елементв у грамах на 1 т у вугльному попел земнй кор. ЕлементПоплЗемна кораЕлементПоплЗемна кораМиш як5002Берилй452Кобальт30023Кадмй50,15Нке ль70080Молбден501Уран4002Свинець10016

Освтлення. Джерелом свтла тепла сонячна енергя, що з фзично точки зору явля собою потк електромагнтного випромнювання. Середня освтленсть по мсяцях в середнй смуз Украни коливаться в широких межах вд 65000 лк в липн до 4000 лк менше в грудн. Запиленсть повтря чинить виражену дю на величину денного освтлення. В крупних промислових мстах природна освтленсть на 30 40 менша, нж в районах с вдносно чистим атмосферним

повтрям. Сонячне свтло чинить значну бологчну дю на органзм людини. Це проявляться не тльки у специфчнй д на функцю зору, але у вдповдному впливов на функцональний стан ЦНС, а через не на вс органи системи органзму. Органзм реагу не тльки на ту чи ншу ступнь освленост, але на кольорову гаму сонячного свтла. Залежно вд кольору освтлення експериментально встановили змну м язово сили стиснення руки табл. 4. Таблиця 4 Вплив кольорового свтла на мускульну силу.

КолрМускульна сила стиснення, умовн одиницЧервоний Оранжевий Жовтий Зелений Синй42 35 30 28 24 Особливе ггнчне значення свтла поляга у його д на функц зору. Фзологчний рвень функцй зору у вдповдних межах, ндивдуальний, але завжди знаходиться у вдповднй залежност вд рвня освтлення, кольору, фону, величин робочих деталей. За низько освтленост швидко наста зорова втома знижуться працездатнсть.

Наприклад, при 3-х годиннй зоровй робот освтленстю 30-50 лк стйксть ясного бачення знижуться на 37, а при освтленост 100-200 лк тльки на 10-15. Неспецифчним стмулятором фзологчних функцй органзму ультрафолетов промен сонячного свтла. Вони чинять сприятливу дю на блковий, жировий, вуглеводний та мнеральний обмни, посилюють дяльнсть кровотворчо системи, сприяють посиленню мунобологчного статусу органзму. Велике загальнобологчне значення ма бактерицидний ефект ультрафолетових променв.

Його використовують на деяких виробництвах з практичною метою для чого використовують бактерцидн лампи обеззараження питно води, виготовлення медпрепаратв н Вд недостатньо д ультрафолетових променв стражда нервова система, зменшуться продуктивнсть прац опр органзму простудним захворюванням. Недостатнього ультрафолетового випромнювання зазанають працвники вугльно горнорудно промисловост, працюючи в темних примщеннях.

Для цих контингентв людей вводиться додаткове опромнення штучними джерелами ультрафолетово радац. У людей , як постйно зазнають нтенсивного сонячного опромнення частше виника рак шкри, нж у нших людей. Поряд з ультрафолетовим випромнюванням в склад сонячного спектру входитьнфрачервоне випромнювання, яке чинить на органзм теплову дю. При тривалому опромнюванн нфрачервоною радацю пдвищуться температура легенево тканини, головного мозку, нирок та м язв.

На виробництв, яке зв язано з дуже потужним випромнюванням нфрачервоно радац, при вдсутност належного захисту та пофлактичних заходв у людей настають змни роговиц у вигляд катаракти. Внаслдок безпосередньо д сонячних променв на непокриту голову може виникнути гостре захворювання сонячний удар. При цьому рзко порушуться кровообг. Якщо не вдатися до належних заходв це може закнчитись фатальними наслдками. У той же час сонячне свтло вдгра надзвичайно важливу роль для освтлення примщень.

Сучасна будвнича галузь врахову ус чинники для максимально освтленост примщень, що створю сприятлив умови для продуктивно безпечно прац та повноцнного вдпочинку. Взамодя людини з босферою. Босфера область активного життя Земл, склад, структура енергетик якого обумовлен в основному дяльнстю живих органзмв. Босфера охоплю частину атмосфери та верхню частину лтосфери.

Втручання людини в процеси босфери дуже часто закнчуться кризисними та спустошливими явищами. Наприклад, введений людиною в фауну новий вид тварин, встановить основн зв язки з ншими тваринами рослинами лише через багато рокв. Свою дяльнстю людина може зруйнувати зв язки мж окремими елементами босфераи або заважати х здйсненню. Так при забрудненн води нафтопродуктами призводить до розривузв язку води атмосфери, припиня газовий обмн мж ними. Покриття земл асфальтом ма аналогче значення.

Дуже важливим начлдком втручання людини в природн процеси через вробничу дяльнсть покращення умов взамозв язку деяких елементв. Так, обробка грунтв покращу контакт взамодю з атмосферним повтрям. Розвиток транспорту обумовив перевезення рзних видв органзмв рослинного тваринного свту аклматизацю х в нших умовах, що пдвищу взамозв язки рзних материкв частин океанв. Необхдно враховувати змну взамозв язкв взамообумовленностей при розробц систем регулювання соцального

обмну речовин. В наш час складаються зовсм нов взамовдносини в систем людина - босфера. В. Вернадський врив у те, що людство вднайде шляхи вдновлення рвноваги на планет. Вн був упевнений в тому, що на певному етап свого розвитку людство повинно взяти на себе вдповдальнсть за подальшу еволюцю Земл, накше в нього просто не буде майбутнього. Ноосфера. Термн ноосфера з грецького сфера розуму, запровадив видатний французький флософ природознавець

П. Тейяр де Шарден. Збагатив його змстом розвив В. Вернадський. Змст його концепц такий впливати на природу, змнювати босферу, слд особливо рацонально, думаючи не про сьогоденн вигоди, а про майбутн наслдки. Обов язковою умовою дяльност людини, як ранше ма залишатися сприятливий стан босфери, бо людина, як нш жив стоти Земл, пристосована лише до тих природнх умов у яких вона виникла живе.

В ншому середовищ, яксно вдмнному вд цього, людина жити не зможе. Босфера,що сформувалася еволюцйно, з якою нерозривно пов язана людина, ма бути збержена на благо людей. Саме в цьому поляга сутнсть ноосфери не стихйне руйнвне втручання в природу, а науково обгрунтоване збереження на Земл умов для житдяльност людини. Сумснсть людини з техносферою Коли параметри деяких чинникв в систем людина - машина - середовище перебування виходять за оптимальн

меж постйнсть внутршнього середовищаорганзму буде деякий час пдтримуватися тльки завдякиадаптацйним можливостям людини. Захисно-пристосувальн можливост людини набувають великого значенняколи створюються глибинн, високогрн або космчн системи, коли вдбуваться нтенсивна денатураця навколишнього середовища, його забруднення продуктами дяльност, що вимага значного напруження. Функцональний стан органзму в таких системах це комплекс наявних характеристик, тих функцй та якостей

людини, як обумовлюють трудову дяльнсть. Змна функцонального стану органзму оператора в процес виконання предметно дяльност в таких системах проходить деклька фаз змни працездатност. o Фаза моблзац пред стартова. В цй фаз рефлекторним шляхом пдви щуться тонус ЦНС, збльшуться функцональнсть органв та систем. Суб ктивно ця фаза виража збрансть,обдумування перед початком дяльност. o Фаза первинно реакц. Ця фаза характерзуться невеликим зниженням усх показникв функцонального

стану. Тривалсть ц фази продовжуться всього деклька хвилин. Фзологчний механзм ц фази поднуться з зовншним гальмуванням, що наста внаслдок змни подразникв, що надходять в ЦНС. o Фаза компенсац. На цй фаз встановлються оптимальний режим роботи органв та систем органзму, виробляться стаблзаця показникв. Ефективнсть дяльност в цей перод максимальна. o Фаза субкомпенсац. Внаслдок вдповдно нтенсивност термну дяльност високий рвень фзологчних реакцй почина

трохи знижуватися показники функцонального стану погршуються. o Фаза декомпенсац. В цй фаз рзко погршуться функцональний стан органзму, змнються найбльш важлива для даного виду прац функця координацйно точност рухв. o Фаза зриву. При цй фаз спостергаться значне розладнаннярегулюючих механзмв, починаться специфчний стан втоми. Гранично допустим норми багатьох чинникв навколишнього середовища встановлен законодавчими актами,

вдповдними правилами та нормами, але вони в реальних умовах не завжди поднуються з функцональним станом людини. Тому в дючих ергатичних системах виника необхднсть спецального дослдження параметрв виробничого та навколишнього середовища шум, вбраця Якщо в ергатичних системах сумснсть людини не узгоджуться з характеристиками технки та середовища знижуться продуктивнсть прац, виникають травмонебезпечн ситуац, авар, вибухи т.н. Статистичн дан з усю гостротою свдчать про те, яке життво важливе значення ма для

створення ергатичних систем можливостей та якостей людини. В ергатичних системах виникають складн взамовдносини не тльки мж технкою середовищем, але мж людьми в трудових колективах системах людини-людина. Духовне середовище щодо проблем безпеки ма велике значення. Еталонн норми духовного життя сильно вдрзняються у рзних спльнот, держав народв, але важливим наявнсть таких норм у кожно доросло людини. Вплив дяльност людини на навколишн середовище.

Згдно з геологчними уявленнями, людина на Земл сну надзвичайно короткий перод часу. Проте за короткий промжок часу босфера змнилась радикально. Людина дуже нтенсивно використову вуглля, нафту, природний газ, уран. Все це дестаблзу босферу. чотири групи основних чинникв Чинники тла рельф, канали, водойми, будвл мають простоову та довготривалу дю.

Впроваджен в навколишн середовище один раз, вони снують столття тисячолття кургани, древн споруди, займають обмежений простр. Чинник речовини звичайн та радоактивн хмчн речовини, штучн хмчн сполуки та елементи, аерозол т.н при появ в навколишньому середовищ не мають просторово визначеност, змнюють концетрацю перемщуються в середовищ змнюючи ступнь впливу на елементи природи. Чинники процеси видобуток корисних копалин,ерозя грунтв, металв.

Мають високу ступнь динамчност, а нод однонаправленост. Чинники явища тепло, свтло, радохвил, тиск, вбраця мають точно визначен параметри в мрух вддаленост вд мсця виробництва х вплив на навколишн середовище знижуться до невдчутного. Будь-який антропогенний чинник д вдразу на вс елементи довклля. Радаця, вирубування, лсв, викиди в атмосферу результати впливу цих чинникв важко передбачити повнстю.

Вплив дяльност людини на атмосферу. Швидкий рст промислових нших забруднюючу атмосферу викидв привв до драматичного збльшення парникового ефекту й концентрац газв, що руйнують озоновий шар. Наприклад, з моменту початку промислово рево-люции концентраця в атмосфер вуглекислого газу З2 зросла на 26, при цьому бльше половини приросту доводиться на перод з початку 1960-х рокв. Концентраця рзних газоподбних хлоридв, що насамперед руйнують озоно-вый шар хлорфторуглеводородов

ХФУ, лише за 16 рокв з 1975 по 1990 роки збльшилася на 114. Рвень концентрац ще одного газу, що участвуют у створенн парникового ефекту метану, зрс на 143 з початку промислово революц, у тому числ близько 30 цього росту доводиться на перод з початку 1970-х рокв. Доти , поки не будуть вжит невдкладн заходи на меж-дународном рвн, швидкий рст населення й збльшення його доходв будуть со-провождаться прискоренням концентрац цих хмчних речовин.

Результати дослджень свдчать про те, що при збереженн з-тимчасових тенденцй росту викидв в атмосферу середня свтова температура наймоврнше буде зростати на 0,3 С за кожне десятилття, тобто на 3 С 5,4 F до кнця XX столття. У цьому дослдженн також утримуться висновок про те, що ниншн викиди в атмосферу позначаться на стан навколишнього середовища лише через якийсь час, тому для стаблзац концентрац

З2 ХФУ на ниншньому рвн необхдно вжити термнових заходв скоротити викиди в атмо-сферу бльш нж на 60. З того моменту, коли почалося ретельне документальне фксування даних про погодн умови, 1980- роки зявилися найбльш теплим десятилттям. См з зафксованих найбльш жаркого рокв доводилися на 1980, 1981, 1983, 1987, 1988, 1989 1990 роки, причому самою печенею за всю сторю спостереження був 1990 рк. Однак дотепер учен не можуть сказати напевно, чи подбне потеплння клмату тенденцю пд впливом парнико-

вого ефекту або ж це всього лише природн, природн коливання. Адже клмат випробовував ранше подбн змни й коливання. У продовженн по-следнего мльйона рокв вдбулося всм так званих льодовикових перодв, коли ггантський крижаний килим досяг у вроп широт Кива, а в Америц - Нью-Йорка. Останнй льодовиковий перод завершився близько 18 тисяч рокв тому, в той час середня температура

була на пять градусв нижче, нж зараз. Соответст-венно й рвень свтового океану був на 120 метрв нижче ниншнього. Пд час останнього льодовикового пероду змст З2 в атмосфер па-дало до 0,200, тод як для двох останнх перодв потеплння воно становило 0,280. Таким воно й було на початку X столття. Потм воно поступово стало увеличи-ваться й досягло ниншнього значення, що становить приблизно 0,347. з цього треба, що за 200 рокв, що пройшли з початку

Промислово революц, природ-ный контроль за змстом вуглекислого газу в атмосфер за допомогою замкнутого циклу мж атмосферою, океаном, рослиннстю й процесами органичного й неорганчного розпаду був грубо порушений. Дотепер незрозумло, чи зазначен параметри потеплння клмату дйсно статично значимими. Так, наприклад, деяк дослдники вдзначають, що дан, що характеризують потеплння клмату, стотно нижче показникв, розрахованих за допомогою компютерних прогнозв на основ даних про рвень викидв у попередн

роки. Учен знають, що деяк види забруднювачв насправд можуть сповльнювати процес потеплння шляхом вдображення в космчний простр ультрафолетових променв. Так що питання про те, чи вдбуваться послдовна змна клмату або ж ц змни носять тимчасовий характер, що маску довгостроковий вплив зростаючого парникового ефекту й руйнування озонового шару, дискусйним. Хоча на статистичному рвн мало доказв того, що потеплння клмату - постйна тенденця, однак оцнка потенцйних катастрофчних наслдкв потеплння клмату викликала загальн

заклики до прийняття запобжних заходв. Ще одним важливим проявом глобального потеплння потепле-ние свтового океану. В 1989 роц А. Стронг з Нацонального керування по иследованиям атмосфери й океану доповв Вимру температури океанчно поверхн, зроблен з супутникв у перод з 1982 по 1988 роки показы-вают, що свтовий океан поступово, але помтно нагрваться приблизно на 0,1 С у рк. Це надзвичайно важливо, тому що через свою колосальну тепломнсть океани майже не реагують на

випадков клматичн змни. Знайдена тенденця до хнього потеплння доводить серйознсть проблеми. Заключення Босфера - це оболонка Земл склад, структура й енергетика яко оп-ределяется живими органзмами. Техносфера, навпаки, визначаться структурою й енергетикою технчних засобв забезпечення життдяльност людини. У цьому випадку необхдне формування тако стратег розвитку людського суспльства, що дозволя гармонйно сполучити його потреби з возможностя-ми збереження нормального функцонування босфери.

Це означа не тльки широке поширення виробничих способв технологй заощадження енерг й ресурсв, але й змна характеру потреб людей. У цей час ми живемо в суспльств, що називають суспльством одноразового потребле-ния. Для нього характерно нерацональне, марнотратне використання природних ресурсв. Для свдомого й квалфкованого керування экономи-кой природокористуванням необхдно 1 визначити мети керування 2 разра-ботать програму хнього досягнення 3 створити механзми реалзац поставлених завдань.

Людство вже наближаться до меж тих можливостей, як можуть бути забезпечен продукционными властивостями босфери. Таким чином, рацональне природокористування - диний вихд з ситуац. Загальна зада-ча рацонального керування природними ресурсами складаться в знаходженн на-кращих або оптимальних способв експлуатац природних штучних наприклад, сльськогосподарських экосистем. Основними принципами рациональ-ного природокористування вивчення, охорона, освоння й перетворення природного

середовища. Вивчення облк оцнка, прогноз розвитку, розробка системи керування й використання. Охорона забезпечення якост пдтримка продуктивности вдтворення. Освоння комплекснсть економчнсть видобутку й переробки. Перетворення збагачення кльксне яксне. Все це повязане з рзними типами ресурсв навколишнього середовища. Природопользова-ние прийма рзн форми залежно вд типв природних ресурсв що витрачають енергетичний,

сировинний, харчов, генофонд ресурсв середовища умови прац, вдпочинку й здоровя. Розумний пдхд до використання бологчних ресурсв складаться у пдтримц продуктивност популяц на максимально високому рвн збор врожаю, величина якого максимально близька до виробленою популяцю продукц. У цлому охорона навколишнього середовища й зада-чи вдновлення природних ресурсв повинн передбачати наступн види дяльност локальний мсцевий, регональн й глобальний екологчн монторинги, тобто вимр контроль

стану найважливших характеристик навколишнього середовища, концентрац шкдливих речовин в атмосфер, вод, рунт возстановлення й охорона лсв вд пожеж, шкдникв, хвороб розширення й уве-личение числа заповдних зон, охорона й розведення рдких видв рослин жи-вотных широка освта й екологчне утворення населення междуна-родное спвробтництво в справ охорони середовища. Тльки активна робота у всх областях людсько дяльност по формуванню нового вдношення до природи, розробка рацонального природокористування, природосберегающей

технолог майбутнього зможуть виршувати екологчн проблеми сьогодншнього дня й перейти до гармончного спвробтництва з Природою. В и к о р и с т о в а н а л т е р а т у р а. 1. 2. 3. 4.