МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Чернівецьке вище професійно-технічне училище № 3
Реферат на тему:
" Альфред Адлер –
видатний психолог "
Виконала: студентка ІІІ курсу,
Групи № 1
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
м. Чернівці, 2003
Адлер, Альфред(1870-1937)
/>
Адлер народився в єврейськійродині, яка належала до дрібнобуржуазного прошарку суспільства. Після одержанняатестата зрілості в Хернальзерськый гімназії в 1888 р. Адлер почаввивчення медицини у Віденському університеті. У 1904 р. вийшла його книга «Лікаряк вихователь». У 1907 р. Адлер написав роботу «Дослідженнянеповноцінності органів». У результаті створення концепції про вродженунеповноцінність органів і інтерпретації невротичних симптомів якзверхкомпенсації Адлер почав розвивати свої власні наукові ідеї, додаючиінше значення біологічному фундаментові неврозів. Поступово це все більшевідділяло Адлера від психоаналізу Фрейда, поки не відбувсяостаточний розрив. Коли 1908 р. на зборах Віденської психоаналітичної спілки Адлерпрочитав доповідь, яка називалася «Садизм і невроз» (пізніше вона буланадрукована у журналі Fortschritte der Medizin під назвою «Агресивнийпотяг у житті й у неврозі»), у якому він пропагував існування потягу доагресії. Адлер уже тоді висловлювався проти теорії лібідо і сексуальноїетіології неврозів. У змісті роботи «Про нервозний характер»(1912) Адлер явно вказував на П’єра Жанні, як на свого попередника тому,що навіть концепція почуття неповноцінності відповідала поглядам Жанні.Коли на Міжнародному Психоаналітичному конгресі (1910) була заснованаМіжнародна Психоаналітична асоціація, президентом якої став Юнг, обуренібули насамперед віденські психоаналітики, які відчули себе приниженими; аджесаме вони були першою психоаналітичною групою у світі. Припереоформленні Віденської Психоаналітичної спілки в новий статус «національноїгрупи» Міжнародного суспільства 12.10.1910р. Фрейд запропонував вибратиголовою Альфреда Адлера, а заступником – Вільгельма Штеккеля.Обидва стали відповідальними за видання нового журналу «Вісникпсихоаналізу». У1911р. Адлер у доповіді «Деякі проблеми психоаналізу»представив свої погляди, які відхилялися від основних позицій фрейдівськогопсихоаналізу, хоча розбіжність була помітна ще в 1909 р. Адлер вважав,що навряд чи варто говорити про наявність лібідо в невротиків, заперечувавзначення едипова комплексу і вважав, що сексуальність невротиків передчасновиявляється неповноцінністю органів, а при підвищеному чоловічому протестісексуальність проявляється набагато вища. Адлервисловлювався про «Чоловічий протест - як ядерну проблему невротиків».У своїй доповіді Адлер заявив, що на його погляд, активація психіки(тобто, відокремлення) відбувається в результаті культурних впливів. Проф. Фрейдвважав Адлерівськевчення помилковим і небезпечним для розвиткупсихоаналізу. За Адлера заступилися Фуртмюллер і Клемперер,проміжну позицію зайняв Штеккель. У заключному слові Адлер сказавпро те, що він твердо дотримується своїх поглядів, підкреслюючи єдністьневрозів, особливу структуру потягів і чоловічий протест. У1915 р. провалилася спроба Адлера захистити докторську дисертацію, томущо медичний факультет Віденського університету, відхилив його роботи як«продукти фантазії». Уявлення про долю, як про життєвий шлях у закордонній психології. Усучасній психологічній науці проблемою життєвого шляху займалися багатоавторів, такі як Ш.Бюлер, Г.Олпорт, У.Денніс, Х.Леман, В.Дільтея, Е.Шпрангер,Л.Зонді, А.Адлер, Ерік Берн. Вони пропонували різні ідеї у відповідності зісвоєю науковою концепцією. А. Адлер для визначення поняття життєвого шляхувикористовував — життєвий стиль, який він ввів у 1926 році. На його поглядстиль життя — це значення, яке людина надає світові і самому собі, своїй меті,спрямованості своїх поглядів. А. Адлер вважав, що значення життя осягається уперші чотири або п'ять років життя і підходить до нього людина через відчуття,які до кінця можна розтлумачити. До кінця п'ятого року життя дитина досягаєєдиного паттерну поведінки, власного стилю в підході до вирішення проблем ізадач.
А.Адлер виділив 4 типи стилю життя: 1. — корисний;
2. - правильний;
3. - уникаючий;
4. - вимагаючий.
На думку А.Адлера, мисамовизначаємося тими знаннями, які ми отримуємо в процесі розвитку. І все цевиражається в ранніх спогадах. Тому що для запам'ятовування людина вибирає те,що відчувається, хоча і дуже смутно, те, що пов'язане з його нинішнім життям.
Трансакціонний аналіз показує як«влаштовані» психологічно люди, як вони виражають своюіндивідуальність у поведінці. Ключовими його ідеями є поняття про моделіего-сутності і сценарії життя.
Основні положеннявчення Альфреда Адлера
1.Концепція, запропонована А. Адлером, вважається індивідуальною в зв’язку з тим, що акцент був поставлений на унікальність кожної людини.
2. Людину, як особистість можна зрозуміти, тільки розглядаючи її з точки зору соціальної, а не біологічної перспективи.
3. Ефективна корекція вад неможлива без визначення індивідуальноїмети, специфічних для кожної людини.
4. кожній людині притаманна внутрішня вроджена тенденція до соціальної зацікавленості.
5. Акцент у вивченні людини повинен актуалізуватися на психологічному розвитку та на свободі вибору.
28 травня 1937 — Адлер помирає відсерцевого нападу, під час візиту до Шотландії.