ЗМІСТ ВСТУП 4І. ПОТЕНЦІАЛ ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ 11II. БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО, МІСІЯ (ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ) ТА СПІЛЬНІ ЦІННОСТІ 30 2.1. Стратегічне бачення майбутнього 30 2.2. Місія 30 2.3. Основні напрями розвитку регіону 31 2.4. Пріоритети розвитку Запорізької області до 2015 року 31 2.5. Спільні цінності та принципи регіональної політики 32 2.6. Формування високої української культури, самодостатності громад, їх спроможності до самоврядування 32 2.6.1. Аналіз ситуації та діагностика потенціалу регіону щодо рівня розвинутості управлінської культури та самоврядування 32 2.6.2. Аналіз основних проблем управлінської культури, самодостатності громад, їх спроможності до самоврядування. Обґрунтування бачення, основні напрями розв’язання проблем, принципи та пріоритети розвитку 36 2.6.3. Операційні цілі та план дій 41 2.6.4. Управління впровадженням, моніторинг та оцінювання 42ІІІ. ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ МАЙБУТНЬОГО РОЗВИТКУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ДО 2015 РОКУ 44 3.1. Запорізький край – екологічно безпечний для проживання регіон 44 3.1.1. Сучасний стан справ у сфері екологічної безпеки, діагностика потенціалу регіону 44 3.1.2. Аналіз основних проблем 65 3.1.3. Обґрунтування бачення, основні напрями розв’язання проблем, принципи та пріоритети розвитку 73 3.1.4. Операційні цілі та план дій 76 3.1.5. Управління впровадженням, моніторинг та оцінювання 80 3.2. Запорізький край – історико-культурний та курортно-туристичний центр національного та міжнародного значення 84 3.2.1. Сучасний стан ситуації в туристичній галузі, діагностика історико-культурного та курортно-туристичного потенціалу 84 3.2.2. Аналіз основних проблем 89 3.2.3. Обґрунтування бачення та основних напрямів розв’язання проблем, визначення пріоритетів розвитку галузі 96 3.2.4. Формулювання операційних цілей та плану дій 102 3.2.5. Управління впровадженням, моніторинг та оцінювання (індикатори) 104 3.3. Запорізький край – інвестиційно приваблива територія з розвинутими індустріальним та аграрним комплексами 107 3.3.1. Сучасний стан та діагностика потенціалу регіону щодо залучення інвестицій та впровадження інноваційних технологій 107 3.3.2. Аналіз основних проблем 110 3.3.4. Операційні цілі та план дій 117 3.3.5. Управління впровадженням, моніторинг та оцінювання 122^ IV. РЕЗУЛЬТАТ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ 126V. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕРІЇ 128 5.1. Організаційне забезпечення реалізації Стратегії 128Перелік виконавців, які брали участь у розробці Стратегії 131 ВСТУП Для розбудови в Україні демократичного суспільства та соціально орієнтованої ринкової економіки особливого значення набуває впровадження сучасної моделі сталого розвитку, яка створює передумови набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. Шляхи забезпечення стійкого економічного зростання, утвердження інноваційних технологій розвитку та соціальної переорієнтації економічної політики визначені у Посланні Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки” (червень 2002 рік) та Стратегії економічного та соціального розвитку України (2004-2015 роки) “Шляхом європейської інтеграції”, схваленої Указом Президента України від 28.04.2004 № 493/2004. Нормативно-правовою базою розробки Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року (далі по тексту - Стратегії) є Конституція України, Закони України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, ”Про стимулювання розвитку регіонів”, постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2007 № 1001 ”Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року” та інші відповідні акти Президента України, Кабінету Міністрів України. Висхідною умовою розробки дієвої стратегії територіального розвитку та ефективного механізму її впровадження є гармонізація взаємовідносин на загальнодержавному та регіональному рівнях. Для врахування світового досвіду стратегічного планування за спеціальним Меморандумом про взаєморозуміння між Міністерством економіки України, Канадським інститутом урбаністики, Закарпатською та Запорізькою обласними державними адміністраціями, підписаному 25.04.2006 у м. Торонто, ініційований проект “Україна-Канада: регіональне врядування та розвиток”, мета якого – створення демократичного процесу участі громадськості у розробці та реалізації ефективної регіональної політики, що сприятиме сталому регіональному розвитку. Запорізька та Закарпатська області стали пілотними в Україні щодо розробки Стратегічних планів розвитку областей з врахуванням світового досвіду залучення громадськості. У рамках проекту враховуються положення нової регіональної політики, яка проголошена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 № 1001 "Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року": підвищення конкурентоспроможності регіонів, відхід від принципів формульного розподілу бюджетних коштів, підтримка регіонів, що виступають в ролі локомотивів розвитку, партнерство центральної і місцевої влади, громадських організацій, концентрація коштів на чітко визначені пріоритети та ін. Механізмом оптимального взаємовигідного партнерства центру та регіону та стимулювання регіонального розвитку визначено укладання відповідної Угоди між Кабінетом Міністрів України та обласними радами на основі розроблених регіональних стратегій розвитку. Особливістю процесу Стратегічного планування розвитку Запорізької області стало поєднання вітчизняного досвіду владного адміністративного планування численних програм соціально-економічного розвитку і наукового обґрунтування їх провідними науковими і вузівськими колективами з розповсюдженою світовою практикою інтерактивних технологій залучення до розробки стратегій широкого кола громадськості. Тому висхідним принципом планування стала сформульована місія: спрямування об’єднаних зусиль влади, бізнесу та громадськості на збереження та розвиток потенціалу та традицій Запорізької області задля поліпшення життя мешканців кожної територіальної громади. Для залучення до процесу стратегічного планування якнайширшого кола громадськості від початку була розроблена та впроваджена спеціальна комунікативна стратегія реалізації проекту. Вона включала три основні напрямки забезпечення ефективної взаємодії із основними зацікавленими сторонами (стейкхолдерами) – владою, бізнесом та громадськістю: організаційний, навчально та науково-методичний, інформаційний. За півторарічний термін розробки Стратегії було проведено майже сто різноманітних інтерактивних заходів, у яких взяло участь близько десяти тисяч небайдужих до майбутнього області людей. Організаційно процес стратегічного планування забезпечила спеціально створена розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.09.2006 № 355 Регіональна робоча група для забезпечення розроблення проекту Стратегії, до складу якої ввійшли представники: ініціативної робочої групи – громадського об'єднання, яке зініціювало створення розгалуженої організаційної структури для розробки Стратегії, залучало, координувало та спрямовувало зусилля всіх зацікавлених сторін з числа влади, бізнесу та громади; районних та міських робочих груп із розробки відповідних місцевих стратегій територіального розвитку"; депутатів обласної та місцевих рад, громадських та бізнесових об’єднань; запорізького офісу проекту “Україна-Канада: Регіональне врядування та розвиток"; регіональної мережі експертів-науковців, які були залучені до розробки стратегічного плану розвитку Запорізької області. Методичне забезпечення процесу стратегічного планування здійснювалось у різноманітних формах обміну вітчизняним та міжнародним досвідом: ряд делегацій із представників Міністерства економіки України, Запорізької облдержадміністрації та Запорізької обласної ради, наукових та громадських організацій ознайомились із багатим досвідом стратегічного планування у регіонах Ватерлоо та Ніагари канадської провінції Онтаріо, у регіонах Литви, Угорської та Чеської Республік та ін.; більше двох десятків зарубіжних фахівців надали консультації щодо проведення різноманітних тренінгів та “круглих столів” для стимулювання творчої активності учасників стратегічного планування, передали презентаційні та інформаційні матеріали з досвіду світової практики стратегічного планування; проведено шість навчальних семінарів з технології реалізації основних етапів забезпечення процесу стратегічного планування. Науково-методичне забезпечення здійснювалось також через проведення чотирьох регіональних та національних форумів, двох науково-практичних конференцій, шести круглих столів, двох репрезентативних досліджень громадської думки, різноманітних фокусованих групових інтерв’ю, шести базових досліджень поточного стану області та пріоритетних напрямів тощо. Для досягнення специфічних цілей використовувались наукові методи системного підходу, статистичного та соціально-психологічного аналізу, спеціалізовані інструменти стратегічного планування (PERT, SMART та SWOT-аналізи, мозковий штурм, метод Дельфі, “дерево цілей”, бізнес-планування, фінансовий аналіз, оцінювання соціального впливу, розробка сценаріїв тощо). При розробці як Стратегії регіонального розвитку Запорізької області, так і локальних стратегій розвитку територіальних громад районів та міст використовувалось синергетичне поєднання різноманітних методів інтерактивної взаємодії - управлінський, експертний, консультаційний, співучасті та ін., які реалізовувались через п’ятирівневу комунікативну структуру взаємодії влади, бізнесу та громади: 1) розповсюдження максимально повної інформації щодо процесу стратегічного планування; 2) проведення консультацій зі всіма зацікавленими і суспільно активними учасниками; 3) співробітництво при визначенні бачення, місії та спільних цінностей; 4) рівноцінні партнерські відносини в процесі розробки плану дій щодо реалізації Стратегії; 5) надання необхідних повноважень щодо прийняття та оцінки відповідних рішень, моніторингу ефективності реалізації Стратегії. Особливо враховувався гендерний аспект – специфічні потреби та інтереси жінок, чоловіків, молоді, людей похилого віку, соціально вразливих верств населення та ін. Використовувалось також різноманітне інформаційне забезпечення процесу стратегічного планування – прес-конференції, виставки, друкована інформація, газетні статті, виступи на радіо та телебаченні, громадські зустрічі (збори) тощо. Для розповсюдження повноцінної інформації регулярно проводились прес-конференції для журналістів про всі заходи та напрями роботи проекту. У рамках медіа-підтримки процесу стратегічного планування використовувались рекламні ролики та фільми, новинна інформація, інтерв’ю з найбільш активними представниками влади, бізнесу та громади. Використовувались також сучасні форми інтернет-підтримки стратегічного планування через веб-сторінку Запорізької облдержадміністрації, дистанційний супровід (https://elearn. berdyansk.net/masterclass/course/) та Інтернет-форум (http://ukrprostir.net/ forum/). Фактично кожний мешканець області мав можливість безкоштовно зареєструватися та вільно висловлювати свої погляди щодо тих чи інших процесів, що відбуваються в області, а також давати свою оцінку заходам проекту, ділитися враженнями і отримувати додаткову інформацію про процес стратегічного планування в області. Процес стратегічного планування здійснювався з червня 2006 року по грудень 2007 року за послідовними етапами. Першим кроком стало проведення 22.09.2006 в Запоріжжі семінару „Формування бачення майбутнього розвитку Запорізької області”. Результати семінару обговорювались на чотирьох спеціалізованих “кущових” семінарах, у районних та міських робочих групах зі стратегічного планування, зібрано багато цікавих пропозицій щодо майбутнього територіального розвитку. До процесу планування залучилась молодь, яка в конкурсах малюнків та шкільних творів-есе яскраво-образно відобразила свої сподівання та інтереси. Для узгодження великого розмаїття думок про майбутнє проведено анкетне опитування 1200 активних учасників процесу стратегічного планування. Другий етап розробки Стратегії, присвячений оцінці поточної ситуації, започаткував семінар "Технології SWOT-аналізу в стратегічному плануванні розвитку Запорізької області", що відбувся 15.11.2006 у м. Запоріжжі. До семінару був підготовлений та опублікований спеціальний Паспорт Запорізької області, до якого увійшла узагальнена інформація щодо основних показників та динаміки територіального розвитку. Учасники семінару провели поглиблений аналіз сучасного стану соціально-економічної ситуації, в якій сьогодні опинився регіон. Це низка нових ознак, що якісно відрізняють її від стану, в якому перебували економіка і населення регіону в командно-адміністративному минулому. Визначення сильних та слабких сторін, можливостей та загроз чітко окреслив значний рівень техногенного навантаження, складну екологічну та демографічну ситуацію, дисбаланс у прийнятті рішень різними гілками та рівнями влади, накопичення цілого ряду проблем у найважливіших сферах життєзабезпечення населення. Для більш поглибленого аналізу проблем, що потребують нагального розв’язання, розставлення чітких акцентів та визначення стратегічних цілей у лютому 2007 року в Запоріжжі відбулося шість засідань круглого столу за визначеними основними напрямками: “Економіка” (05.02.2007); “Управління та самоврядування” (06.02.2007); “Туризм та культура” (07.02.2007); “Соціальна сфера” (08.02.2007); “Екологія” (09.02.2007); “Захист прав людини та гендерна рівність” (12.02.2007). У засіданнях взяли участь більше 100 представників регіональної та місцевої влади, бізнесу, громадських організацій та наукових закладів. За результатами обговорень були створені спеціалізовані експертні групи за кожним з основних напрямів територіального розвитку. Третім кроком стало обґрунтування та вибір стратегічних цілей та пріоритетів розвитку Запорізької області. У приміщенні Гуманітарного університету «ЗІДМУ» 02.03.2007 на засіданні круглого столу спеціалізовані експертні групи представили для обговорення розробки сценаріїв можливого майбутнього розвитку області. Для вивчення громадської думки щодо ранжування пріоритетів територіального розвитку проведено друге анкетне опитування 1200 активних представників влади, бізнесу та громади. Аналізу презентацій сценаріїв можливого майбутнього розвитку області та результатів соціологічного опитування був присвячений підсумковий семінар «Визначення пріоритетів майбутнього розвитку Запорізької області», який відбувся 15.03.2007 в приміщенні Запорізької Торговельно-промислової палати. За результатами семінару було обрано три основних пріоритети майбутнього розвитку області – екологія, історико-культурний і курортно-туристичний розвиток, залучення інвестицій та підтримка інновацій, які й були затверджені Регіональною робочою групою зі стратегічного планування. На четвертому етапі стратегічного планування (червень-жовтень 2007 року) Запорізька обласна рада прийняла відповідне рішення, а головне управління економіки Запорізької облдержадміністрації отримало дозвіл Тендерного комітету України на конкурсний відбір творчого колективу для розробки документа Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року за визначеними на попередніх етапах баченням, місією та пріоритетами територіального розвитку. Основним виконавцем текстової розробки документа Стратегії визначено Гуманітарний університет «ЗІДМУ», який створив спеціальну регіональну мережу експертів-науковців, залучених до розробки стратегічного плану розвитку Запорізької області. П’ятий етап стратегічного планування розпочався семінаром «Технологія розробки плану дій та заходів щодо впровадження стратегічного плану та моніторингу його виконання », який проходив з 11 по 13 вересня 2007 року на базі пансіонату «Азов». Його учасники - члени Регіональної робочої групи та представники спеціалізованих робочих груп, експерти-науковці на окремих секціях обговорили результати базових досліджень, присвячених поглибленому аналізу пріоритетів та ефективності реалізації регіональних і національних програм за цими пріоритетами. На семінарі була визначена методика розробки операційних планів та підготовлені проекти планів дій за визначеними стратегічними пріоритетами розвитку Запорізької області: екологія, історико-культурний та курортно-туристичний, інвестиційно-інноваційний розвиток. Були також визначені бачення, стратегічні та операційні цілі в рамках кожного пріоритету, заходи, необхідні для реалізації прийнятих стратегічних цілей, зацікавлені та відповідальні сторони, необхідні ресурси та терміни реалізації. Таким чином, Стратегія регіонального розвитку Запорізької області стала наріжним програмним документом, розробленим спільними зусиллями активних та небайдужих представників влади, бізнесу, науки та громади. У ньому визначені та обґрунтовані бачення та місія розвитку регіону, спільні цінності взаємодії влади і громади, основні напрямки та пріоритети розвитку, план узгоджених заходів обласної державної адміністрації та обласної ради щодо їх реалізації, показники моніторингу ефективності соціально-економічного розвитку регіону. Основним змістом діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до Стратегії у наступному десятиріччі буде зміна всієї системи управлінських, економічних, соціальних та культурних взаємовідносин на користь інтересів мешканців територіальних громад області. Вирішення необхідних завдань буде здійснюватися поетапно.Очікується, що досягнення стратегічних цілей забезпечить: підвищення соціальної активності та відповідальності за майбутнє свого регіону мешканців області; поліпшення умов проживання та гармонійного розвитку людини; підвищення рівня зайнятості та подолання безробіття; зростання доходів населення регіону та, як наслідок, підвищення якості життя; збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Потужний потенціал Запорізької області здатний забезпечити результативність здійснюваних у регіоні трансформаційних перетворень в органічному поєднанні економічних, соціальних та гуманітарних сферах. Господарське піднесення - не самоціль, а засіб розвитку громади, досягнення суспільного блага, якісного підвищення добробуту наших громадян у найширшому розумінні цього слова. Результатом реалізації Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року буде створення ефективної, якісно нової структури економіки, високотехнологічного промислового комплексу, розвинутої соціальної інфраструктури, поліпшення екологічної ситуації та умов життя населення. Сама Стратегія має стати спільною волею і спільною долею наших земляків, дієвим мобілізуючим фактором втілення творчої наснаги. Її результати дають можливість пишатися своїм сьогоденням і вірити в гідне майбутнє. ^ І. ПОТЕНЦІАЛ ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ Запорізька область посідає особливе місце в історії становлення незалежної України, входить до числа регіонів - “локомотивів” економічного розвитку держави та прагне більш активно задіяти наявні можливості задля поліпшення добробуту кожного мешканця. Запорізька область розташована у південно-східній частині України на півдні Східноєвропейської рівнини на чорноземах степової зони, межує з Херсонською, Дніпропетровською та Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Територія області займає 27,2 тис. км2, що становить 4,5% території України. Клімат - помірно-континентальний, характеризується чітко визначеною посушливістю. Умовно область поділяється на три природно-сільськогосподарські зони: зону степу (50,8%), степну посушливу (34,8%) та сухо степну (14,4 %) зони. Такі природнокліматичні умови дозволяють вирощувати в області майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї, а також максимально сприяють розвиткові курортно-туристичної діяльності. Для області є характерним рівнинний ландшафт. Серед ґрунтів переважають чорноземи. За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область посідає одне з провідних місць в Україні. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, марганцева руда - 69,1%, апатит - 63,42%, вторинні каоліни - 22,9%, залізна руда - 10%, вогнетривкі глини - 8,6%. Територія Запорізької області поділена на два водозабірних басейни: басейн ріки Дніпро і басейн Азовського моря. Басейн р. Дніпра (третьої за розміром ріки в Європі) охоплює північно-західну частину області та складається з Каховського й Дніпровського водосховищ, трьох середніх річок (річки Молочна, Конка, Гайчур) і 118 малих річок з 28 водосховищами та 849 ставками. Басейн Азовського моря омиває південно-західну частину Приазовського взгір'я і східну частину Причорноморської низини; практично всі відтоки басейну відносяться до малих. Найбільші серед них - річки Молочна, Берда, Збиточна та Великий Утлюк. Північна частина Азовського моря розглядається як ціннісна рибогосподарська та рекреаційна зона області. Узбережжя багате на мінеральні лікувальні ресурси: лікувальні грязі (озера "Велике" та "Кирилівське"), мінеральні води ("Бердянські" та "Кирилівські"). Водні ресурси р. Дніпро є основним джерелом водопостачання на промислові об'єкти області, враховуючи такі енергетичні гіганти як Запорізька атомна електростанція й Запорізька теплова електростанція, забезпечення питною водою близько 50% населення області - у перспективі - до 90%, зрошування земель та задоволення інших потреб. Крім того, р. Дніпро є джерелом електроенергії, працює Дніпровська гідроелектростанція, використовується як транспортна артерія й цінний курортно-рекреаційний ресурс. Населення області складає 1853,2 тис. осіб, що становить 4% населення України. Рівень урбанізації в області перевищує середній в Україні і становить 76,2%. Більше 43% населення області мешкає в м. Запоріжжі, яке є значним промисловим центром і відіграє особливо важливу роль у соціально-економічному розвитку як області, так і держави в цілому. Етнічний склад населення області: українці – більше 70% загальної чисельності населення області, росіяни – близько 28%, болгари, білоруси та інші, всього понад 130 національностей. Гендерний склад населення – 45,6% чоловіків та 54,4% жінок. При цьому область забезпечує 7,3% обсягу промислового виробництва країни та 4% обсягу сільськогосподарського виробництва. Людина – це найголовніше багатство регіону, основний потенціал його розвитку. Причому до цього потенціалу відносяться як сьогоднішні жителі області, так і ті, хто мешкав на її території та своєю діяльністю створив підґрунтя поточних та передумови для майбутніх досягнень прийдешніх поколінь. Знання своєї історії – це невичерпний ресурс при розбудові сьогодення. Історія області сягає коріннями в багату історію запорізького козацтва. Історичні та археологічні дослідження підтверджують, що наприкінці XV – початку XVI століть господарями земель за дніпровськими порогами стали запорізькі козаки. Неприступний острів Хортиця перетворився на один із центрів формування козацького війська, яке стало грізною силою у боротьбі українського народу за свою незалежність. Саме нашому регіону судилося стати колискою української демократії, тому що запорізькі козаки першими створили на території України політичне формування з усіма атрибутами республіки. У процесах державотворення в козацькій України Запорозька Січ посідала вагоме місце: тривалий час вона була військово-політичним центром українського козацтва, головним осередком народної опозиції, національно-визвольної боротьби українців проти іноземного панування. Це значно збільшує потенціал регіону при формуванні соціальної активності громади, її спроможності до самоврядування. З метою вивчення козацької спадщини, відтворення її традицій створено обласні загальноосвітні заклади – Запорізький Січовий колегіум, військово-патріотичний ліцей „Захисник”, а також Інститут козацтва на базі Запорізького державного університету. Починаючи з 2000 року, в загальноосвітніх навчальних закладах області запроваджено проведення уроку “Історія Запорізького краю” за підручниками, розробленими викладачами Запорізького державного університету. Якість людського потенціалу визначається тим, наскільки забезпечуються умови для гармонійного розвитку особистості. Свій вклад в цей розвиток вносять освіта, культура і мистецтво, фізкультурно-оздоровчі установи, громадський уклад оточуючого середовища. В області в галузі освіти працюють 668 загальноосвітні заклади (ЗНЗ) та 37 вищих навчальних закладів (ВНЗ), з яких 12 закладів мають III–IV рівень акредитації. Останніми роками відбувається стабільне зменшення кількості учнів ЗНЗ, що пояснюється негативною демографічною ситуацією (у 2006/07 навчальному році кількість учнів складала 68,3% від кількості їх у 1990/91 році). Разом з тим кількість студентів щороку зростає завдяки збільшенню кількості ВНЗ, розширенню номенклатури спеціальностей і форм навчання, а також прагнення населення здобути якісну освіту (у 2006/07 році в 2,5 раза проти 1990/91 року). Основними проблемами розвитку освіти, зокрема вищої, можна вважати недоступність комерційних форм освіти для більшості населення, незбалансованість структури попиту на фахівців з боку економіки регіону і структурою спеціальностей, що забезпечують ВНЗ, відсутність єдиної системи безперервної освіти, збільшення кількості дітей та підлітків, що не відвідують зайняття в школі.Реалії сьогодення визначають культуру як один із пріоритетних напрямів розвитку суспільства. Мережу закладів культури в області представляють 513 масових бібліотек з книжковим фондом понад 10 млн. примірників, 412 закладів культури клубного типу, 5 театрів, Запорізький державний цирк, обласна філармонія, 22 музеї, у т. ч. 3 заповідники, 69 дитячих шкіл естетичного виховання. Запорізький край виключно багатий на пам’ятки історії та культури. В області нараховується 8 тис. пам’яток, у тому числі понад 6,2 тис. пам’яток археології (край славиться своїми курганами, могильниками). Візитними картками області є легендарна Хортиця, уславлений Дніпрогес, всесвітньо відомі пам’ятки археології: Кам’яна Могила (біля Мелітополя) - XIV ст. до н.е., Кам’яне городище (Кам’янка Дніпровська) - IV ст. до н.е. Мамай-гора, курган Солоха; пам’ятки архітектури: Святотроїцька церква (м. Приморськ) - початок XIX століття, церкви в селах Девненському, Верхньому Токмаку, Кінських Роздорах, садиба Попова (м. Василівка), старовинні будівлі Старого Олександрівська (м. Запоріжжя), Мелітополя, Бердянська, Молочанська та ін. За кількістю пам’яток археології, історії, монументального мистецтва Запорізька область посідає 4 місце в Україні (після Криму, Львівської та Харківської областей), за кількістю пам’яток археології - 2 (після Криму). Все це є важливим фактором формування національної свідомості громадян, значним історико-культурним потенціалом регіону. З метою розвитку фізичної культури населення в області функціонує 67 ДЮСШ, в т.ч. 15 спеціалізованих, школа вищої спортивної майстерності, обласний інтернат спортивного профілю, центр олімпійської підготовки з 13 видів спорту, обласний центр інвалідного спорту, обласний центр фізичного здоров'я населення та обласний лікарсько-фізкультурний диспансер. Всього фізкультурно-оздоровчими і спортивними заняттями охоплено майже 200 тис. жителів області (у т.ч. 55 тис. займаються у спортивних секціях і відділеннях дитячо-юнацьких спортивних шкіл).Громадська свідомість населення області формується під впливом громадських організацій та осередків політичних партій, кількість яких щорічно збільшується. На початок 2007 року в області було легалізовано 8485 об’єднань громадян, з них осередки міжнародних та всеукраїнських об’єднань складають 80,8%, 72,27% - політичні партії. Серед 1627 регіональних громадських організацій 174 молодіжних, 37 жіночих та 112 об’єднань ветеранів та інвалідів. Це яскраве свідчення активізації процесу демократизації суспільства. Взаємовідносини між облдержадміністрацією та представниками обласних осередків політичних партій, громадських організацій різного спрямування можна вважати толерантними і виваженими. Стабільність міжнаціональних відносин, відсутність гострих конфліктів і протистоянь в області – це закономірний наслідок і незаперечний доказ виваженості та ефективності державної й регіональної політики в міжнаціональній сфері. Потреби освіти національних меншин рідною мовою задовольняють 193 школи з російською мовою навчання, Приморський українсько-болгарський ліцей, школи “Алеф” та “Хабат Любавич” для дітей єврейської національності в Запоріжжі, у ЗНЗ вивчаються болгарська, грецька, чеська та ін. мови. Для задоволення етнокультурних потреб найбільш чисельних націй і народностей створено 60 національно-культурних товариств. Досягнутий результат взаємодії у міжетнічних стосунках міг би бути більш результативним при наявності гарантованого державою фінансування. Кошти обласного бюджету, що виділяються на розвиток культур національних меншин у незначній мірі покривають потреби товариств краю. Залучення коштів різних джерел фінансування сприятиме відтворенню та збереженню культурних надбань національних меншин регіону, а також підтримки української діаспори за кордоном. Складною є ситуація із забезпеченням правопорядку та громадської безпеки в області. Загальна кількість злочинів по області, зареєстрованих по усіх лініях протягом 1993 – 2003 років зростала, рівень злочинності на 10 тис. населення по області в 2003 році склав 168,4 (в Україні - 113), в останні роки ситуація почала поліпшуватись, так в 2005 році цей показник був на рівні 149,4, а в 2006 році – 136, але у порівнянні з показником по Україні – 89,4 видно, що співвідношення в 1,5 раза регіону до України зберігається. Запорізька область стабільно посідає перше місце серед всіх регіонів за рівнем злочинності і це є значною проблемою розвитку регіону. З проблемою забезпечення правопорядку безпосередньо пов’язана проблема дитячої бездоглядності та безпритульності. З 370 тис. неповнолітніх, які проживають в області, близько 20% проживають в складних і надзвичайних умовах. Для розв’язання проблем неблагополучних родин прийняті Обласна програма попередження насильства в сім’ї на 2007-2010 роки (рішення обласної ради від 30.11.2006 № 13), Обласна Програма подолання дитячої безпритульності і безоглядності на 2006-2010 роки (рішення обласної ради від 28.07.2006 № 4). З метою надання соціального захисту дітям, які опинилися в надзвичайно важких життєвих обставинах, їх тимчасового влаштування, визначення статусу та подальшого місця проживання створено 7 притулків для неповнолітніх, в яких протягом 2006 року отримали допомогу 1624 підлітки.^ Соціальна сфера забезпечує умови та якість життя населення, включаючи до себе медичне обслуговування, соціальний захист, забезпечення житлом, комунальне обслуговування, стан довкілля та курортно-рекреаційне обслуговування. На сьогодні в області функціонують 54 обласних лікувально-профілактичних закладів, 16 міських лікарень, 4 дитячі міські лікарні, «ТМО» Бердянська міська дитяча лікарня та пологовий будинок, 6 пологових будинків, 9 міських поліклінічних закладів для дорослих та 2 дитячих, 10 стоматологічних поліклінік, 20 ЦРЛ, 3 номерні районні лікарні, 23 сільські дільничі лікарні, 116 сільських лікарських амбулаторій, 404 ФАПи та ФП. Підготовку медичних кадрів здійснюють 4 медичні коледжі, медичний університет та академія післядипломної освіти. Аналіз стану здоров’я населення області та діяльності закладів охорони здоров’я свідчать про незадовільну медико-демографічну ситуацію, низьку народжуваність (у 2006 році народжуваність склала 9,3 на 1000 наявного населення, що складає 75% від рівня 1990 року), зростання смертності (смертність зросла на 38,7% у порівнянні з 1990 роком та склала 16,5 на 1000 наявного населення), від’ємний природний приріст населення (у 2006 році - 7,2 на 1000 наявного населення), зростання поширеності хвороб. Порівняно з 1995 роком майже у 2 рази збільшилась захворюваність населення на активний туберкульоз і за підсумками 2006 року становила на 100 тис. населення 89,8 (у 1995 – 45,9). Показники захворюваності населення області на активний туберкульоз на 100 тис. населення стабільно перевищують середні в Україні. У 2006 році кількість ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД у розрахунку на 100 тис. населення відповідно становила 23,38 і 4,89 (у порівнянні з 2000 роком - 7,15 та 0,89). Захворюваність населення на злоякісні новоутворення збільшилась з 310,6 на 100 тис. населення у 1990 році до 369,1 на 100 тис. населення у 2006 році (на 19,4%). На протязі багатьох років залишається гострим питання щодо високого рівня показника малюкової смертності. З 2007 року Запорізька область розпочала впровадження проекту USIAD «Здоров’я Матері та Дитини», метою якого є покращання здоров’я матерів та дітей, зниження рівня малюкової смертності. Заклади охорони здоров’я області працюють над реалізацією 10-ти обласних програм за основними проблемними напрямами. Причинами проблемного медико-демографічного стану можна вважати як незадовільну екологічну ситуацію в регіоні, так і довготривалі наслідки соціальної і економічної кризи. В області проводиться значна робота щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та праці, малозабезпечених громадян та сімей з дітьми. У 2005 році у порівнянні з 2004 скоротилась частка населення з середньо-душовими сукупними витратами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму з 65,3% до 56,1%, але вона ще залишається занадто великою. Співвідношення сукупних витрат 10% найбільш та 10% найменш забезпеченого населення (децильний коефіцієнт фондів) складає 7,3 раза, що свідчить про значну диференціацію в матеріальній забезпеченості населення. Третину населення регіону складають люди пенсійного віку. За станом на 01.01.2007 кількість пенсіонерів у регіоні в розрахунку на 1000 населення становила 304 особи проти 247 осіб на 01.01.91. На 01.01.2007 в області налічувалось 87180 інвалідів, або 4,7% населення, кількість місць у 11 будинках-інтернатах для інвалідів складає 2568. У 2006 році в області було надано натуральну та грошову допомогу 27972 непрацездатним громадянам з мінімальними доходами та 37327 громадянам з малозабезпечених верств населення (допомогу отримало 3,5% населення). В області реалізуються соціальні програми: Програма зайнятості населення Запорізької області на 2006-2007 роки (рішення обласної ради від 23.12.2005 № 2); Обласна програма “Швидка соціальна допомога” (рішення обласної ради від 15.04.2005 № 3)"; Обласна програма соціальної підтримки ветеранів війни, праці, інвалідів та інших малозабезпечених громадян, які потребують допомоги, на 2007-2010 роки “Назустріч людям” (рішення обласної ради від 30.11.2006 № 9); Обласна програма соціальної адаптації бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі на 2006-2009 роки (рішення обласної ради від 30.11.2006 № 10); Житлова сфера є важливою складовою якості життя населення. Житловий фонд області характеризується загальною площею 40,23 млн.м2.Середня забезпеченість житлом одного мешк