МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
МАГІСТРАТУРА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
КОНТРОЛЬНА робота
Дисципліна:Психологія управління
Тема:Темперамент – біологічний фундамент особистості
Слухач гр.ДС-171-з
Викладач ДенисенкоГ.О.
Луганськ 2007 р.
ЗМІСТ
1. Сутність темпераменту.
2. Фізіологічні основи темпераменту.
3. Психологічна характеристика типівтемпераменту.
4. Темперамент і стиль діяльності.
Поведінка людинизалежить не тільки від соціально зумовленої спрямованості її особливості, а йвід специфіки її природної організації, зокрема такоїіндивідуально-психологічної особливості, як темперамент.
1. СУТНІСТЬТЕМПЕРАМЕНТУ
Спостерігаючи залюдьми, неважко помітити їх неповторну індивідуальну своєрідність у загальнійрухливості, швидкості мовлення, виявлені почуттів. Одні з них запальні, рухливій веселі, інші-повільні, спокійні й холодні, ще інші – дуже переживають, алесвої почуття, кволі й пасивні. Ці індивідуальні відмінності зумовлені їхтемпераментом.
ТЕМПЕРАМЕНТ (лат.temperamentum — устрій, узгодженість) – сукупність індивідуально-психологічнихякостей, яка характеризує динамічний та емоційний аспекти поведінки людини івиявляється в її діяльності і спілкуванні.
Динамікапсихологічної діяльності залежить не тільки від темпераменту, а й від мотивів,які спонукають людину до діяльності, та від її психічного стану. Так, належновід типу темпераменту за наявності інтересу до певної діяльності людини працюєенергійніше, швидше, а за відсутності – повільніше, в’яло. У будь-якої людинигоре може викликати моральне і фізичне знесилення.
Щоб відрізнитиіндивідуальні особливості поведінки, зумовлені темпераментом, від тих, якіпороджені мотивами і психічними станами, треба врахувати, що :
1) навідміну від мотивів і психічних станів ті самі властивості темпераментувиявляються в однієї людини в різних видах діяльності – грі, навчанні, праці,спорті;
2) властивостітемпераменту є стійкими і постійними протягом тривалого відрізку часу абонавіть усього життя;
3) різнівластивості темпераменту в людини поєднується між собою не випадково, азакономірно і утворюють стійку структуру, що характеризує його тип.
Темпераментзабарвлює всі психічні прояви індивіда, впливаючи на темп рухів і мови, активностіемоцій та мислення. Однак від нього не залежать ні інтереси, ні соціальніустановки, ні моральна вихованість особистості. Він обумовлює характер перебігупсихічної діяльності, а саме: швидкість виникнення і стійкість психічнихпроцесів, їх психічний темп ритм, інтенсивність психічних процесів іспрямованість психічної діяльності на певні об’єкти.
2.ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТЕМПЕРАМЕНТУ
Існуванняіндивідуальних відмінностей у психічній діяльності людини було помічено давно.Першу спробу з’ясувати їх причини зробив давньогрецький лікар Гіппократ ( V –IV ст. до н. е.). Ґрунтуючись на тодішній матеріалістичній філософії, щовизначала чотири основні начала ( землю, воду, вогонь і повітря) і пов’язувалаз ними чотири властивості (твердість, рідинний стан, тепло і холод ), він зааналогією стверджував, що тіло людини теж складається з чотирьохелементів-гуморів, соків: крові (тепла), слизу (холоду), чорної жовчі (вологості)і жовтої жовчі (сухості). Поєднанням цих соків, красисом, пояснював усіособливості організму.
Флегматичний тип,вважав Гіппократ, зумовлений переважанням у красисі слизу (phlegma). Для людейцього типу властиві сповільненість дій, важке переключення на іншу діяльність,емоційна невиразність.
Переважанняжовтої жовчі ( chole ) визначає холеричний тип, якому властиві великаенергійність і активність, поривчастість рухів, нестримність у діях.
Домінування крові( sanguis ) визначає сангвінічний тип, який відзначається великою активністю таемоційністю, багатою мімікою, барвистою мовою, швидкими рухами і легкимпристосуванням до оточення.
Меланхолійний типхарактеризується переважанням чорної жовчі (melas chole), і йому властиві малаактивність, уповільненість у діях, швидка втомлюваність.
Уперше науковийпідхід до з’ясування фізіологічних основ темпераменту застосував І. Павлов усвоєму вченні про типи вищої нервової діяльності у тварин і людини.
Ці основи вінвбачав у особливостях функціонування кори великих півкуль головного мозку, їїумовно рефлекторній діяльності. Спираючись на експериментальні дані, вінпоказав, що нервові процеси у корі головного мозку характеризуються певнимивластивостями, які у своєму поєднанні утворюють типи вищої нервової діяльності(типи нервової системи). Такими властивостями є сила, врівноваженість ірухливість процесів збудження і гальмування. Сила нервової системи виявляєтьсяв її здатності витримувати сильні тривалі або часто повторювані збудження, непереходячи в стан гальмування.
Урівноваженістьнервових процесів – це рівень балансу між процесами збудження і гальмування. Незавжди ці процеси відповідають один одному. Ступінь урівноваженості може бутирізним. Рухливість нервових процесів визначається легкістю переходу відзбудження до гальмування і навпаки.
Певне поєднанняцих властивостей утворює тип нервової системи. Павлов виділив чотири їх види:
1) сильний,неврівноважений;
2) сильний,урівноважений, рухливий;
3) сильний,урівноважений, інертний;
4) слабкий.
На його думку, цітипи вищої нервової діяльності відповідають чотирьом типам темпераментів:холеричному, сангвінічному, флегматичному і меланхолійному. Він вважавтемперамент найзагальнішою характеристикою кожної людини, яка накладає відбитокна всю її діяльність.
Б. Теплов і В.Небилицин, продовжуючи вивчати властивості нервових процесів на основіелектроецефалографічних методик і статистичного оброблення експериментальнихданих, довели, що деякі індивідуальні особливості умовних рефлексів у людинипов’язані між собою. Кожна така взаємопов’язана система індивідуальнихособливостей залежить від однієї загальної причини, а саме, від певноївластивості нервової системи.
Наприклад, відсили процесів збудження і гальмування залежать ступінь згасання умовнихрефлексів, різниця в силі умовної реакції на сильний і слабкий подразники,вплив стороннього подразника на чутливість до основного подразника. Вонивиділили чотири основних властивості нервової системи:
1) динамічність– характеризує легкість і швидкість утворення мозковими структурами нервовихпроцесів під час формування умовних реакцій збудження чи гальмування;
2) лабільність(лат. labilis – нестійкий) – характеризує швидкість виникнення і згасанняпроцесів збудження;
3) сила;
4) рухливість.
Фізико-хімічнуприроду цих властивостей ще не з’ясовано.
У дослідженняхТеплова і Небилицина показано, що психологічна характеристика темпераментузагалом пов’язана не з однією властивістю нервової системи, а з їх поєднанням,тобто з типом нервової системи. Аналогічно встановлено, що кожна властивістьтемпераменту залежить не від однієї, а від декількох властивостей нервовоїсистеми. Нині знайдено зв’язок цілісної характеристики темпераменту і окремихйого властивостей лише з чотирма типами нервової системи. Оскільки ці типи єспільними для людини і тварин, то їх називають загальними. Отже, фізіологічноюосновою темпераменту є загальний тип нервової системи.
Російськийпсихолог Вольф Мерлін (1892-1982) вважав, що темперамент треба вивчати як сутопсихічне явище з урахуванням зв’язків із властивостями нервової системи. Тодійого можна було б характеризувати за допомогою понять “сензитивність”,”реактивність”, ”активність”, ”темп реакцій”, ”пластичність”, ”екстраверсія”,”інтроверсія” й ”емоційність”.
Сензитивність (лат.Sensibilis – чутливий) визначається найменшою силою зовнішніх впливів,необхідною для виникнення психічної реакції людини. Сензитивність визначаємінімальну силу подразника, що викликає у людини ледве помітне відчуття.Високосензитивні люди є дуже вразливими, сором’язливими, замкнутими,тривожними. Їм властива висока вимогливість до себе і занижений рівеньдомагань. Низькосензитивним особам властиві протилежні риси.
Реактивністьзалежить від характеру емоційної реакції індивіда на зовнішні та внутрішнівпливи. Високореактивні люди є імпульсивними. Вони починають діяти під впливомобставин, без належного їх усвідомлення й оцінки. Малореактивні – завждипомірковані, стримані, намагаються оцінити наслідки своїх дій.
Активністьхарактеризується енергією впливу людини на навколишній світ і подоланняперешкод на шляху до мети. Активна людина завжди чимось зайнята, постійнорухається, стрімка у своїх діях і мовленні. Пасивній людині притаманні апатія ібездіяльність.
Темп реакційвиявляється у швидкості перебігу різних психічних явищ: часі запам’ятовування,швидкості прийняття рішень тощо.
Пластичність –показник гнучкості, легкості пристосування людини до нових умов. Особи звеликою пластичністю легко і швидко пристосовуються до нових людей і обставин,змінюють вид діяльності, менше конфліктують із колегами. Ригідність (лат. rigidus– твердий, заціпенілий) це показник інертності, нечутливості до змінизовнішніх впливів.
Екстраверсія таінтроверсія розрізняються тим, що більше впливає на реакцію людини – зовнішнівраження у певний момент (екстраверти) чи образи, уявлення, думки, пов’язані зминулим і майбутнім (інтроверти). Екстравертам властива імпульсивність у діях,ініціативність, комунікабельність, гнучкість поведінки. Інтровертизосереджуються на власних внутрішніх переживаннях і не цікавляться тим, щовідбувається навколо. Екстраверсія ґрунтується на сильному типі нервовоїсистеми, інтроверсія – на слабкому.
Емоційність –властивість темпераменту, що вказує на швидкість виникнення і перебігу емоцій.У емоційно не стійких людей, що легко збуджуються, вони виникають швидко, єкороткочасними і можуть легко змінюватися на протилежні. Для емоційно стійкихлюдей характерними є повільне емоційне збудження і тривалість переживань.
Зазначенівластивості темпераменту проявляються в актах людської поведінки не ізольовано,а утворюють певну єдність. Це дає змогу чітко відмежувати темперамент від іншихпсихічних особливостей особистості – її характеру, спрямованості чи інтелекту.
3. ПСИХОЛОГІЧНАХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ ТЕМПЕРАМЕНТУ
Кожен типтемпераменту характеризується різним рівнем вираження окремих властивостей і їхсвоєрідним поєднанням.
САНГВІНІК. Длясангвініка характерна підвищена реактивність. Він бурхливо сміється навіть ізнезначного приводу або може дуже розсердитися через дрібницю. Емоції виникаютьшвидко, є сильними, але нетривалими, легко змінюються на протилежні. Радістьможе швидко перетворитися на гнів, чи навпаки. Цьому сприяє висока лабільністьнервової системи. Тому почуття, інтереси, настрої і прагнення дуже мінливі. Уколі друзів сангвінік завжди рухливий, веселий та життєрадісний. Переважає унього оптимістичний настрій. Має добре розвинуту міміку й виразні рухи. Пообличчю легко вгадується його настрій, ставлення до людей і речей. Жвавовідгукується на все, що привертає його увагу.
Зниженасенситивність характеризується високими порогами чутливості. Тому сангвінікчасто не помічає слабких подразників або не реагує на них. Він дужеініціативний, енергійний і працьовитий. Його цікавить усе нове. Тому з великимбажанням береться за нову справу, віддається їй і може зробити багато, якщосправа виявилась для нього цікавою. Якщо ж йому стало нецікаво, він починаєнудьгувати і залишає розпочату роботу, не завершив її.
Активність іреактивність збалансовані. Урівноваженість і рухливість процесів збудження ігальмування в корі головного мозку сприяють легкому утворенню тимчасовихнервових зв’язків, їх варіативності. Тому сангвініки легко пристосовуються добудь-якої нової обстановки, легко зав’язують знайомства і вступають успілкування з новими людьми, швидко схоплюють усе нове, засвоюють нові знання,навички і вміння. Їм властива висока кмітливість і гнучкий розум. Енергійні,веселі й комунікабельні сангвініки швидко привертають увагу інших людей істають організаторами різних цікавих справ, лідерами різних компаній. У них розвиваютьсяхороші організаторські здібності. Сангвінік – екстраверт. У більшості випадківйого поведінку зумовлюють зовнішні впливи, а не внутрішні переживання.
ХОЛЕРИК. Ухолерика висока реактивність і активність, причому реактивність переважає надактивністю. Неврівноваженість процесів збудження і гальмування в корі великихпівкуль може призводити до зриву нервової системи з боку гальмування. Йогопідвищена емоційна збудливість і неврівноваженість поведінки по-різномупроявляються в житті. В одних людей ці якості можуть реалізовуватися черезнеабияку наполегливість й енергійність при виконанні завдань. В інших –спричинювати цілком бурхливі афекти, конфліктність, нестриманість таагресивність.
Для холерикахарактерна циклічність у роботі. Він може цілком віддаватися справі, енергійнодолати труднощі на шляху до його мети – і раптом припинити роботу. Так буваєтоді, коли вичерпуються сили, втрачається віра у свої можливості. Це єнаслідком неврівноваженості нервової системи. Як і сангвінік, має низьку сензитивність,тому часто не помічає слабких подразників. Менша пластичність створює певнітруднощі у пристосуванні до нових умов життя, у налагодженні спілкування зновими людьми. Постійне намагання нав’язати свою думку співрозмовнику,категоричність у судженнях, нетерпимість до думки партнера звужують коло йогоспілкування.
Значна ригідністьсприяє стійкості інтересів і прагнень, підвищує наполегливість у роботі. Разоміз тим ригідність створює труднощі при переключенні уваги і при переході зодного виду діяльності на інший. Високий психічний темп виявляється у швидких,іноді імпульсивних реакціях на подразники, різких поривчастих рухах, швидкій іпристрасній мові. Холерик – екстраверт. Його поведінка переважно зумовленавпливом зовнішніх обставин, а не внутрішніми переживаннями.
ФЛЕГМАТИК.Флегматику властиві мала сенситивність та реактивність і висока активність.Тому він сповільнено реагує на подразники. Емоції виникають у нього повільно,але відзначаються значною силою, тривалістю, і стриманістю у зовнішніх проявах.Його важко розсмішити чи розгнівити. Це емоційно стійкий тип. Урівноваженість ічасткова інертність нервових процесів дають йому змогу залишатися спокійним забудь яких умов, стримувати свої пориви, завжди слідувати встановленомурозпорядку життя. За висловом І. Павлова, флегматик – це спокійний,врівноважений, завжди рівний, упертий і наполегливий працівник. Йому властивівелика зосередженість і працездатність. Через малу рухливість нервових процесівмає низький темп реакцій, йому важко переключати увагу, а тому має значнітруднощі при оволодінні новими видами діяльності. Недостатньо впевнений у собі,тривожний, а значить, малоактивний і безініціативний. Високу продуктивністьпраці виявляє при виконанні добре освоєної (нерідко монотонної) роботи.
Висока ригідністьстворює певні проблеми в пристосуванні до нових умов. За своєю природоюфлегматик інтроверт, а тому мало комунікабельний. Йому важко знайомитися зновими людьми, знаходити теми для спілкування. Має небагатослівну мову, тихий ічасто невиразний голос, збіднену міміку, повільні рухи.
МЕЛАНХОЛІК. Дляцього типу темпераменту характерна слабкість нервових процесів збудження ігальмування. Умовні рефлекси у нього утворюються повільно і легко гальмуються.Меланхолійний темперамент, писав І. Павлов, є явно гальмівним типом нервовоїсистеми. Висока сенситивність зумовлена низькими порогами чутливості.Меланхолік дуже вразливий, сором’язливий, легко ображається навіть ізнезначного приводу, плаксивий, замикається в собі. Потрапляючи в нові умови,розгублюється, не знає, як себе поводити, червоніє, і мовчить. У нього виникаєпозамежне гальмування.
Переживаннямеланхоліка є дуже стійкими і зовні слабо вираженими. Це високо тривожний іневпевнений у собі тип. Важко знайомиться з людьми, коло спілкування є дужезвуженим. Висока чутливість нервової системи спричинює її швидке виснаження.Тому меланхолік мало працездатний, швидко втомлюється. Проте якщо обстановказнайома і спокійна, а діяльність добре освоєна, він може справлятися зіскладними завданнями. Особливо полюбляє спокійну, монотонну роботу.
У чистому виглядіці типи темпераменту рідко зустрічаються в житті. У більшості людей поєднуютьсявластивості різних типів, а тому найчастіше говорять про змішаний типтемпераменту. Немає хороших чи поганих темпераментів. Кожен тип має своїпозитивні аспекти і недоліки.
4. ТЕМПЕРАМЕНТІ СТИЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ
Будь-якадіяльність передбачає певні вимоги до психічних якостей людини. Одні професіївимагають від виконавця неабиякої уважності, інші – швидкої реакції на змінуобставин або гнучкого мислення тощо. Ці вимоги не можна змінити за бажанням,вони об’єктивно зумовлені змістом самої діяльності.
Визначаючидинаміку діяльності, темперамент може по-різному впливати на її продуктивність.У масових професіях ( будівельник, електрик, токар, інженер та ін.) однівластивості темпераменту, необхідні для успішної роботи, але слабо виражені уконкретного працівника, можуть бути компенсовані за рахунок інших властивостейі зумовлених ними прийомів роботи.
В умовах певноїпрофесійної діяльності від типу темпераменту залежить стратегія підготовкилюдини до роботи і динамічний аспект її виконання, але аж ніяк не успішністьдосягнення кінцевого результату. Дослідженнями було встановлено, щопродуктивність праці ткаль, багатоверстальниць безпосередньо не зумовленатакими властивостями, як рухливість чи інертність. Так само мало впливають нарезультати роботи водіїв автобусів сильний чи слабкий тип нервової системи.Отже, в масових професіях властивості темпераменту, впливаючи на діяльність, невизначають її продуктивності, оскільки одні властивості можуть бутикомпенсовані іншими.
Існуютьспеціальності, якими не можна успішно оволодіти лише завдяки компенсації однихвластивостей іншими. Так, у професіях космонавта, льотчика-випробувача, диспетчерааеропорту, оператора швидкоплинних технологічних процесів, чия діяльністьвідбувається в екстремальних умовах, пов’язаних із небезпекою, великоювідповідальністю, вимоги до психіки дуже великі. У них висока тривожність,ригідність, низький темп діяльності не можуть бути компенсовані іншимивластивостями. Тому в цих випадках властивості темпераменту визначаютьпрофесійну придатність.
Щоб установити,чи відповідають властивості темпераменту вимогам професії, здійснюютьпрофесійний відбір. Це спеціальна процедура визначення професійної придатності,яку проводять на підставі психологічної діагностики властивостей темпераменту.
Найпоширенішимспособом пристосування темпераменту до вимог діяльності є формування їїіндивідуального стилю. Однакового результату діяльності можна досягти різнимспособом.
ІНДИВІДУАЛЬНИЙСТИЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ – індивідуальна система прийомів і способів дій, характернадля конкретної людини і доцільна для досягнення успішного результату.
Індивідуальнийстиль діяльності не з’являється стихійно, а поступово виробляється протягомусього життя. Тобто людина вибирає й удосконалює такі прийоми і способивиконання дій, які найбільше відповідають її темпераменту. Важливою умовоюформування індивідуального стилю діяльності є зацікавлене, свідоме і творчеставлення до своєї роботи. Тому найяскравіше він виявляється у творчих людей,майстрів своєї справи.
Оволодіннявластивостями власного темпераменту і їх компенсація, формуванняіндивідуального стилю діяльності розпочинається ще в дитячі роки, відбуваєтьсяпід впливом навчання і виховання і завершується в умовах трудової діяльностілюдини.
Списоклітератури.
1. БелоусБ.Б. Темперамент и деятельность. – Пятигорск, 1990.
2. ГолубеваЕ.А., Рождественская В.И. О психологических проявлениях свойств нервной системы// Вопросы психологии. – 1976. — №5.
3. ГуревичК.М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. – М.,1970.
4. КлимовЕ.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойствнервной системы. – Казань, 1969.
5. МерлинВ.С. Очерк теории темперамента. – М., 1969.
6. ПавловИ.П. Мозг и психика: Избранные психологические труды. – Москва – Воронеж, 1996.
7. РусаловВ.М. Биологические свойства индивидуально-психологических различий. – М., 1979.
8. СимоновП.В., Ершов П.М. Темперамент, характер, личность. – М., 1984.
9. СтреляуЯ. Роль темперамента в психическом развитии. – М., 1982.
10. ТепловБ.М. Избранные труды: В 2 томах. – М., 1985.
Отримавшизавдання дослідити свій темперамент, я глибоко замислилась. Прочиталахарактеристику сангвініка твердо вирішила — я сангвінік. А що, емоційна,працьовита, рухлива, життєрадісна! Тому з почуттям виконаного обов’язку почаладалі уважно слухати лекції викладачів. Однак, після останньої пари, легкийсумнів почав точити мою тверду впевненість. О пів на дев’яту вечора, післям’яко кажучи, важкуватого робочого дня та трьох лекцій рухливість тажиттєрадісність зникли та далеко, що надія на їх повернення була надтопримарною.
Почала з іншогокраю. Меланхолік. Точно, меланхолік. Особливо мені сподобалась фраза промеланхолійний тип, як гальмівний. Уява одразу ж намалювала мене в образімашини, яка з останніх сил рухається, а водій з саркастичною усмішкою щосилитисне на гальма. І так себе шкода стало… Сльози навернулися на очі, а до горлапочала підбиратися образа…
І так мабутьзалишилась би я назавжди меланхоліком, якщо б якийсь розумний дядько не створивмаршрутки. У пошуках своєї, я жвавенько так бігала зупинкою, щосекундипоглядаючи на дорогу. І як тільки вона з’явилась на обрії, почала активнорозпихувати інших бажаючих. Але ті теж сильно бажали, і я дізналась про себекілька нових подробиць, нажаль нецензурних. Хотіла було висловити обурення, тазгадала, що я ж меланхолік, а обурення не наш метод!
Той дядько, щоколись спроектував маршрутки, певно був ображений на ту частину людства, що маєзріст, вищий за метр п’ятдесят і збирається більше, ніж по дванадцятеро одразу.Він таки їм відплатив. Ті дванадцять, які сидять, позирають на інших, хоч ізнизу вверх, але зі стійким почуттям перевершення. У свою чергу, ті, хтостоїть, часу не втрачають і від щирого серця ставлять свої сумки та пакети їмна голови, та за законами фізики миттєво займають звільнене місце.
Наша маршрутка нестала виключенням. На кожного сидячого приходилося 5 стоячих, які до того жзнаходилися настільки близько один до одного, що у момент гальмування майжезливалися в одне ціле. Не дивно, що, коли звільнилося перше місце, біля ньогобуло п’ятеро темпераментних претендентів. Двоє з них певно виявилися флегматикамиі на місце чомусь не претендували. Проте інші… Жіночка невизначеного вікускерувалась було, але я була у вигіднішому становищі і миттєво перейшла упочесний клан сидячих. Такого мені пробачити не могли. Та і не пробачили. Донизки епітетів в мій бік ще на зупинці, додалися такі, що я навіть намагаласьбезрезультатно запам’ятати. На 147-му, ресурси моєї пам’яті вичерпалися, і явідчула, що з’явились активність і реактивність, причому реактивність суттєвопереважила активність. І я із впевненістю почала нав’язувати співрозмовницісвою думку. Через дві зупинки вона нарешті теж сіла, розмова поволі згасла. І,хоча на душі було якось незатишно, зігрівало те, що нарешті я дізналась правдупро свій темперамент. Я ж типовий холерик! Дякую жіночці, що відкрила менімене.
Наступного дня,для чистоти експерименту вирішила спитати у колег. Окинувши оком своїхпросунутих дівчат, зрадливо подумала: „Збрешуть”! Тому, ніби для підтриманнярозмови, звернулась до нашого аксакала Марії Федорівни. „Навіщо тобі? — недовірливоспитала вона, і про всяк випадок відповіла: „Нормальний”. І пішла в себе. Язітхнула. Через п’ять хвилин засмутилась, ще через п’ять заплакала. Що ж цетаке діється: живу собі не світі вже …років (плач переходить в ревіння) і незнаю хто я.
На цей звукприбігла найкраща подруга. Через кілька хвилин їй таки вдалося більш-меншзрозуміти причину істерики.
Яке щастя, що існуютьв цьому світі найкращі подруги. Хоча є певні особи (мабуть чоловіки), якізаперечують існування жіночої дружби, жіночої логіки і життя на Марсі, я зусією відповідальністю заявляю: жінки, дружіть! Ніхто не зрозуміє і не полюбитьнас так, як любимо себе ми!
Моя віддана,перевірена подруга на щастя виявилась не тільки дипломованим, а ще й справжнімпсихологом.
Всього лише за 10хвилин я дізналась, що кожна людина народжується з певним набором особливостейособистості, які і виявляються у темпераменті. Значні розходження в поведінцілюдей, обумовлені властивостями їхніх темпераментів є навіть у рідних братів ісестер, у близнюків, що живуть пліч-о-пліч. Темпераменти розрізняються навіть всіамських близнюків, у всіх дітей що отримували однакове виховання, що маютьоднаковий світогляд, близькі ідеали, переконання й моральні підвалини.
І розбиратися врисах темпераменту людини за допомогою опису можна лише тоді, коли вони чітковиражені, але люди з різко вираженими рисами певного темпераменту зустрічаютьсядуже рідко, найчастіше в людей буває змішаний темперамент у різних сполученнях.Але перевага рис будь-якого типу дає можливість віднести темперамент людини дотого або іншого типу.
Найголовнішим єте, що в кожному темпераменті можна знайти як позитивні, так і негативнівластивості. Гарне виховання, контроль і самоконтроль дає можливість виявитися:меланхоліку, як людині вразливій із глибокими переживаннями й емоціями;флегматику, як витриманій, без необдуманих рішень; сангвініку, як високо чуйнійдля будь-якої роботи людині; холерику, як жагучій, шаленій й активній в роботі.
На моїх очахзнову забриніли сльози, але це були сльози радості та умиротворіння. Тепер язнала, що навіть у складних життєвих ситуаціях мені просто необхідно залишатисясамою собою — сангвініком — рухливим, веселим та життєрадісним оптимістом. Чогоі всім бажаю!