РефератШляхи активної творчо-краєзнавчої діяльностімайбутніх учителів
План
1. Аналіз теоретичної бази роботи
2. Огляд мети та завдань краєзнавства
3. Методика роботи у заданому напрямку
4. Результативність проведеної роботи
Список використаної в роботі літератури
1. Аналіз теоретичної бази роботи
Нові реалії педагогічноїдіяльності об’єктивно створюють передумови для вдосконалення підготовкимайбутніх учителів, оволодіння сучасними педагогічними технологіями – системоюзнань, умінь і навичок, необхідних для успішної організації навчального процесув школі. Окреслені національною доктриною розвитку освіти України у ХХІстолітті завдання передбачають спрямування вищої освіти на забезпечення фундаментальноїнаукової і практичної підготовки фахівців, ефективність якої обумовлюєтьсяактивною творчою позицією майбутніх фахівців.
Проблема активізації творчо-краєзнавчоїдіяльності майбутніх педагогів пов’язана з таким важливим теоретичним іпрактичним завданням як творчості вчителя як професіонала: дослідника, інженера,менеджера навчально-виховного процесу.
Аналіз останніх науковихпублікацій дозволяє виділити такі напрямки цього питання:
· підготовка майбутніх учителівдо творчої діяльності (Левчук З.С., Нагорна Г.О., Постолюк Н.Ю.,Чайка В.М.);
· вивчення педагогічнихумов, шляхів і засобів формування творчої позиції педагога (Беляєва Л.М.,Виговська О.І., Кічук Н.В., Моляко В.О., Цокур О.С.);
· формування у майбутніхучителів професійно-значущих умінь (Аляліна Н.С., Докучаєва В.В., ЗарембаЛ.В., Каплинська В.О.).
Однак поза увагою науковців залишаєтьсяпитання врахування потенційних можливостей педагогічного краєзнавства вактивізації творчої діяльності майбутнього педагога.
Завдання роботи: з’ясувати роль педагогічногокраєзнавства як засобу активізації діяльності студентів, розкрити основні шляхитворчо-краєзнавчої діяльності майбутніх фахівців.
Зазначимо, що педагогічнекраєзнавство є природним стимулюючим фактором вузівського навчання. Можливостійого змісту важко переоцінити, якщо співвідносити із сучасними завданнямипрофесійної підготовки майбутнього вчителя. Саме педагогічне краєзнавство, є підсилювачему розв’язанні актуальних проблем, що стоять перед сучасною школою через вагоміпотенційні можливості в цьому плані, які пов’язані з раціональною своєрідністюпедагогічних здобутків.
Здійснений нами аналіз науковогофонду та стану шкільної практики свідчить про відсутність цілісної педагогічноїкраєзнавчої технології навчання студентів.
2. Огляд мети та завданькраєзнавства
У педагогічній науці визначена специфічнароль педагогічного краєзнавства у підготовці педагогів [3], яка полягає:по-перше, у зміцненні педагогічної компетентності; по-друге, в удосконаленніпрофесійних умінь і навичок, і по-третє, розвиток творчого мислення. Останнєпредставляє для нас особливий науковий інтерес. Адже вивчаючи досвід місцевийучитель, майбутні фахівці зможуть інтерпретувати досягнення науки на рівнівласного сприйняття. Це дасть змогу відійти від стандартів педагогічноїдіяльності, творчо переосмислити й обрати інтенсивний підхід до їївдосконалення.
Активізація творчо-краєзнавчої діяльностімайбутніх учителів процес виключно складний та багатогранний. В ході роботинами були визначені основні шляхи та педагогічні зусилля у вказаному напрямку.
Важливим аспектомекспериментальної роботи, спрямованої на процес активізації творчо-краєзнавчоїдіяльності студентів, виступила організація педагогічної практики. Відомо, щопедагогічна практика у вищому педагогічному навчальному закладі є зв’язуючоюланкою між теоретичним навчанням студента і змістом його майбутньої діяльностів школі. Практика органічно пов’язана з усіма формами навчання і водночасвиступає завершальним етапом у загальній системі професійно-педагогічноїпідготовки вчителя [1].
3. Методика роботи у заданомунапрямку
краєзнавство студент загальноосвітнійпедагогічний
Багаторічні спостереження занавчанням студентів педагогічного факультету дають можливість стверджувати, щопедагогічна практика – це той період, коли особливо активно йде процесформування спеціаліста. Перебуваючи в постійному контакті з майстрамипедагогічної справи, проникаючи в їхню творчу лабораторію, майбутній вчительвбирає в себе те краще, що характеризує передових учителів регіону.
Як засвідчив досвідекспериментальної роботи, окремі види педагогічної практики мають різнийступінь впливу на творчо-краєзнавчий потенціал майбутнього фахівця. Слідвідзначити, що педпрактика своїм формуючим впливом безпосередньо діє напроцесуально-діяльнісний компонент педагогічно-краєзнавчої готовності майбутніхучителів. Її переваги забезпечуються тим практично-дійовим фондом, щонеобхідний учителеві, який працює у творчо-краєзнавчому режимі.
Специфіка безперервної практики зпсихолого-педагогічних дисциплін – в її тісному зв’язку із змістом відповіднихакадемічних курсів і в залученні студентів до активної педагогічної взаємодії зучителями й учнями. Тому основні завдання безперервної практики І-ІІІ курсівполягали у формуванні позитивного ставлення майбутніх педагогів до засвоєння педагогічногокраєзнавчого досвіду в забезпеченні поінформованістю про конкретні передовідосягнення з гуманітаризації навчання учителів місцевих шкіл. З цією метою мизалучали студентів до спостереження за реальним педагогічним процесом, допосиленої участі в навчально-виховному процесі школи, до виконанняіндивідуально-творчих завдань, до участі в методоб’єднаннях учителів початковихкласів. Основною формою звітності виступали щоденники спостережень У нихстуденти записували свої враження, завдання із вивченняпедагогічно-краєзнавчого досвіду, результати опрацювання отриманих матеріалів інамагалися сформувати свої висновки та пропозиції. До щоденників спостереженьдодавалися вкладки з планом завдання студентам на період неперервноїпедагогічної практики.
Результати спостережень проведеноїстудентами роботи обговорювалися на заняттях з курсу педагогічних дисциплін.Все це вчило майбутніх педагогів творчо та самостійно мислити, аналізувати, узагальнювати,знаходити оптимальні варіанти.
Осмислюючи резервні можливостіпершої навчально-виховної практики, ми визначили тенденційні напрямкипедагогічних зусиль у досліджуваному аспекті.
Це – спрямування зусиль студентівна постійний, вдумливий і цілеспрямований аналіз педагогічно-краєзнавчоїдіяльності учителів школи, різноманітних ситуацій та фактів, що сприяютьстимулюванню у студентів аналітичної оцінки власних педагогічних дій і єсвоєрідною основою творчо-краєзнавчої діяльності майбутніх педагогів. Адже,якщо студент не має звички аналізувати педагогічну діяльність, то вінвідчуватиме труднощі в розв’язанні важливих завдань сучасної початкової школи.Тому ми пропонували студентам у цей період завдання репродуктивного тарепродуктивно-творчого характеру.
З метою вивченнятворчо-краєзнавчого аспекту діяльності вчителя на уроці ми пропонувалимайбутнім учителям технологічні карти спостереження.
Зауважимо, що заповнення наведеноїкарти при відвідуванні системи уроків педагога дозволяло студентам визначитипритаманні вчителеві елементи педагогічно-краєзнавчої діяльності.
Велику увагу ми приділяли вивченнюстудентами-практикантами творчих лабораторій вчителів-майстрів школи:дидактичного та роздавального матеріалу, наочних засобів, авторських програм,методик навчання учнів початкових класів.
Підсумкова навчально-виховнапрактика (V курс ), що проходила на базі сільських загальноосвітніх шкіл,наділена специфічною формуючою дією на творчо-краєзнавчу діяльність майбутніхфахівців. Йдеться про новий статус студента у плані наближення до професійної праці.Крім того, цей вид практики охоплює триваліший період повсякденної систематичноїроботи. Це сприяє створенню сприятливих передумов не тільки для глибокого ісистематичного вивчення та аналізу студентами педагогічного досвіду, але і йоготворчого використання в розв’язанні важливих завдань початкового навчання.Дослідна робота в цьому напрямку дала підстави стверджувати про ефективністьтворчих завдань дослідницького характеру.
Зокрема, спостерігаючи занавчальним процесом, студенти-практиканти вчилися визначати творчо-краєзнавчі резервиуроку за заданим алгоритмом:
· визначте аспектспостереження, що є “вузьким місцем” на уроці;
· сплануйте програмуспостереження за уроком із урахуванням специфіки об’єкта;
· розробіть рекомендаціїщодо реалізації творчо-краєзнавчих резервів уроку.
Результати своїх спостереженьстуденти фіксували в таблиці. В ході даної педагогічної практики студенти малиможливість брати
Реальну участь в організаціїнавчально-виховного процесу з використанням педагогічно-краєзнавчого матеріалу.Зокрема студентами-практикантами розроблялись і проводились уроки іззастосуванням педагогічно-краєзнавчих технологій навчання. Розроблені тапроведені уроки студенти обговорювали з класоводами, керівниками педагогічноїпрактики.
Вищим проявом сформованостіготовності до здійснення самостійного творчого пізнання була навчально-науковадослідна робота студентів. Тільки гармонійне поєднання навчальної, виховної інаукової діяльності дає можливість випускнику вищого навчального закладу нетільки плідно трудитися в обраній сфері діяльності, але й займатисясамовихованням і самоосвітою як у напрямку професіоналізму, так і з точки зорупостійного підвищення свого загального культурного рівня. Якщо самостійнуроботу називають єдністю знань і творчості, то науково-дослідна — вищий їїпрояв.
Ми враховували, щорезультативність навчально-науково-дослідної роботи у плані формуючої дії натворчо-краєзнавчі можливості майбутнього спеціаліста знаходиться у прямійзалежності від обмеженості її включення в навчально-виховний процес вищої педагогічноїшколи. Тому ми намагалися максимально “наситити” педагогічний процесрізноманітними активними видами і формами: складання структурно-логічних схем,проведення мікродосліджень, виконання рефератів, анотацій, аналізу педагогічнихпублікацій, розробки таблиць, схем, доповідей, опис педагогічного досвіду,розв’язання педагогічних задач, виконання дослідницьких таіндивідуально-творчих завдань. Ці форми розвивають у студентівпедагогічно-краєзнавчу пізнавальну самостійність, що виявляється в потребі тавмінні майбутнього фахівця мислити в руслі професійних інтересів, здатностіорієнтуватися в нових педагогічних ситуаціях, тобто самому бачити в нихзавдання, проблему, підхід до її розв’язання.
Фактором прискорення розвиткутворчо-краєзнавчої діяльності в нашому дослідженні виступавпедагогічно-краєзнавчий науковий гурток. Основна мета роботи гуртка – сприянняв підготовці фахівця до організації початкового навчання через поглибленевивчення і розробку актуальних проблем педагогічного краєзнавства. Ця метадосягалася:
· залученням студентськоїмолоді до дослідницької роботи в галузі педагогічного краєзнавства;
· вихованням творчогопідходу до вирішення наукових проблем;
· прищепленням навичоксамостійної роботи і наукового мислення (самостійного вибору джерел, вивченнята аналізу спеціальної літератури, вивчення і узагальненняпедагогічно-краєзнавчого досвіду вчителів початкових класів, уміння робити усніта письмові повідомлення про результати дослідження та ін.).
Враховуючи інтереси студентів зданої проблеми, нами були визначені основні напрямки роботи гуртка:
а) вивчення досвіду передовихучителів краю з проблем початкового навчання;
б) дослідження особливостей роботинавчально-виховних закладів краю;
в) вивчення місцевих звичаїв ітрадицій з метою використання в навчально-виховному процесі початкової школи;
г) вивчення місцевих предметів таявищ, що становлять педагогічну цінність.
Кожен член гуртка визначався зтемою і програмою з науково-дослідної роботи. Якщо студент займався тієюдіяльністю, яка йому цікава і відповідає його індивідуальності, то здебільшого,досягає позитивних результатів, проявляє елементи творчості. У свою чергудосягнення студента – передумова результативності подальших занять у напрямкупоглиблення наукового пошуку. Гурток при цьому має для особистості особливузначимість, стає важливим фактором її формування.
Подальша робота організовувалась індивідуальноз кожним студентом. Завдання підбиралися таким чином, щоб майбутні педагогимогли вдосконалювати свої вміння працювати з літературою, спостерігати запедагогічними явищами у шкільній практиці, діяльністю майстра-педагога, узагальнюватирезультати педагогічного спостереження. На кожного члена гуртка заводиласьоблікова картка.
Засідання гуртка проводились 1-2рази в місяць. На них розглядались організаційні та поточні питання: розподілтем серед членів гуртка, рекомендації студентських робіт на конкурс, науковіконференції, проведення підсумків роботи. Як показав наступний хід експериментальноїроботи, на одному з перших занять доцільно підготувати гуртківців до пошуковоїроботи як в теоретичному, так і в практичному плані. Суттєву роль у ційпідготовці відігравала організована нами виставка бібліографічної, довідкової ікраєзнавчої літератури, ознайомлення з різними типами енциклопедій, словників,бібліографічних вказівників. Це сприяло розширенню кругозору студентів,розвитку їхніх інтересів, вплинуло на активізацію наукової творчості молодихспеціалістів. Велику допомогу в цій справі нам надали працівники бібліотеки таспівробітник архівів.
Заслуховувалися короткіповідомлення студентів із проблеми дослідження – огляди місцевих газет,журналів, посібників, методичних рекомендацій, новин педагогічної науки,досліджень відомих науковців та вчителів краю.
Засідання гуртка неодноразововідбувалося спільно з засіданням музею. Це обумовлювалося тим, що окремінапрямки діяльності музею співпадають з діяльністю педагогічно-краєзнавчогонаукового гуртка, завданнями досліджень студентів-гуртківців. Зокрема це такінапрямки:
· збір навчально-методичнихматеріалів (підручники, документи про освіту, засоби навчання, народознавчіматеріали, фольклор, мистецтво, народні промисли тощо);
· вивчення, узагальнення тапоширення досвіду музейної справи в закладах освіти;
· пропаганда музеямиісторичного досвіду з питань національного шкільництва, навчання і виховання;
· допомога педагогічнимколективам закладів освіти у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи заінтересами;
· сприяння вдосконаленнюнавчально-виховного процесу закладів освіти;
· розвиток творчих інтересівстудентської молоді до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької,художньо-естетичної та природоохоронної роботи;
· проведення науковихконференцій.
Учасники гуртка залучались дороботи музею через складання історико-етнографічної довідки про місцевість, депроживають, участь у розробці й проведенні пошуку конкретної теми, виступ нанауковій конференції, часткове оформлення експозиції музею, складання плануйого роботи та інше.
Зазначена робота музею сприяларозширенню загальноосвітнього кругозору і краєзнавчих знань студентів,формувала в них науково-пізнавальні краєзнавчі інтереси і професійні уміння танавички, організовувала на суспільно-корисну діяльність.
На завершальному етапі дослідженнястудента-гуртківця організовувалось обговорення результатів. З цією метою членигуртка заздалегідь повідомляли про обговорення дослідження, призначалисяодин-два офіційних рецензенти, що готували відгуки на роботу в письмовій формі.Такий підхід сприяв розвитку дослідницької активності, оскільки для постійногоросту активності необхідна громадська оцінка прояву.
4. Результативність проведеноїроботи
Дослідно-пошукова робота членівгуртка дозволила збагатити музей освіти і педагогіки цікавими матеріалами. Крімтого, гуртківцями постійно готувався та поновлювався стенд “Увага, досвід !”,на якому відвідувачі могли побачити фотографію вчителя, опис його досвіду,методичні рекомендації, відповідні ілюстрації, а також познайомитися зрезультатами досліджень майбутніх педагогів-краєзнавців.
Однією з ефективних форм гуртковоїроботи виступав диспут. Основною умовою проведення диспуту був вільний обміндумками, доброзичливість повага і коректність. Так, диспут про школумайбутнього передбачав обговорення таких питань: матеріальна база школа, режим,форми організації навчання, наочні засоби, позакласна та позашкільна робота,взаємодія школи, сім’ї та громадськості. Студенти-гуртківці – активні учасникинаукових конференцій, педагогічних конкурсів та олімпіад, школи майбутніхучителів, методичних об’єднань учителів початкових класів.
Педагогічно-краєзнавчий науковийгурток помітно вплинув на професійне становлення майбутніх фахівців. У ході опитуваннянами були виявлені найбільш типові судження студентів з цього приводу :
· заняття в гуртку значнорозширюють кругозір;
· отримана в гурткуінформація дозволяє доповнити і деталізувати педагогічні знання;
· студент-гуртківецьпостійно знаходиться і курсі подій і відкриттів у галузі педагогічної науки;
· заняття в гуртку сприяютьоволодінню навичками самостійної роботи;
· оволодіння навичкамисамостійної роботи допомагає готуватися до семінарських, практичних талабораторних занять;
· виробляється вміннязнаходити необхідний навчальний і науковий матеріал, критично його аналізувати,вміння працювати з джерелами та літературою;
· робота в гуртку сприяє творчомузростанню кожного учасника.
Студенти усвідомлювали позитивнийвплив гуртка на їхнє професійне становлення, що, в свою чергу, було одним із мотивів,який заохочував працювати в ньому.
Список використаної в роботілітератури
1. АбасовА. М. Основні етапи розвитку вітчизняного краєзнавства // Українськийісторичний журнал. – 1969. — № 12
2. Тронько П.Т.Історичне краєзнавство на Україні у 20-30-х роках // Репресоване краєзнавство20-30 рр. – ХРВВ, 1991.
3. ТолстовС. П. Студенчество и краеведение. – М., 1930