Чинники шлюбного вибору

Зміст:
 
Анотація
Вступ
«Шлюбний ринок», шлюбне коло, шлюбнийвибір
Шлюбність
Шлюбна поведінка
Чинники шлюбного вибору
Висновок
Бібліографія

Annotation
 
Marriage isthe form of relations sanctioned and managed society between a man and womanwhich determines them right and duties on attitude toward each other and to thechildren.
Considered thefirst form of the public adjusting of carnal knowledges, дуально family, or group marriage,characteristic for the early stage of primitive society. Group marriage was arelation between births (but not between persons). Every sexual copulas intofamily were strict forbidden (екзогамія). That group marriage was expressed in that man and wife ofnot tendon together and did not belong to one economic domestic collective.
In futuregroup marriage between the members of the different articles narrowed to thepersons which belonged to one generation, and then gradually changed парним marriage. At first at,probably, it was lived парномуmarriage of wife separately, then a man began to pass to the sort of wife (матрилокальний marriage), and later wife- in the sort of man (патрилокальний marriage), property was separate, vestiges of group marriage were saved.
Passing toagriculture and cattle breeding promoted the economic role of man, парний marriage is strengthenedas a result, gives beginning monogamy marriage, to strengthening integrity offamily. During historical development becomes the basic form of marriageexactly моногамия1; it is combined in therow of people with полігамією, however abbreviated distribution of the last is.
The conclusionof marriages and choice of marriage partner takes a place under determininginfluence of social and economic factors.
In the рабовласницьких states marriage wasacknowledged only for free citizens; the marriage copulas of free were sharply reprobatedwith slave girls.
Gomogamnye1marriages dominated in feudal societies, especially among rulings classes orstates. Marriages between serfs usually consisted on will of squire.Strengthening social and brings the especially economic function of family tocomplication of order celebration of over marriage which an agreement ispreceded about his financial terms (redemption, dowry). Responsibility andinitiative at celebration of marriage, and also choice of marriage partnerbecome the functions of section of family.
The evolutionof marriage and family causes the row of the phenomena, such, as growth offrequency of broad patterns, decline of birth-rate below than level, necessaryfor the simple recreation of population, and others like that
Celebration ofmarriage — one of basic parameters of шлюбності2, and stopping marriage — разводимости3 and овдовения3. In demography each such fact isexamined as a demographic event and as a change of the marriage state, andsequence of such facts in a generation — as a demographic process.
The marriagestate is position of person in relation to the institute of marriage,determined in accordance with consuetudes and legal norms of country.Distinguish those which do not consist at marriage and consist at marriage. Inthe conditions of monogamy marriage that does not consist at marriage dividedby what never consisted at marriage, widowed and divorced. The categories ofthe marriage state are transferred considered basic and selected in mostdevelopments of statistical information. At to marriage, divorce, овдовении takes a place transitionof person from one category of the marriage state in other, aggregate of suchtransitions there is a process of recreation of marriage structure ofpopulation which in demography is examined as component part of recreation ofpopulation.
The account ofdistributing of population on the categories of the marriage state is needed atthe study of шлюбності, stopping of marriage,forming and development of family, and also processes of birth-rate and deathrate. The marriage state of person is determined at a census or survey ofpopulation usually on principle of self-determination (that from words polled)and not always coincides with that which is writtenin in documents, and itresults in incomplete comparableness of information from different sources.

Вступ
 
Шлюб — цесанкціонована і регульована суспільством форма відносин між чоловіком і жінкою,що визначає їх права і обов'язки по відношенню один до одного і до дітей.
Першою формоюсуспільного регулювання статевих відносин вважається, дуально-родовий, абогруповий шлюб, характерний для ранньої стадії первісного суспільства. Груповий шлюббув відношенням між пологами (а не між особами). Всякі статеві зв'язкиусередині роду були строгий заборонені (екзогамія). Тобто груповий шлюбвиражався в тому, що чоловік і дружина не жили разом і не належали до одногогосподарчо-побутового колективу.
Надалі груповий шлюбміж членами різних статей звузився до осіб, що належали одному поколінню, іпотім поступово змінився парним шлюбом. Спочатку при парному шлюбу дружини,ймовірно, жили окремо, потім чоловік почав переходити в рід дружини(матрилокальний шлюб), а пізніше дружина — в рід чоловіка (патрилокальний шлюб),майно було роздільним, зберігалися пережитки групового шлюбу.
Перехід доземлеробства і скотарства підвищив господарську роль чоловіка, внаслідок чогопарний шлюб зміцнюється, дає початок моногамному шлюбу, зміцнюючому цілісністьсім'ї. В ході історичного розвитку основною формою шлюбу стає саме моногамия1; у ряду народів вона поєднується з полігамією, проте розповсюдження останньоїскорочується.
Висновок шлюбів івибір шлюбного партнера відбувається під визначальним впливом соціальних іекономічних чинників[1].
У рабовласницькихдержавах шлюб був визнаний лише для вільних громадян; різко засуджувалисяшлюбні зв'язки вільних з рабинями.
У феодальнихсуспільствах панували гомогамные1 шлюби, особливо середправлячих класів або станів. Шлюби між кріпосними зазвичай полягали по воліпоміщика. Посилення соціальною і особливо економічній функції сім'ї приводитьдо ускладнення порядку укладення шлюбу, якому передує домовленість про йогоматеріальні умови (викуп, придане). Відповідальність і ініціатива при укладеннішлюбу, а також вибір шлюбного партнера стають функціями розділу сім'ї.
Розвитокіндустріального суспільства, що супроводжується зростанням освіти і втягуваннямжінки в суспільне виробництво, приводить до нової зміни шлюбу:
1. процессекуляризації (звільнення від церковного впливу в суспільній діяльності)приводить до поступової заміни церковного2шлюба гражданским шлюбом;
2. укладення шлюбуспрощується, полегшується процедура розлучення;
3. зростаннязагальної і спеціальної освіти підвищує шлюбний возраст4. Росте число чоловіків і жінок, не вступаючих в шлюб;збільшується число дошлюбних зв'язків і незаконнонароджених дітей.
В Україні, з 1939по 1959гг., спостерігалося помітне підвищення середнього віку вступу до шлюбу,що виразилося, перш за все, в зниженні частки чоловіків, що полягають в шлюбу,і жінок у віці від 18 до 24 років. Цей процес значною мірою був викликаний:
· продовженнямтермінів навчання;
· різкимзбільшенням частки студентів і що інших вчаться серед осіб цих віків;
· істотнимзбільшенням питомої ваги міських жителів, які, як правило, одружуються в більшстарших віках, ніж сільське населення.
Але вже в 60-іроки цей вік почав знижуватися. Ймовірно, помітну дію на цей процес надалаакселерація розумового і фізичного розвитку молоді, лібералізація статевоїморалі, яка пов’язана з ширшим розповсюдженням дошлюбних зв'язків, що приводятьв умовах низької культури контрацепції до незапланованої вагітності унезамужніх жінок, що веде до народження дітей в умовах шлюбу, що стимулює.
Еволюція шлюбу ісім'ї викликає ряд явищ, таких, як зростання частоти розлучень, зниженнянароджуваності нижче за рівень, необхідний для простого відтворення населення,і тому подібне
Укладення шлюбу — один з основних параметрів шлюбності2,а припинення шлюб — разводимости3 і овдовения3. У демографії кожен такий фактрозглядається як демографічна подія і як зміна шлюбного стану, а послідовністьтаких фактів в поколінні — як демографічний процес.
За українськимправом шлюб регламентується кодексом про шлюб і сім'ю. Юридичні наслідкивикликає лише шлюб, зареєстрований в передбаченому законом порядку (на відмінувід фактичного шлюбу, церковного шлюбу). Велике значення при укладенні шлюбумає рішення питання про режим майна майбутнього подружжя — спільність абонарізність сімейного майна (у ряді країн передбачається укладення спеціальногошлюбного договору або шлюбного контракту).
Шлюбний стан – цеположення особи по відношенню до інституту шлюбу, визначуване відповідно дозвичаїв і правових норм країни. Розрізняють тих, що не полягають в шлюбу іполягають в шлюбу. В умовах моногамного шлюбу що не полягають в шлюбу ділятьсяна що ніколи не полягали в шлюбу, овдовілих і розведених. Перерахованікатегорії шлюбного стану вважаються основними і виділяються в більшостірозробок статистичних даних. При шлюбу, розлученні, овдовении відбуваєтьсяперехід особи з однієї категорії шлюбного стану в іншу, сукупність такихпереходів є процес відтворення шлюбної структури населення, яке в демографіїрозглядається як складова частина відтворення населення[2].
Облік розподілунаселення по категоріях шлюбного стану необхідний при вивченні шлюбності,припинення шлюбу, формування і розвитку сім'ї, а також процесів народжуваностіі смертності. Шлюбний стан особи визначається при переписі або обстеженнінаселення зазвичай за принципом самовизначення (тобто із слів опитуваних) і незавжди співпадає з тим, що записане в документах, а це приводить до неповноїзіставності даних з різних джерел.

«Шлюбний ринок»,шлюбне коло, шлюбний вибір
 
Для розуміннятерміну шлюбності необхідно мати уявлення про такі поняття, як «шлюбний ринок»,шлюбне коло, шлюбний вибір (оскільки від їх наявності і формування залежить шлюбність.)
«Шлюбний ринок» — це термін, вживаний для умовного позначення системи співвідношень численностей різних груп шлюбоспособного населення. Ситуація на «шлюбномуринку» залежить від числа потенційних шлюбних партнерів в населенні в данійтериторії, його вікової – статевої структури. У зв'язку з тим, що традиції ісоціокультурні норми застерігають, що дружина, як правило повинна бути молодшеза чоловіка, ситуація на «шлюбному ринку» визначається співвідношенням числамолодих, жінок, що не полягають в шлюбу, і не одружених чоловіків декількабільш старшого віку. Несприятлива ситуація викликається диспропорцієючисельності полови, що виникає в результаті військових втрат або різких змінрівня народжуваності, а так само незбалансованих по підлозі масових міграцій[3].
Перепис 1959 р.зафіксував різкі порушення чисельності шлюбоспособных контингентів. Масова загибель у Великій Вітчизняній війні увіках старше за 35-ть років і частково 30-34-ех років зменшило вірогідністьвступу до шлюбу для жінок, що не вступили в нього до війни або мужів, щовтратили на ній, і, навпаки, підвищило її для відповідних поколінь чоловіків.Для сільського населення диспропорція чисельності шлюбоспособных контингентівпосилювалася міграцією чоловіків з сіл в міста, що розвернулася з кінця 1940-хрр.
Перепис 1989 р.зафіксував несприятливу ситуацію на «шлюбному ринку» для сільський чоловіків іміських жінок, викликану інтенсивною жіночою міграцією з сіл в міста в 1960-ірр. Порушення співвідношення чисельності полови на «шлюбному ринку» також можебути характерне для певної території і носити локальний характер. Так,наприклад, із-за нерівномірності розподілу робочих місць виникають чоловічі іжіночі міста.
Несприятливаситуація на «шлюбному ринку» впливає на процеси як шлюбності, так і разводимости.
Шлюбне коло — це сукупність можливих шлюбнихпартнерів. Шлюбне коло визначається системою норм суспільства, а такожсоціально-економічним положенням партнерів, особливостями їх особових якостей.Система спілкування, що визначає шлюбне коло, може включати окріміндивідуальних міжособових контактів також підбір шлюбних пар1. В умовах моногамного шлюбу в шлюбнікруги не входять особи, що полягають в шлюбу, проте при свободі розлученнядеяка частина подружніх пар підбирається з числа осіб даної категорії шлюбногостану. Як потенційні шлюбні партнери не можуть розглядатися особи, шлюб з якимизаборонений законами або звичаями. У деяких суспільствах шлюбне коло обмеженийсоціальними, національними, кастовими, релігійними бар'єрами; їх ліквідаціясприяє розширенню шлюбного круга. Визначальний вплив на зміну меж і складушлюбного круга надає вік даної особи.
На формуванняшлюбного кола, його динаміку і склад значно впливає ситуація на «шлюбномуринку». Диспропорція чисельності шлюбоспособных осіб в населенні приводить дозвуження шлюбного коло, мають чисельну перевагу (у цих умовах шлюбний станпоповнюється за рахунок осіб, які раніше не розглядалися як потенційні шлюбніпартнери, тобто шлюбні переваги слабшають) однієї підлоги осіб, і відповідаєрозширенню шлюбного коло іншої підлоги осіб[4].
Шлюбний вибір — це вибір шлюбного партнера в рамках даного шлюбного круга. На шлюбний вибірвпливають соціальні, економічні, культурні, психологічні і антропологічнікритерії, при цьому значення кожного з них змінюється в часі. У традиційнихсуспільствах з їх становими межами домінуюче значення мало соціальне положеннясім'ї майбутнього партнера. Надалі на перший план висуваються економічнічинники. Лише в рамках одного круга соціально і економічно прийнятних партнерівдопускається вибір по інших ознаках і виявляється вплив антропологічних (вік,зовнішні дані), психологічних (взаємна симпатія) і тому подібних чинників. Усучасному суспільстві (коли значною мірою втрачають значення соціальні,економічні, етнічні і релігійні бар'єри) на перше місце виступаютьпсихологічні, культурні і антропологічні критерії вибору. Сила впливу окремихчинників на шлюбний вибір вимірюється індексами шлюбності1. Вивчення закономірностей шлюбного вибору необхідне дляпрогнозування «вдалої» шлюбу, його міцності, а також для практичної діяльностірізних служб сім'ї.
Шлюбність
Охарактеризувавшипоняття «Шлюбного ринку», шлюбного круга і шлюбного вибору можна перейти дорозгляду поняття шлюбності.
Шлюбність:
– це процесутворення шлюбних (подружніх) пар в населенні; включає вступ до першого іповторні шлюби. У поєднанні з процесами овдовения і разводимости шлюб визначаєвідтворення шлюбної структури населення.
– цесоціально-демографічний процес, який обумовлюється і регулюєтьсясоціально-культурними нормами, має юридичні, соціальні, економічні і ін.аспекти.
Демографічнезначення шлюбності:
1. тіснопов'язана з відтворенням населення;
2. найважливішийдемографічний чинник народжуваності, формування сім'ї і зміни сімейноїструктури населення.
Основні кількісніхарактеристики процесу шлюбності:
1. частка осіб вкожному поколінні тих, що коли-небудь одружувалися або частка тих, що невступали (безшлюбність);
2. вік вступу допершого шлюбу;
3. частка осіб,що вступали в повторний шлюб після розлучення і після овдовения (ступінь компенсації разводимости і овдовения);
4. інтервал міжрозлученням (овдовением) і повторним шлюбом.
Серед вимірниківпроцесу шлюбності найбільш поширені коефіцієнти шлюбності, що показуютьінтенсивність вступу до шлюбу у всьому населенні (загальні коэфф. шлюбності) ів окремих групах шлюбоспособного населення (спеціальні коефіцієнти шлюбності),а також характеристики шлюбної структури населення в певний момент часу. Ціпоказники описують шлюбність лише побічно; пряме вимірювання можливе задопомогою таблиць шлюбності. Комплексно всі процеси формування і припинення шлюбіввідбиваються у відтворенні шлюбної структури населення[5].
На рівень шлюбності1 впливають:
1. пануючіцінності даного суспільства;
2. юридичнічинники (особливе закріплення в правових нормах встановленого в даномусуспільстві мінімального шлюбного віку, який в законодавстві різних країнколивається від 12-14 до 21-22 років)
3. допустимістьрозлучень і їх процесуальна складність.
4. релігійнінорми. Наприклад, серйозні наслідки може мати целибат (зобов'язаннябезшлюбність католицького духівництва), ступінь його поширеності.
Джереламиінформації про шлюбності служать:
— результатистатистичної обробки записів актів цивільного состояния1
— дані переписівнаселення і спеціальні обстежень.
( Інформація прошлюбний стан людини при переписах і обстеженнях виходить на основі принципусамовизначення і може не співпадати з віддзеркаленням цих подій в юридичнихдокументах.)
Спочатку системапоказників шлюбності значною мірою грунтуваласяна сумісному використанні різних статистичних джерел, які по європейськихкраїнах були сопоставимы. У міру розширенняінформації про шлюбності в країнах з іншимисоціальними і культурними нормами аналіз шлюбності все більше орієнтується на показники, що використовують однеджерело, — переважно переписи і обстеження. Соціально-культурні відмінності міжкраїнами, а іноді і усередині однієї країни між групами населення утрудняютьпорівняння.
Шлюбнаповедінка
а) Характеристикапоняття «Шлюбна поведінка».
б) Чинникишлюбного вибору.
Характеристикапоняття «Шлюбна поведінка».
Шлюбна поведінка— це поведінка, метою якої є задоволення потреби в шлюбу, поведінка, пов'язаназ вибором шлюбного партнера (тобто з шлюбним відбором). Під шлюбним відборомрозуміється процес, в результаті якого з сукупності можливих виборів шлюбногопартнера, тим або іншим способом відбирається той, в кожному даному конкретномувипадку єдиний партнер (партнерка), який (яка) і стає чоловіком (дружиною) аботим, з ким «живуть разом».
Процес шлюбноговідбору історично конкретний, він залежить від економічних, соціальних,соціокультурних і інших умов, що існують в суспільстві. Основні особливостіпроцесу шлюбного вибору пов'язані з тим, що в різних культурах і на різнихстадіях історичного розвитку різні:
1. — простірможливих виборів.
Тут всі культурирозрізняються по тому, допускаються чи ні в них повторні шлюби. Якщо повторні шлюбидопускаються, якщо допускається «серійна моногамія», то сукупність, зякої проводиться відбір шлюбного партнера, є гранично широкою і включає що якне полягають, так і полягають в шлюбу.
Правилом тут єте, що людина постійно доступна для шлюбу, незалежно від того, полягає він в шлюбучи ні. Як пише американський соціолог Би. Фарбер, «кожна людина, принаймні,теоретично, завжди є потенційним чоловіком для всіх інших осіб протилежноїпідлоги. Тут важливе те, що полягання в шлюбу нітрохи не обмежує людини в томусенсі, що він продовжує залишатися можливим чоловіком в пізніших шлюбах.«1
Навпаки, вкультурах, де повторні шлюби не допускаються, в культурах традиційної, жорсткоїмоногамії, простір можливих виборів не включає тих, хто вже полягає в шлюбу.Людина вступає в цей простір після досягнення встановленого звичаєм або закономшлюбного віку і покидає його, одружившись.
У товариствієвропейського, західного типу, історична тенденція полягає в переході відстрогої моногамії, коли вступ до повторного шлюбу навіть у разі овдовения був утруднений (особливо для жінок),до моногамії серійною, коли повторні шлюби стають звичайною справою.
Наприклад, в Українів 1991 р. для чверті як чоловіків, так і жінок, що одружилися, цей шлюб бувповторним, причому із загального числа чоловіків, що вступили в повторний шлюб,88% зробили це після розлучення (для жінок аналогічна частка дорівнює 83%). Щевище частка вступаючих в повторний шлюб в Києві: у тому ж 1991 р. шлюб бувповторним для 36,4% чоловіків і для 32,1% жінок, причому на частку післярозлучних доводилося 90% повторних шлюбів чоловіків і 88% повторних шлюбів женщин2. Аналогічні дані можна привести і поСША. У цій країні в середині 80-х рр. близько 46% всіх шлюбів, що укладаються,були повторними, принаймні, для одного партнера1.
2. — міра свободиіндивідуального вибору.
Що стосуєтьсяміри свободи індивідуального вибору, в цьому відношенні, між різнимисуспільствами також існують великі відмінності. У деяких культурах, а уминулому практично всюди переважають шлюби, організовувані батьками або іншимиродичами, під чиєю опікою знаходяться молоді люди. У інших домінує»вільний" вибір, коли основними його «агентами» є самівступаючи в шлюб. Проте у будь-якомувипадку вступ до шлюбу, вибір шлюбного партнера не є довільними. Вонипідкоряються дії певних чинників культурного, соціального, психологічного інавіть частково соціально-біологічного характеру[6].
Чинникишлюбного вибору:
1. Найбільшширокими і такими, що одночасно діють найбільш могутнім чином є культурологічнічинники:
Найважливішим зних є так зване правило ендогамії — эгзогамии. Цей термін зазвичай застосовується в етнології для описутого, як відбувається шлюбний вибір між пологами одного племені. Йогофункціональна роль полягає в обмеженні поля можливих виборів шлюбного партнера,у виключенні з нього тих, хто не може бути шлюбним партнером.
У сучасних умовахвикористання цього терміну може бути, зрозуміло, тільки умовним і вельмиобмеженим. При цьому правило ендогамії слід розуміти як розпорядження(примушення) вибирати собі шлюбного партнера зі своєї власної етнічної групи,але з різних кланів (якщо вони є). Правило ендогамії в сучасних культурах, вяких його дія взагалі є слабкішою, воно до того ж практично знімається увипадках, якщо вступаючому в шлюб більше 30 років, або якщо шлюб — повторний. Укрупних містах правило ендогамії практично не діє. Його дія також різко слабшаєна територіях із змішаним по етнічному складу населенням, де контакти іспілкування між представниками різних національностей є частішими іінтенсивнішими.
Правило жекзогамії забороняє шлюб усередині власної сімейної групи, тобто напрямлено назапобігання шлюбам між близькими родичами. Це правило володіє універсальною іжорсткою дією, підкріплюючись у ряді випадків правовими нормами, що прямозабороняють шлюб усередині одного клану.
2. Досоціологічних чинників шлюбного вибору відносяться гомогамія і близькість(сусідство):
Гомогамія:
Термін гомогаміязазвичай уживається для позначення тенденції висновку шлюбів між людьми, щоволодіють деякими загальними або схожими характеристиками, — соціальними,психологічними, фізичними і так далі Протилежна тенденція позначається терміномгетерогамія.
Необхіднозвернути увагу на те, що поняття ендогамія і гомогамія часто зближуються. Протеміж ними є різниця, яка полягає в тому, що перенесений в соціологію сім'їтермін ендогамія позначає, по суті, якесь соціокультурне примушення, щопримушує індивіда діяти в шлюбному виборі певним чином. Термін же гомогамія(відповідно і гетерогамія) є чисто соціологічною (хоча їм також користуються іетнологи), такою, що означає, що шлюби між індивідами з схожими індивідуальнимихарактеристиками є вірогіднішими, ніж шлюби між індивідами, чиї характеристикисильно відрізняються один від одного.
Соціологічнітеорії, що розглядають гомогамію як один з основних чинників вибору шлюбногопартнера, стверджують, що найважливішими характеристиками в цьому відношенні є:
— вік
— етнічнаприналежність
— соціальнийстатус
— освіта
— рівеньінтелекту
— зовнішність
— сумісністьвнутрішнього годинника (тобто так звані сови і жайворонки).
При цьомунайбільшою є роль:
а) етнічнійприналежності:
Про роль етнічноїприналежності можна сказати, що крім дії правила ендогамії (у тому, щостосується етнічної приналежності), діють і чисто соціологічні чинники, перш завсе ступінь етнічної однорідності тієї або іншої території.
б) роль віку вшлюбному відборі:
Його рольпідтверджується численними статистичними і соціологічними даними. При цьомуроль віку декілька специфічна, оскільки в цьому випадку вірогіднішим є не збіг(рівність) віків партнерів, а невелике перевищення віку партнера чоловічоїстаті[7].
Наприклад, в 1993р. в Україні було поміщено 1.106.723 шлюбу. З них:
— шлюби, в якихнаречена була старша за жениха, складали 11%
— шлюби, в якихжених і наречена мали однаковий вік (точніше кажучи, їх вік знаходився в одномуі тому ж п'ятирічному віковому інтервалі), — 40%.
— шлюби, в якихжених був старший за наречену, — 49%. При цьому майже дві третини таких шлюбівскладали ті, в яких вік жениха був на один п'ятирічний інтервал більше, ніж вікнареченої.
в) роль освіти:
Роль освіти якчинника шлюбного відбору така ж велика. Вірогідність вступу до передшлюбних, апотім і в шлюбні відносини у людей з однаковою або близькою освітою вище. Це можнапроілюструвати на прикладі розрахунку так званого коефіцієнта шлюбної асоціаціїза освітою для всіх шлюбів, увязнених в Україні в 1989 р.
Коефіцієнтшлюбної асоціації за освітою показує, в скільки разів та або інша комбінаціярівнів утворення мужів і дружин має велику або меншу вірогідність в порівнянніз ситуацією, коли всі потенційні женихи і наречені мають рівні шанси одружитисяодин з одним.
В цілому, якщобрати ці три характеристики (вік, освіта і соціальне походження), то в процесішлюбного вибору діє досить помітна тенденція переваги чоловіками молодших жінокз відносно меншою освітою і що належать до відносно нижчій соціальній групі(протилежна тенденція для жінок). Ця тенденція називається шлюбний градієнт.
У суспільствах зсильно диференційованою соціальною структурою шлюбний градієнт може викликати«надлишок незамужніх жінок старших віків, блискуче утворених, професійнозайнятих, таких, що не мають можливості знайти собі шлюбного партнера із-зазавищених домагань щодо статусу і освіти». Подібне, втім, можна спостерігати іу нас, коли багато високоосвічених жінок вимушено залишатися самотніми черезте, що не можуть знайти собі «відповідного» жениха. Звідси, витікає ііснування «другого піку » позашлюбній народжуваності: втративши надіювийти заміж, такі жінки «свідомо» вибирають дорогу самотньогоматеринства.
Правило гомогаміїдіє і відносно деяких інших особових характеристик. Серед них найчастішеназивають розум (інтелект), фізичну привабливість, а також шлюбний статус іціннісні орієнтації, включаючи політичні погляди, релігійні переконання і такдалі
Близькість:
Іншимнайважливішим соціологічним чинником шлюбного відбору, разом з гомогамією, єблизькість (сусідство). Під близькістю розуміється просторова, територіальнаблизькість, мешкання по сусідству, а також робота в одній і тій же організаціїабо навчання в одному і тому ж учбовому закладі. Роль близькості пов'язана зтим, що сусідство, спільна робота або сумісне навчання підвищують вірогідністьзустрічі з партнером, який до того ж, з більшою вірогідністю матиме схожість іпо інших особових і соціальних характеристиках, включаючи схожість цінностей,інтересів.
Ще в початку 30-хрр. американський соціолог Джеймс Боссард на матеріалі 5000 шлюбів, увязнених вм. Філадельфія, показав дію чинника близькості. Згідно з його даними, з цьогочисла шлюбних пар майже 17% проживали в одному і тому ж кварталі Філадельфії,понад 33%, — в п'яти найближчих кварталах і половина — в двадцяти найближчих кварталах[8].
Вітчизнянідослідження не дозволяють дати інформацію, зіставну з даними Дж. Боссарда.Проте дія чинника близькості простежується і в результатах, отриманих і у нас вкраїні. Зокрема, за даними Г.В. Жірнової, в 70-і рр. в містах Центральної Україниприблизно третина опитаних нею шлюбних пар познайомилися один з одним на роботіабо в учбових закладах, местомом знайомств останніх були або місця суспільноговідпочинку і культурно-масових розваг, або те, що називається «В гостях»2.
Примітка:
« Група тих, щоодружилися за бажанням» — це ті, хто одружився через внутрішнє, щире бажаннястворити сім'ю, мати дітей;
«Група тих, щоодружилися по обов'язку" — це ті, хто одружився, тому що так булопотрібно: прийшов відповідний час, боязнь залишитися поза шлюбом за віком,вимагала обстановка.

Висновок
 
Приклади теорійшлюбного відбору:
1. Теорія З.Фрейда.
Він стверджував,що у виборі сексуального об'єкту людиною виявляється зсув енергії лібідо знайпершого об'єкту любові, тобто з батьків. Інакше кажучи, згодне 3. Фрейду,чоловік шукає дружину, схожу на матір, а жінка — чоловіка, схожого на отця.
У соціологічнійлітературі можна знайти дані, підтверджуючі цю тезу. Зокрема, Д. Едлічка всвоєму дослідженні 7.000 подружніх пар виявив, що вірогідність знайти вопитаній сукупності пари, в яких було схожість одну з партнерів з батькомпротилежної підлоги, була вище, ніж це теоретично можлива при випадковомувиборі[9].
2. Теорія р.Ф.Уїнча.
Ще однієюсоціально-психологічною теорією шлюбного вибору є теорія комплементарних потребР.Ф. Уїнча.
Основна теза цієїтеорії полягає в тому, що люди вважають за краще вибирати собі в подружжя тих,чиї психологічні особливості протилежні і комплементарны (додаткові) їх власним(наприклад: людина боязка і схильна до залежності, швидше за все, згідно Уїнчу,віддасть перевагу партнерові сильного і домінантного). Це пов'язано з тим, щоіндивід завжди прагне максимізувати ступінь задоволення своїх потреб, амаксимум цей, по Уїнчу, досягається у тому випадку, коли специфічні потребичоловіків і жінок комплементарны один одному.
У основі теорії —спостереження, які Уїнч провів за 25-тьма шлюбними парами в Північно-західномууніверситеті. Хоча сам Уїнч був переконаний в правильності своєї теорії, іншідослідники віднеслися до неї критично. Характерним в цьому плані булозауваження Мейєра і Пеппера про те, що «відкриття Уїнча — це артефакт. Абоіз-за неправильної методології, або через те, що він вивчав шлюбні пари».
Проте іншіавтори, відштовхуючись від підходу Уїнча, намагалися удосконалити його теорію.Одним з прикладів цього є інструментальна теорія Р. Сентера.
2. Теорія Р.Сентера.
Інструментальнатеорія Р. Сентера виходила з припущення, що люди прагнуть вибрати собі якшлюбні партнери тих, чию поведінку і інші характеристики забезпечують максимумзадоволення і мінімум витрат для їх потреб.
У відмінності відУїнча, Сентер вважав, що одні потреби більш значущі, а інші менш. Цінності(потреби), які типовіші для чоловіка, повинні відповідати потребам, типовішимдля жінки.
3. Теорія Дж.Хоманса.
Ще однієютеоретичною інтерпретацією процесу шлюбного відбору є теорія обміну. Заснованана моделі соціальної взаємодії Дж. Хоманса, згідно якої базисом виникненнянормативного порядку в суспільстві є взаємна корисність людей, вигоди, які вониотримують в результаті обміну між собою різного роду благами (не обов'язковоматеріальними). Згідно Хомансу, в суспільстві завжди існує якась шкалацінностей, які можуть бути залучені в обмін. Людина «обмінює» деякісвої якості на якості або властивості інших людей: фізичну привабливість надобробут, багатство на гучний титул і тому подібне Хоманс говорить про те, що«всі без виключення соціальні взаємодії на всіх рівнях підкоряються принципамобміну еквівалентами». Відповідно цьому в основі шлюбного вибору лежить процесоцінювання якостей можливого партнера і оцінювання того, хто з можливихпартнерів може принести більший виграш при менших витратах. Характеристикиіндивіда при цьому розглядаються як якесь благо, підмет обміну і що має певнуринкову ціну. Як таке благо можуть виступати: індивід.
В даному випадкумова фактично втягає про співвідношення на шлюбному ринку численностей «відповідних» один дляодного чоловіків і жінок. Інтуїтивно ясно, що цінність кожного окремогоіндивіда на шлюбному ринку залежить від співвідношень, які знижують цінністьтих, чия підлога має надлишок[10].
— вік
— зовнішнійвигляд, що включає не тільки фізичну зовнішність, але і манери поведінки,уміння поводитися і т. п.;
— статус, щорозглядається як комбінація різних соціально-економічних характеристик(добробут, походження, освіта і так далі)
—соціально-психологічні характеристики особи (емоційність, експресивність,здібність до розуміння, співпраці і т. д.);
— цінності,переконання і так далі
Загальні абоспівпадаючі цінності полегшують взаємодію з потенційним партнером і можутьслужити чинником ухвалення рішення про шлюбний вибір. Цінності, що сильновідрізняються один від одного, можуть стати непереборною перешкодою дляшлюбного вибору навіть у разі сильної пристрасті. Приклад цього — відмова Ф.М.Достоєвського від шлюбу з А.В. Корвін-круковськой із-за діаметральноїпротилежності їх поглядів.
4. Теорія БернардаМурштейна.
Спробу датицілісний опис процесу шлюбного вибору є теорія «стимулов- цінностей – ролей» (СЦР- теорія) Бернарда Мурштейна. Він говорить про те, що процес розвиткувідносин детермінується трьома змінними:
— стимули
— цінніснепорівняння
— ролі.
На стадіїстимуляції діють чинники, які «притягають» індивідів один до одного,роблять їх привабливими один для одного завдяки їх фізичним, інтелектуальним,соціальним і іншим характеристикам.
Наступною стадієює стадія ціннісного порівняння, коли взаємному оцінюванню піддаються системицінностей і установок, зокрема, уявлення і установки один одного щодо шлюбу,статевих ролей, числа дітей в сім'ї і так далі
Деякі люди можутьодружуватися на основі однієї або двох перших стадій. Проте більшість проходитьі ролеву стадію. Для них схожість цінностей – необхідне, але не достатня умова.Таким для більшості є ролева сумісність, схожість взаємних уявлень про сімейні(і поза сімейними) ролі чоловіків і жінок. Досягнення ролевої сумісності – це,ймовірно, нескінченний процес, оскільки ролеве притирання відбувається навсьому протязі існування шлюбного союзу і ніколи не завершується повністю.

Списоклітератури
 
1. AndreevE., Scherbov S., Willekens F. Population of Russia: What Can We Expect in the Future //World Development. 1998. Vol. 26. №11.
2. BarkalovN.B. ExpectedFertility as It Appears from the 1994 Microcensus: a Parity-ProgressionDimension // Народонаселение: Современное состояние и перспектины развития научного знания (сборник докладов). М., 1997.
3. BarkalovN.B., Ivanov S. F. Measurement of Human Development: a Demographic view //Народонаселение: Современное состояние и перспективы развития научного знания (сборник докладов). М., 1997.
4. BongaartsJ., Potter R.G. Fertility, Biology, and Behavior. An Analysis of the ProximateDeterminants. N.Y., London, et al., 1988.
5. DavisK., Blake J. SocialStructure and Fertility: An Analytic Framework // Economic Development andCultural Changes. 1956. Vol. 4.
6. FertilityBehavior inthe Context of Development: Evidence from World Fertility Survey // PopulationStudies. No 100. N.Y., United Nations, 1987.
7. FreedmanR. The WorldFertility Survey: An Assessment. N.Y., 1987.
8. GrynT.A. InternetResources for Demographers // Population Index. Summer 1997. Vol. 63. № 2.
9. Hoffman-NowotnyH.J, Demographyand Sociology // Position of Demography Among Other Disciplines / Ed. by ZdenekPavlik. Prague, 2000.
10. KohlerH.-P., Vaupel J. W. Demography and its Relation to Other Disciplines // Position ofDemography Among Other Disciplines / Ed. by Zdenek Pavlik. Prague, 2000.
11. Levelsand Trends ofSex Differential in Infant, Child and Under-five Mortality // Too Young to Die:Genes or Gender. United Nations. N.Y., 1998.
12. MinjaKim Choe, Ian Diamond, Fiona Alison Steele and Seung Kwon Kim. Son Preference, FamilyBuilding Process and Child Mortality // Too Young to Die: Genes or Gender.United Nations. N.Y., 1998.
13. PollardJ.H. Projectionof Age-Specific Mortality Rates // Population Bulletin of the United Nations.1987. № 21/22.
14. TabutinD. La Collecte des DonneesDemographiques. Methodes, Organisation et Exploitation. Liege: Ordina editions,1994.
15. WaldronI. FactorsDetermining the Sex Ratio at Birth // Too Young to Die: Genes or Gender. United Nations. N.Y., 1998.
16. ArriagaE. PopulationAnalysis with Microcomputers. Vol. I, П. 1994.
17. CoalA., Trussel J. Model Fertility Schedules: Variation in the Age Structure of Childbearingin Human Population // Population Index. 1974. Vol. 40.
18. Highlightsof the 2000Revision // www.undp.org/popin/ popin.html
19. MethodsForPopulation Projection By Sex And Age. United Nation. N.Y., 1956.
20. ProjectionMethods forIntegrating Population Variables into Development Planning. Unit 1. Methods forComprehensive Planning. Module Two. Methods for Preparing School Enrollment,Labour Force and Employment Projections. United Nation. N.Y., 1990.
21. Readingsin PopulationResearch Methodology. Vol. 1-8. / Project Editors: Donald J. Bogue, Eduardo E.Arriaga, Douglas L. Anderton. Published for UNFPA by Social Development Center.Chicago, 111, 1993.
22. Supplementaryprinciplesand recommendations for population and housing censuses. N.Y. (UN), 1990.
23. World Population Prospects. The1998 Revision. Vol. I: Comprehensive Tables. United Nations. N.Y., 1999.
24. World Population Prospects. The1998 Revision. Vol. II: Sex and Age. United Nations. N.Y., 1999.