ЗМІСТ: 15) Які засоби впливають на виробничу діяльність підприємства? 2 46) Як впливає рухомість повітря у виробничих приміщення на організм людини? 5 84) Які переваги і недоліки природної вентиляції? 6 117) В яких випадках передбачаються евакуаційне освітлення? 6 141) Що таке L (альфа) – випромінювання (природа їх виникнення, основні характеристика)? 7 178) Які Ви знаєте технічні засоби електробезпеки на виробництві? 8 Список використаних джерел 9 ^ 15) Які засоби впливають на виробничу діяльність підприємства? У процесі життєдіяльності людина піддається впливу різних небезпек, під якими звичайно розуміють явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах завдавати шкоди здоров'ю людини безпосередньо або побічно, тобто викликати різні небажані наслідки. Людина піддається впливу небезпек і у своїй трудовій діяльності. Ця діяльність здійснюється в просторі, називаному виробничим середовищем. В умовах виробництва на людину в основному діють техногенні, тобто пов'язані з технікою, небезпеки, які прийнято називати небезпечними й шкідливими виробничими факторами. Небезпечним виробничим фактором (ОВФ) називається такий виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах приведе до травми або до іншого раптового різкого погіршення здоров'я. Травма - це ушкодження тканин організму й порушення його функцій зовнішнім впливом. Травма є результатом нещасного випадку на виробництві, під яким розуміють випадок впливу небезпечного виробничого фактору на працюючого при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт. Шкідливим виробничим фактором (ШВФ) називається такий виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах приведе до захворювання або зниження працездатності. Захворювання, що виникають під дією шкідливих виробничих факторів, називаються професійними. До небезпечних виробничих факторів варто віднести, наприклад: електричний струм певної сили; розпечені тіла; можливість падіння з висоти самої працюючої або різних деталей і предметів; устаткування, що працює під тиском вище атмосферного, і т.д. До шкідливих виробничих факторів відносяться: несприятливі метеорологічні умови; запиленість і загазованість повітряного середовища; вплив шуму, інфра- і ультразвуку, вібрації; наявність електромагнітних полів, лазерного й іонізуючого випромінювань і ін. Всі небезпечні й шкідливі виробничі фактори в підрозділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні. До фізичних факторів відносять електричний струм, кінетичну енергію машин, що рухаються, і встаткування або їхніх частин, підвищене тиск пар або газів у посудинах, неприпустимі рівні шуму, вібрації, інфра- і ультразвуку, недостатню освітленість, електромагнітні поля, що іонізують випромінювання й ін. Хімічні фактори являють собою шкідливі для організму людини речовини в різних станах. Біологічні фактори – це впливи різних мікроорганізмів, а також рослин і тварин. Психофізіологічні фактори – це фізичні й емоційні перевантаження, розумова перенапруга, монотонність праці. Чіткої границі між небезпечними й шкідливим виробничими факторами часто не існує. Розглянемо як приклад вплив на працюючого розплавленого металу. Якщо людина попадає під його безпосередній вплив (термічний опік), це приведе до важкої травми й може закінчитися смертю потерпілого. У цьому випадку вплив розплавленого металу на працюючого є відповідно до визначення небезпечним виробничим фактором. Якщо ж людина, постійно працюючи з розплавленим металом, перебуває під дією променистої теплоти, випромінюваної цим джерелом, то під впливом опромінення в організмі відбуваються біохімічні зрушення, наступає порушення діяльності серцево-судинної й нервової систем. Крім того, тривалий вплив інфрачервоних променів шкідливо впливає на органи зору - приводить до помутніння кришталика. Таким чином, у другому випадку вплив променистої теплоти від розплавленого металу на організм працюючі є шкідливим виробничим фактором.^ 46) Як впливає рухомість повітря у виробничих приміщення на організм людини? Мікроклімат виробничих приміщень визначається сполученням температури, вологості, рухомості повітря, температури навколишніх поверхонь і їхнім тепловим випромінюванням. Параметри мікроклімату визначають теплообмін організму людини й впливають на функціональний стан різних систем організму, самопочуття, працездатність і здоров'я. Температура у виробничих приміщеннях є одним із провідних факторів, що визначають метеорологічні умови виробничого середовища. При впливі на організм людини негативних температур спостерігається звуження посудин пальців рук і ніг, шкіри особи, змінюється обмін речовин. Низькі температури впливають також і на внутрішні органи, і тривалий вплив цих температур приводить до їхніх стійких захворювань. Параметри мікроклімату виробничих приміщень залежать від теплофізичних особливостей технологічного процесу, клімату, сезону року, умов опалення й вентиляції. Принципове значення в нормах має роздільне нормування кожного компонента мікроклімату: температури, вологості, швидкості руху повітря. У робочій зоні повинні забезпечуватися параметри мікроклімату, що відповідають оптимальним і припустимим значенням. Боротьба з несприятливим впливом виробничого мікроклімату здійснюється з використанням технологічних, санітарно-технічних і медико-профілактичних заходів. Ефективними засобами зниження тепловиділень є: покриття поверхонь, що нагріваються, і парогазотрубопроводов теплоізоляційними матеріалами (скловата, азбестова мастика, асботерміт і ін.); герметизація встаткування; застосування відбивних, теплопоглинальних і теплоіфдводящих екранів; пристрій вентиляційних систем; використання індивідуальних засобів захисту. Заходи щодо профілактики несприятливого впливу холоду повинні передбачати затримку тепла - попередження вихолоджування виробничих приміщень, підбор раціональних режимів праці й відпочинку, використання засобів індивідуального захисту, а також заходи щодо підвищення захисних сил організму.^ 84) Які переваги і недоліки природної вентиляції? Природна вентиляція має свої переваги і недоліки. Історично вже складно визначити, хто першим почав користуватися природною вентиляцією. Наприклад, римляни з нею вже були знайомі, будували удома з врахуванням вентиляції, але наша стаття не про них. Отже, природна вентиляція. Дешевизна системи, простота облаштування поза сумнівом, є великою перевагою. Продуктивність природної вентиляції безпосередньо залежить від таких природних чинників, як різниця температур зовнішнього і внутрішнього повітря, напряму і сили вітру, різниці тиску. Ця залежність робить ефективність природної вентиляції украй не стабільної. Механічна вентиляція, або можна її ще назвати штучною, це така вентиляція, коли використовується устаткування і прилади, що дозволяє подавати повітря або видаляти його на значні відстані в необхідній кількості. На таких об'єктах, як житлові приміщення, необхідно, звичайно, застосовувати механічну вентиляцію.^ 117) В яких випадках передбачаються евакуаційне освітлення? Евакуаційне освітлення передбачають для безпечної евакуації людей із приміщень у місцях, небезпечних для проходу, сходових клітках, а також на шляху евакуації людей із приміщення або території. Це освітлення повинно забезпечувати освітленість 0,5 лк на підлозі або східцях і 0,2 лк на землі. Для цього застосовуються світильники аварійного освітлення. Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно з статистичними даними, до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад, таких як робоча мнопія (короткозорість), спазм акомодації. Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Так, при світлому пофарбуванні інтер'єру завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20—40% (при тій же потужності джерел світла), різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення. При надмірній яскравості джерел світла та оточуючих предметів може відбутись засліплення працівника. Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість оточуючих предметів призводять до частої переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього — до швидкого втомлення органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються і знаходяться в полі зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості, коефіцієнт відбивання яких знаходиться в межах 0,3—0,6, і, бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню.^ 141) Що таке L (альфа) – випромінювання (природа їх виникнення, основні характеристика)? Альфа-випромінювання - корпускулярне іонізуюче випромінювання, що складається з альфа-часток (ядер гелію), що випускаються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях. Ядра гелію мають значну масу і запас енергії до 10 Мев (мегаелектрон-вольт). Володіючи незначним пробігом в повітрі (до 50 см) представляють найбільшу небезпеку для біологічних тканин при попаданні на шкіру, слизові оболонки очей і дихальних шляхів, при попаданні всередину організму у вигляді пилу або газу (радій-222). Токсичність альфа-випромінювання визначається дуже високою щільністю іонізації, тобто альфа-частка витрачає весь запас енергії на створення на невеликому відрізку шляху пробігу дуже великої кількості пар іонів протилежного знаку.^ 178) Які Ви знаєте технічні засоби електробезпеки на виробництві? Електробезпека — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки поділяються на дві групи: - технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок; - технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок. Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають: - ізоляцію струмовідних частин; - недоступність струмовідних частин; - блоківки безпеки; - засоби орієнтації в електроустановках; - виконання електроустановок, ізольованих від землі; - захисне розділення електричних мереж; - компенсацію ємнісних струмів замикання на землю; - вирівнювання потенціалів. Із метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції, в електроустановках застосовується одночасно більшість з перерахованих технічних засобів і заходів. Ізоляція струмовідних частин. Забезпечує технічну працездатність електроустановок, зменшує вірогідність потраплянь людини під напругу, замикань на землю і на корпус електроустановок, зменшує струм через людину при доторканні до неізольованих струмовідних частин в електроустановках, що живляться від ізольованої від землі мережі за умови відсутності фаз із пошкодженою ізоляцією. ГОСТ 12.1.009-76 розрізняє ізоляцію: - робочу — забезпечує нормальну роботу електроустановок і захист від ураження електричним струмом; - додаткову — забезпечує захист від ураження електричним струмом на випадок пошкодження робочої ізоляції; - подвійну — складається з робочої і додаткової; - підсилену — поліпшена робоча ізоляція, яка забезпечує такий рівень захисту як і подвійна.^ Список використаних джерел Конституція України.– К.,1996.– 12с. Закон України “Про охорону праці”.– К.,2002.– 46с. Правила експлуатації електрозахисних засобів. ДНАОП 1.1.10-1.07-01.– Харьків: ФОРТ, 2001.– 117с. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів. – Харьків: Індустрія, 2007.– 272с. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986. Система засобів щодо електробезпеки // http://richi-vik.narod.ru/konspekt20.doc