Міністерство освіти і науки України
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Факультетпсихології та соціології
спеціальністьпсихологія
Кафедрапрактичної психології
Особливості уваги дітей
молодшого шкільного віку
Дипломна робота
Харків– 2006 рік
Зміст
Вступ
Розділ І. Проблеми вивчення уваги молодшогошколяра
1.1 Загальна характеристика уваги
1.2 Особливості уваги молодшогошколяра
Розділ ІІ. Експериментальне дослідженняособливостей уваги молодших школярів
2.1 Дослідження стійкості увагимолодшого школяра
2.2 Оцінка динамічної уваги молодшогошколяра. Таблиці Шульте
2.3 Дослідження стійкості уваги молодшогошколяра. Тест Б. Бурдона
Висновки
Література
Вступ
Увага – цеособлива форма психічної діяльності, яка виявляється в спрямованості ізосередженості свідомості на вагомих для особистості предметах, явищахнавколишньої дійсності або власних переживаннях.
Умовоюефективності навчально-виховного процесу є увага учнів, уміння вчителяконтролювати увагу дітей, розвивати здібність учнів до самоорганізації уваги.
Учень можеуспішно навчатися тільки за допомогою зосередженості, або концентрації уваги.Уважно слухаючи пояснення вчителя на уроці він легше сприймає, розуміє тазапам’ятовує його зміст і тим самим полегшує собі виконання домашніх завдань;акуратність, точність, безпомилковість виконання письмових робіт учнями можливілише при стійкій увазі. Учні-відмінники, як правило, дуже уважні на уроках тапід час усіх видів навчальної діяльності.
Розвиток тавиховання уваги учнів набуває особливого значення у зв’язку з переходом школина роботу за новими програмами; засвоєння школярами змісту цих програм можливотільки при високому рівні уваги.
Чим складнішапраця, чим вона відповідальніша, тим більше уваги вимагає її виконання.Особливо високі вимоги до різних сторін людської психіки, і конкретно до уваги,висуває сучасний рівень виробництва, автоматизація трудових процесів. Недарма вінженерній психології та психології праці проблема уваги посідає центральнемісце [11]. Без високого рівня людської уваги неможлива не тількиорганізаторська, а й будь-яка виконавча діяльність в умовах сучасноговиробництва. Щоб молоде покоління було підготовлено до участі в роботі в умовахсучасного виробництва, у нього повинна бути висока культура уваги в періодшкільного навчання. Цієї мети можна досягнути, розвиваючи увагу учнів не тількив розумовій роботі, а й в інших видах праці.
Особистість, перебуваючив бадьорому стані, активно, по-дійовому ставиться до предметів та явищнавколишньої дійсності, до власних переживань: щось сприймає, пам`ятає, пригадує, про щось думає. У таких випадках вона зосереджує своюсвідомість на тому, що сприймає, пам`ятає, переживає, тобто вонабуває до чогось уважною.
Увага необхідналюдині і в повсякденному житті: в побуті, в процесі спілкування з людьми; воназабезпечує правильну орієнтацію в оточуючому середовищі.
Високо розвинутав процесі виховання та навчання увага перетворюється на уважність – найціннішурису людського характеру.
Серед психічнихявищ увага посідає особливе місце: вона не є самостійним психічним процесом іне відноситься до якостей особистості.
З увагою в їїнайвищих формах пов’язують регульоване здійснення психічних процесів і свідомоїповедінки людини [54].
Деякі закордонніпсихологи, тривалий час не визнавали існування уваги, навіть вважали зайвимслово «увага», тому що вона не має ніякого психологічного змісту. В пресі в30-х роках з’явилась стаття датського професора Е. Рубіна «Про неіснування уваги». Уже сама назва статті говорить про її зміст.
У теперішній часувага стійко увійшла до психології як наукове поняття. Цьому сприяли запитипрактики, розвиток кібернетики, що висунула в план наукового дослідження«прийом інформації», поява і розвиток таких наук, як інженерна психологія,психологія праці, психофізіологія, для якої увага стала центральною проблемою.Звісно, увага не є самостійним психічним процесом, як наприклад відчуття,пам’ять, мислення. Увага завжди включена до діяльності, є найважливішою умовоюпродуктивності психічної діяльності та виступає в єдності з різними психічнимипроцесами – пізнавальними, емоційними, вольовими [8].
Такі властивостіособистості, як характер, темперамент, здібності також відбиваються наособистостях уваги – у виборі об’єкта, у стійкості, переключенні, відволіканні.
Увага завждивластива конкретній людині, певній особистості. Спрямованість особистості тазосередженість уваги тісно пов’язані з спрямованістю особистості, тобто з їївимогами, інтересами, переконаннями.
На людинупостійно діє велика кількість подразників. Але в певний момент людина реагує наті з них, які в більшій мірі, ніж інші, відповідають її потребам, і, такимчином, мають для неї більш важливе життєве значення. Так, значущі об’єктипривертають увагу, визначають її спрямованість; менш значущі в цей час непомічаються.
Проблемою увагизаймались як вітчизняні, так і закордонні психологи: Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін,В.В. Давидов, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Н.А. Менчинська, С.Л. Рубінштейн,К.Д. Ушинський, Б.В. Ельконін; А. Валлон, К. Коффка, Ж. Піаже, Т. Рібо, Е.Б. Тітченерта інші.
Психологічно обґрунтованийоблік якостей уваги, як і її можливих розладів та порушень, є необхідноюпередумовою розгляду пізнавальних процесів, в яких виявляє себе увага [35].
Об’єктом — єувага молодших школярів.
Предмет — особливості уваги молодших школярів, в учбовій діяльності.
Мета: вивченняособливостей уваги дітей молодшого шкільного віку.
Задачі:
1. Провести теоретичний аналізпроблеми вивчення уваги.
2. Визначити розвиток стійкостіуваги молодших школярів.
3. Визначити обсяг увагимолодших школярів.
4. Сформулювати рекомендаціївчителю з організації уваги учнів молодшого шкільного віку.
Використані такіметоди: тестування, спостереження, бесіди (з учнями, їх батьками та вчителями),вивчення особових справ учнів, вивчення продуктів діяльності учнів, методистатистичної обробки даних.
Роботаскладається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та спискувикористаної літератури.
У І розділі«Проблеми вивчення уваги молодшого школяра», на основі огляду літератури мирозкрили стан даної проблеми в розвитку психологічної науки. Дали оцінкудосліджуваній проблемі, співвіднесли її з основною задачею дослідження.Сформулювали задачі та гіпотезу експериментального дослідження.
ІІ розділ«Експериментальне дослідження особливостей уваги молодших школярів», міститьопис задач, об’єкту та методів дослідження даної проблеми. За допомогоюконкретних методик Шульте, Крепеліна та коректурної проби Бурдона провелиекспериментальне дослідження. Провели кількісну та якісну обробку даних.
Дослідженняпроводилося в середній загальноосвітній школі № 16 м. Харкова у 2006 році, з учнями 3 — Б класу (вік – 9 років). Вдослідженні узяли участь 20 осіб.
Розділ І. Аналіз психолого-педагогічноїлітератури з проблеми вивчення уваги молодшого школяра
1.1 Загальнахарактеристика уваги та її властивостей
Увага – умоваефективності всіх видів діяльності людини, передусім трудової та навчальної.Уважність необхідна людині в її повсякденному житті, в побуті, у спілкуванні зіншими людьми. Увага учнів є однією з основних умов успішної організаціїнавчально-виховного процесу.
Особливістюпротікання пізнавальних процесів є їх вибірковий, спрямований характер. Увага –це спрямованість і зосередженість, що передбачає підвищення рівня сенсорної,інтелектуальної та рухової активності індивіда.
Спрямованістьуваги виявляється в образотворчості, у мимовільному або довільному виборі,виділенні об’єктів, які відповідають вимогам суб’єкта, цілям та задачам йогодіяльності. Зосередженість (концентрація) на одних об’єктах передбачаєодночасно відокремлення від всього стороннього, тимчасове ігнорування іншихоб’єктів [15].
Також увага можепроявлятися в сенсорних, мнемічних, розумових та рухових процесах. Тому залежновід об’єкта дослідження виділяють такі форми процесів уваги:
- сенсорна(перцептивна);
- інтелектуальна;
- моторна(рухова).
Зараз більшевивчають сенсорну (зорову та слухову) увагу. Більшість даних, якіхарактеризують увагу, одержано, фактично, під час її дослідження. Так, з увагоюпов’язані точність та повнота сприйняття, ослабленість уваги може призвести дозначних порушень перцептивних процесів та перекрученню образу, який формується.
За способамиздійснення та характером походження виділяють два основних види уваги:мимовільну та довільну увагу. Мимовільна увага виникає та підтримуєтьсянезалежно від свідомих намірів та цілей людини. Довільна увага – це свідомоспрямоване та регульоване зосередження. Довільна увага розвивається на підставімимовільної.
За активністюлюдини в організації уваги розрізняють три види: мимовільна, довільна,післядовільна.
Довільна уваганазивається активною або вольовою. Всі визначення підкреслюють, що взосередженні уваги на об’єкті ініціатива належить суб’єкту.
Довільна увага –це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах і явищахнавколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності [19].
Післядовільнаувага, як переконує досвід і спеціальні дослідження, виникає в результатісвідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги.Післядовільна увага – зосередження свідомості на об’єкті, значущому та цінномудля особистості.
Мимовільна увага. В деяких дослідженнях їїназивають пасивною, в інших — емоційною. Обидва терміни допомагають розкритиособливості мимовільної уваги. Коли говорять про пасивну увагу, то підкреслюютьвідсутність зусиль з боку людини, спрямованих на зосередження на об’єкті уваги.Коли мимовільну увагу називають емоційною, то виділяють зв’язок між об’єктомуваги та емоційними інтересами, потребами, викликаними даним об’єктом. У цьомувипадку також нема вольових зусиль, спрямованих на зосередженість. Таким чином,мимовільна увага — це зосередженість свідомості на об’єкті в силу особливостіцього об’єкту як подразника [57].
Довільна увагавиникає, якщо в діяльності людина ставить перед собою певну задачу та свідомовиробляє програму дій. Це і визначає виділення об’єктів її уваги.
В довільній увазіпроявляється активність особистості, при цьому увага, інтереси маютьопосередкований характер. Основною функцією довільної уваги є активнерегулювання протікання психічних процесів. Саме завдяки наявності довільноїуваги людина здатна активно, вибірково «витягати» з пам’яті потрібніїй відомості, виділяти головне, суттєве, обирати правильне рішення.
Якщо вцілеспрямованій діяльності для особистості цікавими та значущими стають зміст ісам процес діяльності, а не тільки її результат як при довільному зосередженні,то є підстава говорити про післядовільну увагу. Діяльність так захоплює в цьомувипадку людину, що їй не треба помітних вольових зусиль для підтримки уваги.Таким чином, післядовільна увага, проявляючись слідом за довільною, не можебути зведена до неї. Так як ця увага пов’язана з свідомо поставленою метою,вона не може бути зведена і до мимовільної уваги. Увага, спочатку підтриманавольовим зусиллям, переходить у післядовільну. Післядовільна увага характеризуєтьсятривалою високою зосередженістю, з нею обґрунтовано пов’язують найбільшінтенсивну та плідну розумову діяльність, високу продуктивність всіх видівпраці.
Мимовільну увагувикликають подразники, які відрізняються фактично однією загальною властивістю- новизною, привертають увагу тому, що реакція на них не ослаблена в результатізвикання [16].
Увагу привертаютьсильні подразники: голосні звуки, яскраві світло та фарби, різкий запах. Прицьому має значення не стільки абсолютна, скільки відносна інтенсивністьподразника.
Мимовільну увагувикликають подразники, що відповідають потребам індивіда, є значущими длянього.
Мимовільна увагапов’язана із загальною спрямованістю особистості. Мимовільна увага виникаєнезалежно від свідомих намірів суб’єкта, без будь-яких вольових зусиль з йогобоку. Основна функція мимовільної уваги міститься в швидкій та правильнійорієнтації в умовах середовища, які постійно змінюються, у виділенні тих їїоб’єктів, які можуть мати у даний момент найбільше життєве значення [18].Фізіологічні основи уваги
Увага, якпоказали дослідження, детермінується співвідношенням збуджень у корі великихпівкуль головного мозку, зумовлених подразниками, що впливають на чуттяорганізму, і внутрішніми установками та психічними станами.
Фізіологічноюосновою найпростіших випадків уваги є орієнтувальний рефлекс. Останній вникаєпід впливом нового або несподівано виникаючого подразника.
Увага, щовиступає в єдності з орієнтувальним рефлексом, дає можливість вчасно помітитираптовий подразник (предмет, явище), що виявився та доцільно на ньогореагувати.
Для розумінняфізіологічних основ уваги великого значення мають роботи видатних російськихфізіологів І.П. Павлова та О.А. Ухтомського.
Згідно з ідеямиІ.П. Павлова та О.У. Ухтомського, явища уваги пов’язані з підвищенням збудженняокремих мозкових структур в результаті взаємодії процесів збудження тагальмування.
Як вважав І.П. Павлов,в будь-який момент часу в корі є будь-яка ділянка, яка характеризуєтьсянайбільш сприятливими, оптимальними умовами для збудження. Ця ділянка виникаєза законом індукції нервових процесів, які концентруються в одній областіголовного мозку, викликають гальмування в інших її областях та навпаки.
Особливе значеннядля розуміння фізіологічних механізмів уваги має принцип домінанти. За О.А. Ухтомським,у мозку завжди є домінуючий осередок збудження. О.А. Ухтомський характеризуєдомінанту як констеляцію “центрів з підвищеною збудженістю”. Особливістюдомінанти як пануючого осередку є те, що вона не тільки може придушувати зноввиниклі осередки збудження, але й здібна притягати до себе й слабкі збудження,і завдяки цьому посилюватись за їх рахунок, ще більше домінувати над ними.Домінанта є стійким осередком збудження [34].
В останні роки вдослідженнях вітчизняних та зарубіжних психологів та вчених одержані новірезультати, які розкривають нейрофізіологічні механізми уваги. Увага виникає нафоні загальної бадьорості організму, пов’язаної з активною мозковою діяльністю.Якщо активна увага можлива в стані оптимальної бадьорості, то труднощізосередження виникають як на фоні розслабленої дифузної, так і на фонінадмірної бадьорості. Увага можлива на певному рівні активності мозку.Припускається, що мимовільна увага пов’язана передусім із загальними,генералізованими формами неспецифічної активізації мозку. Довільна увагапов’язана як із збільшенням загального рівня активації мозку, так і з значнимилокальними [34].Розвиток вищих форм уваги
Первісна увагадитини здійснюється за допомогою спадкових нервових механізмів, організуючихпротікання її рефлексів за відомим фізіологічним принципом домінанти. Цейпринцип установлює, що в роботі нервової системи організуючим моментом єнаявність одного найголовнішого осередку збудження, котрий посилюється за їхрахунок. У домінантному нервовому процесі закладені органічні основи тогопроцесу поведінки, який ми називаємо увагою.
У немовлят єтільки дві домінанти – харчова та пов‘язана із зміною положення. Тількипоступово у дитини розвивається зорова, слухова та інші домінанти, і тільки зїх появою стає можливим утворення нових умовних рефлексів з зору та слуху.
Таким чином,домінантна реакція стоїть на самому початку утворення нових зв‘язків у коріголовного мозку дитини та визначає характер і напрямок цих зв‘язків. Весь цейперіод у розвитку дитини ми називаємо періодом натурального або примітивногорозвитку її уваги [9].
На думку Л.С. Виготського,існують дві лінії розвитку уваги дитини: лінія натурального та лініякультурного розвитку уваги.
Культурнийрозвиток уваги починається, суворо кажучи, також у самому ранньому віці дитини,при першому ж соціальному контакті між дитиною та оточуючими її дорослимилюдьми. Як і всякий культурний розвиток, він є розвитком соціальним і полягає втому, що дитина з мірою вростання її в оточуюче її соціальне середовище, упроцесі пристосування до цього середовища розвиває та формує ту основнуоперацію соціальної поведінки, яку назвали в психології довільною увагою [60].
Сам собоюорганічний, або натуральний, розвиток уваги ніколи не призвів би та не призводитьна справді до виникнення довільної уваги. Вона виникає, як показують науковідослідження, з того, що оточуючі дитину люди починають за допомогою рядустимулів та засобів спрямовувати увагу дитини, керувати її увагою, підкоряти їїсвоїй владі і цим самим дають до рук дитини ті засоби, за допомогою яких вонапотім і сама оволодіває своєю увагою за тим же типом.
Таким чином,механізм довільної уваги може бути зрозумілий тільки генетично та соціально[10].
В останні рокивсе більшого значення починають набувати уявлення про ведучу роль кори великихпівкуль у системі нейрофізіологічних механізмів уваги. На рівні кори великихпівкуль з процесами уваги пов‘язують наявність особливого типу нейронів:нейрони уваги – детектори новизни та клітини установки – клітини очікування.
Структура уваги
Увагахарактеризується різними якісними проявами — властивостями. До них відносять:стійкість, концентрацію, переключення, коливання, розподіл та обсяг уваги.
Стійкістьуваги характеризується тривалістю зосередження на об’єктах діяльності. Зосередженістьуваги та ії стійкість у процесі діяльності можуть порушуватися: сила ітривалість зменшується, увага слабшає, людина відволікається від об’єктадіяльності. Відволікання настає тоді, коли відсутні чинники, які сприяють зосередженостіта стійкості уваги.
Особливо помітновідволікання уваги виявляється у неуважних людей. Розосередженість – ценегативна особливість уваги, яка зумовлюється послабленням сили зосередженості.Фізіологічним підґрунтям її є слабкість збудження у ділянках кори головногомозку. Люди, а особливо діти, яким властива слабкість уваги, постійновідволікаються, їхня увага швидко переходить з предмета на предмет, незатримуючись на жодному, їм важко зосередитися на чомусь одному більш-менштривалий час. Такі люди, головним чином учні, потребують, щоб їхню розумовудіяльність підтримували засоби унаочнення, активізували збудженням інтересу дозавдань, не затримували на одноманітному матеріалі, навантажуючи лише одинрізновид сприймання – зоровий або слуховий. [36].
Однією з важливихумов тривалого зосередження є мінливість, рухомість об’єктів уваги.
Стійкість увагипідвищується із збільшенням складності об’єкта. Складні об’єкти викликаютьактивну розумову діяльність, з чим і пов’язана тривалість зосередження. Увагаможе бути стійкою, коли людина усвідомлює важливість, значущість виконуваноїроботи. Тому формування стійких пізнавальних інтересів – одна з важливих умовпідвищення уважності учнів на уроках, успішності навчального процесу.
Велике значеннядля збереження стійкої уваги має активність особистості. Важливу роль граєвнутрішня активність, пов’язана з рішенням різноманітних перцептивних тарозумових задач, які потребують найбільш повного відображення об’єктівзосередження.
Стійкість тіснопов’язана з динамічними характеристиками уваги.
Однією здинамічних особливостей уваги є коливання уваги. Під коливанням уваги розуміютьперіодичні короткочасні мимовільні зміни ступеня інтенсивності уваги,періодичне мимовільне її посилення або послаблення [60].
Коливання уваги легкопростежуються при сприйнятті так званих подвійних зображень.
Динаміка увагивиявляється й у зрушеннях стійкості протягом тривалої роботи. Такі зрушеннярозглядають як стадії зосередження.
Переключенняуваги – це навмисне перенесення уваги з одного на інший предмети, якщо цьоговимагає діяльність.
Переключення можебути зумовлене або програмою свідомої поведінки, вимогами діяльності, абонеобхідністю включення в нову діяльність відповідно до умов, що змінюються, абоздійснюватися в умовах відпочинку.
Виділяють рядпоказників переключення уваги. Це передусім час, витрачений на перехід відоднієї діяльності або операції до другої; продуктивність роботи; якість,точність роботи. Можна говорити про повне завершене переключення або пронеповне незавершене. При неповному незавершеному переключенні людина,приступивши до виконання нової роботи, неповністю відключається відпопередньої. Тому при організації уваги учнів на уроці необхідно враховувати якчас переключення, так і особливості виконання роботи після переключення уваги.
Переключенняпов’язано з особливостями попередньої діяльності та наступної діяльності.Успішність переключення залежить від ставлення людини до попередньої та новоїдіяльності. Чим цікавіша була попередня діяльність і чим менш цікава наступна,тим важче відбувається переключення [14].
Поряд зпереключенням уваги виділяють її відвернення (відволікання). Під відволіканням розуміютьмимовільне переміщення уваги з основної діяльності на об’єкт, що не маєзначення для її успішного виконання.
Розподіл уваги –властивість, з якою пов’язана можливість одночасного виконання двох і більшерізних видів діяльності.
Важливе значеннямає розподіл уваги в педагогічній діяльності. Вчитель, який пояснює матеріал науроці, повинен стежити за змістом свого мовлення, контролювати логіку,послідовність викладання й на той же час спостерігати за тим, як сприймаютьматеріал учні.
Можливістьрозподілу уваги залежить від ряду умов. Чим складніше сполучувані видидіяльності або вирішуванні задачі, тим складніше розподіляти увагу. Труднощіпредставляє сполучення двох видів розумової діяльності. В усіх випадкахосновною умовою успішного розподілу уваги є автоматизація хоча б однієї зодночасно здійснюваних видів діяльності.
Уміннярозподіляти увагу формується в процесі оволодіння діяльністю, воно може бути розвиненешляхом вправ та накопиченням відповідних навичок [26].
До властивостейуваги відносять її обсяг, який визначається кількістю одночасно чіткосприйнятих об’єктів. Встановлено, що при сприйнятті безлічі простих об’єктів уінтервалі часу 0,07-0,1 секунди обсяг уваги у дорослої людини дорівнює всередньому /> елементам.Обсяг уваги залежить від особливостей сприйняття об’єктів. Обсяг уваги молодшихшколярів дуже обмежений. З віком він розширюється. Основною умовою збільшенняобсягу уваги є формування вмінь групувати, систематизувати, об’єднувати зазмістом матеріал, який сприймається.
Однією знегативних сторін уваги є неуважність. Неуважність може проявлятися внездатності до тривалого інтенсивного зосередження, у легкому та частомувідволіканні. Цей вид неуважності нерідко є однією з причин зниженняпрацездатності та неорганізованості поведінки.
Причиннеуважності багато. Як стійка особистісна особливість неуважність є показникомслабкої довільної уваги і може бути результатом неправильного виховання.Боротися з такою неуважністю треба передусім шляхом формування вольових якостейособистості. Постійна неуважність може пояснюватися поганим станом здоров’я,загальним розладом нервової системи дитини. Неуважність може носити ітимчасовий характер, являючись наслідком надмірного емоційного збудження абоперевтомлення.
Психологічно обґрунтованийоблік якостей уваги, як і її можливих розладів та порушень, є необхідноюпередумовою розгляду пізнавальних процесів, в яких проявляє себе увага [32].
1.2 Особливостіуваги молодшого школяра
Молодший шкільнийвік (з 6-7 до 9-10 років) визначається вступом до школи. У теперішній час навчанняв школі починається з 6-7 років. Шкільний колектив бере на себевідповідальність визначити готовність дитини до початкового навчання задопомогою різноманітних бесід з психологом.
Дитина, щовступила до школи, переходить на нову сходинку системи відносин між людьми: унеї з’являються нові обов’язки, пов’язані з навчальною діяльністю.
Навчання дітейпочинається з початкових класів. У цьому віці для них характерні деякіособливості фізичного розвитку. До цього часу взагалі закінчується закостеніннячерепу голови, закриваються роднички, оформлюються черепні шви та триваєзміцніння скелету в цілому. Однак розвиток та закостеніння кінцівок, хребта татазових кісток знаходиться у стадії великої інтенсивності [64].
Суттєвоюособливістю молодших школярів є посилене зростання мускулатури, збільшенням’язів у обсягу та значне зростання м’язової сили.
Суттєвим факторомрозвитку психіки є удосконалення нервової діяльності. Розвиток головного мозкуу молодших школярів проявляється як у збільшенні його ваги, так i в змініструктурних зв’язків між нейронами.
Суттєве значеннядля розумового розвитку молодших школярів має правильна організація таудосконалення їх пізнавальної діяльності. Передусім важливо розвивати тіпсихічні процеси, які пов’язані з безпосереднім пізнанням довкілля, тобтовідчуття та сприйняття.
У молодшихшколярів інтенсивно розвивається друга сигнальна система, пов’язана забстрактним мисленням та мовленням. Це створює умови для засвоєння багатьохпитань програмного матеріалу не тільки на рівні уявлень, а й на рівнітеоретичних понять, особливо з мов та математики.
Успішнаорганізація навчальної роботи молодших школярів потребує постійної турботи пророзвиток у них довільної уваги та формування вольових зусиль у подоланнітруднощів при оволодінні знаннями. Знаючи, що у дітей цієї вікової групипереважає мимовільна увага i що вони важко зосереджуються на сприйнятті“нецікавого” матеріалу, учителі намагаються використати різноманітніпедагогічні засоби, щоб зробити навчання цікавим [58].
Пізнавальна активністьдитини, спрямована на обстеження довкілля, організує її увагу на досліджуванихоб’єктах доволі довго, поки не пропаде інтерес. Якщо 6-7-річна дитина зайнятаважливою для неї грою, то вона, не припиняючи може грати дві, а то й тригодини. Так же довго вона може бути зосереджена і на продуктивній діяльності(малювання). Однак такі результати зосередження уваги — наслідок інтересу дотого, чим зайнята дитина. Вона ж буде томитися, відволікатися та відчувати себезовсім нещасною, якщо треба бути уважною в тій діяльності, яка їй байдужа, абозовсім не подобається.
Дорослий можеорганізувати увагу дитини за допомогою словесних вказівок. Їй нагадують пронеобхідність виконання заданої дії, вказуючи при цьому способи дії.
Молодший школярдеякою мірою може й сам планувати свою діяльність. При цьому він словеснопромовляє те, що він повинен і в якій послідовності буде виконувати ту чи іншуроботу. Планування, безумовно, організує увагу дитини [59].
І все ж, хочадіти в початкових класах можуть довільно регулювати свою поведінку, мимовільнаувага переважає. Дітям важко зосередитись на одноманітній та малопривабливійдля них діяльності, або на діяльності цікавій, що вимагає значного розумовогонапруження. Відключення уваги врятовує від перевтомлення. Ця особливість увагиє однією з підстав для включення до занять елементів гри та достатньо частоїзміни форм діяльності.
Діти молодшогошкільного віку здібні утримувати увагу на інтелектуальних задач, але це вимагаєдеяких зусиль волі та організації високої мотивації.
Увага дітеймолодшого шкільного віку характеризується малою стійкістю (10-15 хвилин), малимобсягом (2-3 одиниці), слабким розподілом, нерозвиненим переключенням. У дітейцього віку переважає мимовільна увага. Зазначені особливості уваги необхідновраховувати в процесі навчання та виховання молодших школярів. Викладання впочаткових класах повинно бути безпосередньо цікавим, емоційно насиченим, зшироким застосуванням наочності. У молодших класах, особливо 1 та 2, черезкожні 15-20 хвилин треба змінювати вид діяльності, щоб попередити втому уваги,неможна давати учням цих класів матеріал, великий за обсягом, і такий,сприйняття якого вимагає високого рівня розподілу уваги [56].
Молодших школярівприваблює те, що для них нове; при цьому необхідно, щоб був зв’язок між новоюінформацією і тим, що їм вже відомо; тільки за таких умов учні здібні зрозумітита добре засвоїти новий для них матеріал.
Навчальнадіяльність учнів молодших класів в основному протікає на рівні мимовільноїуваги, це зовсім не означає, що довільна увага виключена з їх навчальноїроботи.
У процесінавчання треба вимагати у учнів свідомого ставлення до навчання, розвиваючи уних довільну увагу.
Довільна увагаформується на нижчих ступенях навчання, хоча тут вона не грає основної ролі.
Окрім довільноїта мимовільної уваги, виокремлюють ще один особливий вид – післядовільну увагу.
При організаціїнавчально-виховного процесу в школі необхідно враховувати особливості всіхвидів уваги.
Слід враховувати,що постійна підтримка уваги за допомогою вольових зусиль пов’язана зі значнимнапруженням та є дуже виснажливою. Саме це й визначає особливе значенняпіслядовільної уваги в процесі навчання.
Вихованнюпіслядовільної уваги у молодших школярів сприяє проблемність навчання,використання творчих завдань, самостійна робота.
Важливою умовоюформування уваги молодшого школяра є правильна та чітка організація всьогонавчального процесу. Виступаючи однією з умов успішності навчання, увага,одночасно, й формується в ньому.
Щоб кращезрозуміти особливості уваги дітей молодшого шкільного віку, треба зрозуміти те,що характерне для їх вищої нервової діяльності.
Процеси збудженнята гальмування у корі півкуль змінюються у молодших школярів доволі швидко.Тому увага дитини молодшого шкільного віку відрізняється легким переключеннямта відволіканням, що заважає їй зосередитись на одному об’єкті.
Існує помилковадумка, ніби діти молодшого віку відрізняються більшою спостережливістю, ніжпідлітки, юнаки та навіть дорослі люди. Подібне уявлення виникає іноді тому, щомолодші школярі помічають у речах такі несуттєві елементи, на які дорослі незвертають уваги.
Увага молодшогошколяра в більшому ступені, ніж увага дітей старшого віку, залежить відпоставленої перед ним задачі [7].
Навчання дитини вшколі, сам процес здобування знань – все це сприяє швидкому зростанню умолодших школярів мимовільної уваги, яка розвивається у них, головним чином, наґрунті виникаючих інтересів, і, зокрема, інтересу до навчальних занять.
Цей інтерес умолодшого школяра спочатку носить дифузний характер, розповсюджений на все, щопов’язане з навчанням. У перші місяці перебування в школі дітей цікавлять нестільки знання, скільки весь комплекс нових відносин і сам характер навчальноїдіяльності.
У подальшомунавчанні інтереси у школяра починають диференціюватися й поступово набуваютьпізнавального характеру. У зв’язку з цим діти стають більш уважнішими при однихвидах роботи та відрізняються неуважність при іншого роду навчальних заняттях.
У молодшихшколярів мимовільна увага в більшому ступені залежить від враженняматеріалу, від його наочності та конкретності, від впливу на емоційну сферудитини. Хоча у молодшого школяра найбільше розвинена мимовільна увага, однакперші роки навчання – головний період формування й довільної вольової уваги[24].
Довільна увагамає велике значення в навчальній роботі молодшого школяра, хоча уміння керуватизосередженістю своєї свідомості у дитини цього віку ще недостатньо розвинене.Однак наявність різноманітних учнівських обов’язків, вимог учителя, впливдитячого колективу, всі обставини шкільного життя сприяють розвитку цього видууваги. У кожній навчальній роботі далеко не все представляє безпосереднійінтерес для учня, і він часто змушений довільно зосереджуватись на предметі всилу почуття обов’язку або опосередкованого інтересу до роботи. Звичайно, післяряду зусиль, довільна увага в учня переходить в особливий різновид мимовільної,а саме – в післядовільну увагу.
Велике місце внавчальній роботі школярів посідає й звичайна увага, коли учневі вдаєтьсязосередитися на нецікавій роботі тільки в силу того, що він неодноразовозаймався аналогічною справою [31].
Перевага у дітеймолодшого шкільного віку мимовільної уваги над довільною може бути поясненатим, що регулююча діяльність другої нервової системи відносно до першої в цьомувіці ще недостатня.
Регуляція увагитісно пов’язана не тільки з волею, але й з розвитком логічного мислення. Длядовільної уваги необхідний достатньо високий її рівень. Щоб примусити себе бутиуважною, людина повинна дійти до висновку про необхідність зосередитися,зважити “за” й “проти” та відкинути ті висновки, які сприяють відволіканню відпредмета, на якому треба зосередитися. Тому, довільна увага є не тількивольовою, але й інтелектуальною, тобто пов’язаною з достатньо розвинутиммисленням.
Необхідновідзначити також і особливості довільної уваги молодших школярів с точки зорутієї задачі, якій вона підпорядкована. У старших учнів та у дорослих цей видуваги утримується на об’єкті й у тих випадках, коли задача пов’язана з далекоюмотивацією. Так, людина може наполегливо й глибоко зосереджуватися на важкій танецікавій роботі заради результату, який очікується в далекому майбутньому.Молодший школяр може робити (діяти) подібним чином більшою частиною в тихвипадках, коли до цієї віддаленої мотивації приєднується більш близька задача(одержати добру оцінку). За такої мотивації вольові зусилля незначні, тому щовимоги моменту змушують учня бути уважним, так би мовити, в силу необхідності.Так, на уроці молодший школяр буває уважним не тому, що він сам перемагає себе,свою неуважність та відволікання, а тому, що на нього впливає учитель, якийстимулює його роботу, примушує зосередитися.
В умовахшкільного життя увага молодшого школяра багато в чому залежить від уваги іншихдітей, і в цьому розумінні колектив та навчальна праця – головні факторирозвитку уваги [51]. Спостереження показують, що ті школярі, які в силубудь-яких причин позбавлені нормального шкільного навчання, стають меншпрацездатними, менш здатними до зосередження, в особливості тоді, коли їмдоводиться займатися в колективі.
Увага дітеймолодшого шкільного віку нестійка, вона часто переключається з одного об’єктана інший. Тому, з поля уваги дітей треба віддалити все, що не має відношення дороботи на уроці. Учитель іноді і не здогадується, що служить причиноюнеуважності дітей.
Неуважністьмолодших школярів особливо часто виникає, якщо навчальний матеріал здається їмнецікавим, нудним, не збуджує у них емоцій. Це трапляється тоді, коли учительне мобілізував увагу учнів, не вказав на необхідність зрозуміти та запам’ятатите, що він повідомляє, не виділив в ньому головне, суттєве.
Багато недоліківуваги зникають в учня в процесі правильно організованої навчальної роботи. Придобре заповненому працею уроці, учні 1 класу можуть бути тривалий час уважнимине відволікаючись від навчальних занять, навіть якщо ці заняття непредставляють для них інтересу [52].
Особливістю увагимолодших школярів є те, що вона підвладна зовнішнім впливам, в більшому ступенізалежить від умов, в яких йде робота учнів. Часто те, що не впливає на увагустарших школярів, виступає як значний відволікаючий фактор для молодших учнів.
Увага — зосередженість психічної діяльності на певних об’єктах. Вона є важливою умовоючіткості сприймання та розуміння людиною предметів та явищ і відносин між ними.Зосередженість свідомості – якісно своєрідний її стан, необхідний для успішноїта продуктивної діяльності.
Увага єневід’ємною частиною від психічних процесів та станів, вона – необхіднийпсихологічний компонент діяльності людини. Зосередженість проявляється всприйнятті нового учбового матеріалу, в запам’ятовуванні та відтворенні, атакож у практичному застосуванні отриманих знань.
Увага, такимчином, – це якість або особливість психічної діяльності людини, що забезпечуєнайкраще відображення одних предметів та явищ дійсності при одночасномувідволіканні від інших.
Серед психічнихпроцесів увага займає особливе місце: вона не є самостійним психічним процесомі не відноситься до якостей особистості.
За активністюлюдини в організації уваги розрізняють три види уваги: довільну, післядовільнута мимовільну.
Довільна увага –це зосередження на об’єкті, яке викликане умовами діяльності та свідоморегулюється.
Післядовільнаувага – зосередження на об’єкті значущому та цінному для особистості.
Мимовільна увага– це зосередження свідомості на об’єкті в силу особливості цього об’єкта якподразника.
Для того, щобкраще зрозуміти особливості уваги дітей молодшого шкільного віку, необхідноз’ясувати те, що є характерним для їх вищої нервової діяльності.
Навчання дитини вшколі, сам процес здобування знань – все це сприяє швидкому зростанню умолодших школярів мимовільної уваги, яка розвивається у них, головним чином, наґрунті виникаючих інтересів, і, зокрема, інтересу до навчальних занять.
У молодшихшколярів мимовільна увага в більшому ступені залежить від враження матеріалу,від його наочності та конкретності, від впливу на емоційну сферу дитини. Хоча умолодшого школяра найбільше розвинена увага мимовільна, однак перші рокинавчання – головний період формування й довільної вольової уваги.
Таким чином,необхідно підкреслити, що виховання уваги школяра означає формування йогоособистості, її психічних якостей. Для цього необхідно передусім загальнависока культура навчально-виховної роботи. Вона містить розвиток широкихпізнавальних інтересів у дітей, застосування активних методів навчання,формування у школярів почуття відповідальності, свідомого ставлення донавчання, розуміння необхідності знань, виховання волі школярів та звички допланової систематичної праці. Все це тісно пов’язано з рішенням задачі,поставленої перед школою – не тільки дати дітям знання, а й навчити їхпрацювати.
При вихованніуваги необхідно враховувати вікові особливості учнів. Діти молодшого шкільноговіку відрізняються меншою стійкістю уваги, вони не можуть довго зосереджуватисяна чомусь одному. Тому в роботу з дітьми молодшого віку треба вносити більшерізноманітності, частіше змінювати один вид діяльності другим. Молодші школярі,безумовно, більш потребують меншого темпу роботи, ніж учні старших класів.
Успішне вихованняуваги в учнів значною мірою залежить від вміння вчителя розподіляти на уроцісвою увагу. Той, хто сам може бути достатньо уважним до роботи учнів, тримаєвсіх їх у колі свого зору, з увагою вислуховує відповіді школярів, стежить заїх поведінкою, проявляє до них живий інтерес не тільки в класі, а й позашколою, – такий учитель, безумовно, зуміє організувати дітей на роботу й будеуспішно виховувати у них увагу.
Але не сліддумати, що слабкий розвиток цих якостей у самого вчителя є нездоланноюперешкодою для його доброї роботи. Всі ці властивості піддаються розвитку йкожен учитель може виховувати їх у собі, якщо вин буде наполегливо працюватинад собою, над покращенням своєї праці в школі.
Знання індивідуальнихособливостей уваги учнів і можливість визначення цих особливостей.
Розділ ІІ. Експериментальне дослідженняособливостей уваги молодших школярів
Виходячи з того,що однією з задач дослідження є експериментальне вивчення особливостей увагидітей молодшого шкільного віку, були поставлені такі задачі:
1. Дослідити індивідуальніособливості розвитку стійкості уваги молодших школярів.
2. Визначити особливості обсягудинамічної уваги дітей молодшого шкільного віку.
3. Провести кількісний таякісний аналіз результатів, отриманих в процесі дослідження.
Дослідженняпроводилося в середній загальноосвітній школі № 16 м. Харкова у 2005 — 2006 навчальному році. В дослідженні взяли участь 20 учнів 3-Б класу (вік – 9років).
Були обрані такіметодики:
– методика“Рахування за Крепеліним”;
– методика“Таблиці Шульте”;
– методика“Коректурна проба Бурдона”.
2.1 Дослідженнястійкості уваги молодшого школяра (за допомогою методики “Рахування заКрепеліним”)
Однією з задачдослідження було визначення стійкості уваги молодшого школяра. Стійкість увагидуже пов’язана з працездатністю. Для більш глибокого визначення особливостейуваги молодшого школяра була використана методика “Рахування за Крепеліним”.
Методика буларозроблена Е. Крепеліним (у 1895 році) та використовується для дослідженнястійкості та переключення уваги, динаміки працездатності.
Мета дослідження– визначення стійкості уваги та динаміки працездатності.
Матеріали: 2стандартні бланки методики “Рахування за Крепеліним” (пронумеровані назворотній стороні бланка), олівець, секундомір [41].
Перебіг роботи:
Дослідженняпроводилося 4 жовтня 2005 року о 900.
Форма проведеннядослідження – індивідуальна.
Переддосліджуваним на столі розташовують бланк та олівець, потім йому даєтьсяінструкція.
Інструкція: “Вибачите на бланку ряди цифр, вам необхідно складати попарно цифри першого ряду іпід кожною з пар записувати результат. Продовжуйте складання пар цифр в одномурядку, доки не почуєте команду “Наступний”. Одразу після команди переходьте дороботи з цифрами наступного рядку. Намагайтеся здійснювати перехід якомогашвидше. Працювати треба швидко й чітко, не припускаючись помилок”.
Експериментаторфіксує час початку роботи, і через кожні 20 секунд віддає команду “Наступний”.
По закінченнюроботи на бланку № 1 експериментатор швидко замінює його бланком № 2.
Обробкарезультатів:
1. Підраховується кількістьвірно зроблених додавань у кожному з рядків.
2. Підраховується коефіцієнтпрацездатності за формулою:
/>,
де К – коефіцієнтпрацездатності,
S 2– кількість вірних додавань у останніх чотирьох рядках бланка № 2,
S 1– кількість вірних додавань у перших чотирьох рядках бланка № 1.
Коефіцієнт працездатності близький до1 – вказує на те, що стомлення не відбувається, що не виключає збільшеннявиснаженості.
Якщо КРезультатита висновки:
Досліджуваний№ 1 Дмитро. 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зробленихдодавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1= 53;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2= 33;
Коефіцієнтпрацездатності />= 0,62, 0,62
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1,це вказує на зниження продуктивності у кінці дослідження. Графікпродуктивності має стрибкоподібний характер, це вказує на коливання уваги (див.Додаток 1 Графік 1.1.). На початку роботи до 3 рядка увага підвищена, потімувага починає знижуватись, також знижується продуктивність. На 9 рядку уваганезначно підвищується, потім знижується. Також увага підвищується на 12 рядку.В кінці дослідження увага помітно знижується. Найвища продуктивністьвідзначається на 3 рядку, найнижча – на 16. За характером Графіка можназробити висновок, що увага нестійка, коливається протягом усієї роботи, тобтовідзначається підвищена виснаженість та втома, не зосередженість, неуважність.
Досліджуваний №2Ганна 9 років (1992 р. н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1= 56;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2= 57;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 1, 1=1.
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К дорівнює 1, це є показником того, що втоми не відбувається. Графікпродуктивності має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.2). Увага нестійка, коливається. Пікуважності відзначається на 2 рядку. Потім продуктивність помітно знижується інезначно підвищується на 6 рядку. На 7 рядку незначно знижується. З 9 рядкауважність різко зростає, але на 15 різко знижується. На 16 рядку знову зростає.За характером Графіка можна зробити висновок, що увага коливається.
Досліджуваний№ 3 Богдан 9 років (1992 р. н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланкуS1 = 59;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S2 = 36;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,61, 0,61
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Продуктивність знижується в кінці дослідження. Графікмає стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.3). Увага коливається. На початку роботи продуктивністьзнижується. Пік уважності відзначається на 4 — 5 рядках. Потім увага різкознижується. Але на 10 рядку знов підвищується. На 12 рядку різко знижується,відзначається пік втоми. Потім продуктивність зростає, але незначно. Захарактером Графіка видно, що увага нестійка. В кінці дослідження відзначаєтьсявиснаженість, втома.
Досліджуваний№ 4 Антон 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1= 65;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2= 44;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,7, 0,7
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.4). Це говорить про коливання уваги.Пік уважності відзначається на 3 рядку. На 5 рядку увага та продуктивністьзнижуються. На 7 рядку знов зростає. На 8 знижується та зростає на 12 рядку,потім різко знижується. Пік втомленості спостерігається на 16 рядку. Захарактером Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, коливаєтьсяпротягом усієї роботи, відзначається виснаження, втома.
Досліджуваний№ 5 Олександр 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1= 53;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2= 35;
/>
Коефіцієнтпрацездатності
= 0,7; 0,7
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.5). Це говорить про коливання уваги підчас всієї роботи. Увага знижується на 3 рядку, потім помітно зростає. Пікпродуктивності спостерігається на 5 рядку. Пік втомленості на 15 рядку. На 16рядку незначно зростає. За характером Графіка можна зробити висновок, щоувага нестійка, відзначається виснаженість, втома.
Досліджуваний№ 6 Марина 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1= 60;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2= 34;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,6; 0,6
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.6).Увага коливається. Пік продуктивності відзначається на 6 рядку, потім різкознижується. На 9 рядку незначно підвищується. Пік втоми відзначається на 14рядку. На 15 рядку незначно зростає, але на 16 — знижується. Увага нестійка,відзначається стомленість.
Досліджуваний № 7Олексій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1= 69;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2= 40;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,6; 0,6
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Продуктивність знижується в кінці роботи. Графікмає нерівномірний характер, це говорить про коливання уваги (див. Додаток 1. Графік 1.7). Пік уважності відзначаєтьсяна 3 рядку. Пік втомленості на 15 рядку. На 4 рядку продуктивність знижується,потім – незначно зростає, але на 11 рядку різко знижується. Увага нестійка,коливається, відзначається виснаженість, втома.
Досліджуваний№ 8 Юлія 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 60;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 43;
Коефіцієнтпрацездатності />= 0,7; 0,7
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має стрибкоподібний характер, це говорить про нестійкістьуваги (див. Додаток 1. Графік1.8). Пікуважності, продуктивності відзначається на 4-5 та 11 рядку. Пік втомленості на16 рядку. Увага знижується на 10 рядку, на 11 різко підвищується, потім різкознижується. Увага нестійка, коливається, відзначається виснаженість.
Досліджуваний№ 9 Володимир 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 64;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 44;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,7; 0,7
Висновок:
Коефіцієнт працездатностіК менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік маєнерівномірний характер (див.Додаток 1. Графік 1.9). Це говорить про нестійкість уваги. Пік продуктивностівідзначається на 3 рядку. Пік втомленості на 16 рядку. Продуктивністьзнижується на 6 рядку, зростає на 9 рядку, потім різко знижується. На 15 рядкузначно зростає. Увага нестійка, Графік коливається, під час роботивідзначається втомленість.
Досліджуваний№ 10 Дар’я 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 59;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 41;
Коефіцієнтпрацездатності />= 0,7; 0,7
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має стрібкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.10). Це говорить про нестійкість уваги.Пік продуктивності відзначається на 4-5 рядках. Пік втомленості на 10 рядку. З6 рядка продуктивність помітно знижується. З 11 незначно зростає. Потім зновузнижується. Також зростає на 15 рядку, але на 16 – знижується. Увага нестійка, Графікмає нерівномірний характер, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 11Віталій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 63;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 50;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,8; 0,8
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.11). Це говорить про коливання уваги.Пік продуктивності відзначається на 4-5 рядках. Потім продуктивністьзнижується, але на 9 рядку продуктивність зростає. На 14 рядку продуктивністьзнижується. Пік утомленості відзначається на 16 рядку. За характером Графікаможна зробити висновок, що увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 12Юрій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 60;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 53;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,9; 0,9
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.12). Це говорить про коливання уваги. Напочатку роботи до 3 рядка продуктивність знижується, потім 4 рядку зростає.Відзначається пік продуктивності. Потім продуктивність знижується. На 6 рядкузнов підвищується. На 8 рядку знижається. На 10 підвищується, на 11 знижується.Також пік продуктивності припадає і на 12 рядок. Пік зниження продуктивностівідзначається на 16 рядку. Увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 13Дмитро 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 63;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 45;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,7; 0,7
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.13). Це говорить про коливання уваги. Напочатку роботи продуктивність стабільна, це є піком продуктивності на 1 й 2рядку. На 3 рядку продуктивність знижується. Потім зростає на 5 рядку. На 8рядку знижується, на 9 незначно зростає, потім знижується та зростає на 12рядку. Потім знову знижується. Різко зростає на 15 рядку. Різко знижується на16 рядку, це пік стомленості. Увага нестійка, відзначається виснаженість,стомленість.
Досліджуваний № 14Ірина 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 59;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 40;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,7; 0,7
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.14). Це свідчить про коливання уваги. Напочатку роботи продуктивність знизилася. На 3 рядку зросла, але на 4 рядку –знизилася. На 6 рядку продуктивність знизилась ще більше. На 9 рядку продуктивністьрізко зросла і досягла свого піку. На 12 рядку продуктивність помітнознизилась. Пік стомлюваності відзначається на 14 рядку. Увага нестійка,відзначається стомленість.
Досліджуваний № 15Андрій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 68;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 53;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,8; 0,8
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.15).Увага коливається під час усієї роботи. Пік продуктивності відзначається на 2рядку. Пік стомлюваності відзначається на 16 рядку. Продуктивність знижуєтьсяна 4 рядку, потім незначно зростає. Знижується на 8 рядку. Різко зростає на 11рядку, потім знижується. Зростає на 14 рядку та помітно знижується на 15-16рядках. Увага нестійка.
Досліджуваний № 16Христина 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 57;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланкуS 2 = 50;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,9; 0,9
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності у кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.16). Увага коливається. Пікпродуктивності відзначається на 5 рядку. Пік втоми відзначається на 10 та 15рядках. На 6 рядку продуктивність знижується, на 7 незначно зростає. Потімпомітно знижується. На 11 рядку зростає, потім знову знижується. Уваганестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 17Павло 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 51;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 46;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,9; 0,9
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.17). Увага коливається протягом усієїроботи. Пік продуктивності відзначається на 11 рядку. Пік зниженняпродуктивності на 16 рядку. На початку роботи продуктивність знижується, але на6 рядку різко зростає, на 7 рядку знижується, підвищується значно на 8 рядку,потім знов знижується. На 12 рядку продуктивність знижується, на 13 незначнопідвищується, на 14 знову знижується. Увага нестійка, спостерігається втома.
Досліджуваний № 18Сергій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 54;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 50;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,9; 0,9
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має нерівномірний характер, це говорить про коливання уваги (див. Додаток 1. Графік 1.18). На початку роботипродуктивність стабільна, на 5 рядку – знижується. Пік продуктивностіспостерігається на 7 і 11 рядках. Потім продуктивність різко знижується. Пікстомленості відзначається на 16 рядку. Увага нестійка.
Досліджуваний № 19Марія 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 59;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 50;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 0,8; 0,8
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінціроботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.19). Це говорить про нестійкість уваги.Пік уважності, продуктивності спостерігається на 1, 4, 6, 12 рядках. Пік втомивідзначається на 12 та 15 рядках. Стабільна продуктивність була на 8 та 9рядках. Увага нестійка, відзначається стомлюваність.
Досліджуваний№ 20 В’ячеслав 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірнозроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першогобланку S 1 = 48;
Кількість вірнозроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другогобланку S 2 = 61;
/>
Коефіцієнтпрацездатності = 1,27; 1,27>1.
Висновок:
Коефіцієнтпрацездатності К більше 1. Це говорить про те, що втоми не відбувається. Графікмає нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.20). Пік зниження продуктивності спостерігається на 3рядку. Пік підвищення продуктивності спостерігається на 11 рядку.Продуктивність різко знижується на 9 рядку, але на 10 вже зростає. Уваганестійка, утоми не відзначається.Висновки
Коефіцієнтпрацездатності учнів 3-Б класу (9 років) майже в усіх крім двох досліджуваних(В’ячеслав і Ганна) менше одиниці, це вказує на зниження продуктивності в кінцідослідження.
Графікипродуктивності мають стрибкоподібний характер, це вказує на коливання(нестійкість) уваги (див.Додаток 1. Графіки 1.1 – 1.20). З початку роботи до 4 рядку рівень уваги стабільний, з 4рядку рівень продуктивності та уваги знижається та практично вже не зростає.Особливо низька продуктивність та увага спостерігається на 12 та 15 рядках. Захарактером графіків можна зробити висновок, що увага нестійка протягом усієїроботи, та коливається, тобто відзначається підвищена виснаженість та втома.
У даномудослідженні брали участь 20 дітей у віці 9 років.
За данимипроведеного дослідження виявилося, що тільки у 10 % досліджуванихпрацездатність та увага стійка, а у 90 % випробуваних коефіцієнтпрацездатності та уваги низький, тобто увага нестійка.
2.2 Оцінка обсягудинамічної уваги молодшого школяра за допомогою таблиць Шульте
Для дослідженняобсягу динамічної уваги молодших школярів використовували методику Шульте.
Мета дослідження– вивчення обсягу динамічної уваги дітей молодшого шкільного віку.
Матеріали:стандартні таблиці Шульте з розташованими на них у випадковому порядку числамивід 1 до 25 (5 таблиць розміром 35 см на 35 см), указка, секундомір. Для запису результатів виконання завдання слід заздалегідь підготувати бланк протоколу[43].
Перебіг роботи:
Дослідженняпроводилося 21 листопада 2005 року о 900.
Дослідженняпроводилося індивідуально з кожним випробовуваним.
У першу чергупсихолог повинен сформувати у дитини бажання виконувати завдання. Досліджуванийповинен знаходитись на такій відстані від вертикально розташованої таблиці, щоббачити її цілковито. Випробуваний починає виконувати завдання після усноїінструкції.
Інструкція: “Натаблиці намальовані числа від 1 до 25. Необхідно якомога швидше знайти, назватита вказати всі числа в порядку зростання”.
Експериментаторфіксує та заносить до протоколу час виконання завдання по кожній з п’ятитаблиць.
Обробкарезультатів:
При обробцірезультатів обстеження підраховується реальний час (Е) пошуку чисел по усімп’яти таблицях.
Висновок простійкість уваги робиться у тому випадку, якщо на всі таблиці витрачаєтьсяоднакова кількість часу.Результатита висновки:
Досліджуваний № 1Дмитро 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 59 секунд ІІ 63 секунди ІІІ 53 секунди ІV 60 секунд V 61 секунда Е 4 хвилини 56 секунд
Висновок:
Увага нестійка, тому що на всітаблиці уходить різна кількість часу (див. Додаток 2. Графік 2.1). І таблиця — 59 секунд. На ІІ таблиці увага знизилась – 63 секунди. На ІІІ таблиці увагарізко зросла – 53 секунди. На ІV та V таблицях увага знизилася та залишиласяприблизно однаковою – 60-61 секунда. Пік стомлювання спостерігався на ІІтаблиці, тому що витрачалась велика кількість часу на пошук чисел.
Досліджуваний№ 2 Ганна 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 62 секунд ІІ 68 секунд ІІІ 53 секунди ІV 49 секунд V 60 секунд Е 4 хвилини 52 секунди
Висновок:
Увага нестійка, тому що на всітаблиці уходить різна кількість часу (див. Додаток 2. Графік 2.2). І таблиця — 62 секунди. На ІІ таблиці увага знизилась – 68 секунд. На ІІІ таблиці увагазросла – 53 секунди. Пік уважності спостерігається на ІV таблиці – 49 секунд.На V таблиці увага різко знизилась – 60 секунд, наступила стомлюваність. Пікстомлюваності спостерігався на ІІ таблиці.
Досліджуваний№ 3 Богдан 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 29 секунд ІІ 39 секунд ІІІ 41 секунда ІV 39 секунд V 43 секунди Е 3 хвилини 1 секунд
Висновок:
Увага нестійка. На І таблицювитрачено 29 секунд. На ІІ таблицю 39 секунд. На ІІІ витрачається 41 секунда –наступає стомлюваність. На ІV увага зросла – 39 секунд. На V таблиці увагазнизилася 43 секунди (див. Додаток 2. Графік 2.3). Це говорить про те щонаступила стомлюваність, працездатність і уважність знизились.
Досліджуваний № 4Антон 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 54 секунди ІІ 56 секунд ІІІ 60 секунд ІV 56 секунд V 60 секунд Е 4 хвилини 42 секунди
Висновок:
Увага стійка. На І таблицю витрачено54 секунди (див. Додаток 2. Графік 2.4). На ІІ таблицю – 56 секунд. На ІІІтаблицю – 60 секунд – наступає стомлюваність. На ІV таблиці увага зросла – 56секунд. На V таблиці увага знизилась – 60 секунд. На всі таблиці витраченомайже однакову кількість часу, це говорить про те, що стомлюваність майже ненаступила і уважність не знижувалась.
Досліджуваний № 5Олександр 9 років (1992 р.н.)
Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями Шульте
Номер таблиці Час пошуку чисел І 56 секунд ІІ 58 секунд ІІІ 65 секунд ІV 60 секунд V 67 секунд Е 4 хвилини 15 секунд
Висновок:
Увага нестійка. На І таблицю пішло 56секунд, на ІІ таблицю – 58 секунд. На ІІІ таблиці увага різко знижується,спостерігається стомлюваність – 65 секунд. На ІV таблиці увага знов зростає –60 секунд, але на V таблиці увага знов різко знизилась – 67 секунд. Це говоритьпро те, що стомлюваність спостерігався на ІІІ та V таблицях (див. Додаток 2. Графік2.5).
Досліджуваний № 6Марина 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 53 секунди ІІ 56 секунд ІІІ 58 секунд ІV 63 секунди V 63 секунди Е 4 хвилини 53 секунди
Висновок:
Увага нестійка. На І таблицювитрачено 53 секунди. На ІІ таблицю – 56 секунд. На ІІІ таблицю – 53 секунди.На ІV таблиці увага різко знижується – 63 секунди, на V таблиці лишилася такоюж – 63 секунди (див. Додаток 2. Графік 2.6). Ці результати говорять про те,що на перших трьох таблицях стомлюваності практично не спостерігалося і увагабула стабільна. Але на ІV таблиці увага знизилась, спостерігаласьстомлюваність, продуктивність та працездатність знизилась.
Досліджуваний № 7Олексій 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 59 секунд ІІ 53 секунди ІІІ 65 секунд ІV 66 секунд V 60 секунд Е 5 хвилин 3 секунди
Висновок:
Увага стійка. На І таблицю витрачено59 секунд. На ІІ таблицю – 53 секунди – увага різко зросла. На ІІІ таблиціувага різко знизилась – 65 секунд, наступила стомлюваність. На ІV таблиці увагазалишилась стабільною 66 секунд. На V таблиці увага різко зросла – 60 секунд,уважність та працездатність підвищилась (див. Додаток 2. Графік 2.7).
Досліджуваний № 8Юлія 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 58 секунд ІІ 50 секунд ІІІ 63 секунди ІV 69 секунд V 68 секунд Е 5 хвилин 8 секунд
Висновок:
Увага нестійка, тому що на всітаблиці витрачено різну кількість часу (див. Додаток 2. Графік 2.8). Увагарізко знизилась на ІІІ таблиці – 63 секунди. На І таблицю витрачено 58 секунд.На ІІ таблицю – 50 секунд – увага зросла. На ІІІ таблицю – 63 секунди,працездатність знизилась, наступила стомлюваність. На ІV таблиці увагапродовжувала знижуватися 69 секунд. На V таблиці уважність знижена,спостерігалась стомлюваність – 68 секунд.
Досліджуваний№ 9 Володимир 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 65 секунд ІІ 60 секунд ІІІ 69 секунд ІV 53 секунди V 60 секунд Е 5 хвилин 7 секунд
Висновок:
Увага нестійка (див. Додаток 2. Графік2.9). На І таблицю витрачено 65 секунд. На ІІ таблиці увага зросла – 60 секунд.На ІІІ таблиці увага різко знизилась – 69 секунд, наступила втома. На ІVтаблиці увага різко зросла – 53 секунди. На V таблиці увага знов знизилася – 60секунд.
Досліджуваний№ 10 Дар’я 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 53 секунди ІІ 65 секунд ІІІ 70 секунд ІV 55 секунд V 70 секунд Е 5 хвилин 13 секунд
Висновок:
Увага нестійка, тому що на всітаблиці витрачено різну кількість часу (див. Додаток 2. Графік 2.10). На Ітаблицю – 53 секунди. На ІІ таблиці увага знизилась – 65 секунд. На ІІІ таблиціувага також знижувалась – 70 секунд, продуктивність знизилась. На ІV таблиціувага різко зросла – 55 секунд, уважність підвищилась. Але на V таблиці зновурізко знизилась – 70 секунд.
Досліджуваний№ 11 Віталій 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 60 секунд ІІ 53 секунди ІІІ 59 секунд ІV 60 секунд V 52 секунди Е 4 хвилини 44 секунди
Висновок:
Увага стійка. На І таблицю витрачено60 секунд. На ІІ таблиці увага зросла – 53 секунди. На ІІІ таблиці уваганезначно знизилась – 59 секунд, наступила втома (див. Додаток 2. Графік 2.11).На ІV таблицю витрачено – 60 секунд. На V таблиці увага зросла – 52 секунди.
Досліджуваний№ 12 Юрій 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 39 секунд ІІ 45 секунд ІІІ 47 секунд ІV 39 секунд V 40 секунд Е 3 хвилини 30 секунд
Висновок:
Увага стійка, тому що на всі таблицівитрачається приблизно однакова кількість часу (див. Додаток 2. Графік 2.12).На І та ІV таблиці витрачено по 39 секунд. На ІІ таблиці увага знизилась – 45секунд. Наступила втома, продуктивність знизилась. На ІІІ таблиці увага різкозросла – 39 секунд. На V таблиці увага лишилася стабільною – 40 секунд.
Досліджуваний № 13Дмитро 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 63 секунди ІІ 62 секунди ІІІ 67 секунд ІV 55 секунд V 71 секунда Е 4 хвилини 58 секунд
Висновок:
Увага нестійка. На І таблицювитрачено 63 секунди. На ІІ таблицю – 62 секунди. На ІІІ таблиці увага тапрацездатність знизились – 67 секунд. На ІV таблиці увага різко зросла,підвищилась працездатність – 55 секунд. На V таблиці увага різко знизилась – 70секунд (див. Додаток 2. Графік 2.13).
Досліджуваний № 14Ірина 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 59 секунд ІІ 61 секунда ІІІ 53 секунди ІV 63 секунди V 59 секунд Е 4 хвилини 55 секунд
Висновок:
Увага нестійка. На всі таблицівитрачається приблизно однакова кількість часу (див. Додаток 2. Графік 2.14).На І таблицю витрачено 59 секунд. На ІІ таблиці увага знизилась – 61 секунда.На ІІІ таблиці увага різко зросла – 53 секунди, уважність працездатність,продуктивність підвищились. На ІV таблиці увага різко знизилась – 63 секунди,спостерігається стомлюваність. На V таблиці увага зросла – 59 секунд.
Досліджуваний№ 15 Андрій 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 58 секунд ІІ 53 секунди ІІІ 50 секунд ІV 63 секунди V 60 секунд Е 4 хвилини 44 секунди
Висновок:
Увага стійка. На І таблицю витрачено58 секунд. На ІІ таблиці увага зросла – 53 секунди. На ІІІ таблиці увага такожпродовжує зростати, працездатність та уважність на висоті – 50 секунд. На ІVтаблиці увага різко знизилась – 63 секунди, спостерігалась втома (див. Додаток2. Графік 2.15). На V таблиці увага незначно зросла – 60 секунд.
Досліджуваний№ 16 Христина 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 56 секунд ІІ 56 секунд ІІІ 50 секунд ІV 63 секунди V 65 секунд Е 4 хвилини 40 секунд
Висновок:
Увага нестійка. На перші дві таблицівитрачено однакову кількість часу 56 секунди (див. Додаток 2. Графік 2.16). НаІІІ таблиці увага різко зросла – 50 секунд. Спостерігається пік уважності. НаІV таблиці увага різко знизилась, наступила стомлюваність, продуктивністьзнизилась. На V таблиці увага зросла – 65 секунд.
Досліджуваний№ 17 Павло 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 49 секунд ІІ 53 секунди ІІІ 56 секунд ІV 48 секунд V 50 секунд Е 4 хвилини 16 секунд
Висновок:
Увага стійка. На І таблицю витрачено49 секунд. На ІІ таблиці увага знизилась – 52 секунди. На ІІІ таблиці увагатакож знизилась – 56 секунд, наступила стомлюваність. На ІV таблиці увага різкозросла – 48 секунд, пік уважності та працездатності (див. Додаток 2. Графік2.17). На V таблиці увага незначно знизилась – 50 секунд.
Досліджуваний№ 18 Сергій 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 53 секунди ІІ 63 секунди ІІІ 65 секунд ІV 60 секунд V 63 секунди Е 5 хвилин 4 секунди
Висновок:
Увага нестійка (див. Додаток 2. Графік2.18). На І таблицю витрачено 53 секунди. На ІІ таблиці увага різко знизилась –63 секунди. На ІІІ таблиці увага також знизилась – 65 секунд, наступила втома.На ІV таблиці увага зросла – 60 секунд. На V таблиці увага незначно знизилась –63 секунди.
Досліджуваний№ 19 Марія 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 65 секунд ІІ 60 секунд ІІІ 67 секунд ІV 65 секунд V 63 секунди Е 5 хвилин 20 секунд
Висновок:
Увага стійка. На всі таблицівитрачається приблизно однакова кількість часу (див. Додаток 2. Графік 2.19).На І таблицю витрачено 65 секунд. На ІІ таблиці увага зросла – 60 секунд. НаІІІ таблиці увага різко знизилась, наступила втома. На ІV таблиці увагапідвищилась – 65 секунди, На V таблиці також підвищилась – 63 секунди.
Досліджуваний№ 20 В’ячеслав 9 років (1992 р.н.)Оцінкаобсягу динамічної уваги за таблицями ШультеНомер таблиці Час пошуку чисел І 45 секунд ІІ 51 секунда ІІІ 47 секунд ІV 59 секунд V 51 секунда Е 4 хвилини 13 секунд
Висновок:
Увага нестійка. На І таблицювитрачено 45 секунд. На ІІ таблиці увага знизилась – 51 секунда. На ІІІ таблиціувага підвищилась – 47 секунд. На ІV таблиці увага різко знизилась – 59 секунд,наступило стомлювання, працездатність знижена (див. Додаток 2. Графік 2.20). НаV таблиці увага знов підвищилась – 51 секунди. Висновки
За характером графіківможна зробити висновок, що увага у молодших школярів учнів 9 років 3-Б класунестійка, тому що на всі таблиці витрачається різна кількість часу (див. Додаток2. Графіки 2.1. – 2.20). На перших двох таблицях уважність більш меншстабільна; на третіх таблицях увага помітно погіршується, тобто настає втома,відволікання від роботи; на четвертих таблицях увага стабілізується, але нап’ятих таблицях увага знову помітно знижується, дитина вповільнює роботу івідволікається. Можна зробити висновок, що увага нестійка, тому що, майже увсіх досліджуваних на пошук чисел витрачається різна кількість часу. Характерпрацездатності нерівномірний майже у всіх випробовуваних. Учні входять допроцесу дослідження повільно, роботу виконують також повільно.
У даномудослідженні приймали участь 20 дітей у віці 9 років.
За данимипроведеного дослідження виявилось, що у 40 % випробовуваних увага стійка,а у 60 %досліджуваних – увага нестійка.
2.3 Дослідженнястійкості уваги за методикою Бурдона
Стійкість увагивизначалась за допомогою методики “Коректурна проба” (за Бурдоном).
Мета дослідження– визначення стійкості уваги дітей молодшого шкільного віку.
Матеріали:стандартний бланк методики “Коректурна проба” (на якому у випадковому порядкунадруковані літери російського алфавіту, у тому числи літери “К” та “Р”; усього2000 знаків; 40 рядків по 50 літер у кожному), дві ручки різного кольору,секундомір [38].
Перебіг роботи:
Дослідженняпроводилося 7 грудня 2005 року о 900.
Форма проведеннядослідження – індивідуальна.
Робота з“Коректурною пробою” розрахована на десять хвилин.
Починати требалише переконавшись, що у випробуваного є бажання виконувати завдання. При цьомуу досліджуваного не повинно складатися враження, що його екзаменують.
Випробуванийповинен сидіти за столом у зручній для виконання цього завдання позі.Експериментатор видає йому бланк “Коректурної проби” та роз’яснює сутністьзавдання інструкцією.
Інструкція: “Набланку надруковано літери російського алфавіту. Послідовно розглядаючи кожнийрядок, відшукуйте літери “К” і “Р” та закреслюйте їх. Завдання слід виконуватишвидко та точно. Крім того, за моїм сигналом “Риска!” ви повинні будетепоставити вертикальну риску у тієї літери, у якої вас настигнув мій сигнал, апотім продовжити виконувати завдання до наступного мого сигналу. І так далі докінця бланка”.
Випробуванийпочинає працювати за командою експериментатора.
Експериментатор вході дослідження фіксує, подаючи сигнал “Риска”, однохвилинні проміжки часу.
По закінченнючасу, відмічається остання літера, яку було розглянуто.
Обробкарезультатів:
При обробцірезультатів експериментатор звірює помітки в коректурному бланку досліджуваногоз програмою-ключем до тесту.
З протоколудосліду до психологічного паспорту школяра вносяться такі дані:
– загальнакількість літер, розглянутих за 10 хвилин;
– кількістьправильно викреслених літер за час роботи;
– кількістьлітер, які необхідно було викреслити.
Обчислюється продуктивністьуваги яка дорівнює кількості літер, розглянутих за 10 хвилин, та точність (К),обчислена за формулою:
/>,
де n – кількістьлітер, які необхідно було викреслити,
m – кількістьправильно викреслених під час роботи літер.
Для того, щобвизначити продуктивність виконання завдання необхідно обчислити кількістьзнаків, які проглянув випробуваний за 10 хвилин, тобто кількість знаків,починаючи від першого знака другого рядка і закінчуючи останнім знаком.
Для того, щобвизначити стійкість уваги, необхідно обчислити кількість знаків, які булипереглянуті за кожну хвилину, і на підставі цих даних будується графікшвидкості виконання завдання: на осі абсцис (х) відкладається час, по осіординат (у) – кількість знаків, переглянутих за одну хвилину. Характер кривої,яка буде побудована, і буде показником стійкості–нестійкості уваги таособливості процесу працездатності досліджуваного.
Потімобчислюється кількість помилок, припущених випробовуваним щохвилинно.
Розглядаєтьсяінтегральний показник стійкості уваги (А), обчислений за формулою:
А = В + С,
де В та С –бальні оцінки продуктивності та точності відповідно.Результатита висновки:
Досліджуваний№ 1 Дмитро 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 225.
Кількість помилок– 10.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1000.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 110 2 хвилина 130 3 хвилина 100 4 хвилина 97 3 5 хвилина 115 3 6 хвилина 130 1 7 хвилина 98 2 8 хвилина 94 9 хвилина 96 10 хвилина 30 1 Всього 1000 10
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 226.
Загальнийпоказник продуктивності – 1000 літер.
Показник точності
/>= 95,7 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.1). Стомлюваністьспостерігалася від 7 до 10 хвилини, ближче до кінця дослідження на стадіїкінцевого пориву. Загальний показник продуктивності невеликий. Продуктивністьпомітно знижується від 6 до 10 хвилини в кінці дослідження. Це говорить про те,що дитина втомилася. Працездатність відносно стійка, але помітно знижена вкінці дослідження. Стомлюваність спостерігалася від 7 до 10 хвилини.
Досліджуваний№ 2 Ганна 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 219.
Кількість помилок– 7.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 930.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 96 2 хвилина 102 3 хвилина 100 4 хвилина 130 2 5 хвилина 94 1 6 хвилина 106 2 7 хвилина 69 8 хвилина 115 1 9 хвилина 69 10 хвилина 49 1 Всього 930 7
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 226.
Загальнийпоказник продуктивності – 930 літер.
Показник точності
/>= 96 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.2). Стомлюваністьспостерігається з 7 хвилини до кінця дослідження. Загальний показник продуктивностінизький. Продуктивність знижується вже з 5 хвилини. Це говорить про те, щонаступає швидке стомлення. Працездатність нестійка, та знижується к кінцюдослідження з 7 хвилини. Стомлюваність спостерігається на 5 хвилині та з 7 по10 хвилини.
Досліджуваний № 3Богдан 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 236.
Кількість помилок– 7.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1105.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 122 2 хвилина 129 3 хвилина 107 4 хвилина 106 5 хвилина 110 2 6 хвилина 104 3 7 хвилина 130 8 хвилина 125 1 9 хвилина 100 10 хвилина 72 1 Всього 1105 7
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 243.
Загальнийпоказник продуктивності – 1105 літер.
Показник точності
/>= 97 %.
Висновок:
За характером графіку, помітно, щоувага відносно стійка (див. Додаток 3. графік 3.3). Стомлюваністьспостерігається на 9-10 хвилинах. Загальний показник продуктивності невеликий.Продуктивність помітно знижується на 9-10 хвилинах. Працездатність відносностійка, але знижена в кінці дослідження. Стомлюваність спостерігається на 9-10хвилинах.
Досліджуваний№ 4 Антон 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 249.
Кількість помилок– 6.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1230.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 140 2 хвилина 149 3 хвилина 158 4 хвилина 110 5 хвилина 123 1 6 хвилина 208 3 7 хвилина 105 8 хвилина 98 1 9 хвилина 109 10 хвилина 24 1 Всього 1224 6
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 255.
Загальнийпоказник продуктивності – 1230 літер.
Показник точності
/>= 97 %.
Висновок:
Увага нестійка. Стомлюваністьспостерігається від 7 до 10 хвилини (див. Додаток 3. графік 3.4). Загальнийпоказник продуктивності невеликий. Продуктивність помітно знижується з 7хвилини і до кінця дослідження. Працездатність нестійка, знижена в кінцідослідження. Стомлюваність спостерігається також у кінці дослідження з 7хвилини.
Досліджуваний№ 5 Олександр 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 213.
Кількість помилок– 6.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1128.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 153 2 хвилина 140 3 хвилина 133 4 хвилина 203 2 5 хвилина 152 6 хвилина 94 7 хвилина 103 2 8 хвилина 96 9 хвилина 24 1 10 хвилина 30 1 Всього 1128 6
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 219.
Загальнийпоказник продуктивності – 1128 літер.
Показник точності
/>= 97 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.5). Стомлюваністьспостерігається вже з середини дослідження з 5 до 10 хвилини. Загальнийпоказник продуктивності невеликий. Продуктивність знижується на 5 хвилини.Працездатність нестійка. Стомлюваність спостерігається з середини дослідження.Кількість помилок збільшується к кінцю дослідження.
Досліджуваний № 6Марина 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 265.
Кількість помилок– 13.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1092.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 158 1 2 хвилина 95 3 хвилина 140 3 4 хвилина 162 5 5 хвилина 92 6 хвилина 100 1 7 хвилина 99 8 хвилина 145 2 9 хвилина 91 1 10 хвилина 10 Всього 1092 13
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 278.
Загальнийпоказник продуктивності – 1092 літер.
Показник точності
/>= 95 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.6). Стомлюваністьспостерігається вже на 2 хвилині та помітно зростає з 5 хвилини і до кінцядослідження. Продуктивність знижується з 5 хвилини. Працездатність нестійка,помітно знижена з 5 по 10 хвилину. Спостерігається велика кількість помилок(13). Підвищена стомлюваність. Низька продуктивність.
Досліджуваний № 7Олексій 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 260.
Кількість помилок– 5.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1073.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 124 2 хвилина 162 1 3 хвилина 123 4 хвилина 105 2 5 хвилина 96 6 хвилина 124 7 хвилина 65 8 хвилина 105 1 9 хвилина 98 2 10 хвилина 71 Всього 1073 6
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 265.
Загальнийпоказник продуктивності – 1073 літер.
Показник точності
/>= 98 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.7). Стомлюваністьспостерігалася з 7 по 10 хвилину з середини дослідження. Продуктивністьзнижується з 5 хвилини. Працездатність нестійка та помітно знижується з 5хвилини. Стомлюваність підвищується з 5 хвилини і до кінця дослідження.Продуктивність знижена.
Досліджуваний№ 8 Юлія 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 259.
Кількість помилок– 7.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1110.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 130 2 хвилина 145 2 3 хвилина 95 4 хвилина 158 2 5 хвилина 85 6 хвилина 89 7 хвилина 154 2 8 хвилина 90 9 хвилина 100 1 10 хвилина 64 Всього 1110 7
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 266.
Загальнийпоказник продуктивності – 1110 літер.
Показник точності
/>= 97 %.
Висновок:
Увага нестійка. Стомлюваністьспостерігається на 3 хвилини, також на 5 і 6 хвилинах, на 7 хвилині увагастабілізується, але з 8 по 10 хвилину стомлюваність помітно підвищується (див. Додаток3. графік 3.8). Продуктивність знижується з 5 хвилини. Працездатністьпідвищена. Продуктивність знижується з середини дослідження.
Досліджуваний № 9Володимир 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 210.
Кількість помилок– 6.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 975.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 102 2 хвилина 91 3 хвилина 122 1 4 хвилина 106 5 хвилина 95 6 хвилина 129 2 7 хвилина 69 1 8 хвилина 64 9 хвилина 120 2 10 хвилина 77 Всього 975 6
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 216.
Загальнийпоказник продуктивності – 975 літер.
Показник точності
/>= 97 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.9). Стомлюваністьспостерігається на 5 хвилині та з 7 до 10 хвилину, хоч на 6 хвилині уважністьпідвищується. Продуктивність знижується з 7 хвилини. Кількість помилокзбільшується ближче до кінця дослідження. Працездатність нестійка та помітнознижена з 7 хвилини. Стомлюваність збільшується з 7 хвилини по 10 хвилину.Продуктивність знижена.
Досліджуваний№ 10 Дар’я 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 260.
Кількість помилок– 8.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1003.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 141 2 хвилина 127 3 3 хвилина 126 4 хвилина 129 2 5 хвилина 69 6 хвилина 97 1 7 хвилина 141 8 хвилина 92 1 9 хвилина 68 1 10 хвилина 13 Всього 1003 8
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 268.
Загальнийпоказник продуктивності – 1003 літер.
Показник точності
/>= 97 %.
Висновок:
Увага нестійка. Стомлюваністьспостерігається з 5 по 10 хвилину (див. Додаток 3. графік 3.10). Продуктивністьпомітно знижується з 5 хвилини і до кінця дослідження, хоча на 7 хвилиніуважність збільшилась. Працездатність нестійка та помітно знижується з 5хвилини. Стомлюваність збільшується з середини і до кінця дослідження.Продуктивність знижена.
Досліджуваний № 11Віталій 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 367.
Кількість помилок– 7.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1502.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 150 2 хвилина 174 2 3 хвилина 182 4 хвилина 139 5 хвилина 179 6 хвилина 223 4 7 хвилина 179 8 хвилина 130 1 9 хвилина 97 10 хвилина 49 Всього 1502 7
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 374.
Загальнийпоказник продуктивності – 1502 літер.
Показник точності
/>= 98 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.11). Стомлюваністьспостерігається з 8 по 10 хвилину. Продуктивність знижується к кінцюдослідження. Загальний показник продуктивності відносно високий. Працездатністьвідносно стійка, але помітно знижується на 8-10 хвилинах. Стомлюваністьзбільшується к кінцю дослідження.
Досліджуваний№ 12 Юрій 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 380.
Кількість помилок– 4.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1670.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 207 1 2 хвилина 193 3 хвилина 200 4 хвилина 173 5 хвилина 202 1 6 хвилина 192 7 хвилина 209 2 8 хвилина 171 9 хвилина 93 10 хвилина 30 Всього 1670 4
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 384.
Загальнийпоказник продуктивності – 1670 літер.
Показник точності
/>= 98 %.
Висновок:
Увага нестійка. Стомлюваністьспостерігається з 8 по 10 хвилину (див. Додаток 3. графік 3.12). Продуктивністьзнижується к кінцю дослідження. Загальний показник продуктивності порівняновеликий. Працездатність відносно стійка, але помітно знижується на 8-10хвилинах. Стомлюваність спостерігається к кінцю дослідження.
Досліджуваний № 13Дмитро 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 271.
Кількість помилок– 4.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1307.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 192 2 хвилина 173 3 хвилина 203 1 4 хвилина 107 5 хвилина 103 6 хвилина 151 2 7 хвилина 97 8 хвилина 102 1 9 хвилина 93 10 хвилина 86 Всього 1307 4
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 275.
Загальнийпоказник продуктивності – 1307 літер.
Показник точності
/>= 98 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.13). Стомлюваністьспостерігається з 7 по 10 хвилину. Продуктивність знижується к кінцюдослідження. Загальний показник продуктивності відносно високий. Працездатністьпорівняно стійка, але знижується на 7 хвилині к кінцю дослідження.Стомлюваність спостерігається к кінцю дослідження. Продуктивність знижена.
Досліджуваний№ 14 Ірина 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 265.
Кількість помилок– 3.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1101.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 131 2 хвилина 97 3 хвилина 104 1 4 хвилина 107 5 хвилина 123 1 6 хвилина 201 7 хвилина 153 8 хвилина 76 9 хвилина 91 1 10 хвилина 18 Всього 1101 3
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 268.
Загальнийпоказник продуктивності – 1101 літер.
Показник точності
/>= 98 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.14). Стомлюваністьспостерігається вже на 2 хвилині, але на 3 хвилині увага підвищується. К кінцюдослідження стомлюваність підвищується з 8 по 10 хвилину. Загальний показникпродуктивності невисокий. Працездатність нестійка і к кінцю дослідженнязнижується. Стомлюваність підвищена. Продуктивність знижена.
Досліджуваний № 15Андрій 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 251.
Кількість помилок– 4.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1305.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 140 2 хвилина 151 1 3 хвилина 149 4 хвилина 117 5 хвилина 200 2 6 хвилина 105 7 хвилина 109 8 хвилина 203 1 9 хвилина 94 10 хвилина 37 Всього 1305 4
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 255.
Загальнийпоказник продуктивності – 1305 літер.
Показник точності
/>= 98 %.
Висновок:
Увага нестійка. Стомлюваністьспостерігається на 6-7 хвилинах і 9-10 хвилинах, на 8 хвилині увагапідвищується (див. Додаток 3. Графік 3.15). Продуктивність знижується к кінцюдослідження. Загальний показник продуктивності порівняно невеликий.Працездатність нестійка та помітно знижується к кінцю дослідження.Продуктивність знижена.
Досліджуваний № 16Христина 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 271.
Кількість помилок– 5.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1213.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 157 2 хвилина 141 3 хвилина 139 1 4 хвилина 207 3 5 хвилина 171 6 хвилина 99 7 хвилина 103 1 8 хвилина 76 9 хвилина 89 10 хвилина 31 Всього 1213 5
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 276.
Загальнийпоказник продуктивності – 1213 літер.
Показник точності
/>= 98 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.16). Стомлюваністьспостерігається вже у середині дослідження. Продуктивність знижується з 6хвилини і до кінця дослідження. Загальний показник продуктивності невисокий.Працездатність нестійка, знижується з середини дослідження. Стомлюваністьспостерігається з середини дослідження з 6 хвилини. Продуктивність знижена.
Досліджуваний № 17Павло 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 283.
Кількість помилок– 3.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1373.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 106 2 хвилина 141 1 3 хвилина 173 4 хвилина 156 5 хвилина 202 1 6 хвилина 156 7 хвилина 191 8 хвилина 94 1 9 хвилина 73 10 хвилина 81 Всього 1373 3
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 286.
Загальнийпоказник продуктивності – 1373 літер.
Показник точності
/>= 98 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.17). Стомлюваністьспостерігається з 8 по 10 хвилину ближче до кінця дослідження. Продуктивністьзнижується к кінцю дослідження. Загальний показник продуктивності порівняноневисокий. Працездатність нестійка, помітно знижується к кінцю дослідження.Стомлюваність спостерігається з 8 по 10 хвилини. Продуктивність знижена.
Досліджуваний № 18Серій 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 291.
Кількість помилок– 4.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1115.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 97 2 хвилина 101 3 хвилина 103 1 4 хвилина 133 2 5 хвилина 127 6 хвилина 171 7 хвилина 96 8 хвилина 113 1 9 хвилина 93 10 хвилина 81 Всього 1115 4
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 295.
Загальнийпоказник продуктивності – 1115 літер.
Показник точності
/>= 98 %.
Висновок:
Увага нестійка. Стомлюваністьспостерігається з 7 по 10 хвилини (див. Додаток 3. графік 3.18). Продуктивністьзнижується к кінцю дослідження. Загальний показник продуктивності невисокий.Працездатність нестійка.
Досліджуваний№ 19 Марина 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 431.
Кількість помилок– 5.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1500.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 102 2 хвилина 197 3 хвилина 199 2 4 хвилина 117 5 хвилина 204 1 6 хвилина 171 7 хвилина 154 1 8 хвилина 179 1 9 хвилина 104 10 хвилина 73 Всього 1500 5
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 436.
Загальнийпоказник продуктивності – 1500 літер.
Показник точності
/>= 98 %.
Висновок:
За характером графіку можна зробитивисновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.19). Стомлюваністьспостерігається на 9-10 хвилини, ближче до кінця дослідження. Продуктивністьзнижується к кінцю дослідження. Загальний показник продуктивності порівняновисокий. Працездатність нестійка.
Досліджуваний № 20В’ячеслав 9 років (1992 р.н.)
Кількість літер,правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 421.
Кількість помилок– 6.
Кількість літер,переглянутих за 10 хвилин роботи – 1303.
Кількістьпереглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину: Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину Кількість помилок за кожну хвилину 1 хвилина 106 2 хвилина 127 1 3 хвилина 203 2 4 хвилина 156 5 хвилина 201 2 6 хвилина 192 7 хвилина 99 8 хвилина 76 9 хвилина 84 1 10 хвилина 59 Всього 1303 6
Кількість букв,які необхідно було викреслити – 427.
Загальнийпоказник продуктивності – 1303 літер.
Показник точності
/>= 98 %.
Висновок:
Увага нестійка. Стомлюваністьспостерігається з 7 по 10 хвилини. Продуктивність знижується ближче до кінцядослідження (див. Додаток 3. Графік 3.20). Загальний показник продуктивностіневеликий. Працездатність нестійка, знижується в кінці дослідження.Висновки
За характером графіківможна зробити висновок, що увага молодших школярів, учнів 9 років нестійка (див. Додаток 3. графіки 3.1 – 3.20). Стомлюваність проявляєтьсявже на 4-5 хвилинах, потім незначно підвищується і в кінці роботи зновзнижується. Загальний показник продуктивності низький. Працездатність дуже нестійкаі помітно знижена. Стомлюваність спостерігається майже під час всієї роботи,продуктивність низька. Із цього можна зробити такий висновок, що у дітей 9років увага нестійка, підвищена стомлюваність, показник продуктивності низький,працездатність також низька, помітно, що діти швидко стомлюються,відволікаються, роблять багато помилок, вже на 4 хвилині їм стає складнозосередитися на роботі.
В даномудослідженні приймали участь 20 дітей у віці 9-ти років.
За данимипроведеного дослідження виявилось, що у 5 % учнів 3 класу увага стійка, целише 1 учень Богдан. Стомлюваність у нього спостерігається лише у кінцідослідження. Працездатність також знижується у кінці дослідження, він робитьмало помилок. Увага стійка.
А у 95 %випробуваних увага нестійка, низька працездатність, високий показникстомлюваності.
Якісний аналізрезультатів проведеного дослідження дав нам змогу за результатами кожної зкожної з методик виділити три рівня стійкості уваги: низький, середній тависокий. За методиками Бурдона, Крепеліна та Шульте ми розподілили учнів на тригрупи – низьку, середню та високу.
До низького рівнями віднесли дітей, які характеризуються нестійкістю уваги, дуже низькоюпрацездатністю, великою утомою, стомлюваністю з перших хвилин дослідження.
До середньогорівня ми віднесли дітей з більш менш стабільною працездатністю, коливаннямуваги, утома та стомлюваність у яких настає у кінці роботи.
До високого рівнями віднесли дітей зі стійкою увагою, стабільною працездатністю, у якихколивання уваги майже не відбувалось, а утома та стомлюваність неспостерігались.
За методикоюБурдона, до низького рівня відносяться 55 % учнів, до середнього – 35 % учнів,до високого – 10 % учнів.
За методикоюКрепеліна, до низького рівня відносяться 55 % учнів, до середнього – 35 %учнів, до високого – 10 % учнів.
За методикоюШульте, до низького рівня відносяться 40 % учнів, до середнього – 20 % учнів,до високого – 40 % учнів.
За результатамидослідження стійкості уваги молодшого школяра за допомогою методик Крепеліна,Бурдона та Шульте можна зробити висновок про те, що характерною особливістюуваги дітей молодшого шкільного віку є нестійкість уваги, так, 95 %досліджуваних мають низький або середній рівень стійкості уваги, причомунизький рівень більш ніж у половини дітей. І лише 5 % учнів мають високийрівень уваги та працездатності.
Узагальненірезультати дослідження представлені у зведеній таблиці 1.