1. Що таке літературна мова? Назвіть найголовніші ознаки сучасної української літературної мови. Українська мова належить до слов'янських мов. Вона є єдиною національною мовою українського народу. Українська національна мова існує:а) у вищій формі загальнонародної мова — сучасній українській літературній мові;б) у нижчих формах загальнонародної мови — її територіальних діалектах.Літературна мова — це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона характеризується унормованістю, уніфнгованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів. Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Обидві форми однаково поширені в сучасному мовленні, їм властиві основні загально мовні норми, проте кожна з них має й свої особливості, що пояснюється специфікою функціонування літературної мови в кожній із форм. Писемна форма літературної мови функціонує в галузі державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності. Усна форма літературної мови обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства.Сучасна українська літературна мова сформувалась на основі південно-східного наріччя, ввібравши в себе деякі діалектні риси інших наріч. Зачинателем нової української літературної мови був І. П. Котляревський — автор перших великих художніх творів українською мовою («Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»). Він першим використав народнорозмовні багатства полтавських говорів і фольклору.Основоположником сучасної української літературної мови по праву вважають Тараса Григоровича Шевченка. Саме він уперше «своєю творчістю підніс її на високий рівень суспільно-мовної і словесно-художньої культури, заклав підвалини для розвитку в ній наукового, публіцистичного та інших стилів літературної мови... У мові творів Шевченка знайшли глибоке відображення народнопоетична творчість, уснорозмовш форми народної мови». Традиції Т. Шевченка у розвитку української літературної мови продовжували у своїй творчості І. Франко, Леся Українка, Панас Мирний, М, Коцюбинський та інші письменники. Українська літературна мова постійно розвивається і збагачується. Цей процес супроводжується усталенням, шліфуванням обов'язкових для всіх літературних норм. Основна ознака літературної мови – її нормованість. Не випадково ж англомовні народи замість терміна «літературна мова» уживають термін «standard language» – тобто «стандартна мова». Іншою ознакою літературної мови є багатство його виразних засобів, у першу чергу – лексики, літературною мовою ми можемо говорити і писати практично на будь-яку тему. На відміну від інших варіантів мови, літературна мова здатна обслуговувати не тільки побутову сферу, але і сферу вищої інтелектуальної діяльності. Говорячи іншими словами, літературна мова поліфункціональна. Дослідники відзначають одну важливу властивість літературної мови наших днів: на відміну від таких мов, як, наприклад, латинський, що використовувався в якості літературного в ряді країн середньовічної Європи, а також від штучних мов типу есперанто, що споконвічно літературні і не мають розгалуження на функціональні чи соціальні підсистеми, – українська літературна мова гетерогенна (ця властивість притаманна і багатьом іншим сучасним літературним мовам). Здається, що цей висновок суперечить головній аксіомі, зв'язаної зі статусом літературної мови, – аксіомі про єдність і загальнообов'язковість норми для всіх говорячих на літературній мові, про його кодифікованість як про одній з основних властивостей. Однак у дійсності і названій аксіомі, і властивість гетерогенності не тільки уживаються разом, але і доповнюють, підтримують один одного. Справді, розглянуте з власне мовної, комунікативної і соціальної точок зору, властивість гетерогенності літературної мови обертається такими характернейшими для неї явищами, як варіативні способи вираження того самого змісту, множинність реалізації системних потенцій, стилістична і комунікативна градація засобів літературної мови, використання деяких розрядів мовних одиниць як засобів соціального символізму (порівн. соціальні розходження в способах прощання, що передбачаються нормою сучасної української літературної мови: від соціально не маркірованого до побачення до просторічного пока і жаргонних хоп і чао ) і т.п. Гетерогенність літературної мови виявляється також у його локально і соціально обумовленій варіативності: при загальному і єдиному наборі засобів літературної мови (фонетичних, лексичних, граматичних) і правил їхнього використання ці засоби розрізняються частотністю вживання їхніми різними групами говорячих. Гетерогенність літературної мови має як соціальні, так і мовні прояви; вона відбивається в трьох основних формах: 1) у неоднорідності складу носіїв; 2) у варіюванні мовних засобів у залежності від соціальних характеристик що говорять (віку, соціальної приналежності, професії, рівня утворення, територіальної характеристики й ін.); 3) у варіюванні мовних засобів у залежності від комунікативних і стилістичних факторів. Отже, сучасна літературна мова характеризується наступними властивостями: 1) нормированість; при цьому літературна норма є результатом не тільки мовної традиції, але і цілеспрямованої кодификації, що закріплюється в граматиках і словниках; 2) послідовна функціональна діференцірованість засобів і зв'язана з цим постійно діюча тенденція до функціонального розмежування варіантів; 3) поліфункціональність: літературна мова здатна обслуговувати комунікативні потреби будь-якої сфери діяльності; 4) комунікативна доцільність; ця властивість природним образом випливає з членування літературної мови на функціональні стилі і мовні жанри; 5) стабільність і відомий консерватизм літературної мови, його повільна змінюваність: літературна норма повинна відставати від розвитку живої мови. Ця властивість літературної мови має виняткове культурне значення: воно забезпечує зв'язок між змінюючими друг друга поколіннями носіїв даної національної мови, їхнє взаєморозуміння. У соціальному і комунікативному відношеннях одною з найважливіших властивостей літературної мови є її висока соціальна престижність: будучи компонентом культури, літературна мова являє собою таку комунікативну підсистему національної мови, на яку орієнтуються всі що говорять, незалежно від того, володіють вони цією підсистемою чи якою-небудь іншою. ^ 2. Охарактеризуйте візитну картку як атрибут усного ділового мовлення.Візитна картка - невеликий аркуш картону (звичайно 9x5 см, іноді 6x10 см), на якому друкуються прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи, посада, адреса, телефон, телекс, факс.На візитній картці офіційної особи, особливо дипломатичного працівника, номер телефону, домашня та службова адреси не друкуються, наприклад:На іншій візитній картці можна прочитати лише посаду (напр., Посол), а на третіх (для неофіційних випадків) — прізвище, ім'я та по батькові дипломата. Візитна картка останнього зразка надсилається лише жінкам. Використовуються й візитні картки, де зазначають ще ім'я та по батькові дружини. Звичайна ж ділова візитна картка виглядає так:Шрифт візитних карток суворо не регламентується. Склалась така практика, що з одного боку візитної картки текст друкується рідною мовою, а на зворотному — англійською. Зазначимо, що це не зовсім правильно, оскільки одна сторона мала б бути вільною для будь-яких записів. Отже, краще мати два види карток. Колір візитної картки згідно з протокольними вимогами повинен бути білим. Окрім реквізитів власника, на візитній картці може бути його фотографія. Візитні картки застосовуються в таких випадках:1. Привітання. Прийнято вітати своїх зарубіжних партнерів у день їх національного свята. Звичайною формою вітання є надсилання візитної картки. У такому випадку внизу зліва треба зробити напис чорнилом або простим олівцем (це правильніше). 2. ^ Висловлення співчуття. Для висловлення співчуття з приводу національного трауру.3. Висловлення подяки. На знак вдячності зa привітання чи висловлення співчуття, за подарунки тощо протягом 24 годин надсилається відповідна візитна картка.4. ^ Від'їзд із країни. При від'їзді із країни, де ви знаходилися у коротко- чи довготерміновому відрядженні, якщо віем не випала нагода попрощатися особисто з діловим партнером, можна надіслати йому візитну картку з надписом.5. Представлення. Щоб представитися особі, з якою ви збираєтеся співпрацювати, можна вашу візитну картку надіслати разом з візитною карткою іншої особи, яку майбутній; партнер вже добре знає. Відповіддю є надсилання візитної картки без надпису.6. ^ Запрошення на прийом. Для запрошення на неофіційний прийом вгорі на візитній картці пишеться ім'я та прізвище запрошуваної особи, а внизу зазначають вид прийому (сніданок, коктейль тощо), місце, час і дату. У разі перевантаження візитної картки інформацією запрошення надсилають на листівках, до яких приколюють свою візитну картку.7. ^ У разі зміни адреси замість старої візитної картки надсилається нова з новими реквізитами. Залежно від характеру стосунків написи на картку можна робити рідною мовою: «дякує за новорічне привітання», «шле свої найкращі побажання у Новому році», «дякує за увагу», «висловлює співчуття» тощо. Візитні картки не підписуються, дата не ставиться. Використання візитних карток не обмежується зазначеними випадками. Візитні картки, що посилаються поштою або з кур'єром, вкладають у спеціальний конверт, на якому від руки чорнилом або на друкарській машинці вказують ім'я, прізвище, і посаду адресата. Одному адресату можна надсилати кілька візитних карток від різних осіб в одному конверті. Якщо в такому конверті є візитні картки для кількох осіб, то це зазначають угорі зліва на кожній візитній картці, надписуючи прізвище особи. Щоб запобігти використанню візитної картки, що надсилається в конверті, в недобрих цілях сторонньою особою, варто написати на ній кілька рядків. Візитні картки загинаються залежно від місцевої практики.На отримані візитні картки поштою чи кур'єром прийнято відповісти візитною карткою протягом 24 годин. Особисто вручати адресату свою візитну картку з висловлення подяки тощо не прийнято. За кордоном поширене правило залишати першим свою візитну картку особі молодшій за віком чи нижчій за рангом. Жінки не лишають свою візитну картку в домі неодруженого чоловіка. Після представлення жінці чоловік повинен протягом тижня надіслати їй свою візитну картку і картку для її чоловіка. Усі гості, що були присутніми на сніданку, обіді чи вечірньому прийомі (окрім запрошення на чай), повинні чи надіслати лист із висловленням подяки, чи залишити протягом тижня свою візитну картку в будинку хазяйки.3. Продовжіть речення:^ 1. Заява - це документ, який містить...Заява - це документ, який містить прохання або пропозицію однієї чи кількох осіб, адресовану установі або посадовій особі.2. Вона пишеться ...Вона пишеться від руки в одному примірнику.3. Цей документ містить такі реквізити: ...Цей документ містить такі реквізити: 1. Адреса (назва організації або службової особи). 2. Відомості про заявника (прізвище, ім'я, по батькові; адреса іноді — посада). 3. Назва виду документа (заява). 4. Текст. 5. Перелік додатків із зазначенням кількості сторінок. 6. Підпис автора. 7. Дата заяви. Якщо заява адресується до тієї ж організації, де працює автор, не треба зазначати адресу, паспортні дані, а достатньо назвати посаду та місце роботи (структурний підрозділ).4. Розрізняють два основних види заяв...Розрізняють два основних види заяв: від організацій, установ та особисті. ^ 5. У складній заяві також подаються відомості про те,...У складній заяві також подаються відомості про те, які саме документи додані до Заяви на підтвердження правомірності висловленого в ній прохання (документи перелічуються після основного тексту перед підписом).^ 4. З'ясуйте значення поданих елі в/письмово/,складіть з ними речення: дільниця - ділянка;передчасний - попередній; присвоювати - привласнювати.Дільниця – адміністративно-територіальна або виборча одиниця.^ Одна виборча дільниця з виборів президента України відкриється у Санкт-Петербурзі в неділю, 31 жовтня.Ділянка – окрема частина земельної площі, використовувана з якоюсь метою, виокремлена за якою-небудь ознакою; частина поверхні, площі чого-небудь.Якщо земельна ділянка віднесена до категорії історико-культурного призначення і на ній розташований об’єкт історико-культурного призначення, то напевне можна сказати, що цільове призначення такої ділянки змінене не буде у зв’язку з забороною, передбаченою чинним законодавством. Передчасний - який передує, наступає, утворюється і т.ін. реніше належного, визначеного строку.^ Введення податку на прибуток з депозитів — передчасний крок, який дійсно цілком може призвести до відтоку коштів населення з банків.Попередній – який міститься перед іншими; який здійснюється перед чимось, передує чомусь основному; який має бути перед чимось.^ На чемпіонаті світу з хокею в Чехії завершився попередній раунд змагань Присвоювати – робити що-небудь своєю постійною ознакою, властивістю; надавати кому-небудь певні звання, права, повноваження і т. ін.; називати установу, підприємство і т. ін. на честь якої-небудь видатної особи, визначної події або організації; робити що-небудь чуже своєю власністю.Неуніверситетським закладам вищої освіти заборонено присвоювати ступінь бакалавра, але деякі установи співпрацюють з іноземними закладами вищої освіти і пропонують іноземні ступені бакалавра або маґістра. Привласнювати – робити що-небудь своєю власністю, присвоювати чуже; видавати що-небудь за своє, приписувати собі щось.Про досягнення суспільством такого ступеню може свідчити здатність людей вступати у виробничий процес з метою привласнювати засоби виробництва, продукти праці та задовольняти свої потреби в кінцевому результаті. ^ 5. Перекладіть стійкі словосполучення українською мовою:в знак согласия -выписка из протокола - гражданское законодательство - между прочим - объявить благодарность - по недоразумению - предупредительные мероприятия - прибегать к суровым мерам - радиотрансляционная сеть - ставить в известность - точно изъясняться -хозяйственные расходы - на знак згоди виписка з протоколу цивільне законодавство між іншим оголосити подяку через непорозуміння попереджувальні заходи удаватися до суворих заходів радіотрансляційна мережа доводити до відома точно висловлюватися господарські витрати 6. Прочитайте зразок документа. З'ясуйте, який це документ за: а/ найменуванням; б/ призначенням; в/ ступенем гласності; г/ складністю. Назвіть всі реквізити цього документа. До уваги акціонерів ВАТ "Київелектромонтаж"!10 липня 2003 року о І5-й годині за адресою: м.Київ, вул.Саксаганського, 67 відбудуться загальні збори акціонерів. Правління.Цей документ: а) за найменуванням – оголошення; б) призначенням – довідково-офіційні документи; в) походженням – офіційний, особистий; г) технікою відтворення – рукописна, печатна; д) формою – бувають писані, мальовані, друковані в газетах, журналах, на окремих аркушахОголошення — це повідомлення про час і зміст нарад, засідань; необхідність виконати якусь роботу; потребу в заміщенні вакантної посада чи набір робочої сили та ін. Реквізити: заголовок; дата; час та місце проведення заходу, його назва; порядок денний. В оголошенні обов'язково вказується, хто й про що повідомляє; дата виділяється іншим шрифтом; формулювання в тексті стислі. За необхідності вказують адресу та способи приїзду; підпис від імені організації, що проводить захід. За формою оголошення бувають: писані, мальовані, друковані в газетах, журналах, на окремих аркушах. До них належать афіші, що рекламують кінофільми, концерти, вистави тощо.В оголошеннях, крім чіткої мови, важливості теми, цікавості змісту, велике значення має оформлення: написання слів більшими й меншими літерами, добір кольорів, симетричність розташування повідомлень, а по радіо й телебаченню — час повідомлень, чіткість вимови, оригінальність композиції тексту. Оголошення бувають як окремих організацій, підприємств, державних установ, навчальних закладів, так і приватних осіб.^ 7. Провідміняйте числівники: сто, одна сьома, сімсот сімдесят.Н. стоР. стаД. стаЗ. стоОр. стаМ. (на, у) стаН. одна сьомаР. одної сьомоїД. одній сьомійЗ. одна сьома (одної сьомої)Ор. одною сьомоюМ. (на, у) одній сьомійН. сімсот сімдесятР. сімсот сімдесятиД. сімсот сімдесятиЗ. сімсот сімдесятОр. сімсот сімдесятьмаМ. (на, у) сімсот сімдесяти8. а) запишіть слова скорочено: дециметр (дм), тонна (т), міліграм (мгр), мільйон (млн.), квадратний кілометр (км2), район (р-н), наприклад (напр.), проспект (просп.), бібліотека (б-ка), власний кореспондент (власкор), так званий (так зв.), та інше (та ін.), гривня (грн.), таким чином (т.ч.), завод (з-д), інститут (ін-т), місто (м.), професор (проф.), виконуючий обов'язки (в. о.), атомна електростанція (АЕС);б) перепишіть речення, розставляючи розділові знаки. Письмово поясніть їх вживання.1. Все бачить співець у широкім роздоллі і небо і море й красу світову /Л.Українка/. 2. Підеш собі зажурившись гаєм по долині /Т.Шевченко/ 3. Дарма що стояло тихе сонячне безвітря листя тріпотіло на деревах вздовж шляху /Ю.Смолич/. 4. Три рази по три дев’ять. 5. Світе ясний світе мій прекрасний хочу я у пісні повсякчасно лиш для тебе жити не вмирать /В.Сосюра/1. Все бачить співець у широкім роздоллі(:) і небо(,) і море(,) й красу світову /Л.Українка/. Після узагальнюючого слова перед однорвдними членами речення ставиться двокрапка. Між однорідними членами речення ставляться коми при єднальних і розділових сполучниках, якщо вони повторюються.^ 2. Підеш собі(,) зажурившись(,) гаєм по долині /Т.Шевченко/ Узгоджені означення виділяються за змістом та інтонаційно, а на письмі комами у випадку якщо означення, виражені прикметниковим й дієприкметниковим зворотами, стоять перед пояснюваним словом і мають додаткове обставинне значення.^ 3. Дарма що стояло тихе(,) сонячне безвітря(,) листя тріпотіло на деревах вздовж шляху /Ю.Смолич/. Якщо підрядне речення стоїть на першому місці (перед головним), то сполучники комою не розділяються. У простому реченні кома ставиться для виділення зворотів, що обмежують або уточнюють зміст усього речення й починаються словами крім, за виеятком, особливо, наприклад, зокрема, дарма що і т.і.^ 4. Три рази по три (-) дев’ять. У даному випадку тире ставиться між підметом і присудком, коли останній виражений іменником або кількісним числівником у називному відміннику, а дієслова-зв’язку немає.5. Світе ясний(,) світе мій прекрасний(,) хочу я у пісні повсякчасно лиш для тебе жити(,) не вмирать /В.Сосюра/Звертання на письмі виділяються комою або знаком оклику(залежно від інтонації). Уточнювальні члени речення в усному мовленні відокремлюються паузами, а на письмі – комами й тире.^ 9. Складіть термінологічний словник-мінімум /20-25 слів/ вашої майбутньої професії. Поясніть значення цих термінів.АРМАТУРА - 1. Пристрої і деталі, що не входять до складу основного устаткування, але такі, що забезпечують його нормальну роботу. 2. Стрижні, сітки і каркаси в залізобетонних конструкціях.БЛОК - 1. Сукупність механізмів, машин, установок, приладів і т.п. чи їхніх частин, об'єднаних призначенням і місцем розташування. 2. Деталь у формі колеса з жолобом по циліндричній поверхні (для ланцюга, каната), застосовувана в машинах і механізмах для зміни напрямку дії сили чи для одержання виграшу в силі чи шляху.ВАЛ - Деталь машини, що обертається в підшипниках, що служить опорою і передає момент, що крутить.відомий В. Вал, що сприймає момент, що крутить, від ведучого вала. ведучий В. Вал, що передає момент двигуна, що крутить, на відомий вал.ГЕНЕРАТОР - Пристрій, що робить який-небудь продукт (напр. газ), що виробляє електричну енергію чи перетворить один вид енергії в іншій. ацетиленовий Г. Генератор для одержання ацетилену взаємодією карбіду кальцію з водою.ДЕМОНТАЖ - Зняття виробу чи його частини з місця установки.^ ДЕТАЛІ - Окремі складові частини машин, приладів, пристосувань.ЕЛЕКТРОІНСТРУМЕНТ - Ручні машини з приводом від електродвигуна.ЖАРОМІЦНІСТЬ - Здатність конструкційних матеріалів витримувати механічні навантаження при високих температурах без істотного деформування.ЖОРСТКІСТЬ- Здатність тіла чи конструкції пручатися деформуванню.ЗАГВИНЧУВАННЯ - Процес з'єднання деталей за допомогою різьблення.КЛАПАН - Пристрій для керування витратою робітничого середовища зміною площі прохідного перетину. аварійний К. Клапан для миттєвого закриття прохідного перетину у випадку різкої зміни швидкості потоку, викликаного аварією. дозувальний К. Клапан для подачі змащення порціями. ^ К. машини. Частина механізму розподілу чи керування витратою робітничого середовища.КЛЕЙ - Плівкоутворювальна речовина, що володіє гарною адгезією до матеріалів, що склеюються, і когезією після затвердіння.КОНТАКТ - 1. Зіткнення. 2. Пристрій замикання і розмикання електричних ланцюгів. лінійний К. зубів. Контакт бічних поверхонь двох взаємодіючих зубів по лінії. крапковий К. зубів. Контакт бічних поверхонь двох взаємодіючих зубів у крапці.КОНТРГАЙКА - Гайка, що нагвинчується на додаток до основної гайки для попередження її самовідгвинчування.МАШИНОБУДУВАННЯ - Комплекс галузей промисловості, що виготовляють знаряддя праці, транспортні засоби, а також предмети споживання й оборонну продукцію.МЕХАНІЗАЦІЯ - Заміна ручних засобів праці машинами і механізмами.ПРОДУКТИВНІСТЬ - Кількість продукції, виробленої чи працівником виробничою одиницею в сфері матеріального виробництва за одиницю робочого часу.ТАВРУВАННЯ - Процес нанесення клейма.^ ХАРАКТЕРИСТИКА машини - Величина, що характеризується механічним коефіцієнтом корисної дії машини.ЦЕХ - Основний виробничий підрозділ промислового підприємства, що виконує визначені технологічні процеси або робить визначену продукцію. механічний Ц. Цех механічної обробки заготівель різанням. механоскладальний Ц. Цех, що робить механічну обробку деталей і частково складальних одиниць.^ Використана література Виноградов В.В. Проблемы литературных языков и закономерностей их образования и развития.- М., 1997; Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. - Харків: «Торсінг», 2001 р.; Українська мова: Практикум:Навч. посібник. – 2-ге вид., стереотип./ Пазяк О.М., Сербенська О.А., Фуйдуй М.І., Шевченко Л.Ю. – К.: Либідь, 2001; Український правопис / НАН України, І-нт мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови – стереотип. вид. – К.: Наук. думка, 2003 р.; Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П. Бибик, І.Л. Михно, Л.О. Пустовіт, Г.М. Сюта. – К.: Довіра: УНВЦ “Рідна мова”, 1997 р.; Шевчук С.В. Ділове українське мовлення. - К.: «Література», 2000 р.; Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. – К: «Літера», 2000 р.