Деякі віхи становлення і проблемиукраїнської маркшейдерії
Нині виповнюється50 років з того часу, коли в Україні було видано серйозний довідник длямаркшейдера в двох томах (Справочник маркшейдера, Металлургиздат) загальнимобсягом 100,5 друкованих аркушів тиражем 10 тис. і 14 тис. відповідно кожнийтом. Ідея і ініціатива в підготовці, організації і виданні цих конче необхіднихв ті післявоєнні роки книг належить видатному вченому-маркшейдеру ДмитруМиколайовичу Оглобліну (1905-1968 рр.), Заслуженому діячеві науки і технікиУкраїни, лауреатові Державної премії України, професору, доктору технічнихнаук, кавалерові багатьох урядових та відомчих нагород. Редагування довідниківбуло виконано професорами Т.В. Буткевичем та Д.М.Оглобліним. Для написанняокремих статей були залучені визначні вчені, науковці, викладачі вузів,виробничники, що працювали в галузях математики, механіки, фізики, геодезії,маркшейдерської справи, геології, гірничої справи, нарисної геометрії і ін.Значна частина матеріалу була написана викладачами Донецького індустріальногоінституту (тепер Донецького національного технічного університету).
Виданнямаркшейдерської літератури є однією з багатьох справ багатогранної діяльностіД.М.Оглобліна, який в собі поєднував вченого, організатора науки, громадськогодіяча, талановитого педагога. Його робота, як завідувача кафедримаркшейдерської справи одного з потужних технічних вузів, члена багатьохнаукових і науково-технічних рад тодішнього СРСР і України, члена редакційнихрад науково-технічних журналів заслуговує на серію окремих детальнихпублікацій. Плідна праця Д.М.Оглобліна на Донбасі принесла донбаській школімаркшейдерів визначні науково-практичні досягнення. Не випадково серед відомихвчених-гірників Д.М.Оглоблін посідає провідне місце і вважається засновникомнаукової школи маркшейдерів Донбасу. Під його керівництвом підготовлено йзахищено понад 30 докторських і кандидатських дисертацій. Про це згадатидоречно і тому, що в 2005 р. відзначалося 100-річчя від дня народженняД.М.Оглобліна. Доцільно з приводу цього підготувати публікації, виставки, атакож пригадати шлях української маркшейдерії, якій Д.М.Оглоблін присвятив своєжиття.
Вперше привиданні довідникової літератури з маркшейдерської справи “Справочникмаркшейдера”[1, 2] починається з викладення основних задач та обов’язківмаркшейдерської служби шахти, кар’єра, рудника, розрізу. На той час це можнабуло розцінювати, як важливий крок у визначенні місця маркшейдера в управліннігірничим виробництвом, оскільки структура гірничого підприємства нашої країнибула створена приблизно в сорокові роки минулого століття і її вдосконаленнябуло перерване війною. Повноцінної нормативної літератури ще було недостатньо.Але автори зуміли показати фундаментальність головних задач і питань, яківирішують маркшейдерські служби підприємств, що освоюють родовища кориснихкопалин. Проаналізуємо роль маркшейдерії сучасного підприємства, перелічуючи ікоментуючи її задачі.
Першазадача – своєчасна і повна зйомка гірничих виробок і зображення їх намаркшейдерських планах. Маркшейдерський план це один з найважливіших юридичнихі технічних документів гірничого підприємства, виконаний з максимально можливоюточністю та інформативністю. Жодне питання щодо експлуатації родовища не можнавирішити без плану гірничих виробок; при цьому маркшейдери його регулярнопоповнюють, тобто динаміка гірничого підприємства знаходить своєчасневідображення на графічній документації.
Тількизавдяки маркшейдерському плану встановлюється і стає звичним співвідношення міжгірничими роботами і об’єктами, розташованими на поверхні землі, між суміжнимитериторіями гірничих відводів і ін. Це значить, що вся денна поверхня країни ігірничі виробки відкритих чи підземних розробок повинні бути зняті і зображенів єдиній системі координат. Наприклад, для того, щоб маркшейдери двох країнзмогли забезпечити точну зустріч підземних вибоїв тунелю під протокою Ла-Манш(фактична розбіжність зустрічних виробок не перевищувала 6см при довжині тунелюблизько 40км), території Великобританії і Франції в цьому місці, незважаючи напротоку, повинні були мати єдину систему координат. Якщо для земної поверхні цепитання сьогодні вирішується принципово просто завдяки науковим досягненням вгалузі супутникової геодезії, то перенесення системи координат в гірничівиробки являє собою досить складну і громіздку науково-практичну задачу. Прицьому слід зазначити, що система підземних пунктів (підземна опорна мережа),носіїв системи координат, не може протягом тривалого часу вважатись постійною інадійною через значні деформації, що виникають внаслідок гірничих розробок тапідземного гірничого тиску.
Зрозуміло,що точна і своєчасна маркшейдерська зйомка виробок забезпечує безпеку людей, щопрацюють під землею. В останні роки в зв’язку з переходом гірничих розробок навеликі глибини і через викликане цим погіршення умов праці і збільшеннянебезпеки шахтарської праці з’явилось багато наукових розробок в цьому напрямі.А для студентів-маркшейдерів за ініціативою професора В.І.Черняєва(1936-1997рр.) в вузах було введено спеціальну дисципліну “Маркшейдерськезабезпечення безпечного ведення гірничих робіт”. Маркшейдерська зйомка гірничихвиробок є роботою настільки важливою, що її результати потрібні для рішення нетільки поточних задач, але й можуть мати безцінне значення через десятки інавіть сотні років. Визначний вчений-маркшейдер професор І.М.Бахурін(1880-1940рр.) писав, що укладач маркшейдерського плану повинен пам’ятати, щовін несе відповідальність за свою роботу не тільки перед сьогоднішнім, але йперед майбутнім поколінням.
Другазадача — вирішення численних різноманітних геометричних задач, які виникають навсіх стадіях освоєння родовища корисної копалини. Сучасні нормативні документивідображують п’ять таких стадій або етапів: розвідка родовищ корисних копалин;проектування гірничих підприємств; будівництво гірничих підприємств;безпосередньо розробка корисних копалин; консервація, закриття чи ліквідаціягірничих підприємств.
Коженз цих етапів вимагає від маркшейдера не тільки фахової підготовки, але йдосконалих інженерних знань в суміжних галузях: геології, розвідці родовищкорисних копалин, технології гірничого будівництва, матеріалознавстві, розробціпокладів будь-яким способом, надро- і природокористуванні. Тільки маркшейдермає право перенести в натуру запроектовані геометричні елементи, вказати місцеі орієнтування механізмів та споруд, задати на місцевості та в виробках вісітранспортних шляхів і ін. Всі ці роботи базуються на маркшейдерськихвимірюваннях і геометричних побудовах, які виконуються на основімаркшейдерських зйомок. Сьогодні перелічені вище стадії одержали значнірозгалуження, а п’ята стадія потребує від маркшейдера дій, які в минулому йомувирішувати не доводилось (рішення питань земле- і надрокористування, участь урішенні соціальних питань при закритті підприємств, підготовка юридичнихвисновків, участь у розробці мір гірничо-промислової екології і ін.).
Третязадача – вивчення форми залягання корисної копалини і просторового розподілу їївластивостей. Дослідження останніх років показують, що до цієї задачіприлягають і деякі процеси, які проходять в надрах, впливають на виробкутехнологічних особливостей освоєння родовищ і можуть бути вивчені за допомогоюметодик рішення третьої задачі (зміна температури в надрах при поглибленнігірничих робіт, вивчення водоприпливів в надрах, розповсюдження гірничоготиску, утворення тріщинуватості масиву і ін.).
Якправило, поклади мають неправильну форму. Часто навіть прості за будовоюпоклади (напр., вугільні пласти Донбасу) ускладнені великою кількістютектонічних порушень розривного та складчастого типу. Знання форми заляганнякорисної копалини та зображення її на графіках необхідне для рішення важливихпитань розробки родовищ, підрахунку запасів корисної копалини, обліку рухузапасів і ін. Неможливо скласти план розвитку гірничих робіт на найближчий час,а тим більше на перспективу, без графіків або моделі родовища, чи його частини,яку буде передано до експлуатації.
Дужеважливо вивчити та представити у вигляді графічної документації геометріюрозподілу властивостей корисної копалини та деяких процесів в надрах.Наприклад, при розробці залізорудних родовищ необхідно знати, як змінюються врудному тілі вмісти заліза, сірки, фосфору. При розробці поліметалічних рудповинна бути відома геометрія розподілу міді, золота, сірки, срібла та іншихкомпонентів. Коли розроблюються розсипні родовища золота чи платини, требазнати геометрію розподілу цих металів у товщі пісків розсипу. Якщорозроблюється порівняно просте за формою (структурою) пластове родовищевугілля, необхідно встановити мінливість потужності пластів, розподіл вмістузоли чи сірки для визначення промислового призначення сировини.
Дляпокладу, який готується до розробки, повинні бути також встановлені найменшийпромисловий вміст корисної копалини, найменша промислова потужність пласта чижили, найбільший вміст домішок шкідливих компонентів і ін. Завдяки цим роботамродовище буде оконтурене і в ньому виконано підрахунок запасів для майбутньоїрозробки. Для рудних родовищ повинна бути передбачена оптимізація якості руди,оскільки різкі коливання вмісту складових компонентів гірничої маси ускладнюютьтехнологію її переробки.
Описанівище питання третьої задачі в літературі минулих років формулювались як“Геометризація родовищ корисних копалин”. Цей розділ маркшейдерської справививчається в дисципліні “Гірнича геометрія” (“Геометрія надр”).
Побудовавеликої кількості графіків ручним способом (як було раніше) суттєво стримувалоцю роботу при її беззаперечній важливості. Наявність сучасної обчислювальноїтехніки з зовнішніми пристроями (плоттерами, графопобудувачами) забезпечуємайже необмежені можливості у виконанні перелічених та багатьох інших задач. Цев свою чергу дає змогу оптимізувати планування розробки родовищ, забезпечуючина перспективу максимальний видобуток сировини.
Третязадача не є чисто маркшейдерською, але вона не може бути виконана безмаркшейдерської служби діючого підприємства або геолого-розвідувальної партії.Це пов’язано з тим, що будь-які результати розвідки наносять на плани, розрізи,проекції завдяки тому, що саме маркшейдер систематично виконує зйомкусвердловин, місць взяття проб, тектонічних порушень, виробок. Крім того,математична обробка розвідувальної інформації, в значній мірі, виконуєтьсямаркшейдером. В останні часи третю задачу розуміють і називають, як моделюванняродовища, що повністю відповідає її суті. Таким чином, ця задача в її рішенніможе розглядатись, як поєднання праці маркшейдерів, геологів, гірників,збагачувальників.
Четвертазадача — систематичний контроль за раціональним використанням родовищ, тобтоохорона надр. Нині в системі “Держохоронпраці” (раніше “Держгіртехнагляду”)працюють групи маркшейдерів вищої кваліфікації, які постійно здійснюютьконтроль на державному і відомчому рівнях щодо найкращого розпорядження надраминезалежно від форм власності і підпорядкованості підприємств, які розроблюютьродовища. На підприємстві будь-яка втрата корисної копалини фіксуєтьсямаркшейдером і відображується в спеціальних звітах. При цьому важливо не тількивстановлювати фактичні втрати, але й своєчасно їх упереджувати. Втрати корисноїкопалини є важливим показником виробничої діяльності підприємства.
Маркшейдерськаслужба підприємства повинна слідкувати за додержанням черговості виїмки руднихтіл чи вугільних пластів, враховувати кількість відбитої та фактично виданоїкорисної копалини, встановлювати причини втрат сировини, відображувати ці данів державній статистичній звітності.
Тількимаркшейдер на гірничому виробництві виконує розрахунок ціликів загальношахтногопризначення (під споруди, водоймища тощо) і тільки він встановлює відповідністьфактично залишених ціликів проектним. Обов’язково також контролюється величинаексплуатаційних ціликів за площею та потужністю. При погашенні гірничих виробокзавдяки точному нанесенню тимчасові цілики виймаються з максимальною повнотою.При підготовці маркшейдера у вузі викладається спеціальний розділ “Управліннязапасами гірничого підприємства”. Використовуючи високий рівень комп’ютерноїпідготовки, маркшейдерам за останні роки вдалось в значній мірі автоматизуватискладний процес управління запасами.
П’ятазадача – обов’язкова участь в складанні річних, квартальних і перспективнихпланів розвитку гірничих робіт. Основою для складання планів розвитку гірничихробіт є план гірничих виробок, на якому нанесено за даними маркшейдерськихзйомок фактичне положення робіт на початок запланованого періоду. Оскільки планрегулярно і поступово (згідно з динамікою розробки родовища) складав іпоповнював саме маркшейдер, то, природно, ніхто краще за нього не володієінформацією, нанесеною на план. При зйомці фіксувались стан гірничих робіт,механізація, дотримування паспортів кріплень, геологічні проявлення родовища(порушення, флексури, перетиски, тріщинуватість, водопрояви, мінливістьструктури і потужності, стан покрівлі і ін.), профіль колій, стан конвеєра,відхилення від проекту і багато інших особливостей. Завдяки цьому маркшейдер непросто знає стан гірничого виробництва на даній ділянці, а якби “відчуваєйого”. Крім того, згідно з його дипломом і кваліфікацією, він вивчав у великомуобсязі геологічні, гірничі, економічні, математичні дисципліни, не говорячи промаркшейдерські. Маркшейдеру, підкреслимо особливо (!), надано право веденнягірничих робіт.
Шостазадача – контроль за правильним проведенням гірничих виробок, їх напрямом,профілем та перерізом. Вона є однією з основних поточних задач кожногодільничного маркшейдера. Задання напрямку гірничій виробці передує великийкомплекс маркшейдерських робіт (вимірювальних, розрахункових, графічних),виконаних з необхідною точністю і контролем. Щоб задати напрям віддаленійвиробці на фланзі шахтного поля, маркшейдерові доводиться іноді повторюватипобудову мережі кілометрової або більше довжини, оскільки, як було сказано,створені раніше маркшейдерські пункти опорної мережі в умовах гірничого тискузмінили своє положення і не можуть служити початковими.
Слідвказати і на те, що за останні 150 років методика виконання вимірювальних робітпо створенню опорних мереж майже не змінилась і здійснюється за допомогоютеодоліта і рулетки. Звичайно, ці прилади вдосконалювались, але це майже невдосконалило загальну технологію маркшейдерської роботи. Якщо для геодезичнихробіт з’явились прилади та інструменти (виготовлені в Німеччині, Швейцарії,Японії), які забезпечують можливість повної автоматизації вимірювальних робітна поверхні, то для підземних умов таких приладів практично немає. Вони,звичайно, мають бути сконструйовані у вибухобезпечному виконанні. Томумаркшейдери, як і раніше, користуються апаратурою без електричних таелектронних вузлів. Україна, на жаль, власних маркшейдерських інструментівмайже не виробляє. Маркшейдерські відділи шахт практично не мають в достатнійкількості необхідного інструментарію (доводиться користуватись застарілим).Імпортне обладнання, коштуючи досить дорого, не дає змоги автоматизувативимірювальні роботи в підземних умовах.
Отжекропітка маркшейдерська робота шостої задачі виконується в більшості випадківзастарілим обладнанням завдяки майстерності маркшейдерів, їх ентузіазму івинахідливості. Кожний гірник розуміє, що своєчасне задання напрямків виробкамта систематичний контроль за правильністю проходження, — одне з важливішихінженерних завдань виробництва. І при всьому цьому майже неможливо переконатиуправління гірничого виробництва в необхідності суттєвого “переозброєння” всієїмаркшейдерії. Стали стандартними посилання на відсутність коштів, хоча всімзрозуміло, що частка в собівартості однієї тонни вугілля, яка обумовленавитратами на маркшейдерське забезпечення, не перевищує 0,2%. Матеріальнезабезпечення маркшейдерських служб гірничих підприємств України на порядок чина два нижче ніж в інших країнах, а це відчутно підриває імідж добувних галузейнашої промисловості.
Сьомазадача – облік та аналіз руху запасів, втрат і видобутку корисної копалини.Запаси корисної копалини в значній мірі являють собою економічний і обороннийпотенціал держави. Тому, виконуючи сьому задачу, маркшейдер здійснює функціїдержавного контролю та захищає інтереси України.
Основоюдля виконання цих робіт є плани гірничих виробок і гіпсометричні плани, депоказані межі земельного та гірничого відводів і характеристика запасів, якідержава у встановленому порядку довірила для розробки державному підприємству,юридичній або фізичній особі. Облік та аналіз, який виконує маркшейдер (сумісноз геологом підприємства) дозволяє оцінити не тільки кількість видобутихзапасів, але і їх залишок. При цьому залишок розподіляється за групами взалежності від ступеня підготовленості до експлуатації (промислові, розкриті,підготовлені, готові до виймання і ін.). Звичайно, співвідношення цих групзапасів встановлюється для кожного підприємства у відповідності згірничо-геологічним умовами, рівнем механізації, планом видобутку, можливістюреалізації добутої маси корисної копалини і ін. Чітке співвідношення кількостізапасів в групах дає можливість забезпечувати виконання плану, контролювати кількістьпідготовчих виробок, визначити втрати та зубожіння корисної копалини. Якщопорівнювати систематично ці дані з нормативами даного підприємства, то можназавжди зробити висновок щодо стабільності і ритмічності його роботи, виявитивідхилення, намітити міри щодо ліквідації їх, тощо.
Дужеважливим в цій задачі є визначення залишків корисної копалини на складах, що всвою чергу дає можливість контролювати облік видобутої за звітний період (якправило, місяць) корисної копалини по підприємству в цілому. Слід вказати, щосаме облік, виконаний маркшейдерською службою, є надійним, точним іприймається, як правило, для нарахування заробітної платні шахтарям. Данімаркшейдерських вимірів заносять в спеціальні звітні документи які формуютьінформацію щодо запасів даного виду корисної копалини по підприємству,об’єднанню, державі.
Восьмазадача – вивчення процесу зрушення гірських порід під впливом гірничих розробокта визначення мір охорони споруд на поверхні землі і капітальних гірничихвиробок від порушень.
Посвоїй суті ця задача має гірничо-механічний характер і важлива не тільки длямаркшейдерів, але й для гірників, шахтобудівників, гірничих геологів і іншихспеціалістів гірничого профілю. Склалося так, що для практичного виявленнядеформацій при розробці родовищ були потрібні високоточні інструменти таспеціальні методики вимірювань, якими володіли тільки маркшейдери. В зв’язку зцим саме фахівці маркшейдерського напряму не тільки виконували необхіднівимірювання, але й розробляли теоретичні питання щодо цього процесу. Саме томувизначні наукові праці по вивченню процесу зрушення гірських порід створиливчені-маркшейдери: проф.С.Г.Авершин (1901-1972 рр.), проф. Д.А.Казаковський(1909-1973 рр.), проф. П.М.Леонтовський (1871-1921 рр.), проф. І.М.Бахурін(1880-1940рр.), проф. Г.М.Кузнєцов (1903-1995 рр.), проф. Г.Л.Фісенко(1922-1988 рр.) і інші. При вивченні процесу зрушення за багато десятилітьвиникло багато наукових напрямів, які розглядаються в маркшейдерії, гірничійсправі, геомеханіці, фізиці гірських порід, інших суміжних дисциплінах.Встановити межі між цими розділами гірничої науки неможливо й недоцільно.
Нагірничому виробництві саме маркшейдер визначає і розраховує необхідні розміриціликів для кожного об’єкта, який повинен охоронятись. Маркшейдер вивчає процесзрушення на конкретному виробництві шляхом побудови спостережних станцій,виконання вимірювань і розрахунків, складання графіків і відповідноїдокументації. Оскільки кожне гірничодобувне підприємство має конкретнігірничо-геологічні умови, процес зрушення гірських порід є індивідуальним.Завдяки розрахункам маркшейдерська служба визначає на земній поверхні зону, якапідлягає зрушенню гірських порід в різні періоди при розробці родовища або йогочастин. На основі ретельного аналізу будуються прогнози щодо можливої забудовитериторій, проведення транспортних артерій, розробки мір, завдяки якимдеформації будуть мати припустимі величини.
Дев’ятазадача – всебічна автоматизація маркшейдерських робіт. Сьогодні проблему можнарозділити на три частини: повне комплектування з регулярним поновленням іоновленням маркшейдерських служб діючих підприємств сучасними інструментами тазасобами обчислювальної техніки; автоматизація польових вимірювальних робіт,включаючи розробку і впровадження принципово нового обладнання,сконструйованого на основі сучасних досягнень науки; автоматизаціяобчислювальних і графічних робіт. Першочерговою слід вважати першу частину.Вона потребує досить значних матеріальних витрат. Орієнтуючись на сьогоднішнютехнологію ведення маркшейдерських робіт, кожен відділ повинен мати, якнеобхідне, таке обладнання: теодоліт-автомат для високоточнихмаркшейдерсько-геодезичних робіт, теодоліти-автомати для побудови опорних мережв шахті, теодоліти-автомати або кутоміри-автомати для знімальних робіт,гірокомпас-автомат для орієнтування сторін, лазерний віддалемір-автомат,лазерні покажчики-автомати для задання і контролю напрямів гірничим виробкам,прецизійний нівелір для виконання високоточних маркшейдерсько-геодезичнихробіт, нівеліри-автомати для технічного нівелювання, комплекти спеціальнихрейок, висків, штативів, пристосувань для закріплення точок та центруванняінструментів, спеціальних фотокамер і приладів для камеральних робіт, 4-5сучасних персональних комп’ютери з зовнішніми пристроями (плоттерами,графопобудувачами, сканерами), програмне забезпечення для обчислювальних іграфічних робіт і багато іншого. Деякі з названих приладів не розроблені увибухобезпечному виконанні, але при масових замовленнях закордонні фірми моглиб таку роботу виконати. Приблизний підрахунок показує, що для повноїкомплектації маркшейдерського відділу середньої шахти якісними інструментами ізасобами сьогоднішнього дня треба витратити 150-200 тис. доларів США.
Паралельнотреба вирішувати і питання підготовки маркшейдерських кадрів у вузах і іншихнавчальних закладах України. Лабораторна база навчального закладу своїм рівнемповинна відповідати сучасно обладнаному виробництву і випереджувати його.Студента завжди треба навчати на основі передових досягнень науки і техніки.Таку позицію завдяки нормальному державному фінансуванню займають і втілюють ужиття практично всі вузи розвинених країн. Маркшейдерські кафедри вузів нашоїкраїни забезпечені далеко не повністю. При відсутності повноцінного державногофінансування розвитку лабораторної бази вищої освіти, очевидно, настав час дляучасті підприємств у лабораторному забезпеченні вузів, оскільки самевиробництво зацікавлене в одержанні спеціаліста, який володіє передовоютехнікою і технологією. Доречно вказати і на те, що науковий потенціал нашихвузів досить високий (не нижче, а часто навіть вище зарубіжного) і принаявності технічної озброєності кафедр всі технології та програмне забезпеченнямогли б розроблюватись у себе, а не купуватись за кордоном.
Враховуючисучасний стан маркшейдерського інструментарію шахт і кар’єрів, можлива частковаавтоматизація обчислювальних і графічних робіт при наявності у відділі засобівобчислювальної техніки з зовнішніми пристроями. Такі досягнення є на деякихшахтах виробничого об’єднання “Павлоградвугілля”. Маркшейдери цих шахтформалізують виконання польових робіт існуючими інструментами, а в подальшомуавтоматизують обчислювальні і графічні роботи, розроблюючи власне програмнезабезпечення. Подібну роботу можна розцінювати, як проміжну стадію на шляху доповної автоматизації.
Ми нерозглядаємо віддалену перспективу перегляду змісту маркшейдерської праці. Вгірничій літературі періодично піднімаються питання і описуютьсянауково-технічні розробки щодо безлюдної механізованої виїмки корисних копалинз надр. Зрозуміло, що там, де можлива безлюдна виїмка, повинна бути забезпеченаі безлюдна маркшейдерська зйомка виробленого простору, який треба відобразитина документації (зміст її у майбутньому і форма представлення теж підлягаютьфундаментальному переосмисленню). Орієнтуючись на майбутнє, слід зазначити, щовже сьогодні існують серйозні наукові розробки, які передбачають автоматизовануметодику маркшейдерської зйомки без знаходження маркшейдера у виробці.
Десятазадача – маркшейдерське забезпечення гірничо-промислової екології. Як відомо,одним з виробничих об’єктів, які негативно впливають на навколишнє середовище,є терикони та плоскі відвали вугільних шахт, кар’єрів, збагачувальних фабрик. Вперелік негативних впливів породних відвалів на природне середовище входятьвідчуження і втрата земель, забруднення водоймищ, викиди продуктів горіння ватмосферу, забруднення повітря через пилоутворення, виділення отруйних речовині газів через хімічні реакції всередині териконів і ін. Екологічна політикадержави і регіонів передбачає виключення або зведення до мінімуму негативнихвпливів відвалів.
Натериторії Донбасу знаходиться кілька сотень териконів (понад 600 – прим. ред.),різних за віком, а також кар’єрів, відвалів пустих порід, відвалів шлаків наметалургійних заводах. В останні роки передбачено дуже багато дійових заходів вгалузі гірничо-промислової екології. При рішенні загальних і часткових питаньробота маркшейдерських служб виходить на провідне місце: дослідження процесуформування відвалів і визначення в них місцеположення найбільш активних порід,зйомка відвалів, визначення об’ємів порід, проектування переміщень порід призаповненні штучно утворених пустот або природних виїмок, розробка проектів імаркшейдерське забезпечення рекультивації відвалів та прилеглих територій і ін.
Одинадцята задача – участь в рішенні питаньземлекористуваання і надрокористування. Відомо, що надра будь-якої держави, їїмінерально-сировинні ресурси, являють собою основу промислового розвиткукраїни. Україна займає одне з провідних місць серед держав світу щодо кількостікорисних копалин та їх різноманітності. Проблеми гірничодобувних галузейпромисловості призвели до значного скорочення видобутку сировини, погіршеннюумов праці гірників, скороченню фронту підготовчих робіт. Суттєво скороченікошти на розвідувальні роботи, що в перспективі утворить труднощі, які подолатибуде майже неможливо при існуючому стані галузі. В цих умовах необхідно весьчас вдосконалювати законодавство, яке регулює відносини при користуваннімінерально-сировинною базою. В цьому питанні нашій державі треба зробити дужебагато. Доцільно, на зразок інших країн, утворити самостійну галузь права –гірниче право. В цьому разі розрізнені акти користування надрами будутьінтегровані в гірничому законодавстві. В такому разі набагато простіше будутьвирішуватись питання юридичного напряму.
Маркшейдеровіпід час своєї роботи доводиться багато часу приділяти правовим, юридичним,організаційним питанням, пов’язаним з надрокористуванням (підробка територій,порушення особистих володінь громадян при підробці їх гірничими розробками,затоплення земель при консервації та закритті шахт і ін.). Настав часзабезпечити високу юридичну грамотність маркшейдера. Ця задача покладається навищу школу, в якій вже сьогодні випускаючі кафедри передбачають викладанняпрофільно орієнтованих дисциплін, таких як “Гірниче право”, “Основи природо- інадрокористування”. Вже тепер зрозуміло, що в майбутньому на маркшейдерськіслужби підприємств буде покладено нові, не властиві їм до сьогоднішнього дня,обов’язки.
Дванадцятазадача – маркшейдерське забезпечення консервації, реструктуризації та закриттяшахт. Фінальний етап існування гірничого підприємства такого ж відповідальноговідношення, як при відкритті чи експлуатації підприємства. Спрощений підхід доцієї стадії своєрідного функціонування виробництва зажди викликає небезпечні інепередбачені результати.
Гірничівиробки шахти, що не діє, залишаються нашими ресурсами незалежно від їхактивного чи пасивного існування. Капітальні виробки несуть на собі функціїсховищ, порожнеч, вентиляційних чи водяних каналів, тощо. Маркшейдерська службанаприкінці роботи шахти повинна виконати дуже ретельно зйомку всіх виробок тапустот і точно нанести їх на план. Вся гірничогеологічна документація повиннабути поповненою, підписаною, оформленою для безтермінового зберігання. Разом згеологічною службою маркшейдер складає детальну інформацію відносно запасівкорисної копалини що залишаються в надрах, ціликів, втрат, стану виробок і ін.Це робота не така проста, як здається на перший погляд, і вимагає тривалоточасу і значних працевитрат. Треба підготувати величезну кількість статистичноїінформації, відомостей, заповнити масу формулярів. Між тим, саме в цей час напідприємстві залишається незначна кількість спеціалістів потрібної кваліфікаціїі виконати якісно всю роботу майже неможливо. Не до кінця вирішено питання щодопроцедури передачі документів, приміщень для зберігання. Не можна погодитисьтакож з пропозиціями щодо зберігання документації тільки у електронномувигляді. Останні з часом старіють, втрачають свою якість і не відповідаютьпризначенню безтермінового зберігання цінних документів.
Тринадцятазадача — участь маркшейдерських служб в діяльності ГІС. З кожним рокомрозширюється впровадження ГІС-технологій в управління гірничим виробництвом.ГІС-технології застосовуються в багатьох сферах гірничого виробництва, в томучислі і в роботі маршейдерсько-геологічних відділів. Завдяки цьому суттєвопідвищується ефективність маркшейдерського забезпечення гірничих робіт.
Яквідомо, інформаційні технології можна розподілити на три великі групи:одержання інформації, її обробка і представлення. Саме систематична працямаркшейдерів та геологів, послідовно проходячи ці стадії, створює геоінформаційнусистему родовища, яку використовують при видобутку корисної копалини. Кінцевийпродукт роботи відділу забезпечує користувачеві найбільш природне представленняпросторової інформації щодо пласта або рудного тіла: його елементи залягання,глибина, потужність, удавана густина, вміст корисного чи шкідливого компонента,особливості системи добування, обводнення, газовиділення (можна перелічуватидуже довго). Саме маркшейдерсько-геологічні дані складають важливий компонентГІС і являють собою основу цифрової моделі родовища. Маркшейдерськадокументація, як вихідний продукт, може мати не тільки вигляд планів чидрукарських форм, але й електронних документів на будь-яких носіях інформації.Практично кожна сфера гірничого виробництва, яка претендує на застосуванняГІС-технолоії, звертається в першу чергу до маркшейдерських планів. Можна безперебільшення констатувати, що маркшейдерсько-геологічна інформація є основоюГІС гірничого виробництва. Для обліку та збереження документаціїмаркшейдерського відділу повинні бути створені виключно благопристойні умови.Труднощі на цьому шляху слід долати, не рахуючись з витратами. Втратитиінформацію просто, відновити – неможливо.
Аналізуючизадачі маркшейдерських служб сучасних гірничих підприємств, автор намагався нетільки популяризувати маркшейдерську працю, віддаючи їй належне, а й загостритиувагу читача-фахівця на тих негараздах, які переживає одна з найважливішихслужб гірничодобувних галузей промисловості. Кількісний склад маркшейдерськоговідділу шахти не перевищує кількох десятих відсотка загальної кількості штатнихпрацівників, а результати його роботи мають провідне значення.
Хочупривернути увагу керівників виробництва, адміністраторів,фінансово-бухгалтерських працівників до невиправдано бідного становища матеріальноїбази маркшейдерських відділів. Практично в кожному адміністративному кабінетішахти знаходяться один-два сучасних комп’ютери, не говорячи про бухгалтерію, деїх десятки. Немає їх тільки в маркшейдерському відділі, де їх повинно бути неменше чотирьох-п’яти, де вони вкрай необхідні, бо саме тут вони ефективновпливають на рівень і культуру виробництва. Їх придбання практично не вплине насобівартість продукції шахти. Обладнання маркшейдерських відділів сучаснимиінструментами і матеріалами принесе підприємству відчутну користь.
ЛІТЕРАТУРА
1. Справочник маркшейдера,часть 1 \Под ред. Буткевича Т.В. и Оглоблина Д.Н.-М.: Металлургиздат,1953,-1032 с.
2. Справочник маркшейдера,часть 2 \Под ред. Буткевича Т.В. и Оглоблина Д.Н.-М.: Металлургиздат, 1955,-936 с.
3. Из истории отечественноймаркшейдерии \\ Маркшейдерский вестник. 2002.-№1, М., ФГУП (“Гипроцветмет”), — С 34-35.