Курсова робота
«УЯВА, ЇЇ СУТЬ ТА ВИДИ УЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ»
Вступ
Актуальністьдослідження. Підчас взаємодії з об'єктивним світом, людина не лише сприймає, запам'ятовує,осмислює цей світ, а й створює образи того, з чим вона безпосередньо незустрічається. Ці образи можуть відображати події, факти, явища, свідком якихвона не була. Нерідко в житті їй доводиться створювати образи таких об'єктів,яких не існує в дійсності, над створюванням яких вона працює. Цей процесназивають уявою. Уява – особлива формапсихіки, яка може бути лише у людини. Вона безупинно пов'язана з людськоюздатністю змінювати світ, перетворювати дійсність й творити нове.
Уява може, випереджаючи майбутнє, створитиобраз, картину того, чого взагалі не було. Так космонавти уявляли політ укосмос і висадку на Місяць тоді, коли це було лише мрією.
Уява – це найважливішаздатність психічної пізнавальної сфери. Якщо представити на хвилину, що людинане володіє уявою, ми б позбулися, майже всіх наукових відкриттів і літературнихтворів, образів, створених найвидатнішими письменниками й винаходів, без якихне може обійтися жодна людина на сьогоднішній день. Діти не почули б казок і незмогли б грати в численні ігри. І як вони змогли б засвоювати шкільну програмубез уяви? Уява виводить людину за межі його одномоментного існування, нагадує йомуминуле, відкриває майбутнє. Простіше сказати – позбавте людину уяви, і прогресзупиниться! Отже уява є вищою і такої необхідної здатністю людини.
Провіднимпізнавальним процесом пов'язаним з майбутнім, є уява. За допомогою уяви людинапов'язує пізнавальні процеси, підсвідомо бере участь у різних видах діяльності,малює картини майбутнього.
«Уяваможе змінювати та будувати образи «я» (К. Андрес, С. Андрес). Вона породжуєі фіксує мету, а зосередженість на меті дає людині позитивну енергію, яку вонаспрямовує на досягнення, що допомагає мобілізувати внутрішню силу.
Об’єктомдослідження є психічна пізнавальна сфераособистості.
Предметомдослідження є психологічні особливостіпроцесу розвитку уяви у старшокласників.
Гіпотезадослідження: припустимо, що низькийрівень розвитку уяви у старшокласників (низька складність, низька фіксованістьта стереотипність уяви) корелюється з низькою успішністю.
Мета дослідження: з’ясувати, чи взаємопов’язані міжсобою уява і показники успішності.
Завданнядослідження:
1. Проаналізувати наукову літературуз питань поняття уяви та її видів;
2. Вироблення проблематикидослідження;
3. Вибір методів і методик;
4. Провести експериментальнедослідження рівня уяви (складність, фіксованість та стереотипність уяви) середстаршокласників;
5. Визначити рівень розвитку уяви устаршокласників під час проведення експерименту;
6. Проаналізувати отриманірезультати;
7. Сформулювати висновки.
Методологіядослідження. Для визначення рівня уявисеред осіб юнацького віку мною була використана методика дослідженняіндивідуальних особливостей уяви.
Новизнадослідження полягає у виявленнямизв’язків між рівнем уяви та показником успішності в навчанні.
Практичназначимість дослідження полягає уможливості наукового використання результатів дослідження.
1. Теоретичніположення про уяву, її суть та види
1.1 Загальні поняття про уяву
Уявазначно розширює і поглиблює пізнання світу. Так, слухаючи розповідь вчителя,читаючи книгу з історії, учні малюють собі картини далекого минулого, а науроках географії ніби бачать красу природи. Уявляючи літературних героїв, вонимандрують з ними. При вивченні математики і фізики уява допомагає учняможивляти абстрактні поняття, наповнити виведені формули конкретним змістом.Отже, поряд із сприйманням, пам'яттю і мисленням уява є одним з важливихпізнавальних процесів людини. Над її вивченням працювали такі відомідослідники, як Ердман, Гензелінг, Сегал, Ю. Ліндварський, Б. Зальцман, В. Романець,А. Петровський та ін.
Цейпроцес надзвичайно складний, і про це свідчить той факт, що й досі немає йогоєдиного визначення.
Уява –особлива форма людської психіки, що стоїть окремо від решти психічних процесіві разом з тим займає проміжне положення між сприйманням, мисленням і пам'яттю[5, с. 260].
Уява – цепсихічний процес, що полягає у створенні людиною нових образів, уявлень, думокна базі її попереднього досвіду [3, с. 176].
Уявлення –це образи предметів або процесів, які реально існують, але які в даний моментне сприймаються нами, а сприймались раніше.
Уява – цепсихічний процес, який є надзвичайно важливим для розвитку творчості татворчого мислення [9].
Уяває образним психічним процесом, який передбачає відхід від минулого досвіду,перетворення даного і породження на цій основі нових образів, які є продуктамитворчої діяльності людини та прообразами для неї [2, с. 147].
Проаналізувавшивизначення уяви, я зробила висновок, що вчені дещо розходяться у своїх поглядахна уяву, але всі вони одностайні вдумці, що уява породжує щось нове, змінює те, що дано у сприйманні, що вонапритаманна тільки людині.
Термін«уява» може бути вживаним у широкому значенні (як образний за змістом психічнийпроцес, в якому відбувається як відтворення готових образів, так і побудованових), або у вузькому значенні (як специфічний процес, який полягає саме вперетворенні даного).
Для уяви єхарактерним інше ставлення до минулого досвіду і усього безпосередньо даного(через відчуття та сприймання): це висхідна свобода по відношенню до них, яка ідає можливість їх перетворювати. Ця свобода насамперед постає як незалежністьпо відношенню до минулого. Функція пам'яті полягає в збереженні результатівминулого досвіду, функція уяви – в їхньому перетворенні. Пам'ять об'єднує рядрепродуктивних психічних процесів, а уява (разом із мисленням та інтуїцією)належить до продуктивних[9]
Будь-якауява породжує щось нове, змінює те, що дано у сприйманні. Ця зміна,перетворення, відхилення від даного може виразитися, по-перше, у тому, що людинастворює собі картину того, чого в дійсності вона ніколи не бачила, по-друге, устворенні картини того, чого взагалі ще не було, але має бути здійснене (проектна майбутнє), нарешті, у побудові фантастичної картини, котра ніби зовсімнеузгоджена з дійсністю. Але й у цьому випадку вона враховує її суттєві сторонита найбільш значущі риси. Тобто відхід уяви від дійсності не є втечею від неї,цей відхід є необхідним, щоб глибше проникнути в дійсність [2, с. 153].
Уявавиникла і розвинулася в процесі праці людей. В ній чітко виявляєтьсяспецифічно-людський характер діяльності: не уявивши результату праці, не можнарозпочинати роботу. Коли первісна людина обробляла камінь для накінечникастріли, чи виламувала палицю для лука – у неї був образ того, що необхідноотримати в результаті праці, що буде в недалекому майбутньому.
Отже,створюючи психічну модель проміжних і кінцевих результатів, уява орієнтуєлюдину в процесі діяльності.
Можназробити висновок, що уява разом із відчуттям, сприйманням, пам'яттю, інтуїцієюта мисленням належить до пізнавальних процесів людини.1.2 Функції уяви старшокласників
Уява – психічнийпроцес створення образів предметів, ситуацій, обставин, шляхом установленнянових зв’язків між відомими образами та знаннями. Специфіка уяви полягає в переробціминулого досвіду, що зберігається у вигляді уявлень і понять. Тому вонанерозривно пов'язана з процесами пам'яті, тобто, перетворює те, що міститься впам'яті.
Уяватісно пов'язана і з процесом сприймання. Включаючись у сприймання, воназбагачує нові образи, робить їх більш продуктивними. Наприклад, щоб зрозумітимомент, зображений художником на полотні, необхідно уявити минуле життяперсонажів, їх стан і почуття.
Уяватісно пов'язана з мисленням, пам'яттю, відчуттям, сприйманням та емоціями. Уявазнаходить розв'язання проблемної ситуації навіть за відсутності необхідноїповноти знань, які потрібні для мислення. Уява дає змогу «перескочити» черезякісь етапи мислення й уявити кінцевий результат. Але саме в цьому полягає слабкістьпроцесу уяви, оскільки намічені уявою шляхи розв'язання не завжди правильні. Упроцесі мислення людина комбінує уявлення, які пам'ять видає свідомості. Однакможна сфантазувати яку-небудь комбінацію уявлень, знаючи, що це лише справауяви. Не тільки в реальності, а й уві сні ми усвідомлюємо, що уявлене нами є фантазією.В цьому разі відбуваються два одночасних процеси: людина щось уявляє і разом зтим мислить про те, що уявляє – оцінює його особливості, вірогідність, красу,переробляє, виправляє або проганяє. За висловом Аристотеля, ми відрізняємо уявувід мислення впевненістю, яка притаманна нашому мисленню: якщо ми впевнені вреальності того, що уявляємо, то ми мислимо [4, с. 190].
Деякіпсихологи порівнюють принципи роботи уяви з принципом дії калейдоскопа, який задопомогою кількох скелець створює візерунки.
В житті людини уява виконує рядспецифічних функцій:
Перша з них полягає в тому, що бпредставляти дійсність в образах і мати можливість користуватися ними,вирішуючи різні виникаючі задачі. Ця функція уяви пов'язана з мисленням іорганічно в нього включена.
Друга функція уяви пов'язана зрегулюванням емоційних станів. За допомогою уяви людина здатна хоч би частковозадовольняти багато потреб, знімати породжену ними напруженість. Дана життєвоважлива функції особливо підкреслюється і розробляється психоаналітичнимнапрямом зарубіжної психологічної науки.
Третя функція уяви пов'язана з їїучастю в управлінні іншими психічними і фізіологічними процесами, зокремаволею, увагою, пам'яттю, мовою, переживаннями. За допомогою штучно створюванихобразів, людина може звертати увагу на потрібні події і процеси. За допомогою образіввона дістає можливість управляти сприйняттям, спогадами, висловами і т.д.
Четверта функція уяви полягає уформуванні внутрішнього плану дій – здібності виконувати їх в думці,маніпулюючи образами.
П'ята функція уяви – планування іпрограмування діяльності, складання визначених програм, оцінка їх точності тапроцесу реалізації[2, с. 307].
Важливою є роль уяви в художнійтворчості. Питання про місце і характер уяви в творчості письменника належитьдо найбільш складних і суперечливих. Багато чого залишається не до кінцяз'ясованим, і перш за все те, як організується підготовча робота творчої уяви,яким чином письменник нагромаджує елементи життєвого матеріалу, з яких згодомвиникає літературний твір. Образ, ситуація, неочікуваний поворот сюжетувиникають в голові письменника чи художника як кінцевий результат узагальненьвеликої кількості вражень, пропущених через емоційну сферу творчої особистості.Лише в такому випадку вони можуть здійснити емоційний вплив на глядача, читача.
Значне місце відіграє уява в творчійдіяльності вчителя, спрямована на формування всебічно розвиненої особистостіучня. Ще А.С. Макаренко вказував на те, що виховання такогопрогнозування вимагає використання вчителем уяви і мислення. Проте, вказуючи нанеобхідність уяви в учительській праці, слід попередити і про одну небезпеку.Оцінка школяра повинна ґрунтуватися на достовірних фактах поведінки. Якщо жтака оцінка базується не на фактах сприймання, а на основі уяви, то це можепризвести до небажаних наслідків.
Історіянауки знає багато прикладів того, коли уява виступала одним з найважливішихелементів наукового передбачення і наукової діяльності. Особливо велику рольвідіграє уява на ранніх етапах вивчення наукової проблеми. Тоді її використанняможе призвести до виникнення важливих здогадок. Важливим прикладом, щорозкриває роль уяви в науковій творчості, є створенняД.І. Менделєєвим періодичної системи елементів. Не всі місця в таблиці моглибути заповненими в момент її створення. Але це не завадило вченому в своїйфантазії передбачити не лише нові, ще не відкриті елементи, а й здогадуватисяпро їх окремі властивості. Саме на етапі відкриття, в процесі пошуківрозв'язання проблеми велику роль відіграють фантазія й інтуїція. Уява властивалише людині і є необхідною умовою її діяльності. Уява завжди спрямована напрактичну діяльність. Перш ніж щось зробити, людина уявляє, що потрібно зробитиі як вона це робитиме.1.3 Види уяви старшокласників
Уявавідіграє важливу роль у житті людини. Завдяки уяві людина може планувати своюдіяльність та керувати нею. Уява відіграє також велике значення для розвитку іудосконалення людини як виду. Уява виводить людину за межі його існування,нагадує йому минуле, відкриває майбутнє.
Уяву кожноїлюдини можна охарактеризувати за різними ознаками. Насамперед уяву людини можнаподілити на різні види.
За характером продуктивності виділяють:
1. Відтворюючу уяву – продуктиякої вже були відомі раніше;
2. Творчу уяву.
За мірою свободи,довільності визначають:
1. Пасивну уяву – яка виявляєтьсяу хворобливих фантазіях, маренні або в такому фантазуванні, яке не маєусвідомленої мети;
2. Активну уяву – якавідбувається в рамках творчої діяльності, підкореній певній меті [1, с. 116].
За характером образів знаходять:
1. Конкретну уяву – в нійуявляються певні предметні речі і т. ін.
2. Абстрактну уяву – вонаоперує більш узагальненими образами (схемами, символами).
За відношенням до актуальної ситуаціївиділяють:
1. Сприймаючу уяву (якаприкована до ситуації);
2. Творчу уяву (яка здатна вийтиза межі ситуації).
Саме за цим поділом уяви в шахістіввідрізняють «позиційну» і «комбінаційну» гру.
За якісними особливостями, обумовленимиконкретними сферами застосування, Т.А. Рібо наводить такі типи уяви:
1. Пластична – вона застосовуєточно визначені у просторі образи та їх сполучення, відповідні дійснимвідношенням предметів, має зовнішній характер;
2. Розпливчата – воназастосовує емоційні образи, які не мають певних обрисів у просторі (уява умузиці);
3. Містична – вона застосовуєсимволи;
4. Наукова – насичена науковиммисленням (у науках, які тільки будуються, вона виступає в якості науковоїміфології; у науках, що склались, вона оживлює логічні схеми);
5. Уява в практичному житті ймеханіці – її образи за необхідності втілюються у речову форму;
6. Уява у сфері торгівлі – тутнайбільша роль належить інтуїції, оскільки цей тип уяви присвячений здогадкам;
7. Уява у сфері утопії – тутобрази уяви відбивають етичні та соціальні стосунки [2, с. 175].
Уявавідтворює образ предметів та явищ, що сприймалися раніше, чи створює новіобрази та ситуації, які раніше не виникали. Тобто механізм уяви базується наоснові тих образів, що має людина, але ці образи постають у нових неочікуванихзв'язках і сполученнях [1, с. 117].
Творчауява вимальовує нові, оригінальні образи та ідеї. Саме вона, доповнюючи творчемислення і взаємодіючи з ним, становить основу людської творчості. Продуктомтворчої уяви є художній образ [2, с. 177].
Процес створенняобразів уяви, або фантазій, може мати мимовільний і довільний характер.
Коли в уяві людинистворення нових образів не кероване спеціальною метою, уява має мимовільнийхарактер. Наприклад, під впливом розповіді вчителя створюються нові образи,відбувається їх роз’єднання або поєднання. Під час читання художнього твору вуяві виникають, без спеціального наміру, образи героїв твору, місцевість, девідбуваються події, час, коли вони відбуваються, тощо.
Мимовільну уявузумовлюють потреби і почуття. Коли людина ставить спеціальну мету створитиобраз того чи іншого об’єкта, уява набуває довільного характеру. Наприклад,командир під час занять пропонує солдатам уявити пересічну болотистумісцевість, мінні поля, брід річки за картою,тощо.
Залежно від характеру діяльності людинидовільну уяву поділяють на відтворювальну, або репродуктивну, і творчу.
Відтворювальну уяву поділяють назалежну та незалежну.
Уява, яка ґрунтується на образахпредметів та явищ, які людина сприймала раніше, має назву «відтворювальназалежна уява». Уяву, що спирається на створення образів внаслідок опису, схеми,карти, графіка тощо, називають відтворювальною незалежною. Людина відтворює задопомогою уяви те, що відображено в художніх творах, в історичних документах,читаючи навчальну й художню літературу, вивчаючи географічні карти та історичніматеріали. Особистості доводиться уявляти незнайомі об’єкти та явища на основіїх опису. Відтворювальна уява обслуговує спілкування людей. Цим видом уявикористується інженер, який вивчає нову для нього машину за кресленнями [3, с. 109].
Творча уява полягає у створенні новихпредметів та явищ. Вона має умисний характер і завжди залучена у творчудіяльність. Творчість становить собою діяльність, внаслідок якої людинавідкриває щось нове, створює нові оригінальні твори, нові матеріальні тадуховні цінності. Творча уява необхідна там, де діяльність людини набуваєтворчого характеру, це невід’ємна умова будь-якого різновиду творчості. Творчаі репродуктивна уява взаємопов’язані й переходять одна в одну.
Уяву поділяють ще на активну й пасивну.
Активна уява завжди спрямована на виконаннятворчого або логічного завдання. Процес зберігання в головному мозку інформації– динамічний, тобто відбувається поступова зміна змісту матеріалу і взаємнепереміщення його елементів. Цей процес відображає активну уяву. Звідси – інтуїція,прозріння. Активна уява спрямована переважно назовні. Вона визначається йконтролюється волею і може бути відтворювальною (репродуктивною) або творчою.Апарат уяви становить умову творчої діяльності особистості.
Пасивна уява протікаєбез поставленої мети, інколи – як ілюзія життя, де людина говорить, діє –уявно. Вона тимчасово віддаляється у світ фантастичних, далеких від реальностіуявлень. Такі уявлення людина може викликати умисно. Умисно викликані образифантазії, які не пов’язані з волею і спрямовані на втілення їх у життя –називають мареннями. Кожній особистості властиві марення, в них легко віднайтизв’язок продуктів уяви з потребами людини. Скажімо, військовослужбовці в бойовихумовах відтворюють образи своєї сім’ї, себе в ній, своїх дітей, зустрічі з коханими,друзями тощо. Коли потреби людини надзвичайно сильні, а можливості їх задоволеннямізерні, то уява розвивається з дивовижною силою. Задоволена потреба непороджує уяву. Якщо більшість потреб реалізувати неможливо, то в людини виникаєдомінанта незадоволеності, що породжує зміну особистості з відходом від реальності,страждання, впертість, неврози [3, с. 113].
Уява виявляється в різній за змістомдіяльності, тому розрізняють такі види уяви, як художня, наукова, технічнатощо. Усі ці види уяви мають свої особливості.
У художній уяві переважають чуттєві(зорові, слухові) образи, надзвичайно детальні та яскраві. Письменник настількияскраво уявляє собі образи героїв, ніби вони насправді спілкуються з ним,живуть поруч. Різні види художньої уяви мають свої специфічні особливості. Ціособливості виявляються при створенні образів художньої уяви, коли переважаєтой чи інший аналізатор: зоровий і руховий – у скульптора, живописця, слуховий –у композитора тощо.
Технічна уява створює образипросторових відношень у вигляді геометричних фігур з застосуванням їх у різнихкомбінаціях. Важливу роль у створенні нових технічних конструкцій відіграютьасоціації за схожістю. Образи технічної уяви матеріалізуються в кресленнях,схемах, за допомогою яких створюють нові предмети та об’єкти. Продуктитехнічної уяви може бути представлено в мовній формі. Мовна фіксація допомагаєглибоко аналізувати технічні відкриття, перевіряти їхню достовірність напрактиці.
Наукова уява втілюється у плануванні йпроведенні експериментальних досліджень, у вмінні будувати гіпотези,знаходженні неординарних шляхів розв’язання проблеми, у побудовіекспериментальної ситуації, вмінні узагальнювати емпіричний матеріал тощо.Створені нові образи наукової уяви є засобом, за допомогою якого встановлюютьсязакономірні відношення між предметами та явищами.
Особливим видом уяви ємрія. Мрія – це уява бажаного майбутнього. У мріях створюються образи бажаного.Значення мрії в житті людини надзвичайно велике. У мріях виявляється зв’язокуяви людини з її потребами, почуттями, прагненнями. Мрії стають поштовхом дотворчій діяльності, в чому переконує нас життя багатьох видатних людей [6, с. 177].
Вирізняють і так звану антиципуючу уяву(від лат. anticipatio – угадування наперед, передбачення). Вона лежить в основіздатності людини передбачати майбутні події. Антиципуюча уява добуваєбудівельний матеріал із запасів пам’яті. Антиципація майбутнього можливазавдяки прихованій реакції очікування, що виникає на основі уяви. Людині зовсімнепотрібно стрибати з дев’ятого поверху, щоб дізнатися, наскільки небезпечнетаке падіння. Образи антиципуючої уяви налаштовують організм на певні дії, колище немає приводу для таких заходів.
Процеси уяви маютьаналітико-синтетичний характер, і в цьому вони схожі на процеси сприйняття,пам’яті та мислення [7].
Уява кожної людини маєрізні характерні ознаками. Тому її можна поділити на різні види в залежностівід ознак класифікації.
Проаналізувавши наукову літературу я зробиланаступні висновки:
1. Уява єобразним психічним процесом, який передбачає відхід від минулого досвіду,перетворення даного і породження на цій основі нових образів, які є продуктамитворчої діяльності людини та прообразами для неї. Уява притаманна лише людині.
2. Уява виконує функціїпрограмування та прогнозування діяльності суб'єкта, шляхом створення кінцевогоабо проміжного її продукту. Вивчення природи уяви довело, що вона виникає наґрунті потреб передбачення результатів, її психологічним механізмом визначенояк бісоціацію. Потреба у майбутньому спонукає до втілення образу в дійсності.
3. Уяву кожної людини можнаохарактеризувати за різними ознаками.
4. Уява відіграє важливу роль ужитті людини. Завдяки уяві людина може планувати свою діяльність та керуватинею.
5. Уява виводить людину за межійого існування, нагадує їй минуле, відкриває майбутнє.
2. Експериментальнедослідження індивідуальних особливостей уяви старшокласників2.1 Методика дослідженняуяви у старшокласників
уява старшокласник думка образ
Для визначення рівня індивідуальних особливостей уяви старшокласників було використано методику: «Дослідження індивідуальних особливостей уяви».
Досліджувалось тривластивості уяви: рівень складності, рівень фіксованості та рівеньстереотипності. Дослідження проводилось у формі тестування. Тестуванняпроводилось в три етапи. На першому етапі випробуваним давали аркуш із зображенимконтуром кола, на другому – трикутника і на третьому – квадрата. Час малюванняна кожному етапі експериментатор визначав за секундоміром. У кожному випадкувоно мало дорівнювати 60 секундам. Після чого малюнки збирались.
Складність уявиконстатувалось за найскладнішим із трьох малюнків. У методиці пропонувалоськористуватися шкалою, що надає можливість установлювати п'ять рівнівскладності.
Ступінь фіксованостіобразів визначають за кількістю малюнків, що містять той самий сюжет. Уявавважається гнучкою, коли фіксованість образів в уявленні не відображається вмалюнках, тобто всі малюнки на різні сюжети й охоплюють як внутрішню, так ізовнішню частини контуру геометричної фігури. Фіксованість уявлень слабка ігнучкість уяви середня, якщо два малюнки – на той самий сюжет. Сильнафіксованість образів в уявленні і негнучкість або ригідність уяви характеризуютьсяза малюнками на той самий сюжет. Якщо всі малюнки мають той самий сюжетнезалежно від рівня їхньої складності – це ригідна уява.
Стереотипністьвизначалась за змістом малюнків. Якщо зміст малюнка типовий, то уява, так самояк і сам малюнок, вважається стереотипною, якщо не типове, оригінальне – тотворчою. У методиці були запропоновані приклади типових малюнків. Малюноквважався оригінальним, а уява творчою за відсутності стереотипності, коли всімалюнки виконані випробуваними на нетипові сюжети.2.2 Хід експерименту
Експеримент бувпроведений на базі Сумського Професійного Хіміко Технологічного Ліцею. Вексперименті приймали участь студенти другого курсу, у кількості 13 чоловік,жіночої статі, фізично і психічно здорові. Клас являє собою згуртованийколектив, навчаються разом з 2008 року. Поспілкувавшись з викладачами ядізналась, що саме студенти цієї групи мають низькі показники успішності. Ітому я вирішила провести свій експеримент з цією групою. Для зручності обробкирезультатів кожний старшокласник одержав свій номер і далі протягом всіх етапівексперименту фігурував під ним.
Для анонімностірезультатів випробуваним було запропоновано підписати усі три аркуші однаково,наприклад поставити підпис, або дату народження.
Мій експериментпроводився в три етапи:
1. На першому етапі випробуваним давали аркуш із зображеним контуромкола і зачитувалась така інструкція: «Використовуючи зображений на цьому аркушіконтур геометричної фігури, намалюйте малюнок. Якість малюнка значення не має.Спосіб використання контуру обирайте на свій розсуд. За сигналом «Стоп!» малюванняприпиняйте». Через 60 секунд малюнки збирались. А випробуваних просять датисамозвіт і для цього запитують: «Чи сподобалося вам завдання? Які почуття у васвиникали під час його виконання?» – це робиться для того, щоб розрядити обстановкуі підготуватися до наступного етапу тестування.
2. На другому етапі випробуваним давали аркуш із зображеним контуромтрикутника і вся процедура повторювалась знову.
3. На третьому етапі випробуваним давали аркуш із зображеним контуромквадрата і як у попередніх двох етапах процедура тестування була аналогічною.
Коли усімалюнки були зібрані, я відсортувала їх так щоб кожному студенту відповідало потри малюнка, які йому належать (див. додаток Б).2.3 Результати досліджень2.3.1Рівень складності уяви
Аналіз результатівекспериментальної групи представлений у вигляді гістограми 1.
/>
Рівень складностіуяви» показав, що у десяти із тринадцяти осіб рівень складності уяви низький, устудента під №13 – середній рівень, а у номерів 4 і 5 – високий рівеньскладності уяви.2.3.2Рівень фіксованості уяви
Аналіз результатівекспериментальної групи представлений у вигляді гістограми 2.
/>
Рівеньфіксованості уяви» показав, що у одинадцяти осіб із тринадцяти слабко фіксованауява. А у студентів під номерами 3 і 5 – високий рівень фіксованості уяви.2.3.3Рівень стереотипності уяви
Аналіз результатівекспериментальної групи представлений у вигляді гістограми 3.
/>
Рівень стереотипностіуяви» показав, що у всіх студентів стереотипна уява.
2.3.4 Порівняльний аналіз отриманих результатів
Для одержання більшдетальної кількісної характеристики зкорелюємо між собою отримані показники.
Зіставляючи рівеньскладності, фіксованості та стереотипності уяви кожної дитини у групі яотримала наступні результати.
/>
Післяаналізу отриманих результатів можна зробити висновок, що у десяти осіб ізтринадцяти уява є низької складності, слабко фіксованою та стереотипною. Аленеобхідно відмітити, що у студентів під номерами 13,4 і 5 рівень уяви вищий заінших.
Дляперевірки своєї гіпотези я взяла оцінки з точних предметів (алгебри, геометрії,фізики, хімії) за перший семестр нинішнього навчального року. І підрахуваласередній бал по кожному предмету окремо, та загальний середній бал по усімпредметам, він дорівнював шести балам. Я отримала такі результати.
Таблиця 1. Оцінкистудентів з точних предметів
Номер студента
Алгебра
Геометрія
Фізика
Хімія
Середній бал 1 4 4 5 6 5 2 5 5 4 6 5 3 4 4 4 4 4
4
5
6
6
5
6
5
5
7
6
8
7 6 4 5 4 7 5 7 4 4 5 5 5 8 4 4 4 4 4 9 4 5 5 5 5 10 4 4 4 4 4 11 4 4 4 5 5 12 4 4 4 5 5
13
4
6
6
5
6 Середній бал 5 5 5 6 6
Удвох студентів, середній бал по предметам збігався з середнім балом групі (цестуденти під номерами 4 і 13), а у студента під номером 5 – середній бал зточних предметів є вищим за середній бал групи (7 балів). Саме ці три студентимають вище за інших рівень складності, рівень фіксованості та рівеньстереотипності уяви. У всіх інших середній бал по предметам є нижчим засередній бал по групі.
Провівшиексперимент та проаналізувавши результати можна сказати, що у трьох студентівіз тринадцяти рівень складності, рівень фіксованості та рівень стереотипностіуяви вище за інших. І саме у них середній бал вище або рівний середньому балу зточних предметів по групі. У всіх інших студентів середній бал з точнихпредметів є нижчим за середній бал по групі, а уява низької складності, слабофіксована та стереотипна.
На основі наведенихрезультатів можна зробити висновок, що гіпотеза підтвердилась, її перевіркадала підстави вважати, що низький рівень розвитку уяви у старшокласників(низька складність, низька фіксованість та стереотипність уяви) корелюється знизької успішністю. Проте вибірка була мінімальною, тому за інших умов цягіпотеза могла б і не підтвердитись.
Висновки
1.Проаналізувавши науковулітературу я зробила висновок, що відображуючи об'єктивну дійсність, людина нелише сприймає те, що діє на неї в певний момент, чи уявляє те, що на неї діялораніше, вона створює і такі образи, які ніколи не сприймала, свідком яких небула. Уява властива лише людині і є необхідною умовою її діяльності. В житті людини уява виконує ряд специфічнихфункцій: представлення дійсності в образах; регулювання емоційних станів;штучне створення образів; формування внутрішнього плану дій; планування іпрограмування діяльності суб'єкта, шляхом створення кінцевого або проміжного її продукту. Уява кожної людини має різні характерніознаками. Тому її можна поділити на різні види в залежності від ознаккласифікації. Є такі види уяви: пасивна та активна. Пасивна уява – мимовільне або довільне створення образів,не призначених для втілення в дійсність. До цього виду уяви належать сновидіння,фантазування та ілюзії. Активна уява – процес довільного створення індивідомнаочних образів.
2. Виробилапроблематику дослідження: припустила,що низький рівень розвитку уяви у старшокласників (низька складність, низькафіксованість та стереотипність уяви) корелюється з низькою успішністю.
3. Для визначення рівня індивідуальних особливостей уяви старшокласників я використала методику: «Дослідження індивідуальних особливостей уяви».
4. Провела експериментальнедослідження рівня уяви (складність, фіксованість та стереотипність уяви) середстаршокласників.
5.Спираючись на результати проведеної мною методики можна зробити висновки, що експериментальнідослідження підтверджують теоретичну частину, оскільки в межах одного класуучні мають різний рівень уяви, який пов'язаний з успішністю учнів.
6. Оптимальнірезультати методики проаналізувала. Аналіз показав, що у класі з низькоюуспішністю, більшості старшокласників мають уяву, розвинену на низькому рівні.Гіпотезапідтвердилась, проте вибірка була мінімальною, тому за інших умов ця гіпотезамогла б і не підтвердитись.
Списокджерел
1. Варій М.Й. Психологія.Навчальний посібник. – К.: «Центр учбової літератури», 2007. – 288 с.
2. Психологія: Навчальнийпосібник / [Винославська О.В., Бреусенко-Кузнєцов О.А., Зливков В.Л.та ін.]; За наук. ред. Винославської О.В. – К.: «ІНКОС», 2005. – 352 с.
3. Короткий психологічнийсловник. / За ред. Войтка В. І. – К.: «Вища школа», 1982. – 216 с.
4. Максименко С.Д.,Соловієнко В.О. Загальна психологія. Навчальний посібник. – К.: «МАУП», 2001.– 256 с.
5. М’ясоїд П.А. Загальнапсихологія. – К.: Вища школа, 2006. – 487 с.
6. Общая психология / [Богословський В.В.,Ковалев А.Г., Степанов А.А., Шаблин С.Н.]. – М.: «Просвещение»,1973. – 303 с.
7. Психологія: підручник [длястудентів вищих закладів освіти]/ за ред. Ю.Л. Трофімова – К.: «Либідь», 1999.– 558 с.
8. http://www.personal.in.ua/article.php?ida=435
9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Уява