Характеристика рослин верес вероніка лікарська вовконіг європейський вовчуг польовий

на тему:

Характеристика рослин:

ВЕРЕС
ВЕРОНІКА ЛІКАРСЬКА
ВОВКОНІГ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
ВОВЧУГ ПОЛЬОВИЙ

ВЕРЕС
(верес звичайний, вересень, вереск, верис,
менчир, підбрусничник, смерічки)
Calluna vulgaris

Невеликий розгалужений кущик родини верескових з дрібними вічнозеленими листками. Квітки дрібні, лілово-рожеві. Цвіте у серпні - вересні. Плід - коробочка.

Росте в соснових, дубово-соснових лісах, на вологих місцях.

Трава вересу містить алкалоїди (ерикодинін), глікозиди (ериколін), дубильні речовини, органічні кислоти, мінеральні речовини. Для виготовлення галенових форм використовують надземну частину рослини, яку збирають у серпні - вересні.

Застосовують настій трави вересу (20 г на 500 мл окропу, настоювати 30 хв) по 50 мл 4 рази на день при каменях в нирках, водянці, простудних захворюваннях, неврозах.

ВЕРОНІКА ЛІКАРСЬКА
(веронiка лiсова, гадючник, буквиця, лежанка,
лежачка, окладник, сухітник)
Veronica officinalis

Багаторiчна трав'яниста шорстко-пухнаста кореневищна рослина родини ранникових. Стебло лежаче, розгалужене, з висхiдними верхiвками. Листки простi, супротивнi, елiптичнi, звуженi в короткий черешок, зубчастi. Квiтки двостатевi, голубi або блiдо-лiловi, неправильнi. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - ко-робочка.

Росте в соснових i мiшаних лiсах, на вирубках, узлiссях.

Для лiкарських потреб заготовляють траву веронiки лікарської пiд час цвiтiння.

Трава веронiки лiкарської мiстить глiкозиди (аукубiн, веронiцин), сапонiни, флавоноїди, мiнеральнi речовини, органiчнi кислоти, ефiрну олiю.
Галеновi препарати веронiки лiкарської проявляють анал-гетичну, протизапальну, спазмолiтичну, кровоспинну, антитокси-чну, вiдхаркувальну, ранозагоювальну, фунгiцидну активність.
Застосовують при ангiнi, бронхiтах, бронхiальнiй астмi, кашлi, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, гепатитi, холециститi, цирозі печiнки, хворобах селезiнки, нирок, сечового мiхура, безсоннi, ревматизмi, екземi, дерматитi, пiодермiї, грибкових пошкодженнях шкiри, укусi гадюки.
Внутрiшньо - настiй трави веронiки лiкарської (1:20) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день за 1 год до їди; суміш трави вероніки лікарської, фіалки триколірної та череди трироздільної (1:1:1) готують як настій (3 ч ложки суміші на 200 мл окропу, настояти 50 хв і пити по 100 мл 4 рази на день.
Зовнiшньо - настiй трави (1:10) служить для обмивань i мiсцевих ванн при вуграх, гнiйничкових висипах, сверблячцi, виразках, ранах.

ВОВКОНІГ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
Lycopus europaeus
 

Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтих. Стебло борозенчасте, прямостояче. Листки короткочерешковi, по краю - великозубчастi. Квiтки зигоморфнi, зiбранi у несправжнi кiльця, вiночок дзвоникоподiбний, бiлий, з червоними плямами. Цвiте у липнi - вереснi. Плід - горiшок.

Росте на болотах, по берегах водойм, у вiльшняках.

Для лiкарських потреб заготовляють траву пiд час цвітіння.

Трава мiстить глiкозиди (лiкопiн), гiркоти, смоли, вітаміни, мiнеральнi речовини. Рослина багата на йод.

Галеновi препарати проявляють антигiпоксичну i антизобогенну дiю.

Застосовують при неврозах, тиреотоксикозi (базедовiй хворобi) з приступами серцебиття, для послаблення зобогенного ефекту, при набряках, маткових кровотечах.

Внутрiшньо - настiй трави (1:10) пити по 50 мл тричі на день.

ВОВЧУГ ПОЛЬОВИЙ
(бичача трава, бояр-зілля, вихляник, вовки, вовцюг, вовчина,
вовчинець, зелениця, козлиник вонючий, трава волова)
Ononis arvensis

Багаторiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло опушене, прямостояче. Листки черговi, трiйчастi. Квiтки двоста-тевi, неправильнi, утворюють довгi волотевиднi суцвiття; вiночок рожевий або бiлуватий. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - біб.

Росте на луках, трав'янистих схилах.
Для лiкарських потреб заготовляють коріння, яке викопують восени (жовтень - листопад).

Корiння вовчуга мiстить глiкозиди (ононiн, ононiд), сапонiни, смоли, дубильнi речовини, ефiрну олiю.

Галеновi препарати вовчуга мають гiпотензивну, кардіотонічну, кровоспинну, послаблюючу, сечогiнну, протизапальну дiю. Зменшують проникливiсть капiлярiв, підвищують тонус i перистальтику кишечника, сприяють виведенню сечової кислоти.

Застосовують галенові препарати вовчуга при запорах, кровотечах, циститi, гіпертонічній хворобi, геморої, нирковокам'янiй хворобi, простатиті, подагрi, порушеннях обмiну речовин, епiлепсiї, фурункульозi, дерматозах, екземі.

Внутрiшньо - вiдвар корiння (30 г на 1 л води, тримати на слабкому вогнi 20 хв, процiдити) пити по 50 мл тричі на день перед їдою протягом 3 тижнiв (пiсля кожних трьох днiв робити одноденну перерву). Настоянку корiння (1:5 на 70% розчинi спирту), приймати по 50 крапель тричі на день.
Зовнiшньо - гарячi ванни з вiдваром корiння (30 г на 1 л окропу).