Модуль 2. Філософська онтологія, антропологія та гносеологія. Змістовний модуль 4. Філософська проблема буття. Буття людини. Тема 1 . Категорія буття в філософії. Філософське вчення про матерію та ідеальнеАктуальність теми. Вивчення буття призводить до того, що виділяються структурні елементи: матеріальне й ідеальне, що є і самостійними і взаємозалежними. Важливо з'ясувати рівні, види і форми буття на основі сучасних наукових уявлень, що дасть можливість найбільш повно уявити побудову і систему організації живої і неживої природи, розглянути життя як становлення нової форми упорядкування матерії, з'ясувати діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства і роль інформаційних процесів не тільки у світі, але й у живих системах. Засіб і форми буття - рух, простір і час є умовами пізнання світу в культурно-практичному освоєнні світу. Вони відіграють важливу роль у відокремленні речей друг від друга, у конкретизації універсальних зв'язків речей і явищ у світі. Простір і час - універсальні форми організації всього розмаїття світу. Для студентів-медиків дана тема дає можливість усвідомити особливості організації простору і часу в живих системах, проблему біологічного часу («біологічних часів») і біологічного простору, соціальний простір і час і їхній гуманістичний вимір.^ Цілі навчання:Загальна: - трактувати взаємозв'язок, єдність і протиріччя між матеріальним і ідеальним, біологічним і соціальним, для визначення студентами-медиками побудови і організації живої природи, інформаційних процесів і життя як особливого упорядкування матерії. - аналізувати особливості руху, види простору і часу; особливості організації простору і часу в живих системах і їхній гуманістичний вимір.Конкретні: вміти аналізувати зміст категорії «буття»; трактувати рівні, види і форми буття; аналізувати матеріальне й ідеальне; інтепретувати специфічні риси життя як особої форми матерії; трактувати інформаційні процеси у видах буття. аналізувати рух як засіб буття, його форми і види; трактувати простір і час як універсальні форми буття; визначати особливості видів простору і часу взагалі і в живих системах; трактувати гуманистичний зміст простору і часу.Зміст навчання у відповідності з цілями1. Основні теоретичні питання до теми Категорія «буття» у філософії: виникнення й зміст. Поняття «субстанції». Рівні, види, форми буття, їхня характеристика. Матерія як філософська категорія: об"єм і зміст. Природа ідеального. Ідеальне як філософська категорія. Інформація. Життя як становлення нової форми упорядкування матерії Інформаційні процеси в живих системах. Самоорганізація живих систем. Біологічне і соціальне: взаємозв'язок, єдність і протиріччя. Рух - засіб буття. Форми і види руху. Простір і час як універсальні і загальні форми буття. Особливості простору і часу: класичні і сучасні уявлення. Види простору і часу: фізичне, біологічне ,соціальне.Iхні особливості. Особливості організації в живих системах. Гуманістичний зміст простору і часу, культурно-практичне значення.^ 2. Граф логічної структури^ 3. Джерела інформації 1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. – M. 1990. Ч.2. С. 15-88. Основы философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Подобщей ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С. 6-13,63-86. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк,В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С. 256 - 287. 4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., ТабачковськийВ.Г., Горак ГЛ. та ін. - К., 1994. С. 66-70, 315 - 329.4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання Тест 1 Буття - одна з основних категорій у філософії. Категорія «буття» у філософії визначається як: А. все сутнісне й існуюче В. об'єктивна реальність С. все існуюче в житті людини Д. усі предмети і речі Е. об'єктивні процеси Тест 2 Буття існує і виявляється на різноманітних рівнях. Рівнями буття є: мікросвіт, мегасвіт і А. макросвіт В. світ мікроелементів С. світ мікроорганізмів Д. світ людини, мегасвіт E. матеріальний світТест 3 Одним із видів буття є «матерія».У філософії під матерією розуміють - це А. об'єктивна реальність В. об'єктивність свідомості С. раціональність у пізнанні Д. реальні події Е. об'єктивні факти Тест 4 У філософії є чітка градація між буттям і матерією. Співвідношення буття і матерії можна розглядати як: А. матерія - частина буття В. матерія узагальнює буття С. буття підпорядкованне матерії Д. рівні між собою елементи Е. самостійні частини світу Тест 5 Одним із станів буття є інформація. Інформаційні процеси можна віднести до: А. матеріальним і ідеальним об'єктам В. тільки до матеріальних об'єктів С. матеріальним і природним об'єктам Д. ідеальним об'єктам Е. свідомості людини Тест 6 Буття завжди пов'язане з рухом. Тому рух необхідно визначити як: А. засіб буття В. форму буття С. вид буття Д. клас буття Е. рід буття Тест 7 Рух притаманний всьому буттю і його можна розділити по формах. До форм руху не належить: А. атомарна В. фізична С. біологічна Д. механічна Е. соціальна. Тест 8 Буття існує в русі і має свої форми. Формами буття не вважають: А. буття простору В. буття природи С. буття речей Д. буття людини Е. буття суспільства Тест 9. Простір і час властиві кожному об'єкту. Чим складніше об'єкт, тим складніші його форми. Простір і час мають специфічні форми, що класифікуються у видах. Видами простору і часу є фізичне, соціальне і: А. біологічне В. суспільне С. географічне Д. хімічне Е. свідоме Тест 10 Кожному виду простору властиві його характерні і специфічні риси. Специфічними рисами біологічного простору виступають симетрія і: А. асиметрія В. детермінізм С. одномірність Д. рух Е. прямування^ Короткі методичні вказівки до роботи на практичному заняттіФорма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводиться підсумки. ^ Тема 2. Буття людини.Актуальність теми. Проблема походження людини виникла досить давно. Ця проблема по різному сприймалась та вирішувалась. Можна виокремити дві лінії щодо вирішення даної проблеми : релігійна модель, де людина - результат акту творіння, і, природне, еволюційне походження людини. Певний інтерес медиків до цієї теми у тому, що простежується формування людини в онтогенезі. Також інтерес викликає з'ясування сутності таких категорій як: індивід, індивідуальність, особистість. Характер людської природи, та сутності - вплив, з одного боку, суспільства, з іншого, людина піддається формуванню на генетичному рівні, вказує на біологічну природу та соціальну сутність людини.^ Цілі навчанняЗагальна: уміти виділяти і аналізувати етапи виникнення і розвитку лю-дини, підкріплюючи філософський аналіз даними медичних наук. конкретні : вміти - інтерпретувати релігійні і наукові концепції походження людини; - трактувати людську природу та сутність; - аналізувати категорії - індивід, індивідуальність, особистість; - визначати сенс людського життя у соціокультурному вимірі.Зміст навчання у відповідності з цілями^ 1. Основні теоретичні питання до теми. 1. Релігійна та наукова концепції походження людини. 2. Проблема людини в історії філософії. Антропоцентрізм і антропо логічний принцип у філософії. 3. Категорії - індивід, індивідуальність, особистість. Культурно- історичні типи особи в біологічному сенсі (3. Фрейд, К. Юнг, Е. Фромм) 4. Сенс людського життя, його історичний та соціокультурний зміст.^ 2. Граф логічної структури Походження людини релігійна консистенція наукова концепція проблема людини у філософії антопоцентризм Людина – центр Всесвіту індівідуальний феномен індівід індівідуальність особа сенс життя соціокультурний зміст ^ 3. Джерела інформації 1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред.И.Т.Фролова. - М., 1990. Ч. 2. С. 220 - 257. 2. Основы философии: Учебное пособие для вузов. Спиркин А.Г. - М., 1988. С.448 - 476. 3.Философия: Учебник для высших учебных заведений. — Ростов — на — Д.,1999. С. 212-239.^ 4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання Тест 1. Релігійний світогляд дає відповідь на питання про походження людини. Відповідь така: A. людина була створена Богом; B. людина походить з тваринного світу; C. людина зароджується в бруді, серед ганчір'я (гомункулус); D. людина виникає в океані від морських ссавців; E. людина еволюціонує від мавп; Тест 2. Науковий світогляд дає відтювідь на питання про походження люди. Це - А. людина походить з тваринного світу; В. людина зароджується в бруді, серед ганчір'я (гомункулус); C. людина виникає в океані від морських ссавців; D. людина еволюціонує від мавп; E. людина була створена Богом;Тест 3. В історії філософії ставиться і вирішується проблема людини різнобічно. Одним з рішень цієї проблеми виступає антропоцентризм, в якому центром світу є: А. людина; В. матерія; С. буття; D. свідомість; E. природа. Тест 4. Людина характеризується у філософії як індивідуальний феномен. Для такої характеристики використовуються терміни індивід, особа та: A. індивідуальність B. геній; C. неповторність, D. спадковість; E. особистість. Тест 5. Індивід характеризується через поняття індивідуальність і особа.Вони характеризують індивіда з боку значущості і : A. суспільної цінності B. суспільної природи; C. суспільної системи; D. суспільної організації; E. суспільної свідомості.^ Короткі методичні вказівки до роботи на практичному заняттіФорма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводиться підсумки. ^ Змістовний модуль 5. АнтропологіяТема 3. Проблема свідомості в філософії.Актуальність теми. Проблема свідомості в філософії має багато аспектів іпідходів для вирішення. Для студента - медика ця проблема, в якійсь мірі,більш близька, бо при її вирішені сучасна філософія спирається на досягнення медико-біологічного знання. Крім того, вирішення цієї проблеми вфілософії має світоглядне значення, що дозволяє формувати науковесвітосприйняття. . ^ Цілі навчанняЗагальна: Уміти аналізувати ступені розвитку в пізнанні свідомості, виокремлювати медико-біологічний та світоглядний аспект формування та існування свідомості.Конкретні: вміти - інтерпретувати методологічні та сутністні особливості проблеми свідомості в філософії і науці; - трактувати біологічні засади формування свідомості; - трактувати свідомість згідно з теорією відображення; - інтерпретувати структуру свідомості; - аналізувати співвідношення індивідуальної та суспільної свідомості, їх форми та функції, місце медицини в цій структурі.Зміст навчання у відповідності з цілями^ 1. Основні теоретичні питання до теми 1. Проблема свідомості в філософії і науці (фізіологія, нейрофізіологія, інформатика, психологія). 2. Загальноприродні (біологічні) передумови виникнення свідомості.Фрейдизм про біологічні основи свідомості. Свідомість і мозок. 3. Свідомість як вища форма відображення. Ідеальна природа та соціальна сутність свідомості, умови виникнення та розвитку свідомості. Свідомість і мова. 4. Структура свідомості: підсвідоме, свідоме, несвідоме. Несвідоме у вченні 3. Фрейда і К. Юнга. Самосвідомість. 5. Співвідношення індивідуальної та суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості. Функції свідомості. Медицина в структурі суспільної свідомості.^ 2. Граф логічної структури.Проблема свідомості в філософії. Передумови виникнення свідомості загальнприродні генетичні біологічні ідеальна природа, соціальна сутність відображення природне психічне інформаційне свідомость структура свідомості свідоме підсвідоме несвідоме компоненти свідомості індивідуальне суспільне форми суспільної свідомості функції свідомості відтворення людської культури ^ 3. Джерела інформації Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред.И.Т.Фролова. -М., 1990.Ч.2. С. 288 -303. Основы философии: Учебное пособие для вузов, Спиркин А.Г. - М., 1988.С.131-153. Философия: Учебник для высших учебных заведений. - Ростов - на - Д1999. С. 162-211.4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник/ І.В.Бичко та ін.- К., 1991. С. 317-331, 389- 404.^ 4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчанняТест 1. Існують різні точки зору на існування свідомості. В релігійному світогляді свідомість - це: A. іскра величного божественного розуму; B. взаємодія природних і божественних начал; C. діяльність людської душі; D. космічний вплив на високорозвинені істоти; E. спроможність людини творити добро; Тест 2. Свідомість потребує певних умов для свого існування. Необхідною умовою існування свідомості є: A. вища нервова система; B. можливість відчуття; C. реакція на зовнішні подразники; D. швидке реагування на подразники; E. швидкісний комп'ютер з програмним забезпеченим; Тест 3. Свідомість має передумови виникнення, природу і сутність. Сутність свідомості - це: А. соціальна; B. біологічна; C. фізична; D. фізіологічна; E. інформаційна. Тест 4. Структура свідомості має певні компоненти. Структурними компонен-тами свідомості є свідоме, несвідоме і: A.самосвідоме B. соціальне; C. підсвідоме; D. розум; E. колективне несвідоме. Тест 5. Формування індивідуальної свідомості проходить під впливом різних чинників. Що особливо впливає на формування індивідуальної свідомості? A. Суспільна свідомість; B. Суспільне виробництво; C. Суспільна система; D. Суспільні організації; E. Суспільна практика.^ Короткі методичні вказівки до роботи на практичному заняттіФорма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводиться підсумки. Тема 4. Суспільство як основа буття людини.Актуальність теми. Спроби дати пояснення різноманітному перебігу подій, що має місце у суспільстві, і бажання на основі наявного знання передбачати зміни, що виникають, і усвідомити сутність подій, можливість активної участі в суспільних процесах - це характеризує пильний інтерес до суспільства і суспільних процесів і з боку філософії. Дослідження проблем, що пов'язані з виникненням і розвитком суспільства, стають актуальними ще в античну епоху. Починаючи з перших європейських істориків - Геродота і Фукідіда, а також таких давньогрецьких філософів як Демокріт, Платон, Арістотель і римського поета-філософа Лук-реція Кара. Кожна історична епоха привносить у дослідження цієї проблематики свої особливості, розставляючи свої акценти Дуже важливим є оволодіння методологією дослідження суспільних процесів, знання різноманітних підходів, що здійснювалися на різних історичних етапах, у різних умовах. Протиріччя і розбіжності, що мають місце в різноманітних концепціях суспільного розвитку потребують більш ретельного підходу до методологічних основ дослідження. Розбіжності між лінійними (К. Маркс, Гегель, О. Конт) і нелінійними (О. Шпенглер, Н.Я. Данилевський, А. Тойнбі) концепціями суспільного розвитку. Перехід до новітніх теорій, що засновані на виділенні доіндустріального, індустріального та постіндустріального типів суспільства. Футурологія - як напрямок, що досліджує принципи і закономірності суспільного розвитку. Теорія інформаційного суспільства. Все це разом узяте є тим багажем, що дозволяє розбиратися в хитросплетіннях філософських проблем суспільства, сприяє становленню стійкого світогляду.^ Цілі навчанняЗагальна: Уміти аналізувати розмаїття суспільних процесів і явищ, проблеми медичної системи в контексті існуючих концепцій суспільного розвитку.Конкретні: вміти трактувати античну стадію розвитку суспільства, та відповідні їм проблеми пов'язані зі здоров'ям; інтерпретувати географічний детермінізм, та договірні теорії суспільного пізнання; аналізувати утопічні теорії суспільного розвитку; трактувати формаційну теорію суспільства та теорії локальних цивілізацій; виокремити особливості сучасних концепцій і теорій суспільного розвитку.Зміст навчання у відповідності з цілями1. Основні теоретичні питання до теми: 1. Єдність та розмаїття світової історії. Природні передумови та соціальні форми виявлення. Багатоваріантність суспільного розвитку. 2. Античні автори про стадії (етапи) розвитку суспільства - "Срібна" та "Залізна". Проблема здоров'я в ці періоди. 3. Географічний детермінізм та договірна теорія суспільства. 4. Утопічні теорії суспільного переустрою. Формаційна теорія К. Маркса. Теорії локальних цивілізацій. Сучасні концепції і теорії суспільного розвитку та їх особливості. Розвиток суспільного процесу та його вплив на людство, зокрема на медичну систему.^ 2. Граф логічної структури багатоваріантнісь суспільного розвитку проблема суспільства в античний період мислителі Відродження про суспільство соціальні утопії суспільство філософії Нового часу теорії суспільного договору географічний детермінизм Гегель Німецька філософія Маркс Данілевський Н.Я. теорії локальних цивілізацій О.ШпенглерА.Тойнбі суспільні теорії у сучасній філософії суспільний прогрес Гармонізація особистості і гуманитаризація медицини ^ 3. Джерела інформації 1. Введение в философию: Учебник для вузов в 2-х ч. / Под общей редакцией И.Т.Фролова. - Г., 1990. Ч. II. Стр. 416-478. 2. Основы философии. А.Г.Спиркин. - Г. 1988 г. стр. 326-356. 3. Философский энциклопедический словарь. - Г., 1989 г. - статьи: «Общество» с. 436, «Общность» с. 437, «Государство» с. 131-133, «Народ» с. 386, «Нация» с. 405-406.^ 4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання Тест 1. Однією з концепцій розвитку суспільства є концепція лінійного розвитку. Хто розвивав концепції лінійного розвитку суспільства наряду з Г.Гегелем та К.Марксом ? A. О. Конт, Б. А. Тойнбі B. Д. Белл Г. 3. Бжезинський. Д. В.Ленін Тест 2. В історії суспільствознавства існують концепції нелінійного розвитку. Нелінійні концепції розвитку суспільства розробляли Ф.Тойнбі, Н.Я.Данилевський і : A. О. ШпенглерБ. Г. Гегель B. Д. БеллГ. К. МарксД. О. Конт Тест 3. Хто ввів у філософію поняття «осьовий час», «осьова епоха» для позначення переходу від роз'єднаного до єдиного історичного розвитку? A. К. Ясперс. Б. Н.Я. Данилевський. B. 3. Бжезинський.Г. К. Маркс. Д. Г. Спенсер. Тест 4. Існують теорії технологічного детермінізму. Теорії технологічного де-термінізму розробляли: О. Конт, Г. Спенсер, Р. Арон, Д. Белл, Э. Тоффлер, 3. Бжезинський і: A. А. Сен-Симон Б. Г. Гегель B. А. ТойнбіГ. К. Маркс Д. О. Шпенглер Тест 5. Мета існування держави трактується в залежності від філософського підходу. Т.Мор і К.Маркс притримувалися точки зору, що існування держави повинне забезпечити різнобічний розвиток людини. Хто ще поділяв їх точку зору? A. Т. Кампанела; B. Г.В.Ф. Гегель; C. Э. Тоффлер; D. Д. Белл; E. Платон.^ Короткі методичні вказівки до роботи на практичному заняттіФорма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводиться підсумки. Тема 5. Глобальні проблеми та сучасні концепції розвитку людстваАктуальність теми. Сучасний світ - це час глобалізації. Важливо виявити можливі наслідки цього процесу. В процесах глобальних перетворень є багато плюсів і мінусів, які безумовно стосуються медичної системи. Перед людством постали і набувають все більшої гостроти глобальні проблеми, такі, як - перенаселення, що подекуди приводить до голоду; виснаження родовищ корисних копалин; забруднення довкілля і т. ін. Так званий Римський клуб з кінця 60-х років минулого століття робив доклади, де розглядалися глобальні загрози людству. Деякі доклади стали провісниками нових концепцій щодо модернізації суспільства. Набувають актуальності і проблеми пов'язані зі здоров'ям людини (СНІД, генетичні порушення, клонування та створення біологічних органів для трансплантацій тощо), що потребують не тільки комплексного підходу до дослідження і вирішення, а й гуманістичного змісту.^ Цілі навчанняЗагальна уміти аналізувати загальнолюдські глобальні проблеми, основи їх рішення та прогнозу на гуманістичних засадах.Конкретні: вміти- визначити природу, ознаки, сутність глобальних проблем,- аналізувати протиріччя сучасності та типові глобальні проблеми, - трактувати сучасні концепції подальшого розвитку суспільства; - трактувати глобальні проблеми, що виникли перед людством; - аналізувати соціальні процеси глобалізації;Зміст навчання у відповідності з цілями Основні теоретичні питання до теми. Протиріччя всесвітньо-історичного процесу, як природа, сутність та ознаки глобальних проблем. Взаємообумовлений комплекс реальних протиріч сучасності. Типологія гло- бальних проблем. Глобалізація світових соціальних процесів та глобальні проблеми людства. Сучасні теорії вирішення глобальних проблем. Суспільні теорії модернізації. Футуристичні концепції. Комплексне дослідження та рішення глобальних проблем на основі пріоритету загальнолюдських цінностей. Філософія - світоглядна основа вивчення, рішення та прогнозу глобальних проблем. Гуманістичний зміст прогнозування і напрямків розвитку^ 2. Граф логічної структури протирічча всесвітньо-історичного процесу взаємообумовленний комплекс реальних протиріч сучасності глобальні проблеми сучасності типологія глобальних проблем здоров’я природня економічна політична соціальна Ненасиль-ницький світ екологія прогрес науки народона-селення ресурси,енергія сучасні теорії рішення глобальних проблем суспільні футуристичні комплексні дослідження та рішення філософсько-святоглядна система приоритет загальнолюдських цінностей гуманистичний зміст прогнозування та напрямків розвитку ^ 3. Джерела інформації 1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М., 1990. Ч. 2. С. 599 - 609. Основы философии: Учебное пособие для вузов. Спиркин А.Г. - М., 1988. С. 579 - 586. Философия: Учебник для высших учебных заведений. - Ростов - на - Д., 1999. С. 541-570.^ 4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання Тест 1. Які проблеми з перерахованих - є глобальними? A. відсутність електрики; B. перенаселення; C. вимирання рідкісних тварин; D. спад народжуваності в розвинених країнах; E. нафтопереробка; Тест 2. В філософії існує багато шкіл та організацій що зосереджують зусилля для вирішення певної проблеми. Яка суспільна організація займалась прогнозуванням майбутнього? А. Римський клуб; В. Марбургська школа; C. перипатетична школа; D.футурологія; E.фракфуртская школа.Тест 3. Глобальні проблеми мають різну класифікацію. До глобальних Проблем належить: A. економічна; B. фізична; C. фантастична; D. екуменична; E. фізіологічна. Тест 4. В науковосуспільній думці є напрямок - футуризм. Хто належить до цього напрямку? A. Е. Фромм; B. Е. Тоффлер; C. К. Маркс; D. Й. Хейзінга; E. М. Я. Данилевський. Тест 5. До якого типу глобальних проблем належить проблема народонаселення? А.економічної; В. соціальної; C. політичної; D. екологічної; E. наукової.^ Короткі методичні вказівки до роботи на практичному заняттіФорма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводиться підсумки. Тема 6. Філософські аспекти екологічних та біоетичних проблем розвитку медицини та охорони здоров’я.^ Актуальність теми. Зростання виробничої діяльності людства призводить до екологічних проблем, які негативно впливають на стан здоров’я людини. Це потребує змін у лікувально-профілактичній діяльності та медичному пізнанні соціальних хвороб. Все це в свою чергу вимагає нових підходів в лікарській етиці та деонтології, на основі світоглядних проблем біоетики. Комплексне розуміння екологічно-медико-етичних проблем допоможе майбутньому лікарю сформувати особисті світоглядні принципи, які будуть слугувати засобом розуміння причино-наслідкових зв’язків хвороб і складатимуть основу у спілкуванні з пацієнтом.^ Цілі навчання Загальна: визначати новітні світоглядні принципи на основі екологічно- медико-етичних проблем сучасності Конкретні: вміти аналізувати сучасний екологічний стан визначати сучасну лікувально-профілактичну діяльність та гносеологічні і професійні проблеми застосовувати діалектико- матеріалістичну методологію в сучасному медичному пізнанні аналізувати культурологічний статут білетики та світоглядні Ії проблемиЗміст навчання у відповідності з цілями 1. Основні теоретичні питання до теми Сучасний екологічний стан – наслідок виробничої діяльності людини: шляхи вирішення. Лікувально-профілактична діяльність суспільства в сучасних умовах. Гносеологічні та соціально-професійні проблеми розвитку медицини та охорони здоров”я. Соціальні хвороби. Методологічні проблеми біоетики. Культурологічний статут біоетики: предмет, проблеми етики наукового пізнання, зміни в лікарській етиці та деонтології. Світоглядні проблеми біоетики. ^ 2.Граф логічної структури3. Джерела інформації Арсенко А. Глобалыизация: социальные изменения и последствия в преддверии ХХ1 века// Социология: теория, методы, маркетинг.- 1999,№1.С. 42-57 Гнатик Е.Н. Некоторые философско-гуманитарные проблемы генетики человека// Вопросы философии.-2000,№7. С.125-135 Коган Е.А. Учение о биосфере и биосферный класс наук// Социально-гуманитарные знания.-1999.№3. С.92-1054 Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчанняТест 1. Навколишнє середовище зазнало значних збитків. Головною причиною такого стану є: виробнича діяльність людини науковий розвиток людини свідомість людини релігійні війни міжнародний тероризм Тест 2. На захист навколишнього середовища встають суспільно-політичні рухи. До таких рухів належать «екологісти», «зелені» та «екоактивісти» демократичні феміністи соціалісти гуманістиТест 3. В сучасній біомедицині відбуваються зміни партеналістских відносин. Для таких змін характерна: співпраця недовіра байдужість професійність етичністьТест 4. Культурологічний статус біоетики має враховувати ряд підходів до медичної проблеми. Що з перерахованого не належить до таких підходів? фінансовий стан традиції виховання релігія культура людиниТест 5. Сучасний стан розвитку наукового пізнання медицини змінює співвідношення між лікарем і пацієнтом. Такий стан потребує: поінформованої згоди культурних стосунків гуманного ставлення високого наукового пізнання медичної культури пацієнта^ 5. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному заняттіФорма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводиться підсумки. ^ Змістовний модуль 6. Філософська гносеологія.Тема 7. Філософська проблема пізнання світу.Актуальність теми. Пізнання має розвиток у контексті історичного розвитку людства та окремої людини. Необхідність розуміння, як існує і розвивається соціальне життя людей, приводить до гносеологічних проблем, пов’язаних з усвідомленням етапів пізнання: чуттєвого, раціонального. Це надає можливість усвідомити значення об’єкта та особливо суб’єкта пізнання, як активної і творчої особистості.^ Цілі навчання: Загальна: вміти ставити медичний діагноз на основі діалектики процесу пізнання. Цілі навчання: вміти аналізувати різноманітні проблеми пізнання світу в історії філософії трактувати ідеалістичну та матеріалістичну гносеологію аналізувати діалектико-матеріалістичний принцип відображення і значення суб’єкта та об’єкта пізнання. інтерпретувати діалектичний характер пізнання трактувати медичний діагноз як специфічний прояв діалектики процесу пізнанняЗміст навчання у відповідності з цілями ^ 1. Основні теоретичні питання до теми Проблема пізнання світу в історії філософії: гносеологія, агностицизм, раціоналізм, сенсуалізм, емпіризм, ірраціоналізм. Ідеалістична та матеріалістична гносеологія. Досягнення діалектико-матеріалістичної гносеології. Діалектико-матеріалістичний принцип відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Активність та сучасна проблема суб’єкту пізнання. Діалектичний характер пізнання: рівні та форми. Взаємодія чуттєвого та раціонального пізнання та їх синтез (інтуіція). Медичний діагноз як специфічний конкретний прояв діалектики процесу пізнання. Методологічна культура медика – науковця і медика – практика.^ 2. Граф логічної структури проблема пізнання в історії філософії агностицизм раціоналізм сенсуалізм емпіризм ірраціоналізм матеріалізм ідеалізм Діалектико-матеріалістичний принцип відображення суб’єкт об’єкт діалектика пізнання