Енциклопедія

Енциклопедія Енциклопедія — як жанр наукової або науково-популярної довідкової літератури енциклопедія має певні особливості. Популярність викладу, розрахована на широке коло читачів, має поєднуватися з науковою чіткістю та логікою викладання матеріалу. Неприпустиме недбале, наближене, однобічне висвітлення розглядуваних явищ і фактів. Цим енциклопедії відрізняються від інших видів наукових видань, у яких такі матеріали можуть

наводитися в авторській концепції. Мові енциклопедії властиві стислість, чіткість, лаконічність формулювань, уникнення вузькофахових термінів, професійних жаргонізмів, розмовних і просторічних слів, вставних слів і зворотів, емоційно забарвлених оцінок, надмірної кількості скорочень. Енциклопедії залежно від обсягу умовно поділяють на великі (понад 12 томів), малі (7—12 томів), короткі (4—6 томів) та 1—3-томні, які переважно називають енциклопедичними словниками або довідниками.

Великі й малі енциклопедії належать до універсальних, оскільки містять інформацію з усіх галузей науки та практичної діяльності людини; короткі енциклопедії та енциклопедичні словники — до галузевих енциклопедичних видань, тобто таких, що охоплюють певну галузь науки та практичної діяльності. Статті в енциклопедіях поділяються на кілька типів: статті-огляди, статті-довідки, статті-тлумачення (містять лише дефініцію, а в разі запозичення слова з

іншої мови — його етимологію) і статті-посилання (відсилають користувача до іншого терміна). Статті-огляди та статті-довідки, що різняться лише обсягом, є визначальними для енциклопедії; вони містять основну інформацію з розглядуваного питання: виклад наукової теорії, хронологію історичних подій, географічні, біографічні, статистичні відомості тощо.

Виданню енциклопедії передує розробка тематичного плану (розподілу загального обсягу статей за їхніми типами та дисциплінами) і словника (повного переліку термінів, які увійдуть до видання). Крім того, науково-редакційна рада видавництва разом із редакційною колегією відповідної енциклопедії розробляють методичні рекомендації з підготовки статей та пам'ятку автора статті, примірники яких передають кожному авторові.

Отже, створення енциклопедичного видання високого наукового рівня потребує не тільки залучення широкого кола визначних авторів-учених, а й редакційного колективу високої кваліфікації, який має багаторічний досвід роботи зі створення подібних видань. Енциклопедія надто специфічний жанр, і не кожний автор володіє потрібним для написання відповідної статті стилем. Ось чому під час створення енциклопедії гостро постає проблема добору авторів.

І навіть якщо автор — досвідчений фахівець, серйозне втручання редактора в оригінал буває інколи неминучим. Редактор енциклопедії повинен добре знатися на певній науковій тематиці, вміти працювати з автором, виявляти неослабну пильність впродовж усієї роботи над виданням. Енциклопедії мають бути акумуляторами знань і відрізнятися від інших довідкових видань науковою достовірністю, грунтовністю, вивіреністю

інформації, певною мірою "бездискусійністю". ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНИ [ЭНЦИКЛОПЕ-ДИИ УКРАИНЫ] - систематизовані збірни-ки, в яких подаються в абетковому або тема-тичному порядку статті про осіб, предмети і явища, події, а також про окремі галузі на-родного господарства, науки тощо. Першою Е. У. є "Українська Загальна Енциклопедія", видана у 1930-1935 рр. у 3-х томах у

Львові (гол. редактор І.Раковський). У 30-х роках в УРСР було зроблено спробу видати "Україн-ську Радянську енциклопедію" (УРЕ) у 20-ти томах, але в зв'язку з репресіями проти ук-раїнської культури та її діячів уряд припи-нив це видання. Із фахових Е.У. можна на-звати "Колгоспну Виробничу Енциклопе-дію" у 2-х томах, видану 1956 р. у

Києві (гол. редактор М. Співак). У 1939 р. у Львові вий-шов перший зошит "Української Сільсько-господарської Енциклопедії" (гол. редактор Є. Храпливий), але з початком війни видан-ня було призупинене. Окреме місце посіда-ють Е.У. з питань українознавства. Першим виданням такого характеру є монументаль-на праця "

Украинский народ в его прошлом и настоящем". Із запланованих трьох томів з'явилися лише два за редакцією М. Грушев-ського (огляд українознавчих студій і історія України); Хв. Вовка (антропологія і етногра-фія), О. Шахматова (нарис історії української мови), С. Рудницького (нарис географії) та ін. Науковим Товариством

ім. Т. Шевченка в еміграції у 1949-52 рр. видано "Енциклопедію українознавства" в 3-х томах (гол. редак-тори В. Кубійович і 3. Кузеля). У 1955 р. з'я-вилася друга словникова частина "Енцикло-педії Українознавства". А у 1955-1984 рр. ви-друкована фундаментальна праця за редак-цією В.Кубійовича "Енциклопедія Україноз-навства" у 10-ти томах.

У ті ж роки в УРСР вийшла "Енциклопедія народного господар-ства Української РСР" за редакцією С. Ямполь-ського у 4-х томах (К 1969-1972), "Українська Радянська Енциклопедія" за редакцією М. Ба-жана у 16-ти томах, 17-й том-довідковий (К 1960-1965), "Українська Радянська Енцикло-педія" за редакцією

М. Бажана-у 12-ти то-мах (К 1977- 1985). З інших енциклопедій належну увагу українознавству і правдиві дані містить чеський "Ottuv SLOVENIK NAUCNY", англомовний "Slavonic Encyclopedia" (гол. ре-дактор Й.Ручек, Нью-Йорк, 1949).Протетрактування українознавства у західних енциклопедіях залишається недостатнім: український матеріал розкиданий між російським і поль-ським.

Його обсяг незначний, а інформація часто невивірена, автори користуються неук-раїнськими джерелами. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ [ЭНЦИКЛОПЕДИЯ] - (грец коло загальноосвітніх знань, все-освіченість) - науково-довідкове видання з широкого кола найрізноманітніших уза-гальнених і систематизованих знань, най-істотніших відомостей з життєдіяльності людини і людства. Е. бувають універсальні, спеціальні, галузеві.