Інформаційніпроцеси в економіці
Зміст
Вступ
1. Особливості інформаційнихпроцесів на підприємствах
2. Проблеми впровадженняінформаційних технологій в гуманітарній сфері
3. Методика інформаційногообстеження підприємством
Висновок
Список літератури
Вступ
Все більшактуальним стає дослідження інформаційного суспільства, інформатизації та їїнаслідків, рішення методологічних проблем інформатизації.
Необхідність іважливість подібних досліджень визначається рядом факторів.
По-перше,інформація в сучасному суспільстві є визначальною категорією в економічномурозвитку. Інформація, знання виходять на перше місце в системі суспільнихцінностей, а їх придбання стає основним завданням суспільства. У зв'язку з цимінформатизація як основний механізм переходу до інформаційного суспільствасьогодні стає предметом досліджень самого широкого кола фахівців.
По-друге,інформатизація суспільства призводить до зміни соціальних зв'язків і відносинміж людьми. Створення та розвиток комп'ютерних комунікацій викликає змінакомунікаційних процесів у суспільстві, характеру комунікаційних взаємодій.
По-третє,впровадження персональних комп'ютерів, розвиток інформаційних і комунікаційнихтехнологій надає помітний вплив на розвиток людини, на зміну його світогляду,систему цінностей особистості. Все більш занурюючись у віртуальні та реальнікомп'ютерні світи, людина стикається з необхідністю зміни стилю життя, способумислення, характеру взаємин з навколишнім світом.
Метою даноїроботи є вивчення інформаційних процесів на підприємствах. Для досягненняпоставленої мети в роботі будуть розглянуті:
— Особливостіінформаційних процесів на підприємствах,
— Проблемивпровадження інформаційних технологій в гуманітарній сфері,
— Методикаінформаційного обстеження підприємства.
1.Особливості інформаційних процесів на підприємствах
Інформація — цепевним чином згруповані інформацію щодо об'єкта дослідження. Об'єктомдослідження економічної інформації є господарська діяльність підприємства.
Економічнаінформація повинна відповідати наступним вимогам:
— Достовірність- правильність відображення економічної сутності,
— Своєчасність,по можливості неповільність,
— Системність,яка дозволяє отримувати інформацію, що дає можливість детально розглянутибудь-яку результатну інформацію, проаналізувати її складові,
— Економічність,
— Оптимальністьобсягу інформації, тобто оптимальна значимість самих даних.
Особливостямиекономічної інформації є:
— Дискретність — безперервність у часі,
— Виразекономічних даних через систему натурально-вартісних характеристик,
— Значнакількість постійних або рідко мінливих даних багаторазово використовуваних,
— Нескладніалгоритми обробки, велика кількість угруповань,
— Юридичнадовідність економічної інформації забезпечується фіксацією економічних даних наматеріальні носії,
— Захист іконфіденційність економічної інформації.
Структуроюекономічної інформації є її будову. Існує два підходи до визначення структуриекономічної інформації:
— Фізичнийпідхід, де ознакою структурної побудови інформації виступають різні носіїінформації, які дозволяють по-різному інтерпретувати інформацію;
— Логічнийпідхід, де структурним елементом інформації виступає одиниця, яка має певнийсенс. Такий структурною одиницею є реквізит — логічно неподільний елемент, щомає певне смислове зміст (слова, числові значення). Залежно від типухарактеристики об'єкта (характеристика кількісна або якісна) розрізняютьреквізити-підстави і реквізити-ознаки.
Реквізити-підставидають кількісну оцінку об'єкту (сума, кількість, ціна), використовуються приарифметичній обробці інформації.
Реквізити-ознакидають якісну характеристику об'єкту (номер працівника, назва товару, номертовару) і використовуються при логічній обробці інформації (пошук, групування,сортування).
Сукупністьреквізитів-ознак і реквізитів-основ утворює показник, структура якого може бутипростою або складною. Складні показники включають реквізити-ознаки іреквізит-основу і класифікуються:
1. за станомпоказника на:
— Статистичні,які дають характеристику об'єкта на певний час. Наприклад, чисельністьпрацюючих на певну дату;
— Динамічні, якідають характеристику в русі. Прикладом можуть бути динаміка чисельностіпрацівників, динаміка основних засобів
2. постабільності показника на:
— Постійніпротягом певного проміжку часу;
— Змінні, якізмінюються щодня.
Сукупністьтільки реквізитів-ознак утворює повідомлення.
Сукупністьреквізитів яких показників, яких ознак, що мають одну форму «назва», але різнийзміст, називають масивом. Прикладом масиву може служити надходження грошей укасу за місяць. У структурі масиву є під масові, які є частиною масиву,відібраної за певним значенням (приклад, надходження грошей у касу покореспондуючих рахунках).
Сукупністьмасивів утворює набір, який дозволяє описати інформаційну систему об'єкта.
Сукупністьмасивів щодо конкретного виду розрахунків — це інформаційний потік.
Інформаційнасистема — сукупність інформаційних потоків, щодо об'єкта управління абобудь-якої частини (приклад, інформаційна система відділу бухгалтерії.)
Інформаційнийпроцес можна розділити на наступні інформаційні процедури, які є сукупностямиоднорідних операцій, пов'язаних з впливом на інформацію:
1. збір іреєстрація інформації (кількісний вимір інформації та її реєстрація наматеріальний носій);
2. передачапов'язана з багато адресність споживачів інформації;
3. зберіганняпояснюється багато кратністю і тривалістю використання інформації та розривом учасі між її отриманням і обробкою. Використовуються технічні носії інформації іорганізовуються спеціальні методи зберігання інформації (автоматичні банкиданих, бази знань тощо);
4. обробка, якабуває арифметичної (розрахунки) і логічної (вибірка, сортування, пошук);
5. використання,тобто застосування інформації за призначенням;
6. прийняттярішень. Ця процедура пов'язана з тим, що система пропонує кілька варіантівприйняття рішень, а користувач з безлічі рішень вибирає найбільш прийнятне, щоприпускає мінімальні матеріальні, трудові та вартісні витрати.
2.Проблеми впровадження інформаційних технологій в гуманітарній сфері
Одним знайважливіших досягнень сучасної цивілізації на порозі третього тисячоліттябуло повсюдне і широке впровадження інформаційних технологій, заснованих навикористанні комп'ютерної техніки і засобів зв'язку, в усі сфери життясуспільства. Найбільш вражаючі успіхи в цій області спостерігаються в галузях гуманітарнихнаук (історії, археології, лінгвістики та ін..), освіти та культури, детрадиційно вже протягом багатьох тисяч років технічні засоби, як втіленняінженерно-технічних знань застосовувалися в досить обмежених масштабах.
Інформаційнітехнології — це системним чином організована сукупність методів і засобівреалізації операція: збирання, реєстрації, накопичення, передачі, пошукуобробки та захисту інформації на базі застосування сучасних технічних засобів.
Основною метоюінформаційних технологій є виробництвом інформації для її аналізу людиною іприйняттям на його основі управлінських рішень.
Інформаційнатехнологія як всяка система складається з ряду елементів — бази знань (базаданих і прикладне програмне забезпечення), інформаційно-технологічних процесів,моделі предметної області та опорної технології (апаратні засоби та системне таінструментальне програмне забезпечення).
Як прикладсучасних інформаційних технологій можна сказати назватиінформаційно-обчислювальні мережі, які представляють собою апаратні засоби,програми, банки даних та ін.., а так само люди, включені в цей комплекстехнічних ресурсів. Створення цих мереж зумовлено всією логікою історичногорозвитку комп'ютерів, націленої на зберігання всіх людських знань. Як новізасоби соціальної комунікації інформаційно-обчислювальні мережі отрималивеликий розвиток і забезпечують розвиток спілкування між вченими та науковимиколективами.
Прикладомсучасних інформаційних технологій є також експертні системи. Вони з'явилися врезультаті досліджень логіки людського мислення, аналізу можливостей цьогомислення та інших інтелектуальних процесів, а так само програмного забезпеченнякомп'ютерних систем. В експертних системах функціонує база знань і вирішувачів.База знань являє собою модель експертних знань — знань фахівців у данійпредметній області. У вирішувачів збираються логічні операції, за допомогоюяких встановлюються зв'язки між професійними знаннями експертів і реальнимиситуаціями. Подібні системи здатні приймати рішення, вступати в спілкування зкористувачем, пояснювати прийняті рішення і містять в інформаційному масивіпрактично всю відому в заданій області інформацію, знання і досвід фахівців.Таким чином, в експертних системах зроблена спроба замінитивисококваліфікованого фахівця комп'ютером. Певний інтерес представляєзастосування експертних систем при створенні проблемно-орієнтованих баз даних іорганізації автоматизованого пошуку потрібних відомостей. Значні перспективимає застосування експертних систем для аналізу науково-технічної інформації таїї аналітичної обробки, а так само пошуку технічних рішень.
В даний часбагато вчених і педагоги-практики зосередилися на вирішенні проблемивпровадження сучасних інформаційних технологій у сферу гуманітарних дослідженьта освіти. Процес цей необхідно починати якомога раніше — зі студентської лави,а, можливо, і в старших класах середніх навчальних закладів гуманітарноїорієнтації. Для формується покоління фахівців використання електроннихдокументів, телекомунікаційних систем і т.п. технологій має бути таким жеприродним, як для їхніх попередників робота з інформацією, записаною натрадиційних носіях. Домогтися цієї природності допоможе їх занурення на етапінавчання у особливе середовище, засновану на активному використанні новихінформаційних технологій. Подібні середовища створюються в результаті активноївзаємодії, співтворчості навчає і тих, яких навчають, з урахуванням їхособистісних якостей, інтересів, професійної готовності та ряд іншихпараметрів. Дані середовища прийнято називати дидактичними комп'ютернимисередовищами (ДКС). Їх особливості, склад, принципи побудови детальнорозроблені А.В. Петровим, А.М. Коротковим, Е.А. Локтюшіной і рядом іншихдослідників.
Виділяютьособливу групу ДКС, спеціально призначену для підготовки фахівця-гуманітарія.Основне їх призначення — забезпечення вільного доступу до інформації, наданняінструментів для її отримання, обробки, зберігання та використання, а такожстворення умов для самореалізації, творчої діяльності в обраній галузі тапрезентації результатів інтелектуальної праці. Відповідаючи в цілому загальнимпараметрами ДКС, вони мають і ряд характерних особливостей.
У той же час, всистемі освіти склалася ситуація, коли в області гуманітарної інформатики немаєфахівців. У Росії лише починаються фундаментальні дослідження в областіінформатизації соціальної сфери, практично не вивчаються закономірностірозвитку інформаційного суспільства, не досліджується в історичному розвитку тафілософському осмисленні поняття інформаційна культура. І ця обставина, насамперед,позначається на освіті. Технічне досконалість в області інформаційнихтехнологій зводиться практично на «ні» за відсутності відповіднихпедагогічних засобів. А створити такі кошти можна тільки на основі новихметодологічних принципів з області гуманітарних наук.
Для вирішенняцих проблем необхідні фахівці-гуманітарії, які допоможуть розвивати інформатикуяк науку, що визначає у всіх відносинах розвиток сучасного суспільства.Необхідно створити систему підготовки кадрів — фахівців у галузі гуманітарноїінформатики, як науки, що вивчає закономірності виникнення і розвиткуінформації в суспільстві, закономірності і наслідки інформаційних процесів усуспільстві, філософію і методологію інформаційного суспільства, і самоїінформатизації як соціального явища. Необхідна організація і постановканаукових досліджень в галузі інформатизації шляхом об'єднання зусиль фахівців урізних гуманітарних галузях і в галузі інформатики.
Вирішенняпроблем сучасної гуманітарної освіти пов'язано з побудовою концепції гуманітарноїосвіти в інформаційному суспільстві, обґрунтуванням інформатизації як новоїякості системи освіти в інформаційному суспільстві, а також з розробкоюконцепції гуманітарної інформатики як міждисциплінарної науки, спрямованої нарозвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Конкретний механізмвирішення цих проблем полягає у створенні в університетах кафедр гуманітарнихпроблем інформатики, що дозволить розвивати новий напрям в освіті, створюватисучасне наукове, навчально-методичне та кадрове забезпечення освітніх програм.Це буде однією з форм реалізації науково-освітньої моделі гуманітарної освіти вумовах інформаційного суспільства.
3.Методика інформаційного обстеження підприємством
Загальнуструктуру інформаційної системи можна розглядати як сукупність підсистемнезалежно від сфери застосування. У цьому випадку говорять про структурнийознаці класифікації, а підсистеми називають забезпечують. Таким чином,структура будь-якої інформаційної системи може бути представлена сукупністюзабезпечують підсистем.
Призначенняпідсистеми інформаційного забезпечення полягає у своєчасному формуванні тавидачу достовірної інформації для прийняття управлінських рішень.
Інформаційнезабезпечення — сукупність проектних рішень за обсягами, розміщенню, формаморганізації інформації (єдиної системи класифікації і кодування інформаціїуніфікованих систем документації, схем інформаційних потоків), що циркулює ворганізації, а також методологія побудови баз даних.
Інформаційнезабезпечення включає в себе показники, довідкові дані, класифікатори такодифікатори інформації, уніфіковані системи документації, інформацію на носіяхі т.д.
Для створенняінформаційного забезпечення необхідно:
• чіткерозуміння цілей, завдань, функцій всієї системи управління організацією;
• виявлення рухуінформації (представленої для аналізу у вигляді схем інформаційних потоків) відмоменту виникнення і до її використання на різних рівнях управління;
• вдосконаленнясистеми документообігу;
• наявність івикористання системи класифікації і кодування;
• володінняметодологією створення концептуальних інформаційно-логічних моделей, щовідбивають взаємозв'язок інформації;
• створеннямасивів інформації на машинних носіях, що вимагає наявності сучасноготехнічного забезпечення.
У рамках інформаційногозабезпечення розрізняють поза машинне всередині машинне інформаційнезабезпечення. Поза машинна інформаційна база сприймається людиною без технічнихзасобів-наряди, акти, накладні тощо
Усерединімашинна інформаційна база міститься на носіях і складається з файлів. Вона можебути створена як сукупність окремих файлів, кожен з яких відбиває деяке безлічоднорідних управлінських документів (нарядів, накладних тощо), або як базаданих (БД). В останньому випадку файли будуть залежними і структура однихфайлів залежатиме від структури інших, а структури файлів бази даних не будутьвідповідати структурі управлінських документів.
Під базою данихрозуміється спеціальним чином організоване зберігання інформаційних ресурсів(сукупність файлів) у вигляді інтегрованої системи, що забезпечує зручнувзаємодію між ними і швидкий доступ до даних. Інтелектуальної оболонкою їхкорисного прочитання (сукупність моделей, правил і чинників, які породжуютьаналіз та висновки для знаходження рішень складних завдань) є бази знань.Програмні засоби, що обробляють бази даних, — системи управління базами даних(СКБД), утворюють інструмент автоматизованого виконання завдань управління дляінформаційного обслуговування господарської діяльності.
Методологіяпобудови баз даних базується на теоретичних засадах їх проектування. Длярозуміння концепції методології приведемо основні її ідеї у вигляді двохпослідовно реалізованих на практиці етапів:
1-й етап — обстеження всіх функціональних підрозділів фірми з метою:
• зрозуміти специфікута структуру її діяльності;
• побудуватисхему інформаційних потоків;
• проаналізуватиіснуючу систему документообігу;
• визначитиінформаційні об'єкти й відповідний склад реквізитів (параметрів,характеристик), що описують їх властивості і призначення.
2-й етап — побудова концептуальної інформаційно-логічної моделі даних для обстеженої на1-му етапі сфери діяльності. У цій моделі повинні бути встановлені йоптимізовані всі зв'язки між об'єктами і їхніми реквізитами.Інформаційно-логічна модель є фундаментом, на якому буде створена база даних.
Організаціяданих в базі має складну структуру, при якій в першу чергу враховуються зв'язкуміж різними видами даних і швидкість доступу до них. Організація даних в базівимагає попереднього вибору і побудови моделі даних.
Один з основнихпринципів створення баз даних полягає в тому, що на основі інформаційноїсистеми повинна будуватися конкретизована модель для інформаційногообслуговування фахівців.
В даний часрозроблено значну кількість різноманітних моделей баз даних. У більшостівипадків використовується реляційна модель, коли дані представляються у виглядісукупності таблиць, над якими можуть виконуватися операції.
Проектуваннябази даних — одна з найбільш відповідальних і важких завдань, пов'язаних зістворенням інформаційної системи. У результаті її рішення повинні бутивизначені і зміст бази даних, і ефективний спосіб її організації, таінструментальні засоби управління даними, які будуть застосовуватися встворюваній системі.
Процеспроектування бази даних повинен включати наступні етапи:
1. Інфологічнепроектування, тобто визначення предметної області системи, що дозволяє вивчитиінформаційні потреби майбутніх користувачів.
2. Визначеннявимог до операційної обстановці, в якій буде функціонувати інформаційнасистема.
3. Вибір СУБД таінших інструментальних програмних засобів її реалізації.
4. Логічнепроектування бази даних.
5. Фізичнепроектування бази даних.
Завдання етапулогічного проектування бази даних полягає у розробці її «логічної» структуривідповідно до інфологічної моделлю предметної області. На цьому етапістворюються схеми бази даних на мовах визначення даних.
Етап фізичногопроектування бази даних вимагає пошуку проектних рішень, що забезпечуютьефективну підтримку побудови «логічної» структури бази даних у середовищі їїзберігання. На цьому етапі вирішуються питання побудови структури даних, щозберігаються, розміщення даних, що зберігаються в пам'яті, вибору ефективнихметодів доступу до різних компонентах «фізичної» бази даних. Описується такожвідображення «логічної» структури бази даних у структурі зберігання. Прийнятіна цьому етапі проектні рішення роблять визначальний вплив на продуктивністьінформаційної системи. Вони документуються у формі схеми зберігання на мовівизначення даних, що зберігаються. Набагато більш складний характер маєпроектування розподілених баз даних.
На етапіінфологічне проектування необхідно, перш за все, знайти прийнятний варіантдекомпозиції єдиної бази даних на «логічні» фрагменти, які розміщуватимуться врізних вузлах мережі з урахуванням вимог фахівців і менеджерів.
Наступнезавдання — знаходження оптимального способу розміщення побудованих фрагментів увузлах мережі. Враховуються також обмеження на продуктивність системи. Інодівиявляється недоцільним створення дублюючих копій деяких фрагментів бази данихв різних вузлах мережі зі збереженням логічної цілісності даних.
Такепроектування баз даних дозволяє організувати АРМ спеціаліста або менеджера здостатнім інформаційним забезпеченням для прийняття оптимального рішення зуправління діяльністю підприємства.
інформаційнийметодичний інформатика навчальний
Висновок
Економічнаінформаційна система — це сукупність внутрішніх і зовнішніх потоків прямого ізворотного інформаційного зв'язку економічного об'єкта, методів, засобів,фахівців, що беруть участь в процесі обробки інформації і виробленніуправлінських рішень.
Інформаційнатехнологія — це спосіб перетворення інформації. В інформаційній системі можутьвикористовуватися багато таких технологій.
Одним з найважливішихдосягнень сучасної цивілізації на початку третього тисячоліття є повсюдне ішироке впровадження інформаційних технологій, заснованих на використаннікомп'ютерної техніки і засобів зв'язку, в усі сфери життя суспільства. Найбільшвражаючі успіхи в цій області спостерігаються в галузях гуманітарних наук(історії, археології, лінгвістики та ін.), освіти та культури, де традиційновже протягом багатьох тисяч років технічні засоби, як втіленняінженерно-технічних знань застосовувалися в досить обмежених масштабах.
Однак існуютьпроблеми впровадження сучасних інформаційних технологій у сферу гуманітарнихдосліджень та освіти, на вирішенні яких зосередилися в цей час багато вчених іпедагоги-практики. Одним із способів вирішення цієї проблеми, на думку вчених,є створення кафедри гуманітарних проблем інформатики, яка дозволить розвинутиновий напрям в освіті, створити сучасне наукове, навчально-методичне та кадровезабезпечення освітніх програм. Це буде основою створення нової освітньої моделігуманітарної освіти, заснованої на сучасних інформаційних та педагогічнихтехнологіях, новому змісті освітніх програм різного рівня та їх кадровомузабезпеченні.
Однією зпідсистем інформаційної системи є інформаційне забезпечення, що дозволяєпроводити інформаційне обстеження підприємством.
Списоклітератури
1. Автоматизовані інформаційнітехнології в економіці / Під ред. Г.А. Титоренко. — М.: Фінанси і статистика,2000. — 301 с.
2. Інформаційні технологіїбухгалтерського обліку / За ред. О.П. Ільїна. — СПб.: Питер, 2001. — 314 с.
3. Корнєєв І.К., Машурцев В.А.Інформаційні технології в управлінні. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 285 с.
4. Моісеєнко Є.В., Лаврушина Є.Г.Інформаційні технології в економіці. — Владивосток: ВГУЕС, 2005. — 231 с.
5. Німців О.В. Інформаційні технологіїв економіці. — Владивосток: Дальрибвтуз, 2001. — 154 с.
6. Петров А.В. Методологічні таметодичні засади особистісно-розвивального комп'ютерної освіти. — Волгоград:«Зміна», 2001. — 267 с.
7. Юзвішина І.І. Основиінформаціологіі. М.: ИНФРА-М, 2001. — 214 с.
8. Василевський І.П. Інформаційнітехнологією: масштаби і ефективність використання / / Світова економіка іміжнародні відносини, 2004. — № 5. — С. 3-9.
9. Дьомкін В.П., Можаєва Г.В.Гуманітарна інформатика як модель гуманітарної освіти в інформаційномусуспільстві / / Вища освіта в Росії, 2003. — № 2. — С. 17-20.
10. Медушевського О.М.Професіоналізм гуманітарної освіти в умовах між дисциплінарної. — М.: Фінанси істатистика, 2000. — 454 с.
11. Пермінов С.Б. Інформаційнітехнології як фактор економічного зростання / / Економічна наука сучасноїРосії, 2005. — № 2. — С. 102-115.