Проектирование Асфальто-бетонного завода

РЕФЕРАТ Пояснювальна записка 39 с 12 табл 2 додатки, 3 джерела, рис 1. Об ктом дослдження курсово роботи асфальтобетонний завод в Чернгвськй област. Мета роботи отримати практичн навички з проектуванню АБЗ в Чернгвськй област. У робот розрахована рчна потужнсть АБЗ, розрахована тривалсть роботи заводу протягом року та визначена необхдна кльксть матералв, визначено

основне обладнання АБЗ, виконано тепловий розрахунок бтумосховища, пдбрано змшувальне обладнання, розрахован основн параметри сушильного барабану та транспортне обладнання, також виконано розрахунок необхдно клькост асфальтоукладчикв , зроблен пдбр коткв для ущльнення асфальтобетону та розроблен генплан АБЗ. Застосован розрахунки дозволяють забезпечити необхдну кльксть асфальтобетонно сумш АБЗ, визначити необхдне для цього обладнання. АСФАЛЬТОБЕТОННИЙ

ЗАВОД, АСФАЛЬТОБЕТОННА СУМШ, БТУМ, ПРОДУКТИВНСТЬ, ПСОК, ЩЕБНЬ, МНЕРАЛЬНИЙ ПОРОШОК, СУШИЛЬНИЙ БАРАБАН, КОТОК, СТРЧКОВИЙ КОНВЕЙР, АСФАЛЬТОЗМШУВАЧ, АСФАЛЬТОУКЛАДНИК. ЗМСТ Вступ 1 Природно - клматична характеристика району 2 Розрахунок потужност АБЗ 2.1 Рчна програма з випуску асфальтобетонно сумш 9 2.2

Розрахунок чистого часу роботи АБЗ 2.3 Продуктивнсть асфальтобетонного заводу 3 Розрахунок потреби у виробничих матералах 4 Тепловий розрахунок бтумосховища 4.1 Первинний пдгрв бтуму 4.2 Вторинний пдгрв бтуму 4.3 Бтумоплавльн агрегати 5 Асфальтозмшувальн установки 5.1 Вибр збрного стрчкового конверу 5.2 Розрахунок сушильного барабану 22 5.3

Потрбна кльксть асфальтозмшувачв 5.4 Пдбр дозаторв 6 Розрахунок клькост асфальтоукладникв 6.1 Визначення продуктивност асфальтоукладника 6.2 Визначення клькост асфальтоукладникв 7 Пдбр моторних коткв для ущльнення асфальтобетону 7.1 Визначення продуктивност коткв 7.2 Визначення клькост коткв 8 Розрахунок викидв шкдливих речовин на АБЗ 8.1 Розрахунок валових викидв в атмосферу 32 8.2

Розрахунок валових викидв оксиду срки вд сушильного барабану 34 8.3 заходи по зменшенню шкдливих викидв пилу в атмосферу 35 Заключення 36 Перелк звернень 37 Додаток А 38 Додаток Б 39 ВСТУП Ус роботи по дорожньому будвництву можна роздлити на слдуючи важлив групи будвельно-монтажн, заготовлювальн, як включають виробнич пдпримства та складське хазяйство, транспортн витрати. Витрати труда на виробничих пдпримствах складають велику частину в загальному обсяз робт по

дорожньому будвництву до 50, а з збльшенням рвня ндустралзац будвництва вони будуть збльшуватися. В склад виробничо бази дорожнього будвництва входять кар ри по здобич сировини, пдпримства по виготовленню мнерального порошку та органчних в яжучих, асфальтобетонн заводи та нш. В данй курсовй робот ми розглядамо АБЗ. Проект виробничого пдпримства попередньо пдготовлений технчно та економчно обосноване розрахунками та графчне зображення ршення по здйсненню його будвництва.

Вибр та розмщення пдпримств, у тому числ АБЗ, визначення х потужност та продуктивност обладнання, виробляють на основ технко-економчних розрахункв, як визначаються - потрбнсть у матералах, напвфабрикатах та збрних конструкцях для дорожнього будвництва на перспективу - зрвнювальна оцнка обладнання рзно потужност, яка забезпечу найменшу собвартсть продукц при мнмальному термн окупувамост каптальних витрат, необхдних для органзац виробничих пдпримств - транспортн звязки, при котрих потребуються найменш витрати на доставку

сировини та вихдних матералв - сантарно-ггнчн умови. Технологчне обладнання АБЗ асфальтозмшувальн установки. В х склад входять агрегати живлення, сушильний, змшувальний, дозаторно сортируваль- ний розхдн мкост бтуму та мнерального порошку накопичувальн бункери, на АБЗ органзують склади пального, органчних вяжучих, мнерального порошку, щебеню, пску, сухих та рзних

добавок, лабораторю, побутов примщення, ремонтн майстерн, контору. 1 ПРИРОДНЬО-КЛИМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ БУДВНИЦТВА Районом будвництва Чернгвська область. Територя област лежить переважно в межах Приднпровсько низовини. поверхня Чернгвсько област явля собою рвнину мсцями заболочену ,що ма загальний похил з Пвнчного Сходу на Пвденний Захд у бк Днпра.

Пересчн висоти на Пвнчному Сход 200 м, на Пвденному Заход 150-120 м. У пвденнй частин област багато ярв. Зустрчаються невелик западини блюдця, що навесн заповнюються талими водами. Корисн копалини нафта, велик поклади торфу, залзн болотн руди, фосфорити, крейда, вапно, каолн, рзн глини, пски, мергел, кам яна сль. Клмат помрно континентальний.

Зима помрно холодна, лто помрно тепле. Пересчна рчна температура повтря Пвнчному Сход област Новгород-Сверський 5,7 ,на Пвдн Прилуки 6,6 пересчна рчна температура повтря счня вдповдно 7,6 6,7, липня 19,0 19,8. Абсолютний мнмум температур 37, абсолютний максимум 39. Перод з температурою понад 10 148-160 днв. Рчна кльксть опадв вд 504 мм до 617 мм максимум-влтку.

2 РОЗРАХУНОК ПОТУЖНОСТ АСФАЛЬТОБЕТОННОГО ЗАВОДУ 2.1 Рчна програма з випуску асфальтобетонно сумш Рчна потужнсть асфальтобетонного заводу визначаться обсягом робт по будвництву длянки дороги з асфальтобетонним покриттям. Щорчну програму АБЗ з випуску сумш визначамо для рзних шарв покриття. для нижнього шару покриття щорчна програма АБЗ з випуску сумш визначаться за формулою 2.1

Qн А L В hн rн Кв Кущ, 2.1 для верхнього шару покриття визначаться за формулою 2.2 Qв А L В hв rв Кв Кущ, 2.2 де А коефцнт, враховуючий кльксть сумш для вирвнювання основи та неточнсть товщини шару при укладанн,А 1,1 1,2 L длина базумо длянки дороги з асфальтобетонним покриттям за рк В, hн, hв ширина та товщина покриття нижнього та верхнього шару rн, rв обмн маси сумшей для нижнього та верхнього шарв у ущль- неному стан, тм3 Кв коефцнт втрати сумш при транспортуванн,

Кв 1,05 Кущ коефцнт ущльнення сумш, Кущ 1,3. Qн 1,22100070,051,81,051,3 21670,74 тр Qв 1,22100070,062,21,051,3 31783,75 тр Загальнорчна кльксть асфальтобетону, приведена до верхнього шару Qрч Qд.з.р. 0,83Qг.з.р 2.3 Qрч 31783,75 0,83 21670,74 49770,46 тр 2.2 Розрахунок чистого часу роботи АБЗ Для визначення числа годин роботи асфальтобетонного заводу сезонного типу пдраховуться тривалсть можливо роботи протягом календарного пероду, в тому числ календарне число

годин, протягом яких робота заводу можлива за клматичними умовами Тможл. Розрахунок часу можливо роботи наведен у таблиц 2.1. Таблиця 2.1 Розрахунок величини Тможл для клматичних умов Чернгвсько об- ласт МсяцьЧисло днв роботиЧас можливо працЧисло змнТривалсть роботи змни, гЧисло годин можливо роботи У деньУ мсяць123456Квтень12112896Травень23246836 8Липень232468368Червень202408320Серпень2 22448352Вересень212428336Жовтень12112896

Разом133 242 1936 Число годин чисто роботи асфальтобетонного заводу можна визначити за формулою 2.4 Тчист Тможл Крч Кзм , 2.4 де Крч коефцнт використання рчного часу, враховуючий неробоч дн з опадами та по органзацйним причинам, прийматься Крч 0,6 0,7 Кзм коефцнт використання часу протягом змни, Кзм 0,9. Тчист 0,65 0,9 1936 1132,56 год. 2.3 Продуктивнсть асфальтобетонного заводу

Розрахунки рчно, змнно та годинно продуктивност асфальтобетонного заводу наведен в таблиц 2.2. Таблиця 2.2 Розрахунков дан рчно, змнно та годинно продуктивност АБЗ ПоказникиQрч , трQзм Qрч 8 Тчист, тзмQгод Qрч Тчист, тгод1234Дрбнозернста сумш31783,75224,5128,06Грудозернста21670 ,74153,0119,13Загальна кльксть аб сумш49770,46351,5643,94 3 РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ У ВИРОБНИЧИХ МАТЕРАЛАХ У бльшост випадкв асфальтобетонн заводи випускають асфальтобетонн

сумш двох видв грубозернисту для нижнього шару дорожнх покриттв та дрбнозернисту для верхнього шару. Потрбна кльксть матерала для побудови дорожнього одягу на 1км дороги визначаться розрахунковим шляхом. Склад асфальтобетонних сумшей прийматься згдно варанту наведен у таблиц 3.1 Таблиця 3.1 Склад асфальтобетонно сумш Вид та тип асфальтобетонуВмст компонентв, Щебнь гравйПсокМнеральний ПорошокБтумГрубозернистий

Тип В30 20 35 10 10-20 65-10 42 12 5,5Дрбнозернистий Тип В43 5-1035 1,25 10 2,5126 Рчна потреба щебеню для грубозернисто сумш визначаться за формму- лою Qщг.з.р. Qг.з.р. n 100, 3.1 де Qг.з.р. рчна програма заводу з випуску грубозернисто сумш, тр n вдсотковий вмст -то фракц щебеню для дрбнозернисто грубозернисто сумш Для дрбнозернисто сумш потреба в щебеню визначаться за формулою

Qщд.з.р. Qд.з.р. n 100 , 3.2 де Qд.з.р. рчна програма заводу з випуску дрбнозернисто сумш, тр. Qщг.з.р. 21670,74 30 100 6501,22 тр Qщг.з.р. 21670,74 10 100 2167,07 тр Qщг.з.р. 21670,74 6 100 1300,24 тр Qщд.з.р. 31783,75 43 100 13667,01 тр Рчна потреба пску, мнерального порошку розраховуться аналогчно. Псок Qпг.з.р. 21670,74 42 100 9101,71 тр Qпд.з.р. 31783,75 35 100 11124,31 тр

Qпд.з.р. 31783,75 10 100 3178,38 тр Мнеральний порошок Qм.пг.з.р. 21670,74 12 100 2600,49 тр Qм.пд.з.р. 31783,75 12 100 3814,05 тр Рчна потреба бтуму розраховумо за формулою 3.3 Qб Qщ Qп Qм.п. n 100 , 3.3 де ni вдсотковий вмст бтуму в асфальтобетоннй сумш. Qбг.з.р. 6501,222167,071300,249101,712600,49 5,5 100 1191,9тр

Qбд.з.р. 13667,0111124,313178,383814,05 6 100 1907,03 тр Визначамо сумарну рчна потребу у вихдних матералах, тр Щебнь Qщ Qщг.з.р. Qщд.з.р. Псок Qп Qпг.з.р. Qпд.з.р. Мнеральний порошок Qм.п Qм.пг.з.р. Qм.пд.з.р. 3.4 Бтум Qб Qбг.з.р. Qбд.з.р. Qщ 6501,22 2167,07 1300,24 13667,01 23635,55 тр

Qп 9101,71 111240,31 3178,38 23404,4 тр Qм.п 2600,49 3814,05 6414,54 тр Qб 1191,9 1907,03 3098,93 тр Прийняв середню щльнсть матералв щебню qщт 1,8 тм3, пску qпт 1,5 тм3 , мнерального порошку qм.пт 1,4 тм3 , бтуму qбт 1,0 тм3 , визна-чамо обмне значення рчно потреби у вихдних матералах, м3р. Vщ Qщ rщт Vп Qп rпт Vм.п Qм.п rм.пт Vб Qб rбт 3.5 Vщ 23635,55 1,8 13130,86 м3р Vп 23404,4 1,5 15602,93 м3р

Vм.п 6414,54 1,4 4581,81 м3р Vп 3098,93 1,0 3098,93 м3р Вдповдно до приведених розрахункв та дйсних фондв робочого часу заводу визначамо розходи матералв у змну. Таблиця 3.2 Розрахунков дан рчно, змнно годинно потреби матералв МатералиПоказники Vрч , м3рVзм Vрч 8Тчист, м3зм Qгод Vрч8Тчист, м3годЩебнь13130,8692,7520869,14Псок15602 ,93110,2120665,04Мнеральний порошок4581,8132,365603,75Бтум3098,9321, 982736,2 4

ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК БТУМОСХОВИЩА У практиц роботи асфальтобетонних заводв широке застосування одержала двохступенева схема пдгрву бтуму. Тепловий розрахунок бтумосховища включа визначення необхдно клькост тепла та параметрв нагрвальних приладв. При цьому встановлються кльксть тепла, корисно витраченого для пдгрву бтуму, мам при цьому витрати тепла, поверхня нагрву нагрвальних приладв, необхдна довжина труб, розхд пару чи електроенерг, обираться джерело тепла.

4.1 Первинний пдгрв бтуму Визначаться кльксть тепла необхдного для первинного пдгрву бтуму до температури 600С у великому резервуар бтумосховища, ккалгод. W1 Qбт Сб Т1 Т2 , 4.1 де Qбт розхд бтуму, кггод, табл.3.2 Т1 температура бтуму у кнц первинного пдгрву, 0С, Т1 600 Т2 початкова температура бтуму, 0С, Т2 110С Сб значення тепломкост бтуму, залежно вд його температури

при температур бтуму 30-600С Сб 0,30-0,35 ккал кг 0С. W1 2736,2 0,35 60 11 46925,83 ккал год Потрбна поверхня нагрвальних елементв теплоносвник пар, F1, м2. Q1 W1 К1m1m22 Т1Т22 4.2 де m1 температура насиченого пару, яка дорвню при тиску пару Р0,8МПа, тобто 8 атм- 169,60 m2 температура конденсату при Р0,2 МПа, тобто 2 атм -119,60С К коефцнт теплопередач крзь стнки сталевих труб, який при температур

не бльше 1000С прийматься рвним 40 ккалм3год 0С. F1 46925,83 40 119,6169,6 2 1160 2 6,94 м2 При великих розмрах сховища по його дну фактично укладаться значно бльше нагрвальних елементв для того, щоб вмиканням той чи ншо секц регулювати приток бтуму з визначено длянки сховища 200 300 м2 до приямку бтумосховища. 4.2 Вторинний пдгрв бтуму Кльксть тепла, необхдного на пдгрв бтуму парами води у приямку бтумосховища, W2, визначамо за формулою 4.3. W2 Qбт

Сб t2 T1 , 4.3 де Сб тепломксть бтуму, при температур 900 Сб 0,4 Т1 температура бтуму на початку вторинного пдгрву, Т1 600С t2 температура бтуму у кнц вторинного пдгрву, t2 900C. W2 2736,2 0,4 90 60 32834,4 ккалгод Поверхня пдгрву парових труб змвика, F2, м2 4.4 F2 32834,4 40 119,6 169,6 2 90 60 2 3,74 м2

У даному випадку елементи повинн бути розмщен безпосередньо у приямку. Загальний годинний розхд тепла для пдгрву бтуму у бтумосховищ парами води визначаться за формулою W W1 W2 h , 4.5 де h втрати тепла у бтумосховищ крзь дно та стнки вд дзеркала бтуму, h 2. W 46925,83 32834,4 2 159520,46 ккалгод Кльксть пару, необхдного на пдгрв годинного розходу бтуму q W I, 4.6 де теплозмст 1кг пару, 662,3 ккалкг при тиску пару 0,8

Мпа, тобто 8атм. q 159520,46 662,3 240,86 кггод Потрбна годинна паропродуктивнсть пароутворювача q0 b q , 4.7 де b коефцнт, враховуючий втрати пару розхд його самим котлом, b 1,2. q0 240,86 1,2 289,03 кггод Кльксть пароутворювачв визначамо за формулою 4.8 Np q0 qp , 4.8 де qp паропродуктивнсть котла, кггод, табл.4.1. Обираю пароутворювач ММЗ-0,48. Таблиця 4.1 Технчна характеристика пароутворювача

ММЗ-0,48. Робочий тиск пару, МПаПоверхня нагрву котла, м2Паропродуктивнсть, кггодОбсяг пару з 1 м2 поверхн нагрву, кггодМаса котла, кгПри при-роднй тязПри дутт0,815,32230050045070017-2527653124 Np 289,03 300 0,963 1 Кльксть пароутворювачв приймамо рвним одному пароутворювачу типа ММЗ-0,48. Даметр труб для нагрвальних елементв задаються. Для бтумосховища приймаються сталев труби з внутршнм даметром d1 0,2-0,3 м, а для приямка d2 0,125-0,2

м. Приймаю d1 0,2 м , а d2 0,125 м L1 F1 pd1, L2 F2 pd2, 4.9 L1 6,94 3,14 0,2 11,05 м L2 3,74 3,14 0,125 9,53 м Загальна довжина труб, необхдних для нагрвальних елементв L L1 L2 4.10 L 11,05 9,53 20,58м 4.3 Бтумоплавльн агрегати Виходячи з годинного розходу бтуму та температури нагрву його у бтумосховищ прийматься тип та кльксть

бтумних котлв, необхдних для пдгрву бтуму до робочо температури 160-1800С. Nбк К Qбт Пбк , 4.11 де К коефцнт, враховуючий пдгрв бтуму у бтумосховищ, К1,6-2 Пбк продуктивнсть бтумного котла, кггод Qбт розхд бтуму, кггод. Враховуючи необхдну продуктивнсть та з економчно точки зору обираю бтумоплавильну установку Д 506. Таблиця 4.2 Характеристика бтумоплавильно установки

Д 506 Продуктивнсть при вологост бтуму 5, кг годРобоча мксть, лТип бтумо- плавильнРозхд пальногоВстановлена потужнсть електродвигуна, кВт30006000-8000Безперервно д5217,1 Кльксть бтумоплавильних установок Д 506 буде дорвнювати двом. Nбк 2 2736,2 3000 2 Розхд тепла та електроенерг на обезводнення та нагрв 1 т бтуму залежить вд його вологост. 5 АСФАЛЬТОЗМШУВАЛЬН УСТАНОВКИ У склад змшувальних установок входить слдуючи обладнання 1

Агрегат живлення для подачи пску та щебеню х попереднього дозування. Для сховища матералв служать розмщен поряд бункери мкстю 1,5-7,5 м3 та бльше. Для завантаження агрегатв живлення застосовують одноковшов навантажувач. Пд кожним бункером агрегату живлення встановлен дозатори обмного дозування пску та щебеню збрний стрчковий конвер, подаючий матерал у сушильний агрегат. 2 Сушильний барабан, призначений для просушування та нагрву

мнеральних матералв обладнаний системою пдгрву, механзмами приводу подач матералв. 3 Дозатори для вдмрювання рзних фракцй мнерального та в яжучого матералу вдповдно до заданого рецептом сумш. 4 Двовальний асфальтозмшувач лопасний, призначений для перемшування мнеральних матералв з бтумом. 5 мксть для бтуму обладнана насосною системою для подач його до дозатору. 6 Пиловловлюючий пристрй, призначений для уловлювання пилу, який виника у процес роботи машини.

5.1 Вибр збрного стрчкового конверу Довжину стрчкового конверу визначають за формулою l1 H tg a l2 H sin a , 5.1 де Н висота пдйому матерала, м, Н 15 м a кут нахилу конверу, a 15о. Пдбр конверу робиться за шириною стрчки. Для транспортування буд- вельних матералв використовують тканев прогумлен стрчки, допускаючи роботу з перепадом температур вд 100о до 25оС. l1 15 tg 15o 55,98 м l2 15 sin 15o 57,96 м

З умов задано годинно продуктивност ширина В жолобчато стрчки визначаться за формулою B Vгод 2,25 К V С1 , 5.2 де V швидксть транспортування, мс, V 1 мс К коефцнт, який залежить вд кута природного вдкоса. К 576 tgg2, для щебеню g 32o, для пску g 32o. Вдповдно до цих даних К 576tg32o2 165,17. С1 коефцнт, враховуючий зменшення продуктивност з збльшенням куту нахилу a конверу,

при a16о С1 0,9 Vгод сумарна годинна продуктивнсть заводу по пску та щебеню, м3год. Vгод Vгод.щ Vгод.п 8 5.3 Vгод 92,75 8 110,21 8 25,37 м3год В 25,37 2,25165,1710,95 0,268 м 268 мм По ГОСТ 20-62 обираю найближчу стандартну ширину стрчки, тобто обираю конвер 400 мм. Викреслюмо схему стрчкового конвера малюнок 5.1. l2 57,96 Н 15м a 15 l155,98м z1 Рисунок 5.1 Схема стрчкового конвера 5.2

Розрахунок сушильного барабана Для сушильного барабана одню з основних характеристик кльксть вологи, котра може бути випарена в одиницю часу. Вказана характеристика зветься напругою сушильного барабана з вологи. Визначамо об м сушильного барабана за формулою Vб W А w Qгод А , м3 5.4 де А годинна напруга барабана з вологи, яка характеризу вагу вологи, випарено за одну годину з 1м3 об му барабана для високопродук- тивних барабанв

А 70-100 кгм3, для низькопродуктивних бара- банв А200-240 кгм3 w кльксть видалено з матералу вологи, w 0,4 W вологсть матералу, пдлеглого сушц, прийматься вд 3 до 5 Qгод годинна потреба пску, як найбльш вологомного матерала, кггод Qп Qгод 20665,04 кггод. Vб 0,0520665,04 115 9 м3 Довжину барабана визначають за облком забезпечення необхдного часу знаходження матералу в барабан для його просушки.

Барабан, як правило, встановлються пд кутом до горизонту a 2-8о. При обертанн барабана , матерал, пдймамий лопастями, пада зверху при цьому перемшуться. Визначамо довжину барабана, м Lб 11,4 m t Uб tg a , 5.5 де m число паднь часток матерала за одне обертання барабана, m 2 t час находження мнеральних матералв у сушильному барабан, t4-9 хвилин Uб окружна швидксть у мс на обод барабана,

Uб 0,75-0,85 обхвил Lб 11,4 2 tg 5о 4 0,75 6 м Даметр барабана визначамо за формулою 5.6 Дб 1,14 Vб Lб 5.6 Дб 1,14 9 6 1,5 м По розрахунковому даметру барабана з умови Дб Дтр вибираться марка сушильного барабана та його розмри. Вибираю один сушильний барабан з Qгод 50 тгод. Таблиця 5.1 Технчна характеристика сушильного барабана з Qгод 50 тгод

Об м, м3 Даметр, ммДовжина, ммВстановлена мцнсть, кВт9,3 1400600014 5.3 Потрбна кльксть асфальтозмшувачв При вибор марки машин необхдно виходити з заданого об му роботи продуктивност одн машини, залежно вд марки та часу приготування одного замсу асфальтобетонно сумш з облком часу загрузки компонентв та вигрузки готово сумш. Обираю асфальтозмшувач для дрбнозернисто сумш з Пек.зм 50 тгод. Розраховумо кльксть асфальтозмшувачв за формулою

N Qгод Пек.зм , 5.7 де Qгод годинна продуктивнсть заводу, тгод Пек.зм експлуатацйна продуктивнсть прийнятого типу змшувача, тгод. N 43,94 50 0,88 1 Тобто потрбен один асфальтозмшувач для дрбнозернисто сумш з годинною продуктивнстю 50 тгод потрбна продуктивнсть його Пб 36,03тгод Таблиця 5.2 Продуктивнсть установки при випуску асфальтобетонно сумш

Вд сумшЧас перемшування, сЧас загрузки та роз- грузки, сТривалсть циклу, сКль- ксть за годинуМаса одного замсу, тГодинна продук- тивнсть, тгодДрбнозерниста9018108331,550 Обираю асфальтозмшувальну установку перодично д марки Д-619-А. Таблиця 5.3 Технчна характеристика асфальтозмшувально установки Д-619-А Марка установ- киТип уста- новкиСпосб агрегатуванняМаса одного замсу, кгПродуктивнсть, тгодВстанов-

лена по-тужнсть, кВтПитомий розхд пального, кгтЧас перем-шуван-ня, сСистема управлння опера-цямиД-619-АСтацонарнаЗ окремих агрегатв120050-60305144 електро-нагрв 9-10120Автома-тизова-на Обираю агрегати для приготування бтумовмсних сумшей комплекту перодично д для продуктивност 50 тгод баштового розмщення. Таблиця 5.4 Перелк агрегатв для приготування бтумовмсно сумш Про-дук-тив-нсть, тгодБашто-ве роз-мщен-няАгре-гат жив-ленняСуши-льний агрегатБак для паль-ногоЗмшу-

валь-ний агрегатАгре-гат м- нераль-ного порош-каОбгр-вама бтум-на цис-тернаАвто-мати-зована бту-мопла-вльна уста-новкаНагр-вально-перека-чуючий агрегат бтумо-сховищаКаб-на уп-рав-лння50Д-617-2Д-587-1Д-620-АД-595Д -619-АД-591-АД-594Д-618Д-592-2Д-597 5.4 Пдбр дозаторв Для зважування пску та щебеню у вддленн дозування на кожний змшувач встановлюються два автоматичних дозатори АВДИ 1200, один з них вдвшу псок чи щебночний вдсв фракц до 5 мм, другий 5-15 та 15-40 мм.

Для зважування мнерального порошку та вловленого пилу використовують дозатор АВДЦ 1200. Для дозування бтуму використовують обмний автоматичний дозатор з паровим обгрвом. Дапазон дозування бтуму вд 60 до 200 кг. Дозатори вмикаються у лню циркуляц бтум бтумоплавильн котли змшувач бтумоплавильн котли. Дозування добавок поверхньо-активних речовин виконуться дозатором з дапазоном дозування 1-10 л. 6 РОЗРАХУНОК КЛЬКОСТ АСФАЛЬТОУКЛАДНИКВ

Вихдними даними для вибору марки асфальтоукладника ширина укладки В та товщина укладамого шару h. Бажано, щоб вдношення ширини дороги В до ширини укладки було цлим числом або близьким до цлого. Обираю асфальтоукладник ДС 1. Таблиця 6.1 Технчна характеристика асфальтоукладника ДС 1 Макси- мальна продуктивнсть, тгодШирина уклада- мо смуги,

В, мМакси- мальна товщина уклада-мого ша-ру, h, мм Робоч швидкос- т, мхв.Транспортна швидксть, кмгодПотуж- нсть двигуна, л. с.Тип ходово частини 100 3,0-3,5 1501,6 2,7 4,5 7,5. 2,0 40Гусенична 6.1 Визначення продуктивност асфальтоукладника Визначення продуктивност асфальтоукладника при укладц нижнього шару покриття Пук.н 60 В hн Vн , м3год 6.1 верхнього шару покриття

Пук.в 60 В hв Vв , м3год 6.2 де hн , hв товщини вдповдно нижнього та верхнього шару покриття, м Vн , Vв робоч швидкост асфальтоукладника, мхв В ширина укладамо смуги. Пук.н 60 3,5 0,05 2,7 28,35 м3 год Пук.в 60 3,5 0,05 2,7 34,02 м3год 6.2 Визначення клькост асфальтоукладникв Кльксть асфальтоукладникв визначаться за формулою N Nук.н Nук.в , 6.3 де Nук.н кльксть асфальтоукладникв для укладки нижнього шару покриття, шт.

Nук.в кльксть асфальтоукладникв для укладки верхнього шару покриття, шт. Nук.н Qгр.з.р Пук.н Т Кр Кв m gн , 6.4 Nук.в Qд.зр Пук.в Т Кр Кв m gв , 6.5 де Qгр.з.р рчна програма заводу з випуску грубозернисто сумш, трк Qд.зр рчна програма заводу з випуску дрбнозернисто сумш, трк m число машинозмн роботи укладчика за рк, m 200 Кр коефцнт використання робочого часу протягом року,

Кр 0,8-0,85 Кв коефцнт використання робочого часу протягом змни, Кв 0,8-0,85 Т число годин у змн, Т 8 годин. Nук.н 21670,74 28,35 8 0,85 0,85 1,8 200 Ц 1 шт. Nук.в 31783,75 34,02 8 0,85 0,85 2,2 200 Ц 1 шт. N 1 1 2 шт. Згдно рахунку потрбно 2 асфальтоукладника. 7 ПДБР МОТОРНИХ КОТКВ ДЛЯ УЩЛЬНЕННЯ АСФАЛЬТОБЕТОНУ

При вибор моторних коткв слд брати до уваги, що для початку ущльнен- ня асфальтобетону використовуються середн вагою до 9 т котки, а для кнце вого ущльнення тяжк 10 15 т та найтяжк бльше 15 т. 7.1 Визначення продуктивност коткв Продуктивнсть коткв визначаться за формулою Пк 1000 в а Vсер n , 7.1 де в ширина укатумо смуги, м а величина перекриття смуг при послдуючих проходах, м, а 0,2-0,25 м n число проходв катку по одному слду, для легких коткв n 5-6, а для тяжких коткв n 25 30

Vсер середня швидксть руху котка. Vсер L tрев tрух , 7.2 де L довжина укатумо смуги, м, L 30 50 м tрев час реверсування, сек tрев 1 2 сек. tрух середнй час руху котка за один прохд, сек. tрух 3,6 L V , 7.3 де V швидксть котка на длянц довжиною L, кмгод. Значення V повинн знаходитися вдповдно з ДОСТ 5567-84, у межах 1,3-4 кмгод, дйсне значення прийматься з технчно

характеристики прийнятого типу коткв. На кожний асфальтоукладник безпосередньо видляють один легкий та два важких коткв з гладкими вальцями один самохдний на пневмоход, його використовують до приходу тяжкого котка. Обираю на два асфальтоукладника один легкий коток ДУ-11Д-211В та два тяжких ДУ-18 .Таблиця 7.1 Технчна характеристика обраних коткв МаркаТип коткуВага котку з баластом без баластуШирина ущльвано смуги, ммПотужнсть двигуна, к.с.

Швидксть котку, кмгодДУ-18Двохосьовий Трехвальцовий13000 100001800 180050 504 4ДУ-11 Д-211ВДвохосьовий Трехвальцовий7000 1800 180028 282,13 2,13 Проводимо розрахунки для легких коткв tрух 3,6 40 2,13 67,61 с Vсер 40 67,61 2 0,57 кмгод Пк 1000 1,8 0,25 0,57 5 176,7м2год Аналогчно розраховумо вдповдн показники для тяжких коткв. tрух 3,6 40 4 36 с

Vсер 40 36 2 1,053 кмгод Пк 1000 1,8 0,25 1,053 25 65,29 м2год 7.2 Визначення клькост коткв для попереднього та кнцевого ущльнення Кльксть коткв для попереднього та кнцевого ущльнення верхнього нижнього покриття визначамо за формулою Nк L В Пк. Т Кр Кв m , 7.4 де Пк продуктивнсть вдповдного типу котка, кмгод m кльксть машинозмн роботи моторних коткв у рк, m 150 В ширина смуги покриття, м.

Nк 21000 7 65,29 150 8 0,85 0,85 Ц 2 шт. Nк 21000 7 176,7 150 8 0,85 0,85 Ц 1 шт. Тобто, обираю 1 легкий коток ДУ-11Д-211В та 2 тяжких котки ДУ-18. Технчн характеристики коткв наведен в таблиц 7.1. 8 РОЗРАХУНОК ВИКИДВ ШКДЛИВИХ РЕЧОВИН НА АСФАЛЬТОБЕТОННОМУ ЗАВОД Асфальтобетонний завод викида в атмосферу слдуючи шкдлив речовини пил, продукти згорання пального

SO2, CO2, CO, NxOу та вуглеводи. 8.1 Розрахунок валових викидв в атмосферу Розрахунок валових викидв пилу вд сушильного барабану Кльксть, яка вдходить вд сушильного барабану розраховуться за формулою Q V Cух , гс 8.1 де Cух концентраця пилу в уходячих газах, Cух 40 гм3 V об м вдходячих газв в горло труби сушильного барабану,

V3,5м3с. Q 3,5 40 140 гс Q 140 3600 1132,56 106 570,81 трк В циклонах уловлються пил розмром бльше нж 15 мкронв. Кльксть пилу, яка уловлються в циклонах Q Q h , 8.2 де h коефцнт уловлювання, h 0,85. Q 570,81 0,85 485,19 трк Q 140 0,85 119 гс Кльксть пилу, яка викидаться в трубу не уловлються циклонами Q Q Q 8.3 Q 140 -119 49,53 трк Q 570,81 485,19 85,62 гс

Для зменшення Q запроваджують Ш ступнь газопилоочищування, яка дозволя зловити дрбний пил це скрубер Вентур. При використанн скрубера загальний коефцнт пилоочищування збльшуться приблизно до h 0,95. Кльксть пилу, яка вловлються при використанн скрубера Вентур Q Q h 8.4 Q 140 0,95 133 трк Q 570,81 0,95 542,27 гс Кльксть пилу, яка викидаться в трубу Q Q Q 8.5 Q 140 -

133 7 трк Q 570,81 542,27 28,54 гс Викиди пилу при навантажуванн, розвантажуванн пску та щебеню Кльксть викидв пилу розраховуться за формулою 6.6 Q 0,01 Р М a , 8.6 де Р зменшення матералв, Р 0,5 0,4 М маса щебеню та пску, який поступа на АБЗ a коефцнт, який врахову зменшення пилу, a 0,21. М 23635,60 23404,40 47040 трк Q 0,01 0,21 0,5 0,4 47040 88,91 трк

Q 88,91 106 3600 1132,56 362,51 гс 8.2 Розрахунок валових викидв оксидв срки вд сушильного барабану Диоксид срки при згоранн рдкого пального , тобто мазуту мазут марки М-100 видляться у атмосферу. Срнсть мазуту 1,53 . Валовий вихд диоксида срки SO2 М so2 0,02 B Sp 1 h so21 h so2 , 8.7 де В витрати мазуту на горння, В 50 кгг h so2 частка оксидв срки, зв язаних летючим попелом пального, h so20,02 h so2 частка оксидв

срки, яка вловлються в попелозловителях, h so2 0 М so2 0,02 50 0,0133 1 0,021 0 0,13 кггод М so2 0,13 1132,56 1000 0,15трк М so2 0,13 1000 3600 0,036 гс 8.3 Заходи по зменшенню шкдливих викидв пилу в атмосферу 1 Запровадження Ш ступен вологого пилоочищування. Газопиловий потк зрощують водою або вапняною водою 2 Для зменшення викидв в атмосферу диоксида срки замнюють пальне мазут на газ, так як у газ нема срки,

тобто диоксида срки зовсм вдсутнй 3 Для зменшення викидв в атмосферу диоксида срки застосовуться вапняна вода Са ОН2 SO2 Са SO4 Н2О ЗАКЛЮЧЕННЯ У данй курсовй робот отримали практичн навички по проектуванню асфальтобетонного заводу у згдно заданих об мв робт та району будвництва. Був пдбран комплект обладнання для асфальтобетонного заводу та зроблен необхдний розрахунок клькост асфальтоукладникв та пдбр коткв. Пдбран наступн установки пароутворювач

ДС - 1 бтумоплавильна установка Д-506 стрчковий конвер 400 сушильний барабан з годинною продуктивнстю заводу 50 т асфальтозмшувальна установка Д-619-А асфальтоукладник Д-54 1 легкий коток Д-11 ДУ-211В та 2 важких ДУ-18. Розроблен генплан АБЗ Розрахунок був проведен з врахуванням актуальност та економчност, клматичних умов району будвництва . ПЕРЕЛК ЗВЕРНЕНЬ 1 Дубровн Е.Н.

Проектування виробничих пдпримств дорожнього будвництва. М. Транспорт, 1976. 2 Некрасов В.К. Будвництво автомобльних дорг. М. Транспорт, 1980. 3 Методичн вказвки до виконання курсово роботи з дисциплни Виробнича база будвничтва Укл. Гончаренко В.Г Свтлична Т.М Гавриленко С.В. Горлвка АД ДонДТУ,1998.